WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2023-02-16T09:38:36Z

Romaniia.mandzii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-nadannya-derzhavnoyi-socialnoyi-dopomogi-na-period-vvedennya-voyennogo-stanu-214 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* '''строк виплати державної соціальної допомоги''' малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі — державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, '''продовжується на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування і виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад''';

* у разі, коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю пропущено строк переогляду допомоги, виплата таких видів допомоги не зупиняється на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування;

* структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад після припинення чи скасування воєнного стану інформує одержувачів, яким виплату державної соціальної допомоги було продовжено відповідно до пункту 1 цієї постанови, про необхідність протягом одного місяця оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Поняття державної соціальної допомоги та кому вона надається ==
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї.

'''''Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.'''''

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Згідно Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум]''''' - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
* дітей віком до 6 років;
* дітей віком від 6 до 18 років;
* працездатних осіб;
* осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. '''Середньомісячний сукупний дохід сім’ї''' - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

'''Малозабезпечена сім’я''' — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

'''''До складу сім'ї включаються:'''''
* чоловік, дружина;
* рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей;
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і здійснює догляд за нею;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.
'''''При цьому до складу сім'ї включаються''''' незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації '''діти, які навчаються за денною формою навчання''' у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації '''до досягнення двадцяти трьох років''' і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

'''До середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи:'''
* заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
* грошове забезпечення військовослужбовців;
* пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
* стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
* соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
* грошові перекази, отримані із-за кордону;
* дивіденди від цінних паперів;
* інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.
'''До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі виплати:'''
* частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;
* державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;
* допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
* допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам;
*компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану;
* компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
* державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:
- за дитиною з інвалідністю підгрупи А;

- за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А.
* державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід.
* житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу.
* суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);
* суми отриманих аліментів;
* спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
* оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;
* допомога громадських та благодійних організацій;
* допомога на поховання;
* матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;
* допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;
* вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
* суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків;
* одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;
* допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
* доходи від розміщення депозитів;
* суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;
* кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу.
* до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у проведенні АТО, участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, під час здійснення зазначених заходів (операції об’єднаних сил), та до середньомісячного доходу членів їх сімей не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції (операції об’єднаних сил) грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.
== Куди звертатися за допомогою ==
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється '''підрозділом соціального захисту населення''' ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)'' уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

'''Державна соціальна допомога за місцем проживання (перебування)''' призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги (далі - заявник). Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

'''У разі утворення об’єднаної територіальної громади''' заяви з необхідними документами для призначення державної соціальної допомоги приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами ради об’єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення.

У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.
== Які документи необхідні ==
# документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;
# заява, складена за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
#довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім’ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення '''''протягом десяти календарних днів'''''.
У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.

Зазначені у частинах другій та третій статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"] умови застосовуються також при призначенні державної соціальної допомоги непрацездатному подружжю при відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця. 
Державна соціальна допомога виплачується щомісяця.

Слід звернути увагу, що визначений частиною першою статті 6 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n116 Закону] строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яким вона була призначена раніше, '''продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)''', передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 пункт 1-2 статті 15 ЗУ "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"])
== Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям ==
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C#Text частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям".]

Призначена соціальна допомога може бути '''зменшена до 50 відсотків''' її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.

'''У разі повторного подання інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім'ї''' (крім осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікувально-консультаційної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 16 років та особами, які досягли 80-річного віку; осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за
інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; дітей, які не мають власних сімей, осіб, які входять до складу сім’ї, та навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти до досягнення 23-річного віку), '''а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20, 20 і 10 відсотків.'''

Соціальна допомога може призначатися '''без зменшення її розміру на підставі рішень''' районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій. Рішення про призначення соціальної допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
== Випадки, коли допомога не призначається ==
* у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Порядку]).
* під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;
* особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається органами соціального захисту населення на підставі обов’язкового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги;
* у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
* у власності малозабезпеченої сім’ї '''є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб''', що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''.
''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.''

'''Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.'''

За наявності обставин, що зазначені вище (тобто умов коли допомога не призначається) державна соціальна допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:
# у складі сім’ї є особа з інвалідністю;
# у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
# неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
== Умови припинення виплати допомоги ==
# якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, з місяця, в якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена ''не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення'';
# у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), — з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;
# за заявою уповноваженого представника сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою;
# у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї.
#у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
#якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей.
== Безвідсоткова поворотна допомога для організації власної справи ==
'''З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї''' '''непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї''', яка бажає провадити підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державною службою зайнятості може надаватися одноразова безвідсоткова поворотна допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету. 
Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення визначаються Кабінетом Міністрів України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zib.com.ua/ua/119110-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_dopomogi_malozabezpeche.html Постанова Верховного Суду України від 07 липня 2015 року № 484/2551/14-а]
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Оплата праці: поняття, види та форми

2023-01-10T11:05:01Z

Romaniia.mandzii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]:
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Поняття та структура заробітної плати ==
'''Заробітна плата (оплата праці)''' у розумінні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про оплату праці"], – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

'''Структура заробітної плати складається з наступних її видів:'''
* ''основна заробітна плата'' - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців
* ''додаткова заробітна плата'' - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій
* ''інших заохочувальні та компенсаційні виплати''. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
== Мінімальна заробітна плата в Україні ==
'''Мінімальна заробітна плата''' - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік"] мінімальна заробітна плата з 01 січня 2023 року становить:

* у місячному розмірі - 6700 гривень;
* у погодинному розмірі - 40,46 гривні.

'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати!'''

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

'''У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.''' Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
== Форми та системи оплати праці ==
''Форми оплати праці в Україні:''

— '''погодинна''' — це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом);

— '''відрядна''' — за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

'''Вказані форми мають свої різновиди (системи):'''
{| class="wikitable"
| При погодинній оплаті праці виділяють:
|}
* '''Просту погодинну оплату праці''' - яка становить оплату праці у залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.
'''Приклад 1.'''
{| class="wikitable"
|-
! При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного економіста 3200 грн. У січні 24 робочих дні. Він відпрацював 20 робочих днів.
|-
|
|-
| Визначаємо середньоденний заробіток: 6000 грн: 24 дні = 250 грн.
|-
| Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні: 250 грн х 20 днів = 5000 грн.
|}
* '''Погодинно-преміальну''' - до посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи дають надбавки (премії) за досягнення певних якісних і кількісних показників.
'''Приклад 2.'''
{| class="wikitable"
|-
! При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 6.17 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 15 % від фактичного заробітку.
|-
| 1. Заробіток за фактично відпрацьований час: 151 годинах 6.17 е 931,67 грн.
|-
| 2. Нарахована сума премії за якість роботи: 931,67 грн. 15 : 100= 139,75 грн.
|-
| 3. Нарахована сума заробітної плати: 931,67+ 139,75 = 1071.42 грн.
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
| В свою чергу відрядна форма оплати праці має наступні системи:
|}
* '''пряма відрядна''' - розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата). Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.
* '''відрядно-преміальна''' - поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.
* '''акордно-преміальна''' - найбільш прогресивна система оплати праці. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.
'''Оплата праці строки та періодичність:'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Ст. 24 Закону України "Про оплату праці"] закріплено,''' що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

'''У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.'''

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
== Захист прав в сфері оплати праці ==
Відповідно до ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 Закону України "Про оплату праці"] працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.Сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи;

Сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник)"Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника."Сторонами колективного договору є:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 ст. 30 Закону України "Про оплату праці"] при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Крім того слід зазначити, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком].

Також слід відмітити, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудове право]]

Прожитковий мінімум

2023-01-10T10:48:01Z

Romaniia.mandzii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закон України «Про прожитковий мінімум»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#n14 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.09.2017 № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії»]
== Визначення поняття ==
'''Прожитковий мінімум''' - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text (частина 1 статті 1 ЗУ "Про прожитковий мінімум")].

Тобто обсяг прожиткового мінімуму містить два елементи — фізіологічний та соціальний. Фізіологічний мінімум — це вартісне вираження матеріальних цінностей, конче необхідних для існування людини та соціальну частину — певний набір духовних цінностей мінімально прийнятого рівня життя.
==Як визначається прожитковий мінімум==
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text (частина 2 статті 1 ЗУ "Про прожитковий мінімум")]:
#дітей віком до 6 років;
#дітей віком від 6 до 18 років;
#працездатних осіб;
#осіб, які втратили працездатність.
До '''працездатних осіб''' відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

До '''осіб, які втратили працездатність''', відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку.

Прожитковий мінімум, визначений для осіб, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню, збільшується на суму обов'язкових платежів.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення, за поданням Кабінету Міністрів України щорічно затверджується Верховною Радою України до початку розгляду Державного бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України та публікується в офіційних виданнях. Починаючи з 2006 р. Прожитковий мінімум затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text (частина 3 статті 4 ЗУ "Про прожитковий мінімум")].

З 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму визначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"] на одну особу в розрахунку на місяць становить -2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
{| class="wikitable"
!Соціальні та демографічні групи населення
!Розмір прожиткового мінімуму на 2023 рік
|-
!діти віком до 6 років
!2272
|-
!діти від 6 до 18 років
!2833
|-
!працездатні особи
!2684
|-
!'''особи, які втратили працездатність'''
!2093
|}
==Принципи формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг==
Принципи формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг закріплені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text статті 3 ЗУ "Про прожитковий мінімуму"]

Набір продуктів харчування та набір непродовольчих товарів визначаються в натуральних показниках, набір послуг - у нормативах споживання не рідше одного разу на п'ять років.

Набір продуктів харчування формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, з використанням нормативів фізіологічної потреби організму людини в продуктах харчування виходячи з їх хімічного складу та енергетичної цінності, з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я.
====Основними принципами формування набору продуктів харчування є:====
- забезпечення дитини повноцінним харчуванням для розвитку організму;

- забезпечення дитини віком від 6 до 18 років додатковим харчуванням для активного соціального та фізичного розвитку;

- задоволення організму працюючої особи у відтворенні працездатності, збереження працездатності для безробітного, відновлення у необхідних випадках працездатності для особи, яка її втратила;

- підтримання повноцінного функціонування організму людини похилого віку.

Набір непродовольчих товарів формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, з використанням нормативів забезпечення засобами гігієни, медикаментозними засобами, засобами захисту організму людини від впливу навколишнього середовища, а також засобами для влаштування побуту.
====Основними принципами формування набору непродовольчих товарів є: ====
- забезпечення збереження здоров'я та підтримання життєдіяльності організму людини;

- урахування особливостей потреб осіб, які відносяться до різних соціальних і демографічних груп населення;

- урахування культурно-побутових потреб особистості.

До набору послуг включаються житлово-комунальні, транспортні, побутові послуги, послуги зв'язку, закладів культури, освіти, охорони здоров'я та інші.

Набір послуг формується уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг.
====Основними принципами формування набору послуг є:====
- задоволення мінімальної потреби громадян у житлі, організації побуту, користуванні транспортом, закладами культури, у підтриманні зв'язку з навколишнім середовищем;

- задоволення потреби громадян у користуванні закладами освіти, охорони здоров'я;

- визначення житлово-комунальних послуг (по водопостачанню, теплопостачанню, газопостачанню, електропостачанню, водовідведенню, утриманню та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбиранню, утриманню ліфтів) виходячи із соціальної норми житла та нормативів споживання зазначених послуг;

- урахування особливостей потреб осіб, які належать до різних соціальних і демографічних груп населення.
==Для чого застосовується прожитковий мінімум ==
Прожитковий мінімум застосовується для:

- загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм;

- встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України;

- визначення права на призначення соціальної допомоги;

- визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та інших;

- встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

- формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Для оцінки рівня життя в регіоні, розроблення та реалізації регіональних соціальних програм, визначення права на призначення соціальної допомоги, що фінансується за рахунок місцевих бюджетів, органами місцевого самоврядування може затверджуватися регіональний прожитковий мінімум, не нижчий від установленого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України «Про прожитковий мінімум»].
[[Категорія:Бюджетне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Договір довічного утримання

2022-12-28T07:37:02Z

Romaniia.mandzii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
== Поняття договору довічного утримання ==
'''Договір довічного утримання (догляду)''' - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
[[Файл:Порівняльна таблиця договору дарування та договору довічного утримання.jpg|міні|Порівняльна таблиця договору дарування та договору довічного утримання]]
== Сторони договору ==
'''Відчужувачем''' за договором може бути будь-яка фізична особа, тобто незалежно вiд вiку та стану здоров’я. За загальними вимогами щодо чинностi правочину, особа, яка його вчинює повинна мати необхідний обсяг цивiльної дiєздатностi.

'''Набувачем''' може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа, а можуть бути кілька фізичних осіб, в такому разі їх обов'язок перед відчужувачем є солідарним та вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності.
Набувачем майна за договором може бути така особа, яка може і здатна надати відчужувачеві обумовлене договором матеріальне забезпечення. Статутом юридичної особи чи іншим засновницьким документом має бути передбачена можливість оплатного придбання майна у власність, і такий правочин не може суперечити цілям її створення та діяльності.

За бажанням відчужувача утримання (догляд) за договором довічного утримання може надаватись і третім особам. Набувач зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, вказаної в договорі.
Якщо відчужувач укладає договір на користь третьої особи, то така особа за договором забезпечується утриманням та (або) доглядом довічно.
== Предмет договору довічного утримання ==
* Нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частина, нежитлове приміщення, земельна ділянка, гараж, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3645 ст. 181 ЦК України] тощо).
* Рухоме майно, що має значну цінність. Законодавство не встановлює вартісного вираження значної цінності такого майна або приблизного переліку таких речей. Таким рухомим майном можуть бути: предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, цінні папери, нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності тощо.
== Форма укладення договору довічного утримання ==
Договір довічного утримання (догляду) укладається у '''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''. Недотримання даної вимоги тягне за собою [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності|визнання договору недійсним]].

[[Нотаріальне посвідчення правочинів|Нотаріус, посвідчуючи договір]], повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна.

Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державній реєстрації]].

Право власності на відчужувану нерухомість переходить до набувача тільки з моменту реєстрації договору.
== Обов’язки набувача за договором довічного утримання (догляду) ==
Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми.

Оскільки даний договір передбачає можливість догляду, то сторони мають чітко визначити, в чому саме полягатиме догляд (умови, форми, способи догляду, їх періодичність, якість та зміст), наприклад:
* вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;
* медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;
* характер матеріального забезпечення відчужувача, чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум;
* усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача;
* забезпечення відчужувача або третьої особи (утриманця) житлом;
Відповідно до законодавства набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

У випадку, коли набувач у силу певних обставин не в змозі надалі надавати належне матеріальне забезпечення відчужувачу, зобов’язання у відповідності до договору можуть перейти до членів його сім’ї за згодою відчужувача. Якщо з членів сім’ї набувача ніхто не виявить бажання взяти на себе обов’язки набувача, то ці обов’язки можна передати іншій особі, але за згодою відчужувача та членів сім’ї набувача.
== Момент виникнення у набувача права власності на майно ==
Право власності на майно за договором довічного утримання, оскільки останній підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
в свою чергу, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
=== Чи зберігається за відчужувачем право власності на житло ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3541 ст. 749 ЦК України], з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3541 ч. 4 с. 334 ЦК України], право власності на житло переходить від відчужувача до набувача в момент державної реєстрації договору довічного утримання.
З моменту державної реєстрації договору довічного утримання відчужувач (особа, яка потребує утримання) перестає бути власником будинку, квартири. Отже, у разі укладення договору відчужувач втрачає можливість розпоряджатись своїм житлом (продавати, дарувати ), так як більше не є його власником.
== Чи має право набувач продавати, дарувати чи іншим чином відчужити набуте за договором майно ==
Набувач за таким договором обмежений у праві розпорядження майном''' до моменту смерті відчужувача'''.
Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину так як''' при посвідченні договору довічного утримання (догляду) нотаріус накладає заборону їх відчуження згідно вимог''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#top ст. 73 ЗУ "Про нотаріат"].
На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.
== Укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності ==
Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання. Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання. У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати співвласника, який залишився. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.
== Внесення змін до договору ==
Сторони в договорі довічного утримання можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.
== Заміна набувача за договором довічного утримання (догляду) ==
У разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім’ї набувача або іншій особі за їхньою згодою.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну набувача пріоритет мають члени його родини. Інша особа може стати набувачем лише за згодою відчужувача і первісного набувача.

Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.
== Правові наслідки смерті фізичної особи-набувача/припинення юридичної особи-набувача ==
* У випадку сметі фізичної особи-набувача, обов'язки останнього за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.
Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється. 
* У разі припинення юридичної особи-набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду).
* У разі ліквідації юридичної особи-набувача право власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду), переходить до відчужувача. 
Якщо в результаті ліквідації юридичної особи-набувача майно, що було передане їй за договором довічного утримання (догляду), перейшло до її засновника (учасника), то, відповідно, до нього переходять права та обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду).
== Припинення договору ==
'''Договір довічного утримання (догляду) припиняється:'''
* у випадку смерті набувача та за умови відсутності спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем;
* у зв'язку із смерю відчужувача;
* на підставі рішення суду.
Договір довічного утримання може бути '''''розірваний''''' на підставі рішення суду:
* на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;
* на вимогу набувача.
У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Проте, невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі.

Набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Збільшення банком розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку

2022-12-23T09:51:07Z

Romaniia.mandzii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України «Про споживче кредитування»]
==Поняття та види процентної ставки за користування кредитом==
'''Процентна ставка''' — сума, зазначена в процентному вираженні до суми кредиту, яку платить одержувач кредиту за користування ним в розрахунку на певний період (місяць, квартал, рік).

'''Види процентної ставки''' відповідно до ч. 1, 2, 4, 6 ст. 1056-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]
*фіксована
*змінювана
Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

'''Фіксована процентна ставка''' є незмінною протягом усього строку кредитного договору. ''Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки '''не може''' '''бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку'''.'' Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування '''змінюваної процентної ставки''' кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.
==Порядок збільшення банком розміру процентної ставки за користування кредитом==
Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки '''''не пізніш як за 15 календарних днів''''' до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу.

Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору.

Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

'''Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.'''

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов’язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі '''протягом 30 календарних днів''' з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов’язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
В період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором (пункт 13 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України])
|}

== Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту ==
Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/conv#n73 Законом України "Про споживче кредитування"]

Якщо договором про споживчий кредит передбачена змінювана процентна ставка, '''кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити споживача,''' поручителя та інших зобов’язаних за цим договором осіб про зміну такої ставки не пізніш як '''за 15 календарних днів''' до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке повідомлення має містити:

* підставу зміни розміру процентної ставки,
* нову процентну ставку,
* зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Разом із повідомленням кредитодавець зобов’язаний надати споживачу '''новий графік платежів,''' у якому визначається кількість платежів, що залишаються до сплати після вступу в дію нової ставки, та у разі зміни кількості та періодичності платежів - інформацію про їх нову кількість та періодичність.

Якщо визначити розмір майбутніх платежів неможливо, кредитодавець має повідомити споживача про те, що сума, яка залишилася до сплати, може змінюватися у результаті зміни процентної ставки залежно від поточного балансу поточного рахунку споживача на дату вступу в дію відповідної зміни. Якщо в результаті зміни процентної ставки змінюється розмір платежу, це має бути чітко зазначено в повідомленні.

'''Попереднє повідомлення споживача про зміну змінюваної процентної ставки не вимагається, якщо дотримано всіх таких умов:'''

# договором про споживчий кредит передбачено, що інформація про зміну змінюваної процентної ставки повинна надаватися споживачу періодично у письмовій формі, і строки такого повідомлення визначені цим договором;
# договором про споживчий кредит передбачено, що процентна ставка може змінюватися залежно від зміни погодженого сторонами індексу;
# інформація про індекс оприлюднюється у приміщенні кредитодавця, в якому надаються послуги споживачам;
# зміна змінюваної процентної ставки здійснюється виключно в результаті зміни погодженого сторонами індексу.

==Нарахування відсотків на заборгованість по кредиту після ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора до його фактичного виконання==
'''ВАЖЛИВО!''' Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до ст. 1048 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Отже, з видачею судового наказу про задоволення вимог кредитора в період дії строку кредитного договору не припиняються правовідносини сторін, які ґрунтуються на кредитному договорі, і в такому разі нарахування процентів за користування кредитом з моменту ухвалення судового рішення (видачі судового наказу) до його фактичного виконання законом є законним.

'''Строк договору''' - це час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (відповідно до частини першої ст. 631 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України])

За змістом ст.ст. 525, 526 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] '''зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк'''.

'''Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається'''.

У відповідності до частин першої та третьої ст. 1049 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

'''Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.'''
Ст. 536 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої ст. 1048 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні [https://bank.gov.ua/ua/monetary/stages/archive-rish облікової ставки Національного банку України].

У випадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, слід дійти висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.
Окрім того, підлягають застосуванню положення ст. 625 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] із поєднанням зі ст. 1048 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] у разі прострочення виконання боржником грошового зобов’язання.

'''Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:'''
#поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;
#індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;
#значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.
==Судова практика==
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/58248516 Постанова Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-157цс16]
*[https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-82cs16 Постанова Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-82цс16]
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/61260190 Постанова Верховного Суду України від 7 вересня 2016 року у справі № 6-1412цс16]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 Постанова Великої палати Верховного Суду України від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12]
==Додатково дивись також:==
*[[Стягнення неустойки за несвоєчасне повернення банківського вкладу]]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]

Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

2022-12-19T09:50:30Z

Romaniia.mandzii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану"] '''у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів забороняється'''
|}
== Порядок вчинення виконавчого напису ==
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують '''безспірність заборгованості''' або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло '''не більше трьох років''', а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – '''не більше одного року'''. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (стаття 88 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/conv#n938 Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України], визначено, що '''безспірність заборгованості''' підтверджують документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF#Text Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172]. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи саме згідно цього Переліку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України], а саме п. 3.4. Розділу 2, Глави 16, '''строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.''' Це право виникає у стягувача з моменту неналежного виконання зобов’язання боржником у визначений договором строк.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається '''[https://pidru4niki.com/68900/pravo/zrazok_zayavi_vchinennya_vikonavchogo_napisu_dogovori_poziki заява]'''.
{| class="wikitable"
|-
! '''Докладніше про [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|порядок та вимоги до вчинення виконавчого напису]] '''
|}
=== Місце вчинення виконавчого напису ===
Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача (пункт 1.4 Глави 16 Розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]).
=== Порядок стягнення за виконавчим написом ===
Відповідно до статті 90 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o724 Закону України "Про нотаріат"] стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].

Виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання '''протягом одного року з моменту його вчинення'''. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] (статті 91 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o742 Закону України "Про нотаріат"]).
== Зміст виконавчого напису ==
У статті 89 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o742 Закону України "Про нотаріат]" міститься перелік вимог до змісту виконавчого напису, не дотримання яких може також бути підставою для ініціювання його оскарження, зокрема, відповідно до вимог вказаної статті Закону України "Про нотаріат".

'''У виконавчому написі повинні зазначатися:'''
# дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
# найменування та адреса стягувача;
# найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
# строк, за який провадиться стягнення;
# суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
# розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
# номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
# дата набрання юридичної сили;
# строк пред'явлення виконавчого напису до виконання;
# інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження”.
''Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.''

У випадку недотримання нотаріусом вимог, щодо надання стягувачем документів на підставі яких можливе вчинення виконавчого напису та інших вимог закону щодо вчинення виконавчого напису, боржник може реалізувати свої право на звернення до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
== Підсудність ==
Позови до юридичних осіб пред’являються в суд '''за їхнім місцезнаходженням''' згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина друга статті 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного-процесуального кодексу України]). Однак, для вказаної категорії справ можлива альтернативна підсудність, що зокрема, вбачається з частина дванадцятої статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного-процесуального кодексу України], згідно якого, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред’являтися також '''за місцем його виконання'''.

З порядком звернення з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню див. "[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]".
[[Файл:Зразок позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.docx|міні|Зразок_позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (кредитний договір+іпотека)]]
За подання позовної заяви про визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню сплачується '''судовий збір''', який становить – 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74506060 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц] (виконавчий напис нотаріуса визнаний таким, що не підлягає виконанню з підстав не дотримання стягувачем вимог частини третьої статті 24 та частини першої статті 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»] та не проведення реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження до того, як нотаріус вчинить виконавчий напис).
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85225042 Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року у справі № 761/16682/18] (банки, фінансові компанії, колектори та інші кредитор не мають право стягувати заборгованість, якщо вона не безспірна (боржник не визнав заборгованість і збирається її оскаржувати), а також, якщо мова йде про непосвідчений нотаріально кредитний договір). 
[[категорія: Нотаріат]]
[[категорія: Суди]]
[[категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Участь батьків у додаткових витратах на дитину

2022-12-16T14:10:40Z

Romaniia.mandzii: редаговвано розділ "Обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину"

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину ==
Участь батьків у додаткових витратах на дитину регламентована статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), відповідно до якої, ''той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). При цьому, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.''

''Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.''

Виходячи з цього положення, '''''додаткові витрати на дитину характеризуються наступними особливостями:'''''

* На відміну від аліментів, за своїм цільовим призначенням додаткові витрати не є коштами спрямованими на утримання дитини.
* Сплачуються вони лише у зв’язку із настання в житті дитини певних особливих обставин, перелік яких не є вичерпним і встановлюється індивідуально у кожному конктретному випадку.
* Додаткові витрати на дитину підлягають до сплати незалежно від вирішення питання про сплату аліментів на утримання дитини, відсутності вимог про сплату аліментів чи припинення права на аліменти;
* Обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, діє тільки до повноліття, тобто, до досягнення дитиною 18 років. Щодо повнолітніх сина чи дочки положення ст. 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] не застосовується.
* Розмір додаткових витрат визначається за домовленістю між батьками або ж, в разі спору з цього питання, за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду.
* Розмір додаткових витрат на дитину визначається у твердій грошовій сумі, залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину з урахуванням того, що батьки, не залежно від того з ким проживає дитина, несуть обов’язок сплати таких витрат у рівних частках.

== Укладення (форма) угоди між батьками про оплату додаткових витрат на дитину ==
На відміну від договору між батьками про сплату аліментів на дитину, який повинен бути укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений (ст. 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]), нотаріальне посвідчення угоди батьків про оплату додаткових витрат на дитину не вимагається.

Однак, для підтвердження домовленості батьків про оплату додаткових витрат на дитину, сума яких менше ніж двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20*17 грн.=340 грн.) бажано укладати договір письмово.

В разі, якщо за домовленістю батьків розмір додаткових витрат на дитину перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (більше ніж 340 грн.) угода повинна бути укладена у письмовій формі (п. 3 частини першої ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину ==
Частиною четвертою ст. 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] визначено, що у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.

Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов'язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

'''Підставою відповідальності''', передбаченої частиною четвертою ст. 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], '''є наявність винних дій особи, яка зобов'язана провести оплату додаткових витрат.'''

'''Момент прострочення оплати додаткових витрат на дитину:'''
* строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю (письмовою угодою) між батьками;
* в разі відсутності домовленості між батьками, відсутності встановлення строку судом - сплив семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, '''який фактично їх оплатив'''
В разі умисного невиконання рішення суду про оплату додаткових витрат на дитину, особою яка зобов’язана за рішенням суду сплатити такі витрати наступає кримінальна відповідальність передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 1 ст. 382 КК України] /Невиконання судового рішення/:

''“Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.”''
== Стягнення додаткових витрат на дитину у судовому порядку ==
Згідно з вимогами, установленими частиною першою ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що '''позови про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, '''оплату додаткових витрат на дитину''', стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, '''можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача'''.

Відповідно до п. 3 частини третьої ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, '''оплату додаткових витрат на дитину''', стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст.ст. 175-177 ЦПК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України]).

У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Судова практика: [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82060449 Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2019 року у справі №341/589/19].
=== Хто може звернутися до суду ===
Той з батьків з ким проживає дитина та(або) той з батьків, що покриває необхідні додаткові витрати на дитину.
=== Порядок звернення до суду ===
Згідно з вимогами, установленими частиною першою ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] передбачено, що позови про оплату додаткових витрат на дитину можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позовні вимоги про стягнення додаткових витрат можуть пред’являтися разом з позовом про стягнення аліментів, оскільки вони безпосередньо пов’язані з аліментними зобов’язаннями. Проте подання двох даних вимог в одному позові не є обов’язковим.
=== Сплата судового збору ===
Відповідно до п. 3 частини третьої ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про оплату додаткових витрат на дитину.
=== Розмір додаткових витрат ===
Розмір додаткових витрат визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, які мають істотне значення (тобто враховується матеріальний стан та стан здоров’я платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків та інше).

Важливо! Участь у додаткових витратах батьки повинні брати у рівних частинах. При стягненні аліментів суд може відступити від даної норми, якщо один з батьків фактично не має можливості утримувати дитину, а інший таку можливість має, то суд, незважаючи на рівність участі в утриманні дитини, а керуючись саме потребами дитини, може призначити стягнення з платника аліментів суми більшої(меншої), ніж та, яку виділяє на утримання дитини той з батьків, з ким залишилися проживати дитина.

Періодичні або постійні витрати можливо заявити в одному позові з вимогами про стягнення аліментів. Зокрема, поряд з позовними вимогами про стягнення аліментів, Позивач просить, щоб кожного місяця, або раз у 2-3 місяці, той з батьків, хто проживає окремо від дитини сплачував певну суму на дитину саме у зв’язку з існуванням вищезазначених особливих обставин.

Разові ж витрати можуть стягуватися і окремим позовом. Так, наприклад, якщо мати одноразово витратила певні кошти на придбання ліків для дитини, то вона може звернутися до суду з метою стягнення половини цих витрат з батька, якщо той відмовляється сплачувати їх в добровільному порядку, надавши при цьому докази даних витрат (копії квитанцій про купівлю ліків).
=== Докази ===
Заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Тобто, якщо аліментні зобов’язання, в 99% випадків суд задовольняє, так як їх стягнення викликане саме необхідністю дитини у харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя, то додаткові витрати заявляються саме у зв’язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров’ям дитини, витрати, які пов’язані з розвитком здібностей дитини тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами; витрати на розвиток здібностей дитини до музики - оплата навчання у музичній школі, придбання необхідного музичного інструмента, тощо). Тобто, заявляючи разові витрати – необхідно надати докази усієї суми витрат, та просити стягнути половину.

При стягнення коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат (наприклад, надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині).
=== Перелік і зразки необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення додаткових витрат на дитину), наприклад:
* копія паспорта та РНОКПП позивача;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* копія рішення про укладення (розірвання) шлюбу (за наявності);
* копія рішення суду про стягнення аліментів (за наявності);
* довідка МСЕК про встановлення інвалідності дитині;
* довідка медичного закладу про вартість медичних послуг, виписки з історії хвороби дитини, висновки та рецепти лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині;
* квитанції про придбані ліки, про оплату санаторно-курортного лікування, реабілітації;
* довідка про оплату спеціального навчання, проходження спеціальних курсів, придбання музичних інструментів тощо.
[[:Файл:Зразок позовної заяви про стягнення додаткових витрат на дитину.docx|Файл:Зразок позовної заяви про стягнення]]
== <big>Виконання рішення суду</big> ==
Рішення суду набирає законної сили після 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не подано апеляційну скаргу.

Рішення суду виконується на підставі виконавчого листа (видається судом, який виніс рішення після набрання ним законної сили) органами Державної виконавчої служби України або приватним виконавцем. Якщо вимоги про стягнення додаткових витрат заявлялися разом з позовними вимогами про стягнення аліментів, то після задоволення рішення та набрання ним законної сили, стягувач (позивач) отримує виконавчий лист окремо на аліментні зобов’язання, та окремо на стягнення додаткових витрат.
== Зміна розміру додаткових витрат ==
У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат (це стосується тільних постійних або періодичних витрат).

[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

2022-12-13T10:37:36Z

Romaniia.mandzii:

Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю

2022-12-05T09:18:58Z

Romaniia.mandzii: редаговано "нормативвну базу" та "Загальні положення"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150 "Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг"].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n19 Наказ Міністерста соціальної політики України від 29.01.2021 року №37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».]
== Загальні положення ==
Законодавство України передбачає виплату '''компенсації за догляд''' для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності '''на непрофесійній основі''', без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
* особами з інвалідністю 1 групи;
* дітьми з інвалідністю;
* громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
* невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
* дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161].
'''ВАЖЛИВО!''' Якщо фізичні особи отримують щомісячні компенсаційні виплати відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"], то вони продовжують отримувати такі виплати до дати призначення їм іншої виплати на догляд або до 31 грудня 2022 року.

'''Компенсація не призначається''' фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.

Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n25 акт про проведення обстеження сім’ї] фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім’ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.

== Розрахунок розміру компенсації ==
Компенсація призначається на '''12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.''' Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

'''Розмір компенсації''' обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за попередні шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Обчислення середньомісячного сукупного доходу особи, яка надає соціальні послуги, здійснюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу (особи, які спільно з нею проживають, поєднані з нею спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки і поєднані на підставі шлюбу/ кровного споріднення / усиновлення або на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства).
==Куди звертатися==
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення '''за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.''' Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

'''УВАГА!''' Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.
==Необхідний перелік документів для отримання компенсації==
Фізична особа, '''яка надає догляд''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій.'''
[[Файл:Заява_про_згоду_надавати_соціальні_послугм.doc|міні]]
Законний представник або '''особа, яка потребує догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
[[Файл:Заява про згоду отримувати соціальні послуги (1).doc|міні]]
Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''
# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
# декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;
# копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text за формою, затвердженою МОЗ];
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
'''2) в електронній формі:'''
* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
==Підстави припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації==
Виплата компенсації '''припиняється''' у разі:
* зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
* смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
* перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких '''припиняється''' догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Виплата компенсації '''тимчасово зупиняється''' у разі:
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця;
* пропущення особою з інвалідністю I групи чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - огляду лікарсько-консультаційними комісіями.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859], крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.
==Виплата неодержаних сум компенсацій за минулий період==
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.

'''''У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.'''''

<big>'''Призначення, виплата та контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами'''</big>

Рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.

Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.

Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних структурних підрозділів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.

Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Права та обов'язки орендодавця та орендаря житлового приміщення

2022-10-28T07:08:11Z

Romaniia.mandzii: Доповнено права та обов’язки орендаря

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
== Загальні положення ==
'''Орендар (наймач)''' — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це - сторона, якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона - '''орендодавець''' (власник, суб'єкт господарювання, організація), який передає в оренду майно для орендаря.

Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (частина друга статті 813 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України). Правовою підставою для цього може бути договір суборенди (піднайму) житла (стаття 823 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Згідно зі статтею 810 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України] встановлює низку прав і обов'язків сторін договору оренди приватного житла, які ніяким чином не можуть бути змінені ними в договірному порядку.

Згідно з частиною третьою статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
== Права орендодавця (наймодавця) ==
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла за рішенням суду у разі:
* невнесення орендарем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази;
* руйнування або псування житла орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 (частина друга статті 825 ЦК України)].
За рішенням суду орендареві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, орендар не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом орендодавця постановляє рішення про розірвання договору оренди житла. На прохання орендаря суд може відстрочити виконання рішення не більше, ніж на один рік.

Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) в разі необхідності використання житла для проживання самого орендодавця та членів його сім'ї. Орендодавець повинен попередити орендаря про розірвання договору не пізніше, ніж за два місяці (частина третя статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Якщо орендар житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, орендодавець може попередити орендаря про необхідність усунення цих порушень (частина четверта статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Якщо орендар або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла.

Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення житла, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення (частина друга статті 785 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Обов'язки орендодавця (наймодавця) ==
Орендодавець при укладенні договору оренди зобов'язаний повідомити орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за найм речі або розірвання договору та відшкодування збитків (за аналогією закону застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3747 частина друга статті 769 ЦК України]).

Орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про особливі властивості та недоліки житла, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або призвести до пошкодження самого житла під час під час володіння та/або користування нею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 частина друга статті 767 ЦК України]).

Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту не покладений на орендаря ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3952 частина друга статті 819 ЦК України]), орендодавець зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк» ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3768 частина друга статті 776 ЦК України]).
== Права орендаря (наймача) ==
♦ Якщо орендодавець не передає орендареві житло негайно (в день укладення договору) або в інший строк, якщо такий строк встановлений в договорі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3730 частина перша статті 765 ЦК України]), орендар має право за своїм вибором:
# вимагати від орендодавця передання житла і відшкодування збитків, завданих затримкою;
# відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3732 частина перша статті 766 ЦК України]).
Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого житло не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3713 частина шоста статті 762 ЦК України]).

♦ Орендар та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 статті 817 ЦК України)].

Особи, які вселилися у житло для постійного проживання, набувають рівних з іншими особами прав володіння та користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні.

♦ Орендар має право за згодою з особами, які проживають разом з ним, і з попереднім повідомленням орендодавця дозволити тимчасове проживання в помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3948 частина перша статті 818 ЦК України]).

Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом. Вони можуть користуватися лише тими приміщеннями, якими їм дозволили орендар та інші мешканці, і не можуть дозволити проживання в помешканні інших осіб. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або '''не пізніше семи днів''' від дня пред'явлення до них орендарем або орендодавцем вимоги про звільнення помешкання.

Таке право надається законом орендарю, якщо договір укладений на строк від одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3964 частина друга статті 821 ЦК України]).

♦ Орендар має право користуватися в багатоквартирному житловому будинку майном, що обслуговує будинок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3927 частина третя статті 812 ЦК України]).

♦ Орендар має право на вилучення зроблених ним поліпшення житла, якщо вони можуть бути відокремлені без пошкодження житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781 частина друга статті 778 ЦК України]) незалежно від того, чи давав орендодавець згоду на такі поліпшення.

Якщо поліпшення житла зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати.

Орендар набуває право спільної з орендодавцем власності на нову річ, створену в результаті поліпшення житла, зробленого за згодою орендодавця.

♦ Орендар має переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди житла на новий строк у разі спливу строку договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3967 частина перша статті 822 ЦК України]) - за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3964 частина друга статті 821 ЦК України]).

'''Не пізніше ніж за три місяці''' до спливу строку договору оренди житла орендодавець може запропонувати орендареві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити орендаря про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо орендодавець не попередив орендаря, а орендар не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

Якщо орендодавець відмовився від укладення договору на новий строк, але протягом одного року уклав договір оренди житла з іншою особою, орендар має право вимагати переведення на нього прав орендаря та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою укласти з ним договір на новий строк.

♦ Орендар має переважне перед іншими особами право на придбання житла, яке було предметом договору оренди, у разі його продажу (частина друга статті 822 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3967 ЦК України]) за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року.

Таким чином, орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря про намір продати житло, вказавши ціну та інші умови, на яких він його продає.

Якщо орендар відмовився від здійснення переважного права купівлі чи не здійснив цього права '''протягом одного місяця''', орендодавець має право продати житло іншій особі (за аналогією закону до даних правовідносин може застосовуватися стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ЦК України]).

Якщо в якості орендаря виступає кілька осіб, які виявили бажання придбати житло, орендодавець має право вибору серед таких осіб.

У разі продажу житла з порушенням переважного права купівлі орендар може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав і обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Передання орендарем свого переважного права придбання житла іншій особі не допускається.

♦ Орендар має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору оренди, письмово попередивши про це орендодавця за три місяці (частина перша статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 ЦК України]).

Якщо орендар звільнив помешкання без попередження, орендодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо орендодавець доведе, що він не міг укласти договір оренди житла на таких самих умовах з іншою особою.

Орендар має право відмовитися від договору оренди житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання в ньому.

♦ Якщо договір оренди житла укладено на строк більше 1 року, то орендар за згодою орендодавця має право передати на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування суборендареві. Суборендар не набуває самостійного права володіння та самостійного права користування житлом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 стаття 823 ЦК України).]

Договір суборенди житла є оплатним. Розмір плати за суборенду житла встановлюється договором суборенди. Строк договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди житла. У разі дострокового припинення договору оренди житла одночасно з ним припиняється договір суборенди. До договору суборенди не застосовується положення про переважне право на укладення договору на новий строк.

♦ Якщо договір оренди житла укладено на строк більше 1 року, то на вимогу орендаря та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою орендодавця орендар у договорі оренди житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 статті 824 ЦК України)].
== Обов'язки орендаря (наймача) ==
При прийнятті житла в своє володіння орендар зобов'язаний перевірити належний стан житла. Якщо орендар у момент передання житла в його володіння не переконається в його належному стані, житло вважається таким, що передане в належному стані (частина третя статті 767 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 ЦК України]).

Орендар зобов'язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані (частина перша статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло та самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму (частина третя статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди орендодавця (частина друга статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар несе відповідальність перед орендодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним (частина друга статті 816 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар зобов'язаний усунути погіршення житла, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення житла орендодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (стаття 779 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Якщо інше не становлено догоором оренди житла, орендар зобов’язаний здійснювати поточний ремонт житла, переданого у найм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 статті 819 ЦК України)].

Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту покладений на орендаря (стаття 819 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3952 ЦК України]), орендар зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк».

У разі розірвання договору оренди житла орендар та інші особи, які проживали в помешканні, підлягають [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення|виселенню з житла на підставі рішення суду без надання їм іншого житла]] (частина перша статті 826 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3996 ЦК України]).

Орендар, який затримав повернення житла орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або пошкодження.
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]
[[Категорія:Житлове право]]
== Див. також ==
* [[Договір найму (оренди)]]
* [[Договір найму (оренди) транспортних засобів]]
* [[Оренда земельних ділянок]]

Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб

2022-10-28T05:50:26Z

Romaniia.mandzii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n173 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 495 «Про затвердження Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27.10.2014 № 778 "Про затвердження переліку рідкісних (орфанних) захворювань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 14.05.2004 № 98 "Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання"]
== Порядок взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання==
=== Кому безоплатно надається житлове приміщення? ===
Внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фонду за місцем фактичного проживання/перебування в межах території відповідної сільської, селищної, міської ради.

Фонд житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, формується сільськими, селищними, міськими радами або уповноваженими ними органами (далі - уповноважені органи) шляхом:
* викупу (придбання) житла;
* будівництва нового житла;
* реконструкції наявних будинків і гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень на житлові;
* передачі житла в комунальну або державну власність;
* капітального ремонту об’єктів житлового фонду, зокрема об’єктів соціального призначення.
До фонду можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення. Житлові приміщення з фонду не підлягають приватизації, обміну та поділу, передачі їх у піднайм, використанню для вселення до них інших осіб.

Потреба в житлових приміщеннях з фонду визначається в розмірі не менш як 6 кв. метрів на одну особу.

Житлові приміщення з фонду надаються з урахуванням потреби різних соціальних груп з метою забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.
{| class="wikitable"
|Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фонду мають багатодітні сім’ї; сім’ї з дітьми; вагітні жінки; особи, які втратили працездатність; особи пенсійного віку з числа тих, житло яких було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
|}
Перебування на обліку не є підставою для відмови внутрішньо переміщеній особі в подальшому взятті такої особи на:
* соціальний квартирний облік;
* облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством;
* інші види обліку для отримання житла.
=== Куди звертатися? ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, подається заява до уповноваженого органу (відповідної сільської, селищної, міської ради або її уповноважених органів), у межах території якого вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі.
=== Перелік необхідних документів ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, подається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n162:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%20%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 заява] (за формою згідно з додатком 1 із підписами всіх повнолітніх членів сім’ї).

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім'ї має одинока особа.

До заяви додаються:

1) копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;

2) копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);

3) копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);

4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);

5) копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї. У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності.

Особі, яка подала заяву про взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, уповноваженим органом, що здійснює взяття на облік, видається опис документів, в якому зазначається інформація про дату подання та реєстрації заяви, реєстраційний номер заяви та перелік документів, доданих до заяви, за підписом посадової особи, яка їх прийняла.
=== Строк прийняття рішення ===
Рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, або про відмову у взятті на такий облік приймається уповноваженим органом '''протягом одного робочого''' дня після подання відповідної заяви.
=== Підстави для відмови '''чи зняття з обліку''' ===
Підставами для відмови у взятті внутрішньо переміщених осіб на облік є:
* неподання необхідного пакета документів, (крім випадків, коли такі документи були знищені або пошкоджені, що підтверджується відповідною заявою громадянина);
* подання документів, що містять недостовірні відомості.
Підставами для зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку є:
* заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку;
* зміна особою місця проживання;
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
* неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їй можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
* подання завідомо недостовірних відомостей, що є підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання.
== Порядок надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання ==
У разі надходження до фонду житлових приміщень, придатних для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей, відповідний уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дня надходження такого житла зобов’язаний прийняти рішення про надання житла внутрішньо переміщеним особам.

