WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Договір міни житла

2025-11-11T09:35:44Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012р. № 811]
== Поняття договору міни ==
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 47 Конституції України]''').

Право на житло є елементом цивільної правоздатності громадянина, яка виникає з моменту його народження. Разом з тим, право на обмін жилих приміщень може виникнути не раніше ніж виникає право володіння, користування й розпорядження житловим приміщенням, що може відбуватися лише за певних обставин, передбачених Законом.

Договір міни — це угода, за якою кожна зі сторін зобов’язується передати у власність іншій стороні один товар в обмін на інший. Таким чином, цей договір передбачає взаємне відчуження майна без грошового розрахунку.

Сторонами договору міни (бартеру) можуть бути:

* дієздатні фізичні особи;
* юридичні особи (підприємства, установи і організації);
* фізичні особи-підприємці.

Об’єктом угоди може бути майно, що має ринкову цінність: нерухомість, транспортні засоби, техніка тощо. Договір міни житлового будинку (квартири), укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Посвідчення договорів житлового будинку (квартири) здійснюється за місцем знаходженням такого майна або за зареєстрованим місцем проживання однієї із сторін відповідного договору.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 статті 715 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) за '''договором міни (бартеру)''' кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором '''може бути встановлена доплата''' за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

'''Для укладення договору міни житлового будинку (квартири) нотаріусу необхідно надати наступний пакет документів:'''

* паспорти сторін договору;
* реєстраційні номера облікових карток платників податків сторін;
* документи, що підтверджують право власності на майно, що обмінюється (нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, довічного утримання (догляду), дарування, міни, спадковий договір; свідоцтво про право власності; свідоцтво про право на спадщину; рішення суду тощо);
* довідки про склад сім’ї;
* свідоцтво про шлюб або рішення суду про розірвання шлюбу, письмова згода чоловіка дружини), якщо майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя;
* свідоцтво про народження та дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину, якщо право власності або право користування на відчужуване житло мають неповнолітні особи.

Під час підготовки до посвідчення договору міни нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

== Набуття права власності на житло ==
'''Будівництво житла.''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності.

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+380#w2_1 ст. 380 ЦК України]).

'''Отримання безхазяйної нерухомої речі.''' Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+335#w2_1 ст. 335 ЦК України]).

'''Купівля-продаж житла.''' Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+655#w2_1 ст. 655 ЦК України]).

'''Договір дарування житла.''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+717#w2_1 ч. 1 ст. 717 ЦК України] за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно житло (дарунок) у власність.

'''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в ЦК України як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+744#w2_1 ст. 744 ЦК України] за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

'''Договір застави (іпотеки) житла.''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+572#w2_1 статті 572 ЦК України] в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

'''Приватизація державного житлового фонду.''' Це поняття розкриває нам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#w4_1 стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
== Предмет договору міни ==
За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+715#w2_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

За таким визначенням начебто не виникає суперечностей, слід зазначити, що основного різницею договору міни житла від договору купівлі-продажу житла є те, що в одному випадку сплатним еквівалентом, який надається покупцем продавцю за річ, є інша річ, а в другому випадку таким еквівалентом виступають гроші, тобто форми еквівалента відрізняються.

Як випливає зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+715#w2_1 ст. 715 ЦК України] договір міни житла є двостороннім, де кожна із сторін, що бере участь у міні житла, вважається продавцем того майна, яке вона міняє, і покупцем того майна, яке вона отримує. Отримання житла в одному випадку та грошей – в іншому становить правову мету для відчужувача.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] договір міни житла є оплатним. Хоча обмінюване жиле приміщення може бути нерівноцінним, у випадку розходження в оцінці майна, що обмінюється, сторона, що надала майно за нижчою ціною, сплачує різницю до моменту державної реєстрації, тобто до моменту переходу права власності. За змістом цивільного законодавства житло можна обміняти на інше житло або на інші рухомі та нерухомі речі, товар, а також роботи (послуги), які не мають матеріальної форми.

У той самий час, '''''необхідно підкреслити різницю між цивільно-правовим договором міни житла і договором обміну житла в контексті житлового права.''''' Відповідні норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] (далі - ЖК України) та правил обміну жилих приміщень мають обов’язкову силу при обміні для наймачів державного та колективного житлового фонду.

Договори міни та обміну жилих приміщень за своєю правовою природою є схожими правовими конструкціями, різними за метою, суб’єктним складом, обсягом суб’єктивних прав і обов’язків, механізмом правового регулювання. '''''Для обміну характерно те, що суб’єктом виступає не власник житла, а наймач –''''' житло (квартира, будинок) державного, комунального житлового фонду чи житлово-будівельного кооперативу. '''''Суб’єктом правовідносин при міні виступає власник майна''''' (квартири, будинку), а правовідносини, що при цьому виникають, регулюються нормами Цивільного кодексу України. Міна приватизованих жилих приміщень, квартир у житлових і житлово-будівельних кооперативах громадянами, що повністю сплатили свої пайові внески, іншого житла, що належить на праві власності, здійснюється на підставі цивільно-правових норм.

Цивільно-правові відносини в житловій сфері характеризуються рівністю сторін, в яких самі сторони беруть на себе всі суб’єктивні права і обов’язки.

За наймачем житла у будинках державного та комунального житлового фонду загального призначення закріплено право за письмовою згодою членів сім’ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим наймачем житла у фонді загального призначення, або з власником приватного житла за письмовою згодою наймодавця. Це право можна розглядати як привілейоване, оскільки воно спрямоване на поліпшення житлових умов.

Обмін житла допускається за наявності письмової згоди власника житла. Таке право закріплене в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+25#w2_1 пп.1 ч.1 ст. 25 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]. Орендар житла у фонді соціального призначення має право за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим орендарем житла фонду соціального призначення за згодою власника цього житла. Обмін між житловими фондами різних форм власності, між власниками приватного житла з наймачами, орендарями житла у житловому фонді загального призначення не допускається, тому право на обмін жилих приміщень передбачено нормами як житлового, так і цивільного права, що виникають між учасниками обміну, має обмежене застосування залежно від виду житлового фонду та його призначення.

''Обмін жилими приміщеннями може проводитися без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, за якого згода на обмін може бути тільки двосторонньою.''

Предметом договору обміну жилих приміщень може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок.

'''Важливе правило житлового права полягає у тому, що частина жилого приміщення, що припадає на частку наймача або члена його сім’ї, у тому числі суміжна кімната або частина кімнати не може становити предмет договору, хоча житлове законодавство допускає таку можливість, якщо учасники обміну є родичами.''' Наймач або член його сім’ї вправі провести обмін частини жилої площі, що припадає на його частку, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім’ї тих, хто залишається проживати в цьому приміщенні.

Якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен член сім’ї вправі вимагати у судовому порядку примусового обміну займаного приміщення в різних будинках чи квартирах. При вирішенні спору суд повинен встановити, чи має позивач право на обмін. А після цього він приступає до оцінки варіантів обміну, які пропонують як позивач, так і відповідач. У разі примусового обміну жилого приміщення за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=116#w1_1 ч. 2 ст. 116 ЖК України] житлові умови особи, яка систематично порушує правила співжиття, можуть бути погіршені.

Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD+%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8+%D0%BC%D1%96%D0%B6+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97#w1_1 ст. 80 ЖК України] '''''щодо примусового обміну жилого приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між членами сім’ї не поширюються на обмін жилого приміщення, що належить їм на праві приватної власності.''''' Вони регулюють тільки правовідносини між членами сім’ї наймача жилих приміщень у державному або комунальному житловому фонді.
== Державне мито за нотаріальне посвідчення договору міни житла ==
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій і видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 ст. 1 КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]

''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] за посвідчення договорів відчуження, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження стягується державне мито у розмірі 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.''

''Згідно'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%97%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2+%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE#w1_1 п. 8 гл. 1 розд. V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811] за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оціночну вартість.

За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 в підпунктах «а», «б», «г» та «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93], відповідно до родинних відносин.

Водночас державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачує друга сторона, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін п. 2 розд. ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE+%D0%B7%D0%B0+%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C#w1_1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]

Договір міни житла

2025-11-11T08:56:38Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012р. № 811]
== Поняття договору міни ==
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 47 Конституції України]''').

Право на житло є елементом цивільної правоздатності громадянина, яка виникає з моменту його народження. Разом з тим, право на обмін жилих приміщень може виникнути не раніше ніж виникає право володіння, користування й розпорядження житловим приміщенням, що може відбуватися лише за певних обставин, передбачених Законом.

Договір міни — це угода, за якою кожна зі сторін зобов’язується передати у власність іншій стороні один товар в обмін на інший. Таким чином, цей договір передбачає взаємне відчуження майна без грошового розрахунку.

Сторонами договору міни (бартеру) можуть бути:

* дієздатні фізичні особи;
* юридичні особи (підприємства, установи і організації);
* фізичні особи-підприємці.

Об’єктом угоди може бути майно, що має ринкову цінність: нерухомість, транспортні засоби, техніка тощо. Договір міни житлового будинку (квартири), укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Посвідчення договорів житлового будинку (квартири) здійснюється за місцем знаходженням такого майна або за зареєстрованим місцем проживання однієї із сторін відповідного договору.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 статті 715 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) за '''договором міни (бартеру)''' кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором '''може бути встановлена доплата''' за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

'''Для укладення договору міни житлового будинку (квартири) нотаріусу необхідно надати наступний пакет документів:'''

* паспорти сторін договору;
* реєстраційні номера облікових карток платників податків сторін;
* документи, що підтверджують право власності на майно, що обмінюється (нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, довічного утримання (догляду), дарування, міни, спадковий договір; свідоцтво про право власності; свідоцтво про право на спадщину; рішення суду тощо);
* довідки про склад сім’ї;
* свідоцтво про шлюб або рішення суду про розірвання шлюбу, письмова згода чоловіка дружини), якщо майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя;
* свідоцтво про народження та дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину, якщо право власності або право користування на відчужуване житло мають неповнолітні особи.

Під час підготовки до посвідчення договору міни нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

== Набуття права власності на житло ==
'''Будівництво житла.''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності.

'''Отримання безхазяйної нерухомої речі.''' Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа (ст. 335 ЦК України).

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

'''Купівля-продаж житла.''' Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=655#w1_1 ст. 655 ЦК України]).

'''Договір дарування житла.''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=717+#w1_1 ч. 1 ст. 717 ЦК України] за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно житло (дарунок) у власність.

'''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в ЦК України як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=744#w1_1 ст. 744 ЦК України] за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

'''Договір застави (іпотеки) житла.''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=572#w1_1 статті 572 ЦК України] в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

'''Приватизація державного житлового фонду.''' Це поняття розкриває нам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#w4_1 стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
== Предмет договору міни ==
За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

За таким визначенням начебто не виникає суперечностей, слід зазначити, що основного різницею договору міни житла від договору купівлі-продажу житла є те, що в одному випадку сплатним еквівалентом, який надається покупцем продавцю за річ, є інша річ, а в другому випадку таким еквівалентом виступають гроші, тобто форми еквівалента відрізняються.

Як випливає зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України] договір міни житла є двостороннім, де кожна із сторін, що бере участь у міні житла, вважається продавцем того майна, яке вона міняє, і покупцем того майна, яке вона отримує. Отримання житла в одному випадку та грошей – в іншому становить правову мету для відчужувача.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] договір міни житла є оплатним. Хоча обмінюване жиле приміщення може бути нерівноцінним, у випадку розходження в оцінці майна, що обмінюється, сторона, що надала майно за нижчою ціною, сплачує різницю до моменту державної реєстрації, тобто до моменту переходу права власності. За змістом цивільного законодавства житло можна обміняти на інше житло або на інші рухомі та нерухомі речі, товар, а також роботи (послуги), які не мають матеріальної форми.

У той самий час, '''''необхідно підкреслити різницю між цивільно-правовим договором міни житла і договором обміну житла в контексті житлового права.''''' Відповідні норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] (далі - ЖК України) та правил обміну жилих приміщень мають обов’язкову силу при обміні для наймачів державного та колективного житлового фонду. В юридичній літературі наголошувалося на виокремленні договору обміну як окремого виду договору.

Договори міни та обміну жилих приміщень за своєю правовою природою є схожими правовими конструкціями, різними за метою, суб’єктним складом, обсягом суб’єктивних прав і обов’язків, механізмом правового регулювання. '''''Для обміну характерно те, що суб’єктом виступає не власник житла, а наймач –''''' житло (квартира, будинок) державного, комунального житлового фонду чи житлово-будівельного кооперативу. '''''Суб’єктом правовідносин при міні виступає власник майна''''' (квартири, будинку), а правовідносини, що при цьому виникають, регулюються нормами Цивільного кодексу України. Міна приватизованих жилих приміщень, квартир у житлових і житлово-будівельних кооперативах громадянами, що повністю сплатили свої пайові внески, іншого житла, що належить на праві власності, здійснюється на підставі цивільно-правових норм.

Цивільно-правові відносини в житловій сфері характеризуються рівністю сторін, в яких самі сторони беруть на себе всі суб’єктивні права і обов’язки.

За наймачем житла у будинках державного та комунального житлового фонду загального призначення закріплено право за письмовою згодою членів сім’ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим наймачем житла у фонді загального призначення, або з власником приватного житла за письмовою згодою наймодавця. Це право можна розглядати як привілейоване, оскільки воно спрямоване на поліпшення житлових умов.

Обмін житла допускається за наявності письмової згоди власника житла. Таке право закріплене в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+25#w2_1 пп.1 ч.1 ст. 25 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]. Орендар житла у фонді соціального призначення має право за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим орендарем житла фонду соціального призначення за згодою власника цього житла. Обмін між житловими фондами різних форм власності, між власниками приватного житла з наймачами, орендарями житла у житловому фонді загального призначення не допускається, тому право на обмін жилих приміщень передбачено нормами як житлового, так і цивільного права, що виникають між учасниками обміну, має обмежене застосування залежно від виду житлового фонду та його призначення.

''Обмін жилими приміщеннями може проводитися без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, за якого згода на обмін може бути тільки двосторонньою.''

Предметом договору обміну жилих приміщень може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок.

'''Важливе правило житлового права полягає у тому, що частина жилого приміщення, що припадає на частку наймача або члена його сім’ї, у тому числі суміжна кімната або частина кімнати не може становити предмет договору, хоча житлове законодавство допускає таку можливість, якщо учасники обміну є родичами.''' Наймач або член його сім’ї вправі провести обмін частини жилої площі, що припадає на його частку, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім’ї тих, хто залишається проживати в цьому приміщенні.

Якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен член сім’ї вправі вимагати у судовому порядку примусового обміну займаного приміщення в різних будинках чи квартирах. При вирішенні спору суд повинен встановити, чи має позивач право на обмін. А після цього він приступає до оцінки варіантів обміну, які пропонують як позивач, так і відповідач. У разі примусового обміну жилого приміщення за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=116#w1_1 ч. 2 ст. 116 ЖК України] житлові умови особи, яка систематично порушує правила співжиття, можуть бути погіршені.

Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD+%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8+%D0%BC%D1%96%D0%B6+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97#w1_1 ст. 80 ЖК України] '''''щодо примусового обміну жилого приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між членами сім’ї не поширюються на обмін жилого приміщення, що належить їм на праві приватної власності.''''' Вони регулюють тільки правовідносини між членами сім’ї наймача жилих приміщень у державному або комунальному житловому фонді.
== Державне мито за нотаріальне посвідчення договору міни житла ==
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій і видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 ст. 1 КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]

''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] за посвідчення договорів відчуження, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження стягується державне мито у розмірі 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.''

''Згідно'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%97%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2+%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE#w1_1 п. 8 гл. 1 розд. V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811] за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оціночну вартість.

За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 в підпунктах «а», «б», «г» та «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93], відповідно до родинних відносин.

Водночас державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачує друга сторона, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін п. 2 розд. ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE+%D0%B7%D0%B0+%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C#w1_1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]

Зняття з рeєстрaцiї y цeнтрi зaйнятocтi трyдoвого дoгoвору з ФOП, який припинив свoю дiяльнicть

2025-08-04T08:16:15Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Кoнститyцiя Укрaїни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кoдeкc зaкoнiв прo прaцю Укрaїни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#Text Зaкoну Укрaїни вiд 28 грyдня 2014 рoкy № 77-VIII «Прo внeсeння змiн дo дeяких зaкoнoдaвчих aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaхyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Зaкoн Укрaїни «Прo сyдoвий збiр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2011 року № 260 "Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю"]
== Загальні положення ==
'''Трудовий договір -''' це угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text частина перша статті 21 Кoдeкcу зaкoнiв прo прaцю Укрaїни] (далі - КЗпП України).

'''Cтoрoни трyдoвoгo дoгoвoрy:'''

* фiзичнi oсoби (грoмaдяни, iнoзeмцi, oсoби бeз грoмaдянcтвa), в зaкoнoдaвствi вoни визнaчaються пoняттям "прaцiвник";

* влaсник пiдприємствa, yстaнoви, oргaнiзaцiї, yпoвнoвaжeний ним oргaн чи фiзичнa oсoбa або фізична особа - підприємець.

'''Змiст трyдoвoгo дoгoвoрy''' – цe сyкyпнiсть прaв тa oбoв’язкiв cтoрiн трyдoвих вiднoсин. Iншими cлoвaми змiст трyдoвoгo дoгoвoрy – цe умoви, зa якими дoсягнyтo згoди мiж прaцiвникoм i роботодaвцeм.

'''Цi умoви пoдiляються нa грyпи:'''
* '''нeобхiднi''' – цe yмови, бeз яких трyдoвий дoгoвiр нeмoжливий. Дo них нaлeжaть: мiсцe рoбoти, трyдoвa фyнкцiя (пoсaдa, квaлiфiкaцiя, вид викoнyвaнoї рoбoти), дaтa пoчaткy рoбoти, oплaтa прaцi;
* '''дoдaткoвi''' – цe грyпa yмoв, якi стaють oбoв’язкoвими лишe при включeннi їх дo трyдoвoгo дoгoвoрy. Тaким чинoм трyдoвий дoгoвiр мoже i нe мicтити дoдaткoвиx (фaкyльтивниx yмoв), нaприклaд, встaнoвлeння [[Випробувальний термін при прийнятті на роботу|випрoбyвaльнoгo тeрмiнy при прийoмі нa рoбoтy]], [[Норма тривалості робочого часу|рoбoтa нa yмoвax нeпoвнoгo рoбoчoгo чaсy]], пiльги i пoслyги iз coцiaльнoгo зaбeзпeчeння.
'''В зaлeжнoстi вiд cтрoку yклaдaння трyдoвих дoгoвoрiв, вoни пoдiляються нa нaстyпнi види:'''

# бeзстрoкoвий, щo yклaдaється нa нeвизнaчeний cтрoк;
# cтрoкoвий, який yклaдaється нa визнaчeний cтрoк зa пoгoджeнням cтoрiн;
# такий, що укладається на час виконання певної роботи (частина перша статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n151 КЗпП України]).

'''''Детальніше див.:''''' [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення]]

До 2015 року вимога щодо рeєстрацiї трyдoвoгo дoгoвoрy y цeнтрi зaйнятoстi була обов'язковою. Однак, у зв'язку з набаранням чинності 01 січня 2015 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#Text Зaкoнy Укрaїни вiд 28 грудня 2014 рoкy № 77-VIII «Прo внeceння змiн дo дeякиx зaкoнoдaвчиx aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaxyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi»] ''стаття 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n151 КЗпП України], що передбачала такий обов'язок, виключена.''

Оскільки дo 2015 рoкy рeєстрaцiя трyдoвиx дoгoвoрiв y цeнтрi зaйнятoстi бyлa oбoв’язкoвoю, тому для нaлeжнoгo oфoрмлeння припинeння трyдoвих вiднoсин фiзичнiй oсобi - пiдприємцю aбo yпoвнoвaжeнiй oсoбi нeoбхiднo звeрнyтись дo цeнтрy зaйнятoстi для зняття трyдoвoгo дoгoвoрy з рeєстрaцiї. Тaким чинoм, якщo рoбoтoдaвeць сaмoстiйнo нe звeрнeться дo цeнтрy зaйнятoстi для oфoрмлeння нaлeжним чинoм фaктy припинeння трудoвих вiднoсин, тo трyдoвi вiднoсини з прaцiвникoм нe бyдyть припиненими. Вiдoмoстi i нaдaлi бyдyть вiдoбрaжaтись y книзi рeєстрацiї трyдoвих дoгoвoрiв. Вiдпoвiднo, прaвa прaцiвникa бyдyть пoрyшeними, oскiльки цeнтр зaйнятoстi вiдмoвить йому y [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|взяттi нa oблiк бeзрoбiтниx oсiб]].
== Дії працівника, якщo роботодавець - фізична особа - підприємець припинив дiяльнicть, aле iз нaймaним прaцiвником нaлeжним чинoм нe припинив трyдoвi вiднoсини тa нe зняв трyдoвий дoговiр з рeєстрацiї y цeнтрi зaйнятoстi ==
Якщo фізична особа - підприємець нe зняв з рeєстрaцiї дoгoвiр y вiдпoвiднoмy цeнтрi зaйнятoстi, тo спoчaткy нeoбхiднo oтримaти вiдмoву y взяттi нa oблiк як бeзрoбiтнoгo. Пiсля oтримaння вiдмoви з цeнтрy зaйнятocтi, працівник мoжe зaхистити свoї зaкoннi прaвa тa iнтeрeси y сyдoвoмy пoрядкy, пoдaвши [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|пoзoвну зaяву]] '''прo визнaння припинeними трудoвих вiднoсин'''.

'''Крiм дoкyмeнтiв, якi пiдтвeрджyють oсoбy, нeoбхiднo пoдaти кoпiї тaких дoкyмeнтiв:'''
# трyдoвoгo дoгoвoрy, який зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi;
# трyдoвoї книжки;
# витягy з Єдинoгo дeржaвнoгo рeєстрy юридичниx oсiб, фiзичниx oсiб-пiдприємцiв тa грoмaдськиx фoрмyвaнь;
# відмова цeнтрy зaйнятoстi про взяття на облік як безробітного;
# дoвiдки фoрми OК-5
# нaкaз прo припинeння трyдoвиx вiднoсин з рoбoтoдaвцeм тa iншi докази припинення трудових відносин зa нaявнoстi.
''<big>У пoзoвниx вимoгax нeoбхiднo зaзначити нaстyпнe:</big>'' визнaти припинeними трудoвi вiднoсини мiж вiдповiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю - пiдприємцeм, якi виникли нa пiдстaвi трyдoвoгo дoгoвoрy, зaрeєстрoвaнoгo y цeнтрi зaйнятoстi тa зoбoв'язaти цeнтр зaйнятoстi зняти з рeєстрaцiї трyдoвий дoгoвiр, зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi мiж вiдпoвiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю - пiдприємцeм.

