WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2026-04-06T12:55:30Z

Shavlovska.Olena: /* Документи для державної реєстрації */

Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі

2026-03-03T14:17:47Z

Shavlovska.Olena:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Випадки перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акту, встановлення порушення міжнародних зобов'язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише '''перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення'''. 
Порядок перегляду рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9040 главою 3 розділу V Цивільного-процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України).
== Рішення, що можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9041 ч. 1 ст. 423 ЦПК України] за нововиявленими або виключними обставинами можуть бути переглянуті рішення, постанови або ухвали, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.

==== Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (строки звернення) ====
* істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
''(строк звернення з заявою учасника справи - протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили))''

* встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
''(строк звернення з заявою учасника справи - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));''

* скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
''(строк звернення з заявою учасника справи - протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)).''

==== Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами (строки звернення) ====
* встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
''(строк звернення з заявою учасника справи - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));''
* встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом;
''(строк звернення з заявою особи, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, - не пізніше тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));''

* встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
''(строк звернення з заявою учасниками справи - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)).''

Строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#n9044:~:text=2.%20%D0%97%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4 пп. 1, 2 ч. 2 ст. 424 ЦПК] України не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв’язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

===Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:===
# переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
# докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

== Особи, які мають право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Право подавати заяву про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n6454:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2056.%20%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83 ст. 56 т]а ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n6454 ст. 57 ЦПК України] право звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами має також прокурор, незалежно від того, чи брав участь у справі, якщо він діє в інтересах осіб, що брали участь у розгляді справи.

На звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами також має право правонаступник особи, що брала участь у справі, у разі якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
== Суди, що здійснюють перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9067 ст. 425 ЦПК України] рішення, постанова або ухвала суду переглядаються за нововиявленими або виключними обставинами судом першої інстанції, який ухвалив рішення, постановив ухвалу, або судом апеляційної чи касаційної інстанції, який змінив або ухвалив нове судове рішення. Перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.

== Форма і зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ст. 426 ЦПК України] заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 ЦПК України] щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. ''У заяві зазначаються:''
* 1) найменування суду, якому адресується заява;
* 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* 3) інші учасники справи;
* 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;
* 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
* 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
До заяви також додаються:
* копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6352 статті 43] цього Кодексу;
* документ про сплату судового збору;
* докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
* документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
* клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9041 статті 423] цього Кодексу;
* у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ''абз. 8 ч. 3 ст. 426 ЦПК України'')]
== Порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. 
У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. 
''За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може (ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України]):'' 
* відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
* задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
* скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції. 

Розгляд заяви про перегляд судового рішення а нововиявленими або виключними обставинами проводиться в одному провадженні зі справою, в якій ухвалене зазначене судове рішення.

При цьому слід керуватися тим, що при перегляді справи а нововиявленими або виключними нововиявленими обставинами суд розглядає не нову справу з нових правовідносин, а переглядає вже сформовану справу з урахуванням вже встановлених судом обставин.

== Форма та зміст судового рішення про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. 

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення суд:
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова. 

Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9041 ст. 423 ЦПК України], приймає постанову. Судове рішення, прийняте за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, видається або надсилається учасникам справи у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n8101 ст. 272 ЦПК України].
З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. 
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

[[index.php?title=Категорія:Оскарження рішення суду]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації

2026-02-03T06:26:13Z

Shavlovska.Olena: /* Гарантії трудових прав: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про світу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закон України "Про основи національного спротиву"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
|}
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4215 Статтею 17 Конституції України], яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
== Гарантії трудових прав: ==
◆ '''Збереження місця роботи (посади)'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 статті 119 КЗпП України] за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється '''виплата грошового забезпечення''' за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"].

Гарантії, зазначені вище, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Дані гарантії '''не поширюються''' на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади - також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився і також на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.

Призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частини 3 статті 119 КЗпП України]. Враховуючи перераховані гарантії, такі працівники під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення '''не підлягають звільненню''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204:~:text=3)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F пункту 3 частини 1 статті 36 КЗпП України], а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Підставою для збереження місця роботи і посади на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини тощо ) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Гарантії в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' У зв'язку з набранням чинності 19 липня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX?fbclid=IwAR2HFfdgGgnfRCdvibwVT60PAGN3NBC73kGoAaQdlvdujm63LXEoVtqho3c#Text Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"], внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частини 3 статті 119 КЗпП України], відповідно до яких скасована вимога до роботодавців в частині '''збереження середнього заробітку''' за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
З 24 грудня 2023 року збереження та виплату середнього заробітку скасовано і для педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#n63:~:text=6.%20%D0%A3%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2057%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%22 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань"] яким внесено зміни у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836:~:text=%7B%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2057%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частину 2 статті 57 Закону України "Про освіту"]
|}
Виплата мобілізованим працівникам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».]

Середній заробіток мобілізованому працівнику не зберігається з 19 липня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.95 р. № 100”] при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються:

- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).

◆ '''Переважне право залишення на роботі'''

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%9A%D0%9E%D0%9D%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98-,%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83%201917%2D1991%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2,-%7B%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%B2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n256:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2042.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96 стаття 42 КЗпП Україні]).

◆ '''Право на щорічну відпустку'''

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70:~:text=2)%20%D1%87%D0%B0%D1%81%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%B2%2C пункт 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про відпустки").]
{| class="wikitable"
|-
|Щорічні відпустки||Повна тривалість до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70:~:text=5)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C пункт 5 частини сьомої статті 10 Закону України "Про відпустки"])
|-
|Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни||
Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю '''14 календарних днів на рік''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n185:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016%2D2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BC%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D1%82%D0%B0 стаття 162 Закону України "Про відпустки"]).
|-
|Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку||Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
|-
|}◆ '''Право отримати грошову компенсацію за всі не використані відпустки'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 статті 83 КЗпП України], працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. ''Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу''.

◆ '''Безперервність стажу роботу'''

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96 стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).

Час проходження строкової '''військової''' служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n68:~:text=%D0%A7%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9 абзац 2 пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

'''''Важливо!''''' ''Трудові гарантії'' зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнані безвісно відсутніми]], на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20119%2D1.%20%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 119-1 КЗпП України] за особою, стосовно якої згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

◆ '''Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації'''

Категорії громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
== Порядок звернення до суду за захистом порушених справ ==
У разі недотримання роботадавцем вимог законодавства та звільнення, працівник має право звернутись до суду у порядку цивільного судочинства з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про поновлення на роботі та за необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=1)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%96%3B пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

'''Детальніше див.:''' [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
== Корисні посилання ==
* [https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10d196f4-2218-45bd-a6df-34048ce35032&title=VidpovidiNaPoshireniPitanniaZiSferiTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoChasu Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного стану (Міністерство економіки України)]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку]]

Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації

2026-02-02T14:55:07Z

Shavlovska.Olena: /* Гарантії трудових прав: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про світу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закон України "Про основи національного спротиву"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
|}
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4215 Статтею 17 Конституції України], яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
== Гарантії трудових прав: ==
◆ '''Збереження місця роботи (посади)'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 статті 119 КЗпП України] за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється '''виплата грошового забезпечення''' за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"].

Гарантії, зазначені вище, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Дані гарантії '''не поширюються''' на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади - також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився і також на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.

Призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частини 3 статті 119 КЗпП України]. Враховуючи перераховані гарантії, такі працівники під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення '''не підлягають звільненню''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204:~:text=3)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F пункту 3 частини 1 статті 36 КЗпП України], а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Підставою для збереження місця роботи і посади на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини тощо ) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Гарантії в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' У зв'язку з набранням чинності 19 липня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX?fbclid=IwAR2HFfdgGgnfRCdvibwVT60PAGN3NBC73kGoAaQdlvdujm63LXEoVtqho3c#Text Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"], внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частини 3 статті 119 КЗпП України], відповідно до яких скасована вимога до роботодавців в частині '''збереження середнього заробітку''' за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
З 24 грудня 2023 року збереження та виплату середнього заробітку скасовано і для педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#n63:~:text=6.%20%D0%A3%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2057%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%22 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань"] яким внесено зміни у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836:~:text=%7B%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2057%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частину 2 статті 57 Закону України "Про освіту"]
|}
Виплата мобілізованим працівникам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».]

Середній заробіток мобілізованому працівнику не зберігається з 19 липня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.95 р. № 100”] при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються:

- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).

◆ '''Переважне право залишення на роботі'''

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%9A%D0%9E%D0%9D%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98-,%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83%201917%2D1991%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2,-%7B%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%B2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n256:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2042.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96 стаття 42 КЗпП Україні]).

◆ '''Право на щорічну відпустку'''

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70:~:text=2)%20%D1%87%D0%B0%D1%81%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%B2%2C пункт 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про відпустки").]
{| class="wikitable"
|-
|Щорічні відпустки||Повна тривалість до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70:~:text=5)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C пункт 5 частини сьомої статті 10 Закону України "Про відпустки"])
|-
|Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни||
Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю '''14 календарних днів на рік''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n185:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016%2D2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BC%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D1%82%D0%B0 стаття 162 Закону України "Про відпустки"]).
|-
|Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку||Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
|-
|}◆ '''Право отримати грошову компенсацію за всі не використані відпустки'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 статті 83 КЗпП України], працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. ''Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу''.

◆ '''Безперервність стажу роботу'''

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96 стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).

Час проходження строкової '''військової''' служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n68:~:text=%D0%A7%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9 абзац 2 пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

'''''Важливо!''''' ''Трудові гарантії'' зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнані безвісно відсутніми]], на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20119.%20%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2 статті 119-1 КЗпП України] за особою, стосовно якої згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

◆ '''Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації'''

Категорії громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
== Порядок звернення до суду за захистом порушених справ ==
У разі недотримання роботадавцем вимог законодавства та звільнення, працівник має право звернутись до суду у порядку цивільного судочинства з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про поновлення на роботі та за необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

'''Детальніше див.:''' [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
== Корисні посилання ==
* [https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10d196f4-2218-45bd-a6df-34048ce35032&title=VidpovidiNaPoshireniPitanniaZiSferiTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoChasu Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного стану (Міністерство економіки України)]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку]]

Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації

2026-02-02T14:02:46Z

Shavlovska.Olena: /* Гарантії трудових прав: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про світу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закон України "Про основи національного спротиву"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
|}
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4215 Статтею 17 Конституції України], яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
== Гарантії трудових прав: ==
◆ '''Збереження місця роботи (посади)'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 статті 119 КЗпП України] за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється '''виплата грошового забезпечення''' за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"].

Гарантії, зазначені вище, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Дані гарантії '''не поширюються''' на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади - також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився і також на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.

Призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частини 3 статті 119 КЗпП України]. Враховуючи перераховані гарантії, такі працівники під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення '''не підлягають звільненню''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204:~:text=3)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F пункту 3 частини 1 статті 36 КЗпП України], а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Підставою для збереження місця роботи і посади на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини тощо ) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Гарантії в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' У зв'язку з набранням чинності 19 липня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX?fbclid=IwAR2HFfdgGgnfRCdvibwVT60PAGN3NBC73kGoAaQdlvdujm63LXEoVtqho3c#Text Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"], внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частини 3 статті 119 КЗпП України], відповідно до яких скасована вимога до роботодавців в частині '''збереження середнього заробітку''' за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
|}
Виплата мобілізованим працівникам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».]

Середній заробіток мобілізованому працівнику не зберігається з 19 липня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.95 р. № 100”] при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються:

- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).

◆ '''Переважне право залишення на роботі'''

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України ( статт 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/print1480582431468208 КЗпП Україні]).

◆ '''Право на щорічну відпустку'''

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (пункт 2 частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 Закону України "Про відпустки"]).
{| class="wikitable"
|-
|Щорічні відпустки||Повна тривалість до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (пункт 5 частини сьомої статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"])
|-
|Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни||
Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю '''14 календарних днів на рік''' (стаття 162 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]).
|-
|Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку||Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
|-
|}◆ '''Право отримати грошову компенсацію за всі не використані відпустки'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 статті 83 Кодексу законів про працю України], працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. ''Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу''.

◆ '''Безперервність стажу роботу'''

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).

Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

'''''Важливо!''''' ''Трудові гарантії'' зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнані безвісно відсутніми]], на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Відповідно до статті 119-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] за особою, стосовно якої згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

◆ '''Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації'''

Категорії громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначаються статтею 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
== Порядок звернення до суду за захистом порушених справ ==
У разі недотримання роботадавцем вимог законодавства та звільнення, працівник має право звернутись до суду у порядку цивільного судочинства з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про поновлення на роботі та за необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

'''Детальніше див.:''' [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
== Корисні посилання ==
* [https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10d196f4-2218-45bd-a6df-34048ce35032&title=VidpovidiNaPoshireniPitanniaZiSferiTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoChasu Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного стану (Міністерство економіки України)]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку]]

Встановлення факту родинних відносин

2026-01-12T14:00:29Z

Shavlovska.Olena: /* Порядок та підстави встановлення факту родинних відносин */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] 

== Порядок та підстави встановлення факту родинних відносин ==
'''Родинні відносини (споріднення)''' - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.
Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]].

'''Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника''': право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371:~:text=1)%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B пункт 1 частини першої статті 315 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95#Text:~:text=7.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%20%D0%B4%D0%BE%20%20%D0%BF.1%20%20%D1%81%D1%82.273%20%20(%20%201502%2D06%20%20)%20%20%D0%A6%D0%9F%D0%9A%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%0A%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C пункт 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]'').
== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин, подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8385:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20316.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C стаття 316 ЦПК України]).

== Хто може звернутись до суду ==
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

♦ Спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;

♦ Особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;

♦ Інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;

♦Прокурор з урахування положень статей 56, 57 ЦПК України та статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, у тому числі у випадках, якщо особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину.

Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 статті 1224 ЦК України] усунений від права на спадкування.

Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

== Вартість ==
За подання заяви у справах окремого провадження особа (фізична) сплачує судовий збір у розмірі ''0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду'', передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32:~:text=4)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»]. У 2026 році це - 665 грн.грн 60 коп.

== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 статтею 318 ЦПК України].

Згідно з статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 318 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
[[Файл:Заява про встановлення факту родинних відносин 2018.docx|міні|Зразок заяви про встановлення факту родинних відносин]]
До заяви про встановлення факту родинних відносин можуть додаватися такі документи та докази:
# Докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб).
# Довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану.
# Пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

== Зразок заяви про встановлення факту родинних відносин ==
[[Файл:Зразок заяви про встановлення факту родинних відносин.docx|міні]]
== Підстави для відмови у відкритті провадження у справі ==
'''Суд відмовляє у відкритті провадження у справі''', якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, '''вбачається спір про право''', а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Наприклад, для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутися до суду з відповідним позовом.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
|}
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx]].
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88909705 Постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79834911 Ухвала Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 467/430/18 (провадження № 61-1594ск19)]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88880549 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20)]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Технічна документація (технічний паспорт) на об'єкт нерухомості

2025-12-01T13:47:54Z

Shavlovska.Olena: /* Технічний паспорт на об’єкт нерухомості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 “Деякі питання проведення технічної інвентаризації“;]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності]";
== Технічний паспорт на об’єкт нерухомості ==
Технічний паспорт є одним з тих документів що постійно застосовується при реєстрації, зміні прав власності на об’єкт нерухомості ( будівлю, споруду, житловий будинок ). Також він являється документом, що містить у собі основні характеристики, відомості, що характеризують об’єкт нерухомості та його складові.

Разом з тим потрібно зазначити, що ''технічний паспорт - документ, що складається з текстових та графічних матеріалів, які містять інформацію про склад, фактичну площу, об’єм, технічний стан об’єкта нерухомого майна, виготовлених на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%3B-,%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82,-%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F]''

'''''Важливо!!! Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на обєкт нерухомого майна він лише описує обєкт та визначає його складові для подальших дій.'''''

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна - це комплекс робіт з метою визначення складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану та/або визначення змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться виконавцем у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”], відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2023-%D0%BF#Text Порядку проведення технічної інвентаризації], будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text Закону України "Про архітектурну діяльність"]:

1) перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (у тому числі після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт);

2) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт;

3) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що утворився внаслідок поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли за результатами такого поділу, об’єднання або виділення частки шляхом реконструкції закінчений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію;

4) перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, визначених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712:~:text=9.%20%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2010%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;], а саме: ''збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів; збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.''

5) на підставі судового рішення;

6) в інших випадках за бажанням замовника/власника об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва.

Технічна інвентаризація '''не вимагається''' для державної реєстрації спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості.

Технічна інвентаризація поділяється на '''первинну або повторну.'''

'''Первинною''' є технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна, яка проводиться вперше.

'''Повторною''' є технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна, яка визначає зміни характеристик об’єкта нерухомого майна за певний період часу.

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”], в ході технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна проводиться технічне обстеження, про що робиться відмітка у технічному паспорті.

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна у випадках, визначених пунктами 1-4, 6 частини другої статті 39-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], проводиться на підставі договору, який укладається між виконавцем та замовником або уповноваженою ним особою.

У випадку, визначеному пунктом 5 частини другої статті 39-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться на підставі судового рішення.

У разі проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна державної або комунальної власності договір укладається з підприємством, установою, організацією, яка уповноважена в установленому порядку управляти відповідним об’єктом нерухомого майна.

Договір про проведення технічної інвентаризації може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”] з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт з технічної інвентаризації визначаються у договорі за домовленістю сторін.

Технічна інвентаризація об’єктів нерухомого майна підвищеної небезпеки та режимних об’єктів проводиться з дотриманням вимог Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text “Про державну таємницю”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-14#Text “Про об’єкти підвищеної небезпеки”.]

== Об'єкти, що підлягають технічній інвентаризації ==
До об’єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації та на які за результатами технічної інвентаризації виготовляються інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації і технічні паспорти, належать:

1) житлові будинки квартирного типу різної поверховості, житловий комплекс гуртожитку;

2) квартири;

3) жилі кімнати, жилі блоки та жилі секції у гуртожитках, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах;

4) житлові будинки садибного типу;

5) виробничі будівлі, будівлі і споруди громадського та виробничого (зокрема сільськогосподарського) призначення та їх комплекси;

6) нежитлові приміщення та групи нежитлових приміщень, які є самостійним об’єктом нерухомого майна;

7) садові та дачні будинки;

8) гаражі, паркінги, машино-місця, які є самостійним об’єктом нерухомого майна;

9) захисні споруди цивільного захисту (далі - захисні споруди) та споруди подвійного призначення із захисними властивостями захисних споруд (далі - споруди подвійного призначення);

10) багатофункціональні будівлі для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів);

11) об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт;

12) господарські будівлі, які не є приналежністю до садибного, дачного або садового будинку;

13) інженерні споруди та лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

14) об’єкти нерухомого майна, що утворилися внаслідок поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли за результатами такого поділу, об’єднання або виділення частки шляхом реконструкції закінчений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію.

== Документи необхідні для виготовлення технічного паспорта ==
Для того щоб провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт особі потрібно звертається в місцеве державне чи приватне ліцензоване бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).

Документи, які потрібно буде подавати до БТІ для виготовлення технічного паспорта на об’єкт нерухомості в першу чергу будуть залежати від типу об’єкта нерухомого майна. Орієнтовно їх перелік наступний:
* заяву (документ складається безпосередньо в організації);
* паспорт та реєстраційний номер платника податків;
* документи про право власності на земельну ділянку (у випадку виготовлення технічного паспорта на приватний житловий будинок чи садовий будинок)
* документи що посвідчують право власності на об’єкт нерухомості;;
* довідка про присвоєння поштової адреси;
* проектну документацію на будинок - якщо вона була розроблена.
Перелік наведених вище документів не є остаточним та може змінюватися в індивідуальних випадках. Далі після отримання відповідних документів інспектори БТІ здійснять відповідні дослідження та заміри і складуть технічний паспорт на об’єкт.
== Призначення, сфера використання ==
Технічний паспорт на об’єкт нерухомості має досить розповсюджену сферу використання. Його використовують практично при кожній дії з нерухомістю зміною її статусу.

Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна використовується у таких випадках як:
* державної реєстрації права власності та приватизації об’єкта нерухомості;
* підписання договорів купівлі продажу. Дарування нерухомого майна;
* реєстрації змін об’єкта нерухомого майна (проведення реконструкції, капітального ремонту перепланування);
* зміни цільового призначення об’єкта нерухомого майна;
* під час спадкування об’єктів нерухомості;
* під час виділення частки та поділі об’єкта нерухомості;
* під час розгляду справ щодо об’єктів нерухомого майна в суді.
== Організація та порядок виконання робіт ==
Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться у такій послідовності:

* ''підготовка до обстеження об’єкта нерухомого майна;''

Під час підготовки до обстеження за бажанням замовника складається програма виконання робіт з технічної інвентаризації, що є невід’ємною частиною договору про проведення технічної інвентаризації, та здійснюється збір необхідних для проведення технічної інвентаризації документів, інформації щодо об’єкта нерухомого майна шляхом їх отримання від замовника та/або електронних інформаційних систем та мереж, що становлять інформаційний ресурс держави, після чого проводиться вивчення та аналіз таких документів, інформації.

* ''обстеження об’єкта нерухомого майна;''

Обстеження проводиться у присутності замовника або уповноваженої ним особи шляхом візуального огляду об’єкта нерухомого майна з вимірюванням та визначенням його складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану. Під час обстеження проводяться необхідні вимірювання кількісних характеристик об’єкта нерухомого майна з відображенням їх результатів у журналах обмірів, технічний опис його частин та конструктивних елементів, фотофіксація та у разі відсутності кадастрового плану земельної ділянки під час обстеження складається абрис території з нанесенням усіх наявних житлових будинків, будівель, споруд, господарських (присадибних) будівель і споруд, захисних споруд, споруд подвійного призначення, меж та угідь (двору, саду, городу тощо).

У разі коли земельна ділянка сформована, використовується кадастровий план земельної ділянки, який міститься у документації із землеустрою, відповідно до якої здійснено формування земельної ділянки.

Не дозволяється проводити обстеження об’єкта нерухомого майна виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями тощо.

* ''проведення вимірювальних робіт;''

Вимірювання на об’єкті проводиться засобами вимірювальної техніки. Регульовані на законодавчому рівні засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час проведення технічної інвентаризації, повинні відповідати положенням Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів.

* ''визначення конструктивних елементів об’єктів нерухомого майна;''

Визначення характеристик і параметрів виробів, матеріалів і конструкцій об’єкта нерухомого майна здійснюється із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за потреби).

* ''оформлення результатів технічної інвентаризації.''

Оформлення результатів технічної інвентаризації передбачає складення схематичного плану, складення планів поверхів, визначення характеристик об’єктів нерухомого майна.

== Вартість та строк ==
Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт з технічної інвентаризації визначаються у договорі за домовленістю сторін.
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]

Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2025-11-05T12:34:08Z

Shavlovska.Olena: /* Об’єкти та суб’єкти містобудівної діяльності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Закон України «Про Генеральну схему планування території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Законом України "Про землеустрій"]
== Об’єкти та суб’єкти містобудівної діяльності ==
Стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закон України «Про регулювання містобудіної діяльності»] визначає, що об’єктами містобудівної діяльності можуть бути:
* об’єкти містобудування;
* об’єкти будівництва.
У свою чергу об’єкти містобудування можуть бути ''державного, регіонального та місцевого рівнів''.

'''Об’єктами містобудування на державному та регіональному''' рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів, територій територіальних громад, населених пунктів, їх частин.

'''Об’єктами містобудування на місцевому рівні''' є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об’ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об’єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
* у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

До об’єктів будівництва не належать:

* нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* промислові трубопроводи для транспортування продукції, включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* тимчасові технічні засоби та/або споруди електронних комунікаційних мереж,
* прикордонні інженерно-технічні та фортифікаційні споруди, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації.

== Суб’єктами містобудування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначає, що суб’єктами містобудування є:
* органи виконавчої влади,
* Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
* органи місцевого самоврядування,
* фізичні та юридичні особи.
== Містобудівна документація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n105:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96,-1.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] до містобудівної документації відноситься:
* генеральний план населеного пункту;
* план зонування території;
* детальний план території.
Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Генеральної схеми планування території України], схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження '''генеральних планів населених пунктів''', планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

'''На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою''', який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

'''Строк дії''' генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
== При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: ==
* розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
* розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів;
* раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
* охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
* урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
* урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
* інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;
* участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
* захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] особливостями регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності є те, що:
* зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
* забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
* у разі відсутності затвердженого плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:
# розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
# приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
# надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# надання земельної ділянки для розміщення технічних засобів та/або споруд електронних комунікацій, лінійних об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури (доріг, мостів, естакад);
# буріння, влаштування (облаштування) та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
# будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів;
#будівництва, експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту.
* передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, у вище визначених випадках, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
* Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_безоплатного_отримання_земельної_ділянки_для_будівництва_та_обслуговування_жилого_будинку,_господарських_будівель_і_споруд Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_будівельного_паспорта_забудови_земельної_ділянки Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів

2025-10-23T07:45:36Z

Shavlovska.Olena: /* Пересувний пункт габаритно-вагового контролю */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України «Про дорожній рух»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України «Про автомобільний транспорт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року № 879]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 28 липня 2016 року № 255]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n701 Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
== Механізм здійснення габаритно-вагового контролю ==
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок).]''

'''Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів''' на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 пункт 3 Порядку]).

Габаритно-ваговий контроль може здійснюватися на стаціонарному або пересувному пункті.
== Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю''''' - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 підпункт 8 пункту 2 Порядку]).

Місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під’їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 пункт 7 Порядку]).

У темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим.

'''''Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати:'''''

1) позначення відповідними дорожніми знаками;

2) рівну поверхню без крутих ухилів (≤ 3 проміле);

3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне);

4) стоянку для транспортних засобів, що проходять габаритно-ваговий контроль;

5) підключення до мережі електроживлення (220/380 В);

6) місце відпочинку для водіїв;

7) стоянку для автомобілів персоналу;

8) зовнішнє освітлення;

9) стаціонарні ваги для точного зважування транспортних засобів у русі;

10) ворота габаритного контролю для встановлення параметрів висоти та ширини транспортних засобів;

11) оптичний датчик визначення довжини транспортних засобів;

12) електронно-обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації;

13) приміщення для персоналу та електронно-обчислювальної техніки;

14) засоби зв'язку (телефон, факс, Інтернет);

15) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг;

16) засоби організації дорожнього руху відповідно до схеми організації дорожнього руху при під'їзді до пункту та виїзді з нього, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України;

17) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text розділ ІІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення зон габаритно-вагового контролю, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 28 липня 2016 року № 255]).

== Пересувний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Пересувний пункт габаритно-вагового контролю''''' - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n23:~:text=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82) підпункт 9 пункту 2 Порядку]).

Місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n23 пункт 11 Порядку]).

'''Зона габаритно-вагового контролю, на якій розташовується пересувний пункт габаритно-вагового контролю, повинна мати:'''

1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками;

2) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу;

3) ширину не менше ніж 7,0 м.

'''Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен бути укомплектований таким:'''

1) вимірювальним (зважувальним) обладнанням вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;

2) вимірювальним обладнанням для вимірювання габаритних параметрів великогабаритних транспортних засобів;

3) комп’ютерною технікою;

4) засобами зовнішнього освітлення;

5) джерелом автономного живлення для забезпечення роботи транспортного засобу спеціалізованого призначення;

6) документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D пункт 2 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення зон габаритно-вагового контролю, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 28 липня 2016 року № 255]).

З метою забезпечення безпеки дорожнього руху транспортний засіб спеціалізованого призначення, розміщений у зоні габаритно-вагового контролю, повинен бути укомплектований тимчасовими дорожніми знаками та іншими технічними засобами організації дорожнього руху відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16:~:text=2001%20%D1%80.%20%E2%84%96%201306-,%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%20%D0%94%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%96%D0%9D%D0%AC%D0%9E%D0%93%D0%9E%20%D0%A0%D0%A3%D0%A5%D0%A3,-%7B%D0%A3%20%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB Правил дорожнього руху], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Персонал пересувного пункту габаритно-вагового контролю має бути забезпечений форменим одягом, до складу якого входить сигнальний жилет із світловідбивними елементами.

