https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Ruslan.stanislaviv 2026-05-26T04:56:00Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8&diff=7700 2018-08-01T15:03:34Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV]<br /> <br /> == Поняття неустойки, пені, штрафу ==<br /> Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br /> <br /> Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін &quot;штрафні санкції&quot;. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.<br /> <br /> '''''Штрафом''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''''Пенею''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Види неустойки ==<br /> '''Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять''' :<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстава для класифікації!! Вид<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу встановлення''''' ||<br /> * законна<br /> * договірна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу обчислення''''' || <br /> * у твердо визначеній грошовій сумі <br /> * у процентному відношення до суми зобов'язань<br /> |-<br /> | '''''За періодичністю виплат''''' || <br /> * одноразова<br /> * щомісячна<br /> * щоденна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від предмета неустойки''''' || <br /> * у грошовій сумі<br /> * у нерухомому майні <br /> * у рухомому майні<br /> |}<br /> <br /> == Підстави виникнення права на неустойку ==<br /> ''Право на неустойку'' виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;u&gt; Проценти на неустойку не нараховуються &lt;/u&gt;.<br /> <br /> Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :<br /> * особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;<br /> * не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.<br /> <br /> <br /> === Предмет неустойки ===<br /> <br /> '''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''' Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом &lt;/u&gt;. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.<br /> <br /> &lt;u&gt; Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення &lt;/u&gt;.<br /> <br /> === Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===<br /> <br /> Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br /> <br /> == Розмір штрафних санкцій ==<br /> <br /> У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:<br /> за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);<br /> за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.<br /> <br /> Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Цивільне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8&diff=7699 2018-08-01T15:02:31Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV]<br /> <br /> == Поняття неустойки, пені, штрафу ==<br /> Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br /> <br /> Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін &quot;штрафні санкції&quot;. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.<br /> <br /> '''''Штрафом''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''''Пенею''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Види неустойки ==<br /> '''''Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять''''' :<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстава для класифікації!! Вид<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу встановлення''''' ||<br /> * законна<br /> * договірна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу обчислення''''' || <br /> * у твердо визначеній грошовій сумі <br /> * у процентному відношення до суми зобов'язань<br /> |-<br /> | '''''За періодичністю виплат''''' || <br /> * одноразова<br /> * щомісячна<br /> * щоденна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від предмета неустойки''''' || <br /> * у грошовій сумі<br /> * у нерухомому майні <br /> * у рухомому майні<br /> |}<br /> <br /> == Підстави виникнення права на неустойку ==<br /> ''Право на неустойку'' виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;u&gt; Проценти на неустойку не нараховуються &lt;/u&gt;.<br /> <br /> Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :<br /> * особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;<br /> * не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.<br /> <br /> <br /> === Предмет неустойки ===<br /> <br /> '''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''' Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом &lt;/u&gt;. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.<br /> <br /> &lt;u&gt; Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення &lt;/u&gt;.<br /> <br /> === Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===<br /> <br /> Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br /> <br /> == Розмір штрафних санкцій ==<br /> <br /> У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:<br /> за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);<br /> за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.<br /> <br /> Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Цивільне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8&diff=7698 2018-08-01T15:01:52Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br /> <br /> == Поняття неустойки, пені, штрафу ==<br /> Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br /> <br /> Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін &quot;штрафні санкції&quot;. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.<br /> <br /> '''''Штрафом''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''''Пенею''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Види неустойки ==<br /> '''''Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять''''' :<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстава для класифікації!! Вид<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу встановлення''''' ||<br /> * законна<br /> * договірна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу обчислення''''' || <br /> * у твердо визначеній грошовій сумі <br /> * у процентному відношення до суми зобов'язань<br /> |-<br /> | '''''За періодичністю виплат''''' || <br /> * одноразова<br /> * щомісячна<br /> * щоденна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від предмета неустойки''''' || <br /> * у грошовій сумі<br /> * у нерухомому майні <br /> * у рухомому майні<br /> |}<br /> <br /> == Підстави виникнення права на неустойку ==<br /> ''Право на неустойку'' виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;u&gt; Проценти на неустойку не нараховуються &lt;/u&gt;.<br /> <br /> Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :<br /> * особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;<br /> * не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.<br /> <br /> <br /> === Предмет неустойки ===<br /> <br /> '''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''' Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом &lt;/u&gt;. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.<br /> <br /> &lt;u&gt; Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення &lt;/u&gt;.<br /> <br /> === Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===<br /> <br /> Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br /> <br /> == Розмір штрафних санкцій ==<br /> <br /> У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:<br /> за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);<br /> за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.<br /> <br /> Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Цивільне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%83_%D1%87%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8C&diff=7693 2018-08-01T14:59:32Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III];<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X];<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80 Закон України Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори від 15.02.1995 № 60/95-ВР];<br /> * [http://%5Bhttp://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 р. &quot;Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 р.&quot;];<br /> * [http://%5Bhttp://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0512-00 Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 188 від 01.08.2000 р. &quot;Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу&quot; &lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt; ]<br /> <br /> <br /> == Поняття та ознаки злочину ==<br /> <br /> Відповідно до статті 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''''незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку''''' в кількості &lt;u&gt; від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин &lt;/u&gt; - караються &lt;u&gt; штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців &lt;/u&gt;, або &lt;u&gt; обмеженням волі на строк до трьох років &lt;/u&gt;.<br /> <br /> Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за статтею чи яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], або вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку &lt;u&gt; в кількості п'ятисот і більше рослин чи конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин &lt;/u&gt; - караються &lt;u&gt; позбавленням волі на строк від трьох до семи років &lt;/u&gt;.<br /> <br /> <br /> ''''' Кваліфікуючими ознаками злочину''''' є незаконні посів або вирощування снотворного маку чи конопель: &lt;br /&gt;<br /> * особою, яка була засуджена за цією статтею; &lt;br /&gt;<br /> * особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. ст. 307, 309, 311, 317 КК України]; &lt;br /&gt;<br /> * за попередньою змовою групою осіб з метою збуту; &lt;br /&gt;<br /> * у кількості п'ятисот і більше рослин маку снотворного чи п’ятдесят і більше рослин конопель.<br /> <br /> == Склад злочину ==<br /> '''''Об'єктом злочину''''' є здоров'я населення.<br /> <br /> '''''Предметом злочину''''' - це не власне наркотики, готові до вживання, а лише рослини (чи їх частини), що містять наркотичні засоби,- мак снотворний і коноплі.<br /> <br /> '''Об'єктивну сторону злочину''' утворюють незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель, тобто культивування цих рослин.<br /> <br /> '''''Суб'єкт злочину''''' загальний. Якщо наркотиковмісні культури були незаконно посіяні чи вирощувались службовою особою, яка для цього використала владу чи службове становище всупереч інтересам служби, вчинене за наявності підстав слід кваліфікувати за ст. ст. 364 і 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].<br /> <br /> '''''Суб'єктивна сторона злочину''''' характеризується умислом, Якщо ці дії вчинюються за попередньою змовою групою осіб ч. 2 ст. 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], така група має діяти з метою збуту. Ця мета містить у собі намагання винних передати у володіння іншій особі (безоплатно чи за винагороду) врожай снотворного маку чи конопель, які посіяні або вирощені вказаною групою осіб. Виникнення такої мети можливе як до посіву снотворного маку чи конопель, так і на етапі їх вирощування. <br /> <br /> Повторність утворюють лише діяння, передбачені ст. ст. 307, 309, 310, 311 і 317 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]. В інших випадках відповідальність за ч. 2 ст. 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] настає незалежно від того, чи була особа засуджена за вчинення будь-якого з перерахованих злочинів. При цьому попередня судимість особи є важливою лише в одному випадку - у разі засудження за ст. 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]. <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Кримінальне право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1&diff=7676 2018-08-01T14:33:13Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/365-2016-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України &quot;Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам&quot; від 8 червня 2016 р. № 365] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0089-17 Наказ Міністерства соціальної політики України від 27 грудня 2016 року № 1610 «Про затвердження форми Заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» від 27.12.2016 № 1610]<br /> <br /> == Права внутрішньо переміщених осіб ==<br /> <br /> === Право внутрішньо переміщених осіб на отримання документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус ===<br /> <br /> Оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи. <br /> <br /> === Право зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту ===<br /> <br /> Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. <br /> <br /> Внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства. <br /> <br /> Внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.<br /> <br /> Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.<br /> <br /> Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.<br /> <br /> Реєстрація внутрішньо переміщеною особою юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або реєстрація такою внутрішньо переміщеною особою фізичної особи - підприємця здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.<br /> <br /> * Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем проживання.<br /> * Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності - за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (для осіб, які звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br /> * Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, на навчання за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br /> * Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.<br /> <br /> Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України. У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання.<br /> <br /> === Виборчі права внутрішньо переміщених осіб ===<br /> <br /> Внутрішньо переміщена особа реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/698-16 частиною третьою статті 7 Закону України &quot;Про Державний реєстр виборців&quot;].<br /> <br /> == Інші права внутрішньо переміщених осіб ==<br /> <br /> Внутрішньо переміщена особа має право на:<br /> * єдність родини;<br /> * сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права у пошуку та возз’єднанні членів сімей, які втратили зв’язок внаслідок внутрішнього переміщення;<br /> * інформацію про долю та місцезнаходження зниклих членів сім’ї та близьких родичів;<br /> * безпечні умови життя і здоров’я;<br /> * достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;<br /> * створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;<br /> * оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення;<br /> * забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;<br /> * сприяння у переміщенні її рухомого майна;<br /> * сприяння у поверненні на попереднє місце проживання;<br /> * забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;<br /> * надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;<br /> * влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;<br /> * отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;<br /> * проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;<br /> * безкоштовний проїзд для добровільного повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення;<br /> * отримання гуманітарної та благодійної допомоги;<br /> * інші права, визначені Конституцією та законами України.<br /> <br /> == Обов'язки внутрішньо переміщених осіб ==<br /> <br /> До обов'язків ВПО належать:<br /> <br /> * дотримуватися Конституції та законів України, інших актів законодавства;<br /> * повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від’їзду;<br /> * один раз на шість місяців з’являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики;<br /> * у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.<br /> <br /> Внутрішньо переміщена особа зобов’язана виконувати інші обов’язки, визначені Конституцією та законами України.<br /> <br /> [[Категорія: Соціальне право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8&diff=7664 2018-08-01T14:05:54Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /> == Поняття неустойки, пені, штрафу ==<br /> Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br /> Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br /> <br /> '''''Штрафом''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''''Пенею''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Види неустойки ==<br /> '''''Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять''''' :<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстава для класифікації!! Вид<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу встановлення''''' ||<br /> * законна<br /> * договірна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу обчислення''''' || <br /> * у твердо визначеній грошовій сумі <br /> * у процентному відношення до суми зобов'язань<br /> |-<br /> | '''''За періодичністю виплат''''' || <br /> * одноразова<br /> * щомісячна<br /> * щоденна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від предмета неустойки''''' || <br /> * у грошовій сумі<br /> * у нерухомому майні <br /> * у рухомому майні<br /> |}<br /> <br /> == Підстави виникнення права на неустойку ==<br /> ''Право на неустойку'' виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;u&gt; Проценти на неустойку не нараховуються &lt;/u&gt;.<br /> <br /> Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :<br /> * особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;<br /> * не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.<br /> <br /> <br /> === Предмет неустойки ===<br /> <br /> '''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''' Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом &lt;/u&gt;. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.<br /> <br /> &lt;u&gt; Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення &lt;/u&gt;.<br /> <br /> === Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===<br /> <br /> Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br /> <br /> [[Категорія: Цивільне право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8&diff=7663 2018-08-01T14:05:01Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /> == Поняття неустойки, пені, штрафу ==<br /> Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br /> Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br /> <br /> '''''Штрафом''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''''Пенею''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Види неустойки ==<br /> '''''Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять''''' :<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстава для класифікації!! Вид<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу встановлення''''' ||<br /> * законна<br /> * договірна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від способу обчислення''''' || <br /> * у твердо визначеній грошовій сумі <br /> * у процентному відношення до суми зобов'язань<br /> |-<br /> | '''''За періодичністю виплат''''' || <br /> * одноразова<br /> * щомісячна<br /> * щоденна<br /> |-<br /> | '''''Залежно від предмета неустойки''''' || <br /> * у грошовій сумі<br /> * у нерухомому майні <br /> * у рухомому майні<br /> |}<br /> <br /> == Підстави виникнення права на неустойку ==<br /> ''Право на неустойку'' виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;u&gt; Проценти на неустойку не нараховуються &lt;/u&gt;.<br /> <br /> Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :<br /> * особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;<br /> * не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.<br /> <br /> <br /> === Предмет неустойки ===<br /> <br /> '''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''' Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом &lt;/u&gt;. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.<br /> <br /> &lt;u&gt; Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення &lt;/u&gt;.<br /> <br /> === Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===<br /> <br /> Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.<br /> Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br /> <br /> [[Категорія: Цивільне право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8&diff=7655 2018-08-01T13:42:10Z

<p>Ruslan.stanislaviv: Ruslan.stanislaviv перейменував сторінку з Поняття неустойки, пені, штрафу на Поняття та види неустойки</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> == Поняття неустойки, пені, штрафу ==<br /> Стаття 549 визначено поняття пені, яка є одним з видів неустойки<br /> 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br /> 2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.<br /> 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.<br /> == Визначення ==<br /> В частині 1 статті надається легальне визначення неустойки, під якою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право вибору грошової або майнової неустойки належить сторонам зобов'язання, вони мають визначити предмет неустойки в момент укладення угоди про неї. На сьогодні майнові неустойки не набули значного поширення. Ділова практика знає здебільшого неустойки в грошовій формі.<br /> Крім закріплення у нормах Глави 49 ЦК України, неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін &quot;штрафні санкції&quot;. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.<br /> При цьому слід зазначити, що розуміння господарських санкцій у ГК є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, тобто відповідні фінансові санкції, що стягуються за порушення валютного, податкового, антимонопольного та інших публічних галузей законодавства (напр. санкції, передбачені Законом України &quot;Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами&quot;). Неустойка в розумінні коментованої статті - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань. Отже норми цієї статті не можуть застосовуватись до інших видів правовідносин.<br /> Частина 2 та частина 3 коментованої статті вперше на законодавчому рівні надають визначення штрафу та пені як різновидів неустойки.<br /> Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є:<br /> а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо).<br /> б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.<br /> В свою чергу пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками:<br /> а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях;<br /> б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);<br /> в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання;<br /> г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення<br /> Слід відмітити, що законодавець визначив вищеперераховані ознаки штрафу та пені імперативно, не надавши сторонам зобов'язання можливості їх змінювати. При цьому поза увагою залишилися неустойки, що визначаються у твердій сумі або у кратному розмірі до суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, триваючи неустойки за прострочення виконання негрошового зобов'язання (напр. прострочення передачі речі); неустойки, що нараховуються не за кожний день, а за кожний тиждень, місяць прострочення тощо. Це не означає, що сторони цивільних договірних відносин не вправі забезпечувати свої зобов'язання подібними неустойками, однак при цьому для запобігання невідповідності положень договору нормам закону їм слід відмовитися від використання термінів &quot;штраф&quot; та &quot;пеня&quot;.<br /> Разом з тим, судова практика на сьогодні допускає застосування пені за прострочення негрошових зобов'язань (постанова ВГСУ від 07.06.2005 р. N 35/475-04), а також стягнення штрафу за кожний день прострочення (постанова ВГСУ від 05.07.2006 р. N 46/468-05). Правда необхідно зауважити, що такі припущення стосуються виключно господарських відносин. При цьому суди посилаються на пункт 4 статті 231 Господарського кодексу України, де встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). А оскільки Господарський кодекс України не містить жорстких обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах, допускається абсолютна домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції.<br /> <br /> [[Категорія: Доробити]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0:_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82&diff=7637 2018-08-01T10:17:57Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III]<br /> <br /> == Юридичний аспект відчуження нерухомого майна ==<br /> === Договори на основі яких відчужується нерухоме майно ===<br /> &lt;big&gt;Відчувати нерухоме майно у власність можна на підставі наступних договорів&lt;/big&gt; : <br /> * '''''купівлі-продажу''''' (за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму);&lt;br /&gt;<br /> * '''''міни''''' (за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем нерухомого майна, який він передає в обмін, і покупцем майна, який він одержує взамін. Таким договором може бути встановлена доплата за майно більшої вартості, що обмінюється на майно меншої вартості);&lt;br /&gt;<br /> <br /> * '''''дарування''''' (за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність);&lt;br /&gt;<br /> * '''''довічного утримання''''' (за договору довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно);&lt;br /&gt; <br /> * '''''пожертви''''' (за договором пожертви пожертвувач дарує нерухомі та рухомі речі, зокрема гроші та цінні папери, фізичним особам, юридичним особам, державі Україна, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, для досягнення ним певної, наперед обумовленої мети);&lt;br /&gt; <br /> * '''''спадщини''''' (перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ). &lt;br /&gt;<br /> <br /> === Посвідчення договорів відчуження нерухомого майна ===<br /> Посвідчення більшості договорів відчуження нерухомого майна (купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання та інше) має певні особливості. Наприклад, договір дарування вирізняється тим, що '''''відчужувач не може бути неповнолітньою особою'''''. &lt;br /&gt;<br /> Посвідчення договору довічного утримання так само має певні особливості, а саме за цим договором '''''відчужувачем може бути лише непрацездатний за віком або за станом здоров'я громадянин'''''. Відчужувачем у даному випадку, знову ж таки, не може бути неповнолітня особа. Кожний випадок потребує встановлення окремих вимог щодо наявності певних документів, положень, виконання необхідних попередніх дій особами, які є сторонами договорів відчуження.<br /> &lt;br /&gt;<br /> === Перелік документів для можливості відчуження нерухомого майна: ===<br /> <br /> &lt;big&gt;Основні документи, які стосуються безпосередньо нерухомого майна та надаються для посвідчення договорів про відчуження нерухомого майна:&lt;/big&gt;<br /> * правовстановлюючий документ на нерухоме майно (нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, дарування, міни, свідоцтво при придбання майна з прилюдних торгів, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, рішення суду тощо);<br /> * витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно або свідоцтво на право власності;<br /> * експертно-грошова оцінка незалежного сертифікованого оцінювача, обов’язкова при відчуженні майна, яке перебуває у власності фізичної особи;<br /> * довідка із ЖЕКу, ОВББ, сільської ради (Форма 3) про те, що малолітні та неповнолітні діти не мають права користування відчужуваним нерухомим майном;<br /> * рішення органу опіки і піклування (якщо малолітні або неповнолітні діти є власниками або мають право користування нерухомим майном);<br /> * заява власника відчужуваної квартири, будинку про відмову від здійснення права переважної покупки частини в загальній частковій власності. Необхідно у випадку продажу частини відчужуваної квартири/житлового будинку;<br /> * заява особи, яка не є власником, але зареєстрована у квартирі, яка відчужується, про те, що їй відомо про укладання договору, і зобов’язана знятись з реєстрації;<br /> * довідка з міської (сільської) ради про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, не приватизована і державний акт не видавався, якщо земельна ділянка не приватизована;<br /> * довідка з Управління земельних ресурсів про розмір земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, та кадастровий номер земельної ділянки (крім квартир в багатоквартирних будинках);<br /> * також обов’язкова присутність подружжя відчужувача та набувача (при наявності) зі своїм паспортом, оригіналом РНОКПП та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, яка нотаріально посвідчує згоду на відчуження або придбання майна;<br /> * інші довідки, документи, заяви, посвідчення.