WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок оформлення права власності на земельні ділянки відповідно до Декрету Уряду від 26.12.1992 № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок"

2021-10-20T09:24:57Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] # [https://zakon...

== '''Нормативна база''' ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]
== Загальні відомості ==
Відповідно до п.п. 2 п. 1 перехідних положень Земельного кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року “Про приватизацію земельних ділянок” (далі – Декрет), є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців.

== '''Державна реєстрація земельної ділянки:''' ==

Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У випадку наявності у громадянина документа, рішення про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки, прийняте органом місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», такий громадянин має право на дану земельну ділянку розробити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та внести дані про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

====== '''Якщо такий громадянин помер, не отримавши державного акта на право власності на земельну ділянку, його спадкоємці мають право оформити право власності на дані земельні ділянки вже на своє ім’я. ''' ======
'' Варто зазначити, що згідно Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера''.

====== Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Потрібно враховувати вимогу щодо виконання спадкодавцем за життя активних дій та вимог законодавства щодо приватизації земельної ділянки, а також неможливості завершити процедуру приватизації та реєстрації за собою права власності на землю у зв`язку зі смертю, а тому така земельна ділянка входить до складу спадкового майна. ======
За змістом ст. 1296 Цивільного кодексу України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

'''Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.'''
''[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]''

Компенсація на оплату електричної енергії деяким категоріям споживачів

2021-10-20T08:50:42Z

Serhii.liashchenko:

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-kompensaciyi-de-a64 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2021 року № 64]

== Загальна інформація ==
1 лютого 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 64, затверджено Порядок використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії (далі – Порядок).

'''Вищезазначеним Порядком передбачено надання компенсації побутовим споживачам електричної енергії (окрім тих, які отримують житлову субсидію), для яких до 31.12.2020 року діяв знижений тариф і які використовують електроенергію для опалення, а також дитячим будинкам сімейного типу, багатодітним та прийомним сім’ям. Компенсація надається як часткова оплата за спожиту в І кварталі 2021 року електричну енергію'''.

==== Категорії споживачів, яким надається компенсація: ====

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію), встановленої з 1 січня 2021 р., таким категоріям споживачів:

- населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті скасування знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів, встановленої з 1 січня 2021 року.

'''Увага!''' '''Зазначеною постановою визначено, що споживачі електроенергії, які отримують житлову субсидію, не мають права на компенсацію.
'''
Компенсація надається шляхом спрямування бюджетних коштів постачальникам універсальних послуг з подальшим їх зарахуванням, як часткову оплату за спожиту у I кварталі 2021 р. електричну енергію, на особові рахунки споживачів.

Постачальник універсальних послуг повинен поінформувати споживача про надану йому компенсацію шляхом розміщення відповідної інформації у платіжному документі (рахунку) та в особистому кабінеті споживача.

Кабінетом Міністрів України запроваджено автоматичний механізм виплат грошових компенсацій, який не вимагає від споживачів додатково звертатися до електропостачальника для отримання дозволів або довідок. Електропостачальник сам здійснить всі необхідні розрахунки та проінформує споживача про надану йому компенсацію шляхом відображення її суми в платіжному документі (рахунку) та особистому кабінеті споживача.

== '''Алгоритм розрахунку компенсації:''' ==

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку, щодо яких діяли відповідні знижені тарифи станом на 31 грудня 2020 р., здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання в межах обмежень 3000 кВт∙год на місяць, за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

* під час здійснення розрахунку за зниженим тарифом та фіксованою ціною:

* за наявності обліку споживання електричної енергії за періодами часу застосовуються відповідні тарифні коефіцієнти;

* не застосовується 30-відсоткова знижка, що була передбачена станом на 31 грудня 2020 р. для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.

''Постачальник послуг з урахуванням інформації, отриманої від Мінсоцполітики, здійснюють розрахунки сум компенсації споживачам (крім тих, які отримують житлові субсидії) та до 10 числа подають Мінсоцполітики і НКРЕКП заявки на перерахування коштів для компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії за формою, встановленою Мінсоцполітики.''

Розмір отриманої компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
[[Категорія: Податкове право]]

Компенсація на оплату електричної енергії деяким категоріям споживачів

2021-10-20T08:50:03Z

Serhii.liashchenko:

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-kompensaciyi-de-a64 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2021 року № 64]

== Загальна інформація ==
1 лютого 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 64, затверджено Порядок використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії (далі – Порядок).

'''Вищезазначеним Порядком передбачено надання компенсації побутовим споживачам електричної енергії (окрім тих, які отримують житлову субсидію), для яких до 31.12.2020 року діяв знижений тариф і які використовують електроенергію для опалення, а також дитячим будинкам сімейного типу, багатодітним та прийомним сім’ям. Компенсація надається як часткова оплата за спожиту в І кварталі 2021 року електричну енергію'''.

==== Категорії споживачів, яким надається компенсація: ====

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію), встановленої з 1 січня 2021 р., таким категоріям споживачів:

- населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті скасування знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів, встановленої з 1 січня 2021 року.

'''Увага!''' '''Зазначеною постановою визначено, що споживачі електроенергії, які отримують житлову субсидію, не мають права на компенсацію.
'''
Компенсація надається шляхом спрямування бюджетних коштів постачальникам універсальних послуг з подальшим їх зарахуванням, як часткову оплату за спожиту у I кварталі 2021 р. електричну енергію, на особові рахунки споживачів.

Постачальник універсальних послуг повинен поінформувати споживача про надану йому компенсацію шляхом розміщення відповідної інформації у платіжному документі (рахунку) та в особистому кабінеті споживача.

Кабінетом Міністрів України запроваджено автоматичний механізм виплат грошових компенсацій, який не вимагає від споживачів додатково звертатися до електропостачальника для отримання дозволів або довідок. Електропостачальник сам здійснить всі необхідні розрахунки та проінформує споживача про надану йому компенсацію шляхом відображення її суми в платіжному документі (рахунку) та особистому кабінеті споживача.

'''Алгоритм розрахунку компенсації:'''

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку, щодо яких діяли відповідні знижені тарифи станом на 31 грудня 2020 р., здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання в межах обмежень 3000 кВт∙год на місяць, за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

* під час здійснення розрахунку за зниженим тарифом та фіксованою ціною:

* за наявності обліку споживання електричної енергії за періодами часу застосовуються відповідні тарифні коефіцієнти;

* не застосовується 30-відсоткова знижка, що була передбачена станом на 31 грудня 2020 р. для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.

''Постачальник послуг з урахуванням інформації, отриманої від Мінсоцполітики, здійснюють розрахунки сум компенсації споживачам (крім тих, які отримують житлові субсидії) та до 10 числа подають Мінсоцполітики і НКРЕКП заявки на перерахування коштів для компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії за формою, встановленою Мінсоцполітики.''

Розмір отриманої компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
[[Категорія: Податкове право]]

Компенсація на оплату електричної енергії деяким категоріям споживачів

2021-10-20T08:47:53Z

Serhii.liashchenko:

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-kompensaciyi-de-a64 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2021 року № 64]

== Загальна інформація ==
1 лютого 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 64, затверджено Порядок використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії (далі – Порядок).

Вищезазначеним Порядком передбачено надання компенсації побутовим споживачам електричної енергії (окрім тих, які отримують житлову субсидію), для яких до 31.12.2020 року діяв знижений тариф і які використовують електроенергію для опалення, а також дитячим будинкам сімейного типу, багатодітним та прийомним сім’ям. Компенсація надається як часткова оплата за спожиту в І кварталі 2021 року електричну енергію.

==== Категорії споживачів, яким надається компенсація: ====

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію), встановленої з 1 січня 2021 р., таким категоріям споживачів:

- населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті скасування знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів, встановленої з 1 січня 2021 року.

'''Увага!''' Зазначеною постановою визначено, що споживачі електроенергії, які отримують житлову субсидію, не мають права на компенсацію.

Компенсація надається шляхом спрямування бюджетних коштів постачальникам універсальних послуг з подальшим їх зарахуванням, як часткову оплату за спожиту у I кварталі 2021 р. електричну енергію, на особові рахунки споживачів.

Постачальник універсальних послуг повинен поінформувати споживача про надану йому компенсацію шляхом розміщення відповідної інформації у платіжному документі (рахунку) та в особистому кабінеті споживача.

Кабінетом Міністрів України запроваджено автоматичний механізм виплат грошових компенсацій, який не вимагає від споживачів додатково звертатися до електропостачальника для отримання дозволів або довідок. Електропостачальник сам здійснить всі необхідні розрахунки та проінформує споживача про надану йому компенсацію шляхом відображення її суми в платіжному документі (рахунку) та особистому кабінеті споживача.

'''Алгоритм розрахунку компенсації:'''

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку, щодо яких діяли відповідні знижені тарифи станом на 31 грудня 2020 р., здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання в межах обмежень 3000 кВт∙год на місяць, за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

- під час здійснення розрахунку за зниженим тарифом та фіксованою ціною:

- за наявності обліку споживання електричної енергії за періодами часу застосовуються відповідні тарифні коефіцієнти;

- не застосовується 30-відсоткова знижка, що була передбачена станом на 31 грудня 2020 р. для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.

