WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Особливості проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів

2021-12-01T06:31:12Z

Serhiy.mershavyy: Доповнення до тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у СТРГ

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 1138 "Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання"]
== Терміни ==

Водний об'єкт – це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт) – ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водного кодексу України].

Спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) – ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»].

Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об'єкта (його частини) – ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»].

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах ==

З 1 січня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. Державним агентством рибного господарства реалізується експериментальний проект із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова КМУ № 1138 від 23.10.2019 року «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів»].

Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Дія Порядку не поширюється на:
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури;
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
* використання водних біоресурсів під час здійснення промислового рибальства.

Спеціальне використання водних біоресурсів у режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта здійснюється користувачем водних біоресурсів одноосібно та передбачає відтворення та добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до вимог, встановлених режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, з метою збереження та раціонального використання аборигенних видів водних біоресурсів.
Строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не повинен перевищувати 10 років.

Для розробки обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта територіальний орган Держрибагентства, у районі діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт (його частина), на підставі звернення суб’єкта господарювання з пропозицією щодо розробки режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині) протягом 10 робочих днів подає до Держрибагентства клопотання на розробку науково-біологічного обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, до якого додаються такі обов’язкові документи:
* характеристика рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
* пропозиції щодо ефективного та раціонального використання, відтворення водних біоресурсів;
* інформація про обмеження щодо провадження рибогосподарської діяльності на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), передбачена законодавством.

Обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта розробляються на замовлення Держрибагентства підприємствами, установами або організаціями, що належать до сфери управління Держрибагентства, або науковими установами, які перебувають у віданні Національної академії наук, Національної академії аграрних наук (далі - наукові установи), відповідно до погодженої Держрибагентством програми дослідних робіт.

Витрати, здійснені Держрибагентством в межах затверджених асигнувань на відповідний рік для замовлення обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, відшкодовуються суб’єктом господарювання, з яким укладено договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водних об’єктів за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта та обґрунтування розглядаються науково-промисловою радою Держрибагентства, з урахуванням її пропозицій проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта погоджується Держрибагентством протягом 30 календарних днів з дня надходження такого проекту та подається на затвердження до Міндовкілля.

У разі наявності обмежень, що не дозволяють провадити рибогосподарську діяльність на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не розробляються. Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, погоджений Держрибагентством, протягом 15 робочих днів з дня його надходження затверджується Міндовкіллям.

Суб’єкт господарювання, який отримає режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, визначається за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

'''Підстави для скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта:'''

# Невиконання вимог режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
# звернення користувача водних біоресурсів із заявою про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
# рішення суду про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів ==

=== Загальна частина ===
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження процедури продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

=== Підготовка до проведення аукціону ===

1. Організатор самостійно та безоплатно через електронний майданчик, що підключений до центральної бази даних, оприлюднює в електронній торговій системі оголошення не пізніше ніж за сім днів до дати проведення аукціону.

2. В оголошенні визначаються умови продажу лота, що повинні містити:
* інформацію про організатора (найменування, місцезнаходження, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти);
* порядок оформлення участі в аукціоні;
* дату аукціону, кінцевий строк прийняття заяв про участь в аукціоні з урахуванням особливостей, передбачених Регламентом роботи електронної торгової системи;
* відомості про лот;
* стартову ціну лота;
* мінімальний крок аукціону, що визначається організатором в діапазоні від 1 до 10 відсотків стартової ціни лота;
* розмір гарантійного внеску та реєстраційного внеску;
* вимоги організатора до заявника;
* реквізити рахунків, найменування територіального органу Казначейства, його місцезнаходження та номери рахунків у національній валюті, відкритих для проведення розрахунків переможцями за придбаний лот та науково-біологічне обґрунтування.
Одне оголошення про проведення аукціону містить інформацію тільки про один лот.

3. Заявник повинен відповідати таким вимогам:
* не мати заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* не перебувати у процесах банкрутства (неплатоспроможності) або у процесі припинення;
* не підпадати під застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”].

4. Стартова ціна лота визначається як розмір плати за види та обсяги водних біоресурсів, визначені режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, який обчислюється на строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта за такою формулою:
СЦ = Рп х О х С,
де СЦ - стартова ціна лота;
Рп - розмір плати за спеціальне використання виду водного біоресурсу, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2020-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 р. № 125 “Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання”];
О - обсяг видів водних біоресурсів, дозволених для добування (вилову), визначені у лоті;
С - строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

5. Гарантійний внесок встановлюється організатором аукціону в розмірі 10 відсотків стартової ціни лота, але не менше розміру трьох мінімальних заробітних плат.

6. Реєстраційний внесок за участь в аукціоні визначається у такому розмірі:
* у разі, коли стартова ціна лота становить менше 20 тис. гривень, - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 20 до 50 тис. гривень, - сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 50 до 200 тис. гривень, - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 200 тис. гривень до 1 млн. гривень, - 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить більш як 1 млн. гривень, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поданий учасником реєстраційний внесок не повертається.

7. Після оприлюднення оголошення заявники сплачують гарантійний внесок, реєстраційний внесок на банківський рахунок оператора та подають заявку про участь в аукціоні через свій особистий кабінет в електронній торговій системі для реєстрації як учасника.

8. Заявка про участь в аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається заявником в електронній формі за допомогою інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів шляхом заповнення електронних форм, після чого завантажуються такі документи:
* витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - резидентів;
* документ про реєстрацію у державі місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
* документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску та реєстраційного внеску.
Анулювання закритої цінової пропозиції може бути здійснено виключно учасником, який її подав в його особистому кабінеті в електронній торговій системі до моменту закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні, або здійснюється в разі не підтвердження учасником своєї закритої цінової пропозиції (у випадку внесення організатором технічних змін до оголошення).

9. Подання заявки про участь в аукціоні свідчить про згоду заявника з умовами проведення аукціону.
Оператор проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації, наданої заявником: для юридичних осіб - резидентів - код згідно з ЄДРПОУ, найменування, місцезнаходження, контактна інформація; для фізичних осіб - підприємців - реєстраційний номер облікової картки платника податків (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку у паспорті, - копію паспорта з відміткою), прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, контактна інформація.
Невідповідність ідентифікаційної інформації, наданої заявником в його документах, даним, які зазначаються ним в заявці про участь в аукціоні, є підставою для відмови заявникові у доступі до участі в аукціоні.

=== Проведення аукціону ===

Аукціон проходить в електронній торговій системі та полягає в повторювальному процесі підвищення цін, що проводиться у три раунди в інтерактивному режимі реального часу. Аукціон починається автоматично в дату та час, які визначені оголошенням в електронній торговій системі.
У кожному раунді кожен учасник протягом трьох хвилин у порядку від менших до більших цінових пропозицій, а у разі їх збігу від тих, що подані пізніше, до тих, що подані раніше, має право зробити крок аукціону в порядку, передбаченому цим пунктом. У разі відсутності цінової пропозиції від учасника протягом трьох хвилин цінова пропозиція такого учасника у поточному раунді вважається такою, що здійснена в розмірі його закритої цінової пропозиції для першого раунду або його попередньої цінової пропозиції для другого та третього раундів.
Учасник має право протягом одного раунду аукціону один раз підвищити свою цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).
Після завершення раунду електронна торгова система робить паузу на три хвилини і оголошує наступний раунд.
Протягом кожного раунду аукціону всім учасникам забезпечується рівний доступ до перебігу аукціону, зокрема до інформації про місця розташування їх цінових пропозицій в електронній торговій системі від найнижчої до найвищої у кожному раунді проведення аукціону та інформації про кількість учасників у даному раунді аукціону без зазначення їх найменувань.
Протокол за результатами аукціону формується та оприлюднюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону.