'''Відповідно до частини першої статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]''' пoзoви, щo виникaють з трyдoвиx прaвoвiднoсин, мoжyть прeд’являтися тaкож зa зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння пoзивaчa. Тoбтo, прaцiвник мaє прaвo прoсити, щoб здiйcнили рoзгляд спрaви зa йoгo зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Сyдoвий збiр] зa пoдaння пoзoвної заяви прo визнaння припинeними трyдoвих вiднoсин стaнoвить 0,4 рoзмiрy прoжиткoвoгo мiнiмyмy нa oднy прaцeздaтнy oсобy '''(з 1 січня 2025 року - 1211 грн. 20 коп.).'''
== Див. також ==
* [[Порядок ведення трудової книжки фізичною особою-підприємцем]]
* [[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]
* [[Оплата листка непрацездатності фізичній особі-підприємцю]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Порядок оформлення відмови від медичного втручання

2025-05-13T07:53:39Z

Serhii.oryshchuk: Змінені гіперпосилання, видалено застарівшу нормативну базу, структурузовано зміст.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Tex Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України «Про систему громадського здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]
* [https://phc.org.ua/sites/default/files/uploads/files/hartia.pdf Європейська хартія прав пацієнтів в Україні]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001748-09#Text Етичний кодекс лікаря України]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 28 Конституції України] жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, ''коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n344 (стаття 42 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»)] (далі - Основи).

Відповідно до законодавства медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта, допускається як виняток ''в умовах гострої потреби, коли можлива шкода'' від застосування методів діагностики, профілактики або лікування ''є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання'', а усунення небезпеки для здоров'я пацієнта ''іншими методами неможливе'' (абзац другий статті 42 Основ) .

'''Ризиковані методи діагностики, профілактики або лікування визнаються допустимими, якщо вони відповідають: '''
* сучасним науково обгрунтованим вимогам;
* спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта;
* застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта;
* лікар вживає всіх належних у таких випадках заходів для відвернення шкоди життю та здоров'ю пацієнта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n344 (абзац третій статті 42 Основ)].
Разом з тим, кожна особа має право отримувати повну інформацію, яка забезпечить їй можливість брати активну участь у прийнятті рішень щодо медичного втручання та/або участі у наукових дослідженнях стосовно себе ([https://phc.org.ua/sites/default/files/uploads/files/hartia.pdf стаття 4 Європейська хартія прав пацієнтів]) .

Крім цього, фізична особа може бути зобов'язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1570 (частина четверта статті 286 Цивільний кодекс України)](далі - ЦК України).

Забороняється медичне втручання, яке може викликати розлад генетичного апарату людини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n344 (стаття 29 Основ)].

'''У п. 3.4 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001748-09#Text Етичного кодексу лікаря України] від 27.09.2009 р. визначено, що лікар має право відмовитися від лікування хворого(за винятком випадків невідкладної допомоги), якщо:'''
* лікар упевнений, що між ним і пацієнтом відсутня необхідна взаємна довіра;
* коли він відчуває себе недостатньо компетентним для проведення лікування;
* якщо не має у своєму розпорядженні необхідних можливостей для проведення лікування;
* в інших випадках, якщо це не суперечить Клятві лікаря України.
При цьому лікар повинен вжити всіх заходів щодо інформування хворого про згадані умови, а також надати йому відповідні рекомендації.

'''Надати відмову від медичного втручання має право: '''
* з 18 років – пацієнт з повною цивільною дієздатністю, що усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина четверта статті 284 ЦК України)];
* до 18 років – пацієнт, що набув повну цивільну дієздатність і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 ( абзац четвертий статті 43 Основ] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 34], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 35 ЦК України)];
* з 14 років – неповнолітній пацієнт, дієздатність якого не обмежена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина третя статті 284 ЦК України)];
* до 14 років – законні представники (батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники) малолітнього пацієнта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (стаття 43 Основ)];
* законні представники пацієнта визнаного недієздатним або обмежено дієздатним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац перший статті 43 Основ)].
== Наслідки відмови від медичного втручання для пацієнтів та лікарів ==
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац третій статті 43 Основ)].

'''Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац п`ятий статті 43 Основ)].

Якщо лікар дотримався усіх необхідних умов щодо інформування пацієнта про проведення медичного втручання та здійснив відповідне фіксування відмови пацієнта від такого втручання – у разі настання тяжких наслідків лікар не несе відповідальності.
== Випадки, коли не потрібна згода на медичне втручання ==
Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання '''не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта''' за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац другий статті 43 Основ)].

У невідкладних випадках, '''за наявності реальної загрози життю фізичної особи, медична допомога надається без згоди фізичної особи''' або її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина п’ята статті 284 ЦК України)].

'''Інші випадки, коли не потрібна згода на медичне втручання'''
* застосування примусових заходів медичного характеру – '''надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи''', яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України (далі – КК України), '''в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діяння''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n515 (стаття 92 КК України)];

* примусове лікування за рішенням суду, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та мають хворобу, '''що становить небезпеку для здоров'я інших осіб''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n515 (частина перша стаття 92 КК України)];

* психіатричний огляд особи може бути проведено без усвідомленої згоди пацієнта або без згоди його законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/conv#n124 ( абзац третій статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу»)] ;

* амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/conv#n124 (абзац другий статті 12 Закону України «Про психіатричну допомогу»)];

* особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: '''вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/conv#n124 (стаття 14 Закону України «Про психіатричну допомогу»)];

* особи, хворі на інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, підлягають обов'язковому лікуванню (за їх бажанням - анонімно) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14/conv#n217 (абзац перший статті 26 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»)];

* медичний огляд осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами проводиться за направленням поліцейських, а медичне обстеження - за направленням лікаря-нарколога. '''Особа, яка ухиляється від медичного огляду чи медичного обстеження, підлягає приводу до наркологічного закладу органом Національної поліції''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80/conv#n85 абзац перший статті 13 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]);

* особа, яка визнана хворою на наркоманію, але '''ухиляється від добровільного лікування або продовжує після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв'язку з її небезпечною поведінкою''' до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи, за рішенням суду '''може бути направлена на лікування від наркоманії''' до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров'я, а неповнолітні, які досягли шістнадцятирічного віку, - до спеціалізованих лікувально-виховних закладів терміном до одного року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80/conv#n85 (стаття 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»)] .
== Оформлення відмови від медичного втручання ==
'''Законодавством України не передбачено затвердженого зразка відмови від медичного втручання.'''

Кожен медичний заклад може розробити власну форму відмови від медичного втручання та відповідний акт для підписання його сторонами: пацієнтом або його законним представником, лікарем, що здійснює лікування та свідками.

У бланку письмової відмови має зазначатися інформація щодо діагнозу пацієнта, мета, тривалість, наслідки, прогнози та ризики такого медичного втручання.

Формально відмова пацієнта майже ідентична письмовій згоді на медичне втручання. Однак існує відмінність у змістовому оформленні окремих розділів цих документів. Зокрема, для пацієнта-відмовника головний акцент необхідно зробити на потенційних ризиках для здоров’я, працездатності чи й житті у разі відсутності медичного втручання.

«''Акт про підтвердження відмови від медичного втручання та письмового оформлення відмови''» оформлюється за підписом свідків, які можуть підтвердити, що пацієнт на цей момент міг адекватно сприймати та аналізувати надану йому інформацію, відповідав на запитання та сам їх ставив. В цьому ж акті необхідно зафіксувати факт інформування пацієнта, а також викласти зміст наданої йому інформації.

'''Якщо відмову надають законні представники, після її підписання медичний заклад повинен повідомити про це органи опіки та піклування.''' Термін такого повідомлення та форма його здійснення не передбачена законом.

Крім цього, надання відмови від медичного втручання може фіксуватися шляхом занесення відповідного запису в амбулаторну картку пацієнта, у історії хвороби та іншими способами.
== Дії, у разі порушення права пацієнта на відмову від медичного втручання ==
У разі порушення ваших прав гарантованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України потрібно повідомити про це '''медичного працівника.'''

Якщо звернення до медичного працівника не допомого владнати ситуацію, потрібно '''звертатися з письмовою заявою або ж скаргою на ім’я головного лікаря''' з проханням вирішити ситуацію або ж надати роз’яснення. Звернення в лікарні мають зареєструвати. Відповідь на звернення має надаватися протягом терміну визначеного законодавством. У разі неможливості безпосередньо передати звернення, можливо його надіслати рекомендованим листом.

У разі ігнорування вашої заяви або скарги, ненадання відповіді, не вирішення проблеми – потрібно звертатися '''у департамент або управління охорони здоров’я у вашій області''' із письмовою заявою або скаргою та з проханням надати вхідний номер звернення.

Якщо вище перераховані дії не надали належного результату та не вирішили вашу ситуацію, потрібно звертатися '''на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади''' або/та '''на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545, гаряча лінія Міністерства охорони здоров'я 0 800 505 201.'''
== Порядок дій припинення декларації з боку лікаря в наслідок відмови пацієнта виконувати медичні приписи ==
'''Порядок дій припинення декларації з боку лікаря прописаний у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Наказі МОЗ від 19.03.2018 № 503.]'''
* Лікар ПМД подає заяву (на ім’я керівника закладу) про відмову від подальшого ведення пацієнта у зв’язку з тим, що той не виконує медичних приписів чи правил внутрішнього розпорядку надавача медичних послуг. Це є підставою для припинення декларації. Форму такої заяви нормативно не визначено, тож її можна написати у довільній формі.
* Лікар повинен документально зафіксувати факти згаданих порушень з боку пацієнта у медичній карті, оформити акт за підписами принаймні двох осіб у якості свідків і подати головному лікарю закладу разом із заявою про відмову від ведення пацієнта. Тоді вона буде визнана законною.
* Згідно з п. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я'''»'''] протягом десяти робочих днів уповноважені працівники медичної інформаційної системи мають перевірити заяву та внести до центральної бази даних запрошувані зміни.
* Після цього надавач первинної медичної допомоги повинен впродовж одного місяця з дати припинення декларації про вибір лікаря повідомити про це пацієнта (його законного представника) у той спосіб зв’язку, який обрано й вказано пацієнтом у його декларації. Аналогічний механізм відмови від ведення пацієнта передбачено й для лікарів інших спеціальностей (наприклад, вузького спеціаліста, під диспансерним наглядом якого перебуває пацієнт, чи акушера – гінеколога, котрий веде вагітну).
== Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство ==
=== Загальні положення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+144#w2_1 статті 144 КК України] '''насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора''' - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на строк до 2-х років, з штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого.

Те саме діяння, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 цієї статті], вчинене щодо '''неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного''', - караються обмеженням волі на строк до 5-ти років або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.

Те саме діяння, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 та ч. 2 цієї статті], вчинене з'''а попередньою змовою групою осіб або з метою продажу''', - караються позбавленням волі на строк до 5-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

=== Об’єкт злочину ===
Об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують охорону здоров’я особи.

=== Об’єктивна сторона ===
Об'єктивна сторона злочину - діяння, що полягає у вилученні крові у людини.

Спосіб вилучення - у формі насильства та обману.

Під насильством у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+144#w2_1 статті 144 КК України] мається на увазі завдання потерпілому побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень, застосування погроз, зв'язування потерпілого та вчинення інших насильницьких дій щодо нього.

Вилучення крові шляхом обману є введення потерпілого в оману щодо кількості крові, яка буде взята, напрямів її використання, умов її вилучення, оплати процедури та для вчинення інших дій з ціллю отримання згоди на донорство від потерпілого.

Злочин вважається закінченим з моменту вилучення у людини мінімально необхідної кількості крові для використання її як донора.

=== Суб’єкт злочину ===
Суб'єкт злочину загальний, тобто фізична особа, осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років.

Суб'єктом злочину також можуть бути медичні працівники закладів охорони здоров’я, спеціалізованих установ і закладів переливання крові.

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб'єктивна сторона злочину полягає у прямому умислі.

Спеціальна мета - вилученення у потерпілого крові для використання її у лікувальних процесах, виготовлення лікарських препаратів, проведення наукових експериментів та досліджень.

=== Кваліфікуючі ознаки злочину ===
Відповідно до частини 2 дії передбачені частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+144#w2_1 1 статті 144 КК України] вчиненні щодо:
* неповнолітньої особи;
* особи, яка перебувала в безпорадному стані;
* особи, яка перебувала у матеріальній залежності від винного.

=== Особливо кваліфікуючі ознаки злочину ===
Відповідно до частини 3 дії передбаченні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+144#w2_1 частиною 1 та частиною 2 статті 144 КК України] вчиненні:
* за попередньою змовою групою осіб;
* з метою продажу.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 28 КК України)].

=== Розмежування складів злочину ===
У разі вилучення крові, яке відбулося через заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень або смерті, діяння підлягає кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 121, 122, 125 або 115 КК України].

У разі якщо потерпіла особа була заражена ВІЛ або іншою невиліковною хворобою, кваліфікація відбувається за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+130#w2_1 статтею 130 КК України] .

Якщо особа постраждала від торгівлі людьми з метою насильницького донорства крові, то злочин кваліфікується за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F+%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8#w1_1 статтею 149 КК України] .
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок оформлення відмови від медичного втручання

2025-05-13T07:09:44Z

Serhii.oryshchuk: /* аслідки відмови від медичного втручання для пацієнтів та лікарів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Tex Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України «Про систему громадського здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]
* [https://phc.org.ua/sites/default/files/uploads/files/hartia.pdf Європейська хартія прав пацієнтів в Україні]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001748-09#Text Етичний кодекс лікаря України]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 28 Конституції України] жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, ''коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n344 (стаття 42 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»)] (далі - Основи).

Відповідно до законодавства медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта, допускається як виняток ''в умовах гострої потреби, коли можлива шкода'' від застосування методів діагностики, профілактики або лікування ''є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання'', а усунення небезпеки для здоров'я пацієнта ''іншими методами неможливе'' (абзац другий статті 42 Основ) .

'''Ризиковані методи діагностики, профілактики або лікування визнаються допустимими, якщо вони відповідають: '''
* сучасним науково обгрунтованим вимогам;
* спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта;
* застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта;
* лікар вживає всіх належних у таких випадках заходів для відвернення шкоди життю та здоров'ю пацієнта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n344 (абзац третій статті 42 Основ)].
''Разом з тим, кожна особа має право отримувати повну інформацію, яка забезпечить їй можливість брати активну участь у прийнятті рішень щодо медичного втручання та/або участі у наукових дослідженнях'' стосовно себе ([https://phc.org.ua/sites/default/files/uploads/files/hartia.pdf стаття 4 Європейська хартія прав пацієнтів]) .

Крім цього, фізична особа може бути зобов'язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1570 (частина четверта статті 286 Цивільний кодекс України)](далі - ЦК України).

''Забороняється медичне втручання, яке може викликати розлад генетичного апарату людини'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n344 (стаття 29 Основ)].

'''У п. 3.4 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001748-09#Text Етичного кодексу лікаря України] від 27.09.2009 р. визначено, що лікар має право відмовитися від лікування хворого(за винятком випадків невідкладної допомоги), якщо:'''
* лікар упевнений, що між ним і пацієнтом відсутня необхідна взаємна довіра;
* коли він відчуває себе недостатньо компетентним для проведення лікування;
* якщо не має у своєму розпорядженні необхідних можливостей для проведення лікування;
* в інших випадках, якщо це не суперечить Клятві лікаря України.
При цьому лікар повинен вжити всіх заходів щодо інформування хворого про згадані умови, а також надати йому відповідні рекомендації.

'''Надати відмову від медичного втручання має право: '''
* з 18 років – пацієнт з повною цивільною дієздатністю, що усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина четверта статті 284 ЦК України)];
* до 18 років – пацієнт, що набув повну цивільну дієздатність і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 ( абзац четвертий статті 43 Основ] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 34], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 35 ЦК України)];
* з 14 років – неповнолітній пацієнт, дієздатність якого не обмежена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина третя статті 284 ЦК України)];
* до 14 років – законні представники (батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники) малолітнього пацієнта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (стаття 43 Основ)];
* законні представники пацієнта визнаного недієздатним або обмежено дієздатним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац перший статті 43 Основ)].
== Наслідки відмови від медичного втручання для пацієнтів та лікарів ==
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац третій статті 43 Основ)].

'''Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац п`ятий статті 43 Основ)].

Якщо лікар дотримався усіх необхідних умов щодо інформування пацієнта про проведення медичного втручання та здійснив відповідне фіксування відмови пацієнта від такого втручання – у разі настання тяжких наслідків лікар не несе відповідальності.
== Випадки, коли не потрібна згода на медичне втручання ==
Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання '''не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта''' за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац другий статті 43 Основ)].

У невідкладних випадках, '''за наявності реальної загрози життю фізичної особи, медична допомога надається без згоди фізичної особи''' або її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина п’ята статті 284 ЦК України)].

'''Інші випадки, коли не потрібна згода на медичне втручання'''
* застосування примусових заходів медичного характеру – '''надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи''', яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України (далі – КК України), '''в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діяння''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n515 (стаття 92 КК України)];

* примусове лікування за рішенням суду, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та мають хворобу, '''що становить небезпеку для здоров'я інших осіб''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n515 (частина перша стаття 92 КК України)];

* '''хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби, в разі відмови від госпіталізації підлягають примусовому стаціонарному лікуванню,''' а носії збудників зазначених хвороб та особи, які мали контакт з такими хворими, обов'язковому медичному нагляду і карантину у встановленому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12/conv#n745 (абзац другий статті 28 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»)] ;

* психіатричний огляд особи може бути проведено без усвідомленої згоди пацієнта або без згоди його законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/conv#n124 (стаття 11 Закону України «Про психіатричну допомогу»)] ;

* амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/conv#n124 (стаття 12 Закону України «Про психіатричну допомогу»)];

* особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: '''вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/conv#n124 (стаття 14 Закону України «Про психіатричну допомогу»)];

* особи, хворі на інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, підлягають обов'язковому лікуванню (за їх бажанням - анонімно) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14/conv#n217 (абзац перший статті 26 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»)];

* медичний огляд осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами проводиться за направленням поліцейських, а медичне обстеження - за направленням лікаря-нарколога. '''Особа, яка ухиляється від медичного огляду чи медичного обстеження, підлягає приводу до наркологічного закладу органом Національної поліції''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80/conv#n85 абзац перший статті 13 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]);

* особа, яка визнана хворою на наркоманію, але '''ухиляється від добровільного лікування або продовжує після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв'язку з її небезпечною поведінкою''' до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи, за рішенням суду '''може бути направлена на лікування від наркоманії''' до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров'я, а неповнолітні, які досягли шістнадцятирічного віку, - до спеціалізованих лікувально-виховних закладів терміном до одного року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80/conv#n85 (стаття 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»)] .
== Оформлення відмови від медичного втручання ==
'''Законодавством України не передбачено затвердженого зразка відмови від медичного втручання.'''

Кожен медичний заклад може розробити власну форму відмови від медичного втручання та відповідний акт для підписання його сторонами: пацієнтом або його законним представником, лікарем, що здійснює лікування та свідками.

Не потрібно забувати у разі надання відмови від медичного втручання про збереження лікарської таємниці у випадках передбачених законодавством [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n339 (стаття 40 Основ)].

У бланку письмової відмови має зазначатися інформація щодо діагнозу пацієнта, мета, тривалість, наслідки, прогнози та ризики такого медичного втручання.

Формально відмова пацієнта майже ідентична письмовій згоді на медичне втручання. Однак існує відмінність у змістовому оформленні окремих розділів цих документів. Зокрема, для пацієнта-відмовника головний акцент необхідно зробити на потенційних ризиках для здоров’я, працездатності чи й житті у разі відсутності медичного втручання.

«Акт про підтвердження відмови від медичного втручання та письмового оформлення відмови» оформлюється за підписом свідків, які можуть підтвердити, що пацієнт на цей момент міг адекватно сприймати та аналізувати надану йому інформацію, відповідав на запитання та сам їх ставив. В цьому ж акті необхідно зафіксувати факт інформування пацієнта, а також викласти зміст наданої йому інформації.

'''Якщо відмову надають законні представники, після її підписання медичний заклад повинен повідомити про це органи опіки та піклування.''' Термін такого повідомлення та форма його здійснення не передбачена законом.

Крім цього, надання відмови від медичного втручання може фіксуватися шляхом занесення відповідного запису в амбулаторну картку пацієнта, у історії хвороби та іншими способами.
== Дії, у разі порушення права пацієнта на відмову від медичного втручання ==
У разі порушення ваших прав гарантованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України потрібно повідомити про це '''медичного працівника.'''

Якщо звернення до медичного працівника не допомого владнати ситуацію, потрібно '''звертатися з письмовою заявою або ж скаргою на ім’я головного лікаря''' з проханням вирішити ситуацію або ж надати роз’яснення. Звернення в лікарні мають зареєструвати. Відповідь на звернення має надаватися протягом терміну визначеного законодавством. У разі неможливості безпосередньо передати звернення, можливо його надіслати рекомендованим листом.

У разі ігнорування вашої заяви або скарги, ненадання відповіді, не вирішення проблеми – потрібно звертатися '''у департамент або управління охорони здоров’я у вашій області''' із письмовою заявою або скаргою та з проханням надати вхідний номер звернення.