== Здійснення габаритно-вагового контролю ==
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n23 пункти 15, 16 Порядку]).

'''Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години''' (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n23 пункти 101-20 Порядку]).

'''Під час здійснення габаритно-вагового контролю у зонах габаритно-вагового контролю, на яких розміщені стаціонарні та пересувні пункти, здійснюється''':

1) вимірювання габаритів транспортного засобу (довжина, ширина і висота);

2) вимірювання відстаней між осями;

3) визначення одиночної вісі, здвоєних, строєних осей;

4) визначення типу підвіски (пневматична або еквівалентна їй);

5) визначення статності коліс на кожній осі транспортного засобу;

6) вимірювання навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі;

7) вимірювання загальної маси.

'''Під час вимірювання габаритних параметрів транспортного засобу не враховуються:'''

''під час вимірювання довжини транспортного засобу:''

# пристрої очищення і омивання вітрового скла;
# таблички переднього і заднього реєстраційних знаків і конструктивні елементи для установки реєстраційних знаків;
# митне пломбування та елементи його захисту;
# пристрої кріплення тенту і елементи їх захисту;
# пристрої освітлення та світлової сигналізації;
# зовнішні дзеркала та інші пристрої непрямої оглядовості;
# допоміжні засоби спостереження;
# пристрої забору повітря у впускну систему двигуна внутрішнього згоряння;
# стопорні пристрої для демонтованих кузовів;
# підніжки і поручні;
# еластичні буферні пристрої або аналогічне обладнання;
# підйомні платформи, рампи і аналогічне обладнання в положенні для руху, що не збільшують габаритні розміри більш як на 300 міліметрів за умови, що вантажопідйомність транспортного засобу не збільшена;
# зчіпні і буксирні пристрої транспортних засобів;
# труби випускної системи;
# знімні спойлери;
# зовнішні сонцезахисні козирки;

''під час вимірювання ширини транспортного засобу:''

# митне пломбування та елементи його захисту;
# пристрої кріплення тенту і елементи їх захисту;
# пристрої контролю тиску в шинах;
# гнучкі частини системи захисту від розбризкування з-під коліс, що виступають за габарити транспортного засобу;
# зовнішні дзеркала та інші пристрої непрямої оглядовості;
# допоміжні засоби спостереження;
# підніжки, що збираються;
# пристрої освітлення та світлової сигналізації;
# деформована частина бічних стінок шин безпосередньо над точкою дотику з поверхнею;

''під час вимірювання висоти транспортного засобу - антени.''

Під час вимірювання габаритних параметрів, загальної маси, навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі враховуються вимоги опису до свідоцтва про затвердження типу засобу вимірювання, інструкції з експлуатації відповідного вагового обладнання та обов’язкові метрологічні вимоги, визначені законодавством параметрами, правилами, нормами та нормативами.

У разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

У разі виявлення порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n583:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20265%2D2.%20%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97 265'''-2''' Кодексу України про адміністративні правопорушення.]

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

З 1 жовтня 2021 року, на автошляхах України працює автоматична фіксація порушень габаритно-вагового контролю (ГВК) з допомогою майданчиків Зважування-в-русі (WiM).

[https://iac.restoration.gov.ua/wim Система WiM (Weigh-in-Motion)] передбачає цілодобовий моніторинг навантаження транспорту на дорогу. Спеціальне обладнання монтується у дорожнє покриття та над дорогою на спеціальній фермі. Датчики фіксують параметри транспортного засобу — вагу, габарити, швидкість, номерні знаки. Завдяки тому, що система повністю перекриває проїзну частину, обійти її неможливо.
== Відповідальність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю ==
Про випадки невиконання водієм транспортного засобу законних вимог посадових осіб працівників Укртрансбезпеки щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю, Укртрансбезпека або її територіальний орган, що здійснює габаритно-ваговий контроль, оперативно повідомляє уповноваженим підрозділам Національної поліції.

Відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.

'''До відома!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1098:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20132%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8 ст. 132 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачено наступну відповідальність "Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%".

"Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n969:~:text=%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%2D частиною шостою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення] в зоні габаритно-вагового контролю -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів

2025-10-03T10:41:13Z

Shavlovska.Olena: /* Здійснення габаритно-вагового контролю */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України «Про дорожній рух»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України «Про автомобільний транспорт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-20#Text Закон України 29 червня 2021 року № 1582-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року № 879]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 28 липня 2016 року № 255]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n701 Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
== Механізм здійснення габаритно-вагового контролю ==
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок).]''

'''Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів''' на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль може здійснюватися на стаціонарному або пересувному пункті.
== Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю''''' - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.

Місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під’їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим.

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати:]'''''

1) позначення відповідними дорожніми знаками;

2) рівну поверхню без крутих ухилів (≤ 3 проміле);

3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне);

4) стоянку для транспортних засобів, що проходять габаритно-ваговий контроль;

5) підключення до мережі електроживлення (220/380 В);

6) місце відпочинку для водіїв;

7) стоянку для автомобілів персоналу;

8) зовнішнє освітлення;

9) стаціонарні ваги для точного зважування транспортних засобів у русі;

10) ворота габаритного контролю для встановлення параметрів висоти та ширини транспортних засобів;

11) оптичний датчик визначення довжини транспортних засобів;

12) електронно-обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації;

13) приміщення для персоналу та електронно-обчислювальної техніки;

14) засоби зв'язку (телефон, факс, Інтернет);

15) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг;

16) засоби організації дорожнього руху відповідно до схеми організації дорожнього руху при під'їзді до пункту та виїзді з нього, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України;

17) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.
== Пересувний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Пересувний пункт габаритно-вагового контролю''''' - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами.

Місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%3A '''Зона габаритно-вагового контролю, на якій розташовується пересувний пункт габаритно-вагового контролю, повинна мати:''']

1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками;

2) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу;

3) ширину не менше ніж 7,0 м.

3. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен бути укомплектований таким:

1) вимірювальним (зважувальним) обладнанням вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;

2) вимірювальним обладнанням для вимірювання габаритних параметрів великогабаритних транспортних засобів;

3) комп’ютерною технікою;

4) засобами зовнішнього освітлення;

5) джерелом автономного живлення для забезпечення роботи транспортного засобу спеціалізованого призначення;

6) документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Пересувний пункт повинен мати засоби організації дорожнього руху, які встановлюються відповідно до тимчасової схеми організації дорожнього руху, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України, а саме:

1) панно «Пересувний пункт вагового та габаритного контролю» на жовтому тлі;

2) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 90 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

3) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

4) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

5) знак 3.41 «Контроль»;

6) знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості»;

7) знак 3.32 «Кінець зони обмеження максимальної швидкості»;

8) два знаки 3.25 «Обгін заборонено»;

9) два знаки 3.26 «Кінець заборони обгону»;

10) знак 3.30 «Кінець обмеження максимальної швидкості»;

11) оранжеві конуси з горизонтальними світловідбивними смугами білого кольору;

12) інші технічні засоби організації дорожнього руху (в разі необхідності).

Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Персонал контрольно-габаритногопункту має бути забезпечений спецодягом, до складу якого входить сигнальний жилет оранжевого кольору із світловідбивними елементами.

Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
== Здійснення габаритно-вагового контролю ==
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

'''Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години''' (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D1%83%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A Під час здійснення габаритно-вагового контролю у зонах габаритно-вагового контролю, на яких розміщені стаціонарні та пересувні пункти, здійснюється]:

1) вимірювання габаритів транспортного засобу (довжина, ширина і висота);

2) вимірювання відстаней між осями;

3) визначення одиночної вісі, здвоєних, строєних осей;

4) визначення типу підвіски (пневматична або еквівалентна їй);

5) визначення статності коліс на кожній осі транспортного засобу;

6) вимірювання навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі;

7) вимірювання загальної маси.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F Під час вимірювання габаритних параметрів транспортного засобу не враховуються:]

1) під час вимірювання довжини транспортного засобу:

пристрої очищення і омивання вітрового скла;

таблички переднього і заднього реєстраційних знаків і конструктивні елементи для установки реєстраційних знаків;

митне пломбування та елементи його захисту;

пристрої кріплення тенту і елементи їх захисту;

пристрої освітлення та світлової сигналізації;

зовнішні дзеркала та інші пристрої непрямої оглядовості;

допоміжні засоби спостереження;

пристрої забору повітря у впускну систему двигуна внутрішнього згоряння;

стопорні пристрої для демонтованих кузовів;

підніжки і поручні;

еластичні буферні пристрої або аналогічне обладнання;

підйомні платформи, рампи і аналогічне обладнання в положенні для руху, що не збільшують габаритні розміри більш як на 300 міліметрів за умови, що вантажопідйомність транспортного засобу не збільшена;

зчіпні і буксирні пристрої транспортних засобів;

труби випускної системи;

знімні спойлери;

зовнішні сонцезахисні козирки;

2) під час вимірювання ширини транспортного засобу:

митне пломбування та елементи його захисту;

пристрої кріплення тенту і елементи їх захисту;

пристрої контролю тиску в шинах;

гнучкі частини системи захисту від розбризкування з-під коліс, що виступають за габарити транспортного засобу;

зовнішні дзеркала та інші пристрої непрямої оглядовості;

допоміжні засоби спостереження;

підніжки, що збираються;

пристрої освітлення та світлової сигналізації;

деформована частина бічних стінок шин безпосередньо над точкою дотику з поверхнею;

3) під час вимірювання висоти транспортного засобу - антени.

Під час вимірювання габаритних параметрів, загальної маси, навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі враховуються вимоги опису до свідоцтва про затвердження типу засобу вимірювання, інструкції з експлуатації відповідного вагового обладнання та обов’язкові метрологічні вимоги, визначені законодавством параметрами, правилами, нормами та нормативами.

У разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

У разі виявлення порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n583:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20265%2D2.%20%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97 265'''-2''' Кодексу України про адміністративні правопорушення.]

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

З 1 жовтня 2021 року, на автошляхах України працює автоматична фіксація порушень габаритно-вагового контролю (ГВК) з допомогою майданчиків Зважування-в-русі (WiM).

Система WiM (Weigh-in-Motion) передбачає цілодобовий моніторинг навантаження транспорту на дорогу. Спеціальне обладнання монтується у дорожнє покриття та над дорогою на спеціальній фермі. Датчики фіксують параметри транспортного засобу — вагу, габарити, швидкість, номерні знаки. Завдяки тому, що система повністю перекриває проїзну частину, обійти її неможливо.
== Відповідальність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю ==
Про випадки невиконання водієм транспортного засобу законних вимог посадових осіб працівників Укртрансбезпеки щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю, Укртрансбезпека або її територіальний орган, що здійснює габаритно-ваговий контроль, оперативно повідомляє уповноваженим підрозділам Національної поліції.

Відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.

'''До відома!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1098:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20132%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8 ст. 132 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачено наступну відповідальність "Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%".

"Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n969:~:text=%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%2D частиною шостою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення] в зоні габаритно-вагового контролю -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів

2025-10-03T10:13:46Z

Shavlovska.Olena: /* Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України «Про дорожній рух»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України «Про автомобільний транспорт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-20#Text Закон України 29 червня 2021 року № 1582-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року № 879]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 28 липня 2016 року № 255]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n701 Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
== Механізм здійснення габаритно-вагового контролю ==
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок).]''

'''Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів''' на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль може здійснюватися на стаціонарному або пересувному пункті.
== Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю''''' - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.

Місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під’їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим.

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати:]'''''

1) позначення відповідними дорожніми знаками;

2) рівну поверхню без крутих ухилів (≤ 3 проміле);

3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне);

4) стоянку для транспортних засобів, що проходять габаритно-ваговий контроль;

5) підключення до мережі електроживлення (220/380 В);

6) місце відпочинку для водіїв;

7) стоянку для автомобілів персоналу;

8) зовнішнє освітлення;

9) стаціонарні ваги для точного зважування транспортних засобів у русі;

10) ворота габаритного контролю для встановлення параметрів висоти та ширини транспортних засобів;

11) оптичний датчик визначення довжини транспортних засобів;

12) електронно-обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації;

13) приміщення для персоналу та електронно-обчислювальної техніки;

14) засоби зв'язку (телефон, факс, Інтернет);

15) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг;

16) засоби організації дорожнього руху відповідно до схеми організації дорожнього руху при під'їзді до пункту та виїзді з нього, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України;

17) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.
== Пересувний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Пересувний пункт габаритно-вагового контролю''''' - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами.

Місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%3A '''Зона габаритно-вагового контролю, на якій розташовується пересувний пункт габаритно-вагового контролю, повинна мати:''']

1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками;

2) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу;

3) ширину не менше ніж 7,0 м.

3. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен бути укомплектований таким:

1) вимірювальним (зважувальним) обладнанням вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;

2) вимірювальним обладнанням для вимірювання габаритних параметрів великогабаритних транспортних засобів;

3) комп’ютерною технікою;

4) засобами зовнішнього освітлення;

5) джерелом автономного живлення для забезпечення роботи транспортного засобу спеціалізованого призначення;

6) документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Пересувний пункт повинен мати засоби організації дорожнього руху, які встановлюються відповідно до тимчасової схеми організації дорожнього руху, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України, а саме:

1) панно «Пересувний пункт вагового та габаритного контролю» на жовтому тлі;

2) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 90 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

3) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

4) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

5) знак 3.41 «Контроль»;

6) знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості»;

7) знак 3.32 «Кінець зони обмеження максимальної швидкості»;

8) два знаки 3.25 «Обгін заборонено»;

9) два знаки 3.26 «Кінець заборони обгону»;

10) знак 3.30 «Кінець обмеження максимальної швидкості»;

11) оранжеві конуси з горизонтальними світловідбивними смугами білого кольору;

12) інші технічні засоби організації дорожнього руху (в разі необхідності).

Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Персонал контрольно-габаритногопункту має бути забезпечений спецодягом, до складу якого входить сигнальний жилет оранжевого кольору із світловідбивними елементами.

Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
== Здійснення габаритно-вагового контролю ==
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

'''Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години''' (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі пред’явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З 1 жовтня 2021 року, на автошляхах України запрацювала автоматична фіксація порушень габаритно-вагового контролю (ГВК) з допомогою майданчиків Зважування-в-русі (WiM).

Система WiM (Weigh-in-Motion) передбачає цілодобовий моніторинг навантаження транспорту на дорогу. Спеціальне обладнання монтується у дорожнє покриття та над дорогою на спеціальній фермі. Датчики фіксують параметри транспортного засобу — вагу, габарити, швидкість, номерні знаки. Завдяки тому, що система повністю перекриває проїзну частину, обійти її неможливо. Наразі в Україні дані збираються з 52 майданчиків WiM
== Відповідальність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю ==
Про випадки невиконання водієм транспортного засобу законних вимог посадових осіб працівників Укртрансбезпеки щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю, Укртрансбезпека або її територіальний орган, що здійснює габаритно-ваговий контроль, оперативно повідомляє уповноваженим підрозділам Національної поліції.

Відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.

'''До відома!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1098:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20132%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8 ст. 132 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачено наступну відповідальність "Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%".

"Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n969:~:text=%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%2D частиною шостою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення] в зоні габаритно-вагового контролю -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів

2025-10-03T08:56:27Z

Shavlovska.Olena: /* Механізм здійснення габаритно-вагового контролю */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України «Про дорожній рух»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України «Про автомобільний транспорт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-20#Text Закон України 29 червня 2021 року № 1582-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року № 879]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 28 липня 2016 року № 255]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n701 Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
== Механізм здійснення габаритно-вагового контролю ==
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF#n22 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок).]''

'''Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів''' на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль може здійснюватися на стаціонарному або пересувному пункті.
== Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю''''' - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.

Місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під’їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим.

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати:]'''''

1) позначення відповідними дорожніми знаками;

2) рівну поверхню без крутих ухилів (≤ 3 проміле);

3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне);

4) стоянку для транспортних засобів, що проходять габаритно-ваговий контроль;

5) підключення до мережі електроживлення (220/380 В);

6) місце відпочинку для водіїв;

7) стоянку для автомобілів персоналу;

8) зовнішнє освітлення;

9) стаціонарні ваги для точного зважування транспортних засобів у русі;

10) ворота габаритного контролю для встановлення параметрів висоти та ширини транспортних засобів;

11) оптичний датчик визначення довжини транспортних засобів;

12) електронно-обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації;

13) приміщення для персоналу та електронно-обчислювальної техніки;

14) засоби зв'язку (телефон, факс, Інтернет);

15) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг;

16) засоби організації дорожнього руху відповідно до схеми організації дорожнього руху при під'їзді до пункту та виїзді з нього, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України;

17) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.
== Пересувний пункт габаритно-вагового контролю ==
'''''Пересувний пункт габаритно-вагового контролю''''' - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами.

Місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-16#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%20%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%3A '''Зона габаритно-вагового контролю, на якій розташовується пересувний пункт габаритно-вагового контролю, повинна мати:''']

1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками;

2) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу;

3) ширину не менше ніж 7,0 м.

3. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен бути укомплектований таким:

1) вимірювальним (зважувальним) обладнанням вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;

2) вимірювальним обладнанням для вимірювання габаритних параметрів великогабаритних транспортних засобів;

3) комп’ютерною технікою;

4) засобами зовнішнього освітлення;

5) джерелом автономного живлення для забезпечення роботи транспортного засобу спеціалізованого призначення;

6) документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Пересувний пункт повинен мати засоби організації дорожнього руху, які встановлюються відповідно до тимчасової схеми організації дорожнього руху, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України, а саме:

1) панно «Пересувний пункт вагового та габаритного контролю» на жовтому тлі;

2) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 90 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

3) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

4) знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» на жовтому фоні з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу»;

5) знак 3.41 «Контроль»;

6) знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості»;

7) знак 3.32 «Кінець зони обмеження максимальної швидкості»;

8) два знаки 3.25 «Обгін заборонено»;

9) два знаки 3.26 «Кінець заборони обгону»;

10) знак 3.30 «Кінець обмеження максимальної швидкості»;

11) оранжеві конуси з горизонтальними світловідбивними смугами білого кольору;

12) інші технічні засоби організації дорожнього руху (в разі необхідності).

Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Персонал контрольно-габаритногопункту має бути забезпечений спецодягом, до складу якого входить сигнальний жилет оранжевого кольору із світловідбивними елементами.

Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
== Здійснення габаритно-вагового контролю ==
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

'''Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години''' (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі пред’явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З 1 жовтня 2021 року, на автошляхах України запрацювала автоматична фіксація порушень габаритно-вагового контролю (ГВК) з допомогою майданчиків Зважування-в-русі (WiM).

Система WiM (Weigh-in-Motion) передбачає цілодобовий моніторинг навантаження транспорту на дорогу. Спеціальне обладнання монтується у дорожнє покриття та над дорогою на спеціальній фермі. Датчики фіксують параметри транспортного засобу — вагу, габарити, швидкість, номерні знаки. Завдяки тому, що система повністю перекриває проїзну частину, обійти її неможливо. Наразі в Україні дані збираються з 52 майданчиків WiM
== Відповідальність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю ==
Про випадки невиконання водієм транспортного засобу законних вимог посадових осіб працівників Укртрансбезпеки щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю, Укртрансбезпека або її територіальний орган, що здійснює габаритно-ваговий контроль, оперативно повідомляє уповноваженим підрозділам Національної поліції.

Відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.

'''До відома!''' "Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%".

"Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зоні габаритно-вагового контролю -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків

2025-09-15T10:09:51Z

Shavlovska.Olena: /* Право особи на виїзд за кордон */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19#Text Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-п#Text Постанову Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
З 1 березня 2022 року строк дії паспортів громадян України для виїзду за кордон може '''продовжуватись на 5 років'''!

До паспортів батьків або законних представників здійснюється вклеювання фотокартки дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація посвідчує особу дітей та підтверджує громадянство України.

Продовження строку дії паспортів, вклеювання фотокарток дитини до паспортів батьків або законних представників, здійснюють [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіальні органи/територіальні підрозділи ДМС], а в разі перебування закордоном до посольства або консульські установи України.

◆ Внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину здійснюється на підставі '''заяви законного представника''', до паспорта якого вноситься така інформація. Документи для внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину подаються ним до [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіального органу ДМС] за місцем звернення.

Законний представник для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину подає такі документи:
#паспорт для виїзду за кордон;
#заяву про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину за формою згідно з додатком 1;
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження або пред’явити е-свідоцтво про народження;
#дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, що пред’являються до фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затвердженим наказом МВС від 18 жовтня 2019 р. № 875;
#документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.
Внесення до паспорта інформації про продовження строку його дії та інформації про дитину здійснюється '''в день звернення, безоплатно'''.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

'''Діти, які не досягли 16-річного віку, перетинають кордон в супроводі:'''
* '''однoго з батьків — на підставі свідоцтва про народження дитини (без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків);'''
* '''інших родичів (баба, дід, повнолітні брат чи сестра, мачуха або вітчим) — на підставі свідоцтва про народження дитини та документа, який підтверджує наявність родинних зв’язків (без нотаріально посвідченої згоди);'''
* '''інших осіб, які не є родичами дитини, — на підставі письмової заяви одного з батьків, завіреної органом опіки та піклування, та за наявності свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документа, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин державного кордону.'''
◆ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:
* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта), або документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Національною соціальною сервісною службою України;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн.
Умови перетинання державного кордону громадянами України у період дії воєнного стану, в тому числі дітьми; дітьми з інвалідністю; дітьми, хворими на тяжкі захворювання; дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування визначено '''''пунктами 21 - 25''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (із змінами).]

'''Детальніше див.:''' [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]

'''Для врахування!'''

* [https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]

* [https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]
|}
== Право особи на виїзд за кордон ==
'''Фізична особа, яка не досягла 16 років''', має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом

'''Увага! В умовах воєнного стану виїзд закордон дозволяється без нотаріально посвідченої згоди іншого з батьків (усиновлювачів). Правила перетину кордону часто зміняються, тому уточнюйте інформацію на телефонній лінії Державної прикордонної служби України: 1598'''

'''Фізична особа, яка досягла 16 років''', має право на вільний самостійний виїзд за межі України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1710:~:text=%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ''частина третя статті 313 Цивільного кодексу України'').]
== Документи, що дають право на виїзд з України особі, яка не досягла 16-річного віку ==
Перетинання громадянами України, які не досягли 16-річного віку, державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, за [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли 16-річного віку|паспортом громадянина України для виїзду за кордон]] '''(в умовах воєнного стану допускається виїзд по внутрішньому паспорту чи свідоцтву про народження дитини (за відсутності паспорта), [https://www.facebook.com/DPSUkraine/posts/320804600158417 правила] виїзду зміняються часто тому радимо перевіряти інформацію на сайті [https://dpsu.gov.ua/uk/poryadok-viyizdu-nepovnolitnih-gromadyan-ukrayini Державної прикордонної служби України]).'''

До деяких країн (Туреччина, Грузія) громадяни України, у тому числі діти, які досягли 14 років,можуть подорожувати, використовуючи [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт громадянина України]], що містить безконтактний електронний носій (ID-картка).
== Правила перетинання державного кордону України громадянами України, які не досягли 16-річного віку ==
=== Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі батьків або інших осіб, уповноважених ними ===
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку '''(в умовах воєнного стану виїзд закордон дозволяється без нотаріально посвідченої згоди іншого з батьків (усиновлювачів)'''.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі ('''в умовах воєнного стану в супроводі родичів: баби, діда, брата, сестри, мачухи або вітчима) — на підставі свідоцтва про народження дитини та документа, який підтверджує наявність родинних зв’язків (без нотаріально посвідченої згоди), або інших осіб, які не є родичами дитини, — на підставі письмової заяви одного з батьків, завіреної органом опіки та піклування, та за наявності свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документа, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин державного кордону.'''
=== Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків ===
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків здійснюється:
{| class="wikitable"
| '''за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків''' із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі ||якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску
|-
| rowspan="5" | '''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків''': || якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;
|-
| якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, є запис про [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|вибуття на постійне місце проживання за межі України]] чи відмітка (штамп) про взяття на постійний [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] у закордонній дипломатичній установі України або перебування такого громадянина на постійному консульському обліку підтверджується довідкою про перебування на консульському обліку;
Зазвичай нотаріальну засвідчену згоду другого з батьків як законного представника дитини, якщо він залишається в Україні, надають на етапі подання документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, що регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16#Text окремим порядком].
|-
| у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:
* свідоцтва про смерть другого з батьків;
* рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
* рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
* рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
* рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
* довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері);
* довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
* свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави, що не містить відомостей про батька дитини, легалізованого або засвідченого [[Порядок проставлення апостиля|апостилем]], а також без будь-якого додаткового засвідчення у випадках, передбачених міжнародним договором України.
|-
| Якщо у одного з батьків є рішення суду або висновок органів опіки та піклування, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|примусового виконання рішення]] про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, '''він самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця,''' з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
|-
| Якщо у одного з батьків є рішенням суду або висновок органів опіки та піклування (пункт 72-1 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини), у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини, він самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України '''на строк до одного місяця та більше''' з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:
* наявності заборгованості зі сплати аліментів, '''сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці''', підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
* наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, '''сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими Міністерством охорони здоров'я України.
|}
=== Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку ===
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Умови виїзду за кордон
|-
| Діти, які проживають (перебувають) у закладах охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі || 1) пред’явлення нотаріально посвідченої згоди керівника цього закладу;
2) супровід уповноваженої особи, уповноваженої керівником цього закладу.
|-
| Діти, які влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї || 1) пред’явлення оригіналу договору про влаштування дитини до прийомної сім'ї або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід прийомних батьків або одного з них.
|-
| Діти, які влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу || 1) пред'явлення оригіналу договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід батьків-вихователів або одного з них.
|-
| Діти, які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування || 1) пред'явлення оригіналу рішення/розпорядження про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід опікуна або піклувальника.
|-
| Діти, які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду || 1) пред'явлення рішення суду про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід опікуна або піклувальника.
|-
| Діти, які відповідно до договору про патронат передані органом опіки і піклування на виховання в сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття || 1) пред'явлення оригіналу зазначеного договору, посвідченого підписом уповноваженої особи відповідної місцевої держадміністрації або міської (за винятком міст районного значення) ради, скріпленим гербовою печаткою, або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід патронатного вихователя.
|}
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з прийомних батьків, батьків-вихователів здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з них відсутній у пункті пропуску через державний кордон.

'''У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану''' виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності: паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини; наказу директора закладу, де проживали діти, про виїзд дітей за межі України; письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою.

Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, після їх усиновлення іноземцями здійснюється у супроводі батьків-усиновлювачів у разі пред'явлення рішення суду про усиновлення або його нотаріально засвідченої копії.

Виїзд за кордон на відпочинок та оздоровлення груп дітей, до складу яких входять діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, віком від 7 до 18 років, здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1167-2021-%D0%BF#Text Порядку організації виїзду дітей за кордон на відпочинок та оздоровлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2021 року № 1167].
== Отримання дозволу на виїзд за кордон громадянина України, який не досяг 16-річного віку ==
=== Добровільний порядок ===
Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді '''заяви''', на якій справжність підпису батьків засвідчується нотаріально. Для оформлення нотаріальної згоди батьку (матері), а в разі виїзду дитини до 16 років з уповноваженою особою – обом батькам, потрібно надати нотаріусу оригінали паспортів, реєстраційних номерів облікових карток платників податків і свідоцтва про народження дитини.

Для вчинення цієї нотаріальної дії можна звернутися до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса. Засвідчення справжності підпису на документах належить також до повноважень консульських установ.