=== Результати проведення аукціону ===

Переможцем вважається учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за виставлений лот, у разі відмови ним від підписання протоколу за результатами аукціону - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі, коли учасники подали пропозиції з однаковим розміром ціни, - учасник, який подав свою пропозицію раніше, ніж інші учасники з аналогічним розміром ціни, за умови, якщо такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону або подано закриту цінову пропозицію, яка перевищує стартову ціну лота не менше ніж на один мінімальний крок аукціону.
Переможець зобов’язаний:
* надати організатору довідку про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* підписати протокол за результатами аукціону та подати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію, протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування;
* на підставі підписаного протоколу за результатами аукціону звернутися до організатора з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
Організатор не має права ставити додаткові вимоги, крім тих, що зазначені в оголошенні про проведення аукціону та/або витребувати додаткові документи у переможця аукціону, крім тих, що передбачені порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.
Після завершення аукціону протокол за результатами аукціону підписується переможцем та оператором і надсилається оператором організатору протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону. Організатор протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем отримання протоколу за результатами аукціону, перевіряє відповідність переможця вимогам, визначеним порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, підписує та опубліковує протокол за результатами аукціону в електронній торговій системі.
Договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта укладається між організатором та переможцем не пізніше ніж через 30 робочих днів з дати опублікування організатором протоколу аукціону в електронній торговій системі.
У разі невідповідності переможця аукціону вимогам порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, організатор через особистий кабінет дискваліфікує переможця, завантаживши наказ про дискваліфікацію переможця в електронній торговій системі, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації. У такому випадку центральна база даних формує новий протокол за результатами аукціону з визначенням переможцем учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а за однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону.
У випадку дискваліфікації переможця сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю та перераховується оператором, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок організатора, зазначений ним в оголошенні, протягом трьох робочих днів з дня завантаження наказу про дискваліфікацію переможця.
Переможець аукціону має здійснити у повному обсязі розрахунки коштів за лот на казначейський рахунок, зазначений організатором в оголошенні. У разі надання учасником попередньої згоди на очікування гарантійний внесок не повертається оператором до моменту опублікування в електронній торговій системі організатором договору або до моменту відкликання учасником згоди шляхом натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті та подання заяви щодо повернення гарантійного внеску. Оператор зобов’язаний повернути гарантійний внесок такому учаснику протягом десяти робочих днів з дати подання заяви та натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті. Повернення сплачених гарантійних внесків учасникам, крім переможця аукціону та учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією після переможця аукціону, а за однакових цінових пропозицій учасників - того з них, який подав цінову пропозицію раніше за інших, здійснюється оператором протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону.
Якщо на аукціоні лот не був реалізований або аукціон був визнаний таким, що не відбувся (на момент закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні подано менш як дві заявки, за результатами проведення аукціону найбільша цінова пропозиція жодного із учасників не перевищує стартову ціну на мінімальний крок аукціону), нереалізований лот виставляється на повторний аукціон за рішенням організатора. У випадку, якщо аукціон визнано таким, що не відбувся, гарантійні внески повертаються учасникам відповідними операторами не пізніше трьох робочих днів із дня настання такої події.
[[Категорія:Екологічне право]]

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

2021-06-01T06:30:02Z

Serhiy.mershavyy: Роз'яснення згідно Постанови пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006року

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006р. "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру"]

== Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві ==
'''''Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 6 Сімейного кодексу України]).

== Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Абзацем 3 частини першої статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”] передбачено, '''що суди розглядають справи щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.'''

'''Такі справи розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 частина друга статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статтею 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] '''''справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.'''''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України] (надалі - МК України) визначено, що '''''усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).'''''

== Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 2 КУпАП] законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МК України].

'''''Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 12 КУпАП]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 частиною другою ст. 459 МК України] '''''суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.'''''

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 пунктом другим частини першої статті 247 КУпАП] '''''провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.'''''

'''''Отже, неповнолітня особа у віці від 14 - ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.'''''

В будь-якому разі, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 пунктом четвертим частини першої ст. 34 КУпАП] - '''''вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.''''' 

=== Відповідальність неповнолітніх на загальних підставах за вчинення певних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Частиною 2 ст. 13 КУпАП] передбачено, що '''у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями''' 44, 51, 121 - 127, 130, 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 1734, 174, 1831, 185, 190 - 195 цього Кодексу], '''вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах'''.

''З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника'' '''''до зазначених осіб''''' (''за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]'') '''''можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 241 КУпАП]''''' (''п.п. 4 п. 2 зазначеної Консультації'').

=== Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Частиною 1 ст. 13 КУпАП] передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* попередження;
* догана або сувора догана;
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Зазначені зходи впливу, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 2 ст. 13 КУпАП], - можуть бути застосовані, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, і до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 2 ст. 13 КУпАП] ('''''окрім вчинення правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 185 КУпАП]''''').

'''Отже, за інші адміністративні правопорушення, що не зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частині 2 статті 13 КУпАП], з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (окрім вчинення правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 185 КУпАП]) повинні бути застосовані виключно заходи впливу, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 241 КУпАП].'''

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] відсутні докладні роз’яснення та особливостей застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* догани або суворої догани;
* передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Тому суд при застосуванні зазначених заходів впливу повинен виходити з буквального змісту заходу, що застосовується судом виходячи з загальних засад права та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника.
 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006р. "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру"] передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Особами, які заміняють батьків, є, зокрема, усиновителі, пікуни і піклувальники. Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують. Неприпустимо передавати неповнолітнього під нагляд батька чи матері, які позбавлені батьківських прав, а також батьків чи інших осіб, котрі через свою поведінку не здатні позитивно впливати на нього. Хоча в законі не передбачено обов'язкове отримання згоди батьків або осіб, які їх заміняють, на передачу їм неповнолітнього під нагляд, суд має отримати таку згоду. Неповнолітнього можна передати під нагляд педагогічного (за місцем навчання) чи трудового (за місцем роботи) колективу - за згодою цього колективу, а також під нагляд окремих громадян - на їхнє прохання. При цьому як педагогічний чи трудовий колектив, так і окремий громадянин мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов'язані це робити.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 26 КУпАП]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 п. 2 ч. 1 ст. 284 КУпАП] при застосуванні заходів впливу, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 241 цього Кодексу] суд виносить постанову, яка згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 285 КУпАП] оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. 

===Особливості застосування до неповнолітніх видів адміністративних стягнень й виконання постанов про накладення адміністративних стягнень===
{| class="wikitable"
|-
! Види адміністративних стягнень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top частиною першою статті 24 КУпАП] !! Особливості застосування до неповнолітніх !! Зміст виду відповідальності та особливостей (в разі наявності)
|-
|-
| штраф [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ''(пункт 2)''] || '''Наявні''' || Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичнихосіб за адміністративні правопорушення у випадках та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ст. 27 КУпАП]).

'''Виконання постанови про накладення штрафу передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top статтями 307-310 КУпАП].'''

'''У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top частина друга статті 307 КУпАП]).'''
|-

|-
| громадські роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ''(пункт 51)''] || '''Наявні''' || Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''у вільний від роботи чи навчання час''' безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top стаття 301 КУпАП]).
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Провадження про виконання постанови про застосування громадських робіт передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top статтями 3211-3214 КУпАП].

'''Громадські роботи виконуються''' не більш як чотири години на день, а '''неповнолітніми - дві години на день ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top частина друга статті 3212 КУпАП]).'''
|-

|-
| суспільно корисні роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ''(пункт 61)''] || '''Наявні''' || Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top стаття 311 КУпАП]).

