WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення

2019-06-18T13:37:41Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-2018-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій затвердженого Постановою Кабінетів міністрів України від 27 квітня 2018 року за №329

== Поняття ==

'''Житлова субсидія''' є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

'''Пільги''' - це встановлені законодавством або іншими нормативними актами переваги,що надаються особі(або группі осіб) порівняно з іншими громадянами.

== Порядок подання документів ==

Відповідно до п.13 Положення про порядок призначення житлових субсидій затвердженого Постановою Кабінетів міністрів України від 27 квітня 2018 року за №329 (далі –Положення) для оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення потрібно подати заяву та декларацію про призначення житлової субсидії до Управління соціального захисту населення та відмітити потребу в прийнятті рішення щодо поданої заяви, комісією та в окремих випадках комісій утворених районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - комісії).

Заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника поштою або в електронній формі через офіційний веб-портал Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з накладенням електронного цифрового або електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.

== Порядок прийняття та дія рішення комісії ==

Відповідно до пункту 5 Положення в окремих випадках за рішеннями комісій, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - комісії), житлові субсидії непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, можуть призначатися на норму, яка перевищує встановлену законодавством соціальну норму житла (далі - понаднормова площа житла)

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлових субсидій на понаднормову площу житла за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства і переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, складу сім’ї члена домогосподарства, працевлаштування таких осіб або виникнення у них інших джерел доходів.

'''До непрацездатних непрацюючих осіб, які проживають самі і яким житлову субсидію може бути призначено на понаднормову площу житла, належать:'''
* особи,які не досягли повноліття;
* громадяни,які отримують пенсію за віком або по інвалідності;
* громадяни,які отримують державну соціальну допомогу особі,яка не має права на пенсію, та особам з інвалідністю;
* громадяни,які отримують тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі,яка досягла загального пенсійного віку,але не набула права на пенсійну виплату.

Комісія має право призначити житлову субсидію на загальну площу житла з урахуванням понаднормової площі, яка не може перевищувати більш як на 30 відсотків соціальну норму житла, розраховану для домогосподарства. Конкретні розміри загальної площі, на яку призначається житлова субсидія (з урахуванням понаднормової), зазначаються в рішенні комісії.

Відповідно до чинного законодавства установлена соціальна норма житла, в межах якої держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання та розподілу природного газу для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 13,65 кв. метра опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство.

== Строки прийняття рішення ==

Структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про подання документів на розгляд комісії.

Рішення про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії приймається комісією протягом 30 календарних днів з дня прийняття структурним підрозділом з питань соціального захисту населення рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії.

Інформація про зазначених осіб подається управителями або об’єднанням, виконавцям комунальних послуг та вноситься до Єдиного державно автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Рішення комісії про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії може бути оскаржено заявником до суду.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Діти війни]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення

2019-06-18T13:29:17Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: == Нормативна база == https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-2018-%D0%BF Положення про порядок призначення жит...

Несанкціонований доступ до житла та іншого володіння для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії

2019-03-14T14:54:04Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [https://zakon.rada.gov....

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закон України «Про житлово-комунальні послуги», №1875-IV, від 26.04.2004]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги», №2189-VIII, від 09.11.2017]

== Гарантія недоторканості житла. Кримінальна відповідальність ==

Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ст.30 Конституції України).
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років (ст.162 Кримінального кодексу України).

== Інший, встановлений законом, порядок доступу до житла (несанкціонований доступ з 2004 року) ==

Поруч з конституційною гарантією недоторканності житла (проникнення за вмотивованим рішенням суду), у статті 30 Конституції України передбачено проникнення до житла, іншого володіння особи у невідкладних випадках, зокрема пов'язаних із врятуванням життя людей та майна, відповідно до можливого іншого, встановленого законом, порядку.
У 2004 році у Законі України «Про житлово-комунальні послуги», №1875-IV, ст.17, впроваджено порядок доступу у приміщення без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ), обумовлений необхідністю проведення ремонтних та відновлювальних робіт у разі відсутності споживача або неможливості встановлення з ним зв'язку, а також відмовою цього споживача у здійсненні допуску в займане ним приміщення.
До основних положень несанкціонованого доступу згідно цього Закону, можливо віднести наступне:
1. на споживача покладено зобов'язання забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідного посвідчення: 1.1. для ліквідації аварій - цілодобово; 1.2. для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо - згідно з істотними умовами договору;
2. передбачено проникнення до житла та іншого володіння особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ) у порядку, встановленному Законом «Про житлово-комунальні послуги», лише у невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та майна;
3. на працівників покладено виконавця обов’язку поважати права споживачів, перебувати (відвідувати) тільки в тих приміщеннях, де розташоване обладнання, перевірка, ремонт, огляд якого відбувається;
4. встановлено умови несанкціонованого доступу: відсутність споживача і при цьому немає можливості встановити зв'язок з ним з метою його інформування про необхідність негайного прибуття до приміщення або відмова споживача допустити в займані ним приміщення представників виконавця/виробника і при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, неполадки, які унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам, відбулися саме в цих приміщеннях;
5. встановлено обов’язкове попередження споживача, який присутній, але відмовляється допустити до житла та іншого володіння, про здійснення несанкціонованого доступу;
6. визначено склад присутніх осіб: представник виконавця/виробника, представник балансоутримувача/управителя, Національної поліції, аварійно-ремонтної бригади та споживач з будь-якого із суміжних приміщень;
7. на аварійно-ремонтну бригаду покладено наступні обов'язки: забезпечення доступу в приміщення шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей або вікон у приміщенні після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу; здійснення огляду місця аварії, неполадки, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам; проведення ремонтних та відновлювальних робіт; термінове відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт, але не більше ніж протягом доби з часу проведення несанкціонованого доступу; дотримання прав громадян, які проживають у цих приміщеннях, мінімізація негативних наслідків несанкціонованого доступу, зокрема щодо їх майна та обмеження доступу лише приміщеннями, необхідними для проведення робіт;
8. передбачено складання акту про проведення несанкціонованого доступу та про проведення ремонтних та відновлювальних робіт, які підписуються всіма учасниками несанкціонованого доступу, із зазначенням: підстави для несанкціонованого доступу, відмітка про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які вели переговори із споживачем, у разі, якщо вони були проведені, причина та місце виникнення аварії, неполадки, перелік виконаних робіт, прізвище, ім'я, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу. Оригінали складених актів зберігаються у виконавця/виробника, іншим учасникам несанкціонованого доступу видаються копії, завірені печаткою виконавця;
9. встановлено обов’язкове опечатування відновлених дверей, вікон.
*Закон України «Про житлово-комунальні послуги», №1875-IV, від 26.04.2004 (відповідно до п. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», №2189-VIII, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», №1875-IV, визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію Закону №2189-VIII, крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом), статус станом на 14.03.2019: Документ 1875-IV, чинний, поточна редакція — Втрата чинності крім окремих положень від 10.06.2018, підстава - 2189-VIII (Остання подія — Втрата чинності, відбудеться 01.05.2019, підстава - 2189-VIII).

== Законодавча дінамика. Закон України «Про житлово-комунальні послуги», №2189-VIII, 2017 року ==

Закон України «Про житлово-комунальні послуги», №1875-IV, 2004 року, визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги», №2189-VIII, 2017 року, який згідно п.1 прикінцевих та перехідних положень набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (10.12.2017), та вводиться в дію з 01.05.2019, крім окремих норм, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (10.06.2018).
До основних положень несанкціонованого доступу згідно нового Закону, ст.29, можливо віднести таке:
1. на споживача покладено зобов'язання забезпечити доступ до свого житла, іншого об’єкта нерухомого майна для: 1.1. ліквідації та відвернення аварій, пов’язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово; 1.2. встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком;
2. передбачено проникнення до житла та іншого володіння особи для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії без отримання згоди власника (користувача) (несанкціонований доступ) у порядку, встановленому Законом «Про житлово-комунальні послуги», лише у невідкладних випадках, пов'язаних з необхідністю рятування життя і здоров’я людей та/чи майна;
3. встановлено наступні обов’язки працівників виконавця під час доступу до житла, іншого об’єкта нерухомого майна: пред’явити відповідне посвідчення; поважати права споживачів, утримуватися від розголошення інформації про особисте життя споживача, інших осіб, які перебувають у житлі (іншому об’єкті нерухомого майна), яка стала їм відома у зв’язку з доступом до житла, іншого об’єкта нерухомого майна; перебувати лише в тих приміщеннях, в яких розташоване обладнання, перевірка, ремонт, встановлення, заміна або огляд якого проводиться;
4. встановлено умови несанкціонованого доступу: відстуність власника (користувача) в момент виникнення невідкладного випадку, відсутність можливості встановити зв’язок з ним для інформування про необхідність негайного прибуття до житла, іншого об’єкта нерухомого майна або він відмова власника (користувача) допустити в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна) представника виконавця, і при цьому є об’єктивні підстави вважати, що аварія, яка створює загрозу життю та/або майну, наявна саме в цьому житлі (іншому об’єкті нерухомого майна);
5. встановлено обов’язок представника виконавця з попередження власника (користувача), який присутній, але відмовляється допустити його до житла (іншого об’єкта нерухомого майна), про здійснення несанкціонованого доступу;
6. визначено склад присутніх під час здійснення несанкціонованого доступу і до повного завершення робіт: представник виконавця, представник органів внутрішніх справ, працівники аварійно-ремонтної бригади та власник (користувач) з будь-якої із сусідніх будівель (з будь-якого приміщення, розташованого у тому самому багатоквартирному будинку, якщо несанкціонований доступ здійснюється у багатоквартирному будинку);
7. встановлено обов’язки аварійно-ремонтної бригади під час несанкціонованого доступу: забезпечення доступу до житла, іншого об’єкта нерухомого майна, у тому числі, за потреби, шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу; здійснення огляду місця аварії та/або місця виникнення неполадок, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам; проведення ремонтних та відновлювальних робіт; невідкладне відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон, замків, запорів на них та інших елементів будівель і приміщень, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення відповідних ремонтних та відновлювальних робіт; дотримання прав осіб, які проживають (перебувають) у відповідному житлі, іншому об’єкті нерухомого майна, мінімізація негативних наслідків несанкціонованого доступу, зокрема щодо їхнього майна, та обмеження доступу лише тими приміщеннями, в яких виконуються відповідні ремонтні та відновлювальні роботи.
8. передбачено складання акту про здійснення несанкціонованого доступу та проведення ремонтних і відновлювальних робіт, який підписується всіма учасниками такого доступу із заазначенням: підстави для здійснення несанкціонованого доступу; інформація про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які вели переговори із споживачем, у разі їх проведення; причина та місце виникнення аварії, перелік неполадок; перелік виконаних робіт; прізвища, імена, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу; інформація про спосіб і час відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт;
9. встановлено опечатування відновлених елементів;
10. передбачено покладення витрат на здійснення несанкціонованого доступу у зв’язку з відмовою власника (користувача) надати допуск до свого житла (іншого об’єкта нерухомого майна), а також завдана внаслідок цього шкода покладаються на винну особу. Витрати, пов’язані із забезпеченням несанкціонованого доступу, проведенням ремонтних і відновлювальних робіт, необхідних у зв’язку з відсутністю власника (користувача) у житлі (іншому об’єкті нерухомого майна), покладаються на особу, з вини якої сталася аварія. Виконавець комунальної послуги, який самостійно здійснив зазначені витрати, має право на зворотну вимогу щодо відшкодування таких витрат за рахунок винних осіб.
11. встановлено, що у багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється управителем, передбачені цією статтею права та обов’язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об’єкта нерухомого майна поширюються також на управителя та його представника. У багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку, передбачені цією статтею права та обов’язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об’єкта нерухомого майна поширюються також на посадових осіб і працівників такого об’єднання.
*Закон України «Про житлово-комунальні послуги», №2189-VIII, від 09.11.2017 (цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (10.12.2017), та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім окремих норм, у тому числі норм статті 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, - 10.06.2018), статус станом на 14.03.2019: Документ 2189-VIII, чинний, поточна редакція — Редакція від 09.06.2018, підстава - 2454-VIII (Остання подія — Введення в дію, відбудеться 01.05.2019).

== Збереження несанкціонованого доступу по суті. Відмінності порядку ==

У Законі України «Про житлово-комунальні послуги», №2189-VIII, ст.29, можливо побачити збереження законодавцем багатьох ключьових положень по суті несанкціонованого доступу, а саме:
- покладання на споживача обов’язків щодо забезпечення представникам виконавця доступу до свого житла для: ліквідації та відвернення аварій, пов’язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово; встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком;
- умови несанкціонованого доступу: невідкладні випадки, пов’язані з необхідністю рятування життя і здоров’я людей та/чи майна; відсутність власника (користувача); неможливість встановлення з ним зв’язку або його відмова у допуску; наявність об’єктивних підстав вважати, що аварія наявна саме в цьому житлі (іншому об’єкті нерухомого майна);
- склад учасників несанкціонованого доступу: представник виконавця, представник органів внутрішніх справ, працівники аварійно-ремонтної бригади та власник (користувач) з будь-якої із сусідніх будівель (з будь-якого приміщення, розташованого у тому самому багатоквартирному будинку, якщо несанкціонований доступ здійснюється у багатоквартирному будинку);
- послідовність безпосереднього процесу несанкціонованого доступу, його гарантії: порушення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу; здійснення огляду; проведення ремонтних та відновлювальних робіт; невідкладне відновлення конструктивної цілісності; дотримання прав осіб; складання акту про здійснення несанкціонованого доступу; опечатування; мінімізація негативних наслідків несанкціонованого доступу шляхом покладення на працівників виконавця обов’язків щодо перебування лише в тих приміщеннях, в яких розташоване обладнання, перевірка, ремонт, встановлення, заміна або огляд якого проводиться.
При цьому, спостерігаються і відмінності порядку, які зокрема пов’язані з впровадженням норм щодо:
- наявності такої складової несанкціонованого доступу як об’єктивні підстави вважати, що аварія створює загрозу життю та/або майну (замість норми про те, що є об'єктивні підстави вважати, що аварія, неполадки, які унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам);
- покладання на виконавця обов’язку з утримання від розголошення інформації про особисте життя споживача, інших осіб, які перебувають у житлі (іншому об’єкті нерухомого майна), яка стала їм відома у зв’язку з доступом до житла, іншого об’єкта нерухомого майна;
- визначення підстав для відшкодування з винної особи витрат, пов’язаних із забезпеченням несанкціонованого доступу, проведенням ремонтних і відновлювальних робіт;
- невідкладного відновлення конструктивної цілісності елементів, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення відповідних ремонтних та відновлювальних робіт (замість норми щодо термінового відновлення, але не більше ніж протягом доби з часу проведення несанкціонованого доступу).
За таких обставин, акцентування законодавця на з’ясуванні наявності чи відсутності об’єктивних підстав вважати, що аварія створює загрозу життю та/або майну, та введення норми відносно утримання виконавця від розголошення інформації про особисте життя вказує на посилення гарантій прав власників (користувачів) житла, а визначеність в питанні відшкодування виникаючих під час доступу – на забезпечення інтересів виконавця та потерпілої сторони.
Разом з тим, дискусійним залишається питання відсутності хоч і формальної (по аналогії з нормою ст.30 Конституції України), але гіпотетично більш досконалої норми про те, що несанкціонований доступ це доступ для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії без отримання згоди його власника (користувача), проведення якого може відбуватись без вмотивованого рішення суду.

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція

2019-02-11T08:23:20Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == * [https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [https://zakon.ra...

== '''Нормативна база''' ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6432858-11/sp:wide:max100 Лист Мінрегіону від 30.11.2011 року №7/14-16432]

== '''Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми''' ==

Житловий приватний будинок можна побудувати тільки на землях, призначених для житлової забудови якому привласнений кадастровий номер. Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. Для вирішення питання щодо визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці власнику або набувачу права на земельну ділянку необхідно звернутися до територіального органу земельних ресурсів (районного відділу земельних ресурсів) із заявою щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Разом із заявою необхідно подати копію документа, що посвідчує особу (паспорт), копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку та копію ідентифікаційного номера.

== '''Процес привласнення кадастрового номера складається з наступних етапів:''' ==

* Розробка технічної документації
Для цього необхідно укласти договір із землевпоряджувальною організацією на виготовлення технічної документації і створення цифрового обмінного XML- файлу ділянки (файл містить інформацію як про саму ділянку, так і про його власника).
* Узгодження технічної документації
Технічна документація передається на узгодження в Держгеокадастр. Держгеокадастр передає XML- файл у відділ / управління земельного кадастру. За наявності зауважень обмінний файл повертається на доопрацювання.
* Привласнення кадастрового номера
Якщо до обмінного файлу немає зауважень - ділянці привласнюється кадастровий номер. Держгеокадастр на документації ставить відмітку з вказівкою кадастрового номера, дати його визначення, даних особи, що зробила відмітку і її підпис. Також видається довідка про привласнення кадастрового номера.
* Реєстрація прав на земельну ділянку - за бажанням Замовника
Для можливості розпорядження ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати права на земельну ділянку в Державній реєстраційній службі України по місцезнаходженню ділянки. Якщо Ви укладаєте договір оренди земельної ділянки, то право оренди виникає тільки з моменту проведення реєстрації.

== '''Отримання будівельного паспорту індивідуального житлового будинку''' ==

Відповідно до ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в першу чергу майбутньому власнику треба отримати будівельний паспорт індивідуального житлового будинку.
Пунктом 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки ( далі – Порядок) встановлено наступний перелік документів:
заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних (Додаток 1 до Порядку.);
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію (мова йде про нотаріально засвідчені копії документів);
* ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо) Ескіз намірів забудови виконується в довільній формі, тому затверджувати його склад, зміст та порядок розроблення не потрібно (лист Мінрегіону від 30.11.2011 року №7/14-16432);
* проект будівництва (за наявності). Будь-які вимоги щодо надання проектної документації для виготовлення будпаспорту є безпідставними;
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову. Зазвичай, вони складаються у довільній формі, а підписи осіб на них засвідчуються нотаріально
Згідно п. 2.4. Порядку: пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

'''''Строк надання (виготовлення) будівельного паспорту закріплено в п. 2.1. Порядку: будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.
'''''В більшості випадків пакет документів для отримання будівельного паспорту подається до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

== '''Подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт''' ==

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після:
подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Повідомлення подається не пізніше ніж за один календарний день до початку підготовчих робіт через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві.
19 липня 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція разом із Державним агентством із питань електронного урядування, Міністерством юстиції України та координатором проектів ОБСЄ в Україні презентували оновлену електронну послугу із подання повідомлення про початок будівельних робіт.
Перша в Україні повністю автоматизована е-послуга – без втручання посадової особи – стосується будівництва, здійснюваного на підставі будівельного паспорта. До нього належить зведення індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових та дачних будинків заввишки не більше двох поверхів (площею – не більше за 300 м2). Також – господарських будівель та споруд, зокрема, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.
У відповідь протягом 10 днів чекайте лист-повідомлення про те, що дане повідомлення зареєстровано.
Після реєстрації повідомлення в ДАБК можна приступати до реальних будівельних робіт. Але - при бажанні облаштування на присадибній ділянці свердловини або каналізаційного септика - краще заздалегідь потурбуватися отриманням письмових (і краще навіть завірених нотаріально) заяв від майбутніх сусідів про відсутність претензій з їхнього боку.
Термін дії дозволу-повідомлення на будівництво - до двох років. І якщо за цей період завершити капітальне будівництво (без урахування внутрішніх опоряджувальних робіт) не вдасться, доведеться запрошувати дозвіл заново.

== '''Введення побудованого будинку в експлуатацію і реєстрація права власності на нього''' ==

Завершальний етап - введення побудованого будинку в експлуатацію і реєстрація права власності на нього.
За правилами статті 32 Закону України №3038-17 «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 20.04.2018, збудовані на земельних ділянках одноквартирні житлові будинки віднесені до будівельних об'єктів класу відповідальності СС1.
Відповідно до статті 39 Закону України №3038-17 зазначено, що прийом в експлуатацію об'єктів завершеного будівництва класу відповідальності СС1 і об'єктів, побудованих на підставі будівельного паспорта, здійснює місцевий орган Державної будівельно-архітектурної інспекції України (ДАБІ). Для цього фахівці відомства реєструють подану забудовником декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
Перед подачею в ДАБІ заяви і декларації про готовність новобудови до експлуатації, забудовник зобов'язаний отримати технічний паспорт об'єкта. Для цього він звертається в місцеве державне чи приватне ліцензоване бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Для проведення технічної інвентаризації забудовник подає в БТІ такі документи:
* заяву - документ складається безпосередньо в організації;
* паспорт;
* податковий ідентифікаційний код;
* свідоцтво про право власності на земельну ділянку;
* проектну документацію на будинок - якщо вона була розроблена.
Інспектори БТІ досліджують відповідність вимогам проекту і будівельним нормам, обробляють дані і складають технічний паспорт об'єкта. Цей документ включає опис об'єкта, його технічні характеристики і план. Обов'язковий додаток до технічного паспорту - кваліфікаційний сертифікат фахівця, який провів інвентаризацію.
Бланк декларації введення в експлуатацію потрібно завантажити на сайті ДАБК. Заповнені екземпляри декларації та комплект супровідних документів забудовник відправляє в ДАБІ.

У комплект документації забудовника повинні входити:
* два примірники заповненої декларації про готовність об'єкта до введення в експлуатацію;
* оригінал технічного паспорта об'єкта, виданий БТІ;
* нотаріально завірена копія документа про право власності або право користуватися земельною ділянкою * договору купівлі-продажу або оренди.
Подати документи в ДАБІ можна:
* через місцевий центр надання адміністративних послуг;
* направивши рекомендованим листом з описом вкладень;
* направивши електронні форми документів, використовуючи електронну систему здійснення дозвільних процедур у будівництві. Ця функція доступна на офіційному сайті ДАБІ в розділі «Електронні адміністративні послуги».
Фахівці ДАБІ розглядають декларацію забудовника протягом 10-ти робочих днів з моменту її подачі. Датою введення будинку в експлуатацію вважається дата реєстрації декларації. Обов'язковий елемент реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації - запис в технічному паспорті об'єкта «введений в експлуатацію».
Якщо у будинку раніше не було адреси, забудовник звертається до містобудівного департамент місцевого органу влади з проханням її привласнити. Запит направляють через місцевий центр надання адміністративних послуг. До заяви забудовник докладає такі документи:
* нотаріально завірену копію права власності або права користування земельною ділянкою;
* копію паспорта;
* декларацію про готовність об'єкта до експлуатації;
* копію геодезичної зйомки ділянки;
* копію технічного паспорта об'єкта.
Місцеве містобудівне управління розглядає заяву протягом 15-ти днів і якщо схвалює - готує відповідний наказ. Рішення про присвоєння адреси на основі наказу стверджує місцевий орган влади. Запис про присвоєння нової адреси вноситься до реєстру поштових адрес. Заявник отримує витяг з реєстру в паперовій та електронній формі.
При підготовці до будівництва, під час очікування всіх виписок і повідомлень, необхідно уточнити в місцевих енергетичних і газових службах можливість і умови підключення до їх мереж. Отримана інформація дасть можливість вірно опрацювати проект робіт і уточнити величину витрат. Фактичне підключення виробляють по завершенню будівництва будинку і після реєстрації Декларації про прийняття об'єкта в експлуатацію.
Нарешті, в місцеве відділення Державної реєстраційної служби треба подати заяву, додати до неї копії всіх наявних документів (як на об'єкт, так і особистих) і сплатити мито за реєстрацію. і за надання виписки з реєстру прав власників.
Усе. Будинок побудований законно і зареєстрований!

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2018-08-15T07:35:18Z

Samir.dadashev: зміна норм, що встановлюють вимоги до позову

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1071-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 № 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18.08.2015 № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1173-15 Наказ Міноборони від 14.09.2015 №483 «Про затвердження Інструкції про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна за рахунок бюджетних коштів»]

== Право на безоплатну медичну допомогу ==

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).
Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога, яка учасникам бойових дій (далі - УБД), як правило, надається сімейними лікарями;
* вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями. Як правило, така допомога надається районними закладами охорони здоров'я за місцем проживання учасника антитерористичної операції (далі - АТО);
* третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями.
Як правило, надається за направленням закладів вторинної.
Наявність статусу УБД не є обов'язковою для отримання безоплатного лікування, оскільки норми про право на медичне забезпечення є загальними для усіх громадян. Місцеві програми з реабілітації учасників АТО не вимагають наявності посвідчення УБД і допускають надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги за програмами реабілітації учасників АТО за наявності довідки про участь в АТО та/або направлення до певного лікувального закладу.
Разом з тим, процедура забезпечення лікування з використанням високовартісних медичних засобів, а також протезування визначається підзаконними актами про реалізацію відповідних програм і може вимагати наявності статусу УБД.
У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»).
Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями», пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово -медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичноїдопомоги військовослужбовцям».
Відповідно до ст. 38 Основ законодавства України про охорону здоров'я гарантує вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»). Надання психологічної допомоги також здійснюється у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, зокрема і у межах реалізації окремих програм. Формування системи надання психологічної допомоги учасникам АТО триває. Нормативні акти з цього приводу, зокрема і щодо порядку направлення на обов'язкову реабілітацію і компенсацію проїзду, не прийняті. Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації.
Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів. Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.
Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.

=== Безоплатне забезпечення ліками ===

Учасники бойових дій, інваліди війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань». Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1071.
Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник АТО, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників АТО ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я.
Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків для того, щоб перевірити чи є вони у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва. Такі ліки можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1071.
Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник АТО був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.

=== Стоматологічна медична допомога ===

Учасники бойових дій, інваліди війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Учасники війни користуються цими пільгами лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, слід звернутися до державного або комунального закладу охорони здоров'я, як правило за місцем проживання, та пред'явити посвідчення УБД. Надання пільги без наявності посвідчення можливе за умови наявності належних ресурсів у лікарському закладі, зокрема за програмами забезпечення лікування учасників АТО, які фінансуються місцевими бюджетами і порядок реалізації яких передбачає надання медичної допомоги за довідками про участь в АТО. Можливе фінансування і з інших джерел.
Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України (Наказ Міністерства оборони України від 18.08.2015 № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»).

=== Санаторно-курортне лікування ===

Учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни і члени сімей загиблих мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Учасники бойових дій і інваліди війни забезпечуються путівками щороку строком на 18-21 день. При цьому інваліди війни отримують путівку позачергово.
Учасники війни і члени сімей загиблих мають право на отримання путівки 1 раз на 2 роки строком на 18-21 день. Порядок видачі путівок встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад».
Закупівля та забезпечення путівками здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету у державному бюджеті на поточний рік. Путівки надаються за рахунок коштів Державного бюджету або субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Особливості забезпечення учасників АТО санаторним лікуванням встановлюються додатковими нормативними актами. У 2015 році такі особливості встановлювались Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням».
Для отримання путівки учасник АТО має звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання і стати на облік (якщо він не перебуває на обліку за місцем роботи).
Необхідні документи:
* заява;
* медична довідка лікувальної установи за Формою №070/о http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12;
* копія посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни;
* документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Інвалідам війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Інваліди війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування Інваліда на обліку або за місцем його роботи (стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту»).
Право на забезпечення путівками за цим порядком мають учасники АТО, які:
* є ветеранами війни та особами, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
* є інвалідами із числа осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Процедура надання путівок аналогічна процедурі, що діє у системі Міністерства соціальної політики України.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).
Для отримання компенсації слід звернутися в управління соціального захисту населення за місцем обліку. Компенсується проїзд у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками.
У разі проїзду залізничним транспортом відшкодовується вартість квитка у плацкартному вагоні.
Витрати на такі компенсації здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерству соціальної політики України на зазначену мету.

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Інваліди війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що за бажанням інвалідів замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, інваліди війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, інваліди війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян».
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД, інваліда війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень (Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень (наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та інваліди війни мають право на додаткову відпустку 14 днів, яку вони відповідно до Закону України «Про відпустки» можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога по тимчасовій непрацездатності»).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).

=== Оздоровлення дітей ===

Відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» до категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, віднесені, зокрема:
* діти учасників АТО, які отримали статус учасника бойових дій (окрім членів добровольчих формувань) (пункт 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
* діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції.
Надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, є принципом державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:
* виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;
* оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, протягом року.
Якщо дитина учасника АТО потребує особливих умов для оздоровлення, фінансування послуг з її оздоровлення здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел.
При вирішенні питання щодо першочерговості оздоровлення та відпочинку дітей враховується соціальний статус дитини і матеріальне становище сім'ї, у якій вона виховується.
Для того, щоб скористатися пільгами щодо оздоровлення дітей учасників АТО, слід звернутися до управління соціального захисту населення. Доступність програм оздоровлення для дітей учасників АТО є неоднаковою у різних регіонах і залежить від рішень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Окрім цього, якщо учасник АТО продовжує військову службу, він може скористатися окремими програмами оздоровлення дітей, наприклад, відповідно до Наказу Міноборони від 14.09.2015 №483 «Про затвердження Інструкції про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна за рахунок бюджетних коштів».

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

Залежно від причини інвалідності інваліди з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших осіб, при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», можуть бути віднесені до інвалідів війни.

== Позасудовий порядок вирішення спорів ==

=== Складання письмового звернення ===

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.
Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

=== Строк розгляду звернення ===

Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

=== Підстави для відмови ===

Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в
порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні.

