WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон

2026-02-15T13:57:05Z

Rudnik.Yevhen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 411 «Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0773282-20#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03 квітня 2020 року № 773 "Про затвердження Таблиці співставлення медичних послуг з кодами національного класифікатора НК 025:2021 "Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я" та/або національного класифікатора НК 026:2021 "Класифікатор медичних інтервенцій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 квітня 2022 року № 574 "Про затвердження Критеріїв направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та визначення закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану"]
== Хто має право/підлягає направленню на лікування за кордон ==
Направленню для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги підлягають особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалі у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - захисники України), '''''за умови наявності висновку про необхідність направлення на лікування за кордон''' '''та повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій''''' (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування,

Висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон готується закладом охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, і підписується керівником закладу охорони здоров’я та лікуючим лікарем, або уповноваженою на прийняття відповідних рішень особою після чого відповідним '''''закладом охорони здоров’я ініціюється направлення захисників України на лікування за кордон.'''''

== Порядок направлення на лікування за кордон ==
Процедура направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text Порядком направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року №411] (далі – Порядок):

Направлення захисників України на лікування за кордон ініціюється закладами охорони здоров’я, в яких вони перебувають на лікуванні та/або реабілітації.

З метою організації направлення на лікування за кордон захисників України заклади охорони здоров’я, у яких вони перебувають на лікуванні та/або реабілітації, готують такі документи:
# згода захисника України або його законного представника на лікування за кордоном з наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації;
# згода на обробку та передачу персональних даних іноземним закладам охорони здоров’я відповідно до законодавства у довільній формі;
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
# висновок про необхідність направлення на лікування за кордон згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n50 додатком].

Висновок про необхідність направлення на лікування за кордон готується закладом охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, і підписується керівником закладу охорони здоров’я та лікуючим лікарем закладу охорони здоров’я, визначеним керівником цього закладу або уповноваженою на прийняття відповідних рішень особою, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n50 додатком].

Заклад охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, формує та надсилає до державного органу, що входить до складу сектору безпеки і оборони, в якому проходять службу захисник України:

# перелік захисників України, щодо яких наявні висновки про необхідність направлення на лікування за кордон, із зазначенням діагнозу/діагнозів та ускладнень відповідно до НК 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я”;
# документи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, - для кожного захисника України, щодо якого наявний висновок про необхідність направлення на лікування за кордон.

Після узагальнення інформації, отриманої від закладу охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, протягом трьох календарних днів надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n90 пункті 4] цього Порядку, та готує дозволи на виїзд за кордон для захисників України.

МОЗ листом інформує Командування Медичних сил Збройних Сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, який надав інформацію про захисників України, Адміністрацію Держприкордонслужби та МЗС про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких іноземні заклади охорони здоров’я можуть прийняти на лікування за кордоном.

Інформування здійснюється '''''протягом семи календарних днів з дня отримання повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій''''' (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування.

У разі коли у МОЗ відсутні повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або пропозиції іноземних закладів охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування конкретного захисника України з надісланого переліку, МОЗ та МЗС вживають заходів до пошуку відповідних закладів охорони здоров’я іноземних держав.

==== Транспортування захисників України ====
Транспортування захисників України згідно з переліком захисників України, яких іноземні заклади охорони здоров’я можуть прийняти на лікування за кордоном, до державного кордону організовує МОЗ за сприяння Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби. Після перетину державного кордону транспортування до іноземних закладів охорони здоров’я здійснюється за сприяння МЗС та МОЗ. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n18 пункт 8 Порядку],

=== Час перебування захисника України на лікуванні за кордоном ===
Загальний час перебування захисника України на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати 12 місяців підряд.

==== Витрати на лікування/реабілітацію за кордоном ====
Витрати, пов’язані з направленням захисників України на лікування за кордон, здійснюються за рахунок джерел, не заборонених законодавством.

== Хто має право супроводжувати військовослужбовців за кордоном ==
Супровід захисників України під час лікування у закладі охорони здоров’я відповідної держави перебування та повернення захисників України після завершення лікування здійснює МЗС через закордонні дипломатичні установи України за сприяння МОЗ, Міноборони, представників Європейського Союзу, волонтерських організацій і громад закордонних українців.

== Корисні посилання ==
* [https://mva.gov.ua/ua/news/algoritm-napravlennya-zahisnikiv-na-likuvannya-za-kordon Алгоритм направлення Захисників на лікування за кордон (Міністерство у справах ветеранів України)]
== Див. також ==
* [[Направлення громадян України на лікування за кордон за рахунок коштів Державного бюджету України]]
* [[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації]]
* [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон

2026-02-15T13:55:45Z

Rudnik.Yevhen: /* Порядок направлення на лікування за кордон */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 411 «Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0773282-20#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03 квітня 2020 року № 773 "Про затвердження Таблиці співставлення медичних послуг з кодами національного класифікатора НК 025:2021 "Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я" та/або національного класифікатора НК 026:2021 "Класифікатор медичних інтервенцій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 квітня 2022 року № 574 "Про затвердження Критеріїв направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та визначення закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану"]
== Хто має право/підлягає направленню на лікування за кордон ==
Направленню для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги підлягають особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалі у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - захисники України), '''''за умови наявності висновку про необхідність направлення на лікування за кордон''' '''та повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій''''' (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування,

Висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон готується закладом охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, і підписується керівником закладу охорони здоров’я та лікуючим лікарем, або уповноваженою на прийняття відповідних рішень особою після чого відповідним '''''закладом охорони здоров’я ініціюється направлення захисників України на лікування за кордон.'''''

== Порядок направлення на лікування за кордон ==
Процедура направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text Порядком направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року №411] (далі – Порядок):

Направлення захисників України на лікування за кордон ініціюється закладами охорони здоров’я, в яких вони перебувають на лікуванні та/або реабілітації.

З метою організації направлення на лікування за кордон захисників України заклади охорони здоров’я, у яких вони перебувають на лікуванні та/або реабілітації, готують такі документи:
# згода захисника України або його законного представника на лікування за кордоном з наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації;
# згода на обробку та передачу персональних даних іноземним закладам охорони здоров’я відповідно до законодавства у довільній формі;
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
# висновок про необхідність направлення на лікування за кордон згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n50 додатком].

Висновок про необхідність направлення на лікування за кордон готується закладом охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, і підписується керівником закладу охорони здоров’я та лікуючим лікарем закладу охорони здоров’я, визначеним керівником цього закладу або уповноваженою на прийняття відповідних рішень особою, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n50 додатком].

Заклад охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, формує та надсилає до державного органу, що входить до складу сектору безпеки і оборони, в якому проходять службу захисник України:

# перелік захисників України, щодо яких наявні висновки про необхідність направлення на лікування за кордон, із зазначенням діагнозу/діагнозів та ускладнень відповідно до НК 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я”;
# 2. документи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, - для кожного захисника України, щодо якого наявний висновок про необхідність направлення на лікування за кордон.

Після узагальнення інформації, отриманої від закладу охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, протягом трьох календарних днів надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n90 пункті 4] цього Порядку, та готує дозволи на виїзд за кордон для захисників України.

МОЗ листом інформує Командування Медичних сил Збройних Сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, який надав інформацію про захисників України, Адміністрацію Держприкордонслужби та МЗС про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких іноземні заклади охорони здоров’я можуть прийняти на лікування за кордоном.

Інформування здійснюється '''''протягом семи календарних днів з дня отримання повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій''''' (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування.

У разі коли у МОЗ відсутні повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або пропозиції іноземних закладів охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування конкретного захисника України з надісланого переліку, МОЗ та МЗС вживають заходів до пошуку відповідних закладів охорони здоров’я іноземних держав.

==== Транспортування захисників України ====
Транспортування захисників України згідно з переліком захисників України, яких іноземні заклади охорони здоров’я можуть прийняти на лікування за кордоном, до державного кордону організовує МОЗ за сприяння Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби. Після перетину державного кордону транспортування до іноземних закладів охорони здоров’я здійснюється за сприяння МЗС та МОЗ. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n18 пункт 8 Порядку],

=== Час перебування захисника України на лікуванні за кордоном ===
Загальний час перебування захисника України на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати 12 місяців підряд.

==== Витрати на лікування/реабілітацію за кордоном ====
Витрати, пов’язані з направленням захисників України на лікування за кордон, здійснюються за рахунок джерел, не заборонених законодавством.

== Хто має право супроводжувати військовослужбовців за кордоном ==
Супровід захисників України під час лікування у закладі охорони здоров’я відповідної держави перебування та повернення захисників України після завершення лікування здійснює МЗС через закордонні дипломатичні установи України за сприяння МОЗ, Міноборони, представників Європейського Союзу, волонтерських організацій і громад закордонних українців.

== Корисні посилання ==
* [https://mva.gov.ua/ua/news/algoritm-napravlennya-zahisnikiv-na-likuvannya-za-kordon Алгоритм направлення Захисників на лікування за кордон (Міністерство у справах ветеранів України)]
== Див. також ==
* [[Направлення громадян України на лікування за кордон за рахунок коштів Державного бюджету України]]
* [[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації]]
* [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям

2025-12-08T08:09:59Z

Rudnik.Yevhen: /* Одноразове отримання ваучера */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України від]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 30 березня 2023 № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 року № 111 "Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Подати [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна на Порталі "Дія". У разі подання заяви в електронній формі копії документів не знадобляться. Але їх потрібно надати протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану, під час першого фактичного відвідування безробітним Центру зайнятості, де відбувалася реєстрація.
'''Під час дії воєнного стану, статус безробітного надається особі з першого дня реєстрації у Центрі зайнятості''' та '''допомога по безробіттю призначається з першого дня''' надання статусу безробітного та не може перевищувати 90 календарних днів.
|}
== Як знайти роботу? ==
Необхідно звернутись до будь-якого зручно розташованого центру зайнятості. У центрах зайнятості існує єдина база вакансій по всій Україні. Усі вакансії – у вільному доступі на сайті [https://www.dcz.gov.ua '''www.trud.gov.ua.'''] Можна обрати підходящу роботу у будь-якому регіоні України. Також, можна отримати соціальні послуги, пов'язані з працевлаштуванням – допомогу в пошуку роботи, консультацію та іншу інформацію. Документи при цьому не потрібні. Всі послуги надаються Державною службою зайнятості безкоштовно.
== Реєстрація та набуття статусу безробітного ==
'''Зверніть увагу!''' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 №111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період»] встановлено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період виплачується грошове забезпечення, з якого сплачується єдиний внесок, в тому числі на випадок безробіття. 
Отже, період перебування на військовій службі під час мобілізації зараховується до Вашого страхового стажу, що дає Вам право на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю при зверненні до державної служби зайнятості після проходження військової служби. 
Облік та реєстрація в центрі зайнятості проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання або перебування. Тобто, можна звернутись до будь-якого зручного територіального органу Державної служби зайнятості, надавши відповідні документи. 
Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції], у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. ТЦК та СП надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби. 
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).
== Які документи потрібно пред'явити, щоб зареєструватись в центрі зайнятості? ==
'''Реєстрація учасника бойових дій проводиться за умови пред’явлення:'''
* паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу,
* облікової картки платника податків,
* трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),
* військово-облікового документа, в якому зазначена дата взяття їх на облік у ТЦК та СП відповідно до законодавства,
* диплома або іншого документа про освіту.
'''Додатково необхідно надати:'''
* посвідчення учасника бойових дій
* копію довідки про безпосередню участь особи в бойових діях
* витяг з наказу про звільнення з військової служби під час мобілізації
* довідку про середньоденне грошове забезпечення за останні 6 місяців, видану ТЦК та СП або військовою частиною .
== Послуги Служби зайнятості для безробітних ==
'''Основне завдання роботи Служби зайнятості – працевлаштування громадян. З цією метою, центри зайнятості надають широкий спектр послуг, зокрема:'''
* консультації та сприяння у пошуку роботи – тимчасової або постійної;
* отримання матеріальної підтримки шляхом участі у громадських або інших роботах тимчасового характеру;
* пройти професійну підготовку, перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію;
* відкрити власну справу – організувати підприємницьку діяльність;
* одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, зокрема для ветеранів війни – осіб з інвалідністю;
* отримати матеріальну допомогу на випадок безробіття. 
'''Важливо!''' Крім цього, роботодавцям компенсуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштування безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зокрема ветеранів війни.

== Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру ==
Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру – суспільно корисні роботи, що здійснюються в інтересах місцевої громади і виконуються добровільно. 
Оплата праці за громадські роботи здійснюється по факту виконаних робіт, а її розмір не може бути меншим за мінімальну заробітну плату, встановлену законом України за повний місяць роботи.
== Як відкрити власну справу і отримати допомогу ==
Безробітним, які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, допомога з безробіття може виплачуватись одноразово для організації підприємницької діяльності. 
Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням). 
Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості на розгляд спеціальної комісії такі документи:
* заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;
* бізнес-план. 
'''Зверніть увагу!''' Остаточне рішення приймає директор центру зайнятості з урахуванням висновків комісії. 
'''Важливо!''' Допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.
== Підвищення кваліфікації або опанування іншої професії ==
Якщо особа ''отримала'' в установленому порядку ''статус безробітного'', але ще ''не має професії'', вона може:
* пройти професійну підготовку за робітничими професіями, актуальними на ринку праці;
* отримати роботу після навчання. 
Якщо здобута ''професія неактуальна на ринку праці'', особа може:
* пройти професійну перепідготовку за робітничими професіями;
* здійснити підвищення кваліфікації як робітника чи спеціаліста, а також пройти стажування на виробництві;
* підвищити свій кваліфікаційний розряд;
* отримати роботу після навчання відповідно до здобутих навичок. 
== Одноразове отримання ваучера ==
Також, ветеран війни має право на одноразове отримання ваучеру для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за наявності вислуги '''не менше 10 років'''. 
Необхідно звернутися протягом трьох років з дня звільнення з військової служби за умови якщо
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;
* не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітний;
* не отримували ваучер раніше;
* не проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* маєте професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту.
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка за робітничою професією; підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.

'''Навчання здійснюється'''
закладами професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на освітню діяльність, за затвердженим Мінекономіки переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.

Особа здійснює вибір професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінекономіки, а також форми та місця навчання.