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, '''а неповнолітніми - не більше двох годин на день'''.

Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Провадження по виконанню постанови про застосування суспільно корисних робіт передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top статтями 3251-3254 КУпАП].
|- |-
| адміністративний арешт [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ''(пункт 7)''] || '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top стаття 32 КУпАП]).
'''Адміністративний арешт не може застосовуватись''' до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, '''до осіб, які не досягли вісімнадцяти років''', до осіб з інвалідністю першої і другої груп.
|-
| арешт з утриманням на гауптвахті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ''(пункт 8)'']|| '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини '''виповнилося 18 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text частина перша статті 15 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”]).
|-
|}

=== Обов'язок неповнолітнього відшкодувати заподіяну шкоду ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 40 КУпАП], якщо у результаті вчинення неповнолітнім ('''''у віці від 16 років''''') адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду '''громадянинові, підприємству, установі або організації '''у розмірі не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''', '''''то суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її''''' '''за умови, якщо неповнолітній має самостійний заробіток'''.

'''В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди неповнолітнім, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частина третя ст. 40 КУпАП]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 33 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1179 ЦК України].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частиною 1 ст. 1179 ЦК України] встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. 
Випадки відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою внаслідок вчинення нею адміністративного правопорушення, її батьками (усиновлювачами), піклувальником, опікуном, - окреслені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині 2 статті 1179, частині 2 статті 1180, частині 2 статті 1182 ЦК України] (п. 5 зазначеної Консультації).

=== Відповідальність неповнолітніх за митні правопорушення ===
Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 4 ст. 2 КУпАП]).

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ст. 459 МК України] адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Частиною 2 ст. 522 МК України] визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 1 ст. 461 МК України] за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
# попередження;
# штраф;
# конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Статтею 465 МК України] визначено, що конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 частини першої статті 461 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МК України], і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

'''Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 частини першої статті 461 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МК України], застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.''' 

== Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ==
'''''1) Адміністративна відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]:''''' 

'''''Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], крім порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частинами третьою або четвертою статті 1734 КУпАП]''''', - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 3 ст. 184 КУпАП]). 

'''Вчинення неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частиною 1 статті 1734 КУпАП'''], - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 3 статті 1734 КУпАП]). 

'''Вчинення неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частиною 2 статті 1734 КУпАП'''], - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 4 статті 1734 КУпАП]). 

'''''2) Обов'язок батьків або осіб, які їх замінюють сплатити штраф за особу, віком від 16 до 18 років, до якої за вчинення адміністративного правопорушення застосовано штраф:''''' 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Частиною 2 ст. 307 КУпАП] передбачено, що '''у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення''', '''''штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.''''' 
 
'''''3) Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою внаслідок вчинення нею адміністративного правопорушення, її батьками (усиновлювачами), піклувальником, опікуном:''''' 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 2 статті 1179 ЦК України] - у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. 

''Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 3 статті 1179 ЦК України]). 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 2 статті 1180 ЦК України] - у разі відсутності у неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. ''Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.'' 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 2 статті 1182 ЦК України] - якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів

2020-12-02T07:03:54Z

Serhiy.mershavyy: Втрата чинності постанови КМУ № 449 та прийняття нової постанови КМУ № 125 у 2020 році

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 1138 "Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання"]
== Терміни ==

Водний об'єкт – це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт) – ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водного кодексу України].

Спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) – ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»].

Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об'єкта (його частини) – ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»].

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах ==

З 1 січня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. Державним агентством рибного господарства реалізується експериментальний проект із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова КМУ № 1138 від 23.10.2019 року «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів»].

Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Дія Порядку не поширюється на:
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури;
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
* використання водних біоресурсів під час здійснення промислового рибальства.

Спеціальне використання водних біоресурсів у режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта здійснюється користувачем водних біоресурсів одноосібно та передбачає відтворення та добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до вимог, встановлених режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, з метою збереження та раціонального використання аборигенних видів водних біоресурсів.
Строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не повинен перевищувати 10 років.

Для розробки обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта територіальний орган Держрибагентства, у районі діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт (його частина), на підставі звернення суб’єкта господарювання з пропозицією щодо розробки режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині) протягом 10 робочих днів подає до Держрибагентства клопотання на розробку науково-біологічного обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, до якого додаються такі обов’язкові документи:
* характеристика рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
* пропозиції щодо ефективного та раціонального використання, відтворення водних біоресурсів;
* інформація про обмеження щодо провадження рибогосподарської діяльності на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), передбачена законодавством.

У разі наявності обмежень, що не дозволяють провадити рибогосподарську діяльність на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не розробляються.
Суб’єкт господарювання, який отримає режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, визначається за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

'''Підстави для скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта:'''

# Невиконання вимог режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
# звернення користувача водних біоресурсів із заявою про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
# рішення суду про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів ==

=== Загальна частина ===
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження процедури продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

=== Підготовка до проведення аукціону ===

1. Організатор самостійно та безоплатно через електронний майданчик, що підключений до центральної бази даних, оприлюднює в електронній торговій системі оголошення не пізніше ніж за сім днів до дати проведення аукціону.

2. В оголошенні визначаються умови продажу лота, що повинні містити:
* інформацію про організатора (найменування, місцезнаходження, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти);
* порядок оформлення участі в аукціоні;
* дату аукціону, кінцевий строк прийняття заяв про участь в аукціоні з урахуванням особливостей, передбачених Регламентом роботи електронної торгової системи;
* відомості про лот;
* стартову ціну лота;
* мінімальний крок аукціону, що визначається організатором в діапазоні від 1 до 10 відсотків стартової ціни лота;
* розмір гарантійного внеску та реєстраційного внеску;
* вимоги організатора до заявника;
* реквізити рахунків, найменування територіального органу Казначейства, його місцезнаходження та номери рахунків у національній валюті, відкритих для проведення розрахунків переможцями за придбаний лот та науково-біологічне обґрунтування.
Одне оголошення про проведення аукціону містить інформацію тільки про один лот.

3. Заявник повинен відповідати таким вимогам:
* не мати заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* не перебувати у процесах банкрутства (неплатоспроможності) або у процесі припинення;
* не підпадати під застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”].

4. Стартова ціна лота визначається як розмір плати за види та обсяги водних біоресурсів, визначені режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, який обчислюється на строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта за такою формулою:
СЦ = Рп х О х С,
де СЦ - стартова ціна лота;
Рп - розмір плати за спеціальне використання виду водного біоресурсу, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2020-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 р. № 125 “Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання”];
О - обсяг видів водних біоресурсів, дозволених для добування (вилову), визначені у лоті;
С - строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

5. Гарантійний внесок встановлюється організатором аукціону в розмірі 10 відсотків стартової ціни лота, але не менше розміру трьох мінімальних заробітних плат.

6. Реєстраційний внесок за участь в аукціоні визначається у такому розмірі:
* у разі, коли стартова ціна лота становить менше 20 тис. гривень, - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 20 до 50 тис. гривень, - сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 50 до 200 тис. гривень, - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 200 тис. гривень до 1 млн. гривень, - 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить більш як 1 млн. гривень, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поданий учасником реєстраційний внесок не повертається.

7. Після оприлюднення оголошення заявники сплачують гарантійний внесок, реєстраційний внесок на банківський рахунок оператора та подають заявку про участь в аукціоні через свій особистий кабінет в електронній торговій системі для реєстрації як учасника.