'''Той із батьків, хто проживає окремо від дитини,''' який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, '''у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа''', той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
=== Судовий порядок ===
За відсутності згоди одного з батьків виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
==== Куди звернутись ====
Позовна заява про надання дозволу на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон без згоди та супроводу одного з батьків подається до суду в [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеному позовному провадженні]] в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача.
==== Вартість ====
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.10.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83,-1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»].
==== Перелік необхідних документів ====
Позовна заява, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформляється відповідно до вимог]] ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.

В позовній заяві повинно бути зазначено:
* мета виїзду дитини за кордон (лікування, відпочинок, відвідування родичів тощо);
* період перебування за кордоном дитини;
* місце перебування (проживання) дитини за кордоном;
* факт відмови другого з батьків у наданні згоди на виїзд дитини за кордон.
До позовної заяви необхідно додати також докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, документами, що підтверджують мету виїзду дитини за кордон можуть бути: довідка з лікувального закладу про те, що дитина потребує лікування за кордоном, туристична путівка, путівка в санаторій, запрошення від родичів тощо.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Zrazok-pozovnoyi-zayavi-pro-nadannya-dozvolu-na-viyizd-ditini-za-kordon-bez-zgodi-batka.-Variant-1.docx|міні|зразок позовної заяви про виїзд дтини за кордон без згоди батька]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82798144 Постанова Верховний Суд від 03 липня 2019 року у справі № 643/1090/17] (незазначення позивачем конкретної адреси місця перебування дитини та ненадання доказів напідтвердження повернення дитини на територію України не дає змоги встановити обов'язковіобставини, а саме: чи відповідатиме такий дозвіл найкращим інтересам дитини).
== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з питань перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонної служби України:
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044)527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).
Отримати консультацію з питань оформлення та продовження дії паспортів від Державної міграційної служби:
* на телефонній лінії [https://dmsu.gov.ua/hotlines.html територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС;]

* мешканці тимчасово окупованих територій можуть звертатися до ДМС за допомогою Viber та Whatsapp за номером телефону + 38 (096) 033-24-42.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оформлення_паспорта_громадянина_України_для_виїзду_за_кордон_особам,_які_не_досягли_16-річного_віку Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли 16-річного віку]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Правила_перетину_кордону_в_умовах_воєнного_стану_окремими_категоріями_громадян Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Діти-сироти]]

Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків

2025-09-02T07:36:56Z

Shavlovska.Olena: /* Право особи на виїзд за кордон */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19#Text Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-п#Text Постанову Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
З 1 березня 2022 року строк дії паспортів громадян України для виїзду за кордон може '''продовжуватись на 5 років'''!

До паспортів батьків або законних представників здійснюється вклеювання фотокартки дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація посвідчує особу дітей та підтверджує громадянство України.

Продовження строку дії паспортів, вклеювання фотокарток дитини до паспортів батьків або законних представників, здійснюють [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіальні органи/територіальні підрозділи ДМС], а в разі перебування закордоном до посольства або консульські установи України.

◆ Внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину здійснюється на підставі '''заяви законного представника''', до паспорта якого вноситься така інформація. Документи для внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину подаються ним до [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіального органу ДМС] за місцем звернення.

Законний представник для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину подає такі документи:
#паспорт для виїзду за кордон;
#заяву про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину за формою згідно з додатком 1;
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження або пред’явити е-свідоцтво про народження;
#дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, що пред’являються до фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затвердженим наказом МВС від 18 жовтня 2019 р. № 875;
#документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.
Внесення до паспорта інформації про продовження строку його дії та інформації про дитину здійснюється '''в день звернення, безоплатно'''.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

'''Діти, які не досягли 16-річного віку, перетинають кордон в супроводі:'''
* '''однoго з батьків — на підставі свідоцтва про народження дитини (без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків);'''
* '''інших родичів (баба, дід, повнолітні брат чи сестра, мачуха або вітчим) — на підставі свідоцтва про народження дитини та документа, який підтверджує наявність родинних зв’язків (без нотаріально посвідченої згоди);'''
* '''інших осіб, які не є родичами дитини, — на підставі письмової заяви одного з батьків, завіреної органом опіки та піклування, та за наявності свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документа, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин державного кордону.'''
◆ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:
* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта), або документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Національною соціальною сервісною службою України;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн.
Умови перетинання державного кордону громадянами України у період дії воєнного стану, в тому числі дітьми; дітьми з інвалідністю; дітьми, хворими на тяжкі захворювання; дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування визначено '''''пунктами 21 - 25''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (із змінами).]

'''Детальніше див.:''' [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]

'''Для врахування!'''

* [https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]

* [https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]
|}
== Право особи на виїзд за кордон ==
'''Фізична особа, яка не досягла 16 років''', має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом

'''Увага! В умовах воєнного стану виїзд закордон дозволяється без нотаріально посвідченої згоди іншого з батьків (усиновлювачів). Правила перетину кордону часто зміняються, тому уточнюйте інформацію на телефонній лінії Державної прикордонної служби України:'''

'''Фізична особа, яка досягла 16 років''', має право на вільний самостійний виїзд за межі України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1710:~:text=%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ''частина третя статті 313 Цивільного кодексу України'').]
== Документи, що дають право на виїзд з України особі, яка не досягла 16-річного віку ==
Перетинання громадянами України, які не досягли 16-річного віку, державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, за [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли 16-річного віку|паспортом громадянина України для виїзду за кордон]] '''(в умовах воєнного стану допускається виїзд по внутрішньому паспорту чи свідоцтву про народження дитини (за відсутності паспорта), [https://www.facebook.com/DPSUkraine/posts/320804600158417 правила] виїзду зміняються часто тому радимо перевіряти інформацію на лінії прикордонної служби 1598).'''

До деяких країн (Туреччина, Грузія) громадяни України, у тому числі діти, які досягли 14 років,можуть подорожувати, використовуючи [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт громадянина України]], що містить безконтактний електронний носій (ID-картка).
== Правила перетинання державного кордону України громадянами України, які не досягли 16-річного віку ==
=== Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі батьків або інших осіб, уповноважених ними ===
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку '''(в умовах воєнного стану виїзд закордон дозволяється без нотаріально посвідченої згоди іншого з батьків (усиновлювачів)'''.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі ('''в умовах воєнного стану в супроводі родичів: баби, діда, брата, сестри, мачухи або вітчима) — на підставі свідоцтва про народження дитини та документа, який підтверджує наявність родинних зв’язків (без нотаріально посвідченої згоди), або інших осіб, які не є родичами дитини, — на підставі письмової заяви одного з батьків, завіреної органом опіки та піклування, та за наявності свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документа, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин державного кордону.'''
=== Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків ===
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків здійснюється:
{| class="wikitable"
| '''за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків''' із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі ||якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску
|-
| rowspan="5" | '''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків''': || якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;
|-
| якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, є запис про [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|вибуття на постійне місце проживання за межі України]] чи відмітка (штамп) про взяття на постійний [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] у закордонній дипломатичній установі України або перебування такого громадянина на постійному консульському обліку підтверджується довідкою про перебування на консульському обліку;
Зазвичай нотаріальну засвідчену згоду другого з батьків як законного представника дитини, якщо він залишається в Україні, надають на етапі подання документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, що регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16#Text окремим порядком].
|-
| у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:
* свідоцтва про смерть другого з батьків;
* рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
* рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
* рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
* рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
* довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері);
* довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
* свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави, що не містить відомостей про батька дитини, легалізованого або засвідченого [[Порядок проставлення апостиля|апостилем]], а також без будь-якого додаткового засвідчення у випадках, передбачених міжнародним договором України.
|-
| Якщо у одного з батьків є рішення суду або висновок органів опіки та піклування, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|примусового виконання рішення]] про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, '''він самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця,''' з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
|-
| Якщо у одного з батьків є рішенням суду або висновок органів опіки та піклування (пункт 72-1 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини), у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини, він самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України '''на строк до одного місяця та більше''' з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:
* наявності заборгованості зі сплати аліментів, '''сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці''', підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
* наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, '''сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими Міністерством охорони здоров'я України.
|}
=== Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку ===
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Умови виїзду за кордон
|-
| Діти, які проживають (перебувають) у закладах охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі || 1) пред’явлення нотаріально посвідченої згоди керівника цього закладу;
2) супровід уповноваженої особи, уповноваженої керівником цього закладу.
|-
| Діти, які влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї || 1) пред’явлення оригіналу договору про влаштування дитини до прийомної сім'ї або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід прийомних батьків або одного з них.
|-
| Діти, які влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу || 1) пред'явлення оригіналу договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід батьків-вихователів або одного з них.
|-
| Діти, які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування || 1) пред'явлення оригіналу рішення/розпорядження про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід опікуна або піклувальника.
|-
| Діти, які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду || 1) пред'явлення рішення суду про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід опікуна або піклувальника.
|-
| Діти, які відповідно до договору про патронат передані органом опіки і піклування на виховання в сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття || 1) пред'явлення оригіналу зазначеного договору, посвідченого підписом уповноваженої особи відповідної місцевої держадміністрації або міської (за винятком міст районного значення) ради, скріпленим гербовою печаткою, або його нотаріально засвідченої копії;
2) супровід патронатного вихователя.
|}
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з прийомних батьків, батьків-вихователів здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з них відсутній у пункті пропуску через державний кордон.

'''У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану''' виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності: паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини; наказу директора закладу, де проживали діти, про виїзд дітей за межі України; письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою.

Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, після їх усиновлення іноземцями здійснюється у супроводі батьків-усиновлювачів у разі пред'явлення рішення суду про усиновлення або його нотаріально засвідченої копії.

Виїзд за кордон на відпочинок та оздоровлення груп дітей, до складу яких входять діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, віком від 7 до 18 років, здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1167-2021-%D0%BF#Text Порядку організації виїзду дітей за кордон на відпочинок та оздоровлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2021 року № 1167].
== Отримання дозволу на виїзд за кордон громадянина України, який не досяг 16-річного віку ==
=== Добровільний порядок ===
Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді '''заяви''', на якій справжність підпису батьків засвідчується нотаріально. Для оформлення нотаріальної згоди батьку (матері), а в разі виїзду дитини до 16 років з уповноваженою особою – обом батькам, потрібно надати нотаріусу оригінали паспортів, реєстраційних номерів облікових карток платників податків і свідоцтва про народження дитини.

Для вчинення цієї нотаріальної дії можна звернутися до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса. Засвідчення справжності підпису на документах належить також до повноважень консульських установ.

'''Той із батьків, хто проживає окремо від дитини,''' який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, '''у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа''', той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
=== Судовий порядок ===
За відсутності згоди одного з батьків виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
==== Куди звернутись ====
Позовна заява про надання дозволу на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон без згоди та супроводу одного з батьків подається до суду в [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеному позовному провадженні]] в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача.
==== Вартість ====
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.10.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83,-1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»].
==== Перелік необхідних документів ====
Позовна заява, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформляється відповідно до вимог]] ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.

В позовній заяві повинно бути зазначено:
* мета виїзду дитини за кордон (лікування, відпочинок, відвідування родичів тощо);
* період перебування за кордоном дитини;
* місце перебування (проживання) дитини за кордоном;
* факт відмови другого з батьків у наданні згоди на виїзд дитини за кордон.
До позовної заяви необхідно додати також докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, документами, що підтверджують мету виїзду дитини за кордон можуть бути: довідка з лікувального закладу про те, що дитина потребує лікування за кордоном, туристична путівка, путівка в санаторій, запрошення від родичів тощо.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Zrazok-pozovnoyi-zayavi-pro-nadannya-dozvolu-na-viyizd-ditini-za-kordon-bez-zgodi-batka.-Variant-1.docx|міні|зразок позовної заяви про виїзд дтини за кордон без згоди батька]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82798144 Постанова Верховний Суд від 03 липня 2019 року у справі № 643/1090/17] (незазначення позивачем конкретної адреси місця перебування дитини та ненадання доказів напідтвердження повернення дитини на територію України не дає змоги встановити обов'язковіобставини, а саме: чи відповідатиме такий дозвіл найкращим інтересам дитини).
== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з питань перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонної служби України:
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044)527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).
Отримати консультацію з питань оформлення та продовження дії паспортів від Державної міграційної служби:
* на телефонній лінії [https://dmsu.gov.ua/hotlines.html територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС;]

* мешканці тимчасово окупованих територій можуть звертатися до ДМС за допомогою Viber та Whatsapp за номером телефону + 38 (096) 033-24-42.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оформлення_паспорта_громадянина_України_для_виїзду_за_кордон_особам,_які_не_досягли_16-річного_віку Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли 16-річного віку]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Правила_перетину_кордону_в_умовах_воєнного_стану_окремими_категоріями_громадян Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Діти-сироти]]

Компенсація за піднайом (найом) житла для військовослужбовців

2025-08-07T08:11:48Z

Shavlovska.Olena: /* Які документи потрібно подати для отримання грошової компенсації? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,розвідувальних органів,Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями"]
== Хто має право на виплату компенсації? ==
Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла та його оренду регламентований постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380] «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї, та зазначеним особам, які відряджені до МОН, ДКА.

'''Право на виплату компенсації мають:''' '''''військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони у тому числі:'''''
* особи офіцерського складу (у тому числі за призовом);
* рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
* курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї ;
* відряджені до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства.
== Які документи потрібно подати для отримання грошової компенсації? ==
'''Для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:'''
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім’ї;
* копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім’ї;
* інформацію (витяг, інформаційну довідку) з бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї на праві власності у населеному пункті за поточним місцем проходження військової служби;
* копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;
* належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
*акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складений відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473] (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981), та/або відомості з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (для осіб, житло яких зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації).
== Коли починається виплата грошової компенсації? ==
'''Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця (незалежно від тривалості розгляду такого рапорту, перевірки інформації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї на праві власності, перевірки житлових умов):'''
* особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи);
* курсантам - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
== У якому розмірі виплачується грошова компенсація? ==
Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній). Конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період. Відповідно до рішення міністра оборони від 23.01.2025 Nº 2640/з, розмір грошової компенсації з 01 січня 2025 році складає:

* у місті Київ – 4 560 грн;
* в обласних центрах – 3 420 грн;
* в інших населених пунктах – 2 280 грн.

При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім’ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 раза.

Якщо особа одночасно має право на отримання грошової компенсації, передбаченої цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF#Text:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. Порядком], та інших компенсаційних виплат, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється лише за однією з підстав за її вибором.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони, МВС, Службі безпеки, розвідувальним органам, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв’язку та Держспецтрансслужбі, Управлінню державної охорони, а також МОН, ДКА на відповідний рік.

== Коли припиняється виплата грошової компенсації ? ==
'''Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:'''
* отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення (компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації);
* виключення із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), Держспецзв’язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
* вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім’єю;
* встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
== Умови, за яких компенсація не виплачується. ==
'''Грошова компенсація не виплачується у разі:'''
* наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження, крім осіб, житлове приміщення яких зруйноване (пошкоджене) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується документом, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF#n85:~:text=%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97 абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку]. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв’язку, ДКА та Управлінням державної охорони;
* нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та крім осіб, службове жиле приміщення (зокрема в гуртожитку) яких зруйновано (пошкоджено) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується документом, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF#n85:~:text=%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97 абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку];
* штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF#n34:~:text=%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F,%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%3B абзаці другому цього пункту], - протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій;
* реалізації військовослужбовцем або членами його сім’ї права на отримання компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Контроль за використанням орендованої жилої площі та своєчасністю виплати орендної плати покладається на командира військової частини.

'''Сплата вартості спожитих комунальних послуг та енергоносіїв в орендованому житлі здійснюється військовослужбовцями та членами їх сімей та не підлягає відшкодуванню за рахунок кошторису Міноборони.'''

'''Увага!''' Військовослужбовці, які отримують компенсацію за піднайом, зобов’язані письмово доповідати командиру військової частини про обставини, що мають значення або впливають на її розмір, протягом десяти днів з дня настання таких обставин.

Для контролю виплат на оренду житла та компенсації за піднайом у фінансовій (бухгалтерській) службі військової частини ведуться:

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, для яких орендується житло;

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Загальний контроль за своєчасністю виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла покладається на командира військової частини.

Проєкт договору оренди житла розробляється військовою частиною, погоджується квартирно-експлуатаційними органами та після укладення '''реєструється у військовій частині'''. Документ зберігається у фінансовій службі частини та є підставою для оплати оренди житла.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Компенсація за піднайом (найом) житла для військовослужбовців

2025-08-07T08:05:56Z

Shavlovska.Olena: /* У якому розмірі виплачується грошова компенсація? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,розвідувальних органів,Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями"]
== Хто має право на виплату компенсації? ==
Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла та його оренду регламентований постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380] «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї, та зазначеним особам, які відряджені до МОН, ДКА.

'''Право на виплату компенсації мають:''' '''''військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони у тому числі:'''''
* особи офіцерського складу (у тому числі за призовом);
* рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
* курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї ;
* відряджені до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства.
== Які документи потрібно подати для отримання грошової компенсації? ==
'''Для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:'''
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім’ї;
* копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім’ї;
* інформацію (витяг, інформаційну довідку) з бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї на праві власності у населеному пункті за поточним місцем проходження військової служби;
* копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;
* належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
*акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складений відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981), та/або відомості з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (для осіб, житло яких зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації).
== Коли починається виплата грошової компенсації? ==
'''Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця (незалежно від тривалості розгляду такого рапорту, перевірки інформації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї на праві власності, перевірки житлових умов):'''
* особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи);
* курсантам - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
== У якому розмірі виплачується грошова компенсація? ==
Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній). Конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період. Відповідно до рішення міністра оборони від 23.01.2025 Nº 2640/з, розмір грошової компенсації з 01 січня 2025 році складає:

* у місті Київ – 4 560 грн;
* в обласних центрах – 3 420 грн;
* в інших населених пунктах – 2 280 грн.

При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім’ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 раза.

Якщо особа одночасно має право на отримання грошової компенсації, передбаченої цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF#Text:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. Порядком], та інших компенсаційних виплат, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється лише за однією з підстав за її вибором.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони, МВС, Службі безпеки, розвідувальним органам, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв’язку та Держспецтрансслужбі, Управлінню державної охорони, а також МОН, ДКА на відповідний рік.

== Коли припиняється виплата грошової компенсації ? ==
'''Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:'''
* отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення (компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації);
* виключення із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), Держспецзв’язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
* вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім’єю;
* встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
== Умови, за яких компенсація не виплачується. ==
'''Грошова компенсація не виплачується у разі:'''
* наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження, крім осіб, житлове приміщення яких зруйноване (пошкоджене) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується документом, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF#n85:~:text=%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97 абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку]. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв’язку, ДКА та Управлінням державної охорони;
* нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та крім осіб, службове жиле приміщення (зокрема в гуртожитку) яких зруйновано (пошкоджено) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується документом, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF#n85:~:text=%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97 абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку];
* штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF#n34:~:text=%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F,%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%3B абзаці другому цього пункту], - протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій;
* реалізації військовослужбовцем або членами його сім’ї права на отримання компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Контроль за використанням орендованої жилої площі та своєчасністю виплати орендної плати покладається на командира військової частини.

'''Сплата вартості спожитих комунальних послуг та енергоносіїв в орендованому житлі здійснюється військовослужбовцями та членами їх сімей та не підлягає відшкодуванню за рахунок кошторису Міноборони.'''

'''Увага!''' Військовослужбовці, які отримують компенсацію за піднайом, зобов’язані письмово доповідати командиру військової частини про обставини, що мають значення або впливають на її розмір, протягом десяти днів з дня настання таких обставин.

Для контролю виплат на оренду житла та компенсації за піднайом у фінансовій (бухгалтерській) службі військової частини ведуться:

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, для яких орендується житло;

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Загальний контроль за своєчасністю виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла покладається на командира військової частини.

Проєкт договору оренди житла розробляється військовою частиною, погоджується квартирно-експлуатаційними органами та після укладення '''реєструється у військовій частині'''. Документ зберігається у фінансовій службі частини та є підставою для оплати оренди житла.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Примусова мобілізація на тимчасово окупованих територіях

2025-07-07T11:28:38Z

Shavlovska.Olena: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (Женева, 12 серпня 1949 року)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Загальна інформація ==
Усі мешканці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/126/f543637n22.docx тимчасово окупованих територій] за законодавством України – громадяни України (навіть якщо ви змушені були взяти незаконний паспорт РФ).

Примусова мобілізація мирного населення на окупованих територіях, чи навіть залучення цивільних людей до організації військових операцій прямо заборонені статтею 51 четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#n1507:~:text=%D0%B4%D0%BE%207%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2051,-%D0%9E%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5 Женевської конвенції 1949 року].

Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208%0A%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Римського статуту] прямо визначає:

* примушення військовополоненого або іншої особи, що перебуває під захистом, до служби у збройних силах ворожої держави;
* примус громадян протилежної сторони до участі у військових діях проти їхньої власної країни, навіть якщо вони перебували на службі воюючої сторони до початку війни, воєнним злочином.

Добровільна участь у терористичній групі чи терористичній організації, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації є кримінальним правопорушенням.

'''''Якщо вас змусили вступити до лав збройних сил рф або афілійованих з ними незаконних збройних формувань''''', ви розглядатиметеся Україною як '''''жертви воєнних злочинів Росії'''''.
== Хто займається питаннями примусово мобілізованих осіб на тимчасово окупованих територіях? ==
'''Питаннями незаконної примусової мобілізації осіб займаються:'''
* Національне інформаційне бюро;
* Служба безпеки України;
* Офіс Генерального прокурора;
* Національна поліція.
== Як діяти, якщо ви стали свідком незаконних дій ворога? ==
Перед зверненням до органів влади намагайтеся зібрати якомога більше інформації про обставини примусової мобілізації та дані про примусово мобілізованих осіб з будь-яких доступних вам джерел.

'''Важливо!''' Записуйте всю зібрану інформацію відразу після її отримання, щоб не забути деталі через стрес, а також зберегти хронологію подій.

Для повідомлення органів влади про примусову мобілізацію осіб надайте інформацію про ПІБ, дату народження, контакти, адресу місця проживання (реєстрації) та останнє відоме місце перебування, звідки особа була примусово мобілізована. Зазначте, коли востаннє близька людина виходила на зв’язок і в який спосіб вона це робила. Можливо інші люди бачили чи спілкувалися з людиною перед її примусовою мобілізацією. Також підтвердженням примусової мобілізації можуть слугувати фото/відео мобілізованої особи.

'''Важливо!''' Якщо вам повідомила про примусову мобілізацію інша особа – запишіть її дані ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, електронну адресу.

Якщо примусово мобілізована особа вийшла з вами на зв'язок - дізнайтесь максимум інформації про її місце перебування, стан здоров’я, наявність документів, наявність засобів зв'язку, військову частину або підрозділ до якого мобілізували, посаду та звання (спеціальне звання), номер військового квитка або жетону.
== Куди повідомляти про примусову мобілізацію окупаційними адміністраціями? ==
Якщо ви стали свідком чи жертвою незаконних дій ворога, не зволікайте, повідомляйте про це на '''гарячу''' '''лінію [https://nib.gov.ua Національного інформаційного бюро] - цілодобова гаряча лінія 1648''' (безкоштовно в межах України) '''+380 44 287 81 65 (для дзвінків з-за кордону).'''

Національне інформаційне бюро координує свою діяльність з різними міністерствами, органами та службами, включаючи Службу безпеки України, Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію. Всі працюють безперервно для того, щоб знайти інформацію про всіх людей, яких могли депортувати чи насильно перемістити на тимчасово окуповані території.
Коли інформація надходить до Національного інформаційного бюро, дані примусово мобілізованих осіб вносять до відповідного реєстру.
[[Файл:Received 1240972716844538.jpg|праворуч|безрамки]]
Для того, щоб сприяти майбутньому захисту примусово мобілізованої особи, Національного інформаційного бюро передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій.
Якщо з вами не зв'язуються, це не означає, що запит ігнорують або про нього забули. Як тільки орган влади отримає оновлену інформацію про примусово мобілізовану людину – близьким родичам одразу повідомлять.

Також, Національне інформаційне бюро може контактувати з вами у випадку, якщо буде необхідно з’ясувати додаткові дані.

'''''ВАЖЛИВО!''''' Якщо ви знаходитеся на тимчасово окупованій території, в Білорусі чи Російській Федерації - в цілях безпеки рекомендуємо Вам заповнити запит за допомогою одного з чатботів або електронної форми на сайті, замість повідомлення телефоном:
* '''За допомогою чатботів у Telegram або Viber''' - @nib_uncp_bot
* '''Через заповнення форми, на вебсайті бюро:''' - <nowiki>https://nib.gov.ua</nowiki>
* '''Офіс Генерального прокурора''' - <nowiki>https://warcrimes.gov.ua</nowiki>
* '''Службу безпеки України''' - тел.: 0 800 501 482, електронна пошта: callcenter@ssu.gov.ua
* '''Національну поліцію''' - тел.: 102, <nowiki>https://www.npu.gov.ua/podati-zvernennya.html</nowiki>
'''Зверніть увагу!''' Своєчасно надана та повна інформація про примусову мобілізацію створить належні передумови для подальшого звільнення примусово мобілізованої особи від кримінальної відповідальності, дозволить притягнути державу-агресора до міжнародно-правової відповідальності.
== Відповідальність ==
Якщо ж ви добровільно приєднуєтеся до збройних сил рф і берете участь у війні з Україною, таку участь розглядатимуть як злочин за національним законодавством України згідно статті 438 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2009.10.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20438.%20%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8,-1.%20%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Кримінального кодексу України] "Воєнні злочини", який каратиметься позбавленням волі на строк від 8 до 12 років, ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людини, караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Якщо ви займаєте командну посаду, будьте готові відповідати у Міжнародному кримінальному суді (Гааґа) (ст.8 п.2(b) xv [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text:~:text=xv)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D0%B2%D0%BE%D1%8E%D1%8E%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%3B Римського Статуту] Міжнародного Кримінального Суду).

'''Зверніть увагу!''' Особа, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину, від кримінальної відповідальності за зазначені діяння звільняється.
== Що робити, щоб не потрапити до ворожої армії: ==
# Уникати особистого отримання повісток і дзвінків з ворожих “військкоматів”;
# Змінити номер телефону або тимчасово припинити його використання;
# За можливості змінити місце проживання, якщо воно відомо загарбникам та не повідомляйте про нього будь-яким способом, а краще евакуюватися.
# Якщо вас розшукали або все ж таки вийшли на зв’язок, потрібно навести докази, чому не можете нести службу: релігійні переконання, непридатність за станом здоров’я тощо.
== Що робити, коли вас примусово мобілізували? ==
'''Якщо вас таки призвали: '''
# Ігноруйте злочинні накази армії – агресора, не стріляйте у мирне населення та цивільні об’єкти. Виконуючи їх, ви стаєте співучасником воєнних злочинів, які не мають терміну давності навіть за умови примусової мобілізації;
# За першої нагоди здайтеся в полон Збройним Силам України та повідомте про те, що вас примусово мобілізували.
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Примусова мобілізація на тимчасово окупованих територіях

2025-07-07T11:07:52Z

Shavlovska.Olena: /* Відповідальність */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (Женева, 12 серпня 1949 року)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Загальна інформація ==
Усі мешканці тимчасово окупованих територій за законодавством України – громадяни України (навіть якщо ви змушені були взяти незаконний паспорт РФ).

Примусова мобілізація мирного населення на окупованих територіях, чи навіть залучення цивільних людей до організації військових операцій прямо заборонені статтею 51 четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#n1507:~:text=%D0%B4%D0%BE%207%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2051,-%D0%9E%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5 Женевської конвенції 1949 року].

Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B7%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208,-%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Римського статуту] прямо визначає:

* примушення військовополоненого або іншої особи, що перебуває під захистом, до служби у збройних силах ворожої держави;
* примус громадян протилежної сторони до участі у військових діях проти їхньої власної країни, навіть якщо вони перебували на службі воюючої сторони до початку війни, воєнним злочином.

