WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Спеціальне судове провадження

2019-09-03T07:28:02Z

Serhii.dubchak: /* Особливості судового розгляду */

== Нормативна база ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України

== Загальні положення спеціального судового провадження ==

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого. 

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження. 

'''Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.'''

== Порядок виклику обвинуваченого в судове засідання ==

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]. 
'''З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.'''

== Особливості судового розгляду ==

Якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати, подальший судовий розгляд розпочинається спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].

== Постановлення вироку за результатами спеціального судового провадження ==

У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Спеціальне судове провадження

2019-09-03T07:27:23Z

Serhii.dubchak: /* Загальні положення спеціального судового провадження */

== Нормативна база ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України

== Загальні положення спеціального судового провадження ==

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого. 

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження. 

'''Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.'''

== Порядок виклику обвинуваченого в судове засідання ==

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]. 
'''З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.'''

== Особливості судового розгляду ==

Якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати, подальший судовий розгляд розпочинається спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

== Постановлення вироку за результатами спеціального судового провадження ==

У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Спеціальне судове провадження

2019-09-03T07:26:28Z

Serhii.dubchak: /* Порядок виклику обвинуваченого в судове засідання */

== Нормативна база ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України

== Загальні положення спеціального судового провадження ==

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого. 

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження. 

'''Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.'''

== Порядок виклику обвинуваченого в судове засідання ==

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]. 
'''З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.'''

== Особливості судового розгляду ==

Якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати, подальший судовий розгляд розпочинається спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

== Постановлення вироку за результатами спеціального судового провадження ==

У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Особливості проведення спеціального досудового розслідування

2019-09-03T07:03:53Z

Serhii.dubchak: /* Злочини, що яких можливе спеціальне досудове */

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України

== Загальні положення спеціального досудового розслідування ==

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], з урахуванням положень глави 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]. 

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. 

=== Злочини, що яких можливе спеціальне досудове ===
ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109] ККУ - Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; 
ст. 110 ККУ - Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; 
ст. 110-2 ККУ - Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України; 
ст. 111 ККУ - Державна зрада; 
ст. 112 ККУ - Посягання на життя державного чи громадського діяча; 
ст. 113 ККУ - Диверсія; 
ст. 114 ККУ - Шпигунство; 
ст. 114-1 ККУ - Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань; 
ст. 115 ККУ - Умисне вбивство; 
ст. 116 ККУ - Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; 
ст. 118 ККУ - Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; 
частинами другою - п’ятою статті 191 ККУ - Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем); 
статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] 

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

=== Стосовно кого може здійснюватись спеціальне досудове розслідування: ===
# щодо підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та 
# оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені вищевказані підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

== Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. 
У клопотанні зазначаються: 
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 
4) відомості щодо оголошення особи у міждержавний та/або міжнародний розшук; 
5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 
6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання. 

== Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника. 

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

== Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення. 

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування. 

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Копія ухвали надсилається прокурору, слідчому та захиснику. 

'''Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.''' 

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

== Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового ==

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. 

Друкований орган, у якому публікуються протягом наступного року повістки про виклик підозрюваного, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]][[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Особливості проведення спеціального досудового розслідування

2019-09-03T07:02:56Z

Serhii.dubchak: /* Загальні положення спеціального досудового розслідування */

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України

== Загальні положення спеціального досудового розслідування ==

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], з урахуванням положень глави 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]. 

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. 

=== Злочини, що яких можливе спеціальне досудове ===
ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109] ККУ - Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; 
ст. 110 ККУ - Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; 
ст. 110-2 ККУ - Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України; 
ст. 111 ККУ - Державна зрада; 
ст. 112 ККУ - Посягання на життя державного чи громадського діяча; 
ст. 113 ККУ - Диверсія; 
ст. 114 ККУ - Шпигунство; 
ст. 114-1 ККУ - Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань; 
ст. 115 ККУ - Умисне вбивство; 
ст. 116 ККУ - Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; 
ст. 118 ККУ - Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; 
частинами другою - п’ятою статті 191 ККУ - Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем); 
статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України 

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

=== Стосовно кого може здійснюватись спеціальне досудове розслідування: ===
# щодо підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та 
# оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені вищевказані підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

== Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. 
У клопотанні зазначаються: 
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 
4) відомості щодо оголошення особи у міждержавний та/або міжнародний розшук; 
5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 
6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання. 

== Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника. 

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

== Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення. 

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування. 

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Копія ухвали надсилається прокурору, слідчому та захиснику. 

'''Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.''' 

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

== Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового ==

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. 

