WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану

2026-04-07T14:11:27Z

Serhii.morozov: 14 березня 2026 року набули чинності зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (Закон № 4412).

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України «Про правовий режим воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4412-20#n32 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору"]
==Загальні положення==
'''Організація трудових відносин в умовах воєнного стану''' - це особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]. На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 43, 44 Конституції України.]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 ст.43 Конституції України]держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Cтаттею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] визначено, що порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
== Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу==
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 статті 32] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n637 статтею 103 Кодексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Працівник, який повідомив про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", вчинених іншою особою, не може бути звільнений чи змушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам впливу, або загрозі таких заходів впливу.

Викривачі корупції користуються також іншими правами та гарантіями захисту, встановленими Законом України "Про запобігання корупції".
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 (стаття 38 Кодексу законів про працю).]

Строковий трудовий договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_4 пункти 2 і 3 статті 23 Кодексу законів про працю] підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю].

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43] Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_11 ст.43 Кодексу законів про працю України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w2_7 пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+41#w2_4 пунктами 2 і 3 статті 41] цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.».

===== '''Увага!''' '''14 березня 2026 року набули чинності зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (Закон № 4412).''' =====
Зміни стосуються, зокрема, порядку призупинення дії трудових договорів.

Що змінюється:

# Обмежується тривалість призупинення трудового договору

Призупинення більше не може тривати до закінчення або припинення воєнного стану.

Дія трудового договору може бути призупинена не більше ніж на 90 календарних днів.

Цей строк є сукупним і включає всі періоди призупинення.

За потреби призупинення може бути продовжене за згодою працівника і роботодавця, але не довше періоду дії воєнного стану.

2. Роботодавцям потрібно переглянути раніше видані накази

Накази про призупинення трудових договорів, видані до 13 березня 2026 року включно, у яких не зазначено конкретного строку, автоматично втратять чинність після закінчення 90 днів.

Роботодавець має:

відновити дію трудового договору або погодити з працівником продовження строку.

3. Відновлення дії трудового договору.

Після закінчення періоду призупинення дії трудового договору працівник має приступити до роботи.

Якщо сторони не мають можливості виконувати свої обов’язки, трудовий договір може бути припинений на підставах, визначених законодавством.

==Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку==
* Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена '''до 60 годин на тиждень''' для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) - '''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо)'', яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану '''не може перевищувати 40 годин на тиждень - ''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
* П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
* Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
* Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин- '''''не застосовується до праці неповнолітніх'''''.
* У період дії воєнного стану не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n358 статті 53] (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n417 частини першої] статті 65, частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n429 третьої - п’ятої] статті 67, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 статей 71], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n497 78-1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та частини другої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n45Закону України "Про відпустки"].
{| class="wikitable"
!У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу ''(щодо роботи працівників на об'єктах критичної інфраструктури)'' понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці
|}
==Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця==
Порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Сторони трудового договору можуть домовитися про '''альтернативні способи створення, пересилання і зберігання''' наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
==Робота в нічний час==
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Норми частин першої і другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+54#w2_13 статті 54 Кодексу законів про працю України] не застосовуються. А саме: «При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+51#w2_1 (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51)]. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем».
==Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників ==
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок ''(крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року)'' '''за їхньою згодою''' на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
==Оплата праці==
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
==Зупинення дії окремих положень колективного договору==
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Наприклад щодо відпусток:
*У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
*У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
*Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+26#w2_3 частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки"] «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік».
==Відпустки==
* надання щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця '''може бути''' обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, а якщо тривалість щорічної основної відпустки становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану;
* роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки;
* норми щодо ''"надання невикористаної частини щорічної відпустки до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка", "заборони ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці"'' - '''не застосовуються;'''
* у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки;
* якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, то роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток ''(крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);''
* роботодавець, на прохання працівника, '''може''' надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 15-денного строку;
* роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, '''в обов’язковому порядку''' надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
== Призупинення дії трудового договору==
'''<big>Призупинення дії трудового договору</big>''' - ''це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором''.

'''Умови:'''
#абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором ''(роботодавцю - надавати роботу, працівникові - виконувати роботу);''
#ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник;
#на строк не більше ніж період дії воєнного стану;
#оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця;
#щодо посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування - необхідність погодження з військовими адміністраціями, які здійснюють свої повноваження на відповідній території ''(військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності – обласні);''
#роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи ''(у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану)'' .
{| class="wikitable"
! colspan="4" |Призупинення дії трудового договору ≠ припинення трудових відносин!
''Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.''
|}
'''Наказ (розпорядження) роботодавця, має містити:'''
*''інформацію про причини призупинення дії трудового договору (у тому числі деталізувати обставини, що засвідчують неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки);''
*''спосіб обміну інформацією між сторонами;''
*''строк призупинення дії трудового договору;''
*''кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівника (ів);''
*''реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників;''
*''умови відновлення дії трудового договору.''
{| class="wikitable"
|'''незгода працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору <big>→</big> оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю <big>→</big> вивчення змісту наказу (розпорядження) <big>→</big> внесення, за погодженням військової адмінітрації, припису про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом ''(обов’язково до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису)'''''

''− припис може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку;''

''− невиконання припису тягне за собою відповідальність, передбачену абзацом дев’ятим частини другої статті 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КЗпП] - порушення інших вимог законодавства про працю, та статті 188-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] - невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю.''
|}
==Діяльність профспілок==
*У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
*На період дії воєнного стану призупиняється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів. «Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань».
==Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України==
Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, '''здійснюється за рахунок коштів держави агресора''', а також '''коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел,''' передбачених законодавством.

''Наразі, механізм відшкодування розробляється та опрацьовується Кабінетом Міністрів України.''
==Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану==
Для забезпечення дотримання основоположних прав працівників у трудових відносинах, зокрема - в умовах воєнного стану, а також з метою легалізації зайнятості та виплати заробітної плати ухвалено рішення про '''відновлення заходів контролю Держпраці''' з обмеженого переліку підстав та питань.

'''''Інспектори праці здійснюватимуть позапланові заходи державного нагляду (контролю), а саме - перевірятимуть дотримання вимог законодавства:'''''

''- в частині додержання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»];''

''- з питань виявлення неоформлених трудових відносин;''

''- з питань законності припинення трудових договорів.''

'''Умови здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану:'''
* звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
* доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
* настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
* звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом;
* звернення профспілки;
* за звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
* невиконання суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.
{| class="wikitable"
|'''''!!! У разі усунення роботодавцями виявлених порушень заходи впливу (штрафи) не застосовуватимуться !!!'''''
|}
== Корисні посилання ==
* [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану]
[[index.php?title=Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Відповідальність за порушення трудового законодавства

2026-03-14T07:02:16Z

Serhii.morozov: підвищення штрафів у зв'язку із зміною розміру МЗП

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n216 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] :
*Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
*Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
*Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
*Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
*У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
==Види відповідальності за порушення трудового законодавства==
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n351 (ст. 44 Закон України «Про охорону праці»)]. Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422 ч.1 ст. 265 Кодексу законів про працю України]). '''Важливо!''' У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n101 Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] з урахуванням змін, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#n141 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"].

'''Увага!''' З 1 січня 2026 року в Україні суттєво збільшились штрафи за порушення трудового законодавства. Це пов'язано з тим, щоштрафи прив'язані до розміру мінімальної заробітної плати, яка з 1 січня 2026 року становить 8 647 гривень. Таке підвищення закріплене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text Законом України про Державний бюджет на 2026 рік]. Так наприклад неоформлений працівник або праця без договору складає 10 мінімальних заробітних плат (МЗП) = 86470 грн., за кожного працівника.
==Дисциплінарна відповідальність==
'''[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]]''' — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарні стягнення]], передбачені нормами трудового законодавства. 
Вона застосовується керівництвом підприємства, установи, організації по відношенню до своїх працівників. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)] передбачає такі види покарання:
*догана
*звільнення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n841 (ст. 147 КЗпП України)].
'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення''': догана або звільнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855 (ст. 149 КЗпП України)]. 
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ст. 147-1 КЗпП України)

'''Важливо!''' Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але '''не пізніше одного місяця з дня його виявлення,''' не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

''Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 ст. 148 КЗпП України])

==Адміністративна відповідальність==
'''Адміністративна відповідальність''' — це відповідальність посадових осіб підприємства та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності , що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правоворушення (далі - КУпАП)]:
#Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210 (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП]). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
#Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210 (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП]). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
# Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n216 (ст. 41-1 КУпАП)]. Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
#Порушення чи невиконання [[Колективний договір|колективного договору, угоди]] (ст. 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2041%2D2.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8 КУпАП]). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.).
# Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням [[Колективний договір|колективних договорів, угод]] (ст. 41-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2041%2D3.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4 КУпАП]). Стягнення-штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17 до 85 грн.)
#Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20200.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0 КУпАП]). Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
#Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних СГД, що діють на території України, фізособами — підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20204.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 КУпАП]).Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).
#Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст 1884 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188%2D4.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96 КУпАП]) Стягнення- штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
<blockquote>'''''Зверніть увагу!''' Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового о Кодексу для відповідного року.]''</blockquote>'''Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці''', з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Законом України «Про охорону праці»] встановлено відповідальність юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у вигляді штрафу за:
*порушення порушення законодавства про охорону праці;
*невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. 
За порушення вимог, передбачених частинами третьою і четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n137 статті 19 Закону України "Про охорону праці"], юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.

Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n137:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2043.%20%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2 ст. 43 Закону України "Про охорону праці"].

За передачу замовникові у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25% вартості розробки.
==Матеріальна відповідальність==
Матеріальна відповідальність поділяється на:
#Матеріальну відповідальність завдану працівникам або члена їх сімей внаслідок вини роботодавця або його посадових осіб. даний вид шкоди відшкодовується роботодавцем самостійно після проведення перевірки та /або підготовки потерпілою стороною претензії. В випадку наявності спору з підприємством з цього питання необхідно звернутись з позовом до суду. 
#[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальну відповідальність робітників і службовців]] за шкоду, заподіяну майну підприємства внаслідок порушення цими особами вимог законодавства про охорону праці та наявності в їх діях вини. Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству з вини працівника визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n814 ст. ст. 130-138 КЗпП України] та деякими підзаконними актами.
== Кримінальна відповідальність==
Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним Кодексом України] та застосовується до винних посадових осіб, що допустили відповідні порушення.
#частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1133 ст.172 КК України] [[Грубе порушення законодавства про працю|незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю]] караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
#частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1133 ст.172 КК України] - [[Грубе порушення законодавства про працю|ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю]] караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
#частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1138 ст.173 КК України] - Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
#частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1138 ст.173 КК України Т]і самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
#частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1147 ст.175 КК України] - Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
#частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1147 ст.175 КК України] Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, - карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Кримінальна відповідальність застосовується після проведення перевірки по кримінальному провадженню. Рішення про наявність вини та її ступінь, застосування покарання приймає виключно суд.
==Судова практика==
'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91104008 Постанова КАС ВС від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18]''' Під час розгляду цієї справи суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що відомості зазначені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це вказує на те, '''що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи в порушенні вимог законодавства про працю, та підлягають спочатку перевірці з боку відповідного контролюючого органу'''.

Тому у цій справі, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що позивачем порушено законодавство про працю, приймати до уваги лише висновки актів фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області, суд визнав помилковими.
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Грошове забезпечення військовослужбовців

2026-02-13T14:45:00Z

Serhii.morozov: Підстави звернення до суду

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#Text Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0315-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

'''Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]].'''
|}
== Загальна інформація ==
Відповідно до частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 Порядок виплати грошового забезпечення] визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частина четверта статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п.2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок) '''грошове забезпечення включає:'''
{| class="wikitable"
|1
|щомісячні основні види грошового забезпечення
|
*посадовий оклад;
* оклад за військовим званням;
* надбавка за вислугу років.
|-
|2
|щомісячні додаткові види грошового забезпечення
|
*підвищення посадового окладу;
* надбавки;
* доплати;
* винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
* винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);
* премія.
|-
|3
|одноразові додаткові види грошового забезпечення:
|
*винагороди, а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;
* допомоги.
|}
[[Файл:Грошове забезпечення у 2023 році.jpg|праворуч|безрамки|438x438пкс]]
'''Види надбавок:''' за вислугу років; за особливості проходження служби; за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України; за кваліфікацію; за кваліфікаційну категорію військовослужбовцям медичного і фармацевтичного складу;за виконання функцій державного експерта з питань таємниць і фахівців, які залучаються до підготовки рішень і висновків державних експертів з питань таємниць; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень; за безперервний стаж на шифрувальній роботі; за почесні звання; за спортивні звання; надбавки військовослужбовцям-донорам.
'''Види доплат''': за науковий ступінь та за вчене звання.
'''Види винагород:''' морська винагорода; за стрибки з парашутом; за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження (знищення) мін; за водолазні роботи; за бойове чергування.
[[Файл:Грошове забезпечення сухопутних військ у 2023 році.jpg|праворуч|безрамки|431x431пкс]]
'''Види виплат грошової допомоги:''' одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту; грошова допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; одноразова [[Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення|грошова допомога у разі звільнення з військової служби]].
'''Інші види виплат грошового забезпечення:''' за час тимчасового виконання обов’язків за посадою; у зв’язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад; грошове забезпечення військовослужбовцям, усуненим або відстороненим від виконання службових обов’язків, відстороненим від виконання повноважень на посаді або відстороненим від посад, а також тим, яких взято під варту чи які перебувають під домашнім арештом, а також за час відбування покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах; в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими; у разі звільнення з військової служби.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Розмір грошового забезпечення залежить від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частина третя ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
|}
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"] затверджено тарифну сітку розрядів і коофіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
== Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад’юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 4 розділу I Порядку] грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад’юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:
* посадовий оклад;
* оклад за військовим званням;
* надбавку за вислугу років;
* підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
* надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;
* доплати за науковий ступінь та за вчене звання;
* премію;
* морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
* одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
== Грошове забезпечення військовослужбовців строкової військової служби ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 5 Розділу I Порядку] грошове забезпечення військовослужбовців строкової військової служби включає:
* посадовий оклад;
* підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
* надбавки за кваліфікацію, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі;
* морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
* допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
== Грошове забезпечення слухачам, ад’юнктам і докторантам, курсантам, а також ліцеїстам військових ліцеїв ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 6 розділу I, розділу 25 Порядку] грошове забезпечення курсантів (крім військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом) включає:
* посадовий оклад;
* курсантську посадову надбавку;
* підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії;
* допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Особам офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що займають посади слухачів, ад’юнктів і докторантів, курсантів вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, за період навчання виплачується грошове забезпечення, яке вони отримували за займаними посадами перед зарахуванням на навчання.

Грошове забезпечення у такому разі обчислюється виходячи з:
* окладу за військовим званням,
* посадового окладу,
* надбавки за вислугу років,
* щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними посадами.
При цьому розміри посадових окладів таких військовослужбовців не можуть перевищувати розмір посадового окладу начальника військового навчального закладу (науково-дослідної установи).

Грошове забезпечення зазначеним військовослужбовцям виплачується з дня зарахування до списків особового складу військового навчального закладу (науково-дослідної установи), але не раніше дня зарахування на навчання.
== Грошове забезпечення ліцеїстів із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
'''Грошове забезпечення ліцеїстів із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за наявності підстав згідно з чинним законодавством України включає посадовий оклад.'''

Курсантам і ліцеїстам із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, посадові оклади виплачуються за відповідним тарифним коефіцієнтом із дня зарахування на навчання на підставі документів (копій документів), які підтверджують відсутність батьків або ухилення їх від утримання дітей.

Курсантам, які залишилися без батьків у період навчання у військовому навчальному закладі, посадові оклади встановлюються після надходження (подання) до навчального закладу відповідних документів з ''01 числа місяця'', наступного за місяцем, у якому вони залишилися без батьків.

== За службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується ==
Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов’язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

За час прийняття справ і посади військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, в межах строків, визначених чинним законодавством для прийняття та здавання справ і посади, виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

У разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.

== Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців ==
Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

9. Виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

''{Абзац перший пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони'' № 180 від 01.06.2020''}''

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв’язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

''{Абзац другий пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони'' № 275 від 30.04.2024''}''

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

''{Абзац третій пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони'' № 23 від 15.01.2025''}''

Військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами оплачується згідно з вимогами чинного законодавства України. Військовослужбовцям-жінкам, які відповідно до медичного висновку до вибуття їх у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами призначені на рівнозначні (у тому числі з меншим обсягом роботи) і нижчі посади за станом здоров’я, зберігається виплата грошового забезпечення за попередньою посадою, але не більш як до дня прибуття з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Грошове забезпечення військовослужбовцям-жінкам (батькам з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров’я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей) виплачується за період звільнення їх від виконання службових обов’язків в установленому законодавством порядку для догляду за хворою дитиною віком до 14 років, протягом якого дитина потребує догляду згідно з медичним висновком про тимчасову непрацездатність, але не більш як на 14 календарних днів, а у разі необхідності догляду за хворою дитиною віком до 14 років, яка потребує стаціонарного лікування,— за весь період догляду за хворою дитиною.

== Підстави не виплати грошового забезпечення ==
'''Грошове забезпечення не виплачується:'''
* за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;
* якщо виплачуються академічні стипендії;
* за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;
* за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;
* за час тимчасового виконання обов’язків понад два місяці за новими посадами у зв’язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);
* за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;
* за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

'''Зверніть увагу! '''За службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується.

== Підстави для звернення до суду ==

=== Підставами для стягнення можуть бути: ===

* невиплата або неповна виплата грошового забезпечення;

* невиплата додаткової винагороди;

* неправильний розрахунок індексації;

* невиплата допомоги у разі поранення;

* невиплата компенсації при звільненні.

=== Порядок дій: ===
'''1. Досудове звернення.'''

Подати письмову заяву (рапорт) до військової частини або фінансового органу з вимогою провести перерахунок та виплату.

2. Отримання письмової відповіді.

У разі відмови або відсутності відповіді — підстава для звернення до суду.

'''3. Подання адміністративного позову.'''

Позов подається до окружного адміністративного суду за місцем знаходження військової частини.

У позові можна просити:

* визнати бездіяльність протиправною;

* зобов’язати провести перерахунок;

* стягнути невиплачені суми.

'''Строку звернення до суду:'''

Загальний строк — 6 місяців з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення права.

'''Судовий збір.'''

За вимоги майнового характеру судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше встановленого мінімального розміру.

== Корисні посилання ==
* [https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту.]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати

2026-01-12T15:14:54Z

Serhii.morozov: Установити, що сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за весь період позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після її звільнення, у тому числі за період до набрання чинності цим Законом.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4280-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»], в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»],''' відповідно до якого з '''1 березня 2022 року до припинення воєнного стану, а також протягом 12 місяців після такого припинення''' фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, мають право не сплачувати єдиний внесок '''за себе'''.

'''На період мобілізації''' '''роботодавці''' – платники єдиного податку, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], фізичні особи - підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, '''мають право''' за власним рішенням '''не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників''', призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.
|}
==Загальні положення==
'''Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування''' (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в '''обов'язковому порядку''' та на '''регулярній основі''' з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (''соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] (далі - Закон) встановлено розмір мінімального страхового внеску, який підлягає сплаті щомісяця.

'''Мінімальний страховий внесок''' - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

'''Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску''' - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
==Платники єдиного соціального внеску==
Платниками єдиного внеску є:
*роботодавці;
*фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]];
*особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*члени [[Створення фермерського господарства|фермерського господарства]], якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
*особи, які беруть [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування]];
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин (Міністерство закордонних справ України), уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період (Міністерство оборони України), - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 стаття 4 Закону]).
==Порядок сплати єдиного внеску роботодавцями==
===Роботодавці в загальному ===
До роботодавців, як платників єдиного внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 згідно підпункту 1 частини першої статті 4 Закону] '''відносяться''':
*'''підприємства, установи та організації, інші юридичні особи''', утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
*'''фізичні особи - підприємці''', зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
*'''фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно''', та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]) (крім використання праці домашніх працівників);
*'''філії, представництва, інші відокремлені підрозділи''' підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
*'''дипломатичні представництва і консульські установи''' іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
*'''інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції''' (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»], та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
===Окремі роботодавці===
'''Окремо до числа роботодавців відносяться''' підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
*військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text «Про військовий обов'язок і військову службу»] ,осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;
*[[Патронатна сім’я: поняття та порядок створення|патронатних вихователів]], батьків-вихователів [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]], [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомних батьків]], якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
*осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують [[Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок|допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами]];
*осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
*осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;
*одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Єдиний внесок для таких платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
===Порядок сплати єдиного внеску===
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 стаття 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 20 числа наступного місяця''', крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 28 числа наступного місяця''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ч.8 ст.9 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]).

При цьому платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
==Порядок сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, самозайнятими особами та членами фермерського господарства==
===Нарахування єдиного внеску===
Єдиний соціальний внесок для:
*фізичних осіб - підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування;
*осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
нараховується - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню [[Податок на доходи фізичних осіб|податком на доходи фізичних осіб]]. При цьому сума єдиного внеску '''не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону]).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 Закону]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
===Нарахування єдиного внеску для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування===
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

'''Увага!''' Відповідно п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та Перехідні положення"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4280-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України" № 4280-IX від 27.02.2025 року]''':''' "Установити, що сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за весь період позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після її звільнення, у тому числі за період до набрання чинності цим Законом". З 1 січня 2026 року держава платить єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за осіб, які перебували у полоні через збройну агресію, і цей період враховується як страховий стаж.

===Строк сплати єдиного внеску===
Фізичні особи-підприємці, самозайняті особи та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до '''20 числа місяця''', що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Варто звернути увагу, що останнім днем сплати єдиного внеску в даному випадку має бути 19 число відповідного місяця.
==Звільнення від сплати єдиного внеску==
Фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсію за віком]], або [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери|за вислугу років]], або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільної участі]] у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Окрім того, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковуватиметься у податковому органі як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, '''звільняються від сплати за себе єдиного внеску''' за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону]).

==== Звільнення від сплати єдиного внеску на період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ====
'''Платники єдиного внеску''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»], '''з числа осіб, стосовно яких''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n2 Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, '''якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім'ї або платника єдиного внеску''', після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації), від виконання обов’язків, визначених для платників єдиного внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text згідно частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»,] '''сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.'''

За осіб, зазначених вище, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text (пункт 98 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").]

== Види фінансових штрафів за порушення порядку сплати ЄСВ ==
За порушення платниками законодавства про єдиний внесок у період з 01.03.2020 по 01.07.2023 (мораторій на штрафи у період дії карантину) штрафні санкції не застосовуються, а пеня, нарахована за цей період, підлягає списанню. А от за порушення, скоєні до 01.03.2020 та з 1 липня 2023 року, доведеться сплачувати штрафи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Згідно частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] застосовуються наступні штрафні санкції:

* у разі '''ухилення від взяття на облік''' або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн);
* за '''несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ''' накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;
* за '''донарахування''' податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ;
* за '''неналежне ведення бухгалтерської документації''', на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн до 255 грн);
* за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ '''одночасно з видачею сум виплат''', на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
* за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою '''звітності''' про нарахування ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання такої звітності, у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України (стаття 119 Податкового кодексу України):

- за перше порушення протягом року – 1020 грн;

- за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – 2040 грн.

==Див. також==
*[https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Сплата єдиного внеску за осіб структурними підрозділами з питань соціального захисту населення]
*[[Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
*[[Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника]]
*[[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

2025-11-29T08:43:36Z

Serhii.morozov: З 1 листопада 2025 року почала діяти постанова, яка дозволяє оформлювати відстрочки від мобілізації онлайн через платформу «Резерв+» або офлайн у ЦНАП.

[[A katonai szolgálat behívásának elhalasztása mozgósítás alatt]] '''*'''

[[Զորահավաքի ժամանակ զինվորական ծառայությունից տարկետման իրավունքի տրամադրում]] '''*'''

[[Odstročka katar o priziv pre vujakiko služba kana mobilizacija]] '''*'''

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#Text Постанова Кмбінету міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 року № 1364 ''"''Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 16 травня 2024 р. № 560"]

== Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації? ==
▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні 3 дітей і регулярно платять аліменти'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років,  крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які''''' '''''самостійно виховують дітей'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини записаний зі слів матері ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 4 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують важкохвору дитину'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я,але якій не встановлено інвалідність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 7 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують усиновлену дитину до 18 років'''''

усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми) , позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 8 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Один з подружжя, хто виховує дитину, якщо другий служить'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 15 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовослужбовці, які постійно доглядають хворих близьких'''''

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (підпункт 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"])

▶'''''Опікун особи, визнаної судом недієздатною''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 10 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 11 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи'''''

з причин:  встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 ''(пункт 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні батьків (своїх чи дружини) з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶ '''''Рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки,які доглядають особу з інвалідністю І або ІІ групи'''''

члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (''не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи''). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Викладачі та вчителі, наукові, науково-педагогічні працівники на 0,75 ставки і більше'''''

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Студенти денної чи дуальної форми навчання'''''

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Звільнені з полону'''''

військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина шоста статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов’язані які не досягли 25 років'''''

не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1713 статті 10-1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"] чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина п'ята статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані які втратили близьких родичів під час захисту України з 2014 року'''''

Під час АТО:

жінки та чоловіки, чиї чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
* військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
* працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 3 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

У Донецькій та Луганській областях під час воєнного стану

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 4 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

Члени сімей Героїв України посмертно

члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 5 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')''

Які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії

особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Також не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:'''''

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану|заброньовані]] на період мобілізації та на воєнний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 1 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 2 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 16 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 17 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 18 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Уповноважений Верховної Ради України з прав людини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 19 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Голова та інші члени Рахункової палати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 20 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 21 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 22 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 23 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 24 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'').''

== Куди потрібно звернутися для оформлення відстрочки? ==
▷'''Військовозобов’язаним''' – особисто через центри надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

'''Увага!''' З 1 листопада 2025 року почала діяти постанова, яка дозволяє оформлювати відстрочки від мобілізації онлайн через платформу «Резерв+» або офлайн у ЦНАП.

''Вищезазначене не стосується заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16—23 пункту 1 додатка 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, військовозобов’язаних СБУ чи розвідувальних органів.''
{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка)''', зазначають у заяві про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка).''
''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю''', не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.''

''Військовозобов’язані, '''які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', значають у заяві про відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків, а за умови наявності кількох військовозобов’язаних - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n422 додають заяву] особи з інвалідністю I або II групи, в якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.''

''Військовозобов’язані, зайняті '''постійним доглядом за рідним братом та сестрою, бабою дідом, онуком/-ю, дядьком, тіткою, племінником/-цею''' (члени сім’ї другого або третьго ступеня споріднення) які є особами з інвалідністю I або II групи зазначають у заяві про відсутність у особи за якою вони здійснюють догляд членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення (пункт 58-1Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок призову).''
|}
▷'''Органам державної влади,''' іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям '''(щодо заброньованих військовозобов’язаних працівників (державних службовців), посадових (службових осіб)''' – до ТЦК та СП де військовозобов’язані працівники перебувають на військовому обліку надавши документи, які підтверджують право на відстрочку, а щодо посадових(службових осіб) копію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n364 довідки] про надання відстрочки. Питання відстрочки стосовно цих осіб комісією не розглядаються (пункт 58 Порядку).

▷'''Військовозобов’язані СБУ чи розвідувальних органів''' – подають заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації за формою згідно з додатком 4 '''особисто на ім’я голови комісії''' в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі за місцем перебування на військовому обліку. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 (пункт 58 Порядку призову).
{| class="wikitable"
|+
!'''''Зверніть увагу!'''''
|-
|Військовозобов'язані, які відповідно до пункту 58 Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, '''''до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби''''', крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 пункт 63 Порядку призову]).
|}
За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов’язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (пункт 59 Порядку призову).

== Документи, які потрібно подати для отримання відстрочки ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Перелік документів визначений Порядком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n362 додаток 5 )]
|-
|'''Категорія'''
|'''Документи'''
|-
|заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку
|список військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text Порядком бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. N 76] , або список військовозобов'язаних, на яких оформляється відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час відповідно до переліків посад і професій (додаток 13 до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'').
|-
|визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)
|довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, або постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або відомості про групу інвалідності, причину інвалідності, дату встановлення інвалідності, безстроковість установлення групи інвалідності чи дату наступного переогляду, отримані із Централізованого банку даних з проблем інвалідності засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
|свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов’язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов’язаного виник обов’язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним;письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов’язаного за категорією стягнення (характером зобов’язання) “стягнення аліментів” з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України
|свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України])
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 , та свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність
|'''для підтвердження захворювання дитини''' - довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0512-21#Text форма первинної облікової документації № 080-3/о]);
'''для підтвердження виховання дитини''' - довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) адміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги);

'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування, свідоцтво про народження дитини;

'''для усиновителів''' - рішення суду про усиновлення; свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565, свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564, свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
'''для підтвердження родинних стосунків''' - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного
|-
|усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років
|'''для підтвердження статусу дитини'''-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
'''для патронатних вихователів''' - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. N 893

'''для опікунів, піклувальників''' - рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування; для усиновлювачів - рішення суду про усиновлення;

'''для прийомних батьків''' - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 565

'''для батьків-вихователів''' - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564
|-
|зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду
|'''для особи, яка потребує постійного догляду''', - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка'''), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n369 додаток 8])
|-
|опікуни особи, визнаної судом недієздатною
|рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ,або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка):
довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності
|-
|які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю
|'''для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);

'''для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі
|-
|члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи
|'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

'''для особи, за якою здійснюється догляд''', - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”
|свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про проходження військової служби чоловіком (дружиною)
|-
|здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти;
для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров'я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров'я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб
|-
|наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|для наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій - довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь;
для педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти - довідка закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа зникла безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою
документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), які підтверджують загибель (смерть) особи під час участі у забезпеченні антитерористичної операції, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про оголошення особи померлою, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або витяг з відповідного наказу командира військової частини у порядку, визначеному Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави)
|-
|члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.)
|документи, що підтверджують родинні зв'язки, посвідчення, що підтверджує присвоєння звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.), або витяг з указу Президента України про присвоєння звання Герой України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації '''до досягнення 25-річного віку''' військовозобов'язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи базову військову службу
|документ, що підтверджує проходження базової загальновійськової підготовки відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи військово-обліковий документ з відміткою про проходження базової військової служби, а також паспорт громадянина України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані з числа '''громадян, які проходили військову службу та були звільнені із служби у запас у зв'язку із звільненням з полону'''
|витяг із наказу щодо виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави) чи витяг із наказу щодо звільнення з військової служби (із зазначенням підстави), або військово-обліковий документ з відміткою про звільнення з військової служби (із зазначенням підстави)
|}

== Подання заяви через ЦНАП ==
Порядок подання заяви через ЦНАП із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок).

Військовозобов’язаний подає через адміністратора ЦНАП заяву в електронній формі (у разі технічної реалізації такої можливості засобами Порталу Дія) на ім’я голови комісії ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку, у якій зазначається:

# прізвище,
# власне ім’я та по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
# дату народження;
# адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);
# адресу електронної пошти;
# контактний номер телефону.

До заяви додаються електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до Порядку призову.
{| class="wikitable"
|+
|'''Зверніть увагу!'''
Під час подання заяви військовозобов’язаний '''пред’являє військовообліковий документ''' (військово-обліковий документ в електронній формі).

Подання заяви представником '''не допускається''' (пункт 6 Порядку).

Послуга подання через ЦНАП заяви про надання відстрочки від призову на військову службу є '''безоплатною''' (пункт 3 Порядку).
|}
Заява в електронній формі формується адміністратором центру засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається військовозобов’язаному для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру.

Сформована та підписана адміністратором центру заява блокується для редагування з накладенням на неї кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія (пункт 8 Порядку).

У порядку електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів автоматично отримуються/підтверджуються відомості про факт перебування/неперебування військовозобов’язаного на військовому обліку громадян України (внесення/невнесення відомостей про нього до Реєстру).

Якщо військовозобовязаний перебуває на військовому обліку засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення про успішне надсилання заяви суб’єкту надання послуги. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру, використовується для інформування суб’єкта звернення та не підлягає завантаженню, друку та/або видачі. При цьому адміністратором центру надається суб’єкту звернення опис вхідного пакета документів.

==== Результат розгляду заяви про відстрочку уповноваженим суб’єктом ====
'''У разі позитивного рішення:'''

# (оновлений) військово-обліковий документ автоматично формується, та надсилається до особистого кабінету адміністратора центру на Порталі Дія;
# адміністратор центру не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня надходження повідомлення про позитивний результат надання послуги та (оновленого) військово-облікового документа повідомляє про це військовозобов’язаного, роздруковує такий документ без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його заявнику.

'''У разі прийняття рішення про відмову:'''

# адміністратор центру роздруковує відповідне повідомлення про відмову у наданні відстрочки без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його заявнику (пункт 1 Порядку).

== Строк розгляду документів для надання відстрочки ==
Комісія при ТЦК та СП зобов’язана розглянути отримані заяву та підтвердні документи '''протягом 7 днів''' з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
{| class="wikitable"
|+
!''Важливо!''
|-
|''До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 абз. 9 пункт 60 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560])''
|}
Перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період '''здійснюється протягом 5 днів''' у разі:

- подання військовозобов'язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

- надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

- отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

== Яке рішення приймається за результатами розгляду документів? ==
Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 Порядку.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n366 додатку 7]. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, '''заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів'''

- у день оформлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 довідки про надання відстрочки]

- або в день надсилання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 повідомлення про скасування відстрочки] засобами поштового зв’язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки,

- або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Якщо неможливо перевірити підстави для відстрочки від призову на військову службу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних ТЦК та СП (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) - військовозобов’язаному повідомляють засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов’язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення (пункт 60 Порядку призову).

'''''У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки''''' від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n373 за формою], визначеною у додатку 10 Порядку (пункт 65 Порядку призову).

== Скільки діє відстрочка? ==
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку (пункт 60 Порядку призову).
{| class="wikitable"
|+
!Кому
!На який строк
|-
|Заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 у підпункті 1 пункту 1 додатка 5]
|'''1)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76]:

* строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку;
* строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;
* 12 місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах п'ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку;
* строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.

'''2)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'')
|-
|Особам, визнаним в установленому порядку особами з інвалідністю, надається
Особам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я
|на строк дії відповідних законних підстав
на строк, зазначений у постанові (рішенні) військово-лікарської комісії, але не більше ніж на 12 місяців
|-
|Посадовим (службовим) особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5]
|на строк їх перебування на відповідній посаді
|-
|Іншим військовозобов’язані або окремим категоріям громадян у передбачених законом випадках
|на строк, визначений законодавством, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|на семестр, але не більше ніж на шість місяців
|-
|Науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|до завершення навчального року, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
Членам сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 п.п. 3 - 5 пункту 2 додатка 5])
|на строк дії відповідних законних підстав
|}

== Судова практика щодо розгляду заяв ТЦК та СП про надання відстрочки ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120632488 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 520/20806/24]

Військовозобовязаним було подано Голові комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП письмове звернення про надання відстрочки від призову '''''у зв'язку із зайняттям постійним доглядом за хворим батьком дружини'''''. До звернення заявником приєднано копії: власного паспорта громадянина України, довідки про присвоєння РНОКПП, військового квитка, паспорта громадянина України батька дружини, копію складеного посадовими особами Управління соціального захисту населення акту догляду, висновку лікарсько-консультативної комісії, акту про кількість громадян, які проживають у квартирі, свідоцтва про шлюб, паспорта громадянина України для виїзду за кордон дружини, документи про реєстрацію адреси проживання дружини на території Федеративної Республіки Німеччина. Перелічені документи були засвідчені лише власним підписом заявника. Комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП було відмовлено у наданні військовозобовязаному відстрочки від призову з причини невідповідності акту про встановлення факту здійснення особою постійного вимогам додатку №8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період].