Добровільна участь у терористичній групі чи терористичній організації, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації є кримінальним правопорушенням.

'''''Якщо вас змусили вступити до лав збройних сил рф або афілійованих з ними незаконних збройних формувань''''', ви розглядатиметеся Україною як '''''жертви воєнних злочинів Росії'''''.
== Хто займається питаннями примусово мобілізованих осіб на тимчасово окупованих територіях? ==
'''Питаннями незаконної примусової мобілізації осіб займаються:'''
* Національне інформаційне бюро;
* Служба безпеки України;
* Офіс Генерального прокурора;
* Національна поліція.
== Як діяти, якщо ви стали свідком незаконних дій ворога? ==
Перед зверненням до органів влади намагайтеся зібрати якомога більше інформації про обставини примусової мобілізації та дані про примусово мобілізованих осіб з будь-яких доступних вам джерел.

'''Важливо!''' Записуйте всю зібрану інформацію відразу після її отримання, щоб не забути деталі через стрес, а також зберегти хронологію подій.

Для повідомлення органів влади про примусову мобілізацію осіб надайте інформацію про ПІБ, дату народження, контакти, адресу місця проживання (реєстрації) та останнє відоме місце перебування, звідки особа була примусово мобілізована. Зазначте, коли востаннє близька людина виходила на зв’язок і в який спосіб вона це робила. Можливо інші люди бачили чи спілкувалися з людиною перед її примусовою мобілізацією. Також підтвердженням примусової мобілізації можуть слугувати фото/відео мобілізованої особи.

'''Важливо!''' Якщо вам повідомила про примусову мобілізацію інша особа – запишіть її дані ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, електронну адресу.

Якщо примусово мобілізована особа вийшла з вами на зв'язок - дізнайтесь максимум інформації про її місце перебування, стан здоров’я, наявність документів, наявність засобів зв'язку, військову частину або підрозділ до якого мобілізували, посаду та звання (спеціальне звання), номер військового квитка або жетону.
== Куди повідомляти про примусову мобілізацію окупаційними адміністраціями? ==
Якщо ви стали свідком чи жертвою незаконних дій ворога, не зволікайте, повідомляйте про це на '''гарячу''' '''лінію [https://nib.gov.ua Національного інформаційного бюро] - цілодобова гаряча лінія 1648''' (безкоштовно в межах України) '''+380 44 287 81 65 (для дзвінків з-за кордону).'''

Національне інформаційне бюро координує свою діяльність з різними міністерствами, органами та службами, включаючи Службу безпеки України, Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію. Всі працюють безперервно для того, щоб знайти інформацію про всіх людей, яких могли депортувати чи насильно перемістити на тимчасово окуповані території.
Коли інформація надходить до Національного інформаційного бюро, дані примусово мобілізованих осіб вносять до відповідного реєстру.
[[Файл:Received 1240972716844538.jpg|праворуч|безрамки]]
Для того, щоб сприяти майбутньому захисту примусово мобілізованої особи, Національного інформаційного бюро передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій.
Якщо з вами не зв'язуються, це не означає, що запит ігнорують або про нього забули. Як тільки орган влади отримає оновлену інформацію про примусово мобілізовану людину – близьким родичам одразу повідомлять.

Також, Національне інформаційне бюро може контактувати з вами у випадку, якщо буде необхідно з’ясувати додаткові дані.

'''''ВАЖЛИВО!''''' Якщо ви знаходитеся на тимчасово окупованій території, в Білорусі чи Російській Федерації - в цілях безпеки рекомендуємо Вам заповнити запит за допомогою одного з чатботів або електронної форми на сайті, замість повідомлення телефоном:
* '''За допомогою чатботів у Telegram або Viber''' - @nib_uncp_bot
* '''Через заповнення форми, на вебсайті бюро:''' - <nowiki>https://nib.gov.ua</nowiki>
* '''Офіс Генерального прокурора''' - <nowiki>https://warcrimes.gov.ua</nowiki>
* '''Службу безпеки України''' - тел.: 0 800 501 482, електронна пошта: callcenter@ssu.gov.ua
* '''Національну поліцію''' - тел.: 102, <nowiki>https://www.npu.gov.ua/podati-zvernennya.html</nowiki>
'''Зверніть увагу!''' Своєчасно надана та повна інформація про примусову мобілізацію створить належні передумови для подальшого звільнення примусово мобілізованої особи від кримінальної відповідальності, дозволить притягнути державу-агресора до міжнародно-правової відповідальності.
== Відповідальність ==
Якщо ж ви добровільно приєднуєтеся до збройних сил рф і берете участь у війні з Україною, таку участь розглядатимуть як злочин за національним законодавством України згідно статті 438 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2009.10.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20438.%20%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8,-1.%20%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Кримінального кодексу України] "Воєнні злочини", який каратиметься позбавленням волі на строк від 8 до 12 років, ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людини, караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Якщо ви займаєте командну посаду, будьте готові відповідати у Міжнародному кримінальному суді (Гааґа) (ст.8 п.2(b) xv [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text:~:text=xv)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D0%B2%D0%BE%D1%8E%D1%8E%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%3B Римського Статуту] Міжнародного Кримінального Суду).

'''Зверніть увагу!''' Особа, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину, від кримінальної відповідальності за зазначені діяння звільняється.
== Що робити, щоб не потрапити до ворожої армії: ==
# Уникати особистого отримання повісток і дзвінків з ворожих “військкоматів”;
# Змінити номер телефону або тимчасово припинити його використання;
# За можливості змінити місце проживання, якщо воно відомо загарбникам та не повідомляйте про нього будь-яким способом, а краще евакуюватися.
# Якщо вас розшукали або все ж таки вийшли на зв’язок, потрібно навести докази, чому не можете нести службу: релігійні переконання, непридатність за станом здоров’я тощо.
== Що робити, коли вас примусово мобілізували? ==
'''Якщо вас таки призвали: '''
# Ігноруйте злочинні накази армії – агресора, не стріляйте у мирне населення та цивільні об’єкти. Виконуючи їх, ви стаєте співучасником воєнних злочинів, які не мають терміну давності навіть за умови примусової мобілізації;
# За першої нагоди здайтеся в полон Збройним Силам України та повідомте про те, що вас примусово мобілізували.
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Примусова мобілізація на тимчасово окупованих територіях

2025-07-07T11:00:27Z

Shavlovska.Olena: /* Відповідальність */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (Женева, 12 серпня 1949 року)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Загальна інформація ==
Усі мешканці [https://map.edopomoga.gov.ua тимчасово окупованих територій] за законодавством України – громадяни України (навіть якщо ви змушені були взяти незаконний паспорт РФ).

Примусова мобілізація мирного населення на окупованих територіях, чи навіть залучення цивільних людей до організації військових операцій прямо заборонені статтею 51 четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевської конвенції 1949 року].

Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B7%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208,-%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Римського статуту] прямо визначає:

* примушення військовополоненого або іншої особи, що перебуває під захистом, до служби у збройних силах ворожої держави;
* примус громадян протилежної сторони до участі у військових діях проти їхньої власної країни, навіть якщо вони перебували на службі воюючої сторони до початку війни, воєнним злочином.

Добровільна участь у терористичній групі чи терористичній організації, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації є кримінальним правопорушенням.

'''''Якщо вас змусили вступити до лав збройних сил рф або афілійованих з ними незаконних збройних формувань''''', ви розглядатиметеся Україною як '''''жертви воєнних злочинів Росії'''''.
== Хто займається питаннями примусово мобілізованих осіб на тимчасово окупованих територіях? ==
'''Питаннями незаконної примусової мобілізації осіб займаються:'''
* Національне інформаційне бюро;
* Служба безпеки України;
* Офіс Генерального прокурора;
* Національна поліція.
== Як діяти, якщо ви стали свідком незаконних дій ворога? ==
Перед зверненням до органів влади намагайтеся зібрати якомога більше інформації про обставини примусової мобілізації та дані про примусово мобілізованих осіб з будь-яких доступних вам джерел.

'''Важливо!''' Записуйте всю зібрану інформацію відразу після її отримання, щоб не забути деталі через стрес, а також зберегти хронологію подій.

Для повідомлення органів влади про примусову мобілізацію осіб надайте інформацію про ПІБ, дату народження, контакти, адресу місця проживання (реєстрації) та останнє відоме місце перебування, звідки особа була примусово мобілізована. Зазначте, коли востаннє близька людина виходила на зв’язок і в який спосіб вона це робила. Можливо інші люди бачили чи спілкувалися з людиною перед її примусовою мобілізацією. Також підтвердженням примусової мобілізації можуть слугувати фото/відео мобілізованої особи.

'''Важливо!''' Якщо вам повідомила про примусову мобілізацію інша особа – запишіть її дані ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, електронну адресу.

Якщо примусово мобілізована особа вийшла з вами на зв'язок - дізнайтесь максимум інформації про її місце перебування, стан здоров’я, наявність документів, наявність засобів зв'язку, військову частину або підрозділ до якого мобілізували, посаду та звання (спеціальне звання), номер військового квитка або жетону.
== Куди повідомляти про примусову мобілізацію окупаційними адміністраціями? ==
Якщо ви стали свідком чи жертвою незаконних дій ворога, не зволікайте, повідомляйте про це на '''гарячу''' '''лінію [https://nib.gov.ua Національного інформаційного бюро] - цілодобова гаряча лінія 1648''' (безкоштовно в межах України) '''+380 44 287 81 65 (для дзвінків з-за кордону).'''

Національне інформаційне бюро координує свою діяльність з різними міністерствами, органами та службами, включаючи Службу безпеки України, Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію. Всі працюють безперервно для того, щоб знайти інформацію про всіх людей, яких могли депортувати чи насильно перемістити на тимчасово окуповані території.
Коли інформація надходить до Національного інформаційного бюро, дані примусово мобілізованих осіб вносять до відповідного реєстру.
[[Файл:Received 1240972716844538.jpg|праворуч|безрамки]]
Для того, щоб сприяти майбутньому захисту примусово мобілізованої особи, Національного інформаційного бюро передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій.
Якщо з вами не зв'язуються, це не означає, що запит ігнорують або про нього забули. Як тільки орган влади отримає оновлену інформацію про примусово мобілізовану людину – близьким родичам одразу повідомлять.

Також, Національне інформаційне бюро може контактувати з вами у випадку, якщо буде необхідно з’ясувати додаткові дані.

'''''ВАЖЛИВО!''''' Якщо ви знаходитеся на тимчасово окупованій території, в Білорусі чи Російській Федерації - в цілях безпеки рекомендуємо Вам заповнити запит за допомогою одного з чатботів або електронної форми на сайті, замість повідомлення телефоном:
* '''За допомогою чатботів у Telegram або Viber''' - @nib_uncp_bot
* '''Через заповнення форми, на вебсайті бюро:''' - <nowiki>https://nib.gov.ua</nowiki>
* '''Офіс Генерального прокурора''' - <nowiki>https://warcrimes.gov.ua</nowiki>
* '''Службу безпеки України''' - тел.: 0 800 501 482, електронна пошта: callcenter@ssu.gov.ua
* '''Національну поліцію''' - тел.: 102, <nowiki>https://www.npu.gov.ua/podati-zvernennya.html</nowiki>
'''Зверніть увагу!''' Своєчасно надана та повна інформація про примусову мобілізацію створить належні передумови для подальшого звільнення примусово мобілізованої особи від кримінальної відповідальності, дозволить притягнути державу-агресора до міжнародно-правової відповідальності.
== Відповідальність ==
Якщо ж ви добровільно приєднуєтеся до збройних сил рф і берете участь у війні з Україною, таку участь розглядатимуть як злочин за національним законодавством України згідно статті 438 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2009.10.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20438.%20%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8,-1.%20%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Кримінального кодексу України] "Воєнні злочини", який каратиметься позбавленням волі на строк від 8 до 12 років, ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людини, караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Якщо ви займаєте командну посаду, будьте готові відповідати у Міжнародному кримінальному суді (Гааґа) (ст.8 п.2(b) xv [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського Статуту] Міжнародного Кримінального Суду).

'''Зверніть увагу!''' Особа, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину, від кримінальної відповідальності за зазначені діяння звільняється.
== Що робити, щоб не потрапити до ворожої армії: ==
# Уникати особистого отримання повісток і дзвінків з ворожих “військкоматів”;
# Змінити номер телефону або тимчасово припинити його використання;
# За можливості змінити місце проживання, якщо воно відомо загарбникам та не повідомляйте про нього будь-яким способом, а краще евакуюватися.
# Якщо вас розшукали або все ж таки вийшли на зв’язок, потрібно навести докази, чому не можете нести службу: релігійні переконання, непридатність за станом здоров’я тощо.
== Що робити, коли вас примусово мобілізували? ==
'''Якщо вас таки призвали: '''
# Ігноруйте злочинні накази армії – агресора, не стріляйте у мирне населення та цивільні об’єкти. Виконуючи їх, ви стаєте співучасником воєнних злочинів, які не мають терміну давності навіть за умови примусової мобілізації;
# За першої нагоди здайтеся в полон Збройним Силам України та повідомте про те, що вас примусово мобілізували.
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Примусова мобілізація на тимчасово окупованих територіях

2025-07-07T10:57:49Z

Shavlovska.Olena: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (Женева, 12 серпня 1949 року)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Загальна інформація ==
Усі мешканці [https://map.edopomoga.gov.ua тимчасово окупованих територій] за законодавством України – громадяни України (навіть якщо ви змушені були взяти незаконний паспорт РФ).

Примусова мобілізація мирного населення на окупованих територіях, чи навіть залучення цивільних людей до організації військових операцій прямо заборонені статтею 51 четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевської конвенції 1949 року].

Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B7%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208,-%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Римського статуту] прямо визначає:

* примушення військовополоненого або іншої особи, що перебуває під захистом, до служби у збройних силах ворожої держави;
* примус громадян протилежної сторони до участі у військових діях проти їхньої власної країни, навіть якщо вони перебували на службі воюючої сторони до початку війни, воєнним злочином.

Добровільна участь у терористичній групі чи терористичній організації, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації є кримінальним правопорушенням.

'''''Якщо вас змусили вступити до лав збройних сил рф або афілійованих з ними незаконних збройних формувань''''', ви розглядатиметеся Україною як '''''жертви воєнних злочинів Росії'''''.
== Хто займається питаннями примусово мобілізованих осіб на тимчасово окупованих територіях? ==
'''Питаннями незаконної примусової мобілізації осіб займаються:'''
* Національне інформаційне бюро;
* Служба безпеки України;
* Офіс Генерального прокурора;
* Національна поліція.
== Як діяти, якщо ви стали свідком незаконних дій ворога? ==
Перед зверненням до органів влади намагайтеся зібрати якомога більше інформації про обставини примусової мобілізації та дані про примусово мобілізованих осіб з будь-яких доступних вам джерел.

'''Важливо!''' Записуйте всю зібрану інформацію відразу після її отримання, щоб не забути деталі через стрес, а також зберегти хронологію подій.

Для повідомлення органів влади про примусову мобілізацію осіб надайте інформацію про ПІБ, дату народження, контакти, адресу місця проживання (реєстрації) та останнє відоме місце перебування, звідки особа була примусово мобілізована. Зазначте, коли востаннє близька людина виходила на зв’язок і в який спосіб вона це робила. Можливо інші люди бачили чи спілкувалися з людиною перед її примусовою мобілізацією. Також підтвердженням примусової мобілізації можуть слугувати фото/відео мобілізованої особи.

'''Важливо!''' Якщо вам повідомила про примусову мобілізацію інша особа – запишіть її дані ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, електронну адресу.

Якщо примусово мобілізована особа вийшла з вами на зв'язок - дізнайтесь максимум інформації про її місце перебування, стан здоров’я, наявність документів, наявність засобів зв'язку, військову частину або підрозділ до якого мобілізували, посаду та звання (спеціальне звання), номер військового квитка або жетону.
== Куди повідомляти про примусову мобілізацію окупаційними адміністраціями? ==
Якщо ви стали свідком чи жертвою незаконних дій ворога, не зволікайте, повідомляйте про це на '''гарячу''' '''лінію [https://nib.gov.ua Національного інформаційного бюро] - цілодобова гаряча лінія 1648''' (безкоштовно в межах України) '''+380 44 287 81 65 (для дзвінків з-за кордону).'''

Національне інформаційне бюро координує свою діяльність з різними міністерствами, органами та службами, включаючи Службу безпеки України, Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію. Всі працюють безперервно для того, щоб знайти інформацію про всіх людей, яких могли депортувати чи насильно перемістити на тимчасово окуповані території.
Коли інформація надходить до Національного інформаційного бюро, дані примусово мобілізованих осіб вносять до відповідного реєстру.
[[Файл:Received 1240972716844538.jpg|праворуч|безрамки]]
Для того, щоб сприяти майбутньому захисту примусово мобілізованої особи, Національного інформаційного бюро передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій.
Якщо з вами не зв'язуються, це не означає, що запит ігнорують або про нього забули. Як тільки орган влади отримає оновлену інформацію про примусово мобілізовану людину – близьким родичам одразу повідомлять.

Також, Національне інформаційне бюро може контактувати з вами у випадку, якщо буде необхідно з’ясувати додаткові дані.

'''''ВАЖЛИВО!''''' Якщо ви знаходитеся на тимчасово окупованій території, в Білорусі чи Російській Федерації - в цілях безпеки рекомендуємо Вам заповнити запит за допомогою одного з чатботів або електронної форми на сайті, замість повідомлення телефоном:
* '''За допомогою чатботів у Telegram або Viber''' - @nib_uncp_bot
* '''Через заповнення форми, на вебсайті бюро:''' - <nowiki>https://nib.gov.ua</nowiki>
* '''Офіс Генерального прокурора''' - <nowiki>https://warcrimes.gov.ua</nowiki>
* '''Службу безпеки України''' - тел.: 0 800 501 482, електронна пошта: callcenter@ssu.gov.ua
* '''Національну поліцію''' - тел.: 102, <nowiki>https://www.npu.gov.ua/podati-zvernennya.html</nowiki>
'''Зверніть увагу!''' Своєчасно надана та повна інформація про примусову мобілізацію створить належні передумови для подальшого звільнення примусово мобілізованої особи від кримінальної відповідальності, дозволить притягнути державу-агресора до міжнародно-правової відповідальності.
== Відповідальність ==
Якщо ж ви добровільно приєднуєтеся до збройних сил рф і берете участь у війні з Україною, таку участь розглядатимуть як злочин за національним законодавством України згідно статті 438 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2009.10.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20438.%20%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8,-1.%20%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Кримінального кодексу України] "Воєнні злочини", який каратиметься позбавленням волі на строк від 8 до 12 років, ті самі діяння, якщо вони поєднані з умисним вбивством караються від 10 до 15 років позбавлення волі або довічним позбавленням волі.

Якщо ви займаєте командну посаду, будьте готові відповідати у Міжнародному кримінальному суді (Гааґа) (ст.8 п.2(b) xv [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського Статуту] Міжнародного Кримінального Суду).

'''Зверніть увагу!''' Особа, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину, від кримінальної відповідальності за зазначені діяння звільняється.
== Що робити, щоб не потрапити до ворожої армії: ==
# Уникати особистого отримання повісток і дзвінків з ворожих “військкоматів”;
# Змінити номер телефону або тимчасово припинити його використання;
# За можливості змінити місце проживання, якщо воно відомо загарбникам та не повідомляйте про нього будь-яким способом, а краще евакуюватися.
# Якщо вас розшукали або все ж таки вийшли на зв’язок, потрібно навести докази, чому не можете нести службу: релігійні переконання, непридатність за станом здоров’я тощо.
== Що робити, коли вас примусово мобілізували? ==
'''Якщо вас таки призвали: '''
# Ігноруйте злочинні накази армії – агресора, не стріляйте у мирне населення та цивільні об’єкти. Виконуючи їх, ви стаєте співучасником воєнних злочинів, які не мають терміну давності навіть за умови примусової мобілізації;
# За першої нагоди здайтеся в полон Збройним Силам України та повідомте про те, що вас примусово мобілізували.
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2025-04-25T11:04:29Z

Shavlovska.Olena: /* Підстави для відмови */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Загальна інформація ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно ст. 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі по тексту Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
== Органи державної реєстрації ==
Державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. 
== Вартість послуг ==
Згідно ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2034.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] : 
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі: 
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години. 
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав: 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=9.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A пунктом 9 ст. 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору. 
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами. 
'''У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.''' 
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] , обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20331.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Цивільного кодексу України]. 
Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. 
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Проте, спори з цього приводу виникають, і навіть доходять до розгляду Верховним Судом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Для державної реєстрації права власності на житлові будинки, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається. У такому разі в поданій заяві обов’язково зазначаються відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2031.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%205%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F%201992%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%2C%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%BD%D0%B8%D1%85%2C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83 ст. 31 Закону] для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви. 
'''Строки розгляду питання'''
У відповідності до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] , державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Підстави для відмови ==
Підстави для відмови в державній реєстрації прав зазначено у ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,-1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F Закону] . 
1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 
* заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 до Закону];
* заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
* подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом];
* подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
* наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
* наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
* встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
* після завершення строку, встановленого частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n246:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83 статті 23 цього Закону] (протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
* документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
* заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
* заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. 
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Закону] , не застосовується у разі: 
* наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);
* невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);
* невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру; 
4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=6)%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%3B 6 частини першої статті 24 Закону] не застосовується у разі:
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
* державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 частиною першою статті 24], '''заборонена'''. 
== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав зазначені у ст. 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n389:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2037.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону У] рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені: 
# до Міністерства юстиції України, його територіальних органів;
# до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. 
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав. 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав 
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. 
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 
# відмову у задоволенні скарги;
# задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
* скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
* внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
* тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
* направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. 
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. 
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. 
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття. 
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав. 
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 
# скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. 
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. 
Крім цього відповідно до ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n386:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2036.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону »], заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав: 
* Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.
* Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2025-04-25T08:59:15Z

Shavlovska.Olena: /* Підстави для відмови */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Загальна інформація ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно ст. 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі по тексту Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
== Органи державної реєстрації ==
Державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. 
== Вартість послуг ==
Згідно ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2034.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] : 
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі: 
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години. 
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав: 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=9.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A пунктом 9 ст. 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору. 
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами. 
'''У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.''' 
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] , обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20331.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Цивільного кодексу України]. 
Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. 
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Проте, спори з цього приводу виникають, і навіть доходять до розгляду Верховним Судом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Для державної реєстрації права власності на житлові будинки, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається. У такому разі в поданій заяві обов’язково зазначаються відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2031.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%205%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F%201992%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%2C%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%BD%D0%B8%D1%85%2C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83 ст. 31 Закону] для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви. 
'''Строки розгляду питання'''
У відповідності до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] , державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Підстави для відмови ==
Підстави для відмови в державній реєстрації прав зазначено у ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,-1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F Закону] . 
1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 
* заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 до Закону];
* заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
* подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом];
* подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
* наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
* наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
* встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
* заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
* після завершення строку, встановленого частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n246:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83 статті 23 цього Закону] (протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
* документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
* заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
* заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. 
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Закону] , не застосовується у разі: 
* наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);
* невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);
* невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру; 
4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=6)%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%3B 6 частини першої статті 24 Закону] не застосовується у разі:
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
* державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 частиною першою статті 24], '''заборонена'''. 
== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав зазначені у ст. 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n389:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2037.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону У] рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені: 
# до Міністерства юстиції України, його територіальних органів;
# до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. 
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав. 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав 
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. 
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 
# відмову у задоволенні скарги;
# задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
* скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
* внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
* тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
* направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. 
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. 
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. 
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття. 
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав. 
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 
# скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. 
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. 
Крім цього відповідно до ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n386:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2036.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону »], заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав: 
* Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.
* Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2025-04-18T12:28:26Z

Shavlovska.Olena: /* Підстави для відмови */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Загальна інформація ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно ст. 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі по тексту Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
== Органи державної реєстрації ==
Державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. 
== Вартість послуг ==
Згідно ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2034.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] : 
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі: 
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години. 
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав: 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=9.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A пунктом 9 ст. 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору. 
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами. 
'''У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.''' 
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] , обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20331.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Цивільного кодексу України]. 
Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. 
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Проте, спори з цього приводу виникають, і навіть доходять до розгляду Верховним Судом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Для державної реєстрації права власності на житлові будинки, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається. У такому разі в поданій заяві обов’язково зазначаються відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2031.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%205%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F%201992%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%2C%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%BD%D0%B8%D1%85%2C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83 ст. 31 Закону] для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви. 
'''Строки розгляду питання'''
У відповідності до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] , державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Підстави для відмови ==
Підстави для відмови в державній реєстрації прав зазначено у ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,-1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F Закону] . 
1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 
* заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 до Закону];
* заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
* подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом];
* подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
* наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
* наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
* встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
* заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
* після завершення строку, встановленого частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n246:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83 статті 23 цього Закону] (протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
* заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
* заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
* у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі: державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об’єкт незавершеного будівництва; первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості; державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості у зв’язку з його першим відчуженням; 
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник. 
3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Закону] , не застосовується у разі: 
* наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);
* невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);
* невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;
* зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. 
4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=6)%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%3B 6 частини першої статті 24 Закону]
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
* державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 частиною першою статті 24], '''заборонена'''. 
== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав зазначені у ст. 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n389:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2037.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону У] рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені: 
# до Міністерства юстиції України, його територіальних органів;
# до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. 
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав. 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав 
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. 
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 
# відмову у задоволенні скарги;
# задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
* скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
* внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
* тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
* направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. 
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. 
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. 
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття. 
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав. 
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 
# скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. 
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. 
Крім цього відповідно до ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n386:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2036.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону »], заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав: 
* Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.
* Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2025-04-18T12:24:04Z

Shavlovska.Olena: /* Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Загальна інформація ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно ст. 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі по тексту Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
== Органи державної реєстрації ==
Державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. 
== Вартість послуг ==
Згідно ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2034.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] : 
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі: 
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години. 
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав: 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=9.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A пунктом 9 ст. 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору. 
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами. 
'''У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.''' 
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] , обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20331.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Цивільного кодексу України]. 
Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. 
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Проте, спори з цього приводу виникають, і навіть доходять до розгляду Верховним Судом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Для державної реєстрації права власності на житлові будинки, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається. У такому разі в поданій заяві обов’язково зазначаються відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2031.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%205%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F%201992%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%2C%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%BD%D0%B8%D1%85%2C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83 ст. 31 Закону] для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви. 
'''Строки розгляду питання'''
У відповідності до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] , державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Підстави для відмови ==
Підстави для відмови в державній реєстрації прав зазначено у ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,-1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F Закону] . 
1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 
* заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 до Закону];
* заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
* подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом];
* подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
* наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
* наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
* встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
* заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
* після завершення строку, встановленого частиною третьою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статті 23 цього Закону] (протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
* заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
* заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
* у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі: державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об’єкт незавершеного будівництва; первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості; державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості у зв’язку з його першим відчуженням; 
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник. 
3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Закону] , не застосовується у разі: 
* наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);
* невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);
* невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;
* зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. 
4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=6)%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%3B 6 частини першої статті 24 Закону]
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
* державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 частиною першою статті 24], '''заборонена'''. 
== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав зазначені у ст. 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n389:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2037.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону У] рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені: 
# до Міністерства юстиції України, його територіальних органів;
# до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. 
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав. 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав 
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. 
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 
# відмову у задоволенні скарги;
# задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
* скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
* внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
* тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
* направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. 
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. 
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. 
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття. 
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав. 
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 
# скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. 
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. 
Крім цього відповідно до ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n386:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2036.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону »], заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав: 
* Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.
* Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2025-04-18T12:08:53Z

