WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Підстави для стягнення матеріальної шкоди за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів

2026-02-16T12:22:35Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану!'''

Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text від 19 квітня 1993 р. № 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"] встановлено, що на період воєнного стану:

припинення права постійного користування, зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється без відшкодування збитків землекористувачам, які належать до державної, комунальної власності''', відповідно до Закону України від 8 грудня 2023 р. № 3505-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища";

у разі передачі землекористувачу, який належить до державної, комунальної власності, іншої земельної ділянки на заміну вилученої за його згодою для розміщення Національного військового меморіального кладовища '''збитки''', пов’язані з вилученням такої земельної ділянки, '''землекористувачу не відшкодовуються'''.
|}

== Матеріальна шкода ==
За змістом статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n94:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n94:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC 16 Цивільного кодексу України] кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n94:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8 стаття 22 Цивільного кодексу України]). Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n1541:~:text=2.%20%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2. частина друга статті 152 Земельного кодексу України]).

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n1541:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20156.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC стаття 156 Земельного кодексу України]):

- вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

- тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

- встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

- погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

- приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

- неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

- використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;

- використання земельних ділянок для потреб надрокористування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n1541:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20157.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC стаття 157 Земельного кодексу України]).

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text:~:text=1.%20%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96,%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA. пункт 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284] ( далі - Порядок)).

Відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text:~:text=3.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%3A пункт 3 Порядку]).

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню підлягають:

* вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;
* вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
* вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;
* вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;
* понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;
* інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані (''неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян'').

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].При пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов`язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).
==Поняття - Самовільне зайняття земельної ділянки==
Для правильного визначення, чи є фактичне користування земельною ділянкою самовільним її заняттям, необхідно звернутися до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text:~:text=%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»].

Вказана норма під самовільним зайняттям земельної ділянки визначає будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності:

– відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або

– вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n94:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20204.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83 стаття 204 Цивільного кодексу України]).
==Судова практика==
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/97736267?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2017.06.2021%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%20359%2F9891%2F17%20%D0%9A%D0%B0%D1%81 Постанова від 17.06.2021 по справі № 359/9891/17 Касаційний цивільний суд Верховного Суду]
*[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82599595 Постанова від 19.06.2019 по справі № 910/4055/18 Касаційний господарський суд Верховного Суду]
*[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/79397863?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.01.2019%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%205011-9%2F336-2012%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1% Постанова від 15.01.2019 по справі № 5011-9/336-2012 Касаційний господарський суд Верховного Суду]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82095452?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2019%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%20311%2F1841%2F18%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85 Постанова від 22.05.2019 по справі № 311/1841/18 Касаційний цивільний суд Верховного Суду]
Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18 зазначив, що «у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї. Власнику землі або землекористувачу недостатньо просто отримати розрахунок шкоди на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC Порядку] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0%9E%D0%94%D0%98%D0%9A%D0%90%0A%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D0%BF%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Методики] . Він має довести, що зазнав реальних збитків внаслідок дій відповідача, що відповідає вимогам статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 156 Земельного кодексу України. У цій справі Верховний Суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що внаслідок засіяння відповідачем спірної земельної ділянки озимою пшеницею для позивача, який набув право користування земельною ділянкою у квітні 2018 року, настали негативні наслідки. Відтак, суд касаційної інстанції не зміг погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що складений головним спеціалістом управління Держгеокадастру розрахунок розміру заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди, за відсутності доказів того, що позивач зазнав реальних збитків внаслідок дій відповідача, відповідає вимогам статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 156 Земельного кодексу України. Позивач не довів розміру неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки або погіршення стану земельної ділянки, а тому підстав для стягнення збитків Верховний Суд не вбачає».

Верховний Суд при розгляді справи № 5011-9/336-2012 у постанові від 15.01.2019 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення збитків, встановивши лише наявність таких обставин: факту самовільного зайняття земельної ділянки, та відповідності розрахунку розміру шкоди приписам Порядку та Методики.

Натомість у постанові від 22.05.2019 у справі № 311/1841/18 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні наведених вище приписів необхідно пам’ятати, що відшкодування шкоди у зв’язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. Ними є: протиправна поведінка, дії чи бездіяльність; негативний результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
======[https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/313077712800454/ Правова позиція Великої палати Верховного суду від 23 травня 2018 року , справа 629/4628/16-ц]======
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій цей об’єкт розміщений і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. На думку суддів Великої Палати, немає підстав застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. До моменту оформлення власником об’єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об’єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов’язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
==Висновок==
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідачів лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Оскільки обов’язок сплатити матеріальну шкоду постає лише після встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки і не є самостійною вимогою в судовому порядку потрібно оскаржити не розмір матеріальної шкоди завданої таким самовільним зайняттям, а сам факт самовільного зайняття.
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Відповідальність медичних працівників

2025-11-14T13:53:49Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text акон України «Про систему громадського здоров’я"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1972-12#Text Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3269-20#Text Закон України «Про подолання туберкульозу в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]
== Загальні питання юридичної відповідальності медичних працівників ==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n611:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2080.,%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. 80 Закону України "'''Основи законодавства України про охорону здоров'я"'''] особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть: цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

При цьому, слід зазначити, що згідно з частиною п'ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n611:~:text=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83. статті 34 цього Закону] лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
== Цивільно-правова відповідальність ==
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20(%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8)%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%97%D1%85%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2. статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)] цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Основні аспекти настання цивільно-правової відповідальності прописані в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦКУ].
Цей вид відповідальності поділяється на два види:
* '''договірна відповідальність''' (регулюється гл. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n4305:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2063%0A%D0%9F%D0%9E%D0%A1%D0%9B%D0%A3%D0%93%D0%98.%20%D0%97%D0%90%D0%93%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%86%20%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF ЦКУ] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України «Про захист прав споживачів»]) - настає у випадку порушення медичним працівником умов договору про надання медичних послуг. Законодавство вимагає у цьому випадку, за наявності вини виконавця, відшкодування збитків (моральних та матеріальних) у повному обсязі. Підставами настання договірної відповідальності будуть неналежне виконання або невиконання договору про надання медичних послуг;
* '''деліктна відповідальність''' настає у випадку неправомірного заподіяння ним шкоди під час виконання своїх професійних обов’язків (якщо шкода завдана поза договірними відносинами). Підставами настання відповідальності будуть неправомірні дії (наприклад, неправильний діагноз, помилка в лікуванні) або бездіяльність, що призвела до шкоди.
=== Умови притягнення до відповідальності: ===
# доведено факт протиправного характеру дій чи бездіяльності (''протиправними діями медичного працівника можуть бути порушення правил надання медичної допомоги, стандартів лікування, професійних обов'язків тощо)'';
# наявність негативного впливу на здоров’я пацієнта (''коли внаслідок протиправної поведінки була завдана шкода здоров'ю пацієнта, яка може проявлятися як тяжкі наслідки, розвиток хвороб, зниження працездатності або смерть'');
# встановлено причинно-наслідковий зв’язок між цими фактами (''зв'язок між діями або бездіяльністю медичного працівника та завданою шкодою'');
# доведено факт вини медика (''доведено, що медичний працівник винен у заподіянні шкоди. Вина може бути у формі умислу або необережності'').
Для настання юридичної відповідальності необхідна наявність причинно-наслідкового зв’язку між вчиненням певних дій (бездіяльності) медичного працівника та настанням шкоди для здоров’я пацієнта. Встановлює чи спростовує наявність такого зв’язку [[Проведення судово-медичної експертизи|судово-медична експертиза]].

[[Проведення судово-медичної експертизи|Судово-медична експертиза]] проводиться згідно з постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.
[[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|Судово-психіатрична експертиза]] має на меті встановити ступінь вираженості та характер страждань, психологічний стан пацієнта.

Судово-медична експертиза вирішує питання:
# причина несприятливого результату чи смерті особи;
# підтвердження чи спростування факту наявності помилок в роботі лікаря;
# причини помилкових дій лікаря;
# наявність можливості у лікаря спрогнозувати та попередити негативні наслідки своїх вчинків;
# ймовірні причини настання негативних наслідків в разі правильного лікування;
# наявність чи відсутність порушень в організації охорони здоров’я в медичному закладі, де стався випадок.
Результати цих досліджень суд враховує при встановленні розміру компенсації матеріальної шкоди. Результати судово-медичної експертизи оформляються документом, який має назву '''висновок експерта'''.

Висновок експертизи встановлює:

- чи настала шкода для здоров’я пацієнта від дій (бездіяльності) медичного працівника;

- чи спричинена шкода діями самого пацієнта (недотримання рекомендацій);

- чи обумовлена шкода індивідуальними особливостями організму пацієнта.

В останніх двох випадках особа, що заподіяла шкоду, не буде зобов’язана її компенсувати.

'''Приклад:''' лікар добросовісно та в повній мірі провів обстеження пацієнта, однак виставив невірний діагноз через нетиповий перебіг хвороби; або під час проведення оперативного втручання хірург пошкодив артерію через розташування її в нетиповому місці.
=== Презумпція вини ===
Варто зазначити, що обов’язковою умовою відповідальності за заподіяння шкоди є причинний зв’язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою. Наприклад: якщо шкода не є наслідком протиправної поведінки заподіювача шкоди, а сталася з інших причин (через недотримання пацієнтом медичних рекомендацій чи внаслідок індивідуальних особливостей організму пацієнта), у заподіювача шкоди не виникатиме обов’язку відшкодувати шкоду.

Цивільне законодавство передбачає принцип вини особи, яка заподіяла шкоду при наданні медичної допомоги. Відсутність вини особи стає підставою для звільнення від відповідальності. Саме через цей принцип відсутність вини має довести та особа, яка скоїла правопорушення. Однак цивільне законодавство передбачає винятки з цього правила.
==== Обставини, які передбачають відшкодування завданої пацієнту шкоди ====
* шкода заподіяна за крайньої потреби;
* шкода заподіяна діяльністю, яка пов’язана зі зберіганням та використанням механізмів, обладнання, хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних та вогненебезпечних речовин;
* шкода заподіяна через певні недоліки в товарі чи роботах (наприклад, вказаної недостовірної інформації в інструкції з застосування виробу чи препарату).
=== Принципи відшкодування шкоди, заподіяної медичним працівником ===
Відповідно до цивільного права в разі доведення вини медичного працівника, пацієнт претендує на відшкодування усіх видів завданої шкоди:
# майнової - усіх видів майнових витрат (ст.22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n130:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.-,%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8,-1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9 ЦК України]);
# немайнової (моральної) - компенсацію порушником завданих фізичних та духовних страждань, що стали наслідком його правопорушення, у грошовій формі. При розрахунку грошової суми до уваги береться рівень фізичного болю та страждань, яких зазнав пацієнт через каліцтво та інші негативні наслідки для його здоров’я ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n130:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8 ст. 23 ЦКУ]).
'''Майнова шкода''' складається з:
# реальних збитків — витрат майнового характеру, затрачених на відновлення порушеного права;
# втраченої вигоди — прибутків, які могла отримати особа в разі, якби її права не були порушеними.
Розмір відшкодування, в разі доведеного факту відповідальності медичних працівників, у кожному конкретному випадку встановлює суд. Для нарахування суми матеріальних витрат пацієнт має надати до суду відповідні документи (наприклад, аптечні чеки).

'''Розрахунок суми компенсації немайнової шкоди (моральної шкоди)'''

На даний час відсутня законодавчо закріпнена формула для визначення розміру моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суди керуються принципами:
# повинен бути доведеним факт посягання на немайнові права особи чи порушення цих прав;
# в діях (бездіяльності) медичного працівника повинен бути встановлений факт вини;
# сторона пацієнта повинна довести факт моральних та фізичних страждань;
# компенсація моральної шкоди не залежить від компенсації матеріальної шкоди.
Законодавець не передбачив верхньої та нижньої межі розміру моральної шкоди. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n130:~:text=23.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8 Стаття 23 ЦКУ] частково надає орієнтири, якими має керуватись суд в питанні встановлення розміру грошової компенсації матеріальної шкоди, як одного з видів відповідальності медичних працівників за вчинені правопорушення:
* на розмір суми грошової компенсації впливає характер вчиненого правопорушення;
* ступінь вираженості фізичних та моральних страждань;
* характер зниження здібностей чи позбавлення можливості до реалізації;
* ступінь вираженості вини особи, яка спричинила моральну шкоду;
* до уваги приймаються також інші обставини, які мали суттєвий вплив на ситуацію, вимоги доцільності та справедливості.
'''Важливо!''' Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Юридична відповідальність медичних працівників за шкоду, яка була заподіяна пацієнту, покладається на суб’єктів цивільно-правової відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5464:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2082%0A%D0%92%D0%86%D0%94%D0%A8%D0%9A%D0%9E%D0%94%D0%A3%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%A8%D0%9A%D0%9E%D0%94%D0%98 (гл. 82 ЦКУ)]. А саме на:
* юридичних осіб – медичні заклади;
* фізичних осіб, що займаються медичною практикою.
Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги, може пред’являтися до суду в порядку цивільного чи адміністративного судочинства за зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи, якій заподіяно шкоду або за місцем заподіяння шкоди.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5464:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201172.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E Стаття 1172 ЦКУ] передбачає, що юридичні чи фізичні особи відшкодовують пацієнту шкоду, яку заподіяв його здоров’ю медичний працівник в ході виконання ним своїх професійних обов’язків. Лікар, вина якого встановлена, може бути притягнений до кримінальної відповідальності. Надалі заклад охорони здоров’я може звертатись до винної особи з [[Право зворотної вимоги до винної особи (регрес)|регресним позовом]] та вимагати від неї компенсування повної суми заподіяної шкоди.
== Адміністративна відповідальність ==
''Адміністративна відповідальність'' є різновидом юридичної відповідальності, яка настає за правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 9 КУпАП] адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

До адміністративних правопорушень у галузі охорони здоров’я населення належать, зокрема:

- порушення санітарних норм ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n228:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2042.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC стаття 42]);

- порушення встановленого порядку реалізації (відпуску) лікарських засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n228:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2042%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83)%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2 стаття 424]);

- порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n228:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2044%2D2.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 442]);

- порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n228:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2045%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B1%D0%BE)%20%D1%97%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2 стаття 451]).

До осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються адміністративні стягнення, передбачені санкціями статей, що встановлюють відповідальність за такі правопорушення.

'''Варто відмітити''', що здебільшого це штрафи у розмірі, який визначається від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності медичних працівників за правопорушення, що вчиняються ними під час здійснення професійної діяльності. 
Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 2 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Злочини, що вчиняються медичним працівниками у зв’язку зі здійсненням ними професійної діяльності, умовно можна поділити на такі:

- злочини проти життя і здоров’я особи (пацієнта);

- злочини проти прав особи (пацієнта);

- злочини у сфері господарської діяльності з медичної практики;

- злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

- інші злочини, вчинені медичними працівниками у зв’язку з їхньою професійною діяльністю.

=== Приблизний перелік, закріплених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print КК України], діянь, за які наступає кримінальна відповідальність: ===
* неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20131.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D0%B8%D1%82%D1%83%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8 стаття 131]);
* розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20132.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D0%B8%D1%82%D1%83%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8 стаття 132]);
* незаконне проведення аборту або стерилізації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20134.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 стаття 134]);
* неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20137.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 стаття 137]);
* незаконна лікувальна діяльність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20138.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C стаття 138]);
* [[ненадання допомоги хворому медичним працівником]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20139.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC стаття 139]);
* неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20140.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC стаття 140]);
* порушення прав пацієнта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20141.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B0 стаття 141]);
* незаконне проведення дослідів над людиною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20142.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E стаття 142]);
* порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20143.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 143]);
* насильницьке донорство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20144.%20%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE стаття 144]);
* незаконне розголошення лікарської таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20145.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96 стаття 145]);
* підміна дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20148.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 148]);
* незаконне поміщення в заклад з надання психіатричної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20151.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8 стаття 151]);
* розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20168.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 168]);
* порушення права на безоплатну медичну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20184.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83 стаття 184]);
* незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20319.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD стаття 319]);
* порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20320.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%97%D1%85%20%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 стаття 320]);
* фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20321%2D1.%20%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2 стаття 3211])
* порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20321%2D2.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2 стаття 3212]);
* порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20325.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D1%96%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC стаття 325]);
* порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20326.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 326]);
* зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20364.%20%D0%97%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BC стаття 364]);
* службове підроблення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20366.%20%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 366]);
* службова недбалість ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20367.%20%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C стаття 367]);
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n840:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20368.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E стаття 368]).
===Порядок притягнення до кримінальної відповідальності===
Притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється на загальних підставах за вироком суду після проведення досудового розслідування.
===Обставини, які виключають притягнення особи до кримінальної відповідальності===
* хвороба самого медичного працівника;
* непереборна сила;
* відсутність для надання конкретного виду допомоги кваліфікації;
* стан [[Крайня необхідність|крайньої необхідності]];
* відсутність необхідних ліків, інструментів для надання медичної допомоги.
Перелік обставин не є вичерпним і може бути доповнено у кожному конкретному випадку.
== Судова практика ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_b59#Text Рішення Європейського суду з прав людини від 28 липня 2016 року у справі "Марчук проти України"]
== Корисні посилання ==
* [http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2018/jun/13361/41.pdf Особливості проведення судово-медичної експертизи лікарських помилок]
== Див. також ==
* [[Права пацієнта]]
* [[Ненадання допомоги хворому медичним працівником]]
* [[Кримінальні правопорушення у сфері медичної діяльності]]
* [[Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Державна реєстрація права власності на новозбудований житловий будинок

2025-09-29T07:25:33Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:
1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

Нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]
|}

== Набуття права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення такого майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його [[Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів|прийняття до експлуатації]]. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 частина друга статті 331 Цивільного кодексу України]).

'''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно''' '''та їх обтяжень''' – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n10 стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]» (далі - Закон).
== Документи, необхідні для реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок)], державна реєстрація прав проводиться '''за заявою заявника шляхом''' '''звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса'''.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок може проводитися у разі, коли відомості про технічну інвентаризацію такого будинка, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому будинку адреси містяться в [https://e-construction.gov.ua/ Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва] (абзац восьмий пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/ed20211125#Text Порядку]).

Така заява формується суб’єктом надання адміністративної послуги (державний реєстратор, нотаріус, працівник центру надання адміністративних послуг) за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника і надається на ознайомлення та проставлення підпису заявнику.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]. Особа іноземця та особа без громадянства встановлюються за паспортним документом іноземця.

У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи ([[Особливості нотаріального посвідчення довіреності|нотаріально посвідчена довіреність]]; документ, що підтверджує повноваження законного представника тощо).

'''Документи, що підтверджують сплату адміністративного збору''' (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Відповідно до пункту 2 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n191 статті 18 Закону] державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
|}
== Строки та розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Статтею 19 Закону] встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv#n348:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2034.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 грн.80 коп.)'''.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 цього Закону], стягується адміністративний збір у розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (3 028 грн) - у '''строк два робочі дні;'''
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб (6 056)- у '''строк один робочий день;'''
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15 140) - у '''строк 2 години.'''
Станом на сьогоднішній день (2025 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''302 грн. 80 коп.''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.