Дане рішення комісії було оскаржене військовозобовязаним до суду та додано докази того, що його дружина ''має усталені та стійкі соціальні, економічні, психоемоційні зв'язки з новим постійним місцем проживання у Федеративній Республіці Німеччина, не планує повернутися до України та має намір продовжувати виховання та навчання дітей у Німеччині''.

В результаті судового розгляду позов було залишено без задоволення, оскільки здійснення постійного догляду за батьками іншого члена подружжя (чоловіка, дружини) у контексті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] для отримання військовозобов'язаним права на відстрочку від фізичного виконання військового обов'язку у формі проходження військової служби обумовлено одночасною наявністю сукупності таких факторів, як доведення факту потреби іншого члена подружжя у поточному догляді, смерть чи загибелі іншого члена подружжя, визнання іншого члена подружжя зниклим безвісті чи безвісно відсутнім оголошення іншого члена подружжя померлим (суд зауважує, що вказаний перелік є таким вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню). Суд зауважив, що ''залишення цими особами території України за власною вільною волею об’єктивно не здатне призвести до виникнення в іншого члена подружжя права на відстрочку від призводу'' на військову службу під час мобілізації, на особливий період

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112373342 Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 120/4459/23]

Військовозобов'язаний подав до ТЦК та СП заяву про надання йому відстрочки '''''у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю 2 групи''''' та додав копію паспорта, копію паспорта батька, копію свідоцтва про шлюб батьків, копію свідоцтва про народження, копію довідки до акта огляду МСЕК та пенсійного посвідчення батька.

ТЦК та СП не розглянув відповідну заяву по суті, а у відповідь повідомив про відсутність у наданому пакеті документів військово-облікового документа, акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та про необхідність з`явитись до ТЦК та СП з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов'язаний оскаржив такі дії ТЦК та СП до суду, в результаті чого дії ТЦК та СП були визнані протиправними, суд зауважив, що станом на дату звернення з відповідною заявою (квітень 2023 року) заявник не підлягав призову на військову службу та мав право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а ТЦК та СП безпідставно вимагав надання акта обстеження матеріальних-умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120692581 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі № 380/9669/24]

Військовозобов'язаний 13 лютого 2024 року звернувся із заявою до ТЦК та СП про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації '''''у зв`язку із здобуттям фахової вищої освіти за денною формою здобуття освіти''''' та додав нотаріально засвідчені копії паспорта громадянина України та РНОКПП, засвідчену вищим навчальним закладом копії договору про надання освітніх послуг, засвідчену копію студентського квитка, виданого на ім`я військовозобовязаного, оригінал витягу із наказу вищого навчального заходу про зарахування останнього на навчання.

Однак у відповідь ТЦК та СП повідомив про те, що для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому необхідно особисто прибути до ТЦК та СП та мати із собою паспорт громадянина України і військово-обліковий документ.

У результаті судового розгляду було визнано протиправною бездіяльність ТЦК та СП щодо нерозгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язано ТЦК та СП розглянути відповідну заяву, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки військовозобов'язаний дотримав процедуру особистого надання документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Також суд зазначив, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів № 1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

== Див. також ==

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
* [[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

{| class="wikitable"
|<center>''''' * Переклад цього матеріалу було здійснено за фінансової підтримки Ради Європи. Зміст є виключною відповідальністю автора (авторів). Погляди, висловлені в цьому матеріалі, жодним чином не можуть розглядатися як офіційна позиція Ради Європи.''''' </center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації

2025-11-12T09:39:05Z

Serhii.morozov: продовжено строк загальної мобілізації на 90 днів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1137 Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2105-20#n2 Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2125-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2125-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 "Про загальну мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2006-%D0%BF#Text Типове положення про мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого державного органу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 587]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#Text Указ Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794/2025#n2 Указ Президента України, "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 20 жовтня 2025 року № 794/2025]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2105-20#n2 Законом України № 2105-IX] затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію"], відповідно до якого:
1. Оголошується та проводиться загальна мобілізація.

2. Мобілізація проводиться на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

3. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (''набрання чинності - 24 лютого 2022 року''), строк проведення загальної мобілізації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text продовжується відповідно до Указів Президента України]
|}
== Загальна інформація ==
Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text частина перша статті 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (далі - Закон).

'''Мобілізаційна підготовка''' - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
=== Види мобілізації ===
Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

'''Загальна мобілізація''' проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина дурга статті 4 Закону)].

'''Часткова мобілізація''' може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

'''Цільова мобілізація''' може проводитися з метою ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків, а також у відбудовний період для ліквідації наслідків воєнних дій у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану"] та іншими нормативно-правовими актами. Організаційні, фінансові, правові та інші заходи, необхідні для забезпечення функціонування сил цивільного захисту в період цільової мобілізації, здійснюються на основі плану проведення цільової мобілізації та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону] з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1137 Кодексом цивільного захисту України].
{| class="wikitable"
!Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
|}
== Порядок проведення мобілізації ==
Відповідно до законодавства мобілізація проводиться відкрито або приховано.

Рішення про проведення '''відкритої мобілізації''' має бути негайно оголошене через медіа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина шоста статті 4 Закону)].

Рішення про проведення '''прихованої мобілізації''' доводиться до органів державної влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по закритих каналах оповіщення в порядку, який визначається Президентом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина сьома статті 4 Закону]).

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|введення воєнного стану]] в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина восьма статті 4 Закону)].

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Загальне керівництво у сфері мобілізаційної підготовки і мобілізації держави здійснюється Президентом України; організаційне керівництво мобілізаційною підготовкою і мобілізацією в Україні - Кабінетом Міністрів України; координація діяльності органів виконавчої влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації здійснюється Радою національної безпеки і оборони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина дев'ята статті 4 Закону).]

Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється в центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а в Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.

Організація безпосередньої реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на відповідній території чи сприяння їх виконанню здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Функції щодо координації планування, методологічного, методичного, наукового забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації в органах виконавчої влади, інших державних органах, національній економіці здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку ([https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA Міністерство економіки України]), якщо інше не передбачено законом.

Здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), забезпечується керівником відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина тринадцята статті 4 Закону).]

Співробітництво з іншими державами у сфері мобілізаційної підготовки здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.
== Підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text статтею 23 Закону] '''не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:'''
# [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83 заброньовані на період мобілізації] та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;
# визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
# жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
# жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
# жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
# зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
#опікун особи, визнаної судом недієздатною;
#які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
#які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
# які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
# члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;
# жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
# керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
# народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
# судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
# Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
# Голова та інші члени Рахункової палати;
# працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
# дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;
# державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
# інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
'''<big>Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також</big>:'''

# здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
# наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
# жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
# жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
# члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року);
# особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Особи, зазначені в пунктах 1-5, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за контрактом.

== Порядок надання відстроки від призову на військову службу під час мобілізації ==
Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024] (далі - Порядок).

Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов’язаним з підстав, визначених статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#Text Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.]

Для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) '''утворюються комісії''' у такому складі:

* голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
* члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров’я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов’язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов’язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n360 Порядку].

▶За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період '''військовозобов’язані''' ''(крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5'') '''особисто подають''' на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу '''[https://docs.google.com/document/d/1kFFPQVL0RF-Q6XHXVbUjF7avInLPTvDX/edit#heading=h.gjdgxs заяву]'''до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n360 Порядку].

Заява військовозобов’язаного підлягає обов’язковій реєстрації.

▶'''Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані оформити відстрочку''' від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n360 підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5], у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, '''на території відповідальності якого вони розміщуються'''. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n360 підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5], надсилають '''[https://docs.google.com/document/d/1Q9h3Z9lKq0IdyOVJH4K1mPV7VIsOU7lY/edit#heading=h.gjdgxs завірену копію довідки]''' про надання таким особам відстрочки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, '''протягом семи днів''' з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається '''[https://docs.google.com/document/d/1Q9h3Z9lKq0IdyOVJH4K1mPV7VIsOU7lY/edit#heading=h.gjdgxs довідка із зазначенням строку відстрочки]''' .

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють [https://docs.google.com/document/d/1DRU8wkdvinEJNW_Nlgf5WGUhPYd8tgUg/edit#heading=h.gjdgxs письмово] із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний '''не підлягає призову''' на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4644-20#n2 Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" 21 жовтня 2025 року № 4644-IX продовжено строк загальної мобілізаціфї з 5 листопада 2025 року на 90 днів]

== Обов'язки громадян ==
'''Громадяни зобов'язані:'''

# з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
# надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
# проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.(частина перша статті 22 Законом).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text частини третьої статті 22 Закону] '''під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися:'''

* військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
* резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
* військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
* військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
* особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Зверніть увагу! Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через

* центри надання адміністративних послуг
* електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або
* територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.

Детальніше: [[Військовий облік]]

== Відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією ==

=== Адміністративна відповідальність ===
Статтею 210-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі – КупАП) передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме:

накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 5100 грн. до 8500 грн.) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн. до 25 500 грн.)

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 8500 грн. до 11 900 грн.) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від однієї тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 25 500 грн. до 34 000 грн.)

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн. до 25 500 грн.) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн. до 59 500 грн.)

===== Судова практика у справах про адміністративні правопорушення: =====
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/120189899 Рішення у справі № 226/1466/24 від 02.07.2024]
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Судом встановлено, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності вищевказаних вимог закону дотримано не було. ''Оскаржувана постанова була прийнята в день складання протоколу, що фактично позбавило позивача права надати обґрунтовані пояснення, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою тощо.''

=== Кримінальна відповідальність ===
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 336 Кримінального кодексу України] передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією.

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

'''Суб’єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується прямим умислом.

'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для відправлення до військової частини.

Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту неявки військовозобов'язаного до такого місця.

Отже, кримінальна відповідальність за вказаною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 Кримінального кодексу України] настає за діяння, яке безпосередньо пов'язане з ухиленням від призову за мобілізацією, та не покладає на особу обов'язок вчиняти будь-які дії після вчинення такого діяння.

==== Судова практика ====
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/73627752?linked=zo&did=253776___548539___336 Постанова Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 678/80/15-к]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87424193 Постанова Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 759/5435/16-к]

== Див. також ==

* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Військовий облік]]

[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Розмитнення товарів за ціною договору

2025-10-14T13:42:32Z

Serhii.morozov: Закон № 3707-IX “Про внесення змін до Митного кодексу…” (2024)

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний Кодекс України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 446 “Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості”].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору”].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3707-20#Text Закон України від 09.05.2024 року, № 3707-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4536-20#Text Закон України від 16.07.2025 року, № № 4536-IX, "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 Митного кодексу України, або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

Внесення змін до оформленої митної декларації, пов’язаних із сплатою митних платежів, здійснюється шляхом оформлення аркуша коригування у встановленому порядку у строки, визначені законом.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 року № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації",] відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації. Товари, переміщення яких територією Російської Федерації здійснено транзитом, та товари, ввезені з Російської Федерації, у тому числі товари походженням з третіх країн, можуть бути поміщені в митний режим імпорту, якщо їх ввезення в Україну здійснено до 24 лютого 2022 р. включно.
|}
==Порядок визначення методів митної вартості товарів==
Порядок визначення методів митної вартості товарів регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text главою 9 Митного кодексу України]. 
'''''Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 57 Митного кодексу України] визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:'''''

# основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
# другорядні:

* за ціною договору щодо ідентичних товарів;
* за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
* на основі віднімання вартості;
* на основі додавання вартості (обчислена вартість);
* резервного. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.
==Застосування методу за ціною договору==
'''Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.1 ст.58 Митного Кодексу України)]:
# Немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
*встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
*обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
*не впливають значною мірою на вартість товару;
#Щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
#Жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
#Покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
==Випадки не застосування методу==
'''Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту)''' щодо товарів, які імпортуються, '''не застосовується''', ''якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.2 ст.58 Митного Кодексу України]).
==Ціна, платежі та розрахунки митної вартості товарів==
'''Митною вартістю товарів''', які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, '''є ціна''', що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована у разі потреби відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу]. 
''<big>Такою ціною вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або пов’язаних з продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.</big>'' 
Платежі необов’язково мають бути здійснені у вигляді переказу грошей. Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.7 ст.58 Митного Кодексу України)]. 
Розрахунки здійснюються лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.9 ст.58 Митного Кодексу України]).
==Документи, які підтверджують митну вартість товару==
У випадках, передбачених Митним кодексом України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу фіскальної служби документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. 
'''Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:'''
#декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 5 і ч. 6 ст. 52 Митного кодексу України], та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
#зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
#рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
#якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
#за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
#транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
#копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
#якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
'''<big>Важливо!</big>''' ''<big>Якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу фіскальної служби '''зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:'''</big>''

<big>1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;</big>

<big>2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);</big>

<big>3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);</big>

<big>4) виписку з бухгалтерської документації;</big>

<big>5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;</big>

<big>6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;</big>

<big>7) копію митної декларації країни відправлення;</big>

<big>8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.</big>

==Витрати митної вартості товару==
'''При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.10 ст.58 Митного Кодексу України]):
*витрати, понесені покупцем (комісійні та брокерська винагорода; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням);
*належним чином розподілена вартість сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, інструментів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами;
*роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів затверджено постановою № 446]);
*відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, їх використання або розпорядження, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
*витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення;
*витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до місця ввезення;
*витрати на страхування товарів.
'''Важливо!''' Включати до ціни інші витрати не допускається. 
При продажу товарів між пов’язаними особами основний метод може використовуватись, якщо декларант доведе, що така вартість є близькою до вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів або митної вартості ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів (визначених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 або 63 Митного кодексу]).
==Коригування заявленої митної вартості товарів==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-12#Text п.1.1 Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 року № 598] '''Рішення про коригування митної вартості товарів''' – це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 54 і 55 Митного кодексу України]. 
<big>Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, тобто – відмова у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, можлива виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:</big>
*неправильно проведено розрахунок митної вартості (наприклад, арифметичні помилки, помилки при переведенні курсу);
*неподання основних або додаткових документів чи відсутність у цих документах всіх відомостей щодо складових митної вартості або ціни;
*невідповідність обраного методу умовам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом] (наприклад, наявність однієї з чотирьох умов неможливості застосування основного методу);
*надходження інформації від митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. 
Орган доходів і зборів розглядає документи і протягом п’яти робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову декларанту. 
'''Важливо!''' Якщо за результатами такого розгляду орган доходів і зборів скасовує прийняте рішення — гарантія вивільняється, якщо ні — гарантія погашається. 
<big>Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:</big>
#обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
#наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
#вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
#обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
#інформацію про:
*право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] в розмірі, визначеному органом доходів і зборів;
*право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду
'''Увага,''' Законом № 3707-IX “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3707-20#Text Про внесення змін до Митного кодексу щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану]…” (2024)

Забороняється декларувати фактурну вартість товару нижче мінімально допустимих експортних цін, встановлених відповідно до статті 19-2 Закону про зовнішньоекономічну діяльність.

Це стосується випадків, коли товар декларується на підставі форвардного контракту — контракту, що передбачає постачання у майбутньому.

Якщо на дату укладення такого контракту мінімальні експортні ціни офіційно не встановлені, то порівняння здійснюється з цінами, які діють на дату подання митної декларації.

'''Увага,''' Законом № 4536-IX (2025) "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4536-20#Text Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства"] — уточненно “котирувальними цінами” (цитуваннями цін) у контексті трансфертного ціноутворення, що також впливає на визнання ціни договору як базової для операцій з сировинними товарами.

Зокрема, з 1 жовтня 2025 року закон уточнює, як застосовують термін “котирувальні ціни” для контролю операцій із сировиною.

Хоча це стосується не прямо "договірної ціни" розмитнення, але ці зміни впливають на те, як Мінфін/ДПС можуть порівнювати ціни договорів з ринковими котируваннями або мінімальними експортними цінами.

==Оскарження рішень про коригування митної вартості товарів==
Станом на сьогодні в Україні існує два способи оскарження коригування митної вартості:

* звернення декларанта до митного органу.
* звернення декларанта до суду.

# '''Звернення декларанта до митного органу.'''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частини 8 статті 55 Митного кодексу України] протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Звернення до митного органу подається у письмовій формі одночасно з додатковими документами.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Якщо відповіді не було надано у встановлені строки вважається, що митна вартість визначена правильно і митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені Митним кодексом України.

Попри декларативність наявних законодавчих положень, митна вартість, як правило, не встановлюється на підставі поданих додаткових документів, і свої права декларанту (чи його законному представнику) доводиться захищати у суді.

'''Оскарження рішень про коригування здійснюється у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text главою 4 Митного кодексу.]'''

Будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки.
*Скарга підприємства має містити всі необхідні реквізити цього підприємства та бути підписана керівником зазначеного підприємства або особою, яка виконує його обов’язки.
*Скарга має містити конкретну інформацію про предмет оскарження і бути належним чином аргументованою.
*Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи чи іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
*Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
*Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
'''Важливо!''' Якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів чи їх посадових осіб пов’язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів

'''2. Оскарження у судовому порядку.'''

* '''''Юрисдикція.''''' Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України] юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
* '''''Підсудність.''''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України,] адміністративні справи за загальним правилом вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим місцем проживання цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України,].
* '''''Строк для звернення до суду''''' становить шість місяців з моменту прийняття рішення про коригування відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
* '''''Вимоги.''''' При підготовці до звернення до суду слід мати на увазі, що для оскарження коригування митної вартості слід одночасно просити суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
* '''''Ціна позову''''' становить різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом.

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину

2025-09-15T09:49:23Z

Serhii.morozov: Назва Постанови Кабінету Міністрів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-IX Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року №446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text '''Постанова Кабінету Міністрів від 27 червня 2023 р. № 651''' «'''Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»''']
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці" від 21 вересня 2022 року № 2622-IX]'''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19 листопада 2024 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №735."Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування".]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану»], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]'','' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

Зокрема, '''статус безробітного надається''' особі, зазначеній в частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України “Про зайнятість населення”], '''з першого дня реєстрації''' її у центрі зайнятості за її особистою заявою. Подати [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна в електронній формі на Порталі "Дія", у тому числі мобільного додатку Порталу Дія, або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''

'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Порядок та умови реєстрації та отримання допомоги по безробіттю ==
У зв’язку із веденням на території України карантинних заходів, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»], спрощено процедуру реєстрації та отримання допомоги по безробіттю.

Стати на облік у центрі зайнятості, зареєструватися як безробітний та оформити допомогу на період карантину можливо двома шляхами:
* або електронною поштою,
* або надати пакет документів вклавши його у скриньку для кореспонденції, яка зазвичай, розміщена у приміщенні центру зайнятості.
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.
=== Алгоритм дій особи, щоб стати на облік у центрі зайнятості ===
⇒ Обрати на [https://www.dcz.gov.ua/ сайті Державної служби зайнятості] центр зайнятості, зручний для обслуговування особи, яка звертається.

 Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:

1) пред'являють:
* громадяни України - паспорт громадянина України, е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або еДокумент(на період воєнного стану);
* іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист);
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України) або електронне відображення інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків,у тому числі у формі електронного відображення інформації, що міститься в документах, оформлених із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
2) інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

Особи, які не пред'явили вищевказані документи мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.

Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу подає заяву про надання статусу безробітного (у тому числі засобами електронної ідентифікації) до обраного центру зайнятості, а також:
* трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відомості електронної трудової книжки), або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування), пред'являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості електронної трудової книжки можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронного обміну між Державним центром зайнятості та пенсійним фондом України. Порядок такого обміну визначається Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України.
* документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката);
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися зі строкової військової служби, для військовозобов'язаних осіб під час воєнного стану у зв'язку з мобілізацією.
Внутрішньо переміщена особа для отримання статусу безробітного звертається до центру зайнятості за місцем проживання із заявою про надання статусу безробітного.

Під час дії воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), документів необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати(доходу, грошового забезпечення у:
* Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;
* Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
* реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
* інформаційній системі ДМС;
* інформаційній системі МВС;
* Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
* податковій звітності за останній звітний період чи за ІV квартал 2021 р. або річній звітності за 2021 рік.
'''Увага!''' У період карантину статус безробітного надається особі, зазначеній в частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України “Про зайнятість населення”] (далі - Закон), '''з першого дня реєстрації''' її у центрі зайнятості за її особистою заявою без дотримання вимог до наявності підходящої роботи.

На період карантину відповідно до пункту 3-2 розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"] встановлено, що для осіб, які втратили роботу '''в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n315 пунктом 1 частини п’ятої статті 31 цього Закону], при цьому загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів. Тобто, зареєстрованим у службі зайнятості безробітним допомога призначається з першого дня набуття статусу, ця норма застосовується і то тих працівників, які були звільнені з роботи у період карантину за власним бажанням (до карантину звільненим за власним бажанням допомога виплачувалася з 91 дня набуття статусу).

'''Увага!''' відповідно до [[Закону України від 29.09.22 року № 2622-IX]] було змінено багато норм, які стосуються умов та тривалості цих виплат.

так У 2025 році допомогу у зв’язку з безробіттям можна буде отримувати лише за умови, що страховий стаж протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становитиме не менше ніж 7 місяців.

Крім того, більшості безробітним строк надання допомоги визначатимуть залежно від страхового стажу:

до 3 років — 180 календарних днів;

від 3 до 6 років — 210 календарних днів;

від 6 до 12 років — 240 календарних днів;

від 12 до 18 років — 270 календарних днів;

від 18 до 24 років — 300 календарних днів;

від 24 до 30 років — 330 календарних днів;

понад 30 років — 360 календарних днів.

Заява про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного подається до обраного центру зайнятості особисто особою, яка шукає роботу, під час безпосереднього відвідування або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), засобами мобільного додатка Порталу Дія, а у разі технічної можливості в електронній формі - засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n69 Форма заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного, що подається під час безпосереднього відвідування центру зайнятості, а у разі технічної можливості - засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості, затверджується Державним центром зайнятості.]'''

Заява про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного, заява про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю та заява про припинення реєстрації безробітного можуть бути подані в електронній формі засобами Порталу Дія або офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості (за наявності технічної можливості) особою, яка:

1) пройшла електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронних підпису та печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті, а також інших засобів ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

2) має паспорт громадянина України та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, сформований засобами Єдиного державного демографічного реєстру, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) або один з таких документів: посвідка на постійне проживання або е-посвідка на постійне проживання, або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;

3) створила особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія або у разі технічної можливості - на офіційному веб-сайті Державного центру зайнятості.

== Права та обов'язки осіб, які отримали статус безробітного ==
'''Зареєстровані безробітні мають право на:'''
* безоплатне одержання від центрів зайнятості:
# послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;
# консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії) - дистанційно;
# інформації про свої права та обов’язки як безробітного;
# відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;
* матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n417 Закону] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"];
* збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру( тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;
* оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.
'''Зареєстровані безробітні зобов'язані:'''
* самостійно або за сприяння центрів зайнятості здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців;
* відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб);
* дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов’язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення (у період дії карантину брати участь у заходах центру зайнятості, які проводяться у дистанційному форматі);
* інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n417 Закону] (стаття 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n417 Закону]).
== Розмір та умови допомоги з безробіття ==
Під час воєнного стану розмір допомоги з безробіття не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.

У 2024 році в Україні збільшилася мінімальна заробітна плата до 8000 грн. Відповідно, збільшилися усі, передбачені законодавством виплати, розмір яких залежить від мінімальної зарплати.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Законом України № 4059-IX Про Державний бюджет України] на 2025 рік від 19 листопада 2024 року розмір мінімальної заробітної плати у 2025 році становить 8000 грн.

З 1 січня 2025 року було переглянуто розміри деяких виплат та компенсацій, які адмініструє Державна служба зайнятості.

Таким чином максимальна допомога по безробіттю 2025 становить — 8 000 грн. У 2024 році цей показник становив 7100 грн.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2025 році становить 1500 грн, відповідно до постанови Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю № 60 від 14.09.2023 року. Але це сума для осіб без страхового стажу.

З 1 жовтня 2024 розмір мінімальної допомоги по безробіттю було збільшено на 500 грн, тобто з 2500 гривень до 3000 гривень.

Загальна тривалість виплати допомоги з безробіття — 360 календарних днів, для людей передпенсійного віку — 720 календарних днів.

Допомогу у зв’язку з безробіттям виплачуватимуть залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку — 100%;

у подальшому — 50%.

Більше того, розмір допомоги у зв’язку з безробіттям визначатимуть у відсотках до середньої зарплати (доходу) залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги у зв’язку з безробіттям, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років — 50%;

від 3 до 6 років — 55%;

від 6 до 12 років — 60%;

від 12 до 18 років — 65%;

від 18 до 24 років — 70%;

від 24 до 30 років — 75%;

понад 30 років — 80%.

Під час дії воєнного стану для безробітних, які перебувають на тимчасово окупованій території, виплата може здійснюватися без особистого відвідування особи.

'''Умови надання допомоги по безробіттю''', механізм обчислення службою зайнятості страхового стажу, '''тривалість та розмір допомоги по безробіттю''' визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#Text Порядком надання '''допомоги по безробіттю''', затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №735.]

'''Детальніше див.:''' [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю.]]
== Див. також ==
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
*[[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
*[[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
* [[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]
* [[Порядок та умови отримання ваучера на навчання]]
* [[Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям]]
[[Категорія: Безробіття]]

Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину

2025-09-14T08:05:49Z

Serhii.morozov: розмір та умови призначення доапомоги з безробіття

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-IX Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року №446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text '''Постанова Кабінету Міністрів від 27 червня 2023 р. № 651''' «'''Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»''']
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці" від 21 вересня 2022 року № 2622-IX]'''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19 листопада 2024 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#Text Порядок надання '''допомоги по безробіттю''', затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №735.]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану»], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]'','' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

Зокрема, '''статус безробітного надається''' особі, зазначеній в частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України “Про зайнятість населення”], '''з першого дня реєстрації''' її у центрі зайнятості за її особистою заявою. Подати [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна в електронній формі на Порталі "Дія", у тому числі мобільного додатку Порталу Дія, або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''

'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Порядок та умови реєстрації та отримання допомоги по безробіттю ==
У зв’язку із веденням на території України карантинних заходів, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»], спрощено процедуру реєстрації та отримання допомоги по безробіттю.

Стати на облік у центрі зайнятості, зареєструватися як безробітний та оформити допомогу на період карантину можливо двома шляхами:
* або електронною поштою,
* або надати пакет документів вклавши його у скриньку для кореспонденції, яка зазвичай, розміщена у приміщенні центру зайнятості.
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.
=== Алгоритм дій особи, щоб стати на облік у центрі зайнятості ===
⇒ Обрати на [https://www.dcz.gov.ua/ сайті Державної служби зайнятості] центр зайнятості, зручний для обслуговування особи, яка звертається.

 Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:

1) пред'являють:
* громадяни України - паспорт громадянина України, е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або еДокумент(на період воєнного стану);
* іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист);
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України) або електронне відображення інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків,у тому числі у формі електронного відображення інформації, що міститься в документах, оформлених із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
2) інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

Особи, які не пред'явили вищевказані документи мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.

Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу подає заяву про надання статусу безробітного (у тому числі засобами електронної ідентифікації) до обраного центру зайнятості, а також:
* трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відомості електронної трудової книжки), або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування), пред'являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості електронної трудової книжки можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронного обміну між Державним центром зайнятості та пенсійним фондом України. Порядок такого обміну визначається Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України.
* документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката);
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися зі строкової військової служби, для військовозобов'язаних осіб під час воєнного стану у зв'язку з мобілізацією.
Внутрішньо переміщена особа для отримання статусу безробітного звертається до центру зайнятості за місцем проживання із заявою про надання статусу безробітного.

Під час дії воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), документів необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати(доходу, грошового забезпечення у:
* Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;
* Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
* реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
* інформаційній системі ДМС;
* інформаційній системі МВС;
* Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
* податковій звітності за останній звітний період чи за ІV квартал 2021 р. або річній звітності за 2021 рік.
'''Увага!''' У період карантину статус безробітного надається особі, зазначеній в частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України “Про зайнятість населення”] (далі - Закон), '''з першого дня реєстрації''' її у центрі зайнятості за її особистою заявою без дотримання вимог до наявності підходящої роботи.

На період карантину відповідно до пункту 3-2 розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"] встановлено, що для осіб, які втратили роботу '''в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n315 пунктом 1 частини п’ятої статті 31 цього Закону], при цьому загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів. Тобто, зареєстрованим у службі зайнятості безробітним допомога призначається з першого дня набуття статусу, ця норма застосовується і то тих працівників, які були звільнені з роботи у період карантину за власним бажанням (до карантину звільненим за власним бажанням допомога виплачувалася з 91 дня набуття статусу).

'''Увага!''' відповідно до [[Закону України від 29.09.22 року № 2622-IX]] було змінено багато норм, які стосуються умов та тривалості цих виплат.

так У 2025 році допомогу у зв’язку з безробіттям можна буде отримувати лише за умови, що страховий стаж протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становитиме не менше ніж 7 місяців.

Крім того, більшості безробітним строк надання допомоги визначатимуть залежно від страхового стажу:

до 3 років — 180 календарних днів;

від 3 до 6 років — 210 календарних днів;

від 6 до 12 років — 240 календарних днів;

від 12 до 18 років — 270 календарних днів;

від 18 до 24 років — 300 календарних днів;

від 24 до 30 років — 330 календарних днів;

понад 30 років — 360 календарних днів.

Заява про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного подається до обраного центру зайнятості особисто особою, яка шукає роботу, під час безпосереднього відвідування або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), засобами мобільного додатка Порталу Дія, а у разі технічної можливості в електронній формі - засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n69 Форма заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного, що подається під час безпосереднього відвідування центру зайнятості, а у разі технічної можливості - засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості, затверджується Державним центром зайнятості.]'''

Заява про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного, заява про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю та заява про припинення реєстрації безробітного можуть бути подані в електронній формі засобами Порталу Дія або офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості (за наявності технічної можливості) особою, яка:

1) пройшла електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронних підпису та печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті, а також інших засобів ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

2) має паспорт громадянина України та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, сформований засобами Єдиного державного демографічного реєстру, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) або один з таких документів: посвідка на постійне проживання або е-посвідка на постійне проживання, або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;

3) створила особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія або у разі технічної можливості - на офіційному веб-сайті Державного центру зайнятості.

== Права та обов'язки осіб, які отримали статус безробітного ==
'''Зареєстровані безробітні мають право на:'''
* безоплатне одержання від центрів зайнятості:
# послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;
# консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії) - дистанційно;
# інформації про свої права та обов’язки як безробітного;
# відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;
* матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n417 Закону] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"];
* збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру( тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;
* оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.
'''Зареєстровані безробітні зобов'язані:'''
* самостійно або за сприяння центрів зайнятості здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців;
* відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб);
* дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов’язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення (у період дії карантину брати участь у заходах центру зайнятості, які проводяться у дистанційному форматі);
* інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n417 Закону] (стаття 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n417 Закону]).
== Розмір та умови допомоги з безробіття ==
Під час воєнного стану розмір допомоги з безробіття не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.

У 2024 році в Україні збільшилася мінімальна заробітна плата до 8000 грн. Відповідно, збільшилися усі, передбачені законодавством виплати, розмір яких залежить від мінімальної зарплати.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Законом України № 4059-IX Про Державний бюджет України] на 2025 рік від 19 листопада 2024 року розмір мінімальної заробітної плати у 2025 році становить 8000 грн.

З 1 січня 2025 року було переглянуто розміри деяких виплат та компенсацій, які адмініструє Державна служба зайнятості.

Таким чином максимальна допомога по безробіттю 2025 становить — 8 000 грн. У 2024 році цей показник становив 7100 грн.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2025 році становить 1500 грн, відповідно до постанови Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю № 60 від 14.09.2023 року. Але це сума для осіб без страхового стажу.

З 1 жовтня 2024 розмір мінімальної допомоги по безробіттю було збільшено на 500 грн, тобто з 2500 гривень до 3000 гривень.

Загальна тривалість виплати допомоги з безробіття — 360 календарних днів, для людей передпенсійного віку — 720 календарних днів.

Допомогу у зв’язку з безробіттям виплачуватимуть залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку — 100%;

у подальшому — 50%.

Більше того, розмір допомоги у зв’язку з безробіттям визначатимуть у відсотках до середньої зарплати (доходу) залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги у зв’язку з безробіттям, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років — 50%;

від 3 до 6 років — 55%;

від 6 до 12 років — 60%;

від 12 до 18 років — 65%;

від 18 до 24 років — 70%;

від 24 до 30 років — 75%;

понад 30 років — 80%.

Під час дії воєнного стану для безробітних, які перебувають на тимчасово окупованій території, виплата може здійснюватися без особистого відвідування особи.

'''Умови надання допомоги по безробіттю''', механізм обчислення службою зайнятості страхового стажу, '''тривалість та розмір допомоги по безробіттю''' визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#Text Порядком надання '''допомоги по безробіттю''', затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №735.]

