WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством

2025-01-14T08:09:34Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статті 129 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) погроза вбивством визнається окремим кримінальним правопорушенням.

За частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 цієї статті] погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статті 129 КК України]).

== Об’єкт кримінального правопорушення ==
Об'єктом кримінального правопорушення є особиста безпека особи.

== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ==
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення проявляється у залякуванні потерпілого позбавленням його життя.

Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, за допомогою різних дій (жестів, міміки, демонстрації зброї, тощо). Для кваліфікації за статтею 129 КК України не має значення, чи була така погроза одноразовою або кількаразовою, систематичною, такою, що має характер тероризування.

Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо.

Особливе значення має сприйняття погрози потерпілим, очевидцями погрози та іншими особами, які про неї дізналися.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту коли погрозу було доведено до відома потерпілого.

<blockquote>''Погроза як злочин вважається закінченою з моменту сприйняття змісту погрози потерпілим. Для кваліфікації цих злочинів не має значення подальше здійснення чи нездійснення погроз, а їх реальність полягає у тому, що засуджений раніше засуджувався неодноразово за насильницькі злочини'' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/95905246 постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 720/2182/18]).</blockquote>

== Розмежування складів кримінального правопорушення ==

Погроза вчинити вбивство, висловлена під час розбою чи вимагання, повністю охоплюється диспозиціями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 статті 187] та частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статтею 129 КК України] не потребує ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику про злочинах проти власності»]).

Якщо погроза вбивством була висловлена після зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, наприклад, з метою, щоб потерпіла особа не повідомила про вчинене щодо неї, дії винної особи за умови, зазначеної у диспозиції частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 129 КК України], підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною цієї статті та відповідною частиною статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 152] або статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 153 КК України] (абзац п'ятий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]).

Окремі склади кримінального правопорушення становить погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 стаття 342 КК України]), журналіста ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 стаття 3451 КК України]), державного чи громадського діяча ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 стаття 346 КК України]), судді чи присяжного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 стаття 377 КК України]).

== Суб’єкт кримінального правопорушення ==
Суб'єкт кримінального правопорушення загальний (осудна особа, якій на момент вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років).

== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ==
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що погрожує вбивством, що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя, і бажає цього.

== Кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення ==
Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення є вчинення його членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (частина друга статті 129 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).

При вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 частиною другою статті 129 КК України,] той факт, що погроза вбивством висловлюється членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, має усвідомлюватися як винним, так і потерпілим.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

2024-12-16T09:31:07Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/141093___141093 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 pоку]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207#Text Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 року Ратифікована СРСР 19 грудня 1980 року (ст. 6)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791 Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виізду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
== Загальні положення ==
Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на протидію торгівлі людьми, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року] (далі також - Палермський протокол 2000 року) і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року.] Цими документами визначено основні поняття торгівлі людьми, окреслено коло суспільнонебезпечних діянь, які підлягають обов'язковій криміналізації, передбачено основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми, зокрема з метою експлуатації праці, а також захисту та реабілітації жертв цього злочину.

Стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#o27 Палермського протоколу 2000 року] містить важливі для з’ясування сутності торгівлі людьми дефініції. Так, '''під торгівлею людьми''' пропонується розуміти здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або ж інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан або вилучення органів.

Стаття 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) встановлює кримінальну відповідальність за торгівлю людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.
== Об'єкт ==
Основним '''безпосереднім об'єктом''' цього злочину є ''воля і гідність людини''. Його '''додатковим факультативним об'єктом''' можуть виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України''.''
== Об'єктивна сторона ==
[[Файл:Плакат-торгівля-людьми.jpg|міні]]
Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у таких формах:
* продаж людини;
* платна передача або одержання людини;
* вербування, переміщення, переховування людини.
'''Торгівля людиною''' - дії з купівлі-продажу людини, що полягають у безповоротній передачі (отриманні) людини за грошову винагороду.

'''Вербування''' - вчинення дій, спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту вчинення конкретних дій, спрямованої на досягнення домовленості із особою, яку вербують для експлуатації.

'''Переміщення''' - людини слід розуміти дії, спрямовані на зміну місця її перебування.

'''Переховування''' - обмеження фізичних контактів людини з іншими особами, особливо із представниками правоохоронних органів, що може проявлятись як у наданні приміщення для перебування, так і у примусовому позбавленні волі. Закінченим злочин вважається з моменту заволодіння особою і фактичного початку обмеження її волі.

'''Передача або одержання''' '''людини''' - вчинення дій, пов’язаних із переходом контролю над людиною від однієї особи до іншої.

'''Обман,''' як спосіб вчинення злочину, полягає в умисному введенні в оману іншої особи або підтримуванні вже наявної у неї оманливої уяви шляхом передачі інформації , що не відповідає дійсності (так званий активний обман) або замовчування про різні факти, речі, явища і т. ін. (так званий пасивний обман), з метою схилити цю особу до певної поведінки.

'''Шантаж''' - психічне насильство, що полягає у погрозі розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти у таємниці.

'''Уразливий стан особи,''' відповідно до п. 2 примітки до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 статті 149 КК України], – це такий її стан, зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами, який позбавляє чи обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, а також збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

'''Експлуатація''' людини - всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

'''Продаж''' - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.

До іншої оплачуваної передачі у можна віднести угоди про [[Договір міни|міну]], [[Договір найму (оренди)|найм]], заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім грошей, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).

Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:
# такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші, за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
# зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.
У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої платної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільно небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину, адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються - людина.

Склад злочину - формальний. Встановлення однієї із зазначених форм діяння достатньо для констатації його об’єктивної сторони. Крім того, для вербування, переміщення, переховування, передачі та одержання людини обов’язковим є також спосіб вчинення діяння, а саме: використання суб’єктом обману, шантажу чи уразливого стану потерпілої особи.
== Суб'єкт ==
Суб'єкт злочину - '''загальний''' або '''спеціальний''' (службова особа, батьки, усиновителі, опікуни чи піклувальники).
== Суб'єктивна сторона ==
Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Винна особа здійснює заволодіння людиною для наступного використання чи продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою використання чи такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому буде експлуатація людини.

'''Експлуатація людини може відбуватися у таких формах:'''
* сексуальна експлуатація;
* використання в порнобізнесі;
* втягнення у злочинну діяльність;
* залучення в боргову кабалу;
* усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
* використання в збройних конфліктах;
* експлуатація її праці;
* примусова праця;
* примусова вагітність;
* вилучення органів;
* проведення дослідів над людиною без її згоди.
'''Примусова праця''' (примусове надання послуг) - усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.

'''Сексуальна експлуатація''' - це використання особи іншою людиною з метою отримання прибутку для задоволення сексуальних потреб третіх осіб.

'''Під використанням в порнобізнесі''' слід розуміти залучення особи (в якості актора, статиста, робочого тощо) до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів, що є носіями графічної інформації, яка спрямована на збудження статевої пристрасті шляхом цинічного, безсоромного, грубо натуралістичного або протиприродного відображення статевого життя людей.

'''Втягнення у злочинну діяльність''' - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликання у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і способи вчинення або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.).

'''Залучення у боргову кабалу''' - це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю, але цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

'''Усиновлення (удочеріння)''' з метою наживи - оформлене спеціальним юридичним актом одержання на виховання в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню).

'''Примусова вагітність''' - використання репродуктивних функцій організму жінки шляхом природного або штучного запліднення без її добровільної згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

'''Вилучення органів''' - видалення з організму людини її складової частини, яка має певну будову і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12- палою кишкою, селезінка тощо).

'''Проведення дослідів над людиною''' без її згоди - вчинюваний без дозволу людини фізіологічний або психологічний вплив на її організм із застосуванням методів, що недопущені МОЗ України до загального застосування, тобто є експерементальними.
== Кваліфікуючі ознаки торгівлі людьми ==
Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми є вчинення злочину:
* спрямованого щодо неповнолітньої чи малолітньої особи;
* щодо кількох осіб;
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб або організованою групою;
* службовою особою з використанням службового становища або батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками;
* поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства;
*спричинив тяжкі наслідки.
== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
[[Файл:Поради для громадян як не потрапити в рабство 1.jpg|міні]]
Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закону України "Про протидію торгівлі людьми"] особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
* інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеною мовою, якою володіє така особа;
* медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
* тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
* відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
* одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, що постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:
* безоплатне отримання послуг перекладача;
* тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
* постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.
[[Файл:Поради для громадян як не потрапити в рабство 2.jpg|міні]]
Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі її повернення в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.

Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.

Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:
* звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;
* наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.
== Відповідальність за вчинення торгівлі людьми ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 статті 149 КК України]:

1. Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми

2024-11-13T09:53:38Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 02 грудня 1949 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_036 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16 травня 2005 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0258905-23#Text Наказ Офісу Генерального прокурора "Про організацію роботи органів прокуратури України у сфері міжнародного співробітництва" від 12.09.2023 № 258]

== Загальна інформація ==
'''Міжнародне співробітництво''' під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків.

'''Міжнародна правова допомога''' - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою (пункт 1 частини першої статті 541 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Органи, уповноважені звертатися із запитами про міжнародну правову допомогу ==
За загальним правилом, встановленим статтею 545 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20545.%20%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 КПК України], відносини з питань правової допомоги у кримінальному провадженні здійснюються через центральні органи України, а саме: '''[https://www.gp.gov.ua/ Офіс Генерального прокурора]''' (під час досудового розслідування) та '''[https://minjust.gov.ua/ Міністерство юстиції України]''' (під час судового провадження).

Офіс Генерального прокурора звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів, крім досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, яке у таких випадках здійснює функції центрального органу України.

Міністерство юстиції України звертається із запитами судів про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав.

Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України у триденний строк надсилають до Національного антикорупційного бюро України отримані (надані) у рамках надання міжнародної правової допомоги матеріали, які стосуються фінансових та корупційних кримінальних правопорушень, у вигляді довідки.
== Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми ==
Міжнародне співробітництво у сфері протидії торгівлі людьми останнім часом набуває все більш важливого значення. Це пов'язано з тим, що без такого співробітництва неможливо зібрати докази, які знаходяться за кордоном, здійснити кримінальне переслідування винних осіб, забезпечити охорону прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві, відшкодувати завдану злочином шкоду - у разі, якщо злочин має транснаціональний характер.