Визначення осіб, яким будуть надані житлові приміщення з фонду, здійснюється уповноваженим органом за результатами нарахування балів за бальною системою оцінювання потреби в житлі для внутрішньо переміщених осіб, визначеною цим Порядком.
==== Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень====
Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду визначається за кількістю балів, що набере внутрішньо переміщена особа/сім’я, за такою системою нарахування балів:
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 |Система нарахування балів
|-
| rowspan=6 |Пріоритетні критерії (нараховуються на сім’ю за найвищим показником) || сім’ї з трьома і більше неповнолітніми дітьми || 27 балів
|-
| сім’ї з двома неповнолітніми дітьми || 26 балів
|-
| сім’ї з однією неповнолітньою дитиною || 25 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є вагітні жінки || 24 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність || 23 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку || 22 балів
|-
| rowspan=15 |Загальні критерії (нараховуються за наявності підстав) || сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії Російської Федерації || 3 бали на сім’ю
|-
| сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, визначені абзацом першим пункту 1 статті 10, та сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України, визначені статтею 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є внутрішньо переміщені особи || 2 бали на сім’ю
|-
| внутрішньо переміщені особи з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11-15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей || 1 бал на особу
|-
| наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту || 2 бали на кожну дитину
|-
| сім’ї з дітьми з інвалідністю || 3 бали на кожну дитину
|-
| багатодітні сім’ї || 2 бали на сім’ю
|-
| неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно || 2 бали сім’ю
|-
| сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи || 2 бали на сім’ю
|-
| наявність у складі сім’ї осіб, які хворіють на рідкісні (орфанні) захворювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14#n14 переліком рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затверджені наказом МОЗ від 27 жовтня 2014 р. № 778] || 2 бали на сім’ю
|-
| особи з інвалідністю I та II групи з числа внутрішньо переміщених осіб || 2 бали на особу
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2|| 2 бали на сім’ю
|-
| сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла
(див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20(%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги)]
| 3 бали на сім’ю
|-
| особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації || 1 бал за одну нагороду
|-
| сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні тимчасовим житлом від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа внутрішньо переміщених осіб, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі || 2 бали на сім’ю
|-
| особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб || 3 бали на особу
|-
|}
Рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.

'''У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб має особа, заява якої була зареєстрована раніше за часом.'''
{| class="wikitable"
|-
| У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік та/або отримання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, внутрішньо переміщена особа зобов’язана '''протягом семи робочих днів''' повідомити уповноважений орган про такі зміни.
|}
=== Видача ордеру на вселення ===
На підставі рішення про надання внутрішньо переміщеним особам і членам їх сімей житлових приміщень з фонду уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n164:~:text=%D0%9E%D0%A0%D0%94%D0%95%D0%A0%20%0A%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 додатком 2].

Ордер вручається внутрішньо переміщеній особі, на ім’я якої він виданий, або уповноваженому нею представнику на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

У разі коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа - на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік.

Поважними визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.

Після вселення в житлове приміщення з фонду внутрішньо переміщена особа здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).

Рішення про надання внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей житлових приміщень із фонду може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, що не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення.
=== Строк користування житловим приміщенням ===
Житлові приміщення з фондів безоплатно надаються внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей у тимчасове користування на строк '''до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.'''

Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з фондів внутрішньо переміщені особи зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.

Уповноважений орган '''за 14 робочих днів''' до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає внутрішньо переміщену особу про необхідність звільнення такого житла.
=== Договір користування житловими приміщеннями===
Користування житловими приміщеннями з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється на підставі договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 формою, встановленою наказом Держжитлокомунгоспу від 14 травня 2004 р. № 98] (далі - договір користування).

Договір користування укладається після видачі ордера на житлове приміщення з фонду між уповноваженим органом або уповноваженою ним особою та внутрішньо переміщеною особою, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.

Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і користування таким житловим приміщенням на договірних умовах. Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.

У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із внутрішньо переміщеною особою. Такі особи набувають рівних із внутрішньо переміщеною особою прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями.
=== Правила користування житловими приміщеннями ===
Внутрішньо переміщені особи, яким надане житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, '''не мають права''' приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування.

Внутрішньо переміщена особа та члени її сім’ї зобов’язані дотримуватись умов договору користування, а також правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Внутрішньо переміщена особа зобов’язана своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку уповноваженими органами тарифами.

Обов’язок внесення плати за житлово-комунальні та інші послуги виникає з дня підписання внутрішньо переміщеною особою та уповноваженим органом або уповноваженою ним особою договору користування. Встановлені законодавством пільги та субсидії надаються користувачам житлових приміщень на загальних підставах.
=== Продовження договору користування на наступний строк ===
Внутрішньо переміщена особа в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання '''не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування подає заяву''' уповноваженому органу про продовження строку надання житлового приміщення з фонду.

Продовження строку проживання у житлових приміщеннях з фонду здійснюється відповідно до умов, передбачених цим Порядком.

До заяви про продовження строку надання житлового приміщення з фонду додаються документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n70:~:text=12.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пунктом 12 цього Порядку.]

Уповноважений орган зобов’язаний розглянути зазначену заяву '''не пізніше ніж за 50 календарних днів''' до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявнику про прийняте рішення.

У разі коли внутрішньо переміщена особа не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору користування.
== Дострокове припинення надання житлового приміщення ==
Підставами для прийняття рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду є:
* отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання внутрішньо переміщеній особі житлового приміщення з фонду ;
* систематичне порушення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду ;
* приведення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду у непридатний для його використання стан;
* порушення умов договору користування після застосування до внутрішньо переміщеної особи заходу впливу, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n155:~:text=38.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%3A п. 38 цього Порядку];

* непроживання внутрішньо переміщеною особою в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування;
* зміна обставин непереборної сили, які унеможливлюють повернення громадянином до місця свого постійного проживання;

* інші підстави, встановлені законом.
== Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування ==
Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування тягне за собою:
* письмове попередження про порушення умов договору користування;
* розгляд питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду;
* подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.
Примусове виселення внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї із житлових приміщень фонду здійснюється '''лише на підставі рішення суду.'''

Внутрішньо переміщена особа, яка за договором користування не виконує обов’язки, передбачені законодавством і договором користування, несе відповідальність, передбачену законом.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення

2022-08-10T06:55:51Z

Romaniia.mandzii: доповнено розділ "Види трудового договору"

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94 Наказ Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 "Про затвердження Типової форми контракту з працівником"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

''Призупинення дії трудового договору''

'''Призупинення дії трудового договору''' - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
|}
==Трудовий договір: що це?==
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин є трудовий договір.

'''''Трудовий договір''''' - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. (стаття 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]).

'''Сторонами трудового договору''' є:
*працівник;
*роботодавець:
#юридична особа: підприємство, установа, організація в особі керівника;
#фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності;
#самозайняті особи (приватні нотаріуси, адвокати, лікарі тощо).
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.Це означає, що працівник може укласти один чи кілька трудових договорів.
==Види трудового договору==
Залежно від строку трудовий договір може бути:
# безстроковим, що укладається на невизначений строк;
#на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
#таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Особливим видом трудового договору '''є трудовий договір з нефіксованим робочим часом''', умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи. Обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статтею 21-1 Кодексу законів про працю України].

==Форма трудового договору==
Трудовий договір укладається у двох формах: усній та письмовій.

Додержання письмової форми є обов'язковим у таких випадках:
#при організованому наборі працівників;
#при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
#при укладенні [[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]];
#у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
#при укладенні [[Праця неповнолітніх: прийняття на роботу і звільнення, обмеження|трудового договору з неповнолітнім]];
#при укладенні трудового договору з фізичною особою;
#при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;
#при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
#в інших випадках, передбачених законодавством України.
Особливою формою трудового договору є '''''[[Контракт як особлива форма трудового договору|контракт]]''''', в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Порядок укладення контракту при прийнятті (найманні) на роботу працівників регулюється, зокрема, Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94 наказом Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 "Про затвердження Типової форми контракту з працівником"].
==Укладення трудового договору==
Трудовий договір вважається укладеним, коли:
*підписано письмовий документ під назвою "Трудовий договір";
*оформлено наказ(розпорядження) роботодавця про прийом на роботу (призначення на посаду).
Працівник ''не може бути'' допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF повідомлення] Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати наступні документи:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудову книжку]] (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування
#документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' '''''Забороняється''''' вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. 
|}
'''''Гарантії при укладанні трудового договору''''':
*Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
*Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.
==Обов'язки роботодавця при укладенні трудового договору==
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган '''''зобов'язаний''''':
#роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
#ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
#визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
#проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
==Випробування при прийнятті на роботу==
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається (стаття 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодексу законів про працю України]).

Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не триває нескінченно, про що свідчить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n166 ст. 27] КЗпП. Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати: — для робітників — 1 місяця; — для працівників — 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілкою, — 6 місяців. Законодавчою базою визначено працівників, яким строк випробування встановлюється у дещо інші строки. Наприклад, при призначенні на посаду держслужби може встановлюватися випробування строком до 6 місяців без погодження із профспілкою (ч. 3 ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України "Про державну службу"]). Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:
*осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
*молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
*молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
*осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
*осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
*осіб, обраних на посаду;
*переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
*осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
*вагітних жінок;
*одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
*осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
*осіб на тимчасові та сезонні роботи;
*внутрішньо переміщених осіб;
*при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Працівник вважається таким, який витримав випробування, якщо строк випробування закінчився, а він до закінчення строку не був звільнений з роботи.
=Див. також=
[[Контракт як особлива форма трудового договору]]
[[Категорія: Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Вагітні жінки‎]]
[[Категорія: Одинока мати (батько)‎]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи‎]]

Куріння тютюнових виробів в заборонених місцях

2022-07-08T08:41:23Z

Romaniia.mandzii: консультативну статтю редаговано з урахуванням змін від 11.07.2022 року, які були несені до ЗУ №2899-IV на підставі ЗУ №1978-IX від 16.12.2021 року.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2899-15 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-вр#top Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"]
== Заборона куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів==
'''Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2899-15#Text Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"] (в редакції Закону № 1978-IX від 16.12.2021, яка набрала чинності 11.07.2022 року) передбачено наступні види заборон куріння тютюнових виробів.'''

'''По-перше, забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів::'''

* у ліфтах і таксофонах;
* у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
* у приміщеннях та на території навчальних закладів;
* у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
* у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
* у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
* у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;
* у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
* у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
* у приміщеннях гуртожитків;
* на дитячих майданчиках;
* у місцях загального користування житлових будинків;
* у підземних переходах;
* у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі;
* на вокзалах та станціях;
* на зупинках громадського транспорту.

У місцях та закладах, в яких куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено, розміщується наочна інформація, що складається з графічного знака про заборону куріння і тексту такого змісту: '''''"Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!".'''''

'''По-друге, забороняється куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів в аеропортах, крім спеціально відведених для цього місць.'''

У спеціально відведених в аеропортах місцях для куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів розміщується наочна інформація, що складається з графічного знака і тексту такого змісту: '''''"Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!".'''''

Адміністрація аеропортів може відводити спеціальні місця для куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів, загальна площа яких ''не може перевищувати 5 відсотків загальної площі споруди аеропорту,'' за умови розташування таких місць в окремих відокремлених приміщеннях, які не мають потреби відвідувати люди, що не курять, не вживають, не використовують тютюнові вироби, електронні сигарети, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, та обладнання їх витяжною вентиляцією, а також розміщення інформації, передбаченої частиною п’ятою цієї статті.

'''По-третє, сільські, селищні та міські ради у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть постійно або тимчасово заборонити куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, тютюнових виробів без їх згоряння та кальянів у додатково визначених ними місцях.'''

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, дозволяються імпорт та реалізація на митній території України тютюнових виробів, віднесених до кодів 2402 20 90 20 та 2403 99 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, з маркуванням, відмінним від маркування, передбаченого статтею 12 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2899-15#Text акону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".]
== Куди звернутися ==
Якщо Вам відомо про порушення норм законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення Ви можете звернутися до поліції або до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
== Адміністративна відповідальність ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1881 статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, - '''тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, '''- тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Також чинним законодавством України передбачені окремі статті за правопорушення, пов’язані з курінням у невстановлених місцях на суднах, куріння в вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також в метрополітенах, куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях.

У випадку куріння в перерахованих місцях, застосовуються спеціальні норми. Частина 2 статті 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n854 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачає, що куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також в метрополітенах, тягне за собою попередження або '''накладення штрафу від п’яти (85 грн.) до двадцяти (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n890 частини 2 статті 115 Кодексу України про адміністративні правопорушення куріння] у невстановлених місцях на суднах, тягне за собою '''попередження або накладення штрафу від п’яти (85 грн.) До двадцяти (340 грн.) Неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Згідно з частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n943 3 статті 119 Кодексу України про адміністративні правопорушення] куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях, тягне за собою '''попередження або накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n951 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення], штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через '''п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу''', а в разі оскарження такої постанови – '''не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.'''

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2899-15 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення] встановлює '''адміністративну відповідальність громадян та посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами''' за порушення вимог законодавства щодо заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів (залежно від складу правопорушення на громадян може бути накладено штраф від п'яти до двадцяти п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами - '''від ста до трьохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян).'''

Закон також визначає '''фінансові санкції для суб'єктів господарювання у разі порушення ними заборони на рекламу''', стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів (від тридцяти тисяч гривень до п'ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)

2022-05-13T07:10:33Z

Romaniia.mandzii: Редаговано відповідно до змін внесених до ч.1 ст.26 ЗУ "Про землеустрій", ч.1 ст.186-1 Земельного кодексу, ч.4, ч.6 ст.24 ЗУ "Про державний земельний кадастр"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*
==Особи, які мають право на земельну частку (пай)==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], право на земельну частку (пай) мають:'''
# колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
# громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
# громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
# громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
'''Крім цього, [[Визнання права власності на земельну частку (пай)|право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.]]'''

==Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай)==
Згідно зі '''ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай)''', виданий районною (міською) державною адміністрацією.

'''Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:'''
* свідоцтво про право на спадщину;
* посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для громадян України, які евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних чи інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з-поміж них, які проживають у сільській місцевості.

== Що потрібно знати особам, які мають право на земельну частку (пай)? ==
З 1 січня 2019 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#n5 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»], який вносить ряд важливих змін до законодавчих актів України, зокрема і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»].

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] передбачено наступне: "'''якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки".'''

'''Невитребуваною''' є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Тобто, земельна частка (пай) яка не була виділена в натурі (на місцевості) або на яку не отримано документа, що посвідчує таке право є невитребуваною.

Невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради '''на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади''', на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власника невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємця '''у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення.'''

'''Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність''' (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Крім цього цією ж статтею, визначено, що '''нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

'''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку,''' про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки закінчився, у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

== Підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)==
[[Файл:Зразок звернення на виділення земельної частки паю 2021 територіальна громада.docx|альт=Зразок звернення|міні|Зразок звернення]]
'''Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.''' ''Особи, власники сертифікатів'' на право на земельну частку (пай), ''які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву'' про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) '''виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою'''. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) '''(ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»])'''.

==Особливості виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок єдиним масивом у спільну власність власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''' передбачено, що '''особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв''') із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, '''земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом.'''

Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.

==Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):'''
# розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;
# приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
# уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);
# укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
# сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
# надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;
# оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
==Процедура виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості)==
Виходячи з перерахованих повноважень сільських, селищних, міських рад, можна говорити про те, що виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) відбувається шляхом вчинення наступних кроків.

# '''Власники земельних часток (паїв) звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради із заявою про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).'''

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).'''

2. Після цього '''із землевпорядними організаціями укладаються договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою.''' В залежності від того, за чий рахунок виготовляється документація, такі договори укладаються сільською, селищною, міською радою або ж безпосередньо особою, яка має право на земельну частку (пай).

''Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:''
* ''проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);''
* ''технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).''
Вибірково, близько <big>20 відсотків</big> документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), підлягає Державній землевпорядній експертизі. Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк, що не перевищує <big>'''20 днів'''</big>.

'''Готові проекти землеустрою розглядаються та погоджуються сільськими, селищними, міськими радами.'''

Наступним кроком виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) є '''проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).'''

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

=== Порядок проведення зборів власників земельних часток (паїв) та вимоги до їх оформлення ===
Організацією зборів власників земельних часток (паїв) займається сільська, селищна, міська ради. Зокрема, для забезпечення гласності в межах своїх повноважень '''вони зобов'язані:'''
* забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);
* оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.
'''''Чому це важливо?''''' Тому що, розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), і лише за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До цього протоколу додаються:
* проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв),
* список осіб, які взяли участь у їх розподілі.
'''''Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власниками земельних часток (паїв).'''''

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Після отримання власником земельної частки (паю) рішення сільської, селищної, міської ради щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється '''встановлення меж цих ділянок на місцевості.''' Підставою для цього є проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

==Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки==
'''Після отримання в сільській, селищній, міській раді рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) наступним кроком є розробка проекту землеустрою.'''

'''Частиною 1 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] передбачено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути:'''
* органи державної влади;
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
* органи місцевого самоврядування;
* землевласники і землекористувачі;
*інші юридичні та фізичні особи.
'''Розробниками документації із землеустрою згідно ч. 2 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України "Про землеустрій"] є:'''
* '''юридичні особи''', що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* '''фізичні особи''' - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Держгеокадастр веде державні реєстри сертифікованих інженерів-землевпорядників, то ж знайти відповідного інженера-землеупорядника, який відповідає усім вимогам можна на сайті Держгеокадастру, перейшовши за посиланням:
{| class="wikitable"
|-
| [http://Реєстр%20сертифікованих%20інженерів-землевпорядників Реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників]
|}

'''Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником (ч.2 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).'''

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

== Присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст. 791 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''

'''Ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''

# заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
# документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

'''Державний кадастровий реєстратор,''' який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''протягом 14 днів з дня реєстрації заяви (ч.5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]):'''
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

'''Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки відповідно до ч.6 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] є:'''
# подання заявником документів, не в повному обсязі;
# невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
# знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

'''На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 8, 9 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Кадастровий номер земельній ділянці присвоюється незалежно від форми власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі об'єднання земельній ділянці та у разі поділу земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери.

== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
'''Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса''' ( п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав ( п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Важливим '''є те, що зареєструвати право на земельну ділянку можна тільки в ЦНАПі чи у нотаріуса, які працюють в тій же області, що і земельна ділянка.

'''Перелік документів для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку:'''
* витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
* оригінал паспорту заявника;
* оригінал ідентифікаційного номеру;
* підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2022 р. - це 250 грн.);
* документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
* довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена);
* оригінал паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.

Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.

Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

'''За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення''' щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

'''Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор''' за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, '''формує витяг''' з нього про державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника з метою перегляду, завантаження і друку (п.22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів (не календарних!). Зі спливом вказаного строку можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру речових прав.

Слід також зазначити, що Закон надає можливість скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, 24х та 2х годин, проте збір за реєстрацію права в таких випадках буде значно більшим. Проте, перед тим, як сплачувати за скорочені терміни виготовлення документа, варто уточнити щодо наявності технічної можливості виконня роботи в скорочені терміни.

'''Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.'''

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг) ( ч. 1 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Рішення державного реєстратора, витяг''' з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, '''отримані в електронній чи паперовій формі''' за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, '''мають однакову юридичну силу''' та використовуються відповідно до законодавства ( ч. 2 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Нагадаємо''', що до 2016 р., за результатами реєстрації права можливо було отримати один з таких документів:
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
* свідоцтво з Державного реєстру прав (тільки для новосформованих земельних ділянок, які надавались на підставі рішення місцевої ради/розпорядження держадміністрації/наказу обласного управління Держгеокадастру або заяви власника, в разі зміни цільового призначення чи поділу земельної ділянки).
Зараз можна отримати тільки витяг про проведену державну реєстрацію прав. Крім того, ви маєте можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через Кабінет електронних сервісів Мінюсту.

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2022-04-20T09:09:10Z

Romaniia.mandzii: оновлено нормативну базу

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю "]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 року № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 року № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''призначається за вибором особи з інвалідністю з дитинства''' (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю) '''''державна соціальна допомога''''' відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "] або '''''пенсія чи державна соціальна допомога''''' згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"].

''При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства та дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "], '''ці виплати призначаються одночасно'''''.

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини з інвалідністю.

=== Особи з інвалідністю з дитинства ===

Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи -200 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ;
* особам з інвалідністю, віднесеним до підгрупи Б I групи - 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти з інвалідністю ===

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років -200 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - 200 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років. 

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. 
Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби. 
При визначенні розмірів надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

== Порядок надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»]

== Див.також ==
[[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Поновлення загублених документів: паспорт, водійські права, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт)

2022-04-15T08:50:43Z

Romaniia.mandzii: змінено вартість послуги з виготовлення паспорта

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Постанова Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1111-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1111 "Про затвердження Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0123-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року № 379 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[[Файл:Докутементи в застосунку "Дія".jpg|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%22%D0%94%D1%96%D1%8F%22.jpg|міні|387x387пкс]]Якщо ви загубили паспорт громадянина України, то:

→ У такому випадку варто використовувати мобільний застосунок «Дія». Паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка), та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, які сформовані у «Дії», мають таку ж юридичну силу, що й звичайні.

Такі положення передбачені статтею 141 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Е-паспорт можна пред’являти для посвідчення своєї особи під час перевірки працівниками правоохоронних органів, у тому числі на блокпостах, а також використовувати для перетину державного кордону з Польщею та Молдовою.

У центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) ви можете подати документи на оформлення ID-картки та закордонного паспорта, а також відновити втрачені документи.

Наразі ЦНАП працюють у таких областях: Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька.

З адресами місцезнаходження, графіками роботи та контактами можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://cutt.ly/eS0aUu0</nowiki>.