8. Заявка про участь в аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається заявником в електронній формі за допомогою інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів шляхом заповнення електронних форм, після чого завантажуються такі документи:
* витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - резидентів;
* документ про реєстрацію у державі місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
* документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску та реєстраційного внеску.
Анулювання закритої цінової пропозиції може бути здійснено виключно учасником, який її подав в його особистому кабінеті в електронній торговій системі до моменту закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні, або здійснюється в разі не підтвердження учасником своєї закритої цінової пропозиції (у випадку внесення організатором технічних змін до оголошення).

9. Подання заявки про участь в аукціоні свідчить про згоду заявника з умовами проведення аукціону.
Оператор проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації, наданої заявником: для юридичних осіб - резидентів - код згідно з ЄДРПОУ, найменування, місцезнаходження, контактна інформація; для фізичних осіб - підприємців - реєстраційний номер облікової картки платника податків (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку у паспорті, - копію паспорта з відміткою), прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, контактна інформація.
Невідповідність ідентифікаційної інформації, наданої заявником в його документах, даним, які зазначаються ним в заявці про участь в аукціоні, є підставою для відмови заявникові у доступі до участі в аукціоні.

=== Проведення аукціону ===

Аукціон проходить в електронній торговій системі та полягає в повторювальному процесі підвищення цін, що проводиться у три раунди в інтерактивному режимі реального часу. Аукціон починається автоматично в дату та час, які визначені оголошенням в електронній торговій системі.
У кожному раунді кожен учасник протягом трьох хвилин у порядку від менших до більших цінових пропозицій, а у разі їх збігу від тих, що подані пізніше, до тих, що подані раніше, має право зробити крок аукціону в порядку, передбаченому цим пунктом. У разі відсутності цінової пропозиції від учасника протягом трьох хвилин цінова пропозиція такого учасника у поточному раунді вважається такою, що здійснена в розмірі його закритої цінової пропозиції для першого раунду або його попередньої цінової пропозиції для другого та третього раундів.
Учасник має право протягом одного раунду аукціону один раз підвищити свою цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).
Після завершення раунду електронна торгова система робить паузу на три хвилини і оголошує наступний раунд.
Протягом кожного раунду аукціону всім учасникам забезпечується рівний доступ до перебігу аукціону, зокрема до інформації про місця розташування їх цінових пропозицій в електронній торговій системі від найнижчої до найвищої у кожному раунді проведення аукціону та інформації про кількість учасників у даному раунді аукціону без зазначення їх найменувань.
Протокол за результатами аукціону формується та оприлюднюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону.

=== Результати проведення аукціону ===

Переможцем вважається учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за виставлений лот, у разі відмови ним від підписання протоколу за результатами аукціону - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі, коли учасники подали пропозиції з однаковим розміром ціни, - учасник, який подав свою пропозицію раніше, ніж інші учасники з аналогічним розміром ціни, за умови, якщо такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону або подано закриту цінову пропозицію, яка перевищує стартову ціну лота не менше ніж на один мінімальний крок аукціону.
Переможець зобов’язаний:
* надати організатору довідку про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* підписати протокол за результатами аукціону та подати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію, протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування;
* на підставі підписаного протоколу за результатами аукціону звернутися до організатора з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
Організатор не має права ставити додаткові вимоги, крім тих, що зазначені в оголошенні про проведення аукціону та/або витребувати додаткові документи у переможця аукціону, крім тих, що передбачені порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.
Після завершення аукціону протокол за результатами аукціону підписується переможцем та оператором і надсилається оператором організатору протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону. Організатор протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем отримання протоколу за результатами аукціону, перевіряє відповідність переможця вимогам, визначеним порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, підписує та опубліковує протокол за результатами аукціону в електронній торговій системі.
Договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта укладається між організатором та переможцем не пізніше ніж через 30 робочих днів з дати опублікування організатором протоколу аукціону в електронній торговій системі.
У разі невідповідності переможця аукціону вимогам порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, організатор через особистий кабінет дискваліфікує переможця, завантаживши наказ про дискваліфікацію переможця в електронній торговій системі, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації. У такому випадку центральна база даних формує новий протокол за результатами аукціону з визначенням переможцем учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а за однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону.
У випадку дискваліфікації переможця сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю та перераховується оператором, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок організатора, зазначений ним в оголошенні, протягом трьох робочих днів з дня завантаження наказу про дискваліфікацію переможця.
Переможець аукціону має здійснити у повному обсязі розрахунки коштів за лот на казначейський рахунок, зазначений організатором в оголошенні. У разі надання учасником попередньої згоди на очікування гарантійний внесок не повертається оператором до моменту опублікування в електронній торговій системі організатором договору або до моменту відкликання учасником згоди шляхом натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті та подання заяви щодо повернення гарантійного внеску. Оператор зобов’язаний повернути гарантійний внесок такому учаснику протягом десяти робочих днів з дати подання заяви та натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті. Повернення сплачених гарантійних внесків учасникам, крім переможця аукціону та учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією після переможця аукціону, а за однакових цінових пропозицій учасників - того з них, який подав цінову пропозицію раніше за інших, здійснюється оператором протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону.
Якщо на аукціоні лот не був реалізований або аукціон був визнаний таким, що не відбувся (на момент закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні подано менш як дві заявки, за результатами проведення аукціону найбільша цінова пропозиція жодного із учасників не перевищує стартову ціну на мінімальний крок аукціону), нереалізований лот виставляється на повторний аукціон за рішенням організатора. У випадку, якщо аукціон визнано таким, що не відбувся, гарантійні внески повертаються учасникам відповідними операторами не пізніше трьох робочих днів із дня настання такої події.
[[Категорія:Екологічне право]]

Особливості проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів

2020-01-31T07:22:06Z

Serhiy.mershavyy: Створена сторінка: == Нормативна база == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]. # [https://zakon.rada.gov.ua/...

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закон України «про Санкції»].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1138 від 23.10.2019 року «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів»].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-98-п Постанова Кабінету Міністрів України № 449 від 6 квітня 1998 року “Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання”].

== Терміни ==

Водний об'єкт – це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт) – ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водного кодексу України].

Спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) – ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»].

Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об'єкта (його частини) – ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»].

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах ==

З 1 січня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. Державним агентством рибного господарства реалізується експериментальний проект із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова КМУ № 1138 від 23.10.2019 року «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів»].

Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Дія Порядку не поширюється на:
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури;
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
* використання водних біоресурсів під час здійснення промислового рибальства.

Спеціальне використання водних біоресурсів у режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта здійснюється користувачем водних біоресурсів одноосібно та передбачає відтворення та добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до вимог, встановлених режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, з метою збереження та раціонального використання аборигенних видів водних біоресурсів.
Строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не повинен перевищувати 10 років.

Для розробки обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта територіальний орган Держрибагентства, у районі діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт (його частина), на підставі звернення суб’єкта господарювання з пропозицією щодо розробки режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині) протягом 10 робочих днів подає до Держрибагентства клопотання на розробку науково-біологічного обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, до якого додаються такі обов’язкові документи:
* характеристика рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
* пропозиції щодо ефективного та раціонального використання, відтворення водних біоресурсів;
* інформація про обмеження щодо провадження рибогосподарської діяльності на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), передбачена законодавством.

У разі наявності обмежень, що не дозволяють провадити рибогосподарську діяльність на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не розробляються.
Суб’єкт господарювання, який отримає режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, визначається за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

'''Підстави для скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта:'''

# Невиконання вимог режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
# звернення користувача водних біоресурсів із заявою про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
# рішення суду про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів ==

=== Загальна частина ===
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження процедури продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

=== Підготовка до проведення аукціону ===

1. Організатор самостійно та безоплатно через електронний майданчик, що підключений до центральної бази даних, оприлюднює в електронній торговій системі оголошення не пізніше ніж за сім днів до дати проведення аукціону.