'''Детальніше див.:''' [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю.]]
== Див. також ==
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
*[[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
*[[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
* [[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]
* [[Порядок та умови отримання ваучера на навчання]]
* [[Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям]]
[[Категорія: Безробіття]]

Свідоцтво на промисловий зразок

2025-07-07T07:14:48Z

Serhii.morozov: Про затвердження Правил складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правила складання й подачі заяви на промисловий зразок, затверджені Міністерством освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0547-24#Text Правила складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка, затверджені Наказом Міністерстваекономіки України 07 березня 2024 року № 6237]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0378-01 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року № 290]
== Поняття «промисловий зразок» та його види ==
Відбулася суттєва реформа у сфері інтелектуальної власності, зокрема, і по відношенню до промислових зразків. Такі зміни відбулися із прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки]" '''промисловий зразок''' – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. 
'''Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом'''. 
'''Право на одержання свідоцтва має автор''' та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом. 
'''Об'єктом''' промислового зразка може бути '''форма, малюнок чи розфарбування''' або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Також '''промисловим зразком може бути''' зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням. 
'''Необхідно відмітити, що промислові зразки можуть бути:'''
* '''пласкими''' (містять двомірну композицію, наприклад, текстури тканин, зображення на одязі, етикетки);
* '''об'ємними''' (являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура, наприклад, зовнішній вигляд меблів, ручки, пляшки);
* '''комбінованими''' (містять у собі ознаки, які мають форму, малюнок або розфарбування, наприклад, зовнішній вигляд взуття, в який вшитий який-небудь малюнок, або малюнок, який зображений на будівельній плитці). 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 18.02.2002 № 110] (далі - Правила) '''поняття "промисловий зразок" застосовується як до одного виробу, так і до набору (комплекту) виробів.''' Тобто з точки зору художнього конструювання всі вироби набору (комплекту) повинні мати спільність композиційного та стилістичного вирішення, наприклад чайний або столовий сервіз, набір інструментів, мебельний гарнітур тощо. 
Поняття "один виріб" застосовується як до цілого виробу,наприклад автомобіля, так і до його частини, наприклад бампера, фари тощо.
Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу. 
Власник свідоцтва може передавати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва. 
== Порядок набуття та обсяг правової охорони промислового зразка ==
В Україні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text Закону України "Про охорону прав на промислові зразки"] правова охорона надається промисловому зразку, '''що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності''', тобто є '''новим'''. Зареєструвати можна тільки об'єкт в цілому, а не певну його частину. 
'''Обсяг правової охорони''', яка надається, '''визначається сукупністю суттєвих ознак''' промислового зразка, які заявник висвітлює найбільш доцільним способом на зображеннях промислового зразка, '''визначають обсяг правової охорони, що надається'''. Вони '''вносяться до Державного реєстру патентів України''' на промислові зразки (далі – Реєстр), а також дублюються у виданому документі.
'''Промисловий зразок отримує правову охорону за таких умов:'''
* в якості об’єкту, на який подається заявка, може виступати форма, малюнок чи колірна схема або ж їх сукупність. Вони визначають зовнішні ознаки виробу, задовольняють естетичні та ергономічні потреби; також об'єктом може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу; ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями; ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені.
* правову охорону може отримати лише той промисловий зразок, який не суперечить принципам гуманності та моралі, правилам публічного порядку та є патентоспроможним;
* поданий на отримання патенту об’єкт повинен мати ознаки новизни, тобто нового оригінального дизайнерського рішення;
* промисловий зразок може бути визнаний новим лише у тому випадку, коли відомості про нього не були розголошені у світі до дати подання офіційної заявки або до дати оголошення пріоритету.
* ще одним критерієм охороноздатності промислового зразка – індивідуальний характер.
'''Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер,''' якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
== Об'єкти, які не можуть одержати правову охорону ==
'''Не можуть одержати правову охорону такі об'єкти''':

* об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;
* результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кінцевим користувачем, при цьому матеріально-технічне забезпечення, обслуговування або ремонт виробу звичайним використанням не вважаються;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені для того, щоб один виріб був механічно з’єднаний з іншим виробом або розташований усередині, навколо чи навпроти іншого виробу таким чином, щоб кожен виріб міг виконувати свою функцію; дія зазначеного положення не поширюється на зовнішній вигляд виробів, призначених для множинного складання або з’єднання взаємозамінних виробів усередині модульної конструкції.. (ч. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").
** об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм);
** промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;
** друкована продукція як така.

== Подання заявки на отримання свідоцтва на промисловий зразок та проведення експертизи ==
Заявки на одержання свідоцтва подаються в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ)]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій”] яка виконує функції Національного органу інтелектуальної власності відноситься до сфери управління Міністерства економіки України і є єдиним в Україні державним закладом експертизи, який здійснює розгляд і забезпечує (а де-факто здійснює) державну реєстрацію та видачу охоронних документів на зазначені об'єкти.

'''Особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право, подає заявку до Мінекономрозвитку на адресу Державного підприємства “Український інститут інтелектуальної власності” (далі – Укрпатент): вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601, Україна.'''

'''Документи заявки, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, їх переклад - також у одному примірнику.''' 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил]'''заявка''' – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. 
Вона складається українською мовою й повинна містити:
* заяву про видачу свідоцтва;
*комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;
* опис промислового зразка;
*креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо)
Крім цього, '''повинен бути сплачений державний збір за подання заявки у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності] розмірі'''. 
'''Заявником промислового зразка може бути його автор, роботодавець автора або їхній правонаступник.''' Подати заявку може як фізична, так і юридична особа (резидент і нерезидент) - як самостійно (тільки резиденти), так і через довірену особу. В останньому випадку до матеріалів заявки додається довіреність, видана заявником на ведення діловодства. 
Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка подається без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування на території України. 
'''Якщо заявка подається через патентного повіреного або іншу довірену особу''', то до '''заявки додається довіреність''', яка засвідчує його (її) повноваження. 
Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. (п. 1 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text Закону України "Про охорону прав на промислові зразки"]). 
'''Експертиза''' перевіряє правильність оформлення матеріалів заявки й відповідність їхнім вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»], а також проводиться класифікація об'єкта по Міжнародній класифікації промислових зразків (МКПЗ). У випадку невідповідності матеріалів заявки якій-небудь із встановлених вимог, заявникові направляється повідомлення із зазначенням порушеної вимоги.

Порядок проведення експертизи заявки на промисловий зразок встановлено ст. 14 Закону та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0547-24#Text Правилами складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка, затверджені Наказом Міністерстваекономіки України 07 березня 2024 року № 6237]Він включає:

* установлення дати подання заявки на підставі статті 12 Закону;
* визначення того, чи належить об'єкт, який заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 Закону;
* перевірку заявки на відповідність формальним вимогам статті 11 Закону та Правилам складання;
* перевірку документа про сплату збору за подання заявки на відповідність вимогам Порядку та пункту 10.12 Правил складання.

Якщо опис промислового зразка викладено іншою мовою, то для збереження дати подання його переклад повинен надійти протягом двох місяців від дати подання заявки. '''Якщо матеріали заявки відповідають всім установленим вимогам, заявник Одержує рішення про видачу свідоцтва на промисловий зразок.'''

== '''Патентування промислового зразка в іноземних державах''' ==
Охорону промислового зразка в інших країнах можна одержати двома шляхами.

По-перше, можна подати заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави.

По-друге, можна одержати правову охорону промислового зразка в іноземних державах згідно з Гаазькою угодою про міжнародну реєстрацію промислових зразків (далі – Гаазька угода), яка дозволяє зареєструвати промисловий зразок у кількох державах-учасницях Гаазької угоди шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ). Відповідно до положень Гаазької угоди така заявка подається самим заявником (або його представником) безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ.

У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав.

Перелік держав-учасниць Гаазької угоди розміщено на веб-сайті ВОІВ.

Заявка на міжнародну реєстрацію промислових зразків відповідно до Гаазької угоди подається англійською, французькою або іспанською мовами на вибір заявника. Одна заявка може містити в собі до 100 промислових зразків. Збори, пов’язані з міжнародною реєстрацією, сплачуються одноразово в одній валюті (швейцарських франках) на користь Міжнародного бюро ВОІВ.

Міжнародна заявка має бути складена на офіційному бланку “APPLICATION FOR INTERNATIONAL REGISTRATION” (форма DM/1), встановленому Міжнародним бюро ВОІВ. Копії цих бланків надаються заявникам безоплатно та доступні для завантаження з веб-сайта ВОІВ.

Заявку може бути подано в електронному вигляді (інтерфейс e-filing розміщено на веб-порталі ВОІВ).

У міжнародній заявці поряд з іншими даними обов’язково наводиться зображення відповідного промислового зразка та зазначаються держави-учасниці Гаазької угоди, у яких заявник бажає одержати охорону промислового зразка. Таблиця договірних сторін відповідного акта Гаазької угоди додається до офіційного бланка заявки форми DM/1.

За подання міжнародної заявки потрібно сплачувати Міжнародному бюро ВОІВ чотири різні види мита:

* основне мито;
* звичайне мито за зазначення стосовно кожної зазначеної Договірної сторони, яке, у свою чергу, диференційоване та має три рівні (залежно від зазначення тієї чи іншої договірної сторони, яка зробила відповідну заяву щодо належності до другого або третього рівня мит);
* індивідуальне мито за зазначення стосовно кожної з тих зазначених заявником договірних сторін, які зробили відповідну заяву про те, що звичайне мито за зазначення заміняється на індивідуальне мито за зазначення, розмір якого вказується в заяві;
* мито за публікацію.

Будь-яке мито вважається сплаченим на дату, на яку Міжнародне бюро ВОІВ одержало встановлену суму.

Мито сплачується до Міжнародного бюро ВОІВ одним з таких шляхів:

* внесення в дебет на поточний рахунок Міжнародного бюро ВОІВ;
* сплата на швейцарський поштовий чековий рахунок або будь-який з визначених банківських рахунків Міжнародного бюро ВОІВ банківським чеком;
* сплата готівкою в Міжнародному бюро ВОІВ.

Сплачуючи мито на стадії подання міжнародної заявки, слід зазначити призначення платежу разом з інформацією, яка дозволяє ідентифікувати заявку, найменування заявника та промисловий зразок, до якого належить платіж.

Розміри та різновиди мит, які сплачуються, вказані в Переліку розмірів мита (Schedule of Fees), розміщеному на веб-сайті ВОІВ.

==Видача свідоцтва та строк його дії==
'''Після оплати відомості про видачу свідоцтва на промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетені і одночасно заносяться у відповідний Державний реєстр.''' При цьому заявник промислового зразка одержує свідоцтво і статус власника виключних прав на промисловий зразок. 
'''Видача свідоцтва здійснюється у місячний строк після державної реєстрації свідоцтва. Строк дії свідоцтва на промисловий зразок становить 5 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника промислового зразка повинен подовжувати строк його дії кожні 5 років від дати подання заявки та сплачувати відповідний збір.''' 
Таким чином, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок в Україні становить 25 років від дати подання заявки й цей строк не може бути перевищений. 
Чинність свідоцтва підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту.
==Див. також ==
*[[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
*[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя

2025-06-12T15:18:36Z

Serhii.morozov: Особи, які не можуть бути усиновлювачами

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»]

== Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя ==
=== Куди потрібно звернутися? ===
* 1-крок - до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та отримати висновок про доцільність усиновлення.
* 2-крок - до суду з позовною заявою про усиновлення.
{| class="wikitable"
|+
|Регіональні служби у справах дітей https://www.msp.gov.ua/content/kontakti1.html
|}

=== Перелік необхідних документів ===
Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
До заяви додаються:
* копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія свідоцтва про шлюб;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

=== Строк розгляду ===
Служба у справах дітей '''протягом 10 робочих днів''' після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей], '''розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.'''

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та '''видається заявнику під розписку'''.

Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#Text пункт 91 Порядку Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905]) (далі - Порядок).

=== Згода дитини на усиновлення ===
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки.

Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#Text пункт 72 Порядку]).

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91480916 Зразок судового рішення про усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя].

== Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем==
Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем, який перебуває у шлюбі з громадянином України, здійснюється в порядку який передбачений і для громадян України ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF відповідно до пункту 91 Порядку]). У цьому випадку буде проводитися перевірка іноземця на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру.

==== Перевірка іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру ====
Для перевірки іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянами України і постійно проживають на території України, на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу служба у справах дітей '''протягом п'яти робочих днів''' надсилає повідомлення до Державної служби у справах дітей.

==== Перелік необхідних документів для здійснення перевірки ====
'''До повідомлення додаються:'''
# копія паспорта іноземця з перекладом на українську мову;
# засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає.

Державна служба у справах дітей '''протягом десяти робочих днів''' після надходження повідомлення надсилає запит до Національної поліції.

Національна поліція проводить перевірку заявників відповідно та надсилає відповідь по суті запиту службі у справах дітей, яка розглядає питання про взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. 

Питання про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та підготовка висновку про можливість подружжя бути усиновлювачами, один з якого є іноземцем, розглядається службою у справах дітей '''протягом п'яти робочих''' днів після надходження від Національної поліції результатів перевірки заявників. 

Повідомлення долучається службою у справах дітей до справи заявників, а його копія видається заявникам для подання до суду. '''Строк дії повідомлення - один рік з дня його видачі Національним центральним бюро Інтерполу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n220 пункт 30 Порядку]).

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87209071 Зразок судового рішення в якій просять суд оголосити їх усиновлювачами малолітніх].
== Усиновлення дитини - громадянина України, яка проживає за її межами==

==== Куди звернутися? ====
До [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini консульської установи чи дипломатичного представництва України] в країні проживання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF/ed20240813#n494 пункт 83 Порядку]).

==== Перелік необхідних документів ====
Звертатися із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. 
'''До заяви додаються:'''
* копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем. У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).

==== Строк розгляду ====
Консульська установа чи дипломатичне представництво України '''протягом 20 робочих днів''' після надходження заяви та документів, перевіряє підстави для усиновлення дитини та готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n494 пункт 84 Порядку]).

==== Порядок усиновлення ====
Після проведення усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя дані про усиновлену дитину вносяться службою у справах дітей до Книги обліку дітей, усиновлених вітчимом або мачухою, яка ведеться за формою, а консульською установою чи дипломатичним представництвом України - до Книги обліку рішень про усиновлення дітей.

Документи щодо усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя зберігаються службою у справах дітей до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються, про що складається акт.

==== '''Особи, які не можуть бути усиновлювачами:''' ====
Мають психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, наявність яких встановлено на підставах, передбачених Законом України "Про психіатричну допомогу" та іншими законами України, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України";

Мають захворювання, розлади або стани, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, які встановлені за результатами медичного огляду, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України";

Були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень";

Вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до них було застосовано адміністративне стягнення за його вчинення;

Є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;

Перебувають у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції".
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Усиновлювачі]]
[[Категорія:Діти]]

Відновлення виконавчого провадження внутрішньо переміщеним особам

2025-05-15T07:16:37Z

Serhii.morozov: зміни в інструкції про виконавче провадження

== Нормативна база ==
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закон України «Про виконавче провадження»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12/page Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2014 року №1970/5№ 246/7]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14 Розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#n2 Згідно Закону України "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15 березня 2022 року № 2129-IX] :

До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:

* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
*фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
*юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
*визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Окрім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Законом України від 03.03.2022 року № 2112-IX "Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ"] '''змінено територіальну юрисдикцію судів на час воєнного стану'''.

Додатково див.:

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00824?an=2 Розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"];

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00825 Розпорядження Верховного суду від 10.03.2022 № 4/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"] та ін.

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Територія України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції!]
|}
==Загальна інформація==
На сьогоднішній день більшість документів, які знаходяться на тимчасово окупованій території втрачені у зв’язку з бойовими діями і тому у багатьох громадян постає питання щодо відновлення виконавчого провадження. 
Законодавством України встановлено відповідний порядок для поновлення втрачених документів. Судові рішення про майнові та немайнові стягнення не є винятком. Для стягнення боргу з відповідача, необхідно відновити виконавче провадження. Так само і боржнику для зняття обмежень, встановлених під час виконавчого провадження, після виконання судового рішення необхідно пройти цю процедуру. 
'''Відновлення виконавчого провадження''' – це продовження виконання вимог виконавчого документа державним виконавцем на забезпечення процесуальних гарантій стягувача, спрямованих на повне та фактичне виконання рішення. 
Виконавче провадження можливо відновити за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи державного виконавця.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12/page#n2861 розділу XV Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"] (далі - '''Інструкція'''):

За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:
* втрачене виконавче провадження або його матеріали;
* знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;
* виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на території, на якій ведуться (велися) активні бойові дії або '''тимчасово окупованій''', інформація про які міститься в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією].

==Відновлення виконавчого провадження без звернення до суду==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12/page#n2861 пункту 3 розділу XV Інструкції] виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на території, на якій ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованій, інформація про які міститься в Переліку, необхідно відновити у зв’язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

'''Таким чином, звернення до суду в процесі відновлення втраченого виконавчого провадження у такому випадку не є необхідним.'''

Для відновлення виконавчого провадження необхідно подати до органу державної виконавчої служби заяву про відновлення втраченого виконавчого провадження. Відділи державної виконавчої служби, які здійснюють діяльність, зазначені на сайті [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України].

У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території), поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.

У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на території, на якій ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованій, інформація про які міститься в Переліку, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв’язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).

Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на території, на якій ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованій, інформація про які міститься в Переліку, необхідно відновити у зв’язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"].

==Відновлення виконавчого провадження зі зверненням до суду==
У випадку, якщо для відновлення втраченого виконавчого провадження необхідно подати дублікат виконавчого документа (тобто у всіх випадках, крім зазначеного у попередньому розділі), '''необхідно:'''

'''1.''' Звернутися до відділу державної виконавчої служби, в якому знаходилось на виконанні виконавче провадження, із '''''запитом щодо стану провадження'''''.

''Відділи державної виконавчої служби, які здійснюють діяльність, зазначені на [https://minjust.gov.ua/ сайті Міністерства юстиції України].''

Відділ ДВС повідомить, що виконавче провадження було втрачено внаслідок бойових дій або тимчасової окупації. Ця відповідь буде підставою для звернення до суду з заявою про відновлення судового провадження.

'''2.''' Звернутися до відділу ДВС із '''''заявою про відновлення втраченого виконавчого провадження'''''.

В заяві зазначається:

- яке виконавче провадження необхідно відновити (номер провадження);

- реквізити виконавчого документа;

- сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження);

- обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (зокрема, перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території);

- які саме документи по справі необхідно поновити;

- для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого провадження бажано додати документи або їх копії, що збереглись і стосуються справи, '''навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку'''.

'''3.''' Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо суд, який видавав виконавчий документ, не здійснює діяльності, '''необхідно пройти процедуру відновлення втраченого судового провадження''', звернувшись до суду, відповідно до зміненої підсудності. Інформацію про зміну територіальної підсудності після початку збройної агресії Російської Федерації у 2014 році можна знайти у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14 розпорядженні Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №2710/38-14]. Інформацію про актуальну підсудність після 24.02.2022 року можна знайти на сайті Верховного Суду у [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Розпорядженнях Голови Верховного Суду].

Адресу суду можна знайти на офіційному [http://court.gov.ua/ веб-порталі «Судова влада»].

Вимоги до заяви про відновлення втраченого судового провадження встановлені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Розділі X Цивільного процесуального кодексу України] (для цивільних справ), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Розділі VIII Господарського процесуального кодексу України] (для господарських справ), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Розділі V Кодексу адміністративного судочинства України] (для адміністративних справ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9602 ст. 495 Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4355 ст. 364 Господарського процесуального кодексу України] , [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12622 ст. 391 Кодексу адміністративного судочинства України], судовий збір за подачу заяви про відновлення втраченого судового провадження '''не сплачується'''!

За результатами розгляду зібраних і перевірених матеріалів '''суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині,''' яку, на його думку, необхідно відновити.

'''4.''' Звернутися до суду із '''''заявою про видачу дубліката виконавчого документа'''''.

Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. '''За видачу дубліката справляється судовий збір''' у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»].

Вичерпний перелік категорій громадян, які не сплачують судовий збір визначені ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»].

'''5.''' Отриманий дублікат виконавчого листа направляється поштою на адресу чи надається особисто до відділу державної виконавчої служби.

У випадку, якщо до отримання дубліката виконавчого документа Ви не зверталися до відділу ДВС із заявою про відновлення виконавчого провадження, необхідно це зробити разом із поданням дубліката (вимоги до заяви див. вище).

Державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту надходження до нього дубліката виконавчого документа виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження, копія даної постанови не пізніше наступного дня надсилається до органу який видав виконавчий документ та сторонам виконавчого провадження. Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закону України «Про виконавче провадження»].

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}

[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Договір на користь третьої особи

2025-04-15T14:01:27Z

Serhii.morozov: Сфера застосування договору на користь третьої особи

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80 Кодекс торгівельного мореплавства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]

== Загальна характеристика договору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3161 статті 636 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) '''договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі'''. Водночас даний договір може породжувати для третьої особи права щодо боржника та/або кредитора. Маються на увазі договори, що укладаються на користь третіх осіб, тобто договори, в яких вигодонабувачем виступають не сторони договору тобто юридична конструкція договору на користь третьої особи полягає у тому, що за цим договором зобов’язана сторона (боржник) повинна вчинити дію не на користь другої сторони (кредитора), а на користь третьої особи, яка не бере участі в укладенні договору. На користь третьої особи можна «виговорити» право, яким ця особа може скористатись чи відмовитись від нього, але не можна без її згоди покласти на неї цивільно-правовий обов’язок.

Зазвичай договори укладаються з метою, корисною для сторін. Втім ринкові відносини дедалі частіше зумовлюють виникнення договірних зв’язків, у яких виконання здійснюється на користь іншій особі, яка наділена самостійним правом вимоги, що отримало назву ''договорів на користь третьої особи''. Така юридична модель договору є досить поширеною та популярною серед суб’єктів підприємницької діяльності. Суть її полягає у тому, що боржник вчиняє певні дії (сплачує гроші, передає майно, виконує роботи, надає послуги тощо) як повністю, так і в певній частці на користь особи, яка не бере участі в укладанні цього договору, але при визначенні поняття договору на користь третьої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3161 частина перша статті 636 ЦК України]) законодавець, насамперед, акцентував увагу на поведінці зобов’язаної сторони договору, оскільки лише частина друга цієї правової норми, диспозитивний характер якої можна тлумачити неоднозначно, вказує на виникнення права вимоги у третьої особи, на користь якої укладено договір.

ЦК України прямо передбачає можливість застосування даної моделі цивільно-правових відносин '''у зобов’язаннях дарування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3573 стаття 725 ЦК України]), '''страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4620 стаття 985 ЦК України]), '''управління майном''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4848 стаття 1034 ЦК України]), '''банківського вкладу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4995 стаття 1063 ЦК України]).
Крім того, в літературі висловлено думку, що договори '''перевезення та лізингу''' також можуть укладатися на користь третьої особи. Щодо перевезення, то теоретичні напрацювання були підтримані практикою, і у постанові Верховного Суду України визнано право на існування договору про організацію перевезень на користь третіх осіб.
Конструкція договору на користь третьої особи ''відрізняється від інших договорів'', яким притаманне те, що вони укладаються на користь самих сторін. Такий договір породжує для третьої особи в більшості випадків лише права, не створюючи для неї обов'язків. Тобто їй '''надається право самостійної вимоги на підставі договору''', в укладенні якого вона не брала участі ('''наприклад''', ''договір страхування життя, відповідно до якого страхувальник може назначити особу, якій має бути виплачена страхова сума''). Його специфікою є також те, що у разі, '''якщо третя особа відмовилася від наданого їй права, то сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору'''.

З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити укладений ними договір без її згоди, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання за вказаним договором можуть вимагати як особа, що уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не передбачено умовами договору, нормами законодавства, або не випливає із суті договору.
== Поняття "треті особи" ==
Як відомо, '''учасниками зобов'язальних відносин крім сторін можуть бути також інші суб'єкти''', яких прийнято йменувати третіми особами.

''В окремих випадках вони можуть мати '''як права, так і обов'язки''', але в деяких випадках — '''виключно права'''.'' При укладенні договорів на користь третіх осіб особа, на користь якої укладається договір, може бути насамперед відома або невідома. У деяких видах договорів '''ідентифікація третіх осіб''' є не лише бажаною, а й обов'язковою, оскільки за її відсутності ні виконання на їх користь, ні прийняття відмови від виконання не є можливим. Договір на користь третьої особи '''слід відрізняти від договору про виконання третій особі, за яким третя особа не набуває права вимагати виконання обов'язку від боржника'''.

Суттєвим моментом для характеристики третьої особи є те, що вона перебуває в певному правовому зв'язку з однією зі сторін зобов'язання, причому цей зв'язок залежно від виду договору не обов'язково має існувати на момент укладення договору, він може виникати і після його укладання ('''наприклад,''' ''зобов'язання з відшкодування шкоди, яке за договором покладається на страхову компанію)''. Цей зв'язок може бути не лише цивільно-правовим, а й трудовим, оскільки договір на користь третьої особи може укладатись не тільки за згодою сторін, але і в силу вимог законодавства — '''наприклад''', ''передбачено укладання договорів страхування на користь третіх осіб, де третіми особами виступає визначена законодавством категорія працівників''. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n1080 статті 118 Повітряного кодексу України] (далі – ПК України) '''замовник зобов'язаний''' страхувати своїх працівників, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків. Обов'язкове страхування від професійних ризиків має здійснюватися щодо життя та здоров'я суддів.
== Сфера застосування договору на користь третьої особи ==
Чи не найпоширенішим договором на користь третьої особи '''є договір страхування цивільно-правової відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки'''. Тут відповідно до законодавства право вимагати відшкодування у разі настання страхового випадку буде не страхувальник, а потерпіла особа. Деякі випадки обов'язкового укладення договорів на користь третіх осіб зумовлені великими фінансовими та іншими ризиками, властивими діяльності, що здійснюється особою. У певних випадках чітко визначено осіб, які повинні здійснити страхування, та об'єкти такого страхування, а інколи – навіть і його сума. Прикладом такого договору є ''службове страхування приватних нотаріусів'', яке передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n268 статтею 28 Закону «Про нотаріат»], відповідно до якої для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди приватний '''''нотаріус зобов'язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування відповідальності'''''. Мінімальний розмір страхової суми становить тисячу мінімальних розмірів заробітної плати. Розмір заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.

Повітряним кодексом також передбачене здійснення страхування на користь третіх осіб. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n1080 статті 118 ПК України] Експлуатант цивільного повітряного судна комерційної авіації зобов'язаний страхувати:

1) членів екіпажу повітряного судна та інший авіаційний персонал;

2) свою відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам;

3) осіб, які мають право перебувати на борту повітряного судна на законних підставах без придбання квитків.

2. Експлуатант або власник цивільного повітряного судна комерційної авіації зобов'язаний страхувати повітряні судна.

3. Авіаперевізник зобов'язаний страхувати свою відповідальність за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу і пошті.

4. Замовник авіаційних робіт зобов'язаний страхувати своїх працівників, працівників інших організацій, задіяних у виконанні авіаційних робіт, та осіб, які забезпечують технологічний процес під час виконання авіаційних робіт.

5. Експлуатант або власник повітряних суден авіації загального призначення, у тому числі легких, надлегких, аеростатичних та аматорських, зобов'язаний страхувати свою відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам.

6. Аеропорт зобов’язаний страхувати свою відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам.

7. Організації, що надають послуги з аеронавігаційного обслуговування, зобов'язані страхувати свою відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам.

8. Розробники, виробники цивільної авіаційної техніки, організації з технічного обслуговування, що мають право проводити випробувальні польоти, зобов'язані страхувати повітряні судна, членів екіпажу, інший авіаційний персонал та свою відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам. Це положення також застосовується до навчальних закладів під час виконання навчально-тренувальних польотів.

Крім того, ''до договорів на користь третьої особи слід віднести договір довічного утримання (догляду)'', оскільки частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3650 статті 746 ЦК України] передбачено, що '''договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи'''.
== Особливості набуття прав ==
Не завжди існує можливість для особи, що укладала договір на користь третьої особи, отримати передбачене ним виконання у разі відмови третьої особи від свого права за договором. '''Наприклад''', ''відповідно до частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4620 статті 985 ЦК України] страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування''. В силу специфіки даної ситуації, у разі, якщо третя особа відмовиться від отримання страхового відшкодування, страхувальник не зможе отримати страхову виплату. У такому випадку фактичним вигодонабувачем швидше всього стає страхова компанія, яка просто не буде виплачувати страхову виплату.

Особливу увагу слід звернути на '''договір банківського вкладу''', де найбільше в порівнянні з іншими видами договорів '''передбачені можливості сторони, яка укладає договір на користь третьої особи'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4855 Стаття 1063 ЦК України] прямо передбачає, що '''фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи'''. Ця особа ''набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги'', що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами. До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, що зробила вклад. Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.

Специфіка даних видів договорів в тому, що істотною умовою є '''чітка ідентифікація особи''', на користь якої робиться вклад: якщо це '''фізична особа''' – необхідно зазначати її прізвище, власне ім'я та по батькові; якщо вклад '''зроблено на користь установи, товариства або іншої організації''', істотною умовою є найменування юридичної особи. Договір банківського вкладу, в якому відсутнє ім'я або найменування особи, на користь якої відкритий депозитний рахунок, вважається нікчемним правочином.

Право третьої особи скористатися наданою можливістю, якщо інше не витікає з характеру правовідносин між учасниками зобов'язання, може переходити до правонаступників третьої особи. '''У разі, коли помирає особа, на користь якої зроблений вклад, і яких-небудь додаткових умов із цього приводу в договорі немає, у спадкоємців виникає право на цей вклад'''.

''Окрім того, в деяких випадках третя особа може частково прийняти виконання на свою користь, тим самим відмовившись від прийняття іншої частини зобов'язання. Відповідно, у такому випадку права на отримання виконання частини, стосовно якої відмовилась третя особа, набуває особа, що укладала договір на користь третьої особи.''
* Також сліж зазначити що виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

* З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.

* Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
[[Файл:Договір про виконання обов'язку на користь третьої особи.docx|міні|Договір про виконання обов'язку на користь третьої особи]]

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67319623 Постанова Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 215/5112/13-ц (виплата страхового відшкодування внаслідок пожежі)]

== Див. також ==
* [[Договір дарування]]
* [[Договір довічного утримання]]
* [[Договір страхування]]
* [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Витребування майна від добросовісного набувача

2025-04-15T05:49:36Z

Serhii.morozov: Зміни в Законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4292-20#Text Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" від 12.03.2025 року №4292-ІХ]

== Добросовісний набувач ==
'''Добросовісний набувач''' — набувач, який не знав і не міг знати, що він придбав майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати.

== Право власника на витребування майна від добросовісного набувача ==
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України] характеризує право власника на витребування майна від добросовісного набувача в наступних випадках:

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
* було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
* було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
* вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

== Визначення поняття добросовісності у власності на майно ==
Передусім важливо зрозуміти чи був набувач добросовісним під час набуття майна.

Закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Власник визнається добросовісним, якщо, здобуваючи річ, він не знав і не повинний був знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо власник речі знав, чи принаймні, повинний був знати, що здобуває річ в особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним.

Встановлення добросовісності набуття майна покладається на набувача, який має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Наприклад, добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано за відчужувачем такого майна або в цьому Реєстрі речових прав був запис про судовий спір щодо цього майна.

Тому, щоб запобігти ризикам набуття статусу добросовісного набувача в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.88 ЦК України], щонайменше необхідно перевіряти документи контрагента, що підтверджують його право власності на майно і відповідні державні реєстри (Єдиний державний реєстр судових рішень, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Автоматизовану систему виконавчого провадження, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (у разі купівлі нерухомості).

== Характеристика умов витребування майна у добросовісного набувача ==
У добросовісного власника майно може бути витребуване не завжди. Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, як придбане ним майно – відплатно чи безвідплатно.

Власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у випадку, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, поза їх волею, та коли такий набувач набув майно за відплатним договором. Якщо майно було загублено власником, викрадено в нього чи вибуло іншим шляхом поза його волею, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно. Це ж правило діє і тоді, коли річ вибула з володіння особи, якому власник передав її за договором.

'''''Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно.'''''

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно було набуте певною особою поза волею власника і це порушує права та законні інтереси власника, він може звернутися за судовим захистом своїх порушених права - пред’явити до добросовісного набувача позов про витребування майна.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 388 ЦК України], передбачає не тільки втрату чи розкрадання як підставу для захисту інтересів власника шляхом віндикації, але й інші випадки, хоча закон їх не перелічує.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом

Головне, щоб майно вибуло з володіння власника не з його волі (пожежа, повінь і інші стихійні явища, у зв´язку з якими річ вибуває з володіння власника фактично поза його волею). У випадку, коли річ вибуває з володіння власника за його бажанням (він може передати її на зберігання), власник несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив довірити своє майно. Якщо власник неналежним чином поставився до вибору особи, яка б заслуговувала довіри, то він позбавляється права вимагати повернення речей від добросовісного набувача, але йому надається можливість вимагати відшкодування збитків від особи, яка не виправдала його довіру за договором.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 389 ЦК України] від добросовісного набувача не можна витребувати гроші та цінні папери, що існують у паперовій формі на пред'явника.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 390 ЦК України] Власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

'''Увага!''' 9 квітня 2025 року набув чинності Закон № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» Закон передбачає, що майно не може бути витребувано, якщо з дати проведення державної реєстрації права власності минуло більше 10 років.

Визначено, що дія цього положення не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало:

а) до об'єктів критичної інфраструктури;

б) до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

в) до об'єктів та земель оборони;

г) до об'єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів (територій) на момент вибуття з володіння;

ґ) до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів на момент вибуття з володіння;

д) до пам'яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.

== Що має право вимагати від власника майна добросовісний набувач ==
Добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Необхідними вважаються витрати на утримання речі і підтримання її в нормальному стані (витрати на поточний і капітальний ремонт, техобслуговування тощо)

Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

== Обґрунтування умов віндикаційного позову в витребуванні майна у добросовісного набувача ==
[[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|Віндикаційний позов]] – позов неволодіючого майном власника до його фактичного набувача про витребування індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.387 ЦК України]).

''Позивачем'' у віндикаційному позові може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Крім власника, може бути особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє майном на підставі договору (наприклад, оренди, схову, комісії) або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном.

Предмет віндикаційного позову – є вимога про повернення майна з чужого незаконного володіння. Тобто, умовою віндикації є відсутність договірних відносин між сторонами спору (першим власником та останнім).

У разі загибелі індивідуально визначеного майна, зміни свого початкового господарського призначення, підстав для задоволення віндикаційного позову немає, власник має право лише на відшкодування збитків.

Для задоволення віндикаційного позову істотне значення має добросовістність (недобросовістність ) незаконного володільця.

Від недобросовісного набувача, майно може бути витребуване власником в усіх випадках.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 388 ЦК України].

У випадку, якщо добросовісний власник придбав річ безоплатно у особи, що не мала права її відчужувати, то віндикаційний позов власника підлягає задоволенню у всіх випадках, незалежно від того, як вибула річ з володіння власника (з його волі чи не з його волі).

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі

2024-06-09T08:29:21Z

Serhii.morozov: Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (Постанова ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц).

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]

== Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі ==
Традиційно разом із фактами, які вимагають доведення шляхом подання доказів, виділяють також обставини, що не потребують складної доказової процедури. Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить про наявність трьох основних груп фактів, які ведуть до звільнення від тягаря доведення: визнані, загальновідомі та преюдиціальні обставини.

=== Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

'''Визнання''' - це повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи.

Процесуальним наслідком визнання в цивільному процесі однією зі сторін факту встановленим, є набуття фактом безспірного характеру і звільнення другої сторони від його доказування.

'''Визнання певної обставини''' '''звільняє від обов‘язку її доказування''' лише тоді, коли її визнали інша сторона, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Якщо хоча б хтось з числа цих осіб, які беруть участь у справі обставину не визнає, вона потребує доказування.

Визнання обставини не можна ототожнювати із визнанням позову.

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 82 ЦПК України] відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

=== Обставини, визнані судом загальновідомими ===
Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6613 (ч.3 ст. 82 ЦПК України)], і в такому разі вони '''не потребують доказування'''.

'''Загальновідомими''' є обставини, '''які відомі широкому колу осіб''', в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об’єктивність їх існування очевидна. Загальновідомі обставини поділяються на:
* ''всесвітньо відомі'' (наприклад столиці держав, географічні назви);
* ''відомі на території певної держави (наприклад, національні свята, історичні події, прізвища керівників держави)'';
* ''локальні, тобто відомі на обмеженій території (наприклад, місцезнахоження органів місцевого самоврядування, назви вулиць)''. 
Не можуть вважати загальновідомими обставинами не факти, а їх оцінки, позиції державних та громадських органів, відомості про окремих фізичних осіб, а також обставини, які хоч і відомі широкому колу осіб, але які не мають об‘єктивного існування.

Загальновідомі обставини не потребують доказування незалежно від згоди сторін, оскільки вони достеменно відомі суду.

Загальновідомість конкретних обставин суд повинен визнати. Для того, що б суд це питання розглянув, '''зацікавлена особа''', та на яку покладається тягар доказування цієї обставини, '''повинна подати клопотання''' про визнання певної обставини загальновідомою. '''Клопотання вирішується ухвалою''' суду про визнання обставини загальновідомою. Така ухвала оскарженню не підлягає.

