WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок приватизації державного та комунального майна

2026-01-12T10:26:49Z

Senkiv.Yuliia: Розширена інформація щодо об'єктів малої приватизація. Актуалізація посилань на норми законодавства. Перевірка законодавства щодо внесенених змін.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продаж"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-2023-п#n296 Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 року № 183 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів великої приватизаціїі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/134-2021-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 134 "Деякі питання залучення радників у процесі приватизації об’єктів державної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0526-23#Text Наказ Фонду державного майна України від 10 березня 2023 року № 470 "Про затвердження Порядку надання переможцем електронного аукціону з продажу об’єкта великої приватизації коментарів та пропозицій до проєкту договору купівлі-продажу"]
== Загальні положення ==
'''Приватизація державного або комунального майна''' (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»] (далі - Закон) можуть бути покупцями.

До об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Законом] та іншими законами України.

'''Не підлягає приватизації майно казенних підприємств: '''
* об'єкти, необхідні для виконання державою її функцій щодо забезпечення обороноздатності країни;
* об'єкти права власності народу України;
* майно, яке становить матеріальну основу суверенітету України.
Вичерпний перелік заборонених для приватизації об'єктів наведено в статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#n58:~:text=2.%20%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0%3A Закону.]
== Класифікація об’єктів приватизації ==
З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об’єкти приватизації поділяються на об’єкти малої приватизації та об’єкти великої приватизації.

До '''''об’єктів малої приватизації''''' належать:

1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об’єктів великої приватизації;

2) окреме майно.

3) об’єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об’єкти;

4) об’єкти соціально-культурного призначення.

5) пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об’єктів великої приватизації;

6) пули та інші об’єкти, що не належать до об’єктів великої приватизації.

Тобто, це підприємства та майно, '''вартість яких не перевищує 250 млн грн.''' Мала приватизація відбувається через державну систему електронних торгів [https://prozorro.sale/ ProZorro.Продажі.]

До '''''об’єктів великої приватизації''''' належать об’єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік '''перевищує 250 мільйонів гривень.'''
== Порядок продажу об’єктів малої приватизації ==
Порядок продажу об’єктів малої приватизації затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-2018-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432.]
* '''''Затвердження Переліку об’єктів приватизації.'''''
Перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються [http://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-privatization-objects.html Фондом державного майна України.] Перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об’єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об’єкта комунальної власності.
* '''''Публікація переліку об’єктів приватизації'''''
Оприлюднення інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єктів здійснюється протягом '''5 робочих днів''' з дня видання державним органом приватизації наказу або ухвалення рішення місцевою радою на їхніх офіційних веб-сайтах та у системі ProZorro.Продажі (ЕТС).
* '''''Створення аукціонної комісії'''''
Для продажу об’єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом '''10 робочих днів''' з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування. До складу аукціонної комісії входять '''не менш як п’ять осіб''' (частина четверта статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону]).
* '''''Затвердження умов аукціону по кожному об’єкту приватизації'''''
Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації.
* '''''Оголошення інформаційного повідомлення'''''
Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через '''10 робочих днів''' публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об’єкта малої приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.
* '''''Проведення аукціону через ProZorro.Продажі'''''
Аукціони з продажу об’єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 35 днів після опублікування інформаційного повідомлення (частина п'ята статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону]).
* '''''Підписання договору з переможцем'''''
Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об’єкта.
== Порядок продажу об’єктів великої приватизації ==
Порядок та умови продажу об’єктів великої приватизації державної власності затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/386-2018-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 386]. Особливості продажу об’єктів великої приватизації, що перебувають у комунальній власності, можуть бути встановлені рішенням відповідної місцевої ради.

Підготовка до приватизації та продаж об’єктів великої приватизації здійснюються із залученням на конкурсних засадах радників відповідно до Порядку залучення радників у процесі приватизації об’єктів державної власності, завтердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/134-2021-%D0%BF#n12 постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 134 "Деякі питання залучення радників у процесі приватизації об’єктів державної власності"]. У випадках, якщо у конкурсному відборі радників не виявив бажання взяти участь жоден кандидат, підготовка до приватизації (продажу) об’єктів великої приватизації здійснюється без залучення радників.
* '''''Створення аукціонної комісії'''''
Для продажу об’єктів приватизації державними органами приватизації протягом '''10 робочих днів''' з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта приватизації утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна.
* '''''Розроблення та затвердження умов продажу об’єкта приватизації'''''
Протягом '''5 робочих днів''' з дня отримання рекомендацій державного органу приватизації, звіту радника (у разі залучення) аукціонна комісія проводить засідання, на якому розробляє умови продажу об’єкта приватизації. Протоколи засідань аукціонної комісії надсилаються на затвердження державному органу приватизації. На підставі протоколу аукціонної комісії державний орган приватизації готує проект рішення Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу об’єкта приватизації, який вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України.
* '''''Оголошення інформаційного повідомлення'''''
Після набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу об’єкта приватизації аукціонна комісія проводить засідання, на якому розробляє проект інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації та надсилає його на затвердження державному органу приватизації.

Інформаційне повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації та підсумки продажу об’єктів приватизації затверджується державним органом приватизації і публікується у додатку до Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію - газеті "[http://www.spfu.gov.ua/ua/documents/docs-list/press-publications-newspaper.html Відомості приватизації]" та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна. Інформаційне повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації публікується не пізніше ніж через '''10 робочих днів''' після набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу об’єкта приватизації.
* '''''Проведення аукціону'''''
Аукціон з продажу об’єктів великої приватизації проводиться організатором аукціону н'''е раніше ніж через 30 днів, але не пізніше 60 днів''' після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації. Для участі в аукціоні потенційний покупець разом із заявою на участь в аукціоні подає до організатора аукціону інформацію та документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text статтею 14 Закону.]
* '''''Підписання договору з переможцем'''''
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, такий учасник та його кінцевий бенефіціар позбавляються права на участь у подальших аукціонах з продажу цього об’єкта. Гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до державного бюджету. Покупцеві, який придбав об’єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, гарантійний внесок зараховується під час розрахунку за придбаний об’єкт приватизації.

== Корисні посилання ==

* [https://privatization.gov.ua/about-iniciacija-privatizacii/ Як ініціювати приватизацію (вебсайт Фонду державного майна України)]

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Адміністративний арешт майна платників податків: зміст, підстави виникнення, порядок застосування

2025-08-11T07:55:12Z

Senkiv.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів від 14 липня 2017 року № 632]

== Зміст адміністративного арешту ==
'''Адміністративний арешт майна платника податків''' ''(далі - арешт майна)'' є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відповідно до пункту 94.5 статті 94 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page15 Податкового кодексу України] арешт майна може бути повним або умовним.
* '''Повним арештом майна''' визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
* '''Умовним арештом майна''' визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до Закону (ст. 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page3 Закону України "Про виконавче провадження"]), та коштів на рахунку платника податків.

== Підстави для накладення адміністративного арешту ==
'''Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:'''

* платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
* фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
* платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
* відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
* відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
* платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
* платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
* платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
* нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

== Порядок застосування арешту майна ==
Відповідно до Розділу 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів від 14 липня 2017 року № 632 (далі - Порядок)], керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, що є підставою для накладення адміністративного арешту, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду (с''трок,не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні).'' Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис:

* платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
* іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

== Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків ==
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту. У разі прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.

== Виконання рішення про арешт майна ==
Функції виконавця рішення про арешт майна платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника контролюючого органу, призначеного його керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Виконавець рішення про арешт надсилає рішення про арешт майна та організовує опис майна платника податків.

Опис майна платника податків проводиться у присутності його посадових осіб чи їх представників, а також понятих. У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його майна здійснюється у присутності понятих. Для проведення опису майна у разі потреби залучається оцінювач. Представникам платника податків, майно якого підлягає адміністративному арешту, роз'яснюються їх права та обов'язки.

За результатами проведення опису майна платника податків складається протокол, який містить опис та перелік майна, що арештовується, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та за умови присутності оцінювача, вартості, визначеної таким оцінювачем. Усе майно, що підлягає опису, пред'являється посадовим особам платника податків або їх представникам і понятим, а за відсутності посадових осіб або їх представників - понятим, для огляду.

== Продовження та припинення арешту майна ==
Строк перевірки судом - 96 годин не може бути продовжений в адміністартивному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, '''крім випадків''', коли '''власник майна''', на яке накладено арешт, '''не встановлени'''й (не виявлений). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністартивного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі, якщо '''майно є таким,що''' '''швидко псується''', - протягм граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

'''Припинення арешту майна здійснюється у разі:'''

# відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу ІV [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядку], рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
# погашення податкового боргу платника податків;
# усунення платником податків причин застосування арешту майна;
# ліквідації платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
# надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів належності арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;
# скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна;
# прийняття судом рішення про припинення арешту майна;
# пред'явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
# фактичного проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
#взяття податковим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.

