WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи

2026-06-01T06:23:42Z

Serhii.korniiko: /* Чи можна підтвердити періоди роботи на тимчасово окупованій території? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»]
== Чи можна підтвердити періоди роботи на тимчасово окупованій території? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»](набрав чинності 01 січня 2004 року) (далі - Закон) визначено, що до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди роботи, протягом яких сплачувалися страхові внески.

'''Страховий стаж''' – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 24 Закону] ).

Також, в даній статті зазначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону] , та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону].

До страхового стажу зараховується період вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, на підставі рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, яке набрало законної сили, та за який роботодавець сплатив страхові внески в розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 абзацом першим частини першої статті 24 Закону].

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n3 карантину], встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text (пункт 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637] (далі - Порядок)).

'''За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній''' стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами:
* дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування,
* виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій,
* довідки,
* виписки із наказів,
* особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати,
* посвідчення,
* характеристики,
* письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання,
* інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п#n84 пункті 17 Порядку], стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#o16 (пункт 18 Порядку).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1] (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії), визначено процедуру підтвердження періодів роботи до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії] поширюється на осіб, які працювали:
* на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
* на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
== Куди звернутися ==
Звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи може як сам заявник, так і його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється '''комісіями з питань підтвердження стажу роботи''', що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text пункт 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії).]

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов’язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об’єднань.
== Порядок підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи ==
Із заявою про підтвердження стажу роботи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#n57 додаток 2 до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії] ) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text пункт 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії]).

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:

- документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

- трудова книжка;

- документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:

- довідка про заробітну плату;

- копії документів про проведення атестації робочих місць;

- копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідка.

Якщо свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України, ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.

Запрошення свідку надсилається протягом трьох робочих днів з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).

Запрошення свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, для його опитування здійснюється заявником. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text пункт 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії]).

'''Зверніть увагу!''' Результати опитування свідка оформляються ''Актом опитування свідка'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#n110 додаток 3 до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії] )

''Свідок, що проживає за межами України,'' надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом чи консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.
== Термін розгляду ==
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності,посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text пункт 14 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії]).

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text пункт 15 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії]).
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи

2026-06-01T05:54:53Z

Serhii.korniiko: /* Термін розгляду */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»]
== Чи можна підтвердити періоди роботи на тимчасово окупованій території? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»](набрав чинності 01 січня 2004 року) (далі - Закон) визначено, що до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди роботи, протягом яких сплачувалися страхові внески.

'''Страховий стаж''' – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 24 Закону] ).

Також, в даній статті зазначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону] , та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону].

До страхового стажу зараховується період вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, на підставі рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, яке набрало законної сили, та за який роботодавець сплатив страхові внески в розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 абзацом першим частини першої статті 24 Закону].

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n3 карантину], встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637](далі - Порядок) ''передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.''

'''За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній''' стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами:
* дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування,
* виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій,
* довідки,
* виписки із наказів,
* особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати,
* посвідчення,
* характеристики,
* письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання,
* інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п#n84 пункті 17 Порядку], стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#o16 (пункт 18 Порядку).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»] визначено порядок підтвердження періодів роботи до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Дія цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку] поширюється на осіб, які працювали:
* на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
* на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
== Куди звернутися ==
Звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи може як сам заявник, так і його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється '''комісіями з питань підтвердження стажу роботи''', що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов’язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об’єднань.
== Порядок підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи ==
З питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховуються до стажу роботи потрібно звернутись до обраного територіального органу Пенсійного фонду України та подати:
* заяву про підтвердження стажу роботи;
* трудову книжку.
У заяві потрібно зазначити дані про '''''свідків (не менше двох)''''', які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
* документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
* довідка про заробітну плату;
* копії документів про проведення атестації робочих місць;
* копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Особа, яка звернулась з питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території або її законний представник можуть додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Допомога у зборі необхідних документів чи отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи може надаватись територіальними органами Пенсійного фонду України.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідків зазначених заявником в заяві.

Якщо ''свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України'', ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.

Запрошення свідку надсилається ''протягом трьох робочих днів ''з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).

Запрошення ''свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастопол''і, для його опитування здійснюється особою, яка звернулась з даним питанням. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.

'''Зверніть увагу!''' Результати опитування свідка оформляються ''Актом опитування свідка'' (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку № 18-1] )

''Свідок, що проживає за межами України,'' надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом чи консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.
== Термін розгляду ==
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text пункт 14 Порядку]).

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text пункт 15 Порядку]).
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи

2026-05-29T11:10:30Z

Serhii.korniiko: /* Чи можна підтвердити періоди роботи на тимчасово окупованій території? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»]
== Чи можна підтвердити періоди роботи на тимчасово окупованій території? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»](набрав чинності 01 січня 2004 року) (далі - Закон) визначено, що до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди роботи, протягом яких сплачувалися страхові внески.

'''Страховий стаж''' – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 24 Закону] ).

Також, в даній статті зазначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону] , та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону].

До страхового стажу зараховується період вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, на підставі рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, яке набрало законної сили, та за який роботодавець сплатив страхові внески в розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 абзацом першим частини першої статті 24 Закону].

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n3 карантину], встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637](далі - Порядок) ''передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.''

'''За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній''' стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами:
* дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування,
* виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій,
* довідки,
* виписки із наказів,
* особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати,
* посвідчення,
* характеристики,
* письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання,
* інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п#n84 пункті 17 Порядку], стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#o16 (пункт 18 Порядку).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»] визначено процедуру підтвердження періодів роботи до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Дія цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку] поширюється на осіб, які працювали:
* на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
* на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
== Куди звернутися ==
Звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи може як сам заявник, так і його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється '''комісіями з питань підтвердження стажу роботи''', що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов’язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об’єднань.
== Порядок підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи ==
З питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховуються до стажу роботи потрібно звернутись до обраного територіального органу Пенсійного фонду України та подати:
* заяву про підтвердження стажу роботи;
* трудову книжку.
У заяві потрібно зазначити дані про '''''свідків (не менше двох)''''', які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
* документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
* довідка про заробітну плату;
* копії документів про проведення атестації робочих місць;
* копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Особа, яка звернулась з питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території або її законний представник можуть додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Допомога у зборі необхідних документів чи отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи може надаватись територіальними органами Пенсійного фонду України.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідків зазначених заявником в заяві.

Якщо ''свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України'', ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.

Запрошення свідку надсилається ''протягом трьох робочих днів ''з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).

Запрошення ''свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастопол''і, для його опитування здійснюється особою, яка звернулась з даним питанням. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.

'''Зверніть увагу!''' Результати опитування свідка оформляються ''Актом опитування свідка'' (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку № 18-1] )

''Свідок, що проживає за межами України,'' надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом чи консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.
== Термін розгляду ==
Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами ''протягом п’яти робочих днів'' передаються на розгляд Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та '''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням

2026-04-02T06:43:50Z

Serhii.korniiko: /* Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634] 
== Пільги для працівників, які проходять виробниче навчання ==
'''Виробниче навчання -''' це процес підготовки працівників на робочому місці, який включає в себе різні форми навчання, такі як індивідуальне, бригадне або курсове. Основна мета виробничого навчання — розвиток професійних навичок та підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог підприємства. Це навчання проводиться за рахунок роботодавця і спрямоване на забезпечення ефективного виконання виробничих завдань.

Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1089 ст. 202 КЗпП України]).
* '''Заохочення працівників, які поєднують роботу з навчанням''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1092 ст. 203 КЗпП України]). При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі враховуються результати навчання працівників, отримані під час проходження ними підвищення кваліфікації чи перепідготовки.

* '''Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1097 ст. 207 КЗпП України]). Під час підвищення кваліфікації/перепідготовки працівникам виплачується заробітна плата в порядку та розмірі, визначених законодавством.
== Пільги для працівників, які навчаються у середніх навчальних закладах ==
<big>'''Скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати'''</big>

Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти:
* встановлюється скорочений [[Норма тривалості робочого часу|робочий тиждень]] або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги.
* звільнення від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.
* виплата 50 відсотків [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]] за основним місцем роботи за час звільнення від роботи, але не нижче [[Оплата праці: поняття, види та форми|мінімального розміру заробітної плати]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1106 ст. 209 КЗпП України]).
<big>'''Звільнення від роботи без збереження заробітної плати'''</big>

Роботодавець може надавати без шкоди для виробничої діяльності працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти за очною (вечірньою), заочною формами навчання, за їх бажанням, у період навчального року без збереження заробітної плати один - два вільних від роботи дні на тиждень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1110 ст. 210 КЗпП України]).

<big>'''Відпустки'''</big> '''Особливості надання щорічних відпусток:'''
* Працівникам, які успішно навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]] повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

* Працівникам, які навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
* Працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
'''Додаткові відпустки'''

Працівникам, які здобувають загальну середню освіту у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, надається [[Щорічні та додаткові відпустки|додаткова оплачувана]] відпустка на період складання:
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття базової загальної середньої освіти - тривалістю '''''10 календарних днів''''';
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття повної загальної середньої освіти - тривалістю '''''23 календарні дні''''';
* річного оцінювання під час здобуття базової загальної середньої та повної загальної середньої освіти - '''''від 4 до 6 календарних днів'''''.
Працівникам, які складають державну підсумкову атестацію для завершення здобуття базової загальної середньої освіти або повної загальної середньої освіти за [[Екстернатна форма навчання|екстернатною]] формою навчання, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно '''''21 та 28 календарних днів'''''.
== Пільги для працівників, які навчаються у професійно-технічних навчальних закладах ==
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в професійно-технічних навчальних закладах, мають право на: 
# '''''Встановлення [[Норма тривалості робочого часу|скороченого робочого тижня]]''''' або скороченої тривалості щоденної роботи.
# '''''Збереження [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітної плати]]'''''.
# '''''Додаткову оплачувану відпустку''''' для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю '''''35 календарних днів''''' протягом навчального року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1125 ст. 213 КЗпП України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#n159 ст. 14 Закону України «Про відпустки»] .
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Забороняється залучати в дні занять до [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочних робіт]] працівників, які навчаються без відриву від виробництва в:
* середніх навчальних закладах;
* професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1167 ст. 220 КЗпП України])
|}
== Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти ==
'''Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням'''. Працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1132 ст. 215 КЗпП України]).

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) - для тих, хто навчається на першому та другому курсах:

у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів;

у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;

у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - 30 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) - для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах:

у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;

у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів;

у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - 40 календарних днів;

3) на період складання державної підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту у закладах фахової передвищої, вищої освіти - 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту, дипломної чи творчої роботи здобувачам закладів фахової передвищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання - два місяці, а закладів вищої освіти - чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у закладах післядипломної та вищої освіти, наукових установах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах у закладах фахової передвищої, вищої освіти.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.

Для працівників, які навчаються у закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1135 ст. 216 КЗпП України]).

Працівникам, які навчаються на останніх курсах закладів вищої освіти, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижнево при шестиденному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин.

Протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатково ще один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, за їх бажанням протягом чотирьох років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням додатково ще один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1156 ст. 218 КЗпП України]).

'''Оплата проїзду'''. Роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

''Детальніше:'' [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' За працівниками за основним місцем роботи '''''зберігається [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середня заробітна плата]] на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням''''' у:
* середніх навчальних закладах
* професійно-технічних навчальних закладах
* закладах вищої освіти
* навчальних закладах післядипломної освіти
* аспірантурі
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1153 ст. 217 КЗпП України])
|}
== Див. також ==
* [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Проходження інтернатури випускниками медичних і фармацевтичних закладів освіти]]
* [[Норма тривалості робочого часу]]
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Відпустка]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням

2026-04-02T06:39:45Z

Serhii.korniiko: /* Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634] 
== Пільги для працівників, які проходять виробниче навчання ==
'''Виробниче навчання -''' це процес підготовки працівників на робочому місці, який включає в себе різні форми навчання, такі як індивідуальне, бригадне або курсове. Основна мета виробничого навчання — розвиток професійних навичок та підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог підприємства. Це навчання проводиться за рахунок роботодавця і спрямоване на забезпечення ефективного виконання виробничих завдань.

Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1089 ст. 202 КЗпП України]).
* '''Заохочення працівників, які поєднують роботу з навчанням''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1092 ст. 203 КЗпП України]). При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі враховуються результати навчання працівників, отримані під час проходження ними підвищення кваліфікації чи перепідготовки.

* '''Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1097 ст. 207 КЗпП України]). Під час підвищення кваліфікації/перепідготовки працівникам виплачується заробітна плата в порядку та розмірі, визначених законодавством.
== Пільги для працівників, які навчаються у середніх навчальних закладах ==
<big>'''Скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати'''</big>

Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти:
* встановлюється скорочений [[Норма тривалості робочого часу|робочий тиждень]] або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги.
* звільнення від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.
* виплата 50 відсотків [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]] за основним місцем роботи за час звільнення від роботи, але не нижче [[Оплата праці: поняття, види та форми|мінімального розміру заробітної плати]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1106 ст. 209 КЗпП України]).
<big>'''Звільнення від роботи без збереження заробітної плати'''</big>

Роботодавець може надавати без шкоди для виробничої діяльності працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти за очною (вечірньою), заочною формами навчання, за їх бажанням, у період навчального року без збереження заробітної плати один - два вільних від роботи дні на тиждень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1110 ст. 210 КЗпП України]).

<big>'''Відпустки'''</big> '''Особливості надання щорічних відпусток:'''
* Працівникам, які успішно навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]] повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

* Працівникам, які навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
* Працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
'''Додаткові відпустки'''

Працівникам, які здобувають загальну середню освіту у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, надається [[Щорічні та додаткові відпустки|додаткова оплачувана]] відпустка на період складання:
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття базової загальної середньої освіти - тривалістю '''''10 календарних днів''''';
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття повної загальної середньої освіти - тривалістю '''''23 календарні дні''''';
* річного оцінювання під час здобуття базової загальної середньої та повної загальної середньої освіти - '''''від 4 до 6 календарних днів'''''.
Працівникам, які складають державну підсумкову атестацію для завершення здобуття базової загальної середньої освіти або повної загальної середньої освіти за [[Екстернатна форма навчання|екстернатною]] формою навчання, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно '''''21 та 28 календарних днів'''''.
== Пільги для працівників, які навчаються у професійно-технічних навчальних закладах ==
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в професійно-технічних навчальних закладах, мають право на: 
# '''''Встановлення [[Норма тривалості робочого часу|скороченого робочого тижня]]''''' або скороченої тривалості щоденної роботи.
# '''''Збереження [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітної плати]]'''''.
# '''''Додаткову оплачувану відпустку''''' для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю '''''35 календарних днів''''' протягом навчального року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1125 ст. 213 КЗпП України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#n159 ст. 14 Закону України «Про відпустки»] .
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Забороняється залучати в дні занять до [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочних робіт]] працівників, які навчаються без відриву від виробництва в:
* середніх навчальних закладах;
* професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1167 ст. 220 КЗпП України])
|}
== Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти ==
'''Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням'''. Працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1132 ст. 215 КЗпП України]).

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) - для тих, хто навчається на першому та другому курсах:

у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів;

у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;

у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - 30 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) - для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах:

у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;

у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів;

у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - 40 календарних днів;

3) на період складання державної підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту у закладах фахової передвищої, вищої освіти - 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту, дипломної чи творчої роботи здобувачам закладів фахової передвищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання - два місяці, а закладів вищої освіти - чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у закладах післядипломної та вищої освіти, наукових установах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах у закладах фахової передвищої, вищої освіти.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.

Для працівників, які навчаються у закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1135 ст. 216 КЗпП України]).

Працівникам, які навчаються на останніх курсах закладів вищої освіти, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижнево при шестиденному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин.

Протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатково ще один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, за їх бажанням протягом чотирьох років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням додатково ще один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1156 ст. 218 КЗпП України]).

'''Відпустки, пов'язані з особливостями навчального процесу.''' Законодавством встановлюються додаткові оплачувані та неоплачувані відпустки для осіб, які навчаються за напрямками:

* культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання);
* театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво ( кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство);
* філологія (мова та література).

'''Оплата проїзду'''. Роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

''Детальніше:'' [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' За працівниками за основним місцем роботи '''''зберігається [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середня заробітна плата]] на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням''''' у:
* середніх навчальних закладах
* професійно-технічних навчальних закладах
* закладах вищої освіти
* навчальних закладах післядипломної освіти
* аспірантурі
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1153 ст. 217 КЗпП України])
|}
== Див. також ==
* [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Проходження інтернатури випускниками медичних і фармацевтичних закладів освіти]]
* [[Норма тривалості робочого часу]]
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Відпустка]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням

2026-04-02T06:35:40Z

Serhii.korniiko: /* Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634] 
== Пільги для працівників, які проходять виробниче навчання ==
'''Виробниче навчання -''' це процес підготовки працівників на робочому місці, який включає в себе різні форми навчання, такі як індивідуальне, бригадне або курсове. Основна мета виробничого навчання — розвиток професійних навичок та підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог підприємства. Це навчання проводиться за рахунок роботодавця і спрямоване на забезпечення ефективного виконання виробничих завдань.

Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1089 ст. 202 КЗпП України]).
* '''Заохочення працівників, які поєднують роботу з навчанням''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1092 ст. 203 КЗпП України]). При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі враховуються результати навчання працівників, отримані під час проходження ними підвищення кваліфікації чи перепідготовки.

* '''Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1097 ст. 207 КЗпП України]). Під час підвищення кваліфікації/перепідготовки працівникам виплачується заробітна плата в порядку та розмірі, визначених законодавством.
== Пільги для працівників, які навчаються у середніх навчальних закладах ==
<big>'''Скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати'''</big>

Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти:
* встановлюється скорочений [[Норма тривалості робочого часу|робочий тиждень]] або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги.
* звільнення від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.
* виплата 50 відсотків [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]] за основним місцем роботи за час звільнення від роботи, але не нижче [[Оплата праці: поняття, види та форми|мінімального розміру заробітної плати]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1106 ст. 209 КЗпП України]).
<big>'''Звільнення від роботи без збереження заробітної плати'''</big>

Роботодавець може надавати без шкоди для виробничої діяльності працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти за очною (вечірньою), заочною формами навчання, за їх бажанням, у період навчального року без збереження заробітної плати один - два вільних від роботи дні на тиждень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1110 ст. 210 КЗпП України]).

<big>'''Відпустки'''</big> '''Особливості надання щорічних відпусток:'''
* Працівникам, які успішно навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]] повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

* Працівникам, які навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
* Працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
'''Додаткові відпустки'''

Працівникам, які здобувають загальну середню освіту у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, надається [[Щорічні та додаткові відпустки|додаткова оплачувана]] відпустка на період складання:
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття базової загальної середньої освіти - тривалістю '''''10 календарних днів''''';
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття повної загальної середньої освіти - тривалістю '''''23 календарні дні''''';
* річного оцінювання під час здобуття базової загальної середньої та повної загальної середньої освіти - '''''від 4 до 6 календарних днів'''''.
Працівникам, які складають державну підсумкову атестацію для завершення здобуття базової загальної середньої освіти або повної загальної середньої освіти за [[Екстернатна форма навчання|екстернатною]] формою навчання, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно '''''21 та 28 календарних днів'''''.
== Пільги для працівників, які навчаються у професійно-технічних навчальних закладах ==
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в професійно-технічних навчальних закладах, мають право на: 
# '''''Встановлення [[Норма тривалості робочого часу|скороченого робочого тижня]]''''' або скороченої тривалості щоденної роботи.
# '''''Збереження [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітної плати]]'''''.
# '''''Додаткову оплачувану відпустку''''' для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю '''''35 календарних днів''''' протягом навчального року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1125 ст. 213 КЗпП України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#n159 ст. 14 Закону України «Про відпустки»] .
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Забороняється залучати в дні занять до [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочних робіт]] працівників, які навчаються без відриву від виробництва в:
* середніх навчальних закладах;
* професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1167 ст. 220 КЗпП України])
|}
== Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти ==
'''Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням'''. Працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1132 ст. 215 КЗпП України]).

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) - для тих, хто навчається на першому та другому курсах:

у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів;

у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;

у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - 30 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) - для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах:

у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;

у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів;

у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - 40 календарних днів;

3) на період складання державної підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту у закладах фахової передвищої, вищої освіти - 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту, дипломної чи творчої роботи здобувачам закладів фахової передвищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання - два місяці, а закладів вищої освіти - чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у закладах післядипломної та вищої освіти, наукових установах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах у закладах фахової передвищої, вищої освіти.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.

Для працівників, які навчаються у закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1135 ст. 216 КЗпП України]).

'''Відпустки, пов'язані з особливостями навчального процесу.''' Законодавством встановлюються додаткові оплачувані та неоплачувані відпустки для осіб, які навчаються за напрямками:

* культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання);
* театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво ( кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство);
* філологія (мова та література).

'''Оплата проїзду'''. Роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

''Детальніше:'' [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' За працівниками за основним місцем роботи '''''зберігається [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середня заробітна плата]] на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням''''' у:
* середніх навчальних закладах
* професійно-технічних навчальних закладах
* закладах вищої освіти
* навчальних закладах післядипломної освіти
* аспірантурі
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1153 ст. 217 КЗпП України])
|}
== Див. також ==
* [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Проходження інтернатури випускниками медичних і фармацевтичних закладів освіти]]
* [[Норма тривалості робочого часу]]
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Відпустка]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням

2026-04-02T06:31:05Z

Serhii.korniiko: /* Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634] 
== Пільги для працівників, які проходять виробниче навчання ==
'''Виробниче навчання -''' це процес підготовки працівників на робочому місці, який включає в себе різні форми навчання, такі як індивідуальне, бригадне або курсове. Основна мета виробничого навчання — розвиток професійних навичок та підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог підприємства. Це навчання проводиться за рахунок роботодавця і спрямоване на забезпечення ефективного виконання виробничих завдань.

Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1089 ст. 202 КЗпП України]).
* '''Заохочення працівників, які поєднують роботу з навчанням''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1092 ст. 203 КЗпП України]). При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі враховуються результати навчання працівників, отримані під час проходження ними підвищення кваліфікації чи перепідготовки.

* '''Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1097 ст. 207 КЗпП України]). Під час підвищення кваліфікації/перепідготовки працівникам виплачується заробітна плата в порядку та розмірі, визначених законодавством.
== Пільги для працівників, які навчаються у середніх навчальних закладах ==
<big>'''Скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати'''</big>

Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти:
* встановлюється скорочений [[Норма тривалості робочого часу|робочий тиждень]] або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги.
* звільнення від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.
* виплата 50 відсотків [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]] за основним місцем роботи за час звільнення від роботи, але не нижче [[Оплата праці: поняття, види та форми|мінімального розміру заробітної плати]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1106 ст. 209 КЗпП України]).
<big>'''Звільнення від роботи без збереження заробітної плати'''</big>

Роботодавець може надавати без шкоди для виробничої діяльності працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти за очною (вечірньою), заочною формами навчання, за їх бажанням, у період навчального року без збереження заробітної плати один - два вільних від роботи дні на тиждень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1110 ст. 210 КЗпП України]).

<big>'''Відпустки'''</big> '''Особливості надання щорічних відпусток:'''
* Працівникам, які успішно навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]] повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

* Працівникам, які навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
* Працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
'''Додаткові відпустки'''

Працівникам, які здобувають загальну середню освіту у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, надається [[Щорічні та додаткові відпустки|додаткова оплачувана]] відпустка на період складання:
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття базової загальної середньої освіти - тривалістю '''''10 календарних днів''''';
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття повної загальної середньої освіти - тривалістю '''''23 календарні дні''''';
* річного оцінювання під час здобуття базової загальної середньої та повної загальної середньої освіти - '''''від 4 до 6 календарних днів'''''.
Працівникам, які складають державну підсумкову атестацію для завершення здобуття базової загальної середньої освіти або повної загальної середньої освіти за [[Екстернатна форма навчання|екстернатною]] формою навчання, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно '''''21 та 28 календарних днів'''''.
== Пільги для працівників, які навчаються у професійно-технічних навчальних закладах ==
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в професійно-технічних навчальних закладах, мають право на: 
# '''''Встановлення [[Норма тривалості робочого часу|скороченого робочого тижня]]''''' або скороченої тривалості щоденної роботи.
# '''''Збереження [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітної плати]]'''''.
# '''''Додаткову оплачувану відпустку''''' для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю '''''35 календарних днів''''' протягом навчального року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1125 ст. 213 КЗпП України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#n159 ст. 14 Закону України «Про відпустки»] .
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Забороняється залучати в дні занять до [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочних робіт]] працівників, які навчаються без відриву від виробництва в:
* середніх навчальних закладах;
* професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1167 ст. 220 КЗпП України])
|}
== Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти ==
'''Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням'''. Працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1132 ст. 215 КЗпП України]).

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) - для тих, хто навчається на першому та другому курсах:

у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів;

у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;

у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - 30 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) - для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах:

у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;

у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів;

у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - 40 календарних днів;

3) на період складання державної підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту у закладах фахової передвищої, вищої освіти - 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту, дипломної чи творчої роботи здобувачам закладів фахової передвищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання - два місяці, а закладів вищої освіти - чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у закладах післядипломної та вищої освіти, наукових установах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах у закладах фахової передвищої, вищої освіти.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.

Для працівників, які навчаються у закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.

'''Відпустки, пов'язані з особливостями навчального процесу.''' Законодавством встановлюються додаткові оплачувані та неоплачувані відпустки для осіб, які навчаються за напрямками:

* культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання);
* театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво ( кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство);
* філологія (мова та література).

'''Оплата проїзду'''. Роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

''Детальніше:'' [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' За працівниками за основним місцем роботи '''''зберігається [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середня заробітна плата]] на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням''''' у:
* середніх навчальних закладах
* професійно-технічних навчальних закладах
* закладах вищої освіти
* навчальних закладах післядипломної освіти
* аспірантурі
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1153 ст. 217 КЗпП України])
|}
== Див. також ==
* [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Проходження інтернатури випускниками медичних і фармацевтичних закладів освіти]]
* [[Норма тривалості робочого часу]]
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Відпустка]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням

2026-04-02T06:16:11Z

Serhii.korniiko: /* Пільги для працівників, які навчаються у середніх навчальних закладах */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634] 
== Пільги для працівників, які проходять виробниче навчання ==
'''Виробниче навчання -''' це процес підготовки працівників на робочому місці, який включає в себе різні форми навчання, такі як індивідуальне, бригадне або курсове. Основна мета виробничого навчання — розвиток професійних навичок та підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог підприємства. Це навчання проводиться за рахунок роботодавця і спрямоване на забезпечення ефективного виконання виробничих завдань.

Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1089 ст. 202 КЗпП України]).
* '''Заохочення працівників, які поєднують роботу з навчанням''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1092 ст. 203 КЗпП України]). При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі враховуються результати навчання працівників, отримані під час проходження ними підвищення кваліфікації чи перепідготовки.

* '''Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1097 ст. 207 КЗпП України]). Під час підвищення кваліфікації/перепідготовки працівникам виплачується заробітна плата в порядку та розмірі, визначених законодавством.
== Пільги для працівників, які навчаються у середніх навчальних закладах ==
<big>'''Скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати'''</big>

Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти:
* встановлюється скорочений [[Норма тривалості робочого часу|робочий тиждень]] або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги.
* звільнення від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.
* виплата 50 відсотків [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]] за основним місцем роботи за час звільнення від роботи, але не нижче [[Оплата праці: поняття, види та форми|мінімального розміру заробітної плати]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1106 ст. 209 КЗпП України]).
<big>'''Звільнення від роботи без збереження заробітної плати'''</big>

Роботодавець може надавати без шкоди для виробничої діяльності працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти за очною (вечірньою), заочною формами навчання, за їх бажанням, у період навчального року без збереження заробітної плати один - два вільних від роботи дні на тиждень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1110 ст. 210 КЗпП України]).