=== Преюдиціальні обставини ===
Третьою підставою звільнення від доказування є '''преюдиціальність обставин''', існування або не існування якої встановлене судовим рішенням, що вступило в законну силу, у цивільній, господарській або адміністративній справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 82 ЦПК України]).

'''Преюдиціальність''' - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

'''Обставини, встановлені рішенням суду''' у господарській, цивільній або адміністративній справі, що '''набрало законної сили''', '''не доказуються при розгляді іншої справи''', у якій беруть '''участь ті самі особи або особа''', щодо '''якої встановлено ці обставин'''и, якщо інше не встановлено законом.

'''Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду''' у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, '''не доказуються''' при розгляді іншої справи, '''проте можуть бути''' у загальному порядку '''спростовані особою, яка не брала участі у справі''', в якій такі обставини були встановлені.

Тобто, обставини встановлені рішенням суду не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Преюдиціальність дає привілей стороні у справі повторно не доказувати такі факти для обґрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування.

'''Дія преюдиції припиняється''', коли попереднє преюдиціальне '''рішення''', зокрема судове, '''скасовано в установленому порядку'''.

Якщо суд дійде висновку, що обставини спору протилежні чи колізійні визначеним під час слухання іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу слід вирішити відповідно до тих обставин, які безпосередньо встановлені судом, котрий її розглядає. Сторона у справі може заперечувати преюдиціальні факти належними та допустимим доказами й суд повинен ці заперечення розглядати й оцінювати.

'''Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (Постанова ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц).'''

'''Вирок суду в кримінальному провадженні''', '''ухвала про закриття кримінального провадження''' і звільнення особи від кримінальної відповідальності''' або '''постанова суду''' у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, '''є обов’язковими для суду,''' що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише '''в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6 ст. 82 ЦПК України]).

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Обставини,встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.

[[категорія: Цивільне процесуальне право]]

Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян

2024-04-16T14:08:22Z

Serhii.morozov: Постанова КМУ № 366 від 02.04.2024

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text каз Президента від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указ Президента України від 23 січня 2023 року № 27 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року "Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57] (далі - Правила)
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/0/03/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83.pdf Роз'яснення Державної прикордонної служби України від 17 березня 2022 року № 23-6855/0/6-22-Вих "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р.№ 1147 "Про прикордонний режим"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zminy-do-pravyl-peretynannia-derzhavnoho-kordonu-hromadianamy-ukrainy-366-020424 Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 р. №366 "Про внесення зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#n9 статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України"] громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.

Документи, що дають право громадянину України на виїзд з України та на в’їзд в Україну, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#n14 статті 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну"] є:
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]] (дає право на в’їзд в Україну).
У зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] та на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб. Також постановою КМУ від 07.12.2023 р.№1292 були внесені зміни в Постанову КМУ від 27.07.1998р.№1147"Про прикордонний режим", згідно якими, зокрема, визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в"їжджають, перебувають проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. Цією ж постановою визначений порядок отримання такого дозволу.
== Виїзд за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років та жінок-військовозобов'язаних під час дії воєнного стану ==
За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"].

'''Додатково див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

Водночас обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України '''чоловічої статі віком від 18 до 60 років''' не застосовуються до осіб:
{| class="wikitable mw-collapsible"
!№
!Категорія військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (''стаття 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'')
!Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану
|-
|1.
|Особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
|''посвідчення про відстрочку від призову (бронь) та документи про відрядження''
|-
|2.
|Особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
|''посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], в яких зазначено групу та причину інвалідності (далі - '''документи, що підтверджують інвалідність'''), або ''довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу'', за формою, затвердженою Мінсоцполітики, ''довідка військово-лікарської комісії про непридатність''
|-
|3.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
|''документи, що підтверджують '''утримання''' трьох і більше дітей віком до 18 років.''
[https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-pitannya-vidpovid/ Такими документами можуть бути:]
* свідоцтво про народження дітей (трьох і більше);
* посвідчення батька багатодітної сім’ї;
* рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;
* свідоцтво про смерть одного із батьків дитини;
* рішення суду про відібрання дитини у одного із батьків без позбавлення батьківських прав;
* рішення суду про визнання одного із батьків безвісти зниклим;
* рішення суду про оголошення одного із батьків померлим.
Чоловік, який є батьком трьох і більше дітей, може перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копій.

Якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною (дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей) ''(наприклад, рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з державної виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів, тощо).''
|-
|4.
|Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про оголошення матері померлою''
|-
|5.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
|''посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради / індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу /'' ''медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років, а також свідоцтво про народження дитини (дітей), документи, що підтверджують родинні зв'язки (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|6.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (далі - ''діти, хворі на тяжкі хороби''), але якій не встановлено інвалідність;
|''документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я'' в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерство охорони здоров'я України), ''довідка про отримання державної допомоги на таку дитину, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), свідоцтво про народження дитини (дітей), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|7.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); документи, що підтверджують інвалідність''
|-
|8.
|Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
|письмове погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей, а також ''документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, рішення органу опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року)''
|-
|9.
|Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
|''довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|10.
|Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність''
|-
|11.
|особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність, а також документіи, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.''
|-
|12.
|Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
|''документ, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та [[Визнання фізичної особи недієздатною|рішення суду про визнання особи недієздатною]]; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|13.
|Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дитини (дітей) та документ, що підтверджують проходження чоловіком/дружиною одного із видів військової служби''
|-
| colspan="2" |'''Категорії осіб, яким дозволено перетинати державний кордон України у разі введення в Україні воєнного стану (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України]'')'''
|'''Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану'''
|-
|14.
|Водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України
|''відповідне рішення про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)''
|-
|15.
|Водії транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом
|''за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека''
|-
|16.
|Працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці
|''відповідне рішення про виїзд за межі України''
|-
|17.
|Спортсмени, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;
тренери із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортивні судді та інші фахівці, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортсмени, тренери, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, осіб, що забезпечують організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, спортивних суддів, арбітрів.
|''підтвердні документи щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном''
|-
|18.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах
|1) курсанти закладів освіти:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''довідка від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
2) особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''суднова роль (список осіб суднового екіпажу) (crew list);''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
3) інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
# ''трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання або лист від судновласника, оператора судна про намір укласти з громадянином України трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання''
|-
|19.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, що належать до авіаційного персоналу, є державними інспекторами з авіаційного нагляду або особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби, та працівниками Державного авіаційного підприємства “Україна”, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном, а також є студентами або курсантами закладів освіти України, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або в авіаційні школи або тренажерної підготовки, а також студенти або курсанти закладів освіти України, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або в авіаційні школи
|1.Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента):
* засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон.
2.Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента):
* копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
3.Державні інспектори з авіаційного нагляду та особи, уповноважені на проведення перевірок:
* наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок.
4.Працівників Державного авіаційного підприємства “Україна” - наказ підприємства про відрядження працівника за кордон.

5.Студентів або курсантів закладів освіти України:

- довідка від закладу освіти України щодо направлення студента або курсанта для проходження практичної льотної підготовки в іноземному закладі освіти або в авіаційній школі;

- військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
|-
|20
|Чоловіки віком від 18 до 22 років, які за денною формою здобуття освіти здобувають ступінь вищої освіти бакалавра ('''магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування''') в закладах вищої освіти України державної або комунальної форми власності та які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#n8 Порядком реалізації права на академічну мобільність, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. N 579] , '''є учасниками програм освітньої академічної мобільності і прямують на навчання в іноземні заклади освіти''',
|
* довідка від закладу вищої освіти України щодо направлення учасника програми освітньої академічної мобільності для навчання в іноземному закладі освіти із зазначенням підстави співробітництва, строку навчального семестру за кордоном, відсутності за результатами двох останніх семестрів (півріч) негативних оцінок і фактів перескладання заліків і екзаменів та підтвердження рівня володіння здобувачем освіти мовою викладання в іноземному закладі освіти;
* копія договору академічної мобільності, засвідчена закладом освіти України в установленому порядку;
* е-квиток студента (учня), перевірений засобами Порталу Дія за допомогою електронних пристроїв шляхом зчитування або введення унікального електронного ідентифікатора;
* військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
|}
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' [https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Детальну інформацію щодо категорій осіб, які мають право на виїзд, та переліку документів, необхідних для перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану див. на сайті Державної прикордонної служби України.]
|}

== Перетин кордону особами з інвалідністю в умовах надзвичайного або воєнного стану ==
'''Перетинати державний кордон мають право:'''
* особи з інвалідністю за '''наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус''', або п'''енсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”,] “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-15#n14 форми] (далі - документи, що підтверджують інвалідність);
*особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;
*особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено статус "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);
*батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.
== Перетин кордону дітьми в умовах воєнного стану ==
⇒ Супровід '''дітей, хворих на тяжкі хвороби''', які мають ''документи, зазначені в пункту 5 таблиці'', здійснюється матір'ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, а також ''документів, що підтверджують родинні зв'язки'' (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або ''документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину'' (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями) (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Виїзд за межі України '''дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку''' та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:
# паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, на підставі яких [https://dpsu.gov.ua/ Державна прикордонна служба України] (далі - Держприкордонслужба) дозволить перетин державного кордону;
# наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
# письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України] (далі - Насоцслужба). Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв'язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
# запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування''', але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу / працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності документів, передбачених для виїзду дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, а також рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім'ї або дітей, які влаштовані в сім'ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування.

⇒ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку в супроводі одного із законних представників здійснюється за наявності '''письмового погодження''' служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.[[Файл:1404-3.jpg|міні]]
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 16-річного віку''', в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків '''''письмовою заявою''''', завіреною органом опіки та піклування, здійснюється ''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини'' (за відсутності паспорта громадянина України)/''документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону''. При цьому рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів (зазначені в ''таблиці'').

Після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов'язані '''протягом одного робочого дня''' звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

'''Зверніть увагу!'''

23 травня 2023 року змінилися деякі правила виїзду дітей за кордон у супроводі '''третіх осіб за довіреністю'''. Йдеться про довіреності, видані без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчені нотаріусом.

Після 23 травня 2023 року нотаріально завірені довіреності, оформлені на білому папері втрачають свою дійсність.

Довіреності на білому папері, оформлені до 23 травня 2023 року потребують довідки підтвердження.

Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України № 469] від 09.05.2023 року (набрала чинності 23.05.2023 року) передбачено, що для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності;

Нотаріально завірені довіреності на білому папері на виїзд дитини за кордон у супроводі третіх осіб, видані після 23 травня, втрачають свою дійсність.

== Перетин кордону військовослужбовців, осіб із складових сил оборони та сил безпеки, які потребують лікування ==
Не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України на '''військовослужбовців''', які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів та які можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України і медичний персонал, що їх супроводжує, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закону України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"].
Виїзд '''осіб із складових сил оборони та сил безпеки''', постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону) та за наявності висновку про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та листа Міністерства охороги здоров'я України про погоджений з іноземною стороною перелік осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

'''Детальніше див.:''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]

'''Сили безпеки''' - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#top Закону України "Про Національну безпеку України"]).

'''Сили оборони''' - Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), тобто батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
== Перетин кордону водіями, працівниками підприємств залізничного транспорту, учасниками спортивних змагань (спортсменів, тренерів, спортивних суддів та інших фахівців) та членами екіпажів морських суден тощо ==
⇒ Рішення про виїзд за межі України '''водіїв''', що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Міністерством інфраструктури України (Мінінфраструктури) або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у '''листах''' від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
# військових, правоохоронних органів;
# військових адміністрацій;
# медичних закладів;
# відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк '''не більше 6 місяців'''. Водночас, такі водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни встановленої мети виїзду за кордон Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Інформація про '''водіїв''' транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі '''заявки''' ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється таким водієм лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:
# один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;
# два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Зазначені водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 60 календарних днів''' з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Рішення про виїзд за межі України '''працівників підприємств залізничного транспорту''', які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:
* щодо працівників АТ "Українська залізниця" та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, - Мінінфраструктури;
* щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, - обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням таких підприємств.
Рішення про виїзд за межі України приймається на строк '''не більше 6 місяців''' на підставі '''листів''' підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану (пункт 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердними документами для пропуску '''спортсменів''', які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''тренерів''' із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''спортивних суддів та інших фахівців''', що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон є '''рішення''' Міністерство молоді та спорту України щодо включення до складу учасників спортивного заходу.

Такі учасники спортивних змагань можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу (пункт 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів у довільній формі чоловікам віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують '''для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден''', видається [https://marad.gov.ua/ua Адміністрацією судноплавства] у дводенний строк з моменту отримання завірених копій документів від зазначених осіб, за підписом Голови Адміністрації судноплавства або його заступника, яке містить гербову печатку або на яке накладено [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] (пункт 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
[[Файл:Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів моряків.jpg|міні]]
Інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану, після отримання від [https://marad.gov.ua/ua Адміністрації судноплавства] підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів, а також особи, які досягли віку від 18 до 60 років та отримали довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором, зобов'язані особисто '''в семиденний строк''' повідомити відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, та отримати дозвіл на виїзд з місця проживання від керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти СБУ, Служби зовнішньої розвідки України - дозвіл відповідного керівника) для пред'явлення уповноваженим службовим особам Держприкордонслужби під час перетину кордону.

Такі особи можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше строку дії трудового договору (контракту)'''.

'''Важливо!''' [https://marad.gov.ua/ua/news/procedura-otrimannya-dozvolu-dlya-viyizdu-moryakiv-na-robotu Процедура отримання дозволу для виїзду моряків на роботу (роз'яснення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України)]
== Право на перетин кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указом Президента України від 23.01.2023 № 27 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану»] введено в дію рішення РНБО про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, згідно з яким Кабінету Міністрів України доручено внести зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил] щодо перетину державного кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств.'''

Відповідно до пункту 2-14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил] члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники, Державний секретар Кабінету Міністрів України, його перший заступник та заступники, Керівник Апарату Верховної Ради України, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств, Керівник Офісу Президента України та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, та їх заступники, Голова Служби безпеки, його перший заступник та заступники, Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники, судді Конституційного Суду України, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники, депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, '''мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.'''

Пропуск через державний кордон жінки (у тому числі тієї, яка є усиновлювачем, опікуном, піклувальником, однією з прийомних батьків або однією з батьків-вихователів) та/або чоловіка, який є одиноким батьком, одиноким усиновлювачем або опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи батьком-вихователем (за умови, що він не перебуває у шлюбі та самостійно виховує та утримує дитину без участі матері), із числа зазначених у цьому пункті осіб, які мають або виховують дитину/дітей віком до 18 років, під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.
== Право на першочергове проходження державного кордону ==
Особи з інвалідністю I групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю) (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

== Пропуск військовослужбовців через державний кордон ==
Пропуск військовослужбовців через державний кордон здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби на підставі прийнятих Міністром оборони, керівником іншого утвореного відповідно до закону військового формування, керівником правоохоронного органу спеціального призначення, керівником розвідувального органу рішень щодо виконання завдань у сфері безпеки і оборони.

Зверніть увагу! 02.04.2024 року Постановою Кабінету Міністрів України було внесено зміни до правил перетинання Державного кордону громадянами України. Доповнити Правила пунктом 2 19 такого змісту:

У разі введення на території України воєнного стану пропуск через державний кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 22 років, які за денною формою здобуття освіти здобувають ступінь вищої освіти бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) в закладах вищої освіти України державної або комунальної форми власності та які згідно з Порядком реалізації права на академічну мобільність, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 66, ст. 2183; 2022 р., № 42, ст. 2290), є учасниками програм освітньої академічної мобільності і прямують на навчання в іноземні заклади освіти, здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетинання державного кордону України, наявності підтвердних документів.

== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонної служби України:
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044) 527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).
== Корисні посилання ==
*[https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]
*[https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]
*[https://tripadvisor.mfa.gov.ua/ Корисна інформація від МЗС для громадян України, які планують виїжджати за кордон]
==Див. також==
* [[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Консульський облік громадян України]]

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114466470 постанова Верховного Суду України від 26 жовтня 2023 року у справі №260/3428/22](право на відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі абзацу 2 частини третьої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], не є безумовною та самостійною підставою для перетину державного кордону України в умовах воєнного стану).
== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]

Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу

2024-03-12T13:17:12Z

Serhii.morozov: Про внесення зміни до глави XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо строків строкової військової служби

== Нормативна база==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0073-18 Наказ Міністерства оборони України від 20 грудня 2017 року № 684 "Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов’язаних"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3600-20#Text Закон України Про внесення зміни до глави XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо строків строкової військової служби]
== Хто призивається на строкову військову службу ==
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає:
* підготовку громадян до військової служби;
* приписку до призовних дільниць;
* прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
* проходження військової служби;
* виконання військового обов'язку в запасі;
* проходження служби у військовому резерві;
* дотримання правил військового обліку.
На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (частина перша статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] (далі - Закон).

'''Важливо!''' Відповідно до ч. 1 ст. 18-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.

'''Особливості призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану.'''

Відповідно до ч. 2 ст. 18-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] військовослужбовці строкової військової служби, строк військової служби яких, встановлений частиною першою статті 23 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону], закінчився під час дії воєнного стану та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до частини дев’ятої статті 23 цього Закону, та які під час дії воєнного стану вислужили не менше шести місяців, за їх власним бажанням можуть бути переведені на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у порядку, встановленому відповідними положеннями про проходження громадянами України військової служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 18-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо:

* організації та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних або виключення з військового обліку;
* направлення призовників, які виявили бажання вступити до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні.

== На кого не поширюється обов’язок військової служби ==
Відповідно до ч. 6 ст. 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] військовий обов'язок не поширюється на ''іноземців та осіб без громадянства'', які перебувають в Україні.
== Чи можуть іноземці призиватися на військову службу ==
У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. (ч. 6 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону]).

Порядок проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, затвердженим Указом Президента України від 10 червня 2016 року № 248].
== Підстави відстрочки від проходження військової служби ==
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до ч. 1 ст. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"]

# за сімейними обставинами,
# станом здоров'я,
# для здобуття освіти та
# продовження професійної діяльності.

=== Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами ===
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:

# непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається відповідно до законодавства;
# неповнолітніх (малолітніх) рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
# дитину (дітей) віком до 18 років, яку (яких) виховують самостійно;
# дитину віком до трьох років;
# двох і більше дітей.
# вагітну дружину.

(ч. 2 ст. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"])

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися до досягнення 23-річного віку призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.(ч. 3 ст. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"])

У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них. (ч. 5 ст. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"])

=== Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я ===
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби. (ч. 7 ст. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"])
=== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти ===
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:

* у закладах загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;
* у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;
* у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти;
* у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання;
* в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Відстрочка від призову на строкову військову службу також надається громадянам України, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Така відстрочка надається на весь період проведення військової підготовки та на строк, що триває від завершення такої підготовки до присвоєння громадянину України первинного військового звання офіцерського складу, але не довше ніж до кінця поточного року після завершення підготовки.

* Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у закладах освіти інших держав. (ч. 9 ст. 17[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"])
* Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки, реалізують право на академічну мобільність, а також які поновлені у закладі вищої, фахової передвищої чи професійної (професійно-технічної) освіти, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. (ч. 11 ст. 17[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"])
* У разі переведення призовників, які навчаються у закладах вищої чи фахової передвищої освіти з денною формою навчання, для навчання в інший заклад вищої чи фахової передвищої освіти із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається. (ч. 12 ст. 17[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"])

=== Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності ===
Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:

* педагогічним працівникам, які здобули вищу освіту, основним місцем роботи яких є заклади загальної середньої освіти, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю;
* керівникам, медичним та фармацевтичним працівникам закладів охорони здоров’я, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у закладах охорони здоров’я;
* священнослужителям, які закінчили заклади вищої або середньої духовної освіти і займають посаду в релігійних організаціях, що діють на основі статуту (положення), зареєстрованого у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя;
* сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень;
* особам, які мають ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора мистецтв або доктора наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей за галузями знань (науки)/мистецтв, за якими присуджено науковий/освітньо-творчий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;
* резервістам - на весь період служби у військовому резерві;
* поліцейським, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівникам Державного бюро розслідувань - на весь період їх служби;
* співробітникам Служби судової охорони - на весь період їх служби.

== Порядок отримання відстрочки від призову на строкову військову службу ==
{| class="wikitable"
|-
| Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані '''щороку до 1 жовтня''' подавати у районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їх право на відстрочку. Довідка про навчання призовника може безпосередньо надсилатися закладом освіти районному (міському) військовому комісаріату.
Крім того, відповідно до частини п'ятнадцятої статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону] у випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.
|}
=== Дії, для отримання відстрочки від призову на строкову військову службу ===
У разі отримання повістки про призов на строкову військову службу та прибуття на призовну дільницю, необхідно скласти заяву на ім’я голови районної (міської) призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу, з описом підстав для надання відстрочки, а також додати всі наявні письмові докази, що підтверджують дані підстави (наприклад, підставою для надання відстрочки від призову призовнику у зв’язку з вагітністю дружини є свідоцтво про шлюб та медична довідка закладу охорони здоров’я про вагітність дружини, посвідчена головним лікарем закладу охорони здоров’я). Заяву необхідно складати у 2-х екземплярах, один з яких, із позначкою про реєстрацію, залишити собі.

Дана заява буде розглядатись на зібранні членів районної (міської призовної комісії), за результатами чого, районна призовна комісія виносить і оголошує одне з рішень, яке заноситься до облікової картки призовника та до книги протоколів засідань призовної комісії, про:
* придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає термін відправлення його у військову частину (у разі відсутності підстав, що чітко закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі]);
* надання відстрочки від призову на строкову військову службу (у разі наявності підстав, закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу»]);
* внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу (у випадках, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом]).
У разі внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу, рішення про надання/не надання відстрочки приймається на засіданні призовної комісії вищого рівня (обласна комісія)

Рішення районних (міських) призовних комісій про надання відстрочки від призову за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти, продовження професійної діяльності та в інших випадках ухвалюються на підставі поданих документів і вносяться до протоколів засідань районної (міської) призовної комісії та облікових карток призовників із зазначенням строку, до якого надано відстрочку.

Надалі щороку в жовтні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки перевіряють наявність документів, які підтверджують право призовників на відстрочку від призову згідно із статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”]. Про результати перевірки в розділі VI облікової картки призовника робляться відповідні позначки, засвідчені підписом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

(пункти 74-82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, завтерджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''
|}
=== Зразок заяви голові районної призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами ===
[[Файл:Заява у військовий комісаріат про надання відстрочки від призиву на строкову військову службу.docx|міні|Заява голові районної призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами]]
== Підстави звільнення від проходження військової служби ==
1. Від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України (ч. 1 ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”]):

* які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;
* які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
* які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
* які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
* які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
* які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
* яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.
'''Увага!''' Під час проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, та дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, військовослужбовці строкової військової служби, строк військової служби яких, встановлений частиною першою статті 23 цього Закону, закінчився під час дії воєнного стану та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до частини дев’ятої статті 23 цього Закону, як виняток з положень частини дев’ятої статті 23 цього Закону звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу".

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74980261 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 813/389/18] (щодо відмови в наданні відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами)
== Корисні посилання ==
* [https://www.zsu.gov.ua/menu/5fed8aead3a55a205e8fd51c Строкова служба]
== Див. також ==
* [[Ухилення від призову на строкову військову службу]]
* [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Оформлення права на спадщину

2024-02-07T06:36:03Z

Serhii.morozov: Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08 листопада 2023 року № 3449-IX

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦКУ)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3449-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08 листопада 2023 року № 3449-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''', але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
== Види спадкування ==
* за законом;
* за заповітом.
Заповіт про спадщину – це письмовий документ на спадщину, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо належного їй майна, майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом і один екземпляр залишається в нотаріальній справі.

За відсутності заповіту або якщо заповіт стосується лише частини спадщини, а не всього майна, відбувається спадкування за законом в порядку черговості.
== Що входить у спадщину ==
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника.
== Куди подається заява про прийняття спадщини ==
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу, в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування. Оформити спадщину можна як у державного, так і приватного нотаріуса, '''за місцем відкриття спадщини'''.

Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20231216#top ст. 1221 ЦК України]).

Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання померлого (населений пункт) або ж якщо воно невідоме – за місцезнаходженням нерухомого майна (його основної частини). Тобто, для того, щоб вступити у спадщину, ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса в тому населеному пункті, де був зареєстрований (прописаний) померлий або ж де знаходиться його майно.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

== Усунення від права на спадкування ==
Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Ці положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Ці положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
== Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину ==
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1296 ЦКУ]).

'''Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину'''.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6053 (стаття 1297 ЦКУ)].

Крім заяви особа повинна подати нотаріусу: документи, які підтверджують факт смерті особи після якої відкрилась спадщина, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину; докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем; документи, що підтверджують, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю; документи, що підтверджують плату за видачу свідоцтва про право на спадщину.
== Строк видачі свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1298 ЦКУ]).

На майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України";

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України".

== Якщо пропущено строк для прийняття спадщини ==
У разі пропуску строку для прийняття спадщини можна вирішити цю проблему двома шляхами.
# якщо є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, і вони не заперечують проти вашого вступу в спадщину, то за наявності їх письмової згоди ви подаєте нотаріусу заяву.
# якщо інші спадкоємці заперечують або їх немає, то нотаріус відмовить в оформленні спадщини. У такому випадку строк прийняття спадщини доведеться продовжувати в судовому порядку. При зверненні до суду з заявою необхідно пояснити, чому термін був пропущений. Суд продовжує строки, які були пропущені з поважних причин.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

'''Увага!''' Особливості реалізації права на спадкування щодо населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, регулюються Цивільним кодексом України".

== Які причини пропуску строку вважаються поважними ==
* тривала хвороба, що обмежує можливість пересування;
* довгострокове відрядження;
* знаходження в місцях позбавлення волі;
* незнання про те, що родич помер (наприклад, вам не повідомили про це інші родичі) і так далі. 
'''Увага!''' Незнання про те, що подати заяву потрібно було в 6-місячний термін, поважною причиною не вважається! Якщо суд продовжить термін для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини.
== Державна реєстрація права на спадщину ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав та вносить відомості про перехід права власності на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
== Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину ==
За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1300 ЦКУ]).
== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1301 ЦКУ]).
==Отримання правової консультації==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Одноразова грошова допомога у разі загибелі, інвалідності під час проходження служби у військовому резерві (навчання)

2024-01-16T07:32:54Z

Serhii.morozov: ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n922 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок)]
* Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3515-20#Text]
== Поняття одноразової грошової допомоги ==
'''Одноразова грошова допомога''' - це гарантована державою виплата у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n306 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей")].
== Хто має право на отримання допомоги ==
* Військовослужбовець (крім військовослужбовця строкової служби), ''інвалідність якого настала внаслідок поранення'' (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок визначених законодавством причин.
* Військовослужбовець (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого ''настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання'', пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
* Військовослужбовець строкової служби, військовозобов'язаний або резервіст, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.
* Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім’ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
== Куди звернутися ==
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється ''Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF/ed20230713#Text пункт 12 Порядку]).

Військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає заяву ''уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів,'' а члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, також можуть подати відповідні документи ''за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста''.
== Момент виникнення права на допомогу ==
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
* у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця, що вказана у свідоцтві про смерть;
* у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
* у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF/ed20230713#Text пункт 3 Порядку]).
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95#Text п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих випадках, суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Таким чином, для отримання грошової допомоги від держави, у зв'язку з загибелю захисника України, який вважається пропавшим безвісті, необхідно в порядку окремого провадження звернутися до суду, але не раніше 6 місяців з дня коли особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями або після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
== Перелік необхідних документів ==
'''''Для військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста''', якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності'' - '''заява''' та додані до неї копії:
* довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності ''(завірена копія)'';
* постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
* документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
* документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу ([[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт громадянина України,]] [[тимчасове посвідчення громадянина України]], паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідка на постійне проживання]], [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України|посвідка на тимчасове проживання]], [[Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту|посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту]]), з даними про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності), військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);
* реєстраційного номера облікової картки платника податків ''(за наявності);''
*рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ''(за наявності)''.
'''''Для членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого)'',''' яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога - '''заява''' кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині), та додані до неї копії:
* свідоцтва про смерть військовослужбовця;
* свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста (для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
* свідоцтва про шлюб (для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
* документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу ([[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт громадянина України]], [[тимчасове посвідчення громадянина України]], [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідка на постійне проживання]], [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України|посвідка на тимчасове проживання]], [[Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту|посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту]]) членів сім’ї, з даними про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
* свідоцтва про народження дитини (для виплати одноразової грошової допомоги дитині);
* реєстраційного номера облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
* рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
* рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
*постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
* витягу з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
* витягу з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
* документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
*рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) ''(за наявності)''.
У разі відмови однієї з осіб від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути ''нотаріально посвідчена'' в установленому законодавством порядку (абзац п'ятий пункту 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF/ed20190424#Text Порядку]).
== Розміри одноразової грошової допомоги ==
{| class="wikitable"
|-
! rowspan="2" | № !! rowspan="2" | Особа, яка має право на допомогу у випадку встановлення інвалідності !! colspan="3" | Розмір допомоги на дату встановлення інвалідності
|-
| I група || II група || III група
|-
|1. || військовослужбовець (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби || 400-кратний прожитковий мінімум*|| 300-кратний прожитковий мінімум* || 250-кратний прожитковий мінімум*
|-
| 2. || військовослужбовець (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби|| 120-кратний прожитковий мінімум*||90-кратний прожитковий мінімум* || 70-кратний прожитковий мінімум*
|-
|3. || військовослужбовець строкової служби, військовозобов'язаний або резервіст, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві|| 120-кратний прожитковий мінімум* || 90-кратний прожитковий мінімум* || 70-кратний прожитковий мінімум*
|-
! № !! Особа, яка має право на допомогу без встановлення інвалідності !! colspan="3" |Розмір допомоги у відсотках на дату встановлення ступеня втрати працездатності
|-
|1.|| військовослужбовець, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності || colspan="3" | 70-кратного прожиткового мінімуму*
|-
|2.|| військовослужбовець строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності || colspan="3" | 50-кратного прожиткового мінімуму*
|-
|3.|| військовозобов'язаний або резервіст, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності || colspan="3" | 50-кратного прожиткового мінімуму*
|-
! № !! Члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста !! colspan="3" |Розмір допомоги
|-
|1.|| у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадку у випадку, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби || colspan="3" | 750-кратний прожитковий мінімум*
|-
|2.|| у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадку, якщо смерть настала у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовослужбовцем строкової служби, військовозобов’язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори || colspan="3" | 500-кратний прожитковий мінімум*
|-
|3
|За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
|
|
|
|}

* прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність/в якому настала загибель (смерть).
== Строк розгляду питання ==
Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF пункт 20 Порядку]).

У випадку прийняття рішення про відмову у призначення такої допомоги заявнику надсилається письмове повідомлення із зазначенням мотивів відмови. Рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржено в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].
== Виплата одноразової допомоги не здійснюється: ==
Якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
* вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
* вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
* навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
* подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової допомоги.
* У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов’язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
* За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили".
'''Важливо!''' Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' У випадку, якщо до набрання чинності [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF Порядку], особа мала право на призначення одноразової грошової допомоги, така допомога призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, а саме:
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/499-2008-%D0%BF Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/284-2007-%D0%BF Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1331-2007-%D0%BF Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331]
|}
== Корисні посилання ==
* [https://legal100.org.ua/pro-nas/ Громадська організація "Всеукраїнська правозахисна організація "Юридична сотня"]
== Див. також ==
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Міністерства]]

Мораторій на перевірки суб'єків господарювання

2023-12-15T06:35:50Z

Serhii.morozov: Зміни в податковому кодексі України щодо мараторію на перевірки суб'єктів господарювання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-16 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закон України від 17.03.2020 № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2260-IX#Text Закон України від 15.02.2022 № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* Постанова Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://www.dls.gov.ua/for_subject/%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD-%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA-2/ Наказ Державної регуляторної служби України від 15.11.2021 № 383 "Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік"]
* [https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=0d301d71-c687-4d19-bfad-ad0461237404&title=MoratoriiNaPerevirkiBiznesuPidChaskarantinuroziasnenniaminekonomiki Роз’яснення Міністерства економіки України "Мораторій на перевірки бізнесу під час карантину"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3453-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок"]
== Загальні положення ==
'''З 01.01.2019 втратив чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1728-19 Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»].'''

Мораторій на перевірки суб'єків господарювання діяв до 2018 року та виключав проведення планових перевірок контролюючими органами, крім органів на які не поширювалась дія мораторію.

Позапланові перевірки проводились у разі наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1728-19 Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»], зокрема: за письмовою заявою суб’єкта господарювання; на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав; за рішенням суду; у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання тощо.

Наразі питання проведення планових та позапланових заходів зі здійснення державного контролю, крім заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, та деяких інших, врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»] (далі - Закон).

Зз 2019 року поновилося проведення планових перевірок, періодичність яких залежить від ступеню ризику підприємства:

▷ Високий ступінь ризику підприємства – перевірка проводиться не частіше 1 разу на два роки;

▷ Середній ступінь ризику підприємства- перевірка проводиться не частіше 1 разу на три роки;

▷ Незначний ступінь ризику підприємства– перевірка проводиться не частіше 1 разу на 5 років.

Критерії за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням перевіряючого органу.

Планові заходи здійснюються відповідно до '''річних планів''', що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. До прикладу, н[https://www.dls.gov.ua/for_subject/%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD-%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA-2/ аказ Державної регуляторної служби України від 15.11.2021 № 383 "Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік"].

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається (абзац четвертий частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#n396 Закону]).

'''З 8 грудня 2023 року скасовано мораторій на перевірки ДПС: опубліковано закон Закон від 09.11.2023 № 3453-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» був опублікований в «Голосі України»'''

'''Підставами для здійснення позапланових заходів є:'''
# подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
# виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
# перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
# звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
# неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
# доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
# настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
# звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом (частина перша статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#n396 Закону]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Інформацію про плани, результати, звіти про виконання планів можна переглянути на [https://inspections.gov.ua/ Інспекційному порталі].
|}
== Мораторій на проведення перевірок під час карантину ==
На території України '''до 31 грудня 2022 року''' продовжено дію карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]).

У зв'язку з цим, продовжують діяти норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закон України від 17.03.2020 № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)], відповідно до якого тимчасово, з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, '''забороняється''' проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
* за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
* у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
* у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Відповідно до '''Постанови Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651''' [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"] [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 '''з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.''' на всій території України '''карантин''', встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, '''відмінено.''']

== Мораторій на проведення перевірок під час дії воєнного стану ==
З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану.'''