Постачальник послуг з урахуванням інформації, отриманої від Мінсоцполітики, здійснюють розрахунки сум компенсації споживачам (крім тих, які отримують житлові субсидії) та до 10 числа подають Мінсоцполітики і НКРЕКП заявки на перерахування коштів для компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Розмір отриманої компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
[[Категорія: Податкове право]]

Компенсація на оплату електричної енергії деяким категоріям споживачів

2021-10-20T08:46:09Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == Норматина база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - К...

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-kompensaciyi-de-a64 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2021 року № 64]

== Загальна інформація ==
1 лютого 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 64, затверджено Порядок використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії (далі – Порядок).

Вищезазначеним Порядком передбачено надання компенсації побутовим споживачам електричної енергії (окрім тих, які отримують житлову субсидію), для яких до 31.12.2020 року діяв знижений тариф і які використовують електроенергію для опалення, а також дитячим будинкам сімейного типу, багатодітним та прийомним сім’ям. Компенсація надається як часткова оплата за спожиту в І кварталі 2021 року електричну енергію.

'''Категорії споживачів, яким надається компенсація:'''

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію), встановленої з 1 січня 2021 р., таким категоріям споживачів:

- населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті скасування знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів, встановленої з 1 січня 2021 року.

'''Увага!''' Зазначеною постановою визначено, що споживачі електроенергії, які отримують житлову субсидію, не мають права на компенсацію.

Компенсація надається шляхом спрямування бюджетних коштів постачальникам універсальних послуг з подальшим їх зарахуванням, як часткову оплату за спожиту у I кварталі 2021 р. електричну енергію, на особові рахунки споживачів.

Постачальник універсальних послуг повинен поінформувати споживача про надану йому компенсацію шляхом розміщення відповідної інформації у платіжному документі (рахунку) та в особистому кабінеті споживача.

Кабінетом Міністрів України запроваджено автоматичний механізм виплат грошових компенсацій, який не вимагає від споживачів додатково звертатися до електропостачальника для отримання дозволів або довідок. Електропостачальник сам здійснить всі необхідні розрахунки та проінформує споживача про надану йому компенсацію шляхом відображення її суми в платіжному документі (рахунку) та особистому кабінеті споживача.

'''Алгоритм розрахунку компенсації:'''

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку, щодо яких діяли відповідні знижені тарифи станом на 31 грудня 2020 р., здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання в межах обмежень 3000 кВт∙год на місяць, за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

· за об’єктами споживачів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

- під час здійснення розрахунку за зниженим тарифом та фіксованою ціною:

- за наявності обліку споживання електричної енергії за періодами часу застосовуються відповідні тарифні коефіцієнти;

- не застосовується 30-відсоткова знижка, що була передбачена станом на 31 грудня 2020 р. для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.

Постачальник послуг з урахуванням інформації, отриманої від Мінсоцполітики, здійснюють розрахунки сум компенсації споживачам (крім тих, які отримують житлові субсидії) та до 10 числа подають Мінсоцполітики і НКРЕКП заявки на перерахування коштів для компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Розмір отриманої компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
[[Категорія: Податкове право]]

Перерахунок пенсії військовослужбовцям

2020-12-08T13:26:19Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства Укр...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ualaws//show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”]
 

== Поняття та підстави для перерахунку пенсії військовослужбовцям ==
Основним законодавством, що на даний момент регламентує нарахування пенсій військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».]
 
'''Держава гарантує пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію таким особам:''' 
# які перебували на військовій службі;
# службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України;
# органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
# інших осіб, які мають право на пенсію згідно чинного законодавства.
'''Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором'''. 
У разі якщо особа має право на отримання пенсії, їй призначається одна пенсія за вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
 
Пенсіонерам з числа військовослужбовців (виплату пенсій яким, на час їх служби, припинено ), розрахунок розміру та виплата пенсії здійснюється при звільненні із служби з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
 
Пенсіонерам з числа військовослужбовців ( виплату пенсій яким, на час їх служби, не припинено ), виплата пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, прийняття на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення, до дня фактичного звільнення. 
'''Тобто, виплата раніше призначеної пенсії не припиняється, а після звільнення зі служби – підлягає перерахунку.'''
=== Підстави для перерахунку пенсії: ===
 
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” здійснюється перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 р. ('''крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським'''), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. 

Виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
* з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
* з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
* з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
== Перерахунок раніше призначених пенсій ==
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію та членам їх сімей провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
 Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується відповідно до чинного законодавства. 
'''При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.'''
 
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
 
Усі призначені пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
 
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
=== Підвищення пенсій у зв’язку з індексацією грошових доходів населення ===
 
Призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". 

'''Підстави для відмови у перерахунку пенсії'''
Чинним законодавством не визначено вичерпного переліку підстав відмови у перерахунку пенсії, однак, такими підставами може бути:
* подання невідповідних додаткових документів, які дають право на подальший перегляд розміру виплачуваної пенсії,
* подання недостовірних відомостей,
* відсутність правових підстав для перерахунку.
== Оскарження рішень органу, що призначає пенсії ==
Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.
=== Судовий порядок ===
'''Підсудність'''
 Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, в тму числі й спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. 
'''Оскільки управління Пенсійного фонду України є суб‘єктами владних повноважень, тому спори щодо перерахунку пенсій відносяться до юрисдикції адміністративних судів.'''
==== Строки звернення до суду ====
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України '''встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав,''' свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 цього ж Кодексу передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. 
 
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
 
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]

Відеоспостереження на робочому місці

2020-11-27T11:06:05Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права для українських судів під час розгляду справ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закон України « Про захист персональних даних»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Європейська Конвенція з прав людини]

== Поняття та основні засади відеоспостереження на робочому місці ==
 
Якщо керівник підприємства зацікавлений в контролі за поведінкою працівника на робочому місці для того, щоб виключити несумлінне виконання службових обов’язків, неправомірне використання майна роботодавця в особистих цілях. Йому потрібно отримати письмову згоду працівника на відеозйомку.
 
Відеозйомка на робочому місті – це збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.
 
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
 
Європейська конвенція з прав людини у статті 8 проголошує Право на повагу до приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції:
* Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
* Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
 
'''Не правильним є твердження роботодавців, що приватне життя співробітника закінчується з того часу коли він приходить на роботу. Адже згідно з постанови Європейського суду із прав людини від 24 червня 2004 р. кожна людина має свою особисту зону інтересів, що є недоторканною навіть у робочий час.'''

== Відеоспостереження роботодавцем за своїми працівниками ==

'''Відеоспостереження працівників на робочому місці можливе лише за письмовою згодою особи на його проведення це є пріоритетним варіантом, адже чинний Кодекс законів про працю України зобов’язує роботодавця проінформувати працівника «під розписку» про умови праці (ч. 1 ст. 29 КЗпП), до яких цілком можна віднести відеозйомку працівника на робочому місті.
'''А також такі умови праці повинні відображатись у правилах внутрішнього трудового розпорядку. '''В іншому випадку воно є незаконним'''.
 
Що потрібно зробити роботодавцю для того щоб встановити відеонагляд:
* прийняти наказ про організацію відеоспостереження. З таким наказом потрібно ознайомити всіх працівників, таким чином поінформувати про відеоспостереження;
* включити пункт у Правила внутрішнього трудового розпорядку про функціонування системи відеоспостереження;
* приміщення, у якому проводиться відеоспостереження повинні бути попереджуючі таблички на видному місці;
* працівники, що обслуговують систему відеоспостереження, в обов’язковому порядку повинні бути ознайомленні з розробленим роботодавцем Положенням про захист персональних даних щоб уникнути розголошення персональної інформації про співробітників;
 
Якщо роботодавець знехтував правилами, встановлені системи відеоспостереження результати її роботи можуть вважатися незаконними й можуть оскаржуватися робітниками в суді.
Приховане відеоспостереження.
 
Приховане відеоспостереження можуть проводити тільки правоохоронні органи, з дозволу суду.
 
Згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність.
 
'''Стаття 359 Кримінального кодексу України « Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації»'''
# Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
# Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років”.

== Судова практика ==
Рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012 (далі – рішення Конституційного суду), де досліджувалися питання про те, що слід розуміти під інформацією про особисте життя, а також чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте життя, особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.
 
Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права для українських судів під час розгляду справ.

== Висновок ==

'''Для того, щоб не порушувати права працівників та закону потрібно роботодавцю отримати письмову згоду на відеоспостереження за робочим місцем співробітника і повинні бути попереджуючі таблички на видному місці, що проводиться відеоспостереження.'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Суди]]

Відеоспостереження на робочому місці

2020-11-27T11:05:11Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: Нормативна база: == Нормативна база == * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція Укр...