Якщо вище перераховані дії не надали належного результату та не вирішили вашу ситуацію, потрібно звертатися '''на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади''' або/та '''на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545.'''
== Порядок дій припинення декларації з боку лікаря в наслідок відмови пацієнта виконувати медичні приписи ==
# Згідно з нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 ст. 34 Основ] лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення. Лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
2. Порядок дій припинення декларації з боку лікаря прописаний у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Наказі МОЗ від 19.03.2018 № 503.]
# Лікар ПМД подає заяву (на ім’я керівника закладу) про відмову від подальшого ведення пацієнта у зв’язку з тим, що той не виконує медичних приписів чи правил внутрішнього розпорядку надавача медичних послуг. Це є підставою для припинення декларації. Форму такої заяви нормативно не визначено, тож її можна написати у довільній формі.
# Лікар повинен документально зафіксувати факти згаданих порушень з боку пацієнта у медичній карті, оформити акт за підписами принаймні двох осіб у якості свідків і подати головному лікарю закладу разом із заявою про відмову від ведення пацієнта. Тоді вона буде визнана законною.
# Згідно з п. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я'''»'''] протягом десяти робочих днів уповноважені працівники медичної інформаційної системи мають перевірити заяву та внести до центральної бази даних запрошувані зміни.
# Після цього надавач первинної медичної допомоги повинен впродовж одного місяця з дати припинення декларації про вибір лікаря повідомити про це пацієнта (його законного представника) у той спосіб зв’язку, який обрано й вказано пацієнтом у його декларації. Аналогічний механізм відмови від ведення пацієнта передбачено й для лікарів інших спеціальностей (наприклад, вузького спеціаліста, під диспансерним наглядом якого перебуває пацієнт, чи акушера – гінеколога, котрий веде вагітну). Тому лікарям важливо прискіпливо фіксувати усі призначення, направлення, а також факти їх виконання або невиконання з боку пацієнт
== Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство ==
=== Загальні положення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 144 КК України] '''насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора''' - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на строк до 2-х років, з штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого.

Те саме діяння, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 цієї статті], вчинене щодо '''неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного''', - караються обмеженням волі на строк до 5-ти років або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.

Те саме діяння, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 та ч. 2 цієї статті], вчинене з'''а попередньою змовою групою осіб або з метою продажу''', - караються позбавленням волі на строк до 5-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.
== Об’єкт злочину ==
Об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують охорону здоров’я особи.
== Об’єктивна сторона ==
Об'єктивна сторона злочину - діяння, що полягає у вилученні крові у людини.

Спосіб вилучення - у формі насильства та обману.

Під насильством у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 144 КК України] мається на увазі завдання потерпілому побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень, застосування погроз, зв'язування потерпілого та вчинення інших насильницьких дій щодо нього.

Вилучення крові шляхом обману є введення потерпілого в оману щодо кількості крові, яка буде взята, напрямів її використання, умов її вилучення, оплати процедури та для вчинення інших дій з ціллю отримання згоди на донорство від потерпілого.

Злочин вважається закінченим з моменту вилучення у людини мінімально необхідної кількості крові для використання її як донора.
== Суб’єкт злочину ==
Суб'єкт злочину загальний, тобто фізична особа, осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років.

Суб'єктом злочину також можуть бути медичні працівники закладів охорони здоров’я, спеціалізованих установ і закладів переливання крові.
== Суб’єктивна сторона ==
Суб'єктивна сторона злочину полягає у прямому умислі.

Спеціальна мета - вилученення у потерпілого крові для використання її у лікувальних процесах, виготовлення лікарських препаратів, проведення наукових експериментів та досліджень.
== Кваліфікуючі ознаки злочину ==
Відповідно до частини 2 дії передбачені частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 1 статті 144 КК України] вчиненні щодо:
* неповнолітньої особи;
* особи, яка перебувала в безпорадному стані;
* особи, яка перебувала у матеріальній залежності від винного.
== Особливо кваліфікуючі ознаки злочину ==
Відповідно до частини 3 дії передбаченні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною 1 та частиною 2 статті 144 КК України] вчиненні:
* за попередньою змовою групою осіб;
* з метою продажу.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 28 КК України)] [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n125]].
== Розмежування складів злочину ==
У разі вилучення крові, яке відбулося через заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень або смерті, діяння підлягає кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 121, 122, 125 або 115 КК України].

У разі якщо потерпіла особа була заражена ВІЛ або іншою невиліковною хворобою, кваліфікація відбувається за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 130 КК України] .

Якщо особа постраждала від торгівлі людьми з метою насильницького донорства крові, то злочин кваліфікується за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 149 КК України] .
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок оформлення відмови від медичного втручання

2025-05-13T07:05:21Z

Serhii.oryshchuk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Tex Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України «Про систему громадського здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]
* [https://phc.org.ua/sites/default/files/uploads/files/hartia.pdf Європейська хартія прав пацієнтів в Україні]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001748-09#Text Етичний кодекс лікаря України]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 28 Конституції України] жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, ''коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n344 (стаття 42 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»)] (далі - Основи).

Відповідно до законодавства медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта, допускається як виняток ''в умовах гострої потреби, коли можлива шкода'' від застосування методів діагностики, профілактики або лікування ''є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання'', а усунення небезпеки для здоров'я пацієнта ''іншими методами неможливе'' (абзац другий статті 42 Основ) .

'''Ризиковані методи діагностики, профілактики або лікування визнаються допустимими, якщо вони відповідають: '''
* сучасним науково обгрунтованим вимогам;
* спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта;
* застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта;
* лікар вживає всіх належних у таких випадках заходів для відвернення шкоди життю та здоров'ю пацієнта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n344 (абзац третій статті 42 Основ)].
''Разом з тим, кожна особа має право отримувати повну інформацію, яка забезпечить їй можливість брати активну участь у прийнятті рішень щодо медичного втручання та/або участі у наукових дослідженнях'' стосовно себе ([https://phc.org.ua/sites/default/files/uploads/files/hartia.pdf стаття 4 Європейська хартія прав пацієнтів]) .

Крім цього, фізична особа може бути зобов'язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1570 (частина четверта статті 286 Цивільний кодекс України)](далі - ЦК України).

''Забороняється медичне втручання, яке може викликати розлад генетичного апарату людини'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n344 (стаття 29 Основ)].

'''У п. 3.4 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001748-09#Text Етичного кодексу лікаря України] від 27.09.2009 р. визначено, що лікар має право відмовитися від лікування хворого(за винятком випадків невідкладної допомоги), якщо:'''
* лікар упевнений, що між ним і пацієнтом відсутня необхідна взаємна довіра;
* коли він відчуває себе недостатньо компетентним для проведення лікування;
* якщо не має у своєму розпорядженні необхідних можливостей для проведення лікування;
* в інших випадках, якщо це не суперечить Клятві лікаря України.
При цьому лікар повинен вжити всіх заходів щодо інформування хворого про згадані умови, а також надати йому відповідні рекомендації.

== Надати відмову від медичного втручання має право: ==
* з 18 років – пацієнт з повною цивільною дієздатністю, що усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина четверта статті 284 ЦК України)];
* до 18 років – пацієнт, що набув повну цивільну дієздатність і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 ( абзац четвертий статті 43 Основ] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 34], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 35 ЦК України)];
* з 14 років – неповнолітній пацієнт, дієздатність якого не обмежена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина третя статті 284 ЦК України)];
* до 14 років – законні представники (батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники) малолітнього пацієнта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (стаття 43 Основ)];
* законні представники пацієнта визнаного недієздатним або обмежено дієздатним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац перший статті 43 Основ)].
== Наслідки відмови від медичного втручання для пацієнтів та лікарів ==
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац третій статті 43 Основ)].

'''Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац п`ятий статті 43 Основ)].

Якщо лікар дотримався усіх необхідних умов щодо інформування пацієнта про проведення медичного втручання та здійснив відповідне фіксування відмови пацієнта від такого втручання – у разі настання тяжких наслідків лікар не несе відповідальності.
== Випадки, коли не потрібна згода на медичне втручання ==
Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання '''не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта''' за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 (абзац другий статті 43 Основ)].

У невідкладних випадках, '''за наявності реальної загрози життю фізичної особи, медична допомога надається без згоди фізичної особи''' або її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина п’ята статті 284 ЦК України)].
=== Інші випадки, коли не потрібна згода на медичне втручання ===
* застосування примусових заходів медичного характеру – '''надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи''', яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України (далі – КК України), '''в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діяння''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n515 (стаття 92 КК України)];

* примусове лікування за рішенням суду, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та мають хворобу, '''що становить небезпеку для здоров'я інших осіб''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n515 (частина перша стаття 92 КК України)];

* '''хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби, в разі відмови від госпіталізації підлягають примусовому стаціонарному лікуванню,''' а носії збудників зазначених хвороб та особи, які мали контакт з такими хворими, обов'язковому медичному нагляду і карантину у встановленому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12/conv#n745 (абзац другий статті 28 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»)] ;

* психіатричний огляд особи може бути проведено без усвідомленої згоди пацієнта або без згоди його законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/conv#n124 (стаття 11 Закону України «Про психіатричну допомогу»)] ;

* амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/conv#n124 (стаття 12 Закону України «Про психіатричну допомогу»)];

* особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: '''вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/conv#n124 (стаття 14 Закону України «Про психіатричну допомогу»)];

* особи, хворі на інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, підлягають обов'язковому лікуванню (за їх бажанням - анонімно) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14/conv#n217 (абзац перший статті 26 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»)];

* медичний огляд осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами проводиться за направленням поліцейських, а медичне обстеження - за направленням лікаря-нарколога. '''Особа, яка ухиляється від медичного огляду чи медичного обстеження, підлягає приводу до наркологічного закладу органом Національної поліції''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80/conv#n85 абзац перший статті 13 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]);

* особа, яка визнана хворою на наркоманію, але '''ухиляється від добровільного лікування або продовжує після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв'язку з її небезпечною поведінкою''' до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи, за рішенням суду '''може бути направлена на лікування від наркоманії''' до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров'я, а неповнолітні, які досягли шістнадцятирічного віку, - до спеціалізованих лікувально-виховних закладів терміном до одного року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80/conv#n85 (стаття 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»)] .
== Оформлення відмови від медичного втручання ==
''Законодавством України не передбачено затвердженого зразка відмови від медичного втручання.''

Кожен медичний заклад може розробити власну форму відмови від медичного втручання та відповідний акт для підписання його сторонами: пацієнтом або його законним представником, лікарем, що здійснює лікування та свідками.

Не потрібно забувати у разі надання відмови від медичного втручання про збереження лікарської таємниці у випадках передбачених законодавством [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n339 (стаття 40 Основ)].

У бланку письмової відмови має зазначатися інформація щодо діагнозу пацієнта, мета, тривалість, наслідки, прогнози та ризики такого медичного втручання.

Формально відмова пацієнта майже ідентична письмовій згоді на медичне втручання. Однак існує відмінність у змістовому оформленні окремих розділів цих документів. Зокрема, для пацієнта-відмовника головний акцент необхідно зробити на потенційних ризиках для здоров’я, працездатності чи й житті у разі відсутності медичного втручання.

«Акт про підтвердження відмови від медичного втручання та письмового оформлення відмови» оформлюється за підписом свідків, які можуть підтвердити, що пацієнт на цей момент міг адекватно сприймати та аналізувати надану йому інформацію, відповідав на запитання та сам їх ставив. В цьому ж акті необхідно зафіксувати факт інформування пацієнта, а також викласти зміст наданої йому інформації.

'''Якщо відмову надають законні представники, після її підписання медичний заклад повинен повідомити про це органи опіки та піклування.''' Термін такого повідомлення та форма його здійснення не передбачена законом.

Крім цього, надання відмови від медичного втручання може фіксуватися шляхом занесення відповідного запису в амбулаторну картку пацієнта, у історії хвороби та іншими способами.
== Дії, у разі порушення права пацієнта на відмову від медичного втручання ==
У разі порушення ваших прав гарантованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України потрібно повідомити про це '''медичного працівника.'''

Якщо звернення до медичного працівника не допомого владнати ситуацію, потрібно '''звертатися з письмовою заявою або ж скаргою на ім’я головного лікаря''' з проханням вирішити ситуацію або ж надати роз’яснення. Звернення в лікарні мають зареєструвати. Відповідь на звернення має надаватися протягом терміну визначеного законодавством. У разі неможливості безпосередньо передати звернення, можливо його надіслати рекомендованим листом.

У разі ігнорування вашої заяви або скарги, ненадання відповіді, не вирішення проблеми – потрібно звертатися '''у департамент або управління охорони здоров’я у вашій області''' із письмовою заявою або скаргою та з проханням надати вхідний номер звернення.

Якщо вище перераховані дії не надали належного результату та не вирішили вашу ситуацію, потрібно звертатися '''на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади''' або/та '''на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545.'''
== Порядок дій припинення декларації з боку лікаря в наслідок відмови пацієнта виконувати медичні приписи ==
# Згідно з нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/conv#n348 ст. 34 Основ] лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення. Лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
2. Порядок дій припинення декларації з боку лікаря прописаний у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Наказі МОЗ від 19.03.2018 № 503.]
# Лікар ПМД подає заяву (на ім’я керівника закладу) про відмову від подальшого ведення пацієнта у зв’язку з тим, що той не виконує медичних приписів чи правил внутрішнього розпорядку надавача медичних послуг. Це є підставою для припинення декларації. Форму такої заяви нормативно не визначено, тож її можна написати у довільній формі.
# Лікар повинен документально зафіксувати факти згаданих порушень з боку пацієнта у медичній карті, оформити акт за підписами принаймні двох осіб у якості свідків і подати головному лікарю закладу разом із заявою про відмову від ведення пацієнта. Тоді вона буде визнана законною.
# Згідно з п. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я'''»'''] протягом десяти робочих днів уповноважені працівники медичної інформаційної системи мають перевірити заяву та внести до центральної бази даних запрошувані зміни.
# Після цього надавач первинної медичної допомоги повинен впродовж одного місяця з дати припинення декларації про вибір лікаря повідомити про це пацієнта (його законного представника) у той спосіб зв’язку, який обрано й вказано пацієнтом у його декларації. Аналогічний механізм відмови від ведення пацієнта передбачено й для лікарів інших спеціальностей (наприклад, вузького спеціаліста, під диспансерним наглядом якого перебуває пацієнт, чи акушера – гінеколога, котрий веде вагітну). Тому лікарям важливо прискіпливо фіксувати усі призначення, направлення, а також факти їх виконання або невиконання з боку пацієнт
== Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство ==
=== Загальні положення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 144 КК України] '''насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора''' - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на строк до 2-х років, з штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого.

Те саме діяння, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 цієї статті], вчинене щодо '''неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного''', - караються обмеженням волі на строк до 5-ти років або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.

Те саме діяння, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 та ч. 2 цієї статті], вчинене з'''а попередньою змовою групою осіб або з метою продажу''', - караються позбавленням волі на строк до 5-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.
== Об’єкт злочину ==
Об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують охорону здоров’я особи.
== Об’єктивна сторона ==
Об'єктивна сторона злочину - діяння, що полягає у вилученні крові у людини.

Спосіб вилучення - у формі насильства та обману.

Під насильством у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 144 КК України] мається на увазі завдання потерпілому побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень, застосування погроз, зв'язування потерпілого та вчинення інших насильницьких дій щодо нього.

Вилучення крові шляхом обману є введення потерпілого в оману щодо кількості крові, яка буде взята, напрямів її використання, умов її вилучення, оплати процедури та для вчинення інших дій з ціллю отримання згоди на донорство від потерпілого.

Злочин вважається закінченим з моменту вилучення у людини мінімально необхідної кількості крові для використання її як донора.
== Суб’єкт злочину ==
Суб'єкт злочину загальний, тобто фізична особа, осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років.

Суб'єктом злочину також можуть бути медичні працівники закладів охорони здоров’я, спеціалізованих установ і закладів переливання крові.
== Суб’єктивна сторона ==
Суб'єктивна сторона злочину полягає у прямому умислі.

Спеціальна мета - вилученення у потерпілого крові для використання її у лікувальних процесах, виготовлення лікарських препаратів, проведення наукових експериментів та досліджень.
== Кваліфікуючі ознаки злочину ==
Відповідно до частини 2 дії передбачені частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 1 статті 144 КК України] вчиненні щодо:
* неповнолітньої особи;
* особи, яка перебувала в безпорадному стані;
* особи, яка перебувала у матеріальній залежності від винного.
== Особливо кваліфікуючі ознаки злочину ==
Відповідно до частини 3 дії передбаченні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною 1 та частиною 2 статті 144 КК України] вчиненні:
* за попередньою змовою групою осіб;
* з метою продажу.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 28 КК України)] [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n125]].
== Розмежування складів злочину ==
У разі вилучення крові, яке відбулося через заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень або смерті, діяння підлягає кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 121, 122, 125 або 115 КК України].

У разі якщо потерпіла особа була заражена ВІЛ або іншою невиліковною хворобою, кваліфікація відбувається за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 130 КК України] .

Якщо особа постраждала від торгівлі людьми з метою насильницького донорства крові, то злочин кваліфікується за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 149 КК України] .
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Спрощене провадження в цивільних справах

2025-03-18T07:05:38Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України «Про Державний бюджет на 2025 рік»]
== Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==
У порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8126 ст. 274 ЦПК України], розглядаються справи:

* малозначні справи;
* що виникають з трудових відносин;
* про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ:

* що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
* щодо спадкування;
* щодо приватизації державного житлового фонду;
* щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8232 глави 12] розділу ІІІ "Позовне провадження" Цивільного процесуального кодексу України;
* в яких ціна позову перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* інші вимоги, об’єднані з вимогами у вищезазначених спорах.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6169 ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК України] - '''малозначними справами''' є:
* справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
* справи про розірвання шлюбу;
* справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
== Розгляд справ у порядку спрощеного провадження ==
В [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 274 ЦПК України] зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
# ціну позову;
# значення справи для сторін;
# обраний позивачем спосіб захисту;
# категорію та складність справи;
# обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
# кількість сторін та інших учасників справи;
# чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
# думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 274 ЦПК України]).
== Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8148 ст. 275 ЦПК України]).
== Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8150 ст. 276 ЦПК України]).
== Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8126 ч. 2 ст. 274 ЦПК України], за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

'''Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:'''

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 277 ЦПК України]).
== Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==
Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8165 ст. 278 ЦПК України])
== Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8125 главі 10 ЦПК України].

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

'''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:'''
# предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
# характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8169 ч. 8 ст. 279 ЦПК України]). 
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Договір міни житла

2024-08-12T09:31:08Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012р. № 811]
== Поняття договору міни ==
'''Договір міни''' — це документ, що посвідчує обмін майна чи іншої цінності між сторонами угоди. Об’єктом угоди може бути майно, що має ринкову цінність: нерухомість, транспортні засоби, техніка тощо. Договір міни житлового будинку (квартири), укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Посвідчення договорів житлового будинку (квартири) здійснюється за місцем знаходженням такого майна або за зареєстрованим місцем проживання однієї із сторін відповідного договору.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 статті 715 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) за '''договором міни (бартеру)''' кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором '''може бути встановлена доплата''' за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

'''Для укладення договору міни житлового будинку (квартири) нотаріусу необхідно надати наступний пакет документів:'''

* паспорти сторін договору;
* реєстраційні номера облікових карток платників податків сторін;
* документи, що підтверджують право власності на майно, що обмінюється (нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, довічного утримання (догляду), дарування, міни, спадковий договір; свідоцтво про право власності; свідоцтво про право на спадщину; рішення суду тощо);
* довідки про склад сім’ї;
* свідоцтво про шлюб або рішення суду про розірвання шлюбу, письмова згода чоловіка (дружини), якщо майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя;
* свідоцтво про народження та дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину, якщо право власності або право користування на відчужуване житло мають неповнолітні особи.

Під час підготовки до посвідчення договору міни нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

== Набуття права власності на житло ==
'''''Будівництво житла.''''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності.

'''''Отримання безхазяйної нерухомої речі.''''' Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої нe відомий. Нерухомі безхазяйні речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Не має господаря, перш за все, майно померлих людей, у яких немає нащадків, осіб, які покинули своє життя у регресних районах України.

'''''Купівля житла'''''. Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=655#w1_1 ст. 655 ЦК України]).

'''''Договір міни та обміну жилими приміщеннями.''''' За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

'''''Договір дарування житла.''''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=717+#w1_1 ч. 1 ст. 717 ЦК України] за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно житло (дарунок) у власність.

'''''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=744#w1_1 ст. 744 ЦК України] за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

'''''Договір застави (іпотеки) житла.''''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=572#w1_1 статті 572 ЦК України] в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

'''''Приватизація державного житлового фонду.''''' Це поняття розкриває нам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#w4_1 стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
== Предмет договору міни ==
За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

За таким визначенням начебто не виникає суперечностей, слід зазначити, що основного різницею договору міни житла від договору купівлі-продажу житла є те, що в одному випадку сплатним еквівалентом, який надається покупцем продавцю за річ, є інша річ, а в другому випадку таким еквівалентом виступають гроші, тобто форми еквівалента відрізняються.

Як випливає зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України] договір міни житла є двостороннім, де кожна із сторін, що бере участь у міні житла, вважається продавцем того майна, яке вона міняє, і покупцем того майна, яке вона отримує. Отримання житла в одному випадку та грошей – в іншому становить правову мету для відчужувача.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] договір міни житла є оплатним. Хоча обмінюване жиле приміщення може бути нерівноцінним, у випадку розходження в оцінці майна, що обмінюється, сторона, що надала майно за нижчою ціною, сплачує різницю до моменту державної реєстрації, тобто до моменту переходу права власності. За змістом цивільного законодавства житло можна обміняти на інше житло або на інші рухомі та нерухомі речі, товар, а також роботи (послуги), які не мають матеріальної форми.

У той самий час, '''''необхідно підкреслити різницю між цивільно-правовим договором міни житла і договором обміну житла в контексті житлового права.''''' Відповідні норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] (далі - ЖК України) та правил обміну жилих приміщень мають обов’язкову силу при обміні для наймачів державного та колективного житлового фонду. В юридичній літературі наголошувалося на виокремленні договору обміну як окремого виду договору.

Договори міни та обміну жилих приміщень за своєю правовою природою є схожими правовими конструкціями, різними за метою, суб’єктним складом, обсягом суб’єктивних прав і обов’язків, механізмом правового регулювання. '''''Для обміну характерно те, що суб’єктом виступає не власник житла, а наймач –''''' житло (квартира, будинок) державного, комунального житлового фонду чи житлово-будівельного кооперативу. '''''Суб’єктом правовідносин при міні виступає власник майна''''' (квартири, будинку), а правовідносини, що при цьому виникають, регулюються нормами Цивільного кодексу України. Міна приватизованих жилих приміщень, квартир у житлових і житлово-будівельних кооперативах громадянами, що повністю сплатили свої пайові внески, іншого житла, що належить на праві власності, здійснюється на підставі цивільно-правових норм.