<br /> <br /> == Податковий аспект відчуження нерухомого майна ==<br /> <br /> '''''Дохід фізичної особи — резидента з відчуження (обміну) житлової нерухомості не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у разі виконання таких умов''''':<br /> * продається житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;<br /> * продаж одного із зазначених об’єктів здійснюється не частіше одного разу протягом звітного податкового року;<br /> * відчужуваний об’єкт нерухомого майна перебуває у власності платника податку понад три роки.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Порядок оподаткування операцій з відчуження об’єктів нерухомого майна регулюється статтею 172 Податкового кодексу України.&lt;br /&gt;'''<br /> <br /> У такому ж порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного виробництва.<br /> Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:<br /> — особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, — до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;<br /> — особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.<br /> Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до податкової інспекції за місцем реєстрації.<br /> <br /> ''ПРИМІТКА : умова щодо перебування майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.&lt;br /&gt;<br /> ''Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.&lt;br /&gt;<br /> ''У разі продажу протягом року більш як одного з перелічених об’єктів нерухомості або іншої нерухомості, отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором у розмірі 1,5 відсотка''.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія: Цивільне право]]<br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0:_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82&diff=7635 2018-08-01T10:11:35Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III]<br /> <br /> == Юридичний аспект відчуження нерухомого майна ==<br /> === Договори на основі яких відчужується нерухоме майно ===<br /> &lt;big&gt;Відчувати нерухоме майно у власність можна на підставі наступних договорів&lt;/big&gt; : <br /> * '''''купівлі-продажу''''' (за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму);&lt;br /&gt;<br /> * '''''міни''''' (за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем нерухомого майна, який він передає в обмін, і покупцем майна, який він одержує взамін. Таким договором може бути встановлена доплата за майно більшої вартості, що обмінюється на майно меншої вартості);&lt;br /&gt;<br /> <br /> * '''''дарування''''' (за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність);&lt;br /&gt;<br /> * '''''довічного утримання''''' (за договору довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно);&lt;br /&gt; <br /> * '''''пожертви''''' (за договором пожертви пожертвувач дарує нерухомі та рухомі речі, зокрема гроші та цінні папери, фізичним особам, юридичним особам, державі Україна, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, для досягнення ним певної, наперед обумовленої мети);&lt;br /&gt; <br /> * '''''спадщини''''' (перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ). &lt;br /&gt;<br /> <br /> === Посвідчення договорів відчуження нерухомого майна ===<br /> Посвідчення більшості договорів відчуження нерухомого майна (купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання та інше) має певні особливості. Наприклад, договір дарування вирізняється тим, що '''''відчужувач не може бути неповнолітньою особою'''''. &lt;br /&gt;<br /> Посвідчення договору довічного утримання так само має певні особливості, а саме за цим договором '''''відчужувачем може бути лише непрацездатний за віком або за станом здоров'я громадянин'''''. Відчужувачем у даному випадку, знову ж таки, не може бути неповнолітня особа. Кожний випадок потребує встановлення окремих вимог щодо наявності певних документів, положень, виконання необхідних попередніх дій особами, які є сторонами договорів відчуження.<br /> &lt;br /&gt;<br /> === Перелік документів визначається видом правочину та суб’єктами, які є сторонами таких договорів, а саме: ===<br /> <br /> Основні документи, які стосуються безпосередньо нерухомого майна та надаються для посвідчення договорів про відчуження нерухомого майна:<br /> * правовстановлюючий документ на нерухоме майно (нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, дарування, міни, свідоцтво при придбання майна з прилюдних торгів, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, рішення суду тощо);<br /> * витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно або свідоцтво на право власності;<br /> * експертно-грошова оцінка незалежного сертифікованого оцінювача, обов’язкова при відчуженні майна, яке перебуває у власності фізичної особи;<br /> * довідка із ЖЕКу, ОВББ, сільської ради (Форма 3) про те, що малолітні та неповнолітні діти не мають права користування відчужуваним нерухомим майном;<br /> * рішення органу опіки і піклування (якщо малолітні або неповнолітні діти є власниками або мають право користування нерухомим майном);<br /> * заява власника відчужуваної квартири, будинку про відмову від здійснення права переважної покупки частини в загальній частковій власності. Необхідно у випадку продажу частини відчужуваної квартири/житлового будинку;<br /> * заява особи, яка не є власником, але зареєстрована у квартирі, яка відчужується, про те, що їй відомо про укладання договору, і зобов’язана знятись з реєстрації;<br /> * довідка з міської (сільської) ради про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, не приватизована і державний акт не видавався, якщо земельна ділянка не приватизована;<br /> * довідка з Управління земельних ресурсів про розмір земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, та кадастровий номер земельної ділянки (крім квартир в багатоквартирних будинках);<br /> * також обов’язкова присутність подружжя відчужувача та набувача (при наявності) зі своїм паспортом, оригіналом РНОКПП та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, яка нотаріально посвідчує згоду на відчуження або придбання майна;<br /> * інші довідки, документи, заяви, посвідчення.<br /> <br /> == Податковий аспект відчуження нерухомого майна ==<br /> <br /> '''Порядок оподаткування операцій з відчуження об’єктів нерухомого майна регулюється статтею 172 Податкового кодексу України.'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> '''''Дохід фізичної особи — резидента з відчуження (обміну) житлової нерухомості не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у разі виконання таких умов''''':<br /> * продається житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;<br /> * продаж одного із зазначених об’єктів здійснюється не частіше одного разу протягом звітного податкового року;<br /> * відчужуваний об’єкт нерухомого майна перебуває у власності платника податку понад три роки.&lt;br /&gt;<br /> <br /> У такому ж порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного виробництва.<br /> Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:<br /> — особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, — до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;<br /> — особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.<br /> Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до податкової інспекції за місцем реєстрації.<br /> <br /> ''ПРИМІТКА : умова щодо перебування майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.&lt;br /&gt;<br /> ''Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.&lt;br /&gt;<br /> ''У разі продажу протягом року більш як одного з перелічених об’єктів нерухомості або іншої нерухомості, отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором у розмірі 1,5 відсотка''.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія: Доробити]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC&diff=7478 2018-07-26T14:58:59Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> == Поняття та види недійсного заповіту ==<br /> Заповіт – це розпорядження, зроблена на випадок смерті, яке укладається у передбаченій законом формі, містить призначення спадкоємця.&lt;br /&gt;<br /> Якщо після смерті близької людини Ви дізналися, що вона заповіла своє майно іншій особі, і це рішення спадкодавця є дивним, то в першу чергу, переконайтесь, що таке рішення було законним.&lt;br /&gt;<br /> Нажаль, дуже часто зустрічаються випадки, коли нечесні, недобросовісні громадяни, які бажають швидко та без зусиль одержати майно для свого збагачення, одурюють людей похилого віку, незаконними схемами змушують людей складати заповіти а свою користь, тим самим позбавляючи законних спадкоємців їх права на спадок.&lt;br /&gt;<br /> Визнати заповіт недійсним можливо лише через суд, подавши позовну заяву до районного суду за місцем відкриття спадщини (смерті заповідача). Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. <br /> Недійсні заповіти діляться на нікчемні та оспорювані.&lt;br /&gt;<br /> Згідно з ч. 1 ст. 1257 ЦКУ нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала права на це майно, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (ст. ст. 1247, 1248 ЦКУ).&lt;br /&gt;<br /> До нікчемних заповітів відносяться:<br /> * заповіти, складені фізичною особою, яка не має повної цивільної дієздатності;<br /> * вчинені через представника;<br /> * посвідчені уповноваженою особою, але з порушенням вимог, встановлених законом;<br /> * посвідчені не уповноваженою на це особою;<br /> * секретні заповіти, посвідчені нотаріусом з порушенням вимог, встановлених законом (ст. 1249 ЦКУ);<br /> * посвідчені за відсутності свідків у випадках, коли їх присутність є обов’язковою (ст. 1253 ЦКУ);<br /> * заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі (ст. 1307 ЦКУ).<br /> За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч. 2 ст. 1257 ЦКУ), тобто якщо суд прийде до переконання, що документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погрози насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.<br /> Суд може визнати заповіт частково недійсним і в тому випадку, якщо в нього не включені особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (їх перелік наводиться вище).<br /> == Коло осіб, що мають право звернутись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним ==<br /> Звернутися до суду з позовом про визнання недійсним заповіту може лише особа, права та інтереси якої порушено заповітом.&lt;br /&gt;<br /> Такими особами можуть бути:&lt;br /&gt;<br /> * спадкоємці з обов’язковою часткою у відповідності до вимог ст. 1241 Цивільного кодексу України,<br /> * спадкоємці за законом, які у разі відсутності заповіту отримали б у спадок майно,<br /> * спадкоємці за іншим заповітом (у разі складання спадкодавцем декількох заповітів),<br /> * особа, на користь якої було зроблено заповідальне розпорядження.<br /> <br /> <br /> ==Обов'язкова частка у спадщині ==<br /> <br /> При визнанні заповіту недійсним, перш за все необхідно встановити, чи було включено до заповіту обов’язкову частку у спадщині.&lt;br /&gt;<br /> Так, відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкоємця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.&lt;br /&gt;<br /> Заповідач не має право усунути від спадкування осіб, які претендують на обов’язкову частку у спадщині, шляхом вказівки про позбавлення їх права на спадщину.&lt;br /&gt;<br /> При цьому слід врахувати, що розмір обов’язкової частки може бути зменшений в судовому порядку з урахуванням відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.&lt;br /&gt;<br /> Такими обставинами можуть бути: неприязні стосунки між спадкоємцем та спадкодавцем, погане поводження із спадкодавцем, не надання потрібної спадкодавцю допомоги через похилий вік, тяжку хворобу, каліцтво тощо. Такий «обов’язковий» спадкоємець може бути взагалі усунутий від спадкування судом на підставі ч. ч. 5,6 ст. 1224 ЦК України.&lt;br /&gt; До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.&lt;br /&gt; Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.<br /> <br /> == Підстави визнання заповіту недійсним ==<br /> Підставами визнання недійсним заповіту є:&lt;br /&gt;<br /> * складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою;<br /> * складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та посвідчення;<br /> * при складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.<br /> Розглянемо окремо кожну з підстав визнання заповіту недійсним.&lt;br /&gt;<br /> Заповіт є нікчемним (недійсність встановлена законом) у разі складання його особою, яка не мала такого права. Так, відповідно до ст. 1234 ЦК України право на складання заповіту має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто повнолітня особа, яка досягла вісімнадцяти років, а у деяких випадках – шістнадцяти років.&lt;br /&gt;<br /> Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.&lt;br /&gt;<br /> Заповіт може бути визнаний недійсним у разі недодержання в момент його складання вимог щодо оформлення та посвідчення.&lt;br /&gt;<br /> Вимоги до форми заповіту визначені ст. 1247 ЦК України, відповідно до якої заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, дати та місця народження заповідача та має бути особисто підписаний заповідачем.&lt;br /&gt;<br /> Якщо особа не може особисто підписати заповіт, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом. Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою. При цьому, посвідчення заповіту має відбуватись при свідках.&lt;br /&gt;<br /> Присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою. Свідками можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю.&lt;br /&gt;<br /> Свідками не можуть бути: &lt;br /&gt;<br /> * нотаріус; <br /> * особи, на користь яких складено заповіт; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; <br /> * особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. <br /> Текст заповіту має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.&lt;br /&gt;<br /> Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 Цивільного кодексу України. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == '''Судова практика про визнання заповіту недійсним''' ==<br /> * П О С Т А Н О В А у справі № 6-73цс11 від 26 грудня 2011 року м. Київ<br /> <br /> У даній Постанові Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що відсутність у заповідача паспорта громадянина України не може бути підставою для визнання заповіту недійсним оскільки в даному випадку відповідно до статті 43 Закону України «Про нотаріат» та пункту 10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначальним для нотаріуса було саме встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.<br /> * П О С Т А Н О В А у справі № 6-9цс12 від 29 лютого 2012 року м. Київ<br /> <br /> У даній Постанові Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що неможна визнавати заповіт недійсний, базуючись на висновку експерта про нездатність усвідомлювати свої дії, якщо в ньому відсутній висновок про абсолютну неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій.<br /> * П О С Т А Н О В А у справі № 6-2цс13 від 20 лютого 2013 року м. Київ<br /> <br /> У даній Постанові Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що нотаріус може посвідчувати заповіт тільки в межах свого нотаріального округу. Заповіт скасовано.<br /> * Р І Ш Е Н Н Я у справі № 6-6246св10 від 12 жовтня 2011 р. м. Київ<br /> <br /> У даному Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено: якщо глуха особа підписала заповіт без свідків, але вміла читати, то такий заповіт є дійсним.<br /> <br /> <br /> * Р І Ш Е Н Н Я у справі № 6-44487св13 від 9 липня 2014 року м. Київ<br /> <br /> У даному Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визнано: заповіт недійсним, оскільки встановлено, що на час складання заповіту, оскільки актами амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи встановлено, що на час складання заповіту особа виявляла ознаки тривалого психічного розладу розладу – «органічного амнестичного розладу, обумовленого, на думку комісії, комплексом наявних у під експертного соматно-неврологічних, в тому числі ендокринологічних захворювань, що позбавляло його на вказаний період часу здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними»<br /> * Р І Ш Е Н Н Я у справі № 755/20583/13 від 07 квітня 2015 року<br /> <br /> У даному Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визнано недійсним заповіт, оскільки, як встановлено почеркознавчою експертизою, даний заповіт не містить підпису особи, яка його склала.<br /> * Р І Ш Е Н Н Я у справі 22-ц/796/33/2014 від 09 липня 2014 року<br /> <br /> У даному Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визнано заповіт недійсним, оскільки померлий зловживав спиртними напоями, та через сукупність інших обставин. Слід зауважити, що у даній справі експерт вказав, що померлий розумів значення своїх дій.<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Спадкове право]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=7462 2018-07-26T14:49:06Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України &quot;Про державну реєстрацію актів цивільного стану&quot;] <br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”] <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року &quot;Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану&quot; ]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page ЗУ &quot;Про судовий збір&quot; від 08.07.2011 № 3674-VI]<br /> <br /> == Документи, на підставі яких органом державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється реєстрація смерті.&lt;br /&gt; ==<br /> <br /> * документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою; <br /> * рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]).<br /> <br /> == Підстави для проведення державної реєстрації смерті == <br /> Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 п.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року] підставами для проведення державної реєстрації смерті є:<br /> * лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545], зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;<br /> * фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545], зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;<br /> * лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;<br /> * рішення суду про оголошення особи померлою;<br /> * рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;<br /> * повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів;<br /> * повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.<br /> <br /> У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України] вирішується в судовому порядку. <br /> Заява подається родичами померлого або їх законними представниками, і в ній повинно бути зазначено:<br /> - який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br /> - виклад доказів, що підтверджують факт смерті (доказами у справі можуть бути - пояснення заявників, свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко - і відеозаписи, висновки експертів).<br /> <br /> == Розгляд заяви про встановлення факту смерті в судовому порядку ==<br /> === Підсудність справ про встановлення факту смерті: ===<br /> * Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.<br /> * Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.<br /> * Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана до суду за межами такої території України.<br /> <br /> <br /> == Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України ==<br /> <br /> * Згідно ст. 317 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br /> * Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.<br /> * ВССУ зауважив, що заявниками у справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можуть бути чоловік чи дружина померлої особи. Так, у померлого може не бути родичів, а відмова у відкриті провадження за заявою чоловіка чи дружини у такій категорії справ унеможливить реалізацію їх права на спадкування. Крім того, Сімейний кодекс України відносить чоловіка (дружину) до членів сім'ї. <br /> * Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.<br /> * Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.<br /> * Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.<br /> === Вимоги до заяви про встановлення факту смерті ===<br /> Відповідно до ст. 318 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] У заяві повинно бути зазначено:<br /> * який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br /> * причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br /> * докази, що підтверджують факт.<br /> До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Відповідно до положень ст.3 ч.2 п.16 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page ЗУ &quot;Про судовий збір&quot; від 08.07.2011 № 3674-VI] судовий збір не справляється за подання [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85 заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісті '''в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій''']. В інших випадках судовий збір сплачується в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, відповідно до ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page ЗУ &quot;Про судовий збір&quot; від 08.07.2011 № 3674-VI].<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія: Цивільне право‎]]<br /> [[Категорія: Інші питання цивільного права]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE/%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=7402 2018-07-26T13:56:57Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== &lt;big&gt;Нормативна база&lt;/big&gt; ==<br /> <br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»];<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»].<br /> <br /> == &lt;big&gt;Зняття з реєстрації в добровільному порядку&lt;/big&gt; ==<br /> <br /> === Куди звернутися ===<br /> <br /> Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у тому числі [https://poslugy.gov.ua/info/servicecenters через центр надання адміністративних послуг]) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.<br /> <br /> === Вартість адміністративної послуги ===<br /> <br /> За послугу щодо зняття з реєстрації місця проживання особа сплачує адміністративний збір у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати <br /> ('''31 грн. 65 коп.''' – станом на 01 січня 2018 року, стаття 11-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]).<br /> <br /> === Перелік та зразки необхідних документів ===<br /> <br /> ''Для зняття з реєстрації місця проживання '''особа або її представник''' повинні подати:''<br /> * заяву про зняття з реєстрації місця проживання [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/page встановленої форми]; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC права користування житловим приміщенням], про виселення, [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E._%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%8E про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою]; свідоцтва про смерть;<br /> * документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання (паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (якщо дитина не досягла 16 років);<br /> * квитанцію про сплату адміністративного збору;<br /> * військовий квиток або посвідчення про прописку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебуває на військовому обліку).<br /> <br /> ''Представником '''додатково''' надається:''<br /> * документ, що посвідчує особу представника;<br /> * документ, що підтверджує повноваження представника (довіреність), крім випадків, коли представниками малолітньої дитини є батьки (усиновлювачі).<br /> <br /> === Строки розгляду питання ===<br /> <br /> Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється '''в день звернення''' особи.<br /> <br /> === Підстави для відмови ===<br /> <br /> Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли: <br /> # особою не подано необхідних документів;<br /> # у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;<br /> # звернулася особа, яка не досягла 14 років.<br /> '''''Заява про зняття з реєстрації місця проживання із зазначенням підстави відмови повертається особі в день її подання!!!'''''<br /> <br /> === Порядок оскарження ===<br /> <br /> Рішення, дії чи бездіяльність виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (в тому числі [https://poslugy.gov.ua/info/servicecenters через центр надання адміністративних послуг]) можуть оскаржуватися в судовому порядку.&lt;br /&gt;<br /> <br /> У випадку отримання відмови центру надання адміністративних послуг про зняття з реєстрації місця проживання, особа має право протягом '''30 днів''' з моменту отримання відмови подати скаргу до органу, вищого відносно того органу, що прийняв рішення про відмову (у разі, якщо такий вищий орган існує). <br /> <br /> === Особливі випадки ===<br /> <br /> Заяву про зняття з реєстрації місця проживання бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання, подає спеціалізована соціальна установа, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають такі особи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> У випадку реєстрації місця проживання батьків дитини, яка не досягла 14 років, за різними адресами, зняття з реєстрації місця проживання такої дитини разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою іншого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву.<br /> <br /> == &lt;big&gt;Зняття з реєстрації в судовому порядку&lt;/big&gt; ==<br /> <br /> === До якого суду звернутися ===<br /> <br /> Позовна заява про визнання особи такою, що [[Позбавлення особи права користування жилим приміщенням|втратила право користування жилим приміщенням]] та зняття з реєстрації подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходження жилого приміщення.<br /> <br /> === Вартість позову ===<br /> <br /> За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу''' відповідно до Закону України «Про судовий збір» ('''704 грн. 80 коп.''' - станом на 01 січня 2018 року, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;big&gt;'''Автоматичний розрахунок судового збору'''&lt;/big&gt; [http://court.gov.ua/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br /> <br /> === Перелік та зразки необхідних документів ===<br /> <br /> &lt;big&gt;До суду подаються такі документи:&lt;/big&gt;<br /> * '''''позовна заява''''', що містить:<br /> ** найменування суду, до якого подається заява;<br /> ** ім'я позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;<br /> ** зміст позовних вимог;<br /> ** виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;<br /> ** зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;<br /> * '''''документ про сплату судового збору''''';<br /> * '''''документ, що підтверджує повноваження представника''''' (якщо позовну заяву подає представник);<br /> * '''''копії позовної заяви''''' та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. ([https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVGxxdF9oOGhDUmM зразок позовної заяви])<br /> <br /> === Строки розгляду питання === <br /> Суд розглядає справу по суті ''протягом тридцяти днів'' з дня початку розгляду справи по суті.<br /> <br /> === Порядок оскарження ===<br /> <br /> Особа у випадку прийняття судом рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання має право протягом '''30 днів''' з дня проголошення рішення подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.