Нормативна база:
== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права для українських судів під час розгляду справ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закон України « Про захист персональних даних»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Європейська Конвенція з прав людини]

== Поняття та основні засади відеоспостереження на робочому місці ==
 
Якщо керівник підприємства зацікавлений в контролі за поведінкою працівника на робочому місці для того, щоб виключити несумлінне виконання службових обов’язків, неправомірне використання майна роботодавця в особистих цілях. Йому потрібно отримати письмову згоду працівника на відеозйомку.
 
Відеозйомка на робочому місті – це збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.
 
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
 
Європейська конвенція з прав людини у статті 8 проголошує Право на повагу до приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції:
* Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
* Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
 
'''Не правильним є твердження роботодавців, що приватне життя співробітника закінчується з того часу коли він приходить на роботу. Адже згідно з постанови Європейського суду із прав людини від 24 червня 2004 р. кожна людина має свою особисту зону інтересів, що є недоторканною навіть у робочий час.'''

== Відеоспостереження роботодавцем за своїми працівниками ==

'''Відеоспостереження працівників на робочому місці можливе лише за письмовою згодою особи на його проведення це є пріоритетним варіантом, адже чинний Кодекс законів про працю України зобов’язує роботодавця проінформувати працівника «під розписку» про умови праці (ч. 1 ст. 29 КЗпП), до яких цілком можна віднести відеозйомку працівника на робочому місті.
'''А також такі умови праці повинні відображатись у правилах внутрішнього трудового розпорядку. '''В іншому випадку воно є незаконним'''.
 
Що потрібно зробити роботодавцю для того щоб встановити відеонагляд:
* прийняти наказ про організацію відеоспостереження. З таким наказом потрібно ознайомити всіх працівників, таким чином поінформувати про відеоспостереження;
* включити пункт у Правила внутрішнього трудового розпорядку про функціонування системи відеоспостереження;
* приміщення, у якому проводиться відеоспостереження повинні бути попереджуючі таблички на видному місці;
* працівники, що обслуговують систему відеоспостереження, в обов’язковому порядку повинні бути ознайомленні з розробленим роботодавцем Положенням про захист персональних даних щоб уникнути розголошення персональної інформації про співробітників;
 
Якщо роботодавець знехтував правилами, встановлені системи відеоспостереження результати її роботи можуть вважатися незаконними й можуть оскаржуватися робітниками в суді.
Приховане відеоспостереження.
 
Приховане відеоспостереження можуть проводити тільки правоохоронні органи, з дозволу суду.
 
Згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність.
 
'''Стаття 359 Кримінального кодексу України « Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації»'''
# Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
# Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років”.

== Судова практика ==
Рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012 (далі – рішення Конституційного суду), де досліджувалися питання про те, що слід розуміти під інформацією про особисте життя, а також чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте життя, особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.
 
Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права для українських судів під час розгляду справ.

== Висновок ==

'''Для того, щоб не порушувати права працівників та закону потрібно роботодавцю отримати письмову згоду на відеоспостереження за робочим місцем співробітника і повинні бути попереджуючі таблички на видному місці, що проводиться відеоспостереження.'''
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Суди]]

Легалізація документів іноземної держави через афідевіт

2020-10-20T13:19:18Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦКУ)] * [https:/...

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦКУ)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-98#Text Роз'яснення щодо нотаріального оформлення від імені громадян, підприємств, установ і організацій України документів, призначених для дії за кордоном]

== Легалізація документів через афідевіт. ==
===== '''«Афідевіт» це форма дієслова «affidare», що означає «поклявся» або «заявив під присягою».''' =====
===== Афідевіт - письмова урочиста заява; це інформація від особи, яку не можна підтвердити документами. Та яку неможливо з тієї чи іншої причини легалізувати в Міністерствах. =====
 
Роз’яснення Міністерства юстиції України щодо нотаріального оформлення від імені громадян, підприємств, установ і організацій України документів, призначених для дії за кордоном від 01.02.1998року , це єдиний офіційний акт який присвячений дефініції афідевіту. 

''Нотаріальне оформлення документів, призначених для дії за кордоном, провадиться з урахуванням права тієї держави, до якої вони мають подаватися.'' 
Ця вимога ґрунтується на ст. 98 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], згідно з якою нотаріуси застосовують норми іноземного права, приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України. 

''Афідевіт складається українською мовою на спеціальному нотаріальному бланку.'' 
До нього можуть підшиватися нотаріальні копії документів, що згадуються в ньому. Крім цього він може бути перекладений іншою мовою згідно з вибором особи, або нотаріусом, або перекладачем, підпис якого буде завірено нотаріально. Варто наголосити, що посвідчувальний напис нотаріуса залишатиметься на українській мові.
===== Сам афідевіт складається з: =====
# Інформації про особу, що дає письмові свідчення: Прізвище, ім»я та місце проживання особи, яка підписує афідевіт.
# Фактів, які склав нотаріус зі слів афіанта
# Клятви (підтвердження) від імені особи, що все викладене в афідевіті — правда. Дата афідавіта.
'''Підтвердження нотаріуса або іншої уповно¬важеної особи, що документ підписаний «автором» афідевіту, якого ще називають афіантом, в його присутності та з дотриманням належних формальностей.'''

 
Після того, як текст афідевіта складений, до нього прикріплюються документи ( якщо такі є), які громадянину необхідно легалізувати. Даний документ використовується закордонном і пред»являється іноземним органам.
== ОСНОВНІ ТИПИ ЗАЯВ АФІДЕВІТІВ ==
* Заява про неперебування в шлюбі (цивільний стан)
* Заява-згода на тимчасовий виїзд малолітньої дитини за кордон
* Заява-згода на виїзд малолітньої дитини на постійне проживання
* Заява про згоду дружині/чоловікові на придбання нерухомого майна
* Заява про фактичні показники одометра (пробігу автомобіля)
* Заява згода на навчання дитини за кордоном і виготовлення необхідних документів
* Заява про належність особи до певного віросповідання.
''Не слід забувати, що для певної країни, де буде використовуватися дана заява про сімейний стан, її обов’язково необхідно легалізувати належним чином – проставити апостиль або здійснити консульську легалізацію.''
== ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ЛЕГАЛІЗУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ АФІДЕВІТ ==
* Паспорт
* Медичні довідки (довідка про щеплення, лікарняний листок і т.д
* Довідки, які були переведені на іноземну мову
* Документи компанії (протокол,довіреність на фірмовому бланку компанії, договір)
* Будь-які інші документи, які не містять печатку і підпис
 
Якщо афідевіт оформляють для підтвердження належності паспорта, то замість посвідчення особи до бланка додають нотаріально засвідчені копії сторінок. У разі використання медичних довідок додають копії або оригінал.
'''Афідевіт також оформляють на документи комерційних компаній і громадських організацій.''' 
Посадова особа компанії може сформувати афідевіт, який підтверджує, що докладені документи є вірною копією, наприклад, всього електронного листування з адреси компанії з певною особою за певний проміжок часу. 

Нотаріус не посвідчує факти викладені в документі та не несе відповідальності, якщо особа подала неправдиву інформацію та підтвердила її в тексті Афідевіту, а лише підтверджує, що підпис на цьому документі зроблений саме цією особою.

[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Дотримання правил охорони та використання територій і об'єктів національного природного парку

2020-10-20T12:49:20Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == Нормативна база == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] # [https://zako...

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України” ]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]
== Поняття національного природного парку та заповідного фонду ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] природно-заповідний фонд (далі – ПЗФ) становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. 
===== Крім того, Закон визначає, що території та об’єкти ПЗФ поділяються на природні території та об’єкти, а саме: =====
* природні заповідники
* біосферні заповідники
* національні природні парки
* регіональні ландшафтні парки
* заказники, пам’ятки природи
* заповідні урочища
* штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
== Завдання законодавства у сфері використання природного парку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ст. 1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»] завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об’єктів ПЗФ, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі. 

На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням. 
Забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку. 

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 

Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків. 

Об'єктом чи територією ПЗФ України є ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, та які вилучаються з господарського використання повністю або частково. 

'''До складу ПЗФ України належать державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.'''
== Охорона національних природних парків ==
Відповідно до чинного законодавства України ПЗФ охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. 

Вчинення будь-яких дій, що порушують правила охорони та використання територій та об'єктів ПЗФ під час їх використання регулюються ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природного середовища», Земельним кодексом, Водним кодексом та іншими нормативно-правовими актами. 

'''Землі ПЗФ - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.''' 
На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. 

'''Використання та збереження територій та об'єктів ПЗФ забезпечується шляхом:'''
* встановлення заповідного режиму;
* організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів;
* проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання;
* додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз та здійсненням інших відповідних дій. 

===== На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме: =====
* будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників
* розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення
* стоянка транспорту
* проїзд і прохід сторонніх осіб
* прогін свійських тварин
* пересування механічних транспортних засобів за винятком шляхів загального користування
* лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2 000 метрів над землею
* подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
* геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;
* мисливство, рибальство, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємкість угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
== Порядок змін меж природного парку ==
Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. 