[[Категорія:Податкове право]]

Адміністративний арешт майна платників податків: зміст, підстави виникнення, порядок застосування

2025-08-04T08:45:10Z

Senkiv.Yuliia: /* Зміст адміністративного арешту */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів від 14 липня 2017 року № 632]

== Зміст адміністративного арешту ==
'''Адміністративний арешт майна платника податків''' ''(далі - арешт майна)'' є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
 
Відповідно до пункту 94.5 статті 94 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page15 Податкового кодексу України] арешт майна може бути повним або умовним.
* '''Повним арештом майна''' визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
* '''Умовним арештом майна''' визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до Закону (ст. 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page3 Закону України "Про виконавче провадження"]), та коштів на рахунку платника податків.

== Підстави для накладення адміністративного арешту ==
'''Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:'''
# платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
# фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
# платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
# відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
# відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
# платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
# платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
# платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
# нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

== Порядок застосування арешту майна ==
Відповідно до Розділу 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів від 14 липня 2017 року № 632 (далі - Порядок)], керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, що є підставою для накладення адміністративного арешту, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
 
'''Обґрунтованість арешту''', накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, '''має бути перевірена судом <big>протягом 96 годин</big>'''.
 
У такому разі '''рішення керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду <big>'''протягом 24 годин'''</big> з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.
 
'''''Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.'''''
 
'''Рішення''' про застосування адміністративного арешту майна платника податків '''надсилається''' рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис:

* платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
* іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

== Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків ==
'''Арешт коштів''' на рахунку платника податків '''здійснюється виключно на підставі рішення суду''' у разі звернення контролюючого органу до суду.
 
'''Звільнення коштів з-під арешту''' банк або інша фінансова установа здійснює '''за рішенням суду'''. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду <big>'''протягом двох робочих днів'''</big>, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.
 
'''''Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків податковий орган подає до суду заяву в порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України],''''' 
У разі прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.

== Продовження та припинення арешту майна ==
Строк перевірки судом - 96 годин не може бути продовжений в адміністартивному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, '''крім випадків''', коли '''власник майна''', на яке накладено арешт, '''не встановлени'''й (не виявлений). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністартивного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі, якщо '''майно є таким,що''' '''швидко псується''', - протягм граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

'''Припинення арешту майна здійснюється у разі:'''

# відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу ІV [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядку], рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
# погашення податкового боргу платника податків;
# усунення платником податків причин застосування арешту майна;
# ліквідації платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
# надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів належності арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;
# скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна;
# прийняття судом рішення про припинення арешту майна;
# пред'явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
# фактичного проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
#взяття податковим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.

[[Категорія:Податкове право]]

Отримання дозвільних документів на будівництво

2025-08-04T08:33:02Z

Senkiv.Yuliia: /* Вихідні дані */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3392-17 Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 202 року № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289 «Про затвердження переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 2022 року № 530 "Про внесення змін до Порядку розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану"]

*
== '''Визначення''' ==
Дозвільні документи на будівництво є законною підставою для реалізації будь-якого будівельного або архітектурного проекту. Будівельна документація надається замовнику відповідною інстанцією (Державною інспекцією архітектури та містобудування України) з метою контролю над виконанням нормативів, правил, вимог і умов містобудівного законодавства.

Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Дозвіл на будівництво - сукупність процесів і етапів зведення архітектурного об'єкта в Україні; дозвіл на будівництво (дозвіл або декларація) - офіційний документ, який видає Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч1. Ст..376 Цивільного кодексу України], житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил- вважаються самочинним будівництвом.

З 2022 року в Україні діє [https://e-construction.gov.ua/ Єдина державна електронна система у сфері будівництва] (ЄДЕСБ)- загальнонаціональна інформаційна система, що покликана впорядкувати процес будівництва в Україні і через максимальну публічність інформації зробити його прозорим та вільним від корупції.Передбачається, що на порталі будуть доступні всі послуги, що пов'язані з будівництвом, включаючи отримання дозволів.
=='''Види будівель і споруд'''==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/print Стаття 32 Закону № 3038] вирізняє види будівель і споруд згідно з класами наслідків, тобто характеристиками рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта. Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснює проєктна організація за погодженням із замовником будівництва.
*'''До незначних наслідків (СС1) належать такі об’єкти:''' – індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарські будівлі та споруди, гаражі, а також інші будівлі й споруди, які не належать до класів наслідків СС2 та СС3.

*'''До середніх наслідків (СС2) належать об’єкти:''' – характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, за якого неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: • рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, –50 осіб; • рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті,– 100 осіб; • рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта, – 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включають збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних і комунальних підприємств, бюджетних установ); – пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”; – нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам’ятки); – об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”; – житлові будинки понад чотири поверхи; – об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля (крім об’єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
*'''До значних наслідків (СС3) належать такі об’єкти:''' – пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”; – об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”; – житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті.
'''<big>Зміни в порядку отримання дозвільних документів на будівництво, що діють під час правового режиму воєнного стану</big>'''

'''УВАГА! З 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.'''

Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2022-%D0%BF#Text 3 травня 2022 року № 530] та від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text 24 червня № 722], передбачаються зміни на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування:
*у разі розроблення та завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) сертифікованим архітектором або інженером-проектувальником схеми намірів забудови земельної ділянки, будівництво індивідуальних житлових, садових, дачних будинків, а також інших будівель та споруд не вище 2 поверхів може відбуватися без будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні або цільового призначення земельної ділянки;

*надання уповноваженим органом містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або прийняття рішення про відмову має відбуватись протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви. В іншому випадку проектування об'єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень, відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини»;

*проектна документація подається замовником на погодження органу охорони культурної спадщини через ЄДЕССБ, який має розглянути її та надати відповідь щодо погодження або обґрунтованої відмови протягом 30 днів. У разі ненадання відповіді протягом 30 днів погодження проектної документації вважається погодженим за замовчуванням;

*проведення контрольного геодезичного знімання перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не здійснюється під час реставрації, капітального ремонту будинку, будівлі, споруди, які після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Також, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування дозволяється переносити строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, за виключенням транспортних проїздів та пішохідних комунікацій. Замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об'єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться, та визначає кінцеву дату, до якої роботи будуть виконані.

=='''Процедура отримання дозволу на будівництво'''==
Існує два види документів, які надають дозвіл на будівництво: повідомлення про початок будівництва і дозвіл на початок будівельних робіт. Реєструє повідомлення і видає дозволи ДІАМ.

* Повідомлення про початок будівельних робіт дозволяє будівництво: магазинів, житлових, дачних і садових будинків, господарських будівель поруч з будинками, офісних і складських будівель, споруд, а також інших об'єктів СС1 класу відповідальності.
* Дозвіл на початок будівельних робіт слід отримувати при зведенні об'єктів СС2 і СС3 класу наслідків, до яких відносяться: багатоквартирні будинки, промислові будівлі і споруди тощо

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/print ч. 1 ст. 36 Закону] право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

У разі якщо у складі об’єкта будівництва є майбутні об’єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Для подання відповідного повідомлення замовнику (його уповноваженій особі) потрібно подати:

Для будівництва будинків з площею до 500 кв.м,

* паспорт та ідентифікаційний код (для всіх співвласників);
* про право власності на земельну ділянку;

* будівельний паспорт забудови ділянки.

При зведенні будинків із загальною площею понад 500 кв.м, а також інших об'єктів СС1 класу наслідків, також буде потрібно повідомлення, але необхідні для заповнення дані будуть відрізнятися:

* паспорт та ідентифікаційний код (для всіх власників);
* правовстановлюючі документи на землю;
* містобудівні умови та обмеження забудови землі. Порядок отримання вихідних даних регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n474 ст. ст. 29, 30 Закону], положеннями н[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17#Text аказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 р. № 289], яким затверджено Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, а також іншими нормативно-правовими актами.
* проект будівництва. Порядок реалізації зазначених дій регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n474 ст. 31 Закону], положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0651-11#Text Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45], ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2011-%D0%BF#Text Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 560], та іншими нормативно-правовими актами.
* документи по авторському і технічному нагляду;
* документи від генерального підрядника (при необхідності, в залежності від складності робіт).

Не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих/будівельних робіт подати вказане повідомлення особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних і дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об’єкта. Саме з цього моменту можна розпочинати будівельні роботи на об’єкті.

Порядок подання повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n447 ст. ст. 35, 36 Закону], Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт.

Особливу увагу потрібно звернути на те, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт заборонено.

'''''Водночас варто пам’ятати, що від замовника не вимагається отримувати інші документи дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.'''''

Якщо об’єкт будівництва не підпадає під зазначені вище параметри об’єктів, які можна будувати на підставі будівельного паспорта за спрощеною процедурою, тоді необхідно надати документи до територіального органу ДІАМ:

* заяву на видачу дозволу на будівництво;
* правовстановлюючі документи на земельну ділянку;
* містобудівні умови і обмеження забудови ділянки;
* затверджений проект будівництва;
* висновок про проходження експертизи проекту;
* документи по авторському та технічного нагляду;
* документи від генерального підрядника;
* технічні умови на підключення об'єкта до комунікацій;
* інша документація та дозволи, які потрібні в ДІАМ (в залежності від специфіки, типу і складності об'єкта).
* Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
=='''Повідомлення про початок виконання будівельних робіт''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст 36 Закону України «Про Про регулювання містобудівної діяльності»] , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

'''Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:'''

* у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;
* у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
* на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відомості про припинення або зупинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви у паперовій формі або настання обставин, визначених абзацом восьмим цього пункту, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюються на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF#Text п.15 Постанови КМУ №466])

== '''Вихідні дані''' ==
Основними складовими вихідних даних є:

==== '''Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки''' ====
Містобудівні умови та обмеження - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону] )
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n357 частина 2 статті 29 Закону])

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

'''''Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються''''':
#копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
#копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
#викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 9 Закону України "Про адміністративні послуги"].