<br /> <br /> === Вартість оскарження ===<br /> <br /> За розгляд апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви ('''1057 грн. 20 коп.''' - станом на 01 січня 2018 року, підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;big&gt;'''Автоматичний розрахунок судового збору'''&lt;/big&gt; [http://court.gov.ua/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br /> == ''' Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ''' ==<br /> <br /> Досить чисельними є справи про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання. Стосується це переважно колишніх членів сім’ї власника, колишнього власника або членів сім’ї колишнього власника житла.<br /> <br /> При розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та колишнім власником житла, з правовідносинами, які виникають між власником житла та членами його сім’ї, колишніми членами його сім’ї, а також членами сім’ї колишнього власника житла.<br /> <br /> У першому випадку втрата права користування житловим приміщенням колишнього власника є наслідком припинення його права власності на це приміщення (ст. 346 ЦК), хоча деякі суди до зазначених правовідносин безпідставно застосовують положення ст. 72 ЖК.<br /> <br /> У разі виникнення спору між власником і членами його сім’ї суд повинен врахувати, що право члена сім’ї власника на користування житлом є сервітутним правом, у зв’язку з чим припинення цього права повинно відбуватися відповідно до вимог статей 405, 406 ЦК. Зокрема, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність без поважних причин члена сім’ї понад один рік у спірному житловому приміщенні, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.<br /> <br /> Щодо виселення колишніх членів сім’ї власника, то відповідно до статей 9, 156, 157 ЖК сам факт припинення сімейних відносин із власником (власниками) квартири не позбавляє колишніх членів його (їх) сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення. Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст. 157 ЖК, але за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу. Передбачені статтями 9, 156, 157 ЖК обмеження щодо виселення колишніх членів сім'ї власника не є порушенням права власності. Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ст. 319, частин 1, 2 ст. 321 ЦК власник не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у цьому праві, однак у передбачених законом випадках обмеження права власності можуть мати місце. У цьому випадку обмеження прав власника передбачені статтями 156, 157 ЖК. Такий висновок Верховний Суд України зробив у справі № 6-24089св06 (ухвала від 31 січня 2007 р.). Подібне у справі № 6-20552св07 (рішення від 28 травня 2008 р.).<br /> <br /> Стосовно збереження права користування житлом членами сім'ї колишнього власника слід зазначити про усталену практику Верховного Суду України з цього питання .<br /> <br /> Так, відповідно до висновків, що містяться в ухвалах у справах: № 6-10723св08, № 6-2778св08, № 6-55662св10, право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Виникнення права членів сім'ї власника будинку на користування будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а, отже, припинення права власності на будинок припиняє право членів його сім'ї на користування цим будинком. Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.<br /> <br /> Відповідно до ст. 7 Закону від 11 грудня 2003 р. № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1382-ІV) У редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.<br /> <br /> Таким чином, як випливає із зазначеної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.<br /> <br /> Виходячи з того, що Закон № 1382-ІV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.<br /> <br /> Отже, в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.<br /> <br /> Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК; ст. 405 ЦК). Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 р. (справа № 6-57цс11).<br /> [[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]] [[Категорія:Вирішення житлових спорів]] [[Категорія:Суди]] [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]] [[Категорія:Житлове право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE/%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=7399 2018-07-26T13:55:09Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== &lt;big&gt;Нормативна база&lt;/big&gt; ==<br /> <br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»];<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»].<br /> <br /> == &lt;big&gt;Зняття з реєстрації в добровільному порядку&lt;/big&gt; ==<br /> <br /> === Куди звернутися ===<br /> <br /> Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у тому числі [https://poslugy.gov.ua/info/servicecenters через центр надання адміністративних послуг]) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.<br /> <br /> === Вартість адміністративної послуги ===<br /> <br /> За послугу щодо зняття з реєстрації місця проживання особа сплачує адміністративний збір у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати <br /> ('''31 грн. 65 коп.''' – станом на 01 січня 2018 року, стаття 11-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]).<br /> <br /> === Перелік та зразки необхідних документів ===<br /> <br /> ''Для зняття з реєстрації місця проживання '''особа або її представник''' повинні подати:''<br /> * заяву про зняття з реєстрації місця проживання [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/page встановленої форми]; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC права користування житловим приміщенням], про виселення, [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E._%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%8E про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою]; свідоцтва про смерть;<br /> * документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання (паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (якщо дитина не досягла 16 років);<br /> * квитанцію про сплату адміністративного збору;<br /> * військовий квиток або посвідчення про прописку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебуває на військовому обліку).<br /> <br /> ''Представником '''додатково''' надається:''<br /> * документ, що посвідчує особу представника;<br /> * документ, що підтверджує повноваження представника (довіреність), крім випадків, коли представниками малолітньої дитини є батьки (усиновлювачі).<br /> <br /> === Строки розгляду питання ===<br /> <br /> Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється '''в день звернення''' особи.<br /> <br /> === Підстави для відмови ===<br /> <br /> Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли: <br /> # особою не подано необхідних документів;<br /> # у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;<br /> # звернулася особа, яка не досягла 14 років.<br /> '''''Заява про зняття з реєстрації місця проживання із зазначенням підстави відмови повертається особі в день її подання!!!'''''<br /> <br /> === Порядок оскарження ===<br /> <br /> Рішення, дії чи бездіяльність виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (в тому числі [https://poslugy.gov.ua/info/servicecenters через центр надання адміністративних послуг]) можуть оскаржуватися в судовому порядку.&lt;br /&gt;<br /> <br /> У випадку отримання відмови центру надання адміністративних послуг про зняття з реєстрації місця проживання, особа має право протягом '''30 днів''' з моменту отримання відмови подати скаргу до органу, вищого відносно того органу, що прийняв рішення про відмову (у разі, якщо такий вищий орган існує). <br /> <br /> === Особливі випадки ===<br /> <br /> Заяву про зняття з реєстрації місця проживання бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання, подає спеціалізована соціальна установа, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають такі особи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> У випадку реєстрації місця проживання батьків дитини, яка не досягла 14 років, за різними адресами, зняття з реєстрації місця проживання такої дитини разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою іншого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву.<br /> <br /> == &lt;big&gt;Зняття з реєстрації в судовому порядку&lt;/big&gt; ==<br /> <br /> === До якого суду звернутися ===<br /> <br /> Позовна заява про визнання особи такою, що [[Позбавлення особи права користування жилим приміщенням|втратила право користування жилим приміщенням]] та зняття з реєстрації подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходження жилого приміщення.<br /> <br /> === Вартість позову ===<br /> <br /> За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу''' відповідно до Закону України «Про судовий збір» ('''704 грн. 80 коп.''' - станом на 01 січня 2018 року, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;big&gt;'''Автоматичний розрахунок судового збору'''&lt;/big&gt; [http://court.gov.ua/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br /> <br /> === Перелік та зразки необхідних документів ===<br /> <br /> &lt;big&gt;До суду подаються такі документи:&lt;/big&gt;<br /> * '''''позовна заява''''', що містить:<br /> ** найменування суду, до якого подається заява;<br /> ** ім'я позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;<br /> ** зміст позовних вимог;<br /> ** виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;<br /> ** зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;<br /> * '''''документ про сплату судового збору''''';<br /> * '''''документ, що підтверджує повноваження представника''''' (якщо позовну заяву подає представник);<br /> * '''''копії позовної заяви''''' та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. ([https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVGxxdF9oOGhDUmM зразок позовної заяви])<br /> <br /> === Строки розгляду питання === <br /> Суд розглядає справу по суті ''протягом тридцяти днів'' з дня початку розгляду справи по суті.<br /> <br /> === Порядок оскарження ===<br /> <br /> Особа у випадку прийняття судом рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання має право протягом '''30 днів''' з дня проголошення рішення подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.<br /> <br /> === Вартість оскарження ===<br /> <br /> За розгляд апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви ('''1057 грн. 20 коп.''' - станом на 01 січня 2018 року, підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;big&gt;'''Автоматичний розрахунок судового збору'''&lt;/big&gt; [http://court.gov.ua/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br /> '''4. Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ'''<br /> <br /> Досить чисельними є справи про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання. Стосується це переважно колишніх членів сім’ї власника, колишнього власника або членів сім’ї колишнього власника житла.<br /> <br /> При розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та колишнім власником житла, з правовідносинами, які виникають між власником житла та членами його сім’ї, колишніми членами його сім’ї, а також членами сім’ї колишнього власника житла.<br /> <br /> У першому випадку втрата права користування житловим приміщенням колишнього власника є наслідком припинення його права власності на це приміщення (ст. 346 ЦК), хоча деякі суди до зазначених правовідносин безпідставно застосовують положення ст. 72 ЖК.<br /> <br /> У разі виникнення спору між власником і членами його сім’ї суд повинен врахувати, що право члена сім’ї власника на користування житлом є сервітутним правом, у зв’язку з чим припинення цього права повинно відбуватися відповідно до вимог статей 405, 406 ЦК. Зокрема, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність без поважних причин члена сім’ї понад один рік у спірному житловому приміщенні, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.<br /> <br /> Щодо виселення колишніх членів сім’ї власника, то відповідно до статей 9, 156, 157 ЖК сам факт припинення сімейних відносин із власником (власниками) квартири не позбавляє колишніх членів його (їх) сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення. Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст. 157 ЖК, але за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу. Передбачені статтями 9, 156, 157 ЖК обмеження щодо виселення колишніх членів сім'ї власника не є порушенням права власності. Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ст. 319, частин 1, 2 ст. 321 ЦК власник не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у цьому праві, однак у передбачених законом випадках обмеження права власності можуть мати місце. У цьому випадку обмеження прав власника передбачені статтями 156, 157 ЖК. Такий висновок Верховний Суд України зробив у справі № 6-24089св06 (ухвала від 31 січня 2007 р.). Подібне у справі № 6-20552св07 (рішення від 28 травня 2008 р.).<br /> <br /> Стосовно збереження права користування житлом членами сім'ї колишнього власника слід зазначити про усталену практику Верховного Суду України з цього питання .<br /> <br /> Так, відповідно до висновків, що містяться в ухвалах у справах: № 6-10723св08, № 6-2778св08, № 6-55662св10, право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Виникнення права членів сім'ї власника будинку на користування будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а, отже, припинення права власності на будинок припиняє право членів його сім'ї на користування цим будинком. Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.<br /> <br /> Відповідно до ст. 7 Закону від 11 грудня 2003 р. № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1382-ІV) У редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.<br /> <br /> Таким чином, як випливає із зазначеної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.<br /> <br /> Виходячи з того, що Закон № 1382-ІV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.<br /> <br /> Отже, в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.<br /> <br /> Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК; ст. 405 ЦК). Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 р. (справа № 6-57цс11).<br /> [[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]] [[Категорія:Вирішення житлових спорів]] [[Категорія:Суди]] [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]] [[Категорія:Житлове право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%22%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2%22&diff=7387 2018-07-26T11:05:36Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== '''1.Нормативна база''' ==<br /> <br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2011 р. № 1056 про «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»;]&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80/ed20120524 Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 № 74/94-ВР]<br /> <br /> == '''2. Поняття урядової програми &quot;Теплі кредити&quot;''' ==<br /> Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.<br /> Програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:<br /> * 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;<br /> * 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;<br /> * 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.<br /> <br /> == '''3. Суб'єкти, що мають право на звернення для отримання кредиту''' ==<br /> Звернутися за отриманням відшкодування від держави можуть такі суб’єкти:<br /> * фізичні особи, тобто мешканці квартир або одноквартирних будинків;<br /> * юридичні особи;<br /> * представники ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.<br /> <br /> == '''4. Умови та порядок отримання кредиту''' ==<br /> Для участі у програмі та отримання відшкодування необхідно здійснити наступні кроки:<br /> * Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком).<br /> * Отримує кредитні кошти.<br /> * Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт, тощо. Таким чином, позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Банк щомісячно формує та подає до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України перелік позичальників, які мають право на отримання відшкодування.<br /> Протягом 5 днів Держенергоефективності України перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам.<br /> Загалом процес відшкодування займає до 2 місяців.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для позичальника''':&lt;br /&gt;<br /> <br /> * вік – кошти можуть бути видані громадянам у віці від 21 до 60 років;<br /> * громадянство – програма поширюється тільки на жителів України;<br /> * наявність нерухомості у позичальника або членів його сім’ї – зокрема, цю вимогу висуває Ощадбанк;<br /> * рівень доходів – цю величину банк визначає самостійно, але її розмір повинен в кілька разів перевищувати щомісячний платіж по кредиту.<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для ОСББ:'''<br /> * термін існування – не менш ніж півроку;<br /> * величина надходження платежів – не менше 85% від загальної кількості;<br /> * відсутність позовів до ОСББ або голові правління.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Більш детально перелік усіх вимог потрібно уточнювати у конкретного кредитора, оскільки кожен банк може висунути свої умови.<br /> <br /> == '''5. Корисна інформація''' ==<br /> Умови надання «теплих» кредитів банками-партнерами:<br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/private/loans/oschad_home/ ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Ощадний дім) ]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/business/finansuvannya-biznesu/#finance-osbb ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Фінансування бізнесу)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/credit/osbb/ ПАТ &quot;Укргазбанк&quot;]&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:Теплые-кредиты-сравнение-условий-15-08-2015.png|міні]]&lt;/center&gt;<br /> Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів, що визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF/paran17#n17 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Також, наголошуємо, що в 2018 році продовжують діяти місцеві програми здешевлення «теплих» кредитів, за якими надається додаткова компенсація (з місцевих бюджетів) по тілу або відсотках за «теплими» кредитами.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Детальну інформацію про додаткову місцеву підтримку можна знайти на [http://saee.gov.ua/uk/programs/map Інтерактивній карті місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів].&lt;br /&gt;<br /> == '''6. Перелік обладнання та матеріалів на які надається компенсація від держави''' ==<br /> ''1 Для приватних будинків (у т.ч. поділених на 2 квартири):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * рекуператорів теплоти вентиляційного повітря;<br /> * теплонасосної системи для водяної системи опалення та/або гарячого водопостачання;<br /> * системи сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання;<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної), зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> ''2 Для квартир у багатоквартирних житлових будинках (Укргазбанк позики для квартир не видає):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної) та теплової енергії, зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> == '''7. Підстави для відмови''' ==<br /> Відсоток відмов невеликий і пов'язаний найчастіше з неправильним вибором устаткування : необхідно звернути увагу, що в каталозі деякі товари (зокрема, вікна) необхідно вибирати, враховуючи температурну зону. Згідно з чинними будівельними нормами України, опір теплопередачі вікон для другої температурної зони (АР Крим, Закарпатська, Запорізька, Миколаївська, Одеська і Херсонська області) має бути не менше 0,6 м² - K / Вт і не менше 0,75 м² - K / Вт - для іншої території України (перша температурна зона). Але з 1 лютого 2018 року в програмі IQ energy змінені вимоги до вікон - тепер це 0,75 м² - K / Вт для усієї території країни. У IQ energy пояснили, що дістають відмову 3-5% заявок, і назвали наступні причини відмов : <br /> * 1. Вибране устаткування не відповідає критеріям енергоефективності.<br /> * 2. Модернізується не житло, а бізнес. IQ energy видає компенсації для утеплення виключно житлових будинків. <br /> * 3. Проект не відповідає будівельним нормам (наприклад, утеплення квартири у багатоквартирному будинку).<br /> * 4. Підробка документів. Тут без коментарів.<br /> Категорії :<br /> <br /> [[ Категорія: Житлове право]], [[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%22%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2%22&diff=7385 2018-07-26T11:03:04Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== '''1.Нормативна база''' ==<br /> <br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2011 р. № 1056 про «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»;]&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80/ed20120524 Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 № 74/94-ВР]<br /> <br /> == '''2. Поняття урядової програми &quot;Теплі кредити&quot;''' ==<br /> Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.<br /> Програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:<br /> * 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;<br /> * 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;<br /> * 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.<br /> <br /> == '''3. Суб'єкти, що мають право на звернення для отримання кредиту''' ==<br /> Звернутися за отриманням відшкодування від держави можуть такі суб’єкти:<br /> * фізичні особи, тобто мешканці квартир або одноквартирних будинків;<br /> * юридичні особи;<br /> * представники ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.<br /> <br /> == '''4. Умови та порядок отримання кредиту''' ==<br /> Для участі у програмі та отримання відшкодування необхідно здійснити наступні кроки:<br /> * Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком).<br /> * Отримує кредитні кошти.<br /> * Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт, тощо. Таким чином, позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Банк щомісячно формує та подає до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України перелік позичальників, які мають право на отримання відшкодування.<br /> Протягом 5 днів Держенергоефективності України перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам.<br /> Загалом процес відшкодування займає до 2 місяців.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для позичальника''':&lt;br /&gt;<br /> <br /> * вік – кошти можуть бути видані громадянам у віці від 21 до 60 років;<br /> * громадянство – програма поширюється тільки на жителів України;<br /> * наявність нерухомості у позичальника або членів його сім’ї – зокрема, цю вимогу висуває Ощадбанк;<br /> * рівень доходів – цю величину банк визначає самостійно, але її розмір повинен в кілька разів перевищувати щомісячний платіж по кредиту.<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для ОСББ:'''<br /> * термін існування – не менш ніж півроку;<br /> * величина надходження платежів – не менше 85% від загальної кількості;<br /> * відсутність позовів до ОСББ або голові правління.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Більш детально перелік усіх вимог потрібно уточнювати у конкретного кредитора, оскільки кожен банк може висунути свої умови.<br /> <br /> == '''5. Корисна інформація''' ==<br /> Умови надання «теплих» кредитів банками-партнерами:<br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/private/loans/oschad_home/ ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Ощадний дім) ]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/business/finansuvannya-biznesu/#finance-osbb ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Фінансування бізнесу)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/credit/osbb/ ПАТ &quot;Укргазбанк&quot;]&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:Теплые-кредиты-сравнение-условий-15-08-2015.png|міні]]&lt;/center&gt;<br /> Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів, що визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF/paran17#n17 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Також, наголошуємо, що в 2018 році продовжують діяти місцеві програми здешевлення «теплих» кредитів, за якими надається додаткова компенсація (з місцевих бюджетів) по тілу або відсотках за «теплими» кредитами.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Детальну інформацію про додаткову місцеву підтримку можна знайти на [http://saee.gov.ua/uk/programs/map Інтерактивній карті місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів].&lt;br /&gt;<br /> == '''6. Перелік обладнання та матеріалів на які надається компенсація від держави''' ==<br /> ''1 Для приватних будинків (у т.ч. поділених на 2 квартири):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * рекуператорів теплоти вентиляційного повітря;<br /> * теплонасосної системи для водяної системи опалення та/або гарячого водопостачання;<br /> * системи сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання;<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної), зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> ''2 Для квартир у багатоквартирних житлових будинках (Укргазбанк позики для квартир не видає):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної) та теплової енергії, зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> '''7. Підстави для відмови'''<br /> <br /> Відсоток відмов невеликий і пов'язаний найчастіше з неправильним вибором устаткування : необхідно звернути увагу, що в каталозі деякі товари (зокрема, вікна) необхідно вибирати, враховуючи температурну зону. Згідно з чинними будівельними нормами України, опір теплопередачі вікон для другої температурної зони (АР Крим, Закарпатська, Запорізька, Миколаївська, Одеська і Херсонська області) має бути не менше 0,6 м² - K / Вт і не менше 0,75 м² - K / Вт - для іншої території України (перша температурна зона). Але з 1 лютого 2018 року в програмі IQ energy змінені вимоги до вікон - тепер це 0,75 м² - K / Вт для усієї території країни. У IQ energy пояснили, що дістають відмову 3-5% заявок, і назвали наступні причини відмов : <br /> * 1. Вибране устаткування не відповідає критеріям енергоефективності.<br /> * 2. Модернізується не житло, а бізнес. IQ energy видає компенсації для утеплення виключно житлових будинків. <br /> * 3. Проект не відповідає будівельним нормам (наприклад, утеплення квартири у багатоквартирному будинку).<br /> * 4. Підробка документів. Тут без коментарів.<br /> Категорії :<br /> <br /> [[ Категорія: Житлове право]], [[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%22%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2%22&diff=7384 2018-07-26T11:02:21Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== '''1.Нормативна база''' ==<br /> <br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2011 р. № 1056 про «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»;]&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80/ed20120524 Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 № 74/94-ВР]<br /> <br /> == '''2. Поняття урядової програми &quot;Теплі кредити&quot;''' ==<br /> Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.<br /> Програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:<br /> * 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;<br /> * 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;<br /> * 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.<br /> <br /> == '''3. Суб'єкти, що мають право на звернення для отримання кредиту''' ==<br /> Звернутися за отриманням відшкодування від держави можуть такі суб’єкти:<br /> * фізичні особи, тобто мешканці квартир або одноквартирних будинків;<br /> * юридичні особи;<br /> * представники ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.