== Судовий порядок ==

=== Підсудність ===

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

=== Судовий збір ===

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року.
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до ст. 106 КАСУ у позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎ ]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток‎]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎‎]]

Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів

2018-08-15T07:33:19Z

Samir.dadashev: Зміна статей, що встановлюють вимоги позову

= Нормативна база =

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/stru#Stru Закон України “Про пенсійне забезпечення”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/stru#Stru Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF/stru#Stru Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років;];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/stru#Stru Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1;];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06/stru#Stru Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1;];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07/stru#Stru Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

= Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів =

Медичним працівникам за нормами Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» можуть призначатися пенсії за вислугу років (далі — Закон № 1788).
Відповідно до норм статті 7 Закону № 1788 пенсія за вислугу років працівникові призначається за умови, якщо він залишає роботу, яка дає право на цю пенсію. Ще однією умовою є наявність спеціального стажу, відповідно до Переліку відповідних посад і закладів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі- Перелік).
Відповідно до Переліку право на пенсію за вислугу років надано лікарям та середньому медичному персоналу (незалежно від найменування посад) наступних закладів охорони здоров’я:
* лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, установ з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органів Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрів;
* медико-соціальних експертних комісій, бюро судово-медичних експертиз і провізорам, фармацевтам та лаборантам аптек, аптечних кіосків, аптечних магазинів, контрольно-аналітичних лабораторій.
Відповідно до примітки 3 вищезазначеного Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ робота за спеціальністю, яка передбачена Переліком, дає право на пенсію за вислугу років. Тому працівники закладів та установ приватної форми власності, якщо такі визначені Переліком, мають право на призначення пенсії за вислугу років.
При призначенні даного виду пенсії допускається підсумовування стажу за періоди роботи працівників у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213 збільшено спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років медичним працівникам.
При призначенні даного виду пенсії у період:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року необхідно мати – не менше 25 років 6 місяців спеціального стажу;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року – не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року – не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року – не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року – не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року – не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року – не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року – не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року – не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати – не менше 30 років.
Спеціальний стаж обчислюють за даними трудової книжки. Якщо за записами трудової не можна зробити достовірного висновку про страховий стаж, потрібно додатково подати уточнювальну довідку закладу або інші підтвердні документи (положення про заклад; структуру, штатні розписи, акредитаційний сертифікат тощо) до районного (міського) управління ПФУ. Пенсійне законодавство не передбачає зарахування до спеціального стажу часу навчання у вишах та періоду проходження військової служби.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Пільгове обчислення (в подвійному розмірі) страхового стажу застосовується лише до 1 січня 2004 року.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Отже, у період отримання цього виду пенсії працювати можна лише на посадах і в закладах, які не передбачені Переліком (Постанова №909).
У разі повернення пенсіонера на роботу на посаду, зазначену в Переліку, виплата пенсії припиняється на весь період роботи і поновлюється після звільнення з роботи.

= Позасудовий порядок =

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

== Перелік необхідних документів ==

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
2) трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року.
У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників.
У довідці мають бути вказані:
* періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* професія або посада;
* характер виконуваної роботи;
* розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.
3) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
4) документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах):

== Строки розгляду питання ==

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

== Підстави для відмови ==

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).

== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ==

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити:
* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ).

== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ==

Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6, письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено:
* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

== Строки подання скарги ==

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.
Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів.
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

= Судовий порядок =

== Підсудність ==

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється КАСУ.
Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

== Судовий збір ==

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на на 1 січня календарного року.
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

== Перелік необхідних документів ==

Відповідно до ст. 160 КАСУ у позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ==

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

== Порядок оскарження ==

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Особливості медичної реформи з січня 2018 року

2018-03-16T07:54:32Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon5.ra...

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 Закон України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2002-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я»]
* [https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-utvorennya-nacionalnoyi-sluzhbi-zdorovya-ukrayini Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної служби охорони здоров’я»]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==

Фактично медична реформа розпочалась ще у 2011 році з ухвалення 2-х законів: «Про внесення змін до основ законодавства України про охорону здоров’я» та «Про порядок проведення реформування в системі охорони здоров’я по пілотних регіонах». Пілотними було вибрано Дніпропетровську, Вінницьку і Донецьку області та м. Київ.
Метою медичної реформи є поліпшення здоров'я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг належної якості.
Правовою базою медичної реформи з січня 2018 року є прийняття Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 2168-VIII від 19.10.2017 року. Медична реформа вводиться в дію поетапно і передбачає реалізацію ряду масштабних нововведень, метою яких є забезпечення пацієнта якісною та гарантованою медичною допомогою.

=== Програма медичних гарантій громадянам України після впровадження реформи ===

Відповідно до Стаття 49 Конституції України «кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності».
Статтею 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» № 2108-ХІІ від 19.11.1992 року передбачається, що держава гарантує безоплатне надання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров’я за епідемічними показаннями. Держава також гарантує безоплатне проведення медико-соціальної експертизи, судово-медичної та судово-психіатричної експертизи, патологоанатомічних розтинів та пов’язаних з ними досліджень у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 3 Закону № 2168 держава гарантує повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:

# екстреної медичної допомоги;
# первинної медичної допомоги;
# вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
# третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# паліативної медичної допомоги;
# медичної реабілітації;
# медичної допомоги дітям до 16 років;
# медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Таким чином, 100% безоплатною та гарантованою буде первинна, екстрена та паліативна допомога, а також ведення вагітності і пологи. До платних медичних послуг, за задумом Міністерства охорони здоров’я, належатимуть насамперед естетична хірургія та стоматологія, за винятком окремих випадків.
У гарантований пакет первинної медичної допомоги увійде така допомога сімейного лікаря, він:

* спостерігає за станом здоров’я пацієнтів за допомогою різних досліджень, діагностує та лікує найбільш поширені хвороби, травми, отруєння, патологічні, фізіологічні (під час вагітності) стани;
* супроводжує пацієнтів із хронічними захворюваннями;
* надає невідкладну допомогу;
* направляє пацієнта для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) меддопомоги;
* проводить профілактику: вакцинацію, огляди та дослідження пацієнтів з груп ризику;
* надає консультації.

Також пацієнти мають право на гематологічні дослідження (загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою), біохімічні й імунохімічні дослідження сироватки крові (глюкоза крові, загальний холестерин, аналізи сечі загальний аналіз сечі), інструментальні методи дослідження (електрокардіограма (ЕКГ) у стані спокою, мікроскопія харкотиння), швидкі тести (швидкі тести на ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс).
Програмою медичних гарантій визначатиметься перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягатимуть оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію інших державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.
Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, парламент щороку схвалюватиме перелік медичних послуг і лікарських засобів, які гарантовані державою та оплачуються за рахунок бюджетних коштів.

=== Національна служба здоров’я України: основні функції та повноваження ===

Для реалізації основних положень медичної реформи в Україні створюється Національна служба здоров’я України (НСЗУ), яка буде мати статус центрального органу виконавчої влади та укладатиме договори про медичне обслуговування із надавачами медичних послуг (закладами охорони здоров’я усіх форм власності та фізичними особами - підприємцями, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики).
НСЗУ є національним страховиком, який замовлятиме медичні послуги та лікарські засоби за програмою медичних гарантій та оплачуватиме їх за встановленими тарифами.
Положення про НСЗУ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної служби охорони здоров’я» 27 грудня 2017 року № 1101.
Основними завданнями НСЗУ є:

# реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій);
# виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
# внесення на розгляд Міністра охорони здоров’я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
# НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань:
# узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра охорони здоров’я;
# проводить моніторинг, аналіз і прогнозування потреб населення України у медичних послугах та лікарських засобах;
# розробляє проект програми медичних гарантій, вносить пропозиції щодо тарифів і коригувальних коефіцієнтів;
# укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення та договори про реімбурсацію;
# здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходи з перевірки дотримання надавачами медичних послуг вимог, установлених порядком використання коштів програми медичних гарантій і договорами про медичне обслуговування населення;
# отримує та обробляє персональні дані та іншу інформацію про пацієнтів (у тому числі інформацію про стан здоров’я, діагноз, відомості, одержані під час медичного обстеження пацієнтів) і надавачів медичних послуг, необхідних для здійснення її повноважень, з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”;
# забезпечує функціонування електронної системи охорони здоров’я;
# забезпечує ведення реєстрів, що входять до складу електронної системи охорони здоров’я, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до її компетенції;
# здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
# здійснює відшкодування вартості лікарських засобів за договорами про реімбурсацію за програмою медичних гарантій;

надає особі інформацію про неї, що міститься в електронній системі охорони здоров’я, та відомості про осіб, які подавали запити щодо зазначеної інформації відповідно до законодавства;
Впровадження медичної реформи в Україні передбачає зміну юридичного статусу закладів охорони здоров’я. Так, протягом першого півріччя 2018 року заклади первинної медичної допомоги мають пройти реорганізацію з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства.
Реорганізація є необхідною умовою, оскільки тільки медичні заклади у статусі комунальних некомерційних підприємств зможуть укласти договори з НСЗУ та отримувати пряме фінансування за надані медичні послуги з Державного бюджету.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» № 2002-VІІІ від 06.04.2017 року договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров’я на відповідний бюджетний період, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування. Вартість послуги з медичного обслуговування розраховується з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування, перелік платних послуг з медичного обслуговування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, порядок укладання таких договорів та типова форма договору затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Як неприбуткові установи, медичні заклади не будуть платниками податку на прибуток підприємств і зможуть самостійно розпоряджатися отриманими від НСЗУ бюджетними коштами. Зокрема, вони зможуть вільно встановлювати розмір заробітної плати для медичних працівників та купувати новітнє медичне обладнання.

=== Алгоритм вибору лікаря первинної медичної допомоги ===

З 1 січня 2018 року медична реформа розпочинається з рівня первинної медичної допомоги.
Відповідно до Закону № 2168 пацієнт (його законний представник) реалізує своє право на вибір лікаря шляхом подання надавачу медичних послуг декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. У декларації зазначаються реквізити сторін: основні дані про пацієнта (ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, номер паспорту), про лікаря (ім’я, прізвище, інформація про освіту і кваліфікацію, контактні дані тощо), а також про заклад, де працює лікар, чи лікар з приватною практикою (код, інформація про ліцензію тощо).
Порядок надання медичної допомоги визначатиме обов’язки лікаря і те, яку саме первинну медичну допомогу гарантовано нададуть пацієнту і оплатять із бюджету.
Декларація про вибір лікаря пацієнтом буде підставою для отримання лікарем коштів за обслуговування пацієнта (у разі дотримання лікарем встановленого Порядку надання первинної медичної допомоги).
З квітні 2018 року розпочнеться кампанія з вибору пацієнтами лікаря первинної медичної допомоги. Пацієнт зможе обрати для себе будь-якого лікаря, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. При цьому, декларація про вибір лікаря первинної допомоги, яку кожен громадянин має підписати зі своїм сімейним лікарем (педіатром чи терапевтом – для дитини), повідомляє державу, який заклад охорони здоров’я або самозайнятий лікар має отримати гроші за лікування конкретного пацієнта.
Важливо, що сімейного лікаря можна змінювати необмежену кількість разів.
При цьому, надавачам медичних послуг забороняється відмовляти у прийнятті декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та веденні пацієнта, зокрема, на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання тощо, крім випадків, передбачених законодавством.
Разом з тим, скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після консультації лікаря первинної ланки.
Якщо раніше існувала можливість відразу звернутися до вузькопрофільного спеціаліста, тепер отримати його послуги безоплатно можна лише за направленням сімейного лікаря. Якщо лікар первинної ланки не має достатньої кваліфікації чи устаткування для допомоги пацієнту або вирішив, що потрібна допомога вузькопрофільного спеціаліста, він надає хворому направлення. Лише за направленням можливе безоплатне отримання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги або медичної реабілітації. Якщо ж пацієнт не погодиться з рішенням свого сімейного лікаря та звернеться самостійно до потрібного спеціаліста, йому доведеться сплатити за надані медичні послуги самостійно.
При наданні медичної допомоги в амбулаторних умовах лікарські засоби за програмою медичних гарантій надаються пацієнту на підставі рецепта лікаря суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та уклав договір про реімбурсацію.

=== Впровадження електронної системи охорони здоров’я ===

Згідно Закону № 2168 заклад первинної медичної допомоги має обрати медичну інформаційну систему та підключитися до електронної системи охорони здоров’я.
У перспективі уся медична документація буде електронною, а записатися на візит до лікаря можна буде онлайн. Також завдяки електронної системи охорони здоров’я пацієнти зможуть відслідковувати наявність у конкретних лікарнях безкоштовних ліків.
Передбачається, що підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до даних про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями.
Впровадження електронної системи дасть можливість пацієнтам швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям – правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта. Система замінить паперові медичні карти і довідки, лікарі будуть виписувати електронні рецепти, які неможливо підробити.
В Україні система складатиметься з центрального компонента, що відповідатиме за централізоване зберігання та обробку інформації, та медичних інформаційних систем (МІС).
Медичні заклади зможуть обирати будь-яку медичну інформаційну систему з-поміж тих, які пройшли перевірку і підключилися до центрального компонента електронної системи. При цьому комерційні МІС гарантовано надають базовий пакет електронних сервісів.
Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я має затвердити Кабінет Міністрів України.

[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Інваліди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Біженці]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Порядок призначення та виплати пенсії

2018-03-12T08:13:23Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0427-04 Порядок обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень у Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25 березня 2004 року № 4-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 квітня 2004 року за № 427/9026]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за № 1241/14508]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України і Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 липня 2009 року за № 592/16608]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4,зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за №804/25581]

== Порядок призначення пенсії ==
=== Куди звернутись ===
Заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до територіального органу Пенсійного фонду (у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі) або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846].

=== Порядок подання заяви про призначення пенсії ===
'''Заява про призначення пенсії подається:'''
{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Заява про призначення пенсії !! Ким подається !! Куди
|-
|1|| заява про призначення пенсії '''непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника''' || '''заявником особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально || безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) '''за місцем проживання (реєстрації)'''
|-
|rowspan=2|2||rowspan=2| заява про призначення пенсії '''працюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника'''|| '''заявником через уповноважену посадову особу''' підприємства, установи, організації, де він працює || до органу, що призначає пенсію '''за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації'''
|-
|за бажанням особи така заява може бути подана '''особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника || до органу, що призначає пенсію '''за місцем проживання (реєстрації)'''
|-
|rowspan=2| 3||rowspan=2| заява про призначення пенсії '''особі, яка не досягла повноліття або є недієздатною''' || '''батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками''' || до органу, що призначає пенсію '''за місцем їх проживання (реєстрації)'''
|-
| '''представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників''' || до органу, що призначає пенсію '''за місцезнаходженням таких закладів (органів)'''
|-
|rowspan=2|4||rowspan=2| заява про призначення пенсії '''засудженим до позбавлення волі''' || подається '''через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально ||rowspan=2|до органу, що призначає пенсію '''за місцезнаходженням виправного закладу'''
|-
|'''за бажанням особи''' відповідні документи можуть подаватися ним '''безпосередньо''' відповідно до статті 122 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] шляхом подання адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, '''або представником особи''', яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. 
При цьому, адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання
|-
|rowspan=2|5||rowspan=2| заява про призначення пенсії '''громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації''' ||rowspan=2| подається '''заявником особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою ||щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України '''до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області'''
|-
|щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів до '''управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області'''
|}

=== Перелік документів, необхідних для призначення пенсії ===
До заяви про призначення пенсії додаються такі документи:

{| class="wikitable"
|-
! Вид пенсії !! Перелік необхідних документів
|-
| '''Пенсія за віком''' || документи, визначені пунктом 2.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846] (далі – Порядок)
|-
| '''Пенсія по інвалідності''' || документи, визначені пунктом 2.2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку]
|-
| '''Пенсія у зв’язку з втратою годувальника'''|| документи, визначені пунктом 2.3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку]
|-
| '''Пенсія за вислугу років'''|| документи, визначені пунктом 2.4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку]
|}

'''Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт''' (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). 
Для дітей, які не мають паспорта, документом, який засвідчує вік, є свідоцтво про народження.

До заяви опікуна (піклувальника) додається копія рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування або відповідне рішення суду; батьків-вихователів додається угода про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу; 
До заяви патронатного вихователя додається копія договору про патронат.

'''Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію'''. 
'''Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.''' 
У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

=== Строк подання заяви про призначення пенсії ===
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися '''в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку'''. 
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 

=== Строк розгляду заяви про призначення пенсії ===
'''Документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів''' з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. 
Якщо вони будуть подані ''не пізніше трьох місяців'' із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. 
Орган, що призначає пенсію, '''не пізніше 10 днів після винесення рішення''' видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

=== Час, з якого призначається пенсія ===
'''Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією''', ''крім таких випадків'', коли пенсії призначаються з більш раннього строку:
* пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
* пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

=== Документ, який підтверджує призначення особі пенсії ===
Документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом, що призначає пенсію, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0427-04 Порядку обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень у Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25 березня 2004 року № 4-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 квітня 2004 року за № 427/9026].

== Порядок виплати пенсії ==
=== Способи виплати пенсії ===
'''Виплата пенсій здійснюється:''' 
* '''національним оператором поштового зв'язку (Укрпоштою);'''
За заявою одержувача, що надається до органу Пенсійного фонду, органу праці та соціального захисту населення, виплата пенсій може здійснюватися безпосередньо в операційній касі виплатного об'єкта поштового зв'язку згідно із зазначеною на відомості датою або після цієї дати протягом виплатного періоду (з 4 по 25 число кожного місяця). 
Виплата пенсій об'єктами поштового зв'язку за відомостями здійснюється у виплатних об'єктах поштового зв'язку та з доставкою додому (здійснює працівник відповідного поштового відділення). 
Виплата пенсій провадиться працівником зв'язку особисто одержувачу після звірення даних пред'явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними, зазначеними органом Пенсійного фонду, органом праці та
соціального захисту населення у відомості.

* '''установами уповноважених банків (через поточні рахунки в банках).'''
Поточні рахунки відкриваються на підставі договору банківського рахунка між уповноваженим банком і одержувачем. 
При цьому, одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку.

Заява про виплату пенсії встановленого зразка через поточний рахунок в банку подається одержувачем особисто ''до органу Пенсійного фонду'' чи ''органу соціального захисту населення'' за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку (пункт 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n120 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]). 

Заяви приймаються за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з’ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
Поточні рахунки для виплати пенсії можуть відкривати лише уповноважені банки, які визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій відповідно до законодавства ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1231-2001-%D0%BF Порядок проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231]). 
Для ознайомлення з переліком уповноважених банків можна звернутись до органу Пенсійного фонду.
|}

=== Строки виплати пенсії ===
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, '''у строк не пізніше 25 числа місяця,''' за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок. 

=== Виплата пенсії за минулий час ===
Виплата пенсії за минулий час - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно:
* з власної вини - виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;
* з вини органу, що призначає та виплачує пенсію - виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

=== Виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні ===
Виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні:
* пенсіонерам - виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. 
Якщо у пенсіонера,є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії- самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї;
* дітям-сиротам - виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку за період перебування на повному державному утриманні;
* іншим дітям, що перебувають на повному державному утриманні - виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку;

=== Виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк ===
Виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк - здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. 
Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань, при цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого.

=== Виплата пенсії у разі виїзду за кордон ===
Виплата пенсії у разі виїзду за кордон здійснюється за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. 
Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

=== Виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера ===
Виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера - виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. 
Такі особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. 

=== Виплата пенсії за довіреністю ===
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються цивільним законодавством. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності. 

=== Випадки невиплати/обмеження розміру виплати призначених пенсій ===
'''Тимчасово, по 31 грудня 2017 року:'''
# особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", '''призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються''';
# у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), '''розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму''', встановленого для осіб, які втратили працездатність, '''виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму''', встановленого для осіб, які втратили працездатність.

=== Припинення та поновлення виплати пенсії ===
'''Виплата пенсії''' за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду '''припиняється:'''
# якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
# на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
# у разі смерті пенсіонера;
# у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
# в інших випадках, передбачених законом.

'''Поновлення виплати пенсії здійснюється''' за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

== [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення |Порядок оскарження рішень органів Пенсійного фонду України]] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 № 18-6,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 за №1241/14508];
* у судовому порядку.

=== Судовий порядок ===
Особа не згодна з рішенням щодо призначення\не призначення пенсії також має право оскаржити таке рішення шляхом подання позовної заяви до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсії. 
Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах. 

==== Підсудність ====
Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] - усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення пенсії підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Позовна заява подається відповідно до місцевого загального суду (як адміністративного) за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України. 
Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців. Водночас, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги. 

==== Судовий збір ====

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 704 грн. 80 коп.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

==== Порядок складання позову ====

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.
У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

==== Порядок оскарження ====
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок і умови перерахунку пенсії

2018-03-12T08:09:49Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==
 

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір".]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України. ]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
 
Пенсіонери повинні знати, що в разі працевлаштування (звільнення), необхідно звертатися в органи Пенсійного фонду України за містом отримання пенсії і підтвердити це необхідними документами. 

В разі, якщо Ви не повідомили про це, а Вам по [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] не повинні були виплачувати пенсію або іншу пенсійну виплату, то згідно статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, надміру виплачені внаслідок зловживань з боку пенсіонера, можуть бути повернені пенсіонером добровільно або стягуються згідно рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. 

== Позасудовий порядок ==
 
Заява про перерахунок пенсії, про переведення з одного виду пенсії на інший, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. 

За подання заяви про перерахунок пенсії кошти не сплачуються. 

=== Порядок звернення за перерахунком пенсії ===
 
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0895-14/page2 Заява про призначення (перерахунок) пенсії] та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. 

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. 

=== Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу ===
 
Щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік. 

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України. 

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".] Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. 

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,] визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності. 

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині перші статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. 

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. 

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. 

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. 

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Законом України "Про пенсійне забезпечення"], та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону]. 

=== Перелік та зразки документів, необхідних для перерахунку пенсії ===
 
До заяви про перерахунок пенсії у зв’язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв’язку зі зміною кількості членів сім’ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються такі документи: 

* про місце проживання (реєстрації) особи;
* про перебування на утриманні заявника непрацездатних членів сім’ї;
* документи про визнання заявника ветераном війни, особою, на яку поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], або особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсій згідно зі статтями 12-16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
* документи про визнання особи такою, що має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсії відповідно до статті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]);
* документи про визнання заявника реабілітованим або членом його сім’ї, якого було примусово переселено (для підвищення пенсії згідно з пунктом "г" статті 77 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]);
* документи про надання статусу особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського (для підвищення пенсії згідно зі статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"]);
* документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для призначення додаткової пенсії відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]);
* експертний висновок щодо встановлення причинного зв’язку смерті з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (для призначення компенсаційної виплати відповідно до статті 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]);
* документи про нагородження нагрудним знаком "Почесний донор України", "Почесний донор СРСР" (для встановлення надбавки відповідно до Закону України "Про донорство крові та її компонентів");
* висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду (для встановлення надбавки на догляд відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]);
* документи про визнання особи жертвою нацистських переслідувань або дружиною (чоловіком) померлої жертви нацистських переслідувань (для підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання згідно зі статтями 6-1-6-4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]).
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків непрацездатним членам сім’ї (для призначення надбавки на непрацездатних членів сім’ї) (за наявності). 

При зміні групи інвалідності орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про зміну групи інвалідності. 

=== Строки перерахунку пенсії ===
 
Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], провадиться в такі строки: 

* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. 

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. 

=== Підстави для відмови у перерахунку пенсії ===
 
Подання невідповідних додаткових документів, які дають право на подальший перегляд розміру виплачуваної пенсії. 

Не співпадання ПІБ заявника з ПІБ зазначеному в державному реєстрі, тощо. 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з перерахунком пенсії ===
 
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

У скарзі має бути зазначено: 

* Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника.
* Найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення.
* Суть порушеної вимоги.
* Інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана заявником із зазначенням дати та надіслана до органу Пенсійного фонду України поштою або передана заявником особисто.
Оформлення скарги без дотримання цих вимог не дає можливості розглянути скаргу по суті, тому така скарга повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня її отримання. 

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 

Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 

== Судовий порядок ==
 
=== Підсудність ===
 
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. 

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк. 

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. 

У разі наявності поважних причин пропуску строку на оскарження, особа вказує у позові обставини, через які було пропущено строк, додає до заяви необхідні підтверджуючі документи та в резолютивній частині просить суд визнати поважною причину пропуску строку на оскарження. 

=== Судовий збір ===
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 704 грн. 80 коп.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===
 
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.
У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

=== Порядок оскарження судового рішення ===
 
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Перерахунок пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсіонери‎]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2018-03-12T07:57:56Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України від 18.10.2016 № 1683-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

== Пенсійний вік ==

Відповідно до ст. 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку '''60 років''' та наявності страхового стажу '''не менше 15 років.''' 

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року. 

=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===

'''1. особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 45 років, жінками - 40 років та за наявності в чоловіків не менше 20 років страхового стажу, а в жінок не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 2 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''2. інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''3. жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 4 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу; 

'''4. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 20 статті 6], інваліда війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 19 статті 6], інваліда війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону], а також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону] з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону в редакції Закону України від 18.10.2016 № 1683-VIII]); 

'''5. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]). 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 

* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 

'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 

За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 

- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 

'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

За відсутності стажу роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 

'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 

Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 

* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 

жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 

За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 

'''6. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 

'''7. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''8. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''9. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''10. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''11. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

'''12. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 

* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''13. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 

{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 

== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 

Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника. 

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 

'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 

'''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. 

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. 

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. 

У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 

'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 

'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 

* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда.

=== Строки розгляду питання ===

''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 

Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 

=== Підстави для відмови ===

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ===

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити: 

* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ)]. 

=== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6], письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено: 

* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

=== Строки подання скарги ===

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. 

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів. 

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день. 

== Судовий порядок звернення за призначеням пенсії за віком ==

=== Підсудність ===

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову. 

=== Судовий збір ===
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 704 грн. 80 коп.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено: 

* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 106 КАСУ] у позовній заяві зазначаються: 

* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. 

=== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ===

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні

2018-03-12T07:52:01Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==

* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==

Встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії у разі втрати годувальника, або відшкодування шкоди, якщо надана допомога була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування, тощо. 

Факт перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа має вирішити у декілька способів: по-перше, особа має право звернутися до органів та організацій за отриманням Довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні; по-друге, подати заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, '''[[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження.]]''' 

Згідно статті 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. 

Відповідно до статті 41 вказаного [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону], вітчим і мачуха мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо виховували або утримували померлого пасинка чи падчірку не менше 5 років. Пасинок і падчірка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми. 

З метою відшкодування шкоди в разі смерті годувальника законодавство визначає коло суб’єктів, які, при перебуванні на утриманні померлого, мають право на відшкодування заподіяної шкоди. Так, згідно зі ст. 1200 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] шкода відшкодовується: 1) дитині — до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, — довічно; 3) інвалідам — на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або іншому з подружжя чи іншому членів сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють нагляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, — до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, — протягом п’яти років після його смерті. 

Встановлення факту перебування на утриманні має значення також для осіб, зазначених у ст. 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни], гарантій їх соціального захисту», яким у зв’язку із загибеллю військовослужбовця виплачується пенсія. 

У разі, якщо встановлення юридичного факту пов'язане з вирішенням спору про право, заінтересована особа має звернутися до суду в порядку позовного провадження (ч. 3, п. 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” N 5 від 31.03.1995], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 315-318 ЦПК України]). Наприклад, встановлення права на пенсію військовослужбовця у зв’язку із знаходженням на утриманні. 

== Позасудовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні==

=== Зміст звернення ===

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав як особа, яка перебувала на утриманні. 

Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). 

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. 

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. 

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. 

=== Строк розгляду звернення ===

Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. 

=== Підстави для відмови ===

Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні. 

== Судовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні ==

=== Підсудність ===

Відповідно до ст. 315 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], особа має право звернутися із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення до суду за місцем її проживання. 

Згідно ст. 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. 

=== Судовий збір ===

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до [http://legalaid.gov.ua/ua/local-centres місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через [http://court.gov.ua/ сайт судової влади] чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Суб'єкт звернення ===

Заявниками у вказаній категорії справ можуть бути будь-які заінтересовані особи, або особи, визначені законом.

=== Предмет доказування ===

Предметом доказування є:
* мета встановлення факту знаходження особи на утриманні.
* відсутність можливості встановити факт знаходження особи на утриманні через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку);
* встановлення факту отримання особою постійної допомоги від померлого, якщо ця допомога була основним джерелом існування;
* наявність заробітної плати, стипендії, пенсії у заявника і її співвідношення з доходами особи, якій надається допомога;
* непрацездатність заявника.

=== Приблизний перелік необхідних доказів ===

# докази, які підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні);
# докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним ї постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, листи та інші документи, які свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника);
# довідка житлово-експлуатаційної організації або сільської Ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, але йому у цьому відмовлено (через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні);
# документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення та ін.), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для призначення пенсії;
# документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною персоною, не був членом сім’ї спадкодавця, але перебував на утриманні спадкодавця не менш як п’ять років та одержував від спадкодавця матеріальну допомогу, що була для нього єдиним джерелом засобів для існування(копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для оформлення права на спадщину;
# копія свідоцтва про смерть годувальника чи повідомлення військкомату;
# покази свідків ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]); 

Заява (з додатками) подається у примірниках в залежності від кількості учасників провадження. 

'''Увага!''' Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (доказами можуть бути : пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, письмові докази, речові докази, покази свідків, висновки експерта). 