'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.
== Отримання документа після проведення державної реєстрації ==
Після проведення державної реєстрації, '''суб’єкт надання адміністративної послуги''' (державний реєстратор, центр надання адміністративних послуг), надає заявнику - '''Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності,''' що підтверджує право власності на майно.
==Див. також==
*[[Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]

Оформлення посвідки на постійне проживання на території України

2025-05-30T12:04:31Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито]"
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n68 постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861]
== Поняття посвідки на постійне проживання ==
'''Посвідка на постійне проживання''' - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (пункт 17 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

''Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.''
== Хто має право на отримання посвідки на постійне проживання ==
'''Право на отримання посвідки на постійне проживання мають:'''
# іноземці та особи без громадянства, які відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України "Про імміграцію"] іммігрували в Україну на постійне проживання;
# іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території (у цьому випадку підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб).
Посвідки оформляються іноземцям та особам без громадянства, які:
* '''досягли 16-річного віку''' - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;
* '''не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними,''' - на підставі заяв-анкет одного з батьків (усиновлювачів), з ким проживають особи на підставі дозволу на імміграцію, опікунів, піклувальників.
== Куди звернутися ==
'''Документи для оформлення посвідок (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну''' подаються за місцем проживання іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до:
* державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України (далі - ДМС);
* центру надання адміністративних послуг;
* [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС].
==Строк подання документів==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні.

У разі виникнення обставин або подій, у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), ''документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин або подій.''

У разі зміни прізвища, власного імені чи по батькові, внаслідок чого необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, ''документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.''

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані ''не пізніше ніж протягом останнього дня строку її дії.''

'''Важливо.''' ''Якщо до закінчення строку дії посвідки лишилося менш як 15 робочих днів, подання документів для її обміну здійснюється лише до територіального органу/територіального підрозділу ДМС.''

== Вартість ==
'''Загальна вартість оформлення посвідки на постійне проживання складає 1175, 00 грн, у тому числі:'''
* державне мито – '''85 грн''' (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (пункт 6 статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги –'''496''' '''грн''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції»]);
* вартість бланку посвідки на постійне проживання з безконтактним електронним носієм ''– '''594 грн.''' (наказ Державної міграційної служби України від 30.12.2024 № 343 "Про затвердження Класифікаторів").''
== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання необхідно подати такі документи:'''
# заява-анкета;
# дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''подається оригінал'');
# копію рішення про надання дозволу на імміграцію (''копія'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності) (копія)
'''Для оформлення особам, зазначеним в абзацах другому, третьому та п’ятому пункту 4 Прикінцевих положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України “Про імміграцію”], посвідки на постійне проживання замість копії рішення про надання дозволу на імміграцію, подаються такі документи:'''
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України “Про імміграцію” та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку в Україні, - оригінал і копія паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку або дійсна посвідка. ''Їхнім дітям, які прибули в Україну разом з батьками, прописалися до досягнення повноліття і звернулися в установленому порядку із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, - документи, які підтверджують факт прибуття в Україну разом з батьками, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні, та факт своєї прописки на території України до досягнення повноліття;''
* іноземцями або особами без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, - тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну, та документ про підтвердження факту проживання в Україні не менш як п’ять років, видані територіальними органами ДМС;
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України, - документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування.
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання особам, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території,''' замість рішення про надання дозволу на імміграцію, '''подається довідка про припинення громадянства України,''' видана територіальним органом або підрозділом ДМС відповідно до форми 47, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].
== Строк розгляду документів ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
== Строк дії посвідки на постійне проживання ==
Посвідка видається '''строком на 10 років.'''

Посвідка без безконтактного електронного носія підлягає обміну у зв’язку із досягненням 25-річного та 45-річного віку.

== Обмін посвідки на постійне проживання ==
'''Обмін посвідки здійснюється у разі:'''
* зміни інформації, внесеної до посвідки;
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
* закінчення строку дії посвідки;
* непридатності посвідки для подальшого використання (посвідка/фотокартка має пошкодження, що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім’я, дату та місце народження, ким видана посвідка, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити посвідки, виправлення, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія), а також у разі відсутності частини посвідки;
* досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія);
* набрання законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним та скасовано рішення ДМС про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, на підставі якого дозвіл на імміграцію вважається чинним.
'''Для оформлення у зв’язку із втратою або викраденням посвідки на постійне проживання, дїї обміну подаються:'''
# заява-анкета;
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення) (''копія та пред’являється оригінал'');
# дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства. ''Іноземці та особи без громадянства, які отримали дозвіл на імміграцію на підставі пункту 9 або 10 частини другої, пункту 1-1 частини третьої статті 4 Закону України “Про імміграцію”, для оформлення посвідки у зв’язку із втратою або викраденням можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився або який підлягає обміну, якщо за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт збройної агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;''
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''оригінал'');
# документи, що підтверджують обставини, чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 (закінчення строку дії, непридатність, досягнення 25- та 45-річного віку) пункту 7 цього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''після пред’явлення оригіналів, вони повертаються особі, а копія додається'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності);
# витяг з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подається копія рішення про надання дозволу на імміграцію; документи, зазначені у пунктах 33 і 34 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n82 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321].
== Підстави для відмови у видачі посвідки на постійне проживання ==
'''Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:'''
* іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
* іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
* дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
* встановлено належність особи до громадянства України;
* за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
* іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
* отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочиномі;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;
* встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування, відкликання або визнання недійсним наданого їм дозволу на імміграцію або визнання недійсною відповідно до вимог пункту 73 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, посвідки, яка подана для оформлення у порядку обміну;
* виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з примусовим поверненням чи примусовим видворенням за межі України або реадмісією, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
* виявлено факти невиконання особою зобов’язання щодо звернення із заявою про визнання особою без громадянства;
* в інших випадках, передбачених законом.

== Підстави для відкликання або визнання недійсною посвідки ==
'''Посвідка відкликається''' ДМС або територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) відкликання дозволу на імміграцію в Україну відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14/conv#n135:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%D0%BC%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E статті 12 Закону України “Про імміграцію”];

2) прийняття рішення про відмову у визнанні особою без громадянства або відкликання рішення про визнання особою без громадянства;

3) коли вона втрачена або викрадена;

4) коли вона не повернута після смерті особи;

5) коли іноземець або особа без громадянства не звернулися для її обміну у встановлені строки;

6) в інших випадках, передбачених законом.

'''Посвідка визнається недійсною''' ДМС або територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) визнання недійсним дозволу на імміграцію в Україну відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14/conv#n135:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012%2D1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%D0%BC%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E статті 12-1 Закону України “Про імміграцію”];

2) отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;

3) у разі прийняття рішення про визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства;

4) оформлення посвідки з порушенням вимог законодавства;

5) в інших випадках, передбачених законом.

== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома іноземця або особи без громадянства або до суду в установленому порядку.

До скарги на рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її відкликання або визнання недійсною необхідно долучити документи, які підтверджують наявність підстав для його перегляду та скасування.

За результатами розгляду скарги на рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її відкликання або визнання недійсною ДМС має право протягом 30 календарних днів скасувати рішення, прийняте територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її відкликання або визнання недійсною та зобов’язати його видати нове рішення про оформлення посвідки на підставі раніше поданих документів з урахуванням документів, доданих до скарги, або повторно розглянути заяву-анкету, або залишити попереднє рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома іноземця або особи без громадянства невідкладно, а за наявності обґрунтованих причини - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття.

== Див. також ==
* [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України]]
* [[Порядок отримання дозволу на імміграцію]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Підстави для стягнення матеріальної шкоди за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів

2025-01-14T07:39:58Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану!'''

Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text від 19 квітня 1993 р. № 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"] встановлено, що на період воєнного стану:

припинення права постійного користування, зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється без відшкодування збитків землекористувачам, які належать до державної, комунальної власності''', відповідно до Закону України від 8 грудня 2023 р. № 3505-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища";

у разі передачі землекористувачу, який належить до державної, комунальної власності, іншої земельної ділянки на заміну вилученої за його згодою для розміщення Національного військового меморіального кладовища '''збитки''', пов’язані з вилученням такої земельної ділянки, '''землекористувачу не відшкодовуються'''.
|}

== Матеріальна шкода ==
За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 ЗК України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

- вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

- тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

- встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

- погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

- приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

- неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

- використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;

- використання земельних ділянок для потреб надрокористування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 ( далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню підлягають:

* вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;
* вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
* вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;
* вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;
* понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;
* інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані (''неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян'').

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].При пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов`язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).
==Поняття - Самовільне зайняття земельної ділянки==
Для правильного визначення, чи є фактичне користування земельною ділянкою самовільним її заняттям, необхідно звернутися до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV.

Вказана норма під самовільним зайняттям земельної ділянки визначає будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності:

– відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або

– вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
==Судова практика==
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/97736267?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2017.06.2021%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%20359%2F9891%2F17%20%D0%9A%D0%B0%D1%81 Постанова від 17.06.2021 по справі № 359/9891/17 Касаційний цивільний суд Верховного Суду]
*[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82599595 Постанова від 19.06.2019 по справі № 910/4055/18 Касаційний господарський суд Верховного Суду]
*[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/79397863?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.01.2019%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%205011-9%2F336-2012%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1% Постанова від 15.01.2019 по справі № 5011-9/336-2012 Касаційний господарський суд Верховного Суду]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82095452?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2019%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%20311%2F1841%2F18%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85 Постанова від 22.05.2019 по справі № 311/1841/18 Касаційний цивільний суд Верховного Суду]
Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18 зазначив, що «у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування.
Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
Власнику землі або землекористувачу недостатньо просто отримати розрахунок шкоди на підставі Порядку № 284 та Методики № 963. Він має довести, що зазнав реальних збитків внаслідок дій відповідача, що відповідає вимогам статей 22, 1166 ЦКУ, ст. 156 ЗКУ. У цій справі ВС зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що внаслідок засіяння відповідачем спірної земельної ділянки озимою пшеницею для позивача, який набув право користування земельною ділянкою у квітні 2018 року, настали негативні наслідки. Відтак, суд касаційної інстанції не зміг погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що складений головним спеціалістом управління Держгеокадастру розрахунок розміру заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди, за відсутності доказів того, що позивач зазнав реальних збитків внаслідок дій відповідача, відповідає вимогам статей 22, 1166 ЦКУ, ст. 156 ЗКУ. Позивач не довів розміру неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки або погіршення стану земельної ділянки, а тому підстав для стягнення збитків Верховний Суд не вбачає

Верховний Суд при розгляді справи № 5011-9/336-2012 у постанові від 15.01.2019 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення збитків, встановивши лише наявність таких обставин: факту самовільного зайняття земельної ділянки, та відповідності розрахунку розміру шкоди приписам Порядку № 284 та Методики № 963.

Натомість у постанові від 22.05.2019 у справі № 311/1841/18 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні наведених вище приписів необхідно пам’ятати, що відшкодування шкоди у зв’язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
Ними є: протиправна поведінка, дії чи бездіяльність; негативний результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками;вина правопорушника.
======[https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/313077712800454/ Правова позиція Великої палати Верховного суду від 23 травня 2018 року , справа 629/4628/16-ц]======
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій цей об’єкт розміщений і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
На думку суддів Великої Палати, немає підстав застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. До моменту оформлення власником об’єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об’єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов’язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.
==Висновок==
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідачів лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Оскільки обов’язок сплатити матеріальну шкоду постає лише після встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки і не є самостійною вимогою в судовому порядку потрібно оскаржити не розмір матеріальної шкоди завданої таким самовільним зайняттям, а сам факт самовільного зайняття.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю

2024-09-17T13:39:43Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування]"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1724-23#Text Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 14 вересня 2023 року № 60 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text від 21 квітня 2022 року № 2220-IX Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану"], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]'','' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''

[https://www.dcz.gov.ua/hotline Телефонна “гаряча лінія” Державної служби зайнятості для звернень громадян - '''0 800 600 288''']

'''[https://www.dcz.gov.ua/regioncz/contact?filter=UA-05 Контакти обласних центрів зайнятості]'''
|}
== Загальні положення ==
Допомога по безробіттю надається застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

'''Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи''' (пункт 2 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Статусу безробітного може набути:
* особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
* особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування]" пенсійного віку та отримує [[Пенсія по інвалідності|пенсію по інвалідності]] або [[Соціальні пенсії|соціальну допомогу]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"];
* особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці|звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці]], зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
*одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.
Статус безробітного надається зазначеним особам за їх особистою '''заявою''' (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у [https://www.dcz.gov.ua/ територіальних органах] центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державний центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (стаття 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Детальніше див.:''' [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
== Куди звертатися ==
Допомога по безробіттю надається громадянам України, які отримали [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|статус безробітного]], і призначається [https://www.dcz.gov.ua/ центрами зайнятості] '''з восьмого дня''' після реєстрації безробітного за його особистою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n155 заявою] встановленої форми.<blockquote>
'''Під час воєнного стану, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''
</blockquote>Подати заяву на отримання допомоги заявник також може заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo Порталі Дія].
'''При перебуванні на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії''', статусу безробітного можна набути через Портал Дія (у разі наявності кваліфікованого електронного підпису), вебсайт Державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua (розділ "Реєстрація безробітних") або чат-бот (телеграм-канал або вайбер-канал "Державна служба зайнятості").
== Порядок виплати допомоги по безробіттю ==
Рішення про призначення допомоги по безробіттю, розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформляється наказом керівника центру зайнятості, в якому безробітний зареєстрований та отримує соціальні послуги. Інформація про прийняті рішення вноситься до персональної картки особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35 пункт 23 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого Постановаю Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування"] (далі - Порядок).

Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Допомога по безробіттю нараховується центрами зайнятості та виплачується через банківські установи в установленому порядку.
== Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю ==
Під час дії воєнного стану (пункт 3-3 Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття]): тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом; для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування") тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.
Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, становить '''не менше ніж сім місяців''', розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу), встановлені цією частиною, збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у даному випадку становить '''2500 гривень''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1724-23#Text постанова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України від 14 вересня 2023 року № 60 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]).

Допомога по безробіттю призначається '''у мінімальному розмірі''' особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування:
# мають страховий стаж менше семи місяців;
# звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|3]], [[Звільнення з роботи за прогул|4]], [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|7]] і [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|8]] статті 40, статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП), а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами;
# молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;
# внутрішньо переміщена особа (до отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю);
# працівники та гіг-спеціалісти юридичних осіб, що перебувають у статусі резидента Дія Сіті згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"], після звільнення чи припинення гіг-контракту (стаття 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]).
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у даному випадку становить '''1500 гривень''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1724-23#Text постанова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України від 14 вересня 2023 року № 60 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]).

Допомога по безробіттю за календарний місяць '''не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати''', установленої законом.

'''Увага! Під час дії правового режиму воєнного стану максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (на 2024 рік - 7100 гривень).'''

Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за [[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|власним бажанням]] без поважних причин або за угодою сторін, починається з 31-го календарного дня (частина четверта статті 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону]).
== Відкладення та скорочення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю відкладається:'''

▷ на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку;

▷ не більше ніж на 1 місяць - особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП]);

▷ до 6 місяців, протягом яких безробітному відповідно до частини другої статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] виплачується з відповідного місцевого бюджету середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді.

'''Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі:'''

◆ звільнення з останнього місця роботи чи служби:
# за власним бажанням без поважних причин (з дня призначення допомоги по безробіттю);
# за згодою сторін або з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 та 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності (з 271-го календарного дня, особам передпенсійного віку - з 631 календарного дня після призначення допомоги по безробіттю).
◆ недотримання рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні, а саме:
# невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним день та час (з дня невідвідування);
# невідвідування без поважних причин роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з 8-го дня невідвідування роботодавця);
# відмови від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;
# порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);
# невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування.
== Відвідування центру зайнятості ==
Зареєстрований безробітний, який з поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування, повинен відвідати центр зайнятості не пізніше ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами.

'''Поважними причинами''', наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.

Дата наступного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється кар’єрним радником не рідше ніж один раз на 30 календарних днів з урахуванням ситуації, яка склалася на регіональному ринку праці, за погодженням із зареєстрованим безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:
* довідки-виклику на сесію та заяви зареєстрованого безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи вечірньою формою у закладах освіти не за направленням центру зайнятості (до наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);
* повістки про призов на навчальні або перевірочні збори у Збройні Сили відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”] (до наступного робочого дня після закінчення зборів з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);
* заяви про надання дозволу не відвідувати центр зайнятості у зв’язку із:
*# санаторно-курортним лікуванням (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такого лікування;
*# проходженням психологічної реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такої реабілітації та професійної адаптації;
*# оздоровленням та літнім відпочинком дітей віком до 14 років (перерва між відвідуваннями може становити 40 календарних днів один раз протягом календарного року (пункт 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).
== Припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі:'''
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
* припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядком реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).
* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).
Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:
* перереєстрації безробітного;
* наступного після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.
== Див. також ==
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
* [[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]
* [[Порядок та умови отримання ваучера на навчання]]
* [[Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям]]
[[Категорія: Безробіття]]

Встановлення факту постійного проживання на території України

2024-08-23T10:29:24Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n175 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 “Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”]
== Кого це стосується? ==
Встановлення факту постійного проживання на території України станом на певні дати в подальшому є підставою для оформлення належності до громадянства України або ж його набуття за територіальним походженням.

Процедура встановлення належності до громадянства України стосується тих громадян колишнього СРСР, хто вже визнається громадянином України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n44 статті 3 Закону України “Про громадянство України”] та з тих чи інших причин досі не має паспорту громадянина України.

'''Оформлення належності до громадянства України застосовується до:'''

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України (втч. закордонного), та не мають у радянському паспорті відмітки про прописку станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року, в тому числі:

– особи, які проходили строкову військову службу та залишилися проживати на території України;

– особи, які відбували покарання в місцях позбавлення волі і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали на території УРСР (України).

б) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій осіб, зазначених у підпункті «а».

в) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України;

г) осіб, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.

Зазначеним категоріям осіб необхідно буде пройти процедуру оформлення належності до громадянства України, визначену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001/conv#n141 Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"].
[[Файл:Imgonline-com-ua-CompressToSize-YiavLziLUDoYM.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]

== Із чого почати? ==
[[Файл:Scheme.jpg|міні|Алгоритм дій заявника для встановлення належності до громадянства України]]
У Вас має бути '''свідоцтво про народження''' або інший документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави.

Якщо Ви втратили свідоцтво про народження, видане на території України, Ви можете отримати його повторно, звернувшись до будь-якого підрозділу ДРАЦС. Слід зазначити, що свідоцтво про народження може бути видане Вам лише за наявності паспорта, тож звернутись до ДРАЦС слід Вашим батькам або адвокату.

Якщо Ви втратили свідоцтво про народження, видане на території іноземної держави, витребування буде проводитися через Міністерство закордонних справ України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України. Так, Україною із більшістю колишніх республік СРСР укладено договори про правову допомогу, які дозволяють отримання свідоцтв про народження за прямими зверненнями до відповідних органів цих держав.