'''Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».'''
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Пенсійне забезпечення осіб, які під час відбування покарання у місцях позбавлення волі отримали інвалідність

2020-08-11T08:40:58Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року N 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності]» 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]

== Основні поняття ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. 
'''Особа з інвалідністю''' - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні]"). 

''Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок: ''
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства. 

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. 
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які під час відбування покарання у місцях позбавлення волі отримали інвалідність
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України] засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії засудженим за наявності відповідного права мають призначатися органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання. 

'''Отже, призначення пенсії по інвалідності, яка настала під час відбування покарання у місцях позбавлення волі здійснюється в порядку, встановленому для призначення пенсії засудженим на загальних підставах.''' 

Тому особа, яка відбуває покарання, може надати адміністрації установи виконання покарань клопотання, заяву про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України для прийняття документів, необхідних для призначення пенсії, безпосередньо від засудженої особи, або від представника особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. 

'''Також адміністрація установи відбування покарання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання. '''
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії по інвалідності додається, серед іншого, виписка з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК). 

Особливості проведення медико-соціальної експертизи засудженим (встановлення або переогляд групи інвалідності) визначено Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 № 1348/5/572. 

Експертиза проводиться за направленням установ виконання покарань після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. 

Після надходження до установи виконання покарань довідки до акта огляду МСЕК, що підтверджує наявність у засудженого інвалідності, керівництво установи виконання покарань вживає всіх заходів щодо сприяння у призначенні або продовженні виплати пенсії чи державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, шляхом надсилання письмового звернення про розгляд відповідних питань до органів Пенсійного фонду та/або структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням установи виконання покарань. 

== Які документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності? ==

'''Для отримання пенсій інвалідам, які відбувають покарання, потрібно мати такі документи:'''
* заява на пенсію по інвалідності 

* паспорт + ідентифікаційний код 

* виписка з акта огляду МСЕК 

* документи про стаж і зарплату 

* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення) 

'''Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"'''. 

''У випадку, коли у особи з інвалідністю відсутня достатня кількість страхового стажу, він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».'' 

'''Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. 

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.'''

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Пенсійне забезпечення осіб, які під час відбування покарання у місцях позбавлення волі отримали інвалідність

2020-08-11T08:39:01Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року N 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності]» 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»] 
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]

== Основні поняття ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. 
'''Особа з інвалідністю''' - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні]").
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок: 
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства. 

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. 
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які під час відбування покарання у місцях позбавлення волі отримали інвалідність
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України] засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії засудженим за наявності відповідного права мають призначатися органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання. 

'''Отже, призначення пенсії по інвалідності, яка настала під час відбування покарання у місцях позбавлення волі здійснюється в порядку, встановленому для призначення пенсії засудженим на загальних підставах.''' 

Тому особа, яка відбуває покарання, може надати адміністрації установи виконання покарань клопотання, заяву про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України для прийняття документів, необхідних для призначення пенсії, безпосередньо від засудженої особи, або від представника особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. 

'''Також адміністрація установи відбування покарання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання. '''
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії по інвалідності додається, серед іншого, виписка з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК). 

Особливості проведення медико-соціальної експертизи засудженим (встановлення або переогляд групи інвалідності) визначено Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 № 1348/5/572. 

Експертиза проводиться за направленням установ виконання покарань після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. 

Після надходження до установи виконання покарань довідки до акта огляду МСЕК, що підтверджує наявність у засудженого інвалідності, керівництво установи виконання покарань вживає всіх заходів щодо сприяння у призначенні або продовженні виплати пенсії чи державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, шляхом надсилання письмового звернення про розгляд відповідних питань до органів Пенсійного фонду та/або структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням установи виконання покарань. 

== Які документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності? ==

'''Для отримання пенсій інвалідам, які відбувають покарання, потрібно мати такі документи:'''
* заява на пенсію по інвалідності 

* паспорт + ідентифікаційний код 

* виписка з акта огляду МСЕК 

* документи про стаж і зарплату 

* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення) 

'''Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"'''. 

''У випадку, коли у особи з інвалідністю відсутня достатня кількість страхового стажу, він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».'' 

'''Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. 

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.'''

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Оскарження постанови за порушення правил карантину

2020-06-23T08:08:14Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]. * [https://zakon.rada.gov...

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2020-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].
* [[Адміністративна відповідальність за порушення карантину]]
== '''Визначення та поняття адміністративної відповідальності за порушення карантину''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211] встановлено карантин на усій території України '''з 12 березня по 31 липня 2020 року'''.

'''Коронавіруси''' становлять велике сімейство вірусів з доведеними хвороботворними властивостями по відношенню до людини або тварин. Відомо, що ряд коронавірусів здатний викликати у людини респіраторні інфекції в діапазоні від звичайної застуди до більш серйозних станів, таких як близькосхідний респіраторний синдром (БВРС) і важкий гострий респіраторний синдром (ВГРС). Останній з недавно відкритих коронавірусів викликає захворювання COVID-19.

'''COVID-19 –''' інфекційне захворювання, викликане останнім з недавно відкритих коронавірусів. До спалаху інфекції в Ухані, Китай, в грудні 2019 року про новий вірус і захворювання нічого не було відомо. 
'''Отже за порушення карантину настає адміністративна відповідальність''' за ст. 44-3 КУпАП у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених «[http://%5Bhttp://Про%20захист%20населення%20від%20інфекційних%20 Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. 

''Стаття 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.''
== '''Звільнення від адміністративної відповідальності''' ==
Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності.

== '''Порядок оскарження протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності''' ==
Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів відповідний орган направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.'' 
При розгляді справи в суді повинно бути з’ясувано, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу та доданих до нього матеріалів справи встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
 
'''Види найбільш розпосвюджених помилок при складанні адміністративного протоколу:'''
'''
* неконкретизована суть адміністративного правопорушення '''
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 44-3 КУпАП, згідно якої складено протокол. 
Статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому ознакою такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол. 
'''
* Відсутність або недостатність доказів, які підтверджують вчинення особою правопорушення.''' 
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. 
Такими доказами можуть бути: пояснення свідків, фото та відеоматеріали, та інші докази, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення. 
'''Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, позбавляють права притягнути особу до адміністративної відповідальності.'''

Звертаємо увагу, що суд позбавлений права самостійно збирати докази у справі про адміністративне правопорушення.
А отже згідно ст. 62 Конституції України відсутність та неповнота доказів можуть трактуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. 
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
 
'''Враховуючи вищевикладене рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі, у яких звертати увагу на вищезазначені недоліки.
'''

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Процедура банкрутства фізичних осіб

2020-03-11T08:04:48Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]'
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4212-17 Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]

== Поняття банкрутства фізичної особи ==
'''Банкрутство''' – це примусова процедура, спрямована на отримання контролю над боржником та його майном з метою виконання зобов’язань, які боржник не в змозі або не бажає виконувати.
== Ініціювання процедури банкрутства фізичної особи ==
'''Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника'''.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
* заборгованість становить не менше ніж 30 мінімальних розмірів заробітної плати;
* боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50 % місячних платежів;
* винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
* існують інші обставини, які підтверджують неможливість виконувати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.
'''Кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи за жодних обставин, навіть за наявності безспірної заборгованості.'''
З моменту відкриття провадження у справі вводиться мораторій строком на 120 днів. 
''Наслідки введення мораторію для фізичної особи такі ж самі, як і для юридичної особи:''
* зупинення виконання грошових зобов’язань; 
* зупинення виконання за виконавчими документами; 
* зупинення нарахування штрафних санкцій та ін...
Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється. 
==== Документи, що додаються до заяви ====
До своєї заяви боржник має додати наступні документи:
# довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
# документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
# конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
# опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
# копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
# перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
# копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
# відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
# копія трудової книжки (за наявності);
# відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
# декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
# докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
# інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
# інші документи, що підтверджують наявність підстав, процедури банкрутства.
'''Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).'''

=== Наступним кроком є затвердження плану реструктуризації боргів або укладення мирової угоди. ===
'''Мирова угода:''' Мирова угода є домовленістю сторін про врегулювання заборгованості на основі взаємних поступок. Її може бути укладено на будь-якій стадії провадження, а сама вона є підставою для його закриття. 
Наслідком закриття провадження є винесення судом відповідної ухвали, а також ухвалення ним рішення про звільнення боржника від боргів. 
'''Однак, його не може бути звільнено від боргів, а саме''': 
* зі сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;
* а також інших вимог, які нерозривно пов’язані з його особистістю.
'''реструктуризації боргів може включати:'''
* продаж частини майна;
* зміну способу й порядку виконання зобов'язань;
* відстрочення, розстрочення, прощення боргу;
* виконання зобов'язань боржника третіми особами, отримання поруки, гарантії;
* інші заходи для покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
'''Не підлягають реструктуризації лише борги щодо'''
* сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
* щодо сплати ЄСВ та інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

Якщо план реструктуризації не схвалено або не виконано, то боржник визнається банкрутом і відкривається процедура погашення його боргів. Після завершення цієї процедури всі борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для остаточних розрахунків.
Ініціатор процедури банкрутства фізичної особи

== Наслідки визнання фізичної особи банкрутом у справі про неплатоспроможність. ==
Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
''Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме:''
# відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
# сплати аліментів;
# виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

'''Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.'''
Відповідно до Кодексу з процедур банкрутства щодо фізичної особи - банкрута встановлюються певні обмеження. Так:
1. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом.
2. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
3. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.
Процедура погашення боргів боржника. 
'''Погашення боргів боржника''' – це наслідок визнання боржника банкрутом. Ця процедура вводиться у разі неможливості відновити платоспроможність боржника. 

