WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення

2022-01-27T13:35:59Z

Serhii.kravchyna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/467-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0318-13 Наказ Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року № 1316 "Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1004-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 636 "Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу"]
== Поняття та загальні положення ==
Відповідно до п. 24 ч.1 ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] '''митний контроль''' — це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. 

Однією з форм митного контролю ст. 336 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2690 Митного кодексу] визначено '''''митний огляд'''''.
Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред’явлених митниці ДФС (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться у можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 (ч. 1 ст. 338 Митного кодексу]).
Огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - огляд) здійснюються шляхом:
* візуального огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
* розкриття пакувальних місць, обстеження транспортного засобу комерційного призначення.
<big>'''Огляд проводиться з метою:'''</big>

* ідентифікації товарів у цілях митного контролю та митного оформлення;
* перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи;
* перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи;
* перевірки дотримання законодавства України з питань захисту прав інтелектуальної власності.
З метою забезпечення проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення посадові особи митних органів самостійно вживають необхідних заходів, передбачених законодавством України з питань державної митної справи.
Огляд проводиться виключно посадовими особами митних органів, у посадових інструкціях яких визначені відповідні права та обов’язки.
Під час проведення огляду можуть використовуватися технічні та спеціальні засоби митного контролю, а також службові собаки.

== Прийняття рішення про проведення огляду ==
Якщо виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, ''особисто інформує'' керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов’язки, для прийняття рішення про проведення огляду '''не пізніше 10 хвилин''' з моменту виявлення необхідності проведення огляду. 

При цьому в автоматизованій системі митного оформлення (далі - АСМО) проставляється відмітка про час виявлення необхідності проведення огляду, яка свідчить про інформування керівника підрозділу митного оформлення або особи, яка виконує його обов’язки, з метою прийняття рішення про проведення огляду. 

'''Рішення про проведення огляду приймає керівник митного органу''' або особа, яка виконує його обов’язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення.
У випадку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 ч. 4 ст. 338 МКУ], переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. 
Витрати, пов’язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

'''Рішення про проведення огляду оформляється шляхом:'''
* проставлення в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов’язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками);
* надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду (далі - доручення) шляхом проставляння відміток в АСМО. 

Огляд проводиться в місцях, оснащених ваговим устаткуванням, розвантажувально-навантажувальною технікою, місцем для вивантаження товарів з транспортного засобу, на спеціально обладнаних майданчиках. 

У разі якщо декларування товарів здійснюється на підставі електронних документів, рішення про проведення огляду оформляється у вигляді електронного повідомлення про проведення огляду, засвідченого електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (далі - повідомлення), що направляється електронними каналами зв’язку декларанту. 

Залежно від кількості та характеристики товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають огляду, а також від строків його проведення огляд може бути доручений одній, двом або більше посадовим особам.
У разі прийняття рішення про проведення огляду за результатами використання мобільних скануючих рентгенівських систем посадовій особі, яка проводить огляд, передаються рентгенівські зображення (за технічної можливості) та коментарі до них.
== Організація проведення огляду ==
Посадова особа, якій доручено проводити огляд, інформує власника товарів, або уповноважену ним особу, або водія транспортного засобу про проведення операцій з товарами, транспортними засобами комерційного призначення '''не пізніше 10 хвилин''' з моменту отримання доручення. 

У разі проведення огляду відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2702 ч. 5 ст. 338 МКУ] огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. 
Вичерпний перелік відповідних підстав визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-2012-%D0%BF Постановою КМУ від 23.05.2012 р. № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України»]. 

З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених Митним кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) '''''виявлено факт незаконного переміщення товарів''''', транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов’язані з проведенням огляду (переогляду), '''''відшкодовуються власником зазначених товарів''''', транспортних засобів або уповноваженою ним особою. 

Огляд може проводитися посадовими особами митних органів в інших місцях митної території України У разі потреби для участі в здійсненні окремих (спеціальних) дій при проведенні огляду можуть залучатися спеціалісти та експерти.
При проведенні митного контролю товарів, що підлягають іншим державним видам контролю, у разі проведення огляду митні органи взаємодіють з контрольними органами, уповноваженими на здійснення таких видів контролю, координують роботу з їх одночасного проведення. 

У разі проведення огляду товарів, які відповідно до законодавства України підлягають попередньому документальному контролю, посадові особи контролюючих органів до його проведення не залучаються.
Інформування посадових осіб інших підрозділів митного органу, які за результатами застосування системи управління ризиками повинні бути присутніми при проведенні огляду, а також спеціалістів та експертів, представників інших державних органів, до компетенції яких належить забезпечення дотримання законодавства України, здійснюється посадовою особою, яка виявила необхідність проведення огляду.
== Порядок проведення огляду ==
Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться '''у присутності особи''', яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення '''не менше ніж двох понятих.''' Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). '''Працівники митних органів не можуть бути понятими.''' 

За результатами огляду складається Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (далі – Акт огляду), форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 636 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1004-12 "Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу"]. 

Посадові особи митних органів здійснюють ''огляд не пізніше закінчення робочого дня'' (зміни). 

Якщо посадовою особою проведення огляду не завершене у зв’язку із закінченням її робочого часу, то посадова особа, яка проводить огляд, доповідає про це керівнику підрозділу митного оформлення (особі, яка виконує його обов’язки). Керівник підрозділу митного оформлення (особа, яка виконує його обов’язки) визначає іншу посадову особу, яка протягом робочого часу митного органу завершить огляд, про що проставляється відмітка в АСМО. 

'''''Після прибуття на місце проведення огляду посадова особа, яка проводить огляд:'''''

* перевіряє повноваження осіб, присутніх при проведенні огляду, а також підстави для їх присутності в зоні митного контролю;
* встановлює факт пред’явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до огляду та виконання дій, зазначених у рішенні про проведення огляду (у разі його направлення власнику товарів або уповноваженій особі перед проведенням огляду). 

'''''Огляд товарів посадовою особою митного органу може бути розпочатий тільки у разі, якщо:'''''
* огляд товарів у встановленому обсязі може бути проведений безпосередньо у вантажному відділенні транспортного засобу;
* проведення необхідних вантажних операцій з товарами може бути забезпечене власником товарів або уповноваженою особою безпосередньо під час огляду;
* проведення огляду не спричинить втрати товарів або зміни їх стану. 

Час проведення огляду '''не повинен перевищувати часових нормативів''', визначених МКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи. 

Якщо пред’явлені для огляду товари не розділені на пакувальні місця за окремими видами та (або) найменуваннями товарів та (або) дані про упаковку та про маркування не вказані в товаросупровідних документах на товари, митних деклараціях, уповноважена керівником митного органу посадова особа підрозділу митного оформлення ''має право продовжити строк проведення огляду''. 

Зазначений строк продовжується за умови, що вказані обставини не дають змоги митним органам під час огляду встановити відомості про пред’явлені товари.
Відомості про продовження строку проведення огляду ''зазначаються в Акті огляду'' (причина, час продовження огляду). 

Строк проведення огляду продовжується з урахуванням часу, необхідного власнику товарів або уповноваженій ним особі для розділення товарної партії на окремі товари.
Під час проведення огляду посадова особа, яка проводить огляд, здійснює координацію дій усіх осіб, які беруть участь у його проведенні, а також здійснюють операції з товарами, передбачені МКУ. 