Якщо Ваше народження не було зареєстровано і Ви ніколи не мали свідоцтва про народження, реєстрація Вашого народження буде здійснюватись на підставі документів медичного закладу або за рішенням суду про встановлення факту народження.
== Порядок встановлення факту постійного проживання на території України ==
Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження. Теорія цивільного процесуального права виходить із того, що окреме провадження є різновидом проваджень цивільного судочинства, в якому, як і в інших провадженнях, здійснюється правосуддя у цивільних справах.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00037 Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] роз’яснено, що у порядку частини другої статті 256, яка змінена на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 статтю 315 Цивільного процесуального кодексу України] - (далі - ЦПК України), суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 315 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 ЦПК] та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів:

* постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р., постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або станом на 13 листопада 1991 р.;
* постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 р. чи 13 листопада 1991 р.;
* постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду;
* наявності родинних зв'язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою);
* постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

== Підсудність справ ==
Відповідно до статті 316 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8385#n8385 ЦПК України] заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення (в нашому випадку заяви про встановлення факту постійного проживання на території України), подається до суду '''за місцем її проживання.'''

Відповідно до статті 29 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n175 Цивільного кодексу України] місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
== Що може бути використано в якості доказів під час судового розгляду справи ==
Відповідно до положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] та [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"] заявник для оформлення набуття громадянства України повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження заявника на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Доказами у цьому випадку можуть слугувати:
* довідки органів місцевого самоврядування;
* довідки зі школи, з місця роботи, з місця проживання;
* поквартирні картки та картки прописки;
* трудові книжки, військові квитки, медичні книжки;
* витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
* показання свідків, насамперед родичів та сусідів;
* довідка з Єдиного демографічного реєстру;
* інші документи, в яких чітко зазначений період проживання на території України.
Таким чином, якщо заявник не може надати документи, які б підтверджували вищезазначені обставини він вправі встановити юридичний факт в судовому порядку.
== Вимоги до заяви про встановлення факту постійного проживання на території України (юридичного факту) ==
Для встановлення факту, що має юридичне значення (в тому числі, встановлення факту постійного проживання на території України) до суду необхідно подати заяву (в порядку окремого провадження), яка повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/#n7328 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8396#n8396 ЦПК України].

Відповідно до статті 318 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8396#n8396 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Важливе значення має вимога про обов’язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
== Судовий збір ==
За подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, відповідно до статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32 Закону України «Про судовий збір»].

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік"]

Таким чином, у 2024 році розмір судового збору становить (3028х0.2) 605 гривень 60 копійок.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* особи з інвалідністю внаслідок війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
* учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
Перелік категорій осіб, звільнених від сплати судового збору визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n37:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%205.%20%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83 стаття 5 ЗУ «Про судовий збір»].

Відповідно до статті 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran99#n99 Закону України «Про судовий збір»] враховуючи майновий стан сторони, суд може за її клопотанням, своєю ухвалою зменшити розмір судового збору, звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є:

''а) військовослужбовці;''

''б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;''

''в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;''

''г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;''

''ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;''

або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Отримати реквізити для сплати судового збору та сформувати квитанцію онлайн можна перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова Влада України]
== Підстави для відмови ==
Відповідно до частини четвертої статті 315 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 ЦПК України] суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
[[ Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[ Категорія:Суди]]

Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція

2024-08-07T07:38:31Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461]
==Загальні положення==
Житловий приватний будинок можна побудувати тільки на землях, призначених для житлової забудови, якому привласнений кадастровий номер. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. Для вирішення питання щодо визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці власнику або набувачу права на земельну ділянку необхідно звернутися до територіального органу земельних ресурсів (районного відділу земельних ресурсів) із заявою щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Разом із заявою необхідно подати копію документа, що посвідчує особу (паспорт), копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку та копію ідентифікаційного номера.
==Процес привласнення кадастрового номера складається з наступних етапів:==
* Розробка технічної документації
Для цього необхідно укласти договір із землевпоряджувальною організацією на виготовлення технічної документації і створення цифрового обмінного XML- файлу ділянки (файл містить інформацію як про саму ділянку, так і про його власника).
* Узгодження технічної документації
Технічна документація передається на узгодження в Держгеокадастр. Держгеокадастр передає XML- файл у відділ / управління земельного кадастру. За наявності зауважень обмінний файл повертається на доопрацювання.
* Привласнення кадастрового номера
Якщо до обмінного файлу немає зауважень - ділянці привласнюється кадастровий номер. Держгеокадастр на документації ставить відмітку з вказівкою кадастрового номера, дати його визначення, даних особи, що зробила відмітку і її підпис. Також видається довідка про привласнення кадастрового номера.
* Реєстрація прав на земельну ділянку
Для можливості розпорядження ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати права на земельну ділянку в Державній реєстраційній службі України по місцезнаходженню ділянки. Якщо Ви укладаєте договір оренди земельної ділянки, то право оренди виникає тільки з моменту проведення реєстрації.
==Отримання будівельного паспорту індивідуального житлового будинку==
Відповідно до статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] в першу чергу майбутньому власнику треба отримати будівельний паспорт індивідуального житлового (садибного) будинку.

Будівельний паспорт видає уповноважений орган містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через сервіс [https://diia.gov.ua/services/vidacha-budivelnogo-pasporta "Дія"].

Для отримання будівельного паспорта встановлено наступний перелік документів:
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/16/f357506n92.doc (Додаток 1 до Порядку]);
* копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n85:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%202%0A%D0%B4%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.12.2021%7D додатку 2 до Порядку].
* проектна документація (за наявності). Будь-які вимоги щодо надання проектної документації для виготовлення будівельного паспорту є безпідставними;
* згода співвласників земельної ділянки на забудову;
*інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності)..
Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

Згідно п. 2.4. Порядку пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;
*подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
Строк надання (виготовлення) будівельного паспорту становить десять робочих днів з дня надходження пакета документів.
==Подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт==
Відповідно до частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"], замовник має право виконувати будівельні роботи по будівництву приватного будинку після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У відповідь протягом 10 днів буде надіслано лист-повідомлення про те, що повідомлення зареєстровано.

Для цього необхідно подати повідомлення про початок будівельних робіт СС1 в електронній формі за допомогою сервісу [https://diia.gov.ua/services/deklaraciya-pro-gotovnist-do-ekspluataciyi-obyektiv-ss1 "Дія"] або через Центр надання адміністративних послуг за місцем розташування об’єкта.
==Введення побудованого будинку в експлуатацію==
Завершальний етап - введення побудованого будинку в експлуатацію і реєстрація права власності на нього.

За правилами статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], збудовані на земельних ділянках одноквартирні житлові будинки віднесені до будівельних об'єктів класу відповідальності СС1.

Відповідно до статті 39 вищезазначеного Закону України прийом в експлуатацію об'єктів завершеного будівництва класу відповідальності СС1 і об'єктів, побудованих на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Для цього необхідно подати заяву в електронній формі за допомогою сервісу [https://diia.gov.ua/services/deklaraciya-pro-gotovnist-do-ekspluataciyi-obyektiv-ss1 "Дія"] або через Центр надання адміністративних послуг за місцем розташування об’єкта.

Реєстрація здійснюється на безоплатній основі.

Перед подачею в Державну інспекцію архітектури та містобудування України заяви і декларації про готовність новобудови до експлуатації, забудовник зобов'язаний отримати технічний паспорт об'єкта. Більш детально про процедуру отримання технічного паспорту за [[Технічна документація (технічний паспорт) на об'єкт нерухомості|посиланням]].

Якщо у будинку раніше не було адреси, забудовник звертається до містобудівного департамент місцевого органу влади з проханням її привласнити. Запит направляють через місцевий центр надання адміністративних послуг. До заяви забудовник докладає такі документи:
* нотаріально завірену копію права власності або права користування земельною ділянкою;
* копію паспорта;
* декларацію про готовність об'єкта до експлуатації;
* копію геодезичної зйомки ділянки;
* копію технічного паспорта об'єкта.
Місцеве містобудівне управління розглядає заяву протягом 15-ти днів і якщо схвалює - готує відповідний наказ. Рішення про присвоєння адреси на основі наказу стверджує місцевий орган влади. Запис про присвоєння нової адреси вноситься до реєстру поштових адрес. Заявник отримує витяг з реєстру в паперовій та електронній формі.
==Реєстрація права власності на побудований будинок==
Після введення об’єкта до експлуатації можливе оформлення право власності на нього.
Для цього необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Правові наслідки порушення умови договору купівлі-продажу щодо кількості та асортименту товару

2024-07-04T07:00:15Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]
== Поняття договору купівлі – продажу ==
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
== Права споживачів ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
# захист своїх прав державою;
# належну якість продукції та обслуговування;
# безпеку продукції;
# необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];
# обслуговування державною мовою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];
# відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
# звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
# об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Згідно ч. 3 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] споживачі зобов'язані:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;

2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;

3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;

4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
== Правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару ==
Відповідно до статтей 669 – 670 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
== Правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару ==
Відповідно до статей 671 – 672 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:
# прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;
# відмовитися від усього товару;
# вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;
# прийняти весь товар.
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.
== Судовий захист прав споживачів ==
Статтею 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (частина третя статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»]).
Стаття 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
Зокрема, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за:

* відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), - у розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 Закону України "Про захист прав споживачів", - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу

2024-07-04T06:39:11Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0073-18 Наказ Міністерства оборони України від 20 грудня 2017 року № 684 "Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов’язаних"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3600-20#Text Закон України Про внесення зміни до глави XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо строків строкової військової служби]
== Хто призивається на базову військову службу ==
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає:

* підготовку громадян до військової служби;
* взяття громадян на військовий облік;
* прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
* проходження військової служби;
* виконання військового обов’язку в запасі;
* проходження служби у військовому резерві;
* дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

* '''допризовники''' - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
* '''призовники''' - особи, які взяті на військовий облік;
* '''військовослужбовці''' - особи, які проходять військову службу;
* '''військовозобов’язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
* '''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Призовникам, військовозобов’язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов’язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.

'''Важливо!''' Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані:

* уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
* прибувати за викликом районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів;
* проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров’я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
* проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
* виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

'''Види військової служби:'''

* базова військова служба;
* військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
* військова служба за контрактом осіб рядового складу;
* військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
* військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;
* військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
* військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
* військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

'''Для проходження базової військової служби направляються''' придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n214 (частина перша статті 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] (далі - Закон).

'''Базову військову службу громадяни України проходять''' відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях '''з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.'''

== На кого не поширюється обов’язок військової служби ==
Відповідно до ч. 6 ст. 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] військовий обов'язок не поширюється на ''іноземців та осіб без громадянства'', які перебувають в Україні.
== Чи можуть іноземці призиватися на військову службу ==
У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства (у тому числі звільнені з полону до завершення бойових дій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), які на законних підставах перебувають на території України (далі - іноземці та особи без громадянства), можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. (ч. 6 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону]).

Порядок проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, затвердженим Указом Президента України від 10 червня 2016 року № 248].

Іноземці, які на законних підставах перебувають на території України, можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України (далі - військова служба) у добровільному порядку.

У добровільному порядку іноземці проходять:

військову службу за контрактом осіб рядового складу;

військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

== Підстави відстрочки від направлення для проходження базової військової служби ==
Відповідно до ч. 1 ст. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] '''відстрочка''' від направлення для проходження базової військової служби '''надається''' ''районними (міськими) комісіями з питань направлення для проходження військової служби'', '''призовникам, які:'''

* визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;

* навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі або докторантурі (зазначена відстрочка надається до досягнення особою 24-річного віку);

* обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову підготовку;

* мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] (далі - Закон).

Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, до прийняття відповідного рішення.

У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від направлення для проходження базової військової служби може бути надана призовникам згідно з рішенням комісії вищого рівня за поданням районних (міських) комісій з питань взяття на військовий облік.

'''Важливо!''' Призовники, яким надано відстрочку від направлення для проходження базової військової служби у зв’язку з навчанням у закладах освіти або через сімейні обставини, зобов’язані щороку, до 1 жовтня, подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їхнє право на відстрочку.

== Порядок отримання відстрочки від призову на строкову військову службу ==
{| class="wikitable"
|-
| Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані '''щороку до 1 жовтня''' подавати у районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їх право на відстрочку. Довідка про навчання призовника може безпосередньо надсилатися закладом освіти районному (міському) військовому комісаріату.
Крім того, відповідно до частини п'ятнадцятої статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону] у випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.
|}
=== Дії, для отримання відстрочки від призову на строкову військову службу ===
У разі отримання повістки про призов на строкову військову службу та прибуття на призовну дільницю, необхідно скласти заяву на ім’я голови районної (міської) призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу, з описом підстав для надання відстрочки, а також додати всі наявні письмові докази, що підтверджують дані підстави (наприклад, підставою для надання відстрочки від призову призовнику у зв’язку з вагітністю дружини є свідоцтво про шлюб та медична довідка закладу охорони здоров’я про вагітність дружини, посвідчена головним лікарем закладу охорони здоров’я). Заяву необхідно складати у 2-х екземплярах, один з яких, із позначкою про реєстрацію, залишити собі.

Дана заява буде розглядатись на зібранні членів районної (міської призовної комісії), за результатами чого, районна призовна комісія виносить і оголошує одне з рішень, яке заноситься до облікової картки призовника та до книги протоколів засідань призовної комісії, про:
* придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає термін відправлення його у військову частину (у разі відсутності підстав, що чітко закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі]);
* надання відстрочки від призову на строкову військову службу (у разі наявності підстав, закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу»]);
* внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу (у випадках, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом]).
У разі внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу, рішення про надання/не надання відстрочки приймається на засіданні призовної комісії вищого рівня (обласна комісія)

Рішення районних (міських) призовних комісій про надання відстрочки від призову за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти, продовження професійної діяльності та в інших випадках ухвалюються на підставі поданих документів і вносяться до протоколів засідань районної (міської) призовної комісії та облікових карток призовників із зазначенням строку, до якого надано відстрочку.

Надалі щороку в жовтні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки перевіряють наявність документів, які підтверджують право призовників на відстрочку від призову згідно із статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”]. Про результати перевірки в розділі VI облікової картки призовника робляться відповідні позначки, засвідчені підписом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

(пункти 74-82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, завтерджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''
|}
=== Зразок заяви голові районної призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами ===
[[Файл:Заява у військовий комісаріат про надання відстрочки від призиву на строкову військову службу.docx|міні|Заява голові районної призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами]]
== Підстави звільнення від проходження військової служби ==
1. Від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України (ч. 1 ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”]):

* які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку;
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;
* які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
* які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
* які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
* які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
* які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
* яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.
'''Увага!''' Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n807 до пункту 7-1 глави XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] під час проведення загальної мобілізації, '''військовослужбовці строкової військової служби, строк військової служби яких''', встановлений частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статті 23 цього Закону] , '''закінчився під час дії воєнного стану''' та військову службу яких продовжено понад встановлені строки звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України. Так, Указом Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024 визначено звільнення військовослужбовців строкової військової служби '''у квітні - травні 2024 року''' в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74980261 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 813/389/18] (щодо відмови в наданні відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами)
== Див. також ==
* [[Ухилення від призову на строкову військову службу]]
* [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Порядок та умови отримання ваучера на навчання

2024-06-12T06:05:06Z

Shablista.Alina: заміна нормативно-правового акта, що втратив чинність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-вр Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян на ринку праці»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0793-23#n7 Наказ Міністерства економіки України від 11.04.2023 № 2040 "Про затвердження Переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер"]
== Ваучер ==
'''Ваучер''' – документ встановленого зразка, що дає особі відповідно до Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Про зайнятість населення]» право на перепідготовку, підготовку на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, спеціалізацію, підвищення кваліфікації у навчальних закладах чи у роботодавця.

'''За сприяння державної служби зайнятості особи мають можливість одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці у випадку, якщо вони відповідають наступним вимогам''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n270 ст. 30 Закону України «Про зайнятість населення"]):
* вік – старше 45 років;
* [[Файл:Порядок отримання ваучера на навчання..jpg|міні|Порядок отримання ваучера на навчання.]]страховий стаж – не менше як 15 років;
* професійно-технічна або вища освіта;
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]» пенсійного віку;
* особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби), служби в органах внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції або Державної кримінально-виконавчої служби '''у зв’язку із скороченням чисельності, штату або за станом здоров’я до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку''', '''за наявності вислуги не менше 10 років''', '''які не набули права на пенсію''' відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
* особам, звільненим з військової служби '''після участі у проведенні антитерористичної операції''', у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходахнеобхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України '''до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та за умови звернення протягом трьох років з дня звільнення''';
* внутрішньо переміщеним особам працездатного віку за відсутності підходящої роботи.
*особам, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, '''встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення''';
*особам з інвалідністю за відсутності підходящої роботи;
*особам, які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території '''отримали''' '''поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій та у період здійснення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам,''' у разі наявності відповідних рекомендацій в індивідуальному реабілітаційному плані, '''незалежно від встановлення їм інвалідності.'''
Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей.

У разі коли вартість навчання в закладі освіти перевищує максимальну вартість ваучера, особа або роботодавець можуть здійснити оплату різниці вартості навчання.
== Кому буде відмовлено в отримані ваучера? ==
* особам, які '''не мають професійно-технічної або вищої освіти''';
* особам, '''які проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду''' державного соціального страхування на випадок безробіття;
* особам, '''які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні'''.
== Навчання ==
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності, підготовка на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Навчання здійснюється професійно - технічними та вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, за затвердженим Міністерством соціальної політики України переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.

'''Особа здійснює вибір''' '''професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінсоцполітики, а також форми та місця навчання.'''
== Документи, які подаються для отримання ваучера до центру зайнятості: ==
* паспорт;
* трудову книжку (дублікат трудової книжки) у разі наявності або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;
* документ про професійно-технічну або вищу освіту (дублікат такого документа) чи еДокумент про освіту (за наявності) ;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття). 
Особи, які були звільнені з військової служби подають також копію витягу з наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби та інші документи, які підтверджують підставу звільнення. 
Особи, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції подають також копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. 
Внутнішньо переміщені особи подають також довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 
З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.
Для підтвердження страхового стражу за період військової служби подається довідка (за наявності).

Особи,стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, подають відомості про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Особи з інвалідністю за відсутності підходящої роботи додатково подають також копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та за бажанням - індивідуальну програму реабілітації.

Особи які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії,( в незалежності чи встановлена їм інвалідность) додатко надають індивідуальний реабілітаційний план та копію висновку лікарсько-консультативної комісії державного чи комунального закладу охорони здоров’я або довідки військово-лікарської комісії, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

'''''Заява про отримання ваучера на навчання може бути подана особисто в паперовій або електронній формі з використанням технічних засобів електронної комунікації та з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.'''''
* '''''У разі подання заяви в електронній формі особа додає до заяви електронні копії документі.'''''
'''Важливо!''' У разі відсутності відповідних документів чи інформації в державних реєстрах, працівником центру зайнятості у присутності особи знімаються копії, що засвідчуються підписом особи.

'''Увага!''' з 1 червня 2023 року Державною службою зайнятості спрощено процедуру отримання ваучера на навчання! Відтепер можна подати онлайн-заявку на отримання ваучера безпосередньо на порталі служби і заявку буде опрацьовано фахівцями служби зайнятості протягом 3 робочих днів! У разі подання заявки онлайн, фахівець служби опрацьовує форму та зв'язується із заявником протягом 3 робочих днів з моменту заповнення та подання заявки.
== Хто приймає рішення про видачу ваучера? ==
Рішення про видачу ваучера приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів '''протягом трьох робочих дня з дня його прийняття'''.

'''Для отримання ваучера необхідно''' звернутися до центру зайнятості '''протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення'''.