Друкований орган, у якому публікуються протягом наступного року повістки про виклик підозрюваного, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]][[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Особливості проведення спеціального досудового розслідування

2019-09-03T07:00:28Z

Serhii.dubchak: /* Стосовно кого може здійснюватись спеціальне досудове розслідування: */

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України

== Загальні положення спеціального досудового розслідування ==

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. 

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. 

=== Злочини, що яких можливе спеціальне досудове ===
ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109] ККУ - Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; 
ст. 110 ККУ - Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; 
ст. 110-2 ККУ - Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України; 
ст. 111 ККУ - Державна зрада; 
ст. 112 ККУ - Посягання на життя державного чи громадського діяча; 
ст. 113 ККУ - Диверсія; 
ст. 114 ККУ - Шпигунство; 
ст. 114-1 ККУ - Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань; 
ст. 115 ККУ - Умисне вбивство; 
ст. 116 ККУ - Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; 
ст. 118 ККУ - Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; 
частинами другою - п’ятою статті 191 ККУ - Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем); 
статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України 

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

=== Стосовно кого може здійснюватись спеціальне досудове розслідування: ===
# щодо підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та 
# оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені вищевказані підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

== Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. 
У клопотанні зазначаються: 
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 
4) відомості щодо оголошення особи у міждержавний та/або міжнародний розшук; 
5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 
6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання. 

== Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника. 

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

== Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення. 

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування. 

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Копія ухвали надсилається прокурору, слідчому та захиснику. 

'''Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.''' 

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

== Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового ==

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. 

Друкований орган, у якому публікуються протягом наступного року повістки про виклик підозрюваного, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]][[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування

2019-09-03T06:55:31Z

Serhii.dubchak: /* Порядок розгляду скарг на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (ро...

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України
* "[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]", лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 року №1640/0/4-12
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]", Узагальнення судової практики підготовлене ВССУ від 12.01.2017р.
 
== Право сторони захисту ініціювати проведення процесуальних дій на етапі досудового слідства ==
Одним з принципів кримінального судочинства є змагальність сторін. Відповідно ч. 2 ст. 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. 

Також реалізація відповідної засади забезпечується положеннями п. 12 ч. 3 ст. 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій та ст. 220 КПК, якою встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй. 

Таким чином, наведені законодавчі положення передбачають, з одного боку, право учасників кримінального провадження ініціювати здійснення процесуальних, у тому числі слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а з іншого – регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування. 

== Оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій ==
Пункт 7 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] передбачене право на оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу ===
Скарга на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій подається до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.
=== Вимоги до скарги на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій ===

Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга. 

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо: 

# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК;
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення. 

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу. 

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала. 

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку. 

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій ===
Скарга на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій розглядається слідчим суддею '''не пізніше сімдесяти двох годин''' з моменту надходження скарги. 

При розгляді таких скарг слідчі судді оцінюють обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та відмовляють у задоволенні скарг, якщо відповідні клопотання не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства. 

Правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту. 

Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні. 

Розглядаючи скарги цієї категорії, слідчий суддя повинен враховувати те те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов’язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи – передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. 

За результатами розгляду скарги про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій слідчим суддею постановляється ухвала про: 
# скасування постанови слідчого чи прокурора. Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
# відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 

Не відповідають вимогам процесуального законодавства ухвали слідчих суддів, якими за результатами розгляду скарг, пов’язаних з відмовою у вчиненні слідчих (розшукових) дій, приймається не конкретне рішення щодо зобов’язання вчинити слідчу (розшукову) дію, а приймається абстрактне рішення, наприклад зобов’язати прокурора, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні вжити необхідних процесуальних заходів, спрямованих на закінчення проведення досудового розслідування протягом розумного строку з прийняттям рішення, передбаченого ст. 283 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] тощо.

[[Категорія:Слідчі дії]] [[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]

Особливості здійснення негласного зняття інформації з електронних інформаційних систем

2019-09-03T06:39:51Z

Serhii.dubchak:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
* Закон України «[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Про оперативно-розшукову діяльність]»;
* Закон України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю]»

== Загальні положення ==

Негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК])є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують електронні інформаційні системи для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. 

Зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає в тому, що орган, який її здійснює, на підставі ухвали слідчого судді проводить запис певної інформації, якою обмінюються обвинувачений (підозрюваний) з іншими особами, або інші особи з підозрюваним (обвинуваченим), або підозрювані (обвинувачені) між собою, і повідомляє про це слідчого, який її досліджує. 

Об’єктами зняття інформації з електронних інформаційних систем є: електронно-обчислювальні машини (комп’ютери), автоматизовані системи, комп’ютерні мережі, мережі електрозв’язку, які накопичують, обробляють, зберігають або передають відомості про тяжкі та особливо тяжкі злочини. 