У випадку, якщо у кримінальному провадженні про торгівлю людьми має місце потреба в отриманні доказів за кордоном та немає можливості їх одержання при проведенні процесуальних дій на території України, існують підстави для звернення до іноземних правоохоронних органів про правову допомогу та використання таких підходів, як:

– міжнародна організація оперативно-розшукової діяльності, що передбачає узгодження планів, цілей, напрямів, організацію транснаціональних оперативно-розшукових підрозділів (Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року). Використання механізмів міжнародно-правової допомоги. Проведення відео-/телефонних конференцій. Транснаціональний характер злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, зумовлює необхідність відпрацьовувати всі обставини їх вчинення, зокрема ті, що за межами державних кордонів;

– міжнародне співробітництво щодо міжнародної правової допомоги у кримінальних справах (Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року);

– міжнародне співробітництво щодо видачі (екстрадиції) правопорушників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_033#Text:~:text=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F%201957%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року]);

– міжнародне співробітництво щодо передачі кримінального переслідування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_008#Text:~:text=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20(ETS%20N%2073) (Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року]);

- одним із головних інструментів міжнародного права, який містить визначення злочину про торгівлю людьми є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8%2C%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%20%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%2C%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї], що доповнює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_789#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності] 2000 року (відомий як «Палермський протокол»). Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202%20%0A%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%A6%D1%96%D0%BB%D1%96 Палермського протоколу], Держави, які ратифікують цей Протокол, зобов'язані: попереджувати торгівлю людьми і боротися з нею; захищати та допомагати постраждалим від такої торгівлі; заохочувати співробітництво між Державами-учасницями. Україна ратифікувала Палермський протокол 21 травня 2004 року і за міжнародним правом має юридичне зобов'язання виконувати ці положення. Для правоохоронних органів ключовим положенням Протоколу є стаття 3, яка містить визначення злочину торгівлі людьми: «торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю становища, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу;

- зважаючи на те, що Україна є членом Ради Європи, важливим механізмом у міжнародному співробітництві є положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року], яку Україна ратифікувала 21 вересня 2010 року.

Міжнародно-правова допомога може надаватись також на підставі наявного між двома державами договору про взаємну допомогу у кримінальних справах. Обсяг допомоги, тобто можливості проведення за запитом тих чи інших процесуальних дій з метою одержання доказів, визначаються договором, а також законодавством запитуваної держави.

Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_036#Text:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96%20%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8,%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року] сторони зобов’язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї Конвенції, якнайширшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію запитуючої сторони.

Звернення за правовою допомогою повинно базуватись на національному законодавстві, а докази - отримуватися у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Крім того, статтею 544 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20544.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 КПК України] передбачена можливість звернення за міжнародною правовою допомогою за відсутності міжнародного договору України на засадах взаємності за обов'язкової умови додержання встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] порядку передачі запиту.

Отже, за наявності відповідних підстав для проведення процесуальних дій на території іноземної держави та можливості забезпечення їх виконання згідно з чинними міжнародними договорами та іншим законодавством України готується запит про надання правової допомоги у кримінальній справі.

Слід звернути увагу на те, що у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] прописані процедури тимчасової передачі особи для допиту або участі в інших процесуальних діях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20565.%20%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0 стаття 565 КПК України]), виклику особи, що перебуває за межами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20566.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 стаття 566 КПК України]), проведення компетентними органами іноземної держави за запитом про правову допомогу допиту шляхом відео- або телефонної конференції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20567.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%2D%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97 стаття 567 КПК України]), розшуку, арешту і конфіскації майна за запитом щодо правової допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20568.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%2C%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 стаття 568 КПК України]), контрольованої поставки, прикордонного переслідування та діяльності спільних міждержавних слідчих груп ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20569.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 статті 569–571 КПК України]), які використовуються правоохоронними органами України у забезпеченні якісної протидії злочинам торгівлі людьми, що мають транснаціональний характер.
== Порядок зносин з міжнародними інституціями ==
Порядок направлення запитів українськими компетентними органами чітко визначений статтями 548 та 551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України].

Суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України.

У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом '''десяти днів''' надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом.

Закон також передбачає використання сучасних засобів зв'язку для '''прискореної передачі запитів'''. А саме, частиною четвертою статті 548 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України] передбачено можливість надіслання запиту за кордон у невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв'язку. У разі використання таких сучасних комунікаційних можливостей закон зобов'язує уповноважений (центральний) орган надіслати оригінал запиту поштою не пізніше '''трьох днів''' з моменту його передання іншим засобом зв'язку.

У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з переліком недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту (частина четверта статті 551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20551.%20%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83 КПК України]).

Можливість безпосереднього порядку зносин передбачена '''міжнародними договорами України'''. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_518 Другим додатковим протоколом до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_174 Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/498_604 Договором між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року] та іншими угодами.

У таких випадках на орган, визначений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або чинним міжнародним договором України, поширюються повноваження, передбачені частинами першою та другою статті 545 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України]

За відсутності міжнародного договору з відповідною державою центральний орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.
== Див. також ==
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Одноразова матеріальна допомога особам, які постраждали від торгівлі людьми]]
* [[Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми]]
[[Категорія:Міжнародне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження]]
[[Категорія:Міністерства]]

Підстави та способи проведення контролю за вчиненням злочину як виду негласних слідчих дій

2024-11-13T09:33:21Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12 Наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1678/5 "Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні"]
== Загальні положення ==
Контроль за вчиненням злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, що являє собою комплекс взаємопов’язаних правових, організаційно-тактичних дій, які полягають у перевірці уповноваженими суб’єктами відповідності наявності та достовірності підстав вважати, що вчиняється (вчинено) тяжкий або особливо тяжкий злочин, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Відповідно до ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20271.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83 КПК України], контроль за вчиненням злочину може проводитись у формі:
* контрольованої поставки;
* контрольованої і оперативної закупки;
* спеціального слідчого експерименту;
* імітування обстановки злочину.
=== Заборона провокування ===
Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Для визначення провокації злочину Європейський суд з прав людини встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій.

При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
=== Обмеження для проведення контролю за вчиненням злочину ===
Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:
# посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;
# поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;
# втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;
# екологічній або техногенній катастрофі.
== Форми контролю за вчиненням злочину ==
'''''Контрольована поставка.''''' Завдання контрольованої поставки такі:
# документування протиправної діяльності;
# виявлення усіх осіб, причетних до вчинення злочину;
# конфіскація, за результатами контрольованої поставки, товарів, предметів та речовин, заборонених для обігу;
# виявлення причин та умов вчинення злочинів;
# виявлення джерел фінансування незаконних операцій із товарами,предметами та речовинами, забороненими для обігу, та подальших шляхів “відмивання” отриманих кримінальних доходів;
# забезпечення доказів злочинної діяльності.
'''''Контрольована закупка''''' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який '''перебуває у вільному обігу''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила. Контрольну закупку, як правило, здійснює оперативний працівник або інша особа, якій він доручає це на підставі доручення слідчого.

''Відмінність між контрольованою та оперативною закупкою полягає у її предметі: в одному випадку це товар, який перебуває у вільному обігу, в іншому – товар, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством.''

'''''Оперативна закупка''''' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності '''товару, обіг якого обмежений чи заборонений законодавством''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.

'''''Спеціальний слідчий експеримент''''' полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Характерною ознакою спеціального слідчого експерименту є штучне створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою здійснення доступними для об’єктивного сприйняття зовнішніх проявів злочинних діянь чи намірів осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створять в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.

'''''Імітування обстановки злочину''''' передбачає провадження уповноваженим суб’єктом системи дій, спрямованих на відтворення реальності події злочину в уявленні особи, яка вчинила усі необхідні підготовчі дії для його здійснення. Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення злочинних намірів. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) й ідентифіковані (помічені) засоби. При цьому варто зазначити, що законодавець до несправжніх (імітаційних) засобів відносить: спеціально виготовлені речі і документи та спеціально утворені підприємства, установи й організації.
== Фіксування результатів контролю за вчиненням злочину ==
Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20104.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB КПК України], до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової,) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
== Судова практика ==
Велика Палата Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79298340 постанові від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15‑к] підтвердила висновок, викладений у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66203468 постанові Верховного Суду України від 16.03.2017 у справі № 5‑364кс16], про те, що за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних (слідчих) розшукових дій та які не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 290 КПК України], оскільки тоді їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення, можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85174578 постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 640/6847/15‑к] Велика Палата відступила від свого ж правового висновку щодо наслідків несвоєчасного розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД та визначила, що якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, але такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі та процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, були розсекречені під час судового розгляду, а сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. У разі розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов'язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД у комплексі з процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

Касаційний кримінальний суд у складі ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87672583 постанові від 11.02.2020 у справі № 596/927/17] вказав, що під час вирішення питання щодо допустимості протоколів НСРД за умови невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення, суд має оцінювати процесуальну поведінку не тільки прокурора, але й сторони захисту.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218405 постанові від 06.07.2022 у справі № 454/2576/17] зазначив, що складання протоколу без участі підозрюваного, який був затриманий відразу по закінченні контролю за вчиненням злочину, не порушило його права на захист, оскільки відкриту фіксацію, передбачену ч. 4 ст. 271 КПК України, фактично було забезпечено шляхом складання у присутності затриманого протоколу огляду місця події та протоколу затримання, до яких підозрюваний і його захисник не внесли жодних зауважень.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/111251222 у постанові від 23.05.2023 у справі № 758/5719/16] вказав, що складання протоколів за результатами проведення НСРД поза межами строку, визначеного у ч. 3 ст. 252 КПК України не може саме по собі свідчити про недопустимість результатів проведення негласної слідчої дії.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2024-10-10T08:48:34Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2092.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20I%0A%D0%97%D0%9B%D0%9E%D0%A7%D0%98%D0%9D%D0%98%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%A2%D0%98%20%D0%9E%D0%A1%D0%9D%D0%9E%D0%92%20%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87%20%D0%91%D0%95%D0%97%D0%9F%D0%95%D0%9A%D0%98%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC. ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. ч. 1 ст. 506 КПК України]).

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=5)%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%2D%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2031.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2039.%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20505.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 Кримінального процесуального кодексу України]):'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20511.%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20291.%20%D0%9E%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за письмовою заявою''' заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85 ч. 3 ст. 514 КПК України]).

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.

== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

- ''Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.''
''

- До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. '''Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою'''.''

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.

== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні в кримінальному провадженні

2024-10-10T08:14:53Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
==Обов’язки сторони обвинувачення та сторони захисту при відкритті матеріалів кримінального провадження==
Відповідно до пункту b) частини 3 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text:~:text=%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%3B Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод] кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення вправі мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Як визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2090 статтею 221 Кримінального процесуального кодексу України] слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Особливості відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні врегульовано положеннями статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2090:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20290.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96 Кримінального процесуального кодексу України].

Так, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як очевидно зі змісту зазначеної статті, саме прокурор або слідчий за дорученням прокурора першими повідомляють про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування.

При цьому, '''''прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний''':''
*надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання;
* надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них;
* надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Відкриття матеріалів досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій таких матеріалів, засвідчених в установленому порядку.

'''Звертаємо увагу!''' Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

'''''Сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана''':''
*надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них;
*надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
'''Слід зауважити!''' Захист має право прийняти рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів після закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Таким чином, момент відкриття матеріалів стороною захисту доцільно визначати моментом завершення ознайомлення із матеріалами слідства. Після цього необхідно вирішити, що саме із зібраних матеріалів захист використає під час судового розгляду і відповідно зобов’язаний надати прокурору. Захист не повинен ознайомлювати із матеріалами слідчого, адже мова йде про використання доказів вже під час судового розгляду, тобто слідчий із процесу виключається.

'''Важливо!''' Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
==Відкриття матеріалів досудового розслідування потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження==
Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2090:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. Кримінального процесуального кодексу України].

Окрім цього, повідомляється цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник.

При цьому, '''''потерпілому надається право ознайомитися з всіма матеріалами''''', відкритими як прокурором або слідчим за його дорученням, так і стороною захисту, '''''а цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику – у тій частині, що стосується цивільного позову.'''''
==Порядок ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ==
Згідно з частиною 9 статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2090:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2. Кримінального процесуального кодексу України] '''''сторони зобов’язані підтвердити факт надання доступу до матеріалів''''' із зазначенням найменування таких матеріалів. Так, це означає, що замість «ознайомитися з усіма матеріалами» сторона має описати кожен документ, що, у свою чергу, унеможливить зловживання із перенумерацією сторінок провадження, їх заміною та долученням нових доказів після ознайомлення.

'''Звертаємо увагу''', що таке підтвердження здійснюється у письмовій формі.

Слід зазначити, що '''ч''ас, який надається для ознайомлення з матеріалами, до яких сторонам надано доступ повинен бути достатнім'''''<nowiki/>''.''

'''''При визначенні достатності часу для ознайомлення враховується''':''
*обсяг матеріалів;
*особові дані учасника кримінального провадження (зокрема, стосовно підозрюваного та потерпілого – його вік, освіта) та стан здоров’я;
*кількість інших учасників кримінального провадження, які підлягають ознайомленню з матеріалами, і послідовність надання їм матеріалів.
'''''У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами''','' до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. При цьому, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

'''Зверніть увагу,''' що у документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

І навпаки, під час ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами, які були відкриті, сторонами можуть бути одержані додаткові матеріали, які також мають бути відкриті сторонам.

'''Також необхідно зауважити,''' якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2090:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20290.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96 Кримінального процесуального кодексу України], суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Так, не відкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, у свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.

Відкриття матеріалів дізнання сторонами кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20301.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F 301] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20314.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B5%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F 314] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правовий статус свідка у справах про адміністративні правопорушення

2024-10-10T07:31:57Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] (КУпАП)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15/paran7#n7 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395]
== Хто є свідком ==
'''Свідок''' — особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, які підлягають установленню по справі про адміністративні правопорушення (частина перша статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2002.06.2011%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20272.%20%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA,-%D0%AF%D0%BA%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%83 КУпАП]).

При розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясуванню підлягають такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є [[Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення|обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність]], чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]). Якщо є дані, що якій небудь особі відомо щось про перелічені обставини, то така особа викликається для дачі пояснень у справі як свідок.

Докази по справі про адміністративне правопорушення, встановлені поясненнями свідка, підлягають всебічному, повному і об’єктивному дослідженню та оцінюються на рівні та у сукупності з іншими доказами по справі.

Свідком може бути як особа, яка безпосередньо була очевидцем вчинення адміністративного правопорушення, так і особа, про яку стало відомо вже під час підготовки справи до розгляду.

Викривач є свідком у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Викривач має право на збереження конфіденційності інформації стосовно нього під час дачі пояснень по справі (частина третя статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%94%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96. КУпАП])
== Участь свідка при складенні протоколу ==
У разі наявності свідка в момент вчинення правопорушення інформація про таку особу, її прізвище, ім’я, по батькові, адреса проживання повинні бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Посадова особа, уповноважена складати протокол, зобов’язана записати всі відомості про особу з документів, що її посвідчують. Не допускається вживання інформації зі слів самого свідка чи осіб, що знаходилися з ним поряд. У подальшому це дозволить об’єктивно з’ясувати всі обставини справи для прийняття об’єктивного та справедливого рішення.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15/paran7#n7 Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395], передбачено, що при оформленні протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності. Також '''свідками підписується протокол про адміністративне правопорушення'''.

Таким чином, законодавством надається юридичне значення участі свідка під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
== Свідок під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ==
У якості свідка може бути викликана особа, яка в процесі розгляду справи надає пояснення про особу правопорушника, обставини, що можуть пом’якшити чи обтяжити адміністративну відповідальність.

Крім того, потерпілого також може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

Підставою участі свідка в провадженні по справі про адміністративне правопорушення є виклик давати пояснення. У будь-якому разі викликом свідка для дачі пояснень є '''повістка, яка вручається за 3 доби''' до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Щодо форми виклику свідка до інших органів, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, то вона залишається законодавчо неврегульованою.
== Вимоги до свідка ==
Законодавством про адміністративну відповідальність не встановлюються окремі вимоги до свідка щодо віку, фізичного чи психологічного стану тощо. Значить, можливість давати пояснення як свідок по справі про адміністративне правопорушення неповнолітньою особою чи особою, яка має психічні вади, встановлюється в кожному конкретному випадку уповноваженою посадовою особою залежно від здатності особи сприймати події, поведінку оточуючих тощо.

Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Таким чином, свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню. Але крім процесуальних законів, які регламентують порядок розгляду різних категорій справ, є законодавство, що стосується особливостей статусу тих чи інших суб’єктів. Виключення, передбачені такими нормативно-правовими актами, можуть бути застосовані і до можливості залучати у якості свідків у справах про адміністративні правопорушення певних категорій осіб.

Так, пункт 2 частини першої статті 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] забороняє вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, не може давати пояснення особа, яка виступає адвокатом по справі про адміністративні правопорушення у якості свідка.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації"] також забороняє вимагати від священнослужителів відомостей, одержаних ними при сповіді віруючих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text:~:text=%D0%9D%D1%96%D1%85%D1%82%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%85. (частина п'ята статті 3]).
== Права, обов’язки, відповідальність свідка ==
У свідка, як і у будь-якого іншого учасника провадження у справах про адміністративні правопорушення, є певні права і обов’язки.

Так, свідок має право надавати пояснення рідною мовою або користуватися послугами перекладача у випадку, коли він не володіє мовою, якою ведеться провадження. Також він має право надавати пояснення усно або письмово. Інформація, отримана від свідка, підлягає оцінці, повному і об’єктивному дослідженню і порівнянню з іншими доказами в їх сукупності.

Згідно зі статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20275.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%BC%2C%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D0%BC%2C%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BC%20%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC КУпАП] свідок має право на відшкодування у встановленому порядку витрат, які він зазнав у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. За ним зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час відсутності у зв’язку з викликом.

Щодо обов’язків, то свідок зобов’язаний з’явитися на виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, в зазначений час, дати прав-диві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

До того ж стаття 1853 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%2C%20%2D КУпАП] встановлюється відповідальність свідка за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні його від явки в суд або в непідкоренні розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само за вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Стаття 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20384.%20%D0%92%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83 Кримінального кодексу України] передбачає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України. І так само стаття 385 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20385.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2 Кримінального кодексу України] встановлює відповідальність свідка за відмову від давання показань у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України. 
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Оформлення матеріалів про адмінправопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах

2024-09-11T07:35:51Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядок зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року №17]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Інструкція з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5]
== Порядок складення протоколу ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) посадові особи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів мають право складати матеріали про адміністративні правопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5 затверджено Інструкцію з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення] (далі - Інструкція).

Відповідно до статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%2D25)%3B-,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C,-(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20183 КУпАП] уповноваженими посадовими особами установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів (далі - уповноважені особи) у разі вчинення передбаченої статтею 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%85%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C КУпАП] прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів (далі - заборонені предмети) складається '''протокол про адміністративне правопорушення.'''

Протокол про адміністративне правопорушення складається у '''двох примірниках''', один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, другий надсилається до суду. Копія протоколу про адміністративне правопорушення зберігається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі у відповідній справі.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
* дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;
* пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* матеріальна шкода, заподіяна правопорушенням, якщо вона була заподіяна;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол про адміністративне правопорушення складається '''на кожну особу окремо'''.

Протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються '''матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення''' (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, свідків правопорушення).

Кожний документ, що долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, повинен мати свої реквізити (назву, дату складення, місцезнаходження установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписи) і відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені статтями 29, 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. Конституції України] та статтями 267, 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП], про що робиться відмітка в протоколі.

Відповідно до пункту 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Інструкції] протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами '''протягом трьох календарних днів''' з дати його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

'''Уповноважені особи''', які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, '''визначаються наказом начальника''' установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. До складення протоколу про адміністративне правопорушення залучається персонал відділів (секторів, груп) оперативної роботи, відділів нагляду і безпеки та відділів режиму та охорони.
== Адміністративне затримання ==
Відповідно до статті 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП] з метою припинення адміністративних правопорушень, '''коли вичерпано інші заходи''' впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, '''забезпечення своєчасного і правильного''' розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення '''допускаються адміністративне затримання особи''', особистий огляд, огляд речей та вилучення заборонених предметів.

У протоколі про адміністративне затримання зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Протокол про адміністративне затримання повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто на ньому мають бути '''проставлені серія і номер'''.

Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне затримання, в обов’язковому порядку роз’яснюються права та обов’язки затриманої особи, передбачені статтями 29, 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. Конституції України] та статтями 267, 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП], а саме: мотиви затримання, можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися допомогою захисника, можливість негайного інформування родичів затриманого, а також можливість оскарження адміністративного затримання у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який (яка) застосував(ла) ці заходи, або до суду.