Також паспортні послуги знову доступні в підрозділах Державної міграційної служби. Перевірити чи працюють відповідні підрозділи у вашому регіоні та знайти контактну інформацію можна за посиланням: <nowiki>https://cutt.ly/9STmI7r</nowiki>.
|}
== Відновлення втраченого паспорта громадянина України ==
'''Якщо паспорт було викрадено''':
# необхідно звернутись із заявою до поліції
# взяти витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
# звернутись до відділення Міграційної служби за місцем реєстрації (у разі, якщо втрачено ID-картку, за оформленням нової можна звернутися до будь-якого підрозділу служби). '''Якщо втрата паспорта відбулася за кодоном потрібно звернутися до найближчої закордонної дипломатичної установи.'''
'''Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах Міністерства охорони здоров'я закритого типу'''
* до територіального підрозділу ДМС за місцем розташування адміністрації відповідної установи.
'''Внутрішньо переміщена особа'''
* до територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб’єкта за місцем проживання.
'''Бездомна особа'''
* до територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб’єкта за місцем майбутньої реєстрації її місця проживання.

Особа, яка втратила паспорт після зняття з реєстрації попереднього місця проживання до оформлення реєстрації нового місця проживання, подає документи до територіального підрозділу за фактичним місцем проживання, у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці - за останнім місцем проживання.

Бездомні громадяни оформлюють паспорти замість утрачених за місцем майбутньої реєстрації місця їх проживання або перебування.

Документи для оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, можуть подаватися заявником до будь-якого територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб’єкта.

 '''Перелік та зразки необхідних документів'''
* заява про втрату паспорта;
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або повідомлення про відмову від його прийняття;
* довідку органу реєстрації встановленого зразка про місце проживання.
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);
* посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
* рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
* документ, що посвідчує особу законного представника/ уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
* документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати.
* документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів), визначенні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF підпунктом 9 пункту 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* паспортний документ, що підлягає обміну (у разі пошкодження);

=== Вартість та строк дії ===
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0235839-21#Text наказу Державної міграційної служби України від 28.12.2021 року №235] з 01 січня 2022 року зростає вартість оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки .
* З 01 січня 2021 року вартість оформлення паспортів становить: - Оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки (термін виготовлення до 20 робочих днів) – 372 грн. - Оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки (термін виготовлення до 10 робочих днів) – 498 грн.
*Строк дії ID-паспорту – 10 років.

До видачі паспорта територіальний підрозділ на підставі заяви видає громадянину '''''тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України'''''. Тимчасове посвідчення оформляється і видається у десятиденний строк після подання необхідних документів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1111-2003-%D0%BF п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1111 "Про затвердження Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України"]).

Зверніть увагу, що на підставі рішення суду Державна міграційна служба може оформити та видати паспорт громадянина за зразком 1994 року

== Відновлення втрачених водійських прав ==
=== Куди звернутись ===
Про втрату посвідчення водія особа повідомляє [http://hsc.gov.ua/kontakti/kontakti-gsts-pidrozdiliv/ сервісному центру Міністерства внутрішніх справ України], а в разі його викрадення - територіальному органу Національної поліції.

=== Перелік необхідних документів ===
#паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи) або
#** тимчасове посвідчення громадянина України;
#** посвідка на постійне проживання;
#** посвідки на тимчасове проживання;
#** посвідчення біженця;
#** посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
#** посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
# довідку з поліції (у разі викрадення);
# медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом (форма 083/о);
# платіжний документ (квитанція), який засвідчує оплату адміністративної послуги.
# копії довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті)

=== Вартість ===
За поновлення втраченого посвідчення водія адміністративний збір не сплачується, однак необхідно сплатити вартість бланку посвідчення (частина друга статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]).

Замість втраченого посвідчення водія сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка заявила про його втрату, оформлює та видає ''нове посвідчення водія''.

У разі втрати посвідчення водія за кордоном, видача посвідчення водія здійснюється на загальних підставах.

=== Строк розгляду заяви ===
Нове посвідчення водія видається особі в день звернення із заявою.

'''В Україні відтепер можна відновити втрачені водійські права онлайн. Для цього потрібно зробити онлайн-замовлення заміни посвідчення водія через електронний кабінет на сайті МВС.''' Вхід до е-кабінету водія – за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

''Алгоритм отримання послуги:''
* після авторизації в ЕКВ особа подає заяву в електронній формі;
* до заяви громадянин додає електронні копії документів, що підтверджують зміну персональних даних (за потреби), довідки з поліції (за потреби) і чинної медичної довідки форми 083/о;
* заява підписується кваліфікованим електронним підписом (КЕП) особи.

== Відновлення втраченого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) ==
=== Куди звернутися ===

Необхідно завітати до найближчого сервісного центру МВС.

Звертаємось до консультанта, повідомляємо про проблему та перевіряємо чи всі необхідні документи у вас в наявності.

'''Необхідні документи:'''
* паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних в безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання), або документ, що засвідчує особу і підтверджує його громадянство або спеціальний статус (в якому зазначено відомості про реєстрацію місця проживання);
* довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* якщо інтереси власника транспортного засобу представляє третя особа, то необхідний оригінал довіреності.
Після того, як консультант перевірив наявність та підтвердив достатність всіх необхідних документів, то повинен видати витяг з єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Наступний порядок дій:
* стаємо в електронну чергу (беремо талон у терміналі) і йдемо на майданчик для огляду транспортного засобу експертом;
* після успішного огляду транспортного засобу повертаємося до адміністратора і надаємо всі зібрані документи;
* здійснюємо оплату надання адміністративної послуги (як правило банківське відділення знаходиться в тій же будівлі, де і сервісний центр МВС), а за цей час адміністратор готує заяву про втрату (крадіжку) свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу;
* перевіряємо правильність внесених даних в заяву та підписуємо;
* отримуємо нове свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу.
Необхідно проходити процедуру перереєстрації транспортного засобу

=== Строк розгляду заяви ===
Нове свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) видається особі в день звернення із заявою.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю

2022-04-15T08:38:11Z

Romaniia.mandzii: додано посилання на форму висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0611-20#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 16.06.2020 № 419 "Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг"].

== Загальні положення ==
Законодавство України передбачає виплату '''компенсації за догляд''' для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності '''на непрофесійній основі''', без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
* особами з інвалідністю 1 групи;
* дітьми з інвалідністю;
* громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
* невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
* дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161].
'''ВАЖЛИВО!''' Якщо фізичні особи отримують щомісячні компенсаційні виплати відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"], то вони продовжують отримувати такі виплати до дати призначення їм іншої виплати на догляд або до 31 грудня 2022 року.

'''Компенсація не призначається''' фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.

Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.

== Розрахунок розміру компенсації ==
Компенсація призначається на '''12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.''' Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

'''Розмір компенсації''' обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за попередні шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Обчислення середньомісячного сукупного доходу особи, яка надає соціальні послуги, здійснюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу (особи, які спільно з нею проживають, поєднані з нею спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки і поєднані на підставі шлюбу/ кровного споріднення / усиновлення або на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства).

==Куди звертатися==
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення '''за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.''' Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

'''УВАГА!''' Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.

==Необхідний перелік документів для отримання компенсації==
Фізична особа, '''яка надає догляд''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій.'''
[[Файл:Заява_про_згоду_надавати_соціальні_послугм.doc|міні]]

Законний представник або '''особа, яка потребує догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
[[Файл:Заява про згоду отримувати соціальні послуги (1).doc|міні]]
Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''
# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
# декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;
# копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text за формою, затвердженою МОЗ];
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
'''2) в електронній формі:'''
* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.

==Підстави припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації==
Виплата компенсації '''припиняється''' у разі:
* зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
* смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
* перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких '''припиняється''' догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Виплата компенсації '''тимчасово зупиняється''' у разі:
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця;
* пропущення особою з інвалідністю I групи чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - огляду лікарсько-консультаційними комісіями.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859], крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.

==Виплата неодержаних сум компенсацій за минулий період==
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.

'''''У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.'''''

<big>'''Призначення, виплата та контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами'''</big>

Рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.

Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.

Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних структурних підрозділів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.

Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Поновлення загублених документів: паспорт, водійські права, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт)

2022-04-11T13:09:07Z

Romaniia.mandzii: редаговано "Вартість та строк дії"

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Постанова Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1111-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1111 "Про затвердження Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0123-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року № 379 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[[Файл:Докутементи в застосунку "Дія".jpg|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%22%D0%94%D1%96%D1%8F%22.jpg|міні|387x387пкс]]Якщо ви загубили паспорт громадянина України, то:

→ У такому випадку варто використовувати мобільний застосунок «Дія». Паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка), та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, які сформовані у «Дії», мають таку ж юридичну силу, що й звичайні.

Такі положення передбачені статтею 141 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Е-паспорт можна пред’являти для посвідчення своєї особи під час перевірки працівниками правоохоронних органів, у тому числі на блокпостах, а також використовувати для перетину державного кордону з Польщею та Молдовою.

У центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) ви можете подати документи на оформлення ID-картки та закордонного паспорта, а також відновити втрачені документи.

Наразі ЦНАП працюють у таких областях: Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька.

З адресами місцезнаходження, графіками роботи та контактами можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://cutt.ly/eS0aUu0</nowiki>.

Також паспортні послуги знову доступні в підрозділах Державної міграційної служби. Перевірити чи працюють відповідні підрозділи у вашому регіоні та знайти контактну інформацію можна за посиланням: <nowiki>https://cutt.ly/9STmI7r</nowiki>.
|}
== Відновлення втраченого паспорта громадянина України ==
'''Якщо паспорт було викрадено''':
# необхідно звернутись із заявою до поліції
# взяти витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
# звернутись до відділення Міграційної служби за місцем реєстрації (у разі, якщо втрачено ID-картку, за оформленням нової можна звернутися до будь-якого підрозділу служби). '''Якщо втрата паспорта відбулася за кодоном потрібно звернутися до найближчої закордонної дипломатичної установи.'''
'''Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах Міністерства охорони здоров'я закритого типу'''
* до територіального підрозділу ДМС за місцем розташування адміністрації відповідної установи.
'''Внутрішньо переміщена особа'''
* до територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб’єкта за місцем проживання.
'''Бездомна особа'''
* до територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб’єкта за місцем майбутньої реєстрації її місця проживання.

Особа, яка втратила паспорт після зняття з реєстрації попереднього місця проживання до оформлення реєстрації нового місця проживання, подає документи до територіального підрозділу за фактичним місцем проживання, у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці - за останнім місцем проживання.

Бездомні громадяни оформлюють паспорти замість утрачених за місцем майбутньої реєстрації місця їх проживання або перебування.

Документи для оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, можуть подаватися заявником до будь-якого територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб’єкта.

 '''Перелік та зразки необхідних документів'''
* заява про втрату паспорта;
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або повідомлення про відмову від його прийняття;
* довідку органу реєстрації встановленого зразка про місце проживання.
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);
* посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
* рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
* документ, що посвідчує особу законного представника/ уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
* документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати.
* документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів), визначенні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF підпунктом 9 пункту 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* паспортний документ, що підлягає обміну (у разі пошкодження);

=== Вартість та строк дії ===
* Відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 28.12.2021 року №235 з 01 січня 2022 року зростає вартість оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки .
* З 01 січня 2022 року вартість оформлення паспортів становить:
*#Оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки (термін виготовлення до 20 робочих днів) – 372 грн.
*#Оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки (термін виготовлення до 10 робочих днів) – 498 грн.
*#Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України (у формі картки) крім оформлення паспорта громадянина України вперше, з дня оформлення заяви-анкети у строк: не пізніше ніж через 20 робочих днів -126 грн.
*Строк дії ID-паспорту – 10 років.

До видачі паспорта територіальний підрозділ на підставі заяви видає громадянину '''''тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України'''''. Тимчасове посвідчення оформляється і видається у десятиденний строк після подання необхідних документів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1111-2003-%D0%BF п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1111 "Про затвердження Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України"]).

Зверніть увагу, що на підставі рішення суду Державна міграційна служба може оформити та видати паспорт громадянина за зразком 1994 року

== Відновлення втрачених водійських прав ==
=== Куди звернутись ===
Про втрату посвідчення водія особа повідомляє [http://hsc.gov.ua/kontakti/kontakti-gsts-pidrozdiliv/ сервісному центру Міністерства внутрішніх справ України], а в разі його викрадення - територіальному органу Національної поліції.

=== Перелік необхідних документів ===
#паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи) або
#** тимчасове посвідчення громадянина України;
#** посвідка на постійне проживання;
#** посвідки на тимчасове проживання;
#** посвідчення біженця;
#** посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
#** посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
# довідку з поліції (у разі викрадення);
# медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом (форма 083/о);
# платіжний документ (квитанція), який засвідчує оплату адміністративної послуги.
# копії довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті)

=== Вартість ===
За поновлення втраченого посвідчення водія адміністративний збір не сплачується, однак необхідно сплатити вартість бланку посвідчення (частина друга статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]).

Замість втраченого посвідчення водія сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка заявила про його втрату, оформлює та видає ''нове посвідчення водія''.

У разі втрати посвідчення водія за кордоном, видача посвідчення водія здійснюється на загальних підставах.

=== Строк розгляду заяви ===
Нове посвідчення водія видається особі в день звернення із заявою.

'''В Україні відтепер можна відновити втрачені водійські права онлайн. Для цього потрібно зробити онлайн-замовлення заміни посвідчення водія через електронний кабінет на сайті МВС.''' Вхід до е-кабінету водія – за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

''Алгоритм отримання послуги:''
* після авторизації в ЕКВ особа подає заяву в електронній формі;
* до заяви громадянин додає електронні копії документів, що підтверджують зміну персональних даних (за потреби), довідки з поліції (за потреби) і чинної медичної довідки форми 083/о;
* заява підписується кваліфікованим електронним підписом (КЕП) особи.

== Відновлення втраченого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) ==
=== Куди звернутися ===

Необхідно завітати до найближчого сервісного центру МВС.

Звертаємось до консультанта, повідомляємо про проблему та перевіряємо чи всі необхідні документи у вас в наявності.

'''Необхідні документи:'''
* паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних в безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання), або документ, що засвідчує особу і підтверджує його громадянство або спеціальний статус (в якому зазначено відомості про реєстрацію місця проживання);
* довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* якщо інтереси власника транспортного засобу представляє третя особа, то необхідний оригінал довіреності.
Після того, як консультант перевірив наявність та підтвердив достатність всіх необхідних документів, то повинен видати витяг з єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Наступний порядок дій:
* стаємо в електронну чергу (беремо талон у терміналі) і йдемо на майданчик для огляду транспортного засобу експертом;
* після успішного огляду транспортного засобу повертаємося до адміністратора і надаємо всі зібрані документи;
* здійснюємо оплату надання адміністративної послуги (як правило банківське відділення знаходиться в тій же будівлі, де і сервісний центр МВС), а за цей час адміністратор готує заяву про втрату (крадіжку) свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу;
* перевіряємо правильність внесених даних в заяву та підписуємо;
* отримуємо нове свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу.
Необхідно проходити процедуру перереєстрації транспортного засобу

=== Строк розгляду заяви ===
Нове свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) видається особі в день звернення із заявою.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Умови введення надзвичайного стану

2022-02-25T11:48:36Z

Romaniia.mandzii: редаговано "Порядок введення надзвичайного стану"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14 Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану"]
== Поняття надзвичайного стану ==
'''Надзвичайний стан''' - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, бо при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14 стаття 1 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"] (далі - Закон).
== Мета введення надзвичайного стану ==
Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n10 стаття 2 Закону]).

У разі виникнення надзвичайного стану, законом передбачається надання відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян повноважень.
== Умови введення надзвичайного стану ==
Надзвичайний стан вводиться '''лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n10 частина перша статті 4 Закону)].

Надзвичайний стан може бути введений в разі:
# виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;
# здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;
# виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
# виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
# спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
# масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
# необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади (частина друга статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону]).
== Порядок введення надзвичайного стану ==
Порядок введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях передбачає наступні етапи:

* подання пропозиції щодо введення надзвичайного стану;
* винесення та підписання Указу щодо введення надзвичайного стану Президентом України ;
* затвердження Указу Президента України Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України;
* негайне оголошення Указу Президента через засоби масової інформації або в інший спосіб.

Суб’єктами подання пропозицій щодо введення надзвичайного стану в Україні можуть бути:

* Кабінет Міністрів України;
* Рада національної безпеки і оборони України.

При цьому, Кабінет Міністрів України може подати пропозиції щодо введення надзвичайного стану лише за умови, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону]: у разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення.

До введення надзвичайного стану за підставами, передбаченими пунктами 2-7 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону], Президент України звертається через засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, що можуть бути приводом для запровадження надзвичайного стану, з вимогою припинити свої протиправні дії протягом встановленого у зверненні строку і попередженням про можливість введення надзвичайного стану.

За умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено без попередження.

'''Для запровадження надзвичайного стану Президент України повинен:'''
* чітко обґрунтувати його необхідність;
* визначити межі території, де вводиться надзвичайний стан;
* визначити час, з якого вводиться надзвичайний стан, і строк, на який він вводиться;
* перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік прав і свобод людини й громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням надзвичайного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
* визначити органи державної влади, органи військового командування та органи місцевого самоврядування, яким доручається здійснення заходів надзвичайного стану, та межі їх додаткових повноважень.
== Строк дії надзвичайного стану ==
Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк '''не більш як 30 діб''' і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях.

У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону]).
== Заходи правового режиму надзвичайного стану ==
Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися певні заходи правового режиму.
{| class="wikitable"
|+
!Загальні заходи правового режиму надзвичайного стану
!Додаткові заходи режиму надзвичайного стану у зв’язку із надзвичайними ситуаціями техногенного або природного характеру
!Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку
|-
|
*встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
* обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
* посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
* заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
* заборона страйків;
* примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.
|
*тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;
* встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;
* тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;
* встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
* запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
* мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;
* зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
* усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб.
|
* запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
* перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
* заборона призовникам, військовозобов’язаним та резервістам змінювати місце проживання без відома відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та/або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України;
* обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;
* тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій - також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;
* заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;
* регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматорських радіопередавальних засобів та радіовипромінювальних пристроїв особистого і колективного користування;
* особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі;
* порушення у порядку, визначеному Конституцією і законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
|}
З метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.
У виняткових випадках, пов’язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимчасове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозволом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт та за умови обов’язкового забезпечення безпеки праці. Забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров’я.
== Діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайного стану ==
В умовах надзвичайного стану Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також військове командування та його представники (далі - військове командування), підприємства, установи і організації відповідно здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України та законами України, і забезпечують виконання заходів, передбачених цим Законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n51 стаття 9 Закону)].

До речі, '''у разі введення надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях Верховна Рада України приймає рішення про продовження сесії або роботу в пленарних засіданнях протягом усього періоду його дії'''. Якщо Указ Президента України про введення надзвичайного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях виданий у міжсесійний період, парламент збирається у дводенний строк без скликання і працює у сесійному режимі.

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування надзвичайного стану.

У період надзвичайного стану не можуть бути відповідно припинені чи обмежені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n51 стаття 11 Закону)].

В умовах надзвичайного стану органам, що здійснюють управління на відповідній території, Указом Президента України про введення надзвичайного стану, затвердженого Законом України, визначаються межі додаткових повноважень для здійснення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також для ліквідації загрози безпеці громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#n70 стаття 13 Закону)].
== Скасування надзвичайного стану ==
Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях може бути скасований Указом Президента України раніше строку, на який він вводився, в разі усунення обставин, що обумовили необхідність введення надзвичайного стану.

З пропозицією про скасування надзвичайного стану до Президента України може звернутися Верховна Рада України.

Надзвичайний стан на території Автономної Республіки Крим або в окремих її місцевостях може бути скасований за ініціативою Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Пропозиції щодо скасування надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, введеного з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закону], подаються Кабінетом Міністрів України.

Про скасування надзвичайного стану оголошується негайно через засоби масової інформації або в інший спосіб після видання відповідного Указу Президента України.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Конституційне право]]

Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку

2022-01-10T10:42:33Z

Romaniia.mandzii:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
== Загальні визначення ==
'''Право користування чужим майном (сервітут)''' може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

'''Право земельного сервітуту''' - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

'''Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку''' – це один із видів земельного сервітуту, встановлення якого можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи.

== Порядок встановлення земельного сервітуту із зазначенням виду «Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку» ==
Відповідно до статті 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] - існує чотири можливих підстави для встановлення сервітуту на право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку :

* договір,
* закон,
* заповіт,
* рішення суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Типова форма договору земельного сервітуту у чинній нормативно-правовій базі не визначена, тому він може укладатися у довільній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут).

Договір встановлюється за письмовою заявою до іншого власника земельної ділянки в якій зазначається : площа, кадастровий номер, цільове призначення, місце розташування, вказується адреса та відносно кого встановлюється земельний сервітут, вид сервітуту в даному випадку на підставі статті 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку.

За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.

Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч. 2 статті 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] даний вид сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Даний вид сервітуту поширюватиметься не на всю сусідню земельну ділянку, а лише на її частину. Саме тому, для реєстрації сервітуту слід звернутися до землевпорядної організації та замовити на договірних засадах технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку буде поширюватиметься право сервітуту.

Відповідно статті 55-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України «Про землеустрій»] Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; матеріали польових геодезичних робіт; копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.

Землевпорядна організація за дорученням має зареєструвати частину земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, у Державному земельному кадастрі через державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки. Територіальний орган Держземагентства зобов’язаний здійснити державну реєстрацію частини земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання необхідних документів.
На підтвердження державної реєстрації буде видано витяг із Державного земельного кадастру.

Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та реєстрація цієї частини ділянки у Державному земельному кадастрі є платними послугами.
Для підготовки технічної документації із землеустрою потрібне звернення до землевпорядної організації. Із переліком таких організацій, які працюють у регіонах, можна ознайомитись на офіційному сайті Держгеокадастру України ([https://land.gov.ua/ http://www.dazru.gov.ua]) у розділі «Відкриті дані».

Відповідно статті 1246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. Одним з розпоряджень заповідача може бути встановлення у заповіті сервітуту, тобто надання третій особі, зазначеній або не зазначеній у заповіті, права користування майном, яке перейшло до спадкоємців.