Вказана негласна слідча (розшукова) дія проодиться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. 

== Рішення про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем ==

Рішення про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем приймає слідчий суддя за клопотання слідчого, погодженого з прокурором. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласної слідчої (розшукової) дії. 

Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту. 

В ухвалі для проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем зазначається: 
* орган, який звернувся з клопотанням; 
* зміст клопотання, при цьому зазначається дата заведення оперативно-розшукової справи щодо особи; 
* дані про особу; 
* стаття [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], якою передбачено кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою, чи до якого вона готується; 
* ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи; 
* підстави надання дозволу (з посиланнями на них); точну назву даної негласної слідчої (розшукової) дії; 
* термін застосування та його обґрунтування (не більше строків ведення справи); 

У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення, який не може перевищувати '''двох місяців'''. Вказаний строк може бути продовженим. 

* орган, який буде проводити зняття інформації з електронних інформаційних систем. 

В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування. 

== Фіксування результатів зняття інформації ==

За результатами здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем, що пов’язано з тимчасовим обмеженням конституційних прав складається протокол з відповідними додатками. 

У протоколі зазначаються: 
* дата його складання; 
* посада, прізвище та ініціали особи, у провадженні якої перебуває справа; 
* номер справи, за якою здійснювався захід; 
* номер постанови; 
* дата її прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення заходу; 
* вид заходу та строки його здійснення; 
* найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення заходу; 
* дані про особу, стосовно якої здійснювався захід; результати здійснення заходу; 
* відомості про матеріальні носії інформації та місце їх зберігання. 

Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути негайно знищені на підставі його рішення, викладеного в постанові (ст. 255 КПК України). Інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді, якщо він постановив ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, повинна бути знищена ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 250 КПК України]). 

Особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 253 КПК України]).

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]][[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Підстави та способи проведення контролю за вчиненням злочину як виду негласних слідчих дій

2019-09-03T06:33:52Z

Serhii.dubchak:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]; 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»]; 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"]; 
* Наказ Генеральної прокуратури України, МВС, СБУ та ін. №114/1042/516/1199/936/1678/5 "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12 Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні]".

== Загальні положення ==

Контроль за вчиненням злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, що являє собою комплекс взаємопов’язаних правових, організаційно-тактичних дій, які полягають у перевірці уповноваженими суб’єктами відповідності наявності та достовірності підстав вважати, що вчиняється (вчинено) тяжкий або особливо тяжкий злочин, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. 

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. 

Відповідно до ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], контроль за вчиненням злочину може проводитись у формі: 
* контрольованої поставки; 
* контрольованої і оперативної закупки; 
* спеціального слідчого експерименту; 
* імітування обстановки злочину. 

=== Заборона провокування ===

Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

=== Обмеження для проведення контролю за вчиненням злочину ===

Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти: 
# посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень; 
# поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей; 
# втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини; 
# екологічній або техногенній катастрофі. 

== Форми контролю за вчиненням злочину ==

* ''контрольована поставка'' полягає в організації та здійсненні слідчим і оперативним підрозділом контролю за переміщенням (перевезенням, пересиланням, передачею, ввезенням, вивезенням з України чи транзитним переміщенням її територією) товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, з метою виявлення ознак злочину та фіксації фактичних даних про протиправні діяння осіб, відповідальність за які передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України]; 

* ''контрольована закупка'' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який '''перебуває у вільному обігу''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила; 

* ''оперативна закупка'' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності '''товару, обіг якого обмежений чи заборонений законодавством''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила; 

* ''спеціальний слідчий експеримент'' полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину; 

Характерною ознакою спеціального слідчого експерименту є штучне створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою здійснення доступними для об’єктивного сприйняття зовнішніх проявів злочинних діянь чи намірів осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створять в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення. 

* ''імітування обстановки злочину'' передбачає провадження уповноваженим суб’єктом системи дій, спрямованих на відтворення реальності події злочину в уявленні особи, яка вчинила усі необхідні підготовчі дії для його здійснення. Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення злочинних намірів. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) й ідентифіковані (помічені) засоби. При цьому варто зазначити, що законодавець до несправжніх (імітаційних) засобів відносить: спеціально виготовлені речі і документи та спеціально утворені підприємства, установи й організації. 

== Фіксування результатів контролю за вчиненням злочину ==

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. 

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової,) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Підстави та способи проведення контролю за вчиненням злочину як виду негласних слідчих дій

2019-09-03T06:33:00Z

Serhii.dubchak:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]; 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»]; 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"]; 
* Наказ Генеральної прокуратури України, МВС, СБУ та ін. №114/1042/516/1199/936/1678/5 "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12 Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні]".