Shavlovska.Olena: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Загальна інформація ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно ст. 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі по тексту Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
== Органи державної реєстрації ==
Державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. 
== Вартість послуг ==
Згідно ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2034.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] : 
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі: 
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години. 
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав: 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=9.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A пунктом 9 ст. 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору. 
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами. 
'''У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.''' 
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] , обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20331.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Цивільного кодексу України]. 
Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. 
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Проте, спори з цього приводу виникають, і навіть доходять до розгляду Верховним Судом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Для державної реєстрації права власності на житлові будинки, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається. У такому разі в поданій заяві обов’язково зазначаються відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2031.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%205%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F%201992%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%2C%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%BD%D0%B8%D1%85%2C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83 ст. 31 Закону] для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви. 
'''Строки розгляду питання'''
У відповідності до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] , державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Підстави для відмови ==
Підстави для відмови в державній реєстрації прав зазначено у ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,-1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F Закону] . 
1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 
* заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 до Закону];
* заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
* подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом];
* подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
* наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
* наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
* заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
* після завершення строку, встановленого частиною третьою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статті 23 цього Закону] (протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
* заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
* заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. 
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник. 
3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Закону] , не застосовується у разі: 
* наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);
* невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);
* невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;
* зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. 
4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256:~:text=6)%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%3B 6 частини першої статті 24 Закону]
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
* державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 частиною першою статті 24], '''заборонена'''. 
== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав зазначені у ст. 37 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені: 
# до Міністерства юстиції України, його територіальних органів;
# до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. 
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав. 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав 
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. 
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 
# відмову у задоволенні скарги;
# задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
* скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
* внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
* тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
* направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. 
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. 
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. 
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття. 
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав. 
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 
# скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. 
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. 
Крім цього відповідно до ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав: 
* Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.
* Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2025-04-18T11:43:01Z

Shavlovska.Olena: /* Органи державної реєстрації */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Загальна інформація ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно ст. 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
== Органи державної реєстрації ==
Державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. 
== Вартість послуг ==
Згідно ст. 34 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]: 
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі: 
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години. 
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав: 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 цим Законом];
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 пунктом 8 ст. 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору. 
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами. 
'''У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.''' 
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. 
Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. 
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Проте, спори з цього приводу виникають, і навіть доходять до розгляду Верховним Судом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Для державної реєстрації права власності на житлові будинки, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається. У такому разі в поданій заяві обов’язково зазначаються відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви. 
'''Строки розгляду питання'''
У відповідності до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Підстави для відмови ==
Підстави для відмови в державній реєстрації прав зазначено у ст. 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 
* заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 до Закону];
* заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
* подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом];
* подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
* наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
* наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
* заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
* після завершення строку, встановленого частиною третьою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статті 23 цього Закону] (протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
* заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
* заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. 
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник. 
3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], не застосовується у разі: 
* наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);
* невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);
* невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;
* зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. 
4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], не застосовується у разі: 
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
* державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 частиною першою статті 24], '''заборонена'''. 
== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав зазначені у ст. 37 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені: 
# до Міністерства юстиції України, його територіальних органів;
# до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. 
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав. 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав 
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. 
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 
# відмову у задоволенні скарги;
# задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
* скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
* внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
* тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
* направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. 
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. 
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. 
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття. 
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав. 
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 
# скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. 
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. 
Крім цього відповідно до ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав: 
* Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.
* Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2025-04-15T13:53:08Z

Shavlovska.Olena:

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Вступ ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно ст. 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
== Органи державної реєстрації ==
державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. 
== Вартість послуг ==
Згідно ст. 34 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]: 
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі: 
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години. 
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав: 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 цим Законом];
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 пунктом 8 ст. 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору. 
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами. 
'''У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.''' 
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. 
Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. 
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Проте, спори з цього приводу виникають, і навіть доходять до розгляду Верховним Судом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Для державної реєстрації права власності на житлові будинки, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається. У такому разі в поданій заяві обов’язково зазначаються відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви. 
'''Строки розгляду питання'''
У відповідності до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Підстави для відмови ==
Підстави для відмови в державній реєстрації прав зазначено у ст. 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 
* заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 до Закону];
* заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
* подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом];
* подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
* наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
* наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
* заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
* після завершення строку, встановленого частиною третьою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статті 23 цього Закону] (протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
* заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
* заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. 
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник. 
3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], не застосовується у разі: 
* наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);
* невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);
* невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;
* зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. 
4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], не застосовується у разі: 
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
* державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 частиною першою статті 24], '''заборонена'''. 
== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав зазначені у ст. 37 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені: 
# до Міністерства юстиції України, його територіальних органів;
# до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. 
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав. 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав 
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. 
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 
# відмову у задоволенні скарги;
# задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
* скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
* внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
* тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
* направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. 
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. 
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. 
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття. 
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав. 
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 
# скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. 
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. 
Крім цього відповідно до ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав: 
* Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.
* Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2025-04-15T13:45:21Z

Shavlovska.Olena: /* Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав */

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Вступ ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно ст. 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
== Органи державної реєстрації ==
державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. 
== Вартість послуг ==
Згідно ст. 34 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]: 
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі: 
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години. 
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав: 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 цим Законом];
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 пунктом 8 ст. 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору. 
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами. 
'''У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.''' 
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. 
Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. 
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Проте, спори з цього приводу виникають, і навіть доходять до розгляду Верховним Судом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Для державної реєстрації права власності на житлові будинки, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається. У такому разі в поданій заяві обов’язково зазначаються відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви. 
'''Строки розгляду питання'''
У відповідності до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Підстави для відмови ==
Підстави для відмови в державній реєстрації прав зазначено у ст. 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 
* заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 до Закону];
* заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
* подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом];
* подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
* наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
* наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
* заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
* після завершення строку, встановленого частиною третьою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статті 23 цього Закону] (протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
* заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
* заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. 
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник. 
3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], не застосовується у разі: 
* наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);
* невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);
* невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;
* зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. 
4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], не застосовується у разі: 
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
* державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 частиною першою статті 24], '''заборонена'''. 
== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав зазначені у ст. 37 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені: 
# до Міністерства юстиції України, його територіальних органів;
# до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. 
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав. 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав 
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. 
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 
# відмову у задоволенні скарги;
# задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
* скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
* внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
* тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
* направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. 
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. 
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. 
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття. 
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав. 
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 
# скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. 
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. 
Крім цього відповідно до ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав: 
* Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.
* Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2025-04-15T12:44:18Z

Shavlovska.Olena: /* Умови припинення виплати допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).]

* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.
|}
== Що таке державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та кому вона надається ==
'''Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям''' - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

'''''Малозабезпечена сім’я''''' — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

До складу малозабезпеченої сім’ї включаються:

* чоловік, дружина;
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей - незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування);
* неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею;
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.

Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім’ї не включаються.

Права члена сім’ї має одинока особа.

Склад малозабезпеченої сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

'''''Середньомісячний сукупний дохід сім’ї''''' — обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632].

'''До середньомісячного сукупного доходу сім'ї враховуються такі доходи:'''
* заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
* грошове забезпечення військовослужбовців у розмірі, що залишається після сплати військового збору;
* пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
* стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
* соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах рад (у разі утворення);
* допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
* грошові перекази, отримані із-за кордону;
* дивіденди від цінних паперів;
* інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липян 2020 року № 632]).
'''До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі виплати:'''
* частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;
* державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;
* допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
* допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам;
*компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану;
* компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
* державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:
- за дитиною з інвалідністю підгрупи А;

- за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А.

* пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”;
* державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;
* житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);
* суми отриманих аліментів;
* спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
* оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;
* допомога громадських та благодійних організацій;
* допомога на поховання;
* матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;
* допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;
* вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
* суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків;
* одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;
* допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
* доходи від розміщення депозитів;
* суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;
* кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу;
* допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї;
* бюджетні кошти, отримані батьками (особами, які їх замінюють) для оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
* одноразова виплата коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників, отримана відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1383-2024-%D0%BF#Text Порядку одноразової виплати коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2024 р. № 1383 “Деякі питання використання коштів з рахунка для надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні, відкритого Міністерству соціальної політики в Національному банку, для додаткових заходів із соціальної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”
* одноразова державна грошова допомога '''“Зимова підтримка”''' в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання одноразової державної грошової допомоги “Зимова підтримка” в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні]”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 952 “Про реалізацію експериментальних проектів у рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”
* державна грошова допомога, яка нараховується у відсотковому співвідношенні від вартості придбаного безготівковим розрахунком з використанням платіжної картки товару українського виробництва відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”].
* суми виплати/допомоги, пов’язаної із забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відповідно до порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а саме:

# придбання речей першої необхідності для забезпечення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх повернення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2024-%D0%BF#n203 додатка 1] до Порядку виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 551
# компенсація вартості проїзду, добових, проживання депортованої або примусово переміщеної дитини, її законного представника або уповноваженої ним особи під час поїздки;
# виплата законному представнику дитини одноразової грошової допомоги депортованій або примусово переміщеній дитині та вартості оренди житлових приміщень після її повернення за умови фактичного проживання в них строком не більш як три місяці (у разі потреби).
* до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім’ї у випадках, встановлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 2 Порядку ризначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям] (далі - '''Порядок''')).

Прожитковий мінімум для сім’ї - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України "Про прожитковий мінімум"] для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

== Куди звертатися за допомогою ==
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - '''органи соціального захисту населення''') ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)'' уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї, з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”]).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян органами соціального захисту населення лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний [https://www.msp.gov.ua/ веб-сайт Мінсоцполітики], інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний вебпортал електронних послуг]).

Заяву про призначення і виплату державної соціальної допомоги також можна подати до:

# уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
# посадових осіб центру надання адміністративних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 3 Порядку]).

Державна соціальна допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги . Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 4 Порядку]).

== Які документи необхідні ==
Для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
# заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
#довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення;
#посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім’ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

'''Заява та декларація''' можуть бути надіслані органу соціального захисту населення поштою або в '''електронній формі''' (''після введення в експлуатацію відповідних технічних та програмних засобів'') через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування '''''з накладенням кваліфікованого електронного підпису''''' шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних заявника, підтверджених у процесі автентифікації із застосуванням електронної системи ідентифікації, в якій використовується база клієнтських даних банків.

У разі отримання надісланих з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви та декларації без кваліфікованого електронного підпису, державна соціальна допомога призначається лише '''''після підписання заявником таких документів у паперовій формі протягом місяця з дня їх подання в електронній формі''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 5 Порядку]).

Рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 21 Порядку]).
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Державна соціальна допомога призначається '''на шість місяців'''.

Державна соціальна допомога може бути призначена на шість місяців із автоматичним продовженням виплати на наступний шестимісячний період з урахуванням відповідності отримувачів державної соціальної допомоги вимогам і критеріям, передбаченим Порядком, без звернення таких отримувачів:

* одиноким особам, визнаним особами з інвалідністю, які не мають інших джерел існування;
* непрацездатному подружжю - за відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 18 Порядку]).

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 5 Порядку]).

Державна соціальна допомога виплачується один раз на місяць за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї та перераховується через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” або на рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку, за вибором отримувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 26 Порядку]).

== Розмір та особливості виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям ==
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C#Text частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 7 Порядку]).

==== На період воєнного стану ====
Державна соціальна допомога призначається на один 6-місячний період, якщо у складі сім'ї є особа працездатного віку, яка:
# є особою з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' і не працює або не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи; та/або
# '''повернулася після міграції/тривалого перебування (не менше ніж 90 календарних днів) за кордоном''', не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа і не працює або не сплатила/за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги не раніше ніж через 15 робочих днів після такого повернення.

Державна соціальна допомога може бути призначена на сім'ю, якщо у складі сім'ї '''є кілька непрацюючих працездатних осіб.''' Такі особи повинні на момент подання заяви на призначення допомоги бути зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або перебувати на обліку в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу.

'''Вимога щодо працевлаштування''' застосовується лише до інших працездатних осіб із складу сім'ї (крім одного отримувача допомоги), якщо сім'я:

- проживає на територіях для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), і одна з працездатних осіб доглядає за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю до 18 років, особою з інвалідністю, або особою, старше 80 років;

- проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти відсутні місця або навчання проводиться в режимі он-лайн (повністю або частково).

Для визначення права на отримання допомоги вищезазначеними особами проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном. Така перевірка проводиться щодо отримувачів державної соціальної допомоги, '''призначеної після 1 березня 2024 року''', під час проведення поточної верифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 11-4 Порядку)].

==== Перебування за кордоном осіб зі складу малозабезпеченої сім'ї ====
Під час отримання допомоги проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї '''''більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном.'''''

''Якщо виявлено факт перебування зазначених осіб більше ніж 90 календарних днів'' підряд за кордоном і продовження перебування за кордоном на момент проведення перевірки орган соціального захисту населення шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу або за допомогою засобів електронного зв'язку (електронне повідомлення) або телефонного зв'язку '''повідомляє отримувачу про необхідність подання протягом 30 календарних днів підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування.'''

Такі документи повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально. Правильність/достовірність перекладу може бути засвідчена підписом особи, яка здійснила переклад, за умови наявності у неї відповідного свідоцтва (диплома) про кваліфікацію перекладача, що підтверджує володіння відповідною іноземною мовою та надає їй право провадити перекладацьку діяльність, копія якого додається.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується на підставі наданих підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування. Якщо зазначені документи не подані, розмір державної соціальної допомоги перераховується без урахування у складі малозабезпеченої сім'ї особи, яка виїхала.

Розмір державної соціальної допомоги на сім'ю перераховується автоматично без звернення з місяця, що настає за місяцем, в якому закінчився строк подання підтвердних документів, зазначених в абзаці другому цього пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункт 11-6 Порядку]).

== Випадки, коли допомога не призначається/ не виплачується ==
* '''у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку''' станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункті 11 Порядку]). Вийняток: я''кщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: -сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;-доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;''
* особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги або під час її отримання '''здійснили на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень''': - купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); - купівлю безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів; - платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); - внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; - благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); - надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
*особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, на перше число місяця, з якого призначається державна соціальна допомога або на перше число кожного місяця, в якому отримується така допомога '''мають на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;
* '''у власності малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок)''' (''крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309 (далі - перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи'');
* у власності малозабезпеченої сім’ї '''є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб''', що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''.
''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.''

'''Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.'''

Також, державна соціальна допомога не призначається, якщо на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”.]

== Умови припинення виплати допомоги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункту 16 Порядку] виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:
# якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості''', що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, '''або встановлено фактичну зайнятість особи''', що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, — ''з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення.'' В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
# у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), —''з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни'';
# за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання;
# у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї.
#у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
#якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей (''після припинення дії зазначених обставини виплата державної соціальної допомоги поновлюється на підставі письмової заяви її отримувача та інформації від закладу загальної середньої освіти'').
#У разі настання умов, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n50:~:text=2)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2012%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%2050%20%D1%82%D0%B8%D1%81.%20%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%3A підпунктах 2-4 пункту 10 цього Порядку], з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни.
== Безвідсоткова поворотна допомога для організації власної справи ==
'''З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї''' '''непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї''', яка бажає провадити підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державною службою зайнятості може надаватися одноразова безвідсоткова поворотна допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету. 
Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/397-2021-%D0%BF#n11 визначаються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zib.com.ua/ua/119110-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_dopomogi_malozabezpeche.html Постанова Верховного Суду України від 07 липня 2015 року № 484/2551/14-а]
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2025-04-15T12:42:32Z

Shavlovska.Olena: /* Умови припинення виплати допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).]

* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.
|}
== Що таке державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та кому вона надається ==
'''Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям''' - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

'''''Малозабезпечена сім’я''''' — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

До складу малозабезпеченої сім’ї включаються:

* чоловік, дружина;
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей - незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування);
* неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею;
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.

Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім’ї не включаються.

Права члена сім’ї має одинока особа.

Склад малозабезпеченої сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

'''''Середньомісячний сукупний дохід сім’ї''''' — обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632].

'''До середньомісячного сукупного доходу сім'ї враховуються такі доходи:'''
* заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
* грошове забезпечення військовослужбовців у розмірі, що залишається після сплати військового збору;
* пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
* стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
* соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах рад (у разі утворення);
* допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
* грошові перекази, отримані із-за кордону;
* дивіденди від цінних паперів;
* інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липян 2020 року № 632]).
'''До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі виплати:'''
* частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;
* державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;
* допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
* допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам;
*компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану;
* компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
* державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:
- за дитиною з інвалідністю підгрупи А;

- за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А.

* пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”;
* державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;
* житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);
* суми отриманих аліментів;
* спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
* оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;
* допомога громадських та благодійних організацій;
* допомога на поховання;
* матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;
* допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;
* вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
* суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків;
* одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;
* допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
* доходи від розміщення депозитів;
* суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;
* кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу;
* допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї;
* бюджетні кошти, отримані батьками (особами, які їх замінюють) для оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
* одноразова виплата коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників, отримана відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1383-2024-%D0%BF#Text Порядку одноразової виплати коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2024 р. № 1383 “Деякі питання використання коштів з рахунка для надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні, відкритого Міністерству соціальної політики в Національному банку, для додаткових заходів із соціальної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”
* одноразова державна грошова допомога '''“Зимова підтримка”''' в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання одноразової державної грошової допомоги “Зимова підтримка” в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні]”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 952 “Про реалізацію експериментальних проектів у рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”
* державна грошова допомога, яка нараховується у відсотковому співвідношенні від вартості придбаного безготівковим розрахунком з використанням платіжної картки товару українського виробництва відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”].
* суми виплати/допомоги, пов’язаної із забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відповідно до порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а саме:

# придбання речей першої необхідності для забезпечення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх повернення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2024-%D0%BF#n203 додатка 1] до Порядку виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 551
# компенсація вартості проїзду, добових, проживання депортованої або примусово переміщеної дитини, її законного представника або уповноваженої ним особи під час поїздки;
# виплата законному представнику дитини одноразової грошової допомоги депортованій або примусово переміщеній дитині та вартості оренди житлових приміщень після її повернення за умови фактичного проживання в них строком не більш як три місяці (у разі потреби).
* до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім’ї у випадках, встановлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 2 Порядку ризначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям] (далі - '''Порядок''')).

Прожитковий мінімум для сім’ї - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України "Про прожитковий мінімум"] для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

== Куди звертатися за допомогою ==
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - '''органи соціального захисту населення''') ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)'' уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї, з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”]).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян органами соціального захисту населення лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний [https://www.msp.gov.ua/ веб-сайт Мінсоцполітики], інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний вебпортал електронних послуг]).

Заяву про призначення і виплату державної соціальної допомоги також можна подати до:

# уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
# посадових осіб центру надання адміністративних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 3 Порядку]).

Державна соціальна допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги . Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 4 Порядку]).

== Які документи необхідні ==
Для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
# заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
#довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення;
#посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім’ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

'''Заява та декларація''' можуть бути надіслані органу соціального захисту населення поштою або в '''електронній формі''' (''після введення в експлуатацію відповідних технічних та програмних засобів'') через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування '''''з накладенням кваліфікованого електронного підпису''''' шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних заявника, підтверджених у процесі автентифікації із застосуванням електронної системи ідентифікації, в якій використовується база клієнтських даних банків.

У разі отримання надісланих з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви та декларації без кваліфікованого електронного підпису, державна соціальна допомога призначається лише '''''після підписання заявником таких документів у паперовій формі протягом місяця з дня їх подання в електронній формі''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 5 Порядку]).

Рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 21 Порядку]).
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Державна соціальна допомога призначається '''на шість місяців'''.

Державна соціальна допомога може бути призначена на шість місяців із автоматичним продовженням виплати на наступний шестимісячний період з урахуванням відповідності отримувачів державної соціальної допомоги вимогам і критеріям, передбаченим Порядком, без звернення таких отримувачів:

* одиноким особам, визнаним особами з інвалідністю, які не мають інших джерел існування;
* непрацездатному подружжю - за відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 18 Порядку]).

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 5 Порядку]).

Державна соціальна допомога виплачується один раз на місяць за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї та перераховується через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” або на рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку, за вибором отримувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 26 Порядку]).

== Розмір та особливості виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям ==
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C#Text частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 7 Порядку]).

==== На період воєнного стану ====
Державна соціальна допомога призначається на один 6-місячний період, якщо у складі сім'ї є особа працездатного віку, яка:
# є особою з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' і не працює або не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи; та/або
# '''повернулася після міграції/тривалого перебування (не менше ніж 90 календарних днів) за кордоном''', не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа і не працює або не сплатила/за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги не раніше ніж через 15 робочих днів після такого повернення.

Державна соціальна допомога може бути призначена на сім'ю, якщо у складі сім'ї '''є кілька непрацюючих працездатних осіб.''' Такі особи повинні на момент подання заяви на призначення допомоги бути зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або перебувати на обліку в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу.

'''Вимога щодо працевлаштування''' застосовується лише до інших працездатних осіб із складу сім'ї (крім одного отримувача допомоги), якщо сім'я:

- проживає на територіях для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), і одна з працездатних осіб доглядає за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю до 18 років, особою з інвалідністю, або особою, старше 80 років;

- проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти відсутні місця або навчання проводиться в режимі он-лайн (повністю або частково).

Для визначення права на отримання допомоги вищезазначеними особами проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном. Така перевірка проводиться щодо отримувачів державної соціальної допомоги, '''призначеної після 1 березня 2024 року''', під час проведення поточної верифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 11-4 Порядку)].

==== Перебування за кордоном осіб зі складу малозабезпеченої сім'ї ====
Під час отримання допомоги проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї '''''більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном.'''''

''Якщо виявлено факт перебування зазначених осіб більше ніж 90 календарних днів'' підряд за кордоном і продовження перебування за кордоном на момент проведення перевірки орган соціального захисту населення шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу або за допомогою засобів електронного зв'язку (електронне повідомлення) або телефонного зв'язку '''повідомляє отримувачу про необхідність подання протягом 30 календарних днів підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування.'''

Такі документи повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально. Правильність/достовірність перекладу може бути засвідчена підписом особи, яка здійснила переклад, за умови наявності у неї відповідного свідоцтва (диплома) про кваліфікацію перекладача, що підтверджує володіння відповідною іноземною мовою та надає їй право провадити перекладацьку діяльність, копія якого додається.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується на підставі наданих підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування. Якщо зазначені документи не подані, розмір державної соціальної допомоги перераховується без урахування у складі малозабезпеченої сім'ї особи, яка виїхала.

Розмір державної соціальної допомоги на сім'ю перераховується автоматично без звернення з місяця, що настає за місяцем, в якому закінчився строк подання підтвердних документів, зазначених в абзаці другому цього пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункт 11-6 Порядку]).

== Випадки, коли допомога не призначається/ не виплачується ==
* '''у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку''' станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункті 11 Порядку]). Вийняток: я''кщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: -сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;-доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;''
* особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги або під час її отримання '''здійснили на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень''': - купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); - купівлю безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів; - платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); - внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; - благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); - надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
*особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, на перше число місяця, з якого призначається державна соціальна допомога або на перше число кожного місяця, в якому отримується така допомога '''мають на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;
* '''у власності малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок)''' (''крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309 (далі - перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи'');
* у власності малозабезпеченої сім’ї '''є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб''', що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''.
''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.''

'''Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.'''

Також, державна соціальна допомога не призначається, якщо на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”.]

== Умови припинення виплати допомоги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункту 16 Порядку] виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:
# якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості''', що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, '''або встановлено фактичну зайнятість особи''', що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, — ''з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення.'' В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
# у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), —''з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни'';
# за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання;
# у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї.
#у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
#якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей (''після припинення дії зазначених обставини виплата державної соціальної допомоги поновлюється на підставі письмової заяви її отримувача та інформації від закладу загальної середньої освіти'').
#У разі настання умов, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 10 цього Порядку, з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни.
== Безвідсоткова поворотна допомога для організації власної справи ==
'''З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї''' '''непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї''', яка бажає провадити підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державною службою зайнятості може надаватися одноразова безвідсоткова поворотна допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету. 
Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/397-2021-%D0%BF#n11 визначаються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zib.com.ua/ua/119110-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_dopomogi_malozabezpeche.html Постанова Верховного Суду України від 07 липня 2015 року № 484/2551/14-а]
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2025-04-15T12:34:28Z

Shavlovska.Olena: /* Випадки, коли допомога не призначається/ не виплачується */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).]

* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.
|}
== Що таке державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та кому вона надається ==
'''Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям''' - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

'''''Малозабезпечена сім’я''''' — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

До складу малозабезпеченої сім’ї включаються:

* чоловік, дружина;
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей - незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування);
* неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею;
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.

Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім’ї не включаються.

Права члена сім’ї має одинока особа.

Склад малозабезпеченої сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

'''''Середньомісячний сукупний дохід сім’ї''''' — обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632].

'''До середньомісячного сукупного доходу сім'ї враховуються такі доходи:'''
* заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
* грошове забезпечення військовослужбовців у розмірі, що залишається після сплати військового збору;
* пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
* стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
* соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах рад (у разі утворення);
* допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
* грошові перекази, отримані із-за кордону;
* дивіденди від цінних паперів;
* інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липян 2020 року № 632]).
'''До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі виплати:'''
* частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;
* державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;
* допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
* допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам;
*компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану;
* компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
* державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:
- за дитиною з інвалідністю підгрупи А;

- за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А.

* пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”;
* державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;
* житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);
* суми отриманих аліментів;
* спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
* оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;
* допомога громадських та благодійних організацій;
* допомога на поховання;
* матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;
* допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;
* вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
* суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків;
* одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;
* допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
* доходи від розміщення депозитів;
* суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;
* кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу;
* допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї;
* бюджетні кошти, отримані батьками (особами, які їх замінюють) для оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
* одноразова виплата коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників, отримана відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1383-2024-%D0%BF#Text Порядку одноразової виплати коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2024 р. № 1383 “Деякі питання використання коштів з рахунка для надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні, відкритого Міністерству соціальної політики в Національному банку, для додаткових заходів із соціальної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”
* одноразова державна грошова допомога '''“Зимова підтримка”''' в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання одноразової державної грошової допомоги “Зимова підтримка” в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні]”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 952 “Про реалізацію експериментальних проектів у рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”
* державна грошова допомога, яка нараховується у відсотковому співвідношенні від вартості придбаного безготівковим розрахунком з використанням платіжної картки товару українського виробництва відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”].
* суми виплати/допомоги, пов’язаної із забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відповідно до порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а саме:

# придбання речей першої необхідності для забезпечення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх повернення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2024-%D0%BF#n203 додатка 1] до Порядку виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 551
# компенсація вартості проїзду, добових, проживання депортованої або примусово переміщеної дитини, її законного представника або уповноваженої ним особи під час поїздки;
# виплата законному представнику дитини одноразової грошової допомоги депортованій або примусово переміщеній дитині та вартості оренди житлових приміщень після її повернення за умови фактичного проживання в них строком не більш як три місяці (у разі потреби).
* до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім’ї у випадках, встановлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 2 Порядку ризначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям] (далі - '''Порядок''')).

Прожитковий мінімум для сім’ї - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України "Про прожитковий мінімум"] для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

== Куди звертатися за допомогою ==
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - '''органи соціального захисту населення''') ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)'' уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї, з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”]).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян органами соціального захисту населення лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний [https://www.msp.gov.ua/ веб-сайт Мінсоцполітики], інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний вебпортал електронних послуг]).