При отриманні під час затримання заяв чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.

У протоколі про адміністративне затримання '''зазначаються дата, час і підстави для звільнення затриманої особи''', а також чи має особа, яка звільняється, претензії, про що свідчить особистий підпис цієї особи.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''може тривати не більше як три години'''.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту затримання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для складання протоколу.

Про місцеперебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, '''негайно повідомляються''' її родичі, а на прохання цієї особи також повідомляються адміністрація за місцем роботи, її адвокат.

Відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83,%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3A Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363], негайно після фактичного затримання особи уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника, про випадок затримання особи.

'''Для тримання осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення, обладнується відповідне приміщення''' в адміністративній будівлі установи виконання покарань чи слідчого ізолятора за межами зони, що охороняється. Облік таких осіб здійснюється у журналі обліку осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення.
== Особистий огляд та огляд речей ==
З метою вилучення у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заборонених предметів, уповноважені особи проводять особистий огляд і огляд речей відповідно до статті 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20264.-,%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%96%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9,-%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5 КУпАП].

У разі неможливості забезпечити присутність власника (володільця) заборонених предметів (втеча або зникнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення) їх огляд здійснюється за участю не менше двох понятих.

'''Рішення про проведення особистого огляду затриманої особи''', яка притягується до адміністративної відповідальності, приймають начальники установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів, їх перші заступники або особи, які виконують їхні обов’язки, а в разі їх відсутності - чергові помічники начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів.

Особистий огляд і огляд речей здійснюються '''молодшими інспекторами''', які входять до складу чергових змін з нагляду і безпеки, варт з охорони об’єктів установ виконання покарань, резервної та оперативної груп, відділів режиму та охорони слідчих ізоляторів, а також іншими особами з числа персоналу установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів із застосуванням технічних засобів.

Огляд речей здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. Особистий огляд проводиться уповноваженою на те особою '''однієї статі''' з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

'''Огляду повинна передувати пропозиція''' пред’явити заборонені предмети, придбання і зберігання яких особам, узятим під варту, і засудженим заборонено, про що зазначається у протоколі.

Особистий огляд здійснюється в окремому приміщенні. Забороняється проводити в одному приміщенні особистий огляд декількох осіб одночасно.

За результатами проведення особистого огляду і огляду речей складається протокол особистого огляду і огляду речей, який повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто на ньому мають бути проставлені серія і номер.

Відповідно до статті 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20265.-,%D0%92%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,-%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 КУпАП] '''заборонені предмети''', виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, '''вилучаються'''. Про вилучення заборонених предметів робиться відповідний запис у протоколах про адміністративне правопорушення, про особистий огляд і огляд речей або адміністративне затримання.

Посадові особи, які проводять особистий огляд, а також огляд речей, зобов’язані бути ввічливими щодо осіб, які оглядаються, і не припускатися дій, що принижують їхню гідність. Під час огляду не допускається безпідставне пошкодження одягу та речей, які оглядаються.

Крім того, у протоколі особистого огляду і огляду речей зазначається, виявлені чи ні у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при особистому огляді '''тілесні ушкодження'''. Якщо так, зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, потребує медичної допомоги, викликається черговий лікар установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, а за потреби - бригада швидкої медичної допомоги. У протоколі зазначаються час надання медичної допомоги, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого закладу охорони здоров’я госпіталізовано особу.

Наказами начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів визначаються місця зберігання вилучених заборонених предметів та особи, відповідальні за їх збереження, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17].

Після розгляду судом справи про адміністративне правопорушення згідно з прийнятим ним рішенням '''заборонені предмети у встановленому законодавством порядку конфіскуються, або повертаються власникові (володільцеві), або знищуються'''.

У разі вилучення речей (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони відповідно до Кримінального процесуального кодексу України передаються до компетентних органів для прийняття рішення у встановленому законодавством порядку разом з оригіналами складених протоколів.
== Порядок оскарження ==
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення заборонених предметів можуть бути оскаржені заінтересованою особою до органу вищого рівня (вищій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який(а) застосував(ла) ці заходи, або до суду (пункт 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9,%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Інструкції]).

Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.
== Знищення вилученого ==
Знищення вилучених заборонених предметів, речей, речовин і виробів проводиться комісією ('''не менше трьох осіб'''), склад якої щороку визначається наказом начальника установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Знищення оформляється актом про знищення заборонених предметів, речей, речовин і виробів, у якому зазначаються посади, спеціальні звання та прізвища членів комісії, перелік заборонених предметів, речей, речовин і виробів, які були знищені, та спосіб їх знищення. Акт підписується членами комісії, затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або особою, яка виконує його обов’язки, чий підпис скріплюється гербовою печаткою.

Перший примірник акта долучається до висновку, другий - до особової справи засудженого або особи, взятої під варту.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук

2024-09-11T07:15:12Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]
== Загальні положення ==
'''''О́бшук — це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об’єктів, які перебувають у віданні певних осіб, з метою знайдення та вилучення предметів і документів, що можуть мати значення у справі, або знайдення осіб, що розшукуються, проваджуваному за наявності ймовірних даних про те, що вони приховані в певному місці чи в певної особи.'''''

'''За своїм об’єктом обшук поділяється на п'ять видів:'''
* обшук житлових приміщень (житлових будинків, котеджів, квартир, замків, кімнат у гуртожитку, постійних чи тимчасових житлових помешкань, у тому числі і в готелі чи іншому місці, включаючи туристичний намет на лоні природи);
* обшук іншого володіння особи (дачної будівлі, гаража, яхти, літака, автомобіля, магазину, кав’ярні, кіоску, саду, городу, подвір’я, ферми, земельної ділянки чи угіддя тощо);
* обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
* обшук території (земельної ділянки, саду, городу тощо);
* обшук особи (особистий обшук).
'''Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.'''

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням.

'''Детально див.:''' "[[Порядок проведення обшуку]]"
== Порядок розгляду клопотання на надання дозволу на проведення обшуку ==
'''''Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)] визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].'''''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] основними засадами судочинства, з-поміж іншого, є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Як визначено частиною п'ятою статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=5.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83,%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. КПК України], під час судового розгляду та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України], '''під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим.''' Проте, це не означає повне фіксування судового процесу.

'''Важливо!''' '''Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].'''

Таким чином, зазначені вище норми, у своїй сукупності, є свідченням того, що судове засідання, на якому слідчим суддею вирішується питання про надання дозволу на обшук, повинно проходити із забезпеченням повного фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. І якщо цього не було забезпечено, то докази, отримання під час виконання такої ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, будуть визнанні недопустимими. Оскільки, як передбачено пунктом 4 частини третьої статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=4)%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. КПК України], недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Відомості, які повинно містити клопотання про проведення обшуку '''детально див.:''' "[[Порядок проведення обшуку]]"

'''Звертаємо увагу!''' Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав згідно з пунктами 1-5 частини п'ятої статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=1)%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE,%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8. КПК України.]

'''У разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.'''
== Особливості відеофіксації під час обшуку ==
'''''Відповідно до частини першої статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%81%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%BE%2D%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2. КПК України] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов'язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.'''''

Втім, потрібно зважити на те, що '''обшук не завжди проводиться на виконання ухвали слідчого судді.''' До прикладу, стаття 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 КПК України] дозволяє слідчому, прокурору увійти до житла чи іншого володіння особи та провести обшук у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Однак, у такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20234.-,%D0%9E%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA,-1.%20%D0%9E%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F КПК України], перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96 КПК України.]

Положення частини десятої статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%9E%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%81%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%B0%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%BE%2D%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83. КПК України] також вказують на те, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Таким чином, двічі акцентовано увагу, що в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису тільки той обшук, який проводиться на підставі та на виконання ухвали слідчого судді. Тому, з цього слідує, що обшук, який проводиться після проникнення до житла та іншого володіння особи в порядку статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20233.-,%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0,-%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F КПК України], не фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в обов’язковому порядку. Проте, це зовсім не означає того, що учасникам обшуку щось заважає заявити клопотання про проведення технічної фіксації обшуку за допомогою аудіо- та відеозапису в порядку передбаченому частиною першою статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%81%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%BE%2D%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2. КПК України]. І в цьому випадку слідчий, прокурор вже будуть зобов’язані здійснювати таку фіксацію. Оскільки, згідно цієї статті, за клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.

'''До уваги!''' '''Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні захисту.''' Згідно пункту 19 частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%3B КПК України] до сторони захисту належать: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Тобто, на адвоката, який надає правову допомогу під час обшуку в порядку статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20236.-,%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,-1.%20%D0%A3%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE КПК України] та не є захисником у кримінальному провадженні, не розповсюджується право безперешкодного фіксування проведення обшуку, передбачене статтею 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Водночас, стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text:~:text=%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%B2%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%BD%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»] надає право адвокату застосовувати технічні засоби та фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь.

'''Відповідно до частини другої статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96. КПК України] запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу.''' Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Як визначено положеннями частини третьої статті 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2. КПК України], додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. При цьому, згідно частини третьї статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D0%A3%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%85%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. КПК України], у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. А це означає, що до протоколу обшуку повинні бути долучені саме оригінали технічних носіїв інформації, а не їх копії. Якщо під час судового розгляду прокурор надає до суду протокол обшуку із відеозаписом обшуку, який був скопійований на інший технічний носій, адвокату можна впевнено заявляти про відсутність такого відеозапису і, як слід, недійсність процесуальної дії – обшуку. Окрім того, не зазначенні в протоколі обшуку технічних характеристик носіїв інформації дає адвокату підстави також заявити про недопустимість доказів, отриманих в ході обшуку.
== Наслідки незастосування технічних засобів під час проведення обшуку ==
Відповідно до частини шостої статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2,%D1%97%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. КПК України] '''''незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.'''''

'''Важливо!''' Поняття «недійсність процесуальної дії» не передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Якщо взяти до уваги положення цивільного законодавства, то під поняттям «недійсність правочину» розуміють правочин, який не створює юридичних наслідків (стаття 216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%82%D0%B8%D1%85%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E. Цивільного кодексу України]). Таким чином, логічно можна припустити, що не буде помилковим трактування «недійсності процесуальної дії» як такої, що не створює юридичних наслідків.