2. В оголошенні визначаються умови продажу лота, що повинні містити:
* інформацію про організатора (найменування, місцезнаходження, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти);
* порядок оформлення участі в аукціоні;
* дату аукціону, кінцевий строк прийняття заяв про участь в аукціоні з урахуванням особливостей, передбачених Регламентом роботи електронної торгової системи;
* відомості про лот;
* стартову ціну лота;
* мінімальний крок аукціону, що визначається організатором в діапазоні від 1 до 10 відсотків стартової ціни лота;
* розмір гарантійного внеску та реєстраційного внеску;
* вимоги організатора до заявника;
* реквізити рахунків, найменування територіального органу Казначейства, його місцезнаходження та номери рахунків у національній валюті, відкритих для проведення розрахунків переможцями за придбаний лот та науково-біологічне обґрунтування.
Одне оголошення про проведення аукціону містить інформацію тільки про один лот.

3. Заявник повинен відповідати таким вимогам:
* не мати заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* не перебувати у процесах банкрутства (неплатоспроможності) або у процесі припинення;
* не підпадати під застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”].

4. Стартова ціна лота визначається як розмір плати за види та обсяги водних біоресурсів, визначені режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, який обчислюється на строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта за такою формулою:
СЦ = Рп х О х С,
де СЦ - стартова ціна лота;
Рп - розмір плати за спеціальне використання виду водного біоресурсу, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-98-п постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 449 “Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання”];
О - обсяг видів водних біоресурсів, дозволених для добування (вилову), визначені у лоті;
С - строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

5. Гарантійний внесок встановлюється організатором аукціону в розмірі 10 відсотків стартової ціни лота, але не менше розміру трьох мінімальних заробітних плат.

6. Реєстраційний внесок за участь в аукціоні визначається у такому розмірі:
* у разі, коли стартова ціна лота становить менше 20 тис. гривень, - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 20 до 50 тис. гривень, - сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 50 до 200 тис. гривень, - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 200 тис. гривень до 1 млн. гривень, - 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить більш як 1 млн. гривень, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поданий учасником реєстраційний внесок не повертається.

7. Після оприлюднення оголошення заявники сплачують гарантійний внесок, реєстраційний внесок на банківський рахунок оператора та подають заявку про участь в аукціоні через свій особистий кабінет в електронній торговій системі для реєстрації як учасника.

8. Заявка про участь в аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається заявником в електронній формі за допомогою інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів шляхом заповнення електронних форм, після чого завантажуються такі документи:
* витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - резидентів;
* документ про реєстрацію у державі місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
* документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску та реєстраційного внеску.
Анулювання закритої цінової пропозиції може бути здійснено виключно учасником, який її подав в його особистому кабінеті в електронній торговій системі до моменту закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні, або здійснюється в разі не підтвердження учасником своєї закритої цінової пропозиції (у випадку внесення організатором технічних змін до оголошення).

9. Подання заявки про участь в аукціоні свідчить про згоду заявника з умовами проведення аукціону.
Оператор проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації, наданої заявником: для юридичних осіб - резидентів - код згідно з ЄДРПОУ, найменування, місцезнаходження, контактна інформація; для фізичних осіб - підприємців - реєстраційний номер облікової картки платника податків (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку у паспорті, - копію паспорта з відміткою), прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, контактна інформація.
Невідповідність ідентифікаційної інформації, наданої заявником в його документах, даним, які зазначаються ним в заявці про участь в аукціоні, є підставою для відмови заявникові у доступі до участі в аукціоні.

=== Проведення аукціону ===

Аукціон проходить в електронній торговій системі та полягає в повторювальному процесі підвищення цін, що проводиться у три раунди в інтерактивному режимі реального часу. Аукціон починається автоматично в дату та час, які визначені оголошенням в електронній торговій системі.
У кожному раунді кожен учасник протягом трьох хвилин у порядку від менших до більших цінових пропозицій, а у разі їх збігу від тих, що подані пізніше, до тих, що подані раніше, має право зробити крок аукціону в порядку, передбаченому цим пунктом. У разі відсутності цінової пропозиції від учасника протягом трьох хвилин цінова пропозиція такого учасника у поточному раунді вважається такою, що здійснена в розмірі його закритої цінової пропозиції для першого раунду або його попередньої цінової пропозиції для другого та третього раундів.
Учасник має право протягом одного раунду аукціону один раз підвищити свою цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).
Після завершення раунду електронна торгова система робить паузу на три хвилини і оголошує наступний раунд.
Протягом кожного раунду аукціону всім учасникам забезпечується рівний доступ до перебігу аукціону, зокрема до інформації про місця розташування їх цінових пропозицій в електронній торговій системі від найнижчої до найвищої у кожному раунді проведення аукціону та інформації про кількість учасників у даному раунді аукціону без зазначення їх найменувань.
Протокол за результатами аукціону формується та оприлюднюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону.

=== Результати проведення аукціону ===

Переможцем вважається учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за виставлений лот, у разі відмови ним від підписання протоколу за результатами аукціону - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі, коли учасники подали пропозиції з однаковим розміром ціни, - учасник, який подав свою пропозицію раніше, ніж інші учасники з аналогічним розміром ціни, за умови, якщо такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону або подано закриту цінову пропозицію, яка перевищує стартову ціну лота не менше ніж на один мінімальний крок аукціону.
Переможець зобов’язаний:
* надати організатору довідку про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* підписати протокол за результатами аукціону та подати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію, протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування;
* на підставі підписаного протоколу за результатами аукціону звернутися до організатора з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
Організатор не має права ставити додаткові вимоги, крім тих, що зазначені в оголошенні про проведення аукціону та/або витребувати додаткові документи у переможця аукціону, крім тих, що передбачені порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.
Після завершення аукціону протокол за результатами аукціону підписується переможцем та оператором і надсилається оператором організатору протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону. Організатор протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем отримання протоколу за результатами аукціону, перевіряє відповідність переможця вимогам, визначеним порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, підписує та опубліковує протокол за результатами аукціону в електронній торговій системі.
Договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта укладається між організатором та переможцем не пізніше ніж через 30 робочих днів з дати опублікування організатором протоколу аукціону в електронній торговій системі.
У разі невідповідності переможця аукціону вимогам порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, організатор через особистий кабінет дискваліфікує переможця, завантаживши наказ про дискваліфікацію переможця в електронній торговій системі, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації. У такому випадку центральна база даних формує новий протокол за результатами аукціону з визначенням переможцем учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а за однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону.
У випадку дискваліфікації переможця сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю та перераховується оператором, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок організатора, зазначений ним в оголошенні, протягом трьох робочих днів з дня завантаження наказу про дискваліфікацію переможця.
Переможець аукціону має здійснити у повному обсязі розрахунки коштів за лот на казначейський рахунок, зазначений організатором в оголошенні. У разі надання учасником попередньої згоди на очікування гарантійний внесок не повертається оператором до моменту опублікування в електронній торговій системі організатором договору або до моменту відкликання учасником згоди шляхом натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті та подання заяви щодо повернення гарантійного внеску. Оператор зобов’язаний повернути гарантійний внесок такому учаснику протягом десяти робочих днів з дати подання заяви та натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті. Повернення сплачених гарантійних внесків учасникам, крім переможця аукціону та учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією після переможця аукціону, а за однакових цінових пропозицій учасників - того з них, який подав цінову пропозицію раніше за інших, здійснюється оператором протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону.
Якщо на аукціоні лот не був реалізований або аукціон був визнаний таким, що не відбувся (на момент закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні подано менш як дві заявки, за результатами проведення аукціону найбільша цінова пропозиція жодного із учасників не перевищує стартову ціну на мінімальний крок аукціону), нереалізований лот виставляється на повторний аукціон за рішенням організатора. У випадку, якщо аукціон визнано таким, що не відбувся, гарантійні внески повертаються учасникам відповідними операторами не пізніше трьох робочих днів із дня настання такої події.