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цbv [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Кодексу]. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 

=== Зразок заяви до суду про встановлення факту перебування особи на утриманні ===

 

До ___________ районного суду м. ___________ 

ЗАЯВНИК: 

Іванова Ганна Іванівна
адреса: вул. Полева, буд. 22, кв. 1,
м.___________, ___________ обл.,
поштовий індекс ___________ 

ЗАІНТЕРЕСОВАНА ОСОБА: 

Управління пенсійного фонду України
в м. ___________ ___________ області
вул. Депутатська, буд. 91, м. ___________
___________ обл., поштовий індекс ___________ 

ЗАЯВА 

про встановлення факту перебування
фізичної особи на утриманні 

20 травня 1965 року я уклала шлюб з Івановим Петром Станіславовичем, від якого народила четверо дітей. 

Після народження першої дитини, 15 березня 1967 року, я звільнилася з роботи і з того часу ніде не працювала і займалася вихованням дітей. 

У зв’язку з цим стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, я не виробила і після досягнення 55 років мені була призначена соціальна пенсія. 

Мій чоловік до останнього часу працював водієм у ВАТ „Станок”. За місцем роботи він тримував заробітну плату в сумі 700 гр. на місяць, яку повністю віддавав мені і я витрачала її на оплату квартири і комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування та т. і. 
Зазначена допомога була для мене постійним і основним джерелом до існування. 

15 травня 2004 року мій чоловік помер. 

Після його смерті я звернулася до Управління пенсійного фонду України у м. ___________ ___________ області із заявою про призначення мені пенсії з нагоди втрати годувальника. У відповідності із ст. ст. 37, 38 Закону України „Про пенсійне забезпечення” я маю на це право. Однак для цього мені запропонували встановити факт перебування на утриманні чоловіка. 

У відповідності 315 - 318 ЦПК кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів перебування на утриманні, якщо вони мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав. 

Факт перебування мене на утриманні мого чоловіка підтверджується доданими до заяви довідками про розмір моєї пенсії та його заробітної плати та іншими документами. 

Зазначений факт також зможе підтвердити Шевченко О.О. та інші свідки. 

На підставі викладеного й у відповідності 315 - 318 ЦПК України 

ПРОШУ: 

# Встановити факт перебування мене на утриманні мого чоловіка Іванова Петра Станіславовича, який помер 15 травня 2004 року у м. ___________ ___________ області. 
# Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання про виклик до суду свідка: Шевченко Олену Олексіївну, яка проживає за адресою: вул. Полева, буд. 22, кв. 2, м. ___________ ___________ обл. 

ДОДАТКИ: 

# Дві копії свідоцтва про народження Іванової Г.І.
# Дві копії свідоцтва про смерть Іванова П.С.
# Довідка і копія довідки про заробітну плату Іванова П.С.
# Довідка і копія довідки про розмір пенсії Іванової Г.І.
# Довідка і копія довідки з місця проживання.
# Квитанція і копія квитанції про сплату судового збору.
# Квитанція і копія квитанції про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
# Копія заяви.

„____”____________20__р. ___________ Іванова Г.І. 

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Спрощене провадження в цивільних справах

2018-03-12T06:56:29Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon0.ra...

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закон України «Про Державний бюджет на 2018 рік»]

== Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК - '''малозначними справами''' є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (1762 х 100 = 176 200)
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (881 000).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

== Розгляд справ у порядку спрощеного провадження ==

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

=== В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: ===

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (881 000);

6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

== Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

=== Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ===

Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

=== Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ===

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

'''Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:'''

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

== Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==

Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання.

== Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

'''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:'''

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. 

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Малозабезпечені особи]]

Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції: повноваження та порядок звернення

2017-12-04T15:35:05Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] [http://...

== '''Нормативна база''' ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"] 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України"] 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]

== '''Визначення понять''' ==

'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Корупція]''' (від лат. corrumpere — псувати) — це використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей 

'''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав
Подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової 

'''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність 

'''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність 

'''Спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції''' - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції 

== '''Причини виникнення корупції в державі та її наслідки. Складові корупційного правопорушення та їх види''' ==

'''До причин виникнення курпуції в державі відносять:''' 

* Недосконалість політичних інститутів та судової системи
* Недостатня законодавча база
* Незнання або нерозуміння законів населенням Це дозволяє посадовим особам зловживати
* Кумівство та політичне заступництво, внаслідок чого формуються особисті стосунки (таємні домовленості)
* Нерозвинене (слабке) громадянське суспільство. Громадяни не мають можливостей ефективного контролю за діями законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади
* Погіршення криміногенної ситуації
* Нерівність розподілу прибутків
* Низький рівень життя населення 

* Надмірне державне втручання в економіки
* Монополізація окремих секторів економіки 

'''Наслідки корпуції:''' 

* Порушення прав людини
* Криза моралі та культури серед населення
* Тинізація економіки
* Уповільнення економічного розвитку
* Зниження рівня життя - Бідні бідніють - богаті богатіють
* Недоступність належного медичного обслуговування
* Недостатній рівень знань новихспеціалістів
* Ріст безробіття
* Підвищення цін
* Знецінення грошей
* Погроза державної безпеки
* Виникнення конфліктів

'''Діяння визнається корупційним правопорушенням, якщо воно:''' 

* Є умисним, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і бажала їх або свідомо припускала настання цих наслідків
* Вчинене певним суб’єктом – особою, зазначеною у Законі
* Містить ознаки корупції (безпосереднє заподіяння шкоди авторитету чи іншим охоронюваним законом інтересам держави, використання особою свого становища всупереч інтересам держави, корислива мета або інша зацікавленість особи, незаконне одержання особою благ)
* За таке діяння законом установлена юридична відповідальність певного виду – кримінальна, адміністративна,
* цивільно-правова та дисциплінарна

{| class="wikitable"
|-
! Вид правопорушення !! Ознаки
|-
| '''Використання наданих службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди''' || діяння - використання службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей

суб’єкт – особа, зазначена у ст. 3 Закону “Про запобігання корупції”

мета - одержання неправомірної вигоди
|-
| '''Прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди''' || діяння у виді прийняття обіцянки/пропозиції (одержання) неправомірної вигоди

суб’єкт – особа, зазначена у ст. 3 Закону “Про запобігання корупції”
|-
| '''Обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди''' || дія у виді обіцянки/пропозиції чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ст. 3 Закону “Про запобігання корупції”

мета - схилити її до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей
|}

'''Типи корупції:''' 

* '''Побутова''' — породжується взаємодією громадян і чиновників, якщо останні змушують платити хабарі за здійснення дій,
передбачених їх посадовими обов’язками. Поширенню побутової корупції сприяє традиція дякувати чиновникам і працівникам
бюджетної сфери. Вона зумовлює зростання кількості громадян, згодних пристосовуватися до корупційних відносин
* '''Економічна''' — виникає за взаємодії влади та бізнесу. Найчастіше дають хабар за для отримання інформації й надання послуг
* '''Політична''' - корупція органів влади, посадовці яких зловживають службовим становищем

'''Всіх суб'єктів корупції можно поділити на такі групи:''' 

# Фізичні особи
# Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
# Посадові особи та працівники юридичних осіб, фізичні особи – у разі одержання від них неправомірної вигоди
# Особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права

== '''Суб'єкти запобігання та протидії корупції. Антикорупційні заходи та порядок звернення до антикорурційних органів''' ==

'''Суб'єктами запобігання та протидії корупції є:''' 

* Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України
* Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції (Спеціалізована антикорупційна прокуратура України, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Національне агентство з питань запобігання корупції)
* Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори
* Уповноважені підрозділи органів державної влади
* Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування
* Підприємства, установи, організації, їх посадові та службові особи, а також громадяни
* Об’єднання громадян 

{| class="wikitable"
|-
! Суб'єкт !! Компетенція !! Підслідність

|-
| '''Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)''' ||
* веде реєстр електронних декларації про майно посадовців
* перевіряє відповідність цих декларацій стилю життя
* контролює кошти, що виділяються політичним партіям
* слідкує за недопущенням конфлікту інтересів у чиновників
* приймає повідомлення про можливі випадки корупції
* розробляє антикорупційну стратегію, програми, правила, проекти нормативно-правових актів з цих питань
* видає обов’язкові для виконання приписи
* здійснює співпрацю з викривачами корупції, вживає заходи щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав
|| [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Стаття 188-46 КУпАПСтаття 172-4 КУпАПСтаття 172-5 КУпАПСтаття 172-6 КУпАПСтаття 172-7 КУпАПСтаття 172-8 КУпАПСтаття 172-9 КУпАПСтаття 212-15 КУпАПСтаття 212-21 КУпАП]
|-
| '''Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)
Спеціалізована антикорупційна прокуратура України (САП)'''
|| - вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та майна, які можуть бути предметом конфіскації
- здійснює оперативно-розшукові заходи і досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності (ст. 216 Кримінального процесуального кодексу), якщо наявна хоча б одна з таких умов:
- Злочини вчинено певною вищою посадовою особою, в тому числі урядовцем, нардепом, посадовою особою місцевого самоврядування першої та другої категорій, суддею, прокурором, керівником суб’єкта великого підприємництва (працює > 250 осіб, дохід > 50 млн. євро), у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків
- або Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір мінімальної зарплати
- або Злочин щодо пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди, та зловживання впливом, вчинено щодо вищої службової особи
|| [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Стаття 191 ККУ Стаття 206-2 ККУСтаття 209 ККУ Стаття 210 ККУСтаття 211 ККУСтаття 354 ККУ Стаття 364 ККУСтаття 366-1 ККУСтаття 368ККУ Стаття 368-2 ККУСтаття 369 ККУСтаття 369-2 ККУ Стаття 410 ККУ]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Стаття 185-13 КУпАП]
|}

{| class="wikitable"
|-
! Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції
|-
| - Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади
- Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств
- Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі
|}

'''Законодавством передбачені такі антикорупційні заходи:''' 

# недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів (невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів)
# виявлення та розслідування корупційних правопорушень
# інформування населення
# повернення коштів та іншого майна 

'''Забороняється:''' 

# використовувати службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям її обіцянки чи пропозиції, у т.ч. неправомірно
# сприяти у здійсненні господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та ін.)
# сприяти призначенню особи на посаду
# втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб
# надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків 

'''Забороняється (якщо інше не передбачено законом):''' 

# займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю
# входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації) 

'''Закон передбачає (це не стосується посадових осіб юридичних осіб приватного права):'''

* абсолютну заборону одержувати дарунки (пожертви):
- за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами 

- якщо особа, яка дарує дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи 

* обмеження - можна приймати лише:
- дарунки і пожертви від близьких осіб, крім випадків абсолютної заборони 

- дарунки і пожертви як загальнодоступні знижки на товари тощо 

- інші дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, вартістю не більше 50% мінімальної заробітної плати одноразово (1600 грн.) або сукупною вартістю з одного джерела протягом року,– однієї мінімальної заробітної плати (3200 грн.) 

- інші пожертви, крім випадків абсолютної заборони, вартістю не більше 50% мінімальної заробітної плати одноразово (1600 грн.) або сукупною вартістю з одного джерела протягом року,– однієї мінімальної заробітної плати (3200 грн.) 

'''Забороняється:''' 

* укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями або фізичними особами — підприємцями, якщо протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування особа здійснювала повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ, організацій або підприємців
* використовувати у своїх інтересах інформацію, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень
* представляти інтереси будь-якої особи у справах (у т.ч. в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) вона працювала 

'''Обмеження щодо роботи близьких осіб:''' 

'''Близькі особи''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, у т.ч. особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі

'''Обмеження не поширюються''' на народних засідателів і присяжних осіб, які перебувають на виборній посаді осіб, які працюють у сільських (крім райцентрів) і гірськихнаселених пунктах осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, соціального захисту, крім державних органів та органів місцевого самоврядування

{| class="wikitable"
|-
! '''Фінансовий контроль'''
|-
| Суб’єкти декларування, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за , що додається до цього Закону
У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента така особа зобов'язана в десятиденний строк письмово повідомити про це орган державної податкової служби за місцем проживання із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента
|}

'''Заява про вчинення корупційного правопорушення (може бути анонімною) направляється особою до:''' 

# Керівника підприємства, установи, організації
# Органу місцевого Самоврядування
# Громадського об'єднання
# Національного агентства з питань запобігання корупції
# Національного антикорупційного бюро України
# Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України
# Служби безпеки України
# Національної поліції України 

{| class="wikitable"
|-
! '''Особа, яка повідомляє про корупційне порушення іншою особою (викривач) перебуває під захистом держави.
За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції,
або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення, правоохоронними органами до них
можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань
заходи, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"].
Така особа не може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця
іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду,
скорочення заробітної плати тощо)'''
|}

== '''Приклади успішної антикорупційної політики''' ==

У Китаї, де антикорупційне законодавство вважається одним з найжорсткіших у світі, всіх чиновників, помічених або запідозрених у махінаціях, чекає суворе покарання аж до страти. Також практикується відрубування рук хабарникам. З 2003 року було публічно розстріляно 10000 чиновників, чия вина була доведена, ще 120 тисяч отримали по 10-20 років ув'язнення 

У місті Брюгге (Бельгія) в 1498 році на замовлення міської влади були написана картина, живопису тортури, що чекає недбайливих держслужбовців. Картина була призначена для залу ратуші, в якому відбувалися суди та засідання магістрату, вона була покликана нагадувати суддям про їх обов'язок. На полотні відомого голландського художника Давида Жерара «Суд Камбіса» зображена страта над підкупленим перським суддею Сісамн, який за хабар виніс несправедливий вирок. Коли цар Камбіс дізнався про те, що трапилося, він наказав стратити Сісамн і зняти з нього шкіру, якою оббили крісло судді. Намісником був призначений його син, який був змушений приймати судові рішення, сидячи в кріслі, обшитому шкірою рідного батька 

В Гонконгу серед чиновницького апарату в ходу вираз «презумпція корумпованості». Для сучасного Гонконгу чиновник, бере хабарі, - нонсенс. Але ще 30 років тому це вважалося звичайною справою і 90% службовців були корумповані. У 1974 році була організована держструктура під назвою «Незалежна комісія проти корупції» (НКПК), з дуже високими зарплатами співробітників, з офіцерами, котрі підпорядковуються тільки особисто губернатору і зі сторонніми громадськими спостерігачами, що складалися суцільно з інтелігенції і бізнесменів. Держслужбовцям, що жили на широку ногу, доводилося самим доводити, що майно було набуте ними законно. Якщо цього не вдавалося, їх чекав арешт і конфіскація майна. Також велику роль у боротьбі з корупцією зіграли громадяни, які брали участь у роботі «Незалежної комісії шляхом скарг», інформуючи влади про випадки хабарництва, а також журналісти, активно висвітлювали всі гучні процеси. Результат воістину приголомшливо - за 30 років рівень корумпованості вдалося знизити з 90% до 3% 

{| class="wikitable"
|-
! '''Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять ОРД або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність вносяться до [http://corrupt.informjust.ua/ Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення]'''
|}

[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2017-06-01T09:20:38Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1071-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 № 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18.08.2015 № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1173-15 Наказ Міноборони від 14.09.2015 №483 «Про затвердження Інструкції про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна за рахунок бюджетних коштів»]

== Право на безоплатну медичну допомогу ==

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 Конституції України).
Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога, яка учасникам бойових дій (далі - УБД), як правило, надається сімейними лікарями;
* вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями. Як правило, така допомога надається районними закладами охорони здоров'я за місцем проживання учасника антитерористичної операції (далі - АТО);
* третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями.
Як правило, надається за направленням закладів вторинної.
Наявність статусу УБД не є обов'язковою для отримання безоплатного лікування, оскільки норми про право на медичне забезпечення є загальними для усіх громадян. Місцеві програми з реабілітації учасників АТО не вимагають наявності посвідчення УБД і допускають надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги за програмами реабілітації учасників АТО за наявності довідки про участь в АТО та/або направлення до певного лікувального закладу.
Разом з тим, процедура забезпечення лікування з використанням високовартісних медичних засобів, а також протезування визначається підзаконними актами про реалізацію відповідних програм і може вимагати наявності статусу УБД.
У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»).
Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями», пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово -медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичноїдопомоги військовослужбовцям».
Відповідно до ст. 38 Основ законодавства України про охорону здоров'я гарантує вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»). Надання психологічної допомоги також здійснюється у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, зокрема і у межах реалізації окремих програм. Формування системи надання психологічної допомоги учасникам АТО триває. Нормативні акти з цього приводу, зокрема і щодо порядку направлення на обов'язкову реабілітацію і компенсацію проїзду, не прийняті. Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації.
Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів. Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.
Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.

=== Безоплатне забезпечення ліками ===

Учасники бойових дій, інваліди війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань». Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1071.
Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник АТО, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників АТО ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я.
Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків для того, щоб перевірити чи є вони у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва. Такі ліки можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1071.
Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник АТО був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.

=== Стоматологічна медична допомога ===

Учасники бойових дій, інваліди війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Учасники війни користуються цими пільгами лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, слід звернутися до державного або комунального закладу охорони здоров'я, як правило за місцем проживання, та пред'явити посвідчення УБД. Надання пільги без наявності посвідчення можливе за умови наявності належних ресурсів у лікарському закладі, зокрема за програмами забезпечення лікування учасників АТО, які фінансуються місцевими бюджетами і порядок реалізації яких передбачає надання медичної допомоги за довідками про участь в АТО. Можливе фінансування і з інших джерел.
Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України (Наказ Міністерства оборони України від 18.08.2015 № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»).

=== Санаторно-курортне лікування ===

Учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни і члени сімей загиблих мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Учасники бойових дій і інваліди війни забезпечуються путівками щороку строком на 18-21 день. При цьому інваліди війни отримують путівку позачергово.
Учасники війни і члени сімей загиблих мають право на отримання путівки 1 раз на 2 роки строком на 18-21 день. Порядок видачі путівок встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад».
Закупівля та забезпечення путівками здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету у державному бюджеті на поточний рік. Путівки надаються за рахунок коштів Державного бюджету або субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Особливості забезпечення учасників АТО санаторним лікуванням встановлюються додатковими нормативними актами. У 2015 році такі особливості встановлювались Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням».
Для отримання путівки учасник АТО має звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання і стати на облік (якщо він не перебуває на обліку за місцем роботи).
Необхідні документи:
* заява;
* медична довідка лікувальної установи за Формою №070/о http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12;
* копія посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни;
* документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Інвалідам війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Інваліди війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування Інваліда на обліку або за місцем його роботи (стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту»).
Право на забезпечення путівками за цим порядком мають учасники АТО, які:
* є ветеранами війни та особами, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
* є інвалідами із числа осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Процедура надання путівок аналогічна процедурі, що діє у системі Міністерства соціальної політики України.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).
Для отримання компенсації слід звернутися в управління соціального захисту населення за місцем обліку. Компенсується проїзд у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками.
У разі проїзду залізничним транспортом відшкодовується вартість квитка у плацкартному вагоні.
Витрати на такі компенсації здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерству соціальної політики України на зазначену мету.

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Інваліди війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що за бажанням інвалідів замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, інваліди війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, інваліди війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян».
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД, інваліда війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень (Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень (наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та інваліди війни мають право на додаткову відпустку 14 днів, яку вони відповідно до Закону України «Про відпустки» можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога по тимчасовій непрацездатності»).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).

=== Оздоровлення дітей ===

Відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» до категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, віднесені, зокрема:
* діти учасників АТО, які отримали статус учасника бойових дій (окрім членів добровольчих формувань) (пункт 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
* діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції.
Надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, є принципом державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:
* виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;
* оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, протягом року.
Якщо дитина учасника АТО потребує особливих умов для оздоровлення, фінансування послуг з її оздоровлення здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел.
При вирішенні питання щодо першочерговості оздоровлення та відпочинку дітей враховується соціальний статус дитини і матеріальне становище сім'ї, у якій вона виховується.
Для того, щоб скористатися пільгами щодо оздоровлення дітей учасників АТО, слід звернутися до управління соціального захисту населення. Доступність програм оздоровлення для дітей учасників АТО є неоднаковою у різних регіонах і залежить від рішень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Окрім цього, якщо учасник АТО продовжує військову службу, він може скористатися окремими програмами оздоровлення дітей, наприклад, відповідно до Наказу Міноборони від 14.09.2015 №483 «Про затвердження Інструкції про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна за рахунок бюджетних коштів».

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

Залежно від причини інвалідності інваліди з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших осіб, при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», можуть бути віднесені до інвалідів війни.

== Позасудовий порядок вирішення спорів ==

=== Складання письмового звернення ===

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.
Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

=== Строк розгляду звернення ===

Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

=== Підстави для відмови ===

Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в
порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні.

== Судовий порядок ==

=== Підсудність ===

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

=== Судовий збір ===

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року.
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються:
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎ ]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток‎]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Інваліди]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎‎]]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2017-06-01T09:08:56Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon2.ra...

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1071-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 № 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18.08.2015 № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1173-15 Наказ Міноборони від 14.09.2015 №483 «Про затвердження Інструкції про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна за рахунок бюджетних коштів»]

== Право на безоплатну медичну допомогу ==

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 Конституції України).
Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога, яка учасникам бойових дій (далі - УБД), як правило, надається сімейними лікарями;
* вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями. Як правило, така допомога надається районними закладами охорони здоров'я за місцем проживання учасника антитерористичної операції (далі - АТО);
* третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями.
Як правило, надається за направленням закладів вторинної.
Наявність статусу УБД не є обов'язковою для отримання безоплатного лікування, оскільки норми про право на медичне забезпечення є загальними для усіх громадян. Місцеві програми з реабілітації учасників АТО не вимагають наявності посвідчення УБД і допускають надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги за програмами реабілітації учасників АТО за наявності довідки про участь в АТО та/або направлення до певного лікувального закладу.
Разом з тим, процедура забезпечення лікування з використанням високовартісних медичних засобів, а також протезування визначається підзаконними актами про реалізацію відповідних програм і може вимагати наявності статусу УБД.
У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»).
Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями», пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово -медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичноїдопомоги військовослужбовцям».
Відповідно до ст. 38 Основ законодавства України про охорону здоров'я гарантує вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»). Надання психологічної допомоги також здійснюється у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, зокрема і у межах реалізації окремих програм. Формування системи надання психологічної допомоги учасникам АТО триває. Нормативні акти з цього приводу, зокрема і щодо порядку направлення на обов'язкову реабілітацію і компенсацію проїзду, не прийняті. Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації.
Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів. Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.
Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.

=== Безоплатне забезпечення ліками ===

Учасники бойових дій, інваліди війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань». Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1071.
Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник АТО, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників АТО ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я.
Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків для того, щоб перевірити чи є вони у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва. Такі ліки можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1071.
Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник АТО був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.

=== Стоматологічна медична допомога ===

Учасники бойових дій, інваліди війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Учасники війни користуються цими пільгами лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, слід звернутися до державного або комунального закладу охорони здоров'я, як правило за місцем проживання, та пред'явити посвідчення УБД. Надання пільги без наявності посвідчення можливе за умови наявності належних ресурсів у лікарському закладі, зокрема за програмами забезпечення лікування учасників АТО, які фінансуються місцевими бюджетами і порядок реалізації яких передбачає надання медичної допомоги за довідками про участь в АТО. Можливе фінансування і з інших джерел.
Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України (Наказ Міністерства оборони України від 18.08.2015 № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»).

=== Санаторно-курортне лікування ===

Учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни і члени сімей загиблих мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Учасники бойових дій і інваліди війни забезпечуються путівками щороку строком на 18-21 день. При цьому інваліди війни отримують путівку позачергово.
Учасники війни і члени сімей загиблих мають право на отримання путівки 1 раз на 2 роки строком на 18-21 день. Порядок видачі путівок встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад».
Закупівля та забезпечення путівками здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету у державному бюджеті на поточний рік. Путівки надаються за рахунок коштів Державного бюджету або субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Особливості забезпечення учасників АТО санаторним лікуванням встановлюються додатковими нормативними актами. У 2015 році такі особливості встановлювались Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням».
Для отримання путівки учасник АТО має звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання і стати на облік (якщо він не перебуває на обліку за місцем роботи).
Необхідні документи:
* заява;
* медична довідка лікувальної установи за Формою №070/о http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12;
* копія посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни;
* документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Інвалідам війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Інваліди війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування Інваліда на обліку або за місцем його роботи (стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту»).
Право на забезпечення путівками за цим порядком мають учасники АТО, які:
* є ветеранами війни та особами, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
* є інвалідами із числа осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Процедура надання путівок аналогічна процедурі, що діє у системі Міністерства соціальної політики України.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).
Для отримання компенсації слід звернутися в управління соціального захисту населення за місцем обліку. Компенсується проїзд у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками.
У разі проїзду залізничним транспортом відшкодовується вартість квитка у плацкартному вагоні.
Витрати на такі компенсації здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерству соціальної політики України на зазначену мету.

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Інваліди війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що за бажанням інвалідів замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, інваліди війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, інваліди війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян».
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД, інваліда війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень (Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень (наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та інваліди війни мають право на додаткову відпустку 14 днів, яку вони відповідно до Закону України «Про відпустки» можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога по тимчасовій непрацездатності»).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).

=== Оздоровлення дітей ===

Відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» до категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, віднесені, зокрема:
* діти учасників АТО, які отримали статус учасника бойових дій (окрім членів добровольчих формувань) (пункт 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
* діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції.
Надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, є принципом державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:
* виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;
* оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, протягом року.
Якщо дитина учасника АТО потребує особливих умов для оздоровлення, фінансування послуг з її оздоровлення здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел.
При вирішенні питання щодо першочерговості оздоровлення та відпочинку дітей враховується соціальний статус дитини і матеріальне становище сім'ї, у якій вона виховується.
Для того, щоб скористатися пільгами щодо оздоровлення дітей учасників АТО, слід звернутися до управління соціального захисту населення. Доступність програм оздоровлення для дітей учасників АТО є неоднаковою у різних регіонах і залежить від рішень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Окрім цього, якщо учасник АТО продовжує військову службу, він може скористатися окремими програмами оздоровлення дітей, наприклад, відповідно до Наказу Міноборони від 14.09.2015 №483 «Про затвердження Інструкції про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна за рахунок бюджетних коштів».

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

Залежно від причини інвалідності інваліди з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших осіб, при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», можуть бути віднесені до інвалідів війни.

== Позасудовий порядок вирішення спорів ==

=== Складання письмового звернення ===

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.
Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

=== Строк розгляду звернення ===

Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

=== Підстави для відмови ===

Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в
порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні.

== Судовий порядок ==

=== Підсудність ===

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

=== Судовий збір ===

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року.
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються:
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

[[Категорія:Суди]]

Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів

2017-05-31T08:55:56Z

Samir.dadashev:

= Нормативна база =

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/stru#Stru Закон України “Про пенсійне забезпечення”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/stru#Stru Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF/stru#Stru Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років;];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/stru#Stru Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1;];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06/stru#Stru Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1;];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07/stru#Stru Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

= Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів =

Медичним працівникам за нормами Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» можуть призначатися пенсії за вислугу років (далі — Закон № 1788).
Відповідно до норм статті 7 Закону № 1788 пенсія за вислугу років працівникові призначається за умови, якщо він залишає роботу, яка дає право на цю пенсію. Ще однією умовою є наявність спеціального стажу, відповідно до Переліку відповідних посад і закладів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі- Перелік).
Відповідно до Переліку право на пенсію за вислугу років надано лікарям та середньому медичному персоналу (незалежно від найменування посад) наступних закладів охорони здоров’я:
* лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, установ з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органів Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрів;
* медико-соціальних експертних комісій, бюро судово-медичних експертиз і провізорам, фармацевтам та лаборантам аптек, аптечних кіосків, аптечних магазинів, контрольно-аналітичних лабораторій.
Відповідно до примітки 3 вищезазначеного Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ робота за спеціальністю, яка передбачена Переліком, дає право на пенсію за вислугу років. Тому працівники закладів та установ приватної форми власності, якщо такі визначені Переліком, мають право на призначення пенсії за вислугу років.
При призначенні даного виду пенсії допускається підсумовування стажу за періоди роботи працівників у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213 збільшено спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років медичним працівникам.
При призначенні даного виду пенсії у період:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року необхідно мати – не менше 25 років 6 місяців спеціального стажу;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року – не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року – не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року – не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року – не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року – не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року – не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року – не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року – не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати – не менше 30 років.
Спеціальний стаж обчислюють за даними трудової книжки. Якщо за записами трудової не можна зробити достовірного висновку про страховий стаж, потрібно додатково подати уточнювальну довідку закладу або інші підтвердні документи (положення про заклад; структуру, штатні розписи, акредитаційний сертифікат тощо) до районного (міського) управління ПФУ. Пенсійне законодавство не передбачає зарахування до спеціального стажу часу навчання у вишах та періоду проходження військової служби.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Пільгове обчислення (в подвійному розмірі) страхового стажу застосовується лише до 1 січня 2004 року.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Отже, у період отримання цього виду пенсії працювати можна лише на посадах і в закладах, які не передбачені Переліком (Постанова №909).
У разі повернення пенсіонера на роботу на посаду, зазначену в Переліку, виплата пенсії припиняється на весь період роботи і поновлюється після звільнення з роботи.

= Позасудовий порядок =

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

== Перелік необхідних документів ==

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
2) трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року.
У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників.
У довідці мають бути вказані:
* періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* професія або посада;
* характер виконуваної роботи;
* розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.
3) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
4) документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах):

== Строки розгляду питання ==

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

== Підстави для відмови ==

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).

== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ==

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити:
* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ).

== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ==

Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6, письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено:
* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

== Строки подання скарги ==

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.
Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів.
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

= Судовий порядок =

== Підсудність ==

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється КАСУ.
Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

== Судовий збір ==

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на на 1 січня календарного року.
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

== Порядок складення позову ==

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ==

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАСУ Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАСУ.