15 травня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2260-IX#Text Закон України № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану"],

Відповідно установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX], податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:
* [[Порядок проведення камеральних та документальних податкових перевірок|камеральних перевірок]];
* документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);
* фактичних перевірок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] )

* [[Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами]]
*[[Порядок проведення камеральних та документальних податкових перевірок]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану

2023-11-08T06:45:00Z

Serhii.morozov: компенсація за невикористану відпустку

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2489-20#Text Закон України від 29 липня 2022 року № 2489-IX "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#Text Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]
*Закон України від 6 вересня 2023 року№ 3379-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3379-20]
== Загальна інформація ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану",] яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/836-2023-%D0%BF#n16 Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"] , зокрема змінено порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям. Зміни у частині виплати застосовується з 1 червня 2023 року.
|}
== Хто має право на отримання додаткової винагороди, її розмір ==
На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану"] (далі - постанова), розділом XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (із змінами), виплачується в таких розмірах:
{| class="wikitable"
!Категорії військовослужбовців, які мають право на додаткову винагороду
!Розмір виплати додаткової винагороди
|-
|'''Військовослужбовці, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання''' у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:

* з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
* з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
* з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
* у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
* з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
* у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
* із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
* з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);

|'''30 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань)'''
|-
|'''Військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях''' або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) та виконують бойові (спеціальні) завдання:
* під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
* у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
* із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

* з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

* на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
* з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
* з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
* кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
* у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
* з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
* у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
|'''100 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах)'''
|-
|'''Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ''' включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)
|'''50 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань)'''
|-
|'''Військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах),''' відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
|'''від 15000 до 30000 гривень''' (з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць). Розмір винагороди за категоріями посад визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n71 додатку до постанови].
|-
|'''Військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом)''', пов’язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода
| '''20100 гривень'''
|-
|'''Військовослужбовцям строкової військової служби'''
|'''6000 гривень (пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)'''
|-
|'''Курсантам вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання''', '''а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, закладів фахової передвищої військової освіти,''' які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу
|'''2350 гривень (пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць)'''
|}
'''До наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень включаються військовослужбовці, у тому числі, які:'''
*у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - ''за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці;''
*захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення) - ''за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;''
*загинули (померли) внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, - ''виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер), у тому числі за місяць початку військової служби;''
=== [https://www.facebook.com/UALandForces/posts/pfbid02KgoPc1TssjgtMsGTrQh574EKN3rWqwMSKebs9dhdBGtBWtEo3KxePvZRD6hQ8jBKl Рівень грошового забезпечення військовослужбовців у 2023 році] ===
{| class="wikitable"
|[[Файл:Грошове забезпечення у 2023 році.jpg|безрамки|532x532px|ліворуч|межа]]
|[[Файл:Грошове забезпечення сухопутних військ у 2023 році.jpg|праворуч|безрамки|528x528px|межа]]
|}
== Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях ==
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
*бойовий наказ (бойове розпорядження);
*журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
*рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу.

У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
==Підстава виплати додаткової винагороди==
'''Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:'''
*командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
*керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є '''довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2850 форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402], видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

'''Для отримання грошового забезпечення необхідно:'''
*прибути до військової частини та приступити до виконання обовʼязків;
*надати фінансовій службі військової частини реквізити банківської карти будь-якого українського банку, у разі відсутності - документи для відкриття банківського рахунку;
*пересвідчитись, що видано наказ про зарахування до військової частини та вступ на посаду.
==Позбавлення виплати додаткової винагороди==
'''До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які:'''

# самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника);
# усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади, - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника), до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника);
# відмовились виконувати бойові накази (розпорядження), - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);
# вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);
# вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини;
# добровільно здалися в полон, - з дня з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, оголошеного наказом командира (начальника);
# навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадків доведення до самогубства, встановленого судом), - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство;
# відбувають покарання на гауптвахті - за час відбування такого покарання.

'''Зазначене не стосується військовослужбовців, зазначених в першому - п'ятому пункті, які протягом поточного місяця:'''
*захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні;
*загинули (померли) внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень, контузій, травм та каліцтв, пов'язаних із захистом Батьківщини;
*отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини.
==Одноразова грошова допомога сім'ям загиблих військовослужбовців==
===Хто має право на допомогу===
'''Сім’ям загиблих осіб''' (зазначених у пунктах 1 - 1² [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови]) виплачується '''одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень,''' яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] ('''''батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого))''','' '''крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.'''

⇒ Утриманцями вважаються члени сім’ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)..

'''Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється також сім’ям осіб, зазначених у пункті 1-1² [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови], які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва),''' отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, '''не пізніше ніж через один рік''' після поранення (контузії, травми, каліцтва).
===Реалізація права на допомогу===
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення ''(дати загибелі особи в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть).''

'''У разі відмови однієї або кількох осіб,''' які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Якщо сім’я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Інформаційний відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги: [https://www.youtube.com/watch?v=QvZmyBIzdr8 Одноразова грошова допомога при загибелі захисника: які документи потрібні?]
|}
'''До відома!''' У разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за всі не використані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, зазначеним в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини".

== '''Див. також''' ==
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців]].
==Корисні посилання==
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту]
*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]
[[категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Порядок та умови отримання ваучера на навчання

2023-10-17T05:35:54Z

Serhii.morozov: спрощено порядок подачі заявки на ваучер

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-вр Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян на ринку праці»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0946-20#n8 Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.09.2020 № 1716 "Про затвердження Переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер"]
== Ваучер ==
'''Ваучер''' – документ встановленого зразка, що дає особі відповідно до Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Про зайнятість населення]» право на перепідготовку, підготовку на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, спеціалізацію, підвищення кваліфікації у навчальних закладах чи у роботодавця.

'''За сприяння державної служби зайнятості особи мають можливість одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці у випадку, якщо вони відповідають наступним вимогам''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n270 ст. 30 Закону України «Про зайнятість населення"]):
* вік – старше 45 років;
* [[Файл:Порядок отримання ваучера на навчання..jpg|міні|Порядок отримання ваучера на навчання.]]страховий стаж – не менше як 15 років;
* професійно-технічна або вища освіта;
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]» пенсійного віку;
* особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби), служби в органах внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції або Державної кримінально-виконавчої служби '''у зв’язку із скороченням чисельності, штату або за станом здоров’я до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку''', '''за наявності вислуги не менше 10 років''', '''які не набули права на пенсію''' відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
* особам, звільненим з військової служби '''після участі у проведенні антитерористичної операції''', у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходахнеобхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України '''до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та за умови звернення протягом трьох років з дня звільнення''';
* внутрішньо переміщеним особам працездатного віку за відсутності підходящої роботи.
*особам, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, '''встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення''';
*особам з інвалідністю за відсутності підходящої роботи;
*особам, які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території '''отримали''' '''поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій та у період здійснення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам,''' у разі наявності відповідних рекомендацій в індивідуальному реабілітаційному плані, '''незалежно від встановлення їм інвалідності.'''
Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей.

У разі коли вартість навчання в закладі освіти перевищує максимальну вартість ваучера, особа або роботодавець можуть здійснити оплату різниці вартості навчання.
== Кому буде відмовлено в отримані ваучера? ==
* особам, які '''не мають професійно-технічної або вищої освіти''';
* особам, '''які проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду''' державного соціального страхування на випадок безробіття;
* особам, '''які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні'''.
== Навчання ==
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності, підготовка на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Навчання здійснюється професійно - технічними та вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, за затвердженим Міністерством соціальної політики України переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.

'''Особа здійснює вибір''' '''професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінсоцполітики, а також форми та місця навчання.'''
== Документи, які подаються для отримання ваучера до центру зайнятості: ==
* паспорт;
* трудову книжку (дублікат трудової книжки) у разі наявності або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;
* документ про професійно-технічну або вищу освіту (дублікат такого документа) чи еДокумент про освіту (за наявності) ;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття). 
Особи, які були звільнені з військової служби подають також копію витягу з наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби та інші документи, які підтверджують підставу звільнення. 
Особи, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції подають також копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. 
Внутнішньо переміщені особи подають також довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 
З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.
Для підтвердження страхового стражу за період військової служби подається довідка (за наявності).

Особи,стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, подають відомості про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Особи з інвалідністю за відсутності підходящої роботи додатково подають також копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та за бажанням - індивідуальну програму реабілітації.

Особи які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії,( в незалежності чи встановлена їм інвалідность) додатко надають індивідуальний реабілітаційний план та копію висновку лікарсько-консультативної комісії державного чи комунального закладу охорони здоров’я або довідки військово-лікарської комісії, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

'''''Заява про отримання ваучера на навчання може бути подана особисто в паперовій або електронній формі з використанням технічних засобів електронної комунікації та з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.'''''
* '''''У разі подання заяви в електронній формі особа додає до заяви електронні копії документі.'''''
'''Важливо!''' У разі відсутності відповідних документів чи інформації в державних реєстрах, працівником центру зайнятості у присутності особи знімаються копії, що засвідчуються підписом особи.

'''Увага!''' з 1 червня 2023 року Державною службою зайнятості спрощено процедуру отримання ваучера на навчання! Відтепер можна подати онлайн-заявку на отримання ваучера безпосередньо на порталі служби і заявку буде опрацьовано фахівцями служби зайнятості протягом 3 робочих днів! У разі подання заявки онлайн, фахівець служби опрацьовує форму та зв'язується із заявником протягом 3 робочих днів з моменту заповнення та подання заявки.
== Хто приймає рішення про видачу ваучера? ==
Рішення про видачу ваучера приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів '''протягом трьох робочих дня з дня його прийняття'''.

'''Для отримання ваучера необхідно''' звернутися до центру зайнятості '''протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення'''.

'''Договір про навчання''' укладається між навчальним закладом та особою '''протягом 90 днів після видачі ваучера''', в свою чергу навчальний заклад інформує центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
== Перелік поважних причин припинення навчання ==
* набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням), застосування судом примусового лікування особи;
* смерть особи або оголошення її за рішенням суду померлою або визнання її безвісно відсутньою, недієздатною чи обмежено дієздатною;
* стан здоров’я особи, яка має медичні протипоказання щодо продовження навчання за професією (спеціальністю);
* відпустка у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною;
* переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість;
* призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
* проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами;
* призов на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;
* інші причини, що не залежать від особи, підтверджені документально.
== Відшкодування ==
У разі дострокового припинення дії договору про навчання заклад освіти подає протягом п’яти робочих днів центру зайнятості, який видав ваучер, копію наказу про дострокове припинення навчання, розрахунок невикористаної частини коштів, передбачених для оплати вартості навчання, повертає протягом трьох робочих днів таку частину на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.

У разі дострокового припинення навчання без поважних причин особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання. Заклад освіти протягом п’яти робочих днів повертає на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, кошти, що надійшли від особи, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.
== Корисні посилання ==
* [https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/informaciya-dlya-osib-vikom-starshe-45-rokiv Інформація для осіб віком старше 45 років]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України

2023-09-18T06:11:19Z

Serhii.morozov: ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2018 Указ Президента України від 12 січня 2018 року № 5 "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3265-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам"]

== Зміст майнового права дитини ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Згідно статті 31 ЦК України] фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 32 ЦК України] визначає обсяг цивільних майнових прав.
Крім правочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 31 Кодексу], '''фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право''':
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
<big>Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.</big>

'''На вчинення''' неповнолітньою особою '''правочину''' щодо транспортних засобів або нерухомого майна '''повинна бути''' '''письмова нотаріально посвідчена згода''' батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

'''Важливо!''' Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

'''Згода''' на вчинення неповнолітньою особою правочину '''має бути одержана''' від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Глава 14 СК України] визначає порядок здійснення майнових прав дітей ними особисто та через законних представників.

=== Роздільність майна батьків і дітей ===
'''Батьки і діти''', зокрема ті, які спільно проживають, '''можуть бути''' самостійними власниками майна.

'''Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання'''

'''Важливо!''' При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом.
=== Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання ===
'''Майно''', придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), '''є власністю дитини'''.

<big>Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.</big>

Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

'''Важливо!''' У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

'''Якщо''' '''виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 183 Цивільного кодексу України]), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, '''мають право''' на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
=== Права батьків та дітей щодо користування майном ===
'''Батьки зобов'язані''' передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

'''Важливо!''' Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом.
=== Управління майном дитини ===
'''Батьки управляють майном''', належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

'''Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:'''
* укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, щодо майна, власником (співвласником) та/або користувачем якого є дитина;
* видавати письмові зобов'язання від імені дитини;
* відмовлятися від майнових прав дитини.
'''Батьки мають''' '''право дати згоду на вчинення''' неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною другою статті 177 СКУ], лише з дозволу органу опіки та піклування.

'''Важливо!''' Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться ''протягом одного місяця'', і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

'''Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:'''

# мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;
# судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;
# до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;
# особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
# між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
# між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
# вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

'''Важливо!''' Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

'''Важливо!''' Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
=== Використання доходу від майна дитини ===
Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.
'''Важливо!''' Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
=== Право власності на аліменти, одержані на дитину ===
'''Важливо!''' Аліменти, одержані на дитину, '''є власністю дитини'''.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].

== Захист майнових прав дітей ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/print статті 154 СК України] '''на батьків покладається обов’язок із захисту майнових прав їхній дітей.'''

* Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
* Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
* Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

'''Важливо!''' Крім батьків захист майнових прав дітей здійснюється компетентними державними органами, органами місцевого самоврядування.

== Перелік установ, які здійснюють захист майнових прав дітей: ==

# органи опіки та піклування в особі районних державних адміністрацій;
# служби з питань захисту прав дітей, що створюються при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
# комунальні та державні спеціалізовані установи, діяльність яких прямо або опосередковано спрямована на захист прав дітей (наприклад: Центр сім’ї, дітей та молоді; Центри з надання безоплатної правової допомоги та ін..);
# органи поліції;
# суди;
# громадські організації.

== Повноваження органу опіки та піклування у сфері захисту майнових прав дітей: ==
# вирішують згідно з чинним законодавством питання щодо грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням);
# вирішують питання щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла;
# вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
# беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
# установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках;
# оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка;
# охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми;
# провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.
'''Увага!''' Згідно закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам ст. 177 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):

"2. Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина";

== Див. також ==
* [[Опіка і піклування над дітьми]]
* [[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна]]
* [[Перевірка цільового використання аліментів на дитину]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія:Сімейне право]]

Компенсація за піднайом (найом) житла для військовослужбовців

2023-08-15T07:50:27Z

Serhii.morozov: Загальний контроль за компенсацію

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/450-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,розвідувальних органів,Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [https://www.mil.gov.ua/content/other/45_%D0%BD%D0%BC.pdf Наказ Міністерства оборони України від 12 березня 2021 року № 59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями"]
== Хто має право на виплату компенсації ? ==
Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла та його оренду регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 та наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї, та зазначеним особам, які відряджені до МОН, ДКА.

'''Право на виплату компенсації мають:''' '''''військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони у тому числі:'''''
* особи офіцерського складу (у тому числі за призовом);
* рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
* курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї ;
* відряджені до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства.
== Які документи потрібно подати для отримання грошової компенсації? ==
'''Для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:'''
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім’ї;
* копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім’ї;
* інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї;
* копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім’ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім’ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу);
* копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;
* належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
*Поряд із грошовою компенсацією за піднайом житла пересічний військовослужбовець може отримувати і кошти за оренду житла (на його вибір). Проєкт договору оренди житла розробляється військовою частиною, погоджується квартирно-експлуатаційними органами та після його укладення реєструється у військовій частині. Він зберігається у фінансовій службі частини та є підставою для оплати оренди житла. Оплата оренди житла здійснюється за місцем проходження військової служби або за місцем виплати грошового забезпечення в безготівковій формі.
== Коли починається виплата грошової компенсації? ==
'''Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця:'''
* особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - '''за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини;'''
* курсантам - '''за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.'''
== У якому розмірі виплачується грошова компенсація? ==
Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній). Конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період. '''Розмір компенсації встановлений [https://www.mil.gov.ua/content/other/45_%D0%BD%D0%BC.pdf наказом Міноборони від 12 березня 2021 року № 59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік».] Так, з 1 січня 2021 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям ЗСУ за піднайом (найом) ними житлових приміщень встановлюється:'''
* у місті Київ – 3800 грн на місяць;
* в обласних центрах – 2850 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 1900 грн на місяць.
'''При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї розмір компенсації збільшуються в 1,5 рази:'''
* у місті Київ – 5700 грн на місяць;
* в обласних центрах – 4275 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 2850 грн на місяць.
== Коли припиняється виплата грошової компенсації ? ==
'''Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:'''
* отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення;
* виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзв’язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
* вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім’єю;
* встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
== Умови, за яких компенсація не виплачується. ==
'''Грошова компенсація не виплачується у разі:'''
* наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання;
* забезпечення грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення;
* проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку;
* проживання військовослужбовця в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження;
* нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;
* штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій.
Відмовити в отриманні цих коштів можуть за умови, якщо у військових та членів їхніх сімей, що претендують на отримання компенсації, '''є власне житло''' в населеному пункті, де проходить службу військовослужбовець.

Контроль за використанням орендованої жилої площі та своєчасністю виплати орендної плати покладається на командира військової частини.

'''Сплата вартості спожитих комунальних послуг та енергоносіїв в орендованому житлі здійснюється військовослужбовцями та членами їх сімей та не підлягає відшкодуванню за рахунок кошторису Міноборони.'''

'''Увага!''' Військовослужбовці, які отримують компенсацію за піднайом, зобов’язані письмово доповідати командиру військової частини про обставини, що мають значення або впливають на її розмір, протягом десяти днів з дня настання таких обставин.

Для контролю виплат на оренду житла та компенсації за піднайом у фінансовій (бухгалтерській) службі військової частини ведуться:

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, для яких орендується житло;

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Загальний контроль за своєчасністю виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла покладається на командира військової частини.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Правнича допомога

2023-08-14T05:18:40Z

Serhii.morozov: Відповідальність за порушення законодавства про безоплатну правничу допомогу

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"] (далі - Закон)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2023 рік"]
==Поняття безоплатної правничої допомоги==
[[Файл:Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД.jpg|міні|Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД]]
Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел

Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі '''безоплатну первинну правничу допомогу''', а також можливість певної категорії осіб отримати '''безоплатну вторинну правничу допомогу''' '''у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом].''' [[Файл:Безоплатна правова допомога.png|міні]]
==Безоплатна первинна правнича допомога==
===Безоплатна первинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи та обов’язки, порядок їх реалізації та виконання, відновлення прав у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.===
{| class="wikitable"
|'''Безоплатна первинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:'''
|
*надання правової інформації;
*надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
*складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
*надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.
|}

===Суб'єкти права на безоплатну первинну правничу допомогу===
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
===Суб'єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги===
Суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
#органи виконавчої влади;
#органи місцевого самоврядування;
#центри з надання безоплатної правничої допомоги;
#спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, утворені органами місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади;
#юридичні особи приватного права, які мають право надавати правничу допомогу, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку;
# адвокати та інші фахівці у відповідній галузі права, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.
==Безоплатна вторинна правнича допомога==
'''Безоплатна вторинна правнича допомога''' - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
{| class="wikitable"
|'''Види безоплатної вторинної правничої допомоги:'''
|
*захист;
*здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
*складення документів процесуального характеру.
|}

===Суб'єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу===
Право на безоплатну вторинну правничу допомогу мають такі категорії осіб:
#повнолітні особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід, розрахований відповідно до методики, затвердженої Міністерством юстиції України, не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" і "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
# діти - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
# особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
# особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
#особи, які відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України вважаються затриманими, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі якщо такі особи є заявниками, визнані потерпілими або є свідками в іншому кримінальному провадженні, у зв’язку з незаконністю такого затримання, у разі порушення прав затриманої особи, застосування насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження під час затримання, до завершення відповідних проваджень;
#особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі застосування до таких осіб насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження під час перебування під вартою;
#особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається захисник для здійснення захисту за призначенням, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі застосування до таких осіб насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження;
#особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається захисник для проведення окремої процесуальної дії, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
#особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою;
#іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з моменту затримання;
#особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час оскарження відмови про визнання особою без громадянства, отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;
#особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів;
#внутрішньо переміщені особи - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з оскарженням рішення про відмову в отриманні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання зазначеної довідки або з питань, пов’язаних із встановленням фактів, що мають юридичне значення стосовно таких осіб;
#громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (у тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України;
#ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з отриманням такого статусу;
# особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, та особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з реабілітацією;
#особи, які постраждали від торгівлі людьми, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених Законом України "Про протидію торгівлі людьми";
#[[Файл:Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства.jpg|міні|Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства]]особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
#потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень;
#особи, стосовно яких суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною; поновлення цивільної дієздатності недієздатних фізичних осіб та фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, звільнення від повноважень опікунів чи піклувальників таких осіб, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
#особи, стосовно яких суд розглядає справи про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку або примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
#викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав у зв’язку з таким повідомленням;
#особи, які повідомили про активи, зазначені у пунктах 1, 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав у зв’язку з таким повідомленням;
#особи, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
#громадяни України, які звернулися з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з відновленням втрачених документів, необхідних для отримання компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону.

Право на безоплатну вторинну правничу допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правничу допомогу.
===Суб'єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги===
[[Файл:Отримання БПД за кордоном.png|міні|Отримання БПД за кордоном]]
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є:
#центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
#адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
===Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги===
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
#особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 Закону;
#особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;
#вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством;
#особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання;
#особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 Закону;
#особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги. У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги на цій підставі, до рішення про відмову додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
===Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги===
Відповідно до статті 23 Закону надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги у разі якщо:
#особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу ''(у разі припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до цього пункту 1 особа, яка отримувала таку допомогу, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги);''
#обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 Закону, припинили своє існування;
#особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до Закону ''(рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом або працівником центру, до якого додається копія документа, що підтверджує повноваження іншого захисника/представника, залученого особою. Копія рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги надсилається слідчому, дізнавачу, прокурору, слідчому судді чи суду);''
#особа використала всі національні засоби правового захисту у справі ''(рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру)'';
#особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов’язковою;
#особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою;
#особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги ''(рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру)'';
#особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав ''(рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру)'';
#особа безпідставно не виконує обов’язки суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 Закону.
Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов’язань.

===Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу===
Адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі:

1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги;

2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору ''(у цьому випадку центр з надання безоплатної правничої допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правничої допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу)'';

3) відмови адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом;

4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;

5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

6) неналежного надання безоплатної вторинної правничої допомоги працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;

7) припинення трудового договору з працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;

8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;

10) наявності інших підстав, передбачених законом.

Під час заміни одного адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги іншим адвокатом або працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

'''Відповідальність за порушення законодавства про безоплатну правничу допомогу'''

1. Особи, які порушили цей Закон, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

2. Особи, які подали завідомо неправдиві відомості або фальшиві документи, що стали підставою для віднесення їх до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

== Див. також==
*[[Правові послуги]]
*[[Договір про надання правової допомоги]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу

2023-07-04T06:34:15Z

Serhii.morozov: Зміни в законодавстві

== Нормативна база==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0073-18 Наказ Міністерства оборони України від 20 грудня 2017 року № 684 "Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов’язаних"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]
== Хто призивається на строкову військову службу ==
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає:
* підготовку громадян до військової служби;
* приписку до призовних дільниць;
* прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
* проходження військової служби;
* виконання військового обов'язку в запасі;
* проходження служби у військовому резерві;
* дотримання правил військового обліку.
На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (частина перша статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] (далі - Закон).

'''Важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/71/2021#Text Указу Президента України від 24 лютого 2021 року № 71 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2021 році"] чоловіки зазначеної вікової категорії призиватимуться у 2021 році у квітні - червні та жовтні - грудні.

'''Особливості призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану.'''

Відповідно до ч.1 ст. 18-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.

Відповідно до ч.2 ст. 18-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо:

організації та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних або виключення з військового обліку;

направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні".

== На кого не поширюється обов’язок військової служби ==
Військовий обов'язок не поширюється на ''іноземців та осіб без громадянства'', які перебувають в Україні.
== Чи можуть іноземці призиватися на військову службу ==
Проходження військової служби здійснюється іноземцями та особами без громадянства - ''у добровільному порядку'' (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України (частина шоста статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону]).

Порядок проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, затвердженим Указом Президента України від 10 червня 2016 року № 248].
== Підстави відстрочки від проходження військової служби ==
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам '''за рішенням районної (міської) призовної комісії:'''
# за сімейними обставинами,
# за станом здоров'я,
# для здобуття освіти;
# продовження професійної діяльності.
=== Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами ===
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:
# непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством;
# неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
#дитину (дітей) віком до 18 років, яку (яких) виховують самостійно;
#дитину віком до трьох років;
# двох і більше дітей;
# вагітну дружину.
# опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
=== Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я ===
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я '''на строк до одного року''' надається призовникам, які визнані під час медичного огляду '''тимчасово непридатними''' до військової служби.
=== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти ===
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які:
* у закладах загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;
* навчаються у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;
* навчаються у ВНЗ з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;
* навчаються у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;
* навчаються в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва;
* проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.
{| class="wikitable"
|-
| '''Така відстрочка надається на весь період проведення військової підготовки та на строк, що триває від завершення такої підготовки до присвоєння громадянину України первинного військового звання офіцерського складу, але не довше ніж до кінця поточного року після завершення підготовки'''
|}
* в навчальних закладах інших держав в рамках міжнародних договорів України.
=== Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності ===
Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:
# педагогічним працівникам, які здобули вищу освіту, основним місцем роботи яких є заклади загальної середньої освіти, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю;
#медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;
#священнослужителям, які закінчили заклади вищої або середньої духовної освіти і займають посаду в релігійних організаціях, що діють на основі статуту (положення), зареєстрованого у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя;
#сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень;
#особам, які мають ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора мистецтв або доктора наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей за галузями знань (науки)/мистецтв, за якими присуджено науковий/освітньо-творчий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;
#резервістам - на весь період служби у військовому резерві;
#поліцейським, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівникам Державного бюро розслідувань - на весь період їх служби;
#співробітникам Служби судової охорони - на весь період їх служби (частина тринадцята статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону]).
== Порядок отримання відстрочки від призову на строкову військову службу ==
{| class="wikitable"
|-
| Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані '''щороку до 1 жовтня''' подавати у районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їх право на відстрочку. Довідка про навчання призовника може безпосередньо надсилатися закладом освіти районному (міському) військовому комісаріату.
Крім того, відповідно до частини п'ятнадцятой статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону] у випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.
|}
=== Дії, для отримання відстрочки від призову на строкову військову службу ===
У разі отримання повістки про призов на строкову військову службу та прибуття на призовну дільницю, необхідно скласти заяву на ім’я голови районної (міської) призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу, з описом підстав для надання відстрочки, а також додати всі наявні письмові докази, що підтверджують дані підстави (наприклад, підставою для надання відстрочки від призову призовнику у зв’язку з вагітністю дружини є свідоцтво про шлюб та медична довідка закладу охорони здоров’я про вагітність дружини, посвідчена головним лікарем закладу охорони здоров’я). Заяву необхідно складати у 2-х екземплярах, один з яких, із позначкою про реєстрацію, залишити собі.

Дана заява буде розглядатись на зібранні членів районної (міської призовної комісії), за результатами чого, районна призовна комісія виносить і оголошує одне з рішень, яке заноситься до облікової картки призовника та до книги протоколів засідань призовної комісії, про:
* придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає термін відправлення його у військову частину (у разі відсутності підстав, що чітко закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі]);
* надання відстрочки від призову на строкову військову службу (у разі наявності підстав, закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу»]);
* внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу (у випадках, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом]).
У разі внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу, рішення про надання/не надання відстрочки приймається на засіданні призовної комісії вищого рівня (обласна комісія) (пункти 74-82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, завтерджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''
|}
=== Зразок заяви голові районної призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами ===
[[Файл:Заява у військовий комісаріат про надання відстрочки від призиву на строкову військову службу.docx|міні|Заява голові районної призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами]]
== Підстави звільнення від проходження військової служби ==
Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:
# які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
# які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
# які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
# батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;
#які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
#які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
#які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
#які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
#які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
# які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
# яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 Закону]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74980261 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 813/389/18] (щодо відмови в наданні відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами)
== Корисні посилання ==
* [https://www.zsu.gov.ua/menu/5fed8aead3a55a205e8fd51c Строкова служба]
== Див. також ==
* [[Ухилення від призову на строкову військову службу]]
* [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки

2023-06-15T06:22:19Z

Serhii.morozov: Продовжено термін дії карантину до 30 червня 2023

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 '''"'''Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/677-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 року № 677 "Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/383-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів від 25 квітня 2023 року №383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236"]
== Загальна інформація ==
'''Карантин''' - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я ([https://moz.gov.ua/ Міністерство охорони здоров'я України]), за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну '''негайно''' доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).
== Обмеження прав фізичних і юридичних осіб умовах карантину ==
В Україні в умовах карантину можуть бути обмежені окремі права фізичних і юридичних осіб.

♦ '''Право на вільне пересування'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти. Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]. Однак, пункт 4 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_059 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві. 
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили '''довідку''', що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]). 
♦ '''Право на освіту.''' Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, однак освітян ніхто не обмежує у праві здобувати освіту [[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах|дистанційно]]. 
♦ '''Право на мирні зібрання.''' Обмежено також право особи на свободу [[проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій|мирних зібрань]].
== Обмежувальні протиепідемічні заходи у зв'язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ==
{| class="wikitable"
| '''З 12 березня 2020 року до 31 грудня 2022 року''' на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 25 березня 2020 року № 338 «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/338-2020-%D1%80#Text Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації»] і постанови Кабміну від 9 грудня 2020 року № 1236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2]» на всій території України карантин продовжено до '''30 квітня 2023 року.'''
|-
|Внесено зміни до розпорядження КМУ від 25.03.2020 р. № 338 і постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236. Через вірус COVID-19 продовжено режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.
|}
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - Постанова)] залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19

“Зелений”, “жовтий” та “помаранчевий” рівні епідемічної небезпеки визначаються керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов’язаної із поширенням на території України COVID-19, за результатами щоденної оцінки відповідних ознак епідемічної небезпеки.
Інформація про зазначені рівні розміщується на офіційному інформаційному [http://covid19.gov.ua порталі Кабінету Міністрів України] та веб-сайті [https://moz.gov.ua Міністерства охорони здоров’я].
=== “Зелений” рівень епідемічної небезпеки ===
З 17 червня 2021 року '''на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки,''' відповідно до якого забороняється:
* перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
* перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;
* самовільно залишати місця самоізоляції;
* перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, в яких відсутній поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією-партнером на території України (асистанс), покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, та діє на строк перебування в Україні, крім:
# іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або осіб, які потребують додаткового захисту;
# працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
# водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
# військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО “Партнерство заради миру”, які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил.
У разі відсутності документів, передбачених в абзаці першому цього підпункту, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє іноземцям та особам без громадянства у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text Закону України “Про прикордонний контроль”];
* перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства без негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону; або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях (далі - документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації), виданого відповідно до Міжнародних медико-санітарних правил (2005 рік) або відповідно до досягнутих з іноземними державами домовленостей про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19; або іноземного COVID-сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовтий сертифікат), або не менш ніж однією дозою однодозної вакцини чи не менш ніж двома дозами дводозної вакцини (зелений сертифікат), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби (далі - іноземний сертифікат), виданого уповноваженими установами держав - членів довірчої мережі Європейського Союзу, крім:
# іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 12 років;
# іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або осіб, які потребують додаткового захисту;
# працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
# водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
# військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО “Партнерство заради миру”, які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил.
У разі відсутності документів, передбачених в абзаці першому цього підпункту, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє іноземцям та особам без громадянства у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text Закону України “Про прикордонний контроль”];
* перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, які підлягають самоізоляції, без встановленого та активованого мобільного додатка електронного сервісу “Вдома” Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - мобільний додаток). У разі неможливості встановлення мобільного додатка, відмови від його встановлення уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє такій особі у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text Закону України “Про прикордонний контроль”];

* перетин контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них іноземцями та особами без громадянства без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією - партнером на території України (асистанс), покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, і діє на строк перебування в Україні, крім:
# іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України;
# працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні.
У разі відсутності документів, передбачених в абзаці першому цього підпункту, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє іноземцям та особам без громадянства у в’їзді на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзді з них згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2015-%D0%BF#Text Порядком в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 367], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-2019-%D0%BF#Text Порядком в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 815];
* проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) без одягнутих усіма учасниками та організаторами заходу засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Обмеження, передбачені цим підпунктом, не застосовуються за умови наявності в усіх учасників та організаторів заходу документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього COVID-сертифіката України, виданого в Україні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/677-2021-%D0%BF#Text Порядку формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 р. № 677 “Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби”], або іноземного сертифіката, за умови підтвердження чинності зазначених сертифікатів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/677-2021-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 року № 677 “Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби]”;
*здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

*діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:
# не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;
# не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;
# здійснюється обслуговування покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб’єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);
# не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
=== “Жовтий” рівень епідемічної небезпеки ===
“Жовтий” рівень епідемічної небезпеки встановлюється одночасно на території всіх регіонів рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативою Міністра охорони здоров’я, яке розміщується на офіційному інформаційному [https://covid19.gov.ua порталі Кабінету Міністрів України].

У разі встановлення “жовтого” рівня епідемічної небезпеки додатково встановлюються заборони, передбачені пунктом 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанови].
=== “Помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки ===
“Помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки є попереджувальним рівнем, який свідчить про ускладнення епідемічної ситуації в регіоні, що може призвести до запровадження посилених обмежувальних протиепідемічних заходів.
Додатково на території регіонів, на яких установлено “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки, рішенням регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій запроваджуються посилені заходи контролю за дотриманням на території регіону встановлених обмежувальних протиепідемічних заходів, готовності закладів охорони здоров’я до прийому хворих на COVID-19, виявлення та реєстрації осіб з підозрою на COVID-19 відповідно до стандартів Міністерства охорони здоров’я.
=== “Червоний” рівень епідемічної небезпеки ===
“Червоний” рівень епідемічної небезпеки встановлюється рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативою Міністра охорони здоров’я протягом 48 годин з моменту настання підстав, передбачених пунктом 3-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанови], яке розміщується безпосередньо на офіційному інформаційному [http://covid19.gov.ua порталі Кабінету Міністрів України].

На території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково встановлюються заборони, передбачені пунктом 3-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанови].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2021-%D0%BF#n2 Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 №270 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236"] в пункт 3-5 внесено зміни, відповідно до яких на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково забороняється: 
'''перебування без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно:'''
* на територіях закладів охорони здоров’я та освіти;
* в підземних переходах;
* на зупинках громадського транспорту;
* на інших територіях загального користування у разі неможливості дотримання фізичної дистанції не менше 1 метра.
== Додаткові обов’язки під час карантину ==
Особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, '''зобов'язані:''' 1. вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб; 2. виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лікуються; 3. проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).

Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби та заклади охорони здоров'я зобов'язані періодично повідомляти через засоби масової інформації про епідемічну ситуацію та здійснювані протиепідемічні заходи. За відмову у наданні інформації, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних про захворювання населення на інфекційні хвороби посадові особи органів та закладів несуть відповідальність згідно із законом (частина третя статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).
== Відповідальність ==
'''Відповідальність''' за порушення, вчинені в період карантину передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України].