Згідно з частиною третьою статті 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%9E%D0%B1%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%E2%80%99%D1%8F%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2094%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83. КПК України] обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2094.-,%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2,-1.%20%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80 КПК України][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 .]

Як передбачено статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2084.-,%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8,-1.%20%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2 КПК України] доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до частини другої статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. КПК України] доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Можна прийти до висновку, що докази, які були зібрані, отримані в результаті недійсної процесуальної дії (такої, що не створює юридичних наслідків), не є такими, що отримані в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].Такі докази не відповідають критеріям допустимості доказів, а отже на них не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.
== Див. також ==
*[[Порядок проведення обшуку]]
*[[Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів]]
'''[[Категорія:Слідчі дії]]'''

Досудова доповідь

2024-09-10T08:06:11Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/160-19 Закон України "Про пробацію"]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17 Наказ Міністерства юстиції України від 27.01.2017 № 200/5 "Про затвердження Порядку складення досудової доповіді"]
== Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20314%2D1.%20%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96 статті 3141 КПК України] з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Однак досудова доповідь '''не може використовуватися''' у кримінальному провадженні '''як доказ винуватості''' обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text:~:text=)%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%2D%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%3B пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про пробацію"] '''''досудова доповідь''''' - письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого.

'''Досудова доповідь складається щодо:'''
* особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину;
* особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п’яти років позбавлення волі;
* неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років незалежно від тяжкості вчиненого злочину.
'''До судова доповідь не складається:'''
* щодо особи, стосовно якої прокурором складено клопотання про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення від кримінальної відповідальності]];
* щодо особи, яка вже відбуває покарання у виді [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]] або [[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавлення волі]];
* щодо неповнолітнього, стосовно якого прокурором складено клопотання про застосування до нього примусових заходів виховного характеру;
* щодо неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, за наявності підстави для застосування [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності|примусових заходів виховного характеру]];
* щодо особи, стосовно якої прокурором складено клопотання про застосування [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусових заходів медичного характер]]<nowiki/>у;
* щодо особи, до якої застосовано [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|умовно-дострокове звільнення]] від відбування покарання, проте вона вчинила новий злочин протягом невідбутої частини покарання;
* у разі, якщо під час підготовчого судового засідання ухвалено судове рішення про затвердження угоди, передбаченої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
Фактично, досудова доповідь - це звіт, який складається в рамках здійснення досудової пробації ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19/ed20240328#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. частина перша статті 9 Закону України "Про пробацію"]).

Досудова доповідь складається підрозділом пробації за ухвалою суду відповідно до місця проживання обвинуваченого.

'''З метою складання досудової доповіді представник персоналу органу пробації має право:'''
* отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та громадян;
* викликати обвинуваченого до уповноваженого органу з питань пробації для отримання усних чи письмових пояснень;
* відвідувати обвинуваченого за місцем його проживання або перебування, роботи або навчання;
* відвідувати місця попереднього ув’язнення, якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою;
* заявляти клопотання суду про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження щодо обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596:~:text=4)%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B пунктами 4 та 5 частини першої статті 91 КПК], а у кримінальних провадженнях щодо неповнолітнього обвинуваченого - додатково [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20485.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85 статтями 485, 487 КПК] в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20317.%20%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0)%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 статтею 317 КПК];
* бути присутнім під час проведення судового засідання;
* заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом (частина друга статті 721 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A КПК України]).
'''Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.'''
== Права та обов'язки обвинуваченого під час складання досудової доповіді ==
Обвинуваченому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596:~:text=7)%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%E2%80%99%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D0%B0%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. підпунктів 7, 8 частини четвертої статті 42 КПК України] обвинувачений має право:
# отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді;
# відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
# брати участь у підготовці досудової доповіді;
# надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді;
# ознайомлюватися з текстом досудової доповіді;
# подавати свої зауваження та уточнення.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596:~:text=4)%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96. пункту 4 частини сьомої статті 42 КПК України] '''обвинувачений зобов’язаний надавати достовірну інформацію''' представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
== Порядок складення досудової доповіді ==
У підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596 КПК України], за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що '''постановляє ухвалу''' із зазначенням строку підготовки такої доповіді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=5.%20%D0%A3%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96. частина п'ята статті 314 КПК України]).

У день отримання такої ухвали суду або запрошення представника персоналу органу пробації до суду для участі у підготовчому судовому засіданні керівник органу пробації доручає йому підготовку досудової доповіді.

У день отримання ухвали суду представник персоналу органу пробації реєструє її в журналі обліку осіб, стосовно яких отримано ухвали суду на складення досудової доповіді, та заводить справу за матеріалами досудової доповіді стосовно обвинуваченого. Усі документи, які формуються у процесі підготовки досудової доповіді, долучаються до справи за матеріалами досудової доповіді стосовно обвинуваченого.
[[Файл:Що таке досудова доповідь?.jpg|міні|http://ing-org.gov.ua/perevagi-dosudovoi-dopovidi.html]]
[[Файл:Участь у підготовці досудової доповіді.jpg|міні|http://ing-org.gov.ua/perevagi-dosudovoi-dopovidi.html]]
[[Файл:Як готується досудова доповідь .jpg|міні|http://ing-org.gov.ua/perevagi-dosudovoi-dopovidi.html]]
=== Проведення бесіди ===
'''Не пізніше дня, наступного за днем отримання ухвали суду''', обвинуваченому надсилається виклик до органу пробації для проведення бесіди.

Виклик до органу пробації також може бути вручений особисто на підготовчому судовому засіданні, якщо представник персоналу органу пробації був на ньому присутній за запрошенням суду.

Виклик до органу пробації може надсилатися з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку). Копії документів, що підтверджують факт надсилання виклику, долучаються до справи за матеріалами досудової доповіді (пункт 4 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%A2%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9E%0A%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0,%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96 Порядку складення досудової доповіді, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 січня 2017 року № 200/5] (далі - Порядок).

Для проведення бесід при підготовці досудової доповіді обвинувачений викликається до органу пробації (за необхідності). Про кожну наступну зустріч представник персоналу органу пробації вручає (надсилає) обвинуваченому окремий виклик до органу пробації.

Під час прибуття за першим викликом до органу пробації обвинуваченому повідомляються:
* мета, порядок підготовки та використання досудової доповіді;
* його права та обов’язки при підготовці досудової доповіді;
* дата подання до суду досудової доповіді.
Під час бесіди обвинувачений ознайомлюється з інформацією про порядок складення досудової доповіді під підпис, а також з'ясовується наявність або відсутність підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5596 КПК України], для відводу представника персоналу органу пробації, якому доручено підготовку досудової доповіді.

Отримана від обвинуваченого усна інформація оформляється представником персоналу органу пробації у письмовій формі, з якою обвинувачений ознайомлюється під підпис.

Інформація про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, громадян, які можуть надати таку інформацію, одержується представником персоналу органу пробації шляхом направлення запитів або під час особистої зустрічі.

У разі якщо місце постійного або тимчасового проживання обвинуваченого (місце роботи, навчання) знаходиться за межами територіальної юрисдикції органу пробації, який отримав ухвалу суду про складення досудової доповіді, таким підрозділом направляється запит про надання документів до відповідного органу пробації.

Орган пробації, який отримав запит, вживає заходів щодо підготовки необхідних документів та направлення їх до органу пробації, що надіслав запит, у зазначений в запиті строк.
=== Відвідування місця попереднього ув’язнення===
'''Представник персоналу органу пробації відвідує без спеціального дозволу місця попереднього ув’язнення''', якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Під час відвідування місця попереднього ув’язнення представник персоналу органу пробації має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи обвинуваченого, отримувати від персоналу місця попереднього ув’язнення іншу інформацію та документи, необхідні для складення досудової доповіді (пункт 9 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=9.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%94%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%8E. Порядку]).
=== Участь обвинуваченого у підготовці досудової доповіді===
Про своє рішення про участь (відмову) у підготовці досудової доповіді обвинувачуваний підтверджує повідомленням під підпис.

У разі відмови обвинуваченого підписати повідомлення про відмову від участі у підготовці досудової доповіді або його неприбуття за викликом представник персоналу органу пробації складає довідку та долучає її до справи. У довідці зазначаються дата, місце та обставини, причини її складення.

У разі відмови обвинуваченого від участі у підготовці досудової доповіді надалі він не викликається до органу пробації, за винятком виклику для ознайомлення з текстом досудової доповіді.

Відмова обвинуваченого від участі у підготовці досудової доповіді '''не позбавляє його права ознайомлюватися з текстом досудової доповіді,''' подавати свої зауваження та уточнення, а також звертатися до органу пробації із заявою про згоду брати участь у підготовці досудової доповіді не пізніше терміну, необхідного для реалізації зазначеного права, з урахуванням строку підготовки такої доповіді, зазначеного в ухвалі суду (пункт 11 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17/ed20210921#Text Порядку]).
=== Ознайомлення з текстом досудової доповіді===
Обвинувачений викликається представником персоналу органу пробації для ознайомлення з текстом досудової доповіді '''не пізніше ніж за три дні''' до строку подання досудової доповіді, встановленого ухвалою суду.

'''Неприбуття''' обвинуваченого за викликом до органу пробації для ознайомлення з текстом досудової доповіді '''не є підставою, що унеможливлює її подання до суду''' у строк, встановлений ухвалою суду (пункт 11 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=11.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.09.2022%7D Порядку]) .
=== Зауваження та уточнення обвинуваченого до тексту досудової доповіді===
Зауваження та уточнення обвинуваченого до тексту досудової доповіді можуть подаватися як в усній, так і письмовій формі. Тому стороні захисту доречно користуватися такими правами задля впливу на остаточний результат досудової доповіді.

Представник персоналу органу пробації розглядає зауваження та уточнення обвинуваченого та враховує їх при складанні досудової доповіді.

У разі, якщо представник персоналу органу пробації вважає зауваження та уточнення обвинуваченого безпідставними та не враховує їх у тексті досудової до-повіді, обвинувачений викладає їх окремо у письмовій формі. Такі зауваження та уточнення, підписані обвинуваченим, долучаються до тексту досудової доповіді.

Досудова доповідь, складена представником персоналу органу пробації, повідомлення обвинуваченого про відмову від участі у складенні досудової доповіді (за наявності), довідка, складена відповідно до абзацу другого пункту 10 цього розділу (за наявності), не враховані зауваження та уточнення обвинуваченого до тексту досудової доповіді, викладені письмово (за наявності), а також супровідний лист подаються до суду '''не пізніше ніж за день''' до кінця строку підготовки такої доповіді, зазначеного судом. (пункт 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=12.%20%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.09.2022%7D Порядку]).