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

'''''Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:'''''

* неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
* виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

'''''Містобудівні умови та обмеження містять''''':
#назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта;
#інформацію про замовника;
#відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
#гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
#максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
#максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
#мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
# планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
#охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.

Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

'''''Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється'''''

* за заявою замовника;
* головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
*за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

''Завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.''

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

==== '''Технічні умови''' ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 30 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності»], '''''технічні умови''''' - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об’єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.

У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.

Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.

''Технічні умови є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.''

Для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, технічні умови є чинними:

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, - не більше двох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника;

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії, - не більше трьох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника.

У разі якщо замовник є суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, технічні умови для об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, видані такому замовнику, є чинними на строк виконання зобов’язань щодо будівництва та введення об’єктів електроенергетики в експлуатацію відповідно до статті 9-3 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15 "Про альтернативні джерела енергії"].

За рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.

==== '''Проектна документація на будівництво''' ====
'''''Проектна документація''''' - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 пунк 11 частини першої статті 1 Закону]).

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 31 Закону]: '''''проектна документація''''' на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Проектування об’єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"], додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щоквартально подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій. Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 статті 31 Закону] .

'''''Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:'''''
#за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
#споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;
#споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;
#підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.
За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
=='''Дозвіл на виконання будівельних робіт'''==
Відповідно до, ст. 37 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#n2 «Про регулювання містобудівної діяльності»], право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

'''''Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:'''''
#копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
#копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
#проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
#копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
#копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
#інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);
#інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
#результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"].
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

'''Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:'''
#кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);
#реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;
#реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єкта в Реєстрі будівельної діяльності;
#реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;
#ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання заяви);
#відомості про складові частини об’єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна).
У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

'''''Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.'''''

'''''Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:'''''

* неподання відомостей або документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
* результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";
* подання заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт особою, яка не є замовником згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону, або уповноваженою ним особою;
* наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяжень, пов’язаних з будівництвом (арешт, пов’язаний з користуванням відповідним об’єктом, заборона проведення будівельних робіт, обмеження користування земельною ділянкою тощо).

Рішення про видачу дозволу (адміністративного акта) на виконання будівельних робіт або про припинення його дії може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до адміністративного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n497 частина 4 статті 37 Закону]).

У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим.

'''''Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі''''':

* подання замовником заяви про припинення дії дозволу на виконання будівельних робіт;
* наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
* на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n497 частина 6 статті 37 Закону]).

У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.
=='''Повноваження місцевих органів'''==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n359 Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме стаття 31 передбачає певні повноваження у галузі будівництва] , а саме:

а) власні (самоврядні) повноваження:
#організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах);
# виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;
#розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;
# залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;
#визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;
#підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;
#встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;
#координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;
#надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок;
#проведення громадського обговорення містобудівної документації;
#організація роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво;
#організація розвитку інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту комунальної власності для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою задоволення потреб населення у телекомунікаційних послугах;
б) делеговані повноваження:
#надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";
#організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;
#здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;
#здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;
#організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;
#вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування;
#здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов’язань забудовниками, діяльність яких пов’язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.

[[Категорія:Житлове право]]

Отримання дозвільних документів на будівництво

2025-08-04T08:10:27Z

Senkiv.Yuliia: /* Визначення */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3392-17 Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 202 року № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289 «Про затвердження переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 2022 року № 530 "Про внесення змін до Порядку розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів Уркаїни від 24 червня 2022 р. № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану"]

*
== '''Визначення''' ==
Дозвільні документи на будівництво є законною підставою для реалізації будь-якого будівельного або архітектурного проекту. Будівельна документація надається замовнику відповідною інстанцією (Державною інспекцією архітектури та містобудування України) з метою контролю над виконанням нормативів, правил, вимог і умов містобудівного законодавства.

Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Дозвіл на будівництво - сукупність процесів і етапів зведення архітектурного об'єкта в Україні; дозвіл на будівництво (дозвіл або декларація) - офіційний документ, який видає Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч1. Ст..376 Цивільного кодексу України], житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил- вважаються самочинним будівництвом.

З 2022 року в Україні діє [https://e-construction.gov.ua/ Єдина державна електронна система у сфері будівництва] (ЄДЕСБ)- загальнонаціональна інформаційна система, що покликана впорядкувати процес будівництва в Україні і через максимальну публічність інформації зробити його прозорим та вільним від корупції.Передбачається, що на порталі будуть доступні всі послуги, що пов'язані з будівництвом, включаючи отримання дозволів.
=='''Види будівель і споруд'''==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/print Стаття 32 Закону № 3038] вирізняє види будівель і споруд згідно з класами наслідків, тобто характеристиками рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта. Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснює проєктна організація за погодженням із замовником будівництва.
*'''До незначних наслідків (СС1) належать такі об’єкти:''' – індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарські будівлі та споруди, гаражі, а також інші будівлі й споруди, які не належать до класів наслідків СС2 та СС3.

*'''До середніх наслідків (СС2) належать об’єкти:''' – характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, за якого неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: • рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, –50 осіб; • рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті,– 100 осіб; • рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта, – 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включають збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних і комунальних підприємств, бюджетних установ); – пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”; – нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам’ятки); – об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”; – житлові будинки понад чотири поверхи; – об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля (крім об’єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
*'''До значних наслідків (СС3) належать такі об’єкти:''' – пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”; – об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”; – житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті.
'''<big>Зміни в порядку отримання дозвільних документів на будівництво, що діють під час правового режиму воєнного стану</big>'''

'''УВАГА! З 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.'''

Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2022-%D0%BF#Text 3 травня 2022 року № 530] та від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text 24 червня № 722], передбачаються зміни на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування:
*у разі розроблення та завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) сертифікованим архітектором або інженером-проектувальником схеми намірів забудови земельної ділянки, будівництво індивідуальних житлових, садових, дачних будинків, а також інших будівель та споруд не вище 2 поверхів може відбуватися без будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні або цільового призначення земельної ділянки;

*надання уповноваженим органом містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або прийняття рішення про відмову має відбуватись протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви. В іншому випадку проектування об'єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень, відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини»;

*проектна документація подається замовником на погодження органу охорони культурної спадщини через ЄДЕССБ, який має розглянути її та надати відповідь щодо погодження або обґрунтованої відмови протягом 30 днів. У разі ненадання відповіді протягом 30 днів погодження проектної документації вважається погодженим за замовчуванням;

*проведення контрольного геодезичного знімання перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не здійснюється під час реставрації, капітального ремонту будинку, будівлі, споруди, які після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Також, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування дозволяється переносити строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, за виключенням транспортних проїздів та пішохідних комунікацій. Замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об'єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться, та визначає кінцеву дату, до якої роботи будуть виконані.

=='''Процедура отримання дозволу на будівництво'''==
Існує два види документів, які надають дозвіл на будівництво: повідомлення про початок будівництва і дозвіл на початок будівельних робіт. Реєструє повідомлення і видає дозволи ДІАМ.

* Повідомлення про початок будівельних робіт дозволяє будівництво: магазинів, житлових, дачних і садових будинків, господарських будівель поруч з будинками, офісних і складських будівель, споруд, а також інших об'єктів СС1 класу відповідальності.
* Дозвіл на початок будівельних робіт слід отримувати при зведенні об'єктів СС2 і СС3 класу наслідків, до яких відносяться: багатоквартирні будинки, промислові будівлі і споруди тощо

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/print ч. 1 ст. 36 Закону] право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

У разі якщо у складі об’єкта будівництва є майбутні об’єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Для подання відповідного повідомлення замовнику (його уповноваженій особі) потрібно подати:

Для будівництва будинків з площею до 500 кв.м,

* паспорт та ідентифікаційний код (для всіх співвласників);
* про право власності на земельну ділянку;

* будівельний паспорт забудови ділянки.

При зведенні будинків із загальною площею понад 500 кв.м, а також інших об'єктів СС1 класу наслідків, також буде потрібно повідомлення, але необхідні для заповнення дані будуть відрізнятися:

* паспорт та ідентифікаційний код (для всіх власників);
* правовстановлюючі документи на землю;
* містобудівні умови та обмеження забудови землі. Порядок отримання вихідних даних регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n474 ст. ст. 29, 30 Закону], положеннями н[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17#Text аказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 р. № 289], яким затверджено Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, а також іншими нормативно-правовими актами.
* проект будівництва. Порядок реалізації зазначених дій регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n474 ст. 31 Закону], положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0651-11#Text Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45], ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2011-%D0%BF#Text Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 560], та іншими нормативно-правовими актами.
* документи по авторському і технічному нагляду;
* документи від генерального підрядника (при необхідності, в залежності від складності робіт).