Для отримання ваучера особа подає центру зайнятості заяву, а також надає:

паспорт

трудову книжку (дублікат трудової книжки).

У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;

документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (дублікат такого документа);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття);

копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в військових діях або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.

'''Рішення про видачу ваучера'''
приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Для отримання ваучера Вам необхідно
звернутися до центру зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення.

Договір про навчання
укладається між закладом освіти та особою протягом 90 днів після видачі ваучера.

Заклад освіти інформує
центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
У разі дострокового припинення занять без поважних причин
особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання.
Видача ваучерів особам здійснюється
відповідно до Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2013-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці»].
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0793-23#n7 Перелік професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затверджено наказом Міністерства економіки України від 11.04.2023 № 2040]

== Допомога по безробіттю ==
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості '''з восьмого дня після реєстрації безробітного''' за його особистою заявою. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування , шляхом перевірки та обміну даними з органами ДФС та ПФУ, залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. 
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам '''не може перевищувати 360 календарних днів''' (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) '''протягом двох років з дня її призначення.'''
== Який розмір допомоги по безробіттю? ==
'''Застрахованим особам''' ( тим, хто має трудовий та страховий стаж) розмір допомоги по безробіттю визначається '''у відсотках до їх середньої заробітної плати за останні 6 місяців''' (визначеної відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266]) та '''в залежності від страхового стажу,''' але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Під час дії воєнного стану для безробітних, які перебувають на тимчасово окупованій території, виплата може здійснюватися без особистого відвідування особи.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу), встановлені цією частиною, збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

'''Зверніть увагу!''' Допомога по безробіттю не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше семи місяців або звільнені з останнього місця роботи (служби) з підстав, передбачених пунктами 7-7-3 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пунктів 5 та 6 частини першої) і 45 Кодексу законів про працю України, пунктами 3, 4, 4-1 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу", пунктами 6 і 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", пунктами 3, 3-1, 5 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пунктами 3-3-2 частини першої статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, мають право на призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.
== Корисні посилання ==
* [https://nv.ua/ukr/spec/yak-otrimati-dopomogu-na-vidkrittya-vlasnogo-biznesu-veteranam-ato-oos-50055079.html?fbclid=IwAR2WLhWuf5i5M2py9heFMQtFifj5Uo5gsnqeCxUUlydLbeOKJ-_aHStx9BI Як отримати допомогу на відкриття власного бізнесу ветеранам АТО/ООС? (інформація ГО "Юридична сотня")]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям

2025-12-08T07:54:20Z

Rudnik.Yevhen: /* Послуги Служби зайнятості для безробітних */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України від]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 30 березня 2023 № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 року № 111 "Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Подати [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна на Порталі "Дія". У разі подання заяви в електронній формі копії документів не знадобляться. Але їх потрібно надати протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану, під час першого фактичного відвідування безробітним Центру зайнятості, де відбувалася реєстрація.
'''Під час дії воєнного стану, статус безробітного надається особі з першого дня реєстрації у Центрі зайнятості''' та '''допомога по безробіттю призначається з першого дня''' надання статусу безробітного та не може перевищувати 90 календарних днів.
|}
== Як знайти роботу? ==
Необхідно звернутись до будь-якого зручно розташованого центру зайнятості. У центрах зайнятості існує єдина база вакансій по всій Україні. Усі вакансії – у вільному доступі на сайті [https://www.dcz.gov.ua '''www.trud.gov.ua.'''] Можна обрати підходящу роботу у будь-якому регіоні України. Також, можна отримати соціальні послуги, пов'язані з працевлаштуванням – допомогу в пошуку роботи, консультацію та іншу інформацію. Документи при цьому не потрібні. Всі послуги надаються Державною службою зайнятості безкоштовно.
== Реєстрація та набуття статусу безробітного ==
'''Зверніть увагу!''' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 №111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період»] встановлено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період виплачується грошове забезпечення, з якого сплачується єдиний внесок, в тому числі на випадок безробіття. 
Отже, період перебування на військовій службі під час мобілізації зараховується до Вашого страхового стажу, що дає Вам право на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю при зверненні до державної служби зайнятості після проходження військової служби. 
Облік та реєстрація в центрі зайнятості проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання або перебування. Тобто, можна звернутись до будь-якого зручного територіального органу Державної служби зайнятості, надавши відповідні документи. 
Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції], у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. ТЦК та СП надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби. 
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).
== Які документи потрібно пред'явити, щоб зареєструватись в центрі зайнятості? ==
'''Реєстрація учасника бойових дій проводиться за умови пред’явлення:'''
* паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу,
* облікової картки платника податків,
* трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),
* військово-облікового документа, в якому зазначена дата взяття їх на облік у ТЦК та СП відповідно до законодавства,
* диплома або іншого документа про освіту.
'''Додатково необхідно надати:'''
* посвідчення учасника бойових дій
* копію довідки про безпосередню участь особи в бойових діях
* витяг з наказу про звільнення з військової служби під час мобілізації
* довідку про середньоденне грошове забезпечення за останні 6 місяців, видану ТЦК та СП або військовою частиною .
== Послуги Служби зайнятості для безробітних ==
'''Основне завдання роботи Служби зайнятості – працевлаштування громадян. З цією метою, центри зайнятості надають широкий спектр послуг, зокрема:'''
* консультації та сприяння у пошуку роботи – тимчасової або постійної;
* отримання матеріальної підтримки шляхом участі у громадських або інших роботах тимчасового характеру;
* пройти професійну підготовку, перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію;
* відкрити власну справу – організувати підприємницьку діяльність;
* одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, зокрема для ветеранів війни – осіб з інвалідністю;
* отримати матеріальну допомогу на випадок безробіття. 
'''Важливо!''' Крім цього, роботодавцям компенсуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштуваня безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зокрема ветеранів війни.

== Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру ==
Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру – суспільно корисні роботи, що здійснюються в інтересах місцевої громади і виконуються добровільно. 
Оплата праці за громадські роботи здійснюється по факту виконаних робіт, а її розмір не може бути меншим за мінімальну заробітну плату, встановлену законом України за повний місяць роботи.
== Як відкрити власну справу і отримати допомогу ==
Безробітним, які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, допомога з безробіття може виплачуватись одноразово для організації підприємницької діяльності. 
Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням). 
Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості на розгляд спеціальної комісії такі документи:
* заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;
* бізнес-план. 
'''Зверніть увагу!''' Остаточне рішення приймає директор центру зайнятості з урахуванням висновків комісії. 
'''Важливо!''' Допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.
== Підвищення кваліфікації або опанування іншої професії ==
Якщо особа ''отримала'' в установленому порядку ''статус безробітного'', але ще ''не має професії'', вона може:
* пройти професійну підготовку за робітничими професіями, актуальними на ринку праці;
* отримати роботу після навчання. 
Якщо здобута ''професія неактуальна на ринку праці'', особа може:
* пройти професійну перепідготовку за робітничими професіями;
* здійснити підвищення кваліфікації як робітника чи спеціаліста, а також пройти стажування на виробництві;
* підвищити свій кваліфікаційний розряд;
* отримати роботу після навчання відповідно до здобутих навичок. 
== Одноразове отримання ваучера ==
Також, ветеран війни має право на одноразове отримання ваучеру для підтримання конкуретоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за наявності вислуги '''не менше 10 років'''. 
Необхідно звернутися протягом трьох років з дня звільнення з військової служби за умои якщо
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;
* не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітний;
* не отримували ваучер раніше;
* не проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* маєте професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту.
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка за робітничою професією; підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.

'''Навчання здійснюється'''
закладами професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на освітню діяльність, за затвердженим Мінекономіки переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.

Особа здійснює вибір професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінекономіки, а також форми та місця навчання.

Для отримання ваучера особа подає центру зайнятості заяву, а також надає:

паспорт

трудову книжку (дублікат трудової книжки).

У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;

документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (дублікат такого документа);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття);

копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в військових діях або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.

'''Рішення про видачу ваучера'''
приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Для отримання ваучера Вам необхідно
звернутися до центру зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення.

Договір про навчання
укладається між закладом освіти та особою протягом 90 днів після видачі ваучера.

Заклад освіти інформує
центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
У разі дострокового припинення занять без поважних причин
особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання.
Видача ваучерів особам здійснюється
відповідно до Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці».
Перелік професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.09.2020 № 1716, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2020 за № 946/35229..
== Допомога по безробіттю ==
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості '''з восьмого дня після реєстрації безробітного''' за його особистою заявою. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування , шляхом перевірки та обміну даними з органами ДФС та ПФУ, залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. 
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам '''не може перевищувати 360 календарних днів''' (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) '''протягом двох років з дня її призначення.'''
== Який розмір допомоги по безробіттю? ==
'''Застрахованим особам''' ( тим, хто має трудовий та страховий стаж) розмір допомоги по безробіттю визначається '''у відсотках до їх середньої заробітної плати за останні 6 місяців''' (визначеної відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266]) та '''в залежності від страхового стажу,''' але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Під час дії воєнного стану для безробітних, які перебувають на тимчасово окупованій території, виплата може здійснюватися без особистого відвідування особи.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу), встановлені цією частиною, збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

'''Зверніть увагу!''' Допомога по безробіттю не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше семи місяців або звільнені з останнього місця роботи (служби) з підстав, передбачених пунктами 7-7-3 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пунктів 5 та 6 частини першої) і 45 Кодексу законів про працю України, пунктами 3, 4, 4-1 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу", пунктами 6 і 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", пунктами 3, 3-1, 5 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пунктами 3-3-2 частини першої статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, мають право на призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.
== Корисні посилання ==
* [https://nv.ua/ukr/spec/yak-otrimati-dopomogu-na-vidkrittya-vlasnogo-biznesu-veteranam-ato-oos-50055079.html?fbclid=IwAR2WLhWuf5i5M2py9heFMQtFifj5Uo5gsnqeCxUUlydLbeOKJ-_aHStx9BI Як отримати допомогу на відкриття власного бізнесу ветеранам АТО/ООС? (інформація ГО "Юридична сотня")]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям

2025-12-08T07:10:13Z

Rudnik.Yevhen: /* Реєстрація та набуття статусу безробітного */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України від]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 30 березня 2023 № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 року № 111 "Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Подати [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна на Порталі "Дія". У разі подання заяви в електронній формі копії документів не знадобляться. Але їх потрібно надати протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану, під час першого фактичного відвідування безробітним Центру зайнятості, де відбувалася реєстрація.
'''Під час дії воєнного стану, статус безробітного надається особі з першого дня реєстрації у Центрі зайнятості''' та '''допомога по безробіттю призначається з першого дня''' надання статусу безробітного та не може перевищувати 90 календарних днів.
|}
== Як знайти роботу? ==
Необхідно звернутись до будь-якого зручно розташованого центру зайнятості. У центрах зайнятості існує єдина база вакансій по всій Україні. Усі вакансії – у вільному доступі на сайті [https://www.dcz.gov.ua '''www.trud.gov.ua.'''] Можна обрати підходящу роботу у будь-якому регіоні України. Також, можна отримати соціальні послуги, пов'язані з працевлаштуванням – допомогу в пошуку роботи, консультацію та іншу інформацію. Документи при цьому не потрібні. Всі послуги надаються Державною службою зайнятості безкоштовно.
== Реєстрація та набуття статусу безробітного ==
'''Зверніть увагу!''' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 №111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період»] встановлено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період виплачується грошове забезпечення, з якого сплачується єдиний внесок, в тому числі на випадок безробіття. 
Отже, період перебування на військовій службі під час мобілізації зараховується до Вашого страхового стажу, що дає Вам право на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю при зверненні до державної служби зайнятості після проходження військової служби. 
Облік та реєстрація в центрі зайнятості проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання або перебування. Тобто, можна звернутись до будь-якого зручного територіального органу Державної служби зайнятості, надавши відповідні документи. 
Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції], у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. 
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).
== Які документи потрібно пред'явити, щоб зареєструватись в центрі зайнятості? ==
'''Реєстрація учасника бойових дій проводиться за умови пред’явлення:'''
* паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу,
* облікової картки платника податків,
* трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),
* військово-облікового документа, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства,
* диплома або іншого документа про освіту.
'''Додатково необхідно надати:'''
* посвідчення учасника бойових дій
* копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях,
* витяг з наказу про звільнення з військової служби під час мобілізації
* довідку про середньоденне грошове забезпечення за останні 6 місяців, видану військовим комісаріатом або військовою частиною .
== Послуги Служби зайнятості для безробітних ==
'''Основне завдання роботи Служби зайнятості – працевлаштування громадян. З цією метою, центри зайнятості надають широкий спектр послуг, зокрема:'''
* консультації та сприяння у пошуку роботи – тимчасової або постійної;
* отримання матеріальної підтримки шляхом участі у громадських або інших роботах тимчасового характеру;
* пройти професійну підготовку, перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію;
* відкрити власну справу – організувати підприємницьку діяльність;
* одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, зокрема для учасників АТО – осіб з інвалідністю;
* отримати матеріальну допомогу на випадок безробіття. 
'''Важливо!''' Крім цього, роботодавцям компенсуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштуваня безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зокрема учасника АТО.
== Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру ==
Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру – суспільно корисні роботи, що здійснюються в інтересах місцевої громади і виконуються добровільно. 
Оплата праці за громадські роботи здійснюється по факту виконаних робіт, а її розмір не може бути меншим за мінімальну заробітну плату, встановлену законом України за повний місяць роботи.
== Як відкрити власну справу і отримати допомогу ==
Безробітним, які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, допомога з безробіття може виплачуватись одноразово для організації підприємницької діяльності. 
Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням). 
Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості на розгляд спеціальної комісії такі документи:
* заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;
* бізнес-план. 
'''Зверніть увагу!''' Остаточне рішення приймає директор центру зайнятості з урахуванням висновків комісії. 
'''Важливо!''' Допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.
== Підвищення кваліфікації або опанування іншої професії ==
Якщо особа ''отримала'' в установленому порядку ''статус безробітного'', але ще ''не має професії'', вона може:
* пройти професійну підготовку за робітничими професіями, актуальними на ринку праці;
* отримати роботу після навчання. 
Якщо здобута ''професія неактуальна на ринку праці'', особа може:
* пройти професійну перепідготовку за робітничими професіями;
* здійснити підвищення кваліфікації як робітника чи спеціаліста, а також пройти стажування на виробництві;
* підвищити свій кваліфікаційний розряд;
* отримати роботу після навчання відповідно до здобутих навичок. 
== Одноразове отримання ваучера ==
Також, учасник АТО має право на одноразове отримання ваучеру для підтримання конкуретоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за наявності вислуги '''не менше 10 років'''. 
Необхідно звернутися протягом трьох років з дня звільнення з військової служби після участі у проведенні АТО (ООС) за умои якщо
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;
* не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітний;
* не отримували ваучер раніше;
* не проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* маєте професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту.
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка за робітничою професією; підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.