== Порядок оскарження ==

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів

2017-05-31T08:54:42Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: = Нормативна база = * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/stru#Stru Закон України “Про пенсійне забезпе...

= Нормативна база =

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/stru#Stru Закон України “Про пенсійне забезпечення”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/stru#Stru Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF/stru#Stru Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років;];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/stru#Stru Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1;];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06/stru#Stru Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1;];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07/stru#Stru Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

= Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів =

Медичним працівникам за нормами Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» можуть призначатися пенсії за вислугу років (далі — Закон № 1788).
Відповідно до норм статті 7 Закону № 1788 пенсія за вислугу років працівникові призначається за умови, якщо він залишає роботу, яка дає право на цю пенсію. Ще однією умовою є наявність спеціального стажу, відповідно до Переліку відповідних посад і закладів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі- Перелік).
Відповідно до Переліку право на пенсію за вислугу років надано лікарям та середньому медичному персоналу (незалежно від найменування посад) наступних закладів охорони здоров’я:
* лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, установ з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органів Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрів;
* медико-соціальних експертних комісій, бюро судово-медичних експертиз і провізорам, фармацевтам та лаборантам аптек, аптечних кіосків, аптечних магазинів, контрольно-аналітичних лабораторій.
Відповідно до примітки 3 вищезазначеного Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ робота за спеціальністю, яка передбачена Переліком, дає право на пенсію за вислугу років. Тому працівники закладів та установ приватної форми власності, якщо такі визначені Переліком, мають право на призначення пенсії за вислугу років.
При призначенні даного виду пенсії допускається підсумовування стажу за періоди роботи працівників у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213 збільшено спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років медичним працівникам.
При призначенні даного виду пенсії у період:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року необхідно мати – не менше 25 років 6 місяців спеціального стажу;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року – не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року – не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року – не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року – не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року – не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року – не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року – не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року – не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати – не менше 30 років.
Спеціальний стаж обчислюють за даними трудової книжки. Якщо за записами трудової не можна зробити достовірного висновку про страховий стаж, потрібно додатково подати уточнювальну довідку закладу або інші підтвердні документи (положення про заклад; структуру, штатні розписи, акредитаційний сертифікат тощо) до районного (міського) управління ПФУ. Пенсійне законодавство не передбачає зарахування до спеціального стажу часу навчання у вишах та періоду проходження військової служби.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Пільгове обчислення (в подвійному розмірі) страхового стажу застосовується лише до 1 січня 2004 року.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Отже, у період отримання цього виду пенсії працювати можна лише на посадах і в закладах, які не передбачені Переліком (Постанова №909).
У разі повернення пенсіонера на роботу на посаду, зазначену в Переліку, виплата пенсії припиняється на весь період роботи і поновлюється після звільнення з роботи.

= Позасудовий порядок =

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

== Перелік необхідних документів ==

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
2) трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року.
У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників.
У довідці мають бути вказані:
* періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* професія або посада;
* характер виконуваної роботи;
* розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.
3) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
4) документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах):

== Строки розгляду питання ==

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

== Підстави для відмови ==

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).

== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ==

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити:
* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ).

== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ==

Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6, письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено:
* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

== Строки подання скарги ==

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.
Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів.
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

= Судовий порядок =

== Підсудність ==

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється КАСУ.
Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

== Судовий збір ==

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на на 1 січня календарного року.
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

== Порядок складення позову ==

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ==

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАСУ Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАСУ.

== Порядок оскарження ==

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення?]]

Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників

2017-02-17T10:39:43Z

Samir.dadashev:

= Нормативна база =

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 Закон України «Про освіту»];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/651-14 Закон України «Про загальну середню освіту»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 Закон України «Про позашкільну освіту»];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закон України «Про наукову-та науково-технічну діяльність»];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 « Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1130-05 Наказ Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2009 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6].

= Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років =

Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (зі змінами)].
До стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, визначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»].
Основним документом для визначення стажу педагогічної роботи є трудова книжка та інші документи (витяги з наказів, відомостей про виплату заробітної плати тощо), що відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідальність за обчислення стажу покладається на роботодавця.
Розміри надбавки у відсотках та періоди роботи, що зараховуються до відповідного спеціального стажу для працівників освітянської галузі: до 3 років – 0%; від 3 до 10 років – 10%; від 10 до 20 років – 20%; більше 20 років – 30%.
Розмір надбавки за вислугу років у зв'язку зі збільшенням спеціального стажу підвищується:
* з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право, якщо документи, необхідні для обчислення стажу, знаходяться в цьому закладі (установі);
* з дня подання працівником відповідних документів про стаж, що дають право на таке підвищення.
Отже, якщо вказані документи знаходяться в установі, закладі, організації, то контроль за зміною тривалості спеціального стажу роботи покладається на адміністрацію цих закладів, тобто на роботодавця.
Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963].
Виплачується надбавка за вислугу років на підставі наказу чи іншого розпорядчого документа, виданого керівником відповідного закладу, установи.
До стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, зараховується не лише стаж, набутий на посадах, визначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку № 963], а також й періоди, передбачені пунктом 2 Порядку № 78, іншими нормативними актами України. До таких періодів слід віднести:
час перебування громадян на військовій службі (ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] від 20.12.1991 № 2011 -XII);
військова служба в Службі безпеки (ч. 2 ст. 27 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України «Про Службу безпеки України»] від 25.03.1992 № 2229-ХІІ);
Відповідно до Порядку № 78 до стажу педагогічної роботи зараховується час перебування громадянина України на військовій службі (незалежно від того, коли працівник проходив службу).
З 01.01.2009 відповідно до змін, внесених постановою Кабміну «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78, до стажу педроботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ), зараховується час роботи за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг.
Особливістю обчислення стажу роботи для вказаної категорії працівників є те, що час роботи за робітничою професією зараховується за умови, що кваліфікаційний розряд, клас, категорія, група, за якою вони працювали (і це все документально підтверджено), є вищим від планового кваліфікаційного розряду, класу, категорії, групи, які присвоюються випускникам ПТНЗ.
Щодо зарахування до стажу педагогічної роботи часу навчання в аспірантурі зауважимо, що період навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою та перебування в докторантурі (ст. 22-3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»] від 13.12.1991 № 1977-ХИ; далі — Закон № 1977) зараховується до стажу наукової роботи, що дає право встановлювати науковим працівникам надбавки за цей стаж (п. 2 Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженого постановою Кабміну від 14.04.2004 № 494). До такого стажу також включається і час роботи на посадах наукових працівників, визначених у статті 22-1 Закону № 1977, у т. ч. докторантів.
Порядок № 78 і Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Указом Президента України «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» від 16.01.2013 № 20/2013, не передбачають зарахування до педагогічного, науково-педагогічного стажу роботи часу служби в органах надзвичайних ситуацій.
Отже, час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі) та перебування в докторантурі, а також час служби в органах надзвичайних ситуацій до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років не зараховується.
Надбавка за вислугу років педагогічним працівникам виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Працівникам, які обіймають посади, зазначені у Переліку № 963, і одночасно займаються викладацькою роботою, надбавка нараховується на посадовий оклад, установлений за основною посадою, і за години навчального навантаження.

== Пенсійний вік, право на пенсію за вислугу років для працівників бюджетної сфери ==

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів Пенсійного фонду України (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).
Відповідно до змін внесених до пункту «е» статті 55 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], працівники освіти після досягнення 55 років (для деяких інший вік) і за наявності необхідної кількості спеціального стажу роботи мають право на пенсію за вислугу років. Раніше педагогічні працівники виходили на пенсію за вислугу років незалежно від віку. Зверніть увагу, що збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 01.01.2016 вже мали спеціальний стаж на відповідних посадах станом на 01.04.2015 — 25 р.; на 31.12.2015 — 25 р. 6 міс.
Стаття 55. Право на пенсію за вислугу років мають:
е) працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:
які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
* 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
* 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
* 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
* 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
* 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
* 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
* 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
* 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
* 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
* 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
* 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 954 внесено зміни до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909.
Зазначеною постановою Уряду надано право на пенсію за вислугу років асистентам вихователів, які працюють в інклюзивних групах дошкільних навчальних закладів. Крім того, перелік посад працівників дошкільних навчальних закладів, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, доповнено посадою директора.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок,
підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії
за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до
пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок
окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед
Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів,
установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по
31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням
надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової
допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та
інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати
до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги
перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

== Позасудовий порядок ==

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1. документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
2. трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року.
У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників.
У довідці мають бути вказані:
* періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* професія або посада;
* характер виконуваної роботи;
* розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* первинні документи за ч
ас виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.
3. документи про місце проживання (реєстрації) особи;
4. документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах):

=== Строки розгляду питання ===

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

=== Підстави для відмови ===

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ===

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити:
* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду
адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 99 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] (далі — КАСУ).

=== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ===

Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6, письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено:
* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформац
ія про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

=== Строки подання скарги ===

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.
Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів.
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

== Судовий порядок ==

=== Підсудність ===

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється КАСУ.
Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

=== Судовий збір ===

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року.
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до ст. 106 КАСУ у позовній заяві зазначаються:
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

=== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ===

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАСУ Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАСУ.

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

[[Категорія:Призначення пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення‎]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників

2017-02-17T10:17:30Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: = Нормативна база = * Закон України «Про освіту»; * Закон України « Про загальну середню...

= Нормативна база =

* Закон України «Про освіту»;
* Закон України « Про загальну середню освіту»;
* Закон України « Про позашкільну освіту»;
* Закон України «Про наукову-та науково-технічну діяльність»;
* Закон України «Про пенсійне забезпечення»;
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
* Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту»;
* Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»;
* Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 « Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»;
* Наказ Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2009 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410;
* Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1;
* Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1;
* Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6.

= Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років =

Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (зі змінами).
До стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, визначених в Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників».
Основним документом для визначення стажу педагогічної роботи є трудова книжка та інші документи (витяги з наказів, відомостей про виплату заробітної плати тощо), що відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідальність за обчислення стажу покладається на роботодавця.
Розміри надбавки у відсотках та періоди роботи, що зараховуються до відповідного спеціального стажу для працівників освітянської галузі: до 3 років – 0%; від 3 до 10 років – 10%; від 10 до 20 років – 20%; більше 20 років – 30%.
Розмір надбавки за вислугу років у зв'язку зі збільшенням спеціального стажу підвищується:
з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право, якщо документи, необхідні для обчислення стажу, знаходяться в цьому закладі (установі);
з дня подання працівником відповідних документів про стаж, що дають право на таке підвищення.
Отже, якщо вказані документи знаходяться в установі, закладі, організації, то контроль за зміною тривалості спеціального стажу роботи покладається на адміністрацію цих закладів, тобто на роботодавця.
Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963.
Виплачується надбавка за вислугу років на підставі наказу чи іншого розпорядчого документа, виданого керівником відповідного закладу, установи.
До стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, зараховується не лише стаж, набутий на посадах, визначених у Переліку № 963, а також й періоди, передбачені пунктом 2 Порядку № 78, іншими нормативними актами України. До таких періодів слід віднести:
час перебування громадян на військовій службі (ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011 -XII);
військова служба в Службі безпеки (ч. 2 ст. 27 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-ХІІ);
Відповідно до Порядку № 78 до стажу педагогічної роботи зараховується час перебування громадянина України на військовій службі (незалежно від того, коли працівник проходив службу).
З 01.01.2009 відповідно до змін, внесених постановою Кабміну «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78, до стажу педроботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ), зараховується час роботи за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг.
Особливістю обчислення стажу роботи для вказаної категорії працівників є те, що час роботи за робітничою професією зараховується за умови, що кваліфікаційний розряд, клас, категорія, група, за якою вони працювали (і це все документально підтверджено), є вищим від планового кваліфікаційного розряду, класу, категорії, групи, які присвоюються випускникам ПТНЗ.
Щодо зарахування до стажу педагогічної роботи часу навчання в аспірантурі зауважимо, що період навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою та перебування в докторантурі (ст. 22-3 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-ХИ; далі — Закон № 1977) зараховується до стажу наукової роботи, що дає право встановлювати науковим працівникам надбавки за цей стаж (п. 2 Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженого постановою Кабміну від 14.04.2004 № 494). До такого стажу також включається і час роботи на посадах наукових працівників, визначених у статті 22-1 Закону № 1977, у т. ч. докторантів.
Порядок № 78 і Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Указом Президента України «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» від 16.01.2013 № 20/2013, не передбачають зарахування до педагогічного, науково-педагогічного стажу роботи часу служби в органах надзвичайних ситуацій.
Отже, час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі) та перебування в докторантурі, а також час служби в органах надзвичайних ситуацій до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років не зараховується.
Надбавка за вислугу років педагогічним працівникам виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Працівникам, які обіймають посади, зазначені у Переліку № 963, і одночасно займаються викладацькою роботою, надбавка нараховується на посадовий оклад, установлений за основною посадою, і за години навчального навантаження.

== Пенсійний вік, право на пенсію за вислугу років для працівників бюджетної сфери ==

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів Пенсійного фонду України (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).
Відповідно до змін внесених до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники освіти після досягнення 55 років (для деяких інший вік) і за наявності необхідної кількості спеціального стажу роботи мають право на пенсію за вислугу років. Раніше педагогічні працівники виходили на пенсію за вислугу років незалежно від віку. Зверніть увагу, що збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 01.01.2016 вже мали спеціальний стаж на відповідних посадах станом на 01.04.2015 — 25 р.; на 31.12.2015 — 25 р. 6 міс.
Стаття 55. Право на пенсію за вислугу років мають:
е) працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:
які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
* 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
* 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
* 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
* 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
* 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
* 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
* 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
* 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
* 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
* 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
* 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 954 внесено зміни до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909.
Зазначеною постановою Уряду надано право на пенсію за вислугу років асистентам вихователів, які працюють в інклюзивних групах дошкільних навчальних закладів. Крім того, перелік посад працівників дошкільних навчальних закладів, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, доповнено посадою директора.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок,
підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії
за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до
пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок
окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед
Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів,
установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по
31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням
надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової
допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та
інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати
до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги
перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

== Позасудовий порядок ==

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
# документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
# трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року.
У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників.
У довідці мають бути вказані:
* періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* професія або посада;
* характер виконуваної роботи;
* розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* первинні документи за ч
ас виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.
# документи про місце проживання (реєстрації) особи;
# документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах):

=== Строки розгляду питання ===

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

=== Підстави для відмови ===

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ===

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити:
* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду
адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ).

=== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ===

Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6, письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено:
* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформац
ія про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

=== Строки подання скарги ===

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.
Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів.
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

== Судовий порядок ==

=== Підсудність ===

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється КАСУ.
Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

=== Судовий збір ===

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року.
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до ст. 106 КАСУ у позовній заяві зазначаються:
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

=== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ===

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАСУ Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАСУ.

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

[[Категорія:Призначення пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення‎]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2017-02-17T09:30:56Z

Samir.dadashev:

= Нормативна база =

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Закон України “Про житлово-комунальні послуги”];
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Закон України “Про ринок природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 “Про затвердження Правил постачання природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.1999 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення”];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];

= Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми =

Для реалізації права громадян у сфер використання житлово-комунальними послугами законодавством встановлено порядок звернення громадянами до постачальників таких послуг. У разі прийняття організаціями, які надають житлово-комунальні послуги рішення про відмову або припинення надання таких послуг, особа отримує право вирішити такі питання у досудовому порядку та звернутися до суду для оскарження відповідного рішення.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.]
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

= Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами =

Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договору між споживачем і постачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про надання житлово-комунальних послуг:
- Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;
- Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529;
- Типовий договір про користування електричною енергією затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357;
- Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 938;
- Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.

== Користування електричною енергією ==

Договір про користування електричною енергією розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред’являє оригінали таких [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF документів:]
* паспорта;
* реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта з відміткою відповідного контролюючого органу);
* документа, що підтверджує право власності чи користування на об’єкт споживача або права власності чи користування на земельну ділянку (на період будівництва об’єкта споживача).
Електропостачальник протягом 10 робочих днів з дня подання побутовим споживачем заяви та пакета документів готує у двох примірниках проект договору, підписує та надає його особисто чи надсилає поштою побутовому споживачу або його представнику для ознайомлення та підписання. Побутовий споживач або його представник повертає енергопостачальнику протягом 10 робочих днів один примірник підписаного договору.
У договорі електропостачальник зазначає межу розподілу (розмежування балансової належності електричних мереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін) відповідно до складеного під час приєднання об’єкта споживача відповідного акта, який є додатком до договору.
Під час підготовки проекту договору на об’єкті побутового споживача електропостачальник проводить контрольний огляд вузла обліку (засобу обліку), складає акт про збереження пломб за формою, визначеною у додатку 3 до цих Правил. Акт про збереження пломб є додатком до договору.
У разі використання побутовим споживачем частини електричної енергії на непобутові потреби для забезпечення електроустановок, загальна потужність яких не перевищує 0,6 кВт, встановлення на його об’єкті окремого засобу обліку з метою обліку цих потреб не є обов’язковим. У такому випадку побутовий споживач складає у двох примірниках акт розподілу електричної енергії на побутові та непобутові потреби та надає цей акт електропостачальнику на ознайомлення та підписання.
Електропостачальник не має права в односторонньому порядку змінювати визначений у договорі розподіл електричної енергії на побутові та непобутові потреби без заяви побутового споживача.
У разі виробництва електричної енергії генеруючими установками приватного домогосподарства купівля електропостачальником у побутового споживача виробленої електричної енергії в обсязі, що перевищує місячне споживання такого приватного домогосподарства, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом. Форма примірного договору про купівлю-продаж за “зеленим” тарифом електричної енергії визначена у додатку 5 до цих Правил.
У разі коли об’єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропостачальник укладає договір з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
Обробка персональних даних побутового споживача здійснюється відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України “Про захист персональних даних”].
У разі розташування об'єктів побутового споживача за різними адресами побутовий споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.
У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.
У разі прийняття рішення про припинення користування електричною енергією побутовий споживач не пізніше ніж за сім робочих днів подає електропостачальнику письмову заяву про розірвання договору, в якій зазначає день припинення електропостачання на об’єкт побутового споживача. У зазначений у заяві день представник електропостачальника разом із побутовим споживачем проводить контрольний огляд вузла обліку та здійснює відключення електроустановок об’єкта побутового споживача від електричних мереж та вживає заходів для запобігання самовільному підключенню.
Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт побутового споживача до електропостачання.

'''Тарифи за користування послугами електропостачання'''

[http://www.zoe.com.ua/%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/ Тарифи на електроенергію для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи за електроенергію для населення у 2017 року складають:
- 71.4 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий до 100 кВт.год. на місяц.);
- 129 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий від 100 до 600 кВт.год. на місяц.);
- 163,8 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий понад 100 кВт.год. на місяц.).

== Користування послугами водопостачання та водовідведення ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Договірні відносини щодо користування] системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання.
Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил.
Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг:
* заяву;
* опитувальний лист за формою згідно з додатком 2;
* ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.
Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
Забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

'''Тарифи за користування послугами з водопостачання'''

[http://www.vodokanal.zp.ua/naselen_tarif Тарифи за користування послугами з водопостачання для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 6,54 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання;
- 7,20 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання холодної води з використанням внутрішньо-будинкових систем;
- 4,56 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення;
- 5,03 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення з використанням внутрішньо-будинкових систем.

== Користування послугами з опалення житлового приміщення ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Рішення про початок та закінчення опалювального сезону] приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

'''Тарифи за користування послугами з опалення житлового приміщення'''

[http://teploseti.zp.ua/ua/prices/history/history_2.php Тарифи за опалення для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи за такі послуги для населення складають:
- 28,44 грн./м2 від площі - без приладів обліку;
- 66,89 грн./м3 з приладами обліку (без рушникосушильника);
- 72,37 грн./м3 з приладами обліку (з рушникосушильником);
- 1218,56 грн./Гкал - з приладами обліку (розраховується у разі встановлення будинкового засобу обліку).

== Користування послугами з газопостачання ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Постачання природного газу] здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору.
Договір постачання повинен містити такі істотні умови:
- обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
- обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
- обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
- порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у заяві-приєднанні постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.
У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.
У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку.

'''Тарифи за користування газу'''

[https://zp.104.ua/ua/services/zaplatiti-za-gaz/tarifi-na-gaz/id/nkrekp-zatverdila-novi-tarifi-na-rozpodil-gazu-21214 Тарифи за постачання газу для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 30,27 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 4,4 м3 (при наявності газової плити та горячого водопостачання);
- 48,84 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 7,1 м3 (при наявності газової плити без горячого водопостачання та нагрівача води);
- 96,31 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 14 м3 (при наявності газової плити та газового водонагрівача).
Вартість 1 м3 складає 6,879 грн.

= Облік використаних житлово-комунальних послуг =

== Облік електричної енергії ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Електроустановки побутового споживача] повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.
Надання побутовому споживачеві замовлених ним послуг з облаштування або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок побутового споживача.
Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.
У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.
Відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.
Під час розрахунку вартості з облаштування вузла обліку електророзподільним підприємством враховуються:
* матеріальні витрати на виконання робіт (надання послуг), до складу яких входить вартість використаної ним власної сировини, матеріалів, виробів (засобів обліку), конструкцій;
* вартість використання машин і механізмів, які застосовуються для виконання цих робіт (послуг);
* вартість прямих витрат, які пов’язані з оплатою праці працівників, що задіяні у виконанні цих робіт (наданні послуг).
Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.
Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися:
* за розрахунковими книжками;
* за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;
* за карткою попередньої оплати.
У разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.
У попередженні про відключення електричної енергії електропостачальник зазначає: останні покази засобу обліку, які були зняті працівниками електропостачальника, суму заборгованості за спожиту електричну енергію, період, за який ця заборгованість виникла, обсяг спожитої електричної енергії у зазначений період (з розбивкою обсягів електричної енергії, спожитої в кожному розрахунковому періоді), тарифи (у тому числі блочні, які діяли у відповідному періоді), дату відключення електроустановок об’єкта споживача від електропостачання у разі несплати цієї заборгованості, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи і дату.
У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання побутовим споживачем попередження енергопостачальник має право відключити побутового споживача від електричної мережі.
Забороняється відключення побутових споживачів перед вихідними та святковими днями.
Побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.

== Облік послуг з водопостачання та водовідведення ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків] здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.
Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.

== Порядок обліку теплової енергії ==

У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF за рахунок виконавця.]
У разі звернення споживача до виконавця послуги з централізованого опалення із заявою про надання розстрочки (додаток 4) такий виконавець починаючи з місяця подання зазначеної заяви щомісяця протягом опалювального періоду виставляє до оплати 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення.
Сума неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення виставляється до оплати споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.
Розрахунок та розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої протягом опалювального сезону плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виконавцем такої послуги.
У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.
Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником.
У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.
У разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм) споживання, визначених законодавством.

== Облік послуг з газопостачання ==

Побутові споживачі зобов’язані щомісяця кожного першого числа місяця знімати показання лічильника газу та п'ятого числа місяця надавати їх Оператору ГРМ звернувшись особисто до виконавця таких послуг, за номером телефону, або через особисту веб-сторінку на сайті виконавця.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, а також споживачі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 забезпечують встановлення засобів обліку:]
* для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року;
* для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
* тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

= Припинення користування житлово-комунальними послугами =

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Користування житлово-комунальними послугами] може бути тимчасово припинено у разі:
* проведення планового ремонту;
* виникнення режимів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску енергії та потужності.
Постачальник має право відключити побутового споживача у разі:
* самовільного підключення до мережі;
* розкрадання енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби;
* порушення термінів сплати за спожиту енергію, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;
* несплати за встановлення нового засобу обліку;
* зниження показників якості енергії з вини побутового споживача.
Відновлення постачання послуг побутовому споживачу здійснюється після оплати витрат на повторне підключення, усунення виявлених порушень та/або відшкодування збитків, завданих постачальнику, крім випадку.
У разі відключення об’єкта побутового споживача через заборгованість відновлення постачання енергії здійснюється за рахунок постачальника протягом трьох робочих днів у містах та п’яти робочих днів у сільській місцевості після оплати побутовим споживачем заборгованості.
У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у побутового споживача заборгованості за спожиту енергію.

== Припинення послуг з газопостачання ==

Якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page після дати отримання повідомлення.]
У разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів газопостачання побутовому споживачу не припиняється.
Припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.
У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.
У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України;
Розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку припиняється, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року, для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

= Права та обов'язки споживача та виконавця =

'''Споживач має право:'''

* одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
* одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
* на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
* на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
* на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
* на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
* на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru засобів обліку, що вийшли з ладу.]

'''Споживач зобов'язаний:'''

* укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
* своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
* забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
* за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
* оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
* дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
* дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
* своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

'''Виконавець має право:'''

* розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку, встановленому законодавством;
* пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги;
* брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
* вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
* вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
* отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
* на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

* забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
* здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
* підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
* надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
* своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
* утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
* сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
* вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
* своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами ==

Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.
До осіб які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами належать:
* Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* Ветерани ВВВ;
* Учасники бойових дій;
* Інваліди ВВВ, інваліди Радянської Армії та особи прирівняні до них;
* Учасники війни;
* Сім'ї загиблих (вдова; вдовець) учасника бойових дій, інваліда ВВВ);
* Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, Герої Соціалістичної Праці, удостоєнні цього звання за працю в період ВВВ);
* Реабілітовані особи;
* Діти війни;
* Колишні в’язні концтаборів;
* Колишній малолітній в’язень концтабору, гетто, визнаний інвалідом;
* Служба безпеки України;
* Пенсіонер СБУ;
* Пожежна охорона;
* Непрацездатні особи працівника,який загинув;
* МВС;
* Непрацездатні особи працівника, який загинув;
* Військовослужбовці;
* Вдова (вдівець), діти, батьки загиблого військовослужбовця;
* Інваліди військової служби;
* Педагогічний працівник, який працює в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них;
* Працівник бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них.
* Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
* Особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;
* Судді у відставці або на пенсії;
* Пенсіонери з числа слідчих прокуратури;
* Ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ;
* Ветеран військової служби;
* Ветеран органів МВС, державної пожежної охорони;
* Ветеран СБУ;
* Вдова ветерана військової служби;
* Вдова ветерана органів МВС;
* Вдова ветерана СБУ;
* Багатодітні сім"ї;
* Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ї (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
* Ветерани податкової міліції;
* Вдови (вдівці) ветеранів податкової міліції);
* Ветерани Державної кримінально-виконавчої служби;
* Вдови (вдівці) ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби;
* Ветерани служби цивільного захисту;
* Вдови (вдівці) ветеранів служби цивільного захисту.

= Досудовий порядок вирішення спорів =

'''Оформлення претензій'''

У разі порушення енергопостачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання акта-претензії побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF відхилення показників з надання послуг тощо.]
Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.
У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Акт-претензія побутового споживача подається постачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає побутовому споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.
У разі відмови постачальника провести необхідні заміри параметрів якості енергії побутовий споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості енергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку постачальник повинен відшкодувати витрати побутового споживача.
Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється постачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників постачальника.
Постачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.
Якщо між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди щодо користування житлово-комунальними послугами, їх оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

= Судовий порядок. Підсудність =

Порядок вирішення пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні регулюється цивільним законодавством України
Цивільний позов до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, або за місцезнаходженням споживача. Цивільний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

== Судовий збір ==

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн. 00 коп.).
Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

== Порядок складення позову ==

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог;
* Ціну позову щодо вимог майнового характеру;
* Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
* Перелік документів, що додаються до заяви.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Цивільна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ==

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити цивільний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає рішення іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

== Скасування судового наказу про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами ==

Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:
* найменування суду, в який подається заява;
* ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
* наказ, що оспорюється;
* посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
* посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
У разі пропуску строку на оскарження судового наказу з поважних причин, заявник вказує такі причини у заяві про скасування судового наказу.
Судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.

[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2017-02-17T09:28:06Z

Samir.dadashev:

= Нормативна база =

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Закон України “Про житлово-комунальні послуги”];
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Закон України “Про ринок природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 “Про затвердження Правил постачання природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.1999 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення”];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];

= Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми =

Для реалізації права громадян у сфер використання житлово-комунальними послугами законодавством встановлено порядок звернення громадянами до постачальників таких послуг. У разі прийняття організаціями, які надають житлово-комунальні послуги рішення про відмову або припинення надання таких послуг, особа отримує право вирішити такі питання у досудовому порядку та звернутися до суду для оскарження відповідного рішення.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.]
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

= Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами =

Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договору між споживачем і постачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про надання житлово-комунальних послуг:
- Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;
- Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529;
- Типовий договір про користування електричною енергією затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357;
- Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 938;
- Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.