'''Після визнання боржника банкрутом наступають такі наслідки:'''
* Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
* Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
* Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
* З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
* З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
* До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. 
* До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
== Арбітражний керуючий у справах про неплатоспроможність фізичної особи ==
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:
* запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю;
* отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;
* здійснювати огляд майна боржника;
* отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
'''Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов’язаний:'''
* організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість;
* брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду;
* відкрити спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами;
* погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна;
* якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дати такого продажу;
* виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;
* здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду. Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів. 

Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг.

[[Категорія:Господарський процес]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Податкове право]]

Відповідальність представників у судовому процесі

2020-03-11T07:56:01Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правову допомогу»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
== Поняття та підстави представництва, участь представника у цивільній справі ==
* Відповідно до ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], <big>'''представництвом'''</big> є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
* Відповідно до п. 1 ст. 58 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суд

у в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
<big> 
Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Стаття 131-2.]</big>
 

'''Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.'''
'''Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 ЦПК України.'''
 
Згідно статті 43 ЦПК України крім прав, учасники справи(представник) мають і обов'язки. 
'''Представник, як учасник справи зобов’язаний:'''
*виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
*сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
*з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
*подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
*надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
*виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
*виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
'''У випадку невиконання учасником справи його обов’язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.''' 
'''За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
'''
== Зловживання процесуальними правами ==
'''Стаття 44 ЦПК України говорить про неприпустимість зловживання процесуальними правами. '''

*Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
'''Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
''' 
# подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
# подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
# подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
# необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
# укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

 
Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи. 

'''Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, ''суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору''.'''
== Заходи процесуального примусу ==
'''Стаття 143 ЦПК України дає визначення, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК України у випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.'''
 
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
== Види заходів процесуального примусу ==
'''Заходами процесуального примусу є:'''
*попередження;
*видалення із залу судового засідання;
*тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
*привід;
*штраф.
 
==== Попередження і видалення із залу судового засідання ====
До учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - '''видалення із зали судового засідання.'''
 
==== Штраф ====

'''Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:'''
* невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
* зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 

Окремої уваги заслуговує новела щодо відповідальності адвокатів, які в більшості випадків будуть виступати представниками сторін.Так, у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана ним позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства, '''адвокат може бути додатково притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді, зокрема, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю'''. 
'''Таким чином, суд може додатково винести окрему ухвалу, яка надсилається на адресу відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.'''

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність представників у судовому процесі

2020-03-10T19:27:17Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правову допомогу»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
== Поняття та підстави представництва, участь представника у цивільній справі ==
* Відповідно до ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], <big>'''представництвом'''</big> є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
* Відповідно до п. 1 ст. 58 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суд

у в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
<big>Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Стаття 131-2.]</big>
 
'''Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.'''
'''Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у:'''
*трудових спорах;
*спорах щодо захисту соціальних прав;
*щодо виборів та референдумів;
*у малозначних спорах;
*стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно статті 43 ЦПК України крім прав, учасники справи(представник) мають і обов'язки. 
'''Представник, як учасник справи зобов’язаний:'''
*виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
*сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
*з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
*подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
*надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
*виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
*виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
'''У випадку невиконання учасником справи його обов’язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.''' 
'''За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
'''
== Зловживання процесуальними правами ==
'''Стаття 44 ЦПК України говорить про неприпустимість зловживання процесуальними правами. '''

*Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
'''Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
''' 
# подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
# подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
# подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
# необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
# укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

 
Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи. 

'''Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, ''суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору''.'''
== Заходи процесуального примусу ==
'''Стаття 143 ЦПК України дає визначення, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК України у випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.'''
 
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
== Види заходів процесуального примусу ==
'''Заходами процесуального примусу є:'''
*попередження;
*видалення із залу судового засідання;
*тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
*привід;
*штраф.
 
==== Попередження і видалення із залу судового засідання ====
До учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - '''видалення із зали судового засідання.'''
 
==== Штраф ====

'''Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:'''
* невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
* зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 

Окремої уваги заслуговує новела щодо відповідальності адвокатів, які в більшості випадків будуть виступати представниками сторін.Так, у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана ним позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства, '''адвокат може бути додатково притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді, зокрема, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю'''. 
'''Таким чином, суд може додатково винести окрему ухвалу, яка надсилається на адресу відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.'''

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність представників у судовому процесі

2020-03-10T19:25:37Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [http://zakon5.rada.gov.ua...

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правову допомогу»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
== Поняття та підстави представництва, участь представника у цивільній справі ==
* Відповідно до ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], <big>'''представництвом'''</big> є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
* Відповідно до п. 1 ст. 58 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суд

у в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
<big>Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Стаття 131-2.]</big>
 
'''Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.'''
'''Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у:'''
*трудових спорах;
*спорах щодо захисту соціальних прав;
*щодо виборів та референдумів;
*у малозначних спорах;
*стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно статті 43 ЦПК України крім прав, учасники справи(представник) мають і обов'язки. 
'''Представник, як учасник справи зобов’язаний:'''
*виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
*сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
*з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
*подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
*надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
*виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
*виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
'''У випадку невиконання учасником справи його обов’язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.''' 
'''За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
'''
== Зловживання процесуальними правами ==
'''Стаття 44 ЦПК України говорить про неприпустимість зловживання процесуальними правами. '''

*Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
'''Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
''' 
# подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
# подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
# подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
# необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
# укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

 
Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи. 

'''Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, ''суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору''.'''
== Заходи процесуального примусу ==
'''Стаття 143 ЦПК України дає визначення, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК України у випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.'''
 
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
== Види заходів процесуального примусу ==
'''Заходами процесуального примусу є:'''
*попередження;
*видалення із залу судового засідання;
*тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
*привід;
*штраф.
 
==== Попередження і видалення із залу судового засідання ====
До учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - '''видалення із зали судового засідання.'''
 
==== Штраф ====

'''Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:'''
* невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
* зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 

==== Окремої уваги заслуговує новела щодо відповідальності адвокатів, які в більшості випадків будуть виступати представниками сторін. ====
 
Так, у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана ним позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства, '''адвокат може бути додатково притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді, зокрема, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю'''. 
'''Таким чином, суд може додатково винести окрему ухвалу, яка надсилається на адресу відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.'''

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції

2019-10-22T12:21:20Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 статтею 56 Конституції України] '''кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 22 ЦК України], особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
* Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є:
* втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі
* втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
* доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. '''Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.'''

== Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==

====== '''ВАЖЛИВО: Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:''' ======
# '''''неправомірні дії цього органу'''''
# '''''наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою'''''
# '''''доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.'''''
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 1176 ЦК України]'''.
* Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження
* незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
* незаконного застосування запобіжного заходу
* незаконного затримання
* незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт
'''Відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.'''

'''УВАГА!''' ''За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).'' 
== Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди ==
'''Перш за все, зібрати доказову базу.''' 
''Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.'' Такими доказами можуть бути:
* Документи, які підтверджують, що особа була незаконно засуджена
* докази, які говорять про непричетність особи до скоєного злочину.
* необхідно вказати, який саме збиток був нанесений особі незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
* подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
* розгляд спору по суті.
'''Важливо!'''''Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає''. 

'''Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. ''В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.'''''

=== Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди ===
Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків викладена у '''[https://protocol.ua/ua/vp_vs_gospodarskiy_sud_samostiyno_vstanovlyue_nayavnist_chi_vidsutnist_skladu_tsivilnogo_pravoporushennya_yakiy_stav_pidstavoyu_dlya_styagnennya_shkodi_z_dergavnogo_byudgetu_i_tse_pitannya_ne_regulyuyutsya_normami_kpk_ukraini_(vp_vs_920_715_17_12_03_19)/ постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17]. ВП/ВС зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків'''. 
''Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.''
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції

2019-10-22T10:05:12Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 статтею 56 Конституції України] '''кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 22 ЦК України], особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
* Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є:
* втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі
* втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
* доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. '''Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.'''

== Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==

====== '''ВАЖЛИВО: Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:''' ======
# '''''неправомірні дії цього органу'''''
# '''''наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою'''''
# '''''доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.'''''
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 1176 ЦК України]'''.
* Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження
* незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
* незаконного застосування запобіжного заходу
* незаконного затримання
* незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт
'''Відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.'''