'''Навчання здійснюється'''
закладами професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на освітню діяльність, за затвердженим Мінекономіки переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.
Особа здійснює вибір професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінекономіки, а також форми та місця навчання.
Для отримання ваучера особа подає центру зайнятості заяву, а також надає:
паспорт
трудову книжку (дублікат трудової книжки). У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;
документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (дублікат такого документа);
реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття);
копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.

'''Рішення про видачу ваучера'''
приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Для отримання ваучера Вам необхідно
звернутися до центру зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення.

Договір про навчання
укладається між закладом освіти та особою протягом 90 днів після видачі ваучера. Для осіб, які отримали ваучер до початку або у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, строк укладення договору про навчання продовжується на період дії такого карантину та 30 днів після його відміни.

Заклад освіти інформує
центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
У разі дострокового припинення занять без поважних причин
особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання.
Видача ваучерів особам здійснюється
відповідно до Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці».
Перелік професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.09.2020 № 1716, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2020 за № 946/35229..
== Допомога по безробіттю ==
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості '''з восьмого дня після реєстрації безробітного''' за його особистою заявою. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування , шляхом перевірки та обміну даними з органами ДФС та ПФУ, залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. 
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам '''не може перевищувати 360 календарних днів''' (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) '''протягом двох років з дня її призначення.'''
== Який розмір допомоги по безробіттю? ==
'''Застрахованим особам''' ( тим, хто має трудовий та страховий стаж) розмір допомоги по безробіттю визначається '''у відсотках до їх середньої заробітної плати за останні 6 місяців''' (визначеної відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266]) та '''в залежності від страхового стажу,''' але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Під час дії воєнного стану для безробітних, які перебувають на тимчасово окупованій території, виплата може здійснюватися без особистого відвідування особи.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу), встановлені цією частиною, збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

'''Зверніть увагу!''' Допомога по безробіттю не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше семи місяців або звільнені з останнього місця роботи (служби) з підстав, передбачених пунктами 7-7-3 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пунктів 5 та 6 частини першої) і 45 Кодексу законів про працю України, пунктами 3, 4, 4-1 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу", пунктами 6 і 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", пунктами 3, 3-1, 5 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пунктами 3-3-2 частини першої статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, мають право на призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.
== Корисні посилання ==
* [https://nv.ua/ukr/spec/yak-otrimati-dopomogu-na-vidkrittya-vlasnogo-biznesu-veteranam-ato-oos-50055079.html?fbclid=IwAR2WLhWuf5i5M2py9heFMQtFifj5Uo5gsnqeCxUUlydLbeOKJ-_aHStx9BI Як отримати допомогу на відкриття власного бізнесу ветеранам АТО/ООС? (інформація ГО "Юридична сотня")]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям

2025-12-08T06:46:46Z

Rudnik.Yevhen: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України від]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 30 березня 2023 № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 року № 111 "Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Подати [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна на Порталі "Дія". У разі подання заяви в електронній формі копії документів не знадобляться. Але їх потрібно надати протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану, під час першого фактичного відвідування безробітним Центру зайнятості, де відбувалася реєстрація.
'''Під час дії воєнного стану, статус безробітного надається особі з першого дня реєстрації у Центрі зайнятості''' та '''допомога по безробіттю призначається з першого дня''' надання статусу безробітного та не може перевищувати 90 календарних днів.
|}
== Як знайти роботу? ==
Необхідно звернутись до будь-якого зручно розташованого центру зайнятості. У центрах зайнятості існує єдина база вакансій по всій Україні. Усі вакансії – у вільному доступі на сайті [https://www.dcz.gov.ua '''www.trud.gov.ua.'''] Можна обрати підходящу роботу у будь-якому регіоні України. Також, можна отримати соціальні послуги, пов'язані з працевлаштуванням – допомогу в пошуку роботи, консультацію та іншу інформацію. Документи при цьому не потрібні. Всі послуги надаються Державною службою зайнятості безкоштовно.
== Реєстрація та набуття статусу безробітного ==
'''Зверніть увагу!''' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 №111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період»] встановлено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період виплачується грошове забезпечення, з якого сплачується єдиний внесок, в тому числі на випадок безробіття. 
Отже, період перебування на військовій службі під час мобілізації зараховується до Вашого страхового стажу, що дає Вам право на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю при зверненні до державної служби зайнятості після проходження військової служби. 
Облік та реєстрація в центрі зайнятості проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання або перебування. Тобто, можна звернутись до будь-якого зручного територіального органу Державної служби зайнятості, надавши відповідні документи. 
Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції], у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. 
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).
== Які документи потрібно пред'явити, щоб зареєструватись в центрі зайнятості? ==
'''Реєстрація учасника бойових дій проводиться за умови пред’явлення:'''
* паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу,
* облікової картки платника податків,
* трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),
* військово-облікового документа, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства,
* диплома або іншого документа про освіту.
'''Додатково необхідно надати:'''
* посвідчення учасника бойових дій
* копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях,
* витяг з наказу про звільнення з військової служби під час мобілізації
* довідку про середньоденне грошове забезпечення за останні 6 місяців, видану військовим комісаріатом або військовою частиною .
== Послуги Служби зайнятості для безробітних ==
'''Основне завдання роботи Служби зайнятості – працевлаштування громадян. З цією метою, центри зайнятості надають широкий спектр послуг, зокрема:'''
* консультації та сприяння у пошуку роботи – тимчасової або постійної;
* отримання матеріальної підтримки шляхом участі у громадських або інших роботах тимчасового характеру;
* пройти професійну підготовку, перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію;
* відкрити власну справу – організувати підприємницьку діяльність;
* одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, зокрема для учасників АТО – осіб з інвалідністю;
* отримати матеріальну допомогу на випадок безробіття. 
'''Важливо!''' Крім цього, роботодавцям компенсуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштуваня безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зокрема учасника АТО.
== Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру ==
Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру – суспільно корисні роботи, що здійснюються в інтересах місцевої громади і виконуються добровільно. 
Оплата праці за громадські роботи здійснюється по факту виконаних робіт, а її розмір не може бути меншим за мінімальну заробітну плату, встановлену законом України за повний місяць роботи.
== Як відкрити власну справу і отримати допомогу ==
Безробітним, які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, допомога з безробіття може виплачуватись одноразово для організації підприємницької діяльності. 
Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням). 
Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості на розгляд спеціальної комісії такі документи:
* заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;
* бізнес-план. 
'''Зверніть увагу!''' Остаточне рішення приймає директор центру зайнятості з урахуванням висновків комісії. 
'''Важливо!''' Допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.
== Підвищення кваліфікації або опанування іншої професії ==
Якщо особа ''отримала'' в установленому порядку ''статус безробітного'', але ще ''не має професії'', вона може:
* пройти професійну підготовку за робітничими професіями, актуальними на ринку праці;
* отримати роботу після навчання. 
Якщо здобута ''професія неактуальна на ринку праці'', особа може:
* пройти професійну перепідготовку за робітничими професіями;
* здійснити підвищення кваліфікації як робітника чи спеціаліста, а також пройти стажування на виробництві;
* підвищити свій кваліфікаційний розряд;
* отримати роботу після навчання відповідно до здобутих навичок. 
== Одноразове отримання ваучера ==
Також, учасник АТО має право на одноразове отримання ваучеру для підтримання конкуретоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за наявності вислуги '''не менше 10 років'''. 
Необхідно звернутися протягом трьох років з дня звільнення з військової служби після участі у проведенні АТО (ООС) за умои якщо
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;
* не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітний;
* не отримували ваучер раніше;
* не проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* маєте професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту.
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка за робітничою професією; підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.

'''Навчання здійснюється'''
закладами професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на освітню діяльність, за затвердженим Мінекономіки переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.
Особа здійснює вибір професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінекономіки, а також форми та місця навчання.
Для отримання ваучера особа подає центру зайнятості заяву, а також надає:
паспорт
трудову книжку (дублікат трудової книжки). У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;
документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (дублікат такого документа);
реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття);
копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.

'''Рішення про видачу ваучера'''
приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Для отримання ваучера Вам необхідно
звернутися до центру зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення.

Договір про навчання
укладається між закладом освіти та особою протягом 90 днів після видачі ваучера. Для осіб, які отримали ваучер до початку або у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, строк укладення договору про навчання продовжується на період дії такого карантину та 30 днів після його відміни.

Заклад освіти інформує
центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
У разі дострокового припинення занять без поважних причин
особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання.
Видача ваучерів особам здійснюється
відповідно до Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці».
Перелік професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.09.2020 № 1716, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2020 за № 946/35229..
== Допомога по безробіттю ==
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості '''з восьмого дня після реєстрації безробітного''' за його особистою заявою. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування , шляхом перевірки та обміну даними з органами ДФС та ПФУ, залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. 
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам '''не може перевищувати 360 календарних днів''' (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) '''протягом двох років з дня її призначення.'''
== Який розмір допомоги по безробіттю? ==
'''Застрахованим особам''' ( тим, хто має трудовий та страховий стаж) розмір допомоги по безробіттю визначається '''у відсотках до їх середньої заробітної плати за останні 6 місяців''' (визначеної відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266]) та '''в залежності від страхового стажу,''' але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Під час дії воєнного стану для безробітних, які перебувають на тимчасово окупованій території, виплата може здійснюватися без особистого відвідування особи.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу), встановлені цією частиною, збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

'''Зверніть увагу!''' Допомога по безробіттю не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше семи місяців або звільнені з останнього місця роботи (служби) з підстав, передбачених пунктами 7-7-3 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пунктів 5 та 6 частини першої) і 45 Кодексу законів про працю України, пунктами 3, 4, 4-1 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу", пунктами 6 і 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", пунктами 3, 3-1, 5 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пунктами 3-3-2 частини першої статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, мають право на призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.
== Корисні посилання ==
* [https://nv.ua/ukr/spec/yak-otrimati-dopomogu-na-vidkrittya-vlasnogo-biznesu-veteranam-ato-oos-50055079.html?fbclid=IwAR2WLhWuf5i5M2py9heFMQtFifj5Uo5gsnqeCxUUlydLbeOKJ-_aHStx9BI Як отримати допомогу на відкриття власного бізнесу ветеранам АТО/ООС? (інформація ГО "Юридична сотня")]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям

2025-12-08T06:41:58Z

Rudnik.Yevhen: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України від]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n318 Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 року № 111 "Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Подати [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна на Порталі "Дія". У разі подання заяви в електронній формі копії документів не знадобляться. Але їх потрібно надати протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану, під час першого фактичного відвідування безробітним Центру зайнятості, де відбувалася реєстрація.
'''Під час дії воєнного стану, статус безробітного надається особі з першого дня реєстрації у Центрі зайнятості''' та '''допомога по безробіттю призначається з першого дня''' надання статусу безробітного та не може перевищувати 90 календарних днів.
|}
== Як знайти роботу? ==
Необхідно звернутись до будь-якого зручно розташованого центру зайнятості. У центрах зайнятості існує єдина база вакансій по всій Україні. Усі вакансії – у вільному доступі на сайті [https://www.dcz.gov.ua '''www.trud.gov.ua.'''] Можна обрати підходящу роботу у будь-якому регіоні України. Також, можна отримати соціальні послуги, пов'язані з працевлаштуванням – допомогу в пошуку роботи, консультацію та іншу інформацію. Документи при цьому не потрібні. Всі послуги надаються Державною службою зайнятості безкоштовно.
== Реєстрація та набуття статусу безробітного ==
'''Зверніть увагу!''' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 №111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період»] встановлено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період виплачується грошове забезпечення, з якого сплачується єдиний внесок, в тому числі на випадок безробіття. 
Отже, період перебування на військовій службі під час мобілізації зараховується до Вашого страхового стажу, що дає Вам право на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю при зверненні до державної служби зайнятості після проходження військової служби. 
Облік та реєстрація в центрі зайнятості проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання або перебування. Тобто, можна звернутись до будь-якого зручного територіального органу Державної служби зайнятості, надавши відповідні документи. 
Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції], у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. 
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).
== Які документи потрібно пред'явити, щоб зареєструватись в центрі зайнятості? ==
'''Реєстрація учасника бойових дій проводиться за умови пред’явлення:'''
* паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу,
* облікової картки платника податків,
* трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),
* військово-облікового документа, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства,
* диплома або іншого документа про освіту.
'''Додатково необхідно надати:'''
* посвідчення учасника бойових дій
* копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях,
* витяг з наказу про звільнення з військової служби під час мобілізації
* довідку про середньоденне грошове забезпечення за останні 6 місяців, видану військовим комісаріатом або військовою частиною .
== Послуги Служби зайнятості для безробітних ==
'''Основне завдання роботи Служби зайнятості – працевлаштування громадян. З цією метою, центри зайнятості надають широкий спектр послуг, зокрема:'''
* консультації та сприяння у пошуку роботи – тимчасової або постійної;
* отримання матеріальної підтримки шляхом участі у громадських або інших роботах тимчасового характеру;
* пройти професійну підготовку, перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію;
* відкрити власну справу – організувати підприємницьку діяльність;
* одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, зокрема для учасників АТО – осіб з інвалідністю;
* отримати матеріальну допомогу на випадок безробіття. 
'''Важливо!''' Крім цього, роботодавцям компенсуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштуваня безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зокрема учасника АТО.
== Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру ==
Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру – суспільно корисні роботи, що здійснюються в інтересах місцевої громади і виконуються добровільно. 
Оплата праці за громадські роботи здійснюється по факту виконаних робіт, а її розмір не може бути меншим за мінімальну заробітну плату, встановлену законом України за повний місяць роботи.
== Як відкрити власну справу і отримати допомогу ==
Безробітним, які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, допомога з безробіття може виплачуватись одноразово для організації підприємницької діяльності. 
Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням). 
Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості на розгляд спеціальної комісії такі документи:
* заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;
* бізнес-план. 
'''Зверніть увагу!''' Остаточне рішення приймає директор центру зайнятості з урахуванням висновків комісії. 
'''Важливо!''' Допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.
== Підвищення кваліфікації або опанування іншої професії ==
Якщо особа ''отримала'' в установленому порядку ''статус безробітного'', але ще ''не має професії'', вона може:
* пройти професійну підготовку за робітничими професіями, актуальними на ринку праці;
* отримати роботу після навчання. 
Якщо здобута ''професія неактуальна на ринку праці'', особа може:
* пройти професійну перепідготовку за робітничими професіями;
* здійснити підвищення кваліфікації як робітника чи спеціаліста, а також пройти стажування на виробництві;
* підвищити свій кваліфікаційний розряд;
* отримати роботу після навчання відповідно до здобутих навичок. 
== Одноразове отримання ваучера ==
Також, учасник АТО має право на одноразове отримання ваучеру для підтримання конкуретоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за наявності вислуги '''не менше 10 років'''. 
Необхідно звернутися протягом трьох років з дня звільнення з військової служби після участі у проведенні АТО (ООС) за умои якщо
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;
* не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітний;
* не отримували ваучер раніше;
* не проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* маєте професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту.
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка за робітничою професією; підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.