У разі якщо проведення огляду переривається через об’єктивні причини, посадова особа, яка проводить огляд, вживає заходів, спрямованих на забезпечення збереження товарів у незмінному стані, зокрема шляхом накладення засобів ідентифікації на вантажні місця, транспортні засоби або приміщення, де знаходяться товари. 

Відомості про переривання огляду зазначаються в Акті огляду (час початку переривання, причина, час продовження огляду). 

Транспортні засоби комерційного призначення, що переміщують радіоактивні матеріали, розкриваються тільки в організаціях, що провадять діяльність у галузі використання ядерної енергії, за наявності відповідних технічних засобів у встановленому порядку.

== Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення ==

Крім випадків, зазначених у частинах другій — четвертій ст. 338 Митного кодексу, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.

Вичерпний перелік відповідних підстав визначено постановою № 467 (далі — Вичерпний перелік).

Так, '''огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України здійснюється за таких підстав''':
* відсутність або непідтвердження відомостей про здійснення в повному обсязі митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
* переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та/або межі зони митного контролю поза робочим часом, установленим для митного органу;
* переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах контрольованого прикордонного району, прикордонної смуги поза місцем розташування митного органу або поза зонами митного контролю;
* переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення маршрутом або у спосіб, що є нехарактерним для переміщення такого виду товару, транспортного засобу;
* переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил;
* переміщення громадянами товарів в обсязі, що не є обґрунтованим у разі переміщення особистих речей;
* наявність ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що ускладнюють виявлення товарів;
* наявність ознак надання одним товарам вигляду інших;
* припущення за результатами використання технічних засобів митного контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонено або обмежено до такого переміщення згідно із законодавством.;
* виявлення в результаті використання технічних засобів митного контролю місць у товарах, транспортних засобах комерційного призначення, які можуть використовуватися для приховування товарів від митного контролю;
* невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю;
* подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або виявлення у поданих документах недостовірних даних;
* переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами митного органу.

== Проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення за зверненням правоохоронних органів ==
Постановою № 1051 було внесено зміни до Вичерпного переліку, затвердженого постановою № 467.

При цьому п. 14 вищезазначеного Переліку як підставу для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначено одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмового звернення із зазначенням підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

'''У зверненні має бути зазначено таку інформацію''':
* номер, дата його надіслання;
* назва і реквізити письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, суду, що є підставою для його надіслання;
* опис (найменування) товару, марка, модель та номерний знак транспортного засобу або номер контейнера, щодо яких потрібно провести огляд (переогляд);
* вид огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний);
* назва перевізника, одержувача та відправника (за наявності);
* посада, прізвище, ім’я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду);
* строк проведення огляду (переогляду) та строк інформування про результати його проведення.
'''Таким чином, зазначена інформація правоохоронних органів має містити дані, достатні для формування висновку про переміщення тих чи інших товарів, транспортних засобів з ознаками порушень митних правил, передбачених статтями 482, 483 Митного кодексу.'''

Відповідно до частини п’ятої ст. 338 цього Кодексу огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення.

Згідно зі ст. 332 Митного кодексу переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони посадових осіб інших, крім митниць, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також посадових осіб державних органів, які не здійснюють види контролю, зазначені у частині першій ст. 319 цього Кодексу, відбуваються з дотриманням режиму зони митного контролю і допускаються тільки з письмового дозволу керівника відповідної митниці (митного поста) або особи, яка виконує його обов’язки, а в зонах митного контролю, розташованих у пунктах пропуску через державний кордон України, — крім того, за погодженням з начальником відповідного органу охорони державного кордону.

== Застосування технічних засобів митного контролю ==
З метою прискорення проведення огляду та підвищення його ефективності ''застосовуються різні види технічних засобів митного контролю'' (далі - ТЗМК), що дають змогу виявляти необхідні відомості про товари (їх кількість, склад, фізичні і хімічні властивості, достовірність, наявність тайників тощо). 

При застосуванні ТЗМК посадові особи митних органів повинні дотримуватись необхідних заходів безпеки з метою недопущення заподіяння шкоди життю та здоров’ю людей, навколишньому середовищу, а також товарам і транспортним засобам. 

У разі наявності рекомендацій системи управління ризиками посадовою особою, яка проводить митний огляд, застосовуються фото-, відеоапаратура. 

У разі встановлення під час проведення огляду невідповідності фактичної кількості товарів кількості, зазначеній у товаросупровідних документах, митних деклараціях, митний орган самостійно визначає необхідну для цілей митного контролю та митного оформлення кількість товарів, що будуть оглядатись. 

При виявленні під час огляду фактів невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях ці факти зазначаються в Акті огляду. 

У разі якщо виявлені розбіжності вказують на порушення митних правил, складається протокол про порушення митних правил.
== Проведення переогляду товарів, транспортних засобів ==
У разі проведення переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються за товаросупровідними документами, митними деклараціями, переогляд засвідчується ''власноручним написом посадової особи митного органу'' '''«Переогляд»''' ''та особистою номерною печаткою'', відтиск якої проставляється у вільному від записів місці, як правило, у правому нижньому куті митної декларації або на зворотних сторонах товаросупровідних документів із одночасним проставленням номера спеціального пломбіра, яким накладено нове митне забезпечення після здійснення операції переогляду (у разі накладення). 

У разі проведення переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються митною територією України, в тому числі у межах контрольованого прикордонного району, без будь-яких товаросупровідних документів, що підтверджують проходження митних процедур, посадова особа митного органу засвідчує результат проведення митних процедур тільки складанням Акта переогляду.

[[Категорія: Митне право]]

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2022-01-05T09:48:14Z

Serhii.kravchyna:

=='''Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі'''==

Нормативна база:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України "Про національну поліцію"];

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанова Верховного суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а];

'''Адміністративним правопорушенням (проступком)''' визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

=='''Які повноваження органів поліції?'''==

На органи Національної поліції України покладені обов’язки розглядати справи відносно водіїв, які порушили правила дорожнього руху, такі як:

· порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;

· експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах;

· порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів;

· перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;

· порушення правил руху через залізничні переїзди;

· ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

· керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

· випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством;

· допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;

· порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та інші.

=='''Як відбувається розгляд справи?'''==

Розгляд справи відбувається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

'''Порушення справи''', розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошується, яка справа розглядається та хто притягується до адміністративної відповідальності.

Обов’язково роз’яснюються права, адже водій, відносно якого розглядається справа має певні права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і головне користуватися юридичною допомогою адвоката.

Саме головне на цій стадії – подати клопотання, воно може бути як усним, так і письмовим, що стосується письмового, воно повинно бути долучено до матеріалів справи.

У випадку безпідставної відмови поліцейським прийняти таке клопотання та долучити до справи, такі дії можна зафіксувати за участі свідків або камеру телефону. Відео зйомка дій працівників поліції дозволена (ст. 34 Конституції України передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб).