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

2019-06-21T08:52:13Z

Serhiy.mershavyy:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України “Про дорожній рух”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1478-14 Закон України “Про мисливське господарство та полювання”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 

== Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві ==

'''''Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років''''' (ст. 6 Сімейного кодексу України). 
 
== Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми ==
Абзацем 3 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” передбачено, '''що суди розглядають справи:''' '''''щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.''''' 
Частиною 2 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” визначено, що '''''справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом.''''' 
Згідно статті 221 КУпАП '''''справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.''''' 
Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що '''''усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).''''' 
== Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх ==
Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі, - КУпАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. 

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. 

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. 

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (надалі, - МК України). 

'''''Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку''''' (ст. 12 КУпАП). 
Згідно ч. 2 ст. 459 МК України '''''суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.''''' 
В відповідності до вимог установлених п. 2 ч. 1 ст. 247 КУпАП '''''провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.'''
'' 

'''''Отже, неповнолітня особа у віці від 14 - ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.''''' 

В будь-якому разі, згідно п.4 ч.1 ст.34 КУпАП - '''''вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.''''' 
=== Відповідальність неповнолітніх на загальних підставах за вчинення певних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ===
Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що '''у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями''' 44, 51, 121 - 127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 1831, 185, 190 - 195 цього Кодексу, '''вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах'''. 
 

''З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника'' '''''до зазначених осіб''''' (''за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП'') '''''можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП''''' (''п.п. 4 п. 3 зазначеної Консультації''). 

=== Види адміністративних стягнень на загальних підставах, що застосовуються до неповнолітніх і особливості відповідальності за КУпАП ===
{| class="wikitable"
|-
! Види адміністративних стягнень за статтями КУпАП (ч. 1 ст. 24 КУпАП) !! Особливості застосування до неповнолітніх !! Зміст виду відповідальності та особливостей (в разі наявності)
|-
| 1) попередження - ст. 125, ч. 1 ст. 127 || відсутні || - ст. 26 КУпАП - Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.
- Порядок виконання постанови про винесення попередження (ст. 306 КУпАП)
|-
| 2) штраф - ст. 44, ст. 51, ст. 121, ст. 1211, ст. 1212, ст. 122, ст. 1222, ст. 1224, ст. 1225, ст. 123, ст. 124, ст. 1241, ст. 126, ст. 127, ч.ч. 1-3 ст. 130, ст. 139, ч. 2 ст. 156, ст. 173, ст. 174, ст. 185, ст. 190, ст. 191, ст. 192, ст. 193, ст. 194, ст. 195 || '''Наявні''' || - ст. 27 КУпАП - Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичнихосіб за адміністративні правопорушення у випадках та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Штраф за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути накладено на громадянина після використання ним балів, передбачених статтею 27 1 КУпАП. 

'''- Виконання постанови про накладення штрафу передбачене ст.ст. 307-310 КУпАП.'''

'''- ч. 2 ст. 307 КУпАП - У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.'''
|-
| 21) штрафні бали - ст. 122 || відсутні || - ст. 271 КУпАП - Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом.
''Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом'', щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів. 

У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який вчинив правопорушення, вираховується кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. 

У разі якщо розмір стягнення у вигляді штрафних балів перевищує залишок балів громадянина, штрафні бали накладаються відповідно до залишку незалежно від розміру штрафних балів, зазначених у відповідній статті Особливої частини цього Кодексу.
|-
| 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення - ч. 7 ст. 121, ч.ч. 2-3 ст. 123, ч.ч. 2-3 ст. 130, ч. 1 ст. 191, ст. 193 || відсутні || - стаття 28 КУпАП - Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. 

- Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення предмета передбачене ст.ст. 311-312 КУпАП
|-
| 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення - ст. 1225, ст. 174, ст. 190, ч. 2 ст. 191 || відсутні || - стаття 29 КУпАП - Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. '''Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.'''
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
- Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей передбачене ст.ст. 313-316 КУпАП
|-
| 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) - ч. 4 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 1222, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 124, ч. 3 ст. 126, ч.ч. 1-3 ст. 130 - позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - || відсутні || - стаття 30 КУпАП - Позбавлення наданого даному громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом строком на один рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
- Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права передбачене ст.ст. 317-321 КУпАП.
- стаття 15 Закону України “Про дорожній рух” - Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано:
- мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;
- автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку.

- стаття 12 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” - право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання
|-
| 51) громадські роботи - ч. 1 ст. 44, ч. 7 ст. 121, ст. 1224, ч. 4 ст. 127, ст. 139, ст. 173, ст. 185 || '''Наявні''' || стаття 301 КУпАП - Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''у вільний від роботи чи навчання час''' безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
- Провадження про виконання постанови про застосування громадських робіт передбачене ст.ст. 3211-3214 КУпАП.
- ч. 2 ст. 3212 КУпАП - '''Громадські роботи виконуються''' не більш як чотири години на день, а '''неповнолітніми - дві години на день.'''
|-
| 6) виправні роботи - ч.ч. 1-2 ст. 51, ст. 173, ст. 185 || відсутні || - стаття 31 КУпАП - Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
- Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт передбачене ст.ст. 322-325 КУпАП
|-
| 61) суспільно корисні роботи - ст. 1831 || '''Наявні''' || Стаття 311 КУпАП - Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, '''а неповнолітніми - не більше двох годин на день'''.
Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
- Провадження по виконанню постанови про застосування суспільно корисних робіт передбачене ст.ст. 3251-3254 КУпАП.
|-|-
| 7) адміністративний арешт - ч. 1 ст. 44, 51, ч. 4 ст. 121, ст. 1224, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 173, ст. 185 || '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || Стаття 32 КУпАП - Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
'''Адміністративний арешт не може застосовуватись''' до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, '''до осіб, які не досягли вісімнадцяти років''', до інвалідів першої і другої груп.
|-
| 8) арешт з утриманням на гауптвахті. || '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || Частина 1 статті 15 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” - На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини '''виповнилося 18 років'''
|-
|}

=== Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх ===
Частиною 1 ст. 13 КУпАП передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП: 

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 

2) попередження; 

3) догана або сувора догана; 

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. 

Зазначені зходи впливу, згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП, - можуть бути застосовані, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, і до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 13 КУпАП (''окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП''). 

'''Отже, за інші адміністративні правопорушення, що не зазначені в ч. 2 ст. 13 КУпАП, з передбачених КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП) повинні бути застосовані виключно заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП.'''

КУпАП не надано докладних роз’яснень та особливостей застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* догани або суворої догани;
* передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Тому суд при застосуванні зазначених заходів впливу повинен виходити з буквального змісту заходу, що застосовується судом виходячи з загальних засад права та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника. 

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом (ст. 26 КУпАП).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КУпАП при застосуванні заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу суд виносить постанову, яка згідно ст. 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. 