'''Навчання здійснюється'''
закладами професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на освітню діяльність, за затвердженим Мінекономіки переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.
Особа здійснює вибір професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінекономіки, а також форми та місця навчання.
Для отримання ваучера особа подає центру зайнятості заяву, а також надає:
паспорт
трудову книжку (дублікат трудової книжки). У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;
документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (дублікат такого документа);
реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття);
копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.

'''Рішення про видачу ваучера'''
приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Для отримання ваучера Вам необхідно
звернутися до центру зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення.

Договір про навчання
укладається між закладом освіти та особою протягом 90 днів після видачі ваучера. Для осіб, які отримали ваучер до початку або у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, строк укладення договору про навчання продовжується на період дії такого карантину та 30 днів після його відміни.

Заклад освіти інформує
центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
У разі дострокового припинення занять без поважних причин
особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання.
Видача ваучерів особам здійснюється
відповідно до Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці».
Перелік професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.09.2020 № 1716, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2020 за № 946/35229..
== Допомога по безробіттю ==
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості '''з восьмого дня після реєстрації безробітного''' за його особистою заявою. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування , шляхом перевірки та обміну даними з органами ДФС та ПФУ, залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. 
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам '''не може перевищувати 360 календарних днів''' (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) '''протягом двох років з дня її призначення.'''
== Який розмір допомоги по безробіттю? ==
'''Застрахованим особам''' ( тим, хто має трудовий та страховий стаж) розмір допомоги по безробіттю визначається '''у відсотках до їх середньої заробітної плати за останні 6 місяців''' (визначеної відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266]) та '''в залежності від страхового стажу,''' але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Під час дії воєнного стану для безробітних, які перебувають на тимчасово окупованій території, виплата може здійснюватися без особистого відвідування особи.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу), встановлені цією частиною, збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

'''Зверніть увагу!''' Допомога по безробіттю не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше семи місяців або звільнені з останнього місця роботи (служби) з підстав, передбачених пунктами 7-7-3 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пунктів 5 та 6 частини першої) і 45 Кодексу законів про працю України, пунктами 3, 4, 4-1 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу", пунктами 6 і 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", пунктами 3, 3-1, 5 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пунктами 3-3-2 частини першої статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, мають право на призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.
== Корисні посилання ==
* [https://nv.ua/ukr/spec/yak-otrimati-dopomogu-na-vidkrittya-vlasnogo-biznesu-veteranam-ato-oos-50055079.html?fbclid=IwAR2WLhWuf5i5M2py9heFMQtFifj5Uo5gsnqeCxUUlydLbeOKJ-_aHStx9BI Як отримати допомогу на відкриття власного бізнесу ветеранам АТО/ООС? (інформація ГО "Юридична сотня")]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі

2025-11-17T07:55:33Z

Rudnik.Yevhen: /* Поняття */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2113-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство»]
== Поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n303 статті 65 Кримінального кодексу України (далі - КК України)] особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обставини, що обтяжують покарання, - це визначені у КК фактори, які характеризують підвищений ступінь суспільної небезпеки особи винного та вчиненого ним злочину.

Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n359 статтями 70 та 71 КК України].
== Загальні положення застосування обставин, які пом'якшують покарання ==
Як випливає із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n313 статті 66 КК України], при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

2'''-1''') надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;

3) вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім;

4) вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності;

5) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6) вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

7) вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого;

8) вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Наведений перелік обставин у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n313 статті 66 КК України], які пом'якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, й інші обставини, не зазначені у цій статті. Ними, зокрема, можуть бути: вчинення злочину вперше; визнання вини особою, що вчинила злочин; молодий вік цієї особи; позитивна характеристика за місцем праці, навчання чи проживання; стан її здоров'я; наявність малолітніх дітей чи інших осіб на її утриманні.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n313 частиною 3 статті 66 КК України], якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, у т. ч. прямо не визначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n313 частині 1 статті 66 КК України], передбачена в статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує. Так, не може бути врахована як вказана обставина вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, при засудженні особи за статтями 116 і 123, в яких вона є обов'язковою ознакою складу злочину.

Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n352 статтею 69 КК України].

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]у, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n313 пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України], відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n356 (стаття 691 КК України)].
== Загальні положення застосування обставин, які обтяжують покарання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n328 статті 67 КК України] , при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

2) вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28);

3) вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності;

4) вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6) вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини;

6'''-1''') вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах;

7) вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

8) вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

9) вчинення кримінального правопорушення з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;

13) вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

'''Перелік цих обставин є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає'''.

Суд має право, залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6'''-1''', 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Адже тоді це значить порушити відомий принцип права - не можна судити за те саме двічі.

Отже увага суду до обтяжуючих обставин у кримінальному провадженні дозволяє повною мірою підійти до з’ясування обставин вчиненого злочину та, як наслідок, індивідуалізувати покарання. Існування обставин, які обтяжують покарання, впливає на всі обставини справи, вирок суду та обсяг покарання, суд має право на суворість при призначенні покарання, навіть за наявності альтернатив, за умов вмотивованості та законності вироку.

{| class="wikitable"
|-
|У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони, відповідно до українського законодавства, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України 24 лютого 2022 року № 64] у країні введено воєнний стан, а згодом прийняті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2113-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2113-IX] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 3 березня 2022 року № 2117-IX], які посилили кримінальну відповідальність за ряд злочинів в умовах воєнного стану. У відповідності до норм зазначених законів '''вчинення злочину в умовах воєнного стану визначено як обставину, яка обтяжує покарання або впливає на кваліфікацію злочину'''
|}
== Див. також ==
* [[Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
* [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування

2025-11-17T07:36:48Z

Rudnik.Yevhen: /* Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Лист Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
== Поняття запобіжних заходів ==
'''Запобіжні заходи''' - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених коментованою статтею, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 КПК]), а до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру також - поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (ст. 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3983 КПК України]).
== Система запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами є''':
# особисте зобов'язання;
# особиста порука;
# застава;
# домашній арешт;
# тримання під вартою.
Ознаки запобіжних заходів:
* може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ;
* мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються);
* характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 ст. 177 КПК України];
* в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
== Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів ==
'''Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи''', яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

'''Запобіжні заходи застосовуються''': під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 № 2111-IX], який набрав чинності 8 березня 2022, було внесено ряд змін та доповнень до КПК України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ст. 615 КПК України] викладено в новій редакції, яка на відміну від попередньої редакції, охоплює не тільки режим досудового розслідування, а й продовження строків тримання під вартою під час судового провадження. Стримування збройної агресії РФ стосується тепер не тільки Донецької та Луганської областей, а усієї території України. Умовою, застосування цього режиму, є введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав та виникнення об’єктивної неможливості реалізації ряду повноважень дізнавачами, слідчими, прокурорами, слідчими суддями, судами.

Особливий режим застосовується при неможливості виконання повноважень слідчим суддею. У разі виникнення такої ситуації, - вони виконуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, у виняткових випадках коли особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Для обрання запобіжного заходу застосовується '''система фактичних підстав''':

1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;

2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;

3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 ч. 3 ст. 176 КПК України], суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ==
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінюються в сукупності всі обставини, у тому числі:
# вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
# тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
# вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
# міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
# наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
# репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
# майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
# наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
# дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
# наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
# розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
# ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
== Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:

1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);

2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому '''не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стосовно запобіжних заходів, в рамках новел З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text акону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану»] передбачено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України; крім того, у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n652 37 КПК України], тобто особливого порядку кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається '''з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної''' та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: '''перший''' - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), '''другий''' - залишається у суді, '''третій''' - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, '''четвертий''' - прокуророві, '''п'ятий''' - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ст. 615 КПК України], може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

'''Особисте зобов'язання''' - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1882 ч. 5 ст. 194 КПК України], наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

'''Особиста порука''' - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1882 ч. 5 статті 194 КПК України].

'''Домашній арешт''' - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

'''Застава''' - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 третьою або четвертою статті 183 КПК України]. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

'''Тримання під вартою -''' винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтею 177] цього Кодексу, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 частинами шостою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 сьомою] статті 176 КПК України.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1813 (ст.185 КПК України)]

У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не довше ніж на два місяці. У випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Листом Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»] деталізовано порядок розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні.

Пунктом 7 Листа передбачено, що якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, але при цьому звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків.

Положення другого абзацу зазначеного пункту, ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного, «з належною мотивацією такої процедури розгляду».
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування

2025-11-17T07:28:37Z

Rudnik.Yevhen: /* Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Лист Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
== Поняття запобіжних заходів ==
'''Запобіжні заходи''' - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених коментованою статтею, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 КПК]), а до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру також - поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (ст. 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3983 КПК України]).
== Система запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами є''':
# особисте зобов'язання;
# особиста порука;
# застава;
# домашній арешт;
# тримання під вартою.
Ознаки запобіжних заходів:
* може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ;
* мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються);
* характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 ст. 177 КПК України];
* в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
== Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів ==
'''Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи''', яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

'''Запобіжні заходи застосовуються''': під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 № 2111-IX], який набрав чинності 8 березня 2022, було внесено ряд змін та доповнень до КПК України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ст. 615 КПК України] викладено в новій редакції, яка на відміну від попередньої редакції, охоплює не тільки режим досудового розслідування, а й продовження строків тримання під вартою під час судового провадження. Стримування збройної агресії РФ стосується тепер не тільки Донецької та Луганської областей, а усієї території України. Умовою, застосування цього режиму, є введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав та виникнення об’єктивної неможливості реалізації ряду повноважень дізнавачами, слідчими, прокурорами, слідчими суддями, судами.

Особливий режим застосовується при неможливості виконання повноважень слідчим суддею. У разі виникнення такої ситуації, - вони виконуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, у виняткових випадках коли особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Для обрання запобіжного заходу застосовується '''система фактичних підстав''':

1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;

2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;

3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 ч. 3 ст. 176 КПК України], суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ==
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінюються в сукупності всі обставини, у тому числі:
# вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
# тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
# вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
# міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
# наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
# репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
# майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
# наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
# дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
# наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
# розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
# ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
== Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:

1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);

2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому '''не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стосовно запобіжних заходів, в рамках новел З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text акону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану»] передбачено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України; крім того, у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n652 37 КПК України], тобто особливого порядку кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається '''з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної''' та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: '''перший''' - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), '''другий''' - залишається у суді, '''третій''' - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, '''четвертий''' - прокуророві, '''п'ятий''' - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ст. 615 КПК України], може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

'''Особисте зобов'язання''' - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1882 ч. 5 ст. 194 КПК України], наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

'''Особиста порука''' - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 статті 194 КПК України].

'''Домашній арешт''' - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

'''Застава''' - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьою або четвертою статті 183 КПК України]. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

'''Тримання під вартою -''' винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтею 177] цього Кодексу, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7133 частинами шостою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7546 сьомою] статті 176 КПК України.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ст.185 КПК України)]

У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не довше ніж на два місяці. У випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Листом Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»] деталізовано порядок розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні.

Пунктом 7 Листа передбачено, що якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, але при цьому звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків.

Положення другого абзацу зазначеного пункту, ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного, «з належною мотивацією такої процедури розгляду».
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування

2025-11-17T07:07:54Z

Rudnik.Yevhen: /* Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Лист Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
== Поняття запобіжних заходів ==
'''Запобіжні заходи''' - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених коментованою статтею, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 КПК]), а до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру також - поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (ст. 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3983 КПК України]).
== Система запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами є''':
# особисте зобов'язання;
# особиста порука;
# застава;
# домашній арешт;
# тримання під вартою.
Ознаки запобіжних заходів:
* може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ;
* мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються);
* характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 ст. 177 КПК України];
* в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
== Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів ==
'''Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи''', яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

'''Запобіжні заходи застосовуються''': під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 № 2111-IX], який набрав чинності 8 березня 2022, було внесено ряд змін та доповнень до КПК України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ст. 615 КПК України] викладено в новій редакції, яка на відміну від попередньої редакції, охоплює не тільки режим досудового розслідування, а й продовження строків тримання під вартою під час судового провадження. Стримування збройної агресії РФ стосується тепер не тільки Донецької та Луганської областей, а усієї території України. Умовою, застосування цього режиму, є введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав та виникнення об’єктивної неможливості реалізації ряду повноважень дізнавачами, слідчими, прокурорами, слідчими суддями, судами.