Заяву про призначення і виплату державної соціальної допомоги також можна подати до:

# уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
# посадових осіб центру надання адміністративних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 3 Порядку]).

Державна соціальна допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги . Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 4 Порядку]).

== Які документи необхідні ==
Для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
# заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
#довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення;
#посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім’ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

'''Заява та декларація''' можуть бути надіслані органу соціального захисту населення поштою або в '''електронній формі''' (''після введення в експлуатацію відповідних технічних та програмних засобів'') через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування '''''з накладенням кваліфікованого електронного підпису''''' шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних заявника, підтверджених у процесі автентифікації із застосуванням електронної системи ідентифікації, в якій використовується база клієнтських даних банків.

У разі отримання надісланих з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви та декларації без кваліфікованого електронного підпису, державна соціальна допомога призначається лише '''''після підписання заявником таких документів у паперовій формі протягом місяця з дня їх подання в електронній формі''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 5 Порядку]).

Рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 21 Порядку]).
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Державна соціальна допомога призначається '''на шість місяців'''.

Державна соціальна допомога може бути призначена на шість місяців із автоматичним продовженням виплати на наступний шестимісячний період з урахуванням відповідності отримувачів державної соціальної допомоги вимогам і критеріям, передбаченим Порядком, без звернення таких отримувачів:

* одиноким особам, визнаним особами з інвалідністю, які не мають інших джерел існування;
* непрацездатному подружжю - за відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 18 Порядку]).

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 5 Порядку]).

Державна соціальна допомога виплачується один раз на місяць за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї та перераховується через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” або на рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку, за вибором отримувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 26 Порядку]).

== Розмір та особливості виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям ==
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C#Text частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 7 Порядку]).

==== На період воєнного стану ====
Державна соціальна допомога призначається на один 6-місячний період, якщо у складі сім'ї є особа працездатного віку, яка:
# є особою з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' і не працює або не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи; та/або
# '''повернулася після міграції/тривалого перебування (не менше ніж 90 календарних днів) за кордоном''', не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа і не працює або не сплатила/за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги не раніше ніж через 15 робочих днів після такого повернення.

Державна соціальна допомога може бути призначена на сім'ю, якщо у складі сім'ї '''є кілька непрацюючих працездатних осіб.''' Такі особи повинні на момент подання заяви на призначення допомоги бути зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або перебувати на обліку в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу.

'''Вимога щодо працевлаштування''' застосовується лише до інших працездатних осіб із складу сім'ї (крім одного отримувача допомоги), якщо сім'я:

- проживає на територіях для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), і одна з працездатних осіб доглядає за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю до 18 років, особою з інвалідністю, або особою, старше 80 років;

- проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти відсутні місця або навчання проводиться в режимі он-лайн (повністю або частково).

Для визначення права на отримання допомоги вищезазначеними особами проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном. Така перевірка проводиться щодо отримувачів державної соціальної допомоги, '''призначеної після 1 березня 2024 року''', під час проведення поточної верифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 11-4 Порядку)].

==== Перебування за кордоном осіб зі складу малозабезпеченої сім'ї ====
Під час отримання допомоги проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї '''''більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном.'''''

''Якщо виявлено факт перебування зазначених осіб більше ніж 90 календарних днів'' підряд за кордоном і продовження перебування за кордоном на момент проведення перевірки орган соціального захисту населення шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу або за допомогою засобів електронного зв'язку (електронне повідомлення) або телефонного зв'язку '''повідомляє отримувачу про необхідність подання протягом 30 календарних днів підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування.'''

Такі документи повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально. Правильність/достовірність перекладу може бути засвідчена підписом особи, яка здійснила переклад, за умови наявності у неї відповідного свідоцтва (диплома) про кваліфікацію перекладача, що підтверджує володіння відповідною іноземною мовою та надає їй право провадити перекладацьку діяльність, копія якого додається.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується на підставі наданих підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування. Якщо зазначені документи не подані, розмір державної соціальної допомоги перераховується без урахування у складі малозабезпеченої сім'ї особи, яка виїхала.

Розмір державної соціальної допомоги на сім'ю перераховується автоматично без звернення з місяця, що настає за місяцем, в якому закінчився строк подання підтвердних документів, зазначених в абзаці другому цього пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункт 11-6 Порядку]).

== Випадки, коли допомога не призначається/ не виплачується ==
* '''у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку''' станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункті 11 Порядку]). Вийняток: я''кщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: -сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;-доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;''
* особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги або під час її отримання '''здійснили на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень''': - купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); - купівлю безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів; - платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); - внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; - благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); - надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
*особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, на перше число місяця, з якого призначається державна соціальна допомога або на перше число кожного місяця, в якому отримується така допомога '''мають на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;
* '''у власності малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок)''' (''крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309 (далі - перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи'');
* у власності малозабезпеченої сім’ї '''є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб''', що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''.
''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.''

'''Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.'''

Також, державна соціальна допомога не призначається, якщо на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”.]

== Умови припинення виплати допомоги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункту 16 Порядку] виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:
# якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості''', що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, '''або встановлено фактичну зайнятість особи''', що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, — ''з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення.'' В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
# у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), —''з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни'';
# за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання;
# у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї.
#у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
#якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей (''після припинення дії зазначених обставини виплата державної соціальної допомоги поновлюється на підставі письмової заяви її отримувача та інформації від закладу загальної середньої освіти'').
== Безвідсоткова поворотна допомога для організації власної справи ==
'''З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї''' '''непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї''', яка бажає провадити підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державною службою зайнятості може надаватися одноразова безвідсоткова поворотна допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету. 
Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/397-2021-%D0%BF#n11 визначаються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zib.com.ua/ua/119110-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_dopomogi_malozabezpeche.html Постанова Верховного Суду України від 07 липня 2015 року № 484/2551/14-а]
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2025-04-15T12:28:11Z

Shavlovska.Olena: /* Випадки, коли допомога не призначається/ не виплачується */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).]

* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.
|}
== Що таке державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та кому вона надається ==
'''Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям''' - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

'''''Малозабезпечена сім’я''''' — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

До складу малозабезпеченої сім’ї включаються:

* чоловік, дружина;
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей - незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування);
* неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею;
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.

Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім’ї не включаються.

Права члена сім’ї має одинока особа.

Склад малозабезпеченої сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

'''''Середньомісячний сукупний дохід сім’ї''''' — обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632].

'''До середньомісячного сукупного доходу сім'ї враховуються такі доходи:'''
* заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
* грошове забезпечення військовослужбовців у розмірі, що залишається після сплати військового збору;
* пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
* стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
* соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах рад (у разі утворення);
* допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
* грошові перекази, отримані із-за кордону;
* дивіденди від цінних паперів;
* інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липян 2020 року № 632]).
'''До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі виплати:'''
* частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;
* державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;
* допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
* допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам;
*компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану;
* компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
* державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:
- за дитиною з інвалідністю підгрупи А;

- за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А.

* пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”;
* державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;
* житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);
* суми отриманих аліментів;
* спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
* оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;
* допомога громадських та благодійних організацій;
* допомога на поховання;
* матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;
* допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;
* вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
* суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків;
* одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;
* допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
* доходи від розміщення депозитів;
* суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;
* кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу;
* допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї;
* бюджетні кошти, отримані батьками (особами, які їх замінюють) для оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
* одноразова виплата коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників, отримана відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1383-2024-%D0%BF#Text Порядку одноразової виплати коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2024 р. № 1383 “Деякі питання використання коштів з рахунка для надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні, відкритого Міністерству соціальної політики в Національному банку, для додаткових заходів із соціальної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”
* одноразова державна грошова допомога '''“Зимова підтримка”''' в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання одноразової державної грошової допомоги “Зимова підтримка” в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні]”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 952 “Про реалізацію експериментальних проектів у рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”
* державна грошова допомога, яка нараховується у відсотковому співвідношенні від вартості придбаного безготівковим розрахунком з використанням платіжної картки товару українського виробництва відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”].
* суми виплати/допомоги, пов’язаної із забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відповідно до порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а саме:

# придбання речей першої необхідності для забезпечення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх повернення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2024-%D0%BF#n203 додатка 1] до Порядку виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 551
# компенсація вартості проїзду, добових, проживання депортованої або примусово переміщеної дитини, її законного представника або уповноваженої ним особи під час поїздки;
# виплата законному представнику дитини одноразової грошової допомоги депортованій або примусово переміщеній дитині та вартості оренди житлових приміщень після її повернення за умови фактичного проживання в них строком не більш як три місяці (у разі потреби).
* до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім’ї у випадках, встановлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 2 Порядку ризначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям] (далі - '''Порядок''')).

Прожитковий мінімум для сім’ї - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України "Про прожитковий мінімум"] для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

== Куди звертатися за допомогою ==
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - '''органи соціального захисту населення''') ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)'' уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї, з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”]).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян органами соціального захисту населення лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний [https://www.msp.gov.ua/ веб-сайт Мінсоцполітики], інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний вебпортал електронних послуг]).

Заяву про призначення і виплату державної соціальної допомоги також можна подати до:

# уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
# посадових осіб центру надання адміністративних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 3 Порядку]).

Державна соціальна допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги . Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 4 Порядку]).

== Які документи необхідні ==
Для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
# заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
#довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення;
#посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім’ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

'''Заява та декларація''' можуть бути надіслані органу соціального захисту населення поштою або в '''електронній формі''' (''після введення в експлуатацію відповідних технічних та програмних засобів'') через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування '''''з накладенням кваліфікованого електронного підпису''''' шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних заявника, підтверджених у процесі автентифікації із застосуванням електронної системи ідентифікації, в якій використовується база клієнтських даних банків.

У разі отримання надісланих з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви та декларації без кваліфікованого електронного підпису, державна соціальна допомога призначається лише '''''після підписання заявником таких документів у паперовій формі протягом місяця з дня їх подання в електронній формі''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 5 Порядку]).

Рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 21 Порядку]).
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Державна соціальна допомога призначається '''на шість місяців'''.

Державна соціальна допомога може бути призначена на шість місяців із автоматичним продовженням виплати на наступний шестимісячний період з урахуванням відповідності отримувачів державної соціальної допомоги вимогам і критеріям, передбаченим Порядком, без звернення таких отримувачів:

* одиноким особам, визнаним особами з інвалідністю, які не мають інших джерел існування;
* непрацездатному подружжю - за відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 18 Порядку]).

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 5 Порядку]).

Державна соціальна допомога виплачується один раз на місяць за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї та перераховується через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” або на рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку, за вибором отримувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 26 Порядку]).

== Розмір та особливості виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям ==
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C#Text частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 7 Порядку]).

==== На період воєнного стану ====
Державна соціальна допомога призначається на один 6-місячний період, якщо у складі сім'ї є особа працездатного віку, яка:
# є особою з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' і не працює або не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи; та/або
# '''повернулася після міграції/тривалого перебування (не менше ніж 90 календарних днів) за кордоном''', не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа і не працює або не сплатила/за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги не раніше ніж через 15 робочих днів після такого повернення.

Державна соціальна допомога може бути призначена на сім'ю, якщо у складі сім'ї '''є кілька непрацюючих працездатних осіб.''' Такі особи повинні на момент подання заяви на призначення допомоги бути зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або перебувати на обліку в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу.

'''Вимога щодо працевлаштування''' застосовується лише до інших працездатних осіб із складу сім'ї (крім одного отримувача допомоги), якщо сім'я:

- проживає на територіях для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), і одна з працездатних осіб доглядає за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю до 18 років, особою з інвалідністю, або особою, старше 80 років;

- проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти відсутні місця або навчання проводиться в режимі он-лайн (повністю або частково).

Для визначення права на отримання допомоги вищезазначеними особами проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном. Така перевірка проводиться щодо отримувачів державної соціальної допомоги, '''призначеної після 1 березня 2024 року''', під час проведення поточної верифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 11-4 Порядку)].

==== Перебування за кордоном осіб зі складу малозабезпеченої сім'ї ====
Під час отримання допомоги проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї '''''більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном.'''''

''Якщо виявлено факт перебування зазначених осіб більше ніж 90 календарних днів'' підряд за кордоном і продовження перебування за кордоном на момент проведення перевірки орган соціального захисту населення шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу або за допомогою засобів електронного зв'язку (електронне повідомлення) або телефонного зв'язку '''повідомляє отримувачу про необхідність подання протягом 30 календарних днів підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування.'''

Такі документи повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально. Правильність/достовірність перекладу може бути засвідчена підписом особи, яка здійснила переклад, за умови наявності у неї відповідного свідоцтва (диплома) про кваліфікацію перекладача, що підтверджує володіння відповідною іноземною мовою та надає їй право провадити перекладацьку діяльність, копія якого додається.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується на підставі наданих підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування. Якщо зазначені документи не подані, розмір державної соціальної допомоги перераховується без урахування у складі малозабезпеченої сім'ї особи, яка виїхала.

Розмір державної соціальної допомоги на сім'ю перераховується автоматично без звернення з місяця, що настає за місяцем, в якому закінчився строк подання підтвердних документів, зазначених в абзаці другому цього пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункт 11-6 Порядку]).

== Випадки, коли допомога не призначається/ не виплачується ==
* '''у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку''' станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункті 11 Порядку]). Вийняток: я''кщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: -сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;-доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;''
* особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги або під час її отримання '''здійснили на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень''': - купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); - купівлю безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів; - платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); - внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; - благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); - надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
*особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, на перше число місяця, з якого призначається державна соціальна допомога або на перше число кожного місяця, в якому отримується така допомога '''мають на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;
* '''у власності малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок)''' (''крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309 (далі - перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи'');
* у власності малозабезпеченої сім’ї '''є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб''', що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''.
''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.''

'''Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.'''
== Умови припинення виплати допомоги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункту 16 Порядку] виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:
# якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості''', що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, '''або встановлено фактичну зайнятість особи''', що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, — ''з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення.'' В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
# у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), —''з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни'';
# за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання;
# у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї.
#у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
#якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей (''після припинення дії зазначених обставини виплата державної соціальної допомоги поновлюється на підставі письмової заяви її отримувача та інформації від закладу загальної середньої освіти'').
== Безвідсоткова поворотна допомога для організації власної справи ==
'''З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї''' '''непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї''', яка бажає провадити підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державною службою зайнятості може надаватися одноразова безвідсоткова поворотна допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету. 
Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/397-2021-%D0%BF#n11 визначаються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zib.com.ua/ua/119110-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_dopomogi_malozabezpeche.html Постанова Верховного Суду України від 07 липня 2015 року № 484/2551/14-а]
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2025-04-15T12:21:54Z

Shavlovska.Olena: /* Випадки, коли допомога не призначається */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).]

* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.
|}
== Що таке державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та кому вона надається ==
'''Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям''' - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

'''''Малозабезпечена сім’я''''' — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

До складу малозабезпеченої сім’ї включаються:

* чоловік, дружина;
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей - незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування);
* неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею;
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.

Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім’ї не включаються.

Права члена сім’ї має одинока особа.

Склад малозабезпеченої сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

'''''Середньомісячний сукупний дохід сім’ї''''' — обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632].

'''До середньомісячного сукупного доходу сім'ї враховуються такі доходи:'''
* заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
* грошове забезпечення військовослужбовців у розмірі, що залишається після сплати військового збору;
* пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
* стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
* соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах рад (у разі утворення);
* допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
* грошові перекази, отримані із-за кордону;
* дивіденди від цінних паперів;
* інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липян 2020 року № 632]).
'''До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі виплати:'''
* частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;
* державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;
* допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
* допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам;
*компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану;
* компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
* державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:
- за дитиною з інвалідністю підгрупи А;

- за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А.

* пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”;
* державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;
* житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);
* суми отриманих аліментів;
* спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
* оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;
* допомога громадських та благодійних організацій;
* допомога на поховання;
* матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;
* допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;
* вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
* суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків;
* одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;
* допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
* доходи від розміщення депозитів;
* суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;
* кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу;
* допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї;
* бюджетні кошти, отримані батьками (особами, які їх замінюють) для оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
* одноразова виплата коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників, отримана відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1383-2024-%D0%BF#Text Порядку одноразової виплати коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2024 р. № 1383 “Деякі питання використання коштів з рахунка для надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні, відкритого Міністерству соціальної політики в Національному банку, для додаткових заходів із соціальної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”
* одноразова державна грошова допомога '''“Зимова підтримка”''' в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання одноразової державної грошової допомоги “Зимова підтримка” в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні]”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 952 “Про реалізацію експериментальних проектів у рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”
* державна грошова допомога, яка нараховується у відсотковому співвідношенні від вартості придбаного безготівковим розрахунком з використанням платіжної картки товару українського виробництва відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”].
* суми виплати/допомоги, пов’язаної із забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відповідно до порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а саме:

# придбання речей першої необхідності для забезпечення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх повернення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2024-%D0%BF#n203 додатка 1] до Порядку виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 551
# компенсація вартості проїзду, добових, проживання депортованої або примусово переміщеної дитини, її законного представника або уповноваженої ним особи під час поїздки;
# виплата законному представнику дитини одноразової грошової допомоги депортованій або примусово переміщеній дитині та вартості оренди житлових приміщень після її повернення за умови фактичного проживання в них строком не більш як три місяці (у разі потреби).
* до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім’ї у випадках, встановлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 2 Порядку ризначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям] (далі - '''Порядок''')).

Прожитковий мінімум для сім’ї - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України "Про прожитковий мінімум"] для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

== Куди звертатися за допомогою ==
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - '''органи соціального захисту населення''') ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)'' уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї, з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”]).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян органами соціального захисту населення лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний [https://www.msp.gov.ua/ веб-сайт Мінсоцполітики], інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний вебпортал електронних послуг]).

Заяву про призначення і виплату державної соціальної допомоги також можна подати до:

# уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
# посадових осіб центру надання адміністративних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 3 Порядку]).

Державна соціальна допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги . Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 4 Порядку]).

== Які документи необхідні ==
Для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
# заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
#довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення;
#посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім’ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

'''Заява та декларація''' можуть бути надіслані органу соціального захисту населення поштою або в '''електронній формі''' (''після введення в експлуатацію відповідних технічних та програмних засобів'') через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування '''''з накладенням кваліфікованого електронного підпису''''' шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних заявника, підтверджених у процесі автентифікації із застосуванням електронної системи ідентифікації, в якій використовується база клієнтських даних банків.

У разі отримання надісланих з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви та декларації без кваліфікованого електронного підпису, державна соціальна допомога призначається лише '''''після підписання заявником таких документів у паперовій формі протягом місяця з дня їх подання в електронній формі''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 5 Порядку]).

Рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 21 Порядку]).
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Державна соціальна допомога призначається '''на шість місяців'''.

Державна соціальна допомога може бути призначена на шість місяців із автоматичним продовженням виплати на наступний шестимісячний період з урахуванням відповідності отримувачів державної соціальної допомоги вимогам і критеріям, передбаченим Порядком, без звернення таких отримувачів:

* одиноким особам, визнаним особами з інвалідністю, які не мають інших джерел існування;
* непрацездатному подружжю - за відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 18 Порядку]).

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 5 Порядку]).

Державна соціальна допомога виплачується один раз на місяць за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї та перераховується через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” або на рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку, за вибором отримувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 26 Порядку]).

== Розмір та особливості виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям ==
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C#Text частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 7 Порядку]).

==== На період воєнного стану ====
Державна соціальна допомога призначається на один 6-місячний період, якщо у складі сім'ї є особа працездатного віку, яка:
# є особою з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' і не працює або не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи; та/або
# '''повернулася після міграції/тривалого перебування (не менше ніж 90 календарних днів) за кордоном''', не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа і не працює або не сплатила/за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги не раніше ніж через 15 робочих днів після такого повернення.

Державна соціальна допомога може бути призначена на сім'ю, якщо у складі сім'ї '''є кілька непрацюючих працездатних осіб.''' Такі особи повинні на момент подання заяви на призначення допомоги бути зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або перебувати на обліку в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу.

'''Вимога щодо працевлаштування''' застосовується лише до інших працездатних осіб із складу сім'ї (крім одного отримувача допомоги), якщо сім'я:

- проживає на територіях для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), і одна з працездатних осіб доглядає за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю до 18 років, особою з інвалідністю, або особою, старше 80 років;

- проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти відсутні місця або навчання проводиться в режимі он-лайн (повністю або частково).

Для визначення права на отримання допомоги вищезазначеними особами проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном. Така перевірка проводиться щодо отримувачів державної соціальної допомоги, '''призначеної після 1 березня 2024 року''', під час проведення поточної верифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20250319#n9 пункт 11-4 Порядку)].

==== Перебування за кордоном осіб зі складу малозабезпеченої сім'ї ====
Під час отримання допомоги проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї '''''більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном.'''''

''Якщо виявлено факт перебування зазначених осіб більше ніж 90 календарних днів'' підряд за кордоном і продовження перебування за кордоном на момент проведення перевірки орган соціального захисту населення шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу або за допомогою засобів електронного зв'язку (електронне повідомлення) або телефонного зв'язку '''повідомляє отримувачу про необхідність подання протягом 30 календарних днів підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування.'''

Такі документи повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально. Правильність/достовірність перекладу може бути засвідчена підписом особи, яка здійснила переклад, за умови наявності у неї відповідного свідоцтва (диплома) про кваліфікацію перекладача, що підтверджує володіння відповідною іноземною мовою та надає їй право провадити перекладацьку діяльність, копія якого додається.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується на підставі наданих підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування. Якщо зазначені документи не подані, розмір державної соціальної допомоги перераховується без урахування у складі малозабезпеченої сім'ї особи, яка виїхала.

Розмір державної соціальної допомоги на сім'ю перераховується автоматично без звернення з місяця, що настає за місяцем, в якому закінчився строк подання підтвердних документів, зазначених в абзаці другому цього пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункт 11-6 Порядку]).

== Випадки, коли допомога не призначається/ не виплачується ==
* '''у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку''' станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункті 11 Порядку]). Вийняток: я''кщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: -сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;-доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;''
* особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги '''здійснили на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень''': - купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); - купівлю безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів; - платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); - внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; - благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); - надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
*особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, на перше число місяця, з якого призначається державна соціальна допомога, '''мають на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;
* '''у власності малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок)''' (''крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309 (далі - перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи'');
* у власності малозабезпеченої сім’ї '''є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб''', що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''.
''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.''

'''Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.'''
== Умови припинення виплати допомоги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункту 16 Порядку] виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:
# якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості''', що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, '''або встановлено фактичну зайнятість особи''', що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, — ''з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення.'' В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
# у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), —''з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни'';
# за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання;
# у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї.
#у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
#якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей (''після припинення дії зазначених обставини виплата державної соціальної допомоги поновлюється на підставі письмової заяви її отримувача та інформації від закладу загальної середньої освіти'').
== Безвідсоткова поворотна допомога для організації власної справи ==
'''З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї''' '''непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї''', яка бажає провадити підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державною службою зайнятості може надаватися одноразова безвідсоткова поворотна допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету. 
Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/397-2021-%D0%BF#n11 визначаються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zib.com.ua/ua/119110-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_dopomogi_malozabezpeche.html Постанова Верховного Суду України від 07 липня 2015 року № 484/2551/14-а]
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2025-04-11T12:59:29Z

Shavlovska.Olena: /* Органи державної реєстрації */

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Вступ ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно ст. 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації. Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
== Органи державної реєстрації ==
державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. 
== Вартість послуг ==
Згідно ст. 34 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]: 
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі: 
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години. 
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав: 
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 цим Законом];
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 пунктом 8 ст. 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору. 
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами. 
'''У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.''' 
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. 
Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. 
Зокрема, до таких об'єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року. Проте, спори з цього приводу виникають, і навіть доходять до розгляду Верховним Судом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Для державної реєстрації права власності на житлові будинки, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається. У такому разі в поданій заяві обов’язково зазначаються відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви. 
'''Строки розгляду питання'''
У відповідності до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Підстави для відмови ==
Підстави для відмови в державній реєстрації прав зазначено у ст. 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 
* заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 до Закону];
* заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
* подані документи не відповідають вимогам, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом];
* подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
* наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
* наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
* заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
* після завершення строку, встановленого частиною третьою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статті 23 цього Закону] (протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
* заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
* заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
* заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. 
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник. 
3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], не застосовується у разі: 
* наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);
* невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);
* невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;
* зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. 
4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], не застосовується у разі: 
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
* державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
* державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
* державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 частиною першою статті 24], '''заборонена'''. 
== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав==
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав зазначені у ст. 37 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені: 
# до Міністерства юстиції України, його територіальних органів;
# до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. 
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав. 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. 
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. 
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 
# відмову у задоволенні скарги;
# задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
* скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
* скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
* внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
* тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
* скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
* направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. 
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. 
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. 
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. 
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття. 
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав. 
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 
# скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. 
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. 
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. 
Крім цього відповідно до ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав: 
* Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.
* Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок поновлення актових записів цивільного стану

2025-02-15T07:59:24Z

Shavlovska.Olena: /* Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n288 статті 49 Цивільного кодексу України] та статей 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі – Закон №2398-VI), актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. 
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. 
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану – це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації актів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відомості про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, безоплатно надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
== Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом. 
У зв’язку з тимчасовою окупацією території України, існують непоодинокі випадки коли громадяни не мають можливості повторно отримати документи на підтвердження фактів народження особи, реєстрацій шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті з причини відсутності доступу до паперових носіїв актових записів, які знаходять на тимчасовій території України, та відсутністю відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 
Окрім того, у громадян, по всяк час, виникає потреба у внесені змін до актових записів цивільного стану у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей. 
В таких випадках законодавством України, зокрема Законом №2398-VI та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання] (далі – Правила) передбачено поновлення актових записів цивільного стану. 
Заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред'явленні паспорта або паспортного документа. 
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. 
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір. 
Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України. 
Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

Заява про поновлення актового запису цивільного стану, що приймається відділами державної реєстрації актів цивільного стану формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред’явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником. Якщо заявником є людина з фізичними порушеннями, що унеможливлює власноручне підписання ним заяви, у такому випадку подання заяви відбувається у присутності свідка, залученого заявником.

'''В умовах воєнного стану''' закордонні дипломатичні установи України, визначені Міністерством закордонних справ, проводять державну реєстрацію актів цивільного стану, вносять зміни до актових записів цивільного стану, ''поновлюють та анулюють'' їх, повторно видають свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та видають витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з використанням зазначеного Реєстру як органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють його ведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»])
== Перелік осіб, за заявою яких поновлюються актові записи цивільного стану ==
У пункті 3.3 Правил міститься перелік осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, а саме:
* особи, щодо якої було складено актовий запис;
* одного з батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього;
* опікуна недієздатної особи;
* спадкоємців померлого;
* представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
== Документи, необхідні для поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві або Севастополі (пункт 3.4 Правил). 
Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються:
* архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи;
* документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану;
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо);
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 
Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду (пункт 3.5 Правил). 
Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України. 
Рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
При потребі заявник зазначає в заяві про поновлення актового запису про народження додаткові дані (відомості про місце народження, про батьків), необхідні для складання актового запису, які мають бути підтверджені відповідними документами. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.
== Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку ==
Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення. 
Питання про '''поновлення актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (абзац перший пункту 1.10 Порядку). 
У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки. 
Питання про внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника у випадку, якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави є неможливим. 
У разі виникнення ситуації при якій втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави. 
Якщо заява про державну реєстрацію народження надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, державна реєстрація народження проводиться відділом ДРАЦС за місцем проживання дитини на загальних підставах без складання висновку. У цих випадках пред’являються довідка про народження закладу охорони здоров’я, довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини; за відсутності такої довідки місце проживання дитини може бути підтверджене паспортом або паспортним документом одного з батьків або законних представників дитини. 
Державна реєстрація народження дитини, яка досягла 16 років, але актовий запис про народження не був своєчасно складений, може бути проведена за її письмовою заявою з пред’явленням паспорта при складанні висновку. 
Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: «Державна реєстрація з пропуском строку» – включається до книги поновлених актових записів про народження. 
Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. 
Вік особи в поновленому актовому записі про народження зазначається на підставі поданих заявником документів, якщо вони не мають суперечностей. 
На підтвердження достовірності поданих заявником документів про реєстрацію актів цивільного стану відділ реєстрації актів цивільного стану додає до матеріалів справи копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 
У разі зберігання відповідного актового запису цивільного стану в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, '''у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня її отримання, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей''' у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті. 
Перевірка відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану не проводиться, якщо достовірність актового запису перевірено автоматизованим способом адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян або відділом державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка здійснювала таку перевірку.