Цивільно-правові відносини в житловій сфері характеризуються рівністю сторін, в яких самі сторони беруть на себе всі суб’єктивні права і обов’язки.

За наймачем житла у будинках державного та комунального житлового фонду загального призначення закріплено право за письмовою згодою членів сім’ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим наймачем житла у фонді загального призначення, або з власником приватного житла за письмовою згодою наймодавця. Це право можна розглядати як привілейоване, оскільки воно спрямоване на поліпшення житлових умов.

Обмін житла допускається за наявності письмової згоди власника житла. Таке право закріплене в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+25#w2_1 пп.1 ч.1 ст. 25 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]. Орендар житла у фонді соціального призначення має право за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим орендарем житла фонду соціального призначення за згодою власника цього житла. Обмін між житловими фондами різних форм власності, між власниками приватного житла з наймачами, орендарями житла у житловому фонді загального призначення не допускається, тому право на обмін жилих приміщень передбачено нормами як житлового, так і цивільного права, що виникають між учасниками обміну, має обмежене застосування залежно від виду житлового фонду та його призначення.

''Обмін жилими приміщеннями може проводитися без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, за якого згода на обмін може бути тільки двосторонньою.''

Предметом договору обміну жилих приміщень може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок.

'''Важливе правило житлового права полягає у тому, що частина жилого приміщення, що припадає на частку наймача або члена його сім’ї, у тому числі суміжна кімната або частина кімнати не може становити предмет договору, хоча житлове законодавство допускає таку можливість, якщо учасники обміну є родичами.''' Наймач або член його сім’ї вправі провести обмін частини жилої площі, що припадає на його частку, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім’ї тих, хто залишається проживати в цьому приміщенні.

Якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен член сім’ї вправі вимагати у судовому порядку примусового обміну займаного приміщення в різних будинках чи квартирах. При вирішенні спору суд повинен встановити, чи має позивач право на обмін. А після цього він приступає до оцінки варіантів обміну, які пропонують як позивач, так і відповідач. У разі примусового обміну жилого приміщення за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=116#w1_1 ч. 2 ст. 116 ЖК України] житлові умови особи, яка систематично порушує правила співжиття, можуть бути погіршені.

Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD+%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8+%D0%BC%D1%96%D0%B6+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97#w1_1 ст. 80 ЖК України] '''''щодо примусового обміну жилого приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між членами сім’ї не поширюються на обмін жилого приміщення, що належить їм на праві приватної власності.''''' Вони регулюють тільки правовідносини між членами сім’ї наймача жилих приміщень у державному або комунальному житловому фонді.
== Державне мито за нотаріальне посвідчення договору міни житла ==
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій і видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 ст. 1 КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]

''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] за посвідчення договорів відчуження, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження стягується державне мито у розмірі 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.''

''Згідно'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%97%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2+%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE#w1_1 п. 8 гл. 1 розд. V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811] за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оціночну вартість.

За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 в підпунктах «а», «б», «г» та «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93], відповідно до родинних відносин.

Водночас державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачує друга сторона, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін п. 2 розд. ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE+%D0%B7%D0%B0+%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C#w1_1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Договір міни житла

2024-08-12T09:23:12Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
== Поняття договору міни ==
'''Договір міни''' — це документ, що посвідчує обмін майна чи іншої цінності між сторонами угоди. Об’єктом угоди може бути майно, що має ринкову цінність: нерухомість, транспортні засоби, техніка тощо. Договір міни житлового будинку (квартири), укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Посвідчення договорів житлового будинку (квартири) здійснюється за місцем знаходженням такого майна або за зареєстрованим місцем проживання однієї із сторін відповідного договору.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 статті 715 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) за '''договором міни (бартеру)''' кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором '''може бути встановлена доплата''' за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

'''Для укладення договору міни житлового будинку (квартири) нотаріусу необхідно надати наступний пакет документів:'''

* паспорти сторін договору;
* реєстраційні номера облікових карток платників податків сторін;
* документи, що підтверджують право власності на майно, що обмінюється (нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, довічного утримання (догляду), дарування, міни, спадковий договір; свідоцтво про право власності; свідоцтво про право на спадщину; рішення суду тощо);
* довідки про склад сім’ї;
* свідоцтво про шлюб або рішення суду про розірвання шлюбу, письмова згода чоловіка (дружини), якщо майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя;
* свідоцтво про народження та дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину, якщо право власності або право користування на відчужуване житло мають неповнолітні особи.

Під час підготовки до посвідчення договору міни нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

== Набуття права власності на житло ==
'''''Будівництво житла.''''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності.

'''''Отримання безхазяйної нерухомої речі.''''' Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої нe відомий. Нерухомі безхазяйні речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Не має господаря, перш за все, майно померлих людей, у яких немає нащадків, осіб, які покинули своє життя у регресних районах України.

'''''Купівля житла'''''. Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=655#w1_1 ст. 655 ЦК України]).

'''''Договір міни та обміну жилими приміщеннями.''''' За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

'''''Договір дарування житла.''''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=717+#w1_1 ч. 1 ст. 717 ЦК України] за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно житло (дарунок) у власність.

'''''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=744#w1_1 ст. 744 ЦК України] за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

'''''Договір застави (іпотеки) житла.''''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=572#w1_1 статті 572 ЦК України] в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

'''''Приватизація державного житлового фонду.''''' Це поняття розкриває нам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#w4_1 стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
== Предмет договору міни ==
За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

За таким визначенням начебто не виникає суперечностей, слід зазначити, що основного різницею договору міни житла від договору купівлі-продажу житла є те, що в одному випадку сплатним еквівалентом, який надається покупцем продавцю за річ, є інша річ, а в другому випадку таким еквівалентом виступають гроші, тобто форми еквівалента відрізняються.

Як випливає зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України] договір міни житла є двостороннім, де кожна із сторін, що бере участь у міні житла, вважається продавцем того майна, яке вона міняє, і покупцем того майна, яке вона отримує. Отримання житла в одному випадку та грошей – в іншому становить правову мету для відчужувача.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] договір міни житла є оплатним. Хоча обмінюване жиле приміщення може бути нерівноцінним, у випадку розходження в оцінці майна, що обмінюється, сторона, що надала майно за нижчою ціною, сплачує різницю до моменту державної реєстрації, тобто до моменту переходу права власності. За змістом цивільного законодавства житло можна обміняти на інше житло або на інші рухомі та нерухомі речі, товар, а також роботи (послуги), які не мають матеріальної форми.

У той самий час, '''''необхідно підкреслити різницю між цивільно-правовим договором міни житла і договором обміну житла в контексті житлового права.''''' Відповідні норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] (далі - ЖК України) та правил обміну жилих приміщень мають обов’язкову силу при обміні для наймачів державного та колективного житлового фонду. В юридичній літературі наголошувалося на виокремленні договору обміну як окремого виду договору.

Договори міни та обміну жилих приміщень за своєю правовою природою є схожими правовими конструкціями, різними за метою, суб’єктним складом, обсягом суб’єктивних прав і обов’язків, механізмом правового регулювання. '''''Для обміну характерно те, що суб’єктом виступає не власник житла, а наймач –''''' житло (квартира, будинок) державного, комунального житлового фонду чи житлово-будівельного кооперативу. '''''Суб’єктом правовідносин при міні виступає власник майна''''' (квартири, будинку), а правовідносини, що при цьому виникають, регулюються нормами Цивільного кодексу України. Міна приватизованих жилих приміщень, квартир у житлових і житлово-будівельних кооперативах громадянами, що повністю сплатили свої пайові внески, іншого житла, що належить на праві власності, здійснюється на підставі цивільно-правових норм.

Цивільно-правові відносини в житловій сфері характеризуються рівністю сторін, в яких самі сторони беруть на себе всі суб’єктивні права і обов’язки.

За наймачем житла у будинках державного та комунального житлового фонду загального призначення закріплено право за письмовою згодою членів сім’ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим наймачем житла у фонді загального призначення, або з власником приватного житла за письмовою згодою наймодавця. Це право можна розглядати як привілейоване, оскільки воно спрямоване на поліпшення житлових умов.

Обмін житла допускається за наявності письмової згоди власника житла. Таке право закріплене в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+25#w2_1 пп.1 ч.1 ст. 25 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]. Орендар житла у фонді соціального призначення має право за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим орендарем житла фонду соціального призначення за згодою власника цього житла. Обмін між житловими фондами різних форм власності, між власниками приватного житла з наймачами, орендарями житла у житловому фонді загального призначення не допускається, тому право на обмін жилих приміщень передбачено нормами як житлового, так і цивільного права, що виникають між учасниками обміну, має обмежене застосування залежно від виду житлового фонду та його призначення.

''Обмін жилими приміщеннями може проводитися без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, за якого згода на обмін може бути тільки двосторонньою.''

Предметом договору обміну жилих приміщень може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок.

'''Важливе правило житлового права полягає у тому, що частина жилого приміщення, що припадає на частку наймача або члена його сім’ї, у тому числі суміжна кімната або частина кімнати не може становити предмет договору, хоча житлове законодавство допускає таку можливість, якщо учасники обміну є родичами.''' Наймач або член його сім’ї вправі провести обмін частини жилої площі, що припадає на його частку, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім’ї тих, хто залишається проживати в цьому приміщенні.

Якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен член сім’ї вправі вимагати у судовому порядку примусового обміну займаного приміщення в різних будинках чи квартирах. При вирішенні спору суд повинен встановити, чи має позивач право на обмін. А після цього він приступає до оцінки варіантів обміну, які пропонують як позивач, так і відповідач. У разі примусового обміну жилого приміщення за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=116#w1_1 ч. 2 ст. 116 ЖК України] житлові умови особи, яка систематично порушує правила співжиття, можуть бути погіршені.

Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD+%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8+%D0%BC%D1%96%D0%B6+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97#w1_1 ст. 80 ЖК України] '''''щодо примусового обміну жилого приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між членами сім’ї не поширюються на обмін жилого приміщення, що належить їм на праві приватної власності.''''' Вони регулюють тільки правовідносини між членами сім’ї наймача жилих приміщень у державному або комунальному житловому фонді.
== Державне мито за нотаріальне посвідчення договору міни житла ==
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій і видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 ст. 1 КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]

''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] за посвідчення договорів відчуження, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження стягується державне мито у розмірі 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.''

''Згідно'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%97%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2+%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE#w1_1 п. 8 гл. 1 розд. V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811] за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оціночну вартість.

За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 в підпунктах «а», «б», «г» та «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93], відповідно до родинних відносин.

Водночас державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачує друга сторона, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін п. 2 розд. ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE+%D0%B7%D0%B0+%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C#w1_1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Договір міни житла

2024-08-12T09:20:44Z

Serhii.oryshchuk: Конкретизовані посилання на НПА, редаговано частину тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
== Поняття договору міни ==
'''Договір міни''' — це документ, що посвідчує обмін майна чи іншої цінності між сторонами угоди. Об’єктом угоди може бути майно, що має ринкову цінність: нерухомість, транспортні засоби, техніка тощо. Договір міни житлового будинку (квартири), укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Посвідчення договорів житлового будинку (квартири) здійснюється за місцем знаходженням такого майна або за зареєстрованим місцем проживання однієї із сторін відповідного договору.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 статті 715 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) за '''договором міни (бартеру)''' кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором '''може бути встановлена доплата''' за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

'''Для укладення договору міни житлового будинку (квартири) нотаріусу необхідно надати наступний пакет документів:'''

* паспорти сторін договору;
* реєстраційні номера облікових карток платників податків сторін;
* документи, що підтверджують право власності на майно, що обмінюється (нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, довічного утримання (догляду), дарування, міни, спадковий договір; свідоцтво про право власності; свідоцтво про право на спадщину; рішення суду тощо);
* довідки про склад сім’ї;
* свідоцтво про шлюб або рішення суду про розірвання шлюбу, письмова згода чоловіка (дружини), якщо майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя;
* свідоцтво про народження та дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину, якщо право власності або право користування на відчужуване житло мають неповнолітні особи.

Під час підготовки до посвідчення договору міни нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

== Набуття права власності на житло ==
'''''Будівництво житла.''''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності.

'''''Отримання безхазяйної нерухомої речі.''''' Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої нe відомий. Нерухомі безхазяйні речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Не має господаря, перш за все, майно померлих людей, у яких немає нащадків, осіб, які покинули своє життя у регресних районах України.

'''''Купівля житла'''''. Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=655#w1_1 ст. 655 ЦК України]).

'''''Договір міни та обміну жилими приміщеннями.''''' За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

'''''Договір дарування житла.''''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=717+#w1_1 ч. 1 ст. 717 ЦК України] за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно житло (дарунок) у власність.

'''''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=744#w1_1 ст. 744 ЦК України] за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

'''''Договір застави (іпотеки) житла.''''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=572#w1_1 статті 572 ЦК України] в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

'''''Приватизація державного житлового фонду.''''' Це поняття розкриває нам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#w4_1 стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
== Предмет договору міни ==
За змістом договору міни (бартеру), визначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

За таким визначенням начебто не виникає суперечностей, слід зазначити, що основного різницею договору міни житла від договору купівлі-продажу житла є те, що в одному випадку сплатним еквівалентом, який надається покупцем продавцю за річ, є інша річ, а в другому випадку таким еквівалентом виступають гроші, тобто форми еквівалента відрізняються.

Як випливає зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=715#w1_1 ст. 715 ЦК України] договір міни житла є двостороннім, де кожна із сторін, що бере участь у міні житла, вважається продавцем того майна, яке вона міняє, і покупцем того майна, яке вона отримує. Отримання житла в одному випадку та грошей – в іншому становить правову мету для відчужувача.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] договір міни житла є оплатним. Хоча обмінюване жиле приміщення може бути нерівноцінним, у випадку розходження в оцінці майна, що обмінюється, сторона, що надала майно за нижчою ціною, сплачує різницю до моменту державної реєстрації, тобто до моменту переходу права власності. За змістом цивільного законодавства житло можна обміняти на інше житло або на інші рухомі та нерухомі речі, товар, а також роботи (послуги), які не мають матеріальної форми.

У той самий час, '''''необхідно підкреслити різницю між цивільно-правовим договором міни житла і договором обміну житла в контексті житлового права.''''' Відповідні норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] (далі - ЖК України) та правил обміну жилих приміщень мають обов’язкову силу при обміні для наймачів державного та колективного житлового фонду. В юридичній літературі наголошувалося на виокремленні договору обміну як окремого виду договору.

Договори міни та обміну жилих приміщень за своєю правовою природою є схожими правовими конструкціями, різними за метою, суб’єктним складом, обсягом суб’єктивних прав і обов’язків, механізмом правового регулювання. '''''Для обміну характерно те, що суб’єктом виступає не власник житла, а наймач –''''' житло (квартира, будинок) державного, комунального житлового фонду чи житлово-будівельного кооперативу. '''''Суб’єктом правовідносин при міні виступає власник майна''''' (квартири, будинку), а правовідносини, що при цьому виникають, регулюються нормами Цивільного кодексу України. Міна приватизованих жилих приміщень, квартир у житлових і житлово-будівельних кооперативах громадянами, що повністю сплатили свої пайові внески, іншого житла, що належить на праві власності, здійснюється на підставі цивільно-правових норм.

Цивільно-правові відносини в житловій сфері характеризуються рівністю сторін, в яких самі сторони беруть на себе всі суб’єктивні права і обов’язки.

За наймачем житла у будинках державного та комунального житлового фонду загального призначення закріплено право за письмовою згодою членів сім’ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим наймачем житла у фонді загального призначення, або з власником приватного житла за письмовою згодою наймодавця. Це право можна розглядати як привілейоване, оскільки воно спрямоване на поліпшення житлових умов.

Обмін житла допускається за наявності письмової згоди власника житла. Таке право закріплене в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+25#w2_1 пп.1 ч.1 ст. 25 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]. Орендар житла у фонді соціального призначення має право за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим орендарем житла фонду соціального призначення за згодою власника цього житла. Обмін між житловими фондами різних форм власності, між власниками приватного житла з наймачами, орендарями житла у житловому фонді загального призначення не допускається, тому право на обмін жилих приміщень передбачено нормами як житлового, так і цивільного права, що виникають між учасниками обміну, має обмежене застосування залежно від виду житлового фонду та його призначення.

''Обмін жилими приміщеннями може проводитися без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, за якого згода на обмін може бути тільки двосторонньою.''

Предметом договору обміну жилих приміщень може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок.

'''Важливе правило житлового права полягає у тому, що частина жилого приміщення, що припадає на частку наймача або члена його сім’ї, у тому числі суміжна кімната або частина кімнати не може становити предмет договору, хоча житлове законодавство допускає таку можливість, якщо учасники обміну є родичами.''' Наймач або член його сім’ї вправі провести обмін частини жилої площі, що припадає на його частку, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім’ї тих, хто залишається проживати в цьому приміщенні.

Якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен член сім’ї вправі вимагати у судовому порядку примусового обміну займаного приміщення в різних будинках чи квартирах. При вирішенні спору суд повинен встановити, чи має позивач право на обмін. А після цього він приступає до оцінки варіантів обміну, які пропонують як позивач, так і відповідач. У разі примусового обміну жилого приміщення за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=116#w1_1 ч. 2 ст. 116 ЖК України] житлові умови особи, яка систематично порушує правила співжиття, можуть бути погіршені.

Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD+%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8+%D0%BC%D1%96%D0%B6+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97#w1_1 ст. 80 ЖК України] '''''щодо примусового обміну жилого приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між членами сім’ї не поширюються на обмін жилого приміщення, що належить їм на праві приватної власності.''''' Вони регулюють тільки правовідносини між членами сім’ї наймача жилих приміщень у державному або комунальному житловому фонді.
== Державне мито за нотаріальне посвідчення договору міни житла ==
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій і видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 ст. 1 КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]

''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] за посвідчення договорів відчуження, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження стягується державне мито у розмірі 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.''

''Згідно'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%97%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2+%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE#w1_1 п. 8 гл. 1 розд. V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811] за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оціночну вартість.

За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0#w1_1 в підпунктах «а», «б», «г» та «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93], відповідно до родинних відносин.

Водночас державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачує друга сторона, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін п. 2 розд. ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12?find=1&text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BE+%D0%B7%D0%B0+%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C#w1_1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2024-07-19T12:28:45Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]

== Загальні положення та поняття домашнього насильства ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text '''Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"'''] '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Відповідно до статті 1261 КК України'''] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Домашнє насильство''' означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text стаття 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]).'''

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства. Відповідно до законодавчого визначення, такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Насильство''' – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 126-1 Кримінального кодексу України] застосовуються поняття, визначення яких дано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”]. Однак, протиставляючи поняття “домашнє насильство” в статті 126-1 та у Законі, в першому випадку ми не бачимо такої складової як “сексуальне насильство”.

Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічного або економічне за виключенням сексуального насильства.

=== Суб'єкт ===
Суб’єкт злочину – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини першої статті 382 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, що карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

== Особливості кваліфікації злочину ==
Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо.

Для прикладу розглянемо деякі з них:
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).
Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

== Правова допомога постраждалим від домашнього насильства ==

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 59 Конституції України]).

Сторони забезпечують право на правову допомогу та безоплатну правову допомогу жертвам відповідно до умов, передбачених їхнім національним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text стаття 57 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]).

Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text стаття 1 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, а саме на послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", що включає в себе:
* здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
* складення документів процесуального характеру.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19] Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 236/2450/20] Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК. Якщо діяння є тотожними та були об’єднані єдиним умислом, не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого ст. 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення, нові епізоди такого насильства під час розслідування цього злочину не обов’язково вимагають внесення нового запису до ЄРДР.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745 Постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20] КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню з огляду на положення статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.
* [https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-117636%22]} Рішення ЄСПЛ у справі «Валюлієне проти Литви» (Valiulienė v. Lithuania application no. – 33234/07) від 26 березня 2016року] Суд акцентує, що жорстоке поводження має досягти мінімального рівня тяжкості, якщо воно підпадає під дію статті. Оцінка цього мінімуму є відносною: вона залежить від усіх обставин справи. Крім того, потрібно не забувати психологічний аспект насильства, яке пережила заявниця. На користь цього вона надала необхідні докази того, що вона зазнавала загроз для її фізичної недоторканності і фактично зазнавала переслідувань та нападів. Суд визнає, що психологічний вплив та наслідки є важливим аспектом домашнього насильства. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жорстоке поводження із заявницею, яке мало наслідком спричинення їй тілесних ушкоджень п’ять разів, у поєднанні з її почуттям страху та безпорадності, було достатньо серйозним, щоб досягти рівня суворості згідно зі статтею 3 Конвенції. У зв’язку з цим Суд зазначає, що зобов’язання держави притягувати до відповідальності тих, хто вчинив дії, що суперечать статті 3 Конвенції, служить насамперед для того, щоб акти жорстокого поводження не залишалися ігнорованими відповідними органами влади та для забезпечення ефективного захисту проти актів жорстокого поводження, які, зокрема, можуть проявлятися у вигляді вчинення домашнього насильства.

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2024-07-19T12:24:41Z

Serhii.oryshchuk: добавлений новий розділ

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]

== Загальні положення та поняття домашнього насильства ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text '''Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"'''] '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Відповідно до статті 1261 КК України'''] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Домашнє насильство''' означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text стаття 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]).'''

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства. Відповідно до законодавчого визначення, такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Насильство''' – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 126-1 Кримінального кодексу України] застосовуються поняття, визначення яких дано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”]. Однак, протиставляючи поняття “домашнє насильство” в статті 126-1 та у Законі, в першому випадку ми не бачимо такої складової як “сексуальне насильство”.

Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічного або економічне за виключенням сексуального насильства.

=== Суб'єкт ===
Суб’єкт злочину – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини першої статті 382 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, що карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

== Особливості кваліфікації злочину ==
Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо.

Для прикладу розглянемо деякі з них:
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).
Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

== Правова допомога постраждалив від домашнього насильства ==

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 59 Конституції України]).

Сторони забезпечують право на правову допомогу та безоплатну правову допомогу жертвам відповідно до умов, передбачених їхнім національним законодавством (стаття 57 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами).

Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text стаття 1 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"]).