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]''' передбачає відповідальність за: 
'''Стаття 44-3''':
* '''порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"], іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами''' (''тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'').
* '''перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно''' (''тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'').
'''Стаття 164-14''':
* здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом (''тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'').
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] передбачає відповідальність за: 
'''Стаття 325''':
* Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань (''карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк'').
* Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (''караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років'').
Також у зв’язку із загрозою розповсюдження коронавірусу, за певних обставин можливе вчинення інших правопорушень у період карантину:
# '''Незаконне розголошення персональних даних'''. Мали місце опублікування персональних даних (ПІБ, місця проживання, дані родичів) осіб, у яких була підозра на захворювання. Стаття 182 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу.
# '''Грубе порушення громадського порядку під час здійснення евакуації громадян та забезпечення їм умов обсервації.''' За такі дії передбачена кримінальна відповідальність статтею 296 Кримінального кодексу України.
# '''Дії, пов’язанні з нанесенням тілесних ушкоджень іншим особам''' (починаючи з легких тілесних – синців та саден) є кримінально караними діяннями, за які передбачена кримінальна відповідальність статтями 121-125, 128 КК України.
# '''Дії пов’язанні з завданням шкоди майну''' ( кримінальна та цивільно-правова відповідальність).
== Корисні посилання ==
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/227372381965839/?__tn__=kC-R&eid=ARDAN4C9fASUVyPH428Vtaopr9WBWHKxhRVxCjW0LLjmlKc-l8A99GFQV3-AM1KCt-B7a0tXoDKDqfL1&hc_ref=ARQHqU3uuYvJ6QBlSRsjOEDYEbUBiBT48ZBljHAd-7y-5zTgkLIHZdnQQCC7oR7EbjY&fref=nf&__xts__ Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги щодо введення на території України карантину]
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/1383462811861812/UzpfSTEwMDAwNDEwNDI4MTQwNjpWSzoxNDEyNTc5MTU1NTk2MTIx/?multi_permalinks=1412579155596121&notif_id=1585303260676912&notif_t=group_activity Відеоролик "Карантин: обмеження прав та відповідальність за порушення"]
== Див. також ==
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Відпустка на період карантину]]
*[[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]
*[[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]
*[[Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину]]
*[[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]
*[[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]
*[[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки

2023-06-15T05:48:39Z

Serhii.morozov: Продовжено карантин на території України до 30 червня 2023

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 '''"'''Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/677-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 року № 677 "Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/383-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236"]
== Загальна інформація ==
'''Карантин''' - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я ([https://moz.gov.ua/ Міністерство охорони здоров'я України]), за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну '''негайно''' доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).
== Обмеження прав фізичних і юридичних осіб умовах карантину ==
В Україні в умовах карантину можуть бути обмежені окремі права фізичних і юридичних осіб.

♦ '''Право на вільне пересування'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти. Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]. Однак, пункт 4 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_059 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві. 
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили '''довідку''', що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]). 
♦ '''Право на освіту.''' Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, однак освітян ніхто не обмежує у праві здобувати освіту [[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах|дистанційно]]. 
♦ '''Право на мирні зібрання.''' Обмежено також право особи на свободу [[проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій|мирних зібрань]].
== Обмежувальні протиепідемічні заходи у зв'язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ==
{| class="wikitable"
| '''З 12 березня 2020 року до 31 грудня 2022 року''' на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 25 березня 2020 року № 338 «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/338-2020-%D1%80#Text Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації»] і постанови Кабміну від 9 грудня 2020 року № 1236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2]» на всій території України карантин продовжено до '''30 квітня 2023 року.'''
|-
|Внесено зміни до розпорядження КМУ від 25.03.2020 р. № 338 і постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236. Через вірус COVID-19 продовжено режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.
|}
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - Постанова)] залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19

“Зелений”, “жовтий” та “помаранчевий” рівні епідемічної небезпеки визначаються керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов’язаної із поширенням на території України COVID-19, за результатами щоденної оцінки відповідних ознак епідемічної небезпеки.
Інформація про зазначені рівні розміщується на офіційному інформаційному [http://covid19.gov.ua порталі Кабінету Міністрів України] та веб-сайті [https://moz.gov.ua Міністерства охорони здоров’я].
=== “Зелений” рівень епідемічної небезпеки ===
З 17 червня 2021 року '''на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки,''' відповідно до якого забороняється:
* перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
* перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;
* самовільно залишати місця самоізоляції;
* перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, в яких відсутній поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією-партнером на території України (асистанс), покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, та діє на строк перебування в Україні, крім:
# іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або осіб, які потребують додаткового захисту;
# працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
# водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
# військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО “Партнерство заради миру”, які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил.
У разі відсутності документів, передбачених в абзаці першому цього підпункту, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє іноземцям та особам без громадянства у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text Закону України “Про прикордонний контроль”];
* перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства без негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону; або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях (далі - документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації), виданого відповідно до Міжнародних медико-санітарних правил (2005 рік) або відповідно до досягнутих з іноземними державами домовленостей про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19; або іноземного COVID-сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовтий сертифікат), або не менш ніж однією дозою однодозної вакцини чи не менш ніж двома дозами дводозної вакцини (зелений сертифікат), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби (далі - іноземний сертифікат), виданого уповноваженими установами держав - членів довірчої мережі Європейського Союзу, крім:
# іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 12 років;
# іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або осіб, які потребують додаткового захисту;
# працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
# водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
# військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО “Партнерство заради миру”, які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил.
У разі відсутності документів, передбачених в абзаці першому цього підпункту, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє іноземцям та особам без громадянства у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text Закону України “Про прикордонний контроль”];
* перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, які підлягають самоізоляції, без встановленого та активованого мобільного додатка електронного сервісу “Вдома” Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - мобільний додаток). У разі неможливості встановлення мобільного додатка, відмови від його встановлення уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє такій особі у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text Закону України “Про прикордонний контроль”];

* перетин контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них іноземцями та особами без громадянства без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією - партнером на території України (асистанс), покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, і діє на строк перебування в Україні, крім:
# іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України;
# працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні.
У разі відсутності документів, передбачених в абзаці першому цього підпункту, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє іноземцям та особам без громадянства у в’їзді на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзді з них згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2015-%D0%BF#Text Порядком в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 367], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-2019-%D0%BF#Text Порядком в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 815];
* проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) без одягнутих усіма учасниками та організаторами заходу засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Обмеження, передбачені цим підпунктом, не застосовуються за умови наявності в усіх учасників та організаторів заходу документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього COVID-сертифіката України, виданого в Україні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/677-2021-%D0%BF#Text Порядку формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 р. № 677 “Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби”], або іноземного сертифіката, за умови підтвердження чинності зазначених сертифікатів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/677-2021-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 року № 677 “Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби]”;
*здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

*діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:
# не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;
# не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;
# здійснюється обслуговування покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб’єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);
# не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
=== “Жовтий” рівень епідемічної небезпеки ===
“Жовтий” рівень епідемічної небезпеки встановлюється одночасно на території всіх регіонів рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативою Міністра охорони здоров’я, яке розміщується на офіційному інформаційному [https://covid19.gov.ua порталі Кабінету Міністрів України].

У разі встановлення “жовтого” рівня епідемічної небезпеки додатково встановлюються заборони, передбачені пунктом 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанови].
=== “Помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки ===
“Помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки є попереджувальним рівнем, який свідчить про ускладнення епідемічної ситуації в регіоні, що може призвести до запровадження посилених обмежувальних протиепідемічних заходів.
Додатково на території регіонів, на яких установлено “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки, рішенням регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій запроваджуються посилені заходи контролю за дотриманням на території регіону встановлених обмежувальних протиепідемічних заходів, готовності закладів охорони здоров’я до прийому хворих на COVID-19, виявлення та реєстрації осіб з підозрою на COVID-19 відповідно до стандартів Міністерства охорони здоров’я.
=== “Червоний” рівень епідемічної небезпеки ===
“Червоний” рівень епідемічної небезпеки встановлюється рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативою Міністра охорони здоров’я протягом 48 годин з моменту настання підстав, передбачених пунктом 3-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанови], яке розміщується безпосередньо на офіційному інформаційному [http://covid19.gov.ua порталі Кабінету Міністрів України].

На території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково встановлюються заборони, передбачені пунктом 3-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанови].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2021-%D0%BF#n2 Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 №270 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236"] в пункт 3-5 внесено зміни, відповідно до яких на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково забороняється: 
'''перебування без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно:'''
* на територіях закладів охорони здоров’я та освіти;
* в підземних переходах;
* на зупинках громадського транспорту;
* на інших територіях загального користування у разі неможливості дотримання фізичної дистанції не менше 1 метра.
== Додаткові обов’язки під час карантину ==
Особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, '''зобов'язані:''' 1. вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб; 2. виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лікуються; 3. проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).

Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби та заклади охорони здоров'я зобов'язані періодично повідомляти через засоби масової інформації про епідемічну ситуацію та здійснювані протиепідемічні заходи. За відмову у наданні інформації, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних про захворювання населення на інфекційні хвороби посадові особи органів та закладів несуть відповідальність згідно із законом (частина третя статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).
== Відповідальність ==
'''Відповідальність''' за порушення, вчинені в період карантину передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України].

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]''' передбачає відповідальність за: 
'''Стаття 44-3''':
* '''порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"], іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами''' (''тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'').
* '''перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно''' (''тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'').
'''Стаття 164-14''':
* здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом (''тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'').
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] передбачає відповідальність за: 
'''Стаття 325''':
* Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань (''карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк'').
* Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (''караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років'').
Також у зв’язку із загрозою розповсюдження коронавірусу, за певних обставин можливе вчинення інших правопорушень у період карантину:
# '''Незаконне розголошення персональних даних'''. Мали місце опублікування персональних даних (ПІБ, місця проживання, дані родичів) осіб, у яких була підозра на захворювання. Стаття 182 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу.
# '''Грубе порушення громадського порядку під час здійснення евакуації громадян та забезпечення їм умов обсервації.''' За такі дії передбачена кримінальна відповідальність статтею 296 Кримінального кодексу України.
# '''Дії, пов’язанні з нанесенням тілесних ушкоджень іншим особам''' (починаючи з легких тілесних – синців та саден) є кримінально караними діяннями, за які передбачена кримінальна відповідальність статтями 121-125, 128 КК України.
# '''Дії пов’язанні з завданням шкоди майну''' ( кримінальна та цивільно-правова відповідальність).
== Корисні посилання ==
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/227372381965839/?__tn__=kC-R&eid=ARDAN4C9fASUVyPH428Vtaopr9WBWHKxhRVxCjW0LLjmlKc-l8A99GFQV3-AM1KCt-B7a0tXoDKDqfL1&hc_ref=ARQHqU3uuYvJ6QBlSRsjOEDYEbUBiBT48ZBljHAd-7y-5zTgkLIHZdnQQCC7oR7EbjY&fref=nf&__xts__ Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги щодо введення на території України карантину]
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/1383462811861812/UzpfSTEwMDAwNDEwNDI4MTQwNjpWSzoxNDEyNTc5MTU1NTk2MTIx/?multi_permalinks=1412579155596121&notif_id=1585303260676912&notif_t=group_activity Відеоролик "Карантин: обмеження прав та відповідальність за порушення"]
== Див. також ==
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
*[[Відпустка на період карантину]]
*[[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]
*[[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]
*[[Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину]]
*[[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]
*[[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
*[[Умови введення надзвичайного стану]]
*[[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Особливості оподаткування подарунків

2023-05-12T06:44:54Z

Serhii.morozov: сума прожиткового мінімуму

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*Закон України "Про Державний бюджет на 2023 рік"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text]
== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
 Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою. Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору. Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

'''Декларацію слід було подати до 01 травня 2023 року, а зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід сплатити у строк до 01 серпня 2023 року.''' 
Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. 
'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу == 
'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Тобто, в 2023 році вартість подарунка у розмірі 1675 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ. 
У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається. 
'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''. 
Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 1,5% від суми договору'''. 
'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%'''. 
23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. 
Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України. 
За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м. 
== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18 % (+1,5 % військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.
== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==
'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2023 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 1675 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України. 
'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126». 
'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 1,5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу). 
''Приклад 1''
У 2023 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1675 грн.). 
Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо. 
''Приклад 2''
У 2023 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати (1675 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160». 
Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства. 
=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки. 
'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік».''' 
Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2021 дорівнює 2684 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2023 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 214,72 грн. (2684 грн. х 8 %). 
'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 214,72 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 214,72 грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Особливості оподаткування подарунків

2023-05-12T06:28:58Z

Serhii.morozov: Закон України "Про Державний бюджет на 2021 рік"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*Закон України "Про Державний бюджет на 2023 рік"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text]
== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
 Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою. Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору. Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

'''Декларацію слід було подати до 01 травня 2023 року, а зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід сплатити у строк до 01 серпня 2023 року.''' 
Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. 
'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу == 
'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Тобто, в 2023 році вартість подарунка у розмірі 1675 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ. 
У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається. 
'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''. 
Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 1,5% від суми договору'''. 
'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%'''. 
23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. 
Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України. 
За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м. 
== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18 % (+1,5 % військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.
== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==
'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2023 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 1675 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України. 
'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126». 
'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 1,5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу). 
''Приклад 1''
У 2023 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1675 грн.). 
Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо. 
''Приклад 2''
У 2023 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати (1180,75 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160». 
Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства. 
=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки. 
'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік».''' 
Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2021 дорівнює 2684 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2023 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 214,72 грн. (2684 грн. х 8 %). 
'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 214,72 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 214,72 грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Особливості оподаткування подарунків

2023-05-12T06:27:53Z

Serhii.morozov: Закон України "Про Державний бюджет на 2023 рік"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20 Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*Закон України "Про Державний бюджет на 2023 рік"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text]
== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
 Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою. Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору. Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

'''Декларацію слід було подати до 01 травня 2023 року, а зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід сплатити у строк до 01 серпня 2023 року.''' 
Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. 
'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу == 
'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Тобто, в 2023 році вартість подарунка у розмірі 1675 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ. 
У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається. 
'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''. 
Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 1,5% від суми договору'''. 
'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%'''. 
23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. 
Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України. 
За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м. 
== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18 % (+1,5 % військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.
== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==
'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2023 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 1675 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України. 
'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126». 
'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 1,5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу). 
''Приклад 1''
У 2023 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1675 грн.). 
Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо. 
''Приклад 2''
У 2023 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати (1180,75 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160». 
Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства. 
=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки. 
'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік».''' 
Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2021 дорівнює 2684 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2023 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 214,72 грн. (2684 грн. х 8 %). 
'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 214,72 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 214,72 грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Порядок призначення та виплати пенсії

2023-04-13T14:32:47Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n8 Порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за № 1241/14508]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України і Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 липня 2009 року за № 592/16608]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за №804/25581]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/277-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 277 від 29 березня 2021 року «Про додаткові заходи щодо організації виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України»]
*Закон України "Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2981-20#Text]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Механізм виплати пенсії в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
# спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

''За інформацією Укрпошти''

Увага ! '''[https://www.msp.gov.ua/news/21658.html Перелік сервісних центрів Пенсійного фонду України, до яких можна звернутись для вирішення пенсійних питань]'''
|}
== Порядок призначення пенсії ==
=== Куди звернутись ===
Заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до територіального органу Пенсійного фонду (у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі) або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846].
=== Порядок подання заяви про призначення пенсії ===
'''Заява про призначення пенсії подається:'''
{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Заява про призначення пенсії !! Ким подається !! Куди
|-
|1|| заява про призначення пенсії '''непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника''' || '''заявником особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально || безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) '''за місцем проживання (реєстрації)'''
|-
| rowspan="2" |2|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''працюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника'''|| '''заявником через уповноважену посадову особу''' підприємства, установи, організації, де він працює || до органу, що призначає пенсію '''за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації'''
|-
|за бажанням особи така заява може бути подана '''особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника || до органу, що призначає пенсію '''за місцем проживання (реєстрації)'''
|-
| rowspan="2" | 3|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''особі, яка не досягла повноліття або є недієздатною''' || '''батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками''' || до органу, що призначає пенсію '''за місцем їх проживання (реєстрації)'''
|-
| '''представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників''' || до органу, що призначає пенсію '''за місцезнаходженням таких закладів (органів)'''
|-
| rowspan="2" |4|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''засудженим до позбавлення волі''' || подається '''через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально || rowspan="2" |до органу, що призначає пенсію '''за місцезнаходженням виправного закладу'''
|-
|'''за бажанням особи''' відповідні документи можуть подаватися ним '''безпосередньо''' відповідно до статті 122 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] шляхом подання адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, '''або представником особи''', яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. 
При цьому, адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання
|-
| rowspan="2" |5|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації''' || rowspan="2" | подається '''заявником особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою ||щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України '''до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області'''
|-
|щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів до '''управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області'''
|-
| rowspan="2" |6|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''внутрішньо переміщеним особам''' || rowspan="2" | подається '''заявником особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». || до територіальних органів Пенсійного фонду України '''за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”
|}
=== Перелік документів, необхідних для призначення пенсії ===
До заяви про призначення пенсії додаються такі документи:
{| class="wikitable"
|-
! Вид пенсії !! Перелік необхідних документів
|-
| '''Пенсія за віком''' || документи, визначені пунктом 2.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846] (далі – Порядок)
|-
| '''Пенсія по інвалідності''' || документи, визначені пунктом 2.2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку]
|-
| '''Пенсія у зв’язку з втратою годувальника'''|| документи, визначені пунктом 2.3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку]
|-
| '''Пенсія за вислугу років'''|| документи, визначені пунктом 2.4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку]
|}
'''Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт''' (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Для дітей, які не мають паспорта, документом, який засвідчує вік, є свідоцтво про народження.

До заяви опікуна (піклувальника) додається копія рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування або відповідне рішення суду; батьків-вихователів додається угода про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;

До заяви патронатного вихователя додається копія договору про патронат.

'''Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані в паперовій формі або в електронній формі через [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.]'''

При поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

'''ВАЖЛИВО! Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.'''

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає кваліфікований електронний підпис. У випадку звернення за призначенням пенсії через вебпортал з використанням електронної системи BankID для виплати пенсії заявник або представник заявника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, законний представник пред’являє до органу, що призначає пенсію, оригінали сканованих копій документів, що підтверджують право на пенсію.

'''Пенсія може бути призначена і автоматично (без звернення особи)''', у разі, якщо в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, міститься вся інформація про набутий нею страховий стаж для призначення пенсії за віком, при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону].
У разі якщо документи про страховий стаж '''не подані протягом трьох місяців''' з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа '''виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку'''.
=== Строк подання заяви про призначення пенсії ===
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися '''в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку'''.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається:
* якщо заява подається особисто - день прийняття органом, що призначає пенсію, такої заяви;
* якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал - дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів);
* якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій) - дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
=== Строк розгляду заяви про призначення пенсії ===
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається '''не пізніше 10 днів''' після надходження заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу).

Якщо вони будуть подані ''не пізніше трьох місяців'' із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n713 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], а саме:
* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Орган, що призначає пенсію, '''не пізніше 10 днів після винесення рішення''' видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
=== Час, з якого призначається пенсія ===
'''Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією''', ''крім таких випадків'', коли пенсії призначаються з більш раннього строку:
* пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
* пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
=== Документ, який підтверджує призначення особі пенсії ===
Документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом, що призначає пенсію, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n8 Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсі]ї.
== Порядок виплати пенсії ==
=== Способи виплати пенсії ===
'''Виплата пенсій здійснюється:''' 
* '''національним оператором поштового зв'язку (Укрпоштою);'''
За заявою одержувача, що надається до органу Пенсійного фонду, органу праці та соціального захисту населення, виплата пенсій може здійснюватися безпосередньо в операційній касі виплатного об'єкта поштового зв'язку згідно із зазначеною на відомості датою або після цієї дати протягом виплатного періоду (з 4 по 25 число кожного місяця).

Виплата пенсій об'єктами поштового зв'язку за відомостями здійснюється у виплатних об'єктах поштового зв'язку та з доставкою додому (здійснює працівник відповідного поштового відділення).

Виплата пенсій провадиться працівником зв'язку особисто одержувачу після звірення даних пред'явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними, зазначеними органом Пенсійного фонду, органом праці та соціального захисту населення у відомості.
* '''установами уповноважених банків (через поточні рахунки в банках).'''
Поточні рахунки відкриваються на підставі договору банківського рахунка між уповноваженим банком і одержувачем.

При цьому, одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку.

Заява про виплату пенсії встановленого зразка через поточний рахунок в банку подається одержувачем особисто ''до органу Пенсійного фонду'' чи ''органу соціального захисту населення'' за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України ''в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису''. (пункт 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n120 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]).

Заяви приймаються за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з’ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
Поточні рахунки для виплати пенсії можуть відкривати лише уповноважені банки, які визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій відповідно до законодавства ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1231-2001-%D0%BF Порядок проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231]). 
Для ознайомлення з переліком уповноважених банків можна звернутись до органу Пенсійного фонду.
|}
'''Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-dodatkovi-zahodi-shchodo-organizaciyi-viplati-i-dostavki-pensij-ta-groshovoyi-dopomogi-za-miscem-faktichnogo-prozhivannya-oderzhuvachiv-u-mezhah-ukrayini-277-290321 Постанову Кабінету Міністрів України № 277 «Про додаткові заходи щодо організації виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України»], Пенсійному фонду України необхідно провести конкурс для вибору організацій, які здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. До останнього дня місяця, що передує місяцю набрання чинності договором із переможцем конкурсу, функції організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України, здійснює національний оператор поштового зв’язку, функції якого виконує акціонерне товариство “Укрпошта”.'''
=== Строки виплати пенсії ===
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, '''у строк не пізніше 25 числа місяця,''' за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок.
=== Виплата пенсії за минулий час ===
Виплата пенсії за минулий час - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно:
* з власної вини - виплачуються за минулий час, але ''не більше ніж за три роки до дня звернення'' за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;
* з вини органу, що призначає та виплачує пенсію - виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 року № 162 "Про особливості виплати і доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану"] '''на кожного пенсіонера, що проживає на території адміністративно-територіальних одиниць, на яких проводяться бойові дії''' та які визначені Мінрегіоном з переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”, Пенсійним фондом України відкрито поточні рахунки в АТ "Ощадбанк". На ці рахунки будуть зараховуватися та акумулюватися пенсійні кошти кожної окремої особи. Отримати ці кошти можливо наступним чином:
* під час особистого звернення до АТ "Ощадбанк" та укладення відповідного договору;
* у разі надання до Пенсійного фонду України заяви про відкриття рахунку в іншій банківській установі або надання заяви про переїзд до іншого/тимчасового місця проживання та поновлення доставки та виплати пенсії за новим місцем проживання через АТ "Укрпошта".
* при відновленні технічних можливостей АТ "Укрпошта" здійснювати доставку в звільнених населених пунктах
Кошти, які були акумульовані на рахунках АТ "Ощадбанк" згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162-2022-%D0%BF#Text Постановою 162] після надання особою відповідної заяви, за вимогою Пенсійного фонду України будуть переведені на відкритий нею банківський рахунок.
=== Виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні ===
Виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні:
* пенсіонерам - виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії.
Якщо у пенсіонера є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії- самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї;
* дітям-сиротам - виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку за період перебування на повному державному утриманні;
* іншим дітям, що перебувають на повному державному утриманні - виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку;
=== Виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк ===
Виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк - здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання.

Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань, при цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого.
=== Виплата пенсії у разі виїзду за кордон ===
Виплата пенсії у разі виїзду за кордон здійснюється за заявою пенсіонера може бути виплачена йому ''за шість місяців наперед ''перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.

Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
=== Виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера ===
Виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера - виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Такі особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера ''протягом шести місяців'' з дня відкриття спадщини.
=== Виплата пенсії за довіреністю ===
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються цивільним законодавством. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.
=== Випадки невиплати/обмеження розміру виплати призначених пенсій ===
Передбачені обмеження розміру виплати призначених пенсій були скасовані ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ.
=== Припинення та поновлення виплати пенсії ===
'''Виплата пенсії''' за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду '''припиняється:'''
# якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
# на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
# у разі смерті пенсіонера;
# у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Поновлення виплати пенсії здійснюється''' за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
== [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення |Порядок оскарження рішень органів Пенсійного фонду України]] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 № 18-6,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 за №1241/14508];
* у судовому порядку.
=== Судовий порядок ===
Особа не згодна з рішенням щодо призначення\не призначення пенсії також має право оскаржити таке рішення шляхом подання позовної заяви до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсії.

Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах.
==== Підсудність ====
Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] - усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення пенсії підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Позовна заява подається відповідно до місцевого загального суду (як адміністративного) за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України.

Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців. Водночас, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги.
==== Судовий збір ====
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 1073 грн. 60 коп.).

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.
==== Порядок складання позову ====
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
==== Порядок оскарження ====
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Захист прав інтелектуальної власності

2023-04-13T14:27:51Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»]
*Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності"
== Поняття права інтелектуальної власності ==
'''Право інтелектуальної власності - це''' право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 418 Цивільного кодексу України]).

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним Кодексом України], Законам України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#Text «Про захист від недобросовісної конкуренції»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text «Про авторське право і суміжні права»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text «Про охорону прав на промислові зразки»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#Text «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#Text «Про охорону прав на сорти рослин»] та іншими законами. '''Право інтелектуальної власності є непорушним'''. '''Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом'''.

'''Інтелектуальна власність -''' збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
== Види відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності ==
=== Кримінальна ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 176 Кримінального кодексу України], до кримінальної відповідальності притягаються особи, винні в такому порушенні авторського права і суміжних прав, як незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі. 
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Стаття 177 Кримінального кодексу України] визнає кримінально караним порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі. 
=== Адміністративна ===
Щодо адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності, то [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення] визнає адміністративно караним таке порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, як незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом. 
=== Цивільно-правова ===
Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.
Цивільно-правова ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 книга четверта Цивільного Кодексу України])
== Форми захисту прав інтелектуальної власності ==
'''Форма захисту – це''' комплекс організаційних заходів, спрямованих на захист прав і законних інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення, винахідників та інших суб’єктів прав інтелектуальної власності. 
* юрисдикційна;
* неюрисдикційна.
=== Неюрисдикційна форма: ===
'''Неюрисдикційна форма захисту прав включає''' дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, які здійснюються ними самостійно, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів. Переважною формою неюрисдикційного захисту є самозахист, що проявляється в активних чи пасивних діях особи, спрямованих на запобігання чи припинення порушення власного суб’єктивного права. 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 19 Цивільного кодексу України] передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом визнається застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, та характеру дій, якими ці права порушені, і не можуть суперечити вимогам закону. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, іншими правовими актами чи договором. Ця форма самозахисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. І хоча вона є дещо малозначущою, та все ж не може ігноруватися, бо стаття 55 Конституції України гарантує кожному невід’ємне право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи.
=== Юрисдикційна форма: ===
'''Юрисдикційна форма захисту прав передбачає''' діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності або прав, що оспорюються. Суть її полягає у зверненні особи, права і законні інтереси якої порушено неправомірними діями, за захистом до державних або інших компетентних органів, які уповноважені вжити необхідних заходів для відновлення порушеного права і припинення правопорушення. 
Юрисдикційна форма захисту прав '''поділяється на загальну і спеціальну форму''' здійснення передбачених законом засобів захисту. Відповідно до загальної форми захист прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється у судовому порядку. Спеціальною формою захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності є адміністративний порядок захисту цих прав. Він застосовується лише у випадках, вказаних у законодавстві. Наявність інституту юрисдикційного захисту відповідає міжнародним вимогам щодо захисту авторських прав. Інститут юрисдикційного захисту містить великий потенціал, здатний забезпечити врегулювання правовідносин у сфері інтелектуальної власності на достатньому рівні. 
Найефективнішою юрисдикційною формою захисту права інтелектуальної власності є судовий захист, що здійснюються судами загальної юрисдикції у порядку цивільного чи кримінального провадження, адміністративними та господарськими судами. Судовий захист здійснюється в Україні на загальних принципах судочинства.
== Судовий захист прав інтелектуальної власності в Україні ==
Цивільний кодекс України передбачає '''дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності''' — '''загальні цивільно-правові норми''' і '''спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] передбачає захист цивільних прав у судовому порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 16, 432 Цивільного кодексу України]).

Порушенням права інтелектуальної власності визнається вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб´єкта права інтелектуальної власності та їх майнові права. Порушенням визнається піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав — опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

До порушення права інтелектуальної власності відноситься плагіат -- оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають право інтелектуальної власності і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм), фонограм, відеограм, програм мовлення визнається порушенням права інтелектуальної власності.

Порушенням права інтелектуальної власності визнається також вчинення дій, що створюють загрозу порушення нього права; будь-які дії свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема, в електронній формі, про управління правами без дозволу суб´єктів права інтелектуальної власності чи особи, яка здійснює таке управління; розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об´єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб´єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема, в електронній формі.

Порушення права інтелектуальної власності визнається також порушення умов договору щодо використання об´єктів цього права.

 
ВІдповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 432 Цивільного кодексу України] '''суд''' у випадках та в порядку, встановлених законом, '''може постановити рішення, зокрема, про''':
 
'''1)''' застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
 
'''2)''' зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
 
'''3)''' вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
 
'''4)''' вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
 
'''5)''' застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
 
'''6)''' опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Спори у сфері інтелектуальної власності вирішуються спеціальним судом – Вищим судом з питань інтелектуальної власності. У своєї діяльності він користується Господарським процесуальним кодексом України.

Зокрема '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ч. 2 ст.20 Господарського процесуального кодексу України]''' передбачено, що '''Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності''', зокрема:

'''1)''' справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

'''2)''' справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси;

'''3)''' справи про визнання торговельної марки добре відомою;

'''4)''' справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

'''5)''' справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

'''6)''' справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

'''Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку'''
([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України])
== Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності ==
Існує цілий ряд міжнародних договорів, що регулюють відносини в сфері інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Однак, серед міжнародних
стандартів щодо правової охорони інтелектуальної власності '''особливу роль відіграє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності]''' (далі –
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС]), '''функції адміністрування''' якої '''покладені на Світову організацію торгівлі''' (далі – СОТ). '''Угодою ТРІПС встановлені норми, що погоджені'''
країнами''' – членами СОТ як мінімальні вимоги до правової охорони інтелектуальної власності. '''Всі країни – члени СОТ, а також ті країни, які хотіли б
стати її членами в майбутньому, повинні дотримуватися цих норм'''. '''

'''Положення, що викладені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоді TРІПС]''', багато в чому '''співпадають з положеннями давно існуючих міжнародних договорів''' з питань правової
охорони інтелектуальної власності. Наприклад, положення, які вимагаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів]'''
(далі – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернська конвенція]), включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоди ТРІПС] і застосовуються до правової охорони творів, які захищаються авторським правом. 
Подібним же чином в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоду ТРІПС] включені положення щодо правової охорони винаходів та торговельних марок, які містяться в '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_123#Text Паризькій конвенції]'''
про охорону промислової власності''' (далі – Паризька конвенція). '''

Що стосується '''захисту прав інтелектуальної власності''', то '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС] вимагає від країн''' – членів СОТ '''встановлювати справедливі й рівні для всіх процедури захисту прав, які не є необґрунтовано обтяжливими, складними або затратними, а також не обмежуються в часі для прийняття дій'''. З огляду на характер шкоди, яка може бути завдана у разі, коли порушення прав інтелектуальної власності залишаються без уваги, '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода TРІПС] вимагає термінового вжиття засобів захисту прав''', включаючи попередні або тимчасові заходи, без попереднього повідомлення підозрюваного порушника. Процедури повинні містити в собі гарантії, що рішення будуть прийматися на основі представлених сторонами доказів неупередженим
суддею, який раціонально застосовує норми закону.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Захист прав інтелектуальної власності

2023-04-13T14:22:39Z

Serhii.morozov: Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»]
*Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2974-20#Text]
== Поняття права інтелектуальної власності ==
'''Право інтелектуальної власності - це''' право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 418 Цивільного кодексу України]).

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним Кодексом України], Законам України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#Text «Про захист від недобросовісної конкуренції»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text «Про авторське право і суміжні права»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text «Про охорону прав на промислові зразки»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#Text «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#Text «Про охорону прав на сорти рослин»] та іншими законами. '''Право інтелектуальної власності є непорушним'''. '''Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом'''.

'''Інтелектуальна власність -''' збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
== Види відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності ==
=== Кримінальна ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 176 Кримінального кодексу України], до кримінальної відповідальності притягаються особи, винні в такому порушенні авторського права і суміжних прав, як незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі. 
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Стаття 177 Кримінального кодексу України] визнає кримінально караним порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі. 
=== Адміністративна ===
Щодо адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності, то [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення] визнає адміністративно караним таке порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, як незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом. 
=== Цивільно-правова ===
Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.
Цивільно-правова ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 книга четверта Цивільного Кодексу України])
== Форми захисту прав інтелектуальної власності ==
'''Форма захисту – це''' комплекс організаційних заходів, спрямованих на захист прав і законних інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення, винахідників та інших суб’єктів прав інтелектуальної власності. 
* юрисдикційна;
* неюрисдикційна.
=== Неюрисдикційна форма: ===
'''Неюрисдикційна форма захисту прав включає''' дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, які здійснюються ними самостійно, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів. Переважною формою неюрисдикційного захисту є самозахист, що проявляється в активних чи пасивних діях особи, спрямованих на запобігання чи припинення порушення власного суб’єктивного права. 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 19 Цивільного кодексу України] передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом визнається застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, та характеру дій, якими ці права порушені, і не можуть суперечити вимогам закону. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, іншими правовими актами чи договором. Ця форма самозахисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. І хоча вона є дещо малозначущою, та все ж не може ігноруватися, бо стаття 55 Конституції України гарантує кожному невід’ємне право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи.
=== Юрисдикційна форма: ===
'''Юрисдикційна форма захисту прав передбачає''' діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності або прав, що оспорюються. Суть її полягає у зверненні особи, права і законні інтереси якої порушено неправомірними діями, за захистом до державних або інших компетентних органів, які уповноважені вжити необхідних заходів для відновлення порушеного права і припинення правопорушення. 
Юрисдикційна форма захисту прав '''поділяється на загальну і спеціальну форму''' здійснення передбачених законом засобів захисту. Відповідно до загальної форми захист прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється у судовому порядку. Спеціальною формою захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності є адміністративний порядок захисту цих прав. Він застосовується лише у випадках, вказаних у законодавстві. Наявність інституту юрисдикційного захисту відповідає міжнародним вимогам щодо захисту авторських прав. Інститут юрисдикційного захисту містить великий потенціал, здатний забезпечити врегулювання правовідносин у сфері інтелектуальної власності на достатньому рівні. 
Найефективнішою юрисдикційною формою захисту права інтелектуальної власності є судовий захист, що здійснюються судами загальної юрисдикції у порядку цивільного чи кримінального провадження, адміністративними та господарськими судами. Судовий захист здійснюється в Україні на загальних принципах судочинства.
== Судовий захист прав інтелектуальної власності в Україні ==
Цивільний кодекс України передбачає '''дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності''' — '''загальні цивільно-правові норми''' і '''спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] передбачає захист цивільних прав у судовому порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 16, 432 Цивільного кодексу України]).

Порушенням права інтелектуальної власності визнається вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб´єкта права інтелектуальної власності та їх майнові права. Порушенням визнається піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав — опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

До порушення права інтелектуальної власності відноситься плагіат -- оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають право інтелектуальної власності і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм), фонограм, відеограм, програм мовлення визнається порушенням права інтелектуальної власності.