'''Розгляд справи''' дуже часто, проводиться лиш формально, поліцейський майже ніколи не повідомляє про закінчення етапу з’ясування обставин справи та перехід до розгляду справи, не надається право на дачу пояснень, не досліджуються докази та не вирішуються клопотання.

'''Ухвалення рішення –''' поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

=='''Як відбувається процедура оскарження рішення, якщо не задоволено клопотання про надання захисника у справі?''' ==

Не варто втрачати надію, адже порушення права скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Саме до такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі Постанова ВС/КАС від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а, адже інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатись правом на професійну правничу допомогу, яке закріплено ст. 59 Конституції України. Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення – є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

=='''Куди звернутися для оскарження рішення?'''==

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись, або суд за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.

=='''Який необхідно сплатити судовий збір?'''==

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 18 квітня 2020 року, справа № 543/775/17 встановила однаковий підхід у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2022-01-05T09:43:54Z

Serhii.kravchyna: /* Нормативна база: */

=='''Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі'''==

Нормативна база:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України];

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанова Верховного суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а];

'''Адміністративним правопорушенням (проступком)''' визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

=='''Які повноваження органів поліції?'''==

На органи Національної поліції України покладені обов’язки розглядати справи відносно водіїв, які порушили правила дорожнього руху, такі як:

· порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;

· експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах;

· порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів;

· перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;

· порушення правил руху через залізничні переїзди;

· ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

· керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

· випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством;

· допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;

· порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та інші.

=='''Як відбувається розгляд справи?'''==

Розгляд справи відбувається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

'''Порушення справи''', розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошується, яка справа розглядається та хто притягується до адміністративної відповідальності.

Обов’язково роз’яснюються права, адже водій, відносно якого розглядається справа має певні права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і головне користуватися юридичною допомогою адвоката.

Саме головне на цій стадії – подати клопотання, воно може бути як усним, так і письмовим, що стосується письмового, воно повинно бути долучено до матеріалів справи.

У випадку безпідставної відмови поліцейським прийняти таке клопотання та долучити до справи, такі дії можна зафіксувати за участі свідків або камеру телефону. Відео зйомка дій працівників поліції дозволена (ст. 34 Конституції України передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб).

'''Розгляд справи''' дуже часто, проводиться лиш формально, поліцейський майже ніколи не повідомляє про закінчення етапу з’ясування обставин справи та перехід до розгляду справи, не надається право на дачу пояснень, не досліджуються докази та не вирішуються клопотання.

'''Ухвалення рішення –''' поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

=='''Як відбувається процедура оскарження рішення, якщо не задоволено клопотання про надання захисника у справі?'''==

Не варто втрачати надію, адже порушення права скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Саме до такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі Постанова ВС/КАС від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а, адже інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатись правом на професійну правничу допомогу, яке закріплено ст. 59 Конституції України. Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення – є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

=='''Куди звернутися для оскарження рішення?'''==

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись, або суд за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.

=='''Який необхідно сплатити судовий збір?'''==

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 18 квітня 2020 року, справа № 543/775/17 встановила однаковий підхід у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2022-01-05T09:43:22Z

Serhii.kravchyna:

=='''Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі'''==

== Нормативна база: ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України];

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанова Верховного суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а];

'''Адміністративним правопорушенням (проступком)''' визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

=='''Які повноваження органів поліції?'''==

На органи Національної поліції України покладені обов’язки розглядати справи відносно водіїв, які порушили правила дорожнього руху, такі як:

· порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;

· експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах;

· порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів;

· перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;

· порушення правил руху через залізничні переїзди;

· ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

· керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

· випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством;

· допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;

· порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та інші.

=='''Як відбувається розгляд справи?'''==

Розгляд справи відбувається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

'''Порушення справи''', розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошується, яка справа розглядається та хто притягується до адміністративної відповідальності.

Обов’язково роз’яснюються права, адже водій, відносно якого розглядається справа має певні права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і головне користуватися юридичною допомогою адвоката.

Саме головне на цій стадії – подати клопотання, воно може бути як усним, так і письмовим, що стосується письмового, воно повинно бути долучено до матеріалів справи.

У випадку безпідставної відмови поліцейським прийняти таке клопотання та долучити до справи, такі дії можна зафіксувати за участі свідків або камеру телефону. Відео зйомка дій працівників поліції дозволена (ст. 34 Конституції України передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб).

'''Розгляд справи''' дуже часто, проводиться лиш формально, поліцейський майже ніколи не повідомляє про закінчення етапу з’ясування обставин справи та перехід до розгляду справи, не надається право на дачу пояснень, не досліджуються докази та не вирішуються клопотання.

'''Ухвалення рішення –''' поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

=='''Як відбувається процедура оскарження рішення, якщо не задоволено клопотання про надання захисника у справі?'''==

Не варто втрачати надію, адже порушення права скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Саме до такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі Постанова ВС/КАС від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а, адже інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатись правом на професійну правничу допомогу, яке закріплено ст. 59 Конституції України. Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення – є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

=='''Куди звернутися для оскарження рішення?'''==

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись, або суд за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.

=='''Який необхідно сплатити судовий збір?'''==

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 18 квітня 2020 року, справа № 543/775/17 встановила однаковий підхід у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2022-01-05T09:42:47Z

Serhii.kravchyna:

=='''Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі'''==

Нормативна база:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України];

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанова Верховного суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а];

'''Адміністративним правопорушенням (проступком)''' визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

=='''Які повноваження органів поліції?'''==

На органи Національної поліції України покладені обов’язки розглядати справи відносно водіїв, які порушили правила дорожнього руху, такі як:

· порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;

· експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах;

· порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів;

· перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;

· порушення правил руху через залізничні переїзди;

· ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

· керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

· випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством;

· допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;

· порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та інші.

=='''Як відбувається розгляд справи?'''==

Розгляд справи відбувається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

'''Порушення справи''', розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошується, яка справа розглядається та хто притягується до адміністративної відповідальності.

Обов’язково роз’яснюються права, адже водій, відносно якого розглядається справа має певні права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і головне користуватися юридичною допомогою адвоката.

Саме головне на цій стадії – подати клопотання, воно може бути як усним, так і письмовим, що стосується письмового, воно повинно бути долучено до матеріалів справи.

У випадку безпідставної відмови поліцейським прийняти таке клопотання та долучити до справи, такі дії можна зафіксувати за участі свідків або камеру телефону. Відео зйомка дій працівників поліції дозволена (ст. 34 Конституції України передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб).

'''Розгляд справи''' дуже часто, проводиться лиш формально, поліцейський майже ніколи не повідомляє про закінчення етапу з’ясування обставин справи та перехід до розгляду справи, не надається право на дачу пояснень, не досліджуються докази та не вирішуються клопотання.

'''Ухвалення рішення –''' поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

=='''Як відбувається процедура оскарження рішення, якщо не задоволено клопотання про надання захисника у справі?'''==

Не варто втрачати надію, адже порушення права скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Саме до такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі Постанова ВС/КАС від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а, адже інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатись правом на професійну правничу допомогу, яке закріплено ст. 59 Конституції України. Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення – є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

=='''Куди звернутися для оскарження рішення?'''==

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись, або суд за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.