== Сервітут за терміном дії ==
Сервітут на право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку може бути постійним і строковим. Якщо сервітут встановлюється без визнання строку його дії, то є постійним. В протилежному випадку - строковим.

== Плата за користування сервітутом ==
Власник земельної ділянки відповідно до статті 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], має право вимагати від особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення.
При встановленні земельного сервітуту розмір плати за землю індексація, форми платежу, строки, порядок внесення, перегляд розміру плати, відповідальність за її несплату встановлюються у договорі про встановлення земельного сервітуту між власником та землекористувачем.

== Припинення сервітуту ==
Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:

* поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;
* відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;
* рішення суду про скасування земельного сервітуту;
* закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;
* невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;
* порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

Також дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, у випадках:

* припинення підстав його встановлення;
* коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==
Відповідно до частин 2, 3 ст. 402 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.

Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до статті 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.

Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.

За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.

Відповідно до обґрунтування площі і меж, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки (обов’язковий додаток до договору сервітуту), на яку необхідно встановити сервітут, покладається на заінтересовану особу – позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.

Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:
підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.

Детально в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]

[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Право постійного користування земельною ділянкою

2021-12-29T10:03:02Z

Romaniia.mandzii: доповнено перелік суб’єктів права постійного користування

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»]

== Поняття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] (далі - ЗК), '''право постійного користування земельною ділянкою''' - це право '''володіння і користування земельною ділянкою''', яка перебуває у '''державній або комунальній власності''', '''без встановлення строку'''. 
Право постійного користування земельними ділянками характеризується обмеженим суб’єктно-об’єктним складом: '''об’єктом''' права власності можуть бути лише '''земельні ділянки державної або комунальної власності'''; '''суб’єктами''' можуть бути лише юридичні особи, а саме: '''підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.''' 
При цьому слід звернути увагу, що '''громадяни не можуть''' набувати права постійного користування земельними ділянками.

== Суб’єкти права постійного користування земельною ділянкою ==
Відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] '''права постійного користування земельною ділянкою''' із земель державної та комунальної власності '''набувають''':

* підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
* громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
* публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";]
* заклади освіти незалежно від форми власності;
* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
* оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі;
* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.

== Порядок набуття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно із статтями 125 та 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''право постійного користування земельної ділянки''' виникає '''з моменту державної реєстрації цих пра'''в та оформлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV] (далі – Закон № 1952-IV). 
Статтею 28 Закону № 1952-IV, відповідно до якої '''рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у постійне користування''' можуть прийматися '''за відсутності державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на таку земельну ділянку в Державному реєстрі''' речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав). 
Також, стаття 28 Закону № 1952-IV визначає, що '''під час проведення державної реєстрації право постійного користування''' земельними ділянками державної чи комунальної власності, '''право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі''' прав, '''державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності''' на такі земельні ділянки '''без подання відповідної заяви органами''', які передають земельні ділянки у власність або у користування, '''оскільки, рішення органу виконавчої влади''' чи органу місцевого самоврядування '''про передачу земельної ділянки у користування''' і буде вважатися '''заявою про здійснення державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на зазначену земельну ділянку'''. 
Таким чином, згідно вищезазначених норм законодавства, '''реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки''' державної та комунальної власності право постійного користування, '''можна проводити не після державної реєстрації права власності''' держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, '''а одночасно з реєстрацією похідного речового права''' на земельну ділянку. 
Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''юридичні особи набувають права користування''' земельними ділянками із земель державної або комунальної власності '''за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування''' в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом '''або за результатами аукціону'''. 
Також, згідно пункту 81² [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127], передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування. 
'''Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передбачено повноваження органів виконавчої влади,''' органів місцевого самоврядування '''щодо передачі земельних ділянок''' у власність або у користування. 
Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

== Перехід права постійного користування земельною ділянкою (судова практика) ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації?;
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку?
З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:

♦ право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Відповідно до частини другої статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86075356 останова Верховного Суду від 21 листопада 2020 року у справі № 918/194/19] приписи підпункту «в» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України], яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.
♦ право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Згідно з частиною першою статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.

Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/45597923 ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14] (в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво);

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/38289171 постанова Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12] (новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася).
До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені частиною другою статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05#Text Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005] (поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Положення статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85838039 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18] (Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою).

== Корисні посилання ==
* [https://vysitska.com/2020/03/05/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5-2/ Право постійного користування землею: чи можливе правонаступництво?]
[[Категорія:Право користування землями]]

Накладення меж земельних ділянок, шляхи вирішення

2021-12-13T09:06:42Z

Romaniia.mandzii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин]"

== Проблеми та шляхи її вирішення ==
'''Накладення земельних ділянок''' – коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.

'''Межові спори''' – спори з приводу меж земельної ділянки, невірного місцезнаходження, накладень земельних ділянок одна на одну, помилок в площі тощо.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 Частина шоста ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"] установлює, що однією з підстав для відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому власник не зможе одержати кадастровий номер, який є обов'язковим у разі відчуження земельної ділянки. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно розпоряджатися своєю власністю: продати, подарувати земельну ділянку або будинок чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці.

'''Варіанти вирішення проблеми:'''

* переоформити право власності на земельну ділянку меншого розміру чи іншої конфігурації;
* звернутися до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, якщо йдеться про наступні помилки: допущені з технічних причин (описки); допущені у документаціях із землеустрою; через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів;
* вимагати в судовому порядку визнання права на земельну ділянку в розмірах, зазначених у документах, що посвідчують право власності на землю, та відповідно до плану такої ділянки, який міститься у державному акті на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] земельні спори вирішуються:

* судами,
* органами місцевого самоврядування.

== Вирішення земельних спорів шляхом звернення до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування ==
Вирішення межових спорів можуть здійснювати не лише суди, а також '''органи місцевого самоврядування.'''

'''Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо:'''
* меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;
*обмежень у використанні земель та земельних сервітутів
* додержання громадянами правил добросусідства;
* розмежування меж районів у містах.
Відповідно до статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”] чітко визначено, що саме до відання виконавчих органів сільських, селищних та міських рад належать такі делеговані повноваження, як вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

'''Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр),''' організовує та здійснює державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі:
* веденням державного обліку і реєстрацією земель;
* достовірністю інформації про наявність та використання земель;
* виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних із порушенням ґрунтового покриву;
* своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;
* дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;
* дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
* дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;
* проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;
* розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об’єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;
* здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель;
* щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур’янами;
* дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов’язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;
* використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;
* дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

== Виправлення технічних помилок щодо кадастрових номерів та перетинів у відомостях Державного земельного кадастру ==
Якщо неможливість внесення даних про земельну ділянку і присвоєння кадастрового номеру викликана суто технічними причинами (в цих ситуаціях за частую між сусідами земельних ділянок відсутній спір про право), а саме це викликано, зокрема наступними причинами: технічні помилки (описки); помилки, допущені у документаціях із землеустрою; помилки через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів, то зацікавлена у виправленні помилки особа звертається з відповідною заявою до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, у складі якого працюють державні кадастрові реєстратори. Форми заяв в залежності від вида помилки наведені в додатках до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n3 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051] (далі - Порядок).

Детально підстави і алгоритми виправлення помилок державними кадастровими реєстраторами наведений в розділі “Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру” (пункти 138 - 161) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n3 Порядку].

== Вирішення земельних спорів в судовому порядку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4761 ст. 124 Конституції України] правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

'''В порядку адміністративного судочинства''' розглядаються спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 17 КАС України]).

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008760-13 Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р. №8] визначено, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Таким чином, подавати позов про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування на основі якого було видано документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, необхідно в порядку адміністративного судочинства.

Але при зверненні до суду особа може не отримати захисту в разі пропуску строку на звернення. Оскільки [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] встановлює '''загальний строк звернення до суду в порядку адміністративного судочинства – шість місяців'''. Водночас власник земельної ділянки, межі якої накладаються з іншою, найчастіше дізнається про порушення свого права як власника через значний час після винесення відповідного рішення органу місцевого самоврядування. До вказаного моменту, коли особа дізнається про порушення, може минути більше шести місяців від дати, коли той таки позивач погодив сусіду межі проставленням свого підпису. І суд може розглядати факт погодження як момент, відколи особа мала б помітити порушення своїх прав і з ним пов’язувати перебіг строку позовної давності.

Тому, у випадку пропуску строків звернення, особа до позову має додавати і відповідне клопотання про поновлення строку, пропущеного з поважних причин, та наводити аргументи, чому вказані причини є поважними. Наприклад, Ялтинський міський суд у своїй ухвалі за позовом Особи 1 до Ялтинської міської ради відновив пропущений строк на звернення до суду за тих підстав, що про накладення земельних ділянок позивачу стало відомо після проведення експертизи земельної ділянки в листопаді 2011 року, у зв’язку з чим своєчасно оскаржити рішення він не міг.

'''В порядку цивільного судочинства''' розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 19 ЦПК України]).

Вид судочинства, за правилами якого здійснюється розгляд справ, які стосуються випадків накладення меж земельних ділянок, залежить від того, кого позивач вказує у своїй позовній заяві відповідачем та які пред’являє вимоги.

Особливості розгляду судами загальної юрисдикції цивільних справ у сфері земельних відносин розглядаються у постанові [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»].

Наприклад, ті спори, що виникають у зв’язку з накладенням меж земельних ділянок, розглядаються в порядку цивільного судочинства, коли в якості відповідачів залучаються як відповідна місцева рада, так і власник земельної ділянки, межі якої накладаються з межами позивача.

'''В порядку господарського судочинства''' розглядаються справи за зверненнями юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України]). 
Особливості вирішення господарськими судами спорів у сфері земельних відносин відображені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»]. 

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю

2021-11-24T10:07:33Z

Romaniia.mandzii: Редаговано розділ "Хто має право на таку відпустку?"

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://www.zakon-i-normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=814023&menu=1019212 Лист Міністерства соціальної політики України від 25 лютого 2015 року за № 76/13/116-15 «Щодо надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей»]

== Загальна інформація ==
Відповідно до ''статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"]'', додаткова відпустка надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків '''надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів'''.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість '''не може перевищувати 17 календарних днів'''.

'''Примітка:''' До підгрупи А групи I інвалідності відносяться особи з виключно високим ступенем втрати здоров’я, яка призводить до виникнення потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або самостійно осіб і фактичної нездатності до самообслуговування (абзац одинадцятий п. 27 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).

== Хто має право на таку відпустку? ==
* Один з батьків, який має двох та більше дітей віком до 15 років;
* Один з батьків, який має дитину з інвалідністю;
* Один з батьків, який усиновив дитину;
* Матір (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* Одинока матір дитини;
*Батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
* Особи які взяли під опіку дитину чи особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
* Один із прийомних батьків;

ВАЖЛИВО! Один з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку.

== Поняття «одинока матір» та «одинокий батько» ==
'''Одинока матір''' – це:
* жінка яка не перебуває у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини, або такий запис зроблений на прохання матервдова;

* жінка, яка виховує дитину без батька, в тому числі і та, яка перебуває у розлученні і займається вихованням дитини, а також жінка яка вийшла заміж не за батька дитини і він не усиновив її дитину (пункті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] та пункт 5 частини тринадцятої статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]).
'''Одинокий батько''' – це:
* чоловік який не находиться у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини записано, що він її батько;
* вдівець;
* розлучений чоловік, який займається вихованням дитини без матері.

''Те що батько виплачує аліменти на дитину для надання відпустки значення не має.''

== Підстави для надання відпустки ==
'''Жінка (чоловік) має право на додаткову відпустку на дітей за умови, якщо вона (він):'''
* працевлаштована(ий) (на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день);
* має двох і більше дітей віком ''до 15 років'' та/або дитину з інвалідністю, дитину, взяту під опіку віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітнього раніше.

Додаткова відпустка '''надається в будь-який час календарного року''', незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини. Але, соціальна відпустка не може бути поділена на частини. Тобто, якщо Ви маєте право на цей вид відпустки, ви маєте піти на неї в повному обсязі. Працівник також не втрачає право на соціальну відпустку в році смерті дитини або досягнення нею граничного віку для її надання. Якщо працівник не скористався правом на додаткову відпустку в поточному році, він має право взяти її в наступному. '''Строків давності''' за таким видом відпусток '''не передбачено'''.

== Тривалість додаткової відпустки на дітей ==
Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, становить <big>'''10 календарних днів.'''</big> Святкові і неробочі дні в даному випадку не враховуються (тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів, але водночас такі дні не оплачують).

ВАЖЛИВО: При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати <big>'''17 календарних днів!!!'''</big>

== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку ==
'''Один з батьків, який має двох або більше дітей у віці до 15 років''' - надає копії свідоцтв про народження дітей.

'''Один з батьків, який має дитину з інвалідністю:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини, або копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого закладами та установами МОЗ.
'''Один з батьків, який всиновив дитину:'''
* а) копію свідоцтва про народження;
* б) копія рішення суду про всиновлення дитини.
'''Один з батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність, або довідки до акта огляду МСЕК.
'''Одинока матір:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) довідка органів РАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;
* в) копія паспорта.
'''Вдова/вдовець:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про укладення шлюбу;
* в) копія свідоцтва про смерть чоловіка/жінки;
* г) копія паспорта.
'''Розведена жінка, яка виховує дитину без батька:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* в) офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

== Особливості надання додаткових відпусток на дітей ==
# Право на додаткову відпустку виникає '''раз на рік''' і не залежить від відпрацьованого часу. У випадку звільнення робітника має право «відгуляти» таку відпустку в повному обсязі або отримати '''грошову компенсацію'''.
# Такі відпустки зазвичай не можуть бути поділені на частини.
# На додаткову відпустку на дітей розповсюджується загальні права переносу або продовження відпусток відповідно до статті 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]. Роботодавець не має права відкликати працівника із додаткової відпустки на дітей.
# На додаткову відпустку на дітей мають право особи, які працюють за сумісництвом.
# Виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається лише при звільненні.
# Перерахування суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки на дітей на нове підприємство у випадку звільнення за переведенням, не передбачено ([http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/ministry-of-labor-and-social-policy/5668-4053.html лист Міністерства соціальної політики України від 24 березня 2015 року № 4053/0/14-15/18]).
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Відпустка]]

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів

2021-11-15T10:05:51Z

Romaniia.mandzii: Зміни внемсено відповідно до Постанови КМУ від 03.11.2021 року №1147

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n224 Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0679-17 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 травня 2017 року № 262 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1647-16 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 дистопада 2016 року № 489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#n14 Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 січня 2021 року № 6 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105]

== Загальна інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок ==
'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

'''Капіталізація''' – це визначення вартості об'єкта оцінки на підставі чистого операційного або рентного доходу від його використання.

'''Рентний дохід''' – це дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва, залежно від якості та місця розташування земельної ділянки. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 стаття 1 Закону України "Про оцінку земель"]).
Інформація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів оприлюднюється на сайті [http://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру].

== Хто здійснює нормативну грошову оцінку земельної ділянки? ==
Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується:

* у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника;
* в електронній формі - кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.

== Підстави проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є:

* рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
* договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

На виконання [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"] нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

* визначення розміру земельного податку;
* визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;
* визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;
* визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
* розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
* відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
*проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).

У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.

== Періодичність та порядок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

* розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
* розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

05 січня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6-2021-%D0%BF#Text постанову № 6 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105]", відповідно до якої власнику або землекористувачу надано можливість замовляти проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки до спливу строку, визначеного частиною другою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закону України «Про оцінку земель»], тобто раніше ніж завершиться 5-ти або 7-ми річний термін.

'''За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.'''

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає:

* рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* завдання на виконання робіт;
* пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування оціночного зонування території територіальної громади та визначення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;
* схему оціночних районів;
* таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* схему природно-сільськогосподарських районів на територію територіальної громади;
* картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної громади;
* таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями;
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп);
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);
* розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні).

Розробники технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.

== Як отримати дані про нормативну грошову оцінку земель? ==
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n224 додатку 16] до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земльних ділянок", як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів нормативна грошова оцінка таких земельних ділянок визначається як сума нормативних грошових оцінок їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видається в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися в паперовій формі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельниї ділянки онлайн можна шляхом подачі запиту на отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку '''[https://e.land.gov.ua/ через портал електронних сервісів Держгеокадастру],''' попередньо зареєструвавшись та авторизувавшись в електронному кабінеті за допомогою електронної пошти, кваліфікованого електронного підпису або платіжної картки банку (BankID).
Виконання запиту можна відслідкувати в розділі “Історія замовлених витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку”, переглянувши статус запиту де може бути зазначено: знаходиться в обробці або вже опрацьовано державним кадастровим реєстратором.
|}
Перелік підстав для відмови у наданні НГО:

1. Відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки земель

2. Земельна ділянка несформована[[Файл:Отримання витягу про НГО.pdf|міні|Отримання витягу про нормативну грошову оцінку]]

== Див. також ==
* [[Індексація нормативно-грошової оцінки земель]]

{| class="wikitable"
|-
| Корисно! [https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/ekonomichne-zrostannya/zemelna-reforma Земельна реформа]
|}

[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]

Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням

2021-11-10T12:42:57Z

Romaniia.mandzii: Додано посилання на судову практику

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс Української РСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]

== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] проголошує недоторканність житла (ст.30). Але юридичний зміст недоторканності житла не зводиться лише до неможливості незаконного проникнення у житло особи, його основний сенс – забезпечення стабільності відносин власності чи оренди, об’єктом яких є житло – будинок, квартира, кімната у гуртожитку тощо. Стабільність цих відносин забезпечується різноманітними цивільно-правовими засобами, зокрема чітким законодавчим закріпленням підстав примусового припинення права на житло. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 41] Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] у ст. 47 проголошує, що '''кожен має право на житло'''. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Глава 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України], правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України] визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 319 Цивільного кодексу України], власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частиною 1 статті 321 ЦК України] передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Приписами статті 379 Цивільного кодексу України] передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Однак, як зазначено в ст. 13 ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], власність зобов’язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Пленум Верховного Суду України у постанові від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»] підкреслив, що '''правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права особи на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій у здійсненні покладених на них завдань щодо управління житловим фондом, його експлуатації і збереження. Досконалий розгляд житлових спорів є запорукою своєчасного, реального здійснення конституційного права громадян на житло і зміцнення законності у житлових правовідносинах'''. 

П. 1 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод], '''гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла'''. 

Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов’язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).

== Збереження житла за тимчасово відсутніми ==
Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім’ї наймача житла державного, комінального житлового фонду визначено ст. 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР], а їхні права та обов’язки - ст. 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР], які '''встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами'''. У той же час, умови збереження житла за цивільним законодавством визначаються строками встановленими за згодою сторін, абсолютне право власності на житло не обмежується ні строками, ні територією. 

В Україні виникають питання щодо житла, яке не використовується власниками протягом досить тривалого часу. Так, деякі власники вже змінили місце проживання на території України на територію інших держав. Якщо такі співвласники багатоквартирного житлового будинку не беруть участі в його утриманні протягом певного часу, наприклад 3-х років, то необхідно ставити питання про використання житла не за призначенням. 
ЖК УРСР поширив правила щодо збереження житла також наймачів, членів їх сімей. '''Зберігається право на житло (за всіма особами, які зникли безвісти) протягом шести місяців''' – з моменту зникнення особи до дня набрання законної сили рішення суду про оголошення її безвісти відсутньою або померлою. 

Відповідно до ст. 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР] за тимчасової відсутності наймача або членів сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім ’ ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Тимчасова відсутність особи може биту безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців. 

'''Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення.''' Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім’ї не потребує згоди інших членів сім’ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.
У разі відсутності особи понад шість місяців при розгляді позову про визнання її такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини справи, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності. Якщо тимчасова відсутність особи перевищила шість місяців, члени сім’ї, навіть колишні, а також наймодавець, мають право звернутись із позовом про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

== Зняття особи з реєстрації ==
У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355282 постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11] зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування якої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. ( ст.ст. 71, 72, 116, 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР]; ст. 405 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном '''власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.''' 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] є спеціальним актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 даного закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язана з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

== Підстави усунення перешкод у користуванні ==
За змістом частини першої статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 

Відповідно до глави 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.''' 

Відповідно до ст. 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] передбачено, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї. 

Відповідно до ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] '''кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю'''. Частиною 4 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] встановлено принцип непорушності приватної власності. 

За положеннями ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] '''власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном''' і він реалізовує їх на власний розсуд. 

Згідно із ч. 1 ст. 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. 

Частиною 1 ст. 321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] передбачено, що '''право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.''' 

Стаття 379 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] вказує, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. 

Глава 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] визначає житло об'єктом права приватної власності. 

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] та ст. 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР], які передбачають '''право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд'''. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом. 

Статтею 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] передбачено п'''раво власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.''' 

Згідно ст. 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК УРСР] виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. 

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. 

== Куди звернутися ==
Згідно з частиною першою ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] '''позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.'''
''' '''

== Судовий збір ==
'''Вартість вирішення спору''' щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням у судовому порядку '''обумовлюється сплатою судового збору''' (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]) '''та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи''' (ст. 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).
Пільги щодо сплати судового збору мають особи, зазначені в ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355282 Постанова Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11].
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87453918 Постанова Верховного Суду України від 30 січня 2020 року у справі №569/1478/18]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/76502903 Постанова Верховного Суду України від 12 вересня 2018 року у справі № 320/1941/16-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/76566257 Постанова Верховного Суду України від 15 серпня 2018 року у справі № 381/423/16-ц]

[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Суди‎]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2021-10-27T08:47:37Z

Romaniia.mandzii: Редагоано розділ "Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації"

== '''Нормативна база''' ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
== '''<big>Загальні положення</big>'''==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 Цивільного кодексу України).
Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' - цифровий унікальний штрих-код об'єкта нерухомого майна, що дозволяє ідентифікувати певну ділянку землі щодо її місця розташування.
Він унікальний в межах держави і не може повторюватися.
Присвоєння номера - обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин і отримання даних з державного реєстру.