Особливий режим застосовується при неможливості виконання повноважень слідчим суддею. У разі виникнення такої ситуації, - вони виконуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, у виняткових випадках коли особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Для обрання запобіжного заходу застосовується '''система фактичних підстав''':

1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;

2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;

3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 ч. 3 ст. 176 КПК України], суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ==
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінюються в сукупності всі обставини, у тому числі:
# вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
# тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
# вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
# міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
# наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
# репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
# майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
# наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
# дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
# наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
# розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
# ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
== Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:

1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);

2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому '''не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стосовно запобіжних заходів, в рамках новел З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text акону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану»] передбачено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України; крім того, у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n652 37 КПК України], тобто особливого порядку кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається '''з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної''' та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: '''перший''' - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), '''другий''' - залишається у суді, '''третій''' - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, '''четвертий''' - прокуророві, '''п'ятий''' - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ст. 615 КПК України], може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

'''Особисте зобов'язання''' - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 194 КПК України], наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

'''Особиста порука''' - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 статті 194 КПК України].

'''Домашній арешт''' - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

'''Застава''' - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьою або четвертою статті 183 КПК України]. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

'''Тримання під вартою -''' винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтею 177] цього Кодексу, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7133 частинами шостою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7546 сьомою] статті 176 КПК України.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ст.185 КПК України)]

У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не довше ніж на два місяці. У випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Листом Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»] деталізовано порядок розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні.

Пунктом 7 Листа передбачено, що якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, але при цьому звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків.

Положення другого абзацу зазначеного пункту, ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного, «з належною мотивацією такої процедури розгляду».
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування

2025-11-17T07:05:59Z

Rudnik.Yevhen: /* Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Лист Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
== Поняття запобіжних заходів ==
'''Запобіжні заходи''' - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених коментованою статтею, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 КПК]), а до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру також - поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (ст. 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3983 КПК України]).
== Система запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами є''':
# особисте зобов'язання;
# особиста порука;
# застава;
# домашній арешт;
# тримання під вартою.
Ознаки запобіжних заходів:
* може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ;
* мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються);
* характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 ст. 177 КПК України];
* в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
== Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів ==
'''Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи''', яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

'''Запобіжні заходи застосовуються''': під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 № 2111-IX], який набрав чинності 8 березня 2022, було внесено ряд змін та доповнень до КПК України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ст. 615 КПК України] викладено в новій редакції, яка на відміну від попередньої редакції, охоплює не тільки режим досудового розслідування, а й продовження строків тримання під вартою під час судового провадження. Стримування збройної агресії РФ стосується тепер не тільки Донецької та Луганської областей, а усієї території України. Умовою, застосування цього режиму, є введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав та виникнення об’єктивної неможливості реалізації ряду повноважень дізнавачами, слідчими, прокурорами, слідчими суддями, судами.

Особливий режим застосовується при неможливості виконання повноважень слідчим суддею. У разі виникнення такої ситуації, - вони виконуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, у виняткових випадках коли особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Для обрання запобіжного заходу застосовується '''система фактичних підстав''':

1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;

2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;

3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 ч. 3 ст. 176 КПК України], суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ==
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінюються в сукупності всі обставини, у тому числі:
# вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
# тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
# вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
# міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
# наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
# репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
# майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
# наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
# дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
# наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
# розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
# ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
== Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:

1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);

2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому '''не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стосовно запобіжних заходів, в рамках новел З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text акону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану»] передбачено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України; крім того, у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n652 37 КПК України], тобто особливого порядку кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається '''з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної''' та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: '''перший''' - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), '''другий''' - залишається у суді, '''третій''' - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, '''четвертий''' - прокуророві, '''п'ятий''' - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 615 КПК України], може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

'''Особисте зобов'язання''' - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 194 КПК України], наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

'''Особиста порука''' - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 статті 194 КПК України].

'''Домашній арешт''' - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

'''Застава''' - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьою або четвертою статті 183 КПК України]. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

'''Тримання під вартою -''' винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтею 177] цього Кодексу, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7133 частинами шостою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7546 сьомою] статті 176 КПК України.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ст.185 КПК України)]

У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не довше ніж на два місяці. У випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Листом Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»] деталізовано порядок розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні.

Пунктом 7 Листа передбачено, що якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, але при цьому звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків.

Положення другого абзацу зазначеного пункту, ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного, «з належною мотивацією такої процедури розгляду».
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування

2025-11-17T07:03:25Z

Rudnik.Yevhen: /* Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Лист Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
== Поняття запобіжних заходів ==
'''Запобіжні заходи''' - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених коментованою статтею, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 КПК]), а до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру також - поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (ст. 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3983 КПК України]).
== Система запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами є''':
# особисте зобов'язання;
# особиста порука;
# застава;
# домашній арешт;
# тримання під вартою.
Ознаки запобіжних заходів:
* може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ;
* мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються);
* характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 ст. 177 КПК України];
* в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
== Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів ==
'''Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи''', яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

'''Запобіжні заходи застосовуються''': під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 № 2111-IX], який набрав чинності 8 березня 2022, було внесено ряд змін та доповнень до КПК України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ст. 615 КПК України] викладено в новій редакції, яка на відміну від попередньої редакції, охоплює не тільки режим досудового розслідування, а й продовження строків тримання під вартою під час судового провадження. Стримування збройної агресії РФ стосується тепер не тільки Донецької та Луганської областей, а усієї території України. Умовою, застосування цього режиму, є введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав та виникнення об’єктивної неможливості реалізації ряду повноважень дізнавачами, слідчими, прокурорами, слідчими суддями, судами.

Особливий режим застосовується при неможливості виконання повноважень слідчим суддею. У разі виникнення такої ситуації, - вони виконуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, у виняткових випадках коли особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Для обрання запобіжного заходу застосовується '''система фактичних підстав''':

1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;

2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;

3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 ч. 3 ст. 176 КПК України], суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ==
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінюються в сукупності всі обставини, у тому числі:
# вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
# тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
# вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
# міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
# наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
# репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
# майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
# наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
# дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
# наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
# розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
# ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
== Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:

1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);

2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому '''не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стосовно запобіжних заходів, в рамках новел З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text акону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану»] передбачено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України; крім того, у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 37 КПК України], тобто особливого порядку кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається '''з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної''' та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: '''перший''' - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), '''другий''' - залишається у суді, '''третій''' - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, '''четвертий''' - прокуророві, '''п'ятий''' - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 615 КПК України], може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

'''Особисте зобов'язання''' - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 194 КПК України], наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

'''Особиста порука''' - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 статті 194 КПК України].

'''Домашній арешт''' - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

'''Застава''' - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьою або четвертою статті 183 КПК України]. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

'''Тримання під вартою -''' винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтею 177] цього Кодексу, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7133 частинами шостою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7546 сьомою] статті 176 КПК України.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ст.185 КПК України)]

У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не довше ніж на два місяці. У випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Листом Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»] деталізовано порядок розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні.

Пунктом 7 Листа передбачено, що якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, але при цьому звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків.

Положення другого абзацу зазначеного пункту, ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного, «з належною мотивацією такої процедури розгляду».
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування

2025-11-17T06:58:42Z

Rudnik.Yevhen: /* Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Лист Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
== Поняття запобіжних заходів ==
'''Запобіжні заходи''' - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених коментованою статтею, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 КПК]), а до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру також - поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (ст. 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3983 КПК України]).
== Система запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами є''':
# особисте зобов'язання;
# особиста порука;
# застава;
# домашній арешт;
# тримання під вартою.
Ознаки запобіжних заходів:
* може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ;
* мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються);
* характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 ст. 177 КПК України];
* в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
== Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів ==
'''Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи''', яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

'''Запобіжні заходи застосовуються''': під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 № 2111-IX], який набрав чинності 8 березня 2022, було внесено ряд змін та доповнень до КПК України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ст. 615 КПК України] викладено в новій редакції, яка на відміну від попередньої редакції, охоплює не тільки режим досудового розслідування, а й продовження строків тримання під вартою під час судового провадження. Стримування збройної агресії РФ стосується тепер не тільки Донецької та Луганської областей, а усієї території України. Умовою, застосування цього режиму, є введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав та виникнення об’єктивної неможливості реалізації ряду повноважень дізнавачами, слідчими, прокурорами, слідчими суддями, судами.

Особливий режим застосовується при неможливості виконання повноважень слідчим суддею. У разі виникнення такої ситуації, - вони виконуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, у виняткових випадках коли особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Для обрання запобіжного заходу застосовується '''система фактичних підстав''':

1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;

2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;

3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 176 КПК України], суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ==
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінюються в сукупності всі обставини, у тому числі:
# вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
# тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
# вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
# міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
# наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
# репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
# майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
# наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
# дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
# наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
# розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
# ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
== Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:

1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);

2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому '''не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стосовно запобіжних заходів, в рамках новел З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text акону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану»] передбачено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України; крім того, у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 37 КПК України], тобто особливого порядку кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається '''з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної''' та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: '''перший''' - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), '''другий''' - залишається у суді, '''третій''' - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, '''четвертий''' - прокуророві, '''п'ятий''' - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 615 КПК України], може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

'''Особисте зобов'язання''' - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 194 КПК України], наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

'''Особиста порука''' - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 статті 194 КПК України].

'''Домашній арешт''' - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

'''Застава''' - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьою або четвертою статті 183 КПК України]. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

'''Тримання під вартою -''' винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтею 177] цього Кодексу, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7133 частинами шостою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7546 сьомою] статті 176 КПК України.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ст.185 КПК України)]

У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не довше ніж на два місяці. У випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Листом Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»] деталізовано порядок розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні.

Пунктом 7 Листа передбачено, що якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, але при цьому звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків.

Положення другого абзацу зазначеного пункту, ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного, «з належною мотивацією такої процедури розгляду».
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування

2025-11-17T06:49:41Z

Rudnik.Yevhen: /* Система запобіжних заходів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Лист Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
== Поняття запобіжних заходів ==
'''Запобіжні заходи''' - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених коментованою статтею, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 КПК]), а до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру також - поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (ст. 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3983 КПК України]).
== Система запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами є''':
# особисте зобов'язання;
# особиста порука;
# застава;
# домашній арешт;
# тримання під вартою.
Ознаки запобіжних заходів:
* може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ;
* мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються);
* характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 ст. 177 КПК України];
* в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
== Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів ==
'''Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи''', яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

'''Запобіжні заходи застосовуються''': під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 № 2111-IX], який набрав чинності 8 березня 2022, було внесено ряд змін та доповнень до КПК України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 615 КПК України] викладено в новій редакції, яка на відміну від попередньої редакції, охоплює не тільки режим досудового розслідування, а й продовження строків тримання під вартою під час судового провадження. Стримування збройної агресії РФ стосується тепер не тільки Донецької та Луганської областей, а усієї території України. Умовою, застосування цього режиму, є введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав та виникнення об’єктивної неможливості реалізації ряду повноважень дізнавачами, слідчими, прокурорами, слідчими суддями, судами.

Особливий режим застосовується при неможливості виконання повноважень слідчим суддею. У разі виникнення такої ситуації, - вони виконуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, у виняткових випадках коли особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Для обрання запобіжного заходу застосовується '''система фактичних підстав''':

1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;

2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;

3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 176 КПК України], суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ==
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінюються в сукупності всі обставини, у тому числі:
# вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
# тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
# вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
# міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
# наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
# репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
# майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
# наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
# дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
# наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
# розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
# ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
== Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:

1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);

2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому '''не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стосовно запобіжних заходів, в рамках новел З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text акону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану»] передбачено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України; крім того, у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 37 КПК України], тобто особливого порядку кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається '''з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної''' та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: '''перший''' - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), '''другий''' - залишається у суді, '''третій''' - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, '''четвертий''' - прокуророві, '''п'ятий''' - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 615 КПК України], може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

'''Особисте зобов'язання''' - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 194 КПК України], наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

'''Особиста порука''' - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 статті 194 КПК України].

'''Домашній арешт''' - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

'''Застава''' - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьою або четвертою статті 183 КПК України]. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

'''Тримання під вартою -''' винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтею 177] цього Кодексу, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7133 частинами шостою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7546 сьомою] статті 176 КПК України.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ст.185 КПК України)]

У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не довше ніж на два місяці. У випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Листом Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»] деталізовано порядок розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні.

Пунктом 7 Листа передбачено, що якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, але при цьому звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків.

Положення другого абзацу зазначеного пункту, ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного, «з належною мотивацією такої процедури розгляду».
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування

2025-11-17T06:43:23Z

Rudnik.Yevhen: /* Поняття запобіжних заходів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Лист Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
== Поняття запобіжних заходів ==
'''Запобіжні заходи''' - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених коментованою статтею, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 КПК]), а до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру також - поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (ст. 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3983 КПК України]).
== Система запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами є''':
# особисте зобов'язання;
# особиста порука;
# застава;
# домашній арешт;
# тримання під вартою.
Ознаки запобіжних заходів:
* може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ;
* мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються);
* характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 177 КПК України];
* в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
== Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів ==
'''Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи''', яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

'''Запобіжні заходи застосовуються''': під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 № 2111-IX], який набрав чинності 8 березня 2022, було внесено ряд змін та доповнень до КПК України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 615 КПК України] викладено в новій редакції, яка на відміну від попередньої редакції, охоплює не тільки режим досудового розслідування, а й продовження строків тримання під вартою під час судового провадження. Стримування збройної агресії РФ стосується тепер не тільки Донецької та Луганської областей, а усієї території України. Умовою, застосування цього режиму, є введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав та виникнення об’єктивної неможливості реалізації ряду повноважень дізнавачами, слідчими, прокурорами, слідчими суддями, судами.

Особливий режим застосовується при неможливості виконання повноважень слідчим суддею. У разі виникнення такої ситуації, - вони виконуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, у виняткових випадках коли особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Для обрання запобіжного заходу застосовується '''система фактичних підстав''':

1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;

2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;

3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 176 КПК України], суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ==
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінюються в сукупності всі обставини, у тому числі:
# вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
# тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
# вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
# міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
# наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
# репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
# майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
# наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
# дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
# наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
# розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
# ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
== Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:

1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);

2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому '''не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стосовно запобіжних заходів, в рамках новел З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text акону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану»] передбачено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України; крім того, у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 37 КПК України], тобто особливого порядку кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається '''з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної''' та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: '''перший''' - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), '''другий''' - залишається у суді, '''третій''' - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, '''четвертий''' - прокуророві, '''п'ятий''' - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 615 КПК України], може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

'''Особисте зобов'язання''' - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 194 КПК України], наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

'''Особиста порука''' - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 статті 194 КПК України].