На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. 
Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.13 Положення, якщо актовий запис, який поновлюється, було складено в іншому органі реєстрації актів цивільного стану України, то висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про поновлення актового запису цивільного стану разом з матеріалами надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану, де був складений втрачений актовий запис, для складання поновленого актового запису. 
Окремо слід зазначити, що актові записи цивільного стану, складені за межами України, у виняткових випадках можуть бути поновлені на території України, за наявності документа, що підтверджує неможливість його затребування або отримання. 
У такому разі, реєстрація поновлення актового запису проводиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. При цьому, до справи додається дозвіл відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на поновлення та витяг з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян про відсутність актового запису, що поновлюється, за місцем проживання заявника. 
Згідно з пунктом 3.16 Положення на підставі поновленого актового запису виписується свідоцтво, яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання для вручення заявнику. На свідоцтві проставляються штампи «Запис поновлено» та «Повторно». 
Якщо поновлюється актовий запис про особу, яка померла (для вирішення спадкової справи), у свідоцтві зазначається дата смерті особи, щодо якої поновлюється актовий запис. У таких випадках замість свідоцтва може бути видано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановленого зразка. 
У разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу реєстрації актів цивільного стану вказується про можливість оскарження відмови в судовому порядку.
== Судовий порядок вирішення питання щодо поновлення актових записів цивільного стану ==
При відсутності документального підтвердження факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством передбачено судовий порядок поновлення актового запису цивільного стану. 
Так, відповідно до статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі – ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. 
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 ЦПК України). 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (частина друга статті 319 ЦПК України). 
Пунктом 3.17 Положення передбачено, що рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

Якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.

У разі ухвалення рішення суду до запровадження Єдиного державного реєстру судових рішень примірник рішення суду не пізніше наступного робочого дня з дня подання відповідної заяви запитується відділом державної реєстрації актів цивільного стану у відповідного суду.

У разі якщо рішення суду, яке є підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень або його примірник неможливо отримати у зв’язку з ухваленням на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні.

== Судова практика ==

* Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2019 року у справі № 483/2121/19 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86697589] (встановлення факту народження)

* Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року у справі № 720/957/23 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110276135] (встановлення факту неправильності запису в актовому записі про шлюб)

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок поновлення актових записів цивільного стану

2025-02-15T07:53:09Z

Shavlovska.Olena: /* Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n288 статті 49 Цивільного кодексу України] та статей 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі – Закон №2398-VI), актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. 
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. 
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану – це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації актів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відомості про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, безоплатно надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
== Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом. 
У зв’язку з тимчасовою окупацією території України, існують непоодинокі випадки коли громадяни не мають можливості повторно отримати документи на підтвердження фактів народження особи, реєстрацій шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті з причини відсутності доступу до паперових носіїв актових записів, які знаходять на тимчасовій території України, та відсутністю відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 
Окрім того, у громадян, по всяк час, виникає потреба у внесені змін до актових записів цивільного стану у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей. 
В таких випадках законодавством України, зокрема Законом №2398-VI та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання] (далі – Правила) передбачено поновлення актових записів цивільного стану. 
Заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред'явленні паспорта або паспортного документа. 
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. 
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір. 
Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України. 
Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

Заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану формуються та реєструються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред’явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником. Якщо заявником є людина з фізичними порушеннями, що унеможливлюють власноручне підписання ним заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, відповідні заяви можуть подаватися без проставлення таким заявником власного підпису. У такому випадку подання заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання відбувається у присутності свідка, залученого відповідним заявником.

'''В умовах воєнного стану''' закордонні дипломатичні установи України, визначені Міністерством закордонних справ, проводять державну реєстрацію актів цивільного стану, вносять зміни до актових записів цивільного стану, ''поновлюють та анулюють'' їх, повторно видають свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та видають витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з використанням зазначеного Реєстру як органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють його ведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»])
== Перелік осіб, за заявою яких поновлюються актові записи цивільного стану ==
У пункті 3.3 Правил міститься перелік осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, а саме:
* особи, щодо якої було складено актовий запис;
* одного з батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього;
* опікуна недієздатної особи;
* спадкоємців померлого;
* представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
== Документи, необхідні для поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві або Севастополі (пункт 3.4 Правил). 
Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються:
* архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи;
* документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану;
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо);
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 
Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду (пункт 3.5 Правил). 
Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України. 
Рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
При потребі заявник зазначає в заяві про поновлення актового запису про народження додаткові дані (відомості про місце народження, про батьків), необхідні для складання актового запису, які мають бути підтверджені відповідними документами. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.
== Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку ==
Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення. 
Питання про '''поновлення актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (абзац перший пункту 1.10 Порядку). 
У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки. 
Питання про внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника у випадку, якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави є неможливим. 
У разі виникнення ситуації при якій втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави. 
Якщо заява про державну реєстрацію народження надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, державна реєстрація народження проводиться відділом ДРАЦС за місцем проживання дитини на загальних підставах без складання висновку. У цих випадках пред’являються довідка про народження закладу охорони здоров’я, довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини; за відсутності такої довідки місце проживання дитини може бути підтверджене паспортом або паспортним документом одного з батьків або законних представників дитини. 
Державна реєстрація народження дитини, яка досягла 16 років, але актовий запис про народження не був своєчасно складений, може бути проведена за її письмовою заявою з пред’явленням паспорта при складанні висновку. 
Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: «Державна реєстрація з пропуском строку» – включається до книги поновлених актових записів про народження. 
Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. 
Вік особи в поновленому актовому записі про народження зазначається на підставі поданих заявником документів, якщо вони не мають суперечностей. 
На підтвердження достовірності поданих заявником документів про реєстрацію актів цивільного стану відділ реєстрації актів цивільного стану додає до матеріалів справи копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 
У разі зберігання відповідного актового запису цивільного стану в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, '''у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня її отримання, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей''' у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті. 
Перевірка відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану не проводиться, якщо достовірність актового запису перевірено автоматизованим способом адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян або відділом державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка здійснювала таку перевірку.

На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. 
Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.13 Положення, якщо актовий запис, який поновлюється, було складено в іншому органі реєстрації актів цивільного стану України, то висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про поновлення актового запису цивільного стану разом з матеріалами надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану, де був складений втрачений актовий запис, для складання поновленого актового запису. 
Окремо слід зазначити, що актові записи цивільного стану, складені за межами України, у виняткових випадках можуть бути поновлені на території України, за наявності документа, що підтверджує неможливість його затребування або отримання. 
У такому разі, реєстрація поновлення актового запису проводиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. При цьому, до справи додається дозвіл відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на поновлення та витяг з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян про відсутність актового запису, що поновлюється, за місцем проживання заявника. 
Згідно з пунктом 3.16 Положення на підставі поновленого актового запису виписується свідоцтво, яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання для вручення заявнику. На свідоцтві проставляються штампи «Запис поновлено» та «Повторно». 
Якщо поновлюється актовий запис про особу, яка померла (для вирішення спадкової справи), у свідоцтві зазначається дата смерті особи, щодо якої поновлюється актовий запис. У таких випадках замість свідоцтва може бути видано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановленого зразка. 
У разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу реєстрації актів цивільного стану вказується про можливість оскарження відмови в судовому порядку.
== Судовий порядок вирішення питання щодо поновлення актових записів цивільного стану ==
При відсутності документального підтвердження факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством передбачено судовий порядок поновлення актового запису цивільного стану. 
Так, відповідно до статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі – ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. 
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 ЦПК України). 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (частина друга статті 319 ЦПК України). 
Пунктом 3.17 Положення передбачено, що рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

Якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.

У разі ухвалення рішення суду до запровадження Єдиного державного реєстру судових рішень примірник рішення суду не пізніше наступного робочого дня з дня подання відповідної заяви запитується відділом державної реєстрації актів цивільного стану у відповідного суду.

У разі якщо рішення суду, яке є підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень або його примірник неможливо отримати у зв’язку з ухваленням на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні.

== Судова практика ==

* Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2019 року у справі № 483/2121/19 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86697589] (встановлення факту народження)

* Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року у справі № 720/957/23 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110276135] (встановлення факту неправильності запису в актовому записі про шлюб)

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові

2025-01-14T19:31:50Z

Shavlovska.Olena:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений".]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.

'''У разі коли усиновлена дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану''', усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення документів, перелік яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top пунктом 82-2 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905 (із змінами від 24 травня 2022 року)].

'''За фактом передання усиновленої дитини''' усиновлювачам посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів '''складається акт про передання усиновленої дитини''', в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам.
|}
== Хто підлягає усиновленню? ==
'''Діти, що перебувають на обліку, як:'''
# діти-сироти;
# діти, позбавлені батьківського піклування;
# діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.
'''Облік дітей''', які можуть бути усиновлені, '''здійснюється службами у справах дітей''' районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України.]

'''Діти, які не перебувають на обліку:'''
# дитина, яка є громадянином України, але проживає за її межами, усиновлення такої дитини здійснюється за умови надання дозволу Національною соціальною сервісною службою України;
# усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.
== Хто може усиновити дитину? ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 207 Сімейного Кодексу України] усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 211 Сімейного Кодексу України] '''усиновлювачем''' дитини може бути:
* дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
* усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, '''не менш як на п'ятнадцять років.''' У разі усиновлення повнолітньої особи '''різниця у віці не може бути меншою''', ніж вісімнадцять років.
* подружжя;
* особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;
* якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;
* якщо дитина має лише батька, вона може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;
* якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
===Особи, які мають переважне право на усиновлення дитини===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 213 Сімейного кодексу України].
1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:
* в сім'ї якого виховується дитина;
* який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
* який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
* який є родичем дитини.
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має '''подружжя'''.
==Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі==
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.

До заяви додаються такі документи:
# копія паспорта;
# довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
# копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
# висновок про стан здоров'я кожного заявника;
# засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
# довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
# копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
# довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.
Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:
# Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
# Проводить бесіду із заявниками;
# Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
# Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

В умовах воєнного стану, усиновлення дітей, які перебувають на території України, можливе лише в тих регіонах, де немає воєнних дій та працюють державні органи влади України.

Діти, які залишились сиротами внаслідок воєнного конфлікту та ще не перебувають на обліку з усиновлення, не можуть бути усиновленими.

== Хто не може бути усиновлювачами ==
* усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі;
* особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину;
* якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі;
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;
* обмежені у дієздатності;
* визнані недієздатними;
* позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
* які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
* перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
* зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
* не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
* страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
* іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
* були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
* за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
* є особами без громадянства;
* перебувають у шлюбі з особою, яка:
** позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
** була усиновлювачем (опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з її вини;
** перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
** зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
** страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
** була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
* інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
== Порядок звернення до суду про усиновлення дитини. ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 ст. 310 ЦПК України], заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
==== Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із заявою про усиновлення із доданими до неї документами: ====
* копія паспорта заявника;
* копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* характеристики на заявника з місця роботи;
* довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
* характеристика на дитину з навчального закладу;
* висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;
* довідка про відсутність судимостей;
* довідки про стан здоров'я заявника;
* довідки про стан здоров'я дитини;
* документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
* квитанція про сплату [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 судового збору] 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 01.01.2025 рік це складає 605 грн 60 коп.;
* інші документи, визначені законом (за потреби);
* копії заяв за кількістю заінтересованих осіб.
<big>Заява про усиновлення дитини повинна містити:</big>
* найменування суду, до якого подається заява,
* ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини,
* місце проживання дитини,
* відомості про стан здоров’я дитини.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.'''''
|}
'''Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:'''
# стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
# мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
# мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
# взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
# особу дитини та стан її здоров'я;
# ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
== Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні: ==
* якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.
* за заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені.
* якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.
* якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу увагу!''' Про перелічені зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.
|}
• Усиновителі подають в суд заяву про усиновлення, в якій повинно міститися клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.

• Суд робить позначку про зміну прізвища, імені та по батькові усиновленої дитини або повнолітньої особи в рішенні про усиновлення.

На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/7/73/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc Зразок заяви про усиновлення дитини] ==
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Діти]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2024-12-16T07:24:35Z

Shavlovska.Olena:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023р №651 " Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

==Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.
===Право на вільне пересування===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
===Право на освіту===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
==Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства==
*температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
*дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
*члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
*нагадування про засоби індивідуального захисту;
*інформування про заходи профілактики Covid-19;
*вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
*по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
*обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
*тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
*регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
*утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
*утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
==Перелік вимог для пасажирів:==
*респіратор або маска;
*кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
*заборона роботи залів очікування рейсу
*
==Перелік вимог до автостанцій.==
*інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
*місця для обробки рук антисептиком;
*одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
*обмеження контактів працівників з пасажирами;
*соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
*продаж квитків через інтернет;
*наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
*дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
*провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
*додаткові контейнери для ЗІЗ.
==Необхідні вимоги для транспортних засобів==
*інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
*перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
*за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
*при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
==Нові правила пасажирських перевезень на час карантину==
З 21 жовтня 2021 року міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів одного із цих документів:
*документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини для регіонів «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;
*міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини, дозволених ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
*негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який чинний 72 години.
Пропуск через державний кордон України пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб, дозволяється після проведення медичного огляду цих осіб.

Ввезення на територію України товарів не допускається у разі, якщо їх ввезення:

-заборонено законодавством у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я людей;

-може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей (стаття 28 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

Нові правила стосуються як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів. Йдеться про автомобільний транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення.

Відповідні правила не будуть застосовуватись до міських та внутрішньообласних перевезень.

Відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака та пасажирів зазначених документів несе перевізник.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону, зобов’язані зареєструватися в системі або встановити та активувати її мобільний додаток.

Самоізоляція іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з перетинанням державного кордону не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону (крім іноземців та осіб без громадянства, які прибули з Російської Федерації та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів).

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби перевіряють реєстрацію в системі або встановлення та активацію іноземцями та особами без громадянства її мобільного додатка під час перетину ними державного кордону. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані надати для такої перевірки підтвердження реєстрації в системі або встановлення та активації її мобільного додатка.
==Перелік заборон та тимчасових обмежень==
'''Забороняється''' : У період карантину заборонено:

- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;

- робота залів очікування рейсу;

- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Визнання права власності на земельну частку (пай)

2024-11-11T07:54:36Z

Shavlovska.Olena:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/666/94 Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/720/95 Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/122-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 "Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 "Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Законом України від 03.03.2022 року № 2112-IX "Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ"] '''змінено територіальну юрисдикцію судів на час воєнного стану'''.

Додатково див.:

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00824?an=2 Розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 р. N 2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"];

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00825 Розпорядження Верховного суду від 10.03.2022 р. N 4/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"]

|}

== Загальні відомості ==
Відповідно до ч. 2 ст. 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України] та ч. 2 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України], право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону. 

Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективним сільськогосподарським підприємствам (далі – КСП), сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі '''державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб ( членів підприємства)''', які мали право на одержання своєї частки землі. 

== Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай) ==

Відповідно до ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] '''документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), є''':

* сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією ( основний документ); ''''' Слід зазначити що сам Сертифікат на земельну частку (пай) не являється правовстановчим документом на земельну діляку, а засвідчує лише право власника сертифікату отримати земельну ділянку та містить інформацію про вартість та площу в умовних кадастрових гектарах, тото сам по собі сертифікат не підтверджує право власності на саму ділянку та не визначає її межі.
'<nowiki/>''Стосовно сертифікату '''УВАГА!'''''' У разі, якщо до '''1 січня 2028 року''' власник '''сертифікату на земельну частку (пай)''' або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «невитребуваною», відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Після 1 січня 2028 року незатребувані ділянки будуть визнані [[Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі|безхазяйними]]. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані.

'''Що необхідно зробити, щоб оформити право власності й отримати витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо у вас є сертифікат?'''

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

Для оформлення права власності на земельну ділянку (пай), громадянам необхідно здійснити такі дії:

- звернутися до відповідної сільської, селищної, міської ради із письмовим клопотанням про передачу у власність відповідної земельної ділянки та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою. До заяви необхідно додати: копію сертифікату на земельну частку (пай), зокрема свідоцтво про право на спадщину за заповітом, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);

- після отримання рішення сільської, селищної, міської ради необхідно звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на розробку технічної документації із землеустрою, з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- за результатами розробки вказаної технічної документації потрібно зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру. За результатами реєстрації видається Витяг з Державного земельного кадастру;

- після того, як отримали Витяг з Державного земельного кадастру, необхідно звернутися до відповідної сільської, селищної, міської ради для затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення земельної ділянки у власність;

- із рішенням про затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки у власність, необхідно звернутись до державного реєстратора та здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку. За результатами реєстрації отримується Витяг про державну реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку (пай).

'''Що буде якщо у Вас сертифікат і Ви не зробите вищевказані кроки?'''

Якщо у Вас є сертифікат на земельну частку (пай), але Ви не встигнете оформити право власності на земельну ділянку до 1 січня 2028 року, або межі земельної частки (паю) не будуть виділені в натурі (на місцевості), ваші частки (паї) будуть вважатися невитребуваними.

Невитребувана земельна частка (пай) за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування й на підставі рішення суду буде передана у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована.

Крім того, норма Закону визначає, у разі якщо до 1 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Варто зауважити, що сертифікат на земельну частку (пай) не є підтвердженням права власності на саму ділянку й не встановлює її меж.

Саме оформлення у власність земельної частки (паю) передбачає заміну сертифіката про право на таку земельну частку на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку

Така земельна ділянка після оформлення вказаних документів матиме чітко визначені межі в натурі (на місцевості), а власник матиме повне право на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

'''''Отже, якщо Ви є власником земельного паю, рекомендуємо вчасно звернутися за оформленням документів для здійснення реєстрації права власності на земельний пай. Таким чином, Ви зможете зберегти своє право на земельний пай після 1 січня 2028 року.'''''

* Державний акт - якщо в державному акті (рожевого кольору – які видавалися з 1991 по 2003 роки), відсутній кадастровий номер земельної ділянки, необхідно звернутися до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). І вже після присвоєння кадастрового номеру зареєструвати право власності в ДРРП на нерухоме майно.

* свідоцтво про право на спадщину;

* посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);

* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності), або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування - ''для громадян України, евакуйованих із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадян України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості'' ( частина 3 статті 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»].

== Хто має право на земельну частку (пай) ==
# Колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю;
# Громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом ( ''див. консультацію "[[Оформлення спадщини на земельний пай]]"'');
# Громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
# Громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
Право на земельну частку безпосередньо не залежить від стажу роботи громадянина, його виробничих показників, особистих заслуг, місця проживання тощо. Навіть якщо після отримання сертифіката працівник перестав працювати в КСП або переїхав до іншої місцевості, він не втрачає право на земельний пай. Це право йому гарантує законодавство України і ніхто не може позбавити його цього права як за рішенням суду. 
Для того, щоб набути право на земельну частку (пай), згідно Указу Президента України [http://Про%20порядок%20паювання%20земель,%20переданих%20у%20колективну%20власність%20сільськогосподарським%20підприємствам%20та%20організаціям" Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям"], необхідна наявність таких обставин:
* щоб особа була '''членом''' колективного сільськогосподарського підприємства;
* була '''внесена до списку''' осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю;
* колективне сільськогосподарське підприємство '''отримало державний акт''' про право колективної власності на землю.
'''Зверніть увагу!''' У разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами статті 14ˡ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

З метою інформування осіб, зазначених у частині першій цієї статті, про проведення розподілу земель, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях відповідних населених пунктів, публікує у друкованих медіа районної державної адміністрації або районної ради та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті (за наявності) оголошення про проведення зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

== Предмет спору, пов’язаного з паюванням земель ==
Відповідно до ч. 3 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону] є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав ( п. а ч. 3 ст. 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).

Згідно роз`яснень викладених в п. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»], член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»] має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо. 
'''ВАЖЛИВО!''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95345003?fbclid=IwAR1MLZo6nakV9BegO99qoivV4Oqon1yrG80uLuShFRZX0wgtz5c7U7x3bjc Постанова Верховного Суду від 05.03.2021 року у справі № 7171/641/18] - право власності на земельну частку (пай) виникає НЕ з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

== Куди звертатися ==

Позовна заява про визнання права власності на земельну ділянку (пай) подається в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного судочинства]] до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням позивача або перебуванням відповідача.

Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань].

Власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності (стаття 392 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Позовна давність ==
'''''Зверніть увагу!''''' Відповідно до статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] загальна позовна давність встановлюється тривалістю у '''три роки'''.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише '''за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення'''. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

'''Детальніше див.''' "[[Позовна давність]]"

== Вартість ==
За подання позовної заяви у справах про визнання права власності на земельну ділянку (пай) позивач сплачує судовий збір у розмірі ставок судового збору для позовних заяв майнового характеру (стаття 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).

== Строки розгляду питання ==
Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження справі.

== Порядок оформлення права власності на земельну ділянку (пай) ==

Для того, щоб оформити право власності на земельну ділянку, особі необхідно здійснити наступні дії: 
* звернутися до відповідної сільської, селищної міської ради (якщо земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту) або до відділу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] ї (якщо земельна ділянка розташована за межами населених пунктів) із письмовим клопотанням про передачу у власність відповідної земельної ділянки та надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 
До заяви необхідно додати: копію сертифікату за земельну частку (пай), копію свідоцтва про вступ у спадщину або нотаріально посвідчений договір про набуття права власності на земельну частку (пай) або рішення суду про визнання права власності на земельну частку (пай); 

* після отримання рішення відповідного органу місцевого самоврядування чи наказу органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] , власнику земельної частки (паю) необхідно звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 
За результатами розробки даної проектної документації власнику видають Витяг з Державного земельного кадастру. 

* отримавши Витяг з Державного земельного кадастру, власнику земельної ділянки необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування для затвердження проектної документації .
* отримавши рішення про затвердження проектної документації необхідно звернутись до державного реєстратора та здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку. 
За результатами реєстрації особа отримує ''Витяг на право власності на нерухоме майно''.

'''Важливо!'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], у разі, якщо до '''1 січня 2028 року''' власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку ''з поважної причини'' суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

== Зразки заяв, клопотань ==
[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/c/c5/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B6_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE.docx Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/c/c5/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B6_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE.docx Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельно]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/a/a7/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E.docx Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою]

== Зразок позовної заяви ==
[[Файл:ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО визнання права власності на земельну частку (пай).pdf|міні|Позовна заява про визнання права власності на земельну частку (пай)]]

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання розірвання шлюбу фіктивним

2024-08-07T11:07:12Z

Shavlovska.Olena:

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
==Визначення фіктивності розірвання шлюбу==
У судовій практиці зустрічаються випадки, коли подружжя, що розлучається, насправді не мають наміру припиняти шлюбні відносини, у зв’язку з чим законодавством передбачено поняття «фіктивне розірвання шлюбу» та порядок визнання його таким.

Визнати розірвання шлюбу фіктивним, можливо лише у випадку якщо реєстрація розірвання такого шлюбу проведена органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей ( відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n517 ст. 106 Сімейного кодексу України]).

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 ст. 108 Сімейного кодексу України (далі – СК )] визначено, що '''за заявою заінтересованої особи''' розірвання шлюбу, здійснене '''в державному органі РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей,''' може бути '''визнане судом фіктивним''', якщо '''буде встановлено,''' що '''жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю''' і '''не мали наміру''' припинити шлюбні відносини. Фіктивне розірвання шлюбу подружжям може здійснюватися, наприклад, з метою одержання певного матеріального блага обома чи одним з подружжя (реєстрації місця проживання, отримання роботи, майна, якихось матеріальних вигод, пільг, ввести в оману кредиторів, приховати майно від конфіскації тощо).
==Заявники та доказова база у справах щодо визнання розірвання шлюбу фіктивним==
'''Ініціатором порушення судового розгляду''' питань визнання розірвання шлюбу фіктивним '''може бути будь-яка заінтересована особа,''' наприклад, один із колишнього подружжя, діти подружжя (одного з них), орган державної реєстрації актів цивільного стану, органи квартобліку тощо.

Заявники та інші заінтересовані особи у справах про визнання розірвання шлюбу фіктивним можуть здійснювати свої права та виконувати обов’язки у суді особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6462 (ст. 58 ЦПК України)].

'''Для того, щоб довести у суді''' фіктивність розірвання шлюбу '''недостатньо лише спільного проживання колишнього подружжя'''.

Для задоволення позовної заяви '''необхідно довести факти,''' які підтверджували б існування у обох з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій. ''Такими активними діями є проживання подружжя в одному будинку, їзди в одному автомобілі на роботу, інформації зі сторінок в соціальних мережах щодо подружнього статусу, фотографій з соціальних мереж зроблених у однакових локаціях під час відпочинку закордоном, народження дитини із записом батьком «колишнього чоловіка», не укладення шлюбів з іншими особами, подальше активне ведення спільного господарства,подальша спільна праця, спрямована на забезпечення фінансової стабільності союзу чоловіка та жінки та збільшення їх спільного капіталу та інше.''

Але всі ці докази є оціночні і суд може не взяти їх до уваги.

Взагалі доказати фіктивність розірвання шлюбу досить важко і проблематично.

Виходячи з того, що розірвання шлюбу може бути визнано судом фіктивним за умови, що воно було здійснене органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке не має дітей, до '''відповідної заяви, за можливості, слід додавати свідоцтво про розірвання шлюбу,''' видане відповідним органом.У разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом.Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6634 у частині другій та третії статті статті 83 ЦПК України].Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обгрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, '''суд''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6634 ч.3 ст. 84 ЦПК України] '''може''' за власною ініціативою '''витребувати необхідні докази, у тому числі свідоцтво про розірвання шлюбу.'''

Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.Будь -яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

У випадках розірвання шлюбу органом держаної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 (ст. 107 СК України)], за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 (ст. 109 СК України)], або за позовом одного з подружжя про розірвання шлюбу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 (ст. 110 СК України)], визнання розірвання шлюбу фіктивним не допускається. Тобто, якщо шлюб був розірваний на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, то в подальшому таке розірвання шлюбу через суд не може бути в іншому судовому процесі визнане фіктивним.