<br /> <br /> == '''4. Умови та порядок отримання кредиту''' ==<br /> Для участі у програмі та отримання відшкодування необхідно здійснити наступні кроки:<br /> * Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком).<br /> * Отримує кредитні кошти.<br /> * Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт, тощо. Таким чином, позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Банк щомісячно формує та подає до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України перелік позичальників, які мають право на отримання відшкодування.<br /> Протягом 5 днів Держенергоефективності України перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам.<br /> Загалом процес відшкодування займає до 2 місяців.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для позичальника''':&lt;br /&gt;<br /> <br /> * вік – кошти можуть бути видані громадянам у віці від 21 до 60 років;<br /> * громадянство – програма поширюється тільки на жителів України;<br /> * наявність нерухомості у позичальника або членів його сім’ї – зокрема, цю вимогу висуває Ощадбанк;<br /> * рівень доходів – цю величину банк визначає самостійно, але її розмір повинен в кілька разів перевищувати щомісячний платіж по кредиту.<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для ОСББ:'''<br /> * термін існування – не менш ніж півроку;<br /> * величина надходження платежів – не менше 85% від загальної кількості;<br /> * відсутність позовів до ОСББ або голові правління.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Більш детально перелік усіх вимог потрібно уточнювати у конкретного кредитора, оскільки кожен банк може висунути свої умови.<br /> <br /> == '''5. Корисна інформація''' ==<br /> Умови надання «теплих» кредитів банками-партнерами:<br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/private/loans/oschad_home/ ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Ощадний дім) ]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/business/finansuvannya-biznesu/#finance-osbb ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Фінансування бізнесу)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/credit/osbb/ ПАТ &quot;Укргазбанк&quot;]&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:Теплые-кредиты-сравнение-условий-15-08-2015.png|міні]]&lt;/center&gt;<br /> Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів, що визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF/paran17#n17 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Також, наголошуємо, що в 2018 році продовжують діяти місцеві програми здешевлення «теплих» кредитів, за якими надається додаткова компенсація (з місцевих бюджетів) по тілу або відсотках за «теплими» кредитами.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Детальну інформацію про додаткову місцеву підтримку можна знайти на [http://saee.gov.ua/uk/programs/map Інтерактивній карті місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів].&lt;br /&gt;<br /> == '''6. Перелік обладнання та матеріалів на які надається компенсація від держави''' ==<br /> ''1 Для приватних будинків (у т.ч. поділених на 2 квартири):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * рекуператорів теплоти вентиляційного повітря;<br /> * теплонасосної системи для водяної системи опалення та/або гарячого водопостачання;<br /> * системи сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання;<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної), зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> ''2 Для квартир у багатоквартирних житлових будинках (Укргазбанк позики для квартир не видає):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної) та теплової енергії, зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> '''7. Підстави для відмови'''<br /> Відсоток відмов невеликий і пов'язаний найчастіше з неправильним вибором устаткування : необхідно звернути увагу, що в каталозі деякі товари (зокрема, вікна) необхідно вибирати, враховуючи температурну зону. Згідно з чинними будівельними нормами України, опір теплопередачі вікон для другої температурної зони (АР Крим, Закарпатська, Запорізька, Миколаївська, Одеська і Херсонська області) має бути не менше 0,6 м² - K / Вт і не менше 0,75 м² - K / Вт - для іншої території України (перша температурна зона). Але з 1 лютого 2018 року в програмі IQ energy змінені вимоги до вікон - тепер це 0,75 м² - K / Вт для усієї території країни. У IQ energy пояснили, що дістають відмову 3-5% заявок, і назвали наступні причини відмов : <br /> * 1. Вибране устаткування не відповідає критеріям енергоефективності.<br /> * 2. Модернізується не житло, а бізнес. IQ energy видає компенсації для утеплення виключно житлових будинків. <br /> * 3. Проект не відповідає будівельним нормам (наприклад, утеплення квартири у багатоквартирному будинку).<br /> * 4. Підробка документів. Тут без коментарів.<br /> Категорії :<br /> <br /> [[ Категорія: Житлове право]], [[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%22%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2%22&diff=7372 2018-07-26T09:55:33Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== '''1.Нормативна база''' ==<br /> <br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2011 р. № 1056 про «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»;]&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80/ed20120524 Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 № 74/94-ВР]<br /> <br /> == '''2. Поняття урядової програми &quot;Теплі кредити&quot;''' ==<br /> Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.<br /> Програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:<br /> * 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;<br /> * 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;<br /> * 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.<br /> <br /> == '''3. Суб'єкти, що мають право на звернення для отримання кредиту''' ==<br /> Звернутися за отриманням відшкодування від держави можуть такі суб’єкти:<br /> * фізичні особи, тобто мешканці квартир або одноквартирних будинків;<br /> * юридичні особи;<br /> * представники ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.<br /> <br /> == '''4. Умови та порядок отримання кредиту''' ==<br /> Для участі у програмі та отримання відшкодування необхідно здійснити наступні кроки:<br /> * Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком).<br /> * Отримує кредитні кошти.<br /> * Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт, тощо. Таким чином, позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Банк щомісячно формує та подає до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України перелік позичальників, які мають право на отримання відшкодування.<br /> Протягом 5 днів Держенергоефективності України перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам.<br /> Загалом процес відшкодування займає до 2 місяців.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для позичальника''':&lt;br /&gt;<br /> <br /> * вік – кошти можуть бути видані громадянам у віці від 21 до 60 років;<br /> * громадянство – програма поширюється тільки на жителів України;<br /> * наявність нерухомості у позичальника або членів його сім’ї – зокрема, цю вимогу висуває Ощадбанк;<br /> * рівень доходів – цю величину банк визначає самостійно, але її розмір повинен в кілька разів перевищувати щомісячний платіж по кредиту.<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для ОСББ:'''<br /> * термін існування – не менш ніж півроку;<br /> * величина надходження платежів – не менше 85% від загальної кількості;<br /> * відсутність позовів до ОСББ або голові правління.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Більш детально перелік усіх вимог потрібно уточнювати у конкретного кредитора, оскільки кожен банк може висунути свої умови.<br /> <br /> == '''5. Корисна інформація''' ==<br /> Умови надання «теплих» кредитів банками-партнерами:<br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/private/loans/oschad_home/ ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Ощадний дім) ]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/business/finansuvannya-biznesu/#finance-osbb ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Фінансування бізнесу)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/credit/osbb/ ПАТ &quot;Укргазбанк&quot;]&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:Теплые-кредиты-сравнение-условий-15-08-2015.png|міні]]&lt;/center&gt;<br /> Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів, що визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF/paran17#n17 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Також, наголошуємо, що в 2018 році продовжують діяти місцеві програми здешевлення «теплих» кредитів, за якими надається додаткова компенсація (з місцевих бюджетів) по тілу або відсотках за «теплими» кредитами.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Детальну інформацію про додаткову місцеву підтримку можна знайти на [http://saee.gov.ua/uk/programs/map Інтерактивній карті місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів].&lt;br /&gt;<br /> == '''6. Перелік обладнання та матеріалів на які надається компенсація від держави''' ==<br /> ''1 Для приватних будинків (у т.ч. поділених на 2 квартири):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * рекуператорів теплоти вентиляційного повітря;<br /> * теплонасосної системи для водяної системи опалення та/або гарячого водопостачання;<br /> * системи сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання;<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної), зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> ''2 Для квартир у багатоквартирних житлових будинках (Укргазбанк позики для квартир не видає):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної) та теплової енергії, зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> Категорії :<br /> <br /> [[ Категорія: Житлове право]], [[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%22%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2%22&diff=7371 2018-07-26T09:53:54Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== '''1.Нормативна база''' ==<br /> <br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2011 р. № 1056 про «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»;]&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80/ed20120524 Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 № 74/94-ВР]<br /> <br /> == '''2. Поняття урядової програми &quot;Теплі кредити&quot;''' ==<br /> Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.<br /> Програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:<br /> * 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;<br /> * 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;<br /> * 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.<br /> <br /> == '''3. Суб'єкти, що мають право на звернення для отримання кредиту''' ==<br /> Звернутися за отриманням відшкодування від держави можуть такі суб’єкти:<br /> * фізичні особи, тобто мешканці квартир або одноквартирних будинків;<br /> * юридичні особи;<br /> * представники ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.<br /> <br /> == '''4. Умови та порядок отримання кредиту''' ==<br /> Для участі у програмі та отримання відшкодування необхідно здійснити наступні кроки:<br /> * Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком).<br /> * Отримує кредитні кошти.<br /> * Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт, тощо. Таким чином, позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Банк щомісячно формує та подає до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України перелік позичальників, які мають право на отримання відшкодування.<br /> Протягом 5 днів Держенергоефективності України перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам.<br /> Загалом процес відшкодування займає до 2 місяців.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для позичальника''':&lt;br /&gt;<br /> <br /> * вік – кошти можуть бути видані громадянам у віці від 21 до 60 років;<br /> * громадянство – програма поширюється тільки на жителів України;<br /> * наявність нерухомості у позичальника або членів його сім’ї – зокрема, цю вимогу висуває Ощадбанк;<br /> * рівень доходів – цю величину банк визначає самостійно, але її розмір повинен в кілька разів перевищувати щомісячний платіж по кредиту.<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для ОСББ:'''<br /> * термін існування – не менш ніж півроку;<br /> * величина надходження платежів – не менше 85% від загальної кількості;<br /> * відсутність позовів до ОСББ або голові правління.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Більш детально перелік усіх вимог потрібно уточнювати у конкретного кредитора, оскільки кожен банк може висунути свої умови.<br /> <br /> == '''5. Корисна інформація''' ==<br /> Умови надання «теплих» кредитів банками-партнерами:<br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/private/loans/oschad_home/ ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Ощадний дім) ]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/business/finansuvannya-biznesu/#finance-osbb ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Фінансування бізнесу)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/credit/osbb/ ПАТ &quot;Укргазбанк&quot;]&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:Теплые-кредиты-сравнение-условий-15-08-2015.png|міні]]&lt;/center&gt;<br /> Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів, що визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF/paran17#n17 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Також, наголошуємо, що в 2018 році продовжують діяти місцеві програми здешевлення «теплих» кредитів, за якими надається додаткова компенсація (з місцевих бюджетів) по тілу або відсотках за «теплими» кредитами.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Детальну інформацію про додаткову місцеву підтримку можна знайти на [http://saee.gov.ua/uk/programs/map Інтерактивній карті місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів].&lt;br /&gt;<br /> == '''6. Перелік обладнання та матеріалів на які надається компенсація від держави''' ==<br /> ''#Для приватних будинків (у т.ч. поділених на 2 квартири):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * рекуператорів теплоти вентиляційного повітря;<br /> * теплонасосної системи для водяної системи опалення та/або гарячого водопостачання;<br /> * системи сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання;<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної), зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> ''# Для квартир у багатоквартирних житлових будинках (Укргазбанк позики для квартир не видає):''<br /> * придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);<br /> * радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);<br /> * вузлів обліку води (гарячої, холодної) та теплової енергії, зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);<br /> * багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії);<br /> * світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.<br /> Категорії :<br /> <br /> [[ Категорія: Житлове право]], [[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%22%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2%22&diff=7369 2018-07-26T09:42:10Z

<p>Ruslan.stanislaviv: /* 5. Корисна інформація */</p> <hr /> <div>== '''1.Нормативна база''' ==<br /> <br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2011 р. № 1056 про «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»;]&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80/ed20120524 Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 № 74/94-ВР]<br /> <br /> == '''2. Поняття урядової програми &quot;Теплі кредити&quot;''' ==<br /> Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.<br /> Програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:<br /> * 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;<br /> * 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;<br /> * 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.<br /> <br /> == '''3. Суб'єкти, що мають право на звернення для отримання кредиту''' ==<br /> Звернутися за отриманням відшкодування від держави можуть такі суб’єкти:<br /> * фізичні особи, тобто мешканці квартир або одноквартирних будинків;<br /> * юридичні особи;<br /> * представники ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.<br /> <br /> == '''4. Умови та порядок отримання кредиту''' ==<br /> Для участі у програмі та отримання відшкодування необхідно здійснити наступні кроки:<br /> * Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком).<br /> * Отримує кредитні кошти.<br /> * Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт, тощо. Таким чином, позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Банк щомісячно формує та подає до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України перелік позичальників, які мають право на отримання відшкодування.<br /> Протягом 5 днів Держенергоефективності України перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам.<br /> Загалом процес відшкодування займає до 2 місяців.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для позичальника''':&lt;br /&gt;<br /> <br /> * вік – кошти можуть бути видані громадянам у віці від 21 до 60 років;<br /> * громадянство – програма поширюється тільки на жителів України;<br /> * наявність нерухомості у позичальника або членів його сім’ї – зокрема, цю вимогу висуває Ощадбанк;<br /> * рівень доходів – цю величину банк визначає самостійно, але її розмір повинен в кілька разів перевищувати щомісячний платіж по кредиту.<br /> <br /> '''Вимоги для успішного оформлення кредиту для ОСББ:'''<br /> * термін існування – не менш ніж півроку;<br /> * величина надходження платежів – не менше 85% від загальної кількості;<br /> * відсутність позовів до ОСББ або голові правління.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Більш детально перелік усіх вимог потрібно уточнювати у конкретного кредитора, оскільки кожен банк може висунути свої умови.<br /> <br /> == '''5. Корисна інформація''' ==<br /> Умови надання «теплих» кредитів банками-партнерами:<br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/private/loans/oschad_home/ ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Ощадний дім) ]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [https://www.oschadbank.ua/ua/business/finansuvannya-biznesu/#finance-osbb ПАТ &quot;Ощадбанк&quot; (Фінансування бізнесу)]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/credit/osbb/ ПАТ &quot;Укргазбанк&quot;]&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;center&gt;[[Файл:Теплые-кредиты-сравнение-условий-15-08-2015.png|міні]]&lt;/center&gt;<br /> Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів, що визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF/paran17#n17 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Також, наголошуємо, що в 2018 році продовжують діяти місцеві програми здешевлення «теплих» кредитів, за якими надається додаткова компенсація (з місцевих бюджетів) по тілу або відсотках за «теплими» кредитами.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Детальну інформацію про додаткову місцеву підтримку можна знайти на [http://saee.gov.ua/uk/programs/map Інтерактивній карті місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів].&lt;br /&gt;<br /> <br /> Категорії : <br /> [[ Категорія: Житлове право]], [[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%8B%D0%B5-%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8B-%D1%81%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9-15-08-2015.png&diff=7368 2018-07-26T09:38:14Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>Порівняння умов банків</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D1%83_%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96_%D0%B7_%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_(%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3)&diff=6655 2018-06-14T09:15:09Z

<p>Ruslan.stanislaviv: Створена сторінка: == Нормативна база: == * [https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-nadann Деякі питання надання пільг у готів...</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база: ==<br /> * [https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-nadann Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах]<br /> * [https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5ab/4d4/961/5ab4d4961c2ba112285672.doc Порядок надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах]<br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5ab/4d4/961/5ab4d4961c2ba112285672.doc Порядку] механізм надання пільг визначається у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських (крім залізничного та річкового транспорту) та міжміських маршрутах за рахунок відповідних місцевих бюджетів у разі прийняття такого рішення органами місцевого самоврядування.<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> Орган місцевого самоврядування у місячний строк після прийняття рішення щодо надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах інформує про це Мінсоцполітики, яке складає перелік відповідних органів місцевого самоврядування і оприлюднює його на офіційному веб-сайті Міністерства.<br /> У разі неприйняття органом місцевого самоврядування рішення про надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах відповідні пільги продовжують надаватись у безготівковій формі.<br /> == Категорії осіб, які мають право на пільги з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах ==<br /> Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5ab/4d4/961/5ab4d4961c2ba112285672.doc Порядку] право на пільги з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах мають:<br /> * особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1, відповідно до статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12/paran177#n177Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”];<br /> * учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 2, відповідно до статті 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12/paran247#n247Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”];<br /> * діти віком від шести років, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, відповідно до статті 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12/paran335#n335 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”];<br /> * учасники бойових дій відповідно до статті 12 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/paran195#n195 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”];<br /> * особи, які отримали інвалідність внаслідок війни, відповідно до статті 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/paran195#n195 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”];<br /> * діти віком від шести років з багатодітних сімей відповідно до статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/paran122#n122 Закону України “Про охорону дитинства”;]<br /> * ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани Національної поліції, ветерани податкової міліції, ветерани державної пожежної охорони, ветерани Державної кримінально-виконавчої служби, ветерани служби цивільного захисту, ветерани Держспецзв’язку відповідно до статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”;]<br /> * батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, відповідно до статті 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;]<br /> * особи з інвалідністю, діти з інвалідністю віком від шести років та осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю, відповідно до статті 381 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”;]<br /> * реабілітовані особи, які отримали інвалідність внаслідок репресій або є пенсіонерами, відповідно до статті 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”].<br /> Крім даних категорій органи місцевого самоврядування мають право визначати інші категорії громадян, на яких буде поширюватися дія [https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5ab/4d4/961/5ab4d4961c2ba112285672.doc Порядку], відповідно до статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.<br /> Особам, які мають право на пільги, що передбачені кількома нормативно-правовими актами, призначається щомісячна готівкова виплата відповідно до одного з нормативно-правових актів більша за розміром.<br /> Розмір отриманої щомісячної готівкової виплати не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.<br /> == Процедура нарахування щомісячних готівкових виплат ==<br /> Щомісячні готівкові виплати здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі — структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) у сумі, що не менша розміру, визначеного відповідно до пункту 4 [https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5ab/4d4/961/5ab4d4961c2ba112285672.doc Порядку]:<br /> * особам, які одержують пенсії та державні соціальні допомоги, — шляхом перерахування коштів на поточні рахунки в уповноважених банках або на виплатні об’єкти поштового зв’язку на підставі даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі — Реєстр), та даних Пенсійного фонду України без особистого звернення пільговика;<br /> * особам, які не одержують пенсії та державні соціальні допомоги, — шляхом перерахування коштів на їх особистий рахунок в банку на підставі заяви особи, яка має право на відповідні пільги, і даних Реєстру;<br /> * одному з батьків дитини з інвалідністю та дітей (віком від шести років), які мають право на пільговий проїзд, на особистий рахунок в банку матері або батька на підставі заяви і даних Реєстру.<br /> <br /> == Розмір та періодичність щомісячної готівкової виплати на проїзд ==<br /> === Розмір щомісячної готівкової виплати на проїзд видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах ===<br /> Розмір щомісячної готівкової виплати затверджується обласними, Київською міською держадміністраціями та визначається шляхом множення середньої вартості проїзду у міському комунальному транспорті в області (м. Києві) на 30 поїздок. <br /> Виплати затверджується обласними, Київською міською держадміністраціями та визначається шляхом множення середньої вартості проїзду у міському комунальному транспорті в області (м. Києві) на 30 поїздок.<br /> <br /> Середня вартість проїзду у міському комунальному транспорті в області (м. Києві) визначається станом на 1 січня календарного року як середня величина встановленої органами місцевого самоврядування вартості однієї поїздки у міському комунальному транспорті серед усіх комунальних підприємств області (м. Києва).<br /> <br /> У разі зміни вартості однієї поїздки у міському комунальному транспорті, встановленої будь-яким органом місцевого самоврядування на території області (м. Києва), обласними, Київською міською держадміністраціями переглядається середня вартість проїзду у міському комунальному транспорті в області (м. Києві) та розмір щомісячної готівкової виплати з наступного місяця.<br /> Для осіб, які відповідно до законів мають право на пільги з оплати проїзду транспортом загального користування на міжміських маршрутах, розмір щомісячної готівкової виплати збільшується на 20 відсотків.<br /> <br /> Щомісячна готівкова виплата особам з інвалідністю I групи або дітям з інвалідністю (крім дітей до шести років) здійснюється у подвійному розмірі.<br /> Для осіб з інвалідністю I, II групи та дітей з інвалідністю (крім дітей до шести років), які навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти або проходять реабілітацію, розмір щомісячної готівкової виплати додатково збільшується вдвічі.<br /> <br /> Додатково органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення щодо збільшення кількості поїздок та розміру суми щомісячної готівкової виплати для окремих категорій осіб, які мають право на пільги з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах. <br /> === Періодичність щомісячної готівкової виплати на проїзд видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах ===<br /> Готівкові виплати здійснюються щомісяця до 20 числа відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку, затвердженої в установленому порядку].<br /> У разі смерті особи, яка мала право на щомісячну готівкову виплату, така виплата здійснюється за повний місяць, в якому настала смерть, незалежно від дати смерті і не підлягає перерахунку розміру або поверненню.<br /> У разі реєстрації в Реєстрі нової особи, яка має право на щомісячну готівкову виплату, така виплата здійснюється з наступного місяця за місяцем звернення<br /> <br /> <br /> == Відшкодування вартості проїзду особам, які мають право на пільги з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах, за місцем проживання яких не запроваджено надання пільг у готівковій формі == <br /> <br /> Особам, які мають право на пільги з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах і перебувають на обліку в Реєстрі за місцем проживання в адміністративно-територіальній одиниці, де не запроваджено надання пільг у готівковій формі, під час оплати проїзду в адміністративно-територіальній одиниці, де запроваджено надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських (у тому числі метрополітені), приміських та міжміських маршрутах, видається квиток, завірений посадовою особою транспортного підприємства, яка прийняла відповідну оплату, шляхом зазначення прізвища, імені, по батькові такої особи, проставлення власного підпису та штампа цього підприємства із зазначенням дати поїздки, назви населеного пункту.<br /> <br /> Відшкодування вартості проїзду таким особам проводиться органом місцевого самоврядування за місцем перебування особи на обліку у Реєстрі на підставі поданої заяви та квитків про оплату проїзду шляхом перерахування коштів один раз на місяць, з 5 до 10 числа місяця, що настає за зверненням, в межах суми, розрахованої відповідно до пункту 4 цього Порядку.<br /> У разі невідшкодування пільговику вартості проїзду в установлений строк виплата здійснюється на підставі судового наказу.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96&diff=5023 2018-01-09T13:47:42Z