'''Домашній арешт''' - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

'''Застава''' - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьою або четвертою статті 183 КПК України]. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

'''Тримання під вартою -''' винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтею 177] цього Кодексу, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7133 частинами шостою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7546 сьомою] статті 176 КПК України.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ст.185 КПК України)]

У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не довше ніж на два місяці. У випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Листом Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»] деталізовано порядок розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні.

Пунктом 7 Листа передбачено, що якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, але при цьому звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків.

Положення другого абзацу зазначеного пункту, ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного, «з належною мотивацією такої процедури розгляду».
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування

2025-11-17T06:40:25Z

Rudnik.Yevhen: /* Поняття запобіжних заходів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Лист Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»]
== Поняття запобіжних заходів ==
'''Запобіжні заходи''' - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених коментованою статтею, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 КПК]), а до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру також - поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (ст. 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Система запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами є''':
# особисте зобов'язання;
# особиста порука;
# застава;
# домашній арешт;
# тримання під вартою.
Ознаки запобіжних заходів:
* може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ;
* мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються);
* характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 177 КПК України];
* в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.
== Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів ==
'''Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи''', яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

'''Запобіжні заходи застосовуються''': під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 № 2111-IX], який набрав чинності 8 березня 2022, було внесено ряд змін та доповнень до КПК України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 615 КПК України] викладено в новій редакції, яка на відміну від попередньої редакції, охоплює не тільки режим досудового розслідування, а й продовження строків тримання під вартою під час судового провадження. Стримування збройної агресії РФ стосується тепер не тільки Донецької та Луганської областей, а усієї території України. Умовою, застосування цього режиму, є введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав та виникнення об’єктивної неможливості реалізації ряду повноважень дізнавачами, слідчими, прокурорами, слідчими суддями, судами.

Особливий режим застосовується при неможливості виконання повноважень слідчим суддею. У разі виникнення такої ситуації, - вони виконуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, у виняткових випадках коли особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Для обрання запобіжного заходу застосовується '''система фактичних підстав''':

1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;

2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;

3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 176 КПК України], суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ==
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінюються в сукупності всі обставини, у тому числі:
# вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
# тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
# вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
# міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
# наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
# репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
# майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
# наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
# дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
# наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
# розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
# ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
== Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:

1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);

2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому '''не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стосовно запобіжних заходів, в рамках новел З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#Text акону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану»] передбачено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України; крім того, у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 37 КПК України], тобто особливого порядку кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається '''з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної''' та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: '''перший''' - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), '''другий''' - залишається у суді, '''третій''' - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, '''четвертий''' - прокуророві, '''п'ятий''' - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 615 КПК України], може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

'''Особисте зобов'язання''' - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 194 КПК України], наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

'''Особиста порука''' - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 статті 194 КПК України].

'''Домашній арешт''' - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

'''Застава''' - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьою або четвертою статті 183 КПК України]. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

'''Тримання під вартою -''' винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтею 177] цього Кодексу, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7133 частинами шостою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7546 сьомою] статті 176 КПК України.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ст.185 КПК України)]

У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не довше ніж на два місяці. У випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00820 Листом Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»] деталізовано порядок розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні.

Пунктом 7 Листа передбачено, що якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, але при цьому звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків.

Положення другого абзацу зазначеного пункту, ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного, «з належною мотивацією такої процедури розгляду».
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Договір часткової (пайової) участі в будівництві

2025-10-15T13:46:17Z

Rudnik.Yevhen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#Text Закон України «Про інвестиційну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закон України «Про кооперацію»]
== Загальні положення ==
Договори часткової (пайової) участі не належать до будь-якої групи договорів, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України]. Але ці договори не суперечать чинному законодавству. Таким договором визначається порядок розподілу між сторонами відповідних частин створеного об'єкта нерухомості.

Укладення таких договорів ґрунтується на принципі свободи договору, передбаченому у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3118 ст. 627 Цивільного кодексу України.], де передбачено, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n42 статті 6 Цивільного Кодексу України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України,] інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З юридичної точки зору, договір пайової участі в будівництві містить елементи одного чи кількох цивільно-правових договорів і відповідно в останньому випадку може бути кваліфікований як змішаний договір. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3122 статті 628 Цивільного кодексу України] сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

'''Частково такі договори мають ознаки декількох видів угод:'''
* договорів про спільну діяльність;
* інвестиційних контрактів;
* договорів підряду;
* договорів доручення та/або комісії;
* договорів купівлі-продажу майна тощо.
== Сторони договору ==
'''''Сторонами по договору часткової (пайової) участі в будівництві виступають:'''''
# житлово-будівельний кооператив;
# асоційований член кооперативу (інвестор, який бажає в майбутньому отримати житло).
'''Важливо!''' Перевірити зазначені в договорі дані про код ЄДРПОУ, адресу місцезнаходження кооперативу та прізвище уповноваженої на підписання договору особи можна у відкритому [https://usr.minjust.gov.ua/content/home Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань].

'''Зверніть увагу!''' Інвесторами можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#n82 ст. 5 ЗУ «Про інвестиційну діяльність»])
== Предмет договору ==

''Договори часткової (пайової) участі в будівництві регулюють відносини'' щодо членства в кооперативі та порядок набуття права власності на об’єкт в будинку, який планує побудувати або будує кооператив.

Предметом договору є не тільки інвестиції, а також і житло, яке планує одержати інвестор, тобто те, що становить інтерес для сторін договору (вказується вид інвестицій та їх розмір). Предмет повинен бути детально прописаний у договорі.

'''Зверніть увагу!''' Щоб уникнути ризиків, варто звернути увагу, щоб була визначена характеристика будинка та його будівельна адреса, орієнтовна площа квартири та документація на підставі якої даний будинок буде будуватися тощо.
== Пайовий внесок ==
''<big>Пайовий внесок дорівнює</big>'' вартості об’єкту нерухомості, який набуде у власність інвестор (член кооперативу).

Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n11 ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»]).

Додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу;

Однак, для вступу в кооператив необхідно буде сплатити і вступний внесок.

'''Вступний внесок''' - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов’язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n11 ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»])

'''Важливо!''' Компанії (кооперативи) включають вступник внесок до вартості об’єкта, який слугує страховим платежем для забудовника. У разі, якщо інвестор вирішить вийти з кооперативу і забрати свої гроші, то відповідний вступний внесок залишиться в кооперативі.

'''Відсоток пайового внеску''' – 1-10 % (залежить від основної вартості об’єкту).

'''Зверніть увагу!''' Після 100% оплати пайового внеску кооператив зобов’язаний видати вам, як асоційованому члену кооперативу, пайове свідоцтво з відміткою про повну сплату пайового внеску.

'''Важливо!''' Належний доказ оплати – платіжний документ про перерахування грошових коштів на рахунок кооперативу або квитанція до прибуткового касового ордеру, при оплаті готівкою.
== Права члена кооперативу (інвестора) за пайовим договором ==
Часто забудовники зазначають у договорі мінімум прав члена кооперативу, прописують такі права, реалізація яких не можлива. Для того, щоб в подальшому у члена кооперативу (інвестора) не виникали зайвих питань, '''до договору потрібно включити такі права''', як:
* право контролю за цільовим використанням засобів та коштів, що направляються на створення об'єкту;
* право самостійно та на власний розсуд розпоряджатися пайовим свідоцтвом (продавати, закладати, дарувати, міняти, а також виконувати інші дії, що не суперечать чинному законодавству України);
'''Зверніть увагу!''' Член кооперативу (інвестор) скористатися цим правом може тільки після виплати повної вартості об’єкта (пайового внеску).
* право проводити перепланування приміщень відповідно до діючих будівельних норм, що належать йому згідно пайового свідоцтва.
'''Зверніть увагу!''' Член кооперативу (інвестор) скористатися цим правом може тільки після виплати повної вартості об’єкта (пайового внеску).
* право на вихід з кооперативу в будь-який час за заявою та подальшим поверненням пайового внеску тощо.
'''Важливо!''' Перед тим, як підписати договір, проконсультуйтесь з юристом.
== Термін передачі об’єкта ==
'''Важливо!''' В договорі має бути прописана точна дата передачі кооперативом готового об’єкту.

'''Зверніть увагу!''' В договорі має бути прописано про те, що будинок, в якому розташований об’єкт члена кооперативу (інвестор) має бути під’єднаний до міських електромереж, каналізаційних систем з можливістю укладення членом кооперативу, після оформлення права власності на об’єкт, прямих договорів постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу з відповідними компаніями.Способи набуття членом кооперативу (інвестором) права власності на об’єкт за пайовим договором
== Способи набуття членом кооперативу (інвестором) права власності на об’єкт за пайовим договором через: ==
* договір міни;
* договір купівлі-продажу;
* договір відступлення права вимоги (цесія)
'''Зверніть увагу!''' Набуття членом кооперативу (інвестором) права власності на об’єкт за пайовим договором відбудеться за умови передачі всіх необхідних для реєстрації права власності документів та/або завірених копій згідно чинного порядку та практики реєстраційних дій, які діють на території України.
== Розірвання договору часткової (пайової) участі у будівництві ==
'''Договір часткової (пайової) участі у будівництві припиняється:'''
# За угодою сторін.
# В односторонньому порядку.
# Через суд.
'''''За згодою сторін:'''''

Якщо сторони вирішили припинити угоду та відсутній спір, то розірвання договору носить добровільний характер. Важливо! В такому разі оформляється додаткова угода.

'''''В односторонньому порядку:'''''

Розірвати договір можна в односторонньому порядку з ініціативи інвестора, (пайовика, покупця) і компанії забудовника.

''Пайовик може подати заяву про розірвання договору з таких причин'' :

* порушення термінів введення в експлуатацію об’єкта будівництва. У договорі чітко прописана дата передачі об’єкта пайовику. Якщо прострочення становить більше двох місяців, то інвестор має право розірвати договір;
* стан квадратних метрів для житла може не відповідати загальноприйнятим нормам будівництва. Наприклад, скошені отвори, тріщини в стелі, неналежний ремонт або його відсутність. Всі ці недоліки усуваються, але якщо забудовник це робити категорично відмовляється, то це підстава для розриву договору.
* недотримання пунктів у договорі. Наприклад, невідповідність розмірів кімнат за площею. Це проблема також може бути вирішена, якщо забудовник виплатить різницю у вартості, але якщо надходить офіційна відмова, то пайовик має право на розірвання угоди.
* гарантійний термін обслуговування будівельною компанією будинку повинен бути не менше 5-6 років. Протягом цього терміну будівельники повинні усувати неполадки, якщо це не відбувається, то пайовик має право розірвати договір.

''Договір розривається і з ініціативи забудовника-будівельної компанії з таких підстав:''

* якщо прострочення по платежах перевищує більше 3 місяців;
* регулярне порушення термінів по платежах.

За обопільною згодою договір пайового будівництва, може бути, розірваний на будь-якій підставі.

'''''Розірвання договору в судовому порядку:'''''

Якщо є підстави вважати, що будівництво в осяжному майбутньому не завершиться.

При істотних змінах проекту, які не задовольнили інвестора.
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір часткової (пайової) участі в будівництві

2025-10-15T13:44:14Z

Rudnik.Yevhen: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#Text Закон України «Про інвестиційну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закон України «Про кооперацію»]
== Загальні положення ==
Договори часткової (пайової) участі не належать до будь-якої групи договорів, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним]. Але ці договори не суперечать чинному законодавству. Таким договором визначається порядок розподілу між сторонами відповідних частин створеного об'єкта нерухомості.

Укладення таких договорів ґрунтується на принципі свободи договору, передбаченому у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3118 ст. 627 Цивільного кодексу України.], де передбачено, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n42 статті 6 Цивільного Кодексу України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України,] інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З юридичної точки зору, договір пайової участі в будівництві містить елементи одного чи кількох цивільно-правових договорів і відповідно в останньому випадку може бути кваліфікований як змішаний договір. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3122 статті 628 Цивільного кодексу України] сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

'''Частково такі договори мають ознаки декількох видів угод:'''
* договорів про спільну діяльність;
* інвестиційних контрактів;
* договорів підряду;
* договорів доручення та/або комісії;
* договорів купівлі-продажу майна тощо.
== Сторони договору ==
'''''Сторонами по договору часткової (пайової) участі в будівництві виступають:'''''
# житлово-будівельний кооператив;
# асоційований член кооперативу (інвестор, який бажає в майбутньому отримати житло).
'''Важливо!''' Перевірити зазначені в договорі дані про код ЄДРПОУ, адресу місцезнаходження кооперативу та прізвище уповноваженої на підписання договору особи можна у відкритому [https://usr.minjust.gov.ua/content/home Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань].

'''Зверніть увагу!''' Інвесторами можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#n82 ст. 5 ЗУ «Про інвестиційну діяльність»])
== Предмет договору ==

''Договори часткової (пайової) участі в будівництві регулюють відносини'' щодо членства в кооперативі та порядок набуття права власності на об’єкт в будинку, який планує побудувати або будує кооператив.

Предметом договору є не тільки інвестиції, а також і житло, яке планує одержати інвестор, тобто те, що становить інтерес для сторін договору (вказується вид інвестицій та їх розмір). Предмет повинен бути детально прописаний у договорі.

'''Зверніть увагу!''' Щоб уникнути ризиків, варто звернути увагу, щоб була визначена характеристика будинка та його будівельна адреса, орієнтовна площа квартири та документація на підставі якої даний будинок буде будуватися тощо.
== Пайовий внесок ==
''<big>Пайовий внесок дорівнює</big>'' вартості об’єкту нерухомості, який набуде у власність інвестор (член кооперативу).

Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n11 ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»]).

Додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу;

Однак, для вступу в кооператив необхідно буде сплатити і вступний внесок.

'''Вступний внесок''' - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов’язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n11 ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»])

'''Важливо!''' Компанії (кооперативи) включають вступник внесок до вартості об’єкта, який слугує страховим платежем для забудовника. У разі, якщо інвестор вирішить вийти з кооперативу і забрати свої гроші, то відповідний вступний внесок залишиться в кооперативі.

'''Відсоток пайового внеску''' – 1-10 % (залежить від основної вартості об’єкту).