Порушенням права інтелектуальної власності визнається також вчинення дій, що створюють загрозу порушення нього права; будь-які дії свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема, в електронній формі, про управління правами без дозволу суб´єктів права інтелектуальної власності чи особи, яка здійснює таке управління; розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об´єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб´єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема, в електронній формі.

Порушення права інтелектуальної власності визнається також порушення умов договору щодо використання об´єктів цього права.

 
ВІдповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 432 Цивільного кодексу України] '''суд''' у випадках та в порядку, встановлених законом, '''може постановити рішення, зокрема, про''':
 
'''1)''' застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
 
'''2)''' зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
 
'''3)''' вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
 
'''4)''' вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
 
'''5)''' застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
 
'''6)''' опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Спори у сфері інтелектуальної власності вирішуються спеціальним судом – Вищим судом з питань інтелектуальної власності. У своєї діяльності він користується Господарським процесуальним кодексом України.

Зокрема '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ч. 2 ст.20 Господарського процесуального кодексу України]''' передбачено, що '''Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності''', зокрема:

'''1)''' справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

'''2)''' справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси;

'''3)''' справи про визнання торговельної марки добре відомою;

'''4)''' справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

'''5)''' справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

'''6)''' справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

'''Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку'''
([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України])
== Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності ==
Існує цілий ряд міжнародних договорів, що регулюють відносини в сфері інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Однак, серед міжнародних
стандартів щодо правової охорони інтелектуальної власності '''особливу роль відіграє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності]''' (далі –
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС]), '''функції адміністрування''' якої '''покладені на Світову організацію торгівлі''' (далі – СОТ). '''Угодою ТРІПС встановлені норми, що погоджені'''
країнами''' – членами СОТ як мінімальні вимоги до правової охорони інтелектуальної власності. '''Всі країни – члени СОТ, а також ті країни, які хотіли б
стати її членами в майбутньому, повинні дотримуватися цих норм'''. '''

'''Положення, що викладені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоді TРІПС]''', багато в чому '''співпадають з положеннями давно існуючих міжнародних договорів''' з питань правової
охорони інтелектуальної власності. Наприклад, положення, які вимагаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів]'''
(далі – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернська конвенція]), включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоди ТРІПС] і застосовуються до правової охорони творів, які захищаються авторським правом. 
Подібним же чином в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоду ТРІПС] включені положення щодо правової охорони винаходів та торговельних марок, які містяться в '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_123#Text Паризькій конвенції]'''
про охорону промислової власності''' (далі – Паризька конвенція). '''

Що стосується '''захисту прав інтелектуальної власності''', то '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС] вимагає від країн''' – членів СОТ '''встановлювати справедливі й рівні для всіх процедури захисту прав, які не є необґрунтовано обтяжливими, складними або затратними, а також не обмежуються в часі для прийняття дій'''. З огляду на характер шкоди, яка може бути завдана у разі, коли порушення прав інтелектуальної власності залишаються без уваги, '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода TРІПС] вимагає термінового вжиття засобів захисту прав''', включаючи попередні або тимчасові заходи, без попереднього повідомлення підозрюваного порушника. Процедури повинні містити в собі гарантії, що рішення будуть прийматися на основі представлених сторонами доказів неупередженим
суддею, який раціонально застосовує норми закону.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Захист прав інтелектуальної власності

2023-04-13T14:18:56Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»]
*Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2974-20#Text]
== Поняття права інтелектуальної власності ==
'''Право інтелектуальної власності - це''' право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 418 Цивільного кодексу України]).

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним Кодексом України], Законам України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#Text «Про захист від недобросовісної конкуренції»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text «Про авторське право і суміжні права»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text «Про охорону прав на промислові зразки»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#Text «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#Text «Про охорону прав на сорти рослин»] та іншими законами. '''Право інтелектуальної власності є непорушним'''. '''Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом'''.

'''Інтелектуальна власність -''' збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
== Види відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності ==
=== Кримінальна ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 176 Кримінального кодексу України], до кримінальної відповідальності притягаються особи, винні в такому порушенні авторського права і суміжних прав, як незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі. 
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Стаття 177 Кримінального кодексу України] визнає кримінально караним порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі. 
=== Адміністративна ===
Щодо адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності, то [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення] визнає адміністративно караним таке порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, як незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом. 
=== Цивільно-правова ===
Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.
Цивільно-правова ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 книга четверта Цивільного Кодексу України])
== Форми захисту прав інтелектуальної власності ==
'''Форма захисту – це''' комплекс організаційних заходів, спрямованих на захист прав і законних інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення, винахідників та інших суб’єктів прав інтелектуальної власності. 
* юрисдикційна;
* неюрисдикційна.
=== Неюрисдикційна форма: ===
'''Неюрисдикційна форма захисту прав включає''' дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, які здійснюються ними самостійно, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів. Переважною формою неюрисдикційного захисту є самозахист, що проявляється в активних чи пасивних діях особи, спрямованих на запобігання чи припинення порушення власного суб’єктивного права. 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 19 Цивільного кодексу України] передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом визнається застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, та характеру дій, якими ці права порушені, і не можуть суперечити вимогам закону. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, іншими правовими актами чи договором. Ця форма самозахисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. І хоча вона є дещо малозначущою, та все ж не може ігноруватися, бо стаття 55 Конституції України гарантує кожному невід’ємне право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи.
=== Юрисдикційна форма: ===
'''Юрисдикційна форма захисту прав передбачає''' діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності або прав, що оспорюються. Суть її полягає у зверненні особи, права і законні інтереси якої порушено неправомірними діями, за захистом до державних або інших компетентних органів, які уповноважені вжити необхідних заходів для відновлення порушеного права і припинення правопорушення. 
Юрисдикційна форма захисту прав '''поділяється на загальну і спеціальну форму''' здійснення передбачених законом засобів захисту. Відповідно до загальної форми захист прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється у судовому порядку. Спеціальною формою захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності є адміністративний порядок захисту цих прав. Він застосовується лише у випадках, вказаних у законодавстві. Наявність інституту юрисдикційного захисту відповідає міжнародним вимогам щодо захисту авторських прав. Інститут юрисдикційного захисту містить великий потенціал, здатний забезпечити врегулювання правовідносин у сфері інтелектуальної власності на достатньому рівні. 
Найефективнішою юрисдикційною формою захисту права інтелектуальної власності є судовий захист, що здійснюються судами загальної юрисдикції у порядку цивільного чи кримінального провадження, адміністративними та господарськими судами. Судовий захист здійснюється в Україні на загальних принципах судочинства.
== Судовий захист прав інтелектуальної власності в Україні ==
Цивільний кодекс України передбачає '''дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності''' — '''загальні цивільно-правові норми''' і '''спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] передбачає захист цивільних прав у судовому порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 16, 432 Цивільного кодексу України]).

Порушенням права інтелектуальної власності визнається вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб´єкта права інтелектуальної власності та їх майнові права. Порушенням визнається піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав — опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

До порушення права інтелектуальної власності відноситься плагіат -- оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають право інтелектуальної власності і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп´ютерних програм), фонограм, відеограм, програм мовлення визнається порушенням права інтелектуальної власності.

Порушенням права інтелектуальної власності визнається також вчинення дій, що створюють загрозу порушення нього права; будь-які дії свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема, в електронній формі, про управління правами без дозволу суб´єктів права інтелектуальної власності чи особи, яка здійснює таке управління; розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об´єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб´єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема, в електронній формі.

Порушення права інтелектуальної власності визнається також порушення умов договору щодо використання об´єктів цього права.

 
ВІдповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 432 Цивільного кодексу України] '''суд''' у випадках та в порядку, встановлених законом, '''може постановити рішення, зокрема, про''':
 
'''1)''' застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
 
'''2)''' зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
 
'''3)''' вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
 
'''4)''' вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
 
'''5)''' застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
 
'''6)''' опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Спори у сфері інтелектуальної власності вирішуються спеціальним судом – Вищим судом з питань інтелектуальної власності. У своєї діяльності він користується Господарським процесуальним кодексом України.

Зокрема '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ч. 2 ст.20 Господарського процесуального кодексу України]''' передбачено, що '''Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності''', зокрема:

'''1)''' справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

'''2)''' справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси;

'''3)''' справи про визнання торговельної марки добре відомою;

'''4)''' справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

'''5)''' справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

'''6)''' справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

'''Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку'''
([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України])

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності", Розмір відшкодування збитків визначається судом з урахуванням упущеної вигоди або доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка.

Розмір компенсації визначається судом на підставі обсягу порушення, вини порушника та інших обставин, що мають істотне значення. При цьому розмір компенсації не може бути меншим ніж розмір винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання прав на зареєстрований або незареєстрований промисловий зразок, щодо якого виник спір. У разі якщо порушення прав на зареєстрований або незареєстрований промисловий зразок відбулося ненавмисно і без недбалості, розмір компенсації дорівнює розміру винагороди, яка була б сплачена за надання такого дозволу.

Стягнення компенсації застосовується судом замість відшкодування збитків на розсуд власника зареєстрованого промислового зразка".

== Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності ==
Існує цілий ряд міжнародних договорів, що регулюють відносини в сфері інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Однак, серед міжнародних
стандартів щодо правової охорони інтелектуальної власності '''особливу роль відіграє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності]''' (далі –
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС]), '''функції адміністрування''' якої '''покладені на Світову організацію торгівлі''' (далі – СОТ). '''Угодою ТРІПС встановлені норми, що погоджені'''
країнами''' – членами СОТ як мінімальні вимоги до правової охорони інтелектуальної власності. '''Всі країни – члени СОТ, а також ті країни, які хотіли б
стати її членами в майбутньому, повинні дотримуватися цих норм'''. '''

'''Положення, що викладені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоді TРІПС]''', багато в чому '''співпадають з положеннями давно існуючих міжнародних договорів''' з питань правової
охорони інтелектуальної власності. Наприклад, положення, які вимагаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів]'''
(далі – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернська конвенція]), включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоди ТРІПС] і застосовуються до правової охорони творів, які захищаються авторським правом. 
Подібним же чином в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угоду ТРІПС] включені положення щодо правової охорони винаходів та торговельних марок, які містяться в '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_123#Text Паризькій конвенції]'''
про охорону промислової власності''' (далі – Паризька конвенція). '''

Що стосується '''захисту прав інтелектуальної власності''', то '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода ТРІПС] вимагає від країн''' – членів СОТ '''встановлювати справедливі й рівні для всіх процедури захисту прав, які не є необґрунтовано обтяжливими, складними або затратними, а також не обмежуються в часі для прийняття дій'''. З огляду на характер шкоди, яка може бути завдана у разі, коли порушення прав інтелектуальної власності залишаються без уваги, '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text Угода TРІПС] вимагає термінового вжиття засобів захисту прав''', включаючи попередні або тимчасові заходи, без попереднього повідомлення підозрюваного порушника. Процедури повинні містити в собі гарантії, що рішення будуть прийматися на основі представлених сторонами доказів неупередженим
суддею, який раціонально застосовує норми закону.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Право спільної часткової власності на земельну ділянку

2023-03-13T15:17:29Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
*'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1720-20#Text Закон України 1720-IX від 08.09 2021Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено]'''
== Поняття права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі – ЗК України) '''земельна ділянка може знаходитись у спільній власності''' з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Отже, в розумінні статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''спільна часткова власність на земельну ділянку''' – це '''спільна власність з обов’язковим визначенням частки''' кожного з учасників спільної власності.
== Підстави для виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] право спільної часткової власності виникає у наступних випадках:
* при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
* при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
* при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
* за рішенням суду.
== Добровільне об’єднання власниками належних їм земельних ділянок ==
В силу ч. 2 ст. 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''об’єднання власниками''' належних їм '''земельних часток здійснюється шляхом укладення договору''' на спільну часткову власність, який укладається в '''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''.
== Прийняття спадщини двома або більше особами ==
Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування може здійснюватися за законом або за заповітом.

На підставі ч. 1 ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення'''.
== Виникнення права власності за рішенням суду ==
Підстави виникнення права спільної часткової власності, зазначені у статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], не є вичерпними та розширюються іншими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Так, в силу ст. 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''у разі наявності спільної часткової власності на будинок декількох власників''', такі власники '''набувають право спільної часткової власності на земельну ділянку біля будинку'''. У разі наявності бажання кожен із співвласників спільної часткової власності має право на отримання особисто у власність частину земельної ділянки відповідно до частки, що йому належить. '''Питання про виділення належної власнику частки в натурі''' (на місцевості) '''вирішується за угодою між усіма співвласниками'''. У разі '''недосягнення згоди''' співвласниками, питання вирішується '''в судовому порядку.'''

Співвласнику, який має намір вирішити питання в судовому порядку потрібно звернутись із відповідною позовною заявою до іншого співвласника (ів) подавши її до місцевого суду, який знаходиться за місцем знаходженням земельної ділянки (у відповідності до ч.1 ст.30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]). Знайти адресу відповідного суду можна на сайті Судової влади України, перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/ https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy]

При зверненні до суду із позовною заявою необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України "Про судовий збір"] крім випадків, якщо особа звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 згаданого закону.
== Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності ==
'''Порядок та умови використання земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, визначаються '''за згодою всіх співвласників''', тобто рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою '''повинні бути спільними та одностайно схваленими''' усіма співвласниками.

Частиною 1 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачено, що '''володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою''', що знаходиться у '''спільній частковій власності''' '''здійснюється за договором або ж відповідно до рішення суду'''. При цьому слід враховувати, що при '''укладенні договору''', повинні бути враховані '''інтереси усіх учасників незалежно від розміру земельної частки''' кожного із них.

Як визначено в ч. 2 п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7], суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. 
При цьому також слід мати на увазі, що '''учасник спільної часткової власності на земельну ділянку''' незалежно від наявності договору про спільну часткову власність '''може звернутися до суду''' '''з метою встановлення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою'''.

Таку позицію підтримує і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Пленум Верховного Суду України, який в своїй Постанові від 16.04.2004 № 7] зазначив, що суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін.

Договір про спільну часткову власність про визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою укладається '''виключно у письмовій формі''' та підлягає '''нотаріальному посвідченню'''.

'''Співвласник земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, '''має право''' як окремо, так і спільно з іншими учасниками, '''на виділ у натурі його частки спільної власності або отримання відповідної компенсації за неї'''. Особі, що вимагає виділення в її володіння, користування і розпорядження, тобто у приватну власність, земельну ділянку, виділяється частина із спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної їй частки. У разі недосягнення згоди між співвласниками щодо виділення частки спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається''' згідно із законом або є неможливим, '''співвласник''', який бажає виділу, '''має право на одержан'''ня від інших співвласників '''грошової або іншої матеріальної компенсації''' вартості його частки.

При цьому компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частина 4 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що власник спільної часткової власності земельної ділянки має право володіти та користуватися саме тією частиною спільної ділянки, яка відповідає розміру частки, що належить співвласнику.

Пленум Верховного Суду України висловлює позицію, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію (п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови від 16.04.2004 № 7]).

Спільна часткова власність на земельну ділянку в процесі її використання може приносити певні доходи або ж вимагає певних витрат по утриманню і зберіганні земельної ділянки. '''У разі''', якщо '''від використання спільної земельної ділянки є доходи''', то '''кожен із учасників має право на частину доходів відповідно до розміру його земельної частки'''. Також співвласники відповідають перед третіми особами за зобов'язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, та '''сплачують податки, збори та інші платежі.'''

Крім того, учасник спільної часткової власності має право на відчуження іншим особам своєї частки у спільній земельній ділянці (шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, заповіту тощо).

Земельна ділянка може бути відчужена як іншим співвласникам, так і іншим особам. При цьому інші учасники спільної часткової власності мають переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що продається.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ч. 5 статті 362 ЦК України] передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

'''''Відповідно до п. 2 Закон України 1720-IX від 08.09 2021Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено У разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об’єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об’єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об’єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.'''''
[[Категорія: Земельне право]]

Право спільної часткової власності на земельну ділянку

2023-03-13T15:13:02Z

Serhii.morozov: Закон України 1720-ІХ

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
*'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1720-20#Text Закон України 1720-IX від 08.09 2021Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено]'''
== Поняття права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі – ЗК України) '''земельна ділянка може знаходитись у спільній власності''' з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Отже, в розумінні статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''спільна часткова власність на земельну ділянку''' – це '''спільна власність з обов’язковим визначенням частки''' кожного з учасників спільної власності.
== Підстави для виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] право спільної часткової власності виникає у наступних випадках:
* при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
* при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
* при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
* за рішенням суду.
== Добровільне об’єднання власниками належних їм земельних ділянок ==
В силу ч. 2 ст. 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''об’єднання власниками''' належних їм '''земельних часток здійснюється шляхом укладення договору''' на спільну часткову власність, який укладається в '''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''.
== Прийняття спадщини двома або більше особами ==
Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування може здійснюватися за законом або за заповітом.

На підставі ч. 1 ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення'''.
== Виникнення права власності за рішенням суду ==
Підстави виникнення права спільної часткової власності, зазначені у статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], не є вичерпними та розширюються іншими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Так, в силу ст. 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''у разі наявності спільної часткової власності на будинок декількох власників''', такі власники '''набувають право спільної часткової власності на земельну ділянку біля будинку'''. У разі наявності бажання кожен із співвласників спільної часткової власності має право на отримання особисто у власність частину земельної ділянки відповідно до частки, що йому належить. '''Питання про виділення належної власнику частки в натурі''' (на місцевості) '''вирішується за угодою між усіма співвласниками'''. У разі '''недосягнення згоди''' співвласниками, питання вирішується '''в судовому порядку.'''

Співвласнику, який має намір вирішити питання в судовому порядку потрібно звернутись із відповідною позовною заявою до іншого співвласника (ів) подавши її до місцевого суду, який знаходиться за місцем знаходженням земельної ділянки (у відповідності до ч.1 ст.30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]). Знайти адресу відповідного суду можна на сайті Судової влади України, перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/ https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy]

При зверненні до суду із позовною заявою необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України "Про судовий збір"] крім випадків, якщо особа звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 згаданого закону.
== Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності ==
'''Порядок та умови використання земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, визначаються '''за згодою всіх співвласників''', тобто рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою '''повинні бути спільними та одностайно схваленими''' усіма співвласниками.

Частиною 1 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачено, що '''володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою''', що знаходиться у '''спільній частковій власності''' '''здійснюється за договором або ж відповідно до рішення суду'''. При цьому слід враховувати, що при '''укладенні договору''', повинні бути враховані '''інтереси усіх учасників незалежно від розміру земельної частки''' кожного із них.

Як визначено в ч. 2 п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7], суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. 
При цьому також слід мати на увазі, що '''учасник спільної часткової власності на земельну ділянку''' незалежно від наявності договору про спільну часткову власність '''може звернутися до суду''' '''з метою встановлення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою'''.

Таку позицію підтримує і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Пленум Верховного Суду України, який в своїй Постанові від 16.04.2004 № 7] зазначив, що суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін.

Договір про спільну часткову власність про визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою укладається '''виключно у письмовій формі''' та підлягає '''нотаріальному посвідченню'''.

'''Співвласник земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, '''має право''' як окремо, так і спільно з іншими учасниками, '''на виділ у натурі його частки спільної власності або отримання відповідної компенсації за неї'''. Особі, що вимагає виділення в її володіння, користування і розпорядження, тобто у приватну власність, земельну ділянку, виділяється частина із спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної їй частки. У разі недосягнення згоди між співвласниками щодо виділення частки спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається''' згідно із законом або є неможливим, '''співвласник''', який бажає виділу, '''має право на одержан'''ня від інших співвласників '''грошової або іншої матеріальної компенсації''' вартості його частки.

При цьому компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частина 4 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що власник спільної часткової власності земельної ділянки має право володіти та користуватися саме тією частиною спільної ділянки, яка відповідає розміру частки, що належить співвласнику.

Пленум Верховного Суду України висловлює позицію, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію (п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови від 16.04.2004 № 7]).

Спільна часткова власність на земельну ділянку в процесі її використання може приносити певні доходи або ж вимагає певних витрат по утриманню і зберіганні земельної ділянки. '''У разі''', якщо '''від використання спільної земельної ділянки є доходи''', то '''кожен із учасників має право на частину доходів відповідно до розміру його земельної частки'''. Також співвласники відповідають перед третіми особами за зобов'язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, та '''сплачують податки, збори та інші платежі.'''

Крім того, учасник спільної часткової власності має право на відчуження іншим особам своєї частки у спільній земельній ділянці (шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, заповіту тощо).

Земельна ділянка може бути відчужена як іншим співвласникам, так і іншим особам. При цьому інші учасники спільної часткової власності мають переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що продається.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ч. 5 статті 362 ЦК України] передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
[[Категорія: Земельне право]]

Право спільної часткової власності на земельну ділянку

2023-03-13T15:08:25Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
*''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1720-20#Text '''Закон України 1720-IX від 08.09 2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено"''']''
== Поняття права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі – ЗК України) '''земельна ділянка може знаходитись у спільній власності''' з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Отже, в розумінні статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''спільна часткова власність на земельну ділянку''' – це '''спільна власність з обов’язковим визначенням частки''' кожного з учасників спільної власності.
== Підстави для виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] право спільної часткової власності виникає у наступних випадках:
* при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
* при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
* при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
* за рішенням суду.
== Добровільне об’єднання власниками належних їм земельних ділянок ==
В силу ч. 2 ст. 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''об’єднання власниками''' належних їм '''земельних часток здійснюється шляхом укладення договору''' на спільну часткову власність, який укладається в '''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''.
== Прийняття спадщини двома або більше особами ==
Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування може здійснюватися за законом або за заповітом.

На підставі ч. 1 ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення'''.
== Виникнення права власності за рішенням суду ==
Підстави виникнення права спільної часткової власності, зазначені у статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], не є вичерпними та розширюються іншими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Так, в силу ст. 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''у разі наявності спільної часткової власності на будинок декількох власників''', такі власники '''набувають право спільної часткової власності на земельну ділянку біля будинку'''. У разі наявності бажання кожен із співвласників спільної часткової власності має право на отримання особисто у власність частину земельної ділянки відповідно до частки, що йому належить. '''Питання про виділення належної власнику частки в натурі''' (на місцевості) '''вирішується за угодою між усіма співвласниками'''. У разі '''недосягнення згоди''' співвласниками, питання вирішується '''в судовому порядку.'''

Співвласнику, який має намір вирішити питання в судовому порядку потрібно звернутись із відповідною позовною заявою до іншого співвласника (ів) подавши її до місцевого суду, який знаходиться за місцем знаходженням земельної ділянки (у відповідності до ч.1 ст.30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]). Знайти адресу відповідного суду можна на сайті Судової влади України, перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/ https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy]

При зверненні до суду із позовною заявою необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України "Про судовий збір"] крім випадків, якщо особа звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 згаданого закону.
== Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності ==
'''Порядок та умови використання земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, визначаються '''за згодою всіх співвласників''', тобто рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою '''повинні бути спільними та одностайно схваленими''' усіма співвласниками.

Частиною 1 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачено, що '''володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою''', що знаходиться у '''спільній частковій власності''' '''здійснюється за договором або ж відповідно до рішення суду'''. При цьому слід враховувати, що при '''укладенні договору''', повинні бути враховані '''інтереси усіх учасників незалежно від розміру земельної частки''' кожного із них.

Як визначено в ч. 2 п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7], суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. 
При цьому також слід мати на увазі, що '''учасник спільної часткової власності на земельну ділянку''' незалежно від наявності договору про спільну часткову власність '''може звернутися до суду''' '''з метою встановлення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою'''.

Таку позицію підтримує і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Пленум Верховного Суду України, який в своїй Постанові від 16.04.2004 № 7] зазначив, що суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін.

Договір про спільну часткову власність про визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою укладається '''виключно у письмовій формі''' та підлягає '''нотаріальному посвідченню'''.

'''Співвласник земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, '''має право''' як окремо, так і спільно з іншими учасниками, '''на виділ у натурі його частки спільної власності або отримання відповідної компенсації за неї'''. Особі, що вимагає виділення в її володіння, користування і розпорядження, тобто у приватну власність, земельну ділянку, виділяється частина із спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної їй частки. У разі недосягнення згоди між співвласниками щодо виділення частки спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається''' згідно із законом або є неможливим, '''співвласник''', який бажає виділу, '''має право на одержан'''ня від інших співвласників '''грошової або іншої матеріальної компенсації''' вартості його частки.

При цьому компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частина 4 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що власник спільної часткової власності земельної ділянки має право володіти та користуватися саме тією частиною спільної ділянки, яка відповідає розміру частки, що належить співвласнику.

Пленум Верховного Суду України висловлює позицію, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію (п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови від 16.04.2004 № 7]).

Спільна часткова власність на земельну ділянку в процесі її використання може приносити певні доходи або ж вимагає певних витрат по утриманню і зберіганні земельної ділянки. '''У разі''', якщо '''від використання спільної земельної ділянки є доходи''', то '''кожен із учасників має право на частину доходів відповідно до розміру його земельної частки'''. Також співвласники відповідають перед третіми особами за зобов'язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, та '''сплачують податки, збори та інші платежі.'''

Крім того, учасник спільної часткової власності має право на відчуження іншим особам своєї частки у спільній земельній ділянці (шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, заповіту тощо).

Земельна ділянка може бути відчужена як іншим співвласникам, так і іншим особам. При цьому інші учасники спільної часткової власності мають переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що продається.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ч. 5 статті 362 ЦК України] передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
[[Категорія: Земельне право]]

Право спільної часткової власності на земельну ділянку

2023-03-13T14:58:20Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1720-20#Text Закон України 1720-IX від 08.09.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено"]
== Поняття права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі – ЗК України) '''земельна ділянка може знаходитись у спільній власності''' з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Отже, в розумінні статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''спільна часткова власність на земельну ділянку''' – це '''спільна власність з обов’язковим визначенням частки''' кожного з учасників спільної власності.
== Підстави для виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] право спільної часткової власності виникає у наступних випадках:
* при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
* при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
* при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
* за рішенням суду.
== Добровільне об’єднання власниками належних їм земельних ділянок ==
В силу ч. 2 ст. 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''об’єднання власниками''' належних їм '''земельних часток здійснюється шляхом укладення договору''' на спільну часткову власність, який укладається в '''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''.
== Прийняття спадщини двома або більше особами ==
Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування може здійснюватися за законом або за заповітом.

На підставі ч. 1 ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення'''.
== Виникнення права власності за рішенням суду ==
Підстави виникнення права спільної часткової власності, зазначені у статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], не є вичерпними та розширюються іншими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Так, в силу ст. 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''у разі наявності спільної часткової власності на будинок декількох власників''', такі власники '''набувають право спільної часткової власності на земельну ділянку біля будинку'''. У разі наявності бажання кожен із співвласників спільної часткової власності має право на отримання особисто у власність частину земельної ділянки відповідно до частки, що йому належить. '''Питання про виділення належної власнику частки в натурі''' (на місцевості) '''вирішується за угодою між усіма співвласниками'''. У разі '''недосягнення згоди''' співвласниками, питання вирішується '''в судовому порядку.'''

Співвласнику, який має намір вирішити питання в судовому порядку потрібно звернутись із відповідною позовною заявою до іншого співвласника (ів) подавши її до місцевого суду, який знаходиться за місцем знаходженням земельної ділянки (у відповідності до ч.1 ст.30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]). Знайти адресу відповідного суду можна на сайті Судової влади України, перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/ https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy]

При зверненні до суду із позовною заявою необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України "Про судовий збір"] крім випадків, якщо особа звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 згаданого закону.
== Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності ==
'''Порядок та умови використання земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, визначаються '''за згодою всіх співвласників''', тобто рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою '''повинні бути спільними та одностайно схваленими''' усіма співвласниками.

Частиною 1 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачено, що '''володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою''', що знаходиться у '''спільній частковій власності''' '''здійснюється за договором або ж відповідно до рішення суду'''. При цьому слід враховувати, що при '''укладенні договору''', повинні бути враховані '''інтереси усіх учасників незалежно від розміру земельної частки''' кожного із них.

Як визначено в ч. 2 п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7], суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. 
При цьому також слід мати на увазі, що '''учасник спільної часткової власності на земельну ділянку''' незалежно від наявності договору про спільну часткову власність '''може звернутися до суду''' '''з метою встановлення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою'''.

Таку позицію підтримує і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Пленум Верховного Суду України, який в своїй Постанові від 16.04.2004 № 7] зазначив, що суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін.

Договір про спільну часткову власність про визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою укладається '''виключно у письмовій формі''' та підлягає '''нотаріальному посвідченню'''.

'''Співвласник земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, '''має право''' як окремо, так і спільно з іншими учасниками, '''на виділ у натурі його частки спільної власності або отримання відповідної компенсації за неї'''. Особі, що вимагає виділення в її володіння, користування і розпорядження, тобто у приватну власність, земельну ділянку, виділяється частина із спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної їй частки. У разі недосягнення згоди між співвласниками щодо виділення частки спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається''' згідно із законом або є неможливим, '''співвласник''', який бажає виділу, '''має право на одержан'''ня від інших співвласників '''грошової або іншої матеріальної компенсації''' вартості його частки.

При цьому компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частина 4 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що власник спільної часткової власності земельної ділянки має право володіти та користуватися саме тією частиною спільної ділянки, яка відповідає розміру частки, що належить співвласнику.

Пленум Верховного Суду України висловлює позицію, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію (п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови від 16.04.2004 № 7]).

Спільна часткова власність на земельну ділянку в процесі її використання може приносити певні доходи або ж вимагає певних витрат по утриманню і зберіганні земельної ділянки. '''У разі''', якщо '''від використання спільної земельної ділянки є доходи''', то '''кожен із учасників має право на частину доходів відповідно до розміру його земельної частки'''. Також співвласники відповідають перед третіми особами за зобов'язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, та '''сплачують податки, збори та інші платежі.'''

Крім того, учасник спільної часткової власності має право на відчуження іншим особам своєї частки у спільній земельній ділянці (шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, заповіту тощо).

Земельна ділянка може бути відчужена як іншим співвласникам, так і іншим особам. При цьому інші учасники спільної часткової власності мають переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що продається.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ч. 5 статті 362 ЦК України] передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
[[Категорія: Земельне право]]

Право спільної часткової власності на земельну ділянку

2023-03-13T14:54:40Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
== Поняття права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі – ЗК України) '''земельна ділянка може знаходитись у спільній власності''' з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Отже, в розумінні статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''спільна часткова власність на земельну ділянку''' – це '''спільна власність з обов’язковим визначенням частки''' кожного з учасників спільної власності.
== Підстави для виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку ==
Відповідно до статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] право спільної часткової власності виникає у наступних випадках:
* при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
* при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
* при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
* за рішенням суду.
== Добровільне об’єднання власниками належних їм земельних ділянок ==
В силу ч. 2 ст. 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''об’єднання власниками''' належних їм '''земельних часток здійснюється шляхом укладення договору''' на спільну часткову власність, який укладається в '''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''.
== Прийняття спадщини двома або більше особами ==
Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування може здійснюватися за законом або за заповітом.

На підставі ч. 1 ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення'''.
== Виникнення права власності за рішенням суду ==
Підстави виникнення права спільної часткової власності, зазначені у статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], не є вичерпними та розширюються іншими положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Так, в силу ст. 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] '''у разі наявності спільної часткової власності на будинок декількох власників''', такі власники '''набувають право спільної часткової власності на земельну ділянку біля будинку'''. У разі наявності бажання кожен із співвласників спільної часткової власності має право на отримання особисто у власність частину земельної ділянки відповідно до частки, що йому належить. '''Питання про виділення належної власнику частки в натурі''' (на місцевості) '''вирішується за угодою між усіма співвласниками'''. У разі '''недосягнення згоди''' співвласниками, питання вирішується '''в судовому порядку.'''

Співвласнику, який має намір вирішити питання в судовому порядку потрібно звернутись із відповідною позовною заявою до іншого співвласника (ів) подавши її до місцевого суду, який знаходиться за місцем знаходженням земельної ділянки (у відповідності до ч.1 ст.30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]). Знайти адресу відповідного суду можна на сайті Судової влади України, перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/ https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy]

При зверненні до суду із позовною заявою необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України "Про судовий збір"] крім випадків, якщо особа звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 згаданого закону.
== Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності ==
'''Порядок та умови використання земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, визначаються '''за згодою всіх співвласників''', тобто рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою '''повинні бути спільними та одностайно схваленими''' усіма співвласниками.

Частиною 1 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачено, що '''володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою''', що знаходиться у '''спільній частковій власності''' '''здійснюється за договором або ж відповідно до рішення суду'''. При цьому слід враховувати, що при '''укладенні договору''', повинні бути враховані '''інтереси усіх учасників незалежно від розміру земельної частки''' кожного із них.

Як визначено в ч. 2 п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7], суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. 
При цьому також слід мати на увазі, що '''учасник спільної часткової власності на земельну ділянку''' незалежно від наявності договору про спільну часткову власність '''може звернутися до суду''' '''з метою встановлення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою'''.

Таку позицію підтримує і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Пленум Верховного Суду України, який в своїй Постанові від 16.04.2004 № 7] зазначив, що суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін.

Договір про спільну часткову власність про визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою укладається '''виключно у письмовій формі''' та підлягає '''нотаріальному посвідченню'''.

'''Співвласник земельної ділянки''', що знаходиться у спільній частковій власності, '''має право''' як окремо, так і спільно з іншими учасниками, '''на виділ у натурі його частки спільної власності або отримання відповідної компенсації за неї'''. Особі, що вимагає виділення в її володіння, користування і розпорядження, тобто у приватну власність, земельну ділянку, виділяється частина із спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної їй частки. У разі недосягнення згоди між співвласниками щодо виділення частки спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається''' згідно із законом або є неможливим, '''співвласник''', який бажає виділу, '''має право на одержан'''ня від інших співвласників '''грошової або іншої матеріальної компенсації''' вартості його частки.

При цьому компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частина 4 статті 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що власник спільної часткової власності земельної ділянки має право володіти та користуватися саме тією частиною спільної ділянки, яка відповідає розміру частки, що належить співвласнику.

Пленум Верховного Суду України висловлює позицію, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію (п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови від 16.04.2004 № 7]).

Спільна часткова власність на земельну ділянку в процесі її використання може приносити певні доходи або ж вимагає певних витрат по утриманню і зберіганні земельної ділянки. '''У разі''', якщо '''від використання спільної земельної ділянки є доходи''', то '''кожен із учасників має право на частину доходів відповідно до розміру його земельної частки'''. Також співвласники відповідають перед третіми особами за зобов'язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, та '''сплачують податки, збори та інші платежі.'''

Крім того, учасник спільної часткової власності має право на відчуження іншим особам своєї частки у спільній земельній ділянці (шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, заповіту тощо).

Земельна ділянка може бути відчужена як іншим співвласникам, так і іншим особам. При цьому інші учасники спільної часткової власності мають переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що продається.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ч. 5 статті 362 ЦК України] передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
[[Категорія: Земельне право]]

Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян

2023-02-13T13:39:43Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закон України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"]
* У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text каз Президента від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57] (далі - Правила)
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/0/03/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83.pdf Роз'яснення Державної прикордонної служби України від 17 березня 2022 року № 23-6855/0/6-22-Вих "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указ Президента від 23 січня 2023 року № 27/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року "Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] документами, що дають право громадянину України на виїзд з України та на в’їзд в Україну, є:
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];

* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України.Посвідчення особи на повернення в Україну.|посвідчення особи на повернення в Україну.]]
У зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] та на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.
== Виїзд за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років та жінок-військовослужбовців під час дії воєнного стану ==
За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]".