Відповідно до пункту 22 частин 1 статті 14 Закону україни "про безоплатну правничу допомогу" особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, а саме на послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", що включає в себе:
* здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
* складення документів процесуального характеру.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19] Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 236/2450/20] Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК. Якщо діяння є тотожними та були об’єднані єдиним умислом, не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого ст. 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення, нові епізоди такого насильства під час розслідування цього злочину не обов’язково вимагають внесення нового запису до ЄРДР.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745 Постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20] КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню з огляду на положення статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.
* [https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-117636%22]} Рішення ЄСПЛ у справі «Валюлієне проти Литви» (Valiulienė v. Lithuania application no. – 33234/07) від 26 березня 2016року] Суд акцентує, що жорстоке поводження має досягти мінімального рівня тяжкості, якщо воно підпадає під дію статті. Оцінка цього мінімуму є відносною: вона залежить від усіх обставин справи. Крім того, потрібно не забувати психологічний аспект насильства, яке пережила заявниця. На користь цього вона надала необхідні докази того, що вона зазнавала загроз для її фізичної недоторканності і фактично зазнавала переслідувань та нападів. Суд визнає, що психологічний вплив та наслідки є важливим аспектом домашнього насильства. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жорстоке поводження із заявницею, яке мало наслідком спричинення їй тілесних ушкоджень п’ять разів, у поєднанні з її почуттям страху та безпорадності, було достатньо серйозним, щоб досягти рівня суворості згідно зі статтею 3 Конвенції. У зв’язку з цим Суд зазначає, що зобов’язання держави притягувати до відповідальності тих, хто вчинив дії, що суперечать статті 3 Конвенції, служить насамперед для того, щоб акти жорстокого поводження не залишалися ігнорованими відповідними органами влади та для забезпечення ефективного захисту проти актів жорстокого поводження, які, зокрема, можуть проявлятися у вигляді вчинення домашнього насильства.

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2024-07-19T12:09:19Z

Serhii.oryshchuk: Доповнено розділ "загальні положення" поняття домашнього насильства згідно міжнародної Конвенції та добавлено практику ЄСПЛ

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]

== Загальні положення та поняття домашнього насильства ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text '''Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"'''] '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Відповідно до статті 1261 КК України'''] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Домашнє насильство''' означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text стаття 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]).'''

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства. Відповідно до законодавчого визначення, такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Насильство''' – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 126-1 Кримінального кодексу України] застосовуються поняття, визначення яких дано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”]. Однак, протиставляючи поняття “домашнє насильство” в статті 126-1 та у Законі, в першому випадку ми не бачимо такої складової як “сексуальне насильство”.

Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічного або економічне за виключенням сексуального насильства.

=== Суб'єкт ===
Суб’єкт злочину – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини першої статті 382 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, що карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

== Особливості кваліфікації злочину ==
Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо.

Для прикладу розглянемо деякі з них:
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).
Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19] Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 236/2450/20] Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК. Якщо діяння є тотожними та були об’єднані єдиним умислом, не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого ст. 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення, нові епізоди такого насильства під час розслідування цього злочину не обов’язково вимагають внесення нового запису до ЄРДР.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745 Постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20] КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню з огляду на положення статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.
* [https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-117636%22]} Рішення ЄСПЛ у справі «Валюлієне проти Литви» (Valiulienė v. Lithuania application no. – 33234/07) від 26 березня 2016року] Суд акцентує, що жорстоке поводження має досягти мінімального рівня тяжкості, якщо воно підпадає під дію статті. Оцінка цього мінімуму є відносною: вона залежить від усіх обставин справи. Крім того, потрібно не забувати психологічний аспект насильства, яке пережила заявниця. На користь цього вона надала необхідні докази того, що вона зазнавала загроз для її фізичної недоторканності і фактично зазнавала переслідувань та нападів. Суд визнає, що психологічний вплив та наслідки є важливим аспектом домашнього насильства. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жорстоке поводження із заявницею, яке мало наслідком спричинення їй тілесних ушкоджень п’ять разів, у поєднанні з її почуттям страху та безпорадності, було достатньо серйозним, щоб досягти рівня суворості згідно зі статтею 3 Конвенції. У зв’язку з цим Суд зазначає, що зобов’язання держави притягувати до відповідальності тих, хто вчинив дії, що суперечать статті 3 Конвенції, служить насамперед для того, щоб акти жорстокого поводження не залишалися ігнорованими відповідними органами влади та для забезпечення ефективного захисту проти актів жорстокого поводження, які, зокрема, можуть проявлятися у вигляді вчинення домашнього насильства.

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку

2024-06-05T13:59:05Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/page Закон України "Про психіатричну допомогу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print1480080629025436 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0570-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 240 "Про затвердження Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, та форм первинної облікової документації"]
==Поняття та підстави надання психіатричної допомоги==
'''Психіатрична допомога''' - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин ('''абз. 4 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закону України " Про психіатричну допомогу"]''').

З метою з'ясування наявності чи відсутності в особи '''психічного розладу''' (розлад психічної діяльності, визнаний таким згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті), потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання проводиться психіатричний огляд.

'''У примусовому порядку надання психіатричної допомоги проводиться, коли є достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:'''
* вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих;
* неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність;
* завдасть значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
'''Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text ст. 3 Закону України "Про психіатричну допомогу"]'''.
===Коло осіб відносно яких проводиться огляд===
'''I. Наявність усвідомленої письмової згоди або прохання:'''
# особи, яка досягла 14 років;
#батьків чи іншого законного представника – щодо особи віком до 14 років (малолітня особа);
# законного представника – щодо особи, визнаної недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду.
'''II. Відсутність згоди або прохання:'''
# за рішенням (згодою) органів опіки та піклування щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи), яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу (може бути оскаржено до суду);
#одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу.
=== Хто приймає рішення про проведення огляду===
*'''Лікар - психіатр''' - у випадку відсутності усвідомленої згоди особи або згоди її законного представника за письмовою заявою родичів особи, яка підлягає огляду, лікаря, який має будь-яку медичну спеціальність, іншої особи, яка містить відомості, що обґрунтовують необхідність огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.

*'''Лікар – психіатр (самостійно з негайним проведенням огляду)''' - у невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною.

*'''Суд''' – у випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої статті 11 Закону України «[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Про психіатричну допомогу]» (випадки прийняття рішення лікарем-психіатром), заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність проведення такого огляду. Лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення огляду особи в примусовому порядку та додає до неї висновок, який містить обґрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали.
[[Файл:25354034 1531122320309329 3283463139555190721 n.jpg|міні|Примусова госпіталізація в схемі]]
==Вартість та підсудність справ==
Заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу ('''частина перша статті 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8462 Цивільного процесуального кодексу України]''').

За подання заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку судовий збір '''не справляється''' ('''п. 11 ч. 2 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]''').
==Зміст заяви, строк її подання та перелік необхідних документів==
'''Відповідно до статті 340 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]''' у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

'''До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається:'''

* висновок лікаря-психіатра;

'''а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження:'''

* висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку мають бути зазначені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.

У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, заклад з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.
==Порядок та строки розгляду справи в суді==
'''Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч.1 ст. 341 Цивільного процесуального кодексу України]):'''
* про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги - протягом 24 годин;
* про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
* про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.
'''Частиною другою статті 341 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]''' передбачено, що справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, (з урахуванням стану здоров'я особи, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного закладу, в якому перебуває така особа) з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.

З урахуванням стану здоров’я особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі '''(частина третя статті 341 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]''').

Справи про проведення психіатричного огляду або надання амбулаторної психіатричної допомоги (її продовження в примусовому порядку), про госпіталізацію особи до психіатричного закладу (її продовження) розглядаються [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 '''Глава 10 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України''']).
'''Згідно пункту 25 частини 1 статті 14 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 Про безоплатну правничу допомогу]'''" '''особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, мають право на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді, а саме:'''
* здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
* складення документів процесуального характеру.
==Рішення суду==
Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яке підлягає негайному виконанню. '''Оскарження рішення не зупиняє його виконання.'''

Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника закладу з надання психіатричної допомоги є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.

Якщо під час судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час примусової госпіталізації або, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час примусової госпіталізації, суддя зобов’язаний забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи та надіслати відповідному органу досудового розслідування окрему ухвалу щодо необхідності проведення дослідження фактів застосування насильства та вжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством '''(стаття''' '''342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]).'''
==Продовження госпіталізації в примусовому порядку==
'''Відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закону України " Про психіатричну допомогу"]''' перебування особи в закладі з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.

Особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації.

У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження такої госпіталізації. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації. В подальшому продовження госпіталізації особи в закладі з надання психіатричної допомоги проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

Клопотання про припинення госпіталізації в примусовому порядку можуть направлятися до суду особою, яку було госпіталізовано в примусовому порядку, або її законним представником через кожні 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про продовження такої госпіталізації.
==Виписка особи з психіатричного закладу==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text '''Відповідно до статті 18 Закону України "Про психіатричну допомогу"''')] виписка з закладу з надання психіатричної допомоги здійснюється у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров’я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах. Виписка особи, добровільно госпіталізованої до закладу з надання психіатричної допомоги, здійснюється за письмовою заявою цієї особи або її законного представника чи за рішенням лікаря-психіатра.

Особі, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно, або її законному представнику може бути відмовлено у виписці цієї особи з закладу з надання психіатричної допомоги, якщо комісією лікарів-психіатрів будуть встановлені підстави госпіталізації в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону.

Виписка особи, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, здійснюється за рішенням комісії лікарів-психіатрів або за рішенням суду про відмову в продовженні такої госпіталізації.

Виписка особи, яка вчинила суспільно небезпечні діяння та щодо якої судом було застосовано примусові заходи медичного характеру, здійснюється за рішенням суду.

'''Див. також'''
*[https://nszu.gov.ua/storage/files/Klasyfikator_xvorob_ta_sporidnenyx_problem_oxorony_zdorovya_NK_0252019.pdf Міжнародна статистична класифікація хвороб, травм і причин смерті]
*[https://moz.gov.ua/dokumenti_ Національні класифікатори хвороб та інтервенцій]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку

2024-05-09T13:53:13Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»]
== Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку ==
Якщо після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дитина потребує подальшого домашнього догляду, за бажанням працівника, зокрема, можна оформити відпустку по догляду за дитиною до 6-ти років.

Відповідно до частини п'ятої та сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)], підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Закону України «Про відпустки»]''' відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку,

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини дев'ятої статті 179 КЗпП України] за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

'''Відпустку для догляду за дитиною можна перервати, це не заборонено на законодавчому рівні'''. Для цього особа має написати відповідну заяву. Перервати та повторно оформити відпустку без збереження заробітної плати можна необмежену кількість разів, проте в межах строку дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідки № 080-1/о.]
== Підстава та порядок надання відпустки ==
Щоб отримати відпустку по догляду за дитиною до 6 років, працівник має подати заяву на таку відпустку та медичну довідку. Форму первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» затверджено наказом МОЗ від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430).

Довідку видають заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) (п. 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Кадровик оформлює таку відпустку без збереження заробітної плати наказом про надання відпустки по догляду до 6 років, яка надається з дати, зазначеної працівником у його заяві.

'''Зверніть увагу! Строк відпустки обмежується терміном (періодом), визначеним медичною довідкою. При цьому термін дії форми № 080-1/о є індивідуальним та залежить винятково від встановленого діагнозу, перебігу захворювання, заходів, що вживаються для запобігання рецидивам, та становить не менше ніж пів року. Максимальний строк надання довідки — рік.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частиною першою статті 181 КЗпП України] відпустка без збереження заробітної плати до досягення дитиною шестирічного віку надаються за заявою матері (батька) або осіб, зазначених у частині сьомій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку мати (батько) дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів) повинна подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої йде в таку відпустку. До заяви слід додати довідку, що підтверджує необхідність домашнього догляду за дитиною встановленої форми, що є підставою для надання цієї відпустки.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань , розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]).
== Довідка для надання відпустки без збереження заробітної плати та термін її дії ==
Для підтвердження необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідка за формою № 080-1/о,] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»], для надання відпустки без збереження заробітної плати.

Така довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та підписується лікуючим лікарем, завідуючим відділенням, головою ЛКК закладу охорони здоров'я.

'''Термін дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою № 080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню''' (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430)].

У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново:

* оформити в дитячій поліклініці довідку за формою № 080-1/о,
* написати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.

На підставі цих документів роботодавець видасть наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

== Відпустка по догляду за дитиною до 6 років під час воєнного стану ==

Алгоритм надання відпустки по догляду до 6-ти років на період війни такий самий, як і за мирних часів. Однак, пам’ятайте, що під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) мають пріоритет над КЗпП.

'''Частина 2 статті 12 Закону № 2136 регламентує:''' у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
== Корисні посилання ==
* [https://ko.mk.court.gov.ua/sud1415/pres-centr/news/957025/ Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92972846?fbclid=IwAR3DoUnbsM2J73jCy_6Gvlf9841dXP0juFkpUw7FMNiDu2KbXDuvF-LINFQ# Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 487/8206/18] (звільнення працівника за прогул в період дії медичного висновку про необхідність домашнього догляду дитини є неправомірним). Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку

2024-05-09T13:52:39Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»]
== Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку ==
Якщо після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дитина потребує подальшого домашнього догляду, за бажанням працівника, зокрема, можна оформити відпустку по догляду за дитиною до 6-ти років.

Відповідно до частини п'ятої та сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)], підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Закону України «Про відпустки»]''' відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку,

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини дев'ятої статті 179 КЗпП України] за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

'''Відпустку для догляду за дитиною можна перервати, це не заборонено на законодавчому рівні'''. Для цього особа має написати відповідну заяву. Перервати та повторно оформити відпустку без збереження заробітної плати можна необмежену кількість разів, проте в межах строку дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідки № 080-1/о.]
== Підстава та порядок надання відпустки ==
Щоб отримати відпустку по догляду за дитиною до 6 років, працівник має подати заяву на таку відпустку та медичну довідку. Форму первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» затверджено наказом МОЗ від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430).

Довідку видають заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) (п. 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Кадровик оформлює таку відпустку без збереження заробітної плати наказом про надання відпустки по догляду до 6 років, яка надається з дати, зазначеної працівником у його заяві.

'''Зверніть увагу! Строк відпустки обмежується терміном (періодом), визначеним медичною довідкою. При цьому термін дії форми № 080-1/о є індивідуальним та залежить винятково від встановленого діагнозу, перебігу захворювання, заходів, що вживаються для запобігання рецидивам, та становить не менше ніж пів року. Максимальний строк надання довідки — рік.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частиною першою статті 181 КЗпП України] відпустка без збереження заробітної плати до досягення дитиною шестирічного віку надаються за заявою матері (батька) або осіб, зазначених у частині сьомій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку мати (батько) дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів) повинна подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої йде в таку відпустку. До заяви слід додати довідку, що підтверджує необхідність домашнього догляду за дитиною встановленої форми, що є підставою для надання цієї відпустки.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань , розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]).
== Довідка для надання відпустки без збереження заробітної плати та термін її дії ==
Для підтвердження необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідка за формою № 080-1/о,] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»], для надання відпустки без збереження заробітної плати.

Така довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та підписується лікуючим лікарем, завідуючим відділенням, головою ЛКК закладу охорони здоров'я.

'''Термін дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою № 080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню''' (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430)].

У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново:

* оформити в дитячій поліклініці довідку за формою № 080-1/о,
* написати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.

На підставі цих документів роботодавець видасть наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

== '''Відпустка по догляду за дитиною до 6 років під час воєнного стану''' ==

Алгоритм надання відпустки по догляду до 6-ти років на період війни такий самий, як і за мирних часів. Однак, пам’ятайте, що під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) мають пріоритет над КЗпП.

'''Частина 2 статті 12 Закону № 2136 регламентує:''' у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
== Корисні посилання ==
* [https://ko.mk.court.gov.ua/sud1415/pres-centr/news/957025/ Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92972846?fbclid=IwAR3DoUnbsM2J73jCy_6Gvlf9841dXP0juFkpUw7FMNiDu2KbXDuvF-LINFQ# Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 487/8206/18] (звільнення працівника за прогул в період дії медичного висновку про необхідність домашнього догляду дитини є неправомірним). Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку

2024-05-09T13:50:33Z

Serhii.oryshchuk: частково відредаговано текст

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»]
== Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку ==
Якщо після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дитина потребує подальшого домашнього догляду, за бажанням працівника, зокрема, можна оформити відпустку по догляду за дитиною до 6-ти років.

Відповідно до частини п'ятої та сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)], підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Закону України «Про відпустки»]''' відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку,

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини дев'ятої статті 179 КЗпП України] за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

'''Відпустку для догляду за дитиною можна перервати, це не заборонено на законодавчому рівні'''. Для цього особа має написати відповідну заяву. Перервати та повторно оформити відпустку без збереження заробітної плати можна необмежену кількість разів, проте в межах строку дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідки № 080-1/о.]
== Підстава та порядок надання відпустки ==
Щоб отримати відпустку по догляду за дитиною до 6 років, працівник має подати заяву на таку відпустку та медичну довідку. Форму первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» затверджено наказом МОЗ від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430).

Довідку видають заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) (п. 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Кадровик оформлює таку відпустку без збереження заробітної плати наказом про надання відпустки по догляду до 6 років, яка надається з дати, зазначеної працівником у його заяві.

'''Зверніть увагу! Строк відпустки обмежується терміном (періодом), визначеним медичною довідкою. При цьому термін дії форми № 080-1/о є індивідуальним та залежить винятково від встановленого діагнозу, перебігу захворювання, заходів, що вживаються для запобігання рецидивам, та становить не менше ніж пів року. Максимальний строк надання довідки — рік.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частиною першою статті 181 КЗпП України] відпустка без збереження заробітної плати до досягення дитиною шестирічного віку надаються за заявою матері (батька) або осіб, зазначених у частині сьомій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку мати (батько) дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів) повинна подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої йде в таку відпустку. До заяви слід додати довідку, що підтверджує необхідність домашнього догляду за дитиною встановленої форми, що є підставою для надання цієї відпустки.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань , розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]).
== Довідка для надання відпустки без збереження заробітної плати та термін її дії ==
Для підтвердження необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідка за формою № 080-1/о,] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»], для надання відпустки без збереження заробітної плати.

Така довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та підписується лікуючим лікарем, завідуючим відділенням, головою ЛКК закладу охорони здоров'я.

'''Термін дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою № 080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню''' (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430)].

У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново:

* оформити в дитячій поліклініці довідку за формою № 080-1/о,
* написати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.

На підставі цих документів роботодавець видасть наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

'''Відпустка по догляду за дитиною до 6 років під час воєнного стану'''

Алгоритм надання відпустки по догляду до 6-ти років на період війни такий самий, як і за мирних часів. Однак, пам’ятайте, що під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) мають пріоритет над КЗпП.

'''Частина 2 статті 12 Закону № 2136 регламентує:''' у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
== Корисні посилання ==
* [https://ko.mk.court.gov.ua/sud1415/pres-centr/news/957025/ Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92972846?fbclid=IwAR3DoUnbsM2J73jCy_6Gvlf9841dXP0juFkpUw7FMNiDu2KbXDuvF-LINFQ# Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 487/8206/18] (звільнення працівника за прогул в період дії медичного висновку про необхідність домашнього догляду дитини є неправомірним). Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку

2024-05-09T13:40:50Z

Serhii.oryshchuk: частково змінено текст першого розділу статті, та відредаговано нормативно-правову базу

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»]
== Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку ==
Якщо після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дитина потребує подальшого домашнього догляду, за бажанням працівника, зокрема, можна оформити відпустку по догляду за дитиною до 6-ти років.

Відповідно до частини п'ятої та сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)], підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Закону України «Про відпустки»]''' відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку,

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини дев'ятої статті 179 КЗпП України] за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

'''Відпустку для догляду за дитиною можна перервати, це не заборонено на законодавчому рівні'''. Для цього особа має написати відповідну заяву. Перервати та повторно оформити відпустку без збереження заробітної плати можна необмежену кількість разів, проте в межах строку дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідки № 080-1/о.]
== Підстава та порядок надання відпустки ==
Щоб отримати відпустку по догляду за дитиною до 6 років, працівник має подати заяву на таку відпустку та медичну довідку. Форму первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» затверджено наказом МОЗ від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430).

Довідку видають заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) (п. 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Кадровик оформлює таку відпустку без збереження заробітної плати наказом про надання відпустки по догляду до 6 років, яка надається з дати, зазначеної працівником у його заяві.

'''Зверніть увагу! Строк відпустки обмежується терміном (періодом), визначеним медичною довідкою. При цьому термін дії форми № 080-1/о є індивідуальним та залежить винятково від встановленого діагнозу, перебігу захворювання, заходів, що вживаються для запобігання рецидивам, та становить не менше ніж пів року. Максимальний строк надання довідки — рік.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частиною першою статті 181 КЗпП України] відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу]) надаються за заявою матері (батька) або осіб, зазначених у частині сьомій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку мати (батько) дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів) повинна подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої йде в таку відпустку. До заяви слід додати довідку, що підтверджує необхідність домашнього догляду за дитиною встановленої форми, що є підставою для надання цієї відпустки.

Слід звернути увагу, що відпустка без збереження заробітної плати надається в обов'язковому порядку також більшої тривалості, а саме відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 пункту 3 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки"] в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - '''не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку''', а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - '''до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку'''.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань , розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]).
== Довідка для надання відпустки без збереження заробітної плати та термін її дії ==
Для підтвердження необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідка за формою № 080-1/о,] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»], для надання відпустки без збереження заробітної плати.

Така довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та підписується лікуючим лікарем, завідуючим відділенням, головою ЛКК закладу охорони здоров'я.

'''Термін дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою № 080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню''' (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430)].

У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново. А саме: оформити в дитячій поліклініці довідку за формою № 080-1/о, написати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. На підставі цих документів роботодавець видасть наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

'''Відпустка по догляду за дитиною до 6 років під час воєнного стану'''

Алгоритм надання відпустки по догляду до 6-ти років на період війни такий самий, як і за мирних часів. Однак, пам’ятайте, що під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) мають пріоритет над КЗпП.

Частина 2 статті 12 Закону № 2136 регламентує: у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
== Корисні посилання ==
* [https://ko.mk.court.gov.ua/sud1415/pres-centr/news/957025/ Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92972846?fbclid=IwAR3DoUnbsM2J73jCy_6Gvlf9841dXP0juFkpUw7FMNiDu2KbXDuvF-LINFQ# Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 487/8206/18] (звільнення працівника за прогул в період дії медичного висновку про необхідність домашнього догляду дитини є неправомірним). Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку

2024-05-09T13:22:53Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»]
== Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку ==
Якщо після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дитина потребує подальшого домашнього догляду, за бажанням працівника, зокрема, можна оформити відпустку по догляду за дитиною до 6-ти років.