'''Зверніть увагу!''' Після 100% оплати пайового внеску кооператив зобов’язаний видати вам, як асоційованому члену кооперативу, пайове свідоцтво з відміткою про повну сплату пайового внеску.

'''Важливо!''' Належний доказ оплати – платіжний документ про перерахування грошових коштів на рахунок кооперативу або квитанція до прибуткового касового ордеру, при оплаті готівкою.
== Права члена кооперативу (інвестора) за пайовим договором ==
Часто забудовники зазначають у договорі мінімум прав члена кооперативу, прописують такі права, реалізація яких не можлива. Для того, щоб в подальшому у члена кооперативу (інвестора) не виникали зайвих питань, '''до договору потрібно включити такі права''', як:
* право контролю за цільовим використанням засобів та коштів, що направляються на створення об'єкту;
* право самостійно та на власний розсуд розпоряджатися пайовим свідоцтвом (продавати, закладати, дарувати, міняти, а також виконувати інші дії, що не суперечать чинному законодавству України);
'''Зверніть увагу!''' Член кооперативу (інвестор) скористатися цим правом може тільки після виплати повної вартості об’єкта (пайового внеску).
* право проводити перепланування приміщень відповідно до діючих будівельних норм, що належать йому згідно пайового свідоцтва.
'''Зверніть увагу!''' Член кооперативу (інвестор) скористатися цим правом може тільки після виплати повної вартості об’єкта (пайового внеску).
* право на вихід з кооперативу в будь-який час за заявою та подальшим поверненням пайового внеску тощо.
'''Важливо!''' Перед тим, як підписати договір, проконсультуйтесь з юристом.
== Термін передачі об’єкта ==
'''Важливо!''' В договорі має бути прописана точна дата передачі кооперативом готового об’єкту.

'''Зверніть увагу!''' В договорі має бути прописано про те, що будинок, в якому розташований об’єкт члена кооперативу (інвестор) має бути під’єднаний до міських електромереж, каналізаційних систем з можливістю укладення членом кооперативу, після оформлення права власності на об’єкт, прямих договорів постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу з відповідними компаніями.Способи набуття членом кооперативу (інвестором) права власності на об’єкт за пайовим договором
== Способи набуття членом кооперативу (інвестором) права власності на об’єкт за пайовим договором через: ==
* договір міни;
* договір купівлі-продажу;
* договір відступлення права вимоги (цесія)
'''Зверніть увагу!''' Набуття членом кооперативу (інвестором) права власності на об’єкт за пайовим договором відбудеться за умови передачі всіх необхідних для реєстрації права власності документів та/або завірених копій згідно чинного порядку та практики реєстраційних дій, які діють на території України.
== Розірвання договору часткової (пайової) участі у будівництві ==
'''Договір часткової (пайової) участі у будівництві припиняється:'''
# За угодою сторін.
# В односторонньому порядку.
# Через суд.
'''''За згодою сторін:'''''

Якщо сторони вирішили припинити угоду та відсутній спір, то розірвання договору носить добровільний характер. Важливо! В такому разі оформляється додаткова угода.

'''''В односторонньому порядку:'''''

Розірвати договір можна в односторонньому порядку з ініціативи інвестора, (пайовика, покупця) і компанії забудовника.

''Пайовик може подати заяву про розірвання договору з таких причин'' :

* порушення термінів введення в експлуатацію об’єкта будівництва. У договорі чітко прописана дата передачі об’єкта пайовику. Якщо прострочення становить більше двох місяців, то інвестор має право розірвати договір;
* стан квадратних метрів для житла може не відповідати загальноприйнятим нормам будівництва. Наприклад, скошені отвори, тріщини в стелі, неналежний ремонт або його відсутність. Всі ці недоліки усуваються, але якщо забудовник це робити категорично відмовляється, то це підстава для розриву договору.
* недотримання пунктів у договорі. Наприклад, невідповідність розмірів кімнат за площею. Це проблема також може бути вирішена, якщо забудовник виплатить різницю у вартості, але якщо надходить офіційна відмова, то пайовик має право на розірвання угоди.
* гарантійний термін обслуговування будівельною компанією будинку повинен бути не менше 5-6 років. Протягом цього терміну будівельники повинні усувати неполадки, якщо це не відбувається, то пайовик має право розірвати договір.

''Договір розривається і з ініціативи забудовника-будівельної компанії з таких підстав:''

* якщо прострочення по платежах перевищує більше 3 місяців;
* регулярне порушення термінів по платежах.

За обопільною згодою договір пайового будівництва, може бути, розірваний на будь-якій підставі.

'''''Розірвання договору в судовому порядку:'''''

Якщо є підстави вважати, що будівництво в осяжному майбутньому не завершиться.

При істотних змінах проекту, які не задовольнили інвестора.
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір часткової (пайової) участі в будівництві

2025-10-15T13:32:54Z

Rudnik.Yevhen: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#Text Закон України «Про інвестиційну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закон України «Про кооперацію»]
== Загальні положення ==
Договори часткової (пайової) участі не належать до будь-якої групи договорів, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексом. Але ці договори не суперечать чинному законодавству. Таким договором визначається порядок розподілу між сторонами відповідних частин створеного об'єкта нерухомості.

Укладення таких договорів ґрунтується на принципі свободи договору, передбаченому у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3118 ст. 627 Цивільного кодексу України.], де передбачено, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n42 статті 6 Цивільного Кодексу України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України,] інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З юридичної точки зору, договір пайової участі в будівництві містить елементи одного чи кількох цивільно-правових договорів і відповідно в останньому випадку може бути кваліфікований як змішаний договір. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 628 Цивільного кодексу України] сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

'''Частково такі договори мають ознаки декількох видів угод:'''
* договорів про спільну діяльність;
* інвестиційних контрактів;
* договорів підряду;
* договорів доручення та/або комісії;
* договорів купівлі-продажу майна тощо.
== Сторони договору ==
'''''Сторонами по договору часткової (пайової) участі в будівництві виступають:'''''
# житлово-будівельний кооператив;
# асоційований член кооперативу (інвестор, який бажає в майбутньому отримати житло).
'''Важливо!''' Перевірити зазначені в договорі дані про код ЄДРПОУ, адресу місцезнаходження кооперативу та прізвище уповноваженої на підписання договору особи можна у відкритому [https://usr.minjust.gov.ua/content/home Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань].

'''Зверніть увагу!''' Інвесторами можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#Text ст. 5 ЗУ «Про інвестиційну діяльність»])
== Предмет договору ==

''Договори часткової (пайової) участі в будівництві регулюють відносини'' щодо членства в кооперативі та порядок набуття права власності на об’єкт в будинку, який планує побудувати або будує кооператив.

Предметом договору є не тільки інвестиції, а також і житло, яке планує одержати інвестор, тобто те, що становить інтерес для сторін договору (вказується вид інвестицій та їх розмір). Предмет повинен бути детально прописаний у договорі.

'''Зверніть увагу!''' Щоб уникнути ризиків, варто звернути увагу, щоб була визначена характеристика будинка та його будівельна адреса, орієнтовна площа квартири та документація на підставі якої даний будинок буде будуватися тощо.
== Пайовий внесок ==
''<big>Пайовий внесок дорівнює</big>'' вартості об’єкту нерухомості, який набуде у власність інвестор (член кооперативу).

Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»]).

Додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу;

Однак, для вступу в кооператив необхідно буде сплатити і вступний внесок.

'''Вступний внесок''' - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов’язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»])

'''Важливо!''' Компанії (кооперативи) включають вступник внесок до вартості об’єкта, який слугує страховим платежем для забудовника. У разі, якщо інвестор вирішить вийти з кооперативу і забрати свої гроші, то відповідний вступний внесок залишиться в кооперативі.

'''Відсоток пайового внеску''' – 1-10 % (залежить від основної вартості об’єкту).

'''Зверніть увагу!''' Після 100% оплати пайового внеску кооператив зобов’язаний видати вам, як асоційованому члену кооперативу, пайове свідоцтво з відміткою про повну сплату пайового внеску.

'''Важливо!''' Належний доказ оплати – платіжний документ про перерахування грошових коштів на рахунок кооперативу або квитанція до прибуткового касового ордеру, при оплаті готівкою.
== Права члена кооперативу (інвестора) за пайовим договором ==
Часто забудовники зазначають у договорі мінімум прав члена кооперативу, прописують такі права, реалізація яких не можлива. Для того, щоб в подальшому у члена кооперативу (інвестора) не виникали зайвих питань, '''до договору потрібно включити такі права''', як:
* право контролю за цільовим використанням засобів та коштів, що направляються на створення об'єкту;
* право самостійно та на власний розсуд розпоряджатися пайовим свідоцтвом (продавати, закладати, дарувати, міняти, а також виконувати інші дії, що не суперечать чинному законодавству України);
'''Зверніть увагу!''' Член кооперативу (інвестор) скористатися цим правом може тільки після виплати повної вартості об’єкта (пайового внеску).
* право проводити перепланування приміщень відповідно до діючих будівельних норм, що належать йому згідно пайового свідоцтва.
'''Зверніть увагу!''' Член кооперативу (інвестор) скористатися цим правом може тільки після виплати повної вартості об’єкта (пайового внеску).
* право на вихід з кооперативу в будь-який час за заявою та подальшим поверненням пайового внеску тощо.
'''Важливо!''' Перед тим, як підписати договір, проконсультуйтесь з юристом.
== Термін передачі об’єкта ==
'''Важливо!''' В договорі має бути прописана точна дата передачі кооперативом готового об’єкту.

'''Зверніть увагу!''' В договорі має бути прописано про те, що будинок, в якому розташований об’єкт члена кооперативу (інвестор) має бути під’єднаний до міських електромереж, каналізаційних систем з можливістю укладення членом кооперативу, після оформлення права власності на об’єкт, прямих договорів постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу з відповідними компаніями.Способи набуття членом кооперативу (інвестором) права власності на об’єкт за пайовим договором
== Способи набуття членом кооперативу (інвестором) права власності на об’єкт за пайовим договором через: ==
* договір міни;
* договір купівлі-продажу;
* договір відступлення права вимоги (цесія)
'''Зверніть увагу!''' Набуття членом кооперативу (інвестором) права власності на об’єкт за пайовим договором відбудеться за умови передачі всіх необхідних для реєстрації права власності документів та/або завірених копій згідно чинного порядку та практики реєстраційних дій, які діють на території України.
== Розірвання договору часткової (пайової) участі у будівництві ==
'''Договір часткової (пайової) участі у будівництві припиняється:'''
# За угодою сторін.
# В односторонньому порядку.
# Через суд.
'''''За згодою сторін:'''''

Якщо сторони вирішили припинити угоду та відсутній спір, то розірвання договору носить добровільний характер. Важливо! В такому разі оформляється додаткова угода.

'''''В односторонньому порядку:'''''

Розірвати договір можна в односторонньому порядку з ініціативи інвестора, (пайовика, покупця) і компанії забудовника.

''Пайовик може подати заяву про розірвання договору з таких причин'' :

* порушення термінів введення в експлуатацію об’єкта будівництва. У договорі чітко прописана дата передачі об’єкта пайовику. Якщо прострочення становить більше двох місяців, то інвестор має право розірвати договір;
* стан квадратних метрів для житла може не відповідати загальноприйнятим нормам будівництва. Наприклад, скошені отвори, тріщини в стелі, неналежний ремонт або його відсутність. Всі ці недоліки усуваються, але якщо забудовник це робити категорично відмовляється, то це підстава для розриву договору.
* недотримання пунктів у договорі. Наприклад, невідповідність розмірів кімнат за площею. Це проблема також може бути вирішена, якщо забудовник виплатить різницю у вартості, але якщо надходить офіційна відмова, то пайовик має право на розірвання угоди.
* гарантійний термін обслуговування будівельною компанією будинку повинен бути не менше 5-6 років. Протягом цього терміну будівельники повинні усувати неполадки, якщо це не відбувається, то пайовик має право розірвати договір.

''Договір розривається і з ініціативи забудовника-будівельної компанії з таких підстав:''

* якщо прострочення по платежах перевищує більше 3 місяців;
* регулярне порушення термінів по платежах.

За обопільною згодою договір пайового будівництва, може бути, розірваний на будь-якій підставі.

'''''Розірвання договору в судовому порядку:'''''

Якщо є підстави вважати, що будівництво в осяжному майбутньому не завершиться.

При істотних змінах проекту, які не задовольнили інвестора.
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Військова капеланська діяльність

2025-09-12T09:35:58Z

Rudnik.Yevhen: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1915-20#Text Закон України «Про Службу військового капеланства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]

== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1915-20#Text Закон України «Про Службу військового капеланства»] регулює відносини у сфері реалізації конституційного права на свободу світогляду та віросповідання військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, а також визначає правові та організаційні засади і принципи діяльності Служби військового капеланства.

'''''Військова капеланська діяльність''''' - діяльність, яку здійснюють військові капелани з метою сприяння реалізації конституційного права військовослужбовців, працівників та членів їх сімей на свободу світогляду та віросповідання шляхом задоволення їх духовно-релігійних потреб (ч.1 ст.1 Закону України «Про Службу військового капеланства»).

Статтею 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 Конституції України] визначено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n55 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] передбачено, що військовослужбовці вправі сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відкрито висловлювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Командири (начальники) військових з'єднань та частин надають можливість військовослужбовцям брати участь у богослужіннях та релігійних обрядах у вільний від виконання обов'язків військової служби час.

Можливість брати участь у богослужіннях та релігійних обрядах під час виконання обов’язків військової служби надається військовослужбовцям з дозволу командира (начальника) військового з’єднання чи частини.

Військовослужбовці не мають права відмовлятися або ухилятися від виконання обов'язків військової служби з мотивів релігійних переконань та використовувати службові повноваження для релігійної чи атеїстичної пропаганди.

Військовослужбовці мають право на придбання, володіння і використання релігійної літератури будь-якою мовою, а також інших предметів та матеріалів релігійного призначення. Ніхто не має права перешкоджати задоволенню військовослужбовцями своїх релігійних потреб.

Держава не несе зобов'язань щодо задоволення потреб військовослужбовців, пов'язаних з їх релігійними переконаннями та відправленням релігійних обрядів.

Особам, релігійні переконання яких перешкоджають проходженню строкової військової служби, надається право на проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу".

Створення релігійних організацій в органах військового управління, військових з'єднаннях та частинах забороняється.