== Користування електричною енергією ==

Договір про користування електричною енергією розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред’являє оригінали таких [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF документів:]
* паспорта;
* реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта з відміткою відповідного контролюючого органу);
* документа, що підтверджує право власності чи користування на об’єкт споживача або права власності чи користування на земельну ділянку (на період будівництва об’єкта споживача).
Електропостачальник протягом 10 робочих днів з дня подання побутовим споживачем заяви та пакета документів готує у двох примірниках проект договору, підписує та надає його особисто чи надсилає поштою побутовому споживачу або його представнику для ознайомлення та підписання. Побутовий споживач або його представник повертає енергопостачальнику протягом 10 робочих днів один примірник підписаного договору.
У договорі електропостачальник зазначає межу розподілу (розмежування балансової належності електричних мереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін) відповідно до складеного під час приєднання об’єкта споживача відповідного акта, який є додатком до договору.
Під час підготовки проекту договору на об’єкті побутового споживача електропостачальник проводить контрольний огляд вузла обліку (засобу обліку), складає акт про збереження пломб за формою, визначеною у додатку 3 до цих Правил. Акт про збереження пломб є додатком до договору.
У разі використання побутовим споживачем частини електричної енергії на непобутові потреби для забезпечення електроустановок, загальна потужність яких не перевищує 0,6 кВт, встановлення на його об’єкті окремого засобу обліку з метою обліку цих потреб не є обов’язковим. У такому випадку побутовий споживач складає у двох примірниках акт розподілу електричної енергії на побутові та непобутові потреби та надає цей акт електропостачальнику на ознайомлення та підписання.
Електропостачальник не має права в односторонньому порядку змінювати визначений у договорі розподіл електричної енергії на побутові та непобутові потреби без заяви побутового споживача.
У разі виробництва електричної енергії генеруючими установками приватного домогосподарства купівля електропостачальником у побутового споживача виробленої електричної енергії в обсязі, що перевищує місячне споживання такого приватного домогосподарства, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом. Форма примірного договору про купівлю-продаж за “зеленим” тарифом електричної енергії визначена у додатку 5 до цих Правил.
У разі коли об’єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропостачальник укладає договір з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
Обробка персональних даних побутового споживача здійснюється відповідно до вимог [[zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17|Закону України “Про захист персональних даних”]].
У разі розташування об'єктів побутового споживача за різними адресами побутовий споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.
У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.
У разі прийняття рішення про припинення користування електричною енергією побутовий споживач не пізніше ніж за сім робочих днів подає електропостачальнику письмову заяву про розірвання договору, в якій зазначає день припинення електропостачання на об’єкт побутового споживача. У зазначений у заяві день представник електропостачальника разом із побутовим споживачем проводить контрольний огляд вузла обліку та здійснює відключення електроустановок об’єкта побутового споживача від електричних мереж та вживає заходів для запобігання самовільному підключенню.
Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт побутового споживача до електропостачання.

'''Тарифи за користування послугами електропостачання'''

[http://www.zoe.com.ua/%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/ Тарифи на електроенергію для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи за електроенергію для населення у 2017 року складають:
- 71.4 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий до 100 кВт.год. на місяц.);
- 129 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий від 100 до 600 кВт.год. на місяц.);
- 163,8 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий понад 100 кВт.год. на місяц.).

== Користування послугами водопостачання та водовідведення ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Договірні відносини щодо користування] системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання.
Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил.
Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг:
* заяву;
* опитувальний лист за формою згідно з додатком 2;
* ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.
Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
Забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

'''Тарифи за користування послугами з водопостачання'''

[http://www.vodokanal.zp.ua/naselen_tarif Тарифи за користування послугами з водопостачання для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 6,54 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання;
- 7,20 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання холодної води з використанням внутрішньо-будинкових систем;
- 4,56 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення;
- 5,03 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення з використанням внутрішньо-будинкових систем.

== Користування послугами з опалення житлового приміщення ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Рішення про початок та закінчення опалювального сезону] приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

'''Тарифи за користування послугами з опалення житлового приміщення'''

[http://teploseti.zp.ua/ua/prices/history/history_2.php Тарифи за опалення для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи за такі послуги для населення складають:
- 28,44 грн./м2 від площі - без приладів обліку;
- 66,89 грн./м3 з приладами обліку (без рушникосушильника);
- 72,37 грн./м3 з приладами обліку (з рушникосушильником);
- 1218,56 грн./Гкал - з приладами обліку (розраховується у разі встановлення будинкового засобу обліку).

== Користування послугами з газопостачання ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Постачання природного газу] здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору.
Договір постачання повинен містити такі істотні умови:
- обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
- обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
- обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
- порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у заяві-приєднанні постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.
У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.
У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку.

'''Тарифи за користування газу'''

[https://zp.104.ua/ua/services/zaplatiti-za-gaz/tarifi-na-gaz/id/nkrekp-zatverdila-novi-tarifi-na-rozpodil-gazu-21214 Тарифи за постачання газу для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 30,27 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 4,4 м3 (при наявності газової плити та горячого водопостачання);
- 48,84 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 7,1 м3 (при наявності газової плити без горячого водопостачання та нагрівача води);
- 96,31 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 14 м3 (при наявності газової плити та газового водонагрівача).
Вартість 1 м3 складає 6,879 грн.

= Облік використаних житлово-комунальних послуг =

== Облік електричної енергії ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Електроустановки побутового споживача] повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.
Надання побутовому споживачеві замовлених ним послуг з облаштування або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок побутового споживача.
Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.
У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.
Відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.
Під час розрахунку вартості з облаштування вузла обліку електророзподільним підприємством враховуються:
* матеріальні витрати на виконання робіт (надання послуг), до складу яких входить вартість використаної ним власної сировини, матеріалів, виробів (засобів обліку), конструкцій;
* вартість використання машин і механізмів, які застосовуються для виконання цих робіт (послуг);
* вартість прямих витрат, які пов’язані з оплатою праці працівників, що задіяні у виконанні цих робіт (наданні послуг).
Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.
Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися:
* за розрахунковими книжками;
* за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;
* за карткою попередньої оплати.
У разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.
У попередженні про відключення електричної енергії електропостачальник зазначає: останні покази засобу обліку, які були зняті працівниками електропостачальника, суму заборгованості за спожиту електричну енергію, період, за який ця заборгованість виникла, обсяг спожитої електричної енергії у зазначений період (з розбивкою обсягів електричної енергії, спожитої в кожному розрахунковому періоді), тарифи (у тому числі блочні, які діяли у відповідному періоді), дату відключення електроустановок об’єкта споживача від електропостачання у разі несплати цієї заборгованості, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи і дату.
У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання побутовим споживачем попередження енергопостачальник має право відключити побутового споживача від електричної мережі.
Забороняється відключення побутових споживачів перед вихідними та святковими днями.
Побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.

== Облік послуг з водопостачання та водовідведення ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків] здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.
Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.

== Порядок обліку теплової енергії ==

У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF за рахунок виконавця.]
У разі звернення споживача до виконавця послуги з централізованого опалення із заявою про надання розстрочки (додаток 4) такий виконавець починаючи з місяця подання зазначеної заяви щомісяця протягом опалювального періоду виставляє до оплати 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення.
Сума неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення виставляється до оплати споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.
Розрахунок та розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої протягом опалювального сезону плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виконавцем такої послуги.
У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.
Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником.
У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.
У разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм) споживання, визначених законодавством.

== Облік послуг з газопостачання ==

Побутові споживачі зобов’язані щомісяця кожного першого числа місяця знімати показання лічильника газу та п'ятого числа місяця надавати їх Оператору ГРМ звернувшись особисто до виконавця таких послуг, за номером телефону, або через особисту веб-сторінку на сайті виконавця.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, а також споживачі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 забезпечують встановлення засобів обліку:]
* для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року;
* для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
* тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

= Припинення користування житлово-комунальними послугами =

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Користування житлово-комунальними послугами] може бути тимчасово припинено у разі:
* проведення планового ремонту;
* виникнення режимів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску енергії та потужності.
Постачальник має право відключити побутового споживача у разі:
* самовільного підключення до мережі;
* розкрадання енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби;
* порушення термінів сплати за спожиту енергію, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;
* несплати за встановлення нового засобу обліку;
* зниження показників якості енергії з вини побутового споживача.
Відновлення постачання послуг побутовому споживачу здійснюється після оплати витрат на повторне підключення, усунення виявлених порушень та/або відшкодування збитків, завданих постачальнику, крім випадку.
У разі відключення об’єкта побутового споживача через заборгованість відновлення постачання енергії здійснюється за рахунок постачальника протягом трьох робочих днів у містах та п’яти робочих днів у сільській місцевості після оплати побутовим споживачем заборгованості.
У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у побутового споживача заборгованості за спожиту енергію.

== Припинення послуг з газопостачання ==

Якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page після дати отримання повідомлення.]
У разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів газопостачання побутовому споживачу не припиняється.
Припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.
У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.
У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України;
Розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку припиняється, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року, для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

= Права та обов'язки споживача та виконавця =

'''Споживач має право:'''

* одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
* одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
* на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
* на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
* на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
* на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
* на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru засобів обліку, що вийшли з ладу.]

'''Споживач зобов'язаний:'''

* укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
* своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
* забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
* за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
* оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
* дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
* дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
* своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

'''Виконавець має право:'''

* розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку, встановленому законодавством;
* пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги;
* брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
* вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
* вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
* отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
* на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

* забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
* здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
* підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
* надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
* своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
* утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
* сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
* вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
* своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами ==

Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.
До осіб які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами належать:
* Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* Ветерани ВВВ;
* Учасники бойових дій;
* Інваліди ВВВ, інваліди Радянської Армії та особи прирівняні до них;
* Учасники війни;
* Сім'ї загиблих (вдова; вдовець) учасника бойових дій, інваліда ВВВ);
* Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, Герої Соціалістичної Праці, удостоєнні цього звання за працю в період ВВВ);
* Реабілітовані особи;
* Діти війни;
* Колишні в’язні концтаборів;
* Колишній малолітній в’язень концтабору, гетто, визнаний інвалідом;
* Служба безпеки України;
* Пенсіонер СБУ;
* Пожежна охорона;
* Непрацездатні особи працівника,який загинув;
* МВС;
* Непрацездатні особи працівника, який загинув;
* Військовослужбовці;
* Вдова (вдівець), діти, батьки загиблого військовослужбовця;
* Інваліди військової служби;
* Педагогічний працівник, який працює в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них;
* Працівник бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них.
* Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
* Особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;
* Судді у відставці або на пенсії;
* Пенсіонери з числа слідчих прокуратури;
* Ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ;
* Ветеран військової служби;
* Ветеран органів МВС, державної пожежної охорони;
* Ветеран СБУ;
* Вдова ветерана військової служби;
* Вдова ветерана органів МВС;
* Вдова ветерана СБУ;
* Багатодітні сім"ї;
* Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ї (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
* Ветерани податкової міліції;
* Вдови (вдівці) ветеранів податкової міліції);
* Ветерани Державної кримінально-виконавчої служби;
* Вдови (вдівці) ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби;
* Ветерани служби цивільного захисту;
* Вдови (вдівці) ветеранів служби цивільного захисту.

= Досудовий порядок вирішення спорів =

'''Оформлення претензій'''

У разі порушення енергопостачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання акта-претензії побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF відхилення показників з надання послуг тощо.]
Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.
У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Акт-претензія побутового споживача подається постачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає побутовому споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.
У разі відмови постачальника провести необхідні заміри параметрів якості енергії побутовий споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості енергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку постачальник повинен відшкодувати витрати побутового споживача.
Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється постачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників постачальника.
Постачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.
Якщо між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди щодо користування житлово-комунальними послугами, їх оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

= Судовий порядок. Підсудність =

Порядок вирішення пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні регулюється цивільним законодавством України
Цивільний позов до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, або за місцезнаходженням споживача. Цивільний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

== Судовий збір ==

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн. 00 коп.).
Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

== Порядок складення позову ==

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог;
* Ціну позову щодо вимог майнового характеру;
* Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
* Перелік документів, що додаються до заяви.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Цивільна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ==

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити цивільний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає рішення іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

== Скасування судового наказу про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами ==

Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:
* найменування суду, в який подається заява;
* ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
* наказ, що оспорюється;
* посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
* посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
У разі пропуску строку на оскарження судового наказу з поважних причин, заявник вказує такі причини у заяві про скасування судового наказу.
Судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.

[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2017-02-17T09:27:05Z

Samir.dadashev:

= Нормативна база =

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Закон України “Про житлово-комунальні послуги”];
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Закон України “Про ринок природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 “Про затвердження Правил постачання природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.1999 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення”];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];

= Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми =

Для реалізації права громадян у сфер використання житлово-комунальними послугами законодавством встановлено порядок звернення громадянами до постачальників таких послуг. У разі прийняття організаціями, які надають житлово-комунальні послуги рішення про відмову або припинення надання таких послуг, особа отримує право вирішити такі питання у досудовому порядку та звернутися до суду для оскарження відповідного рішення.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.]
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

= Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами =

Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договору між споживачем і постачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про надання житлово-комунальних послуг:
- Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;
- Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529;
- Типовий договір про користування електричною енергією затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357;
- Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 938;
- Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.

== Користування електричною енергією ==

Договір про користування електричною енергією розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред’являє оригінали таких [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF документів:]
* паспорта;
* реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта з відміткою відповідного контролюючого органу);
* документа, що підтверджує право власності чи користування на об’єкт споживача або права власності чи користування на земельну ділянку (на період будівництва об’єкта споживача).
Електропостачальник протягом 10 робочих днів з дня подання побутовим споживачем заяви та пакета документів готує у двох примірниках проект договору, підписує та надає його особисто чи надсилає поштою побутовому споживачу або його представнику для ознайомлення та підписання. Побутовий споживач або його представник повертає енергопостачальнику протягом 10 робочих днів один примірник підписаного договору.
У договорі електропостачальник зазначає межу розподілу (розмежування балансової належності електричних мереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін) відповідно до складеного під час приєднання об’єкта споживача відповідного акта, який є додатком до договору.
Під час підготовки проекту договору на об’єкті побутового споживача електропостачальник проводить контрольний огляд вузла обліку (засобу обліку), складає акт про збереження пломб за формою, визначеною у додатку 3 до цих Правил. Акт про збереження пломб є додатком до договору.
У разі використання побутовим споживачем частини електричної енергії на непобутові потреби для забезпечення електроустановок, загальна потужність яких не перевищує 0,6 кВт, встановлення на його об’єкті окремого засобу обліку з метою обліку цих потреб не є обов’язковим. У такому випадку побутовий споживач складає у двох примірниках акт розподілу електричної енергії на побутові та непобутові потреби та надає цей акт електропостачальнику на ознайомлення та підписання.
Електропостачальник не має права в односторонньому порядку змінювати визначений у договорі розподіл електричної енергії на побутові та непобутові потреби без заяви побутового споживача.
У разі виробництва електричної енергії генеруючими установками приватного домогосподарства купівля електропостачальником у побутового споживача виробленої електричної енергії в обсязі, що перевищує місячне споживання такого приватного домогосподарства, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом. Форма примірного договору про купівлю-продаж за “зеленим” тарифом електричної енергії визначена у додатку 5 до цих Правил.
У разі коли об’єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропостачальник укладає договір з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
Обробка персональних даних побутового споживача здійснюється відповідно до вимог [[zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17|Закону України “Про захист персональних даних”]].
У разі розташування об'єктів побутового споживача за різними адресами побутовий споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.
У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.
У разі прийняття рішення про припинення користування електричною енергією побутовий споживач не пізніше ніж за сім робочих днів подає електропостачальнику письмову заяву про розірвання договору, в якій зазначає день припинення електропостачання на об’єкт побутового споживача. У зазначений у заяві день представник електропостачальника разом із побутовим споживачем проводить контрольний огляд вузла обліку та здійснює відключення електроустановок об’єкта побутового споживача від електричних мереж та вживає заходів для запобігання самовільному підключенню.
Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт побутового споживача до електропостачання.

'''Тарифи за користування послугами електропостачання'''

[http://www.zoe.com.ua/%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/ Тарифи на електроенергію для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи за електроенергію для населення у 2017 року складають:
- 71.4 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий до 100 кВт.год. на місяц.);
- 129 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий від 100 до 600 кВт.год. на місяц.);
- 163,8 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий понад 100 кВт.год. на місяц.).

== Користування послугами водопостачання та водовідведення ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Договірні відносини щодо користування] системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання.
Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил.
Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг:
* заяву;
* опитувальний лист за формою згідно з додатком 2;
* ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.
Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
Забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

'''Тарифи за користування послугами з водопостачання'''

[http://www.vodokanal.zp.ua/naselen_tarif Тарифи за користування послугами з водопостачання для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 6,54 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання;
- 7,20 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання холодної води з використанням внутрішньо-будинкових систем;
- 4,56 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення;
- 5,03 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення з використанням внутрішньо-будинкових систем.

== Користування послугами з опалення житлового приміщення ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Рішення про початок та закінчення опалювального сезону] приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

'''Тарифи за користування послугами з опалення житлового приміщення'''

[http://teploseti.zp.ua/ua/prices/history/history_2.php Тарифи за опалення для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи за такі послуги для населення складають:
- 28,44 грн./м2 від площі - без приладів обліку;
- 66,89 грн./м3 з приладами обліку (без рушникосушильника);
- 72,37 грн./м3 з приладами обліку (з рушникосушильником);
- 1218,56 грн./Гкал - з приладами обліку (розраховується у разі встановлення будинкового засобу обліку).

== Користування послугами з газопостачання ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Постачання природного газу] здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору.
Договір постачання повинен містити такі істотні умови:
- обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
- обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
- обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
- порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у заяві-приєднанні постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.
У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.
У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку.

'''Тарифи за користування газу'''

[https://zp.104.ua/ua/services/zaplatiti-za-gaz/tarifi-na-gaz/id/nkrekp-zatverdila-novi-tarifi-na-rozpodil-gazu-21214 Тарифи за постачання газу для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 30,27 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 4,4 м3 (при наявності газової плити та горячого водопостачання);
- 48,84 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 7,1 м3 (при наявності газової плити без горячого водопостачання та нагрівача води);
- 96,31 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 14 м3 (при наявності газової плити та газового водонагрівача).
Вартість 1 м3 складає 6,879 грн.

= Облік використаних житлово-комунальних послуг =

== Облік електричної енергії ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Електроустановки побутового споживача] повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.
Надання побутовому споживачеві замовлених ним послуг з облаштування або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок побутового споживача.
Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.
У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.
Відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.
Під час розрахунку вартості з облаштування вузла обліку електророзподільним підприємством враховуються:
* матеріальні витрати на виконання робіт (надання послуг), до складу яких входить вартість використаної ним власної сировини, матеріалів, виробів (засобів обліку), конструкцій;
* вартість використання машин і механізмів, які застосовуються для виконання цих робіт (послуг);
* вартість прямих витрат, які пов’язані з оплатою праці працівників, що задіяні у виконанні цих робіт (наданні послуг).
Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.
Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися:
* за розрахунковими книжками;
* за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;
* за карткою попередньої оплати.
У разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.
У попередженні про відключення електричної енергії електропостачальник зазначає: останні покази засобу обліку, які були зняті працівниками електропостачальника, суму заборгованості за спожиту електричну енергію, період, за який ця заборгованість виникла, обсяг спожитої електричної енергії у зазначений період (з розбивкою обсягів електричної енергії, спожитої в кожному розрахунковому періоді), тарифи (у тому числі блочні, які діяли у відповідному періоді), дату відключення електроустановок об’єкта споживача від електропостачання у разі несплати цієї заборгованості, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи і дату.
У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання побутовим споживачем попередження енергопостачальник має право відключити побутового споживача від електричної мережі.
Забороняється відключення побутових споживачів перед вихідними та святковими днями.
Побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.

== Облік послуг з водопостачання та водовідведення ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків] здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.
Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.

== Порядок обліку теплової енергії ==

У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF за рахунок виконавця.]
У разі звернення споживача до виконавця послуги з централізованого опалення із заявою про надання розстрочки (додаток 4) такий виконавець починаючи з місяця подання зазначеної заяви щомісяця протягом опалювального періоду виставляє до оплати 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення.
Сума неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення виставляється до оплати споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.
Розрахунок та розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої протягом опалювального сезону плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виконавцем такої послуги.
У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.
Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником.
У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.
У разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм) споживання, визначених законодавством.

== Облік послуг з газопостачання ==

Побутові споживачі зобов’язані щомісяця кожного першого числа місяця знімати показання лічильника газу та п'ятого числа місяця надавати їх Оператору ГРМ звернувшись особисто до виконавця таких послуг, за номером телефону, або через особисту веб-сторінку на сайті виконавця.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, а також споживачі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 забезпечують встановлення засобів обліку:]
* для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року;
* для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
* тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

= Припинення користування житлово-комунальними послугами =

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Користування житлово-комунальними послугами] може бути тимчасово припинено у разі:
* проведення планового ремонту;
* виникнення режимів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску енергії та потужності.
Постачальник має право відключити побутового споживача у разі:
* самовільного підключення до мережі;
* розкрадання енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби;
* порушення термінів сплати за спожиту енергію, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;
* несплати за встановлення нового засобу обліку;
* зниження показників якості енергії з вини побутового споживача.
Відновлення постачання послуг побутовому споживачу здійснюється після оплати витрат на повторне підключення, усунення виявлених порушень та/або відшкодування збитків, завданих постачальнику, крім випадку.
У разі відключення об’єкта побутового споживача через заборгованість відновлення постачання енергії здійснюється за рахунок постачальника протягом трьох робочих днів у містах та п’яти робочих днів у сільській місцевості після оплати побутовим споживачем заборгованості.
У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у побутового споживача заборгованості за спожиту енергію.

== Припинення послуг з газопостачання ==

Якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page після дати отримання повідомлення.]
У разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів газопостачання побутовому споживачу не припиняється.
Припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.
У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.
У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України;
Розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку припиняється, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року, для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

= Права та обов'язки споживача та виконавця =

'''Споживач має право:'''

* одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
* одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
* на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
* на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
* на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
* на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
* на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru засобів обліку, що вийшли з ладу.]

'''Споживач зобов'язаний:'''

* укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
* своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
* забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
* за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
* оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
* дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
* дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
* своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

'''Виконавець має право:'''

* розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку, встановленому законодавством;
* пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги;
* брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
* вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
* вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
* отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
* на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

* забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
* здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
* підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
* надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
* своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
* утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
* сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
* вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
* своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами ==

Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.
До осіб які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами належать:
* Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* Ветерани ВВВ;
* Учасники бойових дій;
* Інваліди ВВВ, інваліди Радянської Армії та особи прирівняні до них;
* Учасники війни;
* Сім'ї загиблих (вдова; вдовець) учасника бойових дій, інваліда ВВВ);
* Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, Герої Соціалістичної Праці, удостоєнні цього звання за працю в період ВВВ);
* Реабілітовані особи;
* Діти війни;
* Колишні в’язні концтаборів;
* Колишній малолітній в’язень концтабору, гетто, визнаний інвалідом;
* Служба безпеки України;
* Пенсіонер СБУ;
* Пожежна охорона;
* Непрацездатні особи працівника,який загинув;
* МВС;
* Непрацездатні особи працівника, який загинув;
* Військовослужбовці;
* Вдова (вдівець), діти, батьки загиблого військовослужбовця;
* Інваліди військової служби;
* Педагогічний працівник, який працює в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них;
* Працівник бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них.
* Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
* Особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;
* Судді у відставці або на пенсії;
* Пенсіонери з числа слідчих прокуратури;
* Ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ;
* Ветеран військової служби;
* Ветеран органів МВС, державної пожежної охорони;
* Ветеран СБУ;
* Вдова ветерана військової служби;
* Вдова ветерана органів МВС;
* Вдова ветерана СБУ;
* Багатодітні сім"ї;
* Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ї (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
* Ветерани податкової міліції;
* Вдови (вдівці) ветеранів податкової міліції);
* Ветерани Державної кримінально-виконавчої служби;
* Вдови (вдівці) ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби;
* Ветерани служби цивільного захисту;
* Вдови (вдівці) ветеранів служби цивільного захисту.

= Досудовий порядок вирішення спорів =

'''Оформлення претензій'''

У разі порушення енергопостачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання акта-претензії побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF відхилення показників з надання послуг тощо.]
Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.
У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Акт-претензія побутового споживача подається постачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає побутовому споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.
У разі відмови постачальника провести необхідні заміри параметрів якості енергії побутовий споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості енергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку постачальник повинен відшкодувати витрати побутового споживача.
Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється постачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників постачальника.
Постачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.
Якщо між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди щодо користування житлово-комунальними послугами, їх оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

= Судовий порядок. Підсудність =

Порядок вирішення пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні регулюється цивільним законодавством України
Цивільний позов до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, або за місцезнаходженням споживача. Цивільний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

== Судовий збір ==

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн. 00 коп.).
Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

== Порядок складення позову ==

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог;
* Ціну позову щодо вимог майнового характеру;
* Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
* Перелік документів, що додаються до заяви.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Цивільна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ==

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити цивільний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає рішення іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

== Скасування судового наказу про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами ==

Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:
* найменування суду, в який подається заява;
* ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
* наказ, що оспорюється;
* посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
* посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
У разі пропуску строку на оскарження судового наказу з поважних причин, заявник вказує такі причини у заяві про скасування судового наказу.
Судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2017-02-17T09:06:10Z

Samir.dadashev:

= Нормативна база =

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Закон України “Про житлово-комунальні послуги”];
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Закон України “Про ринок природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 “Про затвердження Правил постачання природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.1999 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення”];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];

= Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми =

Для реалізації права громадян у сфер використання житлово-комунальними послугами законодавством встановлено порядок звернення громадянами до постачальників таких послуг. У разі прийняття організаціями, які надають житлово-комунальні послуги рішення про відмову або припинення надання таких послуг, особа отримує право вирішити такі питання у досудовому порядку та звернутися до суду для оскарження відповідного рішення.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.]
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

= Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами =

Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договору між споживачем і постачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про надання житлово-комунальних послуг:
- Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;
- Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529;
- Типовий договір про користування електричною енергією затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357;
- Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 938;
- Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.

== Користування електричною енергією ==

Договір про користування електричною енергією розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред’являє оригінали таких [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF документів:]
* паспорта;
* реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта з відміткою відповідного контролюючого органу);
* документа, що підтверджує право власності чи користування на об’єкт споживача або права власності чи користування на земельну ділянку (на період будівництва об’єкта споживача).
Електропостачальник протягом 10 робочих днів з дня подання побутовим споживачем заяви та пакета документів готує у двох примірниках проект договору, підписує та надає його особисто чи надсилає поштою побутовому споживачу або його представнику для ознайомлення та підписання. Побутовий споживач або його представник повертає енергопостачальнику протягом 10 робочих днів один примірник підписаного договору.
У договорі електропостачальник зазначає межу розподілу (розмежування балансової належності електричних мереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін) відповідно до складеного під час приєднання об’єкта споживача відповідного акта, який є додатком до договору.
Під час підготовки проекту договору на об’єкті побутового споживача електропостачальник проводить контрольний огляд вузла обліку (засобу обліку), складає акт про збереження пломб за формою, визначеною у додатку 3 до цих Правил. Акт про збереження пломб є додатком до договору.
У разі використання побутовим споживачем частини електричної енергії на непобутові потреби для забезпечення електроустановок, загальна потужність яких не перевищує 0,6 кВт, встановлення на його об’єкті окремого засобу обліку з метою обліку цих потреб не є обов’язковим. У такому випадку побутовий споживач складає у двох примірниках акт розподілу електричної енергії на побутові та непобутові потреби та надає цей акт електропостачальнику на ознайомлення та підписання.
Електропостачальник не має права в односторонньому порядку змінювати визначений у договорі розподіл електричної енергії на побутові та непобутові потреби без заяви побутового споживача.
У разі виробництва електричної енергії генеруючими установками приватного домогосподарства купівля електропостачальником у побутового споживача виробленої електричної енергії в обсязі, що перевищує місячне споживання такого приватного домогосподарства, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом. Форма примірного договору про купівлю-продаж за “зеленим” тарифом електричної енергії визначена у додатку 5 до цих Правил.
У разі коли об’єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропостачальник укладає договір з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
Обробка персональних даних побутового споживача здійснюється відповідно до вимог [[zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17|Закону України “Про захист персональних даних”]].
У разі розташування об'єктів побутового споживача за різними адресами побутовий споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.
У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.
У разі прийняття рішення про припинення користування електричною енергією побутовий споживач не пізніше ніж за сім робочих днів подає електропостачальнику письмову заяву про розірвання договору, в якій зазначає день припинення електропостачання на об’єкт побутового споживача. У зазначений у заяві день представник електропостачальника разом із побутовим споживачем проводить контрольний огляд вузла обліку та здійснює відключення електроустановок об’єкта побутового споживача від електричних мереж та вживає заходів для запобігання самовільному підключенню.
Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт побутового споживача до електропостачання.

'''Тарифи за користування послугами електропостачання'''

[http://www.zoe.com.ua/%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/ Тарифи на електроенергію для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи за електроенергію для населення у 2017 року складають:
- 71.4 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий до 100 кВт.год. на місяц.);
- 129 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий від 100 до 600 кВт.год. на місяц.);
- 163,8 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий понад 100 кВт.год. на місяц.).

== Користування послугами водопостачання та водовідведення ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Договірні відносини щодо користування] системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання.
Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил.
Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг:
* заяву;
* опитувальний лист за формою згідно з додатком 2;
* ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.
Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
Забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

'''Тарифи за користування послугами з водопостачання'''

[http://www.vodokanal.zp.ua/naselen_tarif Тарифи за користування послугами з водопостачання для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 6,54 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання;
- 7,20 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання холодної води з використанням внутрішньо-будинкових систем;
- 4,56 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення;
- 5,03 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення з використанням внутрішньо-будинкових систем.

== Користування послугами з опалення житлового приміщення ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Рішення про початок та закінчення опалювального сезону] приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

'''Тарифи за користування послугами з опалення житлового приміщення'''

[http://teploseti.zp.ua/ua/prices/history/history_2.php Тарифи за опалення для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи за такі послуги для населення складають:
- 28,44 грн./м2 від площі - без приладів обліку;
- 66,89 грн./м3 з приладами обліку (без рушникосушильника);
- 72,37 грн./м3 з приладами обліку (з рушникосушильником);
- 1218,56 грн./Гкал - з приладами обліку (розраховується у разі встановлення будинкового засобу обліку).