У разі наявності або виникнення об’єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді, орган пробації невідкладно повідомляє про це суд з відповідним обґрунтуванням.
== Форма та зміст досудової доповіді ==
Форма досудової доповіді викладена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=1%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20I%D0%86%D0%86)-,%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%A3%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%90%20%D0%94%D0%9E%D0%9F%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%94%D0%AC,-%7B%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%209%20%D1%96%D0%B7 у додатку 9 до Порядку] .

Досудова доповідь складається на підставі інформації, отриманої з різних джерел, що зазначені вище.

'''У відомостях про джерела інформації зазначаються:'''
* прізвища, імена, по батькові близьких родичів, які надали інформацію про обвинуваченого, ступінь їх родинних зв’язків;
* прізвища, імена, по батькові осіб з числа оточення обвинуваченого (із зазначенням ступеня зв’язків з обвинуваченим) та посадових осіб, які надали інформацію для підготовки досудової доповіді;
* перелік установ і організацій, які надали документи для підготовки досудової доповіді;
* перелік документів, які використовувалися для підготовки досудової доповіді;
* перелік реєстрів, відомості з яких використовувалися для підготовки досудової доповіді.
Якщо при підготовці досудової доповіді з різних джерел отримується '''суперечлива інформація''', у досудовій доповіді про це обов’язково зазначається, наприклад, рідні або громадяни стверджують про зловживання алкоголем, а обвинувачений цю інформацію заперечує.

'''Досудова доповідь про обвинуваченого повинна містити:'''
* соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, в якій міститься інформація про особистість обвинуваченого та умови його життя відповідно до факторів ризику, що впливають на поведінку обвинуваченого, а саме:
# історія правопорушень (попередні судимості; вік на час першого притягнення до кримінальної відповідальності, повторність, сукупність, рецидив злочинів); час, який минув з моменту винесення попереднього судового рішення, яким особу було засуджено, звільнено від покарання чи кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами; час, який особа в сукупності провела в установах виконання покарань; форма вини за обвинуваченням; категорія злочину за обвинуваченням; наявність обставин, які обтяжують покарання за обвинуваченням (за винятком повторності та рецидиву злочинів); короткий зміст (обставини, мотиви) правопорушення за обвинуваченням, ставлення обвинуваченого до правопорушення; умови життєдіяльності та розвитку (житло, освіта, робота, матеріальне становище);
# особистісні характеристики (контроль над поведінкою та мисленням, психічний стан, зловживання алкоголем, наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами); соціальне оточення (стосунки у суспільстві, з рідними та близькими); ставлення до правопорушень; мотивація до зміни способу життя (поведінки, переконань); фактори, які підвищують ризик вчинення кримінального правопорушення, ураховуючи його криміногенні потреби; наявність у обвинуваченого мотивації до позитивних змін (у тому числі з урахуванням бажання обвинуваченого брати участь у підготовці досудової доповіді);
* оцінку ризику вчинення повторного кримінального правопорушення;
* висновок про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк з урахуванням доступних програм та послуг, за умови реалізації яких можливо досягнути належної поведінки без застосування покарань, пов'язаних з ізоляцією від суспільства.
==Особливості підготовки досудової доповіді щодо неповнолітніх==
Складення досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей неповнолітнього. Форма досудової доповіді щодо неповнолітнього встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%A3%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%90%20%D0%94%D0%9E%D0%9F%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%94%D0%AC%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE додатком 10 до Порядку].

Неповнолітній обвинувачений викликається до органу пробації разом з його батьками або іншими законними представниками. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюється обставинами, встановленими під час кримінального провадження.

Бесіда з неповнолітнім обвинуваченим проводиться у присутності хоча б одного з його батьків або інших законних представників.

Представником персоналу органу пробації проводяться бесіди з батьками або іншими законними представниками неповнолітнього. За результатами кожної з них складається її опис, з яким батьки або інші законні представники ознайомлюються під підпис.

'''Досудова доповідь про неповнолітнього обвинуваченого додатково повинна містити інформацію про:'''
* соціально-психологічну характеристику (історія правопорушень, соціально-побутові умови, освіта, працевлаштування, стан здоров’я, вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, стосунки у суспільстві, в сім’ї, дозвілля та відпочинок, особисті якості та поведінка, ставлення до правопорушення);
* оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;
* висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;
* інформацію про вплив криміногенних факторів на поведінку особи;
* рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнім кримінальних правопорушень.
На осіб, які досягли повноліття під час здійснення кримінального провадження, а також на випадки, коли особа в одному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, частину з яких нею вчинено до, а решту - після досягнення 18 років, розповсюджуються особливості підготовки досудової доповіді щодо неповнолітніх за винятком положень, що передбачають обов’язкову участь їх батьків або інших законних представників (розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-17#Text:~:text=IV.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85 Порядку]).
== Корисні посилання ==
* [http://ing-org.gov.ua/perevagi-dosudovoi-dopovidi.html Переваги досудової доповіді]
== Див. також ==
* [[Пробація і її цілі]]
* [[Підготовче засідання у кримінальному процесі]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2024-08-12T10:08:23Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердження наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]
== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
Відповідно до статті 81 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2081.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 Про міжнародне приватне право]» '''в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.'''

'''В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо''' стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

Відповідно до статті 462 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20462.%20%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)], рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

'''У''' '''разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності''' (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.
== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==
Відповідно до статті 463 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20463.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%E2%80%99%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ЦПК України] '''рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили,''' за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Відповідно до статті 464 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20464.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 ЦПК України] '''питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.'''

'''Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.'''
== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.
== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Вимоги до клопотання передбачені статтею 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20466.%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 ЦПК України], відповідно до якої, '''клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
'''Суд за заявою особи,''' яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, '''може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.'''

'''Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.'''
== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 3 статті 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
'''Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених главою 1 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n9348 ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або або клопотання подане особою, яка відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. шостої статті 14 цього Кодексу] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.'''

'''У випадку''' '''подання клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''в електронній формі''' документи, зазначені в пунктах 1-4, що перелічено вище, можуть подаватися у копіях, проте '''заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.'''

'''У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.'''
== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Про надходження клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
== Оскарження ухвали суду ==
'''Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].'''
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
'''На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.'''

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Спеціальне судове провадження

2024-08-12T09:51:34Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
== Загальні положення спеціального судового провадження ==
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5119 частині другій статті 297-1 КПК України], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений в міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5119 частині другій статті 297-1 КПК України], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), якщо стосовно нього уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825 (частина третя статті 323 КПК України]).

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

'''Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.'''
== Порядок виклику обвинуваченого в судове засідання ==
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 297-5 КПК України] та на офіційному веб-сайті суду.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
== Особливості судового розгляду ==
Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази. Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20349.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%97%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F ч. 3 ст. 349 КПК України] щодо можливості дослідження частини доказів не застосовуються.

Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з’явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з’явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).
== Постановлення вироку за результатами спеціального судового провадження ==
У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3150 частина п'ята статті 374 КПК України]).
== Судова практика ==
<blockquote>У процесі розгляду у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд першої інстанції повинен уживати всіх необхідних заходів для реалізації захисником своїх процесуальних прав, забезпечувати сторонам рівні умови для реалізації їхніх прав та надавати кожній стороні розумну можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище щодо іншої сторони. Якщо у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд відмовив задовольнити клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи й надання часу для підготовки виступу в судових дебатах для належної організації та непорушення права на захист його підзахисного без належного і розумного обґрунтування своєї відмови, посилаючись виключно на необхідність забезпечення безперервності судового розгляду (ст. 322 КПК) і недоцільність витрачання прокурором бюджетних коштів на розміщення оголошення, він порушив принципи юридичної рівності, змагальності та справедливості судового розгляду, що не узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/105359481 постанова ВС від 19.07.2022 у справі № 727/13085/18]).</blockquote>

<blockquote>Під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia» суду належить перевіряти, чи вжив орган досудового розслідування всіх належних заходів для вручення підозрюваному повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обвинувачений вважається таким, що був належним чином повідомлений про наявність кримінального провадження стосовно нього та мав можливість отримувати інформацію щодо часу й місця судового розгляду кримінального провадження, якщо відповідні повістки було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Крім того, обвинувачений також мав можливість узяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якби мав таке бажання, однак для захисту інтересів обвинуваченого державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/88322620 постанова ВС від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к]).
</blockquote>
<blockquote>Розгляд судом першої інстанції клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності без участі підозрюваного, який перебував у розшуку й місце перебування якого не було встановлено, та без участі його захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia) може здійснюватися лише у кримінальних провадженнях щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903714 постанова ВС від 23.06.2021 у справі № 522/17014/20]).</blockquote>

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Тимчасове вилучення майна

2024-07-17T09:11:39Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF/paran19#n19 Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF/paran19#n19 Порядок передачі на зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104]
== Поняття "тимчасове вилучення майна" ==
'''Тимчасове вилучення майна''' є одним із заходів забезпечення кримінального провадження і означає фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, зазначене у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1644#n1644 частині другій статті 167 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України), можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про [[Арешт майна у кримінальному процесі та порядок зняття арешту|арешт майна]] або його повернення, або його [[Спеціальна конфіскація|спеціальну конфіскацію]] в порядку, встановленому законом.
== Підстави тимчасового вилучення майна ==
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

'''Знаряддя вчинення кримінального правопорушення''' - матеріальні об'єкти, які використовувалися для активного впливу на зовнішній світ для досягнення мети кримінального правопорушення чи завдяки яким настали злочинні наслідки (рушниця, отрута, ломик, рибальські сітки тощо).

'''Засоби вчинення кримінального правопорушення''' - матеріальні об'єкти, які використовувалися для сприяння чи приховування кримінального правопорушення (маски, що приховують обличчя, освітлювачі, контейнери тощо).

'''Сліди кримінального правопорушення''' - матеріальні об'єкти, які своїми якостями, ознаками, станом або місцеперебуванням відображають різні обставини предмета доказування (розслідуваної події) і можуть бути засобами до викриття кримінального правопорушення і встановлення об'єктивної істини у справі (відбитки рук, ніг, залишки крові чи інших речовин, об'єкти, які з'явилися в матеріальному середовищі в результаті злочинного діяння тощо).