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. 
=== Обов'язок неповнолітнього відшкодувати заподіяну шкоду ===
Згідно ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення неповнолітнім ('''''у віці від 16 років''''') адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду '''громадянинові, підприємству, установі або організації '''у розмірі не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''', '''''то суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її''''' '''за умови, якщо неповнолітній має самостійний заробіток'''. 

'''В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди неповнолітнім, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.''' 

Згідно ч. 3 ст. 33 Цивільного кодексу України (ЦК України) неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 ЦК України. 

Частиною 1 ст. 1179 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. 
=== Відповідальність неповнолітніх за митні правопорушення ===
Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (ч. 4 ст. 2 КУпАП). 

У відповідності до ст. 459 Митного кодексу України (надалі, - МК України) адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. 

Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку. 

Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями). 

Згідно ч. 1 ст. 461 МК України за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення: 

1) попередження; 

2) штраф; 

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу. 

Стаття 465 МК України - Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації. 

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України. 

'''Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.''' 
== Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ==
'''Вчинення неповнолітніми ''віком від 14 до 16 років'' правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП,''' - '''тягне за собою накладення штрафу''' '''''на батьків або осіб, які їх замінюють''''', від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 184 КУпАП). 

Частиною 2 ст. 307 КУпАП передбачено, що '''у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення''', '''''штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.'''''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

2018-11-01T11:37:16Z

Serhiy.mershavyy:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України “Про дорожній рух”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1478-14 Закон України “Про мисливське господарство та полювання”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 

== Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві ==

'''''Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років''''' (ст. 6 Сімейного кодексу України). 
 
== Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми ==
Абзацем 3 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” передбачено, '''що суди розглядають справи:''' '''''щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.''''' 
Частиною 2 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” визначено, що '''''справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом.''''' 
Згідно статті 221 КУпАП '''''справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.''''' 
Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що '''''усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).''''' 
== Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх ==
Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі, - КУпАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. 

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. 

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. 

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (надалі, - МК України). 

'''''Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку''''' (ст. 12 КУпАП). 
Згідно ч. 2 ст. 459 МК України '''''суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.''''' 
В відповідності до вимог установлених п. 2 ч. 1 ст. 247 КУпАП '''''провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.'''
'' 

'''''Отже, неповнолітня особа у віці від 14-ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.''''' 

В будь-якому разі, згідно п. 4 ч. 1 ст. 34 КУпАП - '''''вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.''''' 
=== Відповідальність неповнолітніх на загальних підставах за вчинення певних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ===
Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що '''у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями''' 44, 51, 121 - 127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 1831, 185, 190 - 195 цього Кодексу, '''вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах'''. 
 

''З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника'' '''''до зазначених осіб''''' (''за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП'') '''''можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП''''' (''п.п. 4 п. 3 зазначеної Консультації''). 

=== Види адміністративних стягнень на загальних підставах, що застосовуються до неповнолітніх і особливості відповідальності за КУпАП ===
{| class="wikitable"
|-
! Види адміністративних стягнень за статтями КУпАП (ч. 1 ст. 24 КУпАП) !! Особливості застосування до неповнолітніх !! Зміст виду відповідальності і особливостей (в разі наявності)
|-
| 1) попередження - ст. 125, ч. 1 ст. 127 || відсутні || - ст. 26 КУпАП - Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.
- Порядок виконання постанови про винесення попередження (ст. 306 КУпАП)
|-
| 2) штраф - ст. 44, ст. 51, ст. 121, ст. 1211, ст. 1212, ст. 122, ст. 1222, ст. 1224, ст. 1225, ст. 123, ст. 124, ст. 1241, ст. 126, ст. 127, ч.ч. 1-3 ст. 130, ст. 139, ч. 2 ст. 156, ст. 173, ст. 174, ст. 185, ст. 190, ст. 191, ст. 192, ст. 193, ст. 194, ст. 195 || '''Наявні''' || - ст. 27 КУпАП - Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичнихосіб за адміністративні правопорушення у випадках та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Штраф за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути накладено на громадянина після використання ним балів, передбачених статтею 27 1 КУпАП. 

'''- Виконання постанови про накладення штрафу передбачене ст.ст. 307-310 КУпАП.'''

'''- ч. 2 ст. 307 КУпАП - У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.'''
|-
| 21) штрафні бали - ст. 122 || відсутні || - ст. 271 КУпАП - Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом.
''Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом'', щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів. 

У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який вчинив правопорушення, вираховується кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. 

У разі якщо розмір стягнення у вигляді штрафних балів перевищує залишок балів громадянина, штрафні бали накладаються відповідно до залишку незалежно від розміру штрафних балів, зазначених у відповідній статті Особливої частини цього Кодексу.
|-
| 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення - ч. 7 ст. 121, ч.ч. 2-3 ст. 123, ч.ч. 2-3 ст. 130, ч. 1 ст. 191, ст. 193 || відсутні || - стаття 28 КУпАП - Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. 

- Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення предмета передбачене ст.ст. 311-312 КУпАП
|-
| 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення - ст. 1225, ст. 174, ст. 190, ч. 2 ст. 191 || відсутні || - стаття 29 КУпАП - Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. '''Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.'''
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
- Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей передбачене ст.ст. 313-316 КУпАП
|-
| 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) - ч. 4 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 1222, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 124, ч. 3 ст. 126, ч.ч. 1-3 ст. 130 - позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - || відсутні || - стаття 30 КУпАП - Позбавлення наданого даному громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом строком на один рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
- Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права передбачене ст.ст. 317-321 КУпАП.
- стаття 15 Закону України “Про дорожній рух” - Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано:
- мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;
- автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку.

- стаття 12 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” - право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання
|-
| 51) громадські роботи - ч. 1 ст. 44, ч. 7 ст. 121, ст. 1224, ч. 4 ст. 127, ст. 139, ст. 173, ст. 185 || '''Наявні''' || стаття 301 КУпАП - Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''у вільний від роботи чи навчання час''' безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
- Провадження про виконання постанови про застосування громадських робіт передбачене ст.ст. 3211-3214 КУпАП.
- ч. 2 ст. 3212 КУпАП - '''Громадські роботи виконуються''' не більш як чотири години на день, а '''неповнолітніми - дві години на день.'''
|-
| 6) виправні роботи - ч.ч. 1-2 ст. 51, ст. 173, ст. 185 || відсутні || - стаття 31 КУпАП - Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
- Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт передбачене ст.ст. 322-325 КУпАП
|-
| 61) суспільно корисні роботи - ст. 1831 || '''Наявні''' || Стаття 311 КУпАП - Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, '''а неповнолітніми - не більше двох годин на день'''.
Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
- Провадження по виконанню постанови про застосування суспільно корисних робіт передбачене ст.ст. 3251-3254 КУпАП.
|-|-
| 7) адміністративний арешт - ч. 1 ст. 44, 51, ч. 4 ст. 121, ст. 1224, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 173, ст. 185 || '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || Стаття 32 КУпАП - Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
'''Адміністративний арешт не може застосовуватись''' до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, '''до осіб, які не досягли вісімнадцяти років''', до інвалідів першої і другої груп.
|-
| 8) арешт з утриманням на гауптвахті. || '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || Частина 1 статті 15 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” - На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини '''виповнилося 18 років'''
|-
|}

=== Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх ===
Частиною 1 ст. 13 КУпАП передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП: 

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 

2) попередження; 

3) догана або сувора догана; 

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. 

Зазначені зходи впливу, згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП, - можуть бути застосовані, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, і до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 13 КУпАП (''окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП''). 

'''Отже, за інші адміністративні правопорушення, що не зазначені в ч. 2 ст. 13 КУпАП, з передбачених КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП) повинні бути застосовані виключно заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП.'''