Не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих/будівельних робіт подати вказане повідомлення особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних і дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об’єкта. Саме з цього моменту можна розпочинати будівельні роботи на об’єкті.

Порядок подання повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n447 ст. ст. 35, 36 Закону], Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт.

Особливу увагу потрібно звернути на те, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт заборонено.

'''''Водночас варто пам’ятати, що від замовника не вимагається отримувати інші документи дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.'''''

Якщо об’єкт будівництва не підпадає під зазначені вище параметри об’єктів, які можна будувати на підставі будівельного паспорта за спрощеною процедурою, тоді необхідно надати документи до територіального органу ДІАМ:

* заяву на видачу дозволу на будівництво;
* правовстановлюючі документи на земельну ділянку;
* містобудівні умови і обмеження забудови ділянки;
* затверджений проект будівництва;
* висновок про проходження експертизи проекту;
* документи по авторському та технічного нагляду;
* документи від генерального підрядника;
* технічні умови на підключення об'єкта до комунікацій;
* інша документація та дозволи, які потрібні в ДІАМ (в залежності від специфіки, типу і складності об'єкта).
* Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
=='''Повідомлення про початок виконання будівельних робіт''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст 36 Закону України «Про Про регулювання містобудівної діяльності»] , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

'''Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:'''

* у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;
* у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
* на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відомості про припинення або зупинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви у паперовій формі або настання обставин, визначених абзацом восьмим цього пункту, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюються на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF#Text п.15 Постанови КМУ №466])

=='''Проектна документація на будівництво'''==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text ч.11 ст..1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] (далі - Закон), '''''проектна документація''''' - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва;

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 31 Закону]: '''''проектна документація''''' на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Проектування об’єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"], додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щоквартально подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій. Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 статті 31 Закону] .

'''''Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:'''''
#за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
#споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;
#споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;
#підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.
За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

== '''Вихідні дані''' ==
Основними складовими вихідних даних є:

==== '''Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки''' ====
Містобудівні умови та обмеження - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону] )
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n357 частина 2 статті 29 Закону])

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

'''''Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються''''':
#копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
#копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
#викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 9 Закону України "Про адміністративні послуги"].

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

'''''Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:'''''

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

'''''Містобудівні умови та обмеження містять''''':
#назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта;
#інформацію про замовника;
#відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
#гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
#максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
#максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
#мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
# планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
#охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.

Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

'''''Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:'''''
#за заявою замовника;
#головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
#за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

''Завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.''

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

==== '''Технічні умови''' ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 30 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності»], '''''технічні умови''''' - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об’єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.

У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.

Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.

'' Технічні умови є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.''

Для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, технічні умови є чинними:

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, - не більше двох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника;

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії, - не більше трьох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника.

У разі якщо замовник є суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, технічні умови для об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, видані такому замовнику, є чинними на строк виконання зобов’язань щодо будівництва та введення об’єктів електроенергетики в експлуатацію відповідно до статті 9-3 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15 "Про альтернативні джерела енергії"].

За рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.
=='''Дозвіл на виконання будівельних робіт'''==
Відповідно до, ст. 37 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#n2 «Про регулювання містобудівної діяльності»],право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

'''''Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:'''''
#копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
#копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
#проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
#копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
#копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
#інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);
#інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
#результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"].
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

'''Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:'''
#кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);
#реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;
#реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єкта в Реєстрі будівельної діяльності;
#реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;
#ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання заяви);
#відомості про складові частини об’єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна).
У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

'''''Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.'''''

'''''Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:'''''
#неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
#невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
#виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
#результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим.

'''''Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі''''':
#подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
#наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
#встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
#скасування містобудівних умов та обмежень;
#систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.
=='''Повноваження місцевих органів'''==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n359 Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме статті 31. повноваження у галузі будівництва] :

1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:
#організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах);
# виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;
#розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;
# залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;
#визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;
#підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;
#встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;
#координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;
#надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок;
#проведення громадського обговорення містобудівної документації;
#організація роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво;
#організація розвитку інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту комунальної власності для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою задоволення потреб населення у телекомунікаційних послугах;
б) делеговані повноваження:
#надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";
#організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;
#здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;
#здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;
#організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;
#вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування;
#здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов’язань забудовниками, діяльність яких пов’язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.

[[Категорія:Житлове право]]

Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

2025-03-12T15:20:02Z

Senkiv.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] (далі - ЗК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] (далі - ЦК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також положеннями [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]] (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1085 статті 190 ЦК України], майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, до яких відноситься і право оренди. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторін у [[Договір оренди земельної ділянки|договорі оренди]] є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частин першої статті 93 ЗК України], '''право оренди земельної ділянки''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися в [[Застава земельних ділянок або прав на них|заставу]], спадщину, вноситися до статутного фонду (частина п'ята статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).

Згідно з частиною першою статті 133 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 ЗК України] та частиною сьомою статті 5 Закону України "Про іпотеку" (об’єктом іпотеки може бути право оренди земельної ділянки). У цьому випадку це право може відчужуватися в разі невиконання заставодавцем договору, забезпеченого заставою.

'''Підставою''' '''для укладення договору оренди може бути''' цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Водночас,стаття 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 Закону України «Про оренду землі»] позбавляє права орендаря земель державної і комунальної власності відчужувати право оренди на такі землі, але продаж права оренди — одна із самостійних підстав заміни сторони в договорі оренди. '''Договір купівлі-продажу''' права є підставою для укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки. Тому, заміна сторін у договорі оренди земель державної власності неможлива виключно у випадку продажу права оренди, оскільки такий продаж заборонено законом.

'''Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено''' її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу. Водночас частиною другою статті 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 Закону України "Про оренду землі"] існує виключення з даного правила. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди. Інші підстави для заборони заміни сторони в договорі оренди відносно земель державної і комунальної власності відсутні.

== Порядок набуття права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ==
Відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 ЗК України] проведення земельних торгів, є обов’язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються:

* продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

* продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення всіх форм власності;

* продаж земельних ділянок, прав емфітевзису, суперфіцію на них державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. Виключення становлять лише випадки, коли продаж прав відбувається під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" державним або приватним виконавцем.

'''Об’єктом правовідносини із земельних торгів є право оренди землі''' (якщо воно включене до лоту). Це означає, що особа, яка придбала лот, набуває права оренди земельної ділянки. Однак, право оренди надає можливість користуватися об’єктом оренди, тоді як покупець лоту такого права ще не має. Переможець торгів здобуває право на укладення правочину, за результатами проведення аукціону з переможцем укладається договір оренди, на підставі якого таке право й виникає.

Наслідком продажу права є заміна учасника існуючого правовідношення, чого не виникає внаслідок «продажу» права оренди земельної ділянки з торгів. У цих випадках відбувається укладення договору оренди на конкурентних засадах і наділення правом користування.

== Заміна орендаря у договорі оренди на підставі договору купівлі-продажу права оренди ==
Частиною першою статті 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 ЗК України] передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором к[[Договір купівлі – продажу|упівлі-продажу]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування|дарування]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], іншими цивільно-правовими угодами.

Перехід права оренди відбувається на підставі цивільно-правової угоди від орендаря-продавця до орендаря-покупця. За договором купівлі-продажу право оренди, що належить орендарю переходить до покупця такого права. Договір купівлі-продажу права оренди є підставою для укладання додаткової угоди із внесенням змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі '''спір вирішується в судовому порядку''' (стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n194 Закону України "Про оренду землі"]). Відповідно до статті 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ЦК України] зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Право власності на землю виникає виключно з моменту реєстрації правостановлюючого документу, а не з моменту укладання правочину про перехід права власності (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"], стаття 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 ЗК України]).

За обставин, визначених статтями 131, 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 ЗК України], відбувається перехід права оренди із заміною сторони в укладеному договорі оренди. Якщо до нового власника переходить право оренди на тих же умовах, в тому ж обсязі, то відсутня необхідність проходити довгу процедуру припинення договору, набуття ділянки в оренду. Для орендодавця розірвання договору і надання її в оренду новому орендарю означає втрату орендної плати за земельну ділянку в період оформлення договору, а для орендаря неможливість належним чином приступати до використання як ділянки так і об’єкту нерухомості, що перебуває у його власності. Тому заміна сторони в договорі оренди вигідна обом сторонам.

Між новим власником орендованого майна, який виступатиме відтепер орендодавцем, і орендарем укладається договір оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця, який придбав предмет оренди у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між колишнім орендодавцем (попереднім власником) і новим орендодавцем (теперішнім власником) від такого-то числа, місяця, року, про що у встановленому порядку орендар був повідомлений, як того вимагає стаття 516 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2669 ЦК України], і сторони домовилися внести відповідні зміни до договору оренди шляхом його укладення в новій редакції.