== Користування послугами з газопостачання ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Постачання природного газу] здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору.
Договір постачання повинен містити такі істотні умови:
- обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
- обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
- обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
- порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у заяві-приєднанні постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.
У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.
У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку.

'''Тарифи за користування газу'''

[https://zp.104.ua/ua/services/zaplatiti-za-gaz/tarifi-na-gaz/id/nkrekp-zatverdila-novi-tarifi-na-rozpodil-gazu-21214 Тарифи за постачання газу для населення] встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 30,27 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 4,4 м3 (при наявності газової плити та горячого водопостачання);
- 48,84 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 7,1 м3 (при наявності газової плити без горячого водопостачання та нагрівача води);
- 96,31 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 14 м3 (при наявності газової плити та газового водонагрівача).
Вартість 1 м3 складає 6,879 грн.

= Облік використаних житлово-комунальних послуг =

== Облік електричної енергії ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Електроустановки побутового споживача] повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.
Надання побутовому споживачеві замовлених ним послуг з облаштування або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок побутового споживача.
Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.
У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.
Відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.
Під час розрахунку вартості з облаштування вузла обліку електророзподільним підприємством враховуються:
* матеріальні витрати на виконання робіт (надання послуг), до складу яких входить вартість використаної ним власної сировини, матеріалів, виробів (засобів обліку), конструкцій;
* вартість використання машин і механізмів, які застосовуються для виконання цих робіт (послуг);
* вартість прямих витрат, які пов’язані з оплатою праці працівників, що задіяні у виконанні цих робіт (наданні послуг).
Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.
Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися:
* за розрахунковими книжками;
* за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;
* за карткою попередньої оплати.
У разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.
У попередженні про відключення електричної енергії електропостачальник зазначає: останні покази засобу обліку, які були зняті працівниками електропостачальника, суму заборгованості за спожиту електричну енергію, період, за який ця заборгованість виникла, обсяг спожитої електричної енергії у зазначений період (з розбивкою обсягів електричної енергії, спожитої в кожному розрахунковому періоді), тарифи (у тому числі блочні, які діяли у відповідному періоді), дату відключення електроустановок об’єкта споживача від електропостачання у разі несплати цієї заборгованості, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи і дату.
У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання побутовим споживачем попередження енергопостачальник має право відключити побутового споживача від електричної мережі.
Забороняється відключення побутових споживачів перед вихідними та святковими днями.
Побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.

== Облік послуг з водопостачання та водовідведення ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків] здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.
Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.

== Порядок обліку теплової енергії ==

У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF за рахунок виконавця.]
У разі звернення споживача до виконавця послуги з централізованого опалення із заявою про надання розстрочки (додаток 4) такий виконавець починаючи з місяця подання зазначеної заяви щомісяця протягом опалювального періоду виставляє до оплати 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення.
Сума неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення виставляється до оплати споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.
Розрахунок та розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої протягом опалювального сезону плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виконавцем такої послуги.
У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.
Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником.
У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.
У разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм) споживання, визначених законодавством.

== Облік послуг з газопостачання ==

Побутові споживачі зобов’язані щомісяця кожного першого числа місяця знімати показання лічильника газу та п'ятого числа місяця надавати їх Оператору ГРМ звернувшись особисто до виконавця таких послуг, за номером телефону, або через особисту веб-сторінку на сайті виконавця.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, а також споживачі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 забезпечують встановлення засобів обліку:]
* для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року;
* для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
* тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

= Припинення користування житлово-комунальними послугами =

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Користування житлово-комунальними послугами] може бути тимчасово припинено у разі:
* проведення планового ремонту;
* виникнення режимів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску енергії та потужності.
Постачальник має право відключити побутового споживача у разі:
* самовільного підключення до мережі;
* розкрадання енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби;
* порушення термінів сплати за спожиту енергію, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;
* несплати за встановлення нового засобу обліку;
* зниження показників якості енергії з вини побутового споживача.
Відновлення постачання послуг побутовому споживачу здійснюється після оплати витрат на повторне підключення, усунення виявлених порушень та/або відшкодування збитків, завданих постачальнику, крім випадку.
У разі відключення об’єкта побутового споживача через заборгованість відновлення постачання енергії здійснюється за рахунок постачальника протягом трьох робочих днів у містах та п’яти робочих днів у сільській місцевості після оплати побутовим споживачем заборгованості.
У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у побутового споживача заборгованості за спожиту енергію.

== Припинення послуг з газопостачання ==

Якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page після дати отримання повідомлення.]
У разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів газопостачання побутовому споживачу не припиняється.
Припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.
У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.
У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України;
Розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку припиняється, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року, для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

= Права та обов'язки споживача та виконавця =

'''Споживач має право:'''

* одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
* одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
* на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
* на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
* на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
* на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
* на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru засобів обліку, що вийшли з ладу.]

'''Споживач зобов'язаний:'''

* укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
* своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
* забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
* за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
* оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
* дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
* дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
* своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

'''Виконавець має право:'''

* розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку, встановленому законодавством;
* пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги;
* брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
* вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
* вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
* отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
* на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

* забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
* здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
* підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
* надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
* своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
* утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
* сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
* вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
* своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами ==

Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.
До осіб які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами належать:
* Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* Ветерани ВВВ;
* Учасники бойових дій;
* Інваліди ВВВ, інваліди Радянської Армії та особи прирівняні до них;
* Учасники війни;
* Сім'ї загиблих (вдова; вдовець) учасника бойових дій, інваліда ВВВ);
* Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, Герої Соціалістичної Праці, удостоєнні цього звання за працю в період ВВВ);
* Реабілітовані особи;
* Діти війни;
* Колишні в’язні концтаборів;
* Колишній малолітній в’язень концтабору, гетто, визнаний інвалідом;
* Служба безпеки України;
* Пенсіонер СБУ;
* Пожежна охорона;
* Непрацездатні особи працівника,який загинув;
* МВС;
* Непрацездатні особи працівника, який загинув;
* Військовослужбовці;
* Вдова (вдівець), діти, батьки загиблого військовослужбовця;
* Інваліди військової служби;
* Педагогічний працівник, який працює в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них;
* Працівник бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них.
* Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
* Особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;
* Судді у відставці або на пенсії;
* Пенсіонери з числа слідчих прокуратури;
* Ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ;
* Ветеран військової служби;
* Ветеран органів МВС, державної пожежної охорони;
* Ветеран СБУ;
* Вдова ветерана військової служби;
* Вдова ветерана органів МВС;
* Вдова ветерана СБУ;
* Багатодітні сім"ї;
* Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ї (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
* Ветерани податкової міліції;
* Вдови (вдівці) ветеранів податкової міліції);
* Ветерани Державної кримінально-виконавчої служби;
* Вдови (вдівці) ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби;
* Ветерани служби цивільного захисту;
* Вдови (вдівці) ветеранів служби цивільного захисту.

= Досудовий порядок вирішення спорів =

'''Оформлення претензій'''

У разі порушення енергопостачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання акта-претензії побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF відхилення показників з надання послуг тощо.]
Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.
У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Акт-претензія побутового споживача подається постачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає побутовому споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.
У разі відмови постачальника провести необхідні заміри параметрів якості енергії побутовий споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості енергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку постачальник повинен відшкодувати витрати побутового споживача.
Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється постачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників постачальника.
Постачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.
Якщо між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди щодо користування житлово-комунальними послугами, їх оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

= Судовий порядок. Підсудність =

Порядок вирішення пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні регулюється цивільним законодавством України
Цивільний позов до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, або за місцезнаходженням споживача. Цивільний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

== Судовий збір ==

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн. 00 коп.).
Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

== Порядок складення позову ==

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог;
* Ціну позову щодо вимог майнового характеру;
* Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
* Перелік документів, що додаються до заяви.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Цивільна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ==

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити цивільний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає рішення іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

== Скасування судового наказу про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами ==

Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:
* найменування суду, в який подається заява;
* ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
* наказ, що оспорюється;
* посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
* посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
У разі пропуску строку на оскарження судового наказу з поважних причин, заявник вказує такі причини у заяві про скасування судового наказу.
Судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2017-02-17T08:47:12Z

Samir.dadashev:

= Нормативна база =

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Закон України “Про житлово-комунальні послуги”];
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Закон України “Про ринок природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 “Про затвердження Правил постачання природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.1999 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення”];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];

= Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми =

Для реалізації права громадян у сфер використання житлово-комунальними послугами законодавством встановлено порядок звернення громадянами до постачальників таких послуг. У разі прийняття організаціями, які надають житлово-комунальні послуги рішення про відмову або припинення надання таких послуг, особа отримує право вирішити такі питання у досудовому порядку та звернутися до суду для оскарження відповідного рішення.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.]
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

= Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами =

Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договору між споживачем і постачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про надання житлово-комунальних послуг:
- Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;
- Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529;
- Типовий договір про користування електричною енергією затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357;
- Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 938;
- Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.

== Користування електричною енергією ==

(Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF)

Договір про користування електричною енергією розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред’являє оригінали таких документів:
- паспорта;
- реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта з відміткою відповідного контролюючого органу);
- документа, що підтверджує право власності чи користування на об’єкт споживача або права власності чи користування на земельну ділянку (на період будівництва об’єкта споживача).
Електропостачальник протягом 10 робочих днів з дня подання побутовим споживачем заяви та пакета документів готує у двох примірниках проект договору, підписує та надає його особисто чи надсилає поштою побутовому споживачу або його представнику для ознайомлення та підписання. Побутовий споживач або його представник повертає енергопостачальнику протягом 10 робочих днів один примірник підписаного договору.
У договорі електропостачальник зазначає межу розподілу (розмежування балансової належності електричних мереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін) відповідно до складеного під час приєднання об’єкта споживача відповідного акта, який є додатком до договору.
Під час підготовки проекту договору на об’єкті побутового споживача електропостачальник проводить контрольний огляд вузла обліку (засобу обліку), складає акт про збереження пломб за формою, визначеною у додатку 3 до цих Правил. Акт про збереження пломб є додатком до договору.
У разі використання побутовим споживачем частини електричної енергії на непобутові потреби для забезпечення електроустановок, загальна потужність яких не перевищує 0,6 кВт, встановлення на його об’єкті окремого засобу обліку з метою обліку цих потреб не є обов’язковим. У такому випадку побутовий споживач складає у двох примірниках акт розподілу електричної енергії на побутові та непобутові потреби та надає цей акт електропостачальнику на ознайомлення та підписання.
Електропостачальник не має права в односторонньому порядку змінювати визначений у договорі розподіл електричної енергії на побутові та непобутові потреби без заяви побутового споживача.
У разі виробництва електричної енергії генеруючими установками приватного домогосподарства купівля електропостачальником у побутового споживача виробленої електричної енергії в обсязі, що перевищує місячне споживання такого приватного домогосподарства, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом. Форма примірного договору про купівлю-продаж за “зеленим” тарифом електричної енергії визначена у додатку 5 до цих Правил.
У разі коли об’єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропостачальник укладає договір з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
Обробка персональних даних побутового споживача здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
У разі розташування об'єктів побутового споживача за різними адресами побутовий споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.
У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.
У разі прийняття рішення про припинення користування електричною енергією побутовий споживач не пізніше ніж за сім робочих днів подає електропостачальнику письмову заяву про розірвання договору, в якій зазначає день припинення електропостачання на об’єкт побутового споживача. У зазначений у заяві день представник електропостачальника разом із побутовим споживачем проводить контрольний огляд вузла обліку та здійснює відключення електроустановок об’єкта побутового споживача від електричних мереж та вживає заходів для запобігання самовільному підключенню.
Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт побутового споживача до електропостачання.

'''Тарифи за користування послугами електропостачання'''

Тарифи на електроенергію для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи за електроенергію для населення у 2017 року складають:
- 71.4 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий до 100 кВт.год. на місяц.);
- 129 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий від 100 до 600 кВт.год. на місяц.);
- 163,8 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий понад 100 кВт.год. на місяц.).
(http://www.zoe.com.ua/%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/)

== Користування послугами водопостачання та водовідведення ==
Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08)

Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання.
Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил.
Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг:
- заяву;
- опитувальний лист за формою згідно з додатком 2;
- ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.
Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
Забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

'''Тарифи за користування послугами з водопостачання'''

Тарифи за користування послугами з водопостачання для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 6,54 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання;
- 7,20 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання холодної води з використанням внутрішньо-будинкових систем;
- 4,56 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення;
- 5,03 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення з використанням внутрішньо-будинкових систем.
(http://www.vodokanal.zp.ua/naselen_tarif)

== Користування послугами з опалення житлового приміщення ==

(Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF))

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

'''Тарифи за користування послугами з опалення житлового приміщення'''

Тарифи за опалення для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи за такі послуги для населення складають:
- 28,44 грн./м2 від площі - без приладів обліку;
- 66,89 грн./м3 з приладами обліку (без рушникосушильника);
- 72,37 грн./м3 з приладами обліку (з рушникосушильником);
- 1218,56 грн./Гкал - з приладами обліку (розраховується у разі встановлення будинкового засобу обліку).

(http://teploseti.zp.ua/ua/prices/history/history_2.php)

== Користування послугами з газопостачання ==

(Закон України “Про ринок природного газу” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2))

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору.
Договір постачання повинен містити такі істотні умови:
- обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
- обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
- обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
- порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у заяві-приєднанні постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.
У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.
У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку.

'''Тарифи за користування газу'''

Тарифи за постачання газу для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 30,27 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 4,4 м3 (при наявності газової плити та горячого водопостачання);
- 48,84 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 7,1 м3 (при наявності газової плити без горячого водопостачання та нагрівача води);
- 96,31 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 14 м3 (при наявності газової плити та газового водонагрівача).
Вартість 1 м3 складає 6,879 грн.

(https://zp.104.ua/ua/services/zaplatiti-za-gaz/tarifi-na-gaz/id/nkrekp-zatverdila-novi-tarifi-na-rozpodil-gazu-21214)

= Облік використаних житлово-комунальних послуг =

== Облік електричної енергії ==

Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF)

Електроустановки побутового споживача повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.
Надання побутовому споживачеві замовлених ним послуг з облаштування або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок побутового споживача.
Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.
У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.
Відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.
Під час розрахунку вартості з облаштування вузла обліку електророзподільним підприємством враховуються:
- матеріальні витрати на виконання робіт (надання послуг), до складу яких входить вартість використаної ним власної сировини, матеріалів, виробів (засобів обліку), конструкцій;
- вартість використання машин і механізмів, які застосовуються для виконання цих робіт (послуг);
- вартість прямих витрат, які пов’язані з оплатою праці працівників, що задіяні у виконанні цих робіт (наданні послуг).
Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.
Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися:
- за розрахунковими книжками;
- за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;
- за карткою попередньої оплати.
У разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.
У попередженні про відключення електричної енергії електропостачальник зазначає: останні покази засобу обліку, які були зняті працівниками електропостачальника, суму заборгованості за спожиту електричну енергію, період, за який ця заборгованість виникла, обсяг спожитої електричної енергії у зазначений період (з розбивкою обсягів електричної енергії, спожитої в кожному розрахунковому періоді), тарифи (у тому числі блочні, які діяли у відповідному періоді), дату відключення електроустановок об’єкта споживача від електропостачання у разі несплати цієї заборгованості, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи і дату.
У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання побутовим споживачем попередження енергопостачальник має право відключити побутового споживача від електричної мережі.
Забороняється відключення побутових споживачів перед вихідними та святковими днями.
Побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.

== Облік послуг з водопостачання та водовідведення ==

Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08)

Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.
Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.

== Порядок обліку теплової енергії ==

(Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF))

У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
У разі звернення споживача до виконавця послуги з централізованого опалення із заявою про надання розстрочки (додаток 4) такий виконавець починаючи з місяця подання зазначеної заяви щомісяця протягом опалювального періоду виставляє до оплати 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення.
Сума неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення виставляється до оплати споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.
Розрахунок та розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої протягом опалювального сезону плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виконавцем такої послуги.
У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.
Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником.
У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.
У разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм) споживання, визначених законодавством.

== Облік послуг з газопостачання ==

Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17)

Побутові споживачі зобов’язані щомісяця кожного першого числа місяця знімати показання лічильника газу та п'ятого числа місяця надавати їх Оператору ГРМ звернувшись особисто до виконавця таких послуг, за номером телефону, або через особисту веб-сторінку на сайті виконавця.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, а також споживачі забезпечують встановлення засобів обліку:
- для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня
2012 року;
- для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
- тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

= Припинення користування житлово-комунальними послугами =

((Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF))

Користування житлово-комунальними послугами може бути тимчасово припинено у разі:
- проведення планового ремонту;
- виникнення режимів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску енергії та потужності.
Постачальник має право відключити побутового споживача у разі:
- самовільного підключення до мережі;
- розкрадання енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби;
- порушення термінів сплати за спожиту енергію, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;
- несплати за встановлення нового засобу обліку;
- зниження показників якості енергії з вини побутового споживача.
Відновлення постачання послуг побутовому споживачу здійснюється після оплати витрат на повторне підключення, усунення виявлених порушень та/або відшкодування збитків, завданих постачальнику, крім випадку.
У разі відключення об’єкта побутового споживача через заборгованість відновлення постачання енергії здійснюється за рахунок постачальника протягом трьох робочих днів у містах та п’яти робочих днів у сільській місцевості після оплати побутовим споживачем заборгованості.
У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у побутового споживача заборгованості за спожиту енергію.

== Припинення послуг з газопостачання ==

(Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 “Про затвердження Правил постачання природного газу” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page))

Якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.
У разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів газопостачання побутовому споживачу не припиняється.
Припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.
У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.
У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України;
Розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку припиняється, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року, для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

= Права та обов'язки споживача та виконавця =

(Закон України “Про житлово-комунальні послуги” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru))

'''Споживач має право:'''

- одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
- одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
- на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
- на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
- на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
- на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
- на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

'''Споживач зобов'язаний:'''

- укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
- своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
- забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
- за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
- оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
- дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
- дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
- своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
- у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

'''Виконавець має право:'''

- розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку, встановленому законодавством;
- пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги;
- брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
- вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
- вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
- отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
- на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

- забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
- здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
- підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
- надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
- своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
- розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
- утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
- сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
- вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
- своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами ==

Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.
До осіб які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами належать:
* Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* Ветерани ВВВ;
* Учасники бойових дій;
* Інваліди ВВВ, інваліди Радянської Армії та особи прирівняні до них;
* Учасники війни;
* Сім'ї загиблих (вдова; вдовець) учасника бойових дій, інваліда ВВВ);
* Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, Герої Соціалістичної Праці, удостоєнні цього звання за працю в період ВВВ);
* Реабілітовані особи;
* Діти війни;
* Колишні в’язні концтаборів;
* Колишній малолітній в’язень концтабору, гетто, визнаний інвалідом;
* Служба безпеки України;
* Пенсіонер СБУ;
* Пожежна охорона;
* Непрацездатні особи працівника,який загинув;
* МВС;
* Непрацездатні особи працівника, який загинув;
* Військовослужбовці;
* Вдова (вдівець), діти, батьки загиблого військовослужбовця;
* Інваліди військової служби;
* Педагогічний працівник, який працює в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них;
* Працівник бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них.
* Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
* Особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;
* Судді у відставці або на пенсії;
* Пенсіонери з числа слідчих прокуратури;
* Ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ;
* Ветеран військової служби;
* Ветеран органів МВС, державної пожежної охорони;
* Ветеран СБУ;
* Вдова ветерана військової служби;
* Вдова ветерана органів МВС;
* Вдова ветерана СБУ;
* Багатодітні сім"ї;
* Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ї (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
* Ветерани податкової міліції;
* Вдови (вдівці) ветеранів податкової міліції);
* Ветерани Державної кримінально-виконавчої служби;
* Вдови (вдівці) ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби;
* Ветерани служби цивільного захисту;
* Вдови (вдівці) ветеранів служби цивільного захисту.

= Досудовий порядок вирішення спорів =

'''Оформлення претензій'''

((Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF))

У разі порушення енергопостачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання акта-претензії побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо.
Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.
У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Акт-претензія побутового споживача подається постачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає побутовому споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.
У разі відмови постачальника провести необхідні заміри параметрів якості енергії побутовий споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості енергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку постачальник повинен відшкодувати витрати побутового споживача.
Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється постачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників постачальника.
Постачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.
Якщо між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди щодо користування житлово-комунальними послугами, їх оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

= Судовий порядок. Підсудність =

Порядок вирішення пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні регулюється цивільним законодавством України
Цивільний позов до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, або за місцезнаходженням споживача. Цивільний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

== Судовий збір ==

(Закону України «Про судовий збір» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17);)

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн. 00 коп.).
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

== Порядок складення позову ==

Цивільний кодекс України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15);
Цивільний процесуальний кодекс України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15);

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог;
* Ціну позову щодо вимог майнового характеру;
* Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
* Перелік документів, що додаються до заяви.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Цивільна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ==

Цивільний процесуальний кодекс України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15);

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити цивільний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає рішення іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

== Скасування судового наказу про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами ==

Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:
* найменування суду, в який подається заява;
* ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
* наказ, що оспорюється;
* посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
* посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
У разі пропуску строку на оскарження судового наказу з поважних причин, заявник вказує такі причини у заяві про скасування судового наказу.
Судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2017-02-17T08:41:40Z

Samir.dadashev: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Закон України “Про житлово-комунал...

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Закон України “Про житлово-комунальні послуги”];
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2 Закон України “Про ринок природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 “Про затвердження Правил постачання природного газу”];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.1999 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення”];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];

=== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ===

Для реалізації права громадян у сфер використання житлово-комунальними послугами законодавством встановлено порядок звернення громадянами до постачальників таких послуг. У разі прийняття організаціями, які надають житлово-комунальні послуги рішення про відмову або припинення надання таких послуг, особа отримує право вирішити такі питання у досудовому порядку та звернутися до суду для оскарження відповідного рішення.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.]
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

==== Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами ====

Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договору між споживачем і постачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про надання житлово-комунальних послуг:
- Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;
- Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529;
- Типовий договір про користування електричною енергією затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357;
- Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 938;
- Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.

===== Користування електричною енергією =====

(Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF)

Договір про користування електричною енергією розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред’являє оригінали таких документів:
- паспорта;
- реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта з відміткою відповідного контролюючого органу);
- документа, що підтверджує право власності чи користування на об’єкт споживача або права власності чи користування на земельну ділянку (на період будівництва об’єкта споживача).
Електропостачальник протягом 10 робочих днів з дня подання побутовим споживачем заяви та пакета документів готує у двох примірниках проект договору, підписує та надає його особисто чи надсилає поштою побутовому споживачу або його представнику для ознайомлення та підписання. Побутовий споживач або його представник повертає енергопостачальнику протягом 10 робочих днів один примірник підписаного договору.
У договорі електропостачальник зазначає межу розподілу (розмежування балансової належності електричних мереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін) відповідно до складеного під час приєднання об’єкта споживача відповідного акта, який є додатком до договору.
Під час підготовки проекту договору на об’єкті побутового споживача електропостачальник проводить контрольний огляд вузла обліку (засобу обліку), складає акт про збереження пломб за формою, визначеною у додатку 3 до цих Правил. Акт про збереження пломб є додатком до договору.
У разі використання побутовим споживачем частини електричної енергії на непобутові потреби для забезпечення електроустановок, загальна потужність яких не перевищує 0,6 кВт, встановлення на його об’єкті окремого засобу обліку з метою обліку цих потреб не є обов’язковим. У такому випадку побутовий споживач складає у двох примірниках акт розподілу електричної енергії на побутові та непобутові потреби та надає цей акт електропостачальнику на ознайомлення та підписання.
Електропостачальник не має права в односторонньому порядку змінювати визначений у договорі розподіл електричної енергії на побутові та непобутові потреби без заяви побутового споживача.
У разі виробництва електричної енергії генеруючими установками приватного домогосподарства купівля електропостачальником у побутового споживача виробленої електричної енергії в обсязі, що перевищує місячне споживання такого приватного домогосподарства, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом. Форма примірного договору про купівлю-продаж за “зеленим” тарифом електричної енергії визначена у додатку 5 до цих Правил.
У разі коли об’єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропостачальник укладає договір з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
Обробка персональних даних побутового споживача здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
У разі розташування об'єктів побутового споживача за різними адресами побутовий споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.
У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.
У разі прийняття рішення про припинення користування електричною енергією побутовий споживач не пізніше ніж за сім робочих днів подає електропостачальнику письмову заяву про розірвання договору, в якій зазначає день припинення електропостачання на об’єкт побутового споживача. У зазначений у заяві день представник електропостачальника разом із побутовим споживачем проводить контрольний огляд вузла обліку та здійснює відключення електроустановок об’єкта побутового споживача від електричних мереж та вживає заходів для запобігання самовільному підключенню.
Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт побутового споживача до електропостачання.

'''Тарифи за користування послугами електропостачання'''

Тарифи на електроенергію для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи за електроенергію для населення у 2017 року складають:
- 71.4 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий до 100 кВт.год. на місяц.);
- 129 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий від 100 до 600 кВт.год. на місяц.);
- 163,8 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий понад 100 кВт.год. на місяц.).
(http://www.zoe.com.ua/%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/)

===== Користування послугами водопостачання та водовідведення =====
Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08)

Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання.
Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил.
Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг:
- заяву;
- опитувальний лист за формою згідно з додатком 2;
- ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.
Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
Забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

'''Тарифи за користування послугами з водопостачання'''

Тарифи за користування послугами з водопостачання для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 6,54 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання;
- 7,20 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання холодної води з використанням внутрішньо-будинкових систем;
- 4,56 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення;
- 5,03 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення з використанням внутрішньо-будинкових систем.
(http://www.vodokanal.zp.ua/naselen_tarif)

===== Користування послугами з опалення житлового приміщення =====

(Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF))

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

'''Тарифи за користування послугами з опалення житлового приміщення'''

Тарифи за опалення для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи за такі послуги для населення складають:
- 28,44 грн./м2 від площі - без приладів обліку;
- 66,89 грн./м3 з приладами обліку (без рушникосушильника);
- 72,37 грн./м3 з приладами обліку (з рушникосушильником);
- 1218,56 грн./Гкал - з приладами обліку (розраховується у разі встановлення будинкового засобу обліку).

(http://teploseti.zp.ua/ua/prices/history/history_2.php)

===== Користування послугами з газопостачання =====

(Закон України “Про ринок природного газу” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2))

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору.
Договір постачання повинен містити такі істотні умови:
- обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
- обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
- обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
- обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
- порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у заяві-приєднанні постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.
У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.
У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку.

'''Тарифи за користування газу'''

Тарифи за постачання газу для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи з надання таких послуг для населення складають:
- 30,27 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 4,4 м3 (при наявності газової плити та горячого водопостачання);
- 48,84 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 7,1 м3 (при наявності газової плити без горячого водопостачання та нагрівача води);
- 96,31 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 14 м3 (при наявності газової плити та газового водонагрівача).
Вартість 1 м3 складає 6,879 грн.

(https://zp.104.ua/ua/services/zaplatiti-za-gaz/tarifi-na-gaz/id/nkrekp-zatverdila-novi-tarifi-na-rozpodil-gazu-21214)

==== Облік використаних житлово-комунальних послуг ====

===== Облік електричної енергії =====

Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF)

Електроустановки побутового споживача повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.
Надання побутовому споживачеві замовлених ним послуг з облаштування або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок побутового споживача.
Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.
У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.
Відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.
Під час розрахунку вартості з облаштування вузла обліку електророзподільним підприємством враховуються:
- матеріальні витрати на виконання робіт (надання послуг), до складу яких входить вартість використаної ним власної сировини, матеріалів, виробів (засобів обліку), конструкцій;
- вартість використання машин і механізмів, які застосовуються для виконання цих робіт (послуг);
- вартість прямих витрат, які пов’язані з оплатою праці працівників, що задіяні у виконанні цих робіт (наданні послуг).
Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.
Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися:
- за розрахунковими книжками;
- за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;
- за карткою попередньої оплати.
У разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.
У попередженні про відключення електричної енергії електропостачальник зазначає: останні покази засобу обліку, які були зняті працівниками електропостачальника, суму заборгованості за спожиту електричну енергію, період, за який ця заборгованість виникла, обсяг спожитої електричної енергії у зазначений період (з розбивкою обсягів електричної енергії, спожитої в кожному розрахунковому періоді), тарифи (у тому числі блочні, які діяли у відповідному періоді), дату відключення електроустановок об’єкта споживача від електропостачання у разі несплати цієї заборгованості, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи і дату.
У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання побутовим споживачем попередження енергопостачальник має право відключити побутового споживача від електричної мережі.
Забороняється відключення побутових споживачів перед вихідними та святковими днями.
Побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.

===== Облік послуг з водопостачання та водовідведення =====

Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08)

Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.
Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.

===== Порядок обліку теплової енергії =====

(Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF))

У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
У разі звернення споживача до виконавця послуги з централізованого опалення із заявою про надання розстрочки (додаток 4) такий виконавець починаючи з місяця подання зазначеної заяви щомісяця протягом опалювального періоду виставляє до оплати 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення.
Сума неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення виставляється до оплати споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.
Розрахунок та розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої протягом опалювального сезону плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виконавцем такої послуги.
У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.
Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником.
У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.
У разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм) споживання, визначених законодавством.