'''Договір про навчання''' укладається між навчальним закладом та особою '''протягом 90 днів після видачі ваучера''', в свою чергу навчальний заклад інформує центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
== Перелік поважних причин припинення навчання ==
* набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням), застосування судом примусового лікування особи;
* смерть особи або оголошення її за рішенням суду померлою або визнання її безвісно відсутньою, недієздатною чи обмежено дієздатною;
* стан здоров’я особи, яка має медичні протипоказання щодо продовження навчання за професією (спеціальністю);
* відпустка у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною;
* переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість;
* призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
* проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами;
* призов на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;
* інші причини, що не залежать від особи, підтверджені документально.
== Відшкодування ==
У разі дострокового припинення дії договору про навчання заклад освіти подає протягом п’яти робочих днів центру зайнятості, який видав ваучер, копію наказу про дострокове припинення навчання, розрахунок невикористаної частини коштів, передбачених для оплати вартості навчання, повертає протягом трьох робочих днів таку частину на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.

У разі дострокового припинення навчання без поважних причин особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання. Заклад освіти протягом п’яти робочих днів повертає на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, кошти, що надійшли від особи, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.
== Корисні посилання ==
* [https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/informaciya-dlya-osib-vikom-starshe-45-rokiv Інформація для осіб віком старше 45 років]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу

2024-05-20T12:27:00Z

Shablista.Alina: законодавчі зміни щодо проходження базової військової служби

== Нормативна база==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0073-18 Наказ Міністерства оборони України від 20 грудня 2017 року № 684 "Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов’язаних"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3600-20#Text Закон України Про внесення зміни до глави XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо строків строкової військової служби]
== Хто призивається на базову військову службу ==
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає:

* підготовку громадян до військової служби;
* взяття громадян на військовий облік;
* прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
* проходження військової служби;
* виконання військового обов’язку в запасі;
* проходження служби у військовому резерві;
* дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

* '''допризовники''' - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
* '''призовники''' - особи, які взяті на військовий облік;
* '''військовослужбовці''' - особи, які проходять військову службу;
* '''військовозобов’язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
* '''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Призовникам, військовозобов’язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов’язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.

'''Важливо!''' Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані:

* уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
* прибувати за викликом районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів;
* проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров’я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
* проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
* виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

'''Види військової служби:'''

* базова військова служба;
* військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
* військова служба за контрактом осіб рядового складу;
* військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
* військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;
* військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
* військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
* військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

'''Для проходження базової військової служби направляються''' придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n214 (частина перша статті 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] (далі - Закон).

'''Базову військову службу громадяни України проходять''' відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях '''з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.'''

== На кого не поширюється обов’язок військової служби ==
Відповідно до ч. 6 ст. 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] військовий обов'язок не поширюється на ''іноземців та осіб без громадянства'', які перебувають в Україні.
== Чи можуть іноземці призиватися на військову службу ==
У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства (у тому числі звільнені з полону до завершення бойових дій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), які на законних підставах перебувають на території України (далі - іноземці та особи без громадянства), можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. (ч. 6 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону]).

Порядок проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, затвердженим Указом Президента України від 10 червня 2016 року № 248].

Іноземці, які на законних підставах перебувають на території України, можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України (далі - військова служба) у добровільному порядку.

У добровільному порядку іноземці проходять:

військову службу за контрактом осіб рядового складу;

військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

== Підстави відстрочки від направлення для проходження базової військової служби ==
Відповідно до ч. 1 ст. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] '''відстрочка''' від направлення для проходження базової військової служби '''надається''' ''районними (міськими) комісіями з питань направлення для проходження військової служби'', '''призовникам, які:'''

* визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;

* навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі або докторантурі (зазначена відстрочка надається до досягнення особою 24-річного віку);

* обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову підготовку;

* мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] (далі - Закон).

Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, до прийняття відповідного рішення.

У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від направлення для проходження базової військової служби може бути надана призовникам згідно з рішенням комісії вищого рівня за поданням районних (міських) комісій з питань взяття на військовий облік.

'''Важливо!''' Призовники, яким надано відстрочку від направлення для проходження базової військової служби у зв’язку з навчанням у закладах освіти або через сімейні обставини, зобов’язані щороку, до 1 жовтня, подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їхнє право на відстрочку.

== Порядок отримання відстрочки від призову на строкову військову службу ==
{| class="wikitable"
|-
| Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані '''щороку до 1 жовтня''' подавати у районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їх право на відстрочку. Довідка про навчання призовника може безпосередньо надсилатися закладом освіти районному (міському) військовому комісаріату.
Крім того, відповідно до частини п'ятнадцятої статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону] у випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.
|}
=== Дії, для отримання відстрочки від призову на строкову військову службу ===
У разі отримання повістки про призов на строкову військову службу та прибуття на призовну дільницю, необхідно скласти заяву на ім’я голови районної (міської) призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу, з описом підстав для надання відстрочки, а також додати всі наявні письмові докази, що підтверджують дані підстави (наприклад, підставою для надання відстрочки від призову призовнику у зв’язку з вагітністю дружини є свідоцтво про шлюб та медична довідка закладу охорони здоров’я про вагітність дружини, посвідчена головним лікарем закладу охорони здоров’я). Заяву необхідно складати у 2-х екземплярах, один з яких, із позначкою про реєстрацію, залишити собі.

Дана заява буде розглядатись на зібранні членів районної (міської призовної комісії), за результатами чого, районна призовна комісія виносить і оголошує одне з рішень, яке заноситься до облікової картки призовника та до книги протоколів засідань призовної комісії, про:
* придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає термін відправлення його у військову частину (у разі відсутності підстав, що чітко закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі]);
* надання відстрочки від призову на строкову військову службу (у разі наявності підстав, закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу»]);
* внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу (у випадках, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом]).
У разі внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу, рішення про надання/не надання відстрочки приймається на засіданні призовної комісії вищого рівня (обласна комісія)

Рішення районних (міських) призовних комісій про надання відстрочки від призову за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти, продовження професійної діяльності та в інших випадках ухвалюються на підставі поданих документів і вносяться до протоколів засідань районної (міської) призовної комісії та облікових карток призовників із зазначенням строку, до якого надано відстрочку.

Надалі щороку в жовтні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки перевіряють наявність документів, які підтверджують право призовників на відстрочку від призову згідно із статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”]. Про результати перевірки в розділі VI облікової картки призовника робляться відповідні позначки, засвідчені підписом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

(пункти 74-82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, завтерджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''
|}
=== Зразок заяви голові районної призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами ===
[[Файл:Заява у військовий комісаріат про надання відстрочки від призиву на строкову військову службу.docx|міні|Заява голові районної призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами]]
== Підстави звільнення від проходження військової служби ==
1. Від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України (ч. 1 ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”]):

* які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку;
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;
* які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
* які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
* які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
* які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
* які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
* яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.
'''Увага!''' Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n807 до пункту 7-1 глави XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] під час проведення загальної мобілізації, '''військовослужбовці строкової військової служби, строк військової служби яких''', встановлений частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статті 23 цього Закону] , '''закінчився під час дії воєнного стану''' та військову службу яких продовжено понад встановлені строки звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України. Так, Указом Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024 визначено звільнення військовослужбовців строкової військової служби '''у квітні - травні 2024 року''' в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74980261 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 813/389/18] (щодо відмови в наданні відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами)
== Корисні посилання ==
* [https://www.zsu.gov.ua/menu/5fed8aead3a55a205e8fd51c Строкова служба]
== Див. також ==
* [[Ухилення від призову на строкову військову службу]]
* [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати

2024-05-14T06:45:59Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (КЗпП України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»]
== Право працівника на оплату праці ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статті 43 Конституції України] кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n115 стаття 21 Закону України «Про оплату праці»]).
== Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам ==
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 стаття 115 КЗпП України]).
== Обов’язок роботодавця здійснити розрахунок з працівником в день його звільнення ==
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 стаття 116 КЗпП України]).
== Право працівника на компенсацію втрати частини доходів ==
Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14#o5 статті 1 і 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати]).
== Способи захисту права працівників на оплату праці та стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати ==
Працівник може стягнути нараховану, але невиплачену заробітну плату:

* в позасудовому порядку;
* в судовому порядку.

=== Позасудовий порядок ===
Працівник для вирішення спору про виплату належної йому заробітної плати може звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 ч. 1 статті 225 КЗпП України]).

Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1182 частина 1 статті 223 КЗпП України]).

Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем або уповноваженим ним органом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1191 частина 2 статті 224 КЗпП України]).

'''Строк розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах'''

Комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у 10-денний строк з дня подання заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 стаття 226 КЗпП України]).

'''Порядок оскарження рішення комісії по трудовим спорах'''

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України]).

'''Порядок виконання рішень комісії по трудових спорах'''

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню роботодавцем у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

При цьому, у разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся у встановлений строк із заявою про вирішення трудового спору до місцевого загального суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 статті 229, 230 КЗпП України]).
== Судовий порядок ==
Для стягнення заборгованості з виплати нарахованої заробітної плати працівник може звернутися безпосередньо до суду в порядку:

* наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною);
* позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

=== Наказне провадження ===
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 пункт 1 частини 1 статті 161 ЦПК України]).

Для стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати працівник може звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу.

Умови звернення до суду в порядку наказного провадження: працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження у разі '''якщо вимога про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною''' (роботодавець не оспорює ні право вимоги працівника, ні суму заборгованості з виплати заробітної плати), що підтверджується належно оформленими письмовими документами.

Заява про видачу судового наказу подається '''до суду першої інстанції''' за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7227 стаття 162 ЦПК України]).

У справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частина 2 статті 233 КЗпП України]).

♦ '''Форма і зміст заяви про видачу судового наказу'''

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7229 статтею 163 ЦПК України] заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, в який подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

2) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

3) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

До заяви має бути додано докази:

1) перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

2) підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
[[Файл:Зразок заява про видачу судового наказу про стягнення нарахованої але невиплаченої зп.docx|міні|зразок заяви про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої зп]]♦ '''Вартість'''

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати '''судовий збір не сплачується''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»]).
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу '''протягом 5 днів''' з дня її надходження.

А якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом 5 днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 п’ятою, шостою статті 165 ЦПК України], інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. 
Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7269 частина 1 і 2 стаття 167 ЦПК України]).

♦'''Набрання законної сили судовим наказом'''

Судовий наказ набирає законної сили у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7314 статті 172 ЦПК України]).

Боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 частина 1 статті 170 ЦПК України]).

На підставі судового наказу, який є виконавчим документом, стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

=== Позовне провадження ===
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати чи права на її отримання працівник може звернутися з позовною заявою безпосередньо '''до місцевого загального суду''' за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|відповідно до порядку, передбаченого законодавством]].

'''Строк звернення до суду'''

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частина 2 статті 233 КЗпП України]).

'''Вартість'''

Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення заробітної плати '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справи в усіх судових інстанціях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»]).
== Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні ==
У разі якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 статті 117 КЗпП України] стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 стаття 117 КЗпП України], пункт 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]).
== Виконання судового рішення щодо стягнення заробітної плати ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України] судове рішення про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Суди]]

Підстави для стягнення матеріальної шкоди за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів

2024-05-13T13:25:30Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану!'''

Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text від 19 квітня 1993 р. № 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"] встановлено, що на період воєнного стану:

припинення права постійного користування, зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється без відшкодування збитків землекористувачам, які належать до державної, комунальної власності''', відповідно до Закону України від 8 грудня 2023 р. № 3505-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища";

у разі передачі землекористувачу, який належить до державної, комунальної власності, іншої земельної ділянки на заміну вилученої за його згодою для розміщення Національного військового меморіального кладовища '''збитки''', пов’язані з вилученням такої земельної ділянки, '''землекористувачу не відшкодовуються'''.
|}

== Матеріальна шкода ==
За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 ЗК України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

- вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

- тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

- встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

- погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

- приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

- неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

- використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;

- використання земельних ділянок для потреб надрокористування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 ( далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

При пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов`язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).
==Поняття - Самовільне зайняття земельної ділянки==
Для правильного визначення, чи є фактичне користування земельною ділянкою самовільним її заняттям, необхідно звернутися до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV.

Вказана норма під самовільним зайняттям земельної ділянки визначає будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності:

– відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або

– вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
==Судова практика==
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/97736267?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2017.06.2021%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%20359%2F9891%2F17%20%D0%9A%D0%B0%D1%81 Постанова від 17.06.2021 по справі № 359/9891/17 Касаційний цивільний суд Верховного Суду]
*[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82599595 Постанова від 19.06.2019 по справі № 910/4055/18 Касаційний господарський суд Верховного Суду]
*[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/79397863?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.01.2019%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%205011-9%2F336-2012%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1% Постанова від 15.01.2019 по справі № 5011-9/336-2012 Касаційний господарський суд Верховного Суду]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82095452?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2019%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%20311%2F1841%2F18%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85 Постанова від 22.05.2019 по справі № 311/1841/18 Касаційний цивільний суд Верховного Суду]
Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18 зазначив, що «у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування.
Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
Власнику землі або землекористувачу недостатньо просто отримати розрахунок шкоди на підставі Порядку № 284 та Методики № 963. Він має довести, що зазнав реальних збитків внаслідок дій відповідача, що відповідає вимогам статей 22, 1166 ЦКУ, ст. 156 ЗКУ. У цій справі ВС зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що внаслідок засіяння відповідачем спірної земельної ділянки озимою пшеницею для позивача, який набув право користування земельною ділянкою у квітні 2018 року, настали негативні наслідки. Відтак, суд касаційної інстанції не зміг погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що складений головним спеціалістом управління Держгеокадастру розрахунок розміру заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди, за відсутності доказів того, що позивач зазнав реальних збитків внаслідок дій відповідача, відповідає вимогам статей 22, 1166 ЦКУ, ст. 156 ЗКУ. Позивач не довів розміру неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки або погіршення стану земельної ділянки, а тому підстав для стягнення збитків Верховний Суд не вбачає

Верховний Суд при розгляді справи № 5011-9/336-2012 у постанові від 15.01.2019 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення збитків, встановивши лише наявність таких обставин: факту самовільного зайняття земельної ділянки, та відповідності розрахунку розміру шкоди приписам Порядку № 284 та Методики № 963.

Натомість у постанові від 22.05.2019 у справі № 311/1841/18 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні наведених вище приписів необхідно пам’ятати, що відшкодування шкоди у зв’язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
Ними є: протиправна поведінка, дії чи бездіяльність; негативний результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками;вина правопорушника.
======[https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/313077712800454/ Правова позиція Великої палати Верховного суду від 23 травня 2018 року , справа 629/4628/16-ц]======
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій цей об’єкт розміщений і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
На думку суддів Великої Палати, немає підстав застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. До моменту оформлення власником об’єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об’єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов’язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.
==Висновок==
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідачів лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Оскільки обов’язок сплатити матеріальну шкоду постає лише після встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки і не є самостійною вимогою в судовому порядку потрібно оскаржити не розмір матеріальної шкоди завданої таким самовільним зайняттям, а сам факт самовільного зайняття.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення

2024-05-09T07:52:38Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Постанова правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 Постанова правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 року № 28-7 "Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]

== Оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6 (далі - Порядок)];
* у судовому порядку. 
'''Подання скарги відповідно до згаданого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку] не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.'''

== Подання скарги на рішення органу, що призначає пенсію, у органі Пенсійного фонду України вищого рівня ==
=== Хто може звернутись зі скаргою ===
Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

=== Куди звернутись ===
'''Скарга подається:'''
* на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно - до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України);
* на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 

'''Рішення за розглядом скарги заявника приймає''' керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто.

'''За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України''' або при регіональних органах Пенсійного фонду України. 
Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер. 
За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.

=== Строк подання скарги ===
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту прийняття рішення, '''але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.''' 
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

=== Необхідні документи ===
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

'''У скарзі має бути зазначено:'''
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

'''Скарга, оформлена без дотримання цих вимог,''' що не дає можливості розглянути скаргу по суті, '''повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів''' від дня отримання такої скарги. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку.
При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду скарги може бути скорочено від встановленого цим пунктом терміну. 
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

=== Рішення за результатами розгляду ===
'''Орган Пенсійного фонду України''' при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і '''приймає одне з таких рішень:'''
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.

Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник
відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни
розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду
України особисто.

=== Оскарження рішення органу Пенсійного фонду ===
Рішення органу Пенсійного фонду може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.

== Судовий порядок оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
'''Громадяни, яких не задовольняє рішення органу Пенсійного фонду України, мають право:'''
* звертатися в суд зі скаргами на дії або бездіяльність органів Пенсійного фонду України, їх посадових та службових осіб;
* оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів нижчого рівня;
* вимагати своєчасного та цілковитого виконання рішень судів, які набули чинності.

== Куди звертатись ==
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).]

== Вимоги до позовної заяви ==
У разі судового оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України, слід керуватися нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. Так, стаття 160 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] встановлює вимоги до позовної заяви. 
У позовній заяві зазначаються:
# найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
# зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
# відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
# відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
# перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
# у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
# у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
# власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

== Оскарження в апеляційному порядку ==
Відповідно до статті 295 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
* на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
* на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. 

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) (ст. 325 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]).

== Вартість ==
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Суди]]

Звернення до господарського суду

2024-05-03T11:17:57Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-13 Постанова пленум Вищого Господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.