=='''Який необхідно сплатити судовий збір?'''==

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 18 квітня 2020 року, справа № 543/775/17 встановила однаковий підхід у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2022-01-05T09:40:40Z

Serhii.kravchyna: шрифт

=='''Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі'''==

== Нормативна база: ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення];

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України];

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанова Верховного суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а];

'''Адміністративним правопорушенням (проступком)''' визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

=='''Які повноваження органів поліції?'''==

На органи Національної поліції України покладені обов’язки розглядати справи відносно водіїв, які порушили правила дорожнього руху, такі як:

· порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;

· експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах;

· порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів;

· перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;

· порушення правил руху через залізничні переїзди;

· ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

· керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

· випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством;

· допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;

· порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та інші.

=='''Як відбувається розгляд справи?'''==

Розгляд справи відбувається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

'''Порушення справи''', розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошується, яка справа розглядається та хто притягується до адміністративної відповідальності.

Обов’язково роз’яснюються права, адже водій, відносно якого розглядається справа має певні права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і головне користуватися юридичною допомогою адвоката.

Саме головне на цій стадії – подати клопотання, воно може бути як усним, так і письмовим, що стосується письмового, воно повинно бути долучено до матеріалів справи.

У випадку безпідставної відмови поліцейським прийняти таке клопотання та долучити до справи, такі дії можна зафіксувати за участі свідків або камеру телефону. Відео зйомка дій працівників поліції дозволена (ст. 34 Конституції України передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб).

'''Розгляд справи''' дуже часто, проводиться лиш формально, поліцейський майже ніколи не повідомляє про закінчення етапу з’ясування обставин справи та перехід до розгляду справи, не надається право на дачу пояснень, не досліджуються докази та не вирішуються клопотання.

'''Ухвалення рішення –''' поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

=='''Як відбувається процедура оскарження рішення, якщо не задоволено клопотання про надання захисника у справі?'''==

Не варто втрачати надію, адже порушення права скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Саме до такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі Постанова ВС/КАС від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а, адже інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатись правом на професійну правничу допомогу, яке закріплено ст. 59 Конституції України. Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення – є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

=='''Куди звернутися для оскарження рішення?'''==

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись, або суд за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.

=='''Який необхідно сплатити судовий збір?'''==

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 18 квітня 2020 року, справа № 543/775/17 встановила однаковий підхід у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2022-01-05T09:31:58Z

Serhii.kravchyna: заголовок

=='''Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі'''==

== Нормативна база: ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення];

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України];

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанова Верховного суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а];

=='''Адміністративним правопорушенням (проступком)''' визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.==

=='''Які повноваження органів поліції?'''==

На органи Національної поліції України покладені обов’язки розглядати справи відносно водіїв, які порушили правила дорожнього руху, такі як:

· порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;

· експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах;

· порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів;

· перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;

· порушення правил руху через залізничні переїзди;

· ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

· керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

· випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством;

· допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;

· порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та інші.

=='''Як відбувається розгляд справи?'''==

Розгляд справи відбувається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

=='''Порушення справи''', розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошується, яка справа розглядається та хто притягується до адміністративної відповідальності.==

Обов’язково роз’яснюються права, адже водій, відносно якого розглядається справа має певні права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і головне користуватися юридичною допомогою адвоката.

Саме головне на цій стадії – подати клопотання, воно може бути як усним, так і письмовим, що стосується письмового, воно повинно бути долучено до матеріалів справи.

У випадку безпідставної відмови поліцейським прийняти таке клопотання та долучити до справи, такі дії можна зафіксувати за участі свідків або камеру телефону. Відео зйомка дій працівників поліції дозволена (ст. 34 Конституції України передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб).

=='''Розгляд справи''' дуже часто, проводиться лиш формально, поліцейський майже ніколи не повідомляє про закінчення етапу з’ясування обставин справи та перехід до розгляду справи, не надається право на дачу пояснень, не досліджуються докази та не вирішуються клопотання.==

=='''Ухвалення рішення –''' поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.==

=='''Як відбувається процедура оскарження рішення, якщо не задоволено клопотання про надання захисника у справі?'''==

Не варто втрачати надію, адже порушення права скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Саме до такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі Постанова ВС/КАС від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а, адже інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатись правом на професійну правничу допомогу, яке закріплено ст. 59 Конституції України. Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення – є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

=='''Куди звернутися для оскарження рішення?'''==

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись, або суд за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.

=='''Який необхідно сплатити судовий збір?'''==

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 18 квітня 2020 року, справа № 543/775/17 встановила однаковий підхід у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2022-01-05T09:29:14Z

Serhii.kravchyna: готово

=='''Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі'''==

Нормативна база:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення];

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України];

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанова Верховного суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а];

=='''Адміністративним правопорушенням (проступком)''' визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.==

=='''Які повноваження органів поліції?'''==

На органи Національної поліції України покладені обов’язки розглядати справи відносно водіїв, які порушили правила дорожнього руху, такі як:

· порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;

· експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах;

· порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів;

· перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;

· порушення правил руху через залізничні переїзди;

· ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

· керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

· випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством;

· допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;

· порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та інші.

=='''Як відбувається розгляд справи?'''==

Розгляд справи відбувається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

=='''Порушення справи''', розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошується, яка справа розглядається та хто притягується до адміністративної відповідальності.==

Обов’язково роз’яснюються права, адже водій, відносно якого розглядається справа має певні права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і головне користуватися юридичною допомогою адвоката.

Саме головне на цій стадії – подати клопотання, воно може бути як усним, так і письмовим, що стосується письмового, воно повинно бути долучено до матеріалів справи.

У випадку безпідставної відмови поліцейським прийняти таке клопотання та долучити до справи, такі дії можна зафіксувати за участі свідків або камеру телефону. Відео зйомка дій працівників поліції дозволена (ст. 34 Конституції України передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб).

=='''Розгляд справи''' дуже часто, проводиться лиш формально, поліцейський майже ніколи не повідомляє про закінчення етапу з’ясування обставин справи та перехід до розгляду справи, не надається право на дачу пояснень, не досліджуються докази та не вирішуються клопотання.==

=='''Ухвалення рішення –''' поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.==

=='''Як відбувається процедура оскарження рішення, якщо не задоволено клопотання про надання захисника у справі?'''==

Не варто втрачати надію, адже порушення права скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Саме до такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі Постанова ВС/КАС від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а, адже інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатись правом на професійну правничу допомогу, яке закріплено ст. 59 Конституції України. Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення – є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

=='''Куди звернутися для оскарження рішення?'''==

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись, або суд за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.

=='''Який необхідно сплатити судовий збір?'''==

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 18 квітня 2020 року, справа № 543/775/17 встановила однаковий підхід у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2022-01-05T07:55:56Z

Serhii.kravchyna: Створена сторінка: '''Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисник...