<p>Ruslan.stanislaviv: 1</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України &quot;Про адвокатуру та адвокатську діяльність&quot;]&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закон України &quot;Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення&quot;]&lt;br /&gt;<br /> [http://zib.com.ua/ua/129022-pravila_advokatskoi_etiki_-_2017_oprilyudneno_tekst.html Правила адвокатської етики]<br /> == Поняття адвокатської таємниці ==<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/paran173#n173 Адвокатською таємницею] є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.<br /> == Особливості дотримання принципу конфіденційності для збереження адвокатської таємниці ==<br /> Дотримання принципу [http://zib.com.ua/files/PravilaAdvokatskojiEtiki2017.pdf конфіденційності] є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/paran5#n5 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»], або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Адвокат зобов’язаний поінформувати та роз’яснити дотримання принципу конфіденційності його помічникам, стажистам та іншим особам, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням).&lt;br /&gt;<br /> <br /> Адвокат має створити належні умови зберігання документів та інформації, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять адвокатську таємницю. &lt;br /&gt;<br /> <br /> Адвокат не несе відповідальності за відмову будь-яким особам, органам і установам в розкритті адвокатської таємниці і наданні доступу до неї за наявності дозволу клієнта або особи, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, на розкриття адвокатської таємниці. &lt;br /&gt;<br /> <br /> У такому разі, адвокат може, але не зобов’язаний розкривати адвокатську таємницю. У разі пред’явлення клієнтом або особою, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, будь яких вимог до адвоката у зв’язку з адвокатською діяльністю, адвокат звільняється від обов’язку збереження адвокатської таємниці (конфіденційної інформації) в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. <br /> == Зміст адвокатської таємниці ==<br /> === На кого поширюється обов’язок зберігати адвокатську таємницю ===<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/paran173#n173 Обов’язок зберігати адвокатську таємницю] поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання зобов’язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> === Що входить до адвокатської таємниці? ===<br /> '''''Адвокатською таємницею є:'''''<br /> * факт звернення особи за правовою допомогою;<br /> * будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням), у зв’язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою;<br /> * зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв’язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги;<br /> * зміст порад, консультацій, роз’яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності.<br /> === Звільнення від обов'язку зберігання адвокатської таємниці ===<br /> <br /> Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта. &lt;br /&gt;<br /> При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.&lt;br /&gt;<br /> <br /> У разі пред’явлення клієнтом вимог до адвоката у зв’язку з адвокатською діяльністю адвокат звільняється від обов’язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. У такому випадку суд, орган, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, інші органи чи посадові особи, які розглядають вимоги клієнта до адвоката або яким стало відомо про пред’явлення таких вимог, зобов’язані вжити заходів для унеможливлення доступу сторонніх осіб до адвокатської таємниці та її розголошення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Подання адвокатом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України &quot;Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення&quot;, інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не є порушенням адвокатської таємниці.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Адвокат не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України &quot;Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення&quot;].<br /> <br /> == Відповідальність адвоката за розголошення адвокатської таємниці ==<br /> === Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності ===<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/paran304#n304 Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку].&lt;br /&gt;<br /> Дисциплінарним проступком адвоката є:<br /> # порушення вимог несумісності;<br /> # порушення присяги адвоката України;<br /> # '''''порушення правил адвокатської етики;'''''<br /> # '''''розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;'''''<br /> # невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;<br /> # невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;<br /> # порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.<br /> === Види дисциплінарних стягнень за порушення адвокатської таємниці : ===<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/paran315#n315 За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень]:<br /> # '''''попередження;'''''<br /> # '''''зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;'''''<br /> # '''''для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.'''''<br /> <br /> Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=4973 2018-01-04T14:22:07Z

<p>Ruslan.stanislaviv: 1</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України &quot;Про заставу&quot;]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України «Про іпотечні облігації»]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/543/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України &quot;Про іпотеку&quot;]<br /> <br /> == Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань ==<br /> '''Засоби забезпе­чення виконання зобов'язань'''- це додаткові забезпе­чувальні заходи, які мають спеціальний (додатковий) харак­тер і дають можливість досягнути виконання незалежно від того, чи заподіяні кредиторові збитки і чи є у боржника майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчими доку­ментами.'''<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦК] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать:<br /> * неустойка;<br /> * порука;<br /> * гарантія;<br /> * завдаток.<br /> * застава;<br /> * притримання;<br /> == Поняття неустойки та її особливості ==<br /> '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Неустойка]''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Штрафом]''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Пенею]''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.&lt;br /&gt;<br /> '''Особливості неустойки :'''<br /> * предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно;<br /> * якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;<br /> * розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом;<br /> * сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом;<br /> * сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі;<br /> * сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br /> === Види неустойки ===<br /> '''''Залежно від джерела встановлення неустойка поділяє­ться на:'''''<br /> * законну, тобто встановлену в нормативному порядку — в законі або іншому правовому акті;<br /> * договірну, яка встановлюється безпосередньо в нормах договору (угоди), укладеного між сторонами. <br /> '''''Залежно від можливого стягнення збитків неустойка на чотири види:'''''<br /> * залікова;<br /> * штрафна;<br /> * виключна;<br /> * альтернативна.&lt;br /&gt;<br /> '''Заліковою''' називається неустойка, що передбачає можли­вість стягнення як неустойки, так і збитків, але в тій частині, яка не покрита сумою неустойки.&lt;br /&gt;<br /> '''Штрафною,''' або ''кумулятивною'', визнається неустойка, яка підлягає сплаті понад розмір збитків, які заподіяні невиконан­ням або неналежним виконанням зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''Виключна''' неустойка обмежує відповідальність за невико­нання або неналежне виконання зобов'язань тільки сплатою неустойки і взагалі виключає можливість стягнення збитків.&lt;br /&gt;<br /> '''Альтернативна''' неустойка передбачає можливість стягнен­ня або неустойки, або збитків; але в цьому випадку кредитор повинен зробити вибір ще до того, як буде допущено порушен­ня зобов'язання і встановлено розмір збитків.<br /> == Правовий характер поруки ==<br /> За договором '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2807#n2807 поруки]''''' поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.&lt;br /&gt;<br /> '''''Особливості поруки :'''''<br /> * поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником;<br /> * порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі;<br /> * поручителем може бути одна особа або кілька осіб; <br /> * у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;<br /> * поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;<br /> * особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки;<br /> * боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя;<br /> * поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника;<br /> * поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.<br /> === Права та обов'язки за договором поруки ===<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2820#n2820 Права та обов'язки поручителя у разі пред'явлення до нього вимоги] :'''''<br /> * у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі;<br /> * якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора;<br /> * поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.<br /> '''''Права поручителя, який виконав зобов'язання :'''''<br /> * після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника;<br /> * до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання;<br /> * до кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.<br /> === Припинення поруки ===<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2833#n2833 статті 559 ЦК] порука припиняється у таких випадках:<br /> * порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;<br /> * порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;<br /> * порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;<br /> * порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом;<br /> * гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.<br /> == Поняття гарантії та зміст гарантії ==<br /> За '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2839#n2839 гарантією]''''' банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.<br /> Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.&lt;br /&gt;<br /> '''''Особливості гарантії :'''''<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2846#n2846 незалежність гарантії від основного зобов'язання - зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.]<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2848#n2848 Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією] :'''''<br /> * у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.<br /> * вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії;<br /> * у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією;<br /> * кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано;<br /> * кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією;<br /> * обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.<br /> === Строк дії гарантії === <br /> Стаття [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2842#n2842 561 ЦК] врегульовує строк дії гарантії, а саме:<br /> * гарантія діє протягом строку, на який вона видана;<br /> * гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше;<br /> * гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.<br /> === Права та обов’язки за договором гарантії ===<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2854#n2854 ст. 564 ЦК] під час розгляду вимоги кредитора у гаранта виникають наступні обов'язки гаранта :<br /> * після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами;<br /> * гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2857#n2857 ст. 565 ЦК] гарант має право на відмову в задоволенні вимоги кредитора :<br /> * гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії;<br /> * гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги;<br /> * якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.<br /> Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2873#n2873 Право гаранта на зворотну вимогу до боржника] '''''<br /> * гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником;<br /> * гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.<br /> === Припинення гарантії ===<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2867#n2867 Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі] :'''''<br /> * сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;<br /> * закінчення строку дії гарантії;<br /> * відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.<br /> Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.<br /> == Поняття та значення завдатку ==<br /> === Поняття завдатку ===<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2877#n2877 ст.570 ЦК -завдатком] є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.<br /> Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.<br /> === Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком : ===<br /> Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.&lt;br /&gt;<br /> Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.&lt;br /&gt;<br /> Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.<br /> У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.<br /> == Поняття та особливості застави ==<br /> === Поняття застави ===<br /> В силу [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2886#n2886 застави] кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).<br /> === Підстави виникнення застави ===<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2890#n2890 застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду;* до застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.]<br /> '''''Особливості застави :'''''<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2888#n2888 заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому ;]<br /> * oцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом;<br /> * якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;<br /> * ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму;<br /> * наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя.<br /> === Окремі види застави ===<br /> Стаття [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2893#n2893 ст. 575 ЦК] виділяє такі окремі види застави :<br /> * іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; <br /> * закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі; <br /> * правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. <br /> === Предмет застави === <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2897#n2897 предметом застави] може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення;<br /> * предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо);<br /> * права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. <br /> Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2897#n2897 Предметом застави не можуть бути]:'''''<br /> * культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;<br /> * пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації;<br /> * предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.<br /> Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.<br /> Предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2937#n2937 Користування та розпоряджання предметом застави] :'''''<br /> * заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави;<br /> * заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * заставодавець має право заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним;<br /> * заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2959#n2959 Особливості звернення стягнення на предмет застави] :'''''<br /> * звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * у разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою;<br /> * у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі;<br /> * якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.<br /> Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2966#n2966 Реалізація предмета застави] :'''''<br /> * реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом;<br /> * початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави;<br /> * якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran638#n638 112 ЦК], якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> === Договір застави ===<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2927#n2927 Сторони у договорі застави]'''''<br /> * заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель);<br /> * заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2931#n2931 Зміст договору застави]'''''<br /> У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.<br /> Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).<br /> Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2942#n2942 Обов'язки володільця предмета застави]''''' Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором:<br /> * вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;<br /> * утримувати предмет застави належним чином;<br /> * негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.<br /> Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.<br /> Заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.<br /> У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.<br /> За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2971#n2971 Дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою] '''''&lt;br /&gt;<br /> Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі:<br /> * передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним;<br /> * порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;<br /> * втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.<br /> '''''Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави:'''''<br /> * у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;<br /> * у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;<br /> * в інших випадках, встановлених договором.<br /> === Припинення права застави ===<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2980#n2980 Право застави припиняється у разі] :'''''<br /> * припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;<br /> * втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;<br /> * реалізації предмета застави;<br /> * набуття заставодержателем права власності на предмет застави.<br /> Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.<br /> У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.<br /> У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.<br /> == Зміст та особливості притримання ==<br /> === Право притримання ===<br /> Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2990#n2990 притримати] її у себе до виконання боржником зобов'язання.<br /> Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.<br /> Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.<br /> === Обов'язки кредитора, який притримує річ у себе ===<br /> Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2995#n2995 до ст.595] ЦК кредитор зобов'заний:<br /> * кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника;<br /> * кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини;<br /> * кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2999#n2999 Розпорядження річчю, яку притримує кредитор] :'''''<br /> * до кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї;<br /> * боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.<br /> Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті 591 ЦК.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=4971 2018-01-04T13:01:34Z

<p>Ruslan.stanislaviv: засоби забезпечення виконання</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> == Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань ==<br /> '''Засоби забезпе­чення виконання зобов'язань'''- це додаткові забезпе­чувальні заходи, які мають спеціальний (додатковий) харак­тер і дають можливість досягнути виконання незалежно від того, чи заподіяні кредиторові збитки і чи є у боржника майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчими доку­ментами.'''<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦК] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать:<br /> * неустойка;<br /> * порука;<br /> * гарантія;<br /> * завдаток.<br /> * застава;<br /> * притримання;<br /> == Поняття неустойки та її особливості ==<br /> '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Неустойка]''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Штрафом]''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Пенею]''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.&lt;br /&gt;<br /> '''Особливості неустойки :'''<br /> * предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно;<br /> * якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;<br /> * розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом;<br /> * сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом;<br /> * сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі;<br /> * сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br /> === Види неустойки ===<br /> '''''Залежно від джерела встановлення неустойка поділяє­ться на:'''''<br /> * законну, тобто встановлену в нормативному порядку — в законі або іншому правовому акті;<br /> * договірну, яка встановлюється безпосередньо в нормах договору (угоди), укладеного між сторонами. <br /> '''''Залежно від можливого стягнення збитків неустойка на чотири види:'''''<br /> * залікова;<br /> * штрафна;<br /> * виключна;<br /> * альтернативна.&lt;br /&gt;<br /> '''Заліковою''' називається неустойка, що передбачає можли­вість стягнення як неустойки, так і збитків, але в тій частині, яка не покрита сумою неустойки.&lt;br /&gt;<br /> '''Штрафною,''' або ''кумулятивною'', визнається неустойка, яка підлягає сплаті понад розмір збитків, які заподіяні невиконан­ням або неналежним виконанням зобов'язання.&lt;br /&gt;<br /> '''Виключна''' неустойка обмежує відповідальність за невико­нання або неналежне виконання зобов'язань тільки сплатою неустойки і взагалі виключає можливість стягнення збитків.&lt;br /&gt;<br /> '''Альтернативна''' неустойка передбачає можливість стягнен­ня або неустойки, або збитків; але в цьому випадку кредитор повинен зробити вибір ще до того, як буде допущено порушен­ня зобов'язання і встановлено розмір збитків.<br /> == Правовий характер поруки ==<br /> За договором '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2807#n2807 поруки]''''' поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.&lt;br /&gt;<br /> '''''Особливості поруки :'''''<br /> * поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником;<br /> * порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі;<br /> * поручителем може бути одна особа або кілька осіб; <br /> * у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;<br /> * поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;<br /> * особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки;<br /> * боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя;<br /> * поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника;<br /> * поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.<br /> === Права та обов'язки за договором поруки ===<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2820#n2820 Права та обов'язки поручителя у разі пред'явлення до нього вимоги] :'''''<br /> * у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі;<br /> * якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора;<br /> * поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.<br /> '''''Права поручителя, який виконав зобов'язання :'''''<br /> * після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника;<br /> * до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання;<br /> * до кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.<br /> === Припинення поруки ===<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2833#n2833 статті 559 ЦК] порука припиняється у таких випадках:<br /> * порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;<br /> * порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;<br /> * порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;<br /> * порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом;<br /> * гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.<br /> == Поняття гарантії та зміст гарантії ==<br /> За '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2839#n2839 гарантією]''''' банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.<br /> Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.&lt;br /&gt;<br /> '''''Особливості гарантії :'''''<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2846#n2846 незалежність гарантії від основного зобов'язання - зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.]<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2848#n2848 Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією] :'''''<br /> * у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.<br /> * вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії;<br /> * у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією;<br /> * кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано;<br /> * кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією;<br /> * обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.