== Загальні положення ==

Контроль за вчиненням злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, що являє собою комплекс взаємопов’язаних правових, організаційно-тактичних дій, які полягають у перевірці уповноваженими суб’єктами відповідності наявності та достовірності підстав вважати, що вчиняється (вчинено) тяжкий або особливо тяжкий злочин, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. 

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. 

Відповідно до ст. 271 [[КПК|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17]], контроль за вчиненням злочину може проводитись у формі: 
* контрольованої поставки; 
* контрольованої і оперативної закупки; 
* спеціального слідчого експерименту; 
* імітування обстановки злочину. 

=== Заборона провокування ===

Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

=== Обмеження для проведення контролю за вчиненням злочину ===

Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти: 
# посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень; 
# поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей; 
# втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини; 
# екологічній або техногенній катастрофі. 

== Форми контролю за вчиненням злочину ==

* ''контрольована поставка'' полягає в організації та здійсненні слідчим і оперативним підрозділом контролю за переміщенням (перевезенням, пересиланням, передачею, ввезенням, вивезенням з України чи транзитним переміщенням її територією) товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, з метою виявлення ознак злочину та фіксації фактичних даних про протиправні діяння осіб, відповідальність за які передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України]; 

* ''контрольована закупка'' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який '''перебуває у вільному обігу''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила; 

* ''оперативна закупка'' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності '''товару, обіг якого обмежений чи заборонений законодавством''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила; 

* ''спеціальний слідчий експеримент'' полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину; 

Характерною ознакою спеціального слідчого експерименту є штучне створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою здійснення доступними для об’єктивного сприйняття зовнішніх проявів злочинних діянь чи намірів осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створять в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення. 

* ''імітування обстановки злочину'' передбачає провадження уповноваженим суб’єктом системи дій, спрямованих на відтворення реальності події злочину в уявленні особи, яка вчинила усі необхідні підготовчі дії для його здійснення. Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення злочинних намірів. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) й ідентифіковані (помічені) засоби. При цьому варто зазначити, що законодавець до несправжніх (імітаційних) засобів відносить: спеціально виготовлені речі і документи та спеціально утворені підприємства, установи й організації. 

== Фіксування результатів контролю за вчиненням злочину ==

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. 

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової,) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Підстави та способи проведення контролю за вчиненням злочину як виду негласних слідчих дій

2019-09-03T06:31:46Z

Serhii.dubchak:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]; 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»]; 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"]; 
* Наказ Генеральної прокуратури України, МВС, СБУ та ін. №114/1042/516/1199/936/1678/5 "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12 Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні]".

== Загальні положення ==

Контроль за вчиненням злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, що являє собою комплекс взаємопов’язаних правових, організаційно-тактичних дій, які полягають у перевірці уповноваженими суб’єктами відповідності наявності та достовірності підстав вважати, що вчиняється (вчинено) тяжкий або особливо тяжкий злочин, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. 

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. 

Відповідно до ст. 271 [[КПК]], контроль за вчиненням злочину може проводитись у формі: 
* контрольованої поставки; 
* контрольованої і оперативної закупки; 
* спеціального слідчого експерименту; 
* імітування обстановки злочину. 

=== Заборона провокування ===

Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

=== Обмеження для проведення контролю за вчиненням злочину ===

Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти: 
# посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень; 
# поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей; 
# втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини; 
# екологічній або техногенній катастрофі. 

== Форми контролю за вчиненням злочину ==

* ''контрольована поставка'' полягає в організації та здійсненні слідчим і оперативним підрозділом контролю за переміщенням (перевезенням, пересиланням, передачею, ввезенням, вивезенням з України чи транзитним переміщенням її територією) товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, з метою виявлення ознак злочину та фіксації фактичних даних про протиправні діяння осіб, відповідальність за які передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України]; 

* ''контрольована закупка'' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який '''перебуває у вільному обігу''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила; 

* ''оперативна закупка'' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності '''товару, обіг якого обмежений чи заборонений законодавством''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила; 

* ''спеціальний слідчий експеримент'' полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину; 

Характерною ознакою спеціального слідчого експерименту є штучне створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою здійснення доступними для об’єктивного сприйняття зовнішніх проявів злочинних діянь чи намірів осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створять в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення. 

* ''імітування обстановки злочину'' передбачає провадження уповноваженим суб’єктом системи дій, спрямованих на відтворення реальності події злочину в уявленні особи, яка вчинила усі необхідні підготовчі дії для його здійснення. Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення злочинних намірів. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) й ідентифіковані (помічені) засоби. При цьому варто зазначити, що законодавець до несправжніх (імітаційних) засобів відносить: спеціально виготовлені речі і документи та спеціально утворені підприємства, установи й організації. 