'''Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі'''

Перехід права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно

2021-11-25T06:59:40Z

Serhii.kravchyna: /* Нормативна база */ прийняття закону про внесення змін

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
*Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості"

== Оформлення речових прав на земельну ділянку ==
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають '''з моменту державної реєстрації цих прав'''.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text до ст. 126 Земельного кодексу України] право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, зокрема, на земельну ділянку, '''здійснюється державним реєстратором речових прав на нерухоме майно''' після подання відповідних документів, які підтверджують право особи на реєстрацію даної земельної ділянки. Тобто внаслідок проведення таких реєстраційних дій речове право набувається, змінюється або припиняється. Окрім того, державна реєстрація прав на земельну ділянку може здійснюватись безпосередньо '''нотаріусом,''' який укладає договір щодо набуття або припинення права власності на земельну ділянку.

Отож, для реєстрації права власності, або іншого права користування, на земельну ділянку особі необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг із '''пакетом документів, який включає в себе:'''
# витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
# копію та оригінал паспорту заявника;
# копію та оригінал РНОКПП (ідентифікаційного коду);
# підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2021 р. - це 230 грн.);
# документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
# довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи);
# оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

Після здійснення усіх реєстраційних дій державним реєстратором або нотаріусом особа отримує '''витяг про державну реєстрацію її права.'''

== Загальні положення про перехід права на земельну ділянку ==

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає '''''принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди''''', який закріплений у загальному вигляді в законі, та знаходить свій вияв у положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 377 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 Земельного кодексу України].

Так, відповідно до цих статтей, до особи, яка набула право власності, на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи з цього, логічним є наступне положення: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Отже, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування ''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80427441 (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).]''<blockquote>'''УВАГА!''' Набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду та перехід права на земельну ділянку –це два окремі правочини. </blockquote>'''''Щодо договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду''''', то істотною умовою його укладення є наявність кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Виходячи з цього, не можна продати жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельній ділянці, якій не присвоєно кадастрового номера. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України:] У разі набуття окремої частки на об’єкт нерухомого майна, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об’єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.

'''''Щодо договору про перехід права на земельну ділянку''''', то тут варто звернути увагу на те, що особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками чи користувачами земельної ділянки, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Варто зазначити, що відсутність права власності чи договору оренди на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер, не є перешкодою в укладенні договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на такій земельній ділянці. Проте, в такому випадку не діятиме згадане вище положення про перехід до нового власника права власності, права користування на земельну ділянку в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), оскільки попередній власник жилого будинку, будівлі або споруди не мав жодних прав на земельну ділянку. Саме така позиція міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89345588 Постанові Верховного Суду України у справі №127/10011/18].

== Окремі положення щодо договору оренди землі під час переходу права на земельну ділянку ==

Враховуючи непоодиноку практику Верховного Суду щодо переходу права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно в розмірі укладеного договору оренди землі, варто звернути уваги на певні юридичні аспекти.

По-перше, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 7 Закону України "Про оренду землі"] договір оренди земельної ділянки при цьому не перестає діяти, а право оренди продовжує існувати у тому ж обсязі та на тих же умовах, що й до відчуження нерухомості. Змінюються лише дані про особу орендаря. Водночас факт державної реєстрації змін про особу орендаря не впливає на вже зареєстроване право оренди: не змінює і не припиняє його. Новий власник будівлі може ініціювати внесення таких змін для уникнення спірних ситуацій з орендодавцем землі або з іншою метою, коли відомості про нього як орендаря необхідні для широкого загалу.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні. Право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для здійснення проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі на умовах концесії, переходить до нового приватного партнера, концесіонера у разі зміни приватного партнера, концесіонера.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17.

При цьому Верховний Суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. ( [https://protocol.ua/ru/postanova_kgs_vp_vid_27_02_2019_roku_u_spravi_913_661_17/ Постанова КГС ВП від 27.02.2019 року у справі №913/661/17] )

Також варто наголосити на постанові [https://protocol.ua/ua/pokupets_neruhomosti_yaka_roztashovana_na_orendovaniy_z_d_avtomatichno_nabuvae_obov_yazku_splachuvati_orendnu_platu_na_umovah_dogovoru_orendi_z_d/ КГС ВС від 27.02.2019 року у справі № 913/661/17], яка передбачає положення щодо сплати орендної плати за договором оренди землі. Зокрема, покупець, який придбав нерухомість, автоматично набуває обов’язку сплачувати орендну плату на умовах договору оренди землі, укладеного із продавцем попри відсутність додаткової угоди про заміну сторони в зобов’язанні (!!!)
== Судова практика ==
У даній категорії справ, варто звернути увагу на постанову [https://protocol.ua/ua/vsu_zgidno_printsipu_tsilisnosti_zemelnoi_dilyanki_iz_budivleyu_yaka_na_niy_roztashovana_pravo_osobi_na_koristuvannya_z_d_nezalegno_vid_ii_rozmiriv/#:~:text=%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20120%20%D0%97%D0%9A%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8. ВСУ у справі за № 6-2225 цс16]. Зокрема, правова позиція Верховного Суду України закріплює наступне. За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 377 ЦК України] до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 ЗК України] (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об’єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ЗК України] у поєднанні з нормою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ЗК України] слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об’єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності.

[https://verdictum.ligazakon.net/document/90774898?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.85125850.238119432.1612953015-665374435.1600152972 Ухвала від 30.07.2020 № 910/32643/15 Верховний Суд. Касаційний господарський суд]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/81139165?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.84453850.238119432.1612953015-665374435.1600152972 Постанова від 03.04.2019 № 921/158/18 Верховний Суд. Велика Палата]
[[Категорія:Земельне право]]

Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

2021-10-29T13:32:59Z

Serhii.kravchyna: зміна норм ст.135 Земельного кодексу України про земельні торги, електронний аукціон

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"]

== Загальні положення ==
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] (далі - ЗК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] (далі - ЦК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також положеннями [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]] (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]).

Відповідно до статті 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, до яких відноситься і право оренди. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторін у [[Договір оренди земельної ділянки|договорі оренди]] є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Відповідно до положень частин першої статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], '''право оренди земельної ділянки''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися в [[Застава земельних ділянок або прав на них|заставу]], спадщину, вноситися до статутного фонду (частина п'ята статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).

Згідно з частиною першою статті 133 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 Земельного Кодексу України] та частиною сьомою статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку"] (об’єктом іпотеки може бути право оренди земельної ділянки). У цьому випадку це право може відчужуватися в разі невиконання заставодавцем договору, забезпеченого заставою.

'''Підставою''' '''для укладення договору оренди може бути''' цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Водночас, відповідно до статті 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 Закону України «Про оренду землі»] позбавляє права орендаря земель державної і комунальної власності відчужувати право оренди на такі землі, але продаж права оренди — одна із самостійних підстав заміни сторони в договорі оренди. '''Договір купівлі-продажу''' права є підставою для укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки. Тому, заміна сторін у договорі оренди земель державної власності неможлива виключно у випадку продажу права оренди, оскільки такий продаж заборонено законом.

'''Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено''' її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу. Водночас частиною другою статті 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 Закону України "Про оренду землі"] існує виключення з даного правила. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди. Інші підстави для заборони заміни сторони в договорі оренди відносно земель державної і комунальної власності відсутні.