'''УВАГА!''' ''За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).'' 
== Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди ==
'''Перш за все, зібрати доказову базу.''' 
''Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.'' Такими доказами можуть бути:
* Документи, які підтверджують, що людина була незаконно засуджена,
* докази, які говорять про непричетність до скоєного злочину і те, що справжній злочинець вже засуджений (відбуває покарання або йому вручено підозра в скоєнні злочину).
* необхідно вказати, який саме збиток був нанесений людині незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
* подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
* розгляд спору по суті.
'''Важливо!'''''Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає''. 

'''Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. ''В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.'''''

== Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків. ==

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду з позовом щодо стягнення з Державного бюджету України в рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в області '''упущеної вигоди; збитків,''' понесених у зв’язку із втратою майна. 
Мотивував позивач вимоги тим, що обумовлені збитки були понесені ним у зв’язку з бездіяльністю відповідача, який не повернув вилучений на підставі ухвали суду товар після скасування арешту на цей товар у повному обсязі та своєчасно. 
'''У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків'''. 
Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. 
''Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.''
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції

2019-10-22T09:37:24Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди]
== Право особи на відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==
'''Відповідно до статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень'''. 
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
''Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)''. 
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
== Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 1176 ЦК України]'''. 
Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. 
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: 
# у випадку незаконного засудження
# незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
# незаконного застосування запобіжного заходу
# незаконного затримання
# незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. 
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України). 
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
== Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди ==
'''Перш за все, зібрати доказову базу.''' 
''Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.'' 
* Всі документи, які підтверджують, що людина була незаконно засуджена, докази, які говорять про непричетність до скоєного злочину і те, що справжній злочинець вже засуджений (відбуває покарання або йому вручено підозра в скоєнні злочину).
* подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
'''Важливо!'''Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає.
* необхідно вказати, який саме збиток був нанесений людині незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
* розгляд спору по суті. 
'''Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.'''
'''ВАЖЛИВО:''' Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: 
# неправомірні дії цього органу
# наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою
# доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
== Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків. ==

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду з позовом щодо стягнення з Державного бюджету України в рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в області '''упущеної вигоди; збитків,''' понесених у зв’язку із втратою майна. 
Мотивував позивач вимоги тим, що обумовлені збитки були понесені ним у зв’язку з бездіяльністю відповідача, який не повернув вилучений на підставі ухвали суду товар після скасування арешту на цей товар у повному обсязі та своєчасно. 
'''У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків'''. 
Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. 
''Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.''
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції

2019-10-22T09:33:44Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == Нормативна база == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] # [http://zakon.rada...

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України ]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди]
== Право особи на відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==
'''Відповідно до статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень'''. 
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
''Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)''. 
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
== Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені '''статтею 1176 ЦК України'''. 
Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. 
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: 
# у випадку незаконного засудження
# незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
# незаконного застосування запобіжного заходу
# незаконного затримання
# незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. 
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України). 
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
== Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди ==
'''Перш за все, зібрати доказову базу.''' 
''Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.'' 
* Всі документи, які підтверджують, що людина була незаконно засуджена, докази, які говорять про непричетність до скоєного злочину і те, що справжній злочинець вже засуджений (відбуває покарання або йому вручено підозра в скоєнні злочину).
* подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
'''Важливо!'''Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає.
* необхідно вказати, який саме збиток був нанесений людині незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
* розгляд спору по суті. 
'''Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.'''
'''ВАЖЛИВО:''' Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: 
# неправомірні дії цього органу
# наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою
# доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
== Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків. ==

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду з позовом щодо стягнення з Державного бюджету України в рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в області '''упущеної вигоди; збитків,''' понесених у зв’язку із втратою майна. 
Мотивував позивач вимоги тим, що обумовлені збитки були понесені ним у зв’язку з бездіяльністю відповідача, який не повернув вилучений на підставі ухвали суду товар після скасування арешту на цей товар у повному обсязі та своєчасно. 
'''У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків'''. 
Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. 
''Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.''
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Процедура банкрутства фізичних осіб

2019-08-14T09:13:32Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства] ''введення в дію, відбудеться 21.10.2019''
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4212-17 Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"] ''втрата чинності, відбудеться 21.10.2019''

== Поняття банкрутства фізичної особи ==
'''Банкрутство''' – це примусова процедура, спрямована на отримання контролю над боржником та його майном з метою виконання зобов’язань, які боржник не в змозі або не бажає виконувати.
== Ініціювання процедури банкрутства фізичної особи ==
'''Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника'''.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
* заборгованість становить не менше ніж 30 мінімальних розмірів заробітної плати;
* боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50 % місячних платежів;
* винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
* існують інші обставини, які підтверджують неможливість виконувати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.
'''Кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи за жодних обставин, навіть за наявності безспірної заборгованості.'''
З моменту відкриття провадження у справі вводиться мораторій строком на 120 днів. 
''Наслідки введення мораторію для фізичної особи такі ж самі, як і для юридичної особи:''
* зупинення виконання грошових зобов’язань; 
* зупинення виконання за виконавчими документами; 
* зупинення нарахування штрафних санкцій та ін...
Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється. 
==== Документи, що додаються до заяви ====
До своєї заяви боржник має додати наступні документи:
# довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
# документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
# конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
# опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
# копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
# перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
# копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
# відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
# копія трудової книжки (за наявності);
# відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
# декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
# докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
# інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
# інші документи, що підтверджують наявність підстав, процедури банкрутства.
'''Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).'''

=== Наступним кроком є затвердження плану реструктуризації боргів або укладення мирової угоди. ===
'''Мирова угода:''' Мирова угода є домовленістю сторін про врегулювання заборгованості на основі взаємних поступок. Її може бути укладено на будь-якій стадії провадження, а сама вона є підставою для його закриття. 
Наслідком закриття провадження є винесення судом відповідної ухвали, а також ухвалення ним рішення про звільнення боржника від боргів. 
Однак, його не може бути звільнено від боргів, а саме: 
* зі сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;
* а також інших вимог, які нерозривно пов’язані з його особистістю.
'''реструктуризації боргів може включати:'''
* продаж частини майна;
* зміну способу й порядку виконання зобов'язань;
* відстрочення, розстрочення, прощення боргу;
* виконання зобов'язань боржника третіми особами, отримання поруки, гарантії;
* інші заходи для покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
'''Не підлягають реструктуризації лише борги щодо'''
* сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
* щодо сплати ЄСВ та інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

Якщо план реструктуризації не схвалено або не виконано, то боржник визнається банкрутом і відкривається процедура погашення його боргів. Після завершення цієї процедури всі борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для остаточних розрахунків.
Ініціатор процедури банкрутства фізичної особи

== Наслідки визнання фізичної особи банкрутом у справі про неплатоспроможність. ==
Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
''Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме:''
# відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
# сплати аліментів;
# виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

'''Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.'''
Відповідно до Кодексу з процедур банкрутства щодо фізичної особи - банкрута встановлюються певні обмеження. Так:
1. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом.
2. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
3. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.
Процедура погашення боргів боржника. 
'''Погашення боргів боржника''' – це наслідок визнання боржника банкрутом. Ця процедура вводиться у разі неможливості відновити платоспроможність боржника. 

'''Після визнання боржника банкрутом наступають такі наслідки:'''
* Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
* Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
* Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
* З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
* З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
* До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. 
* До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
== Арбітражний керуючий у справах про неплатоспроможність фізичної особи ==
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:
* запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю;
* отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;
* здійснювати огляд майна боржника;
* отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
'''Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов’язаний:'''
* організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість;
* брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду;
* відкрити спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами;
* погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна;
* якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дати такого продажу;
* виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;
* здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду. Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів. 

Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг.

[[Категорія:Господарський процес]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Податкове право]]

Процедура банкрутства фізичних осіб

2019-08-14T08:51:40Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства] ''введення в дію, відбудеться 21.10.2019''
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4212-17 Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"] ''втрата чинності, відбудеться 21.10.2019''

== Поняття банкрутства фізичної особи ==
'''Банкрутство''' – це примусова процедура, спрямована на отримання контролю над боржником та його майном з метою виконання зобов’язань, які боржник не в змозі або не бажає виконувати.
== Ініціювання процедури банкрутства фізичної особи ==
'''Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника'''.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
* заборгованість становить не менше ніж 30 мінімальних розмірів заробітної плати;
* боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50 % місячних платежів;
* винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
* існують інші обставини, які підтверджують неможливість виконувати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.
'''Кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи за жодних обставин, навіть за наявності безспірної заборгованості.'''
З моменту відкриття провадження у справі вводиться мораторій строком на 120 днів. 
''Наслідки введення мораторію для фізичної особи такі ж самі, як і для юридичної особи:''
* зупинення виконання грошових зобов’язань; 
* зупинення виконання за виконавчими документами; 
* зупинення нарахування штрафних санкцій та ін...
Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється. 
==== Документи, що додаються до заяви ====
До своєї заяви боржник має додати наступні документи:
# довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
# документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
# конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
# опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
# копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
# перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
# копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
# відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
# копія трудової книжки (за наявності);
# відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
# декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
# докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
# інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
# інші документи, що підтверджують наявність підстав, процедури банкрутства.
'''Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).'''