<big>'''Відпустки'''</big> '''Особливості надання щорічних відпусток:'''
* Працівникам, які успішно навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]] повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

* Працівникам, які навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
* Працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
'''Додаткові відпустки'''

Працівникам, які здобувають загальну середню освіту у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, надається [[Щорічні та додаткові відпустки|додаткова оплачувана]] відпустка на період складання:
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття базової загальної середньої освіти - тривалістю '''''10 календарних днів''''';
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття повної загальної середньої освіти - тривалістю '''''23 календарні дні''''';
* річного оцінювання під час здобуття базової загальної середньої та повної загальної середньої освіти - '''''від 4 до 6 календарних днів'''''.
Працівникам, які складають державну підсумкову атестацію для завершення здобуття базової загальної середньої освіти або повної загальної середньої освіти за [[Екстернатна форма навчання|екстернатною]] формою навчання, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно '''''21 та 28 календарних днів'''''.
== Пільги для працівників, які навчаються у професійно-технічних навчальних закладах ==
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в професійно-технічних навчальних закладах, мають право на: 
# '''''Встановлення [[Норма тривалості робочого часу|скороченого робочого тижня]]''''' або скороченої тривалості щоденної роботи.
# '''''Збереження [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітної плати]]'''''.
# '''''Додаткову оплачувану відпустку''''' для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю '''''35 календарних днів''''' протягом навчального року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1125 ст. 213 КЗпП України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#n159 ст. 14 Закону України «Про відпустки»] .
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Забороняється залучати в дні занять до [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочних робіт]] працівників, які навчаються без відриву від виробництва в:
* середніх навчальних закладах;
* професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1167 ст. 220 КЗпП України])
|}
== Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти ==
'''Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням'''. Працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1132 ст. 215 КЗпП України]).

'''Відпустки, пов'язані з особливостями навчального процесу.''' Законодавством встановлюються додаткові оплачувані та неоплачувані відпустки для осіб, які навчаються за напрямками:

* культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання);
* театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво ( кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство);
* філологія (мова та література).

'''Оплата проїзду'''. Роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

''Детальніше:'' [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' За працівниками за основним місцем роботи '''''зберігається [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середня заробітна плата]] на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням''''' у:
* середніх навчальних закладах
* професійно-технічних навчальних закладах
* закладах вищої освіти
* навчальних закладах післядипломної освіти
* аспірантурі
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1153 ст. 217 КЗпП України])
|}
== Див. також ==
* [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Проходження інтернатури випускниками медичних і фармацевтичних закладів освіти]]
* [[Норма тривалості робочого часу]]
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Відпустка]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням

2026-04-02T06:06:48Z

Serhii.korniiko: /* Пільги для працівників, які проходять виробниче навчання */

Зміст, форми та суб'єкти права власності на землю

2025-12-03T07:14:55Z

Serhii.korniiko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"]
<blockquote>
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' '''З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!'''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-IX] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:

укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України.]

19 жовтня 2022 року Верховна Рада України ухвалила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"], відповідно до якого з 19 листопада 2022 року:

* припиняє свою дію норма Перехідних положень Земельного кодексу України щодо автоматичної пролонгації всіх договорів оренди земель сільськогосподарського призначення, які закінчилися в період воєнного стану;
* автоматично пролонгованими на один рік (з дати закінчення строку дії договору) залишаються договори оренди земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, які закінчилися в період дії воєнного стану та до 18 листопада 2022 року (включно).
* на всі договори оренди, у яких строк оренди закінчується з 19 листопада 2022 року більше не поширюється норма про їх автопролонгацію на один рік, отже їх припинення відбувається в загальному порядку;
* відновлюється реєстрація прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка була зупинена через війну і зупинення Державного земельного кадастру;
* відновлюються проведення земельних торгів з передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності;
* закріплюється право розміщення об’єктів виробництва біометану у складі сільськогосподарських комплексів на земельних ділянках сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення;
* скасовується необхідність відшкодування втрат сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
* встановлюється, що громадяни та юридичні особи, які одержали право постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності, але відповідно до Земельного кодексу України не можуть бути суб’єктами такого права, можуть викупити такі земельні ділянки із розстроченням платежу або отримати їх в оренду із визначеними умовами таких договорів
* закріплюється на рівні закону право АТ «Укрзалізниця» здійснювати будівництво на земельних ділянках, які перебувають у неї у постійному користуванні, не лише за власні, а й за залучені кошти.

'''Окрім того, законом дозволили в умовах воєнного стану на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України].'''
|}

</blockquote>

==Поняття власності на землю==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 Статтею 79 Земельного кодексу України] встановлено, що '''земельна ділянка''' - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Конституцією України визначено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 Стаття 41 Конституції України] проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

'''Власники земельних ділянок мають право:'''

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність ;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

'''Власники земельних ділянок зобов’язані:'''

а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.
==Зміст права власності на землю==
'''Змістом''' права власності в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1733 Цивільного кодексу України] є право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n603 Стаття 78 Земельного кодексу України] зміст права власності на землю визначає право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]), земельні ділянки не повертаються.
==Форми та суб’єкти права власності на землю==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n631 Статтею 80 Земельного кодексу України] визначено, що суб'єктами права власності на землю є:'''
*громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;
*територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
*держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності;
*іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до закону;
*іноземні держави та міжнародні об'єднання і організації можуть бути суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) у випадках, встановлених законом.

'''У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 статті 81 Земельного кодексу України], громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:'''
*придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
*приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
* прийняття спадщини;
*виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
'''Іноземці та особи без громадянства''' можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності, у разі:

* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
* прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

'''Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:'''
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;
*прийняття спадщини;
*виникнення інших підстав, передбачених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 частина перша статті 82 Земельного кодексу України]).

======Набувати право власності на земельні ділянки '''сільськогосподарського''' призначення можуть:======
1) громадяни України;

2) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

3) територіальні громади;

4) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Національний банк України здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закону України "Про Національний банк України"] .

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 абзацом восьмим частини першої статті 130 Земельного кодексу України] .

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

===Землі комунальної власності===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 Статтею 83 Земельного кодексу України] визначено, що, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

'''У комунальній власності перебувають:'''
*усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
*земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
*землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

'''Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:'''
*передачі їм земель державної власності;
*відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
*прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
*придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
===Землі державної власності===
'''У відповідності до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 статті 84 Земельного кодексу України], у державній власності''' перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]

'''Держава набуває права власності на землю у разі:'''
*відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
*придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*прийняття спадщини;
*передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;
*конфіскації земельної ділянки.
==Захист права власності на землю==
Способи захисту прав на земельні ділянки закріплені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 статті 152 Земельного кодексу України].

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом] та іншими законами України.

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатися у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати не передбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Натомість ці органи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.
==Див. також==
*[[Відчуження земельної ділянки за рішенням власника]]
*[[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
*[[Визнання права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця]]
*[[Захист права власності]]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]
__БЕЗ_ЗМІСТУ__
__БЕЗ_РЕДАГУВ_РОЗДІЛУ__
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T10:32:34Z

Serhii.korniiko: /* Підстави призупинення виплати допомоги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
== Право на допомогу ==
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг" затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг].

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених цим Законом (стаття 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

== Куди звертатися за призначенням допомоги ==
Починаючи з 1 липня 2025 року призначення і виплата допомоги сім’ям з дітьми здійснюються органами Пенсійного фонду України незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги сім’ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення/органами Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи) з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми (далі - заяви з необхідними документами та/або відомостями) приймаються від громадян органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 липня 2025 р., зокрема у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія) незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

За наявності технічної можливості засобами Порталу Дія можна подати заяву в разі звернення за призначенням допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною. Заява з необхідними документами та/або відомостями засобами Порталу Дія подається в електронній формі з урахуванням особливостей, визначених у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n628 59-69] цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n628 Порядку].

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження відповідному уповноваженому органу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

У період воєнного стану для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, заявник, який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає до 30 червня 2025 р. заяву з необхідними документами та/або відомостями до органу соціального захисту населення за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а починаючи з 1 липня 2025 р. до уповноваженого органу незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (абзац перший пункту 42'''-7''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Якщо заявник зазначає відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, така заява з необхідними документами та/або відомостями може надсилатися на поштову адресу регіонального органу соціального захисту населення у відповідному регіоні (а''бзац другий пункту 42'''''-7''' ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).''

== Перелік необхідних документів для призначення допомоги ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення), опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради або суду про встановлення опіки, піклування), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), селищної, сільської ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими МОЗ (далі - довідка про захворювання дитини) (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки про захворювання дитини регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

Якщо для отримання допомоги сім’ям з дітьми необхідно подати документи та/або відомості, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах, або якщо такі документи та/або відомості можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, такі документи та/або відомості не подаються, а в заяві зазначаються відомості, необхідні для верифікації особи та отримання даних з відповідних реєстрів і надання допомоги сім’ям з дітьми (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин (догляд за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 18 років тощо) не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу (абзац другий пункту 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум установлений на рівні: 1) для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; 2) дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення (пункт 425 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

Державна допомога сім’ям з дітьми виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку (пункт 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

У разі зміни місця проживання (перебування) або відбування покарання отримувача державної допомоги сім’ям з дітьми виплата її продовжується органом Пенсійного фонду України незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або відбування покарання (пункт 54 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n467 абзаці десятому] пункту 35 цього Порядку (абзац перший пункту 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення (абзац другий пункту 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років (абзац сьомий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).
Виплата допомоги припиняється (призупиняється) за рішенням уповноваженого органу, який призначив допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини (крім обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n403 абзацом другим] цього пункту) (абзац чотирнадцятий пункту 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n404 третім-сьомим] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n412 одинадцятим-тринадцятим] цього пункту, виплата допомоги поновлюється з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин, у разі звернення протягом місяця з письмовою заявою отримувача допомоги до уповноваженого органу (абзац п'ятнадцятий пункту 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T09:43:48Z

Serhii.korniiko: /* Строк призначення та виплати допомоги */

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T09:02:59Z

Serhii.korniiko: /* Розмір */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
== Право на допомогу ==
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг" затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг].

== Куди звертатися ==
Починаючи з 1 липня 2025 року призначення і виплата допомоги сім’ям з дітьми здійснюються органами Пенсійного фонду України незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги сім’ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення/органами Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи) з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми (далі - заяви з необхідними документами та/або відомостями) приймаються від громадян органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 липня 2025 р., зокрема у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія) незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

За наявності технічної можливості засобами Порталу Дія можна подати заяву в разі звернення за призначенням допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною. Заява з необхідними документами та/або відомостями засобами Порталу Дія подається в електронній формі з урахуванням особливостей, визначених у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n628 59-69] цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n628 Порядку].

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження відповідному уповноваженому органу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

== Перелік необхідних документів: ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення), опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради або суду про встановлення опіки, піклування), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), селищної, сільської ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими МОЗ (далі - довідка про захворювання дитини) (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки про захворювання дитини регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

Якщо для отримання допомоги сім’ям з дітьми необхідно подати документи та/або відомості, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах, або якщо такі документи та/або відомості можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, такі документи та/або відомості не подаються, а в заяві зазначаються відомості, необхідні для верифікації особи та отримання даних з відповідних реєстрів і надання допомоги сім’ям з дітьми (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум установлений на рівні: 1) для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; 2) дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим пункту 36 п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF останови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] , виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статтею 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T08:55:55Z

Serhii.korniiko: /* Перелік необхідних документів: */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
== Право на допомогу ==
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг" затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг].

== Куди звертатися ==
Починаючи з 1 липня 2025 року призначення і виплата допомоги сім’ям з дітьми здійснюються органами Пенсійного фонду України незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги сім’ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення/органами Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи) з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми (далі - заяви з необхідними документами та/або відомостями) приймаються від громадян органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 липня 2025 р., зокрема у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія) незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

За наявності технічної можливості засобами Порталу Дія можна подати заяву в разі звернення за призначенням допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною. Заява з необхідними документами та/або відомостями засобами Порталу Дія подається в електронній формі з урахуванням особливостей, визначених у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n628 59-69] цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n628 Порядку].

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження відповідному уповноваженому органу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

== Перелік необхідних документів: ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення), опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради або суду про встановлення опіки, піклування), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), селищної, сільської ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими МОЗ (далі - довідка про захворювання дитини) (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки про захворювання дитини регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

Якщо для отримання допомоги сім’ям з дітьми необхідно подати документи та/або відомості, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах, або якщо такі документи та/або відомості можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, такі документи та/або відомості не подаються, а в заяві зазначаються відомості, необхідні для верифікації особи та отримання даних з відповідних реєстрів і надання допомоги сім’ям з дітьми (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим пункту 36 п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF останови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] , виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статтею 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T08:47:10Z

Serhii.korniiko: /* Куди звертатися */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
== Право на допомогу ==
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг" затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг].

== Куди звертатися ==
Починаючи з 1 липня 2025 року призначення і виплата допомоги сім’ям з дітьми здійснюються органами Пенсійного фонду України незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги сім’ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення/органами Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи) з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми (далі - заяви з необхідними документами та/або відомостями) приймаються від громадян органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 липня 2025 р., зокрема у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія) незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

За наявності технічної можливості засобами Порталу Дія можна подати заяву в разі звернення за призначенням допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною. Заява з необхідними документами та/або відомостями засобами Порталу Дія подається в електронній формі з урахуванням особливостей, визначених у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n628 59-69] цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n628 Порядку].

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження відповідному уповноваженому органу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

== Перелік необхідних документів: ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441];

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення) опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими Міністерством охорони здоров′я (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

У деяких випадках, коли особа не може самостійно зібрати вищезаначені документи (у зв’язку зі станом здоров’я або з інших поважних причин), за наявності її письмової заяви, збір документів покладається на органи, що призначають допомогу.
== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим пункту 36 п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF останови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] , виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статтею 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T08:40:33Z

Serhii.korniiko: /* Куди звертатися */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
== Право на допомогу ==
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг" затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг].

== Куди звертатися ==
Починаючи з 1 липня 2025 року призначення і виплата допомоги сім’ям з дітьми здійснюються органами Пенсійного фонду України незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги сім’ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення/органами Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи) з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми (далі - заяви з необхідними документами та/або відомостями) приймаються від громадян органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 липня 2025 р., зокрема у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія) незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

== Перелік необхідних документів: ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441];

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення) опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими Міністерством охорони здоров′я (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

У деяких випадках, коли особа не може самостійно зібрати вищезаначені документи (у зв’язку зі станом здоров’я або з інших поважних причин), за наявності її письмової заяви, збір документів покладається на органи, що призначають допомогу.
== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим пункту 36 п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF останови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] , виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статтею 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T08:22:48Z

Serhii.korniiko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
== Право на допомогу ==
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг" затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг].

== Куди звертатися ==
Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій (військових адміністрацій) лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Порядку]).

У період воєнного стану для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, заявник, який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає заяву з необхідними документами та/або відомостями до органу соціального захисту населення за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Якщо заявник зазначає відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, така заява з необхідними документами та/або відомостями може надсилатися на поштову адресу регіонального органу соціального захисту населення у відповідному регіоні.

Якщо у відповідному регіоні всі органи соціального захисту населення не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, заяви з необхідними документами та/або відомостями передаються в електронній формі департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації.

== Перелік необхідних документів: ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441];

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення) опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими Міністерством охорони здоров′я (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

У деяких випадках, коли особа не може самостійно зібрати вищезаначені документи (у зв’язку зі станом здоров’я або з інших поважних причин), за наявності її письмової заяви, збір документів покладається на органи, що призначають допомогу.
== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим пункту 36 п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF останови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] , виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статтею 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T08:20:41Z

Serhii.korniiko: /* Право на допомогу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією] , затвердженого Мінреінтеграції (далі - відповідні території).

строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких медико-соціальні експертні комісії тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії.

Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно).

2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.

При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію.

3) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"], крім підпункту 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"], протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.
|}
== Право на допомогу ==
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг" затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг].

== Куди звертатися ==
Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій (військових адміністрацій) лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Порядку]).

У період воєнного стану для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, заявник, який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає заяву з необхідними документами та/або відомостями до органу соціального захисту населення за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Якщо заявник зазначає відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, така заява з необхідними документами та/або відомостями може надсилатися на поштову адресу регіонального органу соціального захисту населення у відповідному регіоні.

Якщо у відповідному регіоні всі органи соціального захисту населення не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, заяви з необхідними документами та/або відомостями передаються в електронній формі департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації.

== Перелік необхідних документів: ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441];

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення) опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими Міністерством охорони здоров′я (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

У деяких випадках, коли особа не може самостійно зібрати вищезаначені документи (у зв’язку зі станом здоров’я або з інших поважних причин), за наявності її письмової заяви, збір документів покладається на органи, що призначають допомогу.
== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим пункту 36 п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF останови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] , виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статтею 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T08:12:14Z

Serhii.korniiko: /* Право на допомогу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією] , затвердженого Мінреінтеграції (далі - відповідні території).

строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких медико-соціальні експертні комісії тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії.

Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно).

2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.

При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію.

3) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"], крім підпункту 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"], протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.
|}
== Право на допомогу ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається одному з батьків, усиновлювачів, прийомних батьків, батьків-вихователів опікуну, піклувальнику (далі - законний представник дитини), який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів (пункт 423 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751] (далі - Порядок).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг" затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг].

== Куди звертатися ==
Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій (військових адміністрацій) лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Порядку]).

У період воєнного стану для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, заявник, який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає заяву з необхідними документами та/або відомостями до органу соціального захисту населення за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Якщо заявник зазначає відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, така заява з необхідними документами та/або відомостями може надсилатися на поштову адресу регіонального органу соціального захисту населення у відповідному регіоні.

Якщо у відповідному регіоні всі органи соціального захисту населення не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, заяви з необхідними документами та/або відомостями передаються в електронній формі департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації.

== Перелік необхідних документів: ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441];

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення) опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими Міністерством охорони здоров′я (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

У деяких випадках, коли особа не може самостійно зібрати вищезаначені документи (у зв’язку зі станом здоров’я або з інших поважних причин), за наявності її письмової заяви, збір документів покладається на органи, що призначають допомогу.
== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим пункту 36 п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF останови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] , виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статтею 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T08:02:53Z

Serhii.korniiko: /* Право на допомогу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією] , затвердженого Мінреінтеграції (далі - відповідні території).

строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких медико-соціальні експертні комісії тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії.

Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно).

2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.

При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію.

3) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"], крім підпункту 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"], протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.
|}
== Право на допомогу ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається одному з батьків, усиновлювачів, прийомних батьків, батьків-вихователів опікуну, піклувальнику (далі - законний представник дитини), який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів (пункт 423 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751] (далі - Порядок).

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг], затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Куди звертатися ==
Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій (військових адміністрацій) лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Порядку]).

У період воєнного стану для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, заявник, який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає заяву з необхідними документами та/або відомостями до органу соціального захисту населення за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Якщо заявник зазначає відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, така заява з необхідними документами та/або відомостями може надсилатися на поштову адресу регіонального органу соціального захисту населення у відповідному регіоні.

Якщо у відповідному регіоні всі органи соціального захисту населення не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, заяви з необхідними документами та/або відомостями передаються в електронній формі департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації.

== Перелік необхідних документів: ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441];

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення) опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими Міністерством охорони здоров′я (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

У деяких випадках, коли особа не може самостійно зібрати вищезаначені документи (у зв’язку зі станом здоров’я або з інших поважних причин), за наявності її письмової заяви, збір документів покладається на органи, що призначають допомогу.
== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим пункту 36 п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF останови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] , виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статтею 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-03T07:47:34Z

Serhii.korniiko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією] , затвердженого Мінреінтеграції (далі - відповідні території).

строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких медико-соціальні експертні комісії тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії.

Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно).

2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.

При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію.

3) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"], крім підпункту 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"], протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.
|}
== Право на допомогу ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність (далі - допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною) (пункти 423 - 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751] (далі - Порядок).

Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, іншим іноземцям, які мають право на державну допомогу на умовах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"], іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг], затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Куди звертатися ==
Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій (військових адміністрацій) лише в разі надіслання їх із використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Порядку]).

У період воєнного стану для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, заявник, який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає заяву з необхідними документами та/або відомостями до органу соціального захисту населення за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Якщо заявник зазначає відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, така заява з необхідними документами та/або відомостями може надсилатися на поштову адресу регіонального органу соціального захисту населення у відповідному регіоні.

Якщо у відповідному регіоні всі органи соціального захисту населення не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, заяви з необхідними документами та/або відомостями передаються в електронній формі департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації.

== Перелік необхідних документів: ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441];

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення) опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими Міністерством охорони здоров′я (пункт 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

У деяких випадках, коли особа не може самостійно зібрати вищезаначені документи (у зв’язку зі станом здоров’я або з інших поважних причин), за наявності її письмової заяви, збір документів покладається на органи, що призначають допомогу.
== Розмір ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»]
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=42%2D5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 425 Порядку]).

Державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.
== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати органові соціального захисту населення за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги. (пункт 426 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. Порядку]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною.
У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим пункту 36 п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF останови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] , виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD.-,%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D статтею 186 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»] .
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Порядок набуття права власності на будинковолодіння, яке відноситься до типу колгоспного двору

2025-08-04T08:40:58Z

Serhii.korniiko: /* Хто має право власності на майно, яке відноситься до колгоспного двору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] (втратив чинність 01 січня 2004 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закон України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-XII] (втратив чинність 20 червня 2007 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm Постанова Державного комітету СРСР по статистиці від 25 травня 1960 року № 69 "Про затвердження Вказівок по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів"] (втратила чинність 22 лютого 1995 року)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування]"

== Загальна інформація ==
Колгоспний двір, за положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української РСР], визначався як сімейно-трудове об’єднання осіб, усі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

З введенням у дію з 15 квітня 1991 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/697-12#Text Закону України «Про власність»] колгоспні двори ліквідовано, і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120–126 ЦК УРСР 1963 року.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69].
== Хто має право власності на майно, яке відноситься до колгоспного двору ==
Згідно зі статтями 120, 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української РСР], майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності, і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до абзацу другого пункту 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане '''до 15 квітня 1991 року''' мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

Працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору. Це правило не поширюється за умови призову такого члена двору на військову службу, його навчання в навчальному закладі чи хвороби (стаття 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V]).

== Порядок застосування норм, що регулюють вирішення питань пов'язаних із майном колгоспного двору ==
Пунктом 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] передбачено, що положення статей 17, 18 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закону України "Про власність"] щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім'я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі статтею 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/885-12 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність"], загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

== Порядок набуття права власності на майно колгоспного двору ==
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За приписами статтей 120, 121, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI], майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні.

Відповідно до статті 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Статтею 1226 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|з моменту державної реєстрації цього майна]] (частина друга статті 1299 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна (підпункт 4.18 пункту 4 глави 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5])

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в судовому порядку]] (підпункт 4.21 пункту 4 глави 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5]).

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36756761 Постанова Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-145цс13]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42202976 Постанова Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року у справі № 6-192цс14] (застосування норм статей 120, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] без з'ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим)
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53660477 Постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15 (спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору)]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83301791 Постанова Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 346/4483/16-ц]

== Див. також ==
* [[Спадкування майна колгоспного двору]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок набуття права власності на будинковолодіння, яке відноситься до типу колгоспного двору

2025-08-04T08:38:06Z

Serhii.korniiko: /* Порядок набуття права власності на майно колгоспного двору */

Порядок набуття права власності на будинковолодіння, яке відноситься до типу колгоспного двору

2025-08-04T08:27:41Z

Serhii.korniiko: /* Порядок оформлення права власності на будинковолодіння колгоспного типу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] (втратив чинність 01 січня 2004 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закон України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-XII] (втратив чинність 20 червня 2007 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm Постанова Державного комітету СРСР по статистиці від 25 травня 1960 року № 69 "Про затвердження Вказівок по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів"] (втратила чинність 22 лютого 1995 року)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування]"

== Загальна інформація ==
Колгоспний двір, за положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української РСР], визначався як сімейно-трудове об’єднання осіб, усі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

З введенням у дію з 15 квітня 1991 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/697-12#Text Закону України «Про власність»] колгоспні двори ліквідовано, і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120–126 ЦК УРСР 1963 року.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69].
== Хто має право власності на майно, яке відноситься до колгоспного двору ==
Згідно зі статтями 120, 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української РСР], майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності, і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до абзацу другого пункту 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане '''до 15 квітня 1991 року''' мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

Працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору. Це правило не поширюється за умови призову такого члена двору на військову службу, його навчання в навчальному закладі чи хвороби (стаття 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V]).

== Порядок застосування норм, що регулюють вирішення питань пов'язаних із майном колгоспного двору ==
Пунктом 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] передбачено, що положення статей 17, 18 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закону України "Про власність"] щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім'я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі статтею 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/885-12 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність"], загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

== Порядок набуття права власності на майно колгоспного двору ==
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За приписами статтей 120, 121, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI], майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні.

Відповідно до статті 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Статтею 1226 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|з моменту державної реєстрації цього майна]] (частина друга статті 1299 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Відповідно до підпунктів 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5], видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна|заборони]] та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в судовому порядку]].

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36756761 Постанова Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-145цс13]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42202976 Постанова Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року у справі № 6-192цс14] (застосування норм статей 120, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] без з'ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим)
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53660477 Постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15 (спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору)]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83301791 Постанова Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 346/4483/16-ц]

== Див. також ==
* [[Спадкування майна колгоспного двору]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок набуття права власності на будинковолодіння, яке відноситься до типу колгоспного двору

2025-08-04T08:01:58Z

Serhii.korniiko: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] (втратив чинність 01 січня 2004 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закон України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-XII] (втратив чинність 20 червня 2007 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm Постанова Державного комітету СРСР по статистиці від 25 травня 1960 року № 69 "Про затвердження Вказівок по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів"] (втратила чинність 22 лютого 1995 року)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування]"

== Загальна інформація ==
Колгоспний двір, за положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української РСР], визначався як сімейно-трудове об’єднання осіб, усі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

З введенням у дію з 15 квітня 1991 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/697-12#Text Закону України «Про власність»] колгоспні двори ліквідовано, і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120–126 ЦК УРСР 1963 року.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69].
== Хто має право власності на майно, яке відноситься до колгоспного двору ==
Згідно зі статтями 120, 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української РСР], майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності, і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до абзацу другого пункту 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане '''до 15 квітня 1991 року''' мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

Працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору. Це правило не поширюється за умови призову такого члена двору на військову службу, його навчання в навчальному закладі чи хвороби (стаття 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V]).

== Порядок застосування норм, що регулюють вирішення питань пов'язаних із майном колгоспного двору ==
Пунктом 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] передбачено, що положення статей 17, 18 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закону України "Про власність"] щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім'я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі статтею 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/885-12 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність"], загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

== Порядок оформлення права власності на будинковолодіння колгоспного типу ==
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За приписами статтей 120, 121, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI], майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні.

Відповідно до статті 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (1217 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Статтею 1226 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|з моменту державної реєстрації цього майна]] (частина друга статті 1299 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Відповідно до підпунктів 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5], видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна|заборони]] та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в судовому порядку]].

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36756761 Постанова Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-145цс13]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42202976 Постанова Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року у справі № 6-192цс14] (застосування норм статей 120, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] без з'ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим)
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53660477 Постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15 (спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору)]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83301791 Постанова Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 346/4483/16-ц]

== Див. також ==
* [[Спадкування майна колгоспного двору]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок набуття права власності на будинковолодіння, яке відноситься до типу колгоспного двору

2025-08-04T07:32:16Z

Serhii.korniiko: /* Зразок позовної заяви */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] (втратив чинність 01 січня 2004 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закон України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-XII] (втратив чинність 20 червня 2007 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm Постанова Державного комітету СРСР по статистиці від 25 травня 1960 року № 69 "Про затвердження Вказівок по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів"] (втратила чинність 22 лютого 1995 року)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування]"

== Загальна інформація ==
Згідно з положеннями статті 120 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V] майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.

Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69].

Працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору. Це правило не поширюється за умови призову такого члена двору на військову службу, його навчання в навчальному закладі чи хвороби (стаття 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V]).
== Хто має право власності на майно, яке відноситься до колгоспного двору ==
Відповідно до абзацу другого пункту 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане '''до 15 квітня 1991 року''' мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
== Порядок застосування норм, що регулюють вирішення питань пов'язаних із майном колгоспного двору ==
Пунктом 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] передбачено, що положення статей 17, 18 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закону України "Про власність"] щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

1) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

2)розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

3) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім'я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

4) згідно зі статтею 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/885-12 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність"], загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
== Порядок оформлення права власності на будинковолодіння колгоспного типу ==
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За приписами статтей 120, 121, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI], майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні.

Відповідно до статті 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (1217 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Статтею 1226 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|з моменту державної реєстрації цього майна]] (частина друга статті 1299 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Відповідно до підпунктів 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5], видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна|заборони]] та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в судовому порядку]].

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36756761 Постанова Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-145цс13]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42202976 Постанова Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року у справі № 6-192цс14] (застосування норм статей 120, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] без з'ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим)
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53660477 Постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15 (спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору)]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83301791 Постанова Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 346/4483/16-ц]

== Див. також ==
* [[Спадкування майна колгоспного двору]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок набуття права власності на будинковолодіння, яке відноситься до типу колгоспного двору

2025-08-04T07:26:39Z

Serhii.korniiko: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] (втратив чинність 01 січня 2004 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закон України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-XII] (втратив чинність 20 червня 2007 року)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm Постанова Державного комітету СРСР по статистиці від 25 травня 1960 року № 69 "Про затвердження Вказівок по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів"] (втратила чинність 22 лютого 1995 року)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування]"

== Загальна інформація ==
Згідно з положеннями статті 120 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V] майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.

Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими [http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_16639.htm постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69].

Працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору. Це правило не поширюється за умови призову такого члена двору на військову службу, його навчання в навчальному закладі чи хвороби (стаття 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V]).
== Хто має право власності на майно, яке відноситься до колгоспного двору ==
Відповідно до абзацу другого пункту 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане '''до 15 квітня 1991 року''' мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
== Порядок застосування норм, що регулюють вирішення питань пов'язаних із майном колгоспного двору ==
Пунктом 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"] передбачено, що положення статей 17, 18 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12 Закону України "Про власність"] щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

1) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

2)розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

3) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім'я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

4) згідно зі статтею 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/885-12 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність"], загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
== Порядок оформлення права власності на будинковолодіння колгоспного типу ==
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За приписами статтей 120, 121, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI], майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні.

Відповідно до статті 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (1217 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Статтею 1226 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|з моменту державної реєстрації цього майна]] (частина друга статті 1299 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Відповідно до підпунктів 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5], видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна|заборони]] та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в судовому порядку]].

== Зразок позовної заяви ==
[https://docs.google.com/document/d/1jvCzFjn1mfI6NkzEejitlz1CnmvEW52y45g_yx6fyZs/edit?usp=sharing Зразок позовної заяви про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями в порядку спадкування]

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36756761 Постанова Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-145цс13]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42202976 Постанова Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року у справі № 6-192цс14] (застосування норм статей 120, 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI] без з'ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим)
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53660477 Постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15 (спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору)]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83301791 Постанова Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 346/4483/16-ц]

== Див. також ==
* [[Спадкування майна колгоспного двору]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Суди]]

Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому

2025-06-04T07:07:54Z

Serhii.korniiko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1673-18 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання" від 2 вересня 2014 року № 1673-VII]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 "Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури"]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.04.2019 р. № 104]

== Основні поняття ==
Щоб отримати можливість реєстрації місця проживання у будинку, необхідно спочатку змінити його статус з дачного (садового) на жилий, а для цього потрібно дачний будинок привести у відповідність [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку|будівельним нормам]].

'''Будинок дачний''' - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання (пункт 3.10 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Будинок садовий''' - будiвля для лiтнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площi забудови, зовнiшнiх конструкцiй та iнженерного обладнання не вiдповiдає нормативам, установленим для житлових будинкiв (пункт 3.11 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Житловий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (абзац другий підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).
== Куди звернутися ==
Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
[[Файл:Переведення дачного (садового) будинку в жилий.jpg|міні|<nowiki>https://te.20minut.ua/Groshi/dachniy-budinok-mozhna-bude-pereoformiti-v-zhitloviy-10623658.html</nowiki>]]
== Перелік необхідних документів ==
Власник (або уповноважена ним особа) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, сільському голові (якщо виконавчий орган не утворено) у паперовій формі особисто (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет користувача [https://e-construction.gov.ua/ Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва] або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом власника:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF заяву встановленого зразка];
* копія документа, що підтверджує право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку (крім випадку, коли право власності на такий будинок зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]);
* письмову згоду співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
* звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам, підписаний виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, створений виключно з використанням [https://e-construction.gov.ua/reestri Реєстру будівельної діяльності] у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера.
Технічний огляд дачного чи садового будинку проводиться з метою визначення відповідності фактичного стану садового або дачного будинку новому функціональному призначенню та надання в разі потреби рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання вишукувальних робіт на підставі укладеного '''договору''' суб’єктом господарювання, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури"].

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
== Вартість ==
Переведення дачних і садових будинків у жилі будинки здійснюється '''безоплатно'''.
== Прийняття рішення ==
'''Протягом місяця''' з дня надходження документів орган місцевого самоврядування приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні, яке у триденний строк з дня прийняття рішення видається або надсилається власникові рекомендованим листом з описом вкладення, або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему. У разі подання заяви про переведення дачного або садового будинку у жилий будинок через центр надання адміністративних послуг рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, видається через зазначені центри.

Рішення про переведення є '''підставою''' для використання дачних і садових будинків як житло, зокрема для [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|реєстрації місця проживання]].
== Підстави для відмови ==
# неподання всіх документів;
# виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
# встановлення відсутності у дачному чи садовому будинку діючої протягом року системи опалення для забезпечення експлуатації будинку та/або її невідповідність державним будівельним нормам, що встановлюють вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування;
# встановлення наявності у дачному чи садовому будинку деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій. (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право '''повторно подати документи''' після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядок] не містить жодних вимог до цільового призначення земельної ділянки, на якій розміщений дачний будинок. Однак питання щодо [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельної ділянки]] може виникнути в майбутньому, оскільки попередньо земельна ділянка надавалася, як правило, для ведення садівництва або індивідуального дачного будівництва, а не для будівництва і обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд.
== Порядок реєстрації місця проживання/перебування ==
Порядок реєстрації місця проживання особи регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265]. Детальніше - за [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|посиланням.]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88495328?fbclid=IwAR20t2ILgHZlHduILmjVZbFEP5SmuJku8pqE_WQ8NrA1oAoxY0WJdUdv84U Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 363/541/16-а] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321], передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. При цьому жодна з таких підстав не пов'язана із цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований відповідний будинок).
== Див. також ==
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
* [[Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому

2025-06-04T07:02:01Z

Serhii.korniiko: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1673-18 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання" від 2 вересня 2014 року № 1673-VII]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 "Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури"]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.04.2019 р. № 104]

== Основні поняття ==
Щоб отримати можливість реєстрації місця проживання у будинку, необхідно спочатку змінити його статус з дачного (садового) на жилий, а для цього потрібно дачний будинок привести у відповідність [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку|будівельним нормам]].

'''Будинок дачний''' - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання (пункт 3.10 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Будинок садовий''' - будiвля для лiтнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площi забудови, зовнiшнiх конструкцiй та iнженерного обладнання не вiдповiдає нормативам, установленим для житлових будинкiв (пункт 3.11 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Житловий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (абзац другий підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).
== Куди звернутися ==
Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
[[Файл:Переведення дачного (садового) будинку в жилий.jpg|міні|<nowiki>https://te.20minut.ua/Groshi/dachniy-budinok-mozhna-bude-pereoformiti-v-zhitloviy-10623658.html</nowiki>]]
== Перелік необхідних документів ==
Власник (або уповноважена ним особа) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, сільському голові (якщо виконавчий орган не утворено) у паперовій формі особисто (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет користувача [https://e-construction.gov.ua/ Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва] або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом власника:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF заяву встановленого зразка];
* копія документа, що підтверджує право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку (крім випадку, коли право власності на такий будинок зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]);
* письмову згоду співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
* звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам, підписаний виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, створений виключно з використанням [https://e-construction.gov.ua/reestri Реєстру будівельної діяльності] у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера.
Технічний огляд дачного чи садового будинку проводиться з метою визначення відповідності фактичного стану садового або дачного будинку новому функціональному призначенню та надання в разі потреби рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання вишукувальних робіт на підставі укладеного '''договору''' суб’єктом господарювання, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури"].

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
== Вартість ==
Переведення дачних і садових будинків у жилі будинки здійснюється '''безоплатно'''.
== Прийняття рішення ==
'''Протягом місяця''' з дня надходження документів орган місцевого самоврядування приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні, яке у триденний строк з дня прийняття рішення видається або надсилається власникові рекомендованим листом з описом вкладення, або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему. У разі подання заяви про переведення дачного або садового будинку у жилий будинок через центр надання адміністративних послуг рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, видається через зазначені центри.

Рішення про переведення є '''підставою''' для використання дачних і садових будинків як житло, зокрема для [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|реєстрації місця проживання]].
== Підстави для відмови ==
# неподання всіх документів;
# виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
# встановлення відсутності у дачному чи садовому будинку діючої протягом року системи опалення для забезпечення експлуатації будинку та/або її невідповідність державним будівельним нормам, що встановлюють вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування;
# встановлення наявності у дачному чи садовому будинку деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій. (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право '''повторно подати документи''' після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядок] не містить жодних вимог до цільового призначення земельної ділянки, на якій розміщений дачний будинок. Однак питання щодо [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельної ділянки]] може виникнути в майбутньому, оскільки попередньо земельна ділянка надавалася, як правило, для ведення садівництва або індивідуального дачного будівництва, а не для будівництва і обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд.
== Порядок реєстрації місця проживання/перебування ==
Порядок реєстрації місця проживання особи регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265]. Детальніше - за [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|посиланням.]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88495328?fbclid=IwAR20t2ILgHZlHduILmjVZbFEP5SmuJku8pqE_WQ8NrA1oAoxY0WJdUdv84U Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 363/541/16-а] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321], передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. При цьому жодна з таких підстав не пов'язана із цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований відповідний будинок).
== Див. також ==
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
* [[Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому

2025-06-04T06:53:32Z

Serhii.korniiko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1673-18 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання" від 2 вересня 2014 року № 1673-VII]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 "Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури"]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.04.2019 р. № 104]

== Основні поняття ==
Щоб отримати можливість реєстрації місця проживання у будинку, необхідно спочатку змінити його статус з дачного (садового) на жилий, а для цього потрібно дачний будинок привести у відповідність [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку|будівельним нормам]].

'''Будинок дачний''' - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання (пункт 3.10 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Будинок садовий''' - будiвля для лiтнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площi забудови, зовнiшнiх конструкцiй та iнженерного обладнання не вiдповiдає нормативам, установленим для житлових будинкiв (пункт 3.11 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Житловий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (абзац другий підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).
== Куди звернутися ==
Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
[[Файл:Переведення дачного (садового) будинку в жилий.jpg|міні|<nowiki>https://te.20minut.ua/Groshi/dachniy-budinok-mozhna-bude-pereoformiti-v-zhitloviy-10623658.html</nowiki>]]
== Перелік необхідних документів ==
Власник (або уповноважена ним особа) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, сільському голові (якщо виконавчий орган не утворено) у паперовій формі особисто (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет користувача [https://e-construction.gov.ua/ Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва] або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом власника:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF заяву встановленого зразка];
* копія документа, що підтверджує право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку (крім випадку, коли право власності на такий будинок зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]);
* письмову згоду співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
* звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам, підписаний виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, створений виключно з використанням [https://e-construction.gov.ua/reestri Реєстру будівельної діяльності] у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера.
# відповідність вимогам пункту 5.6 розділу 5 [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"] у частині висоти житлових приміщень (не менш як 2,5 метра);
# відсутність деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку;
# наявність діючої системи опалення для забезпечення експлуатації будинку протягом року відповідно до [http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/building/tech-reg/normuvannia/derzhavni-ta-galuzevi-budivelni-normi/derzhavni-ta-galuzevi-budivelni-normi-2/ ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування"];
# відповідність вимогам [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій"] у частині дотримання санітарних та протипожежних розривів;
# відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"].
Технічний огляд дачного чи садового будинку проводиться з метою визначення відповідності фактичного стану садового або дачного будинку новому функціональному призначенню та надання в разі потреби рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання вишукувальних робіт на підставі укладеного '''договору''' суб’єктом господарювання, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури"].

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
== Вартість ==
Переведення дачних і садових будинків у жилі будинки здійснюється '''безоплатно'''.
== Прийняття рішення ==
'''Протягом місяця''' з дня надходження документів орган місцевого самоврядування приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні, яке у триденний строк з дня прийняття рішення видається або надсилається власникові рекомендованим листом з описом вкладення, або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему. У разі подання заяви про переведення дачного або садового будинку у жилий будинок через центр надання адміністративних послуг рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, видається через зазначені центри.

Рішення про переведення є '''підставою''' для використання дачних і садових будинків як житло, зокрема для [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|реєстрації місця проживання]].
== Підстави для відмови ==
# неподання всіх документів;
# виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
# встановлення відсутності у дачному чи садовому будинку діючої протягом року системи опалення для забезпечення експлуатації будинку та/або її невідповідність державним будівельним нормам, що встановлюють вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування;
# встановлення наявності у дачному чи садовому будинку деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій. (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право '''повторно подати документи''' після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядок] не містить жодних вимог до цільового призначення земельної ділянки, на якій розміщений дачний будинок. Однак питання щодо [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельної ділянки]] може виникнути в майбутньому, оскільки попередньо земельна ділянка надавалася, як правило, для ведення садівництва або індивідуального дачного будівництва, а не для будівництва і обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд.
== Порядок реєстрації місця проживання/перебування ==
Порядок реєстрації місця проживання особи регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265]. Детальніше - за [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|посиланням.]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88495328?fbclid=IwAR20t2ILgHZlHduILmjVZbFEP5SmuJku8pqE_WQ8NrA1oAoxY0WJdUdv84U Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 363/541/16-а] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321], передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. При цьому жодна з таких підстав не пов'язана із цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований відповідний будинок).
== Див. також ==
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
* [[Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому

2025-06-04T06:50:14Z

Serhii.korniiko: /* Основні поняття */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1673-18 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання" від 2 вересня 2014 року № 1673-VII]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 "Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури"]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.04.2019 р. № 104]

== Основні поняття ==
Щоб отримати можливість реєстрації місця проживання у будинку, необхідно спочатку змінити його статус з дачного (садового) на жилий, а для цього потрібно дачний будинок привести у відповідність [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку|будівельним нормам]].

'''Будинок дачний''' - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання (пункт 3.10 [https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/b_2_2_12/1-1-0-1802 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Будинок садовий''' - будiвля для лiтнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площi забудови, зовнiшнiх конструкцiй та iнженерного обладнання не вiдповiдає нормативам, установленим для житлових будинкiв (пункт 3.11 [https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/b_2_2_12/1-1-0-1802 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Житловий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (абзац другий підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).
== Куди звернутися ==
Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
[[Файл:Переведення дачного (садового) будинку в жилий.jpg|міні|<nowiki>https://te.20minut.ua/Groshi/dachniy-budinok-mozhna-bude-pereoformiti-v-zhitloviy-10623658.html</nowiki>]]
== Перелік необхідних документів ==
Власник (або уповноважена ним особа) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, сільському голові (якщо виконавчий орган не утворено) у паперовій формі особисто (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет користувача [https://e-construction.gov.ua/ Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва] або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом власника:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF заяву встановленого зразка];
* копія документа, що підтверджує право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку (крім випадку, коли право власності на такий будинок зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]);
* письмову згоду співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
* звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам, підписаний виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, створений виключно з використанням [https://e-construction.gov.ua/reestri Реєстру будівельної діяльності] у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера.
# відповідність вимогам пункту 5.6 розділу 5 [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"] у частині висоти житлових приміщень (не менш як 2,5 метра);
# відсутність деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку;
# наявність діючої системи опалення для забезпечення експлуатації будинку протягом року відповідно до [http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/building/tech-reg/normuvannia/derzhavni-ta-galuzevi-budivelni-normi/derzhavni-ta-galuzevi-budivelni-normi-2/ ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування"];
# відповідність вимогам [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій"] у частині дотримання санітарних та протипожежних розривів;
# відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"].
Технічний огляд дачного чи садового будинку проводиться з метою визначення відповідності фактичного стану садового або дачного будинку новому функціональному призначенню та надання в разі потреби рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання вишукувальних робіт на підставі укладеного '''договору''' суб’єктом господарювання, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури"].

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
== Вартість ==
Переведення дачних і садових будинків у жилі будинки здійснюється '''безоплатно'''.
== Прийняття рішення ==
'''Протягом місяця''' з дня надходження документів орган місцевого самоврядування приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні, яке у триденний строк з дня прийняття рішення видається або надсилається власникові рекомендованим листом з описом вкладення, або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему. У разі подання заяви про переведення дачного або садового будинку у жилий будинок через центр надання адміністративних послуг рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, видається через зазначені центри.

Рішення про переведення є '''підставою''' для використання дачних і садових будинків як житло, зокрема для [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|реєстрації місця проживання]].
== Підстави для відмови ==
# неподання всіх документів;
# виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
# встановлення відсутності у дачному чи садовому будинку діючої протягом року системи опалення для забезпечення експлуатації будинку та/або її невідповідність державним будівельним нормам, що встановлюють вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування;
# встановлення наявності у дачному чи садовому будинку деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій. (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право '''повторно подати документи''' після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядок] не містить жодних вимог до цільового призначення земельної ділянки, на якій розміщений дачний будинок. Однак питання щодо [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельної ділянки]] може виникнути в майбутньому, оскільки попередньо земельна ділянка надавалася, як правило, для ведення садівництва або індивідуального дачного будівництва, а не для будівництва і обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд.
== Порядок реєстрації місця проживання/перебування ==
Порядок реєстрації місця проживання особи регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265]. Детальніше - за [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|посиланням.]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88495328?fbclid=IwAR20t2ILgHZlHduILmjVZbFEP5SmuJku8pqE_WQ8NrA1oAoxY0WJdUdv84U Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 363/541/16-а] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321], передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. При цьому жодна з таких підстав не пов'язана із цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований відповідний будинок).
== Див. також ==
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
* [[Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому

2025-06-04T06:24:58Z

Serhii.korniiko: /* Основні поняття */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1673-18 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання" від 2 вересня 2014 року № 1673-VII]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 "Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури"]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
== Основні поняття ==
Щоб отримати можливість реєстрації місця проживання у будинку, необхідно спочатку змінити його статус з дачного (садового) на жилий, а для цього потрібно дачний будинок привести у відповідність [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку|будівельним нормам]].

'''Дачний будинок''' - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання ([https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/b_2_2_12/1-1-0-1802 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Садовий будинок''' - будiвля для лiтнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площi забудови, зовнiшнiх конструкцiй та iнженерного обладнання не вiдповiдає нормативам, установленим для житлових будинкiв ([https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/b_2_2_12/1-1-0-1802 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Житловий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (абзац другий підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).
== Куди звернутися ==
Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
[[Файл:Переведення дачного (садового) будинку в жилий.jpg|міні|<nowiki>https://te.20minut.ua/Groshi/dachniy-budinok-mozhna-bude-pereoformiti-v-zhitloviy-10623658.html</nowiki>]]
== Перелік необхідних документів ==
Власник (або уповноважена ним особа) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, сільському голові (якщо виконавчий орган не утворено) у паперовій формі особисто (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет користувача [https://e-construction.gov.ua/ Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва] або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом власника:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF заяву встановленого зразка];
* копія документа, що підтверджує право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку (крім випадку, коли право власності на такий будинок зареєстровано в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]);
* письмову згоду співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
* звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам, підписаний виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, створений виключно з використанням [https://e-construction.gov.ua/reestri Реєстру будівельної діяльності] у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера.
# відповідність вимогам пункту 5.6 розділу 5 [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"] у частині висоти житлових приміщень (не менш як 2,5 метра);
# відсутність деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку;
# наявність діючої системи опалення для забезпечення експлуатації будинку протягом року відповідно до [http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/building/tech-reg/normuvannia/derzhavni-ta-galuzevi-budivelni-normi/derzhavni-ta-galuzevi-budivelni-normi-2/ ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування"];
# відповідність вимогам [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій"] у частині дотримання санітарних та протипожежних розривів;
# відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"].
Технічний огляд дачного чи садового будинку проводиться з метою визначення відповідності фактичного стану садового або дачного будинку новому функціональному призначенню та надання в разі потреби рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання вишукувальних робіт на підставі укладеного '''договору''' суб’єктом господарювання, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури"].

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
== Вартість ==
Переведення дачних і садових будинків у жилі будинки здійснюється '''безоплатно'''.
== Прийняття рішення ==
'''Протягом місяця''' з дня надходження документів орган місцевого самоврядування приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні, яке у триденний строк з дня прийняття рішення видається або надсилається власникові рекомендованим листом з описом вкладення, або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему. У разі подання заяви про переведення дачного або садового будинку у жилий будинок через центр надання адміністративних послуг рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, видається через зазначені центри.

Рішення про переведення є '''підставою''' для використання дачних і садових будинків як житло, зокрема для [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|реєстрації місця проживання]].
== Підстави для відмови ==
# неподання всіх документів;
# виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
# встановлення відсутності у дачному чи садовому будинку діючої протягом року системи опалення для забезпечення експлуатації будинку та/або її невідповідність державним будівельним нормам, що встановлюють вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування;
# встановлення наявності у дачному чи садовому будинку деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій. (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право '''повторно подати документи''' після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Порядку]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядок] не містить жодних вимог до цільового призначення земельної ділянки, на якій розміщений дачний будинок. Однак питання щодо [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельної ділянки]] може виникнути в майбутньому, оскільки попередньо земельна ділянка надавалася, як правило, для ведення садівництва або індивідуального дачного будівництва, а не для будівництва і обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд.
== Порядок реєстрації місця проживання/перебування ==
Порядок реєстрації місця проживання особи регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265]. Детальніше - за [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|посиланням.]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88495328?fbclid=IwAR20t2ILgHZlHduILmjVZbFEP5SmuJku8pqE_WQ8NrA1oAoxY0WJdUdv84U Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 363/541/16-а] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321], передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. При цьому жодна з таких підстав не пов'язана із цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований відповідний будинок).
== Див. також ==
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
* [[Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя)

2025-04-04T06:54:52Z

Serhii.korniiko: Зміни внесені до розділу "Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя"

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 480 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09/page Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:

1) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"];

2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей (заборон), визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]
|}
== Поняття спільної сумісної власності та її особливості ==
'''Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1996 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%94%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 3 ст. 368 ЦК України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного кодексу України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 Сімейного кодексу України]. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
== Спадкування майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5731 ст. 1226 Цивільного кодексу України] частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власностімає право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя.
== Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя ==
'''Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2011.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83. Глава 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5])'''.'''

У разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя (колишнього подружжя), на частку якого другий із подружжя (колишній з подружжя), що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя (колишнього з подружжя), що залишився живим.

Повідомлення надсилається засобами поштового зв’язку, а спадкоємці, які прибули до приватного нотаріуса, державної нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя (колишнього з подружжя), що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6972 абзацами другим] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6974 четвертим] пункту 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, підпунктом 2.5 пункту 2 цієї глави.

'''Підстави видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя)'''

При видачі свідоцтва нотаріус витребовує документ, який посвідчує шлюбні відносини та/або розірвання шлюбу, в порядку, встановленому чинним законодавством, або отримує ці відомості шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно, крім випадків, передбачених

Якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя (колишнього подружжя) на таке майно, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n62 пунктом 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України].

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) в разі смерті одного з них нотаріус, крім документів, визначених у цьому пункті, вимагає свідоцтво про смерть одного з подружжя (колишнього з подружжя).

У разі звернення другого з подружжя (колишнього з подружжя) із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) щодо спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України, та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але неможливо продовжити провадження внаслідок її знищення або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням активних бойових дій, приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся другий з подружжя (колишній з подружжя), має перевірити факти, передбачені законом, та витребувати необхідні документи.

За відсутності у другого з подружжя (колишнього з подружжя) необхідних для видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

'''Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) у випадку наявності заборони відчуження, обтяження іпотекою або арешту на майно'''

За наявності заборони відчуження або обтяження іпотекою житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості нотаріус видає свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) та протягом двох робочих днів письмово повідомляє про це кредитора (відповідний податковий орган).

Якщо на вищевказане майно накладено арешт, видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) зупиняється до зняття арешту.

'''''Якщо той з подружжя, який є живим, не має можливості надати нотаріусу документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу зі спадкодавцем, то питання визнання права власності мають вирішуватися у судовому порядку.'''''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99977867 Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 29 вересня 2022 року у справі № 156/565/21, провадження № 2/156/344/21]
== Див. також ==
* [[Відчуження частки майна, що перебуває у спільній власності]]
* [[Право спільної часткової власності]]
* [[Спільна сумісна власність на земельну ділянку]]
* [[Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя]]
* [[Проведення виділення в натурі частки нерухомого майна. Присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2024-02-19T14:09:01Z

Serhii.korniiko: /* Див. також: */

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2024-02-19T14:07:47Z

Serhii.korniiko: /* СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ СПІЛКОЮ */

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2024-02-19T14:07:13Z

Serhii.korniiko: /* Члени кредитної спілки, їх права та обов’язки */

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2024-02-19T13:23:15Z

Serhii.korniiko: /* Організаційні засади створення кредитної спілки */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України «Про кредитні спілки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0183500-23#Text Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 25.12.2023 № 183)]
== Визначення поняття «кредитної спілки». Види фінансових послуг, які надаються кредитною спілкою ==
'''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон)]).

Відповідно до ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»], кредитна спілка є юридичною особою приватного права, що створюється відповідно до закону. Кредитна спілка набуває статусу фінансової установи та право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг після отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки (далі - ліцензія) у порядку, передбаченому цим Законом.

Кредитна спілка може мати стандартну або спрощену ліцензію. Якщо цим Законом не визначено інше, дія положень цього Закону щодо видачі, анулювання ліцензії поширюється і на стандартну ліцензію, і на спрощену ліцензію.

Кредитну спілку може бути віднесено до категорії значимих кредитних спілок, за умови її відповідності критеріям, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора.

Для досягнення мети своєї діяльності, визначеної в цьому Законі та статуті кредитної спілки, кредитна спілка на умовах, визначених законом, може засновувати та бути членом (учасником) об’єднаних кредитних спілок, асоціацій (об’єднань) кредитних спілок, бюро кредитних історій, благодійних організацій, громадських об’єднань, кооперативних банків, операторів платіжних систем, непідприємницьких товариств, а також бути членом (учасником) платіжних систем.

Кредитна спілка не може бути засновником або учасником іншого, ніж зазначено у частині п’ятій цієї статті, суб’єкта (суб’єктів) господарювання, крім випадків, передбачених законом.

Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді.

Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України.

Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Члени кредитної спілки відповідають за зобов’язаннями кредитної спілки в межах, встановлених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»], кредитна спілка надає такі види фінансових послуг:

1) на підставі стандартної ліцензії:

а) надання коштів та банківських металів у кредит;

б) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;

2) на підставі спрощеної ліцензії - надання коштів та банківських металів у кредит.