== Фіксування результатів контролю за вчиненням злочину ==

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. 

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової,) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту

2019-09-03T06:22:55Z

Serhii.dubchak: приведено у відповідність із змінами в законодавстві

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]; 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"], лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 року №1640/0/4-12; 
* "[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]", Узагальнення судової практики підготовлене ВССУ від 12.01.2017р.

== Підстави зупинення досудового розслідування ==

Одним з принципів кримінального судочинства, що закріплений в національному законі та в міжнародних актах, є право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до правосуддя та вирішення її справи судом в розумний строк. Кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (статті 21, 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України). 

З метою реалізації вказаних принципів закон встановлює чіткі строки, в межах яких повинно бути завершено досудове розслідування (ст. 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України), при цьому визначаючи строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру і строки досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру, та чітку процедуру продовження таких строків (ст.ст. 294-297 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України). 

Однак, існують об’єктивні причини, які зумовлюють неможливість провадження досудового слідства і вимагають його зупинення.
Перелік підстав є вичерпним. До них належать (ст. 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України): 
# підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
# підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;
# слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
# наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Можливість зупинення строків досудового слідства до дня повідомлення особі про підозру закон не передбачає.

До зупинення досудового розслідування слідчий зобов’язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а копія постанови надсилаєтьсясторонам кримінального провадження.

Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

В окремих випадках підозрюваний може бути зацікавлений в зупиненні строку досудового розслідування. 

Однак, з метою недопущення зловживань стороною обвинувачення та затягування строку досудового розслідування закон встановлює механізм протидії таких заходам. 

== Оскарження постанови про зупинення досудового розслідування ==

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] предметом оскарження під час досудового розслідування є рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування. Відповідну скаргу може бути подано потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником. 

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 

Судовий збір за подачу скарги не сплачується. 

=== Вимоги до скарги на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга. 

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо: 
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК];
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу. 

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала. 

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.
Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
 

=== Порядок розгляду скарг на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше '''п’яти днів''' з моменту надходження скарги. 

Предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею під час розгляду даної категорії справ є необхідність встановлення дотримання слідчим, прокурором при прийнятті процесуального рішення про зупинення досудового розслідування порядку та умов такого зупинення встановлених главою 23 КПК. 

Слід звернути увагу на питання зупинення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо декількох підозрюваних, оскільки зупинення розслідування у таких випадках з підстав, які стосуються лише одного підозрюваного, фактично можуть перешкодити реалізації своїх прав у кримінальному провадженні іншому підозрюваному. З огляду на це в судовій практиці розгляду аналізованої категорії справ трапляються випадки скасування постанов слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування, якщо таке зупинення було зумовлено підставами стосовно одного підозрюваного у провадженнях, які здійснюються щодо декількох підозрюваних. 

==== ''Переховування від органів слідства'' ====
Зупинення досудового розслідування з цієї підстави передбачає існування формальних підтверджень наведених обставин і обґрунтовану констатацію відповідних фактів посадовими особами органів досудового розслідування. Зокрема, встановленню факту переховування особи має передувати вчинення сукупності дій, спрямованих на визначення його місцезнаходження. Недотримання наведених вимог призводить до скасування слідчими суддями процесуальних рішень про зупинення досудового розслідування. 

==== ''Тяжка хвороба підозрюваного'' ====
Необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні. 

{| class="wikitable"
|-
| ''Слідчим суддею Старобільського районного суду Луганської області від 25.04.2016 скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування із таких підстав. ''
Питання про зупинення досудового розслідування може вирішуватися за умови такого перебігу хвороби, котрий на даний момент вимагає госпіталізації хворого, про що має бути зазначено в медичних документах.
|}

При розгляді таких справ слідчим суддям також необхідно з’ясувати можливість виділення матеріалів досудового розслідування щодо особи, хвороба якої зумовила зупинення такого розслідування, оскільки цього вимагають положення ч. 3 ст. 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], у якій встановлено, що якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.

[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Втручання в діяльність захисника чи представника особи

2019-05-11T11:51:33Z

Serhii.dubchak: Створена сторінка: == Нормативна база == [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] [https://zakon.rada...