<br /> === Строк дії гарантії === <br /> Стаття [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2842#n2842 561 ЦК] врегульовує строк дії гарантії, а саме:<br /> * гарантія діє протягом строку, на який вона видана;<br /> * гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше;<br /> * гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.<br /> === Права та обов’язки за договором гарантії ===<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2854#n2854 ст. 564 ЦК] під час розгляду вимоги кредитора у гаранта виникають наступні обов'язки гаранта :<br /> * після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами;<br /> * гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2857#n2857 ст. 565 ЦК] гарант має право на відмову в задоволенні вимоги кредитора :<br /> * гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії;<br /> * гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги;<br /> * якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.<br /> Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2873#n2873 Право гаранта на зворотну вимогу до боржника] '''''<br /> * гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником;<br /> * гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.<br /> === Припинення гарантії ===<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2867#n2867 Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі] :'''''<br /> * сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;<br /> * закінчення строку дії гарантії;<br /> * відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.<br /> Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.<br /> == Поняття та значення завдатку ==<br /> === Поняття завдатку ===<br /> Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2877#n2877 ст.570 ЦК -завдатком] є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.<br /> Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.<br /> === Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком : ===<br /> Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.&lt;br /&gt;<br /> Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.&lt;br /&gt;<br /> Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.<br /> У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.<br /> == Поняття та особливості застави ==<br /> === Поняття застави ===<br /> В силу [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2886#n2886 застави] кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).<br /> === Підстави виникнення застави ===<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2890#n2890 застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду;* до застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.]<br /> '''''Особливості застави :'''''<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2888#n2888 заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому ;]<br /> * oцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом;<br /> * якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;<br /> * ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму;<br /> * наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя.<br /> === Окремі види застави ===<br /> Стаття [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2893#n2893 ст. 575 ЦК] виділяє такі окремі види застави :<br /> * іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; <br /> * закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі; <br /> * правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. <br /> === Предмет застави === <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2897#n2897 предметом застави] може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення;<br /> * предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо);<br /> * права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. <br /> Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2897#n2897 Предметом застави не можуть бути]:'''''<br /> * культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;<br /> * пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації;<br /> * предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.<br /> Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.<br /> Предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2937#n2937 Користування та розпоряджання предметом застави] :'''''<br /> * заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави;<br /> * заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * заставодавець має право заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним;<br /> * заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2959#n2959 Особливості звернення стягнення на предмет застави] :'''''<br /> * звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * у разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою;<br /> * у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі;<br /> * якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.<br /> Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2966#n2966 Реалізація предмета застави] :'''''<br /> * реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом;<br /> * початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави;<br /> * якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом;<br /> * якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran638#n638 112 ЦК], якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> === Договір застави ===<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2927#n2927 Сторони у договорі застави]'''''<br /> * заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель);<br /> * заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2931#n2931 Зміст договору застави]'''''<br /> У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.<br /> Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).<br /> Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2942#n2942 Обов'язки володільця предмета застави]''''' Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором:<br /> * вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;<br /> * утримувати предмет застави належним чином;<br /> * негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.<br /> Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.<br /> Заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.<br /> У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.<br /> За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.&lt;br /&gt;<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2971#n2971 Дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою] '''''&lt;br /&gt;<br /> Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі:<br /> * передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним;<br /> * порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;<br /> * втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.<br /> '''''Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави:'''''<br /> * у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;<br /> * у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;<br /> * в інших випадках, встановлених договором.<br /> === Припинення права застави ===<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2980#n2980 Право застави припиняється у разі] :'''''<br /> * припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;<br /> * втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;<br /> * реалізації предмета застави;<br /> * набуття заставодержателем права власності на предмет застави.<br /> Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.<br /> У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.<br /> У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.<br /> == Зміст та особливості притримання ==<br /> === Право притримання ===<br /> Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2990#n2990 притримати] її у себе до виконання боржником зобов'язання.<br /> Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.<br /> Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.<br /> === Обов'язки кредитора, який притримує річ у себе ===<br /> Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2995#n2995 до ст.595] ЦК кредитор зобов'заний:<br /> * кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника;<br /> * кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини;<br /> * кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.<br /> '''''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2999#n2999 Розпорядження річчю, яку притримує кредитор] :'''''<br /> * до кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї;<br /> * боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.<br /> Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті 591 ЦК.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE_%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=4395 2017-10-20T15:39:34Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div> <br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»]<br /> <br /> == Поняття вимоги кредитора ==<br /> '''Вимога кредитора (в процедурі банкрутства)''' - це заявлений кредитором та підтверджений господарським судом у передбаченому законом порядку правоутворювальний та формалізований акт правореалізації, спрямований уповноваженою особою до зобов’язаної особи-суб’єкта господарювання, змістом якого є належне виконання грошових зобов’язань, що виникли із цивільних, господарських, податкових, трудових та інших відносин.<br /> <br /> == Сутність кредиторських вимог ==<br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»] (далі – Закон про банкрутство) не надає визначення поняттю «вимоги кредиторів». Його сьогоднішня редакція, як і редакція 1999 р., поряд із «вимогами кредиторів» використовує поняття «грошова вимога», не надаючи визначення жодному з них. Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10&amp;x=0&amp;y=0#w110 абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство] безспірні вимоги кредиторів – це не що інше, як грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів із рахунків боржника, а [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page2?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w111 ст. 23] встановлює строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження в справі про банкрутство. Підтверджує грошовий характер вимог кредиторів і аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w14 ст. 45 Закону про банкрутство], який встановлює черговість їх задоволення.<br /> &lt;br /&gt;<br /> Тобто законодавець у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Законі про банкрутство] ототожнює «вимоги кредиторів» із «грошовими вимогами», що є справедливим для визначення форми вимог конкурсних кредиторів, які використовуються в якості підстави для відкриття провадження в справі про банкрутство, й тих, що в подальшому включаються до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном чи ліквідації боржника. Саме ці вимоги стають об’єктом правового регулювання в рамках процедури банкрутства. Змінюється їхній склад, порядок обрахування та умови задоволення на різних стадіях провадження, проте зберігається єдина спрямованість на їх виявлення, упорядкування та погашення. <br /> &lt;br /&gt;<br /> Поняття вимоги згадується в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+530#w174 ст. 530 ЦК України], коли йдеться про пред’явлення вимоги до боржника про виконання обов’язку, якщо строк (термін) його виконання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Таке звернення до боржника здійснюється в спрощеному порядку, оскільки факт пред’явлення вимоги вважається більшою мірою регулятивним заходом, аніж охоронним (юрисдикційним), як, наприклад, пред’явлення претензії. Проте пред’явлення вимоги в рамках банкрутства відрізняється ускладненим процедурним порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон про банкрутство] вимагає подання заяви встановленої форми з додатками-доказами у визначений строк) та негативними наслідками його недотримання (пропуск строку або взагалі незаявлення вимог створює ризик визнання вимог погашеними без їх реального задоволення). У цьому аспекті пред’явлення вимог у рамках банкрутства набуває більш охоронного значення, аніж звичайного регулятивного.<br /> <br /> <br /> == Класифікація кредиторських вимог ==<br /> <br /> === ''Законодавчо закріплені : '' ===<br /> <br /> Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0&amp;x=0&amp;y=0#w16 абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство] в рамках погашених вимог слід розрізняти:&lt;br /&gt;<br /> <br /> * ''задоволені вимоги кредиторів (вимоги, які отримали належне виконання) ;'' <br /> * ''припинені вимоги кредиторів (не виконані належним чином, але припинені в спосіб, передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-1 ЦК] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК] України);'' <br /> * ''вимоги, які вважаються погашеними, у свою чергу, аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону про банкрутство] до останніх дає підстави віднести:'' <br /> <br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі (у випадку недостатності коштів для їх погашення в шосту чергу в ліквідаційній процедурі) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page3?nreg=2343-12&amp;find=3&amp;text=%E7%EE%E1%EE%E2%92%FF%E7%E0%ED%FC+&amp;x=10&amp;y=9#w216 (абз. 9 ч. 1 ст. 38)'']&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''усі вимоги, не задоволені за недостатністю майна [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%E7%EE%E1%EE%E2+%FF%E7%E0%ED%FC#w112 (ч. 6 ст. 45)''];&lt;/small&gt;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди (в разі недійсності мирової угоди або її розірвання) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%C7%E0%F2%E2%E5%F0%E4%E6%E5%ED%ED%FF&amp;x=5&amp;y=7#w18 ч. 4 ст. 82])''&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги, відхилені господарським судом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%EF%E5%F0%E5%E4+%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0%E0%EC%E8&amp;x=3&amp;y=9#w129 (ч. 4 ст. 83)] ''.&lt;/small&gt;<br /> <br /> === '' Відповідно до факту і строку заявлення вимог кредиторів :'' ===<br /> * ''вимоги, заявлені у встановлений термін (строк);'' <br /> * ''вимоги, заявлені після закінчення встановленого терміну (строку);'' <br /> * ''незаявлені вимоги.''<br /> <br /> === ''За моментом виникнення вимог у кредитора до боржника відносно рішення господарського суду про порушення провадження в справі про банкрутство :'' ===<br /> * ''конкурсні вимоги - не забезпечені заставою майна боржника вимоги кредитора, які виникли до порушення провадження в справі, а якщо після – поточними;''<br /> * ''поточні вимоги.''<br /> Практичну цінність такого поділу важко переоцінити – він впливає на обсяг повноважень кредиторів щодо участі в зборах кредиторів, контролю за діяльністю арбітражного керуючого та управління конкурсною масою. <br /> В залежності від наявності забезпечення слід є необхідною передумовою для оцінки можливостей їх погашення та ступеня виконання перед певними кредиторами.<br /> <br /> === '' За правовою природою : '' ===<br /> * '' стягнення основного боргу ; ''<br /> * '' вимоги щодо відшкодування збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій.''<br /> <br /> === '' За економічною природою зобов’язань :'' ===<br /> * '' вимоги щодо виконання соціальних зобов’язань;''<br /> * '' виплати обов’язкових платежів;''<br /> * '' власне грошових зобов’язань. ''<br /> <br /> === '' В залежності від наявності забезпечення : '' ===<br /> * '' забезпечені вимоги; ''<br /> * '' незабезпечені вимоги кредиторів.''<br /> <br /> === '' В залежності від черговості : '' ===<br /> * '' привілейовані (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші грошові компенсації працівникам банкрута); ''<br /> * '' прості вимоги : ''<br /> # ''&lt;small&gt;витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство та роботою ліквідаційної комісії, в тому числі виплати грошової винагороди арбітражному керуючому&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги інших кредиторів, не забезпечені заставою, в частині сплати основного боргу та відсотків;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів щодо відшкодування збитків, стягненню неустойок (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів, заявлені після встановленого строку або не заявлені взагалі та інші.&lt;/small&gt;''<br /> == Процедура реєстрації та пред’явлення вимог кредиторів == <br /> === ''Формування реєстру вимог кредиторa'' ===<br /> Формування реєстру вимог кредиторів боржника починається після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в офіційному друкованому органі. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані ''подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують, протягом '''тридцяти днів ''' від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.<br /> === ''Порядок пред’явлення вимог'' === <br /> * '''Кредитори за вимогами щодо''' виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом''' 30 днів '''від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство '' подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.<br /> * '''Господарський суд''' зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.<br /> * '''Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку''', встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Однак відповідне правило не поширюється на ''вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.''<br /> * '''Розпорядник майна''' боржника не пізніше ніж на ''' 10 день ''' з дня, наступного після закінчення встановленого строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, п''ро що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.''<br /> * '''Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів''', у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.<br /> * '''Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом''', вносяться розпорядником майна до ''реєстру вимог кредиторів.'' Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.<br /> * '''У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів''', у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.<br /> * '''У реєстрі вимог кредиторів''' повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE_%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=4394 2017-10-20T15:39:21Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div> <br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»]<br /> <br /> == Поняття вимоги кредитора ==<br /> '''Вимога кредитора (в процедурі банкрутства)''' - це заявлений кредитором та підтверджений господарським судом у передбаченому законом порядку правоутворювальний та формалізований акт правореалізації, спрямований уповноваженою особою до зобов’язаної особи-суб’єкта господарювання, змістом якого є належне виконання грошових зобов’язань, що виникли із цивільних, господарських, податкових, трудових та інших відносин.<br /> <br /> == Сутність кредиторських вимог ==<br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»] (далі – Закон про банкрутство) не надає визначення поняттю «вимоги кредиторів». Його сьогоднішня редакція, як і редакція 1999 р., поряд із «вимогами кредиторів» використовує поняття «грошова вимога», не надаючи визначення жодному з них. Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10&amp;x=0&amp;y=0#w110 абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство] безспірні вимоги кредиторів – це не що інше, як грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів із рахунків боржника, а [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page2?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w111 ст. 23] встановлює строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження в справі про банкрутство. Підтверджує грошовий характер вимог кредиторів і аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w14 ст. 45 Закону про банкрутство], який встановлює черговість їх задоволення.<br /> &lt;br /&gt;<br /> Тобто законодавець у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Законі про банкрутство] ототожнює «вимоги кредиторів» із «грошовими вимогами», що є справедливим для визначення форми вимог конкурсних кредиторів, які використовуються в якості підстави для відкриття провадження в справі про банкрутство, й тих, що в подальшому включаються до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном чи ліквідації боржника. Саме ці вимоги стають об’єктом правового регулювання в рамках процедури банкрутства. Змінюється їхній склад, порядок обрахування та умови задоволення на різних стадіях провадження, проте зберігається єдина спрямованість на їх виявлення, упорядкування та погашення. <br /> &lt;br /&gt;<br /> Поняття вимоги згадується в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+530#w174 ст. 530 ЦК України], коли йдеться про пред’явлення вимоги до боржника про виконання обов’язку, якщо строк (термін) його виконання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Таке звернення до боржника здійснюється в спрощеному порядку, оскільки факт пред’явлення вимоги вважається більшою мірою регулятивним заходом, аніж охоронним (юрисдикційним), як, наприклад, пред’явлення претензії. Проте пред’явлення вимоги в рамках банкрутства відрізняється ускладненим процедурним порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон про банкрутство] вимагає подання заяви встановленої форми з додатками-доказами у визначений строк) та негативними наслідками його недотримання (пропуск строку або взагалі незаявлення вимог створює ризик визнання вимог погашеними без їх реального задоволення). У цьому аспекті пред’явлення вимог у рамках банкрутства набуває більш охоронного значення, аніж звичайного регулятивного.<br /> <br /> <br /> == Класифікація кредиторських вимог ==<br /> <br /> === ''Законодавчо закріплені : '' ===<br /> <br /> Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0&amp;x=0&amp;y=0#w16 абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство] в рамках погашених вимог слід розрізняти:&lt;br /&gt;<br /> <br /> * ''задоволені вимоги кредиторів (вимоги, які отримали належне виконання) ;'' <br /> * ''припинені вимоги кредиторів (не виконані належним чином, але припинені в спосіб, передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-1 ЦК] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК] України);'' <br /> * ''вимоги, які вважаються погашеними, у свою чергу, аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону про банкрутство] до останніх дає підстави віднести:'' <br /> <br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі (у випадку недостатності коштів для їх погашення в шосту чергу в ліквідаційній процедурі) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page3?nreg=2343-12&amp;find=3&amp;text=%E7%EE%E1%EE%E2%92%FF%E7%E0%ED%FC+&amp;x=10&amp;y=9#w216 (абз. 9 ч. 1 ст. 38)'']&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''усі вимоги, не задоволені за недостатністю майна [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%E7%EE%E1%EE%E2+%FF%E7%E0%ED%FC#w112 (ч. 6 ст. 45)''];&lt;/small&gt;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди (в разі недійсності мирової угоди або її розірвання) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%C7%E0%F2%E2%E5%F0%E4%E6%E5%ED%ED%FF&amp;x=5&amp;y=7#w18 ч. 4 ст. 82])''&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги, відхилені господарським судом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%EF%E5%F0%E5%E4+%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0%E0%EC%E8&amp;x=3&amp;y=9#w129 (ч. 4 ст. 83)] ''.&lt;/small&gt;<br /> <br /> === '' Відповідно до факту і строку заявлення вимог кредиторів :'' ===<br /> * ''вимоги, заявлені у встановлений термін (строк);'' <br /> * ''вимоги, заявлені після закінчення встановленого терміну (строку);'' <br /> * ''незаявлені вимоги.''<br /> <br /> === ''За моментом виникнення вимог у кредитора до боржника відносно рішення господарського суду про порушення провадження в справі про банкрутство :'' ===<br /> * ''конкурсні вимоги - не забезпечені заставою майна боржника вимоги кредитора, які виникли до порушення провадження в справі, а якщо після – поточними;''<br /> * ''поточні вимоги.''<br /> Практичну цінність такого поділу важко переоцінити – він впливає на обсяг повноважень кредиторів щодо участі в зборах кредиторів, контролю за діяльністю арбітражного керуючого та управління конкурсною масою. <br /> В залежності від наявності забезпечення слід є необхідною передумовою для оцінки можливостей їх погашення та ступеня виконання перед певними кредиторами.<br /> <br /> === '' За правовою природою '' ===<br /> * '' стягнення основного боргу ; ''<br /> * '' вимоги щодо відшкодування збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій.''<br /> <br /> === '' За економічною природою зобов’язань :'' ===<br /> * '' вимоги щодо виконання соціальних зобов’язань;''<br /> * '' виплати обов’язкових платежів;''<br /> * '' власне грошових зобов’язань. ''<br /> <br /> === '' В залежності від наявності забезпечення : '' ===<br /> * '' забезпечені вимоги; ''<br /> * '' незабезпечені вимоги кредиторів.''<br /> <br /> === '' В залежності від черговості : '' ===<br /> * '' привілейовані (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші грошові компенсації працівникам банкрута); ''<br /> * '' прості вимоги : ''<br /> # ''&lt;small&gt;витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство та роботою ліквідаційної комісії, в тому числі виплати грошової винагороди арбітражному керуючому&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги інших кредиторів, не забезпечені заставою, в частині сплати основного боргу та відсотків;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів щодо відшкодування збитків, стягненню неустойок (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів, заявлені після встановленого строку або не заявлені взагалі та інші.&lt;/small&gt;''<br /> == Процедура реєстрації та пред’явлення вимог кредиторів == <br /> === ''Формування реєстру вимог кредиторa'' ===<br /> Формування реєстру вимог кредиторів боржника починається після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в офіційному друкованому органі. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані ''подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують, протягом '''тридцяти днів ''' від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.<br /> === ''Порядок пред’явлення вимог'' === <br /> * '''Кредитори за вимогами щодо''' виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом''' 30 днів '''від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство '' подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.<br /> * '''Господарський суд''' зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.<br /> * '''Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку''', встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Однак відповідне правило не поширюється на ''вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.''<br /> * '''Розпорядник майна''' боржника не пізніше ніж на ''' 10 день ''' з дня, наступного після закінчення встановленого строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, п''ро що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.''<br /> * '''Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів''', у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.<br /> * '''Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом''', вносяться розпорядником майна до ''реєстру вимог кредиторів.'' Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.<br /> * '''У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів''', у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.