== Судова практика ==
* Ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2019 у справі № 149/1120/19 (висновок суду апеляційної інстанції про те, що право оренди може відчужуватися орендарем є обґрунтованим. Право оренди надає орендарю правомочності володіти та користуватися земельною ділянкою, однак не надає йому права розпоряджатися як земельною ділянкою, так і майновими правами на неї землевласника. Рівень оборотоздатності права оренди земельної ділянки залежить від суб'єкта права, виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзис і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку. Частина друга статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 ЗК України] передбачає право виконавця звернути стягнення на земельні ділянки або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під час виконання рішення. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом (частина п'ята статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 ЗК України]).

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Сплата_податку_при_оформленні_договору_купівлі-продажу_земельної_ділянки Сплата податку при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

2025-03-05T09:25:42Z

Senkiv.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF#Text Порядок передачі на зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 “Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України”]
== Тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною перша статті 148 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) передбачено, що слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 208 КПК України].

'''Таке тимчасове вилучення допускається у затриманої особи при наявності достатніх підстав вважати, що необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом для:'''
# припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого;
# припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню;
# забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
'''Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом:'''
* право керування транспортним засобом або судном (посвідчення водія або свідоцтво на право керування судном);
* право полювання (посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату судового збору; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, картка відстрілу); дозвіл на користування вогнепальною мисливською зброєю; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звітрів і птахів);
* право на здійснення підприємницької діяльності (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
* право на володіння та носіння зброї (відповідний дозвіл).
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час законного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний '''протокол''' у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 149 КПК України]).

Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов'язана передати тимчасово вилучені документи на зберігання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF#Text Порядку передачі на зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104] (далі - Порядок).

Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.
== Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, продовження тимчасового обмеження ==
У випадку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді із відповідним '''клопотанням''' про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск зазначеного строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина перша статті 150 КПК України]).

'''У клопотанні зазначаються''':
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;
# виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
# причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
# вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню;
# строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню;
# перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
'''До клопотання також додаються:'''
# копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання;
# витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 6 статті 132 КПК України]);
# документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 2 статті 150 КПК України]).
Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина перша статті 151 КПК України]).

Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 151 КПК України]).

Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина четверта статті 151 КПК України]).

Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 150 КПК України], повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина третя статті 151 КПК України]).

'''Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання''' про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний:

* для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого;
* для припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню;
* для забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина перша статті 152 КПК України]).

'''При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов'язаний врахувати такі обставини''':
* правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
* достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
* наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.
'''За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає''':
* мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
* перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
* строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
* порядок виконання ухвали.
Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина четверта статті 152 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною першою статті 153 КПК України] прокурор має право звернутися із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

'''Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що''':
* обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;
* сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
== Зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом ==
Вилучені документи зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, дізнавача, який здійснює таке провадження, до постановлення слідчим суддею відповідної ухвали за результатами розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

У разі відмови в задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом вилучені документи підлягають поверненню володільцю не пізніше наступного робочого дня після отримання слідчим, дізнавачем, прокурором відповідної ухвали слідчого судді.

У разі задоволення клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом документи не пізніше наступного робочого дня після отримання слідчим, дізнавачем, прокурором відповідної ухвали слідчого судді надсилаються разом з копією такої ухвали рекомендованим листом на зберігання центральному органові виконавчої влади, що здійснює контроль (нагляд) у відповідній сфері (далі - центральний орган виконавчої влади) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF#Text пункт 5-6 Порядку]).

У разі продовження в установленому порядку строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом копія відповідної ухвали слідчого судді надсилається у такий самий строк центральному органові виконавчої влади, якому для зберігання надіслано документи.

В останній день строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом центральний орган виконавчої влади надсилає документи рекомендованим листом слідчому, дізнавачу, прокурору, від якого вони надійшли, для вирішення питання про повернення таких документів володільцю.

Документ, що підтверджує повернення документа володільцю або надіслання його на зберігання центральному органові виконавчої влади, долучається до матеріалів кримінального провадження.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94316067 Ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 січня 2021 року № 161/1202/21 (тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом правом керування транспортними засобами)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113551487 Ухвала Шацького районного суду Волинської області від 19 вересня 2023 року у справі № 170/575/22 (продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом)]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід

2025-03-04T08:19:12Z

Senkiv.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1363]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні '''введено режим воєнного стану'''!
14 квітня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Законом України № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], якими визначено особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану ''(статті 615-616, розділ IX¹'').

Так, у разі введення воєнного стану та якщо:

▶ відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також '''повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб,''' які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину, - такі '''повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури''' з урахуванням вимог статті 37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором;

▶ наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу. Строк такого затримання особи під час дії воєнного стану '''не може перевищувати 260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше 260 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, '''може бути продовжений до одного місяця''' керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів '''не пізніше 10 днів''' з дня повідомлення.

Окрім цього, згідно з статтею 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України '''''підозрюваний, обвинувачений,'' який під час досудового розслідування або судового розгляду, який тримається під вартою,''' крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''''має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.'''''

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

'''Детальніше див.:''' [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]
|}
== Загальні положення ==
Кримінальне процесуальне затримання є різновидом саме запобіжного заходу, а не слідчою дією, з приводу чого окремі вчені до цього часу ведуть дискусію, бо вичерпний зміст затримання полягає в запобіганні ухилення підозрюваного, обвинуваченого від слідства і суду, припиненні його кримінально-протиправної діяльності, запобіганні фальсифікації ним доказів. Разом з тим треба підкреслити, що затримання не може бути віднесено до категорії слідчих дій, оскільки здійснюється, за виключенням його застосування з метою забезпечення приводу, до внесення відомостей про правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), а слідчі дії можуть проводитись лише після цього (можливість проведення у невідкладних випадках слідчого огляду до внесення відомостей до ЄРДР як екстраординарна дія не спростовує висловлене твердження).

Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''затримання особи передбачає два порядки затримання''':

1) затримання підозрюваного, обвинуваченого на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу (статті 187-191 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);

2) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, яке в свою чергу поділяється на:
* законне затримання (стаття 207 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);
* затримання уповноваженою службовою особою (стаття 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК Україн][http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 и]).
Ці види затримання мають суттєві відмінності. Вони відрізняються за метою, підставами, процесуальним порядком застосування та суб'єктами здійснення.
== Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу ==
Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу полягає у короткочасному '''(до 36 годин)''' утриманні підозрюваного обвинуваченого під вартою, щоб забезпечити його можливість постати перед слідчим суддею, судом для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

Даний порядок затримання має такі ''особливості'':

1) юридична підстава - ухвала слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу;

2) фактична підстава: - неприбуття підозрюваного, обвинувачений для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, [[Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту|домашнього арешту]] чи тримання під вартою за умови, що ухвала про [[Привід у кримінальному провадженні|привід]] не була виконана (частина третя статті 187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Неявка підозрюваного, обвинуваченого для розгляду клопотання про обрання інших запобіжних заходів не є підставою для винесення ухвали про затримання з метою приводу; - неприбуття без поважних причин, чи наявність ризику неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (стаття 188 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);

3) мета затримання - [[Привід у кримінальному провадженні|привід]] підозрюваного, обвинуваченого до суду для забезпечення його участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу; 4) строк затримання - '''до 36 годин'''. Такий строк затримання обумовлений необхідністю найшвидшого доставлення до слідчого судді, суду, адже у даному випадку не потрібно звертатися до суду з клопотанням про застосування до затриманої особи запобіжного заходу. В цей період часу підозрюваного, обвинуваченого необхідно лише доставити до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу, або звільнити (частина перша статті 191 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).

З '''клопотанням''' про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого, відповідно до частини другої статті 188 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], прокурор, слідчий за погодженням з прокурором може звернутися:

* одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
* після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні|судового виклику]];
* після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом '''негайно''' після його одержання у закритому судовому засіданні за участю прокурора.

У судовому засідання прокурор має довести наявність обставин, які вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також наявність достатніх підстав вважати, що ця особа переховується від органів досудового розслідування чи суду, чи одержавши відомості про звернення до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, до початку розгляду даного клопотання, вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу й зазначені у статті 177 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Якщо прокурор не доведе наявність вказаних обставин, то слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою та обґрунтовані у клопотанні.

Форма і зміст ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу повинна відповідати вимогам, зазначеним в частинах першій та другій статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Дана ухвала має бути виконана у строк, встановлений у цій ухвалі.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
* приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
* закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення 6 місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
* добровільного з’явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
* відкликання ухвали прокурором (частина третя статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Ухвалу про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 309 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду здійснюється уповноваженою службовою особою, яка зобов'язана '''негайно''' вручити підозрюваному, обвинуваченому копію ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, що є гарантією забезпечення прав затриманого.

Уповноважена службова особа, яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, '''негайно''' повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.

Наведений вище різновид затримання за своєю суттю є примусовим заходом забезпечення явки підозрюваного, обвинуваченого до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою.
== Затримання без ухвали слідчого судді, суду ==
Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду є основним видом цього тимчасового запобіжного заходу, який здійснюється з метою припинення кримінального правопорушення, попередження уникнення від слідства чи суду та запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Можливість затримання особи без попереднього отримання рішення суду обумовлена тим, що часто необхідність затримання виникає раптово і має невідкладний характер.
=== Законне затримання ===
Законне затримання регламентовано частинами другою та третьою статті 207 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], в якій визначено, що кожен має право затримати будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 4822 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1991 КПК України], за наявності таких підстав:

* при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;
* безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Затримання безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення має місце тоді, коли часова і просторова ознаки находження особи щодо події і місця вчинення кримінального правопорушення дають підстави запідозрити особу у його вчиненні. Затримання особи під час її переслідування буде законним тоді, коли дії з переслідування були безперервними, суцільними та істотно не припинялися в часі.

Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою і затримав відповідну особу не вправі вчиняти щодо неї інших дій, які не пов'язані із обмеженням затриманої особи в свободі пересування та тимчасовим вилученням майна, зокрема - речей, документів, грошей, які використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

Після затримання, кожен, хто не є уповноваженою службовою особою і затримав відповідну особу, зобов'язаний негайно доставити її до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи. Одночасно із доставлянням, особа, яка здійснила затримання, зобов'язана передати і тимчасово вилучене майно, що має бути зафіксовано в протоколі (частина перша статті 168 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).

Якщо в силу певних причин не має можливості доставити затриманого до уповноваженої службової особи, то закон зобов'язує особу, яка здійснила затримання, негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
=== Затримання уповноваженою службовою особою ===
'''Затримання уповноваженою службовою особою''' регламентовано статтею 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], в якій передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину лише у випадках:
# якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
# якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
# якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
# якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 2551, 2552 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
До умов затримання уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, суду (на підставі частини першої статті 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]) законодавець відносить те, що на відміну від затримання, яке регламентоване статтею 207 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], уповноважена службова особа може затримати лише за умови, що особа підозрюється у вчиненні злочину (а не [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінального проступку]]), за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

Винятком із цього правила є випадки затримання підозрюваного, обвинуваченого на підставі, визначеній у частині другій статті 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] (у разі невиконання обов'язків, які були покладені при обранні запобіжного заходу, або невиконання вимог щодо внесення коштів як застави). У даному випадку затримання може бути здійснено і при підозрі особи у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі ''понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'' (51 000 гривень).

Відповідно до статті 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] затримання здійснюється уповноваженою службовою особою - працівником органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України та інших правоохоронних органів, який має право здійснити затримання особи.

При затриманні уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити [[Порядок проведення обшуку|обшук]] затриманої особи, під час проведення якого мають бути присутніми не менше двох понятих. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, '''складається протокол''', в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], зазначаються:
# місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання;
# підстави затримання;
# результати особистого обшуку;
# клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили;
# повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого.
Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. У випадках відмови затриманого підписати протокол затримання про це зазначається в протоколі. Затриманому надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу затримання. Факт відмови затриманого від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень щодо причин такої відмови відповідно до статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] засвідчуються підписом захисника, а у разі його відсутності - понятих.

Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору. У практичному сенсі досить важливо, щоб вся інформація стосовно місця затримання та періоду часу, протягом якого відбувається позбавлення волі, заносилася до протоколу. Це має виняткове значення для забезпечення можливості оскарження законності та обґрунтованості затримання та зобов'язує органи, які здійснюють затримання, суворо дотримуватися вимог закону щодо його процедури, підстав, строків, порядку процесуального закріплення. Тому й міжнародні документи, які встановлюють стандарти поводження з в'язнями, вимагають деталізації всіх обставин затримання у відповідному протоколі. Уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування (будь-якої відомчої належності), в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.

=== Строк затримання ===
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду '''не може перевищувати 72 годин''' з моменту затримання. При цьому затримана без ухвали слідчого судді, суду особа '''не пізніше 60 годин''' з моменту затримання повинна бути або звільнена, або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу (стаття 211 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Даний строк надається для виконання всіх процесуальних дій, пов'язаних із затриманням, та встановлення фактичних даних причетності затриманої особи до вчиненого злочину.

Крім того, '''протягом 24 годин '''з моменту затримання орган досудового розслідування повинен вручити затриманій особі ''повідомлення про підозру'', у випадку якщо протягом зазначеного часу особі не вручено повідомлення про підозру, то така особа ''підлягає негайному звільненню (ч''астина друга статті 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

При обчисленні строків затримання важливе значення має момент затримання.

Так, статтею 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] чітко визначено, що '''момент затримання''' - це момент, з якого особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Якщо ж особа затримана не уповноваженою на затримання особою, відповідно до вимог статті 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], то моментом затримання такої особи є той момент, коли фактично затримана особа переходить у розпорядження уповноваженої службової особи.

Визначення місця затримання має важливе юридичне значення як для забезпечення належного виконання вимог статті 210 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] щодо доставлення затриманого до органу досудового розслідування, так і для визначення моменту затримання, що обумовлює законність обчислення строку затримання. Крім того, якщо затримана без ухвали слідчого судді, суду особа з об'єктивних причин не могла бути доставлена у строк не пізніше 60 годин із моменту затримання до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, розгляд клопотання про застосування запобіжних заходів до затриманої особи може здійснюватися слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана (частина 1 статті 192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Визначення місця затримання, здебільшого, не складає труднощів. Втім, певні особливості встановлено у разі затримання особи на транспорті. Так, частинами другою-четвертою статті 191 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачено, що: → у разі затримання на транспорті, місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана; → у разі затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива без зайвих труднощів, місцем затримання вважається територія району, на якій розташована найближча попутна зупинка громадського транспорту; → у разі затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України, місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана здійснити заходи щодо повідомлення інших осіб про затримання (стаття 213 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), а саме:
* надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи. Якщо уповноважена службова особа, що здійснила затримання, має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може здійснити таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його негайності;
* негайно повідомити про затримання особи орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363] (далі - Порядок);
* у разі затримання неповнолітньої особи - негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування;
* у разі затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків - негайно повідомити про це відповідний розвідувальний орган.
Перевірка дотримання вищевказаних вимог покладається на службову особу, відповідальну за перебування затриманих, якими відповідно до частини другої статті 212 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] не можуть бути слідчі. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, у разі нездійснення повідомлення про затримання зобов'язана здійснити ці дії самостійно.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначені особливості затримання окремих категорій осіб. Так, затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей застосовуються тільки в присутності офіційних представників цього органу (частина 6 статті 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Затримання судді, народного депутата України, або обрання стосовно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України (стаття 482 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).

Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються:

1) щодо адвокатів - відповідні органи адвокатського самоврядування;

2) щодо інших категорій осіб (народних депутатів, суддів тощо), передбачених статтею 480 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3855 КПК України],- органи і службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх посад (стаття 483 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Порядок звільнення затриманої особи, щодо якої був обраний запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, залежить від виду запобіжного заходу, який був обраний за ухвалою слідчого судді, суду. Так, статтею 202 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] визначено, що: - у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно; - у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання; - у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти або негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання.
== Оскарження ==
Стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] гарантує кожному затриманому право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Будь-яка особа, чиї конституційні права та свободи зазнають обмеження під час кримінального провадження, зважаючи на можливість їх порушення, наділена процесуальним правом оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльність державних органів і посадових осіб безпосередньо до суду.

У судовій практиці найчастіше оскаржують:
* підставу затримання;
* оформлення затримання: вимоги до протоколу затримання містяться у частині 1 статті 104 та 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](незадокументування таких відомостей, як дата, час і місце затримання особи, її ім’я, підстави для затримання та ім’я особи, яка здійснює затримання є підставою для його оскарження);
* процедуру затримання (застосування насильства);
* строк затримання: строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання.
== Порядок залучення захисника у випадку затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення ==
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] особи, які відповідно до кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими мають право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку] уповноважена службова особа суб’єкта подання інформації (органи (посадові особи), уповноважені здійснювати адміністративне затримання, органи досудового розслідування, слідчі, дізнавачі, прокурори, службові особи, відповідальні за перебування затриманих, інші уповноважені службові особи), яка здійснила затримання, негайно з моменту затримання особи суб’єкт подання інформації повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги) та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правничої допомоги (далі - система) відповідному регіональному/міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги (далі - центр), крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника, такі відомості:

* прізвище, ім’я, по батькові та дата народження затриманої особи (якщо вони відомі);

* час та підстави для затримання особи;

* точна адреса місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою;

* найменування (прізвище та ініціали) суб’єкта подання інформації, його поштова адреса, номери телефону та адреса електронної пошти;

* дата винесення постанови про застосування адміністративного арешту (постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), найменування суду та/або прізвище та ініціали судді, що виніс постанову (постановив ухвалу) у відповідних випадках;

* прізвище, ім’я, по батькові та найменування посади особи, яка передала повідомлення, її номер телефону.

Повідомлення про затримання особи відповідному центру заявники можуть подати письмово або за допомогою телефонного зв’язку на єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги). Розгляд повідомлень здійснюється центрами відповідно до їх компетенції та за умови отримання таких обов’язкових відомостей:

* ступінь родинного зв’язку заявника із затриманою особою (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі), його прізвище, ім’я та по батькові, адреса зареєстрованого або фактичного місця проживання, номер контактного телефону (якщо заявник не є затриманою особою);

* прізвище, ім’я та по батькові, дата народження затриманої особи;

* місце, дата і час затримання особи.

