WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор

2025-11-17T14:30:35Z

Romaliiska.Maryna: Структуровано текст, відредаговано текст, приведено у відповідність до норм чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#Text Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/743-19#Text Закон України "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/101-2022-%D0%BF#n8 Порядок застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2025-%D0%BF#Text Положення про Державне агентство України ПлейСіті]

== Правові аспекти організації азартних ігор в Україні: визначення, види діяльності та регулювання ==
'''Азартна гра''' - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.

'''На території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:'''

1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;

2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;

3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;

4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;

5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

Визначені види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб’єкта господарювання відповідних передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20?find=1&text=%D0%9D%D0%B0+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D1%82%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8+#n817 44 Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»] ліцензій із використанням сертифікованого та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор.

'''До азартних ігор не належать:'''

1) організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається умовами проведення грошовий або майновий виграш;

2) гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, що проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);

3) гра на автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні автомати), в якій як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);

4) випуск та проведення лотерей;

5) організація та проведення спортивного покеру.

''Не вважається азартною грою будь-яка гра, в якій відсутня принаймні одна з таких ознак:''

* наявність ставки;
* можливість отримання або неотримання виграшу (призу);
* імовірність виграшу (призу) та його розмір повністю або частково залежить від випадковості.

Метою державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є створення умов для зниження соціальних ризиків, пов’язаних з їх організацією та проведенням, та забезпечення дотримання організаторами азартних ігор вимог законодавства.

== Діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор ==
Державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, а також Уповноваженим органом у межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України

Органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є '''Державне агентство України ПлейСіті''' (далі - Уповноважений орган). Діяльність Уповноваженого органу спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2025-%D0%BF#Text Положення] про Уповноважений орган (далі - Положення) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом проведення планових, позапланових перевірок, фактичних перевірок (методом контрольних закупок) та моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу.

Планові перевірки організаторів азартних ігор, їх відокремлених підрозділів проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше ніж один раз на три роки відповідно до планів, затверджених Уповноваженим органом.

Позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу з питань, зазначених у таких рішеннях. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається:
# на підставі письмового чи електронного звернення про порушення законодавства, стандартів чи інших нормативних документів у сфері організації та проведення азартних ігор;
# з метою перевірки виконання розпоряджень чи приписів про усунення раніше виявлених порушень;
# у разі виявлення недостовірності даних, зазначених у документах обов’язкової звітності, поданих організатором азартних ігор, або у разі отримання таких даних через Державну систему онлайн-моніторингу;
# з метою перевірки дотримання організатором азартних ігор вимог щодо підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу.
== Обов'язки організаторів азартних ігор ==
Обов'язки організаторів азартних ігор визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20/conv#n389 статті 15 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" .]

Організатору азартних ігор забороняється пропонувати або давати гравцям безкоштовно або як винагороду за участь в азартній грі алкогольні напої, пиво, слабоалкогольні напої чи тютюнові вироби або майно, володіння або розпорядження яким передбачає отримання відповідних дозволів або ліцензій.

Організатору азартних ігор забороняється прийняття ставок на умовах наступної оплати та надавати гравцю позики для участі в азартній грі, розміщувати у гральних закладах відокремлені підрозділи банків, фінансових компаній, ломбардів, їх агентів, а також банкомати, програмно-технічні комплекси самообслуговування, пункти обміну валют та/або інформацію про них.

У місцях провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у вільному доступі для гравців та відвідувачів повинні розміщуватись інформаційні матеріали щодо ігрової залежності та відповідальної гри, зокрема про обмеження віку гравця, шанси на виграш, принципи відповідальної гри, місця, де можна отримати допомогу у разі гральної залежності, викладені державною мовою та переведені на англійську мову.

Організатори азартних ігор зобов’язані надавати гравцям інформацію про діяльність організацій, лікувальних закладів та/або медичних працівників, які лікують ігрову залежність. Зазначена інформація (контактні дані, телефон служби підтримки) має бути доступною в друкованому вигляді в місцях провадження діяльності з організації азартних ігор або має бути доступною на вебсайтах у разі провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет.

== Обмеження в доступі до азартних ігор ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20?find=1&text=%D0%9D%D0%B0+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D1%82%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8+#n475 статті 18 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»] гравцями не можуть бути:
* недієздатні та обмежено дієздатні особи;
* особи, які не досягли 21-річного віку;
* особи, які відповідно до законодавства мають відповідні обмеження;
* особи, які перебувають в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння;
* особи, визнані організатором азартних ігор небажаними;
* особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.
Якщо особа, незважаючи на встановлену цим Законом, правилами участі в азартній грі заборону, взяла участь в азартній грі, такий договір про участь в азартній грі, укладений між організатором азартної гри та такою особою, є нікчемним. Виплата (видача) виграшів (призів) за нікчемними договорами не здійснюється.

'''Обмеження участі особи в азартних