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом (тобто викрадене майно, гроші, наркотичні засоби тощо);

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Аналіз змісту [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1651#n1651 статті 168 КПК України] у взаємозв’язку з відповідними нормами статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2214#n2214:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20234.,%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. 234] ([[Порядок проведення обшуку|обшук]]), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2214#n2214:~:text=4%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20237.%20%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4,-1.%20%D0%97%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E 237] ([[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляд]]) КПК України показує, що тимчасово вилученим є будь-яке майно, яке одержане в результаті, зокрема:
* затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 2982 КПК України (кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується '''протоколом''');
* [[Порядок проведення обшуку|обшуку]], [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляду]]. Тимчасове вилучення майна під час обшуку та огляду здійснюється слідчим, прокурором, про що під час обшуку/огляду і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення складається протокол.
Слід зазначити, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

Як вбачається зі змісту частини другої статті 168 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n1644:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20168.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 КПК України] тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

'''Забороняється''' тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, '''крім випадків''', коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп’ютерних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

'''У випадках, якщо''' '''обіг інформації не заборонено законом,''' на вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп’ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп’ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп’ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп’ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста (поширюється на інформацію з обмеженим доступом у частині, що не суперечить встановленому законодавством порядку обігу та захисту такої інформації).

== Порядок тимчасового вилучення майна ==
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний '''протокол''', копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність такого майна в '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF#n19 порядку]''', встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини п'ятої статті 168 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n1644:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20168.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 КПК України], якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я, уповноважена службова особа зобов’язана тимчасово вилучити таку тварину та забезпечити її утримання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1644#n1644 частини першої статті 167 КПК України] тимчасове вилучення майна як забезпечувальний захід триває до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тобто тимчасовість цього заходу обумовлюється його застосуванням без дозволу слідчого судді, який у разі позитивного вирішення питання про арешт майна по суті легітимізує його попереднє вилучення, чим забезпечується, зокрема, допустимість доказів, якщо вилучені предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Звертаємо увагу, що в місцевих та апеляційних загальних судах відсутня однозначна судова практика з приводу накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку. Оскільки, певна частина слідчих суддів стоїть на тій позиції, що все майно, вилучене під час обшуку є тимчасово вилученим і, відповідно, підлягає арешту за клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, з метою подальшого утримання стороною обвинувачення такого майна в якості речових доказів.

У той же час, інша судова практика свідчить про те, що тимчасово вилученим майном подекуди вважаються речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а значить і не потребують накладення арешту для їх подальшого зберігання в якості речових доказів.

Існує думка, що усе вилучене під час обшуку майно: і те, яке зазначено в ухвалі слідчого судді про обшук, і те, яке додатково вилучено під час обшуку, є тимчасово вилученим майном, на яке, у разі необхідності його утримання слідчим, має бути накладений арешт, оскільки в протилежному випадку дії слідчого щодо вилучення під час обшуку частини майна опиняться поза судовим контролем, що, як наслідок, може призвести до свавілля.

Таким чином, для того, щоб слідчому як стороні кримінального провадження, утримувати у себе майно, яке має статус тимчасово вилученого, він зобов’язаний своєчасно (не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, у разі вилучення майна під час обшуку, огляду – протягом 48 годин після вилучення майна) звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Тобто підставою для збереження тимчасово вилученого майна в органі досудового слідства є ухвала слідчого судді про арешт майна.

Існує проблема визначення правового статусу тимчасово вилученого майна, на яке не було накладено арешт. Судова практика розгляду скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора свідчить про існування неоднозначності регулювання нормами КПК України правового статусу майна, яке було вилучене, але яке у визначеному КПК України порядку не було арештоване ухвалою слідчого судді або ж було відмовлено слідчому чи прокурору у арешті такого майна.

Так, у частині четвертій статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 Конституції України] встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

До однієї з основних засад кримінального провадження відноситься недоторканість права на власність, яка визначена у статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n489 КПК України]. Частина перша цієї норми імперативно встановлює, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення. Натомість частина друга цієї статті визначає, що на підставах та в порядку, передбаченому КПК України, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Отже, згідно зі статтею 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n489 КПК України] лише судовим рішенням особу може бути позбавлено права власності та лише судовим рішенням обмежується право власності. Без судового рішення можливе обмеження права власності лише шляхом застосування процедури тимчасового вилучення майна, яка визначена статтями 167 – 169 КПК України.
== Зберігання тимчасово вилученого майна ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF/paran19#n19 Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження] (далі - Порядок зберігання) (не поширюється на правила зберігання та обліку у кримінальному провадженні речових доказів, що надійшли до суду і які передбачені в інструкціях з діловодства в місцевому загальному суді та апеляційному загальному суді, що затверджуються Державною судовою адміністрацією України) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF/paran19#n19:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC Порядок передачі на зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом] (далі - Порядок передачі на зберігання), затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF/paran19#n19:~:text=%D1%80.%20%E2%84%96%201104%0A%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2-,%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,-%7B%D0%86%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»].

Згідно з пунктом 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF/paran19#n19:~:text=27.%20%D0%A1%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%201%2D26%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE. Порядку зберігання] схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з вимогами вказаного порядку до повернення майна власнику у зв’язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

Тимчасово вилучене майно зберігається в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених вищезазначеним порядком. Умовою зберігання тимчасово вилученого майна повинне бути забезпечення збереження його істотних ознак та властивостей.

Відповідальним за зберігання тимчасово вилученого майна, що зберігається разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження.

Відповідальною за зберігання тимчасово вилученого майна в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що призначається наказом керівника такого органу або слідчого підрозділу відповідно до повноважень.

Зберігання речових доказів у вигляді обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок здійснюється органами, що здійснили їх вилучення, або суб’єктами господарювання (за їх згодою), відомості про яких внесено до Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”] (пункт 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF/paran19#n19:~:text=18%2D1,%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D1%8E%D1%82%D1%8E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%E2%80%9D. Порядку зберігання]).

Тимчасово вилучені під час кримінального провадження документи, які посвідчують користування спеціальним правом щодо керування транспортним засобом або судном, полювання, здійснення підприємницької діяльності (далі - документи) передаються на зберігання у разі, коли про факт їх вилучення складений протокол з дотриманням вимог КПК України (пункти 1, 2 Порядку передачі на зберігання).

Вилучені документи зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження, до постановлення слідчим суддею відповідної ухвали за результатами розгляду '''клопотання''' про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (далі - клопотання) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF/paran19#n19:~:text=3.%20%D0%A0%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8,%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Порядку передачі на зберігання]).

У разі відмови в задоволенні клопотання вилучені документи підлягають поверненню володільцю '''не пізніше наступного робочого дня''' після отримання слідчим, прокурором відповідної ухвали слідчого судді (пункт 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF/paran19#n19 Порядку передачі на зберігання]).

У разі задоволення клопотання документи не пізніше наступного робочого дня після отримання слідчим, прокурором відповідної ухвали слідчого судді надсилаються разом з копією такої ухвали рекомендованим листом на зберігання центральному органові виконавчої влади, що здійснює контроль (нагляд) у відповідній сфері (далі - центральний орган виконавчої влади). У разі продовження в установленому порядку строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом копія відповідної ухвали слідчого судді надсилається у такий самий строк центральному органові виконавчої влади, якому для зберігання надіслано документи.

В останній день строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом центральний орган виконавчої влади надсилає документи рекомендованим листом слідчому, прокурору, від якого вони надійшли, для вирішення питання про повернення таких документів володільцю.

Документ, що підтверджує повернення документа володільцю або надіслання його на зберігання центральному органові виконавчої влади, долучається до матеріалів кримінального провадження.
== Припинення тимчасового вилучення майна ==
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1656#n1656 частиною першою статті 169 КПК України] тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
# за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
# за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
# у разі скасування арешту;
# за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
# у випадках коли:
* клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна подано пізніше наступного робочого дня після вилучення майна або після спливу 48 годин у разі вилучення майна під час обшуку, огляду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1668#n1668 частина п'ята статті 171 КПК України]);
* ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1685#n1685:~:text=6.%20%D0%A3%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%88%D0%B5%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%83%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE. частина шоста статті 173 КПК України]).
== Висновок ==
Отже, підводячи підсумок, акцентуємо увагу на наступному:
* предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
*вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, під час проведення чи то законного затримання, чи то обшуку, огляду у підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, набувають статусу тимчасово вилученого майна;
* для утримання тимчасово вилученого майна як речових доказів слідчий зобов’язаний своєчасно звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна;
* якщо арешт вчасно не накладається, тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню його володільцю.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Військові адміністративні правопорушення

2024-07-17T07:34:03Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV (зі змінами)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Закон України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05 березня 2009 року № 1068-VI (зі змінами)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Закон України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0038-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 03 листопада 2020 року № 394 "Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1622-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 "Про затвердження Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення"]
== Загальні положення ==
'''Військове правопорушення''' - правопорушення, вчинене військовослужбовцем, що тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3792 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення] (надалі за текстом - КУпАП).

'''Військовослужбовець''' - особа, яка проходить військову службу.
== Розгляд справ про адміністративні правопорушення ==
'''Протокол про військове адміністративне правопорушення складається протягом 3-х діб з моменту встановлення даних, які підтверджують факт вчинення військовослужбовцем такого правопорушення. При цьому, необхідно дотримуватися вимог щодо форми та змісту, установлених статтею 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП].'''

''Складати протокол мають право:''
* командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів);
* уповноважена посадова особа органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків).
Уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов’язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов’язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.

У разі відмови військовослужбовця (військовозобов’язаного), який притягується до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис.

'''''Важливо, уповноважена посадова особа, яка складає Протокол, зобов’язана роз’яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП], про що робиться відмітка в Протоколі та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про ознайомлення. Крім цього, особі пропонується надати письмові пояснення по суті вчиненого правопорушення та зауваження щодо змісту Протоколу, які засвідчуються її підписом та додаються до Протоколу.'''''

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Складений Протокол та інші матеріали протягом 3-х робочих днів формуються у справу, а наступного робочого дня справа про військове адміністративне правопорушення разом із супровідним листом надсилається до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2035.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%82%D1%8F%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП] законодавець визначив шість обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. Втім, для військового адміністративного правопорушення обтяжуючими обставинами є: вчинення протиправних дій під час несення прикордонної служби та виконання інших військово-службових завдань.