Центр також може з’ясовувати у заявника такі додаткові відомості, надання яких не є обов’язковим: підстави для затримання особи, найменування органу, службова особа якого здійснила затримання, його поштова адреса, найменування посади, звання, прізвище, ім’я та по батькові такої особи. Відсутність таких додаткових відомостей у заявника чи відмова заявника їх надати не можуть бути підставами для відмови у розгляді повідомлення про затримання особи, реєстрації такого повідомлення чи наданні безоплатної вторинної правничої допомоги.

'''Важливо!''' Повідомлення про затримання осіб приймаються та обробляються уповноваженою службовою особою центру цілодобово. Адвокат призначається центром протягом години з моменту реєстрації повідомлення про затримання. Призначений центром адвокат повинен прибути за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою протягом години з моменту видачі йому доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а у виняткових випадках - не пізніше ніж протягом шести годин з моменту видачі йому доручення.

Повноваження адвоката підтверджуються, відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України,] свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, дорученням центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Час прибуття адвоката до затриманої особи для конфіденційного побачення та/або участі в процесуальних діях фіксується уповноваженою службовою особою суб’єкта подання інформації, органу (установи), де перебувають затримані особи, в системі та/або відповідному журналі реєстрації.

Якщо призначений центром адвокат не прибув у встановлений строк за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою, суб’єкт подання інформації негайно повідомляє про це зазначеному центру.

Слід зауважити, що на суб’єкта подання інформації покладається обов’язок щодо забезпечення вільного доступу призначеного центром адвоката до затриманої особи, відведення необхідного часу та належного місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою до першого її допиту, створення можливості для ознайомлення адвоката з матеріалами справи, реалізацію інших, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією] та законами України прав та гарантій діяльності адвокатів. Обов’язковим є також інформування під час затримання кожної особи про право та можливість отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».]

Слід також додатково вказати на неможливість проведення допиту особи до проведення конфіденційного побачення з адвокатом.

== Див. також ==

* [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування]]
* [[Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді]]
* [[Як поводити себе при затриманні – права та поради]]

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід

2025-03-03T11:57:33Z

Senkiv.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1363]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні '''введено режим воєнного стану'''!
14 квітня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Законом України № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], якими визначено особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану ''(статті 615-616, розділ IX¹'').

Так, у разі введення воєнного стану та якщо:

▶ відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також '''повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб,''' які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину, - такі '''повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури''' з урахуванням вимог статті 37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором;

▶ наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу. Строк такого затримання особи під час дії воєнного стану '''не може перевищувати 260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше 260 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, '''може бути продовжений до одного місяця''' керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів '''не пізніше 10 днів''' з дня повідомлення.

Окрім цього, згідно з статтею 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України '''''підозрюваний, обвинувачений,'' який під час досудового розслідування або судового розгляду, який тримається під вартою,''' крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''''має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.'''''

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

'''Детальніше див.:''' [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]
|}
== Загальні положення ==
Кримінальне процесуальне затримання є різновидом саме запобіжного заходу, а не слідчою дією, з приводу чого окремі вчені до цього часу ведуть дискусію, бо вичерпний зміст затримання полягає в запобіганні ухилення підозрюваного, обвинуваченого від слідства і суду, припиненні його кримінально-протиправної діяльності, запобіганні фальсифікації ним доказів. Разом з тим треба підкреслити, що затримання не може бути віднесено до категорії слідчих дій, оскільки здійснюється, за виключенням його застосування з метою забезпечення приводу, до внесення відомостей про правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), а слідчі дії можуть проводитись лише після цього (можливість проведення у невідкладних випадках слідчого огляду до внесення відомостей до ЄРДР як екстраординарна дія не спростовує висловлене твердження).

Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''затримання особи передбачає два порядки затримання''':

1) затримання підозрюваного, обвинуваченого на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу (статті 187-191 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);

2) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, яке в свою чергу поділяється на:
* законне затримання (стаття 207 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);
* затримання уповноваженою службовою особою (стаття 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК Україн][http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 и]).
Ці види затримання мають суттєві відмінності. Вони відрізняються за метою, підставами, процесуальним порядком застосування та суб'єктами здійснення.
== Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу ==
Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу полягає у короткочасному '''(до 36 годин)''' утриманні підозрюваного обвинуваченого під вартою, щоб забезпечити його можливість постати перед слідчим суддею, судом для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

Даний порядок затримання має такі ''особливості'':

1) юридична підстава - ухвала слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу;

2) фактична підстава: - неприбуття підозрюваного, обвинувачений для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, [[Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту|домашнього арешту]] чи тримання під вартою за умови, що ухвала про [[Привід у кримінальному провадженні|привід]] не була виконана (частина третя статті 187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Неявка підозрюваного, обвинуваченого для розгляду клопотання про обрання інших запобіжних заходів не є підставою для винесення ухвали про затримання з метою приводу; - неприбуття без поважних причин, чи наявність ризику неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (стаття 188 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);

3) мета затримання - [[Привід у кримінальному провадженні|привід]] підозрюваного, обвинуваченого до суду для забезпечення його участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу; 4) строк затримання - '''до 36 годин'''. Такий строк затримання обумовлений необхідністю найшвидшого доставлення до слідчого судді, суду, адже у даному випадку не потрібно звертатися до суду з клопотанням про застосування до затриманої особи запобіжного заходу. В цей період часу підозрюваного, обвинуваченого необхідно лише доставити до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу, або звільнити (частина перша статті 191 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).

З '''клопотанням''' про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого, відповідно до частини другої статті 188 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], прокурор, слідчий за погодженням з прокурором може звернутися:

* одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
* після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні|судового виклику]];
* після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом '''негайно''' після його одержання у закритому судовому засіданні за участю прокурора.

У судовому засідання прокурор має довести наявність обставин, які вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також наявність достатніх підстав вважати, що ця особа переховується від органів досудового розслідування чи суду, чи одержавши відомості про звернення до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, до початку розгляду даного клопотання, вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу й зазначені у статті 177 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Якщо прокурор не доведе наявність вказаних обставин, то слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою та обґрунтовані у клопотанні.

Форма і зміст ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу повинна відповідати вимогам, зазначеним в частинах першій та другій статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Дана ухвала має бути виконана у строк, встановлений у цій ухвалі.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
* приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
* закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення 6 місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
* добровільного з’явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
* відкликання ухвали прокурором (частина третя статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Ухвалу про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 309 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду здійснюється уповноваженою службовою особою, яка зобов'язана '''негайно''' вручити підозрюваному, обвинуваченому копію ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, що є гарантією забезпечення прав затриманого.

Уповноважена службова особа, яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, '''негайно''' повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.

Наведений вище різновид затримання за своєю суттю є примусовим заходом забезпечення явки підозрюваного, обвинуваченого до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою.
== Затримання без ухвали слідчого судді, суду ==
Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду є основним видом цього тимчасового запобіжного заходу, який здійснюється з метою припинення кримінального правопорушення, попередження уникнення від слідства чи суду та запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Можливість затримання особи без попереднього отримання рішення суду обумовлена тим, що часто необхідність затримання виникає раптово і має невідкладний характер.
=== Законне затримання ===
Законне затримання регламентовано частинами другою та третьою статті 207 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], в якій визначено, що кожен має право затримати будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 4822 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1991 КПК України], за наявності таких підстав:

* при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;
* безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Затримання безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення має місце тоді, коли часова і просторова ознаки находження особи щодо події і місця вчинення кримінального правопорушення дають підстави запідозрити особу у його вчиненні. Затримання особи під час її переслідування буде законним тоді, коли дії з переслідування були безперервними, суцільними та істотно не припинялися в часі.

Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою і затримав відповідну особу не вправі вчиняти щодо неї інших дій, які не пов'язані із обмеженням затриманої особи в свободі пересування та тимчасовим вилученням майна, зокрема - речей, документів, грошей, які використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

Після затримання, кожен, хто не є уповноваженою службовою особою і затримав відповідну особу, зобов'язаний негайно доставити її до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи. Одночасно із доставлянням, особа, яка здійснила затримання, зобов'язана передати і тимчасово вилучене майно, що має бути зафіксовано в протоколі (частина перша статті 168 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).

Якщо в силу певних причин не має можливості доставити затриманого до уповноваженої службової особи, то закон зобов'язує особу, яка здійснила затримання, негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
=== Затримання уповноваженою службовою особою ===
'''Затримання уповноваженою службовою особою''' регламентовано статтею 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], в якій передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину лише у випадках:
# якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
# якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
# якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
# якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 2551, 2552 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
До умов затримання уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, суду (на підставі частини першої статті 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]) законодавець відносить те, що на відміну від затримання, яке регламентоване статтею 207 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], уповноважена службова особа може затримати лише за умови, що особа підозрюється у вчиненні злочину (а не [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінального проступку]]), за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

Винятком із цього правила є випадки затримання підозрюваного, обвинуваченого на підставі, визначеній у частині другій статті 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] (у разі невиконання обов'язків, які були покладені при обранні запобіжного заходу, або невиконання вимог щодо внесення коштів як застави). У даному випадку затримання може бути здійснено і при підозрі особи у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі ''понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'' (51 000 гривень).