'''Розпорядження Верховного Суду щодо зміни територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди)''':
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_18_03_2022_1.pdf від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22]
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_22_03_2022_12.pdf від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22]
'''Розпорядження Верховного Суду щодо відновлення територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану''':
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/25_Rozp_22_04_2022.pdf від 22 квітня 2022 року № 25/0/9-22]

*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/2022_07_25_vidnovl_pidsydnosti_Mykolaiv.pdf від 25 липня 2022 року № 41]
[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Територія України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції!]
|}
== Хто має право звернутись з позовною заявою ==
'''Юридичні особи''' та '''фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування''' мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також '''особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб'''. 
Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною (стаття 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України] (далі - ГПК України).
== Куди звернутись ==
Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам (частина перша статті 24 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГПК України]).
== Підсудність справ господарському суду ==
{| class="wikitable"
|-
! № !! Вид підсудності !! Предмет позову !! Який суд розглядає
|-
| rowspan="2" |1 || rowspan="2" |'''Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача '''|| позови до юридичної особи та фізичної особи - підприємця || за місцезнаходженням юридичної особи та фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
|-
| позови до фізичної особи || за місцем проживання фізичної особи (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування фізичної особи)
|-
| rowspan="9" |2 || rowspan="9" |'''Підсудність справ за вибором позивача'''||позови у спорах за участю кількох відповідачів ||за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів
|-
| позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи||за місцезнаходженням філії або представництва юридичної особи
|-
| позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса|| за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса
|-
| позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці||за місцем виконання договорів
|-
| позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме|| за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності
|-
|позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову || за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи)
|-
| позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну|| за місцем заподіяння шкоди
|-
| позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі || за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна
|-
| позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання || за місцезнаходженням майна відповідача
|-
| rowspan="14" |3|| rowspan="14" |'''Виключна підсудність'''|| спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник|| за місцезнаходженням перевізника
|-
| справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги|| за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна
|-
| спори, що виникають з приводу нерухомого майна || за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою
|-
| спори про права на морські і повітряні судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти || за місцем їх державної реєстрації
|-
| спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю || місцевий господарський суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ
|-
| спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі|| за місцезнаходженням юридичної особи
|-
| спори між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи
|| за місцезнаходженням юридичної особи
|-
| спори, пов’язані з емісією, розміщенням або погашенням цінних паперів, у тому числі деривативних цінних паперів || за місцезнаходженням емітента
|-
|спори, пов’язані з видачею, обігом, викупом або погашенням неемісійних цінних паперів
|за місцезнаходженням особи, яка видала неемісійний цінний папір
|-
|спори, пов’язані з укладенням або виконанням деривативних контрактів або договорів про купівлю-продаж права вимоги чи інших договорів, наслідками яких є заміна сторони деривативного контракту
|за місцезнаходженням відповідача
|-
|спори, пов’язані з емісією (видачею), обігом, виконанням (викупом або погашенням) інструментів грошового ринку
|за місцезнаходженням відповідача
|-
|спори щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями
|за місцезнаходженням відповідача
|-
|
* справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
* справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство
|| за місцезнаходженням боржника
|-
|}
Підсудність господарської справи, у якій однією із сторін є ''господарський суд або суддя господарського суду'', до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
== Строк звернення до суду ==
'''Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки''' з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 257, частина перша статті 261 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.''' Наприклад: частиною восьмою статті 269 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] (далі - ГК України) передбачено шестимісячний строк пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості. Частиною третьою статті 322, частиною п'ятою статті 324 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України] встановлено особливості визначення та перебігу позовної давності за вимогами, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво і за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт.
== Форма і зміст позовної заяви ==
Позовна заява подається в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити (частина третя статті 162 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]):
* найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
* зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;
* підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують (стаття 164 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]):
* відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
* сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
== Вартість ==
За подання позову до господарського суду особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].
{| class="wikitable"
|-
| [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок судового збору на офіційному веб-порталі "Судова влада України"]
|}
== Форми господарського судочинства та строки розгляду справи судом ==
Відповідно до статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України], судовий захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів здійснюється у таких формах:
# наказного провадження;
# позовного провадження (загального або спрощеного).
{| class="wikitable"
|-
| '''Наказне провадження''' призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. || Суд розглядає заяву про видачу судового наказу '''протягом 5 днів''' з дня її надходження. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. 
|-
| '''Спрощене позовне провадження''' призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина третя статті 12, стаття 247 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]). || Суд розглядає справу протягом розумного строку, але '''не більше шістдесяти днів''' з дня відкриття провадження у справі (стаття 248 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]). 
|-
| '''Загальне позовне провадження''' призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. || Загальне позовне провадження передбачає етап підготовчого провадження (має бути проведене '''протягом 60 днів''' з дня відкриття провадження у справі з можливістю продовження у виняткових випадках '''не більше ніж на 30 днів''') та розгляд справи по суті ('''протягом 30 днів''' з дня початку розгляду справи по суті). 
|}
== Порядок оскарження ==
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом '''двадцяти днів''', а на ухвалу суду - протягом '''десяти днів''' з дня його (її) проголошення (стаття 256 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом '''двадцяти днів''' з дня його проголошення (стаття 288 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]) .
== Розгляд господарських спорів третейським судом ==
Відповідно до статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:
* спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;
* спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України], з урахуванням частини другої цієї статті;
* інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
Відповідно до частини другої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України], що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.

Цивільно-правові аспекти спорів, зазначених у пунктах 2, 7 частини першої, пункті 6 частини другої статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України], спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Рішення [[Звернення до третейського суду|третейського суду]], міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Звернення до суду: окреме провадження]]
* [[Звернення до суду: наказне провадження]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Звернення до третейського суду]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Товарознавча експертиза: види та порядок проведення

2024-05-03T06:14:52Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України]
== Поняття та головні завдання товарознавчої експертизи ==
'''Товарознавча експертиза''' — це дослідження товарів з метою визначення їх якості, а також їх відповідності існуючим стандартам. Товарознавча експертиза це експертиза: машини, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння. Товарознавча експертиза проводиться як з ініціативи покупця, так і за бажанням виробника або продавця, який бажає переконатися у відповідній якості продукції. Подібні дослідження призначають і в процесі розслідування кримінальних справ та судових розглядів, пов'язаних із розкраданнями, підробками товарів та іншими злочинами.

'''Головними завданнями товарознавчої експертизи є:'''

* визначення вартості товарної продукції.
* визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері.

* визначення характеристик об’єктів дослідження відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B0-20#n3 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності].

* визначення змін показників якості товарної продукції.

* установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника.

* визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
== Предмет та об'єкт товарознавчої експертизи та перелік вирішуваних питань ==
Товарознавча експертиза проводиться компетентними судовими експертами, що мають відповідне свідоцтво Міністерства юстиції України та володіють необхідними знаннями в області товарних характеристик. '''Предмет''' дослідження визначається в кожному індивідуальному випадку залежно від цілей товарознавчої експертизи. Зазвичай, предмет товарознавчої експертизи стосується класифікаційної ідентифікації продукту, його стану на момент проведення експертизи, а також визначення причин чи обставин зміни стану та / або характеристик товару. Експерт-товарознавець повинен володіти необхідним рівнем компетенції при наданні висновку в процесі судової товарознавчої експертизи.

'''Об'єктом товарознавчої експертизи''' є одиниці продовольчої або непродовольчої продукції, а також будь-які матеріальні предмети, що містять інформацію про товарне походження об'єкта дослідження: супровідна документація, технічні описи та рекомендації з використання, зберігання та переміщення виробів. Товарознавчій експертизі підлягають також і об'єкти, які вже були у вжитку, що вибули з ужитку і навіть частини виробу. Слід зазначити, що якщо певний матеріальний предмет не має характерних ознак, що свідчать про його товарної сутності, то його не можна розглядати як об'єкт відповідної експертизи. Якщо, наприклад, в результаті впливу вогню, води або хімічних речовин товар втратив свої конструктивні характеристики, то проведення товарознавчої експертизи не представляється можливим.

'''Орієнтовний перелік вирішуваних питань:'''

* Яка вартість об’єктів дослідження на території України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?
* Яка вартість об’єктів дослідження при перетині митного кордону України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?
* Яке найменування та призначення товарів?
* Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару?
* Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?
* Які дефекти має конкретний товар? Чи є ці дефекти істотними? Чи можлива реалізація (експлуатація) товару за наявності виявлених дефектів?
* Які умови приймання, зберігання та відпуску товару?
* Чи відповідає маркування та пакування товару вимогам нормативно-технічної документації або зразкам?
* Яким підприємством і коли виготовлено товар (за умови наявності маркувальної інформації або відповідних супровідних документів)?
* Яким характеристикам відповідає товар згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B0-20#n2 Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності]
* Який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо)?
* Яка ринкова вартість зерна (зернобобових культур) станом на дату укладення контракту (на поточну дату) з урахуванням його якісних показників?

== Види товарознавчої експертизи ==
У залежності від напрямів досліджень, які здійснюються з урахуванням вимог, використаних для експертної оцінки конкретного товару, товарознавча експертиза класифікується на наступні різновиди:
* експертиза кількості товару;
* експертиза якості товару;
* експертиза комплектності товару;
* експертиза споживчих властивостей товару;
* експертиза новизни товару;
* експертиза походження товару;
* експертиза нормативної бази на товари (нормативної документації);
* ідентифікація виду чи різновиду товару;
* експертизи вартості (ціни) товару та ступеня її зниження;
* експертиза рівня якості товару та ступеня його зниження;
* експертиза відповідності коду товару ТН ЗЕД;
* експертиза відповідності товару певній системі сертифікації;
* експертиза оптимальності структури асортименту товарів;
* експертиза конкурентоспроможності товару.
Специфіка окремих видів товарознавчих експертиз коротко може бути окреслена наступними особливостями.

'''Експертиза кількості товару''' — перевірка відповідності кількості товарних одиниць, маси у партії або в частині партії до числового значення, що міститься у товаросупроводжувальних документах або у пакувальному листі; традиційно має місце при розходженні фактичної кількості товару з даними транспортних, супровідних, розрахункових документів чи маркірування. Специфіка цього виду товарознавчої експертизи проявляється при дослідженні товарів без упакування, у відкритій тарі чи тарі, що не забезпечує збереження кількості товару, а також при визначенні мірної чи вагової кількості (тканини, натуральні і штучні шкіри, шкури, текстильні волокна). Певні особливості стосуються експертизи кількості товарів, вага яких залежить від вологості. Розрахунок здійснюється на кондиційну вологість (натуральні волокна, шкури); товарів, кількість яких може визначатися розрахунковим шляхом (шкури); товарів, що транспортуються у специфічній тарі (тюках, контейнерах).

'''Експертиза якості товару''' — перевірка відповідності показників якості товару до вимог, встановлених умовами угоди (контракту), нормативною документацією, а також до товарного зразка-еталона.

'''Експертиза комплектності товару''' — перевірка відповідності номенклатури окремих частин (виробів, деталей, вузлів), які у комплектності складають одиницю. Для товарів легкої промисловості, наприклад, дослідження в межах партії відповідності їх підбору як за окремими частинами (жакет і юбка), так і за певними характеристиками (кольорами, відтінками, покроями, фасонами, оздобленням, розмірно-ростовочно-повнотними характеристиками).

'''Експертиза споживчих властивостей товару''' — аналіз та оцінювання споживчих властивостей товару за допомогою експертних методів на основі результатів випробувань (перевірки). Є одним із найскладніших видів товарознавчої експертизи. Експерт на підставі відповідних знань та із залученням певних засобів здійснює кількісно-якісний аналіз досліджуваного товару шляхом його порівняння з іншими товарами, що обрані за критерій, чи з ідеальним зразком; встановлює споживчу цінність досліджуваного товару на основі співставлення з обраними критеріями чи нормативними документами, отримує узагальнений результат (оцінювальне твердження), виражене у кількісній чи якісній формі.

'''Експертиза новизни товару''' — оцінювання найсуттєвіших споживчих властивостей товару за відповідною шкалою (ступенями) новизни. Такими рівнями доцільно вважати: зміну зовнішнього оформлення товару без зміни його споживчих властивостей; часткову зміну споживчих властивостей за рахунок поліпшення основних характеристик товару, але без принципових змін технології його виготовлення; принципову зміну споживчих властивостей, які вносять суттєві зміни у спосіб задоволення відповідної потреби споживача; появу товару, що не має аналогів. Даний вид експертизи органічно пов'язаний з експертизою споживчих властивостей товару і вимагає досконалого знання номенклатури та методів оцінювання споживчих властивостей.

'''Експертиза походження товару''' — передбачає підтвердження (заперечення) чи встановлення географічного місця виготовлення товару (країни, регіону) та способу виготовлення товару (кустарне, фабричне). Експертне дослідження передбачає розшифровку маркування, що нанесене, на товар, тару, а для товарів, маркування яких відсутнє або викликає сумнів (неправдиве) — застосування знань особливостей вихідних матеріалів, способів виготовлення, конструкції та оздоблення виробів, які характерні конкретним виробникам чи виробникам певних регіонів. Для підвищення об'єктивності експертного висновку у такому дослідженні експерт використовує товарні каталоги та зразки-еталони товарів відомого походження. Певні особливості має експертиза походження товарів, на які видані сертифікати походження, передбачені нормативними документами в галузі зовнішньоекономічної діяльності (сертифікати загальної форми, форми А, форми СТ-1, текстильний сертифікат). Така експертиза здійснюється у порядку, передбаченому Правилами видачі відповідних сертифікатів.

'''Експертиза нормативної бази на товар''' — аудит (перевірка) нормативної документації на товар. Оскільки найпоширенішим сучасним нормативним документом на товари є стандарт, то аудит нормативної бази на товари, насамперед, повинен спрямовуватися на дослідження стандартів. Базовими об'єктами експертизи повинні бути міжнародні стандарти, національні стандарти розвинутих країн, які постачають на світовий ринок конкурентоспроможну продукцію, та рекомендовані нормативи, які пропонуються сучасною наукою, практичним досвідом та потребами конкретних споживачів. Товарознавча експертиза нормативних документів повинна розглядатися як необхідна умова та незаперечна підстава об'єктивності подальших товарознавчих експертиз.

'''Ідентифікація товару''' — встановлення видової назви товару, назви різновиду чи просто найменування товару. Така експертиза повинна бути спрямована на встановлення узаконених (стандартизованих) означень чи тлумачення назви (найменування), яке внесене у відповідні нормативні документи. Такими документами найчастіше є стандарти на терміни і визначення, товарні словники, пояснення до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

'''Експертиза рівня якості''' товару та ступеня пониження рівня якості стосується різних стадій життєвого циклу товару: проектування, виготовлення, транспортування, зберігання, експлуатації. Вона вимагає досконалого знання вимог нормативних документів щодо проектування, виготовлення конкретних видів, а також дефектів, які можуть виникати на різних стадіях життєвого циклу товару. Експерт повинен знайти, ідентифікувати, словесно визначити будь-який дефект та оцінити ступінь його впливу на рівень якості товару, а також встановити ступінь пониження рівня якості товару через наявні дефекти.

'''Експертиза відповідності коду товару''' '''ТН ЗЕД''' передбачає глибоке знання відповідних Правил кодування, особливостей кодування виробів окремих товарних груп та досконалого знання об'єктів кодування (товарів). Здійснюється у відповідності з методикою проведення експертизи товару на його відповідність коду ТН ЗЕД, затвердженого Торгово-промисловою палатою України. Мотивований висновок експерта складається відповідно до вимог Правил ідентифікації.

'''Експертиза відповідності товару певній''' системі сертифікації — експертиза товару, що підлягає обов'язковій сертифікації, такого, що пройшов сертифікацію, вимогам цієї системи сертифікації здійснюється шляхом проведення лабораторних досліджень, обов'язкових для цієї системи сертифікації, показників властивостей товару та співставлення результатів цих лабораторних досліджень з вимогами нормативних документів, на яких базується відповідна система сертифікації.

'''Експертиза оптимальності структури асортименту''' — дослідження номенклатури асортименту на рівні споживчих комплексів, видів та різновидів товару з метою виявлення фактичного (передбачуваного) задоволення потреб споживачів. Вона здійснюється з урахуванням сегментації споживачів даного регіону за їх типологією, соціальним станом, рівнем прибутків, сезонністю та іншими факторами. Крім цього, враховуються: наявність запасів товарів у торговому підприємстві, скорість їх обертання, раціональні норми споживання, фактори соціального (морального) старіння товарів.

'''Експертиза конкурентоспроможності товару''' полягає у формуванні номенклатури найсуттєвіших показників якості товару, їх подальшому оцінюванні та виведенні на основі отриманих оцінок інтегрованого показника конкурентоспроможності. Цей вид експертизи є логічним завершенням експертизи оцінки рівня якості товару.

== Порядок проведення товарознавчої експертизи ==
Порядок проведення товарознавчої експертизи включає в себе традиційні для подібних експертиз етапи:

1. Визначення предмета дослідження та формулювання запитань, на які належить відповісти судовому експерту-товарознавцю.

2. Досконале вивчення всіх документів, що відносяться до об'єкта дослідження товарознавчої експертизи.

3. Безпосередній аналіз об'єкта дослідження, що включає візуальний огляд виробу та проведення специфічних оціночних заходів.

4. Оформлення експертного висновку в письмовому вигляді за підписом судового експерта, який проводив товарознавчу експертизу. В експертний висновок вноситься опис усіх проведених експертних заходів, письмові висновки експерта, його відповіді на поставлені питання, рекомендації (за необхідності). До висновку прикріплюються копії всіх документів, вивчених в процесі дослідження. Експертний висновок носить доказовий характер при використанні його в процесі судового розгляду.
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Товарознавча експертиза: види та порядок проведення

2024-05-03T06:09:38Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України]
== Поняття та головні завдання товарознавчої експертизи ==
'''Товарознавча експертиза''' — це дослідження товарів з метою визначення їх якості, а також їх відповідності існуючим стандартам. Товарознавча експертиза це експертиза: машини, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння. Товарознавча експертиза проводиться як з ініціативи покупця, так і за бажанням виробника або продавця, який бажає переконатися у відповідній якості продукції. Подібні дослідження призначають і в процесі розслідування кримінальних справ та судових розглядів, пов'язаних із розкраданнями, підробками товарів та іншими злочинами.

'''Головними завданнями товарознавчої експертизи є:'''

* визначення вартості товарної продукції.
* визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері.

* визначення характеристик об’єктів дослідження відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B0-20#n3 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності].

* визначення змін показників якості товарної продукції.

* установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника.

* визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
== Предмет та об'єкт товарознавчої експертизи та перелік вирішуваних питань ==
Товарознавча експертиза проводиться компетентними судовими експертами, що мають відповідне свідоцтво Міністерства юстиції України та володіють необхідними знаннями в області товарних характеристик. '''Предмет''' дослідження визначається в кожному індивідуальному випадку залежно від цілей товарознавчої експертизи. Зазвичай, предмет товарознавчої експертизи стосується класифікаційної ідентифікації продукту, його стану на момент проведення експертизи, а також визначення причин чи обставин зміни стану та / або характеристик товару. Експерт-товарознавець повинен володіти необхідним рівнем компетенції при наданні висновку в процесі судової товарознавчої експертизи.

'''Об'єктом товарознавчої експертизи''' є одиниці продовольчої або непродовольчої продукції, а також будь-які матеріальні предмети, що містять інформацію про товарне походження об'єкта дослідження: супровідна документація, технічні описи та рекомендації з використання, зберігання та переміщення виробів. Товарознавчій експертизі підлягають також і об'єкти, які вже були у вжитку, що вибули з ужитку і навіть частини виробу. Слід зазначити, що якщо певний матеріальний предмет не має характерних ознак, що свідчать про його товарної сутності, то його не можна розглядати як об'єкт відповідної експертизи. Якщо, наприклад, в результаті впливу вогню, води або хімічних речовин товар втратив свої конструктивні характеристики, то проведення товарознавчої експертизи не представляється можливим.

'''Орієнтовний перелік вирішуваних питань:'''

* Яка вартість об’єктів дослідження на території України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?
* Яка вартість об’єктів дослідження при перетині митного кордону України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?
* Яке найменування та призначення товарів?
* Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару?
* Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?
* Які дефекти має конкретний товар? Чи є ці дефекти істотними? Чи можлива реалізація (експлуатація) товару за наявності виявлених дефектів?
* Які умови приймання, зберігання та відпуску товару?
* Чи відповідає маркування та пакування товару вимогам нормативно-технічної документації або зразкам?
* Яким підприємством і коли виготовлено товар (за умови наявності маркувальної інформації або відповідних супровідних документів)?
* Яким характеристикам відповідає товар згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B0-20#n2 Українською класифікацієб товарів зовнішньоекономічної діяльності]
* Який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо)?
* Яка ринкова вартість зерна (зернобобових культур) станом на дату укладення контракту (на поточну дату) з урахуванням його якісних показників?

== Види товарознавчої експертизи ==
У залежності від напрямів досліджень, які здійснюються з урахуванням вимог, використаних для експертної оцінки конкретного товару, товарознавча експертиза класифікується на наступні різновиди:
* експертиза кількості товару;
* експертиза якості товару;
* експертиза комплектності товару;
* експертиза споживчих властивостей товару;
* експертиза новизни товару;
* експертиза походження товару;
* експертиза нормативної бази на товари (нормативної документації);
* ідентифікація виду чи різновиду товару;
* експертизи вартості (ціни) товару та ступеня її зниження;
* експертиза рівня якості товару та ступеня його зниження;
* експертиза відповідності коду товару ТН ЗЕД;
* експертиза відповідності товару певній системі сертифікації;
* експертиза оптимальності структури асортименту товарів;
* експертиза конкурентоспроможності товару.
Специфіка окремих видів товарознавчих експертиз коротко може бути окреслена наступними особливостями.

