WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю

2026-04-20T11:03:05Z

Roman.Farbota: Зміна суми судового збору у 2026 році

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
== Загальні положення ==
У випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пункту 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.

Відповідно до статті 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається '''додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік'''.

Абзацом третім пункту 14 статті 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197], у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]

==== Грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ====
[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-vyplaty-hroshovoi-kompensatsii-za-nevykorystani-dni-vidpustok-chlenam-simei-viiskovosluzhbovtsiv-ta-politseiskykh-u-razi-ikh-zahybeli-smerti-i160124-37 Відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 року № 37] у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за невикористані ними за час проходження військової служби дні додаткової відпустоки, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n192 статтею 162 Закону України “Про відпустки”], виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців:

* дружині (чоловіку), а в разі відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним);
* законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку);
* особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Право на отримання зазначеної компенсації виникає у членів сім’ї військовослужбовця з дати , яка вказана у свідоцтві про смерть.
== Порядок звернення за отриманням компенсації ==
Військовослужбовець, який звільняється зі служби, для отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] має звернутися з відповідним [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ '''рапортом'''] на ім'я командира військової частини, в якому зокрема зазначається:
# дата звільнення з військової служби;
# кількість днів невикористаної додаткової відпустки за кожен рік;
# підстава звільнення з військової служби;
# норма закону, що передбачає таку компенсацію.
Для отримання грошової компенсації '''за невикористані дні додаткової відпустки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця''' членам його сім’ї потрібно подати у паперовій або електронній формі заяву (довільна форма) на ім’я командира (начальника, керівника) військової частини, органу, закладу, установи, організації за місцем проходження служби загиблого військовослужбовця.

До заяви додати копії:

# документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
# картки платника податків, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
# свідоцтва про смерть;
# свідоцтва про народження військовослужбовця (''для виплати грошової компенсації батькам'');
# свідоцтва про шлюб (''для виплати грошової компенсації дружині/чоловікові'');
# свідоцтва про народження дитини (''для виплати грошової компенсації дитині)'';
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської, районної в місті (у разі утворення) ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (''для законних представників (опікунів, піклувальників) над дітьми військовослужбовця'');
# рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування особи на утриманні військовослужбовця (''для осіб, які не були членами сім’ї військовослужбовця, але перебували на його утриманні'');
# витягу з реєстру територіальної громади (''для повнолітніх дітей, які проживали разом з військовослужбовцем'').

Протягом 15 днів з дня подання заяви приймається рішення щодо виплати, або відмови у виплаті.

== Оскарження ==
У випадку отримання відмови у виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовець має право звернутись із [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративним позовом]] до окружного адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) військовослужбовця-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (військової частини).

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%B1%D0%B4.odt Зразок позовної заяви.doc]

Відповідно до частини другої статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2026 році - 1331,20 гривень).
{| class="wikitable"
|+
|'''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Реквізити для сплати судового збору]'''
|}
'''Увага!''' Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 13 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"]).
== Судова практика ==
Відповідно до частини десятої статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: ознаки типових справ; обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

Зразковим у даній категорії справ є [https://ips.ligazakon.net/document/VS190216 рішення Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18], відповідно до якого суд зазначив, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Також, зразковим ще є [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/110886582 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року Справа № 160/21162/22].
== Корисні посилання==
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту]
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності

2025-10-17T10:37:46Z

Roman.Farbota: /* Куди звертатись */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Порядок та підстави обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання особи недієздатною ==
[[Файл:Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності.jpg|міні|Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності]]
Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона <big>'''страждає на психічний розлад'''</big>, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 36 Цивільного кодексу України].

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона <big>'''внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними'''</big> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 39 Цивільного кодексу України].
== Куди звертатись ==
Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи розглядаються у порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] у цивільному судочинстві.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8275#n8275 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України]).

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України.
== Хто може звернутися до суду ==
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.

Заявниками про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи можуть бути члени сім'ї, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги.

Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

Заявниками про визнання особи недієздатною можуть бути члени її сім'ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8275#n8275 стаття 296 ЦПК України]).

== Вартість ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини другої ст. 299 ЦПК України] судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави.

Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.
== Зміст заяви ==
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинна містити обставини, що свідчать про психічний розлад, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

1.[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluSFNYZ3VuM0hBMXc Зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною]

2.[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Файл:Заява_про_визнання_фізичної_особи_недієздатною,_встановлення_опіки_і_призначення_опікуна.docx Зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною]

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

До заяви рекомендуємо долучити:
* копії паспортів та ідентифікаційних кодів (як заявника так і особи відносно якої подана заява);
* підтвердження місця реєстрації та проживання заявника та особи (штамп в паспорті, додаток про реєстрацію до ID карти, довідка про склад сім'ї);
* документи що підтверджують родині зв'язки (наприклад свідоцтво про народження як заявника так і особи відносно якої подана заява);
* копія медичних документів та інших документів, які свідчать про наявність психічного розладу (довідка МСЕК, виписки з медичної карти, висновки, рекомендації медичних комісій та медичних закладів і.т.д.);
* висновок органу опіки та піклування про доцільність обмеження дієздатності (орган опіки і піклування не завжди надає такий висновок, в будь-якому разі цей орган зазвичай виступає третьою стороною по справі і може надати свої рекомендації в ході розгляду справи в суді).
== Рішення суду ==
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 300 ЦПК.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 ЦПК.

== Поновлення цивільної дієздатності ==
[[Файл: ПОНОВЛЕННЯ-ЦИВІЛЬНОЇ-ДІЄЗДАТНОСТІ-724x1024.jpg|200px|thumb|left|Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною]]
Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї, органу опіки та піклування або її адвоката.

У разі припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми, тощо суд поновлює її цивільну дієздатність.

За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
== Рішення суду про поновлення цивільної дієздатності ==
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Це стандартна процедура, за умови, що всі вимоги щодо медичних довідок та психологічного стану будуть дотримані.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81190361 Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2019 року у справі № 691/33/19](про визнання особи обмежено дієздатною).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101114642 Рішення Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області від 15 листопада 2021 року у справі № 276/838/19] (про поновлення цивільної дієздатності)
== Див. також ==
* [[Цивільна дієздатність фізичної особи]]
* [[Визнання фізичної особи недієздатною]]
* [[Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі

2025-03-13T14:18:31Z

Roman.Farbota: /* Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі у адміністративному судочинстві */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]

== Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі у цивільному судочинстві ==
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7697 статтею 223 Цивільного процесуального кодуксу України].

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

* неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
* перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
* виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
* необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
* якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

* неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
* повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
* неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
* неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Наслідки, визначені частинами третьою - п’ятою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України]). 
=== Повторна неявка в судове засідання ===
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ([[Заочний розгляд справи у цивільному процесі|постановляє заочне рішення]]).
== Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі у адміністративному судочинстві ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20205.%20%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України] є наступні наслідки неявки в судове засідання учасника справи:

- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;

- суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України]строку з таких підстав:

* неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
* перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
* виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України]судове засідання може відбутися без участі такої особи;
* необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
* якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

* неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
* повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;
* неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
* неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

{[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=4)%20%D0%BD%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%E2%80%99%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%20%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E. Пункт 4 частини третьої статті 205 КАСУ] із змінами, внесеними згідно із Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19#n111 №2234-VIII від 07.12.2017 року]}

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

- за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=3)%20%D0%BD%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%E2%80%99%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%3B 3 частини третьої статті 205 КАСУ].

- у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

- наслідки, визначені частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA,%D1%83%20%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2. третьою] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=5.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B8,%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B8 п'ятою] цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

- разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

- про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

- якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

=== Повторна неявка в судове засідання ===
У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.. 
У разі повторного неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. 
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, що зазначені вище, але всі учасники справи не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право <big>'''розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта'''</big>.
== Судова практика ==
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82034538 Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13] (повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки).
== Див. також ==
* [[Судові виклики і повідомлення у цивільному процесі]]
* [[Заочний розгляд справи у цивільному процесі]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі

2025-02-18T15:18:54Z

Roman.Farbota:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]

== Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі у цивільному судочинстві ==
1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 223 Цивільного процесуального кодуксу України.

2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

5. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

6. Наслідки, визначені частинами третьою - п’ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

8. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

9. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України]. 
=== Повторна неявка в судове засідання ===
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ([[Заочний розгляд справи у цивільному процесі|постановляє заочне рішення]]).
== Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі у адміністративному судочинстві ==
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи

1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

{Пункт 4 частини третьої статті 205 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

4. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті.

5. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

6. Наслідки, визначені частинами третьою та п’ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

8. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

9. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

=== Повторна неявка в судове засідання ===
У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.. 
У разі повторного неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. 
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, що зазначені вище, але всі учасники справи не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право <big>'''розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта'''</big>.
== Судова практика ==
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82034538 Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13] (повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки).
== Див. також ==
* [[Судові виклики і повідомлення у цивільному процесі]]
* [[Заочний розгляд справи у цивільному процесі]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі

2025-02-18T15:16:38Z

Roman.Farbota:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]

== Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі у цивільному судочинстві ==
1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених у статті 223 Цивільного процесуального кодексу України.

2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого Цивільно процесуальним Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

5. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

6. Наслідки, визначені частинами третьою - п’ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

8. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

9. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України]. 
=== Повторна неявка в судове засідання ===
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ([[Заочний розгляд справи у цивільному процесі|постановляє заочне рішення]]).
== Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі у адміністративному судочинстві ==
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи

1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства.

2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

{Пункт 4 частини третьої статті 205 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

4. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті.

5. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

6. Наслідки, визначені частинами третьою та п’ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

8. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

9. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

=== Повторна неявка в судове засідання ===
У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.. 
У разі повторного неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. 
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, що зазначені вище, але всі учасники справи не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право <big>'''розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта'''</big>.
== Судова практика ==
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82034538 Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13] (повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки).
== Див. також ==
* [[Судові виклики і повідомлення у цивільному процесі]]
* [[Заочний розгляд справи у цивільному процесі]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності

2024-10-21T13:52:32Z

Roman.Farbota: /* Хто може звернутися до суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Порядок та підстави обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання особи недієздатною ==
[[Файл:Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності.jpg|міні|Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності]]
Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона <big>'''страждає на психічний розлад'''</big>, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 36 Цивільного кодексу України].

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона <big>'''внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними'''</big> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 39 Цивільного кодексу України].
== Куди звертатись ==
Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи розглядаються у порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] у цивільному судочинстві.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8275#n8275 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України]).

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України.
== Хто може звернутися до суду ==
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.

Заявниками про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи можуть бути члени сім'ї, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги.

Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

Заявниками про визнання особи недієздатною можуть бути члени її сім'ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, психіатричний заклад ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8275#n8275 стаття 296 ЦПК України]).
== Вартість ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини другої ст. 299 ЦПК України] судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави.

Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.
== Зміст заяви ==
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинна містити обставини, що свідчать про психічний розлад, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

1.[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluSFNYZ3VuM0hBMXc Зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною]

2.[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Файл:Заява_про_визнання_фізичної_особи_недієздатною,_встановлення_опіки_і_призначення_опікуна.docx Зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною]

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

До заяви рекомендуємо долучити:
* копії паспортів та ідентифікаційних кодів (як заявника так і особи відносно якої подана заява);
* підтвердження місця реєстрації та проживання заявника та особи (штамп в паспорті, додаток про реєстрацію до ID карти, довідка про склад сім'ї);
* документи що підтверджують родині зв'язки (наприклад свідоцтво про народження як заявника так і особи відносно якої подана заява);
* копія медичних документів та інших документів, які свідчать про наявність психічного розладу (довідка МСЕК, виписки з медичної карти, висновки, рекомендації медичних комісій та медичних закладів і.т.д.);
* висновок органу опіки та піклування про доцільність обмеження дієздатності (орган опіки і піклування не завжди надає такий висновок, в будь-якому разі цей орган зазвичай виступає третьою стороною по справі і може надати свої рекомендації в ході розгляду справи в суді).
== Рішення суду ==
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 300 ЦПК.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 ЦПК.

== Поновлення цивільної дієздатності ==
[[Файл: ПОНОВЛЕННЯ-ЦИВІЛЬНОЇ-ДІЄЗДАТНОСТІ-724x1024.jpg|200px|thumb|left|Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною]]
Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї, органу опіки та піклування або її адвоката.

У разі припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми, тощо суд поновлює її цивільну дієздатність.

За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
== Рішення суду про поновлення цивільної дієздатності ==
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81190361 Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2019 року у справі № 691/33/19](про визнання особи обмежено дієздатною).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101114642 Рішення Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області від 15 листопада 2021 року у справі № 276/838/19] (про поновлення цивільної дієздатності)
== Див. також ==
* [[Цивільна дієздатність фізичної особи]]
* [[Визнання фізичної особи недієздатною]]
* [[Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]