''За результатами розгляду справи судом, протягом 1-єї доби з дня надходження копії судового рішення до органу управління Служби правопорядку, зміст цього рішення повинен бути донесений до відповідного командира (начальника) військової частини.''
== Адміністративні стягнення ==
'''За військові адміністративні правопорушення до військовослужбовців можуть застосовуватися такі види стягнень:'''
# ''Попередження (зауваження).''
# ''Штраф.''
# ''Утримання на гауптвахті (гауптвахта - спеціальне приміщення, яке обладнано в органах управління Служби правопорядку (підрозділах Служби правопорядку) з метою виконання покарання заарештованих в адміністративному порядку та затриманих військовослужбовців і військовозобов’язаних, або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах.'' Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами). Особливості цього виду стягнення те, що воно '''''не може застосовуватися до військовослужбовців-жінок''''' (ст. 321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2032%2D1.%20%D0%90%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%20%D0%B7%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%BF%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%85%D1%82%D1%96 КУпАП]). 
За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

До зазначених осіб '''''не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт, а до військовослужбовців строкової служби – водіїв транспортних засобів Збройних сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань у разі порушення правил дорожнього руху, крім того - штраф''''' (ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C КУпАП]).

У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.

Також, ці особи несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Дисциплінарний статут Збройних Сил України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Дисциплінарний статут служби цивільного захисту], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України]).

Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає загальні види адміністративних стягнень за військові адміністративні правопорушення, але в умовах особливого періоду законодавчо закріплено більш суворішу відповідальність.

'''''Особливий період''''' – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Крім цього, відповідно до частини 5 статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачено, що за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
== Особливості відповідальності за військові адміністративні правопорушення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] виділяє наступні військові адміністративні правопорушення:''' 
=== Відмова від виконання законних вимог командира (начальника) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3793 ст. 17210 КУпАП] ===
''Відмова від виконання законних вимог командира (начальника)'' передбачає накладення штрафу від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану'' - тягнуть за собою штраф від 500 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 10 до 15 діб.
=== [[Дезертирство. Самовільне залишення військової частини або місця служби|Самовільне залишення військової частини або місця служби]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3796 ст. 17211 КУпАП] ===
''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 3-х діб '' передбачає арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб.

''Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення,'' - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 15 діб.

''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов’язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 10-ти діб'' передбачає штраф від 500 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

''Вищезазначені діяння, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб. 
=== Необережне знищення або пошкодження військового майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3801 ст. 17212 КУпАП] ===
Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна передбачає накладення штрафу від 100 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою штраф від 1000 до 2000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб.
=== Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3804 ст. 17213 КУпАП] ===
''Незаконне використання військовою службовою особою (військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування) транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, використання військовослужбовця для виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

''Ті самі діяння, які вчинені в умовах особливого періоду'', - передбачають штраф від 1000 до 2000 н.м.д.г. або утримання на гауптвахті від 10 до 15 діб.

Важливо! Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
=== Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3808 ст. 17214 КУпАП] ===
''Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень'' передбачає накладення штрафу від 100 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб. 
=== Недбале ставлення до військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3811 ст. 17215 КУпАП] ===
''Недбале ставлення військової службової особи до військової служби'' - тягне за собою накладення штрафу від 100 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

''Ті ж діяння, вчинене в умовах особливого періоду'', - передбачає накладення штрафу від 1000 до 2000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб. 
=== Бездіяльність військової влади [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3814 ст. 17216 КУпАП] ===
''Умисне невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов’язків'' передбачає штраф від 100 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - накладення штрафу від 1000 до 2000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб. 
=== Порушення правил несення бойового чергування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3817 ст. 17217 КУпАП] ===
''Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України'' передбачає накладення штрафу від 100 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 10 до 15 діб.
=== Порушення правил несення прикордонної служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3820 ст. 17218 КУпАП] ===
П''орушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України'' передбачають штраф від 100 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 н.м.д.г. або утримання на гауптвахті від 10 до 15 діб. 
=== Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3823 ст. 17219 КУпАП] ===
''Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами'' передбачає штраф від 100 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб.

''Діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 н.м.д.г., або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб.
=== Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3826 ст. 17220 КУпАП] ===
''Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння'' передбачають штраф від 100 до 500 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов’язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов’язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 500 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

''Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду'', - передбачають накладення штрафу від 1000 до 2000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 10 до 15 діб.
{| class="wikitable"
|+
!Важливо! [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2839-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96 Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці]» від 13 грудня 2022 року № 2839–IX набрав чинності 27 січня 2023 року. Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2839-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20266%2D1.%20%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%97%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A1%D0%B8%D0%BB%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%20%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%97%D1%85%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%88%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97 266-1], приписами якої передбачено можливість огляду військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України (щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції.
|}
 
[[Категорія: Адміністративне право]]

Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження

2024-06-11T07:05:52Z

Rusakova.Natalia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальні положення ==
Положеннями статті 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20317.%20%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0)%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що '''''матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою)''''' є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Так, після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

При цьому, учасники судового провадження під час такого ознайомлення мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Варто зазначити, що матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

Під '''''втратою матеріалів кримінального провадження''''' слід розуміти виключення можливості отримувати з таких матеріалів інформацію, що відображає хід досудового розслідування та результати судового розгляду внаслідок процесів фізичного впливу на систему процесуальних документів.

'''Матеріали кримінального провадження можуть бути втрачені:'''
* '''''повністю''''' (це коли знищені або втрачені всі матеріали);
* '''''частково''''' (це коли втрачено деякі матеріали).
'''Причини втрати матеріалів кримінального провадження можуть бути:'''
* '''''об'єктивні''''' - це стихійне лихо, пожежа, повінь, тощо;
* '''''суб'єктивні''''' - це втрата внаслідок неправомірних дій осіб, тобто умисне пошкодження, викрадення тощо.
'''Звертаємо увагу!''' Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.

Відповідно до статті 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20369.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C Кримінального процесуального кодексу України] '''''вирок (виправдувальний/обвинувальний)''''' - судове рішення у якому суд вирішує обвинувачення по суті.

Питання щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження регулюються положеннями статей 524-531 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20VI%D0%86%0A%D0%92%D0%86%D0%94%D0%9D%D0%9E%D0%92%D0%9B%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%92%D0%A2%D0%A0%D0%90%D0%A7%D0%95%D0%9D%D0%98%D0%A5%20%D0%9C%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%92%20%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF Кримінального процесуального кодексу України].
== Порядок підготовки та подання заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження ==
'''''Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження''''' (сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснюється судове провадження.

Близькі родичі обвинуваченого, який помер, мають право подати відповідну заяву, якщо це необхідно для його реабілітації (має на меті відновлення честі і репутації особи). Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192:~:text=1)%20%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%3B Кримінального процесуального кодексу України] '''''близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

'''Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.'''

'''У заяві повинно бути зазначена наступна інформація:'''
* про відновлення яких саме матеріалів просить заявник;
* чи був ухвалений вирок;
* в якому процесуальному статусі перебував заявник;
*хто конкретно і в якості кого брав участь у судовому розгляді, а також місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;
* що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження та про місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
* поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;
* мета поновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.

Заяву підписує особа, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.
== Розгляд заяви про відновлення матеріалів кримінального провадження та прийняття рішення ==
'''''Звертаємо увагу, що наслідком недодержання вимог до змісту заяви про відновлення матеріалів кримінального провадження може бути відмова у відкритті провадження або залишення такої заяви без розгляду.''''' Зокрема:

- якщо у заяві не зазначено мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомості, необхідні для їх відновлення, '''''суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху''''', якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.

'''Звертаємо увагу!'''

Мета відновлення матеріалів кримінального провадження за заявою близьких родичів для реабілітації померлого обвинуваченого конкретизована у статті 525 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Кримінального процесуального кодексу України].

Інші особи, зобов'язані у заяві вказувати не лише мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, а й зазначати, яким чином постановлений вирок щодо втрачених матеріалів кримінального провадження зачіпає їхні права та інтереси. Зазначимо також, що права учасників кримінального провадження регламентовано положеннями глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%203.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Кримінального процесуального кодексу України].

- якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, '''''суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишає заяву без розгляду''''', якщо провадження було відкрито.

Одержавши заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суддя вживає заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів.

Під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.

Суд має право допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.

'''На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.'''

У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.

'''За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.'''

Строк зберігання матеріалів кримінального провадження не має значення для вирішення заяви про їх відновлення.

== Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану ==
Відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192 ч. 1 ст. 6151 КПК України])

Матеріали кримінального провадження, не направлені з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили, підлягають відновленню за рішенням слідчого судді, суду у разі надходження клопотання від прокурора або від слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або від сторони захисту чи потерпілого, або за власною ініціативою суду, за умови наявності витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, або постанови про початок досудового розслідування, винесеної у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 статтею 615] цього Кодексу, або ухвали про призначення судового розгляду, наявних у цьому кримінальному провадженні відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192 ч. 2 ст. 6151 КПК України])

Клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження розглядається слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, судом, який здійснював судове провадження, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - слідчим суддею іншого суду або іншим судом, визначеного в порядку, передбаченому законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192 ч. 3 ст. 6151 КПК України])

У клопотанні зазначаються:

# обставини втрати матеріалів кримінального провадження;
# місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
# перелік документів та інших матеріалів, відновлення яких прокурор, слідчий, дізнавач, сторона захисту чи потерпілий вважає необхідним;
# мета відновлення документів та інших матеріалів;
# особи, яким повідомлено про підозру (за наявності);
# особи, які брали участь у кримінальному провадженні, із зазначенням їхнього статусу у такому провадженні;
# перелік слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, проведених у кримінальному провадженні.

До клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, у тому числі не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у прокурора, слідчого, дізнавача, сторони захисту чи потерпілого, за умови їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192 ч. 4 ст. 6151 КПК України])

На підставі зібраних і перевірених матеріалів слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження в тому обсязі, який, на його думку, є достатнім для ухвалення судового рішення, яким суд завершує відповідну стадію судового провадження, або своєю ухвалою закриває розгляд клопотання про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з таким клопотанням за наявності необхідних документів.

Речі або документи, на які у кримінальному провадженні було накладено арешт у порядку, передбаченому цим Кодексом, та які були втрачені через об’єктивні обставини, що виникли в умовах воєнного стану, відшкодовуються державою за рахунок державного бюджету у випадках та порядку, передбачених законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7192:~:text=.%20%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 6 ст. 6151 КПК України])
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Суди‎ ‎]]