'''Експертиза кількості товару''' — перевірка відповідності кількості товарних одиниць, маси у партії або в частині партії до числового значення, що міститься у товаросупроводжувальних документах або у пакувальному листі; традиційно має місце при розходженні фактичної кількості товару з даними транспортних, супровідних, розрахункових документів чи маркірування. Специфіка цього виду товарознавчої експертизи проявляється при дослідженні товарів без упакування, у відкритій тарі чи тарі, що не забезпечує збереження кількості товару, а також при визначенні мірної чи вагової кількості (тканини, натуральні і штучні шкіри, шкури, текстильні волокна). Певні особливості стосуються експертизи кількості товарів, вага яких залежить від вологості. Розрахунок здійснюється на кондиційну вологість (натуральні волокна, шкури); товарів, кількість яких може визначатися розрахунковим шляхом (шкури); товарів, що транспортуються у специфічній тарі (тюках, контейнерах).

'''Експертиза якості товару''' — перевірка відповідності показників якості товару до вимог, встановлених умовами угоди (контракту), нормативною документацією, а також до товарного зразка-еталона.

'''Експертиза комплектності товару''' — перевірка відповідності номенклатури окремих частин (виробів, деталей, вузлів), які у комплектності складають одиницю. Для товарів легкої промисловості, наприклад, дослідження в межах партії відповідності їх підбору як за окремими частинами (жакет і юбка), так і за певними характеристиками (кольорами, відтінками, покроями, фасонами, оздобленням, розмірно-ростовочно-повнотними характеристиками).

'''Експертиза споживчих властивостей товару''' — аналіз та оцінювання споживчих властивостей товару за допомогою експертних методів на основі результатів випробувань (перевірки). Є одним із найскладніших видів товарознавчої експертизи. Експерт на підставі відповідних знань та із залученням певних засобів здійснює кількісно-якісний аналіз досліджуваного товару шляхом його порівняння з іншими товарами, що обрані за критерій, чи з ідеальним зразком; встановлює споживчу цінність досліджуваного товару на основі співставлення з обраними критеріями чи нормативними документами, отримує узагальнений результат (оцінювальне твердження), виражене у кількісній чи якісній формі.

'''Експертиза новизни товару''' — оцінювання найсуттєвіших споживчих властивостей товару за відповідною шкалою (ступенями) новизни. Такими рівнями доцільно вважати: зміну зовнішнього оформлення товару без зміни його споживчих властивостей; часткову зміну споживчих властивостей за рахунок поліпшення основних характеристик товару, але без принципових змін технології його виготовлення; принципову зміну споживчих властивостей, які вносять суттєві зміни у спосіб задоволення відповідної потреби споживача; появу товару, що не має аналогів. Даний вид експертизи органічно пов'язаний з експертизою споживчих властивостей товару і вимагає досконалого знання номенклатури та методів оцінювання споживчих властивостей.

'''Експертиза походження товару''' — передбачає підтвердження (заперечення) чи встановлення географічного місця виготовлення товару (країни, регіону) та способу виготовлення товару (кустарне, фабричне). Експертне дослідження передбачає розшифровку маркування, що нанесене, на товар, тару, а для товарів, маркування яких відсутнє або викликає сумнів (неправдиве) — застосування знань особливостей вихідних матеріалів, способів виготовлення, конструкції та оздоблення виробів, які характерні конкретним виробникам чи виробникам певних регіонів. Для підвищення об'єктивності експертного висновку у такому дослідженні експерт використовує товарні каталоги та зразки-еталони товарів відомого походження. Певні особливості має експертиза походження товарів, на які видані сертифікати походження, передбачені нормативними документами в галузі зовнішньоекономічної діяльності (сертифікати загальної форми, форми А, форми СТ-1, текстильний сертифікат). Така експертиза здійснюється у порядку, передбаченому Правилами видачі відповідних сертифікатів.

'''Експертиза нормативної бази на товар''' — аудит (перевірка) нормативної документації на товар. Оскільки найпоширенішим сучасним нормативним документом на товари є стандарт, то аудит нормативної бази на товари, насамперед, повинен спрямовуватися на дослідження стандартів. Базовими об'єктами експертизи повинні бути міжнародні стандарти, національні стандарти розвинутих країн, які постачають на світовий ринок конкурентоспроможну продукцію, та рекомендовані нормативи, які пропонуються сучасною наукою, практичним досвідом та потребами конкретних споживачів. Товарознавча експертиза нормативних документів повинна розглядатися як необхідна умова та незаперечна підстава об'єктивності подальших товарознавчих експертиз.

'''Ідентифікація товару''' — встановлення видової назви товару, назви різновиду чи просто найменування товару. Така експертиза повинна бути спрямована на встановлення узаконених (стандартизованих) означень чи тлумачення назви (найменування), яке внесене у відповідні нормативні документи. Такими документами найчастіше є стандарти на терміни і визначення, товарні словники, пояснення до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

'''Експертиза рівня якості''' товару та ступеня пониження рівня якості стосується різних стадій життєвого циклу товару: проектування, виготовлення, транспортування, зберігання, експлуатації. Вона вимагає досконалого знання вимог нормативних документів щодо проектування, виготовлення конкретних видів, а також дефектів, які можуть виникати на різних стадіях життєвого циклу товару. Експерт повинен знайти, ідентифікувати, словесно визначити будь-який дефект та оцінити ступінь його впливу на рівень якості товару, а також встановити ступінь пониження рівня якості товару через наявні дефекти.

'''Експертиза відповідності коду товару''' '''ТН ЗЕД''' передбачає глибоке знання відповідних Правил кодування, особливостей кодування виробів окремих товарних груп та досконалого знання об'єктів кодування (товарів). Здійснюється у відповідності з методикою проведення експертизи товару на його відповідність коду ТН ЗЕД, затвердженого Торгово-промисловою палатою України. Мотивований висновок експерта складається відповідно до вимог Правил ідентифікації.

'''Експертиза відповідності товару певній''' системі сертифікації — експертиза товару, що підлягає обов'язковій сертифікації, такого, що пройшов сертифікацію, вимогам цієї системи сертифікації здійснюється шляхом проведення лабораторних досліджень, обов'язкових для цієї системи сертифікації, показників властивостей товару та співставлення результатів цих лабораторних досліджень з вимогами нормативних документів, на яких базується відповідна система сертифікації.

'''Експертиза оптимальності структури асортименту''' — дослідження номенклатури асортименту на рівні споживчих комплексів, видів та різновидів товару з метою виявлення фактичного (передбачуваного) задоволення потреб споживачів. Вона здійснюється з урахуванням сегментації споживачів даного регіону за їх типологією, соціальним станом, рівнем прибутків, сезонністю та іншими факторами. Крім цього, враховуються: наявність запасів товарів у торговому підприємстві, скорість їх обертання, раціональні норми споживання, фактори соціального (морального) старіння товарів.

'''Експертиза конкурентоспроможності товару''' полягає у формуванні номенклатури найсуттєвіших показників якості товару, їх подальшому оцінюванні та виведенні на основі отриманих оцінок інтегрованого показника конкурентоспроможності. Цей вид експертизи є логічним завершенням експертизи оцінки рівня якості товару.

== Порядок проведення товарознавчої експертизи ==
Порядок проведення товарознавчої експертизи включає в себе традиційні для подібних експертиз етапи:

1. Визначення предмета дослідження та формулювання запитань, на які належить відповісти судовому експерту-товарознавцю.

2. Досконале вивчення всіх документів, що відносяться до об'єкта дослідження товарознавчої експертизи.

3. Безпосередній аналіз об'єкта дослідження, що включає візуальний огляд виробу та проведення специфічних оціночних заходів.

4. Оформлення експертного висновку в письмовому вигляді за підписом судового експерта, який проводив товарознавчу експертизу. В експертний висновок вноситься опис усіх проведених експертних заходів, письмові висновки експерта, його відповіді на поставлені питання, рекомендації (за необхідності). До висновку прикріплюються копії всіх документів, вивчених в процесі дослідження. Експертний висновок носить доказовий характер при використанні його в процесі судового розгляду.
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Оплата послуг патронатного вихователя

2024-05-02T11:47:04Z

Shablista.Alina: внесено зміни щодо розміру соціальної допомоги

== Законодавча база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/1794-19 Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/1789-19 Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною"]
== Поняття «патронатний вихователь» ==
'''Патронатний вихователь''' - це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.
== Здійснення патронату над дитиною ==
'''Патронат над дитиною''' - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. 
'''Сім’я патронатного вихователя''' - це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі. 
'''Патронатним вихователем не можуть бути особи:'''
# обмежені у дієздатності;
# визнані недієздатними;
# позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
# були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
# перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
# зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
# не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
# страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
# є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
# були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
# за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
# є особами без громадянства;
# перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 частини першої статті 212 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] не може бути патронатним вихователем.
Крім осіб, зазначених у частині першій статті 212 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], не можуть бути патронатним вихователем інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
== Обов’язки патронатного вихователя ==
'''Патронатний вихователь зобов’язаний:'''
# забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;
# створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
# співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;
# забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;
# сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.
== Порядок створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя ==
Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні. 
'''Кандидат у патронатні вихователі подає до соціального закладу за місцем проживання такі документи:'''
# заяву;
# копію паспорта громадянина України;
# висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за формою згідно з додатком 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини];
# довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;
# копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
# письмову згоду на влаштування дитини в сім’ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.
Кандидат у патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом з повнолітнім членом своєї сім’ї, що братиме участь у наданні послуги патронату над дитиною (чоловік або дружина кандидата у патронатні вихователі, повнолітня донька або син, які проживають разом з кандидатом, - за згодою), за клопотанням соціального закладу проходить обов’язкове навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики. 
Навчання кандидатів у патронатні вихователі та членів їх сімей, що братимуть участь у наданні послуги з патронату над дитиною, організовує та проводить обласний, Київський та Севастопольський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - регіональний центр). 
За результатами навчання регіональний центр видає кандидатові у патронатні вихователі та членові його сім’ї довідку про проходження навчання та у разі його успішного проходження - рекомендацію про можливість надання послуги з патронату над дитиною. 
Орган опіки та піклування протягом місяця у разі наявності рекомендації про можливість надання послуги з патронату над дитиною укладає з кандидатом у патронатні вихователі договір про надання послуги з патронату над дитиною. 
Обов’язки, права та відповідальність патронатного вихователя під час перебування дитини у його сім’ї визначаються договором про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною"]
Патронатний вихователь та особи, які проживають разом з ним, не рідше ніж один раз на рік проходять обов’язкове медичне обстеження, що підтверджується висновками про стан здоров’я. 
Регіональний центр за направленням соціального закладу забезпечує підвищення кваліфікації патронатного вихователя не рідше ніж один раз на рік за програмою, затвердженою Мінсоцполітики. 
Проїзд кандидатів у патронатні вихователі та членів їх сімей, проживання під час проходження навчання та підвищення кваліфікації фінансуються за рахунок коштів організацій, благодійних фондів, інших джерел, не заборонених законодавством, або за власний рахунок. 
== Влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя ==
Рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини приймає орган опіки та піклування за місцем проживання або виявлення дитини за результатами розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини на підставі наданих службою у справах дітей документів, що обґрунтовують доцільність такого влаштування. 
'''Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини за згодою її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів:'''
* висновку соціального закладу за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї;
* згоди батьків/законних представників дитини на тимчасове влаштування її в сім’ю патронатного вихователя у зв’язку із складними життєвими обставинами, в яких вона перебуває. У разі коли мати або батько дитини є неповнолітніми, крім їх згоди на влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя, необхідна згода їх батьків/законних представників;
* письмової згоди дитини (у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити).
'''Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини без згоди її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів:'''
* рішення про негайне відібрання дитини відповідно до пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини";]
*акта про покинуту чи знайдену дитину; дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законні представники відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров’я, у разі відсутності відомостей про місце перебування батьків/законних представників, а також наявності безпосередньої загрози життю чи здоров’ю дитини;
*акта проведення оцінки рівня безпеки дитини за формою згідно з додатком 10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини], або оцінки потреб дитини та її сім’ї, що підтверджує необхідність влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини, за формою, встановленою Мінсоцполітики. 
Під час розгляду комісією з питань захисту прав дитини питання влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, порушенням зору, слуху обов’язково береться до уваги доступність житла патронатного вихователя для такої дитини, а також готовність патронатного вихователя здійснювати патронат над такою дитиною. 
У разі влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини з інвалідністю райдержадміністрація (виконавчий комітет міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради) вживає заходів до пристосування житлового приміщення патронатного вихователя до потреб дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей, в тому числі забезпечення безперешкодного доступу до будівлі відповідно до вимог законодавства. 
Після прийняття рішення про влаштування дитини органом опіки та піклування не пізніше ніж через п’ять робочих днів з патронатним вихователем укладається договір про патронат над дитиною. 
Батьки/законні представники дитини є стороною зазначеного договору в разі влаштування дитини за їх згодою. 
Батьки/законні представники дитини передають службі у справах дітей копію свідоцтва про народження дитини, медичну картку дитини (у разі наявності), інші документи, необхідні для задоволення потреб дитини (медичні довідки та висновки, документи, що підтверджують освітній рівень дитини, тощо). 
Дитина, яка залишилася без батьківського піклування та потребує невідкладного влаштування, може бути влаштована в сім’ю патронатного вихователя на підставі наказу служби у справах дітей та акта про факт передачі дитини. Рішення про патронат над дитиною приймається органом опіки та піклування протягом п’яти робочих днів з моменту передачі дитини. 
Передачу дитини до сім’ї патронатного вихователя здійснює працівник служби у справах дітей. Акт про факт передачі дитини складається за формою згідно з додатком 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини]. 
У сім’ю патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які виховувалися в одній сім’ї або є рідними братами та сестрами, в тому числі братами та сестрами вже попередньо влаштованих до сім’ї патронатного вихователя дітей. 
Період між вибуттям дитини із сім’ї патронатного вихователя та влаштуванням у його сім’ю наступної дитини не повинен бути меншим ніж сім календарних днів. У разі необхідності невідкладного влаштування дитини за згодою патронатного вихователя цей період може бути скорочено, але не менш як до трьох календарних днів. 
'''Служба у справах дітей передає патронатному вихователю на кожну дитину такі документи:'''
* акт про факт передачі дитини;.
* копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);
* рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини;
* договір про патронат над дитиною/наказ служби у справах дітей (у разі невідкладного влаштування дитини);
* довідку про стан здоров’я дитини на момент її влаштування в сім’ю патронатного вихователя;
* медичну картку дитини (у разі наявності);
* копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі влаштування дитини з інвалідністю);
* документи, що підтверджують освітній рівень дитини (у разі наявності). 
Патронатному вихователю можуть бути передані інші наявні у дитини документи, письмові рекомендації щодо особливостей її виховання, догляду, лікування чи реабілітації, забезпечення контактів дитини з її батьками/законними представниками, родичами, а також щодо інших питань. 
Відсутність у дитини документів, що посвідчують її особу, не є перешкодою для влаштування в сім’ю патронатного вихователя. 
Під час перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя ведеться журнал спостережень, до якого патронатним вихователем вноситься інформація про дитину (психологічний і фізичний стан, потреби, особливості характеру та поведінки, досягнення, труднощі та зміни, що відбуваються), подолання нею складних життєвих обставин, контакт з батьками/законними представниками, родичами, у разі наявності законних підстав - з кандидатами в опікуни/піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, усиновителі, а також підготовку до повернення її у сім’ю або зміну форми влаштування.
Після вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя журнал спостережень передається службі у справах дітей. 
Для узгодженості дій із забезпечення найкращих інтересів дитини, влаштованої в сім’ю патронатного вихователя, та комплексної підтримки в подоланні складних життєвих обставин її батьками/законними представниками утворюється міждисциплінарна команда, до складу якої обов’язково входять патронатний вихователь, працівники соціального закладу та служби у справах дітей. 
У разі коли дитина має інвалідність, до міждисциплінарної команди залучається представник реабілітаційної або навчальної установи, в якій виконується індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю. 
Надання дитині освітніх послуг, стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги здійснюється державними та комунальними навчальними закладами та закладами охорони здоров’я за місцем проживання сім’ї патронатного вихователя або за місцем, де вона проживала до влаштування в сім’ю патронатного вихователя, якщо це відповідає її найкращим інтересам. 
Соціальний супровід сім’ї дитини з метою подолання складних життєвих обставин, що призвели до її влаштування в сім’ю патронатного вихователя, здійснює соціальний заклад із залученням інших надавачів соціальних послуг в установленому законодавством порядку. 
Служба у справах дітей здійснює контроль за умовами утримання та виховання дитини, забезпеченням її прав та найкращих інтересів у сім’ї патронатного вихователя. 
Строк перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців і встановлюється органом опіки та піклування за результатами оцінки рівня безпеки або оцінки потреб дитини та її сім’ї. 
Орган опіки та піклування у разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений строк, може прийняти рішення про продовження строку перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не більш як до шести місяців відповідно до висновку міждисциплінарної команди. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною] визначено порядок влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя.
== Вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя ==
Рішення про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя приймається органом опіки та піклування за результатами розгляду питання комісією з питань захисту прав дитини на підставі поданого службою у справах дітей та соціальним закладом пакета документів, що обґрунтовують доцільність такого вибуття. 
'''Підставами для прийняття рішення про вибуття дитини є:'''
* заява батьків/законних представників дитини про повернення в сім’ю у зв’язку з подоланням обставин, що спричинили влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя;
* заява дитини (у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити);
* заява патронатного вихователя про неможливість надання послуги патронату над дитиною у своїй сім’ї внаслідок виникнення обставин, що об’єктивно унеможливлюють їх виконання;
* подання служби про невиконання або неналежне виконання патронатним вихователем обов’язків за договором про патронат;
* подання служби про виведення дитини/особи з патронату у зв’язку з досягненням повноліття та визначенням місця її подальшого проживання, навчання чи працевлаштування.
'''Неналежне виконання патронатним вихователем обов’язків за договором про патронат над дитиною, що може бути підтверджено:'''
* обстеженням умов проживання дитини в сім’ї патронатного вихователя, проведеним службою у справах дітей згідно з письмовим повідомленням, що надійшло від навчального закладу, закладу охорони здоров’я, соціального захисту населення, іншого структурного підрозділу місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, громадської організації, батьків/законних представників дитини, або зверненням дитини;
* документально засвідченими відомостями, що надійшли від органів Національної поліції, прокуратури та судів;
* наявність інших умов, передбачених договором про патронат над дитиною. У разі вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя при досягненні повноліття обов’язково вживаються заходи до визначення місця її подальшого проживання, джерел отримання доходу, налагодження контактів з родичами, які надаватимуть їй підтримку, та у разі потреби її соціального супроводу з урахуванням індивідуальних потреб та рівня готовності до самостійного життя. Передача дитини батькам/законним представникам здійснюється в присутності працівника служби у справах дітей, про що складається акт про факт передачі дитини. '''Під час вибуття дитини патронатний вихователь передає її батькам/законним представникам такі документи:'''

* копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);
* медичну картку дитини (у разі наявності);
* документи, що підтверджують освітній рівень дитини (у разі наявності);
* медичну довідку про стан здоров’я дитини на момент вибуття та довідку про стан здоров’я на момент її влаштування в сім’ю патронатного вихователя;
* рекомендації щодо подальшого виховання дитини та догляду за нею;
* інші документи, які були передані патронатному вихователю під час влаштування дитини до його сім’ї, зокрема документи, що містять персональні дані дитини та батьків/законних представників. 
Патронатний вихователь протягом семи календарних днів після вибуття дитини з його сім’ї продовжує співпрацювати з батьками/законними представниками, до яких вона повернулася, надає консультації щодо особливостей її догляду та виховання з метою усунення ризиків повторного виникнення складних життєвих обставин, готує висновки та рекомендації відповідно до умов договору про патронат над дитиною. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною] визначено порядок вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя.
== Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною ==
Оплата послуг патронатного вихователя та виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. 
При влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя її батьки не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини (стаття 256 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

Соціальні виплати патронатному вихователю – 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. Так, з 1 січня 2024 року така соціальна допомога становить для дітей віком від 0 до 6 років – 6407,50 грн. (2563 грн. х2,5), а для дітей віком від 6 до 18 років – 7990,00 грн. (3196 грн. х2,5). Розмір оплати за послугу патронату над дітьми прирівняний до 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи (з 1 січня 2024 року – 3028 грн. х5) і дорівнює 15140,00 грн. Також установлена система надбавок у розмірі 10% за кожну наступну дитину, а також за складність у разі влаштування до сім’ї патронатного вихователя новонародженої дитини, дитини з ВІЛ-інфекцією, дитини з вадами розвитку чи інвалідністю, неповнолітньої вагітної. 
== Порядок оплати послуг патронатного вихователя та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя ==
Механізм призначення і виплати за рахунок коштів державного бюджету соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя (далі - соціальна допомога), оплати послуги патронату над дитиною (далі - грошове забезпечення) та здійснення видатків на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя на період до 2027 року визначено
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною".] 
Призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення). 
'''Для призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення патронатний вихователь подає до органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, такі документи:'''
* заяву про призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення із зазначенням реквізитів особового рахунка, відкритого в банківській установі, або проведення виплат через державне підприємство поштового зв’язку;
* копію договору про надання послуг з патронату над дитиною;
* копію договору про патронат над дитиною або наказу служби у справах дітей у разі невідкладного влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;
* рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;
* копію акта про факт передачі дитини;
* копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);
* довідку з місця навчання про розмір стипендії влаштованої в сім’ю патронатного вихователя дитини;
* копію виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину з інвалідністю, виданої в установленому порядку МОЗ. 
Документи, на підставі яких призначено соціальну допомогу та грошове забезпечення, зберігаються протягом п’яти років після припинення зазначених виплат. 
Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються і виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя до дня її вибуття з такої сім’ї та поновлюються у разі наступного влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя. 
Грошове забезпечення виплачується патронатному вихователю протягом семи календарних днів після вибуття дитини із сім’ї за надання батькам/законному представнику дитини підтримки та консультацій щодо її догляду, виховання та реабілітації. 
Виплата соціальної допомоги припиняється на підставі рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя та копії акта про факт передачі дитини. 
Підставою для припинення виплати соціальної допомоги у разі досягнення дитиною повноліття або її смерті є письмове повідомлення служби у справах дітей. 
Розмір соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на місяць, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на місяць. 
Соціальна допомога виплачується на кожну влаштовану в сім’ю патронатного вихователя дитину. 
У разі коли дитині виплачується призначена в установленому порядку стипендія, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та розміром стипендії за попередній повний місяць на момент влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя. 
У разі зміни розміру стипендії патронатний вихователь зобов’язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної інформації повідомити органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної соціальної допомоги. 
Соціальна допомога використовується патронатним вихователем у повному обсязі для забезпечення повноцінного харчування, виховання, навчання та розвитку дитини відповідно до її потреб. 
Служба у справах дітей не пізніше ніж через п’ять робочих днів з моменту влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або її вибуття з такої сім’ї письмово інформує орган соціального захисту населення про влаштування або вибуття дитини. 
Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць. 
У разі коли в сім’ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина та одночасно двоє і більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно не більш як на 50 відсотків. 
У разі встановлення законом іншого прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення патронатного вихователя. 
Соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються через банківську установу. 
У разі перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя неповний місяць соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються пропорційно кількості календарних днів перебування дитини під патронатом. 
Видатки, пов’язані з виплатою соціальної допомоги та грошового забезпечення, та видатки на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатних вихователів здійснює структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету. 
Стаття 87 [http://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17 Бюджетного кодексу України] зазначає, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримку малих групових будинків.
[[Категорія:Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]

Стягнення аліментів в порядку наказного провадження

2024-04-15T11:20:31Z

Shablista.Alina: /* Форма, зміст заяви про видачу судового наказу, порядок її розгляду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2037-viii Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 Закон України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.
|}
== Стягнення аліментів на підставі судового наказу ==
Судовий наказ про стягнення аліментів є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України]
* про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - '''''однієї чверті''''', на двох дітей - '''''однієї третини''''', на трьох і більше дітей - '''''половини заробітку (доходу) платника аліментів''''', але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
* про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі '''''50 відсотків прожиткового мінімуму''''' для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

У разі заявлення іншого розміру аліментів, що прямо не передбачено законом, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Обов’язковою умовою є те, що ця вимога не повинна бути пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Тобто якщо особа, окрім стягнення аліментів у відповідному розмірі, заявляє вимогу про встановлення чи оскарження батьківства/материнства або вимогу про позбавлення батьківських прав (де обов’язковою є участь органу опіки та піклування), справа не може бути розглянута за правилами наказного провадження.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
== Підсудність заяви про видачу судового наказу ==
Заява про видачу судового наказу може подаватися до суду першої інстанції як за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування боржника, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування заявника.
== Форма, зміст заяви про видачу судового наказу, порядок її розгляду ==
Заява про видачу судового наказу подається у [[Файл:Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів.doc|міні|Заява_про_видачу_судового_наказу_про_стягнення_аліментів]] письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 163 ЦПК України] у ній повинно бути зазначено:
# найменування суду, до якого подається заява;
# прізвище, ім'я та по-батькові заявника та боржника, їх місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) заявника та боржника за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника, а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
# вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються;
# перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
''У разі відсутності РНОКПП боржника, заявник, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6634 статті 84 ЦПК України], може звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів (в заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів або окремим клопотанням). Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6622 частинах другій та третій статті 83 ЦПК України].''
Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 частини 7, 8 статті 170 ЦПК України], у разі видачі судового наказу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України] боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України], судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9040 главою 3 розділу V цього Кодексу].
{| class="wikitable"
|-
| '''Приклад''', рішення у формі судового наказу, [http://reyestr.court.gov.ua/Review/78175855 судді Ренійського районного суду Одеської області, Гончарова-Парфьонова О.О. про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, від 28.08.2018 року.]
|}
== Наслідки видачі судового наказу про стягнення аліментів ==
Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст) боржникові разом з копією заяви про видачу судового наказу та доданими до неї документами. Судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає. Протягом 5 днів з дня набрання судовим наказом законної сили суд надсилає його копію (текст) стягувачу. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"] судовий наказ є виконавчим документом, підлягає примусовому виконанню та може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені аліменти.
== Час, з якого присуджуються аліменти на дитину ==
В разі подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, вони присуджуються до стягнення із дня подання такої заяви.
== Пільги по сплаті судового збору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Таким чином, судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів не сплачується.
[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Звернення до суду: наказне провадження

2024-04-15T11:05:17Z

Shablista.Alina:

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" (далі - Постанова)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану]

'''Зверніть увагу! [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено/відновлення у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану та розпорядження Верховного Суду щодо зміни/відновлення територіальної підсудності судових справ].'''
|}
==Поняття "наказне провадження"==
'''''Наказне провадження''''' є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення (пункт 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України].
==Хто має право звернутися до суду==
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також [[Представництво в цивільному процесі|органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб]] (частина друга статті 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]).
==Куди звернутися==
Заява про видачу судового наказу подається до '''суду першої інстанції''' за загальними [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі#До якого суду звернутися (підсудність справи)|правилами підсудності]], встановленими ЦПК України (стаття 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]).
==Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ==
Судовий наказ може бути видано (стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]), у разі якщо: '''1) заявлено вимогу про [[Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати|стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку]];''' Якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (пункт 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page10 положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

'''2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;''' Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 стаття 132 ЦПК України]). За своєю природою ця вимога є цивільно-правовою, а отже, на неї поширюється загальна позовна давність у 3 роки. Звернутися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги. Заявником може бути заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.

'''3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;'''

Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

'''4) заявлено вимогу про [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|стягнення аліментів]] у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із [[Встановлення факту батьківства|встановленням]] чи [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорюванням батьківства (материнства)]] та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; ''' Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати

'''5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;'''

'''6)заявлено вимогу про [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|повернення вартості товару неналежної якості]], якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;'''

Видача судового наказу за заявленою вимогою про повернення вартості товару неналежної якості можлива лише за заздалегідь прийнятого рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола осіб. Судовий наказ не може бути виданий за заявою, в якій зазначено вимогу про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди, завданих неналежною якістю товару, оскільки вони є предметом розгляду в порядку позовного провадження (пункт 15 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).

'''7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''
==Форма і зміст заяви про видачу судового наказу==
Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Форма і зміст заяви повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 163 ЦПК України], зокрема '''у заяві повинно бути зазначено''': 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги ([https://cp.ks.court.gov.ua/sud2122/zrazkyzayavd/ зразок заяви про видачу судового наказу]).

До заяви про видачу судового наказу додається:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до підпункту 41 пункту 1 частини другої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2024 році – 302,80 гривень);

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

5) Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі
==Строки розгляду заяви судом==
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу '''протягом 5 днів''' з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - '''протягом 5 днів''' з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.

Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
==Підстави для відмови у видачі судового наказу==
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7229 163 ЦПК України]; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2-1) заяву подано особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142 частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 161 ЦПК України]; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7441 статті 186 ЦПК України]; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7244 статті 164 ЦПК України]; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу '''не пізніше 10 днів''' з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 статті 165 ЦПК України], не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
==Оскарження судового наказу==
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку '''не підлягає''', проте може бути скасований місцевим судом (тобто в місцевий суд може бути подана заява про скасування судового наказу).
==Порядок скасування судового наказу==
===Форма і зміст заяви про скасування судового наказу===
Боржник має право '''протягом 15 днів''' з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України]. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 стаття 170 ЦПК України]) та має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місце знаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (
[[Файл:Зразок заяви про скасування судового наказу.docx|міні|Заява про скасування судового наказу (зразок)]]).До заяви додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до підпункту 42 пункту 1 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2024 році – 151,40 грн.); 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу встановленого строку. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України] боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України], судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
===Розгляд заяви про скасування судового наказу===
Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 170 ЦПК], повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7310 стаття 171 ЦПК України]).

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 статтею 444 ЦПК].
==Набрання судовим наказом законної сили та видача його==
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу '''протягом 5 днів після''' закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили. Крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 статті 161 ЦПК], коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8081 ст. 269 ЦПК України], суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалою суду питання про виправлення описки вирішується без повідомлення учасників справи.
==Див. також==
*[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
*[[Звернення до суду: окреме провадження]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі

2024-04-15T11:00:16Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n260 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану]

'''Зверніть увагу! [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено/відновлення у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану та розпорядження Верховного Суду щодо зміни/відновлення територіальної підсудності судових справ].'''
|}
== Хто має право звернутися з позовною заявою ==
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Куди звернутися ==
Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються ''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами''.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Позивач має можливість надіслати до суду позовну заяву через [https://id.court.gov.ua/ портал "Електронний суд"] з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
|}
== Протягом якого строку особа може звернутися до суду ==
За загальним правилом, звернутися до суду з позовом особа може протягом 3 років з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 стаття 257], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина перша статті 258 Цивільного кодексу України]).

Більш детально про позовну давність: [[Позовна давність]]
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#98FB98;" | №!! style="background-color:#98FB98;" |Вид підсудності !! style="background-color:#98FB98;" | Предмет позову !! style="background-color:#98FB98;" | Який суд розглядає
|-
| rowspan="2" |1.|| rowspan="2" |Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210 стаття 27 Цивільного процесуального кодексу України])|| Позови до фізичної особи || За зареєстрованим місцем проживання/перебування особи
|-
|Позови до юридичної особи||За місцезнаходженням юридичної особи згідно з [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]
|-
| rowspan="15" |2.|| rowspan="15" |Підсудність справ за вибором позивача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 стаття 28 Цивільного процесуального кодексу України])||Позови про '''стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру; оплату '''додаткових витрат на дитину'''; стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, '''індексацію аліментів''', зміну способу їх стягнення; про '''визнання батьківства''' відповідача; позови, що виникають з '''трудових правовідносин'''||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача
|-
|Позови про '''розірвання шлюбу''' (у разі, якщо на утриманні особи є малолітні або неповнолітні діти або якщо вона не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати за місцем проживання відповідача))||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача
|-
|Позови про '''відшкодування шкоди''', завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або місцем заподіяння шкоди
|-
|Позови про '''відшкодування шкоди''', завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду|| За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача
|-
|Позови про захист прав споживачів||За місцем проживання/перебування споживача, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору
|-
|Позови про відшкодування шкоди, завданої майну||За місцем завдання шкоди
|-
|Позови, що виникають з діяльності філій або представництв юридичної особи, відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи||За місцезнаходженням філії, представництва юридичної особи, відокремленого підрозділу
|-
|Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки певному місці||За місцем виконання договорів
|-
|Позови до відповідача, місце проживання/перебування якого невідоме||За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи)
|-
|Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання/перебування||За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання/перебування в Україні
|-
|Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден та про стягнення сум винагороди за рятування на морі
|За місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна
|-
|Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом||За місцем виконання виконавчого напису нотаріуса
|-
|Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування
|За місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів
|-
|Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову || За місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи)
|-
|Позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру
|За місцем проживання чи перебування позивача
|-
|3.||Підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 частина 15 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України])||Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях||За місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів
|-
| rowspan="7" |4.|| rowspan="7" |Виключна підсудність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 стаття 30 Цивільного процесуального кодексу України])||Позови, що виникають з приводу '''нерухомого майна'''|| rowspan="2" |За місцезнаходженням майна або основної його частини
|-
|Позови про зняття арешту з майна
|-
|Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до '''прийняття спадщини''' спадкоємцями||За місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини
|-
|Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти||За місцезнаходженням перевізника
|-
|Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору || За місцем розгляду первісного позову
|-
|У випадку об'єднання щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання || За місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання
|-
|Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій || Розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги
|}
[[Файл:29542510 763426103850744 6795031551460226431 n.jpg|міні|Позовне провадження]]
== [http://court.gov.ua/userfiles/pozov_civil.pdf Форма і зміст позовної заяви] ==
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:
* найменування суду, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
* зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
* підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (зразок підтвердження) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 стаття 175 Цивільного процесуального кодексу України]).
'''''До позовної заяви додаються:'''''
#документ про сплату судового збору або зазначається підстава звільнення від сплати судового збору;
#документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);
#клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (за необхідності);
#копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (виключення: позови, що виникають з трудових правовідносин; про відшкодування шкоди, завданої завданою каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 стаття 177 Цивільного процесуального кодексу України]).
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6709 Статтею 95 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії. Заявник, який подає документи в копіях, має вказати про наявність у нього або іншої особи оригіналу. Засвідчення вірності копії документа оригіналу здійснюється шляхом проставлення власноручного підпису і дати. Особа має право завіряти копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у неї. Якщо оригіналу немає, до суду можна надати незасвідчену ксерокопію чи фотокопію документа з вказівкою про те, у кого знаходиться оригінал.

Відмітка має містити наступні реквізити:
* слова – «Згідно з оригіналом»,
* особистий підпис,
* власне ім’я та прізвище,
* дата засвідчення.
== Вартість ==
За подання позову особа сплачує [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»](1211 грн. 20 коп. у 2024 році).
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
== Строки розгляду справи судом ==
Суд розглядає справу по суті ''протягом тридцяти днів'' з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті ''не пізніше ніж через шістдесят днів'' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України]).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України]), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 розділу ХІІ Цивільного процесуального кодексу України]).
== Порядок оскарження ==
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в '''апеляційній інстанції''' протягом 30 днів з дня проголошення рішення суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України]).

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в '''касаційній інстанції''' протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Див. також ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
*[[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції]]
* [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції]]
* [[Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Подання цивільного позову у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Звернення до суду: провадження в адміністративній справі

2024-04-15T10:55:12Z

Shablista.Alina: /* Форма і зміст позовної заяви */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.

'''Розпорядження Верховного Суду щодо зміни територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (адміністративні суди)''':
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_18_03_2022_1.pdf від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22]
[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Територія України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції!]
|}
== Хто має право звернутися до суду ==
Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 частина перша статті 5 КАСУ]).
== Куди звернутися ==
Позовна заява в порядку адміністративного судочинства пред’являється до суду першої інстанції - ''місцеві адміністративні суди'' (місцеві загальні суди як адміністративні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди) та окружні адміністративні суди), ''апеляційні адміністративні суди'', ''Верховний Суд'', - до компетенції якого віднесено розгляд і вирішення адміністративної справи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Позивач має можливість надіслати до суду позовну заяву через [https://id.court.gov.ua/ портал "Електронний суд"] з використанням [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83 кваліфікованого електронного підпису].
|}
== Протягом якого строку особа може звернутися до суду ==
За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна '''протягом 6 місяців''' з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, '''тобто, коли особа дізналася''' або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 частина друга статті 122 КАСУ]).

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється '''тримісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється '''тримісячний строк''', який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється '''шестимісячний строк''', який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється '''місячний строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 (частина п'ята статті 122 КАСУ).]

Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 286 КАСУ] передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано '''протягом десяти днів''' з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - '''протягом десяти днів з дня вручення''' такого рішення (постанови).