Регулятор має право прийняти рішення про включення до ліцензії кредитної спілки на підставі заяви кредитної спілки, за умови дотримання нею вимог Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора щодо порядку та умов надання відповідних фінансових послуг, права на надання таких видів фінансових послуг:

1) надання гарантій;

2) фінансові платіжні послуги (крім послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима).

Кредитна спілка має право надавати фінансову послугу з торгівлі валютними цінностями та/або надавати фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, якщо такі послуги є валютними операціями, на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій згідно з вимогами, встановленими Законом України "Про валюту і валютні операції".

Кредитна спілка має право надавати послуги (виражати їх вартість), брати на себе та виконувати свої зобов’язання, виключно в національній валюті України (крім послуги з торгівлі валютними цінностями та послуги з переказу коштів без відкриття рахунків).

Кредитна спілка має право здійснювати іншу господарську діяльність, надавати інші послуги виключно за умови, що така діяльність, послуги пов’язані з основною діяльністю кредитної спілки з надання фінансових послуг або необхідна кредитній спілці для забезпечення більшої доступності фінансових послуг для її членів, а саме:

1) оплачувати за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданих їм кредитів та/або в межах їхніх вкладів (депозитів);

2) надавати посередницькі послуги, пов’язані з наданням фінансових послуг кредитною спілкою або іншим надавачем фінансових послуг, консультаційні та інформаційні послуги, пов’язані з наданням фінансових послуг;

3) надавати в оренду власне майно та/або в суборенду майно, що перебуває у її користуванні;

4) здійснювати благодійну діяльність;

5) здійснювати відступлення права вимоги за кредитами, наданими членам кредитної спілки та/або іншим кредитним спілкам, у разі виникнення простроченої заборгованості за такими кредитами;

6) здійснювати відчуження майна, переданого кредитній спілці в порядку звернення стягнення на майно боржника або переданого кредитній спілці її боржниками добровільно, та здійснювати управління предметом застави (іпотеки) в період до його відчуження;

7) набувати у власність майно, необхідне для здійснення кредитною спілкою діяльності, та відчужувати його;

8) розміщувати вільні кошти на депозитних та інших рахунках у банках, об’єднаних кредитних спілках, а також придбавати державні цінні папери, облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України, та паї кооперативних банків;

9) залучати на договірних умовах кредити від банків, від об’єднаних кредитних спілок та/або інших кредитних спілок, кошти інших юридичних осіб, з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

10) надавати кредити іншим кредитним спілкам;

11) здійснювати іншу господарську діяльність з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

Кредитним спілкам забороняється здійснювати діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі.

Кредитна спілка з урахуванням обсягу її ліцензії має право надавати фінансові послуги:

1) лише членам кредитної спілки - фінансові послуги, визначені підпунктом "б" пункту 1 частини другої та пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;

2) членам кредитної спілки та іншим кредитним спілкам - фінансову послугу з надання коштів та банківських металів у кредит;

3) будь-яким фізичним та юридичним особам - фінансову послугу з торгівлі валютними цінностями, за умови наявності ліцензії на здійснення валютних операцій.

== Організаційні засади створення кредитної спілки ==

Згідно ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»],кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів її засновників. Засновниками кредитної спілки можуть бути фізичні особи, які відповідають ознакам членства та не підпадають під обмеження членства, визначені частиною третьою статті 14 цього Закону. Кількість засновників кредитної спілки не може бути меншою за 50 осіб. Рішення про створення кредитної спілки оформлюється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар установчих зборів.

До протоколу установчих зборів додається реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (далі - список засновників), який не змінюється протягом строку діяльності кредитної спілки. У списку засновників обов’язково зазначаються прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи, дата народження, серія та номер паспорта громадянина України / номер паспорта громадянина України у формі картки або посвідки на проживання особи, яка мешкає в Україні, або національного паспорта іноземця чи документа, що його замінює, або іншого документа, що посвідчує особу, місце проживання, а також інші відомості, що підтверджують наявність ознак, передбачених частиною другою статті 14 цього Закону (у разі створення кредитної спілки не за територіальною ознакою). Дані про особу засвідчуються її власноручним підписом.

Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації кредитної спілки, вирішують інші питання, пов’язані із створенням кредитної спілки.

Засновники кредитної спілки набувають статусу членів кредитної спілки після її державної реєстрації і повної сплати вступного та обов’язкового пайових внесків у порядку, встановленому цим Законом та статутом кредитної спілки.

Повноваження засновника кредитної спілки закінчуються після державної реєстрації кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до положень ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»], установчим документом кредитної спілки є статут. Статут кредитної спілки, затверджений її установчими зборами, підписується особою, уповноваженою на це установчими зборами кредитної спілки.

У відповідності до положень ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»], кредитна спілка отримує ліцензію шляхом внесення Регулятором відповідного запису до Реєстру. Кредитна спілка зобов’язана звернутися до Регулятора для отримання ліцензії протягом 120 календарних днів з дня її державної реєстрації як юридичної особи. У ліцензії зазначаються види фінансових послуг, які має право надавати кредитна спілка.

Відповідно до ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»], кредитна спілка, яка має намір провадити діяльність відповідно до статті 4 цього Закону (далі - заявник), подає до Регулятора відповідно до вимог та у порядку, що визначені цим Законом і нормативно-правовими актами Регулятора, заяву про видачу їй ліцензії та пакет документів, передбачених частиною другою цієї статті.

Заявник подає до Регулятора разом із заявою про видачу ліцензії такі документи:

1) план діяльності заявника, складений згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Регулятора:

для заявників, які планують провадити діяльність на підставі спрощеної ліцензії, - на наступний рік;

для заявників, які планують провадити діяльність на підставі стандартної ліцензії, - на наступні три роки;

2) засвідчену в установленому порядку копію статуту заявника або код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, що надає доступ до копії статуту в електронній формі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) відомості щодо комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг) заявника (за наявності);

4) документи, які підтверджують відповідність заявника вимогам, встановленим частиною першою статті 14 цього Закону, за формою, визначеною нормативно-правовими актами Регулятора;

5) відомості та документи, визначені нормативно-правовими актами Регулятора, щодо:

а) наявності у заявника органів управління та системи внутрішнього контролю відповідно до вимог цього Закону;

б) відповідності кваліфікаційним вимогам керівників заявника, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, а також осіб, які відповідатимуть за здійснення відповідної функції у разі передачі функцій управління ризиками та/або контролю за дотриманням норм (комплаєнс), та/або внутрішнього аудиту на аутсорсинг;

в) організаційної структури заявника;

г) наявності у заявника обладнання, комп’ютерної техніки, інформаційних (автоматизованих) систем, необхідних для забезпечення належного надання фінансових послуг, приміщень, що відповідають вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

6) документи за формою, встановленою нормативно-правовими актами Регулятора, що містять інформацію про:

а) юридичних осіб, у яких керівники заявника є керівниками;

б) юридичних осіб, у яких керівники заявника володіють істотною участю;

в) пов’язаних осіб заявника;

г) асоційованих осіб керівників заявника;

7) копії внутрішніх положень заявника за переліком, визначеним нормативно-правовими актами Регулятора, що регламентують надання фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю, в тому числі управління ризиками та внутрішнього аудиту;

8) документ, що підтверджує внесення заявником плати за розгляд пакета документів для видачі ліцензії, розмір якої встановлюється нормативно-правовими актами Регулятора.

У разі звернення заявника із заявою про включення до ліцензії права надавати фінансові послуги, визначені частиною третьою статті 4 цього Закону, заявник подає до Регулятора інші документи, передбачені законом та нормативно-правовими актами Регулятора з питань регулювання надання відповідних видів фінансових послуг.

Регулятор має право вимагати, а заявник зобов’язаний надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення або перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті інформації, документів та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством вимог.

Регулятор у порядку, встановленому цим Законом і прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами Регулятора, розглядає поданий заявником пакет документів та приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк, що не перевищує 60 календарних днів з дня отримання Регулятором заяви про видачу ліцензії та повного пакета документів, визначених частиною другою статті 10 цього Закону (ч. 1 ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»]).

== Членство у кредитній спілці ==
Відповідно до ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»], членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), фізичні особи - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці, визначеним частиною другою цієї статті, а за умови дотримання вимог частини третьої цієї статті також:

1) фермерські господарства;

2) кооперативи;

3) професійні спілки із статусом первинних або місцевих;

4) релігійні організації;

5) об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;

6) мікропідприємства.

Ознакою членства у кредитній спілці для фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців є:

1) проживання в одному селі, селищі, селищі міського типу, місті, районі в місті, районі адміністративно-територіальної одиниці або в межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано місцезнаходження кредитної спілки, та всіх або кількох суміжних з нею адміністративно-територіальних одиниць (територіальна ознака). Для кредитних спілок, місцезнаходження яких зареєстровано в місті Києві, проживанням у межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано місцезнаходження кредитної спілки, вважається також проживання у населених пунктах Київської області; суміжними адміністративно-територіальними одиницями визнаються адміністративно-територіальні одиниці, суміжні з Київською областю. Для кредитних спілок, місцезнаходження яких зареєстровано в місті Севастополі, проживанням у межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано місцезнаходження кредитної спілки, вважається також проживання у населених пунктах Автономної Республіки Крим;

2) спільне місце роботи (фізична особа - підприємець, юридична особа (підприємство, установа, організація), що є роботодавцем осіб, які мають намір стати членами кредитної спілки);

3) належність до однієї професійної спілки;

4) належність до однієї релігійної організації, яка здійснює діяльність у селі, селищі, селищі міського типу, місті, районі в місті, районі або в межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано місцезнаходження кредитної спілки, та всіх або кількох суміжних (для кредитних спілок, місцезнаходження яких зареєстровано в місті Києві, суміжними адміністративно-територіальними одиницями визнаються адміністративно-територіальні одиниці, суміжні з Київською областю) з нею адміністративно-територіальних одиниць;

5) місце навчання та/або роботи в одному закладі освіти.

Кредитна спілка може обрати лише одну ознаку членства із зазначених у цій частині, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 56 цього Закону.

Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Відсутність обставин, передбачених абзацом першим цієї частини, підтверджується особою у заяві про вступ до кредитної спілки.

Юридичні особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть стати членами виключно тієї кредитної спілки, яка створена за територіальною ознакою, за умови що вони:

1) мають місцезнаходження в межах адміністративно-територіальної одиниці (адміністративно-територіальних одиниць), проживання на території якої (яких) є ознакою членства фізичних осіб у кредитній спілці;

2) не перебувають у процесі припинення і щодо них не відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність);

3) відповідають критеріям, визначеним абзацами другим - п’ятим частини другої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (застосовується для мікропідприємств).

Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки.

Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці.

Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі.

Перед набуттям особою членства у кредитній спілці така особа має бути ознайомлена з інформацією про її права та обов’язки як члена кредитної спілки, про ризик збитків, пов’язаних з діяльністю кредитної спілки, який вона несе у межах своїх пайових внесків у разі набуття членства у кредитній спілці, про розміри вступного та обов’язкового пайового внесків, які сплачуються при вступі до кредитної спілки, про перелік фінансових послуг, які надає кредитна спілка, а також з інформацією про ліцензію кредитної спілки. Така інформація має бути надана кредитною спілкою особі безоплатно у письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"), а ознайомлення з нею підтверджується власноручним підписом або електронним підписом такої особи.

Кредитна спілка відповідно до нормативно-правових актів Регулятора забезпечує ведення за допомогою облікової та реєстраційної системи персоніфікованого обліку членів кредитної спілки - реєстру членів кредитної спілки, який, зокрема, має містити інформацію про довіреності, видані її членами для представлення на загальних зборах членів кредитної спілки (у тому числі довіреності, які втратили чинність).

Ведення персоніфікованого обліку членів кредитної спілки здійснюється шляхом створення для кожного члена кредитної спілки облікового запису (картки), якому присвоюється унікальний номер.

Члени кредитної спілки не відповідають за зобов’язаннями кредитної спілки і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю кредитної спілки, у межах своїх пайових внесків у порядку, передбаченому цим Законом.

Кредитна спілка не відповідає за зобов’язаннями своїх членів, крім випадків надання їм гарантій.

Права та обов’язки членів кредитної спілки передбачені ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»].

== Члени кредитної спілки, їх права та обов’язки ==
Згідно статті 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у ч. 1 ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.'''

Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.

Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску.

Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

'''Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків.'''

Відповідно до ст. 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки мають право:
* брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;
* вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;
* одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту
* одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;
* одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки;
* вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки.
Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.

Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.

Згідно ст. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки зобов'язані:
* додержуватися статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;
* брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки;
* не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.
Члени кредитної спілки виконують також інші обов'язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.
== Припинення діяльності кредитної спілки ==
'''Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації'''. Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру (ч. 1 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління (ч. 2 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону]).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , ''ліквідація кредитної спілки провадиться'':
* за рішенням її вищого органу управління;
* на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді;
* за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.
У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісії), порядку та строків припинення.

Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції.

Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки.

З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія від імені кредитної спілки, яка припиняє діяльність, виступає у суді.

Комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки.

Кредитори кредитної спілки, що припиняє діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків.

При реорганізації кредитної спілки після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань кредитної спілки, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки.

Копії передавального акта або розподільчого балансу, затверджені органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки, передаються до Уповноваженого органу. Зазначені копії засвідчуються нотаріально або можуть бути засвідчені посадовою особою Уповноваженого органу.

Порушення цього порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру запису про припинення діяльності кредитної спілки та державній реєстрації створюваних правонаступників(ч. 4 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

Згідно ч. 5 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , '''при ліквідації платоспроможної кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості''':

1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов'язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.

Якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом (ч. 6 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

При ліквідації спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України. Після завершення процедури ліквідації кредитної спілки комісією складається ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження та є підставою для виключення такої кредитної спілки з Державного реєстру.
== Див. також: ==
*[[Види юридичних осіб]]
*[[Кредитна спілка та її відмінності від банку]]
[[Категорія:Фінансове право]]

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2024-02-19T13:01:11Z

Serhii.korniiko: /* Визначення поняття «кредитної спілки». Принципи діяльності та юридичний статус */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України «Про кредитні спілки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0183500-23#Text Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 25.12.2023 № 183)]
== Визначення поняття «кредитної спілки». Види фінансових послуг, які надаються кредитною спілкою ==
'''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон)]).

Відповідно до ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»], кредитна спілка є юридичною особою приватного права, що створюється відповідно до закону. Кредитна спілка набуває статусу фінансової установи та право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг після отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки (далі - ліцензія) у порядку, передбаченому цим Законом.

Кредитна спілка може мати стандартну або спрощену ліцензію. Якщо цим Законом не визначено інше, дія положень цього Закону щодо видачі, анулювання ліцензії поширюється і на стандартну ліцензію, і на спрощену ліцензію.

Кредитну спілку може бути віднесено до категорії значимих кредитних спілок, за умови її відповідності критеріям, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора.

Для досягнення мети своєї діяльності, визначеної в цьому Законі та статуті кредитної спілки, кредитна спілка на умовах, визначених законом, може засновувати та бути членом (учасником) об’єднаних кредитних спілок, асоціацій (об’єднань) кредитних спілок, бюро кредитних історій, благодійних організацій, громадських об’єднань, кооперативних банків, операторів платіжних систем, непідприємницьких товариств, а також бути членом (учасником) платіжних систем.

Кредитна спілка не може бути засновником або учасником іншого, ніж зазначено у частині п’ятій цієї статті, суб’єкта (суб’єктів) господарювання, крім випадків, передбачених законом.

Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді.

Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України.

Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Члени кредитної спілки відповідають за зобов’язаннями кредитної спілки в межах, встановлених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закону України «Про кредитні спілки»], кредитна спілка надає такі види фінансових послуг:

1) на підставі стандартної ліцензії:

а) надання коштів та банківських металів у кредит;

б) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;

2) на підставі спрощеної ліцензії - надання коштів та банківських металів у кредит.

Регулятор має право прийняти рішення про включення до ліцензії кредитної спілки на підставі заяви кредитної спілки, за умови дотримання нею вимог Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора щодо порядку та умов надання відповідних фінансових послуг, права на надання таких видів фінансових послуг:

1) надання гарантій;

2) фінансові платіжні послуги (крім послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима).

Кредитна спілка має право надавати фінансову послугу з торгівлі валютними цінностями та/або надавати фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, якщо такі послуги є валютними операціями, на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій згідно з вимогами, встановленими Законом України "Про валюту і валютні операції".

Кредитна спілка має право надавати послуги (виражати їх вартість), брати на себе та виконувати свої зобов’язання, виключно в національній валюті України (крім послуги з торгівлі валютними цінностями та послуги з переказу коштів без відкриття рахунків).

Кредитна спілка має право здійснювати іншу господарську діяльність, надавати інші послуги виключно за умови, що така діяльність, послуги пов’язані з основною діяльністю кредитної спілки з надання фінансових послуг або необхідна кредитній спілці для забезпечення більшої доступності фінансових послуг для її членів, а саме:

1) оплачувати за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданих їм кредитів та/або в межах їхніх вкладів (депозитів);

2) надавати посередницькі послуги, пов’язані з наданням фінансових послуг кредитною спілкою або іншим надавачем фінансових послуг, консультаційні та інформаційні послуги, пов’язані з наданням фінансових послуг;

3) надавати в оренду власне майно та/або в суборенду майно, що перебуває у її користуванні;

4) здійснювати благодійну діяльність;

5) здійснювати відступлення права вимоги за кредитами, наданими членам кредитної спілки та/або іншим кредитним спілкам, у разі виникнення простроченої заборгованості за такими кредитами;

6) здійснювати відчуження майна, переданого кредитній спілці в порядку звернення стягнення на майно боржника або переданого кредитній спілці її боржниками добровільно, та здійснювати управління предметом застави (іпотеки) в період до його відчуження;

7) набувати у власність майно, необхідне для здійснення кредитною спілкою діяльності, та відчужувати його;

8) розміщувати вільні кошти на депозитних та інших рахунках у банках, об’єднаних кредитних спілках, а також придбавати державні цінні папери, облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України, та паї кооперативних банків;

9) залучати на договірних умовах кредити від банків, від об’єднаних кредитних спілок та/або інших кредитних спілок, кошти інших юридичних осіб, з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

10) надавати кредити іншим кредитним спілкам;

11) здійснювати іншу господарську діяльність з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

Кредитним спілкам забороняється здійснювати діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі.

Кредитна спілка з урахуванням обсягу її ліцензії має право надавати фінансові послуги:

1) лише членам кредитної спілки - фінансові послуги, визначені підпунктом "б" пункту 1 частини другої та пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;

2) членам кредитної спілки та іншим кредитним спілкам - фінансову послугу з надання коштів та банківських металів у кредит;

3) будь-яким фізичним та юридичним особам - фінансову послугу з торгівлі валютними цінностями, за умови наявності ліцензії на здійснення валютних операцій.

== Організаційні засади створення кредитної спілки ==
Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. ''Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб'', які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 6 Закону] ).

Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар зборів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 2 ст. 6 Закону] ).

Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані із створенням кредитної спілки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про кредитні спілки»]).

Кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 7 Закону] ).

Частиною 2 статті 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] передбачено, що у статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються:
* найменування кредитної спілки та її юридична адреса;
* мета створення і завдання кредитної спілки;
* ознака членства у кредитній спілці;
* порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;
* права та обов'язки членів кредитної спілки;
* умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства;
* порядок сплати вступних та інших внесків;
* джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;
* порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;
* порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки;
* порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією);
* порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;
* порядок розподілу доходів кредитної спілки.
Статут кредитної спілки може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності.

Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови спостережної ради кредитної спілки, справжність якого засвідчується нотаріально.

У ст. 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] зазначено, що надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.

Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі - Державний реєстр).

Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом. Про зміни, що сталися у статутних документах, кредитна спілка повідомляє у 5-денний строк в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

Ліцензуванню підлягає діяльність кредитної спілки із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.
== Управління кредитною спілкою ==
Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

Органи управління кредитної спілки створюються та діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки (ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.

До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить
* затвердження статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень;
* обрання та відкликання членів спостережної ради;
* затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку незалежного аудитора;
*прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків;
* прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки;
* затвердження положень про спостережну раду, кредитний комітет та правління;
*прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки.
Статутом кредитної спілки може бути визначено інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів членів кредитної спілки повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення листом кожному члену кредитної спілки за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки. До запрошення додаються письмовий річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки.

''Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них представлено не менш як 50 відсотків членів кредитної спілки особисто або за дорученням іншим членам кредитної спілки. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом - один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос.''

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення діяльності кредитної спілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах.

Порядок голосування на загальних зборах членів кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.

Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою у строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік.

Позачергові загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою кредитної спілки з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси кредитної спілки, а також на вимогу не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. Якщо протягом 20 днів з дня отримання такої письмової вимоги спостережна рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не повідомить членів про скликання позачергових загальних зборів, члени кредитної спілки мають право скликати позачергові загальні збори самостійно.

Повідомлення про позачергові загальні збори має бути зроблене в строк, встановлений у частині третій цієї статті. У разі скликання позачергових загальних зборів разом із повідомленням членам надсилаються матеріали, які мають відношення до причин скликання таких зборів.

Згідно ст. 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки»], спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету.

До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить:
* затвердження положень про порядок надання послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки, членам кредитної спілки;
* встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою;
* вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці
* затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту
* визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;
* затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;
* затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;
* призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету;
* визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки;
* прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.
Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. Спостережна рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п'ять осіб.

Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання спостережної ради та строк її повноважень визначаються статутом кредитної спілки.

Організаційною формою роботи спостережної ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання можуть скликатися за наполяганням половини членів спостережної ради, а також за зверненням правління кредитної спілки.

Спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.

Рішення спостережної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина членів спостережної ради, які беруть участь у засіданні.

Рішення спостережної ради кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою спостережної ради. Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному статутом кредитної спілки.

Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки.

Голова спостережної ради кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.

'''Увага!''' ''Пунктом 8.Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", установлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], спостережна рада кредитної спілки має право прийняти рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки передбачає, що кредитна спілка не здійснює діяльності щодо:''

* ''залучення та повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, виплату процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки;''
* ''надання кредитів членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам, оплати за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг у межах наданих таким членам кредитів, крім приймання платежів у погашення заборгованості за наданими кредитами;''
* ''заміни забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами на суму забезпечення, що є меншою за суму заборгованості за кредитним договором, крім випадків, якщо заставлене майно було втрачено/пошкоджено внаслідок воєнних дій;''
* ''виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород особам, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою, крім виплат, які є фіксованими складовими винагороди таким особам;''
* ''збільшення обсягів капітальних інвестицій за основними засобами та нематеріальними активами, що забезпечують діяльність кредитної спілки, але не забезпечують отримання доходу, крім нерухомого майна, що перейшло у власність кредитної спілки на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;''
* ''подання фінансової звітності та інших звітних даних до Національного банку України.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки може тривати протягом строку, який починається з дати, з якої кредитна спілка тимчасово зупинила свою діяльність, і закінчується із спливом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти робочих днів з дня прийняття спостережною радою рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки повідомити Національний банк України про таке рішення та оприлюднити його на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка тимчасово зупиняє свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення (пункт 9 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитна спілка здійснює розрахунки виключно через її поточні рахунки в банку (пункт 10 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Відповідно до пункт 11 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, відновлює свою діяльність на 91 календарний день після припинення або скасування воєнного стану в Україні без необхідності прийняття рішення спостережної ради про відновлення діяльності кредитної спілки.''

''Спостережна рада кредитної спілки може прийняти рішення про відновлення діяльності кредитної спілки раніше строку, встановленого абзацом першим цього пункту.''

''У такому разі кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти календарних днів з дня прийняття відповідного рішення спостережної ради повідомити Національний банк України про відновлення своєї діяльності та оприлюднити відповідне рішення на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка відновлює свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення.''

''Після відновлення діяльності кредитної спілки всі зобов’язання за договорами, строк виконання яких настав протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, підлягають виконанню в повному обсязі.''

''Строк повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки та виплати процентів, нарахованих на внески (вклади) членів кредитної спілки, який припадає на період тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, вважається таким, що настає на 121 календарний день після припинення чи скасування воєнного стану в Україні або на 31 календарний день із дня відновлення діяльності кредитної спілки за рішенням її спостережної ради.''

''Згідно пункту 13 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, зобов’язана протягом 30 календарних днів з дня відновлення своєї діяльності подати до Національного банку України план відновлення діяльності кредитної спілки (далі - план відновлення діяльності), складений згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.''

''Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня отримання плану відновлення діяльності оцінює його та повідомляє про прийнятність плану відновлення діяльності або надає кредитній спілці зауваження до плану відновлення діяльності. Кредитна спілка зобов’язана врахувати надані зауваження та подати до Національного банку України доопрацьований план відновлення діяльності протягом 15 робочих днів з дня отримання зауважень Національного банку України. Якщо Національний банк України не повідомив кредитну спілку про прийнятність плану відновлення діяльності та не надав зауважень до плану відновлення діяльності/доопрацьованого плану відновлення діяльності у зазначений строк, такий план відновлення діяльності вважається прийнятним.''

''Дія цього пункту не поширюється на кредитні спілки, які відновили свою діяльність до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Установити, що у разі завершення строку повноважень членів спостережної ради, членів ревізійної комісії кредитної спілки до завершення чи скасування воєнного стану в Україні повноваження таких членів спостережної ради, членів ревізійної комісії продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки у порядку, встановленому цим Законом (пункт 15 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

У відповідності до статті 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону»], правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені статутом кредитної спілки до її виключної компетенції.

Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень.

Правління діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених цим Законом і статутом спілки. Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.

Голова правління кредитної спілки:
* без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені;
* представляє кредитну спілку в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами;
* укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки
* розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, визначених статутом кредитної спілки
* готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки;
* вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки.
Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань.

Згідно положень ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки.

Кредитний комітет призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення кредитного комітету, строк повноважень та порядок його діяльності визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет.

Членами кредитного комітету можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи. Членам кредитного комітету, що не є членами спостережної ради або правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається спостережною радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету.

При прийнятті рішення про надання кредиту члену кредитної спілки, якого призначено членом кредитного комітету, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті цього рішення.

Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою. До компетенції кредитного комітету кредитної спілки належать:
* розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;
* вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, відповідно до цього Закону, статуту кредитної спілки та положення про кредитний комітет.
Статтею 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] визначено, що перевірка фінансово-господарської діяльності кредитної спілки за результатами фінансового року здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності, якщо інше не передбачено статутом товариства. Виконавчий орган забезпечує суб’єкту аудиторської діяльності доступ до інформації в межах, передбачених статутом кредитної спілки.
== Члени кредитної спілки, їх права та обов’язки ==
Згідно статті 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у ч. 1 ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.'''

Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.

Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску.

Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

'''Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків.'''

Відповідно до ст. 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки мають право:
* брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;
* вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;
* одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту
* одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;
* одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки;
* вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки.
Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.

Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.

Згідно ст. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки зобов'язані:
* додержуватися статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;
* брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки;
* не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.
Члени кредитної спілки виконують також інші обов'язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.
== Припинення діяльності кредитної спілки ==
'''Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації'''. Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру (ч. 1 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління (ч. 2 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону]).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , ''ліквідація кредитної спілки провадиться'':
* за рішенням її вищого органу управління;
* на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді;
* за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.
У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісії), порядку та строків припинення.

Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції.

Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки.

З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія від імені кредитної спілки, яка припиняє діяльність, виступає у суді.

Комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки.

Кредитори кредитної спілки, що припиняє діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків.

При реорганізації кредитної спілки після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань кредитної спілки, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки.

Копії передавального акта або розподільчого балансу, затверджені органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки, передаються до Уповноваженого органу. Зазначені копії засвідчуються нотаріально або можуть бути засвідчені посадовою особою Уповноваженого органу.