== Нормативна база ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] 
== Поняття втручання в діяльність захисника чи представника особи ==
Втручання в діяльність захисника чи представника особи – вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.Втручання в діяльність захисника чи представника особи – вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці. 
== Безпосередній об'єкт злочину ==
Об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на й захист чи представлення й інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.
== Потерпілий від злочину ==
Потерпілим від злочину є: 
* захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 45 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 271 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»];
* представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 58 - 60 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.ст. 58, 59, 63, 64, 64-1 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 270 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 56, 57 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ст.ст. 56 - 58 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
== Об'єктивна сторона злочину ==
Об'єктивна сторона злочину характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності. У назві [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] передбачене нею діяння позначається як втручання в діяльність захисника чи представника особи, а в диспозиції цієї статті зазначається, що таке втручання може бути здійснене шляхом: а) вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або б) порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці. 
Таким чином, за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] встановлено відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків. 
Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної. 
Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.ст. 46, 58, 63 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо). 
На кваліфікацію злочину не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпорядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо). 
Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 398 КК України]), знищення чи пошкодженням майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 399 КК України]) або посягання на життя захисника чи представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 400 КК України]) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. Кваліфікація таких діянь ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] можлива лише за наявності реальної сукупності цих злочинів. 
Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо. 
Відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного злочину (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює сукупність злочинів. 
Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України]. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. 
За ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 астиною 2 ст. 397 КК України] караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 364 КК України]). Такі дії охоплюються ознаками складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 364 КК України] не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність злочинів і у першому випадку кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК України], а у другому - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК України]. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 374 КК України]. 
== Суб'єктивна сторона злочину ==
Суб’єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. 
== Суб'єкт злочину ==
Суб’єкт злочину за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 397 КК України] - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК Украни] — спеціальний - лише службова особа.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