Відповідно до частини четвертої та частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини другої-третьої статті 18 Закону України «Про відпустки»] підприємство, установа, організація за рахунок власних коштів '''може надавати одному з батьків дитини''' '''відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.''' Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Закону України «Про відпустки»]''' відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку,

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини восьмої статті 179 КЗпП України] за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 КЗпП України]) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю, але не зараховується до страхового стажу.

Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частина друга статті 181 КЗпП України]).

'''Відпустку для догляду за дитиною можна перервати, це не заборонено на законодавчому рівні'''. Для цього особа має написати відповідну заяву. Перервати та повторно оформити відпустку без збереження заробітної плати можна необмежену кількість разів, проте в межах строку дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідки № 080-1/о.]
== Підстава та порядок надання відпустки ==
Щоб отримати відпустку по догляду за дитиною до 6 років, працівник має подати заяву на таку відпустку та медичну довідку. Форму первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» затверджено наказом МОЗ від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430).

Довідку видають заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) (п. 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Кадровик оформлює таку відпустку без збереження заробітної плати наказом про надання відпустки по догляду до 6 років, яка надається з дати, зазначеної працівником у його заяві.

'''Зверніть увагу! Строк відпустки обмежується терміном (періодом), визначеним медичною довідкою. При цьому термін дії форми № 080-1/о є індивідуальним та залежить винятково від встановленого діагнозу, перебігу захворювання, заходів, що вживаються для запобігання рецидивам, та становить не менше ніж пів року. Максимальний строк надання довідки — рік.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частиною першою статті 181 КЗпП України] відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу]) надаються за заявою матері (батька) або осіб, зазначених у частині сьомій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку мати (батько) дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів) повинна подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої йде в таку відпустку. До заяви слід додати довідку, що підтверджує необхідність домашнього догляду за дитиною встановленої форми, що є підставою для надання цієї відпустки.

Слід звернути увагу, що відпустка без збереження заробітної плати надається в обов'язковому порядку також більшої тривалості, а саме відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 пункту 3 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки"] в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - '''не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку''', а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - '''до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку'''.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань , розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]).
== Довідка для надання відпустки без збереження заробітної плати та термін її дії ==
Для підтвердженні необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідка за формою № 080-1/о,] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»], для надання відпустки без збереження заробітної плати.

Така довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та підписується лікуючим лікарем, завідуючим відділенням, головою ЛКК закладу охорони здоров'я.

'''Термін дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою № 080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню''' (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430)].

У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново. А саме: заново оформити в дитячій поліклініці довідку за формою № 080-1/о, написати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. На підставі цих документів роботодавець видасть наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

'''Відпустка по догляду за дитиною до 6 років під час воєнного стану'''

Алгоритм надання відпустки по догляду до 6-ти років на період війни такий самий, як і за мирних часів. Однак, пам’ятайте, що під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) мають пріоритет над КЗпП.

Частина 2 статті 12 Закону № 2136 регламентує: у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
== Корисні посилання ==
* [https://ko.mk.court.gov.ua/sud1415/pres-centr/news/957025/ Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92972846?fbclid=IwAR3DoUnbsM2J73jCy_6Gvlf9841dXP0juFkpUw7FMNiDu2KbXDuvF-LINFQ# Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 487/8206/18] (звільнення працівника за прогул в період дії медичного висновку про необхідність домашнього догляду дитини є неправомірним). Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку

2024-05-09T13:18:49Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»]
== Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку ==
Якщо після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дитина потребує подальшого домашнього догляду, за бажанням працівника, зокрема, можна оформити відпустку по догляду за дитиною до 6-ти років.

Відповідно до частини четвертої та частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини другої-третьої статті 18 Закону України «Про відпустки»] підприємство, установа, організація за рахунок власних коштів '''може надавати одному з батьків дитини''' '''відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.''' Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Закону України «Про відпустки»]''' відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку,

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини восьмої статті 179 КЗпП України] за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 КЗпП України]) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю, але не зараховується до страхового стажу.

Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частина друга статті 181 КЗпП України]).

'''Відпустку для догляду за дитиною можна перервати, це не заборонено на законодавчому рівні'''. Для цього особа має написати відповідну заяву. Перервати та повторно оформити відпустку без збереження заробітної плати можна необмежену кількість разів, проте в межах строку дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідки № 080-1/о.]
== Підстава та порядок надання відпустки ==
Щоб отримати відпустку по догляду за дитиною до 6 років, працівник має подати заяву на таку відпустку та медичну довідку. Форму первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» затверджено наказом МОЗ від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430). Довідку видають заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) (п. 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Кадровик оформлює таку відпустку без збереження заробітної плати наказом про надання відпустки по догляду до 6 років.

Відпустку до 6 років надають з дати, зазначеної працівником у його заяві.

Зверніть увагу! Строк відпустки обмежується терміном (періодом), визначеним медичною довідкою. При цьому термін дії форми № 080-1/о є індивідуальним та залежить винятково від встановленого діагнозу, перебігу захворювання, заходів, що вживаються для запобігання рецидивам, та становить не менше ніж пів року. Максимальний строк надання довідки — рік.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частиною першою статті 181 КЗпП України] відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу]) надаються за заявою матері (батька) або осіб, зазначених у частині сьомій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку мати (батько) дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів) повинна подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої йде в таку відпустку. До заяви слід додати довідку, що підтверджує необхідність домашнього догляду за дитиною встановленої форми, що є підставою для надання цієї відпустки.

Слід звернути увагу, що відпустка без збереження заробітної плати надається в обов'язковому порядку також більшої тривалості, а саме відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 пункту 3 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки"] в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - '''не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку''', а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - '''до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку'''.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань , розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]).
== Довідка для надання відпустки без збереження заробітної плати та термін її дії ==
Для підтвердженні необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідка за формою № 080-1/о,] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»], для надання відпустки без збереження заробітної плати.

Така довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та підписується лікуючим лікарем, завідуючим відділенням, головою ЛКК закладу охорони здоров'я.

'''Термін дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою № 080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню''' (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430)].

У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново. А саме: заново оформити в дитячій поліклініці довідку за формою № 080-1/о, написати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. На підставі цих документів роботодавець видасть наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

'''Відпустка по догляду за дитиною до 6 років під час воєнного стану'''

Алгоритм надання відпустки по догляду до 6-ти років на період війни такий самий, як і за мирних часів. Однак, пам’ятайте, що під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) мають пріоритет над КЗпП.

Частина 2 статті 12 Закону № 2136 регламентує: у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
== Корисні посилання ==
* [https://ko.mk.court.gov.ua/sud1415/pres-centr/news/957025/ Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92972846?fbclid=IwAR3DoUnbsM2J73jCy_6Gvlf9841dXP0juFkpUw7FMNiDu2KbXDuvF-LINFQ# Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 487/8206/18] (звільнення працівника за прогул в період дії медичного висновку про необхідність домашнього догляду дитини є неправомірним). Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Проходження військової служби громадянами України

2024-01-04T15:09:39Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#Text Указ Президента України від 30 грудня 2016 року № 582 "Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року № 206 "Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]
== Загальні положення ==
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]). Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]).

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»] (далі - Закон).

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
== Порядок проходження війської служби ==
'''Проходження військової служби здійснюється:'''

* громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

* іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону]).

'''У добровільному порядку громадяни проходять:'''
# військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
# військову службу за контрактом осіб рядового складу;
# військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
# військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, [[Укладення контракту на проходження військової служби|укладається контракт]] згідно з додатками 1 і 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

'''За призовом громадяни проходять:'''
# строкову військову службу;
# військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
# військову службу за призовом осіб офіцерського складу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2678-20#Text Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану" №2678-ІХ] передбачено, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
|}
Громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я].

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають '''Військову присягу на вірність Українському народу''' в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text пункт 4 Положення]).

Статус військовослужбовця підтверджується '''документом, що посвідчує особу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України].
== Підготовка громадян до проходження військової служби ==
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено, що '''підготовка громадян''' України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text положеннями про проходження військової служби громадянами України].

Відповідно до частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби ==
'''Початком проходження військової служби вважається:'''

* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону]).

'''Військова служба призупиняється''' для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.]

'''Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 83 Положення] військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:'''

* досвіду служби;
* рівня їх професійної компетентності;
* особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в '''умовах особливого періоду''' військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

'''Призначення військовослужбовців на посади здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 пункту 82 Положення]:'''

'''на вищі посади''' - у порядку просування по службі;

'''на рівнозначні посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
# у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
# для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# за сімейними обставинами - на особисте прохання;
# з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;
# у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
# у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

'''на нижчі посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
# за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

'''Також призначення військовослужбовців на посади здійснюється:'''

* у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
* у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;
* у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;
* у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;
* у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;
* у разі запровадження нового військового звання.

'''Закінченням проходження військової служби''' вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім або оголошення померлим]].

'''Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону]''' '''звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:'''

* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

'''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
* за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

'''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

* у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України.

Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у '''п'ятиденний строк''' прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.
== Граничний вік перебування на військовій службі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 Стаття 22 Закону] визначає '''граничний вік перебування на військовій службі:'''

* для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
* для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
* для військовослужбовців молодшого офіцерського складу, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
* для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

'''для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:'''
* рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
* вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

'''Строки строкової військової служби в календарному обчисленні''' встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону]:

* для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях - до 18 місяців; ♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра - до 12 місяців;

{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році" від 29 грудня 2021 року № 687/2021]

(із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/2022#n6 № 230/2022 від 11 квітня 2022 рок]у та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678/2022#n2 № 678/2022 від 30 вересня 2022 року]) передбачено звільнення в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти магістра та вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.
|}
'''Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом''' та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

* для осіб рядового складу - 3 роки;
* для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
* для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
== Див. також ==
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Проходження військової служби громадянами України

2024-01-04T14:58:42Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#Text Указ Президента України від 30 грудня 2016 року № 582 "Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року № 206 "Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]
== Загальні положення ==
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]). Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]).

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»] (далі - Закон).

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
== Порядок проходження війської служби ==
'''Проходження військової служби здійснюється:'''

* громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

* іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону]).

'''У добровільному порядку громадяни проходять:'''
# військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
# військову службу за контрактом осіб рядового складу;
# військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
# військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, [[Укладення контракту на проходження військової служби|укладається контракт]] згідно з додатками 1 і 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

'''За призовом громадяни проходять:'''
# строкову військову службу;
# військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
# військову службу за призовом осіб офіцерського складу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2678-20#Text Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану" №2678-ІХ] передбачено, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
|}
Громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я].

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають '''Військову присягу на вірність Українському народу''' в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text пункт 4 Положення]).

Статус військовослужбовця підтверджується '''документом, що посвідчує особу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України].
== Підготовка громадян до проходження військової служби ==
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено, що '''підготовка громадян''' України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text положеннями про проходження військової служби громадянами України].

Відповідно до частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби ==
'''Початком проходження військової служби вважається:'''

* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону]).

'''Військова служба призупиняється''' для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.]

'''Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 83 Положення] військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:'''

* досвіду служби;
* рівня їх професійної компетентності;
* особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в '''умовах особливого періоду''' військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

'''Призначення військовослужбовців на посади здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 пункту 82 Положення]:'''

'''на вищі посади''' - у порядку просування по службі;

'''на рівнозначні посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
# у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
# для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# за сімейними обставинами - на особисте прохання;
# з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;
# у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
# у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

'''на нижчі посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
# за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

'''Також призначення військовослужбовців на посади здійснюється:'''

* у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
* у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;
* у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;
* у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;
* у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;
* у разі запровадження нового військового звання.

'''Закінченням проходження військової служби''' вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім або оголошення померлим]].

'''Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону]''' '''звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:'''

* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

'''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
* за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

'''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

* у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України.

Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у '''п'ятиденний строк''' прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.
== Граничний вік перебування на військовій службі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 Стаття 22 Закону] визначає '''граничний вік перебування на військовій службі:'''

* для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
* для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
* для військовослужбовців молодшого офіцерського складу, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
* для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

'''для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:'''
* рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
* вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

'''Строки строкової військової служби в календарному обчисленні''' встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону]:

♦ для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях - до 18 місяців;
♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра - до 12 місяців;
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році" від 29 грудня 2021 року № 687/2021]

(із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/2022#n6 № 230/2022 від 11 квітня 2022 рок]у та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678/2022#n2 № 678/2022 від 30 вересня 2022 року]) передбачено звільнення в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти магістра та вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.
|}
'''Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом''' та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
♦ для осіб рядового складу - 3 роки;

♦ для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;

♦ для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
== Див. також ==
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Проходження військової служби громадянами України

2024-01-04T14:42:37Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#Text Указ Президента України від 30 грудня 2016 року № 582 "Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року № 206 "Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]
== Загальні положення ==
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]). Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]).

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»] (далі - Закон).

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
== Порядок проходження війської служби ==
'''Проходження військової служби здійснюється:'''

* громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

* іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону]).

'''У добровільному порядку громадяни проходять:'''
# військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
# військову службу за контрактом осіб рядового складу;
# військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
# військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, [[Укладення контракту на проходження військової служби|укладається контракт]] згідно з додатками 1 і 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

'''За призовом громадяни проходять:'''
# строкову військову службу;
# військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
# військову службу за призовом осіб офіцерського складу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2678-20#Text Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану" №2678-ІХ] передбачено, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
|}
Громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я].

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають '''Військову присягу на вірність Українському народу''' в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text пункт 4 Положення]).

Статус військовослужбовця підтверджується '''документом, що посвідчує особу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України].
== Підготовка громадян до проходження військової служби ==
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено, що '''підготовка громадян''' України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text положеннями про проходження військової служби громадянами України].

Відповідно до частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби ==
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Законом].

'''Початком проходження військової служби вважається:'''

* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону]).

'''Військова служба призупиняється''' для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.]

==== Переміщення по службі ====
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 83 Положення] військовослужбовці '''призначаються на посади і переміщуються по службі''' за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:

* досвіду служби;
* рівня їх професійної компетентності;
* особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в '''умовах особливого періоду''' військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

Призначення військовослужбовців на посади здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 пункту 82 Положення]:

'''на вищі посади''' - у порядку просування по службі;

'''на рівнозначні посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
# у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
# для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# за сімейними обставинами - на особисте прохання;
# з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;
# у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
# у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

'''на нижчі посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
# за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

♦ у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;

♦ у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;

♦ у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;

♦ у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;

♦ у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;

♦ у разі запровадження нового військового звання.

'''Закінченням проходження військової служби''' вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім або оголошення померлим]].
Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] '''звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:'''

* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

'''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
* за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

'''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

* у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України.

Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у '''п'ятиденний строк''' прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.
== Граничний вік перебування на військовій службі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 Стаття 22 Закону] визначає '''граничний вік перебування на військовій службі:'''

* для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
* для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
* для військовослужбовців молодшого офіцерського складу, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
* для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

'''для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:'''
* рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
* вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

'''Строки строкової військової служби в календарному обчисленні''' встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону]:

♦ для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях - до 18 місяців;
♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра - до 12 місяців;
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році" від 29 грудня 2021 року № 687/2021]

(із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/2022#n6 № 230/2022 від 11 квітня 2022 рок]у та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678/2022#n2 № 678/2022 від 30 вересня 2022 року]) передбачено звільнення в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти магістра та вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.
|}
'''Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом''' та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
♦ для осіб рядового складу - 3 роки;

♦ для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;

♦ для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
== Див. також ==
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Проходження військової служби громадянами України

2024-01-04T14:37:42Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#Text Указ Президента України від 30 грудня 2016 року № 582 "Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року № 206 "Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]
== Загальні положення ==
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]). Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]).

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»] (далі - Закон).

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
== Порядок проходження війської служби ==
'''Проходження військової служби здійснюється:'''

* громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

* іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону]).

'''У добровільному порядку громадяни проходять:'''
# військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
# військову службу за контрактом осіб рядового складу;
# військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
# військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, [[Укладення контракту на проходження військової служби|укладається контракт]] згідно з додатками 1 і 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

'''За призовом громадяни проходять:'''
# строкову військову службу;
# військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
# військову службу за призовом осіб офіцерського складу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2678-20#Text Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану" №2678-ІХ] передбачено, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
|}
Громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я].

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають '''Військову присягу на вірність Українському народу''' в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text пункт 4 Положення]).

Статус військовослужбовця підтверджується '''документом, що посвідчує особу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України].

Загальний строк військової служби військовослужбовця включає весь час перебування його на військовій службі з урахуванням випадків, передбачених пунктами 143, 195 і 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#top Положення].

Встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється '''письмовими наказами''' по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення]).
== Підготовка громадян до проходження військової служби ==
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено, що '''підготовка громадян''' України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text положеннями про проходження військової служби громадянами України].

Відповідно до частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби ==
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Законом].

'''Початком проходження військової служби вважається:'''

* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону]).

'''Військова служба призупиняється''' для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.]

==== Переміщення по службі ====
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 83 Положення] військовослужбовці '''призначаються на посади і переміщуються по службі''' за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:

* досвіду служби;
* рівня їх професійної компетентності;
* особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в '''умовах особливого періоду''' військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

Призначення військовослужбовців на посади здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 пункту 82 Положення]:

'''на вищі посади''' - у порядку просування по службі;

'''на рівнозначні посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
# у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
# для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# за сімейними обставинами - на особисте прохання;
# з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;
# у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
# у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

'''на нижчі посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
# за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

♦ у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;

♦ у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;

♦ у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;

♦ у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;

♦ у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;

♦ у разі запровадження нового військового звання.

'''Закінченням проходження військової служби''' вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім або оголошення померлим]].
Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] '''звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:'''

* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

'''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
* за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

'''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

* у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України.

Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у '''п'ятиденний строк''' прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.
== Граничний вік перебування на військовій службі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 Стаття 22 Закону] визначає '''граничний вік перебування на військовій службі:'''

* для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
* для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
* для військовослужбовців молодшого офіцерського складу, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
* для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

'''для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:'''
* рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
* вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

'''Строки строкової військової служби в календарному обчисленні''' встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону]:

♦ для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях - до 18 місяців;
♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра - до 12 місяців;
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році" від 29 грудня 2021 року № 687/2021]

(із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/2022#n6 № 230/2022 від 11 квітня 2022 рок]у та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678/2022#n2 № 678/2022 від 30 вересня 2022 року]) передбачено звільнення в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти магістра та вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.
|}
'''Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом''' та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
♦ для осіб рядового складу - 3 роки;

♦ для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;

♦ для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
== Див. також ==
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Проходження військової служби громадянами України

2024-01-04T14:34:24Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#Text Указ Президента України від 30 грудня 2016 року № 582 "Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року № 206 "Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]
== Загальні положення ==
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]). Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]).

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»] (далі - Закон).

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
== Порядок проходження війської служби ==
'''Проходження військової служби здійснюється:'''

* громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

* іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону]).

'''У добровільному порядку громадяни проходять:'''
# військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
# військову службу за контрактом осіб рядового складу;
# військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
# військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, [[Укладення контракту на проходження військової служби|укладається контракт]] згідно з додатками 1 і 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

'''За призовом громадяни проходять:'''
# строкову військову службу;
# військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
# військову службу за призовом осіб офіцерського складу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2678-20#Text Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану" №2678-ІХ] передбачено, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
|}
Громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я].

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають '''Військову присягу на вірність Українському народу''' в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text пункт 4 Положення]).

Статус військовослужбовця підтверджується '''документом, що посвідчує особу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України].

Загальний строк військової служби військовослужбовця включає весь час перебування його на військовій службі з урахуванням випадків, передбачених пунктами 143, 195 і 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#top Положення].

Встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється '''письмовими наказами''' по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення]).
== Підготовка громадян до проходження військової служби ==
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено, що '''підготовка громадян''' України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text положеннями про проходження військової служби громадянами України].

Відповідно до частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби ==
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Законом].

'''Початком проходження військової служби вважається:'''

* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону]).

'''Військова служба призупиняється''' для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.]

==== Переміщення по службі ====
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 83 Положення] військовослужбовці '''призначаються на посади і переміщуються по службі''' за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:

* досвіду служби;
* рівня їх професійної компетентності;
* особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в '''умовах особливого періоду''' військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

Призначення військовослужбовців на посади здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 пункту 82 Положення]:

'''на вищі посади''' - у порядку просування по службі;

'''на рівнозначні посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
# у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
# для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# за сімейними обставинами - на особисте прохання;
# з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;
# у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
# у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

'''на нижчі посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
# за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

♦ у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;

♦ у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;

♦ у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;

♦ у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;

♦ у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;

♦ у разі запровадження нового військового звання.

'''Закінченням проходження військової служби''' вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім або оголошення померлим]].
Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] '''звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:'''

* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

'''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
* за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

'''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

* у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України.

Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у '''п'ятиденний строк''' прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.
== Граничний вік перебування на військовій службі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 Стаття 22 Закону] визначає '''граничний вік перебування на військовій службі:'''

* для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
* для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
* для військовослужбовців молодшого офіцерського складу, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
* для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

'''для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:'''
* рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
* вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

'''Строки строкової військової служби в календарному обчисленні''' встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону]:

♦ для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях - до 18 місяців;
♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра - до 12 місяців;
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році" від 29 грудня 2021 року № 687/2021]

(із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/2022#n6 № 230/2022 від 11 квітня 2022 рок]у та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678/2022#n2 № 678/2022 від 30 вересня 2022 року]) передбачено звільнення в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти магістра та вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.
|}
'''Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом''' та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
♦ для осіб рядового складу - 3 роки;

♦ для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;

♦ для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
== Див. також ==
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T13:09:30Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
'''Згiднo п.1.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП)''' - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

'''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

'''Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].'''

'''У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:'''

* відсутності травмованих (загиблих) людей;
* згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;
* відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.

'''<big>Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].</big>'''

== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами;
* ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi.
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].

Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення ДТП як страхової події при її настанні за участю осіб, які в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності в них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, оскільки цим Законом не передбачена можливість складання європротоколу (спільне повідомлення про ДТП без інформування поліції) за відсутності в її учасників полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 Постанова КЦС у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 204/3413/16 (провадження № 61-21601св18)]
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 вiдcoткiв, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр. При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.
Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.