Порушення цього порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру запису про припинення діяльності кредитної спілки та державній реєстрації створюваних правонаступників(ч. 4 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

Згідно ч. 5 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , '''при ліквідації платоспроможної кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості''':

1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов'язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.

Якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом (ч. 6 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

При ліквідації спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України. Після завершення процедури ліквідації кредитної спілки комісією складається ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження та є підставою для виключення такої кредитної спілки з Державного реєстру.
== Див. також: ==
*[[Види юридичних осіб]]
*[[Кредитна спілка та її відмінності від банку]]
[[Категорія:Фінансове право]]

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2024-02-19T12:48:03Z

Serhii.korniiko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України «Про кредитні спілки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0183500-23#Text Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 25.12.2023 № 183)]
== Визначення поняття «кредитної спілки». Принципи діяльності та юридичний статус ==
'''Кредитна спілка''' - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон)]).

''Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг'', передбачених цим Законом.

Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:
* добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;
* рівноправності членів кредитної спілки;
* самоврядування;
* гласності.
Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку.

Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 цьому Закону], іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Кредитна спілка не може бути засновником, співзасновником або учасником суб'єкта (суб'єктів) підприємницької діяльності, крім місцевого кооперативного банку, як на території України, так і за її межами. Кредитна спілка може бути засновником (учасником) юридичної особи, що здійснює збір, оброблення, зберігання, захист та використання інформації про юридичну або фізичну особу щодо виконання нею кредитного правочину.

Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами.

Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.

Юридичний статус кредитної спілки також визначений статтею 130 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]. У даній статті зазначається, що громадяни, які постійно проживають на території України, можуть об'єднуватися у кредитні спілки. Кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна.

Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єктів підприємницької діяльності.

Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15/paran1002#n1002 цим Кодексом], законом про кредитні спілки та іншими законами.
== Організаційні засади створення кредитної спілки ==
Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. ''Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб'', які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 6 Закону] ).

Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар зборів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 2 ст. 6 Закону] ).

Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані із створенням кредитної спілки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про кредитні спілки»]).

Кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 7 Закону] ).

Частиною 2 статті 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] передбачено, що у статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються:
* найменування кредитної спілки та її юридична адреса;
* мета створення і завдання кредитної спілки;
* ознака членства у кредитній спілці;
* порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;
* права та обов'язки членів кредитної спілки;
* умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства;
* порядок сплати вступних та інших внесків;
* джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;
* порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;
* порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки;
* порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією);
* порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;
* порядок розподілу доходів кредитної спілки.
Статут кредитної спілки може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності.

Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови спостережної ради кредитної спілки, справжність якого засвідчується нотаріально.

У ст. 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] зазначено, що надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.

Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі - Державний реєстр).

Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом. Про зміни, що сталися у статутних документах, кредитна спілка повідомляє у 5-денний строк в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

Ліцензуванню підлягає діяльність кредитної спілки із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.
== Управління кредитною спілкою ==
Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

Органи управління кредитної спілки створюються та діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки (ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.

До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить
* затвердження статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень;
* обрання та відкликання членів спостережної ради;
* затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку незалежного аудитора;
*прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків;
* прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки;
* затвердження положень про спостережну раду, кредитний комітет та правління;
*прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки.
Статутом кредитної спілки може бути визначено інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів членів кредитної спілки повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення листом кожному члену кредитної спілки за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки. До запрошення додаються письмовий річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки.

''Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них представлено не менш як 50 відсотків членів кредитної спілки особисто або за дорученням іншим членам кредитної спілки. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом - один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос.''

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення діяльності кредитної спілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах.

Порядок голосування на загальних зборах членів кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.

Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою у строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік.

Позачергові загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою кредитної спілки з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси кредитної спілки, а також на вимогу не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. Якщо протягом 20 днів з дня отримання такої письмової вимоги спостережна рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не повідомить членів про скликання позачергових загальних зборів, члени кредитної спілки мають право скликати позачергові загальні збори самостійно.

Повідомлення про позачергові загальні збори має бути зроблене в строк, встановлений у частині третій цієї статті. У разі скликання позачергових загальних зборів разом із повідомленням членам надсилаються матеріали, які мають відношення до причин скликання таких зборів.

Згідно ст. 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки»], спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету.

До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить:
* затвердження положень про порядок надання послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки, членам кредитної спілки;
* встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою;
* вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці
* затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту
* визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;
* затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;
* затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;
* призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету;
* визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки;
* прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.
Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. Спостережна рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п'ять осіб.

Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання спостережної ради та строк її повноважень визначаються статутом кредитної спілки.

Організаційною формою роботи спостережної ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання можуть скликатися за наполяганням половини членів спостережної ради, а також за зверненням правління кредитної спілки.

Спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.

Рішення спостережної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина членів спостережної ради, які беруть участь у засіданні.

Рішення спостережної ради кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою спостережної ради. Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному статутом кредитної спілки.

Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки.

Голова спостережної ради кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.

'''Увага!''' ''Пунктом 8.Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", установлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], спостережна рада кредитної спілки має право прийняти рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки передбачає, що кредитна спілка не здійснює діяльності щодо:''

* ''залучення та повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, виплату процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки;''
* ''надання кредитів членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам, оплати за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг у межах наданих таким членам кредитів, крім приймання платежів у погашення заборгованості за наданими кредитами;''
* ''заміни забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами на суму забезпечення, що є меншою за суму заборгованості за кредитним договором, крім випадків, якщо заставлене майно було втрачено/пошкоджено внаслідок воєнних дій;''
* ''виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород особам, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою, крім виплат, які є фіксованими складовими винагороди таким особам;''
* ''збільшення обсягів капітальних інвестицій за основними засобами та нематеріальними активами, що забезпечують діяльність кредитної спілки, але не забезпечують отримання доходу, крім нерухомого майна, що перейшло у власність кредитної спілки на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;''
* ''подання фінансової звітності та інших звітних даних до Національного банку України.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки може тривати протягом строку, який починається з дати, з якої кредитна спілка тимчасово зупинила свою діяльність, і закінчується із спливом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти робочих днів з дня прийняття спостережною радою рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки повідомити Національний банк України про таке рішення та оприлюднити його на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка тимчасово зупиняє свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення (пункт 9 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитна спілка здійснює розрахунки виключно через її поточні рахунки в банку (пункт 10 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Відповідно до пункт 11 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, відновлює свою діяльність на 91 календарний день після припинення або скасування воєнного стану в Україні без необхідності прийняття рішення спостережної ради про відновлення діяльності кредитної спілки.''

''Спостережна рада кредитної спілки може прийняти рішення про відновлення діяльності кредитної спілки раніше строку, встановленого абзацом першим цього пункту.''

''У такому разі кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти календарних днів з дня прийняття відповідного рішення спостережної ради повідомити Національний банк України про відновлення своєї діяльності та оприлюднити відповідне рішення на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка відновлює свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення.''

''Після відновлення діяльності кредитної спілки всі зобов’язання за договорами, строк виконання яких настав протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, підлягають виконанню в повному обсязі.''

''Строк повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки та виплати процентів, нарахованих на внески (вклади) членів кредитної спілки, який припадає на період тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, вважається таким, що настає на 121 календарний день після припинення чи скасування воєнного стану в Україні або на 31 календарний день із дня відновлення діяльності кредитної спілки за рішенням її спостережної ради.''

''Згідно пункту 13 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, зобов’язана протягом 30 календарних днів з дня відновлення своєї діяльності подати до Національного банку України план відновлення діяльності кредитної спілки (далі - план відновлення діяльності), складений згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.''

''Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня отримання плану відновлення діяльності оцінює його та повідомляє про прийнятність плану відновлення діяльності або надає кредитній спілці зауваження до плану відновлення діяльності. Кредитна спілка зобов’язана врахувати надані зауваження та подати до Національного банку України доопрацьований план відновлення діяльності протягом 15 робочих днів з дня отримання зауважень Національного банку України. Якщо Національний банк України не повідомив кредитну спілку про прийнятність плану відновлення діяльності та не надав зауважень до плану відновлення діяльності/доопрацьованого плану відновлення діяльності у зазначений строк, такий план відновлення діяльності вважається прийнятним.''

''Дія цього пункту не поширюється на кредитні спілки, які відновили свою діяльність до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Установити, що у разі завершення строку повноважень членів спостережної ради, членів ревізійної комісії кредитної спілки до завершення чи скасування воєнного стану в Україні повноваження таких членів спостережної ради, членів ревізійної комісії продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки у порядку, встановленому цим Законом (пункт 15 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

У відповідності до статті 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону»], правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені статутом кредитної спілки до її виключної компетенції.

Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень.

Правління діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених цим Законом і статутом спілки. Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.

Голова правління кредитної спілки:
* без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені;
* представляє кредитну спілку в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами;
* укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки
* розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, визначених статутом кредитної спілки
* готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки;
* вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки.
Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань.

Згідно положень ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки.

Кредитний комітет призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення кредитного комітету, строк повноважень та порядок його діяльності визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет.

Членами кредитного комітету можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи. Членам кредитного комітету, що не є членами спостережної ради або правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається спостережною радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету.

При прийнятті рішення про надання кредиту члену кредитної спілки, якого призначено членом кредитного комітету, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті цього рішення.

Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою. До компетенції кредитного комітету кредитної спілки належать:
* розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;
* вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, відповідно до цього Закону, статуту кредитної спілки та положення про кредитний комітет.
Статтею 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] визначено, що перевірка фінансово-господарської діяльності кредитної спілки за результатами фінансового року здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності, якщо інше не передбачено статутом товариства. Виконавчий орган забезпечує суб’єкту аудиторської діяльності доступ до інформації в межах, передбачених статутом кредитної спілки.
== Члени кредитної спілки, їх права та обов’язки ==
Згідно статті 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у ч. 1 ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.'''

Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.

Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску.

Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

'''Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків.'''

Відповідно до ст. 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки мають право:
* брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;
* вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;
* одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту
* одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;
* одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки;
* вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки.
Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.

Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.

Згідно ст. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки зобов'язані:
* додержуватися статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;
* брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки;
* не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.
Члени кредитної спілки виконують також інші обов'язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.
== Припинення діяльності кредитної спілки ==
'''Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації'''. Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру (ч. 1 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління (ч. 2 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону]).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , ''ліквідація кредитної спілки провадиться'':
* за рішенням її вищого органу управління;
* на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді;
* за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.
У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісії), порядку та строків припинення.

Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції.

Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки.

З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія від імені кредитної спілки, яка припиняє діяльність, виступає у суді.

Комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки.

Кредитори кредитної спілки, що припиняє діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків.

При реорганізації кредитної спілки після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань кредитної спілки, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки.

Копії передавального акта або розподільчого балансу, затверджені органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки, передаються до Уповноваженого органу. Зазначені копії засвідчуються нотаріально або можуть бути засвідчені посадовою особою Уповноваженого органу.

Порушення цього порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру запису про припинення діяльності кредитної спілки та державній реєстрації створюваних правонаступників(ч. 4 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

Згідно ч. 5 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , '''при ліквідації платоспроможної кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості''':

1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов'язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.

Якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом (ч. 6 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

При ліквідації спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України. Після завершення процедури ліквідації кредитної спілки комісією складається ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження та є підставою для виключення такої кредитної спілки з Державного реєстру.
== Див. також: ==
*[[Види юридичних осіб]]
*[[Кредитна спілка та її відмінності від банку]]
[[Категорія:Фінансове право]]

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2024-02-19T12:41:37Z

Serhii.korniiko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України «Про кредитні спілки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0916-05 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.08.2005 № 4404 «Щодо визначення мети залучення кредитними спілками на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2005 року за № 916/11196]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0707-05 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.06.2005 № 4122 «Про затвердження Вимоги до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг», зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 04.07.2005 року за № 707/10987]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1444-04 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.11.2004 № 2739 «Про встановлення виду державних цінних паперів, які можуть придбавати кредитні спілки», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1444/10043]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012500-21#Text Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.02.2021 № 12)]
== Визначення поняття «кредитної спілки». Принципи діяльності та юридичний статус ==
'''Кредитна спілка''' - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон)]).

''Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг'', передбачених цим Законом.

Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:
* добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;
* рівноправності членів кредитної спілки;
* самоврядування;
* гласності.
Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку.

Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 цьому Закону], іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Кредитна спілка не може бути засновником, співзасновником або учасником суб'єкта (суб'єктів) підприємницької діяльності, крім місцевого кооперативного банку, як на території України, так і за її межами. Кредитна спілка може бути засновником (учасником) юридичної особи, що здійснює збір, оброблення, зберігання, захист та використання інформації про юридичну або фізичну особу щодо виконання нею кредитного правочину.

Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами.

Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.

Юридичний статус кредитної спілки також визначений статтею 130 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]. У даній статті зазначається, що громадяни, які постійно проживають на території України, можуть об'єднуватися у кредитні спілки. Кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна.

Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єктів підприємницької діяльності.

Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15/paran1002#n1002 цим Кодексом], законом про кредитні спілки та іншими законами.
== Організаційні засади створення кредитної спілки ==
Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. ''Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб'', які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 6 Закону] ).

Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар зборів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 2 ст. 6 Закону] ).

Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані із створенням кредитної спілки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про кредитні спілки»]).

Кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 7 Закону] ).

Частиною 2 статті 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] передбачено, що у статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються:
* найменування кредитної спілки та її юридична адреса;
* мета створення і завдання кредитної спілки;
* ознака членства у кредитній спілці;
* порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;
* права та обов'язки членів кредитної спілки;
* умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства;
* порядок сплати вступних та інших внесків;
* джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;
* порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;
* порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки;
* порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією);
* порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;
* порядок розподілу доходів кредитної спілки.
Статут кредитної спілки може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності.

Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови спостережної ради кредитної спілки, справжність якого засвідчується нотаріально.

У ст. 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] зазначено, що надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.

Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі - Державний реєстр).

Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом. Про зміни, що сталися у статутних документах, кредитна спілка повідомляє у 5-денний строк в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

Ліцензуванню підлягає діяльність кредитної спілки із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.
== Управління кредитною спілкою ==
Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

Органи управління кредитної спілки створюються та діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки (ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.

До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить
* затвердження статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень;
* обрання та відкликання членів спостережної ради;
* затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку незалежного аудитора;
*прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків;
* прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки;
* затвердження положень про спостережну раду, кредитний комітет та правління;
*прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки.
Статутом кредитної спілки може бути визначено інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів членів кредитної спілки повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення листом кожному члену кредитної спілки за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки. До запрошення додаються письмовий річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки.

''Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них представлено не менш як 50 відсотків членів кредитної спілки особисто або за дорученням іншим членам кредитної спілки. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом - один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос.''

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення діяльності кредитної спілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах.

Порядок голосування на загальних зборах членів кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.

Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою у строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік.

Позачергові загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою кредитної спілки з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси кредитної спілки, а також на вимогу не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. Якщо протягом 20 днів з дня отримання такої письмової вимоги спостережна рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не повідомить членів про скликання позачергових загальних зборів, члени кредитної спілки мають право скликати позачергові загальні збори самостійно.

Повідомлення про позачергові загальні збори має бути зроблене в строк, встановлений у частині третій цієї статті. У разі скликання позачергових загальних зборів разом із повідомленням членам надсилаються матеріали, які мають відношення до причин скликання таких зборів.

Згідно ст. 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки»], спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету.

До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить:
* затвердження положень про порядок надання послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки, членам кредитної спілки;
* встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою;
* вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці
* затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту
* визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;
* затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;
* затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;
* призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету;
* визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки;
* прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.
Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. Спостережна рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п'ять осіб.

Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання спостережної ради та строк її повноважень визначаються статутом кредитної спілки.

Організаційною формою роботи спостережної ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання можуть скликатися за наполяганням половини членів спостережної ради, а також за зверненням правління кредитної спілки.

Спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.

Рішення спостережної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина членів спостережної ради, які беруть участь у засіданні.

Рішення спостережної ради кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою спостережної ради. Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному статутом кредитної спілки.

Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки.

Голова спостережної ради кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.

'''Увага!''' ''Пунктом 8.Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", установлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], спостережна рада кредитної спілки має право прийняти рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки передбачає, що кредитна спілка не здійснює діяльності щодо:''

* ''залучення та повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, виплату процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки;''
* ''надання кредитів членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам, оплати за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг у межах наданих таким членам кредитів, крім приймання платежів у погашення заборгованості за наданими кредитами;''
* ''заміни забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами на суму забезпечення, що є меншою за суму заборгованості за кредитним договором, крім випадків, якщо заставлене майно було втрачено/пошкоджено внаслідок воєнних дій;''
* ''виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород особам, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою, крім виплат, які є фіксованими складовими винагороди таким особам;''
* ''збільшення обсягів капітальних інвестицій за основними засобами та нематеріальними активами, що забезпечують діяльність кредитної спілки, але не забезпечують отримання доходу, крім нерухомого майна, що перейшло у власність кредитної спілки на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;''
* ''подання фінансової звітності та інших звітних даних до Національного банку України.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки може тривати протягом строку, який починається з дати, з якої кредитна спілка тимчасово зупинила свою діяльність, і закінчується із спливом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти робочих днів з дня прийняття спостережною радою рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки повідомити Національний банк України про таке рішення та оприлюднити його на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка тимчасово зупиняє свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення (пункт 9 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитна спілка здійснює розрахунки виключно через її поточні рахунки в банку (пункт 10 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Відповідно до пункт 11 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, відновлює свою діяльність на 91 календарний день після припинення або скасування воєнного стану в Україні без необхідності прийняття рішення спостережної ради про відновлення діяльності кредитної спілки.''

''Спостережна рада кредитної спілки може прийняти рішення про відновлення діяльності кредитної спілки раніше строку, встановленого абзацом першим цього пункту.''

''У такому разі кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти календарних днів з дня прийняття відповідного рішення спостережної ради повідомити Національний банк України про відновлення своєї діяльності та оприлюднити відповідне рішення на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка відновлює свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення.''

''Після відновлення діяльності кредитної спілки всі зобов’язання за договорами, строк виконання яких настав протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, підлягають виконанню в повному обсязі.''

''Строк повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки та виплати процентів, нарахованих на внески (вклади) членів кредитної спілки, який припадає на період тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, вважається таким, що настає на 121 календарний день після припинення чи скасування воєнного стану в Україні або на 31 календарний день із дня відновлення діяльності кредитної спілки за рішенням її спостережної ради.''

''Згідно пункту 13 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, зобов’язана протягом 30 календарних днів з дня відновлення своєї діяльності подати до Національного банку України план відновлення діяльності кредитної спілки (далі - план відновлення діяльності), складений згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.''

''Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня отримання плану відновлення діяльності оцінює його та повідомляє про прийнятність плану відновлення діяльності або надає кредитній спілці зауваження до плану відновлення діяльності. Кредитна спілка зобов’язана врахувати надані зауваження та подати до Національного банку України доопрацьований план відновлення діяльності протягом 15 робочих днів з дня отримання зауважень Національного банку України. Якщо Національний банк України не повідомив кредитну спілку про прийнятність плану відновлення діяльності та не надав зауважень до плану відновлення діяльності/доопрацьованого плану відновлення діяльності у зазначений строк, такий план відновлення діяльності вважається прийнятним.''

''Дія цього пункту не поширюється на кредитні спілки, які відновили свою діяльність до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Установити, що у разі завершення строку повноважень членів спостережної ради, членів ревізійної комісії кредитної спілки до завершення чи скасування воєнного стану в Україні повноваження таких членів спостережної ради, членів ревізійної комісії продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки у порядку, встановленому цим Законом (пункт 15 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

У відповідності до статті 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону»], правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені статутом кредитної спілки до її виключної компетенції.

Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень.

Правління діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених цим Законом і статутом спілки. Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.

Голова правління кредитної спілки:
* без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені;
* представляє кредитну спілку в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами;
* укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки
* розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, визначених статутом кредитної спілки
* готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки;
* вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки.
Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань.

Згідно положень ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки.

Кредитний комітет призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення кредитного комітету, строк повноважень та порядок його діяльності визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет.

Членами кредитного комітету можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи. Членам кредитного комітету, що не є членами спостережної ради або правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається спостережною радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету.

При прийнятті рішення про надання кредиту члену кредитної спілки, якого призначено членом кредитного комітету, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті цього рішення.

Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою. До компетенції кредитного комітету кредитної спілки належать:
* розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;
* вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, відповідно до цього Закону, статуту кредитної спілки та положення про кредитний комітет.
Статтею 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] визначено, що перевірка фінансово-господарської діяльності кредитної спілки за результатами фінансового року здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності, якщо інше не передбачено статутом товариства. Виконавчий орган забезпечує суб’єкту аудиторської діяльності доступ до інформації в межах, передбачених статутом кредитної спілки.
== Члени кредитної спілки, їх права та обов’язки ==
Згідно статті 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у ч. 1 ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.'''

Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.

Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску.

Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

'''Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків.'''

Відповідно до ст. 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки мають право:
* брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;
* вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;
* одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту
* одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;
* одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки;
* вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки.
Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.

Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.

Згідно ст. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки зобов'язані:
* додержуватися статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;
* брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки;
* не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.
Члени кредитної спілки виконують також інші обов'язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.
== Припинення діяльності кредитної спілки ==
'''Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації'''. Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру (ч. 1 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління (ч. 2 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону]).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , ''ліквідація кредитної спілки провадиться'':
* за рішенням її вищого органу управління;
* на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді;
* за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.
У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісії), порядку та строків припинення.

Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції.

Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки.

З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія від імені кредитної спілки, яка припиняє діяльність, виступає у суді.

Комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки.

Кредитори кредитної спілки, що припиняє діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків.

При реорганізації кредитної спілки після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань кредитної спілки, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки.

Копії передавального акта або розподільчого балансу, затверджені органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки, передаються до Уповноваженого органу. Зазначені копії засвідчуються нотаріально або можуть бути засвідчені посадовою особою Уповноваженого органу.

Порушення цього порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру запису про припинення діяльності кредитної спілки та державній реєстрації створюваних правонаступників(ч. 4 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

Згідно ч. 5 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , '''при ліквідації платоспроможної кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості''':

1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов'язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.

Якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом (ч. 6 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

При ліквідації спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України. Після завершення процедури ліквідації кредитної спілки комісією складається ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження та є підставою для виключення такої кредитної спілки з Державного реєстру.
== Див. також: ==
*[[Види юридичних осіб]]
*[[Кредитна спілка та її відмінності від банку]]
[[Категорія:Фінансове право]]

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2024-02-19T08:52:36Z

Serhii.korniiko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України «Про кредитні спілки»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0916-05 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.08.2005 № 4404 «Щодо визначення мети залучення кредитними спілками на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2005 року за № 916/11196]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0707-05 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.06.2005 № 4122 «Про затвердження Вимоги до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг», зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 04.07.2005 року за № 707/10987]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1444-04 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.11.2004 № 2739 «Про встановлення виду державних цінних паперів, які можуть придбавати кредитні спілки», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1444/10043]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012500-21#Text Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.02.2021 № 12)]
== Визначення поняття «кредитної спілки». Принципи діяльності та юридичний статус ==
'''Кредитна спілка''' - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон)]).

''Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг'', передбачених цим Законом.

Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:
* добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;
* рівноправності членів кредитної спілки;
* самоврядування;
* гласності.
Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку.

Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 цьому Закону], іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Кредитна спілка не може бути засновником, співзасновником або учасником суб'єкта (суб'єктів) підприємницької діяльності, крім місцевого кооперативного банку, як на території України, так і за її межами. Кредитна спілка може бути засновником (учасником) юридичної особи, що здійснює збір, оброблення, зберігання, захист та використання інформації про юридичну або фізичну особу щодо виконання нею кредитного правочину.

Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами.

Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.

Юридичний статус кредитної спілки також визначений статтею 130 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]. У даній статті зазначається, що громадяни, які постійно проживають на території України, можуть об'єднуватися у кредитні спілки. Кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна.

Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єктів підприємницької діяльності.

Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15/paran1002#n1002 цим Кодексом], законом про кредитні спілки та іншими законами.
== Організаційні засади створення кредитної спілки ==
Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. ''Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб'', які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 6 Закону] ).

Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар зборів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 2 ст. 6 Закону] ).

Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані із створенням кредитної спілки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про кредитні спілки»]).

Кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 7 Закону] ).

Частиною 2 статті 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] передбачено, що у статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються:
* найменування кредитної спілки та її юридична адреса;
* мета створення і завдання кредитної спілки;
* ознака членства у кредитній спілці;
* порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;
* права та обов'язки членів кредитної спілки;
* умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства;
* порядок сплати вступних та інших внесків;
* джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;
* порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;
* порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки;
* порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією);
* порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;
* порядок розподілу доходів кредитної спілки.
Статут кредитної спілки може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності.

Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови спостережної ради кредитної спілки, справжність якого засвідчується нотаріально.

У ст. 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] зазначено, що надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.

Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі - Державний реєстр).

Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом. Про зміни, що сталися у статутних документах, кредитна спілка повідомляє у 5-денний строк в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

Ліцензуванню підлягає діяльність кредитної спілки із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.
== Управління кредитною спілкою ==
Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

Органи управління кредитної спілки створюються та діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки (ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.

До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить
* затвердження статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень;
* обрання та відкликання членів спостережної ради;
* затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку незалежного аудитора;
*прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків;
* прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки;
* затвердження положень про спостережну раду, кредитний комітет та правління;
*прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки.
Статутом кредитної спілки може бути визначено інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів членів кредитної спілки повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення листом кожному члену кредитної спілки за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки. До запрошення додаються письмовий річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки.

''Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них представлено не менш як 50 відсотків членів кредитної спілки особисто або за дорученням іншим членам кредитної спілки. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом - один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос.''

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення діяльності кредитної спілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах.

Порядок голосування на загальних зборах членів кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.

Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою у строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік.

Позачергові загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою кредитної спілки з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси кредитної спілки, а також на вимогу не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. Якщо протягом 20 днів з дня отримання такої письмової вимоги спостережна рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не повідомить членів про скликання позачергових загальних зборів, члени кредитної спілки мають право скликати позачергові загальні збори самостійно.

Повідомлення про позачергові загальні збори має бути зроблене в строк, встановлений у частині третій цієї статті. У разі скликання позачергових загальних зборів разом із повідомленням членам надсилаються матеріали, які мають відношення до причин скликання таких зборів.

Згідно ст. 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки»], спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету.

До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить:
* затвердження положень про порядок надання послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки, членам кредитної спілки;
* встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою;
* вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці
* затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту
* визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;
* затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;
* затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;
* призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету;
* визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки;
* прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.
Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. Спостережна рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п'ять осіб.

Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання спостережної ради та строк її повноважень визначаються статутом кредитної спілки.

Організаційною формою роботи спостережної ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання можуть скликатися за наполяганням половини членів спостережної ради, а також за зверненням правління кредитної спілки.

Спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.

Рішення спостережної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина членів спостережної ради, які беруть участь у засіданні.

Рішення спостережної ради кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою спостережної ради. Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному статутом кредитної спілки.

Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки.

Голова спостережної ради кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.