2019-01-10T09:32:16Z

Serhii.dubchak: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [https://zakon...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності] 
== Загальні положення звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки ==
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 48 Кримінального кодексу України] встановлено, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що під час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною". 
Таким чином, зазначена стаття передбачає дві підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: 1) втрата діянням характеру суспільна небезпечного і 2) втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки. 
Загальною передумовою для обох видів звільнення є вчинення особою вперше злочину невеликої або середньої тяжкості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 12 Кримінального кодексу України]). Тому вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (закінченого або незакінченого, однією особою або у співучасті) виключає застосування аналізованого виду звільнення. Крім того, навіть вчинення особою злочину невеликої або середньої тяжкості, але не вперше, а повторно, також унеможливлює застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 cтатті 48 Кримінального кодексу України]. 
Звернення до цього виду звільнення від кримінальної відповідальності – право, а не обов'язок суду. У разі, коли суд дійде висновку про те, що, незважаючи на суттєву зміну зовнішньої обстановки, суспільна небезпечність вчиненого діяння не відпала або винна особа не перестала бути суспільне небезпечною, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 cтатті 48 Кримінального кодексу України] не допускається.
=== Втрата діянням характеру суспільна небезпечного внаслідок зміни обстановки ===
Втрата діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки – це втрата ним зовсім суспільної небезпечності або втрата її в такій мірі, за якої діяння визнається незлочинним. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 11 Кримінального кодексу України] суспільна небезпечність, що притаманна злочину, має місце там, де діяння заподіяло істотну шкоду або могло заподіяти таку шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. 
Для застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 48 Кримінального кодексу України] суд повинен встановити, що після вчинення певного злочину невеликої або середньої тяжкості обстановка вчинення злочину змінилася таким чином, що раніше вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільне небезпечне. Така зміна обстановки може бути двох видів: масштабна або локальна. '''Масштабна зміна обстановки''' стосується змін у межах країни і може полягати, наприклад, у припиненні стану війни або скасуванні воєнного чи надзвичайного стану в країні, зміні економічного або політичного курсу країни, підходів держави до вирішення тієї чи іншої проблеми, зміні масштабу цін, високих темпах інфляції тощо. 
'''Локальна зміна обстановки вчинення злочину''' – це зміна обстановки в певному регіоні, місті, підприємстві, сім'ї тощо і може виявлятися, наприклад, у прийнятті владою таких рішень, які істотно впливають на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного; ліквідації або реорганізації конкретного підприємства, на якому раніше був учинений злочин; набуття згодом особою певного статусу чи документом офіційного статусу, які були відсутні саме на момент вчинення злочину; зміні природних умов або умов господарювання в певному регіоні, що впливає на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного тощо. 
Масштабні та локальні зміни обстановки тягнуть за собою два види втрати суспільної небезпечності діяння. 
'''''Перший вид''''' пов'язаний з втратою суспільної небезпечності не тільки конкретно вчиненого діяння даною особою, а й певного виду таких діянь. Масштабні та швидкі зміни у тих або інших сферах життя суспільства та держави, можуть призвести до ситуації, за якої законодавець не встигає змінити ознаки відповідно складу злочину або зовсім виключити його із Кримінального кодексу України. Вочевидь, зміна обстановки повинна бути настільки суттєвою, щоб вплинути на суспільну правосвідомість, яка в нових умовах не сприймає суспільне небезпечним діяння, яке в іншій обстановці становило значну суспільну небезпеку. 
Визнання судом того, що раніше вчинене певне злочинне діяння невеликої чи середньої тяжкості внаслідок масштабних змін обстановки в країні втратило суспільну небезпечність, свідчить про необхідність декриміналізації таких діянь взагалі. Звичайно, під час вчинення такого діяння (до зміни обстановки) існувала підстава кримінальної відповідальності, оскільки особа вчинила суспільне небезпечне діяння, що містило склад певного злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Разом з тим під час розгляду справи в суді встановлено, що внаслідок зміни обстановки таке діяння на даний час позбавлене суспільної небезпеки – однієї з необхідних ознак злочину. Інакше кажучи, суд констатує, що таке діяння лише формально містить ознаки певного складу злочину, а по суті не є суспільне небезпечним, тобто відсутня підстава кримінальної відповідальності. 
Передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 48 Кримінального кодексу України] вид звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від декриміналізації, коли на час розслідування або розгляду справи у суді те чи інше діяння було виключено законом з кола кримінальне караних. У таких випадках піддягають застосуванню правила про зворотну дію в часі кримінального закону, який скасовує злочинність діяння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 5 Кримінального кодексу України]). 
'''''Другий вид''''' втрати діянням характеру суспільне небезпечного має місце при локальній зміні обстановки вчинення злочину, що тягне за собою втрату суспільної небезпеки лише окремого, конкретного діяння, вчиненого даною особою, хоча в цілому даний вид діянь, як і раніше, визнається злочинним. Таким чином, локальна зміна обстановки не відміняє законодавчої оцінки відповідного злочинного діяння. У цих випадках раніше вчинене особою діяння в конкретних умовах зміни обстановки визнається судом таким, що не заподіяло істотної шкоди конкретному об'єкту кримінально-правової охорони. Наприклад, набуття спеціальної медичної освіти особою, яка раніше провела аборт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частини перша статті 134 Кримінального кодексу України]); заборона певної політичної партії, діяльності якій раніше перешкоджала особа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 170 Кримінального кодексу України]); отримання особою, що займається підприємницькою діяльністю, відповідної ліцензії або приведення такої діяльності до умов ліцензування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 202 Кримінального кодексу України]) тощо. 
Звільнення від кримінальної відповідальності при втраті суспільної небезпечності діяння внаслідок зміни локальної обстановки треба відмежовувати від виключення кримінальної відповідальності згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 11 Кримінального кодексу України] (за малозначністю діяння). При застосуванні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частини другої статті 11 Кримінального кодексу України] малозначність діяння, вчиненого особою, має місце як на час такого діяння, так і на час прийняття рішення про виключення відповідальності. При застосуванні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 48 Кримінального кодексу України] констатується, що особа спочатку вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а потім через певний час внаслідок зміни обстановки під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що раніше вчинене злочинне діяння даною особою втратило характер суспільне небезпечного (хоча для інших осіб таке діяння, як і досі, визнається суспільне небезпечним, злочинним). 
=== Втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки ===
Особа, яка перестала бути суспільне небезпечною внаслідок зміни обстановки – це друга підстава звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 48 Кримінального кодексу України]. 
Суспільна небезпечність особи полягає, насамперед, у вчиненні злочину, а у подальшому визначається, у першу чергу, ступенем можливості вчинення нею нового тотожного або однорідного злочину. Висновок про таку можливість ґрунтується на основі характеристики даної особи (соціальної, психологічної, демографічної, кримінально-правової тощо), а також оточуючої її обстановки, тобто зовнішніх щодо даної особи умов (оточення в побуті, у сім'ї, на роботі тощо). Встановлення даної обстановки має значення для оцінки її зміни і впливу на суспільну небезпечність даної особи під час розслідування або розгляду справи в суді. На практиці до змін обстановки навколо особи, яка вчинила злочин, відносять влаштування на роботу особи, яка вчинила злочин з мотивів відсутності коштів для існування; тяжке захворювання, що позбавляє можливості вчинити певні злочини; переїзд на інше місце проживання та розрив зв'язків з кримінальним середовищем, під впливом якого особа могла б вчинити новий злочин; усунення тяжких особистих обставин, під впливом яких був вчинений злочин; припинення подружніх відносин, що стали причиною злочину, тощо. 
Для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка перестала бути суспільне небезпечною, не має значення, що саме діяння на час розслідування або розгляду справи в суді зберігає характер суспільне небезпечного. 
Необхідною підставою для застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 48 Кримінального кодексу України] є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину. 
Також, із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 48 Кримінального кодексу України] випливає, що зміна обстановки повинна мати місце після дня вчинення злочину і до часу або в період розслідування чи розгляду в суді кримінальної справи щодо особи, яка вчинила цей злочин. 
Крім того, не відповідає вимогам закону застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 48 Кримінального кодексу України] без зміни обстановки лише з мотивів недоцільності притягнення до кримінальної відповідальності певної особи, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Стаття 48 Кримінального кодексу України] передбачає безумовне і факультативне (необов'язкове) звільнення особи від кримінальної відповідальності. Якщо, наприклад, суд встановить, що хоча протягом певного часу і мала місце певна зміна обстановки, яка оточувала особу на час вчинення нею злочину, але така зміна не вплинула позитивно на цю особу, то звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до статті 48 Кримінального кодексу України не допускається.