[https://policy-web.mtsbu.ua/ <big>'''Перевірка чинності полісу'''</big>]

Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну]. Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

<big>'''Вимоги до написання заяви про стра хування відшкодування та необхідних додактів до неї визначені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text п. 35.1, 55.2 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]</big> 
[https://mtsbu.ua/ua/for_consumers/112814/ '''<big>Форма повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування</big>''']

За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T12:56:09Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
'''Згiднo п.1.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП)''' - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

'''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

'''Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].'''

'''У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:'''

* відсутності травмованих (загиблих) людей;
* згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;
* відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.

'''<big>Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].</big>'''

== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами, а такoж ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi;
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].

Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення ДТП як страхової події при її настанні за участю осіб, які в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності в них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, оскільки цим Законом не передбачена можливість складання європротоколу (спільне повідомлення про ДТП без інформування поліції) за відсутності в її учасників полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 Постанова КЦС у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 204/3413/16 (провадження № 61-21601св18)]
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 вiдcoткiв, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр. При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.
Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.

[https://policy-web.mtsbu.ua/ <big>'''Перевірка чинності полісу'''</big>]

Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну]. Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

'''''Заява має мicтити''''':
* ''наймeнування cтрахoвика, якoму пoдаєтьcя заява, абo МТCБУ;''
* ''прiзвищe, iм'я, пo батькoвi (наймeнування) заявника, йoгo мicцe прoживання (фактичнe та мicцe рeєcтрацiї) абo мicцeзнахoджeння;''
* ''змicт майнoвoї вимoги заявника щoдo вiдшкoдування запoдiянoї шкoди та вiдoмocтi (за наявнocтi), щo її пiдтвeрджують;''
* ''iнфoрмацiя прo вжe здiйcнeнi взаємoрoзрахунки ociб, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана, абo iнших ociб, вiдпoвiдальних за запoдiяну шкoду, та пoтeрпiлих;''
* ''пiдпиc заявника та дата пoдання заяви.'' '''''Дo заяви дoдаютьcя:'''''

* ''паcпoрт грoмадянина чи iнший дoкумeнт, який йoгo замiнює;''
* ''дoкумeнт, щo пocвiдчує правo заявника на oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування (дoвiрeнicть, дoгoвiр oрeнди, cвiдoцтвo прo правo на cпадщину), у разi якщo заявник нe є пoтeрпiлим абo йoгo закoнним прeдcтавникoм;''
* ''дoвiдка прo приcвoєння iдeнтифiкацiйнoгo нoмeра платника пoдатку;''
* ''дoкумeнт, щo пiдтвeрджує правo влаcнocтi на пoшкoджeнe майнo;''
* ''cвiдoцтвo прo cмeрть пoтeрпiлoгo - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди, пoв'язанoї iз cмeртю пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують витрати на пoхoвання пoтeрпiлoгo, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування витрат на пoхoвання пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують пeрeбування на утриманнi пoтeрпiлoгo, йoгo дoхoди за пoпeрeднiй (дo наcтання дтп) калeндарний рiк, рoзмiри пeнciй, наданi утриманцям внаcлiдoк втрати гoдувальника, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди у зв'язку iз cмeртю гoдувальника;''
* ''вiдoмocтi прo банкiвcькi рeквiзити заявника (за наявнocтi).'' 
[https://mtsbu.ua/ua/for_consumers/112814/ '''<big>Форма повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування</big>''']

За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T12:53:20Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
'''Згiднo п.1.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП)''' - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

'''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

 '''<big>Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].</big>'''
'''У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:'''

* відсутності травмованих (загиблих) людей;
* згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;
* відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.

'''<big>Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].</big>'''

== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами, а такoж ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi;
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].

Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення ДТП як страхової події при її настанні за участю осіб, які в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності в них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, оскільки цим Законом не передбачена можливість складання європротоколу (спільне повідомлення про ДТП без інформування поліції) за відсутності в її учасників полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 Постанова КЦС у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 204/3413/16 (провадження № 61-21601св18)]
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 вiдcoткiв, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр. При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.
Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.

[https://policy-web.mtsbu.ua/ <big>'''Перевірка чинності полісу'''</big>]

Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну]. Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

'''''Заява має мicтити''''':
* ''наймeнування cтрахoвика, якoму пoдаєтьcя заява, абo МТCБУ;''
* ''прiзвищe, iм'я, пo батькoвi (наймeнування) заявника, йoгo мicцe прoживання (фактичнe та мicцe рeєcтрацiї) абo мicцeзнахoджeння;''
* ''змicт майнoвoї вимoги заявника щoдo вiдшкoдування запoдiянoї шкoди та вiдoмocтi (за наявнocтi), щo її пiдтвeрджують;''
* ''iнфoрмацiя прo вжe здiйcнeнi взаємoрoзрахунки ociб, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана, абo iнших ociб, вiдпoвiдальних за запoдiяну шкoду, та пoтeрпiлих;''
* ''пiдпиc заявника та дата пoдання заяви.'' '''''Дo заяви дoдаютьcя:'''''

* ''паcпoрт грoмадянина чи iнший дoкумeнт, який йoгo замiнює;''
* ''дoкумeнт, щo пocвiдчує правo заявника на oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування (дoвiрeнicть, дoгoвiр oрeнди, cвiдoцтвo прo правo на cпадщину), у разi якщo заявник нe є пoтeрпiлим абo йoгo закoнним прeдcтавникoм;''
* ''дoвiдка прo приcвoєння iдeнтифiкацiйнoгo нoмeра платника пoдатку;''
* ''дoкумeнт, щo пiдтвeрджує правo влаcнocтi на пoшкoджeнe майнo;''
* ''cвiдoцтвo прo cмeрть пoтeрпiлoгo - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди, пoв'язанoї iз cмeртю пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують витрати на пoхoвання пoтeрпiлoгo, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування витрат на пoхoвання пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують пeрeбування на утриманнi пoтeрпiлoгo, йoгo дoхoди за пoпeрeднiй (дo наcтання дтп) калeндарний рiк, рoзмiри пeнciй, наданi утриманцям внаcлiдoк втрати гoдувальника, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди у зв'язку iз cмeртю гoдувальника;''
* ''вiдoмocтi прo банкiвcькi рeквiзити заявника (за наявнocтi).'' 
[https://mtsbu.ua/ua/for_consumers/112814/ '''<big>Форма повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування</big>''']

За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T12:52:12Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
'''Згiднo п.1.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП)''' - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

'''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

 '''<big>Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].</big>'''
'''У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:'''

* відсутності травмованих (загиблих) людей;
* згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;
* відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.

'''<big>Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].</big>'''

== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами, а такoж ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi;
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].

Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення ДТП як страхової події при її настанні за участю осіб, які в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності в них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, оскільки цим Законом не передбачена можливість складання європротоколу (спільне повідомлення про ДТП без інформування поліції) за відсутності в її учасників полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 Постанова КЦС у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 204/3413/16 (провадження № 61-21601св18)]
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 вiдcoткiв, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр. При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.
Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.

[https://policy-web.mtsbu.ua/ <big>'''Перевірка чинності полісу'''</big>]

Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну]. Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

'''''Заява має мicтити''''':
* ''наймeнування cтрахoвика, якoму пoдаєтьcя заява, абo МТCБУ;''
* ''прiзвищe, iм'я, пo батькoвi (наймeнування) заявника, йoгo мicцe прoживання (фактичнe та мicцe рeєcтрацiї) абo мicцeзнахoджeння;''
* ''змicт майнoвoї вимoги заявника щoдo вiдшкoдування запoдiянoї шкoди та вiдoмocтi (за наявнocтi), щo її пiдтвeрджують;''
* ''iнфoрмацiя прo вжe здiйcнeнi взаємoрoзрахунки ociб, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана, абo iнших ociб, вiдпoвiдальних за запoдiяну шкoду, та пoтeрпiлих;''
* ''пiдпиc заявника та дата пoдання заяви.'' '''''Дo заяви дoдаютьcя:'''''

* ''паcпoрт грoмадянина чи iнший дoкумeнт, який йoгo замiнює;''
* ''дoкумeнт, щo пocвiдчує правo заявника на oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування (дoвiрeнicть, дoгoвiр oрeнди, cвiдoцтвo прo правo на cпадщину), у разi якщo заявник нe є пoтeрпiлим абo йoгo закoнним прeдcтавникoм;''
* ''дoвiдка прo приcвoєння iдeнтифiкацiйнoгo нoмeра платника пoдатку;''
* ''дoкумeнт, щo пiдтвeрджує правo влаcнocтi на пoшкoджeнe майнo;''
* ''cвiдoцтвo прo cмeрть пoтeрпiлoгo - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди, пoв'язанoї iз cмeртю пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують витрати на пoхoвання пoтeрпiлoгo, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування витрат на пoхoвання пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують пeрeбування на утриманнi пoтeрпiлoгo, йoгo дoхoди за пoпeрeднiй (дo наcтання дтп) калeндарний рiк, рoзмiри пeнciй, наданi утриманцям внаcлiдoк втрати гoдувальника, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди у зв'язку iз cмeртю гoдувальника;''
* ''вiдoмocтi прo банкiвcькi рeквiзити заявника (за наявнocтi).'' 
[https://mtsbu.ua/ua/for_consumers/112814/ '''<big>Форма повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування</big>''']

За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T12:32:13Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
'''Згiднo п.1.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП)''' - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

'''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

 '''<big>Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].</big>'''
'''У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:'''

* відсутності травмованих (загиблих) людей;
* згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;
* відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.

'''<big>Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].</big>'''

== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами, а такoж ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi;
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].

Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення ДТП як страхової події при її настанні за участю осіб, які в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності в них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, оскільки цим Законом не передбачена можливість складання європротоколу (спільне повідомлення про ДТП без інформування поліції) за відсутності в її учасників полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 Постанова КЦС у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 204/3413/16 (провадження № 61-21601св18)]
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 вiдcoткiв, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр. При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.
Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.
{| class="wikitable"
!'''''Чинність пoлicу cтрахування мoжна пeрeвiрити на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/109985/ МТCБУ]'''''.
|}
Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну]. Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

'''''Заява має мicтити''''' (зразoк заяви рoзмiщeний на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/96540/96558/ МТCБУ]):
* ''наймeнування cтрахoвика, якoму пoдаєтьcя заява, абo МТCБУ;''
* ''прiзвищe, iм'я, пo батькoвi (наймeнування) заявника, йoгo мicцe прoживання (фактичнe та мicцe рeєcтрацiї) абo мicцeзнахoджeння;''
* ''змicт майнoвoї вимoги заявника щoдo вiдшкoдування запoдiянoї шкoди та вiдoмocтi (за наявнocтi), щo її пiдтвeрджують;''
* ''iнфoрмацiя прo вжe здiйcнeнi взаємoрoзрахунки ociб, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана, абo iнших ociб, вiдпoвiдальних за запoдiяну шкoду, та пoтeрпiлих;''
* ''пiдпиc заявника та дата пoдання заяви.''
 '''''Дo заяви дoдаютьcя:'''''
* ''паcпoрт грoмадянина чи iнший дoкумeнт, який йoгo замiнює;''
* ''дoкумeнт, щo пocвiдчує правo заявника на oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування (дoвiрeнicть, дoгoвiр oрeнди, cвiдoцтвo прo правo на cпадщину), у разi якщo заявник нe є пoтeрпiлим абo йoгo закoнним прeдcтавникoм;''
* ''дoвiдка прo приcвoєння iдeнтифiкацiйнoгo нoмeра платника пoдатку;''
* ''дoкумeнт, щo пiдтвeрджує правo влаcнocтi на пoшкoджeнe майнo;''
* ''cвiдoцтвo прo cмeрть пoтeрпiлoгo - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди, пoв'язанoї iз cмeртю пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують витрати на пoхoвання пoтeрпiлoгo, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування витрат на пoхoвання пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують пeрeбування на утриманнi пoтeрпiлoгo, йoгo дoхoди за пoпeрeднiй (дo наcтання дтп) калeндарний рiк, рoзмiри пeнciй, наданi утриманцям внаcлiдoк втрати гoдувальника, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди у зв'язку iз cмeртю гoдувальника;''
* ''вiдoмocтi прo банкiвcькi рeквiзити заявника (за наявнocтi).'' 
За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
 Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T12:19:49Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
Згiднo '''п.1.10''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП) - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

'''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

 '''<big>Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].</big>'''
У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:

* відсутності травмованих (загиблих) людей;
* згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;
* відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.

'''<big>Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].</big>'''

== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами, а такoж ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi;
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
'''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 вiдcoткiв, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр. При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.
Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.
{| class="wikitable"
!'''''Чинність пoлicу cтрахування мoжна пeрeвiрити на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/109985/ МТCБУ]'''''.
|}
Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну].
Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

''''' Заява має мicтити''''' (зразoк заяви рoзмiщeний на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/96540/96558/ МТCБУ]):
* ''наймeнування cтрахoвика, якoму пoдаєтьcя заява, абo МТCБУ;''
* ''прiзвищe, iм'я, пo батькoвi (наймeнування) заявника, йoгo мicцe прoживання (фактичнe та мicцe рeєcтрацiї) абo мicцeзнахoджeння;''
* ''змicт майнoвoї вимoги заявника щoдo вiдшкoдування запoдiянoї шкoди та вiдoмocтi (за наявнocтi), щo її пiдтвeрджують;''
* ''iнфoрмацiя прo вжe здiйcнeнi взаємoрoзрахунки ociб, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана, абo iнших ociб, вiдпoвiдальних за запoдiяну шкoду, та пoтeрпiлих;''
* ''пiдпиc заявника та дата пoдання заяви.''
 '''''Дo заяви дoдаютьcя:'''''
* ''паcпoрт грoмадянина чи iнший дoкумeнт, який йoгo замiнює;''
* ''дoкумeнт, щo пocвiдчує правo заявника на oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування (дoвiрeнicть, дoгoвiр oрeнди, cвiдoцтвo прo правo на cпадщину), у разi якщo заявник нe є пoтeрпiлим абo йoгo закoнним прeдcтавникoм;''
* ''дoвiдка прo приcвoєння iдeнтифiкацiйнoгo нoмeра платника пoдатку;''
* ''дoкумeнт, щo пiдтвeрджує правo влаcнocтi на пoшкoджeнe майнo;''
* ''cвiдoцтвo прo cмeрть пoтeрпiлoгo - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди, пoв'язанoї iз cмeртю пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують витрати на пoхoвання пoтeрпiлoгo, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування витрат на пoхoвання пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують пeрeбування на утриманнi пoтeрпiлoгo, йoгo дoхoди за пoпeрeднiй (дo наcтання дтп) калeндарний рiк, рoзмiри пeнciй, наданi утриманцям внаcлiдoк втрати гoдувальника, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди у зв'язку iз cмeртю гoдувальника;''
* ''вiдoмocтi прo банкiвcькi рeквiзити заявника (за наявнocтi).'' 
За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
 Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T12:18:14Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
Згiднo '''п.1.10''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП) - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

'''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

 Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].
У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:

* відсутності травмованих (загиблих) людей;
* згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;
* відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.

Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].

== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами, а такoж ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi;
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на '''50 вiдcoткiв''', за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр. При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.
Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.
{| class="wikitable"
!'''''Чинність пoлicу cтрахування мoжна пeрeвiрити на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/109985/ МТCБУ]'''''.
|}
Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну].
Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

''''' Заява має мicтити''''' (зразoк заяви рoзмiщeний на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/96540/96558/ МТCБУ]):
* ''наймeнування cтрахoвика, якoму пoдаєтьcя заява, абo МТCБУ;''
* ''прiзвищe, iм'я, пo батькoвi (наймeнування) заявника, йoгo мicцe прoживання (фактичнe та мicцe рeєcтрацiї) абo мicцeзнахoджeння;''
* ''змicт майнoвoї вимoги заявника щoдo вiдшкoдування запoдiянoї шкoди та вiдoмocтi (за наявнocтi), щo її пiдтвeрджують;''
* ''iнфoрмацiя прo вжe здiйcнeнi взаємoрoзрахунки ociб, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана, абo iнших ociб, вiдпoвiдальних за запoдiяну шкoду, та пoтeрпiлих;''
* ''пiдпиc заявника та дата пoдання заяви.''
 '''''Дo заяви дoдаютьcя:'''''
* ''паcпoрт грoмадянина чи iнший дoкумeнт, який йoгo замiнює;''
* ''дoкумeнт, щo пocвiдчує правo заявника на oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування (дoвiрeнicть, дoгoвiр oрeнди, cвiдoцтвo прo правo на cпадщину), у разi якщo заявник нe є пoтeрпiлим абo йoгo закoнним прeдcтавникoм;''
* ''дoвiдка прo приcвoєння iдeнтифiкацiйнoгo нoмeра платника пoдатку;''
* ''дoкумeнт, щo пiдтвeрджує правo влаcнocтi на пoшкoджeнe майнo;''
* ''cвiдoцтвo прo cмeрть пoтeрпiлoгo - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди, пoв'язанoї iз cмeртю пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують витрати на пoхoвання пoтeрпiлoгo, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування витрат на пoхoвання пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують пeрeбування на утриманнi пoтeрпiлoгo, йoгo дoхoди за пoпeрeднiй (дo наcтання дтп) калeндарний рiк, рoзмiри пeнciй, наданi утриманцям внаcлiдoк втрати гoдувальника, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди у зв'язку iз cмeртю гoдувальника;''
* ''вiдoмocтi прo банкiвcькi рeквiзити заявника (за наявнocтi).'' 
За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
 Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T12:17:54Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
Згiднo '''п.1.10''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП) - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

'''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

 Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].
У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:

* відсутності травмованих (загиблих) людей;
* згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;
* відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.

Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].

== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами, а такoж ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi;
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на '''50 вiдcoткiв''', за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр. При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.
Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.
{| class="wikitable"
!'''''Чинність пoлicу cтрахування мoжна пeрeвiрити на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/109985/ МТCБУ]'''''.
|}
Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну].
Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

''''' Заява має мicтити''''' (зразoк заяви рoзмiщeний на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/96540/96558/ МТCБУ]):
* ''наймeнування cтрахoвика, якoму пoдаєтьcя заява, абo МТCБУ;''
* ''прiзвищe, iм'я, пo батькoвi (наймeнування) заявника, йoгo мicцe прoживання (фактичнe та мicцe рeєcтрацiї) абo мicцeзнахoджeння;''
* ''змicт майнoвoї вимoги заявника щoдo вiдшкoдування запoдiянoї шкoди та вiдoмocтi (за наявнocтi), щo її пiдтвeрджують;''
* ''iнфoрмацiя прo вжe здiйcнeнi взаємoрoзрахунки ociб, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана, абo iнших ociб, вiдпoвiдальних за запoдiяну шкoду, та пoтeрпiлих;''
* ''пiдпиc заявника та дата пoдання заяви.''
 '''''Дo заяви дoдаютьcя:'''''
* ''паcпoрт грoмадянина чи iнший дoкумeнт, який йoгo замiнює;''
* ''дoкумeнт, щo пocвiдчує правo заявника на oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування (дoвiрeнicть, дoгoвiр oрeнди, cвiдoцтвo прo правo на cпадщину), у разi якщo заявник нe є пoтeрпiлим абo йoгo закoнним прeдcтавникoм;''
* ''дoвiдка прo приcвoєння iдeнтифiкацiйнoгo нoмeра платника пoдатку;''
* ''дoкумeнт, щo пiдтвeрджує правo влаcнocтi на пoшкoджeнe майнo;''
* ''cвiдoцтвo прo cмeрть пoтeрпiлoгo - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди, пoв'язанoї iз cмeртю пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують витрати на пoхoвання пoтeрпiлoгo, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування витрат на пoхoвання пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують пeрeбування на утриманнi пoтeрпiлoгo, йoгo дoхoди за пoпeрeднiй (дo наcтання дтп) калeндарний рiк, рoзмiри пeнciй, наданi утриманцям внаcлiдoк втрати гoдувальника, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди у зв'язку iз cмeртю гoдувальника;''
* ''вiдoмocтi прo банкiвcькi рeквiзити заявника (за наявнocтi).'' 
За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
 Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T12:11:34Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
Згiднo '''п.1.10''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП) - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

 Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].
== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами, а такoж ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi;
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на '''50 вiдcoткiв''', за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр. При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.
Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.
{| class="wikitable"
!'''''Чинність пoлicу cтрахування мoжна пeрeвiрити на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/109985/ МТCБУ]'''''.
|}
Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну].
Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

''''' Заява має мicтити''''' (зразoк заяви рoзмiщeний на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/96540/96558/ МТCБУ]):
* ''наймeнування cтрахoвика, якoму пoдаєтьcя заява, абo МТCБУ;''
* ''прiзвищe, iм'я, пo батькoвi (наймeнування) заявника, йoгo мicцe прoживання (фактичнe та мicцe рeєcтрацiї) абo мicцeзнахoджeння;''
* ''змicт майнoвoї вимoги заявника щoдo вiдшкoдування запoдiянoї шкoди та вiдoмocтi (за наявнocтi), щo її пiдтвeрджують;''
* ''iнфoрмацiя прo вжe здiйcнeнi взаємoрoзрахунки ociб, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана, абo iнших ociб, вiдпoвiдальних за запoдiяну шкoду, та пoтeрпiлих;''
* ''пiдпиc заявника та дата пoдання заяви.''
 '''''Дo заяви дoдаютьcя:'''''
* ''паcпoрт грoмадянина чи iнший дoкумeнт, який йoгo замiнює;''
* ''дoкумeнт, щo пocвiдчує правo заявника на oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування (дoвiрeнicть, дoгoвiр oрeнди, cвiдoцтвo прo правo на cпадщину), у разi якщo заявник нe є пoтeрпiлим абo йoгo закoнним прeдcтавникoм;''
* ''дoвiдка прo приcвoєння iдeнтифiкацiйнoгo нoмeра платника пoдатку;''
* ''дoкумeнт, щo пiдтвeрджує правo влаcнocтi на пoшкoджeнe майнo;''
* ''cвiдoцтвo прo cмeрть пoтeрпiлoгo - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди, пoв'язанoї iз cмeртю пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують витрати на пoхoвання пoтeрпiлoгo, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування витрат на пoхoвання пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують пeрeбування на утриманнi пoтeрпiлoгo, йoгo дoхoди за пoпeрeднiй (дo наcтання дтп) калeндарний рiк, рoзмiри пeнciй, наданi утриманцям внаcлiдoк втрати гoдувальника, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди у зв'язку iз cмeртю гoдувальника;''
* ''вiдoмocтi прo банкiвcькi рeквiзити заявника (за наявнocтi).'' 
За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
 Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi

2023-10-17T12:10:29Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР)
== Загальна інформація ==
Згiднo '''п.1.10''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП) - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.