== '''<big>Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера</big>''' ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку видається нотаріусом за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка повинна бути сформована у відповідності до вимог ст.79-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]оскільки земельна ділянка як об'єкт цивільного права (який можна спадкувати, дарувати, продавати) виникає тільки після формування, присвоєння кадастрового номеру та внесення в реєстр речових прав на нерухоме майно.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації</big>''' ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Згідно ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] , встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. '''З 26.11.2021 року заява з доданими документами надсилатиметься заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.''' На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля". За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку</big>''' ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка право власності на яку визнається.
До позовної заяви необхідно долучити '''правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця.''' Також до позовної заяви долучається '''письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину''', як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця. Крім цього, до позовної заяви долучається квитанція про сплату судового збору в розмірі 908 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) за кожну позовну вимогу, або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом. 

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний зельний кадастр".]'''''
'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
* [[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності

2021-09-09T10:08:43Z

Romaniia.mandzii: додано посилання на новий сайт Держгеокадастру

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]" (далі - Порядок № 1051)
*[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінет Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 про «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин»]

== Хто може звернутись ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України] кожен громадянин України може отримати безкоштовно землю для різних потреб. Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.

== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==

Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частина четверта статті 116 Земельного кодексу України]).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
* для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''].

== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==

Громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися із клопотанням про про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
* районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення та поза межами населених пунктів для: ведення водного господарства; індивідуального дачного будівництва; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті);
* обласні державні адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена
* [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб).
'''17 листопада 2020 року Держгеокадастр видав [https://land.gov.ua/info/nakaz-derzhheokadastru-vid-17-11-2020-485-deiaki-pytannia-peredachi-zemelnykh-dilianok-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-do-komunalnoi-vlasnosti/ наказ №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності»].''' Цим документом керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях зобов’язано передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] '''з 17 листопада 2020 року'''.
{| class="wikitable"
|+

|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}

== Вимоги до клопотання==
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет).jpg|міні]]
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет - частина 2).jpg|міні]]

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [http://odeska.land.gov.ua/info/zrazky-zaiav-shchodo-realizatsii-povnovazhen-z-peredachi-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-dlia-vsikh-potreb-holovnym-upravlinniam-derzhheokadastru-v-odeskii-oblasti/ (зразки клопотання (заяви)].[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%] До клопотання додаються:
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
# погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
# документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
# копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
# документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).

== Термін розгляду заяви ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку. 
[[Файл:ПЗ про визнання протиправними дій ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ.doc|міні]]

== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися на сайті [https://land.gov.ua/ Держаної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] ("Онлайн сервіси" -"Набори відкритих даних" -"Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників"), або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.

== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою (у паперовій або електронній формі) розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник) (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051]).

Заява у паперовій формі разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-129, 135-137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051], подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Заява в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису( печатки) надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку через [https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 Єдиний державний веб-портал електронних послуг], у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

'''Увага!''' Подання документації із землеустрою до Держгеокадастру, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 частина четверта статті 26 Закону України “Про землеустрій”]).

Державний кадастровий реєстратор у строк, що '''не перевищує 14 робочих днів''' з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру розглядає подані документи.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей із зазначенням підстав відмови.

'''Підстави для відмови:'''
* документи подані не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства;
* розташування земельної ділянки та території дії повноважень іншого кадастрового реєстратора;
* розташування в межах земельної ділянки, яка реєструється, іншої земельної ділянки або її частини.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення в паперовій формі (у разі подання заяви у паперовій формі) або в електронній формі (у разі подання заяви в електронній формі).

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==

Для затвердження проекту землеустрою особі необхідно надати до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.

До клопотання додаються: екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.

== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==

Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91603052 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 805/4560/17-а] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області, а не листом).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87902179 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 813/731/18] (оскільки Львівським міським головою не було винесено на пленарне засідання Львівської міської ради, зокрема, не включено до порядку денного розгляд клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та не забезпечено дотримання радою порядку і строку їх розгляду, то відповідно міським головою допущено протиправну бездіяльність та порушено вимоги ст. 186-1 ЗК України, ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 31 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86815234 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 812/1264/17] (не існує норми закону щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою для ділянок, які включені до переліку за наказом Головного управління Держгеокадастру).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493050 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19] (хоч і повноваження Головного управління Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання (заяву) позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства).
*
*
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83943059 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі № 420/5288/18] (у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/7862647 Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а] (невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць тощо).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361939 Постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом).

== Див. також ==
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом

2021-09-09T09:43:44Z

Romaniia.mandzii: Змінено інформацію щодо пошуку інженерів-землевпорядників

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]

== Загальні положення та черги спадкування ==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.1 ст. 1225 Цивільного кодексу України)]

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України] '''встановлені наступні черги:'''
* 1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

* 2 черга:рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
* 3 черга:рідні дядько та тітка спадкодавця.
* 4 черга:особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
* 5 черга:інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (ч.1 ст. 1241 Цивільного кодексу України)]

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.2 ст. 1241 Цивільного кодексу України)]

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.3 ст. 1241 Цивільного кодексу України)]

== Порядок оформлення права власності на земельну ділянку ==

Для оформлення право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, необхідно подати державному або приватному нотаріусу '''заяву про прийняття спадщини''' Відповідно до п. 2 статті 1269 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
{| class="wikitable"
|+
!Знайти адресу необхідної державної нотаріальної контори, або ж нотаріуса зручно, здійснивши пошук в Єдиному реєстрі нотаріусів, перейшовши за посиланням [http://Єдиний%20реєстр%20нотаріусів https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx]
|}

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] встановлює '''шестимісячний строк''' для прийняття заяви про прийняття спадщини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України)]. Такий строк обраховується '''з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого вона оголошується померлою'''. Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк, у таких випадках цей строк може бути поновлений судом, але пропущений строк має бути лише з поважних причин. [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]].

Заява про прийняття спадщини є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець не проживав постійно разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. '''Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину''', якщо протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1270 Цивільного кодексу], він не заявив про відмову від неї.

Далі необхідно з’ясувати чи внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також про наявність документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, чи присвоєний земельній ділянці кадастровий номер. Якщо є державний акт акт на ім’я померлого, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, або ж кадастровий номер присвоєно, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні,необхідно виготовити технічну документацію з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). '''УВАГА важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення.

Земельну ділянку необхідно зареєструвати у Державному земельному кадастрі та як результат – отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до територіального органу Держгеокадастру в районі (місті).
{| class="wikitable"
|+
!Інформація щодо землевпорядних організацій які займаються виготовленням технічної документації є в районних (міських) відділах (управліннях) Держгеокадастру України. Зверніть увагу, що виконавцем робіт у вибраній Вами землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті [http://land.gov.ua/ Держгеокадастру] ("Онлайн сервіси" -"Набори відкритих даних" -"Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників").
Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельної ділянки здійснено не буде. 
Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Технічна документація виконується у паперовій формі та на електронних носіях. Вартість, строки виконання робіт та та інші умови повинні бути передбачі в договорі, який Ви маєте укласти із землевпорядною організацією.
Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт!

Строк виконання робіт згідно законодавства не може перевищувати 6 місяців.
|}
'''Після спливу 6-місячного строку''' з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу '''Свідоцтва про право на спадщину.''' До даної заяви необхідно додати наступні документи:
* документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, ідентифікаційний номер);
* свідоцтво про смерть спадкодавця;
* документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
* оригінал документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку);
* довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text п. 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України] видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього. Нотаріус також перевіряє чи не перебуває земельна ділянка під арештом. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає '''Свідоцтво про право на спадщину,''' а також '''реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.''' З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.

== Визнанна права власності на успадковану земельну ділянку в судовому порядку ==
Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливо лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами якщо є документ, який підтверджує зазначене право власності (правовстановлюючий документ). Часто трапляється, що документ на право власності на земельну ділянку у спадкодавця був не оформлений належним чином або ж втрачений.

У разі відсутності у спадкоємця правовстановлюючих документів на земельну ділянку нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить '''постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text ч. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами]).

У такому разі спадкоємцю для оформлення спадщини на земельну ділянку необхідно звернутися із '''позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''' до суду за місцем знаходження спадкового майна (земельної ділянки).
* [[:Файл:Позовна заява про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку.docx|'''Зразок позовної заяви''' '''про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''']]
Подаючи позов про визнання права власності '''ставку судового збору''' необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ціна позову). Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - '''''1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''''

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"] якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Після розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили необхідно '''звернутися до державного реєстратора нерухомого майна та зареєструвати право власності на земельну ділянку.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

== Земельна ділянка успадкована у спільну власність ==
Якщо земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб, зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором. Але необхідно зазначити, що поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку. До видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них.

Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь. Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:
* спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом,
* спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги
* має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

== Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді ==
'''Зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі.''' Крім випадків, коли в договорі оренди прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.

Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.

'''Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди.''' Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець за погодженням з орендарем може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати витяг з Державного земельного кадастру. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.

== Судова практика ==
[https://verdictum.ligazakon.net/document/88834165?_ga=2.114992846.898590074.1627629801-665374435.1600152972 Постанова від 15.04.2020 № 178/982/18 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/94148625 Рішення від 14.01.2021 № 702/45/20]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/95285773 Рішення від 02.03.2021 № 629/3853/20]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]

Державний контроль за використанням та охороною земель

2021-08-03T08:12:43Z

Romaniia.mandzii: Редаговано розділ "Державний, самоврядний та громадський контроль за використанням та охороною земель"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_805600-12#Text Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11 червня 2012 року № 01-06/805/2012 "Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних зі здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель"]
== Поняття охорона земель ==
Охорона земель- це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, направлених на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованого виключення земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n7 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]). Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
== Завдання державного контролю за використанням та охороною земель ==
Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text ст. 2 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* забезпечення дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;
* забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;
* запобігання порушень законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів по їх усуненню;
* забезпечення дотримання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів в області охорони та використання земель, запобігання забруднення земель і зниження родючості ґрунтів, погіршення стану рослинного та тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
== Основні принципи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель ==
Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є: 
-забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави; 
-пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; 
-повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України; 
-поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.
== Контроль за використанням та охороною земель, уповноважені органи ==
Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1768 законом]. Земля – основне національне багатство. Це положення зафіксоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.ст.14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text 41 Конституції України].
== Державний, самоврядний та громадський контроль за використанням та охороною земель ==
* '''Державний контроль''' за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
<blockquote>УВАГА! З 26.05.2022 року державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюатиметься виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за умови прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.</blockquote>
* '''Самоврядний контроль''' за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
* '''Громадський контроль''' за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положень, затверджених відповідно центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідною радою.
''УВАГА! Сільські, селищні, міські ради набудуть повноважень затверджувати положення про здійснення громадського контролю за використанням та охороною земель з 26.05.2022.''

Фінансування і матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
[[Файл:Позовна заява про визнання дій протиправними щодо проведення перевірок.odt|міні]]
== Шляхи здійснення державного контролю за використанням земель та повноваження при здійсненні такого контролю ==
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
* проведення перевірок;
* розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
* участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
* розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
* проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

== Відповідальність за порушення земельного законодавства ==
Громадяни та юридичні особи несуть:
* '''цивільну відповідальність''' (Стаття 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]);
* '''адміністративну відповідальність''' (Стаття 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення])
* '''кримінальну відповідальність''' (Стаття 239, 239-1, 239-2, 240, 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]) . 
До суду уповноваженими особами можуть подані позови щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Позови у сфері контролю та охорони земель можуть розглядатись в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві.

== Соціальний і правовий захист посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ==
Держава гарантує захист честі, гідності, здоров'я, життя, майна посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і членів їх сімей від кримінальних та інших протиправних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n7 (Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").]

Шкода, заподіяна знищенням або пошкодженням майна посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель чи членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, компенсується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2021-07-30T07:53:17Z

Romaniia.mandzii: редаговано перелік документів, які подаються для державної реєстрації земельної ділянки

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290%7C%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2016 року № 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок»]

== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. 

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. 
Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів. 
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування '''державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів'''. 

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; 
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; 
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); 
* власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв); 
* особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частиною першою статті 118 Земельного кодексу України], у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця".

== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду. 

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''. '''З 26.11.2021 року заява з доданими документами надсилатиметься заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.'''

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.

== Витяг з Державного земельного кадастру ==
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. 

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>
Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. 
Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу. 
Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ. 

== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення. 

== Державна реєстрація земельної ділянки за принципом екстериторіальності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» затверджено "Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок.]" 
Це пілотний проект Уряду, розрахований строком на два роки, '''яким запроваджується реєстрація земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами за принципом екстериторіальності'''. 

'''У такий спосіб, державну реєстрацію земельної ділянки здійснює державний кадастровий реєстратор, який обирається програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості.''' 
Для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text статтею 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр”], '''подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг у паперовому вигляді та в електронній формі'''. 

'''Проект реалізується стосовно земельних ділянок, державна реєстрація яких здійснюється за:''' 
* проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок,
* технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),
* технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель (далі - документація із землеустрою).
Документація із землеустрою в електронній формі засвідчується за допомогою кваліфікованого електронного підпису особи, яка є розробником проекту землеустрою, що підтверджує його відповідність оригіналу документації із землеустрою у паперовому вигляді. 
Документації із землеустрою, яка подається в електронній формі повинна бути у форматі готового файла – PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення), зображення кольорове, розмір файла - не більш як 3 мегабайти. Якість документації повинна забезпечувати розбірливе читання його змісту. 

Державний кадастровий реєстратор, в день надходження заяви про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами приймає такі документи та перевіряє їх на відповідність законодавству (пункт 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051]).

'''Після реєстрації, проведення перевірки заяви та доданих документів програмним забезпеченням державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру.''' 
Обраний державний кадастровий реєстратор '''формує витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки та накладає на них кваліфікований електронний підпис.''' Надсилає такі відомості також у формі електронного документа на електронну адресу за якою здійснювалося подання заяви. 

''У разі державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, вибраним за принципом випадковості позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не проставляється.''
'''Розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора не є підставою для прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.''' 

Після здійснення відповідних дій, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в автоматичному порядку повертається заява із сформованими документами територіальному органу Держгеокадастру за місцем їх подання або територіальному органу Держгеокадастру за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг, зазначеного у заяві. 

'''Державний кадастровий реєстратор територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг роздруковує заяву, витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки''' із сформованими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051] іншими документами, підписує зазначені документи та засвідчує свій підпис власною печаткою, подає їх відповідному центру надання адміністративних послуг для видачі. 

'''Загальний строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Держгеокадастру за принципом екстериторіальності не повинен перевищувати сім робочих днів з дня реєстрації заяви.'''

== Корисні посилання ==
Офіційний сайт Держгеокадастру https://land.gov.ua/

Електронні послуги https://www.kmu.gov.ua/service/reestratsiya-zemelnoi-dilyanki
[[Категорія: Право власності на землю]]

Повноваження Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин

2021-06-30T05:55:10Z

Romaniia.mandzii: При редагуванні внесено зміни відповідно до ЗУ № 1423-IX «Про внесення змін до Земельного кодексу України ..."

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]

== Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин ==
Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n42 ст.. 6 Земельного кодексу України] і до них належить:
* прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;
* визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;
* затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;
* встановлення і зміна меж районів і міст;
* погодження питань, пов'язаних із зміною цільового призначення особливо цінних земель державної та комунальної власності, припиненням права постійного користування ними відповідно до цього Кодексу;
* вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

== Повноваження обласних рад у галузі земельних відносин ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n65 до ст.. 8 Земельного кодексу України] до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить:
* розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області;
* забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;
* погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території;
* затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;
* координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
* організація землеустрою;
* встановлення та зміна меж сіл, селищ, що не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена;
* вирішення земельних спорів;
* вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

== Повноваження районних рад у галузі земельних відносин ==
До повноважень районних рад у галузі земельних відносин відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n98 ст.. 10 Земельного кодексу України] належить:
* розпорядження землями на праві спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району;
* забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;
* організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;
* встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району;
* вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

== Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин ==
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n113 ст.. 12 Земельного кодексу України] належить:
* розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;
* передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
* надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
* вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування;
* викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
* організація землеустрою;
* здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
* обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
* підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
* встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
* інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
* внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
* вирішення земельних спорів;
* вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:
# надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
# вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

== Повноваження ОМС щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування ==
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
# ведення водного господарства;
# будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;
# індивідуального дачного будівництва.

== Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування ==
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
# надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
# формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

Для одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, зацікавлена особа звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

''Погодження землекористувача вимагається у тому разі, якщо земельна ділянка перебуває в користуванні іншої особи. У цьому випадку необхідно не лише надати земельну ділянку у користування заявнику, але і припинити право користування цієї іншої особи. Примусово зробити це неможливо - необхідна згода користувача. У разі, якщо земельна ділянка використовується на праві постійного користування, таке право може бути припинене за процедурою "добровільної відмови" користувача (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1432 ч. ч. 3 та 4 ст. 142 ЗКУ]).''

Клопотання розглядається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк. Результатом розгляду є надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні.

'''Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.'''

''Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512 статтею 151 Земельного кодексу України] «Порядок погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності».''

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об’єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Право земельного сервітуту

2021-05-21T09:33:01Z

Romaniia.mandzii: доповнено розділ "Судова практика"

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Загальні визначення ==
'''Право земельного сервітуту''' - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) відповідно до статті 98 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодеку України].
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 статтею 401 Цивільного кодексу України] право користування чужим майном встановлюється щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

УВАГА!!! Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою.

== Види сервітутів ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Види сервітутів
|-
| Особистий сервітут || Сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ. Права, що випливають з особистого сервітуту, належать лише цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі, навіть її спадкоємцям. 
За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 ч.1 ст. 405 Цивільного кодексу України]). У таких правовдіносинах підлягають застосуванню не норми ЖК УРСР, а норми, передбачені главою 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]. Тобто стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 статті 405 Цивільного кодексу України]. 

Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом. У цьому випадку положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n378 статей 71, 72 Житловий Кодекс Української РСР] застосуванню не підлягають. Таких висновків дійшов [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5.]
|-
| Земельний сервітут || Право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим об’єктом по відношенню до іншого обтяженого об’єкту, а не щодо конкретної особи, відтак - не залежить від власників відповідних об’єктів сервітуту. 

Земельним кодексом України право земельного сервітуту визначається як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право: вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом; на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту. 

Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору, у разі недосягнення сторонами домовленості щодо встановлення або умов сервітуту, спір вирішується судом за позовом осіб, що потребують встановлення сервітуту. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".] 

Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права та обов'язки, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут). Також невід'ємною частиною договору земельного сервітуту є технічний (кадастровий) план спірної земельної ділянки, яким визначається обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту. Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч.2 ст. 101 Земельного кодексу України]).
|}

== Земельні сервітути за терміном дії ==
Земельний кодекс України поділяє земельні сервітути за терміном їх дії (на постійні та строкові). Строк, на який встановлюється сервітут, повинен бути обумовлений. Сервітут, встановлений без визначення строку його дії, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 ч. 2 ст. 98 Земельного кодексу України] є постійним, тобто безстроковим. Сервітут може бути встановлений також на період дії певних обставин, що були підставою його встановлення. У разі припинення таких обставин дія сервітуту також припиняється.

'''Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n843 ст. 99 Земельного кодексу України]:'''

♦ право проходу та проїзду на велосипеді;

♦ право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

♦ право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

♦ право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

♦ право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

♦ право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

♦ право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

♦ право прогону худоби по наявному шляху;

♦ право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

♦ інші земельні сервітути. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Зазначений перелік не є вичерпним.'''
|}

== Нотаріальне посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 100 Земельного кодексу України] за домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

== Плата за користування сервітутом ==
Плата за користування сервітутом. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч. З ст. 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України] власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно.

Сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку. Однак він не підлягає відчуженню окремо від неї. Тому сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особі, яка не є власником ділянки, для забезпечення користування якою його встановлено. У цьому розумінні сервітут має акцесорний характер щодо того права, в інтересах реалізації якого його встановлено.

== Припинення сервітуту ==
'''Підставами припинення сервітуту є:'''
# поєднання в одній особі сервітуарія та власника;
# відмова сервітуарія від сервітуту;
# закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;
# припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
# невикористання сервітуту протягом певного періоду (окремі випадки)
# смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
'''На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:'''
# припинення підстав його встановлення;
# встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням;
# невиконання або неналежне виконання умов договору сервітуарієм

== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==
Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.

Якщо доступ доземельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099 статті 391 Цивільного кодексу України]. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.

Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.

За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 34 Земельного кодексу України] обґрунтування площі і меж, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки (обов’язковий додаток до договору сервітуту), на яку необхідно встановити сервітут, покладається на заінтересовану особу – позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.

Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості) Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:
* підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
* підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
* підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.
[[Файл:Договір сервітуту.docx|міні|Договір сервітуту]]

== Судова практика ==
* Постанова Верховного суду від 26.03.2020 року по справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522559 № 383/153/17] в якій суд відмовив у дозволі на обтяження сервітутом земельної ділянки, оскільки особа не довела, що єдиним способом забезпечення проїзду до складського приміщення можливе лише шляхом проїзду через земельну ділянку відповідача.
* Постанова Верховного суду від 17.01.2019 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79250242 № 607/12777/17] в якій зазначена аналогічна ситуація, коли суд відмовив у зв’язку з тим що позивачу необхідність встановлення сервітуту зводиться до певного рівня комфорту в користуванні майном, а реальної необхідності, підкріпленої доказами неможливості користування майном, без встановлення сервітуту позивачем не наведено.
* Постанова Верховного суду від 16.04.2018 року [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73565527 №302/1464/14-ц] щодо меж втручання держави в право власності шляхом встановлення сервітуту: «Втручання держави в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання».
* Постанова Верховного суду від 01.11.2018 року [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77586902 №642/3165/17] щодо належних суб’єктів правовідносин, які виникають при встановленні сервітуту: «Вимога про встановлення сервітуту має пред'являтися до власника (володільця) земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут».
[[Категорія: Право користування чужим майном]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

2021-04-21T13:41:22Z

Romaniia.mandzii: додано зображення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]

== '''Розмір земельної ділянки, що безоплатно передаються громадянам''' ==
Громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частини 1 статті 116 Земельного кодексу України).]

За рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування Громадянам України можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ст. 40 Земельного кодексу України).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Пунктом «г» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України], встановлено, що '''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)''':
* у '''селах''' - не більше '''0,25 гектара''';
* в '''селищах''' - не більше '''0,15 гектара''';
* в '''містах''' - не більше '''0,10 гектара''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (п.«г», ч1, ст. 121 Земельного кодексу України).]
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Передача земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) провадиться безоплатно один раз.
|}

== '''Як знайти вільну земельну ділянку?''' ==
Для того, щоб '''знайти вільну земельну ділянку даного виду, необхідно перейти на сторінку''' [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічної кадастрової карти офіційного сайту Держгеокадастру], зазначити населений пункт, обрати вільну земельну ділянку, яка не виділена синім кольором та роздрукувати дані з Публічної кадастрової карти.

Однак слід пам’ятати, що дані земельні ділянки можуть бути вільними, або перебувати в користуванні інших осіб та інформація про них не внесена до Державного земельного кадастру.

== '''Порядок звернення за отриманням земельної ділянки''' ==
Для того щоб отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) необхідно:

'''Звернутися''' '''до''' відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою''' щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою.

У '''клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);
* погоджений органом місцевого самоврядування детальний план забудови земельної ділянки;
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Детальний план території''' - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text (ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

'''Дані про вільну''' земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку '''можна отримати''' '''в''' уповноважених органах з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, '''забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність''' на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 (ч.5 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади '''<big>зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову</big>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 (ч.5 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

'''Забороняється''' вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України.]

Орган місцевого самоврядування розглядає дане клопотання у '''місячний строк''' і '''дає дозвіл (рішення)''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову''' у його наданні.

'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.''' На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має '''право бути присутньою на сесії ради.'''

== '''Що робити, якщо відповіді не отримали, або отримали відмову?''' ==
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:
* законів, прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів;
* генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
* схем землеустрою;
* техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель;
* проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, абощо. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті — вільна. Слід зазначити, що якщо '''у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні,''' то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку '''має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування.''' До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак '''недоліком у обрані такого способу вирішення питання''' буде:
# Труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
# Також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)]. Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.
Також заявник має право звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== Розробка документації із землеустрою ==
Після отримання рішення про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''необхідно звернутися до сертифікованого інженера-землевпорядника (далі - розробник документації)''' та замовити розроблення документації із землеустрою.

Слід зазначити, що '''взаємовідносини замовників і розробників''' документації із землеустрою '''регулюються законодавством України і договором''', де зазначаються: вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати; строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою і т.д.

'''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (ст. 28 ЗУ «Про землеустрій»).]

Розробники документації після проведення робіт видають замовнику документацію із землеустрою щодо формування земельних ділянок та '''можуть від імені замовника подавати документацію''' із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру, '''для внесення відомостей до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (ст. 26 ЗУ «Про землеустрій»).]

Внесення даних відомостей здійснюється '''безоплатно протягом 14 днів''' з дня отримання відповідних документів, в результаті чого видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку''', даний Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»).]

'''Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки''' у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта '''подається на погодження до структурних підрозділів''' районних державних адміністрацій у сфері '''містобудування та архітектури.'''

== '''Затвердження документації із землеустрою''' ==
'''З метою затвердження технічної документації із землеустрою необхідно звернутися''' '''до''' органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на її розробку, '''з клопотанням''' про затвердження такої документації.

'''До клопотання додаються:'''
* технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
'''Дане клопотання розглядається''' міською радою, '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженої технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в результаті розгляду приймає '''рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність''' або про відмову у її затвердженні.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Рішення про затвердження документації із землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність.
|}
[[Файл:Порядок приватизації земельної ділянки.jpg|міні]]

== '''Реєстрація земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно''' ==
Після отримання вищезазначеного рішення, необхідно '''звернутися до суб’єкта надання адміністративної послуги (державного реєстратора, центр надання адміністративних послуг)''' з метою отримання '''Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності.'''

Для державної реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна (земельної ділянки) заявник подає:
* '''рішення про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки''';
* '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку''' (не обов’язково);
* '''документ, що посвідчує особу''' ''(паспорт, ідентифікаційний код);''
* документ, що '''підтверджує сплату адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав (230 грн);
* документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у випадку його наявності).
Станом на сьогоднішній день адміністративний збір стягується '''у розмірі 230 грн (0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2021 рік)''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у '''строк, що не перевищує п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

'''З моменту проведення Державної реєстрації речового права власності на земельну ділянку Ви стаєте законним її володільцем.'''

== '''Див. також''' ==
* [[Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)]]
* [[Порядок отримання інформації про вільні земельні ділянки]]
* [[Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]]
* [[Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Файл:Порядок приватизації земельної ділянки.jpg

2021-04-21T13:37:25Z

Romaniia.mandzii:

Порядок приватизації земельної ділянки

Дострокове розірвання договору оренди землі

2021-03-31T09:48:38Z

Romaniia.mandzii: доповнено розділ "Судова практика"

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]

== Загальна інформація ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (землекористування, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220].

'''Детальніше див.''' "[[Оренда земельних ділянок]]".
== Шляхи дострокового розірвання договору оренди землі ==
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку '''не допускається''', якщо інше не передбачено законом або умовами самого договору.

Законодавством України визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі:
* за згодою сторін;
* за рішенням суду.
'''ВАЖЛИВО!!!''' Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності ''може бути розірвано у разі необхідності надання її для суспільних потреб'', у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об’єктів, визначених частиною першою статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”].
== Дострокове розірвання договору оренди землі за згодою сторін ==
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статті 651 Цивільного кодексу України] розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n197 Частиною третьою статті 31 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за '''шість місяців''', а на землях несільськогосподарського призначення - '''за рік''', якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

[[Файл:Позовна заява про стягнення невиплаченої плати за аренду земельної ділянки.odt|міні]]
== Дострокове розірвання договору оренди землі за рішенням суду ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n215 статтею 32 Закону України «Про оренду землі»] на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі:

'''1) невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146 24] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n161 25 Закону України "Про оренду землі"]'''

* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
* своєчасного внесення орендної плати;
* передання в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечення відповідно до закону реалізації прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* невчинення дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодування орендарю капітальних витрат, пов’язаних з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередження орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди;
* початок використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;;
* виконання встановлених щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надання копію договору відповідному податковому органу.
'''2) невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;'''

* невиплата орендної плати;
* використання землі не за цільовим призначенням;
* передача в суборенду без дозволу орендодавця (якщо такий вимагається) тощо.
'''3) випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;'''

'''4) виникнення підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] та іншими законами України щодо:'''
* забезпечення використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приведення її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
* додержання вимог законодавства про охорону довкілля;
* своєчасної сплати земельного податку або орендної плати;
* непорушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
* підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі;
* своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
* дотримання правил [[Добросусідство|добросусідства]] та обмежень, пов'язаних з встановленням [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] та охоронних зон;
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Такий спосіб розірвання договору оренди реалізується шляхом подання відповідного [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позову до суду]] із аргументацією підстав для визначення договору оренди недійсним.

== Реєстрація розірвання договору оренди землі ==
Факт розірвання договору оренди землі необхідно зареєструвати. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.

За державною реєстрацією розірвання договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріуса.

==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:

* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
* угода про дострокове припинення договору оренди землі (за згодою сторін) або рішення суду, яке набрало законної сили (за рішенням суду).
Якщо не зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава продовжувати користуватися земельною ділянкою. Також зареєструвати новий договір оренди землі до реєстрації припинення попереднього неможливо.

== Строки та адміністративний збір ==
Державна реєстрація припинення права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години.
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію припинення права оренди.

Варто наголосити, що у разі припинення договору, в тому числі його розірвання, потрібно звернутися до державного реєстратора для припинення права оренди.

== Судова практика ==
Спори, пов'язані з орендою землі, ''вирішуються у судовому порядку''.
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77870570 Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18] (систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. При цьому відсутність письмового погодження орендодавцем та орендарем форми розрахунку виплати орендної плати за договором не заслуговує на увагу, оскільки указане не звільняє відповідача від обов’язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати).
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86205820 Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №183/1749/17] (підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору).
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/92093052 Постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 313/780/19] (два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди землі).
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86241066 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 272/872/17] (доводи відповідача про те, що він направляв позивачу пропозицію отримати орендну плату за землю, проте позивач за її отриманням не з'явився, не можуть бути підставою для висновку про належне виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/84031636 Постанова Верховного Суду від 02 вересня 2019 року № 623/2421/16-ц] (можливість одностороннього розірвання договорів, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких підстав та передумов, у тому числі невиконанням орендарем умов договору, може бути реалізовано в разі наявності відповідного волевиявлення однієї зі сторін).
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/74188327 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц] (договорами оренди землі може бути передбачене положення, в якому сторони встановили можливість одностороннього розірвання договору без настання будь-яких умов. За таких умов при розірванні договору однією із сторін доводи іншої сторони про відсутні причини для його розірвання в односторонньому порядку суд залишив без уваги).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/91786723?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.239945860.682542061.1610961996-1229726292.1600757538 Постанова Верховного Суду від 14.09.2020 року у справі № 291/1009/18] (припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої в орендодавця земельної ділянки та передача права оренди на неї за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця свідчить про невиконання орендарем обов'язків, передбачених статтею 25 Закону «Про оренду землі», та умов договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82599591 Постанова Верховного Суду від 14.09.2019 року у справі №904/7071/17] (земельне законодавство розрізняє поняття "категорія земельної ділянки за цільовим призначенням" та "вид використання земельної ділянки в межах певної категорії".Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Саме тому, Суд приходить до висновку, що самовільне розташування тимчасової споруди на земельній ділянці, що була передана в оренду під розміщення об'єктів комерційного призначення - будівель і споруд в межах категорії земельної ділянки "землі житлової та громадської забудови", не є зміною цільового призначення земельної ділянки).
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]
* [[Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]

Оформлення посвідки на постійне проживання на території України

2021-02-26T08:48:31Z

Romaniia.mandzii: Редаговано розділи: поняття посвідки, строк подання документів, перелік необхідних документів, строк дії посвідки, обмін посвідки

== Нормативна база: ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень]";
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції»];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n68 постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321"Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання"];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].

== Поняття посвідки на постійне проживання ==
'''Посвідка на постійне проживання''' - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n128 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №321] "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання" посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Законодавчо така форма була запроваджена в Україні з 1 червня 2018 року. До цього часу посвідка на постійне проживання оформлялася з використанням бланка посвідки на постійне проживання у формі книжечки.

Варто зазначити, що посвідка на постійне проживання, що не містить безконтактного електронного носія, оформлена та видана на підставі документів, поданих до 1 червня 2018 року, є чинною протягом строку, на який її було видано.

== Хто має право на отримання посвідки на постійне проживання ==
'''Право на отримання посвідки на постійне проживання мають:'''
# іноземці та особи без громадянства, які відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України „Про імміграцію”] іммігрували в Україну на постійне проживання;
# іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території (у цьому випадку підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб).

Посвідки оформляються іноземцям та особам без громадянства, які:
* '''досягли 16-річного віку''' - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;
* '''не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними,''' - на підставі заяв-анкет одного з батьків (усиновлювачів), з ким проживають особи на підставі дозволу на імміграцію, опікунів, піклувальників.

== Куди звернутися ==
'''Документи для оформлення посвідок (у тому числі замість втраченої або викраденої), іі обміну''' подаються за місцем проживання іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до:
* державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України (далі - ДМС);
* центру надання адміністративних послуг;
* територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС,

==Сторок подання документів==
За загальним правилом, тобто, якщо особа вперше отримує посвідку на постійне проживання, то документи для її оформлення подаються <big>не пізніше ніж за</big> <big>15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні</big>.

Проте, в окремих випадках встановлюються інші строки.

Так, зокрема, у разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім випадку закінчення строку дії), документи для її обміну подаються <big>протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій)</big>.

'''УВАГА!''' ''У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, місячний строк подання документів для обміну посвідки з цієї підстави починається з моменту отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.''

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані <big>не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.</big> У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається іноземцю або особі без громадянства та здається ними під час отримання нової посвідки.

== Вартість ==
'''Вартість оформлення посвідки на постійне проживання включає:'''
* державне мито – '''85 грн.''' (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (пункт 6 статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги – '''352 грн.''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції»]);
* вартість бланку посвідки на постійне проживаня з безконтактним електронним носієм – '''291 грн.''' (вартість бланків документів та їх персоналізації визначається відповідно до укладених із дотриманням вимог законодавства договорів з державним підприємством, що здійснює виготовлення бланків та їх персоналізацію).

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання до заяви-анкети слід додати <big>копії</big> наступних документів:'''
# паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України; '''ВИНЯТОК:''' ''Іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], за умови отримання ними одного з документів, зазначених у частині сімнадцятій статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], та мають дозвіл на імміграцію в Україну, для оформлення посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262.''
# документа, що посвідчує особу законного представника, та документа, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником;
# рішення про надання дозволу на імміграцію;
# документа про звільнення від сплати адміністративного збору, засвідченого працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати.
'''<big>Увага!</big>''' Іноземець або особа без громадянства, оформляючи посвідку на постійне проживання, має пред’явити працівникові територіального органу ДМС, який приймає на розгляд від нього/неї заяву-анкету, оригінали документів, зазначених у пунктах 1, 2, 4, після чого вони повертаються назад іноземцеві або особі без громадянства.

'''Крім цього, для оформлення посвідки''' '''на постійне проживання до заяви-анкети додаються <big>оригінали:</big>'''
# перекладу на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору.
'''Для оформлення особам, зазначеним в абзацах другому, третьому та п’ятому пункту 4 Прикінцевих положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України “Про імміграцію”], посвідки на постійне проживання замість копії рішення про надання дозволу на імміграцію, подаються такі документи:'''
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України “Про імміграцію” та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку в Україні, - оригінал і копія паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку або дійсна посвідка;
* іноземцями або особами без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, - тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну, та документ про підтвердження факту проживання в Україні не менш як п’ять років, видані територіальними органами ДМС;
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України, - документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування.

'''Для оформлення посвідки на постійне проживання особам, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території,''' замість рішення про надання дозволу на імміграцію, '''подається довідка про припинення громадянства України,''' видана територіальним органом або підрозділом ДМС відповідно до форми 47, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].

== Строк розгляду документів ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.

== Строк дії посвідки на постійне проживання ==
Посвідка видається '''строком на 10 років.'''

У разі втрати або викрадення посвідки іноземцю або особі без громадянства замість втраченої або викраденої оформляється та видається нова посвідка в порядку, встановленому для її обміну.

== Обмін посвідки на постійне проживання ==
'''Обмін посвідки здійснюється у разі:'''
* зміни інформації, внесеної до посвідки;
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
* закінчення строку дії посвідки;
* непридатності посвідки для подальшого використання;
* досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

'''Перелік документів, які необхідно подати для оформлення обміну посвідки,''' буде варіюватися в залежності від обставин, які зумовили її обмін.

За загальним правилом для обміну посвідки іноземець або особа без громадянства має подати:
# заяву-анкету;
# оригінал посвідки, що підлягає обміну, крім випадків її втрати або викрадення;
# копію паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим пункту 40 Постанови;
# оригінал перекладу на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# копію документа, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником;
# оригінал документа, що підтверджує сплату адміністративного збору, або копію документа про звільнення від його сплати, засвідчену працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати.
'''<big>Увага!</big>''' ''При подачі копій документів треба буде пред’явити їх оригінали.''

'''Якщо обмін посвідки здійснюється у зв’язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до неї, або через необхідність зміни такої інформації,''' то до вказаного вище переліку документів слід додати документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

'''У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії або оформленням нової посвідки в разі втрати або викрадення''', додатково подається копія рішення про надання дозволу на імміграцію та документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n128 пунктах '''33, 34 Порядку'''].

У разі неможливості подати такі документи у зв’язку з їх втратою або видачею на тимчасово окупованій території України, іноземцем або особою без громадянства додатково подаються документи, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#Text Законом України “Про імміграцію”] підтверджують підстави для отримання дозволу на імміграцію (посвідки на постійне проживання), та їх копії.

== Підстави для відмови у видачі посвідки на постійне проживання ==
'''Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:'''
* іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
* іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
* дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
* встановлено належність особи до громадянства України;
* за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
* іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n128 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
* отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;
* встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;
* виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
* в інших випадках, передбачених законом.

== Підстава скасування посвідки на постійне проживання ==
Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
* скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#Text статті 12 Закону України “Про імміграцію”];
* отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
* в інших випадках, передбачених законом.

== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку (ДМС, територіальний орган ДМС) або до суду в установленому порядку. 

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, за наявності підстав зобов’язати їх відмінити попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Оформлення посвідки на постійне проживання на території України

2021-02-25T13:40:25Z

Romaniia.mandzii: Редаговано розділи "Поняття посвідки", "Строк подання документів" "Строк дії посвідки", "Обмін посвідки"

== Нормативна база: ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень]";
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції»];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n68 постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321"Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання"];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].

== Поняття посвідки на постійне проживання ==
'''Посвідка на постійне проживання''' - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №321 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання"] посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Законодавчо така форма була запроваджена в Україні з 1 червня 2018 року. До цього часу посвідка на постійне проживання оформлялася з використанням бланка посвідки на постійне проживання у формі книжечки.

Варто зазначити, що посвідка на постійне проживання, що не містить безконтактного електронного носія, оформлена та видана на підставі документів, поданих до 1 червня 2018 року, є чинною протягом строку, на який її було видано.
== Хто має право на отримання посвідки на постійне проживання ==
'''Право на отримання посвідки на постійне проживання мають:'''
# іноземці та особи без громадянства, які відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України „Про імміграцію”] іммігрували в Україну на постійне проживання;
# іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території (у цьому випадку підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб).

Посвідки оформляються іноземцям та особам без громадянства, які:
* '''досягли 16-річного віку''' - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;
* '''не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними,''' - на підставі заяв-анкет одного з батьків (усиновлювачів), з ким проживають особи на підставі дозволу на імміграцію, опікунів, піклувальників.

== Куди звернутися ==
'''Документи для оформлення посвідок (у тому числі замість втраченої або викраденої), іі обміну''' подаються за місцем проживання іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до:
* державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України (далі - ДМС);
* центру надання адміністративних послуг;
* територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС,

==Сторок подання документів==
За загальним правилом, тобто, якщо особа вперше отримує посвідку на постійне проживання, то документи для її оформлення подаються не пізніше ніж за <big>15 робочих днів</big> <big>до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні.</big>

Проте, в окремих випадках встановлюються інші строки.

Так, зокрема, у разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім випадку закінчення строку дії), документи для її обміну подаються <big>протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій)</big>.

'''УВАГА!''' ''У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, місячний строк подання документів для обміну посвідки з цієї підстави починається з моменту отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.''

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані <big>не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.</big> У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається іноземцю або особі без громадянства та здається ними під час отримання нової посвідки.

== Вартість ==
'''Вартість оформлення посвідки на постійне проживання включає:'''
* державне мито – '''85 грн.''' (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (пункт 6 статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги – '''352 грн.''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції»]);
* вартість бланку посвідки на постійне проживаня з безконтактним електронним носієм – '''291 грн.''' (вартість бланків документів та їх персоналізації визначається відповідно до укладених із дотриманням вимог законодавства договорів з державним підприємством, що здійснює виготовлення бланків та їх персоналізацію).

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання необхідно подати такі документи:'''
# заява-анкета;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''подається оригінал'');
# копію рішення про надання дозволу на імміграцію (''копія'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').

'''Для оформлення особам, зазначеним в абзацах другому, третьому та п’ятому пункту 4 Прикінцевих положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України “Про імміграцію”], посвідки на постійне проживання замість копії рішення про надання дозволу на імміграцію, подаються такі документи:'''
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України “Про імміграцію” та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку в Україні, - оригінал і копія паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку або дійсна посвідка;
* іноземцями або особами без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, - тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну, та документ про підтвердження факту проживання в Україні не менш як п’ять років, видані територіальними органами ДМС;
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України, - документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування.

'''Для оформлення посвідки на постійне проживання особам, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території,''' замість рішення про надання дозволу на імміграцію, '''подається довідка про припинення громадянства України,''' видана територіальним органом або підрозділом ДМС відповідно до форми 47, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].

== Строк розгляду документів ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.

== Строк дії посвідки на постійне проживання ==
Посвідка видається '''строком на 10 років.'''

У разі втрати або викрадення посвідки іноземцю або особі без громадянства замість втраченої або викраденої оформляється та видається нова посвідка в порядку, встановленому для її обміну.
== Обмін посвідки на постійне проживання ==
'''Обмін посвідки здійснюється у разі:'''
* зміни інформації, внесеної до посвідки;
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
* закінчення строку дії посвідки;
* непридатності посвідки для подальшого використання;
* досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

'''Для обміну посвідки подаються:'''
# заява-анкета;
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення) (''копія та пред’являється оригінал'');
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''оригінал'');
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#Text Порядку]), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;(''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подається копія рішення про надання дозволу на імміграцію; документи, зазначені у пунктах 33 і 34 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n82 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321].

== Підстави для відмови у видачі посвідки на постійне проживання ==
'''Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:'''
* іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
* іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
* дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
* встановлено належність особи до громадянства України;
* за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
* іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
* отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;
* встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;
* виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
* в інших випадках, передбачених законом.

== Підстава скасування посвідки на постійне проживання ==
Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
* скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України “Про імміграцію”;
* отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
* в інших випадках, передбачених законом.

== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку (ДМС, територіальний орган ДМС) або до суду в установленому порядку. 

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, за наявності підстав зобов’язати їх відмінити попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)

2021-02-12T14:36:57Z

Romaniia.mandzii: Додано розділ "Процедура виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості)

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*
==Особи, які мають право на земельну частку (пай)==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] право на земельну частку (пай) мають:''' 
# колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
# громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
# громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
# громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
'''Крім цього, [[Визнання права власності на земельну частку (пай)|право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.]]'''
 

==Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай)==
Згідно з '''ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай)''', виданий районною (міською) державною адміністрацією. 
'''Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:'''
* свідоцтво про право на спадщину;
* посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї. 

== Що потрібно знати особам, які мають право на земельну частку (пай) ==
1 січня 2019 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#n5 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»], який вносить ряд важливих змін до законодавчих актів України, зокрема і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]. 