КУпАП не надано докладних роз’яснень та особливостей застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* догани або суворої догани;
* передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Тому суд при застосуванні зазначених заходів впливу повинен виходити з буквального змісту заходу, що застосовується судом виходячи з загальних засад права та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника. 

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом (ст. 26 КУпАП).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КУпАП при застосуванні заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу суд виносить постанову, яка згідно ст. 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. 

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. 
=== Обов'язок неповнолітнього відшкодувати заподіяну шкоду ===
Згідно ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення неповнолітнім ('''''у віці від 16 років''''') адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду '''громадянинові, підприємству, установі або організації '''у розмірі не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''', '''''то суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її''''' '''за умови, якщо неповнолітній має самостійний заробіток'''. 

'''В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди неповнолітнім, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.''' 

Згідно ч. 3 ст. 33 Цивільного кодексу України (ЦК України) неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 ЦК України. 

Частиною 1 ст. 1179 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. 
=== Відповідальність неповнолітніх за митні правопорушення ===
Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (ч. 4 ст. 2 КУпАП). 

У відповідності до ст. 459 Митного кодексу України (надалі, - МК України) адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. 

Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку. 

Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями). 

Згідно ч. 1 ст. 461 МК України за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення: 

1) попередження; 

2) штраф; 

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу. 

Стаття 465 МК України - Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації. 

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України. 

'''Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.''' 
== Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ==
'''Вчинення неповнолітніми ''віком від 14 до 16 років'' правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП,''' - '''тягне за собою накладення штрафу''' '''''на батьків або осіб, які їх замінюють''''', від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 184 КУпАП). 

Частиною 2 ст. 307 КУпАП передбачено, що '''у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення''', '''''штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.'''''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

2017-01-04T08:28:01Z

Serhiy.mershavyy: Створена сторінка: == Нормативна база == Адміністративна відповідальність - це застосування до правопо...

== Нормативна база == 

Адміністративна відповідальність - це застосування до правопорушників загальнообов'язкових стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом із тим, адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.
Нормативно-правовими актами для розгляду адміністративних правопорушень є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/80731-10 Кодекс Украіни про адміністративні правопорушення](КУпАП).
Суб'єктами правопорушень можуть бути фізичні особи — громадяни і посадові особи, а за окремі правопорушення — державні службовці ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/1700-18. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700 - VІІ]).
Серед суб'єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб'єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них, зокрема, належать неповнолітні особи.
В теорії права при розкритті правового статусу неповнолітніх осіб вживаються різні категорії: діти, неповнолітні, молодь .
У ст.1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції ООН «Про права дитини»], що була ратифікована [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XII], зазначається, що дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше
У нормах [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституції] нашої держави також вживається термін «діти», зміст якого повністю аналогічний змісту зазначеного документу. Так, в ст. 52 проголошено: «Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом»
Адміністративне законодавство України також оперує поняттям „неповнолітній”, видокремлючи особливості відповідальності неповнолітніх, заходів адміністративного впливу відносно них, хоча і встановлює завищені вікові обмеження - від 16 до 18 років. Так, суб'єктом адміністративного проступку може бути лише особа по досягненні нею відповідного віку, з якого вона, на думку законотворців, на момент скоєння проступку, повинна володіти відповідним рівнем свідомості, фізичного та психічного розвитку, що дозволяє їй правильно оцінити суспільну значимість і сенс вчиненого правопорушення. Враховуючи цей факт, згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.12 КУпАП], адміністративній відповідальності підлягають особи, яким на момент вчинення протиправного діяння виповнилося 16 років. До того ж, адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності. 

== Опис суттєвих аспектів ,що впливають на один з варіантів вирішення проблеми. ==
 
(добровільний, позасудовий та судовий порядок).
Відповдіно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.13 КУпАП,] до осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст. 24-1 КУпАП], а саме:
• зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим;
• попередження;
• догана або сувора догана;
• передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. 

== Зобов’язання публічно, або в іншій формі вибачитись перед потерпілим: == 

Найменш суворим заходом є зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим. Цей захід орган адміністративної юрисдикції застосовує тоді, коли він дійшов висновку, що неповнолітній визнав неправомірність своєї поведінки, суспільну шкоду скоєного діяння і покаявся в ньому. Публічність вибачення при цьому полягає у здійсненні його не тет-а-тет (тобто неповнолітній і потерпілий), а у присутності інших осіб. Питання про форму публічного вибачення вирішує орган адміністративної юрисдикції з урахуванням усіх обставин справи і побажань потерпілого. 

== Попередження. == 

Попередження — суворіший захід виховного впливу, що полягає в усному оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного, від імені держави, осудження неповнолітнього правопорушника і його поведінки, яка виявилась у скоєнні адміністративного проступку, що не становить значної суспільної небезпеки.
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.26 КУпАП], попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. Під попередженням слід розуміти доведення до відома правопорушника, що його поведінка має антигромадський характер, і норма адміністративного права передбачає відповідальність за це, а також те, що йому слід припинити здійснення подібних проступків. Попередження вважається лише тоді адміністративним стягненням, якщо його оформлено у письмовій формі. Бувають випадки, коли постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься за відсутності правопорушника. Тоді йому протягом 3-х днів необхідно вручити копію постанови, про що треба зробити відповідну відмітку у справі.
Догана або сувора догана є заходами морально-психологічного впливу, які застосовуються до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання ними встановлених правил поведінки і скоєння правопорушень, що свідчать про формування антисуспільної установки. Догана або сувора догана є жорстокішими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним, від імені держави, суворим засудженням неповнолітнього правопорушника і скоєного ним діяння. 

== Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам , які їх замінюють , або під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою , а також окремим громадянам на їх прохання. == 

Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, складається з накладення на вказаних осіб органом адміністративної юрисдикції зобов'язання з посилення виховного впливу на неповнолітнього правопорушника: здійснення культурно-виховних заходів; роз'яснювальної роботи; систематичного контролю поведінки неповнолітнього та ін. Під особами, що замінюють батьків, розуміються усиновителі, опікуни і піклувальники. Передавати неповнолітнього правопорушника під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, доцільно лише в разі їх згоди і здатності забезпечувати нагляд і відповідний виховний вплив на неповнолітнього. Бажання і згода останнього при цьому не враховуються.
Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд педагогічному або трудовому колективу означає накладення органом адміністративної юрисдикції на відповідний колектив з його (колективу) згоди зобов'язання здійснювати на неповнолітнього виховний вплив і контролювати його поведінку. По суті, це довіра педагогічному або трудовому колективу неповнолітнього, якого вони знають за спільною роботою або навчанням і за поведінку якого беруть на себе зобов'язання. Таким колективом може бути, наприклад, педагогічний колектив школи, де навчається неповнолітній, або трудовий колектив підприємства, де він працює. При цьому, орган адміністративної юрисдикції, який розглядає справу про правопорушення неповнолітнього, повинен бути впевнений у можливостях позитивного впливу такого колективу на неповнолітнього правопорушника, що передається під нагляд колективу.
Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд окремим громадянам складається з покладення на них обов'язків із виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою. Цей захід накладається тільки за згодою громадян, яким передається неповнолітній і які добре зарекомендували себе на педагогічній роботі або в іншій сфері суспільне корисної діяльності.
Водночас, слід зазчити, що у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.184 КУпАП] мова йде про вчинення правопорушень неповнолітніми у віці від 14 до 16 років, які ще не є суб'єктами адміністративної відповідальності, але у цьому разі все ж таки настає адміністративна відповідальність у вигляді накладання штрафу на батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють.
Скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує відповідальність ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.40 КУпАП України]). Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, навичок правочинної поведінки, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.