Відповідно до статті 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК україни] затримання здійснюється уповноваженою службовою особою - працівником органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України та інших правоохоронних органів, який має право здійснити затримання особи.

При затриманні уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити [[Порядок проведення обшуку|обшук]] затриманої особи, під час проведення якого мають бути присутніми не менше двох понятих. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право: мати [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисника]], отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Вимога негайного повідомлення про права затриманого обумовлена тим, що це є гарантією реального та своєчасного забезпечення прав, свобод та інтересів затриманої особи.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, '''складається протокол''', в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], зазначаються:
# місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання;
# підстави затримання;
# результати особистого обшуку;
# клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили;
# повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого.
Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. У випадках відмови затриманого підписати протокол затримання про це зазначається в протоколі. Затриманому надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу затримання. Факт відмови затриманого від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень щодо причин такої відмови відповідно до статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] засвідчуються підписом захисника, а у разі його відсутності - понятих.

Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору. У практичному сенсі досить важливо, щоб вся інформація стосовно місця затримання та періоду часу, протягом якого відбувається позбавлення волі, заносилася до протоколу. Це має виняткове значення для забезпечення можливості оскарження законності та обґрунтованості затримання та зобов'язує органи, які здійснюють затримання, суворо дотримуватися вимог закону щодо його процедури, підстав, строків, порядку процесуального закріплення. Тому й міжнародні документи, які встановлюють стандарти поводження з в'язнями, вимагають деталізації всіх обставин затримання у відповідному протоколі. Уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування (будь-якої відомчої належності), в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.

=== Строк затримання ===
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду '''не може перевищувати 72 годин''' з моменту затримання. При цьому затримана без ухвали слідчого судді, суду особа '''не пізніше 60 годин''' з моменту затримання повинна бути або звільнена, або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу (стаття 211 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Даний строк надається для виконання всіх процесуальних дій, пов'язаних із затриманням, та встановлення фактичних даних причетності затриманої особи до вчиненого злочину.

Крім того, '''протягом 24 годин '''з моменту затримання орган досудового розслідування повинен вручити затриманій особі ''повідомлення про підозру'', у випадку якщо протягом зазначеного часу особі не вручено повідомлення про підозру, то така особа ''підлягає негайному звільненню (ч''астина друга статті 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

При обчисленні строків затримання важливе значення має момент затримання.

Так, статтею 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] чітко визначено, що '''момент затримання''' - це момент, з якого особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Якщо ж особа затримана не уповноваженою на затримання особою, відповідно до вимог ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], то моментом затримання такої особи є той момент, коли фактично затримана особа переходить у розпорядження уповноваженої службової особи.

Визначення місця затримання має важливе юридичне значення як для забезпечення належного виконання вимог статті 210 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] щодо доставлення затриманого до органу досудового розслідування, так і для визначення моменту затримання, що обумовлює законність обчислення строку затримання. Крім того, якщо затримана без ухвали слідчого судді, суду особа з об'єктивних причин не могла бути доставлена у строк не пізніше 60 годин із моменту затримання до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, розгляд клопотання про застосування запобіжних заходів до затриманої особи може здійснюватися слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана (частина перша статті 192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Визначення місця затримання, здебільшого, не складає труднощів. Втім, певні особливості встановлено у разі затримання особи на транспорті. Так, частинами другою-четвертою статті 191 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачено, що: → у разі затримання на транспорті, місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана; → у разі затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива без зайвих труднощів, місцем затримання вважається територія району, на якій розташована найближча попутна зупинка громадського транспорту; → у разі затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України, місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана здійснити заходи щодо повідомлення інших осіб про затримання (стаття 213 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), а саме:
* надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи. Якщо уповноважена службова особа, що здійснила затримання, має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може здійснити таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його негайності;
* негайно повідомити про затримання особи орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363] (далі - Порядок);
* у разі затримання неповнолітньої особи - негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування;
* у разі затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків - негайно повідомити про це відповідний розвідувальний орган.
Перевірка дотримання вищевказаних вимог покладається на службову особу, відповідальну за перебування затриманих, якими відповідно до частини другої статті 212 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] не можуть бути слідчі. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, у разі нездійснення повідомлення про затримання зобов'язана здійснити ці дії самостійно.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначені особливості затримання окремих категорій осіб. Так, затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей застосовуються тільки в присутності офіційних представників цього органу (частина шоста статті 208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Затримання судді, народного депутата України, або обрання стосовно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України (стаття 482 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).

Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються:

1) щодо адвокатів - відповідні органи адвокатського самоврядування;

2) щодо інших категорій осіб (народних депутатів, суддів тощо), передбачених статтею 480 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3855 КПК України],- органи і службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх посад (стаття 483 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Порядок звільнення затриманої особи, щодо якої був обраний запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, залежить від виду запобіжного заходу, який був обраний за ухвалою слідчого судді, суду. Так, статтею 202 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] визначено, що: - у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно; - у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання; - у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти або негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання.
== Оскарження ==
Стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] гарантує кожному затриманому право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Будь-яка особа, чиї конституційні права та свободи зазнають обмеження під час кримінального провадження, зважаючи на можливість їх порушення, наділена процесуальним правом оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльність державних органів і посадових осіб безпосередньо до суду.

У судовій практиці найчастіше оскаржують:
* підставу затримання;
* оформлення затримання: вимоги до протоколу затримання містяться у частині першій статті 104 та 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]. Незадокументування таких відомостей, як дата, час і місце затримання особи, її ім’я, підстави для затримання та ім’я особи, яка здійснює затримання. Неправильне оформлення затримання є підставою для його оскарження;
* процедуру затримання (застосування насильства);
* строк затримання: строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання.
== Порядок залучення захисника у випадку затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення ==
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] особи, які відповідно до кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку] уповноважена службова особа суб’єкта подання інформації (органи (посадові особи), уповноважені здійснювати адміністративне затримання, органи досудового розслідування, слідчі, дізнавачі, прокурори, службові особи, відповідальні за перебування затриманих, інші уповноважені службові особи), яка здійснила затримання, негайно після фактичного затримання особи повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги ('''0-800-213103''') (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - регіональний центр) наступну інформацію:
# прізвище, ім’я, по батькові та дату народження затриманої особи;
# час та підстави затримання особи;
# точну адресу місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою;
# найменування суб’єкта подання інформації, його поштову адресу, номери телефону та адресу електронної пошти;
# прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, що передала повідомлення.
Повідомлення про затримання особи відповідному регіональному центру також можуть подати заявники письмово або за допомогою телефонного зв’язку на вказаний телефонний номер. Розгляд повідомлень здійснюється регіональними центрами відповідно до їх компетенції та за умови отримання таких обов’язкових відомостей:
# ступінь родинного зв’язку заявника із затриманою особою (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі);
#його прізвище, ім’я та по батькові, адреса зареєстрованого або фактичного місця проживання, номер контактного телефону (якщо заявник не є затриманою особою);
#прізвище, ім’я та по батькові, дата народження затриманої особи;
#місце, дата і час затримання особи.
Регіональний центр також може з’ясовувати у заявника такі додаткові відомості, надання яких не є обов’язковим: підстави для затримання особи; найменування органу, службова особа якого здійснила затримання, його поштова адреса, найменування посади, звання, прізвище, ім’я та по батькові такої особи. Відсутність таких додаткових відомостей у заявника чи відмова заявника їх надати не можуть бути підставами для відмови у розгляді повідомлення про затримання особи, реєстрації такого повідомлення чи наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

'''Важливо!''' Повідомлення про затримання осіб приймаються та обробляються уповноваженою службовою особою регіонального центру цілодобово. Адвокат призначається регіональним центром протягом години з моменту реєстрації повідомлення про затримання. Призначений регіональним центром адвокат повинен прибути за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою протягом години з моменту видачі йому доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, а у виняткових випадках - не пізніше ніж протягом шести годин з моменту видачі йому доручення.

Повноваження адвоката підтверджуються, відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України,] свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Час прибуття адвоката до затриманої особи для конфіденційного побачення та/або участі в процесуальних діях фіксується уповноваженою службовою особою суб’єкта подання інформації, органу (установи), де перебувають затримані особи, в системі та/або відповідному журналі реєстрації.

Якщо призначений центром з надання допомоги адвокат не прибув у встановлений цим строк за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою, суб’єкт подання інформації негайно повідомляє про це зазначеному центру.

Слід зауважити, що на суб’єкта подання інформації покладається обов’язок щодо забезпечення вільного доступу призначеного регіональним центром адвоката до затриманої особи, відведення необхідного часу та належного місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою до першого її допиту, створення можливості для ознайомлення адвоката з матеріалами справи, реалізацію інших, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією] та законами України прав та гарантій діяльності адвокатів. Обов’язковим є також інформування під час затримання кожної особи про право та можливість отримання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».]

Слід також додатково вказати на неможливість проведення допиту особи до проведення конфіденційного побачення з адвокатом.

== Див. також ==

* [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування]]
* [[Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді]]
* [[Як поводити себе при затриманні – права та поради]]

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]