'''Додатково див.:''' [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]

Ті ж чоловіки віком 18-60 років та жінки-військовослужбовці, на яких поширюється дія статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]", '''можуть виїздити за межі України при пред'ялені таких документів:'''
{| class="wikitable mw-collapsible"
!№
!Категорія військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації
!Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану
|-
|1.
|Особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
|''посвідчення про відстрочку від призову (бронь) та документи про відрядження''
|-
|2.
|Особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
|''посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], в яких зазначено групу та причину інвалідності (далі - '''документи, що підтверджують інвалідність'''), або ''довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу'', за формою, затвердженою Мінсоцполітики, ''довідка військово-лікарської комісії про непридатність''
|-
|3.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
|''свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) / [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#Text медичне свідоцтво про народження за формою № 103/о]), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дітей (трьох і більше) або рішення суду про розлучення та визначення місця проживання дітей з батьком або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, посвідчення батьків багатодітної сім'ї''
|-
|4.
|Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про розлучення з визначення місця проживання з батьком''
|-
|5.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
|''посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради / індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу /'' ''медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років, а також свідоцтво про народження дитини (дітей), документи, що підтверджують родинні зв'язки (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|6.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (далі - '''діти, хворі на тяжкі хороби'''), але якій не встановлено інвалідність;
|''документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я'' в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерство охорони здоров'я України), ''довідка про отримання державної допомоги на таку дитину, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), свідоцтво про народження дитини (дітей), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|7.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); документи, що підтверджують інвалідність''
|-
|8.
|Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
|письмове погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей, а також ''документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, рішення органу опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року)''
|-
|9.
|Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
|''довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|10.
|Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність''
|-
|11.
|особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність, а також документіи, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.''
|-
|12.
|особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи
|документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.
|-
|13.
|Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
|''документ, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та [[Визнання фізичної особи недієздатною|рішення суду про визнання особи недієздатною]]; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|14.
|Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дитини (дітей) та документ, що підтверджують проходження чоловіком/дружиною одного із видів військової служби''
|-
|15.
|Особи, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено;
|''відмітка в паспортному документів "Постійне проживання в "______________" / печатка "Оформлено виїзд на постійне проживання"''
|-
|16.
|Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти ('''якщо на час оголошення мобілізації вони вже були студентами закордонного вишу''')
|''Виїзд за кордон для даної категорії заборонений. Дана категорія зазначена в абзаці другому частині третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а'' в''ідповідно до пункту 2-6 Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.''
|-
|17.
|Наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
|''військово-облікові документи з записом щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон зазначених осіб, документи, що підтверджують мету перетину кордону (наприклад, наказ про відрядження за кордон)''
|-
|18.
|Водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України
|''відповідне рішення про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)''
|-
|19.
|Водії транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом
|''за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека''
|-
|20.
|Працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці
|''відповідне рішення про виїзд за межі України''
|-
|21.
|Спортсмени, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;
тренери із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортивні судді та інші фахівці, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортсмени, тренери, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, осіб, що забезпечують організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, спортивних суддів, арбітрів.
|''підтвердні документи щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном''
|-
|22.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах
|1) курсанти закладів освіти:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''довідка від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
2) особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''суднова роль (список осіб суднового екіпажу) (crew list);''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
3) інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
# ''трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання або лист від судновласника, оператора судна про намір укласти з громадянином України трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання''
|-
|23.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, що належать до авіаційного персоналу, є державними інспекторами з авіаційного нагляду або особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби, та працівниками Державного авіаційного підприємства “Україна”, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном або тренажерної підготовки.
|1) Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента):
* засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон.
2) Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента):
* копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
3) Державні інспектори з авіаційного нагляду та особи, уповноважені на проведення перевірок:
* наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок.
4) Працівників Державного авіаційного підприємства “Україна” - наказ підприємства про відрядження працівника за кордон.
|}
== Перетин кордону особами з інвалідністю в умовах надзвичайного або воєнного стану ==
'''Перетинати державний кордон мають право:'''
* особи з інвалідністю за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1509-12#Text форма первинної облікової документації № 157-1/о]) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю]", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-15#n14 форми] (далі - документи, що підтверджують інвалідність);
*особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;
*особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено статус "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);
*батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.
== Перетин кордону дітьми в умовах воєнного стану ==
⇒ Супровід '''дітей, хворих на тяжкі хвороби''', які мають ''документи, зазначені в пункту 5 таблиці'', здійснюється матір'ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, а також ''документів, що підтверджують родинні зв'язки'' (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або ''документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину'' (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями) (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Виїзд за межі України '''дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку''' та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:
# паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, на підставі яких [https://dpsu.gov.ua/ Державна прикордонна служба України] (далі - Держприкордонслужба) дозволить перетин державного кордону;
# наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
# письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України] (далі - Насоцслужба). Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв'язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
# запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування''', але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу / працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності документів, передбачених для виїзду дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, а також рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім'ї або дітей, які влаштовані в сім'ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування.

⇒ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку в супроводі одного із законних представників здійснюється за наявності '''письмового погодження''' служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.[[Файл:1404-3.jpg|міні]]
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 16-річного віку''', в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків '''''письмовою заявою''''', завіреною органом опіки та піклування, здійснюється ''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини'' (за відсутності паспорта громадянина України)/''документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону''. При цьому рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів (зазначені в ''таблиці'').

Після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов'язані '''протягом одного робочого дня''' звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
== Перетин кордону військовослужбовців, осіб із складових сил оборони та сил безпеки, які потребують лікування ==
Не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України на '''військовослужбовців''', які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів та які можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України і медичний персонал, що їх супроводжує, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закону України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"].

Виїзд '''осіб із складових сил оборони та сил безпеки''', постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону) та за наявності висновку про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та листа Міністерства охороги здоров'я України про погоджений з іноземною стороною перелік осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

'''Детальніше див.:''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]

'''Сили безпеки''' - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#top Закону України "Про Національну безпеку України"]).

'''Сили оборони''' - Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), тобто батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
== Перетин кордону водіями, працівниками підприємств залізничного транспорту, учасниками спортивних змагань (спортсменів, тренерів, спортивнних суддів та інших фахівців) та членами екіпажів морських суден тощо ==
⇒ Рішення про виїзд за межі України '''водіїв''', що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Міністерством інфраструктури України (Мінінфраструктури) або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у '''листах''' від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
# військових, правоохоронних органів;
# військових адміністрацій;
# медичних закладів;
# відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк '''не більше 6 місяців'''. Водночас, такі водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни встановленої мети виїзду за кордон Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Інформація про '''водіїв''' транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі '''заявки''' ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється таким водієм лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:
# один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;
# два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Зазначені водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 60 календарних днів''' з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Рішення про виїзд за межі України '''працівників підприємств залізничного транспорту''', які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:
* щодо працівників АТ "Українська залізниця" та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, - Мінінфраструктури;
* щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, - обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням таких підприємств.
Рішення про виїзд за межі України приймається на строк '''не більше 6 місяців''' на підставі '''листів''' підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану (пункт 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердними документами для пропуску '''спортсменів''', які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''тренерів''' із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''спортивних суддів та інших фахівців''', що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон є '''рішення''' Міністерство молоді та спорту України щодо включення до складу учасників спортивного заходу.

Такі учасники спортивних змагань можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу (пункт 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів у довільній формі чоловікам віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують '''для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден''', видається [https://marad.gov.ua/ua Адміністрацією судноплавства] у дводенний строк з моменту отримання завірених копій документів від зазначених осіб, за підписом Голови Адміністрації судноплавства або його заступника, яке містить гербову печатку або на яке накладено [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] (пункт 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
[[Файл:Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів моряків.jpg|міні]]
Інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану, після отримання від [https://marad.gov.ua/ua Адміністрації судноплавства] підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів, а також особи, які досягли віку від 18 до 60 років та отримали довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором, зобов'язані особисто '''в семиденний строк''' повідомити відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, та отримати дозвіл на виїзд з місця проживання від керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти СБУ, Служби зовнішньої розвідки України - дозвіл відповідного керівника) для пред'явлення уповноваженим службовим особам Держприкордонслужби під час перетину кордону.

Такі особи можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше строку дії трудового договору (контракту)'''.

'''Важливо!''' [https://marad.gov.ua/ua/news/procedura-otrimannya-dozvolu-dlya-viyizdu-moryakiv-na-robotu Процедура отримання дозволу для виїзду моряків на роботу (роз'яснення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України)]
== Право на перетин кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств ==
Члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники, Державний секретар Кабінету Міністрів України, його перший заступник та заступники, Керівник Апарату Верховної Ради України, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств, Керівник Офісу Президента України та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, та їх заступники, Голова Служби безпеки, його перший заступник та заступники, Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники, судді Конституційного Суду України, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники, депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, '''мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.'''

У виняткових випадках пропуск через державний кордон жінки та/або чоловіка, який є одиноким батьком, з числа зазначених осіб, які мають дитину/дітей віком до 18 років (включно), під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.

===== '''''Увага ! Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану»''''' =====

===== '''''від 23.01.2023 р. № 27/2023 введено в дію рішення РНБО про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану.''''' =====

===== '''''КМУ у 5-денний строк має внести зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 р. № 57, передбачивши, зокрема, керівникам державних органів та їх заступникам, а також керівникам структурних підрозділів держорганів, працівникам, заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими держорганами, органами місцевого самоврядування, можливість виїзду за межі України виключно у службові відрядження.''''' =====

== Право на першочергове проходження державного кордону ==
Особи з інвалідністю I групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю) (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонської служби України:
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044) 527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).
== Корисні посилання ==
*[https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]
*[https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]
*[https://tripadvisor.mfa.gov.ua/ Корисна інформація від МЗС для громадян України, які планують виїжджати за кордон]
==Див. також==
* [[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Консульський облік громадян України]]
==Отримання правової консультації==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]

Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав

2023-01-16T08:05:40Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України «Про авторське право і суміжні права»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/na018700-06#Text Узагальнення Верховного Суду України від 01.01.2006 щодо застосування судами законодавства у справах про адміністративні правопорушенняу сфері інтелектуальної власності статті 51-2, 164-9 КУпАП)]
*Закон України № 2803-IX від 01.12.2022 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2803-20#Text прав"]
== Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] передбачає право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 41]).

Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
== Цивільно – правова відповідальність ==
Цивільно – правова відповідальність передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2299 статтею 431 Цивільного кодексу України], в якій зазначається, що за порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену зазначеним Кодексом, іншим законом чи договором.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n475 статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] (далі - Закон) порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є:
* вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n206 14] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n392 38] Закону, та їх майнові права, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n213 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n399 39], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n410 40] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n421 41] Закону, з урахуванням передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n267 21]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n311 25], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n429 42] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n442 43] Закону обмежень майнових прав;
* піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;
* плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
* ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
* вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;
* будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
* підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
* розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;
* камкординг, кардшейрінг.
== Адміністративно – правова відповідальність ==
Адміністративно – правова відповідальність встановлена за окремі порушення авторських та суміжних прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n309 Статтею 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) передбачена відповідальність за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1563 Стаття 16413 КУпАП] передбачає відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.
== Кримінально – правова відповідальність ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 ст. 176 КК України кримінальна відповідальність] настає за:<blockquote>"Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі"</blockquote>'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 ст. 176 КК України]матеріальна шкода вважається завданою в :'''
* '''Значному розмірі''' - матеріальна шкода , що у двадцять разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
* '''Великому розмірі'''- матеріальна шкода , що у двісті і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
* '''В особливо великому розмірі'''- матеріальна шкода , що у тисячу і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Розрахунок суми для кваліфікації розраховуються згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8013 пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України], а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Прожитковий мінімум встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#n29 ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2022 рік"]. Станом на липень 2022 року 50 % прожиткового мінімуму становить 1254 грн. 00 коп.

Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1361 статтею 2031 КК України] передбачена відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних розмірах.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1163 Стаття 177 КК України] встановлює відповідальність за порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

'''Увага!''' Вступив у дію Закон України № 2803-IX від 01.12.2022 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2803-20#Text прав"] У якому частину першу статті 176 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:

Незаконне відтворення, використання та розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, інших творів, а так само незаконне відтворення, використання та розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

караються штрафом від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк".

== Див. також ==
* [[Авторське право]]
* [[Суміжні права]]
* [[Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет]]
* [[Авторський договір]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період

2023-01-16T07:41:45Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#top Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 155 "Про затвердження Порядку відшкодування витрат, пов’язаних з перевезенням військовослужбовців та членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним, водним і автомобільним (за винятком таксі) транспортом"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2012-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів від 01 серпня 2012 року № 702 "Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов’язків військової служби за якими пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров’я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Наказ Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2822-20#Text Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.]
== Загальні положення ==
'''Особливий період''' - період, що настає з моменту оголошення рішення про [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізацію]] (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту [[Правовий режим воєнного стану|введення воєнного стану]] в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"]).

Статтею 101 Закону України "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) закріплено право військовослужбовців на відпустки та визначено порядок їх надання. У всіх питаннях, які стосуються надання відпусток та не врегульовані цим Законом, необхідно керуватися [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та Законом України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Про відпустки]".
== Порядок оформлення відпустки ==
# Службовець подає рапорт безпосередньо командиру.
# Командир передає рапорт до штабу в/ч для подання на розгляд командиру в/ч.
# Командир в/ч приймає рішення щодо надання відпустки (відмова обгрунтовується).
== Види відпусток, що надаються військовослужбовцям ==
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні основні та додаткові відпустки]], а також [[Додаткові відпустки військовослужбовцям у зв'язку з навчанням|додаткові відпустки у зв'язку з навчанням]], творчі відпустки, [[Соціальні відпустки. Порядок надання|соціальні відпустки]], відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток, передбачені законодавством (стаття 101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону]).

'''Увага! На підставі Закону України від 01.12.2022 № 2822-IX''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2822-20#Text '''відбулось внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.''']

Згідно даних змін в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення. Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу".
{| class="wikitable mw-collapsible"
|-
! Вид відпустки !! Тривалість відпустки|| Особливості
|-
| '''Щорічна основна'''||
* до 10 років становить 30 календарних днів;
* від 10 до 15 років - 35 календарних днів;
* від 15 до 20 років - 40 календарних днів;
* понад 20 календарних років - 45 календарних днів
||
* надається протягом календарного року (в особливих випадках - в першому кварталі наступного року);
* зберігається грошове і матеріальне забезпечення;
* надається грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення;
* без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше 2-х діб в один кінець;
* святкові та неробочі дні при визначенні тривалості не враховуються;
*крім військовослужбовців строкової військової служби;
*'''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію''' здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу;
*'''під час дії воєнного стану''' не надається
|-
|Частина щорічної основної відпустки
| - не більш як 10 календарних днів з урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець
| - в особливий період під час дії воєнного стану може надаватися із збереженням грошового забезпечення.
- може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу
|-
| '''Щорічна додаткова'''||
* визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах;
* не може перевищувати 15 календарних днів
|| Надається військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2012-%D0%BF#top пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням];
* здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2012-%D0%BF#top особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я];
*крім військовослужбовців строкової військової служби;
*'''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| '''[[Щорічні та додаткові відпустки|Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням]]'''|| відповідно до Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 "Про відпустки"] ||
* крім військовослужбовців строкової військової служби;
*надається військовослужбовцям, які успішно навчаються без відриву від служби у закладах вищої освіти за вечірньою і заочною формами навчання, не мають академічної заборгованості за минулий курс і до початку наступної сесії виконали контрольні та курсові роботи, на підставі довідки-виклику з закладу вищої освіти;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| '''[[Соціальні відпустки. Порядок надання|Соціальні відпустки]]'''|| відповідно до Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 "Про відпустки"] ||
* крім військовослужбовців строкової військової служби;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється, крім відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами; [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку|відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]] та в разі [[Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку|якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку]] (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням); відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
|-
| '''[[Щорічні та додаткові відпустки|Творчі відпустки]]'''|| відповідно до Закону України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Про відпустки]" ||
* крім військовослужбовців строкової військової служби;
*надається військовослужбовцю для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників тощо;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| rowspan="5" | '''За сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення'''|| до 10 календарних днів
|у випадках [[Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану|укладення військовослужбовцем шлюбу]]
|-
| до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад || у випадках тяжкого стану здоров'я або смерті дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець
|-
| до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад || у випадках тяжкого стану здоров'я або смерті інших рідних
|-
| до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад || у випадках пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або рідних по крові чи шлюбу
|-
| до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад ||
* в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна;
* надається за рішенням командира (начальника) військової частини;
* надається один раз протягом календарного року
|-
|'''За сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення'''
|не більш як 10 календарних днів
|
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію;'''
* '''в особливий період під час дії воєнного стану''' без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець
|-
| '''Інші види відпусток без збереження заробітної плати (грошового забезпечення)'''||
* до 15 календарних днів на рік

* відповідно до Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 "Про відпустки"]
||
* за рішенням командира (начальника) військової частини військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| '''Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою'''||
* визначається характером захворювання;
* не більше 4 місяців підряд
||
* із збереженням грошового та матеріального забезпечення;
* на підставі висновку військово-лікарської комісії;
*'''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії
|-
|'''Відпустка військовослужбовцям строкової військової служби'''
|10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад
|
* не раніш як через 3 місяці проходження ними строкової військової служби;
* надається також '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію'''
|}
== Порядок надання відпусток ==
Щорічні додаткові відпустки можуть бути використані одночасно зі щорічною основною відпусткою або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовців та інтересів військової служби. Їх тривалість не впливає на тривалість щорічної основної відпустки. У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби (пункт 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

Щорічна основна відпустка надається згідно з графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується командиром (начальником), який має право надавати відпустки військовослужбовцям, і доводиться під підпис до відома кожного військовослужбовця. Такий вид відпустки надається військовослужбовцю з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності та проведення заходів з підготовки військових частин, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин військовослужбовця, висновку (постанови) військово-лікарської комісії (пункт 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).
'''Увага!''' Щорічна основна відпустка за бажанням військовослужбовця у разі несвоєчасної виплати грошового забезпечення переноситься до виплати такого забезпечення (пункт 8.10. розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, завтердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170] (далі - Інструкція).
[[Файл:Відпустка за станом здоров'я.png|міні|Пам’ятка учасникам російсько-української війни ([https://legal100.org.ua/attractions/pam-yatka-uchasnikami-rosiysko-ukrayinskoyi-viyni/ ГО "Юридична сотня"])]]
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв'язку з настанням '''особливого періоду''' такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів (абзац шостий пункту 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).
=== Оформлення відпустки ===
⇒ Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку відпустки, визначеного графіком відпусток, військовослужбовець подає командиру підрозділу '''рапорт''' про надання відпустки, в якому зазначається:
# вид відпустки;
# тривалість відпустки в календарних днях;
# потреба виплати грошової допомоги на оздоровлення;
# адреса, за якою буде проводитися відпустка, та контактний номер телефону для оповіщення;
# вид транспорту, обраний для слідування у відпустку, тривалість часу для проїзду до місця проведення відпустки в межах України та у зворотному напрямку, який потрібен з огляду на віддаленість місця проведення відпустки;
# пропозиція щодо тимчасового покладання на час відпустки виконання обов’язків військовослужбовця на іншу посадову особу (за потреби) (пункт 8.12. розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Інструкції]).
⇒ Рапорт військовослужбовця, підписаний командиром підрозділу, за підпорядкованістю подається для прийняття рішення командиру військової частини через штаб військової частини.

⇒ '''Накази''' командирів (начальників) військових частин про надання щорічних основних відпусток видаються не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком відпусток строку на підставі рапорту військовослужбовця, розглянутого його прямим начальником (абзац другий пункту 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).

⇒ Військовослужбовцю, який вибуває у відпустку, видається '''відпускний квиток''' встановленого зразка.

⇒ Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/550-14#Text Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України].

Військовослужбовець, який не вибув до зазначеного в рапорті місця проведення відпустки або не в змозі надати підтвердження постановки на облік, прибуває до військової частини наступного дня після закінчення строку відпустки, визначеного пунктами 1, 12, 18 статті 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/ed20220825#top Закону].

Відпустку може бути продовжено в разі затримки на шляху до місця проведення відпустки або неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу військовослужбовця, який прямує у відпустку або повертається з неї, на підставі документів, засвідчених посадовими особами - на фактичний строк затримки, що підтверджується відповідними документами. Такими документами є відповідна позначка в посвідченні про відрядження або довідка про причини затримки, отримана у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівника районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та Севастополя, а в разі їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також необхідно повідомити про затримку командира (начальника) військової частини, в якій він проходить військову службу.
Військовослужбовцям, які перебувають у довготривалому відрядженні за межами України, крім військовослужбовців строкової військової служби, дозволяється за їх бажанням '''об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки'''. У цьому разі загальна тривалість об'єднаної відпустки '''не може перевищувати 90 календарних днів'''.

'''<big>Важливо!</big>''' Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки на підставі довідки закладу охорони здоров'я, завіреної керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

'''<big>Увага!</big>''' У рік звільнення військовослужбовців зі служби в разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
== Порядок відкликання з відпусток військовослужбовців в особливий період ==
Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток '''дозволяється лише у разі''' '''оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях''', а в інших випадках - за рішенням Міністра оборони України, керівників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівників правоохоронних органів та керівників розвідувальних органів України, їх заступників та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, а також командувачів відповідних військових формувань, які за посадою не є керівниками центральних органів виконавчої влади (пункт 16 статті 101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

Підставою для прийняття таких рішень є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було і не могло бути відомо під час надання щорічної основної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою. Виконання такого рішення здійснюється '''наказом''' посадової особи, яка направила військовослужбовця у щорічну основну відпустку. Посадова особа, яка видала наказ про відкликання із щорічної основної відпустки, з використанням засобів зв'язку повідомляє військовослужбовцю про прийняте рішення не пізніше ніж за п'ять календарних днів до такого відкликання, якщо її тривалість не менше п'яти днів. У день прибуття військовослужбовця до місця проходження військової служби посадова особа, яка видала наказ про відкликання з відпустки, ознайомлює військовослужбовця з цим наказом в установленому порядку (пункт 1921 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).

У разі неможливості прибути до місця проходження військової служби у зв'язку із погіршенням стану здоров'я чи за наявності інших обставин, що ускладнюють прибуття, військовослужбовець повідомляє про виникнення таких обставин з використанням засобів зв'язку особі, яка видала наказ про відкликання, або безпосередньому командиру (начальнику). Після закінчення відпустки військовослужбовець повинен подати документи, що підтверджують обставини ускладнення прибуття до місця служби у зв'язку з відкликанням з відпустки.

У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 календарних днів і більше, військовослужбовцю оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах України, але не далі пункту перебування, з якого його було відкликано.
== Зразки документiв ==
* [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ Рапорт про звільнення за станом здоров’я]
*[https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ Рапорт на отримання відпустки за сімейними обставинами]
*[https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ Рапорт про продовження щорічної відпустки у зв’язку із захворюванням]
*[https://pravo-ua.com/project/zvilnennya/ Зразок рапорта про надання відпустки] (Волонтерський рух "Адвокати ЗСУ")
== Корисні посилання ==
* [https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам’ятка учасникам російсько-української війни] (громадська організація "Юридична сотня")
* [https://www.mil.gov.ua/content/files/Poradnik_14.06.2021_kontr.pdf Порадник командирам (начальникам) з питань роботи з персоналом Збройних Сил України] (Методичний посібник Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України)
*[https://www.mil.gov.ua/content/social_adaptation/osnovni_prava_vs_2020.pdf Основні права військовослужбоців]
== Див. також ==
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
* [[Додаткові відпустки військовослужбовцям у зв'язку з навчанням]]

* [[Соціальні відпустки. Порядок надання]]

* [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Військова служба‎]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Військовий облік жінок

2022-11-25T09:37:52Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11.10.2021 №313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
* [https://document.vobu.ua/doc/10916 Наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]
*Закон України "Про внесення змін до ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 07.10.2022 № 2664 - ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-IX#Text]
== Загальні положення ==
Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF#Text Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №921].

Так, пункт 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF#Text Порядку] передбачає, що '''взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності'''.
== Хто підлягає військовому обліку ==
'''Згідно зміни до ч. 11 ст. 1 Закону''' передбачено, що обов'язковому військовому обліку підлягають виключно жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, окрім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''

== Перелік спеціальностей та професій ==
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"] '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть).'''
== Алгоритм постановки на військовий облік ==
Для постановки на військовий облік жінкам згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхідно до кінця 2023 року особисто з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військового комісаріату) за місцем реєстрації та надати відповідні документи.

'''Перелік документів:'''
# заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);
# паспорт або ID-картка;
# ідентифікаційний номер;
# документ про здобуття спеціальності/професії;
# довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;
# свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);
# свідоцтво про шлюб;
# фотокартки 3х4.
'''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.

Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.
== Військова служба жінок ==
Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] '''жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час.''' '''У мирний час''' жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві '''тільки в добровільному порядку (за контрактом)'''.

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
== Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.

'''<big>Адміністративна відповідальність</big>'''

За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено штраф від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 грн). ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) (стаття 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

'''<big>Кримінальна відповідальність </big>'''

Частина 1 статті 337 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військова служба]]

Військовий облік жінок

2022-11-25T09:30:31Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11.10.2021 №313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
* [https://document.vobu.ua/doc/10916 Наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]
*Закон України "Про внесення змін до ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 07.10.2022 № 2664 - ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-IX#Text]
== Загальні положення ==
Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF#Text Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №921].

Так, пункт 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF#Text Порядку] передбачає, що '''взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності'''.
== Хто підлягає військовому обліку ==
Відповідно до частини одинадцятої ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їх бажанням.'''
== Перелік спеціальностей та професій ==
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"] '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть).'''
== Алгоритм постановки на військовий облік ==
Для постановки на військовий облік жінкам згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхідно до кінця 2023 року особисто з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військового комісаріату) за місцем реєстрації та надати відповідні документи.

'''Перелік документів:'''
# заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);
# паспорт або ID-картка;
# ідентифікаційний номер;
# документ про здобуття спеціальності/професії;
# довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;
# свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);
# свідоцтво про шлюб;
# фотокартки 3х4.
'''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.

Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.
== Військова служба жінок ==
Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] '''жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час.''' '''У мирний час''' жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві '''тільки в добровільному порядку (за контрактом)'''.

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
== Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.

'''<big>Адміністративна відповідальність</big>'''

За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено штраф від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 грн). ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) (стаття 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

'''<big>Кримінальна відповідальність </big>'''

Частина 1 статті 337 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військова служба]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2022-11-25T09:22:13Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2021 року №462 «Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану»]
*https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1041-2022-%D0%BF#Text
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія призначається:
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' У разі смерті одержувача житлової субсидії виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється ''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення'' районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (пункт 9 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

З 1 січня 2021 року заяви з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт [https://subsidii.mlsp.gov.ua/ Міністерства соціальної політики України], інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
== Умови призначення субсидії ==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, зокрема щодо:
* зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
* зміни соціального статусу членів домогосподарства;
* зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
* зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
* настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
* отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
* настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
# паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
# довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
# копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
# договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
# інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення:
* поштою;
* в електронній формі через [https://subsidii.mlsp.gov.ua/офіційний веб-портал] Міністерства соціальної політики України (з накладення [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного підпису]]);
* надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}
== Строк розгляду питання ==
Рішення про ''призначення/непризначення субсидії, відмову у призначенні субсидії, поданні документів на розгляд комісії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення сруктурного підрозділу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
=== Оскарження рішення управління праці та соціального захисту населення ===
Заявник має право оскаржити ''до суду'' рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
== Період дії субсидії ==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
* на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
* на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
* для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

'''Важливо! Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період з травня 2022 року домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному сезоні 2021-2022 років проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення без звернень громадян.'''

Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період домогосподарствам, які перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, де станом на 1 травня 2022 року структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не мають можливості забезпечити розгляд питання щодо призначення житлових субсидій на неопалювальний сезон, проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, '''без звернень громадян протягом двох місяців після відновлення роботи''' структурних підрозділів з питань соціального захисту населення та/або припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
== Розмір субсидії ==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
== Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
* транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
* більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
* за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
* нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
* ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
* такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
* навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
* отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
* надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
* купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
* платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
* внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
* благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
* надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
== Див. також ==
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2022-11-25T09:21:31Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2021 року №462 «Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану»]
*Постанова Кабігнту Міністрів України від 16.09.2022 року № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1041-2022-%D0%BF#Text]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія призначається:
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' У разі смерті одержувача житлової субсидії виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється ''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення'' районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (пункт 9 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

З 1 січня 2021 року заяви з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт [https://subsidii.mlsp.gov.ua/ Міністерства соціальної політики України], інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
== Умови призначення субсидії ==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, зокрема щодо:
* зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
* зміни соціального статусу членів домогосподарства;
* зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
* зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
* настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
* отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
* настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
# паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
# довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
# копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
# договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
# інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення:
* поштою;
* в електронній формі через [https://subsidii.mlsp.gov.ua/офіційний веб-портал] Міністерства соціальної політики України (з накладення [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного підпису]]);
* надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}
== Строк розгляду питання ==
Рішення про ''призначення/непризначення субсидії, відмову у призначенні субсидії, поданні документів на розгляд комісії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення сруктурного підрозділу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
=== Оскарження рішення управління праці та соціального захисту населення ===
Заявник має право оскаржити ''до суду'' рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
== Період дії субсидії ==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
* на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
* на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
* для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

'''Важливо! Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період з травня 2022 року домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному сезоні 2021-2022 років проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення без звернень громадян.'''

Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період домогосподарствам, які перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, де станом на 1 травня 2022 року структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не мають можливості забезпечити розгляд питання щодо призначення житлових субсидій на неопалювальний сезон, проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, '''без звернень громадян протягом двох місяців після відновлення роботи''' структурних підрозділів з питань соціального захисту населення та/або припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
== Розмір субсидії ==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
== Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
* транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
* більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
* за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
* нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
* ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
* такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
* навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
* отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
* надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
* купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
* платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
* внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
* благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
* надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
== Див. також ==
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2022-11-23T09:28:12Z

Serhii.morozov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2021 року №462 «Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1041-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 року №1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія призначається:
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' У разі смерті одержувача житлової субсидії виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється ''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення'' районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (пункт 9 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

З 1 січня 2021 року заяви з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт [https://subsidii.mlsp.gov.ua/ Міністерства соціальної політики України], інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
== Умови призначення субсидії ==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, зокрема щодо:
* зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
* зміни соціального статусу членів домогосподарства;
* зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
* зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
* настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
* отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
* настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
# паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
# довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
# копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
# договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
# інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення:
* поштою;
* в електронній формі через [https://subsidii.mlsp.gov.ua/офіційний веб-портал] Міністерства соціальної політики України (з накладення [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного підпису]]);
* надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}
== Строк розгляду питання ==
Рішення про ''призначення/непризначення субсидії, відмову у призначенні субсидії, поданні документів на розгляд комісії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення сруктурного підрозділу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
=== Оскарження рішення управління праці та соціального захисту населення ===
Заявник має право оскаржити ''до суду'' рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
== Період дії субсидії ==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
* на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
* на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
* для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

'''Важливо! Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період з травня 2022 року домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному сезоні 2021-2022 років проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення без звернень громадян.'''

Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період домогосподарствам, які перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, де станом на 1 травня 2022 року структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не мають можливості забезпечити розгляд питання щодо призначення житлових субсидій на неопалювальний сезон, проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, '''без звернень громадян протягом двох місяців після відновлення роботи''' структурних підрозділів з питань соціального захисту населення та/або припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
== Розмір субсидії ==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
== Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
* транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
* більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
* за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
* нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
* ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
* такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
* навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
* отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
* надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
* купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
* платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
* внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
* благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
* надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
== Див. також ==
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2022-11-23T09:24:40Z

Serhii.morozov: За рішенням уряду розпочинається поетапна передача функцій адміністрування житлових субсидій та пільг Пенсійному фонду України.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2021 року №462 «Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1041-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 року №1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія призначається:
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' У разі смерті одержувача житлової субсидії виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється ''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення'' районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (пункт 9 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

З 1 січня 2021 року заяви з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт [https://subsidii.mlsp.gov.ua/ Міністерства соціальної політики України], інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

'''Увага! [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1041-2022-%D0%BF#Text Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 року №1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України"]''' було внесено зміни до деяких питань надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.

За рішенням уряду розпочинається поетапна передача функцій адміністрування житлових субсидій та пільг Пенсійному фонду України.

Вже з 01 жовтня Пенсійний фонд Україні здійснює виплату призначених органами соціального захисту населення житлових субсидій та пільг. Виплати будуть проводитись незалежно від того, чи є субсидіант або пільговик пенсіонером.

До 01 грудня 2022 року порядок звернення за призначенням субсидій та механізм призначення житлових субсидій та пільг не змінюється. Всі дані для виплат надійдуть до Пенсійного фонду України в електронному вигляді.

Прийом документів від громадян та призначення виплат у жовтні-листопаді продовжують здійснювати органи соціального захисту населення.

Від 01 грудня 2022 року звертатися за оформленням житлових субсидій та пільг слід до органів Пенсійного фонду України, які працюють за принципом екстериторіальності.

Тобто подавати заяви можна в будь-який сервісний центр Пенсійного фонду України, незалежно від місця проживання громадян.

Таке рішення прийнято зокрема з метою забезпечення права на належні пільги особам, які були вимушені покинути свої домівки через повномасштабну військову агресію російської федерації проти України.

Всі громадяни, які мають право на відповідні пільги, продовжуватимуть їх отримувати за місцем фактичного перебування.

Виплати будуть надходити, як і раніше, на карткові рахунки або через АТ «Укрпошта».

== Умови призначення субсидії ==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, зокрема щодо:
* зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
* зміни соціального статусу членів домогосподарства;
* зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
* зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
* настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
* отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
* настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
# паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
# довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
# копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
# договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
# інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення:
* поштою;
* в електронній формі через [https://subsidii.mlsp.gov.ua/офіційний веб-портал] Міністерства соціальної політики України (з накладення [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного підпису]]);
* надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}
== Строк розгляду питання ==
Рішення про ''призначення/непризначення субсидії, відмову у призначенні субсидії, поданні документів на розгляд комісії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення сруктурного підрозділу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
=== Оскарження рішення управління праці та соціального захисту населення ===
Заявник має право оскаржити ''до суду'' рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
== Період дії субсидії ==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
* на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
* на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
* для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

'''Важливо! Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період з травня 2022 року домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному сезоні 2021-2022 років проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення без звернень громадян.'''

Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період домогосподарствам, які перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, де станом на 1 травня 2022 року структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не мають можливості забезпечити розгляд питання щодо призначення житлових субсидій на неопалювальний сезон, проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, '''без звернень громадян протягом двох місяців після відновлення роботи''' структурних підрозділів з питань соціального захисту населення та/або припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
== Розмір субсидії ==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
== Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
* транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
* більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
* за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
* нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
* ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
* такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
* навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
* отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
* надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
* купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
* платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
* внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
* благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
* надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
== Див. також ==
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]