'''Увага!''' ''Пунктом 8.Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", установлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], спостережна рада кредитної спілки має право прийняти рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки передбачає, що кредитна спілка не здійснює діяльності щодо:''

* ''залучення та повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, виплату процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки;''
* ''надання кредитів членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам, оплати за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг у межах наданих таким членам кредитів, крім приймання платежів у погашення заборгованості за наданими кредитами;''
* ''заміни забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами на суму забезпечення, що є меншою за суму заборгованості за кредитним договором, крім випадків, якщо заставлене майно було втрачено/пошкоджено внаслідок воєнних дій;''
* ''виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород особам, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою, крім виплат, які є фіксованими складовими винагороди таким особам;''
* ''збільшення обсягів капітальних інвестицій за основними засобами та нематеріальними активами, що забезпечують діяльність кредитної спілки, але не забезпечують отримання доходу, крім нерухомого майна, що перейшло у власність кредитної спілки на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;''
* ''подання фінансової звітності та інших звітних даних до Національного банку України.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки може тривати протягом строку, який починається з дати, з якої кредитна спілка тимчасово зупинила свою діяльність, і закінчується із спливом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти робочих днів з дня прийняття спостережною радою рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки повідомити Національний банк України про таке рішення та оприлюднити його на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка тимчасово зупиняє свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення (пункт 9 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитна спілка здійснює розрахунки виключно через її поточні рахунки в банку (пункт 10 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Відповідно до пункт 11 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, відновлює свою діяльність на 91 календарний день після припинення або скасування воєнного стану в Україні без необхідності прийняття рішення спостережної ради про відновлення діяльності кредитної спілки.''

''Спостережна рада кредитної спілки може прийняти рішення про відновлення діяльності кредитної спілки раніше строку, встановленого абзацом першим цього пункту.''

''У такому разі кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти календарних днів з дня прийняття відповідного рішення спостережної ради повідомити Національний банк України про відновлення своєї діяльності та оприлюднити відповідне рішення на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка відновлює свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення.''

''Після відновлення діяльності кредитної спілки всі зобов’язання за договорами, строк виконання яких настав протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, підлягають виконанню в повному обсязі.''

''Строк повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки та виплати процентів, нарахованих на внески (вклади) членів кредитної спілки, який припадає на період тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, вважається таким, що настає на 121 календарний день після припинення чи скасування воєнного стану в Україні або на 31 календарний день із дня відновлення діяльності кредитної спілки за рішенням її спостережної ради.''

''Згідно пункту 13 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, зобов’язана протягом 30 календарних днів з дня відновлення своєї діяльності подати до Національного банку України план відновлення діяльності кредитної спілки (далі - план відновлення діяльності), складений згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.''

''Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня отримання плану відновлення діяльності оцінює його та повідомляє про прийнятність плану відновлення діяльності або надає кредитній спілці зауваження до плану відновлення діяльності. Кредитна спілка зобов’язана врахувати надані зауваження та подати до Національного банку України доопрацьований план відновлення діяльності протягом 15 робочих днів з дня отримання зауважень Національного банку України. Якщо Національний банк України не повідомив кредитну спілку про прийнятність плану відновлення діяльності та не надав зауважень до плану відновлення діяльності/доопрацьованого плану відновлення діяльності у зазначений строк, такий план відновлення діяльності вважається прийнятним.''

''Дія цього пункту не поширюється на кредитні спілки, які відновили свою діяльність до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Установити, що у разі завершення строку повноважень членів спостережної ради, членів ревізійної комісії кредитної спілки до завершення чи скасування воєнного стану в Україні повноваження таких членів спостережної ради, членів ревізійної комісії продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки у порядку, встановленому цим Законом (пункт 15 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

У відповідності до статті 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону»], правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені статутом кредитної спілки до її виключної компетенції.

Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень.

Правління діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених цим Законом і статутом спілки. Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.

Голова правління кредитної спілки:
* без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені;
* представляє кредитну спілку в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами;
* укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки
* розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, визначених статутом кредитної спілки
* готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки;
* вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки.
Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань.

Згідно положень ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки.

Кредитний комітет призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення кредитного комітету, строк повноважень та порядок його діяльності визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет.

Членами кредитного комітету можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи. Членам кредитного комітету, що не є членами спостережної ради або правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається спостережною радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету.

При прийнятті рішення про надання кредиту члену кредитної спілки, якого призначено членом кредитного комітету, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті цього рішення.

Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою. До компетенції кредитного комітету кредитної спілки належать:
* розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;
* вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, відповідно до цього Закону, статуту кредитної спілки та положення про кредитний комітет.
Статтею 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] визначено, що перевірка фінансово-господарської діяльності кредитної спілки за результатами фінансового року здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності, якщо інше не передбачено статутом товариства. Виконавчий орган забезпечує суб’єкту аудиторської діяльності доступ до інформації в межах, передбачених статутом кредитної спілки.
== Члени кредитної спілки, їх права та обов’язки ==
Згідно статті 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у ч. 1 ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.'''

Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.

Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску.

Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

'''Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків.'''

Відповідно до ст. 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки мають право:
* брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;
* вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;
* одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту
* одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;
* одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки;
* вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки.
Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.

Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.

Згідно ст. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки зобов'язані:
* додержуватися статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;
* брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки;
* не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.
Члени кредитної спілки виконують також інші обов'язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.
== Припинення діяльності кредитної спілки ==
'''Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації'''. Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру (ч. 1 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління (ч. 2 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону]).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , ''ліквідація кредитної спілки провадиться'':
* за рішенням її вищого органу управління;
* на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді;
* за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.
У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісії), порядку та строків припинення.

Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції.

Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки.

З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія від імені кредитної спілки, яка припиняє діяльність, виступає у суді.

Комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки.

Кредитори кредитної спілки, що припиняє діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків.

При реорганізації кредитної спілки після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань кредитної спілки, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки.

Копії передавального акта або розподільчого балансу, затверджені органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки, передаються до Уповноваженого органу. Зазначені копії засвідчуються нотаріально або можуть бути засвідчені посадовою особою Уповноваженого органу.

Порушення цього порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру запису про припинення діяльності кредитної спілки та державній реєстрації створюваних правонаступників(ч. 4 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

Згідно ч. 5 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , '''при ліквідації платоспроможної кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості''':

1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов'язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.

Якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом (ч. 6 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ).

При ліквідації спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України. Після завершення процедури ліквідації кредитної спілки комісією складається ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження та є підставою для виключення такої кредитної спілки з Державного реєстру.
== Див. також: ==
*[[Види юридичних осіб]]
*[[Кредитна спілка та її відмінності від банку]]
[[Категорія:Фінансове право]]

Користування землями прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм і на островах

2024-02-19T08:31:55Z

Serhii.korniiko: /* Особливі вимоги, обмеження щодо користування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/557-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 557 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 347 "Про затвердження Порядку складання паспортів річок і Порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8.05.1996 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1068-17 Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 № 304 "Про затвердження форми дозволу на проведення робіт на землях водного фонду"]. 
== Поняття прибережної захисної смуги ==
'''Прибережна захисна смуга''' - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України], прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами входять до складу '''земель водного фонду'''.
== Місце розташування і ширина прибережних захисних смуг, порядок їх встановлення ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст.60 Земельного кодексу України], вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: 
{| class="wikitable"
|-
! '''Види водойм''' !! '''Ширина прибережної смуги'''
|-
| Малі річки, струмки і потічки, а також ставки площею менш як 3 гектари || 25 метрів
|-
| Середні річки, водосховища на них, водойми, а також ставки площею понад 3 гектари || 50 метрів
|-
| Великі річки, водосховища на них та озера || 100 метрів
|-
| Моря та навколо морських заток і лиманів || не менше 2 кілометрів
|}
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
|}
Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в '''документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 60 Земельного кодексу України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page ст. 88 Водного кодексу України]). Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.
Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.
Проте, як свідчить судова практика, зокрема [https://protokol.com.ua/ua/vs_kgs_vidsutnist_proektu_zemleustroyu_shchodo_vstanovlennya_priberegnoi_zahisnoi_smugi_ne_svidchit_pro_vidsutnist_samoi_priberegnoi_zahisnoi_smugi_oskilki_ii_rozmiri_vstanovleni_zakonom_(vs_kgs_sprava_904_5974_16_25_04_18)/ постанова Верховного суду по справі від 25.04.2018 № 904/5974/16], відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

У межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані:
* гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди;
* об’єкти підвищеної небезпеки;
* пансіонати, об’єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та провадження відповідної діяльності;
* об’єкти природно-заповідного фонду, об’єкти культурної спадщини.
Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 4 ст. 60 Земельного кодексу України])
== Пляжна зона ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 88 Водного кодексу України], у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає: 
* території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями;
* прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів;
* скелі, інші гірські утворення. 
Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках, віднесених до земель морського транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об'єкти, рибогосподарські підприємства.
 
== Право користування землями прибережних захисних смуг ==
=== Види користування і мета ===
Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених законодавством. 
Зідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Ст. 59 Земельного кодексу України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 85 Водного кодексу України] землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у '''постійне користування''':
* державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;
* державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;
* державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;
*військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Ст. 59 Земельного кодексу України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 85 Водного кодексу України] визначено, що підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8&oldid=6579 '''на умовах оренди'''] земельні ділянки прибережних захисних смуг для:
* сінокосіння;
* рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури);
* культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей;
* проведення науково-дослідних робіт;
* догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо.
=== Порядок надання у користування ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 85 Водного кодексу України], '''порядок надання у користування земель водного фонду''', в тому числі і прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм і на островах у постійне та тимчасове користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України] (щодо права користування та оренди), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] (щодо права оренди), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 100 Земельного кодексу України] (щодо [[Право земельного сервітуту|права земельного сервітуту]]) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 102-1 Земельного кодексу України] (щодо емфітевзису та суперфіцію). 
=== Особливі вимоги, обмеження щодо користування ===
Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України]. 
Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства. 
До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори. 
На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг. 
Режим використання об'єктів і територій природно-заповідного фонду, розташованих у межах прибережної смуги морів та навколо морських заток і лиманів, регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Законом України «Про природно-заповідний фонд України»]. 
Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами. 
Відповідно до ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж '''річок, навколо водойм та на островах забороняється''': 
* розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 
* зберігання та застосування пестицидів і добрив; 
* влаштування літніх таборів для худоби; 
* будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 
* влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; 
* миття та обслуговування транспортних засобів і техніки. 
* випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (Введення в дію, відбудеться 17.06.2021)
У прибережних захисних смугах уздовж '''морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється''':
* влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
* влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
* влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
* застосування сильнодіючих пестицидів;
* випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (введення в дію, відбудеться 17.06.2021)
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n72989 Водного кодексу Украхїни 89 Водного кодексу Украхїни], у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів. 
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.
 
У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.
У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Користування землями прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм і на островах

2024-02-19T08:27:08Z

Serhii.korniiko: /* Особливі вимоги, обмеження щодо користування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/557-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 557 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 347 "Про затвердження Порядку складання паспортів річок і Порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8.05.1996 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1068-17 Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 № 304 "Про затвердження форми дозволу на проведення робіт на землях водного фонду"]. 
== Поняття прибережної захисної смуги ==
'''Прибережна захисна смуга''' - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України], прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами входять до складу '''земель водного фонду'''.
== Місце розташування і ширина прибережних захисних смуг, порядок їх встановлення ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст.60 Земельного кодексу України], вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: 
{| class="wikitable"
|-
! '''Види водойм''' !! '''Ширина прибережної смуги'''
|-
| Малі річки, струмки і потічки, а також ставки площею менш як 3 гектари || 25 метрів
|-
| Середні річки, водосховища на них, водойми, а також ставки площею понад 3 гектари || 50 метрів
|-
| Великі річки, водосховища на них та озера || 100 метрів
|-
| Моря та навколо морських заток і лиманів || не менше 2 кілометрів
|}
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
|}
Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в '''документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 60 Земельного кодексу України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page ст. 88 Водного кодексу України]). Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.
Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.
Проте, як свідчить судова практика, зокрема [https://protokol.com.ua/ua/vs_kgs_vidsutnist_proektu_zemleustroyu_shchodo_vstanovlennya_priberegnoi_zahisnoi_smugi_ne_svidchit_pro_vidsutnist_samoi_priberegnoi_zahisnoi_smugi_oskilki_ii_rozmiri_vstanovleni_zakonom_(vs_kgs_sprava_904_5974_16_25_04_18)/ постанова Верховного суду по справі від 25.04.2018 № 904/5974/16], відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

У межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані:
* гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди;
* об’єкти підвищеної небезпеки;
* пансіонати, об’єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та провадження відповідної діяльності;
* об’єкти природно-заповідного фонду, об’єкти культурної спадщини.
Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 4 ст. 60 Земельного кодексу України])
== Пляжна зона ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 88 Водного кодексу України], у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає: 
* території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями;
* прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів;
* скелі, інші гірські утворення. 
Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках, віднесених до земель морського транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об'єкти, рибогосподарські підприємства.
 
== Право користування землями прибережних захисних смуг ==
=== Види користування і мета ===
Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених законодавством. 
Зідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Ст. 59 Земельного кодексу України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 85 Водного кодексу України] землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у '''постійне користування''':
* державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;
* державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;
* державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;
*військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Ст. 59 Земельного кодексу України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 85 Водного кодексу України] визначено, що підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8&oldid=6579 '''на умовах оренди'''] земельні ділянки прибережних захисних смуг для:
* сінокосіння;
* рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури);
* культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей;
* проведення науково-дослідних робіт;
* догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо.
=== Порядок надання у користування ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 85 Водного кодексу України], '''порядок надання у користування земель водного фонду''', в тому числі і прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм і на островах у постійне та тимчасове користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України] (щодо права користування та оренди), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] (щодо права оренди), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 100 Земельного кодексу України] (щодо [[Право земельного сервітуту|права земельного сервітуту]]) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 102-1 Земельного кодексу України] (щодо емфітевзису та суперфіцію). 
=== Особливі вимоги, обмеження щодо користування ===
Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України]. 
Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства. 
До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори. 
На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг. 
Режим використання об'єктів і територій природно-заповідного фонду, розташованих у межах прибережної смуги морів та навколо морських заток і лиманів, регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Законом України «Про природно-заповідний фонд України»]. 
Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами. 
Відповідно до ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж '''річок, навколо водойм та на островах забороняється''': 
* розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 
* зберігання та застосування пестицидів і добрив; 
* влаштування літніх таборів для худоби; 
* будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 
* влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; 
* миття та обслуговування транспортних засобів і техніки. 
* випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (Введення в дію, відбудеться 17.06.2021)
У прибережних захисних смугах уздовж '''морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється''':
* влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
* влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
* влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
* застосування сильнодіючих пестицидів.
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n72989 Водного кодексу Украхїни 89 Водного кодексу Украхїни], у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів. 
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.
 
У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.
У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок відрядження в межах України

2023-12-21T15:10:48Z

Serhii.korniiko: /* Витрати при відрядженні та їх відшкодування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 21 березня 2022 р. № 345 "Деякі питання відшкодування витрат на відрядження в межах України державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, в умовах воєнного стану"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Наказ Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 “Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон”]
На період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, відшкодування фактичних витрат, що перевищують граничну суму витрат на найм житлового приміщення за добу, визначену для України додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 11, ст. 488), здійснюється з дозволу керівника згідно з підтвердними документами та не може перевищувати 1800 гривень (без урахування витрат на оплату податку на додану вартість).

== Службове відрядження ==
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Не допускається направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років.

Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.

Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.(стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»])
== Оплата відрядження ==
Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний '''до закінчення ''п'ятого'' банківського дня''', наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами як аванс для здійснення поточних витрат (у межах України - у національній валюті, за кордон - у валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження).

Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (у тому числі на оплату вартості послуг із здійснення Інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби). Вказані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства. Документально підтверджені витрати та добові витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) відрядженого працівника у разі, якщо він має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження. Підприємство самостійно встановлює порядок ознайомлення працівника, який направляється у відрядження за кордон, з його фінансовими зобов'язаннями, що регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів]" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98) та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон]. 
У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів '''до закінчення ''третього'' банківського дня''' після завершення відрядження (банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи). 
У разі якщо працівник застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору).

У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищив '''10 банківських днів''', за наявності поважних причин керівник може продовжити такий строк '''до 20 банківських днів''' (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами). 
Разом із звітом подаються документи в оригіналі, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат. 
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен '''протягом ''трьох'' банківських днів''' з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти. 
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здійснюватися '''до закінчення ''третього'' банківського дня''' після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження. 
Заробітна плата переказується поштою відрядженому працівникові на його прохання за рахунок підприємства, що його відрядило, або перераховується у безготівковій формі на відповідний рахунок із застосуванням платіжних карток. 
За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98] (сума добових витрат в межах України становить 300 '''гривень'''). 
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні. 
При відрядженні працівника ''строком на один день'' або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. 
Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. 
За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати включаються виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо).

Відповідно до підпункту «а» підпункту 170.9.1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
== Витрати при відрядженні та їх відшкодування ==
Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством (стаття 121 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодексу законів про працю України]).

Державним службовцям, а також іншим особам, що направляються у відрядження, перебувають за кордоном тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, у разі відрядження в межах держави перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави. У разі відрядження у межах держави перебування строком на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 40 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац четвертий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]).

Витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності підтвердних документів (далі - підтвердні документи) [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац другий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]). Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівникам за рахунок добових витрат. Сума надміру витрачених коштів (залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі - звіт про використання коштів, виданих на відрядження), підлягає поверненню працівником на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видали (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс), а особам, зазначеним в абзацах другому і третьому цього пункту, які отримали аванс готівкою, - до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]).

Під час складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджені документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти - виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним валютним курсом, що встановлений Національним банком України на день затвердження такого звіту.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження, разом із підтвердними документами працівник зобов’язаний подати до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної роботи. У зазначений строк також повертається сума надміру витрачених коштів. 
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

У разі коли під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, керівник підприємства, установи чи організації за наявності поважних причин може продовжити строк подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, до 20 банківських днів.

Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів, поданих у паперовій або електронній формі, відшкодовуються:

1) витрати:

на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до цієї постанови, за всі дні проживання;

на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

на оформлення закордонних паспортів;

на оформлення дозволів на в'їзд (віз);

на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності документального підтвердження про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;

на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;

на оплату службових телефонних розмов;

2) комісійні витрати у разі обміну валюти, комісійні винагороди за надані банком послуги.

Відшкодування зазначених та добових витрат здійснюється також супроводжуючому (не більше ніж одному) особи, визначеної в абзаці першому цього пункту, в разі, коли вона має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Крім того, особам, що забезпечують урядовим зв’язком Президента України та Прем’єр-міністра України під час здійснення ними офіційних і робочих візитів за кордон, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати, які пов’язані з виконанням службової діяльності:

на наймання приміщень (кімнат) для урядового зв’язку;

на оплату прокладання ресурсу телекомунікаційних мереж;

на оплату підключення та інсталяції виділених ліній Інтернету і їх тарифікації;

на придбання карток мобільного зв’язку місцевих мобільних операторів з доступом до Інтернету;

на придбання додаткових квитків для перевезення обладнання урядового зв’язку.

Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

== Строк відрядження ==
Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження. 
'''Строк відрядження не може перевищувати 30 календарних днів''', за винятком випадків, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]. Строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством.

Строк відрядження, пов’язаного із забезпеченням діяльності державних органів влади в особливому режимі в умовах воєнного стану, працівників державних органів, а також підприємств, установ та організацій, які здійснюють функції з обслуговування державних органів влади та утримуються (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, виключно в межах коштів, передбачених у відповідних кошторисах,не може перевищувати 180 днів.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи. 
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження. 
Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]. 
За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).

З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі.
Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
== Робочий час та час відпочинку при відрядженні ==
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|робочого часу]] того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. 
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. 
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. 
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин. 
Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада)протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.
Працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Державному службовцю, який направлений у службове відрядження, заробітна плата за весь період відрядження виплачується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»].
== Куди звернутися, строки звернення ==
Для вирішення спірних питань щодо відшкодування витрат на відрядження можна звернутися до комісії по трудових спорах або безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. 
Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах ''у тримісячний строк'' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком (стаття 225 Кодексу законів про працю України). 
Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду ''в тримісячний строк'' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (стаття 233 Кодексу законів про працю України). 
При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України “Про судовий збір”], окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору. Розміри ставок судового збору доступні на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судової влади України].
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Трудове право]]

Порядок відновлення документів особам, які звільняються або звільнилися з місць позбавлення волі

2023-11-20T15:19:49Z

Serhii.korniiko: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Закон України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України "Про громадянство України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#top Наказ Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5 "Про затвердження Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів"]
== Загальні положення ==
'''Звільнені особи''' – особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань]] на підставах, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]).

Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді арешту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання (частина четверта статті 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України]).

Установа виконання покарань (слідчий ізолятор) '''не пізніше ніж за три місяці''' до закінчення призначеного строку покарання або розгляду на засіданні комісії установи виконання покарань (слідчого ізолятора) питання про подання до суду матеріалів для застосування статей [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|81, 82]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] стосовно засудженого, який за період відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк довів своє виправлення або став на шлях виправлення, здійснює моніторинг проблемних питань засуджених, які готуються до звільнення, та їхніх можливих потреб після звільнення (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0408-18/ed20211029#Text Порядку взаємодії установ виконання покарань, уповноважених органів з питань пробації та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2018 року № 974/5/467/609/280]).

Моніторинг здійснюється шляхом проведення бесіди із засудженим, під час якої з’ясовуються, зокрема наявність документа, що посвідчує особу, та потреба у його отриманні (відновленні).
== Порядок відновлення документа, що посвідчує особу (паспорта), особі, яка звільняється з місць позбавлення волі ==
Особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються через уповноважену особу адміністрації відповідної установи (підпункт 3 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302] (далі - Порядок).
=== Куди звернутися ===
У разі відбування особою покарання в установах виконання покарань подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до [https://dmsu.gov.ua/ територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України] (далі - територіальні підрозділи ДМС) через уповноважену особу за місцем розташування адміністрації відповідної установи (абзац другий пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Перелік необхідних документів ===
Згідно пункт 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку], заявник для оформлення паспорта подає такі документи:

1) свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);

2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

у випадках, коли у заявника з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків невідомо або вони померли, зв’язок з ними втрачено або вони позбавлені батьківських прав, про що зазначається у письмовому поясненні заявника) відсутня можливість подати документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється за обліками ДМС, інших державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави;

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном);

4) заява про зняття з консульського обліку (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою (далі - заява про зняття з консульського обліку);

5) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;

8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;

9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):

про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;

про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;

про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження. Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі, за умови наявності в територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації;

10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи відповідно до абзацу третього пункту 43 цього Порядку. Працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснюється перевірка відомостей та документів, поданих свідками за наявними обліками ДМС, іншими державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави;

11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби).

У разі оформлення паспорта особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, документи, зазначені в цьому пункті, подаються уповноваженою особою територіальному підрозділу ДМС із супровідним листом відповідної установи, місця попереднього ув’язнення або закладу.

До документів також долучається власноручно написана заява особи про необхідність оформлення паспорта.

Під час підготовки документів уповноважена особа проводить перевірку тотожності особи, зображеної на фотокартці, з особою, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.

=== Вартість ===
За оформлення паспорта вперше адміністративний збір не справляється.

Загальна вартість адміністративного збору у разі оформлення паспорта громадянина України у формі картки '''протягом 20 робочих днів''' становить 450 грн., у разі термінового ('''протягом 10 робочих днів''') оформлення становить 820 грн.

У разі обміну замість втраченого чи пошкодженого паспорта сплачується держмито у розмірі 34 грн. (два неоподаткованих мінімуми доходів громадян) (підпункт "а" пункту 6 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] (далі - Декрет).

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
=== Порядок отримання паспорта ===
Паспорт, оформлений на ім’я особи, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, разом із заявою-анкетою передається уповноваженій особі під розписку.

Уповноважена особа протягом трьох робочих днів після передачі їй паспорта і заяви-анкети забезпечує проставлення особою, на ім’я якої оформлено паспорт, підпису про отримання паспорта в заяві-анкеті та повернення її до відповідного територіального підрозділу ДМС.

У разі переведення особи в іншу установу виконання покарань, місце попереднього ув’язнення, у заклад МОЗ закритого типу або звільнення/виписки з них за зверненням адміністрації установи, місця попереднього ув’язнення або закладу, або зазначеної особи територіальний підрозділ ДМС, який оформив паспорт, надсилає його разом із заявою-анкетою територіальному підрозділу ДМС за місцем розташування відповідної установи, місця попереднього ув’язнення або закладу, або територіальному підрозділу ДМС, до якого особа звернулася після звільнення/виписки.

Територіальний підрозділ ДМС, який отримав паспорт, передає його разом із заявою-анкетою уповноваженій особі під розписку.

Уповноважена особа протягом трьох робочих днів після передачі їй паспорта і заяви-анкети забезпечує проставлення особою, на ім’я якої оформлено паспорт, у заяві-анкеті підпису про отримання паспорта та повернення її відповідному територіальному підрозділу ДМС для подальшого надсилання територіальному підрозділу ДМС, який здійснив оформлення паспорта.(пункт 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
== Порядок відновлення документа, що посвідчує особу (паспорта), особі, яка звільнилася з місць позбавлення волі ==
У випадку, якщо особа звільнилася з мість позбавлення волі, але документ, що посвідчує особу (паспорт), у неї відсутній, вона має самостійно звернутися до [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центру надання адміністративних послуг], або [https://pasport.org.ua/ державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів], або [https://dmsu.gov.ua/ територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС], подати зазначені вище документи та за необхідності сплатити адміністративний збір/державне мито.

Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з [[Порядок ідентифікації та встановлення особи|ідентифікації особи]], на ім’я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи, на ім’я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Єдиного державного демографічного реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

У разі втрати/викрадення паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, Міністерством внутрішніх справ України, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу ідентифікувати таку особу (пункт 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).

У випадках, якщо не можливо підтвердити факт документування особи паспортом громадянина України, що видався в територіальних підрозділах, які припинили діяльність або тимчасово не здійснюють свої повноваження для здійснення ідентифікації особи та підтвердження належності до громадянства України, варто звернутися до [[Звернення до суду: окреме провадження|суду в порядку окремого провадження]] з метою встановлення факту, зокрема [[Встановлення факту постійного проживання на території України|постійного проживання на території України]] або встановлення особи.

=== Довідка про звільнення як документ, що може підтвердити особу ===
Документом, який підтверджує особу для отримання паспорту може бути '''довідка про звільнення''', що видається засудженому, який звільняється з установи, та яка, зокрема містить фотокартку такої особи (пункт 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#top Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5]).
Довідку про звільнення підписують начальник установи та начальник підрозділу або особи, які виконують їх обов'язки. На фотокартку засудженого проставляється гербова печатка установи.

При звільненні засудженого проводиться його (її) ідентифікація за фотокарткою, особливими прикметами або шляхом порівнювання наданих ними відповідей з даними, що знаходяться в особовій справі засудженого. При виникненні підозри щодо відповідності особи проводиться її дактилоскопіювання, встановлюється дактилоформула, яка звіряється з даними дактилоскопічної карти.

Якщо довідка про звільнення була втрачена особою, яка прибула до місця постійного проживання або роботи в межах України, то за запитом уповноваженого державного органу установою надсилається дублікат цієї довідки.

У разі якщо архівна особова справа засудженого знищена після закінчення строку її зберігання, на підставі даних архівної картотеки за запитом уповноваженого державного органу надається довідка довільної форми про перебування особи в установі.

'''Для врахування!''' У випадку, якщо установу, де особа відбувала покарання, ліквідовано, з метою отримання довідки про звільнення можна звернутися до державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (юридична адреса: вулиця Святошинська, 27, м. Київ, 03115; фактична адреса: вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050; тел. (04563) 7-64-43), оскільки відповідно до пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0877-18#Text Положення про галузевий державний архів Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2018 року № 2484/5], галузевий державний архів Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, який є структурним підрозділом зазначеної державної установи, зберігає документи ліквідованих органів та установ, що належали до сфери управління Державної кримінально-виконавчої служби України.
== Порядок повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану ==
Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану, складеного як в електронному вигляді, так і на паперовому носії. Також, видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно може проводитися за '''заявою''' заявника шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг.