'''Учасники виконавчого провадження''' (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. В такому разі позовну заяву може бути подано до суду:

1) '''у десятиденний строк''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) '''у триденний строк''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11783 (стаття 287 КАСУ)]
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Параграфи 1-3 Глави 3 Розділу I КАСУ]
{| class="wikitable"
|-
!№!! colspan="2" |Вид підсудності!!Предмет позову!!Який суд розглядає
|-
| rowspan="9" |1.|| colspan="2" rowspan="9" |'''Предметна підсудність'''||Адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень ''у справах про притягнення до адміністративної відповідальності''|| rowspan="5" | Місцевий загальний суд як адміністративний суд
|-
|Адміністративні справи, пов’язані ''з виборчим процесом чи процесом референдуму'', щодо:
* оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
* уточнення списку виборців;
* оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
* оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб.
|-
|Адміністративні справи, пов’язані ''з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України'', щодо:
* примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
* примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
* продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
* затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
|-
|Адміністративні справи з приводу ''рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця'' чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених вищезазначеними пунктами
|-
|Адміністративні справи щодо ''оскарження рішень Національної комісії з реабілітації'' у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
|-
|Адміністративні справи, що не підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам||Окружний адміністративний суд
|-
|Адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності ''Центральної виборчої комісії'' (окрім справ, підсудних Верховному Суду), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб||Апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ
|-
|Адміністративні справи про ''примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки'', інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені; спори за участю суб’єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та спори, що виникають у зв’язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу||Апеляційним адміністративним судам
|-
|Адміністративні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою || Верховний Суд
|-
| rowspan="5" |2.|| rowspan="5" |'''Територіальна підсудність'''|| rowspan="2" |Загальна||Позови до фізичної особи||За зареєстрованим місцем проживання / перебування фізичної особи (відповідача)
|-
|Позови до юридичної особи||За місцезнаходженням юридичної особи (відповідача) згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
|-
|Виняткова||Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань)||За вибором позивача судом за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, або судом за місцезнаходженням відповідача
|-
| rowspan="2" |Виключна||
# Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених кодексом;
# адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання;
# адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, його посадова чи службова особа;
#адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії
||Окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ
|-
||Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності||За місцезнаходженням відповідного контрольного пункту
|-
|}
==Форма і зміст позовної заяви==
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 стаття 160 КАСУ]):

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До позовної заяви додаються:

1) документ про сплату судового збору (за необхідності);

2) документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);

3) копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи, докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

'''Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.'''
[[Файл:Бланк Адміністративний позов.docx|міні|Бланк_Адміністративний позов]]
== Вартість ==
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Законом України "Про судовий збір"].

За подання до адміністративного суду:

''Адміністративного позову:''
{| class="wikitable"
|-
| colspan="2" | '''майнового характеру, який подано''':
|-
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою || 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| фізичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| colspan="2" | '''немайнового характеру, який подано''':
|-
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| фізичною особою || 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
{| class="wikitable"
|-
| ''апеляційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами || 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
| ''касаційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду || 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
|-
| апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення || 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Прожитковий мінімум для для працездатних осіб згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2 рік"] '''3028 грн.'''
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]
== Строки розгляду справи судом ==
Суд має розпочати розгляд справи по суті '''не пізніше ніж через 60 днів''' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті '''протягом 30 днів''' з дня початку розгляду справи по суті (стаття 193 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 КАСУ]).
== Порядок оскарження ==
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в ''апеляційній інстанції'' протягом 30 днів з дня проголошення постанови адміністративного суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали), в окремих випадках протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в ''касаційній інстанції'' протягом 30 днів після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
== Див.також ==
* [[Спрощене провадження в адміністративних справах]]
* [[Окрема ухвала суду в адміністративному процесі]]
* [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі]]
* [[Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Звернення до суду: провадження в адміністративній справі

2024-04-15T10:51:59Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.

'''Розпорядження Верховного Суду щодо зміни територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (адміністративні суди)''':
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_18_03_2022_1.pdf від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22]
[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Територія України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції!]
|}
== Хто має право звернутися до суду ==
Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 частина перша статті 5 КАСУ]).
== Куди звернутися ==
Позовна заява в порядку адміністративного судочинства пред’являється до суду першої інстанції - ''місцеві адміністративні суди'' (місцеві загальні суди як адміністративні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди) та окружні адміністративні суди), ''апеляційні адміністративні суди'', ''Верховний Суд'', - до компетенції якого віднесено розгляд і вирішення адміністративної справи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Позивач має можливість надіслати до суду позовну заяву через [https://id.court.gov.ua/ портал "Електронний суд"] з використанням [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83 кваліфікованого електронного підпису].
|}
== Протягом якого строку особа може звернутися до суду ==
За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна '''протягом 6 місяців''' з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, '''тобто, коли особа дізналася''' або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 частина друга статті 122 КАСУ]).

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється '''тримісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється '''тримісячний строк''', який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється '''шестимісячний строк''', який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється '''місячний строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 (частина п'ята статті 122 КАСУ).]

Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 286 КАСУ] передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано '''протягом десяти днів''' з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - '''протягом десяти днів з дня вручення''' такого рішення (постанови).

'''Учасники виконавчого провадження''' (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. В такому разі позовну заяву може бути подано до суду:

1) '''у десятиденний строк''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) '''у триденний строк''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11783 (стаття 287 КАСУ)]
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Параграфи 1-3 Глави 3 Розділу I КАСУ]
{| class="wikitable"
|-
!№!! colspan="2" |Вид підсудності!!Предмет позову!!Який суд розглядає
|-
| rowspan="9" |1.|| colspan="2" rowspan="9" |'''Предметна підсудність'''||Адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень ''у справах про притягнення до адміністративної відповідальності''|| rowspan="5" | Місцевий загальний суд як адміністративний суд
|-
|Адміністративні справи, пов’язані ''з виборчим процесом чи процесом референдуму'', щодо:
* оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
* уточнення списку виборців;
* оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
* оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб.
|-
|Адміністративні справи, пов’язані ''з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України'', щодо:
* примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
* примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
* продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
* затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
|-
|Адміністративні справи з приводу ''рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця'' чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених вищезазначеними пунктами
|-
|Адміністративні справи щодо ''оскарження рішень Національної комісії з реабілітації'' у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
|-
|Адміністративні справи, що не підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам||Окружний адміністративний суд
|-
|Адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності ''Центральної виборчої комісії'' (окрім справ, підсудних Верховному Суду), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб||Апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ
|-
|Адміністративні справи про ''примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки'', інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені; спори за участю суб’єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та спори, що виникають у зв’язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу||Апеляційним адміністративним судам
|-
|Адміністративні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою || Верховний Суд
|-
| rowspan="5" |2.|| rowspan="5" |'''Територіальна підсудність'''|| rowspan="2" |Загальна||Позови до фізичної особи||За зареєстрованим місцем проживання / перебування фізичної особи (відповідача)
|-
|Позови до юридичної особи||За місцезнаходженням юридичної особи (відповідача) згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
|-
|Виняткова||Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань)||За вибором позивача судом за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, або судом за місцезнаходженням відповідача
|-
| rowspan="2" |Виключна||
# Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених кодексом;
# адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання;
# адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, його посадова чи службова особа;
#адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії
||Окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ
|-
||Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності||За місцезнаходженням відповідного контрольного пункту
|-
|}
==Форма і зміст позовної заяви==
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 стаття 160 КАСУ]):

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До позовної заяви додаються:

1) документ про сплату судового збору (за необхідності);

2) документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);

3) копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи, докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

'''Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.'''
[[Файл:Бланк Адміністративний позов.docx|міні|Бланк_Адміністративний позов]]
== Вартість ==
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Законом України "Про судовий збір"].

За подання до адміністративного суду:

''Адміністративного позову:''
{| class="wikitable"
|-
| colspan="2" | '''майнового характеру, який подано''':
|-
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою || 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| фізичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| colspan="2" | '''немайнового характеру, який подано''':
|-
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| фізичною особою || 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
{| class="wikitable"
|-
| ''апеляційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами || 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
| ''касаційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду || 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
|-
| апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
| заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення || 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Прожитковий мінімум для для працездатних осіб згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2 рік"] '''3028 грн.'''
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]
== Строки розгляду справи судом ==
Суд має розпочати розгляд справи по суті '''не пізніше ніж через 60 днів''' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті '''протягом 30 днів''' з дня початку розгляду справи по суті (стаття 193 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 КАСУ]).
== Порядок оскарження ==
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в ''апеляційній інстанції'' протягом 30 днів з дня проголошення постанови адміністративного суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали), в окремих випадках протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в ''касаційній інстанції'' протягом 30 днів після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
== Див.також ==
* [[Спрощене провадження в адміністративних справах]]
* [[Окрема ухвала суду в адміністративному процесі]]
* [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі]]
* [[Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність за непостановку на облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки

2024-04-05T08:02:51Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 Наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
== Військовий обов'язок ==
Стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Кожен громадянин має обов'язок перед рідною країною.Так, в кожного громадянина відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон)] є обов'язок захищати свою Вітчизну, її недоторканність і цілісність території. Для підготовки Збройних сил України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон] встановлює військовий обов'язок. '''Такий обов'язок включає:'''
# підготовка осіб до військової служби;
# приписка до ділянок призову;
# прийняття на службу (за контрактом або за призовом);
# проходження такої служби;
# перебування в запасі;
# військовий резерв;
# ''військовий облік''
== Приписка до призовних дільниць ==
Для проведення приписки у районах (містах) утворюються призовні дільниці. До призовних дільниць щороку '''''протягом січня - березня''''' приписуються допризовники, яким у рік приписки '''виповнюється 17 років'''. Приписка проводиться відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Для приписки до призовної дільниці громадяни зобов'язані '''особисто прибути''' до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в '''строк, зазначений у повістці''', та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.

'''Важливо!''' Обов'язок подавати інформацію до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовим комісаріатам) про вищевказаних громадян покладається на всі підприємства, організації, установи освіти, їх керівників, а також, органи місцевої влади (сільські, міські та селищні ради і тд). І за недотримання цього обов'язку передбачена відповідальність.

Не підлягають приписці до призовних дільниць громадяни:
# які відбувають покарання в установах виконання покарань;
# до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
Громадянам приписаним до призовних дільниць, видаються посвідчення про приписку, роз'яснюються права та обов'язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n173 (стаття 14 Закону )]
== Військовий облік ==
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Військовому обліку підлягають:
# призовники від 16 років (у рік досягнення 17-річного віку) до 25 років;
# військовозобов'язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі;
# жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність;
# за власним бажанням - жінки , які мають спеціальність або професію споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 перелік яких затверджений наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313.]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n680 статті 37 Закону] взяттю на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:

на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):
# приписані до призовних дільниць;
# які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
# які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць;
# звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов’язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 25-річного віку;
на військовий облік військовозобов'язаних:
# звільнені з військової служби в запас;
# які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";
# військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
# звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
# які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
# зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;
# які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;
# які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
# які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі;
на військовий облік резервістів:
# які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві;
# які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;
# які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Для того, щоб стати на облік необхідно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з паспортом, приписним (або військовим квитком - для обліку військовозобов'язаних) і іншими документами, що підтверджують підстави для зміни проживання, закінчення вузу, інші документи, передбачені діючим законодавством.

Законодавством встановлені терміни і порядок постановки на облік в залежності від підстав для обліку. Крім того обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів регламентовані Правилами військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 №1487]), зокрема перебувати на військовому обліку:
# за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання;
# за місцем роботи (навчання);
# у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців — за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України;
Якщо людина прибула на нове місце проживання, вона зобов'язана особисто повідомити про це територіальний центр комплектування та соціальної підтримкиза новим місцем проживання. Те ж саме стосується змін сімейного стану, стану здоров'я, місця навчання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n751 (частина 11 статті 38 Закону )] - про все це необхідно сповістити в '''семиденний строк''' територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку. 
== Відповідальність за правопорушення, пов'язані з військовим обліком ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність.'''
=== Адміністративна відповідальність ===
Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(від 510 до 850 грн). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 (стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення).]

Органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов’язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n751 (частина третя статті 38 Закону)].

=== '''Кримінальна відповідальність''' ===
Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.
Крім цього слід зазначити що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення] передбачає окремі штрафи на посадових осіб органів влади, керівників підприємств, організацій, установ, які своєчасно не повідомили в військкомат інформацію про наявність потенційних призовників.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Військовий облік

2024-04-05T07:50:21Z

Shablista.Alina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-19 Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/618/2012 Указ Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618/2012 "Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 Наказ Міністерства оборони України 11 жовтня 2021 року № 313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
== Загальна інформація про військовий облік ==
'''Військовий облік''' – складова змісту мобілізаційної підготовки держави, яка полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

♦ фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

♦ здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;

♦ подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text (пункт 2 Порядку]).

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

'''Завданнями військового обліку є''':
* утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;
* проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
* своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
* організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
* забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;
* забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку;
* забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text пункт 4 Порядку]).
З метою ведення військового обліку в державі створюється ''система військового обліку'' призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Система військового обліку – сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають ''кількісний склад та якісний стан призовників'', військовозобов'язаних та резервістів.

Для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі:

'''Міноборони:'''

1) затверджує порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;

2) визначає:

- форми військово-облікових документів;

- показники та критерії з оцінювання стану військового обліку;

- перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після здобуття яких жінки за власним бажанням беруться на військовий облік військовозобов'язаних, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за умови придатності до проходження військової служби за станом здоров'я та віком;

- перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями;

- перелік військово-облікових спеціальностей (крім СБУ).

'''Генеральний штаб Збройних Сил:'''

1) здійснює загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку, контроль за станом цієї роботи в державних органах (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах та організаціях;

2) встановлює особливості ведення військового обліку органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;

3) визначає перелік дефіцитних для Збройних Сил військово-облікових спеціальностей військовозобов'язаних, за наявності яких вони не підлягають бронюванню;

4) погоджує програми підготовки персоналу, відповідального за організацію та ведення військового обліку.

Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку, що ведеться за місцем їх проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n680 частина 3 статті 33 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

Військовий облік здійснюється з урахуванням встановленого в Україні порядку [[Порядок електронного декларування місця проживання|декларування]] та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов’язані працюють (навчаються).

Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
* '''''Персонально-якісний військовий облік''''' передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання'', які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку '''''покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки''''', органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки.
* '''''Персонально-первинний військовий облік''''' передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів з''а місцем їх проживання у в''ідповідній адміністративно-територіальній одиниці''.'' У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку '''''покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.'''''
* '''''Персональний військовий облік''''' передбачає облік відомостей щодо таких осіб ''за місцем їх роботи (служби) або навчання'' та покладається на '''керівників''' державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
* ''загальний'' (військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час).
* ''спеціальний'' (військовозобов'язані, які заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час).
Ведеться військовий облік на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:
* для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
* для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
* для резервістів - військовий квиток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text пункт 20 Порядку]).
Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться''' (частина третя стаття 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання '''зобов’язані в семиденний строк''' стати на військовий облік та '''не раніше ніж за три дні до вибуття''' з місця проживання знятися із зазначеного обліку. У разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. N 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"], через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (частина третя статті 37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

'''Зняттю з військового обліку''' підлягають:

1) з військового обліку призовників:
* які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
* які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України;
* які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов’язаних;
* які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
* які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
2) з військового обліку військовозобов’язаних:
* які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
* які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
* які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
* в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;
3) з військового обліку резервістів:
* які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на нове місце проживання;
* які прийняті на службу до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, податкової міліції, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
* які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
* які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
* в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n700 (частина п'ята статті 37 "Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу")]
==== Виключення з військового обліку ====
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
* призвані чи прийняті на військову службу;
* проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
* досягли граничного віку перебування в запасі (військовозобов’язані та резервісти ''протягом семи днів з дня досягнення граничного віку'' перебування в запасі направляються керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для виключення з військового обліку);
* [[Припинення громадянства України|припинили громадянство України]];
* були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
* направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусові заходи медичного характеру]];
* померли або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими]] (стаття 37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
== Діяльність з ведення військового обліку державними органами, підприємствами, організаціями ==
Організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на '''відповідних керівників.'''

Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на '''працівників служби персоналу''', служби управління персоналом (далі - служба персоналу). У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку покладаються на '''особу, яка веде облік працівників''' в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установи, організації.

Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов'язаних та контролю за станом ведення військового обліку.

Для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) визначається кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку з урахуванням норм, зокрема, в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:

від 501 до 2000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - одна особа;

від 2001 до 4000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - дві особи;

від 4001 до 7000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - три особи, а на кожні наступні від 1 до 3000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - по одній особі додатково.

Особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#n4 класифікатора ДК 003:2010 “Класифікатор професій”].

'''Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік''' в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:

♦ призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 25 років;

♦ військовозобов’язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі (у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони).

Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки.

Взяття громадян''''', які прибули з тимчасово окупованих територій України''''', на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється '''''після''''' '''''взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб''''' та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях ведеться за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n382 списками персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку).]

Інформація про чисельність призовників, військовозобов’язаних та резервістів вноситься до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n466 відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 12 до Порядку)], яка зберігається разом із списками персонального військового обліку.

'''З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють:'''
# перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
# доведення до призовників, військовозобов’язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);
# надсилання у '''''семиденний строк з дня видання наказу''''' про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
# оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до зазначених установ і забезпечення їх своєчасного прибуття;
# подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть;
# проведення відповідної роз’яснювальної роботи серед призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку;
# забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;
# періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. '''''Не рідше одного разу на рік''''' проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, в яких вони перебувають на військовому обліку;
# внесення '''''у п’ятиденний строк''''' з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія) '''''змін до списків персонального військового обліку''''' та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну таких облікових даних;
# складення і подання '''''щороку до 1 грудня''''' до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;
# приймання від призовників, військовозобов’язаних та резервістів під розписку у бланках розписок їх військово-облікових документів для подання таких документів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з метою їх звіряння з обліковими даними, а також оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
# оформлення документів, необхідних для бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
# постійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 пункт 34 Порядку]).
Військовозобов’язані та резервісти протягом ''семи днів з дня досягнення граничного віку'' перебування в запасі ''направляються керівниками'' державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки д''ля виключення з військового обліку.''
== Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів ==
Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні дотримуватися Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n358 додаток № 2 до Порядку]), зокрема:

◆ перебувати на військовому обліку:
# за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання;
# за місцем роботи (навчання);
у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців — з''а місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України (Закордонні дипломатичні установи України інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;сприяють поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 15). Список зберігається в закордонній дипломатичної установі України протягом п’яти років).''

◆ прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях);

◆ не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

◆проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров’я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

◆ проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

◆ негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

◆ звіряти не рідше одного разу на п’ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

У разі коли за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в '''десятиденний строк''' з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.
== Бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час ==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період (стаття 24 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
# в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
# на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
# на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
# на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені вище військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n461 ч. 1 ст. 25 Закону].

На військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню за переліками посад та професій, військовими комісаріатами за місцем розташування підприємств оформлюються '''посвідчення про відстрочку від призову''' та '''повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік'''.

З питань, що пов'язані з бронюванням військовозобов'язаних за підприємствами, останні звертаються до міністерств, відомств, обласних державних адміністрацій та до військових комісаріатів за місцем знаходження підприємств.

В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]

'''Детальніше див.:''' [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]

Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час регулюються, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45 "Про затвердження Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час" (для службового користування) та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493 "Про затвердження переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час" (для службового користування).
== Відповідальність ==
Громадяни, які ухиляються від військового обліку несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |'''Зміст порушення'''
| rowspan="2" |'''Порушена норма'''
| colspan="2" |'''Розмір адмінштрафу'''
|-
|'''уперше'''
|'''повторно протягом року'''
|-
|Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
|Ст. 2101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 1700 до 3400 грн
|Від 3400 до 5100 грн
|-
|Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності
|Ст. 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 510 до 850 грн
|Від 510 до 1700 грн
|}
За ухилення від військового обліку або спеціальних зборів громадяни можуть притягуватися до [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів|кримінальної відповідальності]].
== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/vziattia-na-viiskovyi-oblik-viiskovozoboviazanykh-ef8a9379-8258-4a4a-b04d-a7b9265a5286 Взяття на військовий облік військовозобов’язаних]
== Див. також ==
* [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації]]
* [[Призов на військову службу офіцерів запасу у мирний час]]
* [[Порядок проведення військової підготовки громадян України]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]