=== Наступним кроком є затвердження плану реструктуризації боргів або укладення мирової угоди. ===
'''Мирова угода:''' Мирова угода є домовленістю сторін про врегулювання заборгованості на основі взаємних поступок. Її може бути укладено на будь-якій стадії провадження, а сама вона є підставою для його закриття. 
Наслідком закриття провадження є винесення судом відповідної ухвали, а також ухвалення ним рішення про звільнення боржника від боргів. 
Однак, його не може бути звільнено від боргів, а саме: 
* зі сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;
* а також інших вимог, які нерозривно пов’язані з його особистістю.
'''реструктуризації боргів може включати:'''
* продаж частини майна;
* зміну способу й порядку виконання зобов'язань;
* відстрочення, розстрочення, прощення боргу;
* виконання зобов'язань боржника третіми особами, отримання поруки, гарантії;
* інші заходи для покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
'''Не підлягають реструктуризації лише борги щодо'''
* сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
* щодо сплати ЄСВ та інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

Якщо план реструктуризації не схвалено або не виконано, то боржник визнається банкрутом і відкривається процедура погашення його боргів. Після завершення цієї процедури всі борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для остаточних розрахунків.
Ініціатор процедури банкрутства фізичної особи

== Наслідки визнання фізичної особи банкрутом у справі про неплатоспроможність. ==
Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
''Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме:''
# відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
# сплати аліментів;
# виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

'''Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.'''
Відповідно до Кодексу з процедур банкрутства щодо фізичної особи - банкрута встановлюються певні обмеження. Так:
1. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом.
2. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
3. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.
Процедура погашення боргів боржника. 
'''Погашення боргів боржника''' – це наслідок визнання боржника банкрутом. Ця процедура вводиться у разі неможливості відновити платоспроможність боржника. 

'''Після визнання боржника банкрутом наступають такі наслідки:'''
* Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
* Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
* Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
* З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
* З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
* До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. 
* До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
== Арбітражний керуючий у справах про неплатоспроможність фізичної особи ==
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:
* запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю;
* отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;
* здійснювати огляд майна боржника;
* отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
'''Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов’язаний:'''
* організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість;
* брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду;
* відкрити спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами;
* погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна;
* якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дати такого продажу;
* виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;
* здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду. Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів. 

Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг.

Господарський процес, Процедура банкрутства фізичної особи

Процедура банкрутства фізичних осіб

2019-08-14T08:45:31Z

Serhii.liashchenko: Господарське право, Господарський процес

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства] ''введення в дію, відбудеться 21.10.2019''
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4212-17 Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"] ''втрата чинності, відбудеться 21.10.2019''

== Поняття банкрутства фізичної особи ==
'''Банкрутство''' – це примусова процедура, спрямована на отримання контролю над боржником та його майном з метою виконання зобов’язань, які боржник не в змозі або не бажає виконувати.
== Ініціювання процедури банкрутства фізичної особи ==
'''Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника'''.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
* заборгованість становить не менше ніж 30 мінімальних розмірів заробітної плати;
* боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50 % місячних платежів;
* винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
* існують інші обставини, які підтверджують неможливість виконувати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.
'''Кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи за жодних обставин, навіть за наявності безспірної заборгованості.'''
З моменту відкриття провадження у справі вводиться мораторій строком на 120 днів. 
''Наслідки введення мораторію для фізичної особи такі ж самі, як і для юридичної особи:''
* зупинення виконання грошових зобов’язань; 
* зупинення виконання за виконавчими документами; 
* зупинення нарахування штрафних санкцій та ін...
Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється. 
==== Документи, що додаються до заяви ====
До своєї заяви боржник має додати наступні документи:
# довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
# документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
# конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
# опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
# копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
# перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
# копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
# відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
# копія трудової книжки (за наявності);
# відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
# декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
# докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
# інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
# інші документи, що підтверджують наявність підстав, процедури банкрутства.
'''Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).'''

=== Наступним кроком є затвердження плану реструктуризації боргів або укладення мирової угоди. ===
'''Мирова угода:''' Мирова угода є домовленістю сторін про врегулювання заборгованості на основі взаємних поступок. Її може бути укладено на будь-якій стадії провадження, а сама вона є підставою для його закриття. 
Наслідком закриття провадження є винесення судом відповідної ухвали, а також ухвалення ним рішення про звільнення боржника від боргів. 
Однак, його не може бути звільнено від боргів, а саме: 
* зі сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;
* а також інших вимог, які нерозривно пов’язані з його особистістю.
'''реструктуризації боргів може включати:'''
* продаж частини майна;
* зміну способу й порядку виконання зобов'язань;
* відстрочення, розстрочення, прощення боргу;
* виконання зобов'язань боржника третіми особами, отримання поруки, гарантії;
* інші заходи для покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
'''Не підлягають реструктуризації лише борги щодо'''
* сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
* щодо сплати ЄСВ та інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

Якщо план реструктуризації не схвалено або не виконано, то боржник визнається банкрутом і відкривається процедура погашення його боргів. Після завершення цієї процедури всі борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для остаточних розрахунків.
Ініціатор процедури банкрутства фізичної особи

== Наслідки визнання фізичної особи банкрутом у справі про неплатоспроможність. ==
Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
''Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме:''
# відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
# сплати аліментів;
# виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

'''Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.'''
Відповідно до Кодексу з процедур банкрутства щодо фізичної особи - банкрута встановлюються певні обмеження. Так:
1. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом.
2. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
3. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.
Процедура погашення боргів боржника. 
'''Погашення боргів боржника''' – це наслідок визнання боржника банкрутом. Ця процедура вводиться у разі неможливості відновити платоспроможність боржника. 

'''Після визнання боржника банкрутом наступають такі наслідки:'''
* Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
* Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
* Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
* З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
* З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
* До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. 
* До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
== Арбітражний керуючий у справах про неплатоспроможність фізичної особи ==
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:
* запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю;
* отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;
* здійснювати огляд майна боржника;
* отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
'''Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов’язаний:'''
* організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість;
* брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду;
* відкрити спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами;
* погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна;
* якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дати такого продажу;
* виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;
* здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду. Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів. 

Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг.

Процедура банкрутства фізичних осіб

2019-08-14T07:53:11Z

Serhii.liashchenko: Господарський процес, Процедура банкрутства фізичної особи

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства] ''введення в дію, відбудеться 21.10.2019''
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4212-17 Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"] ''втрата чинності, відбудеться 21.10.2019''

== Поняття банкрутства фізичної особи ==
'''Банкрутство''' – це примусова процедура, спрямована на отримання контролю над боржником та його майном з метою виконання зобов’язань, які боржник не в змозі або не бажає виконувати.
== Ініціювання процедури банкрутства фізичної особи ==
'''Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника'''.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
* заборгованість становить не менше ніж 30 мінімальних розмірів заробітної плати;
* боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50 % місячних платежів;
* винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
* існують інші обставини, які підтверджують неможливість виконувати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.
'''Кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи за жодних обставин, навіть за наявності безспірної заборгованості.'''
З моменту відкриття провадження у справі вводиться мораторій строком на 120 днів. 
''Наслідки введення мораторію для фізичної особи такі ж самі, як і для юридичної особи:''
* зупинення виконання грошових зобов’язань; 
* зупинення виконання за виконавчими документами; 
* зупинення нарахування штрафних санкцій та ін...
Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється. 
==== Документи, що додаються до заяви ====
До своєї заяви боржник має додати наступні документи:
# довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
# документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
# конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
# опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
# копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
# перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
# копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
# відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
# копія трудової книжки (за наявності);
# відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
# декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
# докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
# інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
# інші документи, що підтверджують наявність підстав, процедури банкрутства.
'''Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).'''

=== Наступним кроком є затвердження плану реструктуризації боргів або укладення мирової угоди. ===
'''Мирова угода:''' Мирова угода є домовленістю сторін про врегулювання заборгованості на основі взаємних поступок. Її може бути укладено на будь-якій стадії провадження, а сама вона є підставою для його закриття. 
Наслідком закриття провадження є винесення судом відповідної ухвали, а також ухвалення ним рішення про звільнення боржника від боргів. 
О'''днак, його не може бути звільнено від боргів''', а саме: 
* зі сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;
* а також інших вимог, які нерозривно пов’язані з його особистістю.
'''реструктуризації боргів може включати:'''
* продаж частини майна;
* зміну способу й порядку виконання зобов'язань;
* відстрочення, розстрочення, прощення боргу;
* виконання зобов'язань боржника третіми особами, отримання поруки, гарантії;
* інші заходи для покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
'''Не підлягають реструктуризації лише борги щодо'''
* сплати аліментів;
* відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
* щодо сплати ЄСВ та інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

Якщо план реструктуризації не схвалено або не виконано, то боржник визнається банкрутом і відкривається процедура погашення його боргів. Після завершення цієї процедури всі борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для остаточних розрахунків.
Ініціатор процедури банкрутства фізичної особи

== Наслідки визнання фізичної особи банкрутом у справі про неплатоспроможність. ==
Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
''Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме:''
# відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
# сплати аліментів;
# виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

'''Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.'''
Відповідно до Кодексу з процедур банкрутства щодо фізичної особи - банкрута встановлюються певні обмеження. Так:
1. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом.
2. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
3. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.
Процедура погашення боргів боржника.
'''Погашення боргів боржника''' – це наслідок визнання боржника банкрутом. Ця процедура вводиться у разі неможливості відновити платоспроможність боржника. 
'''Після визнання боржника банкрутом наступають такі наслідки:'''
* Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
* Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
* Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
* З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
* З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
* До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. 
* До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
== Арбітражний керуючий у справах про неплатоспроможність фізичної особи ==
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:
* запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю;
* отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;
* здійснювати огляд майна боржника;
* отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
'''Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов’язаний:'''
* організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість;
* брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду;
* відкрити спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами;
* погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна;
* якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дати такого продажу;
* виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;
* здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду. Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів. 

Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг.

Відмова від прийняття спадщини

2019-06-11T15:02:32Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0064323-11 Роз'яснення Міністерства Юстиції України від 11.10.2011 Окремі питання спадкування]

== Загальні положення про спадкування ==
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 1216 ЦКУ].

Відповідно до статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 1217 ЦКУ], спадкування здійснюється за заповітом або за законом[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689].
== Порядок відмови від прийняття спадщини ==
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі ст. 1268 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку '''у шість місяців''', який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою. 
Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається ''нотаріусу'' або в сільських населених пунктах - '''уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування''' за місцем відкриття спадщини.

Для окремих категорій громадян передбачений '''особливий порядок''' відмови від прийняття спадщини:
* Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
* Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
* Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
# '''Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
# '''Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття''''''.
|}

== '''Види відмови від прийняття спадщини''' ==

=== Відмова від спадщини за заповітом ===

У частині 1 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. До спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку. 

=== Відмова від спадщини за законом ===
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина 2 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина 3 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом '''недійсною''' з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

== Відкликання відмови від прийняття спадщини ==

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття у відповідності до статті 1270 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. 

== Визнання відмови від спадщини недійсною ==

У частині 1 статті 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У статті 1244 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено право спадкодавця на підпризначення спадкоємця на випадок неприйняття спадщини спадкоємцем, зазначеним у заповіті. 
Частиною 4 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем. 

Відмова від спадщини - односторонній правочин, недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства. 

До таких '''підстав''' слід віднести:
# відмову, яка була здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Така відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом '''самої особи''', а у разі її смерті - за позовом '''інших осіб''', чиї цивільні права або інтереси порушено. 
# якщо особа, яка вчинила правочин, '''помилилася щодо обставин, які мають істотне значення''', такий правочин може бути визнаний судом недійсним (стаття 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону '''в оману''' щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним (стаття 230 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок '''застосування до неї фізичного чи психічного тиску''' з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (стаття 231 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# правочин, який вчинено особою '''під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах''', може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (стаття 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Частина 5 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає, що можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови. Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини. 
Даною статтею не встановлено, коли отримує право на спадкування особа, на користь якої зроблено відмову. Тому можна стверджувати, що безадресна відмова від спадщини може визнаватися судом недійсною лише після спливу шести місяців, оскільки протягом шести місяців особа вправі відкликати свою відмову від прийняття спадщини. 

За загальним правилом, прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі.

== Правові наслідки відмови від прийняття спадщини ==
* Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
* Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
* Положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1275 ЦК] не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
* Відмова спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
* Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві

2019-04-23T09:39:36Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Поняття позовної давності ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
 Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
== Види позовної давності ==
===== Відповідно до Цивільного кодексу України виділяють два види строків позовної давності: =====
# Загальна-три роки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.257 ЦК України]
# Спеціальна-один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 258 ЦК] України, яка в свою чергу може бути :
'''Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:'''
* про стягнення неустойки (штрафу, пені);
* про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.
* про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності
* у зв'язку з недоліками проданого товару
* про розірвання договору дарування
* у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти
* про оскарження дій виконавця заповіту
* про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
== Початок перебігу позовної давності ==
'''Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.'''
 Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
 Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
 У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
 За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
 За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
 За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
== Зупинення перебігу позовної давності ==
===== Перебіг позовної давності зупиняється: =====
# якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
# у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
# у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
# якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
== Поновлення строку позовної давності ==
Поновлення строку позовної давності полягає в тому, що суд, визнавши, що строк пропущено з поважної причини, поновлює перебіг строку позовної давності.
Важливо знати, що позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі.
== Підстави для поновлення строку позовної давності ==
Особа, яка пропустила строки позовної давності, повинна чітко викласти причини такого пропуску у своїй заяві та аргументувати їх.
Такі причини є різними та можуть стосуватися особистого стану особи, наприклад :
# тяжка хвороба
# безпорадний стан
# перебування позивача або відповідача у тривалому відрядженні
# необізнаність особи щодо місця перебування боржника
# протиправних дій інших осіб та ін.
Також вагомою підставою для поновлення строку позовної давності є те, що особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, після спливу загального або спеціального строку позовної давності. Такі обставини мають бути викладені у заяві про поновлення строків позовної давності із посиланням на доказову базу.
== Наслідки спливу позовної давності ==
===== Важливо звернути увагу на наслідки спливу позовної давності: =====
# ''Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності''.
# ''Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності''.
# ''Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення''.
# ''Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові''.
# ''Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту''.
== Вимоги, на які позовна давність не поширюється ==
'''Позовна давність не поширюється:'''
* на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
* на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
* на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
* на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
* на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
* на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві

2019-04-23T09:35:41Z

Serhii.liashchenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Поняття позовної давності ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
 Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
== Види позовної давності ==
===== Відповідно до Цивільного кодексу України виділяють два види строків позовної давності: =====
# Загальна-три роки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.257 ЦК України]
# Спеціальна-один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 258 ЦК] України, яка в свою чергу може бути :
'''Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:'''
* про стягнення неустойки (штрафу, пені);
* про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.
* про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності
* у зв'язку з недоліками проданого товару
* про розірвання договору дарування
* у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти
* про оскарження дій виконавця заповіту
* про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
== Початок перебігу позовної давності ==
'''Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.'''
 Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
 Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
 У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
 За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
 За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
 За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
== Зупинення перебігу позовної давності ==
===== Перебіг позовної давності зупиняється: =====
# якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
# у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
# у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
# якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
== Поновлення строку позовної давності ==
Поновлення строку позовної давності полягає в тому, що суд, визнавши, що строк пропущено з поважної причини, поновлює перебіг строку позовної давності.
Важливо знати, що позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі.
== Підстави для поновлення строку позовної давності ==
Особа, яка пропустила строки позовної давності, повинна чітко викласти причини такого пропуску у своїй заяві та аргументувати їх.
Такі причини є різними та можуть стосуватися особистого стану особи, наприклад :
# тяжка хвороба
# безпорадний стан
# перебування позивача або відповідача у тривалому відрядженні
# необізнаність особи щодо місця перебування боржника
# протиправних дій інших осіб та ін.
'''Також вагомою підставою для поновлення строку позовної давності є те, що особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, після спливу загального або спеціального строку позовної давності.'''
== Наслідки спливу позовної давності ==
===== Важливо звернути увагу на наслідки спливу позовної давності: =====
# ''Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності''.
# ''Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності''.
# ''Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення''.
# ''Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові''.
# ''Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту''.
== Вимоги, на які позовна давність не поширюється ==
'''Позовна давність не поширюється:'''
* на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
* на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
* на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
* на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
* на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
* на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві

2019-04-23T09:02:32Z

Serhii.liashchenko: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [https://zakon.rada.gov.u...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Поняття позовної давності ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
 Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
== Види позовної давності ==
===== Відповідно до Цивільного кодексу України виділяють два види строків позовної давності: =====
# Загальна-три роки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.257 ЦК України]
# Спеціальна-один рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 258 ЦК] України, яка в свою чергу може бути :
'''Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:'''
* про стягнення неустойки (штрафу, пені);
* про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.
* про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності
* у зв'язку з недоліками проданого товару
* про розірвання договору дарування
* у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти
* про оскарження дій виконавця заповіту
* про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
== Початок перебігу позовної давності ==
'''Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.'''
 Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
 Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
 У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
 За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
 За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
 За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
== Зупинення перебігу позовної давності ==
===== Перебіг позовної давності зупиняється: =====
# якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
# у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
# у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
# якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
== Наслідки спливу позовної давності ==
===== Важливо звернути увагу на наслідки спливу позовної давності: =====
# ''Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності''.
# ''Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності''.
# ''Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення''.
# ''Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові''.
# ''Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту''.
== Вимоги, на які позовна давність не поширюється ==
'''Позовна давність не поширюється:'''
* на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
* на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
* на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
* на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
* на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
* на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]