== Порядкок набуття права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ==
Відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 ЗК України] проведення земельних торгів, є обов’язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються:

* продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

* продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення всіх форм власності;

* продаж земельних ділянок, прав емфітевзису, суперфіцію на них державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. Виключення становлять лише випадки, коли продаж прав відбувається під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" державним або приватним виконавцем.

'''Об’єктом правовідносини із земельних торгів є право оренди землі''' (якщо воно включене до лоту). Це означає, що особа, яка придбала лот, набуває права оренди земельної ділянки. Однак, право оренди надає можливість користуватися об’єктом оренди, тоді як покупець лоту такого права ще не має. Переможець торгів здобуває право на укладення правочину, за результатами проведення аукціону з переможцем укладається договір оренди, на підставі якого таке право й виникає.

Наслідком продажу права є заміна учасника існуючого правовідношення, чого не виникає внаслідок «продажу» права оренди земельної ділянки з торгів. У цих випадках відбувається укладення договору оренди на конкурентних засадах і наділення правом користування.

== Заміна орендаря у договорі оренди на підставі договору купівлі-продажу права оренди ==
Частиною першою статті 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 ЗК України] передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором к[[Договір купівлі – продажу|упівлі-продажу]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування|дарування]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], іншими цивільно-правовими угодами.

Перехід права оренди відбувається на підставі цивільно-правової угоди від орендаря-продавця до орендаря-покупця. За договором купівлі-продажу право оренди, що належить орендарю переходить до покупця такого права. Договір купівлі-продажу права оренди є підставою для укладання додаткової угоди із внесенням змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі '''спір вирішується в судовому порядку''' (стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n194 Закону України "Про оренду землі"]). Відповідно до статті 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ЦК України] зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Право власності на землю виникає виключно з моменту реєстрації правовстановлюючого документу, а не з моменту укладання правочину про перехід права власності (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"], стаття 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 ЗК України]).

За обставин, визначених статтями 131, 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 ЗК України], відбувається перехід права оренди із заміною сторони в укладеному договорі оренди. Якщо до нового власника переходить право оренди на тих же умовах, в тому ж обсязі, то відсутня необхідність проходити довгу процедуру припинення договору, набуття ділянки в оренду. Для орендодавця розірвання договору і надання її в оренду новому орендарю означає втрату орендної плати за земельну ділянку в період оформлення договору, а для орендаря неможливість належним чином приступати до використання як ділянки так і об’єкту нерухомості, що перебуває у його власності. Тому заміна сторони в договорі оренди вигідна обом сторонам.

Між новим власником орендованого майна, який виступатиме відтепер орендодавцем, і орендарем укладається договір оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця, який придбав предмет оренди у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між колишнім орендодавцем (попереднім власником) і новим орендодавцем (теперішнім власником) від такого-то числа, місяця, року, про що у встановленому порядку орендар був повідомлений, як того вимагає стаття 516 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2669 ЦК України], і сторони домовилися внести відповідні зміни до договору оренди шляхом його укладення в новій редакції.

== Судова практика ==
* Ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2019 у справі № 149/1120/19 (висновок суду апеляційної інстанції про те, що право оренди може відчужуватися орендарем є обґрунтованим. Право оренди надає орендарю правомочності володіти та користуватися земельною ділянкою, однак не надає йому права розпоряджатися як земельною ділянкою, так і майновими правами на неї землевласника. Рівень оборотоздатності права оренди земельної ділянки залежить від суб'єкта права, виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзис і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку. Частина друга статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 ЗК України] передбачає право виконавця звернути стягнення на земельні ділянки або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під час виконання рішення. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом (частина п'ята статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 ЗК України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Поліцейські заходи примусу

2021-06-17T08:37:41Z

Serhii.kravchyna: заміна поняття злон на кримінальне правопорушення у звязку зі змінами до КК України

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
== Поліцейські заходи примусу ==
Згідно частини 1 статті 42 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
* фізичний вплив (сила);
* застосування спеціальних засобів;
* застосування вогнепальної зброї.
Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 2 ст. 42 Закону України "Про національну поліцію"]).

'''Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу''' - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про національну поліцію"])

== Спеціальні засоби ==
Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати '''такі спеціальні засоби''':
#гумові та пластикові кийки;
#електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії;
#засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв’язування тощо);
#засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії;
#засоби примусової зупинки транспорту;
#спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби;
#службові собаки та службові коні;
#пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії;
#засоби акустичного та мікрохвильового впливу;
#пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень;
#пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
#засоби, споряджені безпечними димоутворюючими препаратами;
#водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби.

Поліцейський за жодних обставин не може застосовувати заходи примусу, не визначені цим Законом. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 5 ст. 42 Закону України "Про національну поліцію"])

Не є заходом примусу використання поліцейським засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування). ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 6 ст. 42 Закону України "Про національну поліцію"])

Поліцейський зобов’язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 7 ст. 42 Закону України "Про національну поліцію"])

Норми забезпечення підрозділів поліції спеціальними засобами та вогнепальною зброєю встановлюються Міністром внутрішніх справ України.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 8 ст. 42 Закону України "Про національну поліцію"])

== Порядок застосування поліцейських заходів примусу ==
#Поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про національну поліцію"]).
#Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 2 ст. 43 Закону України "Про національну поліцію"]) .
#Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про національну поліцію"]).
#Поліцейські зобов’язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про національну поліцію"]).
#Заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 5 ст. 43 Закону України "Про національну поліцію"]).

== Застосування фізичної сили ==

#Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про національну поліцію"])
#Поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов’язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про національну поліцію"])

== Застосування спеціальних засобів ==

#Поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про національну поліцію"]).
#Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про національну поліцію"]).
#Загальні правила застосування спеціальних засобів:
#*кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються:
#**до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти;
#**під час затримання особи;
#**під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого;
#**якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим;
#**проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;
#*гумові та пластикові кийки застосовуються для:
#**відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#**затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору законній вимозі поліцейського;
#**припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#*засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для:
#** відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#* засоби примусової зупинки транспорту застосовуються для примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського щодо зупинки транспортного засобу, або якщо дії водія транспортного засобу створюють загрозу життю чи здоров’ю людини;
#* пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень застосовуються для:
#* затримання особи;
#* звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;
#* електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії застосовуються для:
#** відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#* відбиття нападу тварини, що загрожує життю і здоров’ю особи чи поліцейського;
#* спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби застосовуються для:
#** маркування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень з метою подальшого виявлення осіб та затримання, а також контролю за переміщенням речей;
#* пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, засоби акустичного та мікрохвильового впливу застосовуються для:
#** відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#** затримання особи, яка чинить збройний опір, або з метою примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), де перебуває така особа;
#** звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;
#** водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби застосовуються для:
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#** відбиття групового нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей;
#** примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського зупинитися;
#** затримання озброєної особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;
#* пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються для:
#** захисту від нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
#** відбиття збройного нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення їх у разі захоплення;
#** затримання особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
#** затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;
#** затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
#** подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил;
#** знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#** відбиття групового нападу, що загрожує життю чи здоров’ю людей;
#* засоби, споряджені безпечними димоутворювальними препаратами, застосовуються для:
#** забезпечення маскування дій поліцейських, спрямованих на затримання особи, яка чинить збройний опір, або для того, щоб примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), на якій вона перебуває;
#** звільнення особи, незаконно позбавленої свободи;
#* службовий собака застосовується під час:
#** патрулювання;
#** переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;
#** під час конвоювання (доставлення) затриманої або заарештованої особи;
#** для відбиття нападу на особу та/або поліцейського;
#* службовий кінь застосовується під час:
#** патрулювання;
#* переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