===== Облік послуг з газопостачання =====

Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17)

Побутові споживачі зобов’язані щомісяця кожного першого числа місяця знімати показання лічильника газу та п'ятого числа місяця надавати їх Оператору ГРМ звернувшись особисто до виконавця таких послуг, за номером телефону, або через особисту веб-сторінку на сайті виконавця.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, а також споживачі забезпечують встановлення засобів обліку:
- для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня
2012 року;
- для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
- тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

==== Припинення користування житлово-комунальними послугами ====

((Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF))

Користування житлово-комунальними послугами може бути тимчасово припинено у разі:
- проведення планового ремонту;
- виникнення режимів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску енергії та потужності.
Постачальник має право відключити побутового споживача у разі:
- самовільного підключення до мережі;
- розкрадання енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби;
- порушення термінів сплати за спожиту енергію, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;
- несплати за встановлення нового засобу обліку;
- зниження показників якості енергії з вини побутового споживача.
Відновлення постачання послуг побутовому споживачу здійснюється після оплати витрат на повторне підключення, усунення виявлених порушень та/або відшкодування збитків, завданих постачальнику, крім випадку.
У разі відключення об’єкта побутового споживача через заборгованість відновлення постачання енергії здійснюється за рахунок постачальника протягом трьох робочих днів у містах та п’яти робочих днів у сільській місцевості після оплати побутовим споживачем заборгованості.
У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у побутового споживача заборгованості за спожиту енергію.

===== Припинення послуг з газопостачання =====

(Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 “Про затвердження Правил постачання природного газу” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page))

Якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.
У разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів газопостачання побутовому споживачу не припиняється.
Припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.
У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.
У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України;
Розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку припиняється, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року, для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

==== Права та обов'язки споживача та виконавця ====

(Закон України “Про житлово-комунальні послуги” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru))

'''Споживач має право:'''

- одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
- одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
- на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
- на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
- на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
- на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
- на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

'''Споживач зобов'язаний:'''

- укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
- своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
- забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
- за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
- оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
- дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
- дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
- своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
- у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

'''Виконавець має право:'''

- розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку, встановленому законодавством;
- пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги;
- брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
- вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
- вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
- отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
- на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

- забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
- здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
- підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
- надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
- своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
- розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
- утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
- сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
- вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
- своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

===== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами =====

Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.
До осіб які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами належать:
* Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* Ветерани ВВВ;
* Учасники бойових дій;
* Інваліди ВВВ, інваліди Радянської Армії та особи прирівняні до них;
* Учасники війни;
* Сім'ї загиблих (вдова; вдовець) учасника бойових дій, інваліда ВВВ);
* Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, Герої Соціалістичної Праці, удостоєнні цього звання за працю в період ВВВ);
* Реабілітовані особи;
* Діти війни;
* Колишні в’язні концтаборів;
* Колишній малолітній в’язень концтабору, гетто, визнаний інвалідом;
* Служба безпеки України;
* Пенсіонер СБУ;
* Пожежна охорона;
* Непрацездатні особи працівника,який загинув;
* МВС;
* Непрацездатні особи працівника, який загинув;
* Військовослужбовці;
* Вдова (вдівець), діти, батьки загиблого військовослужбовця;
* Інваліди військової служби;
* Педагогічний працівник, який працює в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них;
* Працівник бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них.
* Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
* Особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;
* Судді у відставці або на пенсії;
* Пенсіонери з числа слідчих прокуратури;
* Ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ;
* Ветеран військової служби;
* Ветеран органів МВС, державної пожежної охорони;
* Ветеран СБУ;
* Вдова ветерана військової служби;
* Вдова ветерана органів МВС;
* Вдова ветерана СБУ;
* Багатодітні сім"ї;
* Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ї (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
* Ветерани податкової міліції;
* Вдови (вдівці) ветеранів податкової міліції);
* Ветерани Державної кримінально-виконавчої служби;
* Вдови (вдівці) ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби;
* Ветерани служби цивільного захисту;
* Вдови (вдівці) ветеранів служби цивільного захисту.

==== Досудовий порядок вирішення спорів ====

'''Оформлення претензій'''

((Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF))

У разі порушення енергопостачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання акта-претензії побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо.
Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.
У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Акт-претензія побутового споживача подається постачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає побутовому споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.
У разі відмови постачальника провести необхідні заміри параметрів якості енергії побутовий споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості енергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку постачальник повинен відшкодувати витрати побутового споживача.
Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється постачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників постачальника.
Постачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.
Якщо між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди щодо користування житлово-комунальними послугами, їх оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

==== Судовий порядок. Підсудність ====

Порядок вирішення пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні регулюється цивільним законодавством України
Цивільний позов до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, або за місцезнаходженням споживача. Цивільний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

===== Судовий збір =====

(Закону України «Про судовий збір» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17);)

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн. 00 коп.).
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

===== Порядок складення позову =====

Цивільний кодекс України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15);
Цивільний процесуальний кодекс України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15);

У адміністративному позові має бути зазначено:
* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог;
* Ціну позову щодо вимог майнового характеру;
* Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
* Перелік документів, що додаються до заяви.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Цивільна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

===== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції =====

Цивільний процесуальний кодекс України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15);

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити цивільний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає рішення іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

==== 4.7. Скасування судового наказу про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами ====

Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:
* найменування суду, в який подається заява;
* ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
* наказ, що оспорюється;
* посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
* посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
У разі пропуску строку на оскарження судового наказу з поважних причин, заявник вказує такі причини у заяві про скасування судового наказу.
Судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.

Порядок призначення та виплати пенсії

2017-02-03T10:28:44Z

Samir.dadashev: /* Судовий збір */

== Нормативна база ==
 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/stru#Stru Кримінально-виконавчий кодекс України (ст. 122 — щодо призначення пенсії особам, засудженим до позбавлення волі).]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6] 

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
 
=== Порядок виплати пенсії ===
 
За роз'ясненнями з питань виплати пенсій — до управлінь Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації). 
Безпосередня виплата пенсій здійснюється: 
* національним оператором поштового зв'язку (Укрпоштою);
* через поточні рахунки в банках. 
=== Вартість ===
 
За виплату пенсії (незалежно від того, яким способом вона здійснюється) ніякі платежі не сплачуються. 
=== Перелік необхідних документів ===
 
Виплата пенсії через поточний рахунок у банку здійснюється за заявою особи. Така заява подається особисто до органу Пенсійного фонду за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Така заява має містити: 
* - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, реквізити його паспорту або іншого документу, що посвідчує особу і підтверджує її вік та документа для з'ясування місця її проживання.
* - найменування органу Пенсійного фонду України.
* - номер рахунку, найменування та код ЄДРПОУ установи уповноваженого банку, у якій він відкритий. 
=== Строки виплати пенсії ===
 
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок. 
=== Різновиди виплати пенсії ===
 
До різновидів виплат пенсій належать: 
* стандартна виплата пенсії;
* виплата пенсії за минулий час - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно:
* з власної вини - виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;
* з вини органу, що призначає та виплачує пенсію - виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
* виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні:
* пенсіонерам - виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Якщо у пенсіонера,є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії- самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї;
* дітям-сиротам - виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку за період перебування на повному державному утриманні;
* іншим дітям, що перебувають на повному державному утриманні - виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку;
* виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк - здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань, при цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого;
* виплата пенсії у разі виїзду за кордон - за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
* виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера - виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Такі особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. 
=== Виплата пенсії за довіреністю ===
 
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються цивільним законодавством. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності. 
=== Підстави для відмови у виплаті пенсії ===

Відмовити у призначенні пенсії можуть у наступних випадках: 
* у разі продовження роботи на державній службі для певних категорій держслужбовців, зокрема, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Законів України “Про прокуратуру”], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 “Про державну службу”], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 “Про судоустрій та статус суддів”] (діє до 31.12.2017 року);
* у разі порушення вимог щодо отримання пенсії за довіреністю (невідповідність форми довіреності, пропуск строку її дії тощо). 

== Позасудовий порядок ==
 
Про призначення пенсії особа має право звернутися до Управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем реєстрації. 
За подання заяви про призначення пенсії кошти не сплачуються. 
=== Порядок звернення за призначенням пенсії ===
 
Звернення про призначення пенсії може здійснюватись в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0895-14/page2 Заява про призначення пенсії] та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. 

=== Спосіб подання заяви про призначення пенсії ===
 
Заява про призначення пенсії подається: 
# непрацюючими особами, а також членами сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації);
# працюючими особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де він працює. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника;
# неповнолітнім або недієздатним особам - батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів);
# засудженими до позбавлення волі особам - подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію за місцезнаходженням виправного закладу або шляхом подання адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. При цьому адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання;
# громадянами України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації - подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# до управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області - щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів. 
=== Перелік документів, що додається до заяви про призначення пенсії ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
# документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
# документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
# індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року;
# документи про місце проживання (реєстрації) особи;
# документи, які засвідчують особливий статус особи:
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи - сліпим;
* документи закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
* посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда;
* документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта. 
=== Строк розгляду заяви про призначення пенсії ===
 
Якщо наданих документів достатньо для визначення права на пенсію, приймається рішення про призначення пенсії за наявними документами та пенсійна справа терміново передається на виплату. У випадку ж, коли до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, управління Пенсійного фонду України письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. 
Якщо додаткові документи, зазначені в заяві, подані у встановлений трьохмісячний строк, то днем звернення вважається день приймання заяви, а пенсії, призначені за наявними документами, підлягають перерахунку з урахуванням наданих документів з моменту їх призначення. 
У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується: 
* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; 
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. 
=== Час, з якого призначається пенсія ===
 
За загальним правилом, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. 
Виключення: 
* пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
* пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. 
=== Підстави для відмови в призначенні пенсії ===
 
Підставами для відмови в призначенні пенсії є: 
* Подання заяви з порушенням строку (завчасно).
* Відсутність необхідного стажу.
* Невідповідність оформлення документів (подання копій замість оригіналів, подання неправильно засвідчених документів тощо). 
=== Порядок оскарження неправомірних дій, пов'язаних з призначенням пенсії ===
 
Існує дві процедури оскарження неправомірних дій щодо призначення пенсії: досудова та судова. 
Особа не згодна з рішенням Пенсійного фонду України має право оскаржити таке рішення шляхом подання скарги до вищестоящого органу. 
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 
У скарзі має бути зазначеної: 
* Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника.
* Найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення.
* Суть порушеної вимоги.
* Інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана заявником із зазначенням дати та надіслана до органу Пенсійного фонду України поштою або передана заявником особисто. 
Оформлення скарги без дотримання цих вимог не дає можливості розглянути скаргу по суті, тому така скарга повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня її отримання. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
== Судовий порядок ==
 
Особа не згодна з рішенням щодо призначення\не призначення пенсії також має право оскаржити таке рішення шляхом подання позовної заяви до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсії. 
Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах. 
=== Підсудність ===
 
Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України] - усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення пенсії підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Позовна заява подається відповідно до місцевого загального суду (як адміністративного) за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України. 
Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців. Водночас, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги. 

=== Судовий збір ===
 
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 
Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складання позову ===
 
У адміністративному позові має бути зазначено: 
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору, про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 
=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* документи про трудовий стаж; стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
* відомості про страховий стаж;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* документи, які засвідчують особливий статус особи:
* звернення та відповіді органу Пенсійного фонду України. 
=== Порядок оскарження ===
 
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
 

[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок призначення та виплати пенсії

2017-02-03T10:27:31Z

Samir.dadashev: /* Підсудність */

== Нормативна база ==
 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/stru#Stru Кримінально-виконавчий кодекс України (ст. 122 — щодо призначення пенсії особам, засудженим до позбавлення волі).]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6] 

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
 
=== Порядок виплати пенсії ===
 
За роз'ясненнями з питань виплати пенсій — до управлінь Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації). 
Безпосередня виплата пенсій здійснюється: 
* національним оператором поштового зв'язку (Укрпоштою);
* через поточні рахунки в банках. 
=== Вартість ===
 
За виплату пенсії (незалежно від того, яким способом вона здійснюється) ніякі платежі не сплачуються. 
=== Перелік необхідних документів ===
 
Виплата пенсії через поточний рахунок у банку здійснюється за заявою особи. Така заява подається особисто до органу Пенсійного фонду за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Така заява має містити: 
* - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, реквізити його паспорту або іншого документу, що посвідчує особу і підтверджує її вік та документа для з'ясування місця її проживання.
* - найменування органу Пенсійного фонду України.
* - номер рахунку, найменування та код ЄДРПОУ установи уповноваженого банку, у якій він відкритий. 
=== Строки виплати пенсії ===
 
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок. 
=== Різновиди виплати пенсії ===
 
До різновидів виплат пенсій належать: 
* стандартна виплата пенсії;
* виплата пенсії за минулий час - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно:
* з власної вини - виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;
* з вини органу, що призначає та виплачує пенсію - виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
* виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні:
* пенсіонерам - виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Якщо у пенсіонера,є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії- самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї;
* дітям-сиротам - виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку за період перебування на повному державному утриманні;
* іншим дітям, що перебувають на повному державному утриманні - виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку;
* виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк - здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань, при цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого;
* виплата пенсії у разі виїзду за кордон - за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
* виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера - виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Такі особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. 
=== Виплата пенсії за довіреністю ===
 
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються цивільним законодавством. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності. 
=== Підстави для відмови у виплаті пенсії ===

Відмовити у призначенні пенсії можуть у наступних випадках: 
* у разі продовження роботи на державній службі для певних категорій держслужбовців, зокрема, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Законів України “Про прокуратуру”], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 “Про державну службу”], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 “Про судоустрій та статус суддів”] (діє до 31.12.2017 року);
* у разі порушення вимог щодо отримання пенсії за довіреністю (невідповідність форми довіреності, пропуск строку її дії тощо). 

== Позасудовий порядок ==
 
Про призначення пенсії особа має право звернутися до Управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем реєстрації. 
За подання заяви про призначення пенсії кошти не сплачуються. 
=== Порядок звернення за призначенням пенсії ===
 
Звернення про призначення пенсії може здійснюватись в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0895-14/page2 Заява про призначення пенсії] та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. 

=== Спосіб подання заяви про призначення пенсії ===
 
Заява про призначення пенсії подається: 
# непрацюючими особами, а також членами сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації);
# працюючими особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де він працює. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника;
# неповнолітнім або недієздатним особам - батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів);
# засудженими до позбавлення волі особам - подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію за місцезнаходженням виправного закладу або шляхом подання адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. При цьому адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання;
# громадянами України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації - подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# до управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області - щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів. 
=== Перелік документів, що додається до заяви про призначення пенсії ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
# документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
# документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
# індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року;
# документи про місце проживання (реєстрації) особи;
# документи, які засвідчують особливий статус особи:
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи - сліпим;
* документи закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
* посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда;
* документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта. 
=== Строк розгляду заяви про призначення пенсії ===
 
Якщо наданих документів достатньо для визначення права на пенсію, приймається рішення про призначення пенсії за наявними документами та пенсійна справа терміново передається на виплату. У випадку ж, коли до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, управління Пенсійного фонду України письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. 
Якщо додаткові документи, зазначені в заяві, подані у встановлений трьохмісячний строк, то днем звернення вважається день приймання заяви, а пенсії, призначені за наявними документами, підлягають перерахунку з урахуванням наданих документів з моменту їх призначення. 
У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується: 
* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; 
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. 
=== Час, з якого призначається пенсія ===
 
За загальним правилом, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. 
Виключення: 
* пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
* пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. 
=== Підстави для відмови в призначенні пенсії ===
 
Підставами для відмови в призначенні пенсії є: 
* Подання заяви з порушенням строку (завчасно).
* Відсутність необхідного стажу.
* Невідповідність оформлення документів (подання копій замість оригіналів, подання неправильно засвідчених документів тощо). 
=== Порядок оскарження неправомірних дій, пов'язаних з призначенням пенсії ===
 
Існує дві процедури оскарження неправомірних дій щодо призначення пенсії: досудова та судова. 
Особа не згодна з рішенням Пенсійного фонду України має право оскаржити таке рішення шляхом подання скарги до вищестоящого органу. 
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 
У скарзі має бути зазначеної: 
* Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника.
* Найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення.
* Суть порушеної вимоги.
* Інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана заявником із зазначенням дати та надіслана до органу Пенсійного фонду України поштою або передана заявником особисто. 
Оформлення скарги без дотримання цих вимог не дає можливості розглянути скаргу по суті, тому така скарга повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня її отримання. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
== Судовий порядок ==
 
Особа не згодна з рішенням щодо призначення\не призначення пенсії також має право оскаржити таке рішення шляхом подання позовної заяви до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсії. 
Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах. 
=== Підсудність ===
 
Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України] - усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення пенсії підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Позовна заява подається відповідно до місцевого загального суду (як адміністративного) за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України. 
Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців. Водночас, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги. 

=== Судовий збір ===
 
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складання позову ===
 
У адміністративному позові має бути зазначено: 
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору, про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 
=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* документи про трудовий стаж; стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
* відомості про страховий стаж;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* документи, які засвідчують особливий статус особи:
* звернення та відповіді органу Пенсійного фонду України. 
=== Порядок оскарження ===
 
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
 

[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок призначення та виплати пенсії

2017-02-03T10:25:25Z

Samir.dadashev: /* Порядок звернення за призначенням пенсії */

== Нормативна база ==
 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/stru#Stru Кримінально-виконавчий кодекс України (ст. 122 — щодо призначення пенсії особам, засудженим до позбавлення волі).]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6] 

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
 
=== Порядок виплати пенсії ===
 
За роз'ясненнями з питань виплати пенсій — до управлінь Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації). 
Безпосередня виплата пенсій здійснюється: 
* національним оператором поштового зв'язку (Укрпоштою);
* через поточні рахунки в банках. 
=== Вартість ===
 
За виплату пенсії (незалежно від того, яким способом вона здійснюється) ніякі платежі не сплачуються. 
=== Перелік необхідних документів ===
 
Виплата пенсії через поточний рахунок у банку здійснюється за заявою особи. Така заява подається особисто до органу Пенсійного фонду за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Така заява має містити: 
* - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, реквізити його паспорту або іншого документу, що посвідчує особу і підтверджує її вік та документа для з'ясування місця її проживання.
* - найменування органу Пенсійного фонду України.
* - номер рахунку, найменування та код ЄДРПОУ установи уповноваженого банку, у якій він відкритий. 
=== Строки виплати пенсії ===
 
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок. 
=== Різновиди виплати пенсії ===
 
До різновидів виплат пенсій належать: 
* стандартна виплата пенсії;
* виплата пенсії за минулий час - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно:
* з власної вини - виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;
* з вини органу, що призначає та виплачує пенсію - виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
* виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні:
* пенсіонерам - виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Якщо у пенсіонера,є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії- самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї;
* дітям-сиротам - виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку за період перебування на повному державному утриманні;
* іншим дітям, що перебувають на повному державному утриманні - виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку;
* виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк - здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань, при цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого;
* виплата пенсії у разі виїзду за кордон - за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
* виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера - виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Такі особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. 
=== Виплата пенсії за довіреністю ===
 
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються цивільним законодавством. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності. 
=== Підстави для відмови у виплаті пенсії ===

Відмовити у призначенні пенсії можуть у наступних випадках: 
* у разі продовження роботи на державній службі для певних категорій держслужбовців, зокрема, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Законів України “Про прокуратуру”], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 “Про державну службу”], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 “Про судоустрій та статус суддів”] (діє до 31.12.2017 року);
* у разі порушення вимог щодо отримання пенсії за довіреністю (невідповідність форми довіреності, пропуск строку її дії тощо). 

== Позасудовий порядок ==
 
Про призначення пенсії особа має право звернутися до Управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем реєстрації. 
За подання заяви про призначення пенсії кошти не сплачуються. 
=== Порядок звернення за призначенням пенсії ===
 
Звернення про призначення пенсії може здійснюватись в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0895-14/page2 Заява про призначення пенсії] та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. 

=== Спосіб подання заяви про призначення пенсії ===
 
Заява про призначення пенсії подається: 
# непрацюючими особами, а також членами сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації);
# працюючими особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де він працює. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника;
# неповнолітнім або недієздатним особам - батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів);
# засудженими до позбавлення волі особам - подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію за місцезнаходженням виправного закладу або шляхом подання адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. При цьому адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання;
# громадянами України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації - подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# до управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області - щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів. 
=== Перелік документів, що додається до заяви про призначення пенсії ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
# документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
# документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
# індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року;
# документи про місце проживання (реєстрації) особи;
# документи, які засвідчують особливий статус особи:
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи - сліпим;
* документи закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
* посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда;
* документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта. 
=== Строк розгляду заяви про призначення пенсії ===
 
Якщо наданих документів достатньо для визначення права на пенсію, приймається рішення про призначення пенсії за наявними документами та пенсійна справа терміново передається на виплату. У випадку ж, коли до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, управління Пенсійного фонду України письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. 
Якщо додаткові документи, зазначені в заяві, подані у встановлений трьохмісячний строк, то днем звернення вважається день приймання заяви, а пенсії, призначені за наявними документами, підлягають перерахунку з урахуванням наданих документів з моменту їх призначення. 
У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується: 
* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; 
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. 
=== Час, з якого призначається пенсія ===
 
За загальним правилом, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. 
Виключення: 
* пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
* пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. 
=== Підстави для відмови в призначенні пенсії ===
 
Підставами для відмови в призначенні пенсії є: 
* Подання заяви з порушенням строку (завчасно).
* Відсутність необхідного стажу.
* Невідповідність оформлення документів (подання копій замість оригіналів, подання неправильно засвідчених документів тощо). 
=== Порядок оскарження неправомірних дій, пов'язаних з призначенням пенсії ===
 
Існує дві процедури оскарження неправомірних дій щодо призначення пенсії: досудова та судова. 
Особа не згодна з рішенням Пенсійного фонду України має право оскаржити таке рішення шляхом подання скарги до вищестоящого органу. 
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 
У скарзі має бути зазначеної: 
* Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника.
* Найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення.
* Суть порушеної вимоги.
* Інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана заявником із зазначенням дати та надіслана до органу Пенсійного фонду України поштою або передана заявником особисто. 
Оформлення скарги без дотримання цих вимог не дає можливості розглянути скаргу по суті, тому така скарга повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня її отримання. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
== Судовий порядок ==
 
Особа не згодна з рішенням щодо призначення\не призначення пенсії також має право оскаржити таке рішення шляхом подання позовної заяви до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсії. 
Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах. 
=== Підсудність ===
 
Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України - усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення пенсії підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Позовна заява подається відповідно до місцевого загального суду (як адміністративного) за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України. 
Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців. Водночас, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги. 
=== Судовий збір ===
 
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складання позову ===
 
У адміністративному позові має бути зазначено: 
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору, про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 
=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* документи про трудовий стаж; стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
* відомості про страховий стаж;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* документи, які засвідчують особливий статус особи:
* звернення та відповіді органу Пенсійного фонду України. 
=== Порядок оскарження ===
 
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
 

[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок призначення та виплати пенсії

2017-02-03T10:23:24Z

Samir.dadashev: /* Підстави для відмови у виплаті пенсії */

== Нормативна база ==
 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/stru#Stru Кримінально-виконавчий кодекс України (ст. 122 — щодо призначення пенсії особам, засудженим до позбавлення волі).]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6] 

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
 
=== Порядок виплати пенсії ===
 
За роз'ясненнями з питань виплати пенсій — до управлінь Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації). 
Безпосередня виплата пенсій здійснюється: 
* національним оператором поштового зв'язку (Укрпоштою);
* через поточні рахунки в банках. 
=== Вартість ===
 
За виплату пенсії (незалежно від того, яким способом вона здійснюється) ніякі платежі не сплачуються. 
=== Перелік необхідних документів ===
 
Виплата пенсії через поточний рахунок у банку здійснюється за заявою особи. Така заява подається особисто до органу Пенсійного фонду за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Така заява має містити: 
* - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, реквізити його паспорту або іншого документу, що посвідчує особу і підтверджує її вік та документа для з'ясування місця її проживання.
* - найменування органу Пенсійного фонду України.
* - номер рахунку, найменування та код ЄДРПОУ установи уповноваженого банку, у якій він відкритий. 
=== Строки виплати пенсії ===
 
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок. 
=== Різновиди виплати пенсії ===
 
До різновидів виплат пенсій належать: 
* стандартна виплата пенсії;
* виплата пенсії за минулий час - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно:
* з власної вини - виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;
* з вини органу, що призначає та виплачує пенсію - виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
* виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні:
* пенсіонерам - виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Якщо у пенсіонера,є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії- самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї;
* дітям-сиротам - виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку за період перебування на повному державному утриманні;
* іншим дітям, що перебувають на повному державному утриманні - виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку;
* виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк - здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань, при цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого;
* виплата пенсії у разі виїзду за кордон - за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
* виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера - виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Такі особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. 
=== Виплата пенсії за довіреністю ===
 
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються цивільним законодавством. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності. 
=== Підстави для відмови у виплаті пенсії ===

Відмовити у призначенні пенсії можуть у наступних випадках: 
* у разі продовження роботи на державній службі для певних категорій держслужбовців, зокрема, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Законів України “Про прокуратуру”], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 “Про державну службу”], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 “Про судоустрій та статус суддів”] (діє до 31.12.2017 року);
* у разі порушення вимог щодо отримання пенсії за довіреністю (невідповідність форми довіреності, пропуск строку її дії тощо). 

== Позасудовий порядок ==
 
Про призначення пенсії особа має право звернутися до Управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем реєстрації. 
За подання заяви про призначення пенсії кошти не сплачуються. 
=== Порядок звернення за призначенням пенсії ===
 
Звернення про призначення пенсії може здійснюватись в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. 
=== Спосіб подання заяви про призначення пенсії ===
 
Заява про призначення пенсії подається: 
# непрацюючими особами, а також членами сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації);
# працюючими особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де він працює. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника;
# неповнолітнім або недієздатним особам - батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів);
# засудженими до позбавлення волі особам - подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію за місцезнаходженням виправного закладу або шляхом подання адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. При цьому адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання;
# громадянами України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації - подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# до управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області - щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів. 
=== Перелік документів, що додається до заяви про призначення пенсії ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
# документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
# документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
# індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року;
# документи про місце проживання (реєстрації) особи;
# документи, які засвідчують особливий статус особи:
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи - сліпим;
* документи закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
* посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда;
* документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта. 
=== Строк розгляду заяви про призначення пенсії ===
 
Якщо наданих документів достатньо для визначення права на пенсію, приймається рішення про призначення пенсії за наявними документами та пенсійна справа терміново передається на виплату. У випадку ж, коли до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, управління Пенсійного фонду України письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. 
Якщо додаткові документи, зазначені в заяві, подані у встановлений трьохмісячний строк, то днем звернення вважається день приймання заяви, а пенсії, призначені за наявними документами, підлягають перерахунку з урахуванням наданих документів з моменту їх призначення. 
У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується: 
* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; 
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. 
=== Час, з якого призначається пенсія ===
 
За загальним правилом, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. 
Виключення: 
* пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
* пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. 
=== Підстави для відмови в призначенні пенсії ===
 
Підставами для відмови в призначенні пенсії є: 
* Подання заяви з порушенням строку (завчасно).
* Відсутність необхідного стажу.
* Невідповідність оформлення документів (подання копій замість оригіналів, подання неправильно засвідчених документів тощо). 
=== Порядок оскарження неправомірних дій, пов'язаних з призначенням пенсії ===
 
Існує дві процедури оскарження неправомірних дій щодо призначення пенсії: досудова та судова. 
Особа не згодна з рішенням Пенсійного фонду України має право оскаржити таке рішення шляхом подання скарги до вищестоящого органу. 
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 
У скарзі має бути зазначеної: 
* Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника.
* Найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення.
* Суть порушеної вимоги.
* Інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана заявником із зазначенням дати та надіслана до органу Пенсійного фонду України поштою або передана заявником особисто. 
Оформлення скарги без дотримання цих вимог не дає можливості розглянути скаргу по суті, тому така скарга повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня її отримання. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
== Судовий порядок ==
 
Особа не згодна з рішенням щодо призначення\не призначення пенсії також має право оскаржити таке рішення шляхом подання позовної заяви до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсії. 
Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах. 
=== Підсудність ===
 
Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України - усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення пенсії підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Позовна заява подається відповідно до місцевого загального суду (як адміністративного) за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України. 
Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців. Водночас, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги. 
=== Судовий збір ===
 
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складання позову ===
 
У адміністративному позові має бути зазначено: 
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору, про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 
=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* документи про трудовий стаж; стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
* відомості про страховий стаж;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* документи, які засвідчують особливий статус особи:
* звернення та відповіді органу Пенсійного фонду України. 
=== Порядок оскарження ===
 
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
 

[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок призначення та виплати пенсії

2017-02-03T10:19:31Z

Samir.dadashev: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/stru#Stru Кримінально-виконавчий кодекс України (ст. 122 — щодо призначення пенсії особам, засудженим до позбавлення волі).]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6] 

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
 
=== Порядок виплати пенсії ===
 
За роз'ясненнями з питань виплати пенсій — до управлінь Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації). 
Безпосередня виплата пенсій здійснюється: 
* національним оператором поштового зв'язку (Укрпоштою);
* через поточні рахунки в банках. 
=== Вартість ===
 
За виплату пенсії (незалежно від того, яким способом вона здійснюється) ніякі платежі не сплачуються. 
=== Перелік необхідних документів ===
 
Виплата пенсії через поточний рахунок у банку здійснюється за заявою особи. Така заява подається особисто до органу Пенсійного фонду за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Така заява має містити: 
* - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, реквізити його паспорту або іншого документу, що посвідчує особу і підтверджує її вік та документа для з'ясування місця її проживання.
* - найменування органу Пенсійного фонду України.
* - номер рахунку, найменування та код ЄДРПОУ установи уповноваженого банку, у якій він відкритий. 
=== Строки виплати пенсії ===
 
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок. 
=== Різновиди виплати пенсії ===
 
До різновидів виплат пенсій належать: 
* стандартна виплата пенсії;
* виплата пенсії за минулий час - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно:
* з власної вини - виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;
* з вини органу, що призначає та виплачує пенсію - виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
* виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні:
* пенсіонерам - виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Якщо у пенсіонера,є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії- самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї;
* дітям-сиротам - виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку за період перебування на повному державному утриманні;
* іншим дітям, що перебувають на повному державному утриманні - виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку;
* виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк - здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань, при цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого;
* виплата пенсії у разі виїзду за кордон - за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
* виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера - виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Такі особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. 
=== Виплата пенсії за довіреністю ===
 
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються цивільним законодавством. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності. 
=== Підстави для відмови у виплаті пенсії ===
 
Відмовити у призначенні пенсії можуть у наступних випадках: 
* у разі продовження роботи на державній службі для певних категорій держслужбовців, зокрема, відповідно до Законів України “Про прокуратуру”, “Про державну службу”, “Про судоустрій та статус суддів” (діє до 31.12.2017 року);
* у разі порушення вимог щодо отримання пенсії за довіреністю (невідповідність форми довіреності, пропуск строку її дії тощо). 