У заяві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1992 додаток 25]) щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про народження зазначаються:
# прізвище, власне ім'я, по батькові та адреса заявника;
# прізвище, власне ім'я, по батькові особи, щодо якої запитується свідоцтво;
# яке необхідне свідоцтво;
# коли і яким органом державної реєстрації актів цивільного стану складено актовий запис цивільного стану;
# мета запиту цього свідоцтва та проставляється особистий підпис заявника;
# прізвище, власне ім'я, по батькові батьків.
Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану.

Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається повторно без підтвердження у разі зберігання актового запису цивільного стану на тимчасово окупованій території України або у районі проведення антитерористичної операції (пункту 2 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила).

'''Документи, які необхідні для отримання повторно свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану'''
* особи, яким виповнилося 16 років, пред’являють паспорт або паспортний документ;
* представник особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану пред’являє нотаріально посвідчену довіреність;
* при видачі повторно свідоцтва про смерть пред’являються також документи, які підтверджують родинні стосунки заявника з померлим або право на спадкування(свідоцтво про народження, шлюб, заповіт тощо).
=== Вартість ===
За повторну видачу свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану справляється державне мито у розмірі '''0,03''' неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 копійка) (підпункт "е" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету]).

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
=== Строки повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану ===
Особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно видаються того самого дня при пред'явленні ними паспорта або паспортного документа.

За заявою щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, яка надійшла поштою, свідоцтво надсилається в 7-денний строк до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем проживання заявника, про що доводиться до його відома.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98541714 Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 19 липня 2021 року у справі № 431/1275/21] (щодо встановлення особи)
== Корисні посилання ==
* [http://dszn.mk.gov.ua/images/materials/inform/2018/spost_kom/vud_pasp.pdf Лист-роз'яснення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області]
* [https://ldn.org.ua/success-story/pasport-dla-kolisnogo-vazna-dopomagaemo-tim-hto-cogo-potrebue/ Паспорт для колишнього в’язня: допомагаємо тим, хто цього потребує]
== Див. також ==
* [[Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк]]
* [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України]]
* [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання]]
* [[Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Порядок відновлення документів особам, які звільняються або звільнилися з місць позбавлення волі

2023-11-20T15:06:24Z

Serhii.korniiko: /* Порядок отримання паспорта */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Закон України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України "Про громадянство України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#top Наказ Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5 "Про затвердження Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів"]
== Загальні положення ==
'''Звільнені особи''' – особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань]] на підставах, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]).

Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді арешту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання (частина четверта статті 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України]).

Установа виконання покарань (слідчий ізолятор) '''не пізніше ніж за три місяці''' до закінчення призначеного строку покарання або розгляду на засіданні комісії установи виконання покарань (слідчого ізолятора) питання про подання до суду матеріалів для застосування статей [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|81, 82]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] стосовно засудженого, який за період відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк довів своє виправлення або став на шлях виправлення, здійснює моніторинг проблемних питань засуджених, які готуються до звільнення, та їхніх можливих потреб після звільнення (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0408-18/ed20211029#Text Порядку взаємодії установ виконання покарань, уповноважених органів з питань пробації та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2018 року № 974/5/467/609/280]).

Моніторинг здійснюється шляхом проведення бесіди із засудженим, під час якої з’ясовуються, зокрема наявність документа, що посвідчує особу, та потреба у його отриманні (відновленні).
== Порядок відновлення документа, що посвідчує особу (паспорта), особі, яка звільняється з місць позбавлення волі ==
Особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються через уповноважену особу адміністрації відповідної установи (підпункт 3 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302] (далі - Порядок).
=== Куди звернутися ===
У разі відбування особою покарання в установах виконання покарань подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до [https://dmsu.gov.ua/ територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України] (далі - територіальні підрозділи ДМС) через уповноважену особу за місцем розташування адміністрації відповідної установи (абзац другий пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Перелік необхідних документів ===
Заявник для оформлення паспорта подає такі документи:
# заяву встановленого Міністерством внутрішнізх справ України зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (у випадку втрати або викрадення паспорта);
# свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. Особа, яка звертається за [[Оформлення та видача паспорта громадянина України вперше особі, яка звертається за отриманням паспорта після досягнення 18-річного віку|оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку]] за відсутності свідоцтва про народження, може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
# оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі [[Підстави набуття громадянства України|набуття особою громадянства України]] на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном);
# заява про зняття з [[Консульський облік громадян України|консульського обліку]] (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою;
# документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
# документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): - про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; - про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; - про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; - про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; - документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження;
# документ, виданий відповідною установою, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу установи виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення [[Порядок ідентифікації та встановлення особи|процедури встановлення особи]];
# одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру - для оформлення паспорта особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань (в разі потреби).
Зазначені документи подаються уповноваженою особою територіальному підрозділу ДМС із '''супровідним листом''' відповідної установи відбування покарання.

Під час підготовки документів уповноважена особа проводить перевірку тотожності особи, зображеної на фотокартці, з особою, яка відбуває покарання в установах виконання покарань (пункт 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Вартість ===
За оформлення паспорта вперше адміністративний збір не справляється.

Загальна вартість адміністративного збору у разі оформлення паспорта громадянина України у формі картки '''протягом 20 робочих днів''' становить 450 грн., у разі термінового ('''протягом 10 робочих днів''') оформлення становить 820 грн.

У разі обміну замість втраченого чи пошкодженого паспорта сплачується держмито у розмірі 34 грн. (два неоподаткованих мінімуми доходів громадян) (підпункт "а" пункту 6 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] (далі - Декрет).

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
=== Порядок отримання паспорта ===
Паспорт, оформлений на ім’я особи, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, разом із заявою-анкетою передається уповноваженій особі під розписку.

Уповноважена особа протягом трьох робочих днів після передачі їй паспорта і заяви-анкети забезпечує проставлення особою, на ім’я якої оформлено паспорт, підпису про отримання паспорта в заяві-анкеті та повернення її до відповідного територіального підрозділу ДМС.

У разі переведення особи в іншу установу виконання покарань, місце попереднього ув’язнення, у заклад МОЗ закритого типу або звільнення/виписки з них за зверненням адміністрації установи, місця попереднього ув’язнення або закладу, або зазначеної особи територіальний підрозділ ДМС, який оформив паспорт, надсилає його разом із заявою-анкетою територіальному підрозділу ДМС за місцем розташування відповідної установи, місця попереднього ув’язнення або закладу, або територіальному підрозділу ДМС, до якого особа звернулася після звільнення/виписки.

Територіальний підрозділ ДМС, який отримав паспорт, передає його разом із заявою-анкетою уповноваженій особі під розписку.

Уповноважена особа протягом трьох робочих днів після передачі їй паспорта і заяви-анкети забезпечує проставлення особою, на ім’я якої оформлено паспорт, у заяві-анкеті підпису про отримання паспорта та повернення її відповідному територіальному підрозділу ДМС для подальшого надсилання територіальному підрозділу ДМС, який здійснив оформлення паспорта.(пункт 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
== Порядок відновлення документа, що посвідчує особу (паспорта), особі, яка звільнилася з місць позбавлення волі ==
У випадку, якщо особа звільнилася з мість позбавлення волі, але документ, що посвідчує особу (паспорт), у неї відсутній, вона має самостійно звернутися до [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центру надання адміністративних послуг], або [https://pasport.org.ua/ державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів], або [https://dmsu.gov.ua/ територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС], подати зазначені вище документи та за необхідності сплатити адміністративний збір/державне мито.

Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з [[Порядок ідентифікації та встановлення особи|ідентифікації особи]], на ім’я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи, на ім’я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Єдиного державного демографічного реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

У разі втрати/викрадення паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, Міністерством внутрішніх справ України, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу ідентифікувати таку особу (пункт 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).

У випадках, якщо не можливо підтвердити факт документування особи паспортом громадянина України, що видався в територіальних підрозділах, які припинили діяльність або тимчасово не здійснюють свої повноваження для здійснення ідентифікації особи та підтвердження належності до громадянства України, варто звернутися до [[Звернення до суду: окреме провадження|суду в порядку окремого провадження]] з метою встановлення факту, зокрема [[Встановлення факту постійного проживання на території України|постійного проживання на території України]] або встановлення особи.

=== Довідка про звільнення як документ, що може підтвердити особу ===
Документом, який підтверджує особу для отримання паспорту може бути '''довідка про звільнення''', що видається засудженому, який звільняється з установи, та яка, зокрема містить фотокартку такої особи (пункт 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#top Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5]).
Довідку про звільнення підписують начальник установи та начальник підрозділу або особи, які виконують їх обов'язки. На фотокартку засудженого проставляється гербова печатка установи.

При звільненні засудженого проводиться його (її) ідентифікація за фотокарткою, особливими прикметами або шляхом порівнювання наданих ними відповідей з даними, що знаходяться в особовій справі засудженого. При виникненні підозри щодо відповідності особи проводиться її дактилоскопіювання, встановлюється дактилоформула, яка звіряється з даними дактилоскопічної карти.

Якщо довідка про звільнення була втрачена особою, яка прибула до місця постійного проживання або роботи в межах України, то за запитом уповноваженого державного органу установою надсилається дублікат цієї довідки.

У разі якщо архівна особова справа засудженого знищена після закінчення строку її зберігання, на підставі даних архівної картотеки за запитом уповноваженого державного органу надається довідка довільної форми про перебування особи в установі.

'''Для врахування!''' У випадку, якщо установу, де особа відбувала покарання, ліквідовано, з метою отримання довідки про звільнення можна звернутися до державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (юридична адреса: вулиця Святошинська, 27, м. Київ, 03115; фактична адреса: вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050; тел. (04563) 7-64-43), оскільки відповідно до пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0877-18#Text Положення про галузевий державний архів Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2018 року № 2484/5], галузевий державний архів Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, який є структурним підрозділом зазначеної державної установи, зберігає документи ліквідованих органів та установ, що належали до сфери управління Державної кримінально-виконавчої служби України.
== Порядок повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану ==
Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану, складеного як в електронному вигляді, так і на паперовому носії. Також, видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно може проводитися за '''заявою''' заявника шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг.

У заяві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1992 додаток 25]) щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про народження зазначаються:
# прізвище, власне ім'я, по батькові та адреса заявника;
# прізвище, власне ім'я, по батькові особи, щодо якої запитується свідоцтво;
# яке необхідне свідоцтво;
# коли і яким органом державної реєстрації актів цивільного стану складено актовий запис цивільного стану;
# мета запиту цього свідоцтва та проставляється особистий підпис заявника;
# прізвище, власне ім'я, по батькові батьків.
Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану.

Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається повторно без підтвердження у разі зберігання актового запису цивільного стану на тимчасово окупованій території України або у районі проведення антитерористичної операції (пункту 2 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила).

'''Документи, які необхідні для отримання повторно свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану'''
* особи, яким виповнилося 16 років, пред’являють паспорт або паспортний документ;
* представник особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану пред’являє нотаріально посвідчену довіреність;
* при видачі повторно свідоцтва про смерть пред’являються також документи, які підтверджують родинні стосунки заявника з померлим або право на спадкування(свідоцтво про народження, шлюб, заповіт тощо).
=== Вартість ===
За повторну видачу свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану справляється державне мито у розмірі '''0,03''' неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 копійка) (підпункт "е" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету]).

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
=== Строки повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану ===
Особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно видаються того самого дня при пред'явленні ними паспорта або паспортного документа.

За заявою щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, яка надійшла поштою, свідоцтво надсилається в 7-денний строк до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем проживання заявника, про що доводиться до його відома.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98541714 Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 19 липня 2021 року у справі № 431/1275/21] (щодо встановлення особи)
== Корисні посилання ==
* [http://dszn.mk.gov.ua/images/materials/inform/2018/spost_kom/vud_pasp.pdf Лист-роз'яснення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області]
* [https://ldn.org.ua/success-story/pasport-dla-kolisnogo-vazna-dopomagaemo-tim-hto-cogo-potrebue/ Паспорт для колишнього в’язня: допомагаємо тим, хто цього потребує]
== Див. також ==
* [[Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк]]
* [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України]]
* [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання]]
* [[Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Порядок відновлення документів особам, які звільняються або звільнилися з місць позбавлення волі

2023-11-20T14:54:56Z

Serhii.korniiko: /* Вартість */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Закон України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України "Про громадянство України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#top Наказ Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5 "Про затвердження Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів"]
== Загальні положення ==
'''Звільнені особи''' – особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань]] на підставах, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]).

Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді арешту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання (частина четверта статті 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України]).

Установа виконання покарань (слідчий ізолятор) '''не пізніше ніж за три місяці''' до закінчення призначеного строку покарання або розгляду на засіданні комісії установи виконання покарань (слідчого ізолятора) питання про подання до суду матеріалів для застосування статей [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|81, 82]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] стосовно засудженого, який за період відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк довів своє виправлення або став на шлях виправлення, здійснює моніторинг проблемних питань засуджених, які готуються до звільнення, та їхніх можливих потреб після звільнення (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0408-18/ed20211029#Text Порядку взаємодії установ виконання покарань, уповноважених органів з питань пробації та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2018 року № 974/5/467/609/280]).

Моніторинг здійснюється шляхом проведення бесіди із засудженим, під час якої з’ясовуються, зокрема наявність документа, що посвідчує особу, та потреба у його отриманні (відновленні).
== Порядок відновлення документа, що посвідчує особу (паспорта), особі, яка звільняється з місць позбавлення волі ==
Особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються через уповноважену особу адміністрації відповідної установи (підпункт 3 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302] (далі - Порядок).
=== Куди звернутися ===
У разі відбування особою покарання в установах виконання покарань подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до [https://dmsu.gov.ua/ територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України] (далі - територіальні підрозділи ДМС) через уповноважену особу за місцем розташування адміністрації відповідної установи (абзац другий пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Перелік необхідних документів ===
Заявник для оформлення паспорта подає такі документи:
# заяву встановленого Міністерством внутрішнізх справ України зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (у випадку втрати або викрадення паспорта);
# свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. Особа, яка звертається за [[Оформлення та видача паспорта громадянина України вперше особі, яка звертається за отриманням паспорта після досягнення 18-річного віку|оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку]] за відсутності свідоцтва про народження, може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
# оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі [[Підстави набуття громадянства України|набуття особою громадянства України]] на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном);
# заява про зняття з [[Консульський облік громадян України|консульського обліку]] (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою;
# документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
# документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): - про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; - про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; - про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; - про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; - документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження;
# документ, виданий відповідною установою, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу установи виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення [[Порядок ідентифікації та встановлення особи|процедури встановлення особи]];
# одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру - для оформлення паспорта особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань (в разі потреби).
Зазначені документи подаються уповноваженою особою територіальному підрозділу ДМС із '''супровідним листом''' відповідної установи відбування покарання.

Під час підготовки документів уповноважена особа проводить перевірку тотожності особи, зображеної на фотокартці, з особою, яка відбуває покарання в установах виконання покарань (пункт 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Вартість ===
За оформлення паспорта вперше адміністративний збір не справляється.

Загальна вартість адміністративного збору у разі оформлення паспорта громадянина України у формі картки '''протягом 20 робочих днів''' становить 450 грн., у разі термінового ('''протягом 10 робочих днів''') оформлення становить 820 грн.

У разі обміну замість втраченого чи пошкодженого паспорта сплачується держмито у розмірі 34 грн. (два неоподаткованих мінімуми доходів громадян) (підпункт "а" пункту 6 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] (далі - Декрет).

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
=== Порядок отримання паспорта ===
Паспорт, оформлений на ім’я особи, яка відбуває покарання в установах виконання покарань разом із заявою-анкетою передається уповноваженій особі під розписку.

У разі переведення особи в іншу установу виконання покарань або звільнення з неї за зверненням адміністрації установи територіальний підрозділ ДМС, який оформив паспорт, надсилає його разом із заявою-анкетою територіальному підрозділу ДМС за місцем розташування відповідної установи або територіальному підрозділу ДМС, до якого особа звернулася після звільнення (пункт 96[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
== Порядок відновлення документа, що посвідчує особу (паспорта), особі, яка звільнилася з місць позбавлення волі ==
У випадку, якщо особа звільнилася з мість позбавлення волі, але документ, що посвідчує особу (паспорт), у неї відсутній, вона має самостійно звернутися до [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центру надання адміністративних послуг], або [https://pasport.org.ua/ державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів], або [https://dmsu.gov.ua/ територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС], подати зазначені вище документи та за необхідності сплатити адміністративний збір/державне мито.

Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з [[Порядок ідентифікації та встановлення особи|ідентифікації особи]], на ім’я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи, на ім’я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Єдиного державного демографічного реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

У разі втрати/викрадення паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, Міністерством внутрішніх справ України, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу ідентифікувати таку особу (пункт 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).

У випадках, якщо не можливо підтвердити факт документування особи паспортом громадянина України, що видався в територіальних підрозділах, які припинили діяльність або тимчасово не здійснюють свої повноваження для здійснення ідентифікації особи та підтвердження належності до громадянства України, варто звернутися до [[Звернення до суду: окреме провадження|суду в порядку окремого провадження]] з метою встановлення факту, зокрема [[Встановлення факту постійного проживання на території України|постійного проживання на території України]] або встановлення особи.

=== Довідка про звільнення як документ, що може підтвердити особу ===
Документом, який підтверджує особу для отримання паспорту може бути '''довідка про звільнення''', що видається засудженому, який звільняється з установи, та яка, зокрема містить фотокартку такої особи (пункт 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#top Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5]).
Довідку про звільнення підписують начальник установи та начальник підрозділу або особи, які виконують їх обов'язки. На фотокартку засудженого проставляється гербова печатка установи.

При звільненні засудженого проводиться його (її) ідентифікація за фотокарткою, особливими прикметами або шляхом порівнювання наданих ними відповідей з даними, що знаходяться в особовій справі засудженого. При виникненні підозри щодо відповідності особи проводиться її дактилоскопіювання, встановлюється дактилоформула, яка звіряється з даними дактилоскопічної карти.

Якщо довідка про звільнення була втрачена особою, яка прибула до місця постійного проживання або роботи в межах України, то за запитом уповноваженого державного органу установою надсилається дублікат цієї довідки.

У разі якщо архівна особова справа засудженого знищена після закінчення строку її зберігання, на підставі даних архівної картотеки за запитом уповноваженого державного органу надається довідка довільної форми про перебування особи в установі.

'''Для врахування!''' У випадку, якщо установу, де особа відбувала покарання, ліквідовано, з метою отримання довідки про звільнення можна звернутися до державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (юридична адреса: вулиця Святошинська, 27, м. Київ, 03115; фактична адреса: вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050; тел. (04563) 7-64-43), оскільки відповідно до пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0877-18#Text Положення про галузевий державний архів Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2018 року № 2484/5], галузевий державний архів Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, який є структурним підрозділом зазначеної державної установи, зберігає документи ліквідованих органів та установ, що належали до сфери управління Державної кримінально-виконавчої служби України.
== Порядок повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану ==
Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану, складеного як в електронному вигляді, так і на паперовому носії. Також, видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно може проводитися за '''заявою''' заявника шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг.

У заяві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1992 додаток 25]) щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про народження зазначаються:
# прізвище, власне ім'я, по батькові та адреса заявника;
# прізвище, власне ім'я, по батькові особи, щодо якої запитується свідоцтво;
# яке необхідне свідоцтво;
# коли і яким органом державної реєстрації актів цивільного стану складено актовий запис цивільного стану;
# мета запиту цього свідоцтва та проставляється особистий підпис заявника;
# прізвище, власне ім'я, по батькові батьків.
Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану.

Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається повторно без підтвердження у разі зберігання актового запису цивільного стану на тимчасово окупованій території України або у районі проведення антитерористичної операції (пункту 2 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила).

'''Документи, які необхідні для отримання повторно свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану'''
* особи, яким виповнилося 16 років, пред’являють паспорт або паспортний документ;
* представник особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану пред’являє нотаріально посвідчену довіреність;
* при видачі повторно свідоцтва про смерть пред’являються також документи, які підтверджують родинні стосунки заявника з померлим або право на спадкування(свідоцтво про народження, шлюб, заповіт тощо).
=== Вартість ===
За повторну видачу свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану справляється державне мито у розмірі '''0,03''' неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 копійка) (підпункт "е" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету]).

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
=== Строки повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану ===
Особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно видаються того самого дня при пред'явленні ними паспорта або паспортного документа.

За заявою щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, яка надійшла поштою, свідоцтво надсилається в 7-денний строк до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем проживання заявника, про що доводиться до його відома.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98541714 Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 19 липня 2021 року у справі № 431/1275/21] (щодо встановлення особи)
== Корисні посилання ==
* [http://dszn.mk.gov.ua/images/materials/inform/2018/spost_kom/vud_pasp.pdf Лист-роз'яснення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області]
* [https://ldn.org.ua/success-story/pasport-dla-kolisnogo-vazna-dopomagaemo-tim-hto-cogo-potrebue/ Паспорт для колишнього в’язня: допомагаємо тим, хто цього потребує]
== Див. також ==
* [[Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк]]
* [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України]]
* [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання]]
* [[Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Порядок відновлення документів особам, які звільняються або звільнилися з місць позбавлення волі

2023-11-20T14:41:38Z

Serhii.korniiko: /* Порядок відновлення документа, що посвідчує особу (паспорта), особі, яка звільняється з місць позбавлення волі */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Закон України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України "Про громадянство України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#top Наказ Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5 "Про затвердження Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів"]
== Загальні положення ==
'''Звільнені особи''' – особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань]] на підставах, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]).

Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді арешту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання (частина четверта статті 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України]).

Установа виконання покарань (слідчий ізолятор) '''не пізніше ніж за три місяці''' до закінчення призначеного строку покарання або розгляду на засіданні комісії установи виконання покарань (слідчого ізолятора) питання про подання до суду матеріалів для застосування статей [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|81, 82]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] стосовно засудженого, який за період відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк довів своє виправлення або став на шлях виправлення, здійснює моніторинг проблемних питань засуджених, які готуються до звільнення, та їхніх можливих потреб після звільнення (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0408-18/ed20211029#Text Порядку взаємодії установ виконання покарань, уповноважених органів з питань пробації та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2018 року № 974/5/467/609/280]).

Моніторинг здійснюється шляхом проведення бесіди із засудженим, під час якої з’ясовуються, зокрема наявність документа, що посвідчує особу, та потреба у його отриманні (відновленні).
== Порядок відновлення документа, що посвідчує особу (паспорта), особі, яка звільняється з місць позбавлення волі ==
Особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються через уповноважену особу адміністрації відповідної установи (підпункт 3 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302] (далі - Порядок).
=== Куди звернутися ===
У разі відбування особою покарання в установах виконання покарань подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до [https://dmsu.gov.ua/ територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України] (далі - територіальні підрозділи ДМС) через уповноважену особу за місцем розташування адміністрації відповідної установи (абзац другий пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Перелік необхідних документів ===
Заявник для оформлення паспорта подає такі документи:
# заяву встановленого Міністерством внутрішнізх справ України зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (у випадку втрати або викрадення паспорта);
# свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. Особа, яка звертається за [[Оформлення та видача паспорта громадянина України вперше особі, яка звертається за отриманням паспорта після досягнення 18-річного віку|оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку]] за відсутності свідоцтва про народження, може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
# оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі [[Підстави набуття громадянства України|набуття особою громадянства України]] на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном);
# заява про зняття з [[Консульський облік громадян України|консульського обліку]] (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою;
# документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
# документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): - про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; - про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; - про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; - про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; - документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження;
# документ, виданий відповідною установою, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу установи виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення [[Порядок ідентифікації та встановлення особи|процедури встановлення особи]];
# одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру - для оформлення паспорта особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань (в разі потреби).
Зазначені документи подаються уповноваженою особою територіальному підрозділу ДМС із '''супровідним листом''' відповідної установи відбування покарання.

Під час підготовки документів уповноважена особа проводить перевірку тотожності особи, зображеної на фотокартці, з особою, яка відбуває покарання в установах виконання покарань (пункт 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Вартість ===
За оформлення паспорта вперше адміністративний збір не справляється.

Загальна вартість адміністративного збору у разі оформлення паспорта громадянина України у формі картки '''протягом 20 робочих днів''' становить 372 грн., у разі термінового ('''протягом 10 робочих днів''') оформлення становить 498 грн.

У разі обміну замість втраченого чи пошкодженого паспорта сплачується держмито у розмірі 34 грн. (два неоподаткованих мінімуми доходів громадян) (підпункт "а" пункту 6 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] (далі - Декрет).

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
=== Порядок отримання паспорта ===
Паспорт, оформлений на ім’я особи, яка відбуває покарання в установах виконання покарань разом із заявою-анкетою передається уповноваженій особі під розписку.

У разі переведення особи в іншу установу виконання покарань або звільнення з неї за зверненням адміністрації установи територіальний підрозділ ДМС, який оформив паспорт, надсилає його разом із заявою-анкетою територіальному підрозділу ДМС за місцем розташування відповідної установи або територіальному підрозділу ДМС, до якого особа звернулася після звільнення (пункт 96[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).
== Порядок відновлення документа, що посвідчує особу (паспорта), особі, яка звільнилася з місць позбавлення волі ==
У випадку, якщо особа звільнилася з мість позбавлення волі, але документ, що посвідчує особу (паспорт), у неї відсутній, вона має самостійно звернутися до [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центру надання адміністративних послуг], або [https://pasport.org.ua/ державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів], або [https://dmsu.gov.ua/ територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС], подати зазначені вище документи та за необхідності сплатити адміністративний збір/державне мито.

Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з [[Порядок ідентифікації та встановлення особи|ідентифікації особи]], на ім’я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи, на ім’я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Єдиного державного демографічного реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

У разі втрати/викрадення паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, Міністерством внутрішніх справ України, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу ідентифікувати таку особу (пункт 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Порядку]).

У випадках, якщо не можливо підтвердити факт документування особи паспортом громадянина України, що видався в територіальних підрозділах, які припинили діяльність або тимчасово не здійснюють свої повноваження для здійснення ідентифікації особи та підтвердження належності до громадянства України, варто звернутися до [[Звернення до суду: окреме провадження|суду в порядку окремого провадження]] з метою встановлення факту, зокрема [[Встановлення факту постійного проживання на території України|постійного проживання на території України]] або встановлення особи.

=== Довідка про звільнення як документ, що може підтвердити особу ===
Документом, який підтверджує особу для отримання паспорту може бути '''довідка про звільнення''', що видається засудженому, який звільняється з установи, та яка, зокрема містить фотокартку такої особи (пункт 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-12#top Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5]).
Довідку про звільнення підписують начальник установи та начальник підрозділу або особи, які виконують їх обов'язки. На фотокартку засудженого проставляється гербова печатка установи.

При звільненні засудженого проводиться його (її) ідентифікація за фотокарткою, особливими прикметами або шляхом порівнювання наданих ними відповідей з даними, що знаходяться в особовій справі засудженого. При виникненні підозри щодо відповідності особи проводиться її дактилоскопіювання, встановлюється дактилоформула, яка звіряється з даними дактилоскопічної карти.

Якщо довідка про звільнення була втрачена особою, яка прибула до місця постійного проживання або роботи в межах України, то за запитом уповноваженого державного органу установою надсилається дублікат цієї довідки.

У разі якщо архівна особова справа засудженого знищена після закінчення строку її зберігання, на підставі даних архівної картотеки за запитом уповноваженого державного органу надається довідка довільної форми про перебування особи в установі.