== Поліції (поліцейському) заборонено: ==
#наносити удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт;
#під час застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, здійснювати прицільну стрільбу по людях, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин;
#відстрілювати патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, з порушенням визначених технічними характеристиками вимог щодо відстані від особи та стрільби в окремі частини голови і тіла людини;
#застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C;
#застосовувати засоби примусової зупинки транспорту для примусової зупинки мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, транспортного засобу, що здійснює пасажирські перевезення, а також застосовувати такі засоби на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях;
#застосовувати кайданки більше ніж '''''2 години''''' безперервного використання або без послаблення їх тиску.
Застосування малогабаритного підривного пристрою для відкриття приміщень є виправданим, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам та інтересам, є меншою, ніж шкода, яку вдалося відвернути.

Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.

Якщо поліцейський заподіяв особі поранення або каліцтво внаслідок застосування до неї спеціального засобу, керівник такого поліцейського зобов’язаний негайно повідомити про це відповідного прокурора.Допустимі параметри спеціальних засобів у частині їх фізичного, хімічного та іншого впливу на організм людини визначаються уповноваженими установами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Правила зберігання, носіння та застосування спеціальних засобів, що є на озброєнні поліції, визначаються нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Порядок реєстрації смерті

2020-10-01T09:35:33Z

Serhii.kravchyna: /* Куди звернутися? */

== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/paran152#n152 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0691-08 Наказ Міністерства юстиції України від 24.07.2008 № 1269/5 "Про затвердження Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні"]
== Хто може бути заявником?==
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. 

Особа, яка звернулася щодо державної реєстрації смерті, повинна пред'явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державній реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про смерть.
== Куди звернутися? ==
Органами державної реєстрації актів цивільного стану, які проводять державну реєстрацію, є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва та консульські установи України.

=== Місце проведення державної реєстрації смерті===
==== За місцем проживання чи смерті померлого====
Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться '''за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.''' 

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. 

Державна реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи, про що робиться відмітка в графі "Для відміток". В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть.
==== За місцем проживання заявника====
Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
== Підстави для державної реєстрації смерті==
'''Підставою для державної реєстрації смерті є:''' 
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06 лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о),] форма якого затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024] (далі - лікарське свідоцтво про смерть);
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1153-06 фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о)], форма якої затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024] (далі - фельдшерська довідка про смерть);
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06 лікарське свідоцтво про перинатальну смерть];
# рішення суду про оголошення особи померлою;
# рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
# повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
# повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. 

Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть. 
Для розгляду справи про [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 встановлення факту смерті у суді] відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/paran871#n871 відмову у проведенні державної реєстрації смерті (додаток 20)], у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.
== Перелік необхідних документів ==
Для державної реєстрації актів цивільного стану подаються:
* заява;
* документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації;
* паспорт громадянина України;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.
== Строк державної реєстрації смерті==
Заява про державну реєстрацію смерті подається '''не пізніше трьох днів''' з дня настання смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть - '''не пізніше п'яти днів'''. 

Якщо заява про державну реєстрацію смерті надійшла '''після закінчення одного року з дня настання смерті''', то державна реєстрація проводиться за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми на загальних підставах за заявою будь-якої особи, яка має право бути заявником, без складання висновку, але після перевірки наявності державної реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 

Складений актовий запис включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік.
== Вартість==
Згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»], від сплати державного мита звільняються громадяни за реєстрацію смерті. Інших обов’язкових платежів у цьому випадку законом не передбачено.
== Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою==
Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду. 

Складений актовий запис про смерть включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду. 

Державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду. 

У разі направлення судом рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення державна реєстрація смерті проводиться в день надходження копії такого рішення, без звернення будь-якої особи.
Складений актовий запис про смерть включається до книги державної реєстрації смерті за поточний рік, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, або до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік, якщо минуло більше року. 

Якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
== Державна реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів==
Державна реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису про смерть, який включається до книги поновлених актових записів про смерть за поточний рік. В актовому записі графи "Причина смерті" та "Місце смерті" заповнюються відповідно до повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо причина та місце смерті невідомі, у відповідних графах записується "Не встановлено".
== Державна реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час==
Державна реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі "Причина смерті" лікарського свідоцтва про смерть. 

== Державна реєстрація загибелі військовослужбовців в період проходження військової служби в зоні проведення антитерористичної операції==
Реєстрація загибелі військовослужбовців, які загинули в період проходження військової служби в зоні проведення антитерористичної операції; а також військовослужбовців які загинули при проходженні військової служби в зоні проведення антитерористичної операції більше ніж за рік до моменту звернення за реєстрацією, провадиться тільки відділами реєстрації актів цивільного стану. 

При цьому слід врахувати, що при насильницькій смерті реєстрація смерті провадиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем загибелі військовослужбовця; за заявою про реєстрацію смерті, яка надійшла після закінчення року з дня настання смерті, за рішенням судів про встановлення факту смерті або оголошення громадянина померлим – за місцем проживання заявника. 

Документи необхідні для підтвердження факту загибелі військовослужбовців в зоні проведення АТО 

*документи, що підтверджували б перебування в зоні проведення та безпосередню участь загиблого (померлого) в антитерористичній операції
*документи, що підтверджують факт загибелі або смерті військовослужбовця, особи рядового та начальницького складу органів МВС України
*документи, що встановлюють причинний зв’язок смерті (загибелі) військовослужбовця, особи рядового та начальницького складу органів МВС України з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), участю в антитерористичній операції.

== Державна реєстрація смерті невпізнаних осіб==
При державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. 

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа.
== Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства==
Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства України. 

У цих випадках паспортні документи померлого невідкладно надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи, про що в графі "Для відміток" актового запису про смерть робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом цієї особи. 

Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України на підставі повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано смерть, невідкладно інформує Міністерство закордонних справ України. У вказаному повідомленні зазначаються прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) померлого, громадянство, дата складання, номер актового запису про смерть, найменування відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким складено цей актовий запис, дата смерті. 

== Державна реєстрація смерті особи, що сталася на непідконтрольній Україні території==
Для отримання свідоцтва про смерть, яка сталося на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської та Донецької областей), необхідно:
*отримати на непідконтрольній Уряду Україні території документи що підтверджують факт смерті особи (у тому числі медичні), попри те, що вони не відповідають установленій законодавством України формі та вимогам та не визнаються Україною;
*звернутися за місцем проживання (перебування) заявника до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній Уряду України та отримати письмову відмову у державній реєстрації смерті особи, яка має бути використана при підготовці заяви до суду про встановлення факту смерті особи;
*подати до суду за місцем проживання (перебування) заявника на підконтрольній Уряду України території заяву про встановлення факту смерті особи, а разом з нею подати раніше отримані документи (свідоцтво про смерть, яке видане «ДНР» або «ЛНР», медичні документи, відмову у державній реєстрації смерті особи. 