== Позасудовий порядок ==
 
Про призначення пенсії особа має право звернутися до Управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем реєстрації. 
За подання заяви про призначення пенсії кошти не сплачуються. 
=== Порядок звернення за призначенням пенсії ===
 
Звернення про призначення пенсії може здійснюватись в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. 
=== Спосіб подання заяви про призначення пенсії ===
 
Заява про призначення пенсії подається: 
# непрацюючими особами, а також членами сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації);
# працюючими особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де він працює. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника;
# неповнолітнім або недієздатним особам - батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів);
# засудженими до позбавлення волі особам - подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію за місцезнаходженням виправного закладу або шляхом подання адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. При цьому адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання;
# громадянами України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації - подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# до управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області - щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів. 
=== Перелік документів, що додається до заяви про призначення пенсії ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
# документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
# документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
# індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року;
# документи про місце проживання (реєстрації) особи;
# документи, які засвідчують особливий статус особи:
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи - сліпим;
* документи закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
* посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда;
* документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта. 
=== Строк розгляду заяви про призначення пенсії ===
 
Якщо наданих документів достатньо для визначення права на пенсію, приймається рішення про призначення пенсії за наявними документами та пенсійна справа терміново передається на виплату. У випадку ж, коли до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, управління Пенсійного фонду України письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. 
Якщо додаткові документи, зазначені в заяві, подані у встановлений трьохмісячний строк, то днем звернення вважається день приймання заяви, а пенсії, призначені за наявними документами, підлягають перерахунку з урахуванням наданих документів з моменту їх призначення. 
У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується: 
* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; 
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. 
=== Час, з якого призначається пенсія ===
 
За загальним правилом, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. 
Виключення: 
* пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
* пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. 
=== Підстави для відмови в призначенні пенсії ===
 
Підставами для відмови в призначенні пенсії є: 
* Подання заяви з порушенням строку (завчасно).
* Відсутність необхідного стажу.
* Невідповідність оформлення документів (подання копій замість оригіналів, подання неправильно засвідчених документів тощо). 
=== Порядок оскарження неправомірних дій, пов'язаних з призначенням пенсії ===
 
Існує дві процедури оскарження неправомірних дій щодо призначення пенсії: досудова та судова. 
Особа не згодна з рішенням Пенсійного фонду України має право оскаржити таке рішення шляхом подання скарги до вищестоящого органу. 
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 
У скарзі має бути зазначеної: 
* Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника.
* Найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення.
* Суть порушеної вимоги.
* Інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана заявником із зазначенням дати та надіслана до органу Пенсійного фонду України поштою або передана заявником особисто. 
Оформлення скарги без дотримання цих вимог не дає можливості розглянути скаргу по суті, тому така скарга повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня її отримання. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
== Судовий порядок ==
 
Особа не згодна з рішенням щодо призначення\не призначення пенсії також має право оскаржити таке рішення шляхом подання позовної заяви до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсії. 
Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах. 
=== Підсудність ===
 
Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України - усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення пенсії підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Позовна заява подається відповідно до місцевого загального суду (як адміністративного) за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України. 
Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців. Водночас, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги. 
=== Судовий збір ===
 
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складання позову ===
 
У адміністративному позові має бути зазначено: 
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору, про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 
=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* документи про трудовий стаж; стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
* відомості про страховий стаж;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* документи, які засвідчують особливий статус особи:
* звернення та відповіді органу Пенсійного фонду України. 
=== Порядок оскарження ===
 
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
 

[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок призначення та виплати пенсії

2017-02-03T10:11:29Z

Samir.dadashev: /* Судовий збір */

== Нормативна база ==
 
* Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
* Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
* Кримінально-процесуальний кодекс (ст. 122 — щодо призначення пенсії особам, засудженим до позбавлення волі).
* Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4.
* Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
* Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156.
* Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.
* Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6 
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
 
=== Порядок виплати пенсії ===
 
За роз'ясненнями з питань виплати пенсій — до управлінь Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації). 
Безпосередня виплата пенсій здійснюється: 
* національним оператором поштового зв'язку (Укрпоштою);
* через поточні рахунки в банках. 
=== Вартість ===
 
За виплату пенсії (незалежно від того, яким способом вона здійснюється) ніякі платежі не сплачуються. 
=== Перелік необхідних документів ===
 
Виплата пенсії через поточний рахунок у банку здійснюється за заявою особи. Така заява подається особисто до органу Пенсійного фонду за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Така заява має містити: 
* - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, реквізити його паспорту або іншого документу, що посвідчує особу і підтверджує її вік та документа для з'ясування місця її проживання.
* - найменування органу Пенсійного фонду України.
* - номер рахунку, найменування та код ЄДРПОУ установи уповноваженого банку, у якій він відкритий. 
=== Строки виплати пенсії ===
 
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок. 
=== Різновиди виплати пенсії ===
 
До різновидів виплат пенсій належать: 
* стандартна виплата пенсії;
* виплата пенсії за минулий час - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно:
* з власної вини - виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;
* з вини органу, що призначає та виплачує пенсію - виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
* виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні:
* пенсіонерам - виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Якщо у пенсіонера,є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії- самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї;
* дітям-сиротам - виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку за період перебування на повному державному утриманні;
* іншим дітям, що перебувають на повному державному утриманні - виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку;
* виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк - здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань, при цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого;
* виплата пенсії у разі виїзду за кордон - за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
* виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера - виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Такі особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. 
=== Виплата пенсії за довіреністю ===
 
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються цивільним законодавством. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності. 
=== Підстави для відмови у виплаті пенсії ===
 
Відмовити у призначенні пенсії можуть у наступних випадках: 
* у разі продовження роботи на державній службі для певних категорій держслужбовців, зокрема, відповідно до Законів України “Про прокуратуру”, “Про державну службу”, “Про судоустрій та статус суддів” (діє до 31.12.2017 року);
* у разі порушення вимог щодо отримання пенсії за довіреністю (невідповідність форми довіреності, пропуск строку її дії тощо). 

== Позасудовий порядок ==
 
Про призначення пенсії особа має право звернутися до Управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем реєстрації. 
За подання заяви про призначення пенсії кошти не сплачуються. 
=== Порядок звернення за призначенням пенсії ===
 
Звернення про призначення пенсії може здійснюватись в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. 
=== Спосіб подання заяви про призначення пенсії ===
 
Заява про призначення пенсії подається: 
# непрацюючими особами, а також членами сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації);
# працюючими особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника - подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де він працює. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника;
# неповнолітнім або недієздатним особам - батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів);
# засудженими до позбавлення волі особам - подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію за місцезнаходженням виправного закладу або шляхом подання адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. При цьому адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання;
# громадянами України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації - подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# до управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області - щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів. 
=== Перелік документів, що додається до заяви про призначення пенсії ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
# документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
# документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
# індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року;
# документи про місце проживання (реєстрації) особи;
# документи, які засвідчують особливий статус особи:
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи - сліпим;
* документи закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
* посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда;
* документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта. 
=== Строк розгляду заяви про призначення пенсії ===
 
Якщо наданих документів достатньо для визначення права на пенсію, приймається рішення про призначення пенсії за наявними документами та пенсійна справа терміново передається на виплату. У випадку ж, коли до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, управління Пенсійного фонду України письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. 
Якщо додаткові документи, зазначені в заяві, подані у встановлений трьохмісячний строк, то днем звернення вважається день приймання заяви, а пенсії, призначені за наявними документами, підлягають перерахунку з урахуванням наданих документів з моменту їх призначення. 
У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується: 
* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; 
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. 
=== Час, з якого призначається пенсія ===
 
За загальним правилом, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. 
Виключення: 
* пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
* пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. 
=== Підстави для відмови в призначенні пенсії ===
 
Підставами для відмови в призначенні пенсії є: 
* Подання заяви з порушенням строку (завчасно).
* Відсутність необхідного стажу.
* Невідповідність оформлення документів (подання копій замість оригіналів, подання неправильно засвідчених документів тощо). 
=== Порядок оскарження неправомірних дій, пов'язаних з призначенням пенсії ===
 
Існує дві процедури оскарження неправомірних дій щодо призначення пенсії: досудова та судова. 
Особа не згодна з рішенням Пенсійного фонду України має право оскаржити таке рішення шляхом подання скарги до вищестоящого органу. 
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 
У скарзі має бути зазначеної: 
* Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника.
* Найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення.
* Суть порушеної вимоги.
* Інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана заявником із зазначенням дати та надіслана до органу Пенсійного фонду України поштою або передана заявником особисто. 
Оформлення скарги без дотримання цих вимог не дає можливості розглянути скаргу по суті, тому така скарга повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня її отримання. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
== Судовий порядок ==
 
Особа не згодна з рішенням щодо призначення\не призначення пенсії також має право оскаржити таке рішення шляхом подання позовної заяви до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсії. 
Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах. 
=== Підсудність ===
 
Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України - усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення пенсії підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Позовна заява подається відповідно до місцевого загального суду (як адміністративного) за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України. 
Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців. Водночас, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги. 
=== Судовий збір ===
 
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 
Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складання позову ===
 
У адміністративному позові має бути зазначено: 
* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору, про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 
=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* документи про трудовий стаж; стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
* відомості про страховий стаж;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* документи, які засвідчують особливий статус особи:
* звернення та відповіді органу Пенсійного фонду України. 
=== Порядок оскарження ===
 
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
 

[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні

2017-02-03T10:08:24Z

Samir.dadashev: /* Судовий збір */

== Нормативна база ==

* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==

Встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії у разі втрати годувальника, або відшкодування шкоди, якщо надана допомога була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування, тощо. 

Факт перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа має вирішити у декілька способів: по-перше, особа має право звернутися до органів та організацій за отриманням Довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні; по-друге, подати заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, '''[[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження.]]''' 

Згідно статті 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. 

Відповідно до статті 41 вказаного [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону], вітчим і мачуха мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо виховували або утримували померлого пасинка чи падчірку не менше 5 років. Пасинок і падчірка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми. 

З метою відшкодування шкоди в разі смерті годувальника законодавство визначає коло суб’єктів, які, при перебуванні на утриманні померлого, мають право на відшкодування заподіяної шкоди. Так, згідно зі ст. 1200 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] шкода відшкодовується: 1) дитині — до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, — довічно; 3) інвалідам — на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або іншому з подружжя чи іншому членів сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють нагляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, — до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, — протягом п’яти років після його смерті. 

Встановлення факту перебування на утриманні має значення також для осіб, зазначених у ст. 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни], гарантій їх соціального захисту», яким у зв’язку із загибеллю військовослужбовця виплачується пенсія. 

У разі, якщо встановлення юридичного факту пов'язане з вирішенням спору про право, заінтересована особа має звернутися до суду в порядку позовного провадження (ч. 3, п. 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” N 5 від 31.03.1995], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 4 ст. 256 ЦПК України]). Наприклад, встановлення права на пенсію військовослужбовця у зв’язку із знаходженням на утриманні. 

== Позасудовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні==

=== Зміст звернення ===

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав як особа, яка перебувала на утриманні. 

Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). 

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. 

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. 

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. 

=== Строк розгляду звернення ===

Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. 

=== Підстави для відмови ===

Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні. 

== Судовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні ==

=== Підсудність ===

Відповідно до ч. 1 ст. 257 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], особа має право звернутися із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення до суду за місцем її проживання. 

Згідно ч. 2 ст. 257 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. 

=== Судовий збір ===

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до [http://legalaid.gov.ua/ua/local-centres місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через [http://court.gov.ua/ сайт судової влади] чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Суб'єкт звернення ===

Заявниками у вказаній категорії справ можуть бути будь-які заінтересовані особи, або особи, визначені законом.

=== Предмет доказування ===

Предметом доказування є:
* мета встановлення факту знаходження особи на утриманні.
* відсутність можливості встановити факт знаходження особи на утриманні через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку);
* встановлення факту отримання особою постійної допомоги від померлого, якщо ця допомога була основним джерелом існування;
* наявність заробітної плати, стипендії, пенсії у заявника і її співвідношення з доходами особи, якій надається допомога;
* непрацездатність заявника.

=== Приблизний перелік необхідних доказів ===

# докази, які підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні);
# докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним ї постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, листи та інші документи, які свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника);
# довідка житлово-експлуатаційної організації або сільської Ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, але йому у цьому відмовлено (через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні);
# документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення та ін.), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для призначення пенсії;
# документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною персоною, не був членом сім’ї спадкодавця, але перебував на утриманні спадкодавця не менш як п’ять років та одержував від спадкодавця матеріальну допомогу, що була для нього єдиним джерелом засобів для існування(копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для оформлення права на спадщину;
# копія свідоцтва про смерть годувальника чи повідомлення військкомату;
# покази свідків (ст.ст. 57, 63 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]); 

Заява (з додатками) подається у примірниках в залежності від кількості учасників провадження. 

'''Увага!''' Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (доказами можуть бути : пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, письмові докази, речові докази, покази свідків, висновки експерта). 

Відповідно до ст. 60 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Кодексу]. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 

=== Зразок заяви до суду про встановлення факту перебування особи на утриманні ===

 

До ___________ районного суду м. ___________ 

ЗАЯВНИК: 

Іванова Ганна Іванівна
адреса: вул. Полева, буд. 22, кв. 1,
м.___________, ___________ обл.,
поштовий індекс ___________ 

ЗАІНТЕРЕСОВАНА ОСОБА: 

Управління пенсійного фонду України
в м. ___________ ___________ області
вул. Депутатська, буд. 91, м. ___________
___________ обл., поштовий індекс ___________ 

ЗАЯВА 

про встановлення факту перебування
фізичної особи на утриманні 

20 травня 1965 року я уклала шлюб з Івановим Петром Станіславовичем, від якого народила четверо дітей. 

Після народження першої дитини, 15 березня 1967 року, я звільнилася з роботи і з того часу ніде не працювала і займалася вихованням дітей. 

У зв’язку з цим стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, я не виробила і після досягнення 55 років мені була призначена соціальна пенсія. 

Мій чоловік до останнього часу працював водієм у ВАТ „Станок”. За місцем роботи він тримував заробітну плату в сумі 700 гр. на місяць, яку повністю віддавав мені і я витрачала її на оплату квартири і комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування та т. і. 
Зазначена допомога була для мене постійним і основним джерелом до існування. 

15 травня 2004 року мій чоловік помер. 

Після його смерті я звернулася до Управління пенсійного фонду України у м. ___________ ___________ області із заявою про призначення мені пенсії з нагоди втрати годувальника. У відповідності із ст. ст. 37, 38 Закону України „Про пенсійне забезпечення” я маю на це право. Однак для цього мені запропонували встановити факт перебування на утриманні чоловіка. 

У відповідності з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 234, п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів перебування на утриманні, якщо вони мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав. 

Факт перебування мене на утриманні мого чоловіка підтверджується доданими до заяви довідками про розмір моєї пенсії та його заробітної плати та іншими документами. 

Зазначений факт також зможе підтвердити Шевченко О.О. та інші свідки. 

На підставі викладеного й у відповідності з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 234, п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК України 

ПРОШУ: 

# Встановити факт перебування мене на утриманні мого чоловіка Іванова Петра Станіславовича, який помер 15 травня 2004 року у м. ___________ ___________ області. 
# Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання про виклик до суду свідка: Шевченко Олену Олексіївну, яка проживає за адресою: вул. Полева, буд. 22, кв. 2, м. ___________ ___________ обл. 

ДОДАТКИ: 

# Дві копії свідоцтва про народження Іванової Г.І.
# Дві копії свідоцтва про смерть Іванова П.С.
# Довідка і копія довідки про заробітну плату Іванова П.С.
# Довідка і копія довідки про розмір пенсії Іванової Г.І.
# Довідка і копія довідки з місця проживання.
# Квитанція і копія квитанції про сплату судового збору.
# Квитанція і копія квитанції про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
# Копія заяви.

„____”____________20__р. ___________ Іванова Г.І. 

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2017-02-03T10:02:32Z

Samir.dadashev: /* Судовий збір */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

== Пенсійний вік ==

Відповідно до ст. 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку '''60 років''' та наявності страхового стажу '''не менше 15 років.''' 

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року. 

=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===

'''1. особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 45 років, жінками - 40 років та за наявності в чоловіків не менше 20 років страхового стажу, а в жінок не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 2 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''2. інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''3. жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 4 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу; 

'''4. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''5. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]). 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 

* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 

'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 

За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 

- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 

'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

За відсутності стажу роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 

'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 

Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 

* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 

жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 

За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 

'''6. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 

'''7. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''8. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''9. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''10. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''11. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

'''12. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 

* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''13. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 

{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 

== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 

Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника. 

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 

'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 

'''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. 

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. 

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. 

У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 

'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 

'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 

* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда.

=== Строки розгляду питання ===

''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 

Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 

=== Підстави для відмови ===

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ===

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити: 

* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ)]. 

=== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6], письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено: 

* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

=== Строки подання скарги ===

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. 

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів. 

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день. 

== Судовий порядок звернення за призначеням пенсії за віком ==

=== Підсудність ===

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову. 

=== Судовий збір ===
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено: 

* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 106 КАСУ] у позовній заяві зазначаються: 

* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. 

=== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ===

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 4 ст. 99 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 122 КАСУ] Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2017-02-03T10:01:29Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

== Пенсійний вік ==

Відповідно до ст. 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку '''60 років''' та наявності страхового стажу '''не менше 15 років.''' 

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року. 

=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===

'''1. особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 45 років, жінками - 40 років та за наявності в чоловіків не менше 20 років страхового стажу, а в жінок не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 2 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''2. інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''3. жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 4 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу; 

'''4. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''5. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]). 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 

* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 

'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 

За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 

- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 

'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

За відсутності стажу роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 

'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 

Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 

* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 

жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 

За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 

'''6. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 

'''7. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''8. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''9. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''10. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''11. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

'''12. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 

* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''13. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 

{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 

== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 

Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника. 

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 

'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 

'''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. 

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. 

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. 

У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 

'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 

'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 

* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда.

=== Строки розгляду питання ===

''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 

Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 

=== Підстави для відмови ===

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ===

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити: 

* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ)]. 

=== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6], письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено: 

* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

=== Строки подання скарги ===

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. 

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів. 

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день. 

== Судовий порядок звернення за призначеням пенсії за віком ==

=== Підсудність ===

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову. 

=== Судовий збір ===
 Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено: 

* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 106 КАСУ] у позовній заяві зазначаються: 

* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. 

=== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ===

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 4 ст. 99 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 122 КАСУ] Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2017-02-03T09:54:54Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

== Пенсійний вік ==

Відповідно до ст. 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку '''60 років''' та наявності страхового стажу '''не менше 15 років.''' 

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року. 

=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===

'''1. особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 45 років, жінками - 40 років та за наявності в чоловіків не менше 20 років страхового стажу, а в жінок не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 2 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''2. інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''3. жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 4 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу; 

'''4. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''5. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]). 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 

* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 

'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 

За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 

- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 

'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

За відсутності стажу роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 

'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 

Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 

* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 

жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 

За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 

'''6. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 

'''7. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''8. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''9. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''10. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''11. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

'''12. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 

* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''13. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 

{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 

== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 

Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника. 

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 

'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 

'''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. 

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. 

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. 

У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 

'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 

'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 

* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда.

=== Строки розгляду питання ===

''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 

Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 

=== Підстави для відмови ===

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ===

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити: 

* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ)]. 

=== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6], письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено: 

* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

=== Строки подання скарги ===

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. 

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів. 

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день. 

== Судовий порядок звернення за призначеням пенсії за віком ==

=== Підсудність ===

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову. 

=== Судовий збір ===
 
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено: 

* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 106 КАСУ] у позовній заяві зазначаються: 

* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. 

=== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ===

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 4 ст. 99 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 122 КАСУ] Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок і умови перерахунку пенсії

2017-02-03T09:34:04Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==
 

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір".]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України. ]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
 
Пенсіонери повинні знати, що в разі працевлаштування (звільнення), необхідно звертатися в органи Пенсійного фонду України за містом отримання пенсії і підтвердити це необхідними документами. 

В разі, якщо Ви не повідомили про це, а Вам по [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] не повинні були виплачувати пенсію або іншу пенсійну виплату, то згідно статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, надміру виплачені внаслідок зловживань з боку пенсіонера, можуть бути повернені пенсіонером добровільно або стягуються згідно рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. 

== Позасудовий порядок ==
 
Заява про перерахунок пенсії, про переведення з одного виду пенсії на інший, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. 

За подання заяви про перерахунок пенсії кошти не сплачуються. 

=== Порядок звернення за перерахунком пенсії ===
 
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0895-14/page2 Заява про призначення (перерахунок) пенсії] та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. 

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. 

=== Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу ===
 
Щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік. 

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України. 

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".] Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. 

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,] визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності. 

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині перші статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. 

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. 

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. 

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. 

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Законом України "Про пенсійне забезпечення"], та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону]. 

=== Перелік та зразки документів, необхідних для перерахунку пенсії ===
 
До заяви про перерахунок пенсії у зв’язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв’язку зі зміною кількості членів сім’ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються такі документи: 

* про місце проживання (реєстрації) особи;
* про перебування на утриманні заявника непрацездатних членів сім’ї;
* документи про визнання заявника ветераном війни, особою, на яку поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], або особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсій згідно зі статтями 12-16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
* документи про визнання особи такою, що має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсії відповідно до статті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]);
* документи про визнання заявника реабілітованим або членом його сім’ї, якого було примусово переселено (для підвищення пенсії згідно з пунктом "г" статті 77 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]);
* документи про надання статусу особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського (для підвищення пенсії згідно зі статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"]);
* документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для призначення додаткової пенсії відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]);
* експертний висновок щодо встановлення причинного зв’язку смерті з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (для призначення компенсаційної виплати відповідно до статті 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]);
* документи про нагородження нагрудним знаком "Почесний донор України", "Почесний донор СРСР" (для встановлення надбавки відповідно до Закону України "Про донорство крові та її компонентів");
* висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду (для встановлення надбавки на догляд відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]);
* документи про визнання особи жертвою нацистських переслідувань або дружиною (чоловіком) померлої жертви нацистських переслідувань (для підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання згідно зі статтями 6-1-6-4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]).
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків непрацездатним членам сім’ї (для призначення надбавки на непрацездатних членів сім’ї) (за наявності). 

При зміні групи інвалідності орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про зміну групи інвалідності. 

=== Строки перерахунку пенсії ===
 
Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], провадиться в такі строки: 

* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. 

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. 

=== Підстави для відмови у перерахунку пенсії ===
 
Подання невідповідних додаткових документів, які дають право на подальший перегляд розміру виплачуваної пенсії. 

Не співпадання ПІБ заявника з ПІБ зазначеному в державному реєстрі, тощо. 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з перерахунком пенсії ===
 
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

У скарзі має бути зазначено: 

* Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника.
* Найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення.
* Суть порушеної вимоги.
* Інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана заявником із зазначенням дати та надіслана до органу Пенсійного фонду України поштою або передана заявником особисто.
Оформлення скарги без дотримання цих вимог не дає можливості розглянути скаргу по суті, тому така скарга повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня її отримання. 

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 

Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 

== Судовий порядок ==
 
=== Підсудність ===
 
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. 

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк. 

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. 

У разі наявності поважних причин пропуску строку на оскарження, особа вказує у позові обставини, через які було пропущено строк, додає до заяви необхідні підтверджуючі документи та в резолютивній частині просить суд визнати поважною причину пропуску строку на оскарження. 

=== Судовий збір ===
 
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===
 
У адміністративному позові має бути зазначено: 

* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 

=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 

* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* документи про трудовий стаж; стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
* відомості про страховий стаж;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* документи, які засвідчують особливий статус особи:
* звернення та відповіді органу Пенсійного фонду України. 

=== Порядок оскарження судового рішення ===
 
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Перерахунок пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсіонери‎]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок і умови перерахунку пенсії

2017-02-03T08:15:16Z

Samir.dadashev:

== Нормативна база ==
 

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України. ]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
 
Пенсіонери повинні знати, що в разі працевлаштування (звільнення), необхідно звертатися в органи Пенсійного фонду України за містом отримання пенсії і підтвердити це необхідними документами. 

В разі, якщо Ви не повідомили про це, а Вам по [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] не повинні були виплачувати пенсію або іншу пенсійну виплату, то згідно статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, надміру виплачені внаслідок зловживань з боку пенсіонера, можуть бути повернені пенсіонером добровільно або стягуються згідно рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. 

== Позасудовий порядок ==
 
Заява про перерахунок пенсії, про переведення з одного виду пенсії на інший, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. 

За подання заяви про перерахунок пенсії кошти не сплачуються. 

=== Порядок звернення за перерахунком пенсії ===
 
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0895-14/page2 Заява про призначення (перерахунок) пенсії] та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. 

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. 

=== Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу ===
 
Щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік. 

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України. 

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".] Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. 

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,] визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності. 

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині перші статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. 

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. 

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. 

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. 

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Законом України "Про пенсійне забезпечення"], та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону]. 

=== Перелік та зразки документів, необхідних для перерахунку пенсії ===
 
До заяви про перерахунок пенсії у зв’язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв’язку зі зміною кількості членів сім’ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються такі документи: 

* про місце проживання (реєстрації) особи;
* про перебування на утриманні заявника непрацездатних членів сім’ї;
* документи про визнання заявника ветераном війни, особою, на яку поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], або особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсій згідно зі статтями 12-16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
* документи про визнання особи такою, що має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсії відповідно до статті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]);
* документи про визнання заявника реабілітованим або членом його сім’ї, якого було примусово переселено (для підвищення пенсії згідно з пунктом "г" статті 77 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]);
* документи про надання статусу особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського (для підвищення пенсії згідно зі статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"]);
* документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для призначення додаткової пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи");
* експертний висновок щодо встановлення причинного зв’язку смерті з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (для призначення компенсаційної виплати відповідно до статті 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи");
* документи про нагородження нагрудним знаком "Почесний донор України", "Почесний донор СРСР" (для встановлення надбавки відповідно до Закону України "Про донорство крові та її компонентів");
* висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду (для встановлення надбавки на догляд відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян");
* документи про визнання особи жертвою нацистських переслідувань або дружиною (чоловіком) померлої жертви нацистських переслідувань (для підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання згідно зі статтями 6-1-6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань").
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків непрацездатним членам сім’ї (для призначення надбавки на непрацездатних членів сім’ї) (за наявності). 

При зміні групи інвалідності орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про зміну групи інвалідності. 

=== Строки перерахунку пенсії ===
 
Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, провадиться в такі строки: 

* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. 

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. 

=== Підстави для відмови у перерахунку пенсії ===
 
Подання невідповідних додаткових документів, які дають право на подальший перегляд розміру виплачуваної пенсії. 

Не співпадання ПІБ заявника з ПІБ зазначеному в державному реєстрі, тощо. 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з перерахунком пенсії ===
 
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

У скарзі має бути зазначено: 

* Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника.
* Найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення.
* Суть порушеної вимоги.
* Інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана заявником із зазначенням дати та надіслана до органу Пенсійного фонду України поштою або передана заявником особисто.
Оформлення скарги без дотримання цих вимог не дає можливості розглянути скаргу по суті, тому така скарга повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня її отримання. 

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 

Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 

== Судовий порядок ==
 
=== Підсудність ===
 
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. 

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк. 

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. 

У разі наявності поважних причин пропуску строку на оскарження, особа вказує у позові обставини, через які було пропущено строк, додає до заяви необхідні підтверджуючі документи та в резолютивній частині просить суд визнати поважною причину пропуску строку на оскарження. 

=== Судовий збір ===
 
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня відповідного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік” мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року становила 1378 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 551 грн. 20 коп.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===
 
У адміністративному позові має бути зазначено: 

* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 

=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
 
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 

* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* документи про трудовий стаж; стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу;
* відомості про страховий стаж;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* документи, які засвідчують особливий статус особи:
* звернення та відповіді органу Пенсійного фонду України. 

=== Порядок оскарження судового рішення ===
 
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Перерахунок пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсіонери‎]]
[[Категорія:Суди]]