== Структура Служби військового капеланства ==
'''Служба військового капеланства''' - призначена для організації заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України і членів їх сімей.

Служба військового капеланства утворюється як окрема структура у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, вид якої залежить від обсягу, характеру та складності заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб в їх органі військового управління, з’єднанні, військовій частині, військовому навчальному закладі, установі чи організації (далі - військова частина). У військовій частині на рівні окремого батальйону функції Служби військового капеланства можуть виконуватися одним військовим капеланом.

Відповідні служби військового капеланства підпорядковуються безпосередньо Головнокомандувачу Збройних Сил України, Командувачу Національної гвардії України, керівникам інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Голові Державної прикордонної служби України.

Гранична чисельність Служби військового капеланства для Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України формувань та Державної прикордонної служби України '''не може становити менше 0,15 відсотка''' граничної чисельності відповідно Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України.

== Здійснення капеланської діяльності ==
'''Військовий капелан''' - особа, яка в установленому цим Законом порядку отримала мандат на право здійснення військової капеланської діяльності, уклала контракт про проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу (виключно на посадах Служби військового капеланства) та здійснює військову капеланську діяльність у підрозділах Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України на підставах та в порядку, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1915-20#Text Законом].

'''Військовим капеланом може бути '''громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації та отримав від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандат на право здійснення військової капеланської діяльності.

'''Важливо!''' Обов’язковою вимогою для зайняття посади військового капелана є наявність вищої богословської освіти.

'''Не може бути військовим капеланом''' особа, яка належить до релігійної організації, що визнана такою, що входить до структури (є частиною) релігійної організації, керівний центр (управління) якої знаходиться в державі, визнаній такою, що здійснила збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.

Військові капелани Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України '''проходять навчання за спеціальною програмою''' підготовки військових капеланів відповідно у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

З метою належної організації задоволення духовно-релігійних потреб особового складу Збройних Cил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України здійснюється визначення '''квот''' конфесійного представництва військових капеланів у Збройних Cилах України, Національній гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та Державній прикордонній службі України.

'''Для зайняття 90 відсотків штатних посад військових капеланів''' у Збройних Силах України, Національній гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та Державній прикордонній службі України розподіл квот конфесійного представництва військових капеланів здійснюється з урахуванням конфесійної приналежності особового складу відповідно Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України у порядку, встановленому відповідним центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого вони перебувають. За результатами такого розподілу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, формується запит про визначення кількості кандидатів на посади військових капеланів від відповідної релігійної організації.

'''Для зайняття 10 відсотків штатних посад військових капеланів''' у Збройних Силах України, Національній гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та Державній прикордонній службі України розподіл квот конфесійного представництва військових капеланів здійснюється начальником Служби військового капеланства відповідно Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України.

Відповідно до одержаної квоти конфесійного представництва військових капеланів релігійні організації готують необхідну кількість священнослужителів та передають їм мандат на право здійснення військової капеланської діяльності. Після отримання від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандата на право здійснення військової капеланської діяльності священнослужитель приймається на військову службу у порядку, передбаченому відповідним положенням про проходження служби військовими капеланами.

''Інформація про особу, що стала відома військовому капелану під час здійснення військової капеланської діяльності, є '''конфіденційною.'''''

'''Військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді.'''

== Обов'язки військового капелана ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#n3168 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України] військовий капелан зобов’язаний:

* здійснювати забезпечення організації та проведення молитов, богослужінь, благословень, урочистих і поминальних заходів та інших релігійних обрядів і культів, пов’язаних із задоволенням духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників та членів їх сімей;

* сприяти розвитку особистісних та колективних моральних якостей особового складу;

* популяризувати здоровий спосіб життя серед військовослужбовців, працівників та членів їх сімей;

* ознайомлювати військовослужбовців, працівників та членів їх сімей з основами релігійного вчення;

* виховувати у військовослужбовців, працівників та членів їх сімей толерантне ставлення до людей з іншим світоглядом та релігійними переконаннями;

* налагоджувати взаємодію з представниками релігійних організацій, які здійснюють діяльність у місцях дислокації військових частин, в інтересах задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників та членів їх сімей;

* брати участь у реабілітації особового складу, який потребує психологічної допомоги;

* консультувати командування з релігійних питань.

'''Видача зброї та боєприпасів військовим капеланам забороняється.'''

'''Військові капелани не можуть бути залучені до чергувань, нарядів, проведення службових розслідувань та інших дій, несумісних з їхніми посадовими обов’язками та статусом священнослужителя.'''

== Міжконфесійні ради з питань військового капеланства ==
Статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1915-20#n45 Закону України «Про Службу військових капеланів»] визначено, що Міжконфесійні ради з питань військового капеланства є міжконфесійними консультативно-дорадчими органами, що утворюються і діють при Міністерстві оборони України та Міністерстві внутрішніх справ України з метою забезпечення міжконфесійної злагоди та порозуміння у сфері організації заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників і членів їх сімей. Міжконфесійні ради з питань військового капеланства можуть також утворюватися при центральних органах виконавчої влади, яким підпорядковані інші військові формування.

До Міжконфесійної ради з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України входять уповноважені від тих релігійних організацій, священнослужителі яких обіймають посади військових капеланів у Збройних Силах України.

До Міжконфесійної ради з питань військового капеланства при Міністерстві внутрішніх справ України входять уповноважені від тих релігійних організацій, священнослужителі яких обіймають посади військових капеланів у Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України.

У своїй діяльності Міжконфесійна рада з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України та Міжконфесійна рада з питань військового капеланства при Міністерстві внутрішніх справ України керуються відповідними положеннями, затвердженими відповідно Міністерством оборони України та Міністерством внутрішніх справ України.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка не набула права на пенсійні виплати

2025-07-18T08:11:13Z

Rudnik.Yevhen: /* Призначення тимчасової допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 "Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1098 "Про затвердження Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156 та постанова правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1 "Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, '''тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату''' (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, '''продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією''' внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією] (далі - відповідні території). Строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії. Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно);
*у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню. У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію;
*структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад інформують одержувачів державної соціальної допомоги, строк виплати допомоги яким припиняється з 1 січня 2023 р.; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку із завершенням на відповідній території бойових дій, припиненням можливості бойових дій або завершенням тимчасової окупації; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку з виявленням відомостей та/або отриманням інформації, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, шляхом надсилання повідомлення поштою/електронною поштою/засобами мобільного зв’язку про необхідність оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Призначення тимчасової допомоги ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF#Text Порядок від 27 грудня 2017 року № 1098] визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.'''

'''Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату''' призначається непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу.

Призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.

Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.

'''Під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], особа звертається до органів [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.'''

'''Довідка про наявний страховий стаж''' за формою згідно з додатком видається органами [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] за заявою особи, до якої додаються:
* копія трудової книжки;
* у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#n9 Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.
Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”].

Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам’ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але '''не пізніше ніж через п’ять робочих днів.'''

Копія трудової книжки, документи, що підтверджують трудовий стаж, подані особою органу Пенсійного фонду України, ''зберігаються в особовій справі до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває права на пенсійну виплату.''

'''Для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення:'''
* заяву;
* під час подання заяви пред’являються паспорт громадянина України та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* довідку про наявний страховий стаж, видану органами [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України];
* декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;
* копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).
Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.

'''Форми заяви та декларації про доходи та майновий стан затверджуються Мінсоцполітики в установленому порядку.'''

Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги не за зареєстрованим місцем проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання нею такої допомоги за її зареєстрованим місцем проживання з використанням інформаційних систем.

Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.

'''Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку''', встановленого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося '''не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку'''.

Якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося '''пізніше ніж через три місяці після досягнення віку''', встановленого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], '''тимчасова допомога призначається з дня звернення за нею'''. Днем звернення за призначенням тимчасової допомоги вважається день реєстрації органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.
'''''Одиноким особам, які не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 61, ст. 1981), крім доходів від особистого селянського господарства), тимчасова допомога призначається до досягнення віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.'''''
У разі зміни обставин, які можуть вплинути на розмір або порядок отримання тимчасової допомоги, особа зобов’язана '''не пізніше ніж через десять днів''' повідомити про це органу соціального захисту населення, який призначив таку тимчасову допомогу.

Рішення про призначення тимчасової допомоги або про відмову у призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення '''протягом десяти календарних днів''' з дня звернення за призначенням такої допомоги.

Про відмову у призначенні тимчасової допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє особі, яка звернулася за її призначенням, у '''п’ятиденний строк''' з дня прийняття рішення.

На кожну особу, якій призначено тимчасову допомогу, органом соціального захисту населення формується особова справа, у якій зберігаються документи, необхідні для призначення тимчасової допомоги, а також розрахунок її розміру.

Строк зберігання особової справи особи, якій призначено тимчасову допомогу, становить '''п’ять років після припинення її виплати.'''

'''Тимчасова допомога не призначається у разі, коли:'''
* середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”];
* особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;
* особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;
* за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);
* у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).
За наявності обставин, передбачених в пунктах четвертому - шостому, тимчасова допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень утворених ним комісій, якщо у складі сім’ї є особа з інвалідністю.

Рішення про призначення тимчасової допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов особи, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Рішення органу соціального захисту населення про призначення тимчасової допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржене до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.<span id=".D0.92.D0.B8.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.80.D0.BE.D0.B7.D0.BC.D1.96.D1.80.D1.83_.D1.82.D0.B8.D0.BC.D1.87.D0.B0.D1.81.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.97_.D0.B4.D0.BE.D0.BF.D0.BE.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D0.B8">
== Визначення розміру тимчасової допомоги ==
Розмір тимчасової допомоги визначається як '''різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців''', ''але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.'' У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної тимчасової допомоги з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, '''без звернення особи, якій призначено тимчасову допомогу'''.

'''Середньомісячний сукупний дохід, визначений особі для призначення тимчасової допомоги, обчислюється згідно з пунктами 2-13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги”.'''

'''До складу сім’ї включаються:'''
* чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені, віком до 18 років, які перебувають на їх утриманні;
* діти - студенти закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації та закладів професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом із батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);
* особи, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
'''До складу сім’ї не включаються:'''
* батьки, дід, баба, брати, сестри;
* батьки, позбавлені батьківських прав;
*опікуни, піклувальники та члени їх сімей;
* діти, які перебувають на повному державному утриманні;
* діти, які перебувають під опікою чи піклуванням.
== Виплата тимчасової допомоги ==
Тимчасова допомога виплачується у грошовій формі щомісяця за поточний місяць за зареєстрованим місцем проживання (місцем фактичного проживання) особи відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596], та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку, затвердженої наказом Мінтрансзв’язку, Мінпраці від 28 квітня 2009 р. № 464/156 та постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 р. № 14-1.]

Виплата призначеної тимчасової допомоги припиняється:
* якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти;
* у разі працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю - з місяця, в якому особа працевлаштувалася або зайнялася підприємницькою діяльністю;
* у разі призначення пенсії - з дати її призначення;
* у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон - з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду;
* у разі смерті особи - з місяця, що настає за тим, у якому особа померла.
У разі неодержання тимчасової допомоги протягом шести місяців підряд її виплата тимчасово припиняється.

'''Для відновлення виплати тимчасової допомоги подається заява із зазначенням причини її неодержання.

Відновлення виплати тимчасової допомоги проводиться з дня її тимчасового припинення, якщо за відповідний період особа мала право на її одержання, та за умови відсутності обставин для її припинення.

В усіх випадках сума тимчасової допомоги, не витребувана своєчасно особою, яка мала право на її одержання, виплачується за минулий період, але не більш як за шість місяців, що передують місяцю звернення за її одержанням.

У разі зміни особою, що одержує тимчасову допомогу, зареєстрованого або фактичного місця проживання допомога виплачується відповідним органом, що призначає тимчасову допомогу, за новим зареєстрованим або фактичним місцем проживання з часу припинення її виплати за попереднім місцем проживання.

Засуджені (особи, які тримаються під вартою) мають право на призначення тимчасової допомоги, яка призначається органами соціального захисту населення за місцем відбування особою покарання (тримання під вартою).

У разі смерті особи, яка одержує тимчасову допомогу, допомога на поховання виплачується особам, які провели її поховання, в розмірі двомісячної суми тимчасової допомоги, призначеної на день смерті особи, яка одержувала таку допомогу.

У разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні, або особи, поховання якої проводиться за рахунок коштів державного бюджету, допомога на поховання не виплачується (крім випадків, коли поховання проводиться членами сім’ї або іншими особами).

Для оформлення допомоги на поховання осіб, зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF#Text Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1098], органам соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана державними органами реєстрації актів цивільного стану.

На звороті довідки про смерть працівником органу соціального захисту населення робиться запис про призначення допомоги на поховання із зазначенням дати і суми до виплати, який скріплюється підписом керівника зазначеного органу.

Допомога на поховання, не витребувана своєчасно без поважних причин (перебування на лікуванні або у відрядженні), виплачується не пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову допомогу.

Витрати на виплату допомоги на поховання проводяться за рахунок джерел, з яких виплачувалася тимчасова допомога.

Сума коштів тимчасової допомоги, що призначена особі, яка залишилася недоодержаною у зв’язку з її смертю, включається до складу спадщини та виплачується по місяць смерті включно непрацездатним членам сім’ї, зазначеним у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], які перебували на її утриманні. Батькам, чоловіку (дружині), а також членам сім’ї, які проживали разом з особою, яка одержувала тимчасову допомогу, на день її смерті, сума недоодержаної відповідної допомоги виплачується незалежно від того, чи належать вони до числа непрацездатних членів сім’ї, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], та від перебування на її утриманні.

У разі звернення кількох членів сім’ї померлої особи, яка одержувала тимчасову допомогу, належна їм сума тимчасової допомоги ділиться між ними порівну. Зазначена сума виплачується, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову допомогу.
== Повторне звернення за призначенням пенсії за віком ==
Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

'''Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:'''

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

'''У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:'''
* по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;
* з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;
* з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;
* з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;
* з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;
* з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;
* з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;
* з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;
* з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;
* з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;
* починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
'''У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:'''
* з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;
* з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;
* з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;
* з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;
* з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;
* з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;
* з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;
* з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;
* з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;
* починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]''' пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]''' на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]''', який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку.
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]