<br /> * '''У реєстрі вимог кредиторів''' повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE_%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=4393 2017-10-20T15:39:09Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div> <br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»]<br /> <br /> == Поняття вимоги кредитора ==<br /> '''Вимога кредитора (в процедурі банкрутства)''' - це заявлений кредитором та підтверджений господарським судом у передбаченому законом порядку правоутворювальний та формалізований акт правореалізації, спрямований уповноваженою особою до зобов’язаної особи-суб’єкта господарювання, змістом якого є належне виконання грошових зобов’язань, що виникли із цивільних, господарських, податкових, трудових та інших відносин.<br /> <br /> == Сутність кредиторських вимог ==<br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»] (далі – Закон про банкрутство) не надає визначення поняттю «вимоги кредиторів». Його сьогоднішня редакція, як і редакція 1999 р., поряд із «вимогами кредиторів» використовує поняття «грошова вимога», не надаючи визначення жодному з них. Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10&amp;x=0&amp;y=0#w110 абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство] безспірні вимоги кредиторів – це не що інше, як грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів із рахунків боржника, а [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page2?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w111 ст. 23] встановлює строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження в справі про банкрутство. Підтверджує грошовий характер вимог кредиторів і аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w14 ст. 45 Закону про банкрутство], який встановлює черговість їх задоволення.<br /> &lt;br /&gt;<br /> Тобто законодавець у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Законі про банкрутство] ототожнює «вимоги кредиторів» із «грошовими вимогами», що є справедливим для визначення форми вимог конкурсних кредиторів, які використовуються в якості підстави для відкриття провадження в справі про банкрутство, й тих, що в подальшому включаються до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном чи ліквідації боржника. Саме ці вимоги стають об’єктом правового регулювання в рамках процедури банкрутства. Змінюється їхній склад, порядок обрахування та умови задоволення на різних стадіях провадження, проте зберігається єдина спрямованість на їх виявлення, упорядкування та погашення. <br /> &lt;br /&gt;<br /> Поняття вимоги згадується в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+530#w174 ст. 530 ЦК України], коли йдеться про пред’явлення вимоги до боржника про виконання обов’язку, якщо строк (термін) його виконання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Таке звернення до боржника здійснюється в спрощеному порядку, оскільки факт пред’явлення вимоги вважається більшою мірою регулятивним заходом, аніж охоронним (юрисдикційним), як, наприклад, пред’явлення претензії. Проте пред’явлення вимоги в рамках банкрутства відрізняється ускладненим процедурним порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон про банкрутство] вимагає подання заяви встановленої форми з додатками-доказами у визначений строк) та негативними наслідками його недотримання (пропуск строку або взагалі незаявлення вимог створює ризик визнання вимог погашеними без їх реального задоволення). У цьому аспекті пред’явлення вимог у рамках банкрутства набуває більш охоронного значення, аніж звичайного регулятивного.<br /> <br /> <br /> == Класифікація кредиторських вимог ==<br /> <br /> === ''Законодавчо закріплені : '' ===<br /> <br /> Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0&amp;x=0&amp;y=0#w16 абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство] в рамках погашених вимог слід розрізняти:&lt;br /&gt;<br /> <br /> * ''задоволені вимоги кредиторів (вимоги, які отримали належне виконання) ;'' <br /> * ''припинені вимоги кредиторів (не виконані належним чином, але припинені в спосіб, передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-1 ЦК] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК] України);'' <br /> * ''вимоги, які вважаються погашеними, у свою чергу, аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону про банкрутство] до останніх дає підстави віднести:'' <br /> <br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі (у випадку недостатності коштів для їх погашення в шосту чергу в ліквідаційній процедурі) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page3?nreg=2343-12&amp;find=3&amp;text=%E7%EE%E1%EE%E2%92%FF%E7%E0%ED%FC+&amp;x=10&amp;y=9#w216 (абз. 9 ч. 1 ст. 38)'']&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''усі вимоги, не задоволені за недостатністю майна [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%E7%EE%E1%EE%E2+%FF%E7%E0%ED%FC#w112 (ч. 6 ст. 45)''];&lt;/small&gt;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди (в разі недійсності мирової угоди або її розірвання) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%C7%E0%F2%E2%E5%F0%E4%E6%E5%ED%ED%FF&amp;x=5&amp;y=7#w18 ч. 4 ст. 82])''&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги, відхилені господарським судом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%EF%E5%F0%E5%E4+%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0%E0%EC%E8&amp;x=3&amp;y=9#w129 (ч. 4 ст. 83)] ''.&lt;/small&gt;<br /> <br /> === '' Відповідно до факту і строку заявлення вимог кредиторів :'' ===<br /> * ''вимоги, заявлені у встановлений термін (строк);'' <br /> * ''вимоги, заявлені після закінчення встановленого терміну (строку);'' <br /> * ''незаявлені вимоги.''<br /> <br /> === ''За моментом виникнення вимог у кредитора до боржника відносно рішення господарського суду про порушення провадження в справі про банкрутство'' ===<br /> * ''конкурсні вимоги - не забезпечені заставою майна боржника вимоги кредитора, які виникли до порушення провадження в справі, а якщо після – поточними;''<br /> * ''поточні вимоги.''<br /> Практичну цінність такого поділу важко переоцінити – він впливає на обсяг повноважень кредиторів щодо участі в зборах кредиторів, контролю за діяльністю арбітражного керуючого та управління конкурсною масою. <br /> В залежності від наявності забезпечення слід є необхідною передумовою для оцінки можливостей їх погашення та ступеня виконання перед певними кредиторами.<br /> <br /> === '' За правовою природою '' ===<br /> * '' стягнення основного боргу ; ''<br /> * '' вимоги щодо відшкодування збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій.''<br /> <br /> === '' За економічною природою зобов’язань :'' ===<br /> * '' вимоги щодо виконання соціальних зобов’язань;''<br /> * '' виплати обов’язкових платежів;''<br /> * '' власне грошових зобов’язань. ''<br /> <br /> === '' В залежності від наявності забезпечення : '' ===<br /> * '' забезпечені вимоги; ''<br /> * '' незабезпечені вимоги кредиторів.''<br /> <br /> === '' В залежності від черговості : '' ===<br /> * '' привілейовані (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші грошові компенсації працівникам банкрута); ''<br /> * '' прості вимоги : ''<br /> # ''&lt;small&gt;витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство та роботою ліквідаційної комісії, в тому числі виплати грошової винагороди арбітражному керуючому&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги інших кредиторів, не забезпечені заставою, в частині сплати основного боргу та відсотків;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів щодо відшкодування збитків, стягненню неустойок (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів, заявлені після встановленого строку або не заявлені взагалі та інші.&lt;/small&gt;''<br /> == Процедура реєстрації та пред’явлення вимог кредиторів == <br /> === ''Формування реєстру вимог кредиторa'' ===<br /> Формування реєстру вимог кредиторів боржника починається після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в офіційному друкованому органі. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані ''подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують, протягом '''тридцяти днів ''' від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.<br /> === ''Порядок пред’явлення вимог'' === <br /> * '''Кредитори за вимогами щодо''' виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом''' 30 днів '''від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство '' подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.<br /> * '''Господарський суд''' зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.<br /> * '''Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку''', встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Однак відповідне правило не поширюється на ''вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.''<br /> * '''Розпорядник майна''' боржника не пізніше ніж на ''' 10 день ''' з дня, наступного після закінчення встановленого строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, п''ро що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.''<br /> * '''Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів''', у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.<br /> * '''Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом''', вносяться розпорядником майна до ''реєстру вимог кредиторів.'' Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.<br /> * '''У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів''', у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.<br /> * '''У реєстрі вимог кредиторів''' повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE_%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=4392 2017-10-20T15:38:57Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div> <br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»]<br /> <br /> == Поняття вимоги кредитора ==<br /> '''Вимога кредитора (в процедурі банкрутства)''' - це заявлений кредитором та підтверджений господарським судом у передбаченому законом порядку правоутворювальний та формалізований акт правореалізації, спрямований уповноваженою особою до зобов’язаної особи-суб’єкта господарювання, змістом якого є належне виконання грошових зобов’язань, що виникли із цивільних, господарських, податкових, трудових та інших відносин.<br /> <br /> == Сутність кредиторських вимог ==<br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»] (далі – Закон про банкрутство) не надає визначення поняттю «вимоги кредиторів». Його сьогоднішня редакція, як і редакція 1999 р., поряд із «вимогами кредиторів» використовує поняття «грошова вимога», не надаючи визначення жодному з них. Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10&amp;x=0&amp;y=0#w110 абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство] безспірні вимоги кредиторів – це не що інше, як грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів із рахунків боржника, а [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page2?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w111 ст. 23] встановлює строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження в справі про банкрутство. Підтверджує грошовий характер вимог кредиторів і аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w14 ст. 45 Закону про банкрутство], який встановлює черговість їх задоволення.<br /> &lt;br /&gt;<br /> Тобто законодавець у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Законі про банкрутство] ототожнює «вимоги кредиторів» із «грошовими вимогами», що є справедливим для визначення форми вимог конкурсних кредиторів, які використовуються в якості підстави для відкриття провадження в справі про банкрутство, й тих, що в подальшому включаються до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном чи ліквідації боржника. Саме ці вимоги стають об’єктом правового регулювання в рамках процедури банкрутства. Змінюється їхній склад, порядок обрахування та умови задоволення на різних стадіях провадження, проте зберігається єдина спрямованість на їх виявлення, упорядкування та погашення. <br /> &lt;br /&gt;<br /> Поняття вимоги згадується в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+530#w174 ст. 530 ЦК України], коли йдеться про пред’явлення вимоги до боржника про виконання обов’язку, якщо строк (термін) його виконання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Таке звернення до боржника здійснюється в спрощеному порядку, оскільки факт пред’явлення вимоги вважається більшою мірою регулятивним заходом, аніж охоронним (юрисдикційним), як, наприклад, пред’явлення претензії. Проте пред’явлення вимоги в рамках банкрутства відрізняється ускладненим процедурним порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон про банкрутство] вимагає подання заяви встановленої форми з додатками-доказами у визначений строк) та негативними наслідками його недотримання (пропуск строку або взагалі незаявлення вимог створює ризик визнання вимог погашеними без їх реального задоволення). У цьому аспекті пред’явлення вимог у рамках банкрутства набуває більш охоронного значення, аніж звичайного регулятивного.<br /> <br /> <br /> == Класифікація кредиторських вимог ==<br /> <br /> === ''Законодавчо закріплені : '' ===<br /> <br /> Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0&amp;x=0&amp;y=0#w16 абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство] в рамках погашених вимог слід розрізняти:&lt;br /&gt;<br /> <br /> * ''задоволені вимоги кредиторів (вимоги, які отримали належне виконання) ;'' <br /> * ''припинені вимоги кредиторів (не виконані належним чином, але припинені в спосіб, передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-1 ЦК] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК] України);'' <br /> * ''вимоги, які вважаються погашеними, у свою чергу, аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону про банкрутство] до останніх дає підстави віднести:'' <br /> <br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі (у випадку недостатності коштів для їх погашення в шосту чергу в ліквідаційній процедурі) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page3?nreg=2343-12&amp;find=3&amp;text=%E7%EE%E1%EE%E2%92%FF%E7%E0%ED%FC+&amp;x=10&amp;y=9#w216 (абз. 9 ч. 1 ст. 38)'']&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''усі вимоги, не задоволені за недостатністю майна [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%E7%EE%E1%EE%E2+%FF%E7%E0%ED%FC#w112 (ч. 6 ст. 45)''];&lt;/small&gt;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди (в разі недійсності мирової угоди або її розірвання) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%C7%E0%F2%E2%E5%F0%E4%E6%E5%ED%ED%FF&amp;x=5&amp;y=7#w18 ч. 4 ст. 82])''&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги, відхилені господарським судом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%EF%E5%F0%E5%E4+%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0%E0%EC%E8&amp;x=3&amp;y=9#w129 (ч. 4 ст. 83)] ''.&lt;/small&gt;<br /> <br /> === '' Відповідно до факту і строку заявлення вимог кредиторів'' ===<br /> * ''вимоги, заявлені у встановлений термін (строк);'' <br /> * ''вимоги, заявлені після закінчення встановленого терміну (строку);'' <br /> * ''незаявлені вимоги.'' <br /> <br /> === ''За моментом виникнення вимог у кредитора до боржника відносно рішення господарського суду про порушення провадження в справі про банкрутство'' ===<br /> * ''конкурсні вимоги - не забезпечені заставою майна боржника вимоги кредитора, які виникли до порушення провадження в справі, а якщо після – поточними;''<br /> * ''поточні вимоги.''<br /> Практичну цінність такого поділу важко переоцінити – він впливає на обсяг повноважень кредиторів щодо участі в зборах кредиторів, контролю за діяльністю арбітражного керуючого та управління конкурсною масою. <br /> В залежності від наявності забезпечення слід є необхідною передумовою для оцінки можливостей їх погашення та ступеня виконання перед певними кредиторами.<br /> <br /> === '' За правовою природою '' ===<br /> * '' стягнення основного боргу ; ''<br /> * '' вимоги щодо відшкодування збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій.''<br /> <br /> === '' За економічною природою зобов’язань :'' ===<br /> * '' вимоги щодо виконання соціальних зобов’язань;''<br /> * '' виплати обов’язкових платежів;''<br /> * '' власне грошових зобов’язань. ''<br /> <br /> === '' В залежності від наявності забезпечення : '' ===<br /> * '' забезпечені вимоги; ''<br /> * '' незабезпечені вимоги кредиторів.''<br /> <br /> === '' В залежності від черговості : '' ===<br /> * '' привілейовані (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші грошові компенсації працівникам банкрута); ''<br /> * '' прості вимоги : ''<br /> # ''&lt;small&gt;витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство та роботою ліквідаційної комісії, в тому числі виплати грошової винагороди арбітражному керуючому&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги інших кредиторів, не забезпечені заставою, в частині сплати основного боргу та відсотків;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів щодо відшкодування збитків, стягненню неустойок (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів, заявлені після встановленого строку або не заявлені взагалі та інші.&lt;/small&gt;''<br /> == Процедура реєстрації та пред’явлення вимог кредиторів == <br /> === ''Формування реєстру вимог кредиторa'' ===<br /> Формування реєстру вимог кредиторів боржника починається після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в офіційному друкованому органі. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані ''подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують, протягом '''тридцяти днів ''' від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.<br /> === ''Порядок пред’явлення вимог'' === <br /> * '''Кредитори за вимогами щодо''' виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом''' 30 днів '''від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство '' подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.<br /> * '''Господарський суд''' зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.<br /> * '''Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку''', встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Однак відповідне правило не поширюється на ''вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.''<br /> * '''Розпорядник майна''' боржника не пізніше ніж на ''' 10 день ''' з дня, наступного після закінчення встановленого строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, п''ро що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.''<br /> * '''Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів''', у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.<br /> * '''Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом''', вносяться розпорядником майна до ''реєстру вимог кредиторів.'' Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.<br /> * '''У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів''', у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.<br /> * '''У реєстрі вимог кредиторів''' повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85,_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83&diff=4391 2017-10-20T14:03:42Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ЗУ &quot;Про банки та банківську діяльність&quot;]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;]<br /> == Визнання банку проблемним ==<br /> '''Проблемний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемних у порядку, передбаченому Законом України &quot;Про банки і банківську діяльність&quot; і нормативно-правовими актами Національного банку України.<br /> <br /> ''' Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних''', відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w119 ст. 75 ЗУ &quot;Про банки і банківську діяльність&quot;], у разі:<br /> * ''банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків:''<br /> # &lt;small&gt; ''щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п'ять і більше разів та/або''&lt;/small&gt;<br /> # &lt;small&gt;''значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів''&lt;/small&gt;<br /> * ''банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк;''<br /> * ''системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;''<br /> * ''банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються: за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів; щодекади - два і більше разів;''<br /> * ''обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України;''<br /> * ''банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;''<br /> * ''систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов’язаними з банком особами.''<br /> '''Рішення Національного банку України''' про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.<br /> Проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Проблемний банк у строк до 180 днів''' зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.<br /> Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Національний банк України протягом 180 днів''' з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів''' з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.<br /> <br /> == Віднесення банку до категорії неплатоспроможних ==<br /> '''Неплатоспроможний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Законом України &quot;Про банки і банківську діяльність.&quot;]<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних''', відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w287 ст.76 ЗУ &quot;Про банки і банківську діяльність&quot;], у разі:<br /> * ''неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;''<br /> * ''зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;''<br /> * ''невиконання банком протягом п’яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами та/або встановлення фактів невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством строк, після віднесення банку до категорії проблемних;''<br /> * ''виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов’язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов’язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов’язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;''<br /> * ''невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку.''<br /> '''Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє''' про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;.<br /> Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.<br /> '''Банківський нагляд за перехідним банком,''' створеним відповідно до частини вісімнадцятої с[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/paran499?nreg=4452-17&amp;find=5&amp;text=%C4%E5%F0%E6%E0%E2&amp;x=5&amp;y=7#w13 татті 42 Закону України &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;], здійснюється '''Національним банком України''' у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.<br /> '''Національний банк України поновлює''' банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності.<br /> <br /> == Особливості проведення ліквідації банку ==<br /> '''Ліквідація банку''' - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w2109 ст. 77 ЗУ &quot;Про банки та банківську діяльність&quot;] банк може бути ліквідований:'''<br /> * ''за рішенням власників банку'';<br /> * ''у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осі''б.<br /> === ''Проведення ліквідації банку за рішенням власників банку'' ===<br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w135 Стаття 78 ЗУ &quot;Про банки та банківську діяльність&quot;] встановлює особливості ліквідації банку з ініціативи власників.<br /> Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо '''Національний банк України''' після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.<br /> Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.<br /> Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим Законом та Законом України &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;.<br /> Ліквідація банку за рішенням власників банку здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page3?nreg=435-15&amp;find=3&amp;text=+%DE%F0%E8%E4%E8%F7%ED%E0+%EE%F1%EE%E1%E0&amp;x=0&amp;y=0#w14 статті 110 Цивільного кодексу України].<br /> === ''Проведення ліквідації у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи'' ===<br /> '''Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:'''<br /> # ''виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;''<br /> # ''банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;''<br /> # ''встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.''<br /> === ''Проведення ліквідації за пропозицією фонду гарантування вкладів фізичних осіб'' ===<br /> Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб '''протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.'''<br /> Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;, яка вміщує в собі : <br /> * '''Оголошення про ліквідацію банку.''' Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також в газеті &quot;Урядовий кур’єр&quot; або &quot;Голос України&quot; не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.<br /> * '''Призначення уповноваженої особи фонду.''' Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page5?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w2369 Ст.48 ЗУ &quot;Про систему гарантування вклад]ів фізичних осіб&quot; визначає основні повноваження Фонду (делеговані повноваження уповноваженій особі фонду) під час здійснення ліквідації банку.<br /> * '''Вжиття заходів з підготовки задоволення вимог кредиторів'''. Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої ст. 45 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page5?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w2308 ст. 45 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] Фонд здійснює такі заходи:<br /> # ''визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення'';<br /> # ''відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів'';<br /> # ''складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду''.<br /> *'''Формування ліквідаційної маси банку.''' З дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, Фонд зобов’язаний передати його відповідним особам в установленому порядку. Особливості зарахування формування ліквідаційної маси банку передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w28 ст. 50 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;].<br /> *'''Продаж майна банку, що ліквідується.''' Виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об’єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об’єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w232 Ст. 51 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] встановлюють особливості підготовки та реалізації майна банку, що ліквідується. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w272 Ст. 52 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів на основі коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, що спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.<br /> *'''Створення спеціалізованої установи.''' Керуючись [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w37 ст. 52-2 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] спеціалізована установа створюється Фондом у формі товариства з обмеженою відповідальністю.. Виключним видом діяльності спеціалізованої установи є вжиття заходів для розрахунку з кредиторами неплатоспроможного банку за рахунок активів (майна) такого банку, переданого їй у порядку,<br /> *'''Завершення ліквідації банку.''' Рішення про передачу майна (активів та зобов’язань) неплатоспроможного банку спеціалізованій установі приймається виконавчою дирекцією Фонду не пізніше двох місяців до завершення строку ліквідації банку. За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.Рішення, що приймаються Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85,_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83&diff=4390 2017-10-20T14:01:13Z