Заява подається родичами померлого або їхніми представниками і в ній повинно бути зазначено: 

#який факт заявник просить встановити та з якою метою;
#виклад доказів, що підтверджують факт смерті особи, місце і дату смерті (доказами у справі будуть: свідоцтво про смерть, яке видане «ДНР» або «ЛНР», оригінали чи копії медичних документів, пояснення представників, свідчення свідків). 

Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту смерті особи з зазначенням відомостей про дату та місце народження, про дату та місце смерті або (у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів) про повернення заяви або (у разі недостатніх доказів) про відмову у задоволені заяви про встановлення факту смерті особи. 

Суд зазначає у рішенні про його негайне виконання та невідкладно видає копію рішення заявнику (у разі відсутності заявника під час проголошення рішення копію рішення про встановлення факту смерті суд надсилає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті).
Для отримання свідоцтва про смерть заявник подає до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України (бажано подавати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану який відмовив у державній реєстрації смерті). 
[[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]

== Отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть==
Після державної реєстрації смерті відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F допомоги на поховання]. 

У разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для отримання [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F допомоги на поховання], у якій зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові померлої особи; дата смерті; місце смерті; номер та дата складання актового запису про смерть; найменування органу, що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану. 
== Повідомлення органи державної влади про померлих осіб==
Щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, відділи державної реєстрації актів цивільного стану направляють органам праці та соціального захисту населення - повідомлення про громадян, які померли, для зняття з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (додаток 23).

Органи державної реєстрації актів цивільного стану '''протягом десяти робочих днів''' з дня державної реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду України. 

У разі смерті дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів після державної реєстрації смерті дитини направляє органу праці та соціального захисту населення за місцем державної реєстрації повідомлення про померлих дітей (додаток 24).

Якщо при державній реєстрації смерті стане відомо про дітей, які позбавлені батьківського піклування, то орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у той самий день письмово повідомити про це орган опіки та піклування за місцезнаходженням дітей.

[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Види порушень митних правил

2020-03-03T11:30:54Z

Serhii.kravchyna: доповнено визначення, та вид відпоідальності

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
== Поняття митні правила ==
Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] (надалі — МК України) митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України.

== Порушення митних правил ==
'''ст.458 МК України''' визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
== Види порушень митних правил ==
'''Ст. ст. 468-485 МК України передбачений вичерпний перелік видів порушень митних правил:'''

'''ст. 468 МК України:''' порушення режиму зони митного контролю - проведення господарських робіт у зоні митного контролю, переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони товарів, транспортних засобів, перетинання меж зони митного контролю громадянами, які не перетинають митний кордон України, та посадовими особами державних органів, які не здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 МК України, та їх пересування в межах цієї зони з порушенням порядку, встановленого статтею 332 МК України. 

'''ст. 469 МК України:''' неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем - проведення з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, операцій, не передбачених статтями 203, 325 МК України, або проведення операцій, передбачених зазначеними статтями, без дозволу органу доходів і зборів. 

Зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 МК України заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився. 

Видача без дозволу органу доходів і зборів або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі. 

'''ст. 470 МК України:''' недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата - перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу. 

Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб. 

Перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів. 

'''ст. 471 МК України:''' порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю - порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. 

'''ст. 472 МК України:''' недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення - недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. 

'''ст. 473 МК України:''' пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання - пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу. 

'''ст. 474 МК України:''' перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів в доступі до товарів, транспортних засобів, документів - перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів під час здійснення нею митного контролю або провадження в справі про контрабанду чи порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів, документів. 

Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів, невиконання її вимог під час проведення перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем, чи документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. 

'''ст. 475 МК України:''' неподання органу доходів і зборів звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем - неподання утримувачем магазину безмитної торгівлі, складу тимчасового зберігання, митного складу, вантажного митного комплексу, особою, відповідальною за експлуатацію складу організації - отримувача гуманітарної допомоги, органу доходів і зборів звіту про рух товарів, а також порушення порядку ведення обліку таких товарів. 

'''ст. 476 МК України:''' переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності - ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності. 

'''ст. 477 МК України:''' порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони - порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів з цієї території, проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони, а так само порушення встановленого частиною другою статті 436 МК України строку розпорядження товарами, розміщеними у вільній митній зоні, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цієї зони. 

'''ст. 478 МК України:''' порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами - проведення з товарами, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, операцій, передбачених частиною другою статті 127 МК України , без дозволу органу доходів і зборів. 

Зміна стану товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, без дозволу органу доходів і зборів, невжиття передбачених частиною п’ятою статті 129 МК України заходів щодо товарів, строк зберігання яких в режимі митного складу закінчився, а так само порушення встановленого частиною другою статті 429 МК України строку розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цього складу. 

Видача без дозволу органу доходів і зборів або втрата товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах. 

'''ст. 479 МК України:''' порушення порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі - порушення встановлених цим Кодексом порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі, у разі ліквідації магазину або зупинення дії чи анулювання дозволу на його відкриття та експлуатацію. 

'''ст. 480 МК України:''' порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів - порушення встановленого цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі невивезення за межі митної території України (неввезення на митну територію України) товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки, та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки. 

'''ст. 481 МК України:''' перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів - перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України не більше ніж на три доби. 

Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб. 

Перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб. 

'''ст. 482 МК України:''' переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем - переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами органу доходів і зборів. 

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 483 цього Кодексу. 

'''ст. 483 МК України:''' переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю - переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. 

'''ст. 484 МК України:''' зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю - зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

'''ст. 485 МК України:''' дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.
== Відповідальність за порушення митних правил ==
Відповдіно до ст. 461 МКУ - за порушення митних правил можливо: попередження, штраф, конфіскація товарів та транспортних засобів. При цьому можна накладати або попередження, або штраф, а у деяких випадках до попердження або штрафу додається ще і конфіскація.
{| class="wikitable"
|-
! Вид порушення митних правил !! Відповідальність за порушення митних правил
|-
| Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю || попередження або накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
| Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем || попередження або накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
| Стаття 470. Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення, видача їх без дозволу митного органу або втрата || попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
| Стаття 471. Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю || накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів
|-
| Стаття 472. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення || накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів
|-
| Стаття 473. Пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання || конфіскацію цих товарів
|-
| Стаття 474. Перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів, документів || накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
| Стаття 475. Неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем || накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
| Стаття 476. Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності || накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності.
|-
| Стаття 477. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони || накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|-
| Стаття 478. Порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами || накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|-
| Стаття 479. Порушення порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі || накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|-
| Стаття 480. Порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів || накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|-
| Стаття 481. Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів || попередження або накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|-
| Стаття 482. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем || накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.
|-
| Стаття 483. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю || накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
|-
| Стаття 484. Зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю || накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів або їх конфіскацію.
|-
| Стаття 485. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів || накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

|}

[[Категорія:Митне право]]