'''Для врахування!''' У випадку, якщо установу, де особа відбувала покарання, ліквідовано, з метою отримання довідки про звільнення можна звернутися до державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (юридична адреса: вулиця Святошинська, 27, м. Київ, 03115; фактична адреса: вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050; тел. (04563) 7-64-43), оскільки відповідно до пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0877-18#Text Положення про галузевий державний архів Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2018 року № 2484/5], галузевий державний архів Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, який є структурним підрозділом зазначеної державної установи, зберігає документи ліквідованих органів та установ, що належали до сфери управління Державної кримінально-виконавчої служби України.
== Порядок повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану ==
Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану, складеного як в електронному вигляді, так і на паперовому носії. Також, видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно може проводитися за '''заявою''' заявника шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг.

У заяві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1992 додаток 25]) щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про народження зазначаються:
# прізвище, власне ім'я, по батькові та адреса заявника;
# прізвище, власне ім'я, по батькові особи, щодо якої запитується свідоцтво;
# яке необхідне свідоцтво;
# коли і яким органом державної реєстрації актів цивільного стану складено актовий запис цивільного стану;
# мета запиту цього свідоцтва та проставляється особистий підпис заявника;
# прізвище, власне ім'я, по батькові батьків.
Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану.

Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається повторно без підтвердження у разі зберігання актового запису цивільного стану на тимчасово окупованій території України або у районі проведення антитерористичної операції (пункту 2 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила).

'''Документи, які необхідні для отримання повторно свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану'''
* особи, яким виповнилося 16 років, пред’являють паспорт або паспортний документ;
* представник особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану пред’являє нотаріально посвідчену довіреність;
* при видачі повторно свідоцтва про смерть пред’являються також документи, які підтверджують родинні стосунки заявника з померлим або право на спадкування(свідоцтво про народження, шлюб, заповіт тощо).
=== Вартість ===
За повторну видачу свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану справляється державне мито у розмірі '''0,03''' неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 копійка) (підпункт "е" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету]).

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету] визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.
=== Строки повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану ===
Особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно видаються того самого дня при пред'явленні ними паспорта або паспортного документа.

За заявою щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, яка надійшла поштою, свідоцтво надсилається в 7-денний строк до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем проживання заявника, про що доводиться до його відома.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98541714 Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 19 липня 2021 року у справі № 431/1275/21] (щодо встановлення особи)
== Корисні посилання ==
* [http://dszn.mk.gov.ua/images/materials/inform/2018/spost_kom/vud_pasp.pdf Лист-роз'яснення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області]
* [https://ldn.org.ua/success-story/pasport-dla-kolisnogo-vazna-dopomagaemo-tim-hto-cogo-potrebue/ Паспорт для колишнього в’язня: допомагаємо тим, хто цього потребує]
== Див. також ==
* [[Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк]]
* [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України]]
* [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання]]
* [[Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2023-01-23T09:20:45Z

Serhii.korniiko: /* Управління кредитною спілкою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закон України «Про кредитні спілки»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0916-05 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.08.2005 № 4404 «Щодо визначення мети залучення кредитними спілками на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2005 року за № 916/11196]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0707-05 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.06.2005 № 4122 «Про затвердження Вимоги до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг», зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 04.07.2005 року за № 707/10987]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1444-04 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.11.2004 № 2739 «Про встановлення виду державних цінних паперів, які можуть придбавати кредитні спілки», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1444/10043]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012500-21#Text Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.02.2021 № 12)]
== Визначення поняття «кредитної спілки». Принципи діяльності та юридичний статус ==
'''Кредитна спілка''' - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон)]). 
''Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг'', передбачених цим Законом. 
Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:
* добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;
* рівноправності членів кредитної спілки;
* самоврядування;
* гласності.
Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку. 
Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]. 
Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 цьому Закону], іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах. 
Кредитна спілка не може бути засновником, співзасновником або учасником суб'єкта (суб'єктів) підприємницької діяльності, крім місцевого кооперативного банку, як на території України, так і за її межами. Кредитна спілка може бути засновником (учасником) юридичної особи, що здійснює збір, оброблення, зберігання, захист та використання інформації про юридичну або фізичну особу щодо виконання нею кредитного правочину. 
Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами. 
Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності. 
Юридичний статус кредитної спілки також визначений статтею 130 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]. У даній статті зазначається, що громадяни, які постійно проживають на території України, можуть об'єднуватися у кредитні спілки. Кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна. 
Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єктів підприємницької діяльності. 
Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15/paran1002#n1002 цим Кодексом], законом про кредитні спілки та іншими законами. 
== Організаційні засади створення кредитної спілки ==
Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. ''Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб'', які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 6 Закону] ). 
Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар зборів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 2 ст. 6 Закону] ). 
Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані із створенням кредитної спілки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про кредитні спілки»]). 
Кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 7 Закону] ). 
Частиною 2 статті 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] передбачено, що у статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються:
* найменування кредитної спілки та її юридична адреса;
* мета створення і завдання кредитної спілки;
* ознака членства у кредитній спілці;
* порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;
* права та обов'язки членів кредитної спілки;
* умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства;
* порядок сплати вступних та інших внесків;
* джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;
* порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;
* порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки;
* порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією);
* порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;
* порядок розподілу доходів кредитної спілки.
Статут кредитної спілки може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності. 
Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови спостережної ради кредитної спілки, справжність якого засвідчується нотаріально. 
У ст. 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] зазначено, що надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу. 
Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі - Державний реєстр). 
Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом. Про зміни, що сталися у статутних документах, кредитна спілка повідомляє у 5-денний строк в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]. 
Ліцензуванню підлягає діяльність кредитної спілки із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону. 
== Управління кредитною спілкою ==
Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління. 
Органи управління кредитної спілки створюються та діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки (ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). 
Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки. 
До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить
* затвердження статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень;
* обрання та відкликання членів спостережної ради;
* затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку незалежного аудитора;
*прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків;
* прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки;
* затвердження положень про спостережну раду, кредитний комітет та правління;
*прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки. 
Статутом кредитної спілки може бути визначено інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів. 
Повідомлення про скликання чергових загальних зборів членів кредитної спілки повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення листом кожному члену кредитної спілки за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки. До запрошення додаються письмовий річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт. 
Повідомлення про скликання чергових загальних зборів повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки. 
''Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них представлено не менш як 50 відсотків членів кредитної спілки особисто або за дорученням іншим членам кредитної спілки. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом - один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос.'' 
Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення діяльності кредитної спілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. 
Порядок голосування на загальних зборах членів кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів. 
Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою у строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік. 
Позачергові загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою кредитної спілки з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси кредитної спілки, а також на вимогу не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. Якщо протягом 20 днів з дня отримання такої письмової вимоги спостережна рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не повідомить членів про скликання позачергових загальних зборів, члени кредитної спілки мають право скликати позачергові загальні збори самостійно. 
Повідомлення про позачергові загальні збори має бути зроблене в строк, встановлений у частині третій цієї статті. У разі скликання позачергових загальних зборів разом із повідомленням членам надсилаються матеріали, які мають відношення до причин скликання таких зборів. 
Згідно ст. 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки»], спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами.
Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету. 
До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить:
* затвердження положень про порядок надання послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки, членам кредитної спілки;
* встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою;
* вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці
* затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту
* визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;
* затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;
* затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;
* призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету;
* визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки;
* прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. 
Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. Спостережна рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п'ять осіб. 
Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання спостережної ради та строк її повноважень визначаються статутом кредитної спілки. 
Організаційною формою роботи спостережної ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання можуть скликатися за наполяганням половини членів спостережної ради, а також за зверненням правління кредитної спілки. 
Спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів. 
Рішення спостережної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина членів спостережної ради, які беруть участь у засіданні. 
Рішення спостережної ради кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою спостережної ради. Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному статутом кредитної спілки. 
Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки. 
Голова спостережної ради кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.

'''Увага!''' ''Пунктом 8.Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", установлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, спостережна рада кредитної спілки має право прийняти рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки передбачає, що кредитна спілка не здійснює діяльності щодо:''

''залучення та повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, виплату процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки;''

''надання кредитів членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам, оплати за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг у межах наданих таким членам кредитів, крім приймання платежів у погашення заборгованості за наданими кредитами;''

''заміни забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами на суму забезпечення, що є меншою за суму заборгованості за кредитним договором, крім випадків, якщо заставлене майно було втрачено/пошкоджено внаслідок воєнних дій;''

''виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород особам, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою, крім виплат, які є фіксованими складовими винагороди таким особам;''

''збільшення обсягів капітальних інвестицій за основними засобами та нематеріальними активами, що забезпечують діяльність кредитної спілки, але не забезпечують отримання доходу, крім нерухомого майна, що перейшло у власність кредитної спілки на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;''

''подання фінансової звітності та інших звітних даних до Національного банку України.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки може тривати протягом строку, який починається з дати, з якої кредитна спілка тимчасово зупинила свою діяльність, і закінчується із спливом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти робочих днів з дня прийняття спостережною радою рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки повідомити Національний банк України про таке рішення та оприлюднити його на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка тимчасово зупиняє свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення (пункт 9 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитна спілка здійснює розрахунки виключно через її поточні рахунки в банку (пункт 10 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Відповідно до пункт 11 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, відновлює свою діяльність на 91 календарний день після припинення або скасування воєнного стану в Україні без необхідності прийняття рішення спостережної ради про відновлення діяльності кредитної спілки.''

''Спостережна рада кредитної спілки може прийняти рішення про відновлення діяльності кредитної спілки раніше строку, встановленого абзацом першим цього пункту.''

''У такому разі кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти календарних днів з дня прийняття відповідного рішення спостережної ради повідомити Національний банк України про відновлення своєї діяльності та оприлюднити відповідне рішення на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка відновлює свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення.''

''Після відновлення діяльності кредитної спілки всі зобов’язання за договорами, строк виконання яких настав протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, підлягають виконанню в повному обсязі.''

''Строк повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки та виплати процентів, нарахованих на внески (вклади) членів кредитної спілки, який припадає на період тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, вважається таким, що настає на 121 календарний день після припинення чи скасування воєнного стану в Україні або на 31 календарний день із дня відновлення діяльності кредитної спілки за рішенням її спостережної ради.''

''Згідно пункту 13 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, зобов’язана протягом 30 календарних днів з дня відновлення своєї діяльності подати до Національного банку України план відновлення діяльності кредитної спілки (далі - план відновлення діяльності), складений згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.''

''Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня отримання плану відновлення діяльності оцінює його та повідомляє про прийнятність плану відновлення діяльності або надає кредитній спілці зауваження до плану відновлення діяльності. Кредитна спілка зобов’язана врахувати надані зауваження та подати до Національного банку України доопрацьований план відновлення діяльності протягом 15 робочих днів з дня отримання зауважень Національного банку України. Якщо Національний банк України не повідомив кредитну спілку про прийнятність плану відновлення діяльності та не надав зауважень до плану відновлення діяльності/доопрацьованого плану відновлення діяльності у зазначений строк, такий план відновлення діяльності вважається прийнятним.''

''Дія цього пункту не поширюється на кредитні спілки, які відновили свою діяльність до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Установити, що у разі завершення строку повноважень членів спостережної ради, членів ревізійної комісії кредитної спілки до завершення чи скасування воєнного стану в Україні повноваження таких членів спостережної ради, членів ревізійної комісії продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки у порядку, встановленому цим Законом (пункт 15 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").'' 
У відповідності до статті 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону »], правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені статутом кредитної спілки до її виключної компетенції. 
Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень. 
Правління діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених цим Законом і статутом спілки. Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.

Голова правління кредитної спілки:
* без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені;
* представляє кредитну спілку в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами;
* укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки
* розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, визначених статутом кредитної спілки
* готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки;
* вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки. 
Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань. 
Згідно положень ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки. 
Кредитний комітет призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення кредитного комітету, строк повноважень та порядок його діяльності визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет. 
Членами кредитного комітету можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи. Членам кредитного комітету, що не є членами спостережної ради або правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається спостережною радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету. 
При прийнятті рішення про надання кредиту члену кредитної спілки, якого призначено членом кредитного комітету, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті цього рішення.

 
Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою. До компетенції кредитного комітету кредитної спілки належать:
* розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;
* вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, відповідно до цього Закону, статуту кредитної спілки та положення про кредитний комітет. 
Статтею 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] визначено, що перевірка фінансово-господарської діяльності кредитної спілки за результатами фінансового року здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності, якщо інше не передбачено статутом товариства. Виконавчий орган забезпечує суб’єкту аудиторської діяльності доступ до інформації в межах, передбачених статутом кредитної спілки.
== Члени кредитної спілки, їх права та обов’язки ==
Згідно статті 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у ч. 1 ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. 
'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.''' 
Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. 
Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску. 
Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором. 
'''Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків.''' 
Відповідно до ст. 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки мають право:
* брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;
* вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;
* одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту
* одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;
* одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки;
* вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки. 
Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. 
Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки. 
Згідно ст. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки зобов'язані:
* додержуватися статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;
* брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки;
* не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки. 
Члени кредитної спілки виконують також інші обов'язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. 
== Припинення діяльності кредитної спілки ==
'''Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації'''. Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру (ч. 1 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління (ч. 2 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону]). 
Відповідно до ч. 3 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , ''ліквідація кредитної спілки провадиться'':
* за рішенням її вищого органу управління;
* на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді;
* за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки. 
У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісії), порядку та строків припинення. 
Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції. 
Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки. 
З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія від імені кредитної спілки, яка припиняє діяльність, виступає у суді. 
Комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки. 
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки. 
Кредитори кредитної спілки, що припиняє діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків. 
При реорганізації кредитної спілки після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань кредитної спілки, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. 
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки. 
Копії передавального акта або розподільчого балансу, затверджені органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки, передаються до Уповноваженого органу. Зазначені копії засвідчуються нотаріально або можуть бути засвідчені посадовою особою Уповноваженого органу. 
Порушення цього порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру запису про припинення діяльності кредитної спілки та державній реєстрації створюваних правонаступників(ч. 4 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). 
Згідно ч. 5 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , '''при ліквідації платоспроможної кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості''': 
1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов'язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 
2) у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); 
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. 
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості. 
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. 
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. 
Якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом (ч. 6 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). 
При ліквідації спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України. Після завершення процедури ліквідації кредитної спілки комісією складається ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження та є підставою для виключення такої кредитної спілки з Державного реєстру.
== Див. також: ==
*[[Види юридичних осіб]]
*[[Кредитна спілка та її відмінності від банку]]
[[Категорія:Фінансове право]]

Створення та порядок припинення кредитної спілки

2022-08-22T10:45:56Z

Serhii.korniiko: /* Управління кредитною спілкою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закон України «Про кредитні спілки»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0916-05 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.08.2005 № 4404 «Щодо визначення мети залучення кредитними спілками на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2005 року за № 916/11196]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0707-05 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.06.2005 № 4122 «Про затвердження Вимоги до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг», зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 04.07.2005 року за № 707/10987]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1444-04 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.11.2004 № 2739 «Про встановлення виду державних цінних паперів, які можуть придбавати кредитні спілки», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1444/10043]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012500-21#Text Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.02.2021 № 12)]
== Визначення поняття «кредитної спілки». Принципи діяльності та юридичний статус ==
'''Кредитна спілка''' - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон)]). 
''Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг'', передбачених цим Законом. 
Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:
* добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;
* рівноправності членів кредитної спілки;
* самоврядування;
* гласності.
Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку. 
Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]. 
Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 цьому Закону], іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах. 
Кредитна спілка не може бути засновником, співзасновником або учасником суб'єкта (суб'єктів) підприємницької діяльності, крім місцевого кооперативного банку, як на території України, так і за її межами. Кредитна спілка може бути засновником (учасником) юридичної особи, що здійснює збір, оброблення, зберігання, захист та використання інформації про юридичну або фізичну особу щодо виконання нею кредитного правочину. 
Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами. 
Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності. 
Юридичний статус кредитної спілки також визначений статтею 130 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]. У даній статті зазначається, що громадяни, які постійно проживають на території України, можуть об'єднуватися у кредитні спілки. Кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна. 
Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єктів підприємницької діяльності. 
Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15/paran1002#n1002 цим Кодексом], законом про кредитні спілки та іншими законами. 
== Організаційні засади створення кредитної спілки ==
Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. ''Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб'', які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 6 Закону] ). 
Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар зборів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 2 ст. 6 Закону] ). 
Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані із створенням кредитної спілки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про кредитні спілки»]). 
Кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 1 ст. 7 Закону] ). 
Частиною 2 статті 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] передбачено, що у статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються:
* найменування кредитної спілки та її юридична адреса;
* мета створення і завдання кредитної спілки;
* ознака членства у кредитній спілці;
* порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;
* права та обов'язки членів кредитної спілки;
* умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства;
* порядок сплати вступних та інших внесків;
* джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;
* порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;
* порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки;
* порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією);
* порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;
* порядок розподілу доходів кредитної спілки.
Статут кредитної спілки може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності. 
Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови спостережної ради кредитної спілки, справжність якого засвідчується нотаріально. 
У ст. 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] зазначено, що надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу. 
Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі - Державний реєстр). 
Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом. Про зміни, що сталися у статутних документах, кредитна спілка повідомляє у 5-денний строк в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]. 
Ліцензуванню підлягає діяльність кредитної спілки із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону. 
== Управління кредитною спілкою ==
Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління. 
Органи управління кредитної спілки створюються та діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки (ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). 
Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки. 
До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить
* затвердження статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень;
* обрання та відкликання членів спостережної ради та ревізійної комісії;
* затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку ревізійної комісії;
* прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків
* прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки;
* затвердження положень про спостережну раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та правління;
* прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки. 
Статутом кредитної спілки може бути визначено інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів. 
Повідомлення про скликання чергових загальних зборів членів кредитної спілки повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення листом кожному члену кредитної спілки за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки. До запрошення додаються письмовий річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт. 
Повідомлення про скликання чергових загальних зборів повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки. 
''Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них представлено не менш як 50 відсотків членів кредитної спілки особисто або за дорученням іншим членам кредитної спілки. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом - один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос.'' 
Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення діяльності кредитної спілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. 
Порядок голосування на загальних зборах членів кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів. 
Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою у строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік. 
Позачергові загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою кредитної спілки з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси кредитної спілки, а також на вимогу ревізійної комісії або не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. Якщо протягом 20 днів з дня отримання такої письмової вимоги спостережна рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не зробить повідомлення членам про скликання позачергових загальних зборів, ревізійна комісія або члени кредитної спілки вправі самі скликати позачергові загальні збори. 
Повідомлення про позачергові загальні збори має бути зроблене в строк, встановлений у частині третій цієї статті. У разі скликання позачергових загальних зборів разом із повідомленням членам надсилаються матеріали, які мають відношення до причин скликання таких зборів. 
Згідно ст. 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України «Про кредитні спілки»], спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами.
Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету. 
До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить:
* затвердження положень про порядок надання послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки, членам кредитної спілки;
* встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою;
* вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці
* затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту
* визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;
* затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;
* затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;
* призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету;
* визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки;
* прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. 
Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. Спостережна рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п'ять осіб. 
Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання спостережної ради та строк її повноважень визначаються статутом кредитної спілки. 
Організаційною формою роботи спостережної ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання можуть скликатися за наполяганням половини членів спостережної ради, а також за зверненням правління кредитної спілки. 
Спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів. 
Рішення спостережної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина членів спостережної ради, які беруть участь у засіданні. 
Рішення спостережної ради кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою спостережної ради. Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів. Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному статутом кредитної спілки. 
Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки. 
Голова спостережної ради кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.

'''Увага!''' ''Пунктом 8.Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", установлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, спостережна рада кредитної спілки має право прийняти рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки передбачає, що кредитна спілка не здійснює діяльності щодо:''

''залучення та повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, виплату процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки;''

''надання кредитів членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам, оплати за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг у межах наданих таким членам кредитів, крім приймання платежів у погашення заборгованості за наданими кредитами;''

''заміни забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами на суму забезпечення, що є меншою за суму заборгованості за кредитним договором, крім випадків, якщо заставлене майно було втрачено/пошкоджено внаслідок воєнних дій;''

''виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород особам, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою, крім виплат, які є фіксованими складовими винагороди таким особам;''

''збільшення обсягів капітальних інвестицій за основними засобами та нематеріальними активами, що забезпечують діяльність кредитної спілки, але не забезпечують отримання доходу, крім нерухомого майна, що перейшло у власність кредитної спілки на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;''

''подання фінансової звітності та інших звітних даних до Національного банку України.''

''Тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки може тривати протягом строку, який починається з дати, з якої кредитна спілка тимчасово зупинила свою діяльність, і закінчується із спливом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти робочих днів з дня прийняття спостережною радою рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки повідомити Національний банк України про таке рішення та оприлюднити його на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка тимчасово зупиняє свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення (пункт 9 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитна спілка здійснює розрахунки виключно через її поточні рахунки в банку (пункт 10 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").''

''Відповідно до пункт 11 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, відновлює свою діяльність на 91 календарний день після припинення або скасування воєнного стану в Україні без необхідності прийняття рішення спостережної ради про відновлення діяльності кредитної спілки.''

''Спостережна рада кредитної спілки може прийняти рішення про відновлення діяльності кредитної спілки раніше строку, встановленого абзацом першим цього пункту.''

''У такому разі кредитна спілка зобов’язана протягом п’яти календарних днів з дня прийняття відповідного рішення спостережної ради повідомити Національний банк України про відновлення своєї діяльності та оприлюднити відповідне рішення на своєму веб-сайті (за наявності технічної можливості). Таке повідомлення має містити інформацію про дату, з якої кредитна спілка відновлює свою діяльність, та протокол або копію протоколу засідання спостережної ради, яким оформлено прийняття відповідного рішення.''

''Після відновлення діяльності кредитної спілки всі зобов’язання за договорами, строк виконання яких настав протягом періоду тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, підлягають виконанню в повному обсязі.''

''Строк повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки та виплати процентів, нарахованих на внески (вклади) членів кредитної спілки, який припадає на період тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, вважається таким, що настає на 121 календарний день після припинення чи скасування воєнного стану в Україні або на 31 календарний день із дня відновлення діяльності кредитної спілки за рішенням її спостережної ради.''

''Згідно пункту 13 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка, спостережна рада якої прийняла рішення про тимчасове зупинення діяльності кредитної спілки, зобов’язана протягом 30 календарних днів з дня відновлення своєї діяльності подати до Національного банку України план відновлення діяльності кредитної спілки (далі - план відновлення діяльності), складений згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.''

''Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня отримання плану відновлення діяльності оцінює його та повідомляє про прийнятність плану відновлення діяльності або надає кредитній спілці зауваження до плану відновлення діяльності. Кредитна спілка зобов’язана врахувати надані зауваження та подати до Національного банку України доопрацьований план відновлення діяльності протягом 15 робочих днів з дня отримання зауважень Національного банку України. Якщо Національний банк України не повідомив кредитну спілку про прийнятність плану відновлення діяльності та не надав зауважень до плану відновлення діяльності/доопрацьованого плану відновлення діяльності у зазначений строк, такий план відновлення діяльності вважається прийнятним.''

''Дія цього пункту не поширюється на кредитні спілки, які відновили свою діяльність до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.''

''Установити, що у разі завершення строку повноважень членів спостережної ради, членів ревізійної комісії кредитної спілки до завершення чи скасування воєнного стану в Україні повноваження таких членів спостережної ради, членів ревізійної комісії продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки у порядку, встановленому цим Законом (пункт 15 Розділу IX Закону України "Про кредитні спілки").'' 
У відповідності до статті 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону »], правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені статутом кредитної спілки до її виключної компетенції. 
Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень. 
Правління діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених цим Законом і статутом спілки. Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.

Голова правління кредитної спілки:
* без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені;
* представляє кредитну спілку в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами;
* укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки
* розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, визначених статутом кредитної спілки
* готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки;
* вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки. 
Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань. 
Згідно положень ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки. 
Кредитний комітет призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення кредитного комітету, строк повноважень та порядок його діяльності визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет. 
Членами кредитного комітету можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи. Членам кредитного комітету, що не є членами спостережної ради або правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається спостережною радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету. 
При прийнятті рішення про надання кредиту члену кредитної спілки, якого призначено членом кредитного комітету, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті цього рішення.

 
Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою. До компетенції кредитного комітету кредитної спілки належать:
* розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;
* вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, відповідно до цього Закону, статуту кредитної спілки та положення про кредитний комітет. 
Статтею 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] визначено, що контроль за фінансово-господарською діяльністю кредитної спілки здійснює ревізійна комісія. 
Ревізійна комісія підзвітна і відповідальна перед загальними зборами членів кредитної спілки. Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менше трьох осіб, які працюють на громадських засадах. Порядок обрання ревізійної комісії, строк повноважень та порядок її діяльності визначаються статутом кредитної спілки. 
До складу ревізійної комісії не можуть входити члени спостережної ради, правління, кредитного комітету та особи, які перебувають з кредитною спілкою у трудових відносинах. 
Перевірки результатів фінансово-господарської діяльності кредитної спілки проводяться ревізійною комісією не рідше одного разу на рік. Позапланові перевірки провадяться за рішенням спостережної ради або на вимогу не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. 
Ревізійна комісія доповідає про результати проведених перевірок загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді кредитної спілки. 
На вимогу ревізійної комісії їй надаються будь-які матеріали, бухгалтерські та інші документи, а також пояснення посадових осіб кредитної спілки. 
Ревізійна комісія вправі за погодженням із спостережною радою залучати на договірних засадах до проведення перевірок зовнішніх експертів з числа осіб, які не перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. 
Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами про результати діяльності кредитної спілки. 
Ревізійна комісія може тимчасово припинити повноваження будь-якої посадової особи кредитної спілки в разі виявлення допущених нею порушень, що загрожують фінансовій стабільності кредитної спілки. За наявності загрози існуванню кредитної спілки ревізійна комісія скликає позачергові загальні збори. 
== Члени кредитної спілки, їх права та обов’язки ==
Згідно статті 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у ч. 1 ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. 
'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.''' 
Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. 
Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску. 
Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором. 
'''Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків.''' 
Відповідно до ст. 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки мають право:
* брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;
* вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;
* одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту
* одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;
* одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки;
* вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки. 
Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. 
Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки. 
Згідно ст. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , члени кредитної спілки зобов'язані:
* додержуватися статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;
* брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки;
* не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки. 
Члени кредитної спілки виконують також інші обов'язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. 
== Припинення діяльності кредитної спілки ==
'''Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації'''. Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру (ч. 1 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління (ч. 2 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону]). 
Відповідно до ч. 3 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , ''ліквідація кредитної спілки провадиться'':
* за рішенням її вищого органу управління;
* на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді;
* за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки. 
У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісії), порядку та строків припинення. 
Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції. 
Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки. 
З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія від імені кредитної спілки, яка припиняє діяльність, виступає у суді. 
Комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки. 
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки. 
Кредитори кредитної спілки, що припиняє діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків. 
При реорганізації кредитної спілки після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань кредитної спілки, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. 
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки. 
Копії передавального акта або розподільчого балансу, затверджені органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки, передаються до Уповноваженого органу. Зазначені копії засвідчуються нотаріально або можуть бути засвідчені посадовою особою Уповноваженого органу. 
Порушення цього порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру запису про припинення діяльності кредитної спілки та державній реєстрації створюваних правонаступників(ч. 4 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). 
Згідно ч. 5 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] , '''при ліквідації платоспроможної кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості''': 
1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов'язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 
2) у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); 
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. 
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості. 
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. 
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. 
Якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом (ч. 6 ст. 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону] ). 
При ліквідації спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України. Після завершення процедури ліквідації кредитної спілки комісією складається ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження та є підставою для виключення такої кредитної спілки з Державного реєстру.
== Див. також: ==
*[[Види юридичних осіб]]
*[[Кредитна спілка та її відмінності від банку]]
[[Категорія:Фінансове право]]