Користувач:Serhii.dubchak

2018-11-13T14:00:16Z

Serhii.dubchak:

Сергій Дубчак 
Начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області

Користувач:Serhii.dubchak

2018-11-13T13:59:52Z

Serhii.dubchak:

Сергій Дубчак 
Начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області

Користувач:Serhii.dubchak

2018-11-13T13:57:33Z

Serhii.dubchak: Створена сторінка: Сергій Дубчак Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги...

Сергій Дубчак 
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області

Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

2018-10-02T05:59:08Z

Serhii.dubchak: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні право...

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
== Обставини, що виключають адміністративну відповідальність ==
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Стаття 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративну відповідальність] наводить вичерпний перелік обставин, які виключають можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі вчинення нею адміністративного правопорушення:
# крайня необхідність ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 18 КУАП]);
# необхідна оборона ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 19 КУАП]);
# неосудність ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 20 КУАП]).
=== Крайня необхідність ===
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані '''крайньої необхідності''', тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна школа є менш значною, ніж відвернена шкода. 
'''Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є''' вчинення дії 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. 
За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
=== Необхідна оборона ===
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані '''необхідної оборони''', тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання. 
'''Обов'язковими ознаками необхідної оборони є''' вчинення дії 1) з метою захисту державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, 2) якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, тобто коли заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена. 
За наявності цих двох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані необхідної оборони, підлягає закриттю.
=== Неосудність ===
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані '''неосудності''', тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Встановлення і засвідчення стану неосудності вимагає проведення комплексної медико-соціальної експертизи спеціалізованими уповноваженими на те установами, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закону України «Про психіатричну допомогу»]. 
Стаття 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлює два критерії, сукупність яких дає підстави для визнання особи неосудною. Це медичний і юридичний критерії. 
'''Медичний критерій''' неосудності характеризується наявністю в особи одного з видів захворювань, зазначених у статті 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення].
'''''Хронічна душевна хвороба''''' - це важковиліковне психічне захворювання, що має тривалий характер і тенденцію до наростання хворобливих явищ: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч та ін.
'''''Тимчасовий розлад душевної діяльності''''' - це психічне захворювання, яке характеризується раптовим початком, швидким розвитком, відносно нетривалим протіканням і, як правило, закінчується повним одужанням особи: гострий алкогольний психоз, реактивний стан (хворобливий розлад внаслідок тяжкого душевного потрясіння), так звані виняткові стани (патологічне сп'яніння, патологічний ефект, тощо).
'''''Слабоумство''''' - це вроджений чи набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок іншого психічного захворювання, хворобливий стан психіки, який характеризується неповноцінністю розумової діяльності (ідіотія, імбецильність, дебільність).
'''''Інший хворобливий стан''''' - це важкі форми психопатії, душевні розлади, викликані інфекційними захворюваннями, аномалії психіки у глухонімих та ін. 
Медичний критерій документується в медичному діагнозі, однак самого медичного висновку недостатньо для визнання особи неосудною. Для цього і потрібен другий, юридичний критерій. 
'''Юридичний критерій неосудності''' включає в себе інтелектуальну і вольову ознаки.
'''''Інтелектуальна ознака''''' вказує на нездатність особи усвідомлювати протиправний характер своєї дії (бездіяльності) на момент вчинення нею конкретного протиправного діяння.
'''''Вольова ознака''''' полягає в нездатності особи керувати своїми діями (бездіяльністю), передбаченими законом про адміністративну відповідальність як правопорушення. Для визнання наявності юридичного критерію достатньо встановити одну із названих його ознак - інтелектуальну чи вольову. 
Сукупність медичного критерію (одного із вищевказаних видів захворювань) і юридичного критерію (інтелектуальної чи вольової ознаки) дає підстави для визнання особи неосудною, і вона у зв'язку з цим не підлягає адміністративній відповідальності.

[[Категорія:Адміністративне право]]