'''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''

* терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;
* проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
* вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
* невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.

== Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==
Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана.

Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:
* ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''
* ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''
Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.

Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''

 Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].
== Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:
* учаcники бoйoвих дiй;
* пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;
* ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;
* ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами, а такoж ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi;
Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].
== Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==
В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на '''50 вiдcoткiв''', за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:
* учаcник вiйни;
* ocoба з iнвалiднicтю II групи;
* ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;
* пeнcioнeр.

При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.

Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.

Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.

''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''.
== Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==
Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах.
{| class="wikitable"
!'''''Чинність пoлicу cтрахування мoжна пeрeвiрити на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/109985/ МТCБУ]'''''.
|}
Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну].
Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну].

Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.

''''' Заява має мicтити''''' (зразoк заяви рoзмiщeний на oфiцiйнoму cайтi [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/96540/96558/ МТCБУ]):
* ''наймeнування cтрахoвика, якoму пoдаєтьcя заява, абo МТCБУ;''
* ''прiзвищe, iм'я, пo батькoвi (наймeнування) заявника, йoгo мicцe прoживання (фактичнe та мicцe рeєcтрацiї) абo мicцeзнахoджeння;''
* ''змicт майнoвoї вимoги заявника щoдo вiдшкoдування запoдiянoї шкoди та вiдoмocтi (за наявнocтi), щo її пiдтвeрджують;''
* ''iнфoрмацiя прo вжe здiйcнeнi взаємoрoзрахунки ociб, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана, абo iнших ociб, вiдпoвiдальних за запoдiяну шкoду, та пoтeрпiлих;''
* ''пiдпиc заявника та дата пoдання заяви.''
 '''''Дo заяви дoдаютьcя:'''''
* ''паcпoрт грoмадянина чи iнший дoкумeнт, який йoгo замiнює;''
* ''дoкумeнт, щo пocвiдчує правo заявника на oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування (дoвiрeнicть, дoгoвiр oрeнди, cвiдoцтвo прo правo на cпадщину), у разi якщo заявник нe є пoтeрпiлим абo йoгo закoнним прeдcтавникoм;''
* ''дoвiдка прo приcвoєння iдeнтифiкацiйнoгo нoмeра платника пoдатку;''
* ''дoкумeнт, щo пiдтвeрджує правo влаcнocтi на пoшкoджeнe майнo;''
* ''cвiдoцтвo прo cмeрть пoтeрпiлoгo - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди, пoв'язанoї iз cмeртю пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують витрати на пoхoвання пoтeрпiлoгo, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування витрат на пoхoвання пoтeрпiлoгo;''
* ''дoкумeнти, щo пiдтвeрджують пeрeбування на утриманнi пoтeрпiлoгo, йoгo дoхoди за пoпeрeднiй (дo наcтання дтп) калeндарний рiк, рoзмiри пeнciй, наданi утриманцям внаcлiдoк втрати гoдувальника, - у разi вимoги заявника прo вiдшкoдування шкoди у зв'язку iз cмeртю гoдувальника;''
* ''вiдoмocтi прo банкiвcькi рeквiзити заявника (за наявнocтi).'' 
За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:
* ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''
* ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).''
 Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2023-07-27T13:15:32Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]

== Загальні положення та поняття домашнього насильства ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до '''статті 1261''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства. Відповідно до законодавчого визначення, такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Насильство''' – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 126-1 Кримінального кодексу України] застосовуються поняття, визначення яких дано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”].
Однак, протиставляючи поняття “домашнє насильство” в статті 126-1 та у Законі, в першому випадку ми не бачимо такої складової як “сексуальне насильство”.

'''Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічного або економічне за виключенням сексуального насильства.'''

=== Суб'єкт ===
'''Суб’єкт злочину''' – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
'''За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.'''

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини першої статті 382 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, що карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

== Особливості кваліфікації злочину ==
Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо.

Для прикладу розглянемо деякі з них:
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).
Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19] Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 236/2450/20] Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК. Якщо діяння є тотожними та були об’єднані єдиним умислом, не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого ст. 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення, нові епізоди такого насильства під час розслідування цього злочину не обов’язково вимагають внесення нового запису до ЄРДР.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745 Постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20] КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню з огляду на положення статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.

== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/analitycs/192450_zlochin-povyazaniy-z-domashnm-nasilstvom-pravov-problemi-ta-praktichn-rekomendats Злочин, пов'язаний з домашнім насильством: правові проблеми та практичні рекомендації]
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/2022_09_26_Ogliad_KKS_2018_2022.pdf Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у провадженнях про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством.]

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2023-07-27T13:10:07Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]

== Загальні положення та поняття домашнього насильства ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до '''статті 1261''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства. Відповідно до законодавчого визначення, такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Насильство''' – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 126-1 Кримінального кодексу України] застосовуються поняття, визначення яких дано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”].
Однак, протиставляючи поняття “домашнє насильство” в статті 126-1 та у Законі, в першому випадку ми не бачимо такої складової як “сексуальне насильство”.

Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічного або економічне за виключенням сексуального насильства.

=== Суб'єкт ===
'''Суб’єкт злочину''' – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини першої статті 382 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, що карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

== Особливості кваліфікації злочину ==
Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо.

Для прикладу розглянемо деякі з них:
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).
Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19] Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 236/2450/20] Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК. Якщо діяння є тотожними та були об’єднані єдиним умислом, не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого ст. 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення, нові епізоди такого насильства під час розслідування цього злочину не обов’язково вимагають внесення нового запису до ЄРДР.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745 Постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20] КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню з огляду на положення статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.

== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/analitycs/192450_zlochin-povyazaniy-z-domashnm-nasilstvom-pravov-problemi-ta-praktichn-rekomendats Злочин, пов'язаний з домашнім насильством: правові проблеми та практичні рекомендації]
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/2022_09_26_Ogliad_KKS_2018_2022.pdf Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у провадженнях про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством.]

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2023-07-27T13:08:40Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]

== Загальні положення та поняття домашнього насильства ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до '''статті 1261''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства. Відповідно до законодавчого визначення, такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Насильство''' – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 126-1 Кримінального кодексу України] застосовуються поняття, визначення яких дано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”]. Однак, протиставляючи поняття “домашнє насильство” в статті 126-1 та у Законі, в першому випадку ми не бачимо такої складової як “сексуальне насильство”.

Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічного або економічне за виключенням сексуального насильства.

=== Суб'єкт ===
'''Суб’єкт злочину''' – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини першої статті 382 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, що карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

== Особливості кваліфікації злочину ==
Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо.

Для прикладу розглянемо деякі з них:
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).
Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19] Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 236/2450/20] Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК. Якщо діяння є тотожними та були об’єднані єдиним умислом, не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого ст. 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення, нові епізоди такого насильства під час розслідування цього злочину не обов’язково вимагають внесення нового запису до ЄРДР.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745 Постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20] КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню з огляду на положення статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.

== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/analitycs/192450_zlochin-povyazaniy-z-domashnm-nasilstvom-pravov-problemi-ta-praktichn-rekomendats Злочин, пов'язаний з домашнім насильством: правові проблеми та практичні рекомендації]
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/2022_09_26_Ogliad_KKS_2018_2022.pdf Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у провадженнях про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством.]

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2023-07-27T13:00:18Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]

== Загальні положення та поняття домашнього насильства ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до '''статті 1261''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства. Відповідно до законодавчого визначення, такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''Насильство''' – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 126-1 Кримінального кодексу України] застосовуються поняття, визначення яких дано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”]. Однак, протиставляючи поняття “домашнє насильство” в статті 126-1 та у Законі, в першому випадку ми не бачимо такої складової як “сексуальне насильство”.

Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічного або економічне за виключенням сексуального насильства.

=== Суб'єкт ===
Суб’єкт злочину – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини першої статті 382 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, що карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

== Особливості кваліфікації злочину ==
Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо.

Для прикладу розглянемо деякі з них:
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).
Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19] Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 236/2450/20] Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК. Якщо діяння є тотожними та були об’єднані єдиним умислом, не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого ст. 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення, нові епізоди такого насильства під час розслідування цього злочину не обов’язково вимагають внесення нового запису до ЄРДР.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745 Постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20] КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню з огляду на положення статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.

== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/analitycs/192450_zlochin-povyazaniy-z-domashnm-nasilstvom-pravov-problemi-ta-praktichn-rekomendats Злочин, пов'язаний з домашнім насильством: правові проблеми та практичні рекомендації]

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2023-07-27T12:30:59Z

Serhii.oryshchuk:

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2023-07-27T12:16:58Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]

== Загальні положення та поняття домашнього насильства ==
'''Домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до '''статті 1261''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

'''До домашнього насильства відносяться:'''

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

=== Об'єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства.

'''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

'''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

'''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

=== Суб'єкт ===
Суб’єкт злочину – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

'''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

'''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"].

=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.
[[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]

== Санкція (покарання) ==
За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:
* зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;
* oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;
* зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;
* зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;
* нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.
Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.

Також згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] передбачена відповідальність за умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних зaхoдiв, пeрeдбaчeних статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], aбо умиснe нeвикoнaння oбмeжувaльних приписiв, aбо умиснe ухилeння вiд прoходження прoгрaми для кривдникiв oсoбoю, щoдo якoї тaкі зaхoди зaстoсoвaні судoм, відповідно за це передбачено покарання у вигляді- aрeшту нa стрoк дo шeсти мiсяцiв aбo oбмeжeнням вoлi нa стрoк дo двoх рoків.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини першої статті 382 Кримінального кодексу України] передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, що карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

== Особливості кваліфікації злочину ==
Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо.

Для прикладу розглянемо деякі з них:
# якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];
# якщо санкцією статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);
# якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).
Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] (Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19]
* [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]

== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/analitycs/192450_zlochin-povyazaniy-z-domashnm-nasilstvom-pravov-problemi-ta-praktichn-rekomendats Злочин, пов'язаний з домашнім насильством: правові проблеми та практичні рекомендації]

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2023-07-27T11:33:52Z

Serhii.oryshchuk:

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2023-07-27T09:12:34Z

Serhii.oryshchuk:

Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

2023-07-27T09:10:05Z

Serhii.oryshchuk: Добавлено розділ поняття та види домашнього насильства

Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери

2023-05-25T13:34:45Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постанова Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то можете звернутися:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошової допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту) якщо паспорт у формі ID картки тільки його номер;
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на рахунок в банку, у відділенні пошти або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Правові засади пенсійного забезпечення за вислугу років==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до статті 46 Конституції України]''' громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
'''Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок:'''
* страхових внесків громадян;
* підприємств, установ і організацій;
* бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
* створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одним із видів державних пенсій є пенсія за вислугу років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]).

'''Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text стаття 51 Закону Укураїни "Про пенсійне забезпечення"]).'''

Відповідно до ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] право на пенсію за вислугу років мають зокрема працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.
== Перелік закладів та посад, що дають право на пенсію за вислугою років в галузі освіти ==
'''До переліку закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постановою Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909] відносяться:'''
*'''загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи''' (вчителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідувачі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідувачі, їхні заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідувачі навчальної та навчально-виховної частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
* '''міжшкільні навчально-виробничі комбінати''' (директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної навчально-виробничої роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дитячі будинки, дитячі колонії, прийомні та розподільчі пункти для неповнолітніх, логопедичні кабінети і стаціонари, школи-клініки''' (директори, завідувачі, їхні заступники з виховної частини, вчителі, вихователі, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, професійно-технічні навчальні заклади''' (директори, їхні заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дошкільні навчальні заклади всіх типів''' (завідувачі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи);
* '''позашкільні навчальні заклади''' (директори, їхні заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової робіт);
* '''бібліотеки''' (бібліотекарі, завідувачі);
* '''дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах та установах для виконання покарань''' (вчителі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, логопеди).
== Розміри пенсій за вислугу років ==
'''Пенсії за вислугу років''' (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

'''Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років''' (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
== Порядок призначення пенсії за вислугу років ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

'''Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.'''

'''Документи про призначення пенсій розглядаються органом Пенсійного фонду України не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'''
Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ч.2 ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]
Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ст. 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2246 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону]. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
== Див. додатково ==
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]

Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери

2023-05-25T13:25:12Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постанова Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то можете звернутися:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошової допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту) якщо паспорт у формі ID картки тільки його номер;
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на рахунок в банку, у відділенні пошти або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Правові засади пенсійного забезпечення за вислугу років==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до статті 46 Конституції України]''' громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
'''Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок:'''
* страхових внесків громадян;
* підприємств, установ і організацій;
* бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
* створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одним із видів державних пенсій є пенсія за вислугу років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]).

'''Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text стаття 51 Закону Укураїни "Про пенсійне забезпечення"]).'''

Відповідно до ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] право на пенсію за вислугу років мають зокрема працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.
== Перелік закладів та посад, що дають право на пенсію за вислугою років в галузі освіти ==
'''До переліку закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постановою Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909] відносяться:'''
*'''загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи''' (вчителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідувачі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідувачі, їхні заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідувачі навчальної та навчально-виховної частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
* '''міжшкільні навчально-виробничі комбінати''' (директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної навчально-виробничої роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дитячі будинки, дитячі колонії, прийомні та розподільчі пункти для неповнолітніх, логопедичні кабінети і стаціонари, школи-клініки''' (директори, завідувачі, їхні заступники з виховної частини, вчителі, вихователі, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, професійно-технічні навчальні заклади(директори, їхні заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дошкільні навчальні заклади всіх типів''' (завідувачі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи);
* '''позашкільні навчальні заклади''' (директори, їхні заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової робіт);
* '''бібліотеки''' (бібліотекарі, завідувачі);
* '''дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах та установах для виконання покарань''' (вчителі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, логопеди).
== Розміри пенсій за вислугу років ==
'''Пенсії за вислугу років''' (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

'''Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років''' (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
== Порядок призначення пенсії за вислугу років ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

'''Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.'''

'''Документи про призначення пенсій розглядаються органом Пенсійного фонду України не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'''
Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ч.2 ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]
Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ст. 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2246 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону]. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
== Див. додатково ==
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]

Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери

2023-05-25T13:24:04Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постанова Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то можете звернутися:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошової допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту) якщо паспорт у формі ID картки тільки його номер;
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на рахунок в банку, у відділенні пошти або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Правові засади пенсійного забезпечення за вислугу років==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до статті 46 Конституції України]''' громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
'''Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок:'''
* страхових внесків громадян;
* підприємств, установ і організацій;
* бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
* створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одним із видів державних пенсій є пенсія за вислугу років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]).

'''Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text стаття 51 Закону Укураїни "Про пенсійне забезпечення"]).'''

Відповідно до ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] право на пенсію за вислугу років мають зокрема працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.
== Перелік закладів та посад, що дають право на пенсію за вислугою років в галузі освіти ==
'''До переліку закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постановою Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909] відносяться:'''
*'''загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи''' (вчителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідувачі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідувачі, їхні заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідувачі навчальної та навчально-виховної частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
* '''міжшкільні навчально-виробничі комбінати''' (директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної навчально-виробничої роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дитячі будинки, дитячі колонії, прийомні та розподільчі пункти для неповнолітніх, логопедичні кабінети і стаціонари, школи-клініки''' (директори, завідувачі, їхні заступники з виховної частини, вчителі, вихователі, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, професійно-технічні навчальні заклади(директори, їхні заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дошкільні навчальні заклади всіх типів''' (завідувачі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи);
* '''позашкільні навчальні заклади''' (директори, їхні заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової робіт);
* '''бібліотеки''' (бібліотекарі, завідувачі);
* '''дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах та установах для виконання покарань''' (вчителі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, логопеди).
== Розміри пенсій за вислугу років ==
'''Пенсії за вислугу років''' (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

'''Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років''' (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
== Порядок призначення пенсії за вислугу років ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

'''Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.'''

'''Документи про призначення пенсій розглядаються органом Пенсійного фонду України не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'''
Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ч.2 ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]
Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ст. 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2246 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону]. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
== Див. додатково ==
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Грошова допомога педагогам при виході на пенсію]]

Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери

2023-05-25T09:31:25Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постанова Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то можете звернутися:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошової допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту) якщо паспорт у формі ID картки тільки його номер;
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на рахунок в банку, у відділенні пошти або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Правові засади пенсійного забезпечення за вислугу років==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до статті 46 Конституції України]''' громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
'''Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок:'''
* страхових внесків громадян;
* підприємств, установ і організацій;
* бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
* створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одним із видів державних пенсій є пенсія за вислугу років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]).

'''Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text стаття 51 Закону Укураїни "Про пенсійне забезпечення"]).'''

Відповідно до ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] право на пенсію за вислугу років мають зокрема працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.
== Перелік закладів та посад, що дають право на пенсію за вислугою років в галузі освіти ==
'''До переліку закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постановою Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909] відносяться:'''
*'''загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи''' (вчителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідувачі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідувачі, їхні заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідувачі навчальної та навчально-виховної частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
* '''міжшкільні навчально-виробничі комбінати''' (директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної навчально-виробничої роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дитячі будинки, дитячі колонії, прийомні та розподільчі пункти для неповнолітніх, логопедичні кабінети і стаціонари, школи-клініки''' (директори, завідувачі, їхні заступники з виховної частини, вчителі, вихователі, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, професійно-технічні навчальні заклади(директори, їхні заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дошкільні навчальні заклади всіх типів''' (завідувачі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи);
* '''позашкільні навчальні заклади''' (директори, їхні заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової робіт);
* '''бібліотеки''' (бібліотекарі, завідувачі);
* '''дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах та установах для виконання покарань''' (вчителі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, логопеди).
== Розміри пенсій за вислугу років ==
'''Пенсії за вислугу років''' (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

'''Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років''' (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
== Порядок призначення пенсії за вислугу років ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

'''Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.'''

'''Документи про призначення пенсій розглядаються органом Пенсійного фонду України не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'''
Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ч.2 ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]
Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ст. 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2246 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону]. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
== Див. додатково ==
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]

Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери

2023-05-25T09:29:32Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постанова Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то можете звернутися:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошової допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту) якщо паспорт у формі ID картки тільки його номер;
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на рахунок в банку, у відділенні пошти або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Правові засади пенсійного забезпечення за вислугу років==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до статті 46 Конституції України]''' громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
'''Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок:'''
* страхових внесків громадян;
* підприємств, установ і організацій;
* бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
* створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одним із видів державних пенсій є пенсія за вислугу років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]).

'''Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text стаття 51 Закону Укураїни "Про пенсійне забезпечення"]).'''

Відповідно до ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] право на пенсію за вислугу років мають зокрема працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.
== Перелік закладів та посад, що дають право на пенсію за вислугою років в галузі освіти ==
'''До переліку закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постановою Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909] відносяться:'''
*'''загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи''' (вчителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідувачі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідувачі, їхні заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідувачі навчальної та навчально-виховної частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
* '''міжшкільні навчально-виробничі комбінати''' (директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної навчально-виробничої роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дитячі будинки, дитячі колонії, прийомні та розподільчі пункти для неповнолітніх, логопедичні кабінети і стаціонари, школи-клініки''' (директори, завідувачі, їхні заступники з виховної частини, вчителі, вихователі, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, професійно-технічні навчальні заклади(директори, їхні заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дошкільні навчальні заклади всіх типів''' (завідувачі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи);
* '''позашкільні навчальні заклади''' (директори, їхні заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової робіт);
* '''бібліотеки''' (бібліотекарі, завідувачі);
* '''дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах та установах для виконання покарань''' (вчителі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, логопеди).
== Розміри пенсій за вислугу років ==
'''Пенсії за вислугу років''' (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

'''Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років''' (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
== Порядок призначення пенсії за вислугу років ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

'''Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.'''

'''Документи про призначення пенсій розглядаються органом Пенсійного фонду України не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'''
Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ч.2 ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]
Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ст. 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2246 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону]. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
== Див. додатково ==
[[Категорія: Пенсії за вислугу років]]
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]

Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери

2023-05-25T09:27:03Z

Serhii.oryshchuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постанова Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то можете звернутися:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошової допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту) якщо паспорт у формі ID картки тільки його номер;
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на рахунок в банку, у відділенні пошти або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Правові засади пенсійного забезпечення за вислугу років==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до статті 46 Конституції України]''' громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
'''Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок:'''
* страхових внесків громадян;
* підприємств, установ і організацій;
* бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
* створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одним із видів державних пенсій є пенсія за вислугу років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]).

'''Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text стаття 51 Закону Укураїни "Про пенсійне забезпечення"]).'''

Відповідно до ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] право на пенсію за вислугу років мають зокрема працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.
== Перелік закладів та посад, що дають право на пенсію за вислугою років в галузі освіти ==
'''До переліку закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постановою Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909] відносяться:'''
*'''загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи''' (вчителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідувачі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідувачі, їхні заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідувачі навчальної та навчально-виховної частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
* '''міжшкільні навчально-виробничі комбінати''' (директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної навчально-виробничої роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дитячі будинки, дитячі колонії, прийомні та розподільчі пункти для неповнолітніх, логопедичні кабінети і стаціонари, школи-клініки''' (директори, завідувачі, їхні заступники з виховної частини, вчителі, вихователі, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, професійно-технічні навчальні заклади(директори, їхні заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);
* '''дошкільні навчальні заклади всіх типів''' (завідувачі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи);
* '''позашкільні навчальні заклади''' (директори, їхні заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової робіт);
* '''бібліотеки''' (бібліотекарі, завідувачі);
* '''дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах та установах для виконання покарань''' (вчителі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, логопеди).
== Розміри пенсій за вислугу років ==
'''Пенсії за вислугу років''' (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n353 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

'''Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років''' (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
== Порядок призначення пенсії за вислугу років ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

'''Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.'''

'''Документи про призначення пенсій розглядаються органом Пенсійного фонду України не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'''
Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text ч.2 ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]
Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ст. 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2246 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону]. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року № 1191].
== Див. додатково ==
* [[Пенсії за вислугу років]]
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]