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] передбачено наступне, '''якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.''' 

'''Невитребуваною''' є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). 
Тобто, земельна частка (пай) яка не була виділена в натурі (на місцевості) або на яку не отримано документа, що посвідчує таке право є невитребуваною. 

Невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради '''на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади''', на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. 

За позовом власника невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємця '''у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення.''' 

'''Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність''' (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям). 

Крім цього цією ж статтею, визначено, що '''нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). 

'''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку,''' про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

== Підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)==
'''Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.''' 
''Особи, власники сертифікатів'' на право на земельну частку (пай), ''які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву'' про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). 
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). 
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) '''(ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»])'''.

==Особливості виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок єдиним масивом у спільну власність власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''' передбачено, що '''особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв''') із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, '''земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом.''' 
Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність. 

==Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):''' 
# розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;
# приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
# уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);
# укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
# сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
# надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;
# оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
==Процедура виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості)==
Виходячи з перерахованих повноважень сільських, селищних, міських рад, можна говорити про те, що виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) відбувається шляхом вчинення наступних кроків.

'''Власники земельних часток (паїв) звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради із заявою про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).'''

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).'''

Після цього '''із землевпорядними організаціями укладаються договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою.''' В залежності від того, за чий рахунок виготовляється документація, такі договори укладаються сільською, селищною, міською радою або ж безпосередньо особою, яка має право на земельну частку (пай).

''Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:''
* ''проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);''
* ''технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).''
Вибірково близько <big>20 відсотків</big> документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) підлягає Державній землевпорядній експертизі. Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк, що не перевищує <big>20 днів</big>.

'''Готові проекти землеустрою розглядаються та погоджуються сільськими, селищними, міськими радами.'''

Наступним кроком виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) є '''проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).'''

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

=== Порядок проведення зборів власників земельних часток (паїв) та вимоги до їх оформлення ===
Організацією зборів власників земельних часток (паїв) займається сільська, селищна, міська ради. Зокрема, для забезпечення гласності в межах своїх повноважень вони зобов'язані:
* забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);
* оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.
''Чому це важливо?'' Тому що, розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), і лише за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До цього протоколу додаються:
* проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв),
* список осіб, які взяли участь у їх розподілі.
'''''Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власниками земельних часток (паїв).'''''

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Після отримання власником земельної частки (паю) рішення сільської, селищної, міської ради щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється '''встановлення меж цих ділянок на місцевості.''' Підставою для цього є проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

==Розробка і затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки==
'''Після отримання в сільській, селищній, міській раді рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) наступним кроком є розробка проекту землеустрою.''' 

'''Ч. 1 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] передбачено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути:'''
* органи державної влади;
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
* органи місцевого самоврядування;
* землевласники і землекористувачі.
'''Розробниками документації із землеустрою згідно ч. 2 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України "Про землеустрій"] є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Держгеокадастр веде державні реєстри сертифікованих інженерів-землевпорядників, то ж знайти відповідного інженера-землеупорядника, який відповідає усім вимогам можна на сайті Держгеокадастру, перейшовши за посиланням:
{| class="wikitable"
|-
| [http://Реєстр%20сертифікованих%20інженерів-землевпорядників Реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників]
|}

'''Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником (ч.3 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).''' 

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. 

'''Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок''' усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) '''підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).''' 

Органи, що здійснюють погодження проекту, зобов’язані '''протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки''' про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері ( ч.5 ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]). 

'''Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч.6 ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений) ( ч.8 ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).
Органами, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження. 

== Присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]). 

'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст. 791 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).''' 

'''Ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''
# заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку. 

'''Державний кадастровий реєстратор,''' який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви (ч.5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]):'''
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. 

'''Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки відповідно до ч.6 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] є:'''
# розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
# подання заявником документів, не в повному обсязі;
# невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
# знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 

'''На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 8, 9 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Кадастровий номер земельній ділянці присвоюється незалежно від форми власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі об'єднання земельній ділянці та у разі поділу земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери.

== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
'''Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса''' ( п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав ( п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). 

'''Перелік документів для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку:'''
* документ, що посвідчує особу;
* рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування;
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору ( п. 812 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). 

'''За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення''' щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
'''Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор''' за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, '''формує витяг''' з нього про державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника з метою перегляду, завантаження і друку (п.22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). 

'''Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.'''
Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг) ( ч. 1 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). 

'''Рішення державного реєстратора, витя'''г з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, '''отримані в електронній чи паперовій формі''' за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, '''мають однакову юридичну силу''' та використовуються відповідно до законодавства ( ч. 2 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Виділення (відведення) земельної ділянки під кладовище

2021-01-05T07:33:51Z

Romaniia.mandzii: Внесено доповнення до розділу "Повноваження ОМС"

= '''Виділення (відведення) земельної ділянки під кладовище.''' =

== '''Нормативна база.''' ==
1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]

2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5245-17#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»]

3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»,]

4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,]

5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]

6. Закон України «Про поховання та похоронну справу»

7. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

8. Земельний кодекс України (далі – ЗК України)

9. Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань, затверджений Наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства

10. Державні санітарні правила та норми "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-9

== '''Повноваження органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад) при відведенні земельної ділянки під кладовища.''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 83 Земельного кодексу України], землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Беручи до уваги специфіку такого об'єкта, як кладовище, саме органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції вирішують питання про відведення такої земельної ділянки, відповідно до загальних норм земельного законодавства та спеціальних норм, які встановлюють вимоги до таких об'єктів, зокрема до порядку їх розміщення та утримання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Статтею 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції:
* вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання;
* забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання;
* створюють ритуальні служби;
* вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв’язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом;
* здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб’єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності.
За рішенням такого органу для організації будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання (кладовища) можуть бути створені спеціалізовані комунальні підприємства.

Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству (установі, організації) в постійне користування надається земельна ділянка.

Варто зауважити, що земельні ділянки, на яких розташовані місця поховання (кладовища), є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду.

Також, орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення закриття кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання.

== '''Норми земельної ділянки, які можуть бути відведені під кладовища.''' ==
Розміри земельних ділянок, які відводяться під кладовища традиційного поховання, повинні мати площу:

- з розрахунку 0,24 га на 1 тисячу чоловік, що проживають в міській місцевості;

- з розрахунку 0,1 га на 1 тисячу чоловік, які проживають у сільській місцевості.

- з розрахунку 0,02 га на 1 тисячу чоловік Для організації поховання урн з прахом померлого.

Розміри земельних ділянок, що відводяться для поховання, допускається уточнювати залежно від співвідношення місць традиційного поховання і місць для поховання урни з прахом, з урахуванням місцевих умов.

Мінімальна територія місць поховань складає 0,5 га.

Кладовище як місце для організації поховання зонально має розташовуватись у межах комунальної зони.

Місця поховань (кладовища) повинні мати сплановану і впорядковану територію,   упорядковані   під'їзні   шляхи,   бути забезпеченими транспортним зв'язком з населеним пунктом.

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text Відповідно до п. 3.2 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України»], місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри передбачаються генеральним планом розвитку населеного пункту; відведення земельної ділянки під кладовище, проекти улаштування нових кладовищ, розширення і реконструкції діючих підлягають погодженню з місцевими установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Кладовища повинні бути розміщені в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл. Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м, а від території кладовища для поховання урн після кремації до житлових і громадських будівель та об'єктів, що прирівнені до них, має бути не меншою 100 м.

== '''Порядок виділення (відведення) земельної ділянки під кладовище.''' ==
Земельні ділянки для влаштування кладовища надаються за рішенням органу місцевого самоврядування виключно спеціалізованим комунальним підприємствам на праві постійного користування землею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ст. 92 ЗК України)].

Для відведення земельної ділянки під кладовище застосовуються загальні норми надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, які визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 123 ЗК України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст.123 ЗК України] спеціалізоване комунальне підприємство звертається до відповідного органу місцевого самоврядування за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення кладовища.

Умови і строки розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Органом місцевого самоврядування приймаючи рішення про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються шляхом:

· затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

· вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

· надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

== '''Земельні ділянки, які забороняється відводити (виділяти) під кладовища.''' ==
Відповідно до п. 3.9. Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України», забороняється відведення земельних ділянок під кладовища:

     - на територіях першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел централізованого водопостачання, мінеральних джерел, першої та другої зон округу санітарної охорони курортів;

     - на територіях з тріщинами в підстилаючих породах (якщо є доказаний гідрологічний зв'язок з водоносним горизонтом, який є джерелом   водопостачання) і в місцях виклинювання водоносних горизонтів;

     - на   берегах   відкритих   водоймищ, які використовуються населенням для питного водозабезпечення або з культурно-побутовою метою.

[[Категорія:Земельне право]]

Перехід права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно

2020-12-29T07:40:25Z

Romaniia.mandzii: Змінено розділ "Загальні положення про перехід права на земельну ділянку"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]

== Оформлення речових прав на земельну ділянку ==
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають '''з моменту державної реєстрації цих прав'''. 
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text до ст. 126 Земельного кодексу України] право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]. 
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, зокрема, на земельну ділянку, '''здійснюється державним реєстратором речових прав на нерухоме майно''' після подання відповідних документів, які підтверджують право особи на реєстрацію даної земельної ділянки. Тобто внаслідок проведення таких реєстраційних дій речове право набувається, змінюється або припиняється. Окрім того, державна реєстрація прав на земельну ділянку може здійснюватись безпосередньо '''нотаріусом,''' який укладає договір щодо набуття або припинення права власності на земельну ділянку. 
Отож, для реєстрації права власності, або іншого права користування, на земельну ділянку особі необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг із '''пакетом документів, який включає в себе:''' 
# витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК); 
# копію та оригінал паспорту заявника; 
# копію та оригінал РНОКПП (ідентифікаційного коду); 
# підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2020 р. - це 210 грн.); 
# документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо); 
# довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи); 
# оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником. 
 
Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер. 
 
Після здійснення усіх реєстраційних дій державним реєстратором або нотаріусом особа отримує '''витяг про державну реєстрацію її права.'''
== Загальні положення про перехід права на земельну ділянку ==

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає '''''принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди''''', який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 377 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 Земельного кодексу України].

Так, відповідно до цих статтей, до особи, яка набула право власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи з цього, логічним є наступне положення: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Отже, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування ''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80427441 (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).]''<blockquote>'''УВАГА!''' Набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду та перехід права на земельну ділянку –це два окремі правочини. </blockquote>'''''Щодо договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду''''', то істотною умовою його укладення є наявність кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Виходячи з цього, не можна продати жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельній ділянці, якій не присвоєно кадастрового номера.

'''''Щодо договору про перехід права на земельну ділянку''''', то тут варто звернути увагу на те, що особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками чи користувачами земельної ділянки, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Варто зазначити, що відсутність права власності чи договору оренди на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер, не є перешкодою в укладенні договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на такій земельній ділянці. Проте, в такому випадку не діятиме згадане вище положення про перехід до нового власника права власності, права користування на земельну ділянку в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), оскільки попередній власник жилого будинку, будівлі або споруди не мав жодних прав на земельну ділянку. Саме така позиція міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89345588 Постанові Верховного Суду України у справі №127/10011/18].

== Окремі положення щодо договору оренди землі під час переходу права на земельну ділянку ==

Враховуючи непоодиноку практику Верховного Суду щодо переходу права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно в розмірі укладеного договору оренди землі, варто звернути уваги на певні юридичні аспекти. 
По-перше, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 7 Закону України "Про оренду землі"] договір оренди земельної ділянки при цьому не перестає діяти, а право оренди продовжує існувати у тому ж обсязі та на тих же умовах, що й до відчуження нерухомості. Змінюються лише дані про особу орендаря. Водночас факт державної реєстрації змін про особу орендаря не впливає на вже зареєстроване право оренди: не змінює і не припиняє його. Новий власник будівлі може ініціювати внесення таких змін для уникнення спірних ситуацій з орендодавцем землі або з іншою метою, коли відомості про нього як орендаря необхідні для широкого загалу. 
У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні. Право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для здійснення проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі на умовах концесії, переходить до нового приватного партнера, концесіонера у разі зміни приватного партнера, концесіонера.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17.

При цьому Верховний Суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. ( [https://protocol.ua/ru/postanova_kgs_vp_vid_27_02_2019_roku_u_spravi_913_661_17/ Постанова КГС ВП від 27.02.2019 року у справі №913/661/17] ) 
Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Однак передбачений законодавцем принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди не знаходить належного втілення у нормах, які регулюють перехід прав на земельну ділянку при переході права власності на споруду, яка на ній розташована, коли такий об'єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування, зокрема, щодо об'єктів нерухомості, які мають режим військового майна. ( [https://protocol.ua/ru/postanova_vp_vs_vid_04_12_2018_roku_u_spravi_910_18560_16/ Постанова ВП ВС від 04.12.2018 року у справі №910/18560/16] ) 
Також варто наголосити на постанові [https://protocol.ua/ua/pokupets_neruhomosti_yaka_roztashovana_na_orendovaniy_z_d_avtomatichno_nabuvae_obov_yazku_splachuvati_orendnu_platu_na_umovah_dogovoru_orendi_z_d/ КГС ВС від 27.02.2019 року у справі № 913/661/17], яка передбачає положення щодо сплати орендної плати за договором оренди землі. Зокрема, покупець, який придбав нерухомість, автоматично набуває обов’язку сплачувати орендну плату на умовах договору оренди землі, укладеного із продавцем попри відсутність додаткової угоди про заміну сторони в зобов’язанні (!!!)
== Судова практика ==
У даній категорії справ, варто звернути увагу на постанову [https://protocol.ua/ua/vsu_zgidno_printsipu_tsilisnosti_zemelnoi_dilyanki_iz_budivleyu_yaka_na_niy_roztashovana_pravo_osobi_na_koristuvannya_z_d_nezalegno_vid_ii_rozmiriv/#:~:text=%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20120%20%D0%97%D0%9A%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8. ВСУ у справі за № 6-2225 цс16]. Зокрема, правова позиція Верховного Суду України закріплює наступне. За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 377 ЦК України] до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 ЗК України] (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику. 
При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. 
При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда. 
Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об’єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. 
При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об’єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності. 
[[Категорія:Земельне право]]

Підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

2020-12-23T07:54:09Z

Romaniia.mandzii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 «Про порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 «Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1996 року«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] 
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 152 Земельного кодексу] держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із методів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Однак, основні законодавчі акти регулюють лише загальні положення такої компенсації. Правовідносини щодо неправомірного використання земельної ділянки на законодавчому рівні не деталізовано.
== Підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 156 Земельного кодексу України] передбачає підстави й порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок: 
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; 
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; 
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; 
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; 
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; 
д) недодержання заходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;

є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 157 Земельного кодексу України] зазначає порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 
1. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. 
2. Особливості відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок створення чи зміни меж природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, визначаються Законом України "Про природно-заповідний фонд України". 
3. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

== Порядок визначення розміру завданих збитків власникам землі і землекористувачам ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF Постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284] затверджено Порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам. 
Відповідно до Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки:
* вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; 
* вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; 
* вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень; 
* вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; 
* понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи. 
Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп)
земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]. 
У разі вилучення (викупу) земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, відповідні органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок.
== Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відповідно до Методики ==
Окрім Порядку, відшкодування збитків можливо з використанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу], яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963. 
Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, — територіальними органами Держгеокадастру. 
* Розмір шкоди не включає витрати на:
-знесення будинків, будівель і споруд, які самочинно збудовані чи будуються на самовільно зайнятих земельних ділянках чи на земельних ділянках, не відведених в установленому порядку на цю мету; 
-приведення земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням; 
-проведення рекультивації порушених земель. 
''Правильно обрати нормативно-правовий акт, згідно з яким визначити розмір збитків, – важливий момент для обох сторін правовідносин.''
== Відшкодування збитків. Методика чи Порядок ==
Методику слід застосовувати у таких випадках: заподіяння шкоди державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. 
Порядок застосовується для визначення розміру збитків, спричинених вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. 
== Відшкодування збитків Цивільний/господарський чи земельний кодекс ==
Окрім статтей 156,157 Земельного кодексу України, відшкодування завданих збитків власникам земельних ділянок та землекористувачам, врегульовано положеннями Цивільного кодексу України та Господарським кодексом України. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 15, 16 Цивільного кодексу України] одним зі способів захисту є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 22 Цивільного кодексу України] особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
Зазначена норма кореспондується з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 статей 224, 225 Господарського Кодексу], за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Постанова від 14.06.2017 року Судова палата у господарських справах Верховного суду України у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/67621495 №923/2075/15.]

== Судовий захист ==
Значну роль у захисті прав власників землі і землекористувачів покликані відігравати суди. 
Спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. 
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. 
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постановою № 13 Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1996 року] «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що судам, зокрема, підвідомчі справи за заявами про вирішення майнових спорів про відшкодування збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам.

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Обмеження прав на землю

2020-11-30T12:49:29Z

Romaniia.mandzii: Доповнено розділ "Обмеження у користуванні", щодо державної реєстрації та набрання чинності обмежень та розділ "Порядок реєстрації обмеж."

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Порядок ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text Додатки (2-57) до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Порядок ведення Державного земельного кадастру"].
== Вступ ==
Чиним законодавством закріплюється, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Тобто кожній категорії земель притаманні свої особливості щодо її користування, що у свою чергу обмежує право на користування нею виключно тільки до її цільового призначення.

Відповідно до до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 ч. 4 ст. 41 Конституції України] зазначено, що право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений його, а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 ч. З ст. 13 Конституції України] зазначено, що власність зобов'язує і що вона не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству. А також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 ч. 7 ст. 41 Конституції України] використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

== Визначення понять ==
Поняття обтяження закріплюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]" у якому йдеться, що обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n928 статті 110 Земельного Кодексу України] поняття обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження прав на земельну ділянку це:
* на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено '''обмеження''' прав на землю;
* право власності на земельну ділянку може бути '''обтяжено''' правами інших осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень
|-
| '''Важливо!!!''' Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки
|}
== Обмеження у користувані ==
Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:
* умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;
* заборона на провадження окремих видів діяльності;
* заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;
* умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;
* умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;
* умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;
* обов’язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг;
* зони обмежань у користуванні:
** охоронні зони;
** зони санітарної охорони;
** санітарно-захисні зони;
** зони особливого режиму використання земель;
=== Державна реєстрація та набрання чиності ===
Відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру у формі:
* державної реєстрації обмежень у використанні земель;
* внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Виходячи з цього, можна зробити висновок, що обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі. В даному випадку такі обмеження набирають чинності з моменту їх державної реєстрації.

Щодо обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, то вони є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель:
* вид;
* опис меж;
* площа;
* зміст обмеження;
* опис режимоутворюючого об'єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об'єкта);
* інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.
Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
== Обтяження прав на землю ==
Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.
=== Державна реєстрація та набрання чиності ===
Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.
=== Окремі обтяження прав на землю - сервітути ===
Вказане питання розкривається у темі " [[Право земельного сервітуту]] " з якою Ви можете ознайомитись перейшовши за посиланням.
== Порядок реєстрації обмежень на землю ==
Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051] (далі – Порядок) визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

'''<big>Державна реєстрація обмеження у використанні земель</big>''' здійснюється на підставі заяви:
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або особи, на користь якої встановлені обмеження, - щодо обмежень, які стосуються використання певної земельної ділянки;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру, - щодо інших обмежень. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text п. 101 Порядку] для державної реєстрації обмеження у використанні земель (змін до нього) разм із заявою Державному кадастровому реєстраторові подаються:

* документація із землеустрою, інші документи, які згідно з пунктом 102 Порядку є підставою для виникнення, зміни та припинення обмеження у використанні земель;
* електронний документ, що містить результати робіт із землеустрою.
Згідно з пунктом 102 Порядку до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у пункті 23 Порядку, на підставі:
* схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
* проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
* проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
* проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* іншої документації із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статті 25 Закону України "Про землеустрій"];
* договору;
* рішення суду.
''Державна реєстрація обмеження у використанні земель або мотивована відмова у такій реєстрації здійснюється протягом <big>чотирнадцяти робочих днів</big> з дати реєстрації заяви.''

Відмова у здійсненні державної реєстрації обмеження у використанні земель надається у разі, якщо:
* обмеження згідно із законом не підлягає державній реєстрації;
* обмеження встановлюється на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
* із заявою про державну реєстрацію звернулася неналежна особа;
* подані документи не відповідають вимогам законодавства;
* заявлене обмеження вже зареєстровано.
Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації обмеження у використанні земель.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Пунктом 104 Порядку], визначено, що '''<big>внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами</big>''', здійснюється:
* у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text пунктів 107-134 Порядку]; 
* на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#n175 з додатком 12 до Порядку], до якої додаються:
** документація із землеустрою, яка згідно з пунктом 102 цього Порядку є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі обмеження;
** електронний документ.
За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 статті 111 Земельного кодексу України] обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. 
Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.
== Отримання довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку ==
[[Файл:Dovidka.jpg|міні|довідка]]
Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку - документ, який видається територіальним управлінням Держземагентства для здійснення різних операцій із земельною ділянкою (напр. для продажу, дарування, застави або прийняття спадщини).

Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку є обов’язковою для укладення нотаріальних договорів, і нотаріус без даної довідки не зможе провести відповідну угоду.
=== Строк дії ===
Строк дії довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку становить 1 рік. Цей документ необхідний для здійснення будь-яких операцій з земельною ділянкою. Крім того, ще буде потрібен витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
=== Як отримати послугу? ===
Подати електронну заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру особисто через електронний кабінет “Е-сервіси”- https://e.land.gov.ua/services
Замовлення на отримання витягу відправляється на виконання після оплати адміністративних послуг через платіжний сервіс.
Після опрацювання сформованого замовлення на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист з детальною інформацією щодо дати та часу надходження документів до обраного Центру надання адміністративних послуг.
==== Строки надання послуги ====
Протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви.
==== Вартість послуг ====
0,055 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року.
За зверненням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - послуга безоплатна.
==== Результат послуги ====
Витяг з Державного земельного кадастру або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру
==== Відповідальний орган ====
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

[[Категорія:Земельне право]]