<p>Ruslan.stanislaviv: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ЗУ &quot;Про банки та банківську діяльність&quot;]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;]<br /> == Визнання банку проблемним ==<br /> '''Проблемний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемних у порядку, передбаченому Законом України &quot;Про банки і банківську діяльність&quot; і нормативно-правовими актами Національного банку України.<br /> <br /> ''' Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних''', відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w119 ст. 75 ЗУ &quot;Про банки і банківську діяльність&quot;], у разі *<br /> * ''банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків:''<br /> # &lt;small&gt; ''щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п'ять і більше разів та/або''&lt;/small&gt;<br /> # &lt;small&gt;''значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів''&lt;/small&gt;<br /> * ''банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк;''<br /> * ''системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;''<br /> * ''банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються: за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів; щодекади - два і більше разів;''<br /> * ''обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України;''<br /> * ''банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;''<br /> * ''систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов’язаними з банком особами.''<br /> '''Рішення Національного банку України''' про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.<br /> Проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Проблемний банк у строк до 180 днів''' зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.<br /> Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Національний банк України протягом 180 днів''' з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів''' з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.<br /> <br /> == Віднесення банку до категорії неплатоспроможних ==<br /> '''Неплатоспроможний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Законом України &quot;Про банки і банківську діяльність.&quot;]<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних''', відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w287 ст.76 ЗУ &quot;Про банки і банківську діяльність&quot;], у разі:<br /> * ''неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;''<br /> * ''зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;''<br /> * ''невиконання банком протягом п’яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами та/або встановлення фактів невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством строк, після віднесення банку до категорії проблемних;''<br /> * ''виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов’язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов’язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов’язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;''<br /> * ''невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку.''<br /> '''Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє''' про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;.<br /> Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.<br /> '''Банківський нагляд за перехідним банком,''' створеним відповідно до частини вісімнадцятої с[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/paran499?nreg=4452-17&amp;find=5&amp;text=%C4%E5%F0%E6%E0%E2&amp;x=5&amp;y=7#w13 татті 42 Закону України &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;], здійснюється '''Національним банком України''' у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.<br /> '''Національний банк України поновлює''' банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності.<br /> <br /> == Особливості проведення ліквідації банку ==<br /> '''Ліквідація банку''' - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w2109 ст. 77 ЗУ &quot;Про банки та банківську діяльність&quot;] банк може бути ліквідований:'''<br /> * ''за рішенням власників банку'';<br /> * ''у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осі''б.<br /> === ''Проведення ліквідації банку за рішенням власників банку'' ===<br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w135 Стаття 78 ЗУ &quot;Про банки та банківську діяльність&quot;] встановлює особливості ліквідації банку з ініціативи власників.<br /> Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо '''Національний банк України''' після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.<br /> Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.<br /> Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим Законом та Законом України &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;.<br /> Ліквідація банку за рішенням власників банку здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page3?nreg=435-15&amp;find=3&amp;text=+%DE%F0%E8%E4%E8%F7%ED%E0+%EE%F1%EE%E1%E0&amp;x=0&amp;y=0#w14 статті 110 Цивільного кодексу України].<br /> === ''Проведення ліквідації у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи'' ===<br /> '''Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:'''<br /> # ''виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;''<br /> # ''банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;''<br /> # ''встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.''<br /> === ''Проведення ліквідації за пропозицією фонду гарантування вкладів фізичних осіб'' ===<br /> Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб '''протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.'''<br /> Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;, яка вміщує в собі : <br /> * '''Оголошення про ліквідацію банку.''' Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також в газеті &quot;Урядовий кур’єр&quot; або &quot;Голос України&quot; не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.<br /> * '''Призначення уповноваженої особи фонду.''' Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page5?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w2369 Ст.48 ЗУ &quot;Про систему гарантування вклад]ів фізичних осіб&quot; визначає основні повноваження Фонду (делеговані повноваження уповноваженій особі фонду) під час здійснення ліквідації банку.<br /> * '''Вжиття заходів з підготовки задоволення вимог кредиторів'''. Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої ст. 45 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page5?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w2308 ст. 45 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] Фонд здійснює такі заходи:<br /> # ''визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення'';<br /> # ''відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів'';<br /> # ''складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду''.<br /> *'''Формування ліквідаційної маси банку.''' З дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, Фонд зобов’язаний передати його відповідним особам в установленому порядку. Особливості зарахування формування ліквідаційної маси банку передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w28 ст. 50 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;].<br /> *'''Продаж майна банку, що ліквідується.''' Виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об’єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об’єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w232 Ст. 51 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] встановлюють особливості підготовки та реалізації майна банку, що ліквідується. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w272 Ст. 52 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів на основі коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, що спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.<br /> *'''Створення спеціалізованої установи.''' Керуючись [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w37 ст. 52-2 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] спеціалізована установа створюється Фондом у формі товариства з обмеженою відповідальністю.. Виключним видом діяльності спеціалізованої установи є вжиття заходів для розрахунку з кредиторами неплатоспроможного банку за рахунок активів (майна) такого банку, переданого їй у порядку,<br /> *'''Завершення ліквідації банку.''' Рішення про передачу майна (активів та зобов’язань) неплатоспроможного банку спеціалізованій установі приймається виконавчою дирекцією Фонду не пізніше двох місяців до завершення строку ліквідації банку. За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.Рішення, що приймаються Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85,_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83&diff=4389 2017-10-20T14:00:23Z

<p>Ruslan.stanislaviv: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс] * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15...</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ЗУ &quot;Про банки та банківську діяльність&quot;]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;]<br /> == Визнання банку проблемним ==<br /> '''Проблемний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемних у порядку, передбаченому Законом України &quot;Про банки і банківську діяльність&quot; і нормативно-правовими актами Національного банку України.<br /> <br /> ''' Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних''', відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w119 ст. 75 ЗУ &quot;Про банки і банківську діяльність&quot;], у разі *<br /> * ''банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків:''<br /> # &lt;small&gt; ''щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п'ять і більше разів та/або''&lt;/small&gt;<br /> # &lt;small&gt;''значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів''&lt;/small&gt;<br /> * ''банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк;''<br /> * ''системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;''<br /> * ''банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються: за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів; щодекади - два і більше разів;''<br /> * ''обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України;''<br /> * ''банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;''<br /> * ''систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов’язаними з банком особами.''<br /> '''Рішення Національного банку України''' про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.<br /> Проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Проблемний банк у строк до 180 днів''' зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.<br /> Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Національний банк України протягом 180 днів''' з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів''' з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.<br /> <br /> == Віднесення банку до категорії неплатоспроможних ==<br /> '''Неплатоспроможний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України &quot;Про банки і банківську діяльність.&quot;<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних''', відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w287 ст.76 ЗУ &quot;Про банки і банківську діяльність&quot;], у разі:<br /> * ''неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;''<br /> * ''зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;''<br /> * ''невиконання банком протягом п’яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами та/або встановлення фактів невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством строк, після віднесення банку до категорії проблемних;''<br /> * ''виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов’язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов’язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов’язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;''<br /> * ''невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку.''<br /> '''Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє''' про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;.<br /> Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.<br /> '''Банківський нагляд за перехідним банком,''' створеним відповідно до частини вісімнадцятої с[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/paran499?nreg=4452-17&amp;find=5&amp;text=%C4%E5%F0%E6%E0%E2&amp;x=5&amp;y=7#w13 татті 42 Закону України &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;], здійснюється '''Національним банком України''' у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.<br /> '''Національний банк України поновлює''' банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності.<br /> == Особливості проведення ліквідації банку ==<br /> '''Ліквідація банку''' - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w2109 ст. 77 ЗУ &quot;Про банки та банківську діяльність&quot;] банк може бути ліквідований:'''<br /> * ''за рішенням власників банку'';<br /> * ''у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осі''б.<br /> === ''Проведення ліквідації банку за рішенням власників банку'' ===<br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&amp;find=6&amp;text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&amp;x=10&amp;y=7#w135 Стаття 78 ЗУ &quot;Про банки та банківську діяльність&quot;] встановлює особливості ліквідації банку з ініціативи власників.<br /> Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо '''Національний банк України''' після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.<br /> Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.<br /> Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим Законом та Законом України &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;.<br /> Ліквідація банку за рішенням власників банку здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page3?nreg=435-15&amp;find=3&amp;text=+%DE%F0%E8%E4%E8%F7%ED%E0+%EE%F1%EE%E1%E0&amp;x=0&amp;y=0#w14 статті 110 Цивільного кодексу України].<br /> === ''Проведення ліквідації у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи'' ===<br /> '''Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:'''<br /> # ''виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;''<br /> # ''банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;''<br /> # ''встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.''<br /> === ''Проведення ліквідації за пропозицією фонду гарантування вкладів фізичних осіб'' ===<br /> Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб '''протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.'''<br /> Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;, яка вміщує в собі : <br /> * '''Оголошення про ліквідацію банку.''' Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також в газеті &quot;Урядовий кур’єр&quot; або &quot;Голос України&quot; не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.<br /> * '''Призначення уповноваженої особи фонду.''' Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page5?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w2369 Ст.48 ЗУ &quot;Про систему гарантування вклад]ів фізичних осіб&quot; визначає основні повноваження Фонду (делеговані повноваження уповноваженій особі фонду) під час здійснення ліквідації банку.<br /> * '''Вжиття заходів з підготовки задоволення вимог кредиторів'''. Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої ст. 45 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page5?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w2308 ст. 45 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] Фонд здійснює такі заходи:<br /> # ''визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення'';<br /> # ''відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів'';<br /> # ''складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду''.<br /> *'''Формування ліквідаційної маси банку.''' З дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, Фонд зобов’язаний передати його відповідним особам в установленому порядку. Особливості зарахування формування ліквідаційної маси банку передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w28 ст. 50 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;].<br /> *'''Продаж майна банку, що ліквідується.''' Виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об’єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об’єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w232 Ст. 51 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] встановлюють особливості підготовки та реалізації майна банку, що ліквідується. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w272 Ст. 52 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів на основі коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, що спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.<br /> *'''Створення спеціалізованої установи.''' Керуючись [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w37 ст. 52-2 ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;] спеціалізована установа створюється Фондом у формі товариства з обмеженою відповідальністю.. Виключним видом діяльності спеціалізованої установи є вжиття заходів для розрахунку з кредиторами неплатоспроможного банку за рахунок активів (майна) такого банку, переданого їй у порядку,<br /> *'''Завершення ліквідації банку.''' Рішення про передачу майна (активів та зобов’язань) неплатоспроможного банку спеціалізованій установі приймається виконавчою дирекцією Фонду не пізніше двох місяців до завершення строку ліквідації банку. За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.Рішення, що приймаються Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені ЗУ &quot;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&quot;, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.</div>

Ruslan.stanislaviv https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE_%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=4388 2017-10-20T12:32:43Z

<p>Ruslan.stanislaviv: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [http://zakon2.rada.gov.ua...</p> <hr /> <div> <br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»]<br /> <br /> == Поняття вимоги кредитора ==<br /> '''Вимога кредитора (в процедурі банкрутства)''' - це заявлений кредитором та підтверджений господарським судом у передбаченому законом порядку правоутворювальний та формалізований акт правореалізації, спрямований уповноваженою особою до зобов’язаної особи-суб’єкта господарювання, змістом якого є належне виконання грошових зобов’язань, що виникли із цивільних, господарських, податкових, трудових та інших відносин.<br /> <br /> == Сутність кредиторських вимог ==<br /> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»] (далі – Закон про банкрутство) не надає визначення поняттю «вимоги кредиторів». Його сьогоднішня редакція, як і редакція 1999 р., поряд із «вимогами кредиторів» використовує поняття «грошова вимога», не надаючи визначення жодному з них. Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10&amp;x=0&amp;y=0#w110 абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство] безспірні вимоги кредиторів – це не що інше, як грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів із рахунків боржника, а [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page2?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w111 ст. 23] встановлює строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження в справі про банкрутство. Підтверджує грошовий характер вимог кредиторів і аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+10#w14 ст. 45 Закону про банкрутство], який встановлює черговість їх задоволення.<br /> &lt;br /&gt;<br /> Тобто законодавець у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Законі про банкрутство] ототожнює «вимоги кредиторів» із «грошовими вимогами», що є справедливим для визначення форми вимог конкурсних кредиторів, які використовуються в якості підстави для відкриття провадження в справі про банкрутство, й тих, що в подальшому включаються до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном чи ліквідації боржника. Саме ці вимоги стають об’єктом правового регулювання в рамках процедури банкрутства. Змінюється їхній склад, порядок обрахування та умови задоволення на різних стадіях провадження, проте зберігається єдина спрямованість на їх виявлення, упорядкування та погашення. <br /> &lt;br /&gt;<br /> Поняття вимоги згадується в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9?text=%F1%F2%E0%F2%F2%FF+530#w174 ст. 530 ЦК України], коли йдеться про пред’явлення вимоги до боржника про виконання обов’язку, якщо строк (термін) його виконання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Таке звернення до боржника здійснюється в спрощеному порядку, оскільки факт пред’явлення вимоги вважається більшою мірою регулятивним заходом, аніж охоронним (юрисдикційним), як, наприклад, пред’явлення претензії. Проте пред’явлення вимоги в рамках банкрутства відрізняється ускладненим процедурним порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон про банкрутство] вимагає подання заяви встановленої форми з додатками-доказами у визначений строк) та негативними наслідками його недотримання (пропуск строку або взагалі незаявлення вимог створює ризик визнання вимог погашеними без їх реального задоволення). У цьому аспекті пред’явлення вимог у рамках банкрутства набуває більш охоронного значення, аніж звичайного регулятивного.<br /> <br /> <br /> == Класифікація кредиторських вимог ==<br /> <br /> === ''Законодавчо закріплені'' ===<br /> <br /> Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12?nreg=2343-12&amp;find=1&amp;text=%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0&amp;x=0&amp;y=0#w16 абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство] в рамках погашених вимог слід розрізняти:&lt;br /&gt;<br /> <br /> * ''задоволені вимоги кредиторів (вимоги, які отримали належне виконання) ;'' <br /> * ''припинені вимоги кредиторів (не виконані належним чином, але припинені в спосіб, передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-1 ЦК] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК] України);'' <br /> * ''вимоги, які вважаються погашеними, у свою чергу, аналіз положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону про банкрутство] до останніх дає підстави віднести:'' <br /> <br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі (у випадку недостатності коштів для їх погашення в шосту чергу в ліквідаційній процедурі) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page3?nreg=2343-12&amp;find=3&amp;text=%E7%EE%E1%EE%E2%92%FF%E7%E0%ED%FC+&amp;x=10&amp;y=9#w216 (абз. 9 ч. 1 ст. 38)'']&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''усі вимоги, не задоволені за недостатністю майна [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page4?text=%E7%EE%E1%EE%E2+%FF%E7%E0%ED%FC#w112 (ч. 6 ст. 45)''];&lt;/small&gt;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги кредиторів, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди (в разі недійсності мирової угоди або її розірвання) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%C7%E0%F2%E2%E5%F0%E4%E6%E5%ED%ED%FF&amp;x=5&amp;y=7#w18 ч. 4 ст. 82])''&lt;/small&gt;;<br /> # &lt;small&gt;''вимоги, відхилені господарським судом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page5?nreg=2343-12&amp;find=5&amp;text=%EF%E5%F0%E5%E4+%EA%F0%E5%E4%E8%F2%EE%F0%E0%EC%E8&amp;x=3&amp;y=9#w129 (ч. 4 ст. 83)] ''.&lt;/small&gt;<br /> <br /> === '' Відповідно до факту і строку заявлення вимог кредиторів'' ===<br /> * ''вимоги, заявлені у встановлений термін (строк);'' <br /> * ''вимоги, заявлені після закінчення встановленого терміну (строку);'' <br /> * ''незаявлені вимоги.'' <br /> <br /> === ''За моментом виникнення вимог у кредитора до боржника відносно рішення господарського суду про порушення провадження в справі про банкрутство'' ===<br /> * ''конкурсні вимоги - не забезпечені заставою майна боржника вимоги кредитора, які виникли до порушення провадження в справі, а якщо після – поточними;''<br /> * ''поточні вимоги.''<br /> Практичну цінність такого поділу важко переоцінити – він впливає на обсяг повноважень кредиторів щодо участі в зборах кредиторів, контролю за діяльністю арбітражного керуючого та управління конкурсною масою. <br /> В залежності від наявності забезпечення слід є необхідною передумовою для оцінки можливостей їх погашення та ступеня виконання перед певними кредиторами.<br /> <br /> === '' За правовою природою '' ===<br /> * '' стягнення основного боргу ; ''<br /> * '' вимоги щодо відшкодування збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій.''<br /> <br /> === '' За економічною природою зобов’язань :'' ===<br /> * '' вимоги щодо виконання соціальних зобов’язань;''<br /> * '' виплати обов’язкових платежів;''<br /> * '' власне грошових зобов’язань. ''<br /> <br /> === '' В залежності від наявності забезпечення : '' ===<br /> * '' забезпечені вимоги; ''<br /> * '' незабезпечені вимоги кредиторів.''<br /> <br /> === '' В залежності від черговості : '' ===<br /> * '' привілейовані (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші грошові компенсації працівникам банкрута); ''<br /> * '' прості вимоги : ''<br /> # ''&lt;small&gt;витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство та роботою ліквідаційної комісії, в тому числі виплати грошової винагороди арбітражному керуючому&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян&lt;/small&gt;;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги із зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги інших кредиторів, не забезпечені заставою, в частині сплати основного боргу та відсотків;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів щодо відшкодування збитків, стягненню неустойок (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій;&lt;/small&gt;'' <br /> # ''&lt;small&gt;вимоги кредиторів, заявлені після встановленого строку або не заявлені взагалі та інші.&lt;/small&gt;''<br /> == Процедура реєстрації та пред’явлення вимог кредиторів == <br /> === ''Формування реєстру вимог кредиторa'' ===<br /> Формування реєстру вимог кредиторів боржника починається після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в офіційному друкованому органі. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані ''подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують, протягом '''тридцяти днів ''' від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.<br /> === ''Порядок пред’явлення вимог'' === <br /> * '''Кредитори за вимогами щодо''' виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом''' 30 днів '''від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство '' подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника'', а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.<br /> * '''Господарський суд''' зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.<br /> * '''Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку''', встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Однак відповідне правило не поширюється на ''вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.''<br /> * '''Розпорядник майна''' боржника не пізніше ніж на ''' 10 день ''' з дня, наступного після закінчення встановленого строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, п''ро що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.''<br /> * '''Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів''', у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.<br /> * '''Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом''', вносяться розпорядником майна до ''реєстру вимог кредиторів.'' Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.<br /> * '''У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів''', у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.<br /> * '''У реєстрі вимог кредиторів''' повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.</div>

Ruslan.stanislaviv