При цьому при розірванні шлюбу судом на підставі статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n534 109] (Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n539 110 СК України] (Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу) заінтересована особа (наприклад, діти подружжя або одного з них) за наявності визначених у законі підстав має право захистити свої порушені права, свободи чи інтереси в інший спосіб – шляхом подання заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
==Наслідки визнання розірвання шлюбу фіктивним==
'''Якщо ж позовні вимоги будуть визнані судом обґрунтованими та доведеними''', суд постановляє '''рішення про визнання розірвання шлюбу фіктивним''' і одночасно '''про анулювання актового запису державного органу реєстрації актів цивільного стану'''. '''Це рішення суду є правовою підставою для анулювання актового запису про розірвання шлюбу та Свідоцтва про розірвання шлюбу.''' 
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Визнання розірвання шлюбу фіктивним

2024-08-07T08:53:29Z

Shavlovska.Olena: /* Заявники та доказова база у справах щодо визнання розірвання шлюбу фіктивним */

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
==Визначення фіктивності розірвання шлюбу==
У судовій практиці зустрічаються випадки, коли подружжя, що розлучається, насправді не мають наміру припиняти шлюбні відносини, у зв’язку з чим законодавством передбачено поняття «фіктивне розірвання шлюбу» та порядок визнання його таким.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 ст. 108 Сімейного кодексу України (далі – СК )] визначено, що '''за заявою заінтересованої особи''' розірвання шлюбу, здійснене '''в державному органі РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей,''' може бути '''визнане судом фіктивним''', якщо '''буде встановлено,''' що '''жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю''' і '''не мали наміру''' припинити шлюбні відносини. Фіктивне розірвання шлюбу подружжям може здійснюватися, наприклад, з метою одержання певного матеріального блага обома чи одним з подружжя (реєстрації місця проживання, отримання роботи, майна, якихось матеріальних вигод, пільг, ввести в оману кредиторів, приховати майно від конфіскації тощо).
==Заявники та доказова база у справах щодо визнання розірвання шлюбу фіктивним==
'''Ініціатором порушення судового розгляду''' питань визнання розірвання шлюбу фіктивним '''може бути будь-яка заінтересована особа,''' наприклад, один із колишнього подружжя, діти подружжя (одного з них), орган державної реєстрації актів цивільного стану, органи квартобліку тощо.

Заявники та інші заінтересовані особи у справах про визнання розірвання шлюбу фіктивним можуть здійснювати свої права та виконувати обов’язки у суді особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6462 (ст. 58 ЦПК України)].

'''Для того, щоб довести у суді''' фіктивність розірвання шлюбу '''недостатньо лише спільного проживання колишнього подружжя'''.

Для задоволення позовної заяви '''необхідно довести факти,''' які підтверджували б існування у обох з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій. ''Такими активними діями є проживання подружжя в одному будинку, їзди в одному автомобілі на роботу, інформації зі сторінок в соціальних мережах щодо подружнього статусу, фотографій з соціальних мереж зроблених у однакових локаціях під час відпочинку закордоном, народження дитини із записом батьком «колишнього чоловіка», не укладення шлюбів з іншими особами, подальше активне ведення спільного господарства,подальша спільна праця, спрямована на забезпечення фінансової стабільності союзу чоловіка та жінки та збільшення їх спільного капіталу та інше.''

Але всі ці докази є оціночні і суд може не взяти їх до уваги.

Взагалі доказати фіктивність розірвання шлюбу досить важко і проблематично.

Виходячи з того, що розірвання шлюбу може бути визнано судом фіктивним за умови, що воно було здійснене органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке не має дітей, до '''відповідної заяви, за можливості, слід додавати свідоцтво про розірвання шлюбу,''' видане відповідним органом.У разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом.Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6634 у частині другій та третії статті статті 83 ЦПК України].Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обгрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, '''суд''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6634 ч.3 ст. 84 ЦПК України] '''може''' за власною ініціативою '''витребувати необхідні докази, у тому числі свідоцтво про розірвання шлюбу.'''

Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.Будь -яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

У випадках розірвання шлюбу органом держаної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 (ст. 107 СК України)], за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 (ст. 109 СК України)], або за позовом одного з подружжя про розірвання шлюбу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524 (ст. 110 СК України)], визнання розірвання шлюбу фіктивним не допускається. Тобто, якщо шлюб був розірваний на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, то в подальшому таке розірвання шлюбу через суд не може бути в іншому судовому процесі визнане фіктивним.

При цьому при розірванні шлюбу судом на підставі статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n534 109] (Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n539 110 СК України] (Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу) заінтересована особа (наприклад, діти подружжя або одного з них) за наявності визначених у законі підстав має право захистити свої порушені права, свободи чи інтереси в інший спосіб – шляхом подання заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
==Наслідки визнання розірвання шлюбу фіктивним==
'''Якщо ж позовні вимоги будуть визнані судом обґрунтованими та доведеними''', суд постановляє '''рішення про визнання розірвання шлюбу фіктивним''' і одночасно '''про анулювання актового запису державного органу реєстрації актів цивільного стану'''. '''Це рішення суду є правовою підставою для анулювання актового запису про розірвання шлюбу та Свідоцтва про розірвання шлюбу.''' 
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу

2024-07-16T06:18:00Z

Shavlovska.Olena: /* Довідка про безпосередню участь у бойових діях */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (із змінами)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Зверніть увагу!''' 24 серпня 2023 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року № 887], якою спрощено процедуру отримання статусу учасника бойових дій.
'''Підставою для надання особам, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України статусу учасника бойових дій є лише довідка''' '''про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 за формою згідно з додатком № 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413]). У довідці, крім звання, прізвища, імені, по батькові, обов’язково зазначаються: посада; дата народження; реквізити документа, що посвідчує особу; реєстраційний номер облікової картки платника податків. Можуть бути зазначені також адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), номер контактного телефону й адреса електронної пошти.

'''''Особи, які отримали поранення в АТО/ООС, можуть оформити статус учасника бойових дій, надавши додатково довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).'''''
|}
== Кому надається статус учасника бойових дій==
'''Механізм''' отримання статусу учасника бойових дій '''визначено''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»(із змінами)] (далі - Порядок).

'''Відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку] статус учасника бойових дій надається:'''
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Категорія осіб
!Ким приймається рішення
|-
|1.
(абзац другий пункту 2 Порядку)
|військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. '''Статус учасника бойових дій надається особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).'''
| rowspan="2" |'''комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій''', утвореними в Міноборони, МВС, Мін’юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС.
У разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання - '''міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”''', яка утворюється Мінветеранів.
|-
|2.
(абзац третій пункту 2 Порядку)
|особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
|-
|3.
(абзац четвертий пункту 2 Порядку)
|особам, які у період до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19 Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"] у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі провадили волонтерську діяльність)'';
| rowspan="2" |'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”]''', яка утворюється Мінветеранів
|-
|4.
(абзац шостий пункту 2 Порядку)
|особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України"] або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів).'' '''Статус учасника бойових дій надається особам, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року.'''
|}
'''Важливо! Статус''' учасника бойових дій '''надається''' особам, зазначеним у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях '''на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі''' '''за сукупністю днів перебування в районах її проведення'''.

'''Особам''', '''які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником,''' у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об’єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об’єднаним командним пунктом об’єднаних сил), а також які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), '''статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів''' залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

==Документи, які є підставою, для надання статусу учасника бойових дій==
'''Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи''' про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:
{| class="wikitable"
|'''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції'''
|витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення (''абзац другий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]'');
|-
|'''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів'''
|документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
|-
|'''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)'''
|документи, зазначені в абзаці другому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|'''для осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів);'''
|документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені а[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF бзацами другим - четвертим пункту 2 Положення], або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 Порядку], які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;
|-
|'''для осіб, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції'''
|витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;
|-
|'''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях'''
|витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів (''абзац сьомий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]'');
|-
|'''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів'''
|документи, зазначені в абзаці сьомому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
|-
|'''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)'''
|документи, зазначені в абзаці сьомому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|'''для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України'''
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6 до Порядку]. Також особи, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
|-
|'''для осіб, які у період до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.'''
|такі документи (але не виключно):

*довідка органів, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text Законом України “Про боротьбу з тероризмом”] визначені суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із суб’єктами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 Порядку, яка видається за клопотанням командира (керівника) добровольчого формування, що було утворене або самоорганізувалося для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у складі якого особа брала безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;
*витяг з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення особи до проведення антитерористичної операції.

У разі відсутності зазначених документів підставою для надання статусу учасника бойових дій є:

* для осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, - свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, підпис на яких повинен бути засвідчений нотаріально;
* для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, підпис на яких повинен бути засвідчений нотаріально, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою травми (поранення, контузії, каліцтва) під час безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції.

|-
|'''для осіб, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Держприкордонслужбою, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 довідка за формою згідно з додатком 6], видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах. У разі відсутності зазначеної довідки підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам, є: '''1)''' свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів; '''2)''' особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів (''До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких '''засвідчений нотаріально,''' яким встановлено статус учасника бойових дій та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать. До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками)''.
|}
== Порядок надання статусу учасника бойових дій ==
♦ Для надання статусу учасника бойових дій '''командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій''' зобов’язані подати на розгляд комісії утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади:
{| class="wikitable"
|+
!Щодо кого
!Термін подачі
!Документи
|-
|осіб, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text абзацах другому] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text третьому пункту 2 Порядку,] які брали участь в '''антитерористичній операції'''
|у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n30 додатком 1]
документи, які є підставою для надання статусу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункту 4 Порядку]
|-
|осіб, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці другому пункту 2 Порядку], які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування '''збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях'''
|після закінчення 30 календарних днів здійснення заходів
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n139 додатком 4]
документи, які є підставою для надання статусу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункту 4 Порядку]
|-
|особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці другому пункту 2 Порядку], які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з '''військовою агресією Російської Федерації проти України'''
|протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6]
|}
♦ '''Особи''', зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці четвертому пункту 2 Порядку], або '''командири добровольчих формувань''', у складі яких такі особи брали участь в '''''антитерористичній операції''','' подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

♦ '''Особи''', зазначені в абзаці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 шостому пункту 2 Порядку], або '''командири добровольчих формувань''', у складі яких такі особи брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з '''''військовою агресією Російської Федерації проти України''''', подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункт 6 Порядку]).

'''Комісії''' вивчають документи, у '''разі потреби''' заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та '''в місячний строк''' із дня надходження документів '''приймають рішення''' щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

'''Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії''' '''документи''' із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

'''Міжвідомча комісія розглядає документи''', надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку,] або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.

'''Зверніть увагу'''! У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, '''особи,''' зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], '''можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.'''

Подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі '''засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг''' у сфері національної безпеки і оборони, та/або '''[https://diia.gov.ua/ Єдиного державного веб-порталу електронних послуг]''' до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством '''мають право особи самостійно, або їх представники.'''

'''У такій заяві зазначаються''' відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, '''не володіє такими відомостями''' (документами), '''комісія витребовує''' такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але '''не пізніше ніж через 5 календарних днів''' від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні '''не пізніше ніж через 15 календарних днів''' від дати надходження такого запиту.

'''Не пізніше ніж через 10 календарних днів''' після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 пункт 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"])

'''Підстави для відмови у наданні статусу учасника бойових дій:''' ♦ Невідповідність поданих документів вимогам законадавчих та інших нормативно-правових актів; ♦ Відсутність необхідних документів.

'''У разі відмови''' в наданні статусу учасника бойових дій '''питання''' про надання особі зазначеного статусу '''може повторно виноситися''' на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 5 Порядку].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС інформують '''щомісяця до 10 числа''' Мінветеранів про видані посвідчення учасника бойових дій за формою, визначеною в додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302] (за наявності).

== Особливості набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану статусу учасника бойових дій набувають '''''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 Довідки про безпосередню участь у бойових діях]''''' у формі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України:

* військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України;
* Національної гвардії України;
* Служби безпеки України;
* розвідувальних органів України;
* Державної прикордонної служби України;
* Державної спеціальної служби транспорту;
* військовослужбовці військових прокуратур;
* особи рядового і начальницького складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи;
* поліцейські;
* особи рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України;
* військовослужбовці Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
* особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час дії воєнного стану.

==== '''Довідка про безпосередню участь у бойових діях''' ====
Уповноважені особи військових частин зобов'язані в 5-денний строк після дати закінчення реалізації бойового наказу (розпорядження) сформувати Довідку про безпосередню участь у бойових діях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/47/f430846n90.rtf додаток 1] та внести відомості до [https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-vidomostei-z-iedynoho-derzhavnoho-reiestru-veteraniv-viiny-fd191023-5f6a-499a-ad6a-a197c3897fea Реєстру].

У разі неможливості внесення зазначених відомостей в електронній формі Довідка про безпосередню участь у бойових діях у цей же строк направляється у паперовій формі до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій в порядку.

Один примірник Довідки про безпосередню участь у бойових діях у паперовій формі надається військовослужбовцю.

Статус учасника бойових дій набувається автоматично після формування витягу разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) із застосуванням засобів Реєстру.

==Позбавлення статусу учасника бойових дій==
'''''Комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі:'''''
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
*виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу;
*подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.
'''Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.'''
===Підстави для позбавлення статусу бойових дій===
'''''Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 2 Порядку], є:'''''
*'''копія обвинувального вироку суду''', який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що надійшов від органів прокуратури, органів або установ виконання покарань, а також від інших осіб, установ або органів у випадках, передбачених законом, на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
*'''документи''' '''державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи''', що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
*'''заява особи''' про позбавлення її статусу учасника бойових дій із зазначенням причини, надіслана нею на розгляд комісії або міжвідомчої комісії.
===Механізм позбавлення статусу бойових дій===
'''Комісія або міжвідомча комісія''' <big>в місячний строк</big> із дня надходження документів '''приймає рішення''' про позбавлення статусу учасника бойових дій.

'''Рішення''' комісії або міжвідомчої комісії '''може бути оскаржене у судовому порядку'''.

Комісія або міжвідомча комісія надсилає особі, стосовно якої прийнято рішення про позбавлення її статусу учасника бойових дій, або видає їй письмове повідомлення із зазначенням причин такого рішення і роз’ясненням порядку його оскарження. Посвідчення учасника бойових дій вилучається або визнається недійсним.

'''Комісія або міжвідомча комісія інформують у місячний''' строк із дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування пільговика на обліку про позбавлення статусу учасника бойових дій, за формою, визначеною в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 додатку до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС '''інформують у триденний строк''' з дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів '''про вилучені посвідчення учасника бойових дій''' за формою, визначеною в додатку 2 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 .
== Куди звертатися==
Рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій або його позбавлення оскаржується до Окружного адміністративного суду.
==Див. також==
*[[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]]
*[[Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті]]
*[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу

2024-07-16T06:07:56Z

Shavlovska.Olena: /* Куди звертатися */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (із змінами)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Зверніть увагу!''' 24 серпня 2023 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року № 887], якою спрощено процедуру отримання статусу учасника бойових дій.
'''Підставою для надання особам, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України статусу учасника бойових дій є лише довідка''' '''про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 за формою згідно з додатком № 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413]). У довідці, крім звання, прізвища, імені, по батькові, обов’язково зазначаються: посада; дата народження; реквізити документа, що посвідчує особу; реєстраційний номер облікової картки платника податків. Можуть бути зазначені також адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), номер контактного телефону й адреса електронної пошти.

'''''Особи, які отримали поранення в АТО/ООС, можуть оформити статус учасника бойових дій, надавши додатково довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).'''''
|}
== Кому надається статус учасника бойових дій==
'''Механізм''' отримання статусу учасника бойових дій '''визначено''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»(із змінами)] (далі - Порядок).

'''Відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку] статус учасника бойових дій надається:'''
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Категорія осіб
!Ким приймається рішення
|-
|1.
(абзац другий пункту 2 Порядку)
|військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. '''Статус учасника бойових дій надається особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).'''
| rowspan="2" |'''комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій''', утвореними в Міноборони, МВС, Мін’юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС.
У разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання - '''міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”''', яка утворюється Мінветеранів.
|-
|2.
(абзац третій пункту 2 Порядку)
|особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
|-
|3.
(абзац четвертий пункту 2 Порядку)
|особам, які у період до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19 Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"] у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі провадили волонтерську діяльність)'';
| rowspan="2" |'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”]''', яка утворюється Мінветеранів
|-
|4.
(абзац шостий пункту 2 Порядку)
|особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України"] або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів).'' '''Статус учасника бойових дій надається особам, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року.'''
|}
'''Важливо! Статус''' учасника бойових дій '''надається''' особам, зазначеним у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях '''на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі''' '''за сукупністю днів перебування в районах її проведення'''.

'''Особам''', '''які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником,''' у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об’єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об’єднаним командним пунктом об’єднаних сил), а також які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), '''статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів''' залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

==Документи, які є підставою, для надання статусу учасника бойових дій==
'''Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи''' про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:
{| class="wikitable"
|'''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції'''
|витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення (''абзац другий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]'');
|-
|'''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів'''
|документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
|-
|'''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)'''
|документи, зазначені в абзаці другому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|'''для осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів);'''
|документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені а[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF бзацами другим - четвертим пункту 2 Положення], або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 Порядку], які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;
|-
|'''для осіб, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції'''
|витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;
|-
|'''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях'''
|витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів (''абзац сьомий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]'');
|-
|'''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів'''
|документи, зазначені в абзаці сьомому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
|-
|'''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)'''
|документи, зазначені в абзаці сьомому пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|'''для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України'''
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6 до Порядку]. Також особи, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
|-
|'''для осіб, які у період до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.'''
|такі документи (але не виключно):

*довідка органів, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text Законом України “Про боротьбу з тероризмом”] визначені суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із суб’єктами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 Порядку, яка видається за клопотанням командира (керівника) добровольчого формування, що було утворене або самоорганізувалося для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у складі якого особа брала безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;
*витяг з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення особи до проведення антитерористичної операції.

У разі відсутності зазначених документів підставою для надання статусу учасника бойових дій є:

* для осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, - свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, підпис на яких повинен бути засвідчений нотаріально;
* для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, підпис на яких повинен бути засвідчений нотаріально, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою травми (поранення, контузії, каліцтва) під час безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції.

|-
|'''для осіб, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Держприкордонслужбою, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 довідка за формою згідно з додатком 6], видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах. У разі відсутності зазначеної довідки підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам, є: '''1)''' свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів; '''2)''' особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів (''До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких '''засвідчений нотаріально,''' яким встановлено статус учасника бойових дій та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать. До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками)''.
|}
== Порядок надання статусу учасника бойових дій ==
♦ Для надання статусу учасника бойових дій '''командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій''' зобов’язані подати на розгляд комісії утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади:
{| class="wikitable"
|+
!Щодо кого
!Термін подачі
!Документи
|-
|осіб, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text абзацах другому] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text третьому пункту 2 Порядку,] які брали участь в '''антитерористичній операції'''
|у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n30 додатком 1]
документи, які є підставою для надання статусу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункту 4 Порядку]
|-
|осіб, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці другому пункту 2 Порядку], які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування '''збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях'''
|після закінчення 30 календарних днів здійснення заходів
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n139 додатком 4]
документи, які є підставою для надання статусу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункту 4 Порядку]
|-
|особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці другому пункту 2 Порядку], які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з '''військовою агресією Російської Федерації проти України'''
|протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань
|довідка за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6]
|}
♦ '''Особи''', зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 абзаці четвертому пункту 2 Порядку], або '''командири добровольчих формувань''', у складі яких такі особи брали участь в '''''антитерористичній операції''','' подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

♦ '''Особи''', зазначені в абзаці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 шостому пункту 2 Порядку], або '''командири добровольчих формувань''', у складі яких такі особи брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з '''''військовою агресією Російської Федерації проти України''''', подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n10 пункт 6 Порядку]).

'''Комісії''' вивчають документи, у '''разі потреби''' заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та '''в місячний строк''' із дня надходження документів '''приймають рішення''' щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

'''Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії''' '''документи''' із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

'''Міжвідомча комісія розглядає документи''', надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку,] або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.

'''Зверніть увагу'''! У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, '''особи,''' зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], '''можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.'''

Подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі '''засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг''' у сфері національної безпеки і оборони, та/або '''[https://diia.gov.ua/ Єдиного державного веб-порталу електронних послуг]''' до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством '''мають право особи самостійно, або їх представники.'''

'''У такій заяві зазначаються''' відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, '''не володіє такими відомостями''' (документами), '''комісія витребовує''' такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але '''не пізніше ніж через 5 календарних днів''' від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні '''не пізніше ніж через 15 календарних днів''' від дати надходження такого запиту.

'''Не пізніше ніж через 10 календарних днів''' після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 пункт 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"])

'''Підстави для відмови у наданні статусу учасника бойових дій:''' ♦ Невідповідність поданих документів вимогам законадавчих та інших нормативно-правових актів; ♦ Відсутність необхідних документів.

'''У разі відмови''' в наданні статусу учасника бойових дій '''питання''' про надання особі зазначеного статусу '''може повторно виноситися''' на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 5 Порядку].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС інформують '''щомісяця до 10 числа''' Мінветеранів про видані посвідчення учасника бойових дій за формою, визначеною в додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302] (за наявності).

== Особливості набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану статусу учасника бойових дій набувають '''''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 Довідки про безпосередню участь у бойових діях]''''' у формі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України:

* військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України;
* Національної гвардії України;
* Служби безпеки України;
* розвідувальних органів України;
* Державної прикордонної служби України;
* Державної спеціальної служби транспорту;
* військовослужбовці військових прокуратур;
* особи рядового і начальницького складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи;
* поліцейські;
* особи рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України;
* військовослужбовці Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
* особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час дії воєнного стану.

==== '''Довідка про безпосередню участь у бойових діях''' ====
Уповноважені особи військових частин зобов'язані в 5-денний строк після дати закінчення реалізації бойового наказу (розпорядження) сформувати Довідку про безпосередню участь у бойових діях та внести відомості до [https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-vidomostei-z-iedynoho-derzhavnoho-reiestru-veteraniv-viiny-fd191023-5f6a-499a-ad6a-a197c3897fea Реєстру].

У разі неможливості внесення зазначених відомостей в електронній формі Довідка про безпосередню участь у бойових діях у цей же строк направляється у паперовій формі до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій в порядку.

Один примірник Довідки про безпосередню участь у бойових діях у паперовій формі надається військовослужбовцю.

Статус учасника бойових дій набувається автоматично після формування витягу разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) із застосуванням засобів Реєстру.

==Позбавлення статусу учасника бойових дій==
'''''Комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі:'''''
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
*виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу;
*подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.
'''Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.'''
===Підстави для позбавлення статусу бойових дій===
'''''Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 2 Порядку], є:'''''
*'''копія обвинувального вироку суду''', який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що надійшов від органів прокуратури, органів або установ виконання покарань, а також від інших осіб, установ або органів у випадках, передбачених законом, на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
*'''документи''' '''державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи''', що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
*'''заява особи''' про позбавлення її статусу учасника бойових дій із зазначенням причини, надіслана нею на розгляд комісії або міжвідомчої комісії.
===Механізм позбавлення статусу бойових дій===
'''Комісія або міжвідомча комісія''' <big>в місячний строк</big> із дня надходження документів '''приймає рішення''' про позбавлення статусу учасника бойових дій.

'''Рішення''' комісії або міжвідомчої комісії '''може бути оскаржене у судовому порядку'''.

Комісія або міжвідомча комісія надсилає особі, стосовно якої прийнято рішення про позбавлення її статусу учасника бойових дій, або видає їй письмове повідомлення із зазначенням причин такого рішення і роз’ясненням порядку його оскарження. Посвідчення учасника бойових дій вилучається або визнається недійсним.

'''Комісія або міжвідомча комісія інформують у місячний''' строк із дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування пільговика на обліку про позбавлення статусу учасника бойових дій, за формою, визначеною в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 додатку до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС '''інформують у триденний строк''' з дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів '''про вилучені посвідчення учасника бойових дій''' за формою, визначеною в додатку 2 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 .
== Куди звертатися==
Рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій або його позбавлення оскаржується до Окружного адміністративного суду.
==Див. також==
*[[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]]
*[[Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті]]
*[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує постійного догляду

2024-06-11T08:40:25Z

Shavlovska.Olena: /* Необхідний перелік документів для отримання компенсації: */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 року "Питання медико-соціальної експертизи "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 року "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 року "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 року № 667 "Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0510-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 року № 407 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я від 05.09.2011 № 561 року "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності "]

== Загальна інформація ==
Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і постійного догляду, врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Законом України "Про соціальні послуги ".] Цим Законом визначено категорії осіб, які мають право на отримання соціальної послуги з догляду, надавачів такої соціальної послуги тощо. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України .

''Детальніше'': [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)|Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]

== Документи, які підтверджують факт здійснення догляду ==

=== Довідка про отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ===
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text (частина 7 статті 13 Закону України "Про соціальні послуги ").]

Відповідно до пункту 3,7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 року "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"] компенсація призначається і виплачується '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад''' (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги відповідних документів у паперовій або електронній формах.

===== Необхідний перелік документів для отримання компенсації: =====
Фізична особа, '''яка здійснює догляд на непрофесійній основі''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій формі.''' Законний представник або '''особа, яка потребує стороннього догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''

# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
# декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;
# копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);

'''2) в електронній формі:'''

* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров’я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності. орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Згідно із положеннями вищевказаної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF Постанови] повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи. Якщо заява з пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі.

Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює '''комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг,''' за показниками згідно з додатком.

Компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом '''протягом 10 днів з дати подання документів''', зазначених у пункті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF Порядку], і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

'''КОМПЕНСАЦІЯ НЕ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ:'''

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують:соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

=== Акт встановлення факту здійснення догляду ===
Порядок отримання акту встановлення здійснення догляду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 року "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України".]

Відповідно до положень вказаної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постанови] особи, які потребують постійного догляду мають право перетинати державний кордон у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та '''акта встановлення факту здійснення догляду.'''

Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, '''до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.'''

====== Для отримання АКТУ подаються наступні ДОКУМЕНТИ: ======

* Копії паспорта та ідентифікаційного коду особи, яка здійснює догляд та особи, за якою здійснюється догляд.
* Копії довідок про взяття на облік, як внутрішньо переміщених осіб.
* Копії документів, які підтверджують факт спільного проживання (за потребою).
* Копія довідки МСЕК про групу інвалідності (за наявності).
* Копії висновку лікарсько – консультативної комісії про потребу у сторонньому догляді.
* Копії документів, які підтверджують родинний зв’язок (за потреби).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: всі копії документів подаються з пред’явленням їх '''оригіналів'''.

У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради '''не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви''' складається акт встановлення факту здійснення догляду '''в довільній формі'''. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

=== Встановлення факту здійснення постійного догляду в судовому порядку ===

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем проживання фізичної особи (заявника). Заінтересованою стороною у справі є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій/виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та/або інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб тощо.

Відповідно до статті 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] у заяві повинно бути зазначено:

''1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;''

''2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;''

''3) докази, що підтверджують факт.''

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

'''Доказами, підтверджують факт здійснення догляду за особою, яка його потребує, можуть бути:'''

* висновок лікарсько-консультативної комісії'';''
* виписка з протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії'';''
* довідка до акта огляду МСЕК'';''
* виписка з амбулаторної картки стаціонарного хворого'';''
* висновку про стан здоров`я заявника'';''
* акт обстеження проживання'';''
* довідка про склад сім`ї'';''
* витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб тощо.

За подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення фізичним особам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб . (пп.4 п.1 ч.2 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»])

Станом на 2024 рік - 605.60 грн.

Порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлений главою 6 Розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України.]

Розгляд судом цієї категорії справ здійснюється у порядку окремого провадження.
{| class="wikitable"
|+
!Важливо! Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
|}
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Слід зазначити, якщо юридичний факт може бути підтверджений в позасудовому порядку, встановленому чинним законодавством, і оформлений рішенням відповідного органу, то суд може відмовити у відкритті провадження.

== Судова практика ==

# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114614272 Рішення Буського районного суду Львівської області від 01.11.2023 року у справі № 943/1241/23;]
# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114181353 Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.10.2023 року у справі № 299/6413/23;]
# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113927268 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04.10.2023 у справі № 569/16625/23.]
# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115729352 Ухвала Жидачівського районного суду Львівської області від 19.12.2023 р. у справі № 443/2284/23.]
# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117572547 Постанова Львівського апеляційного суду від 11.03.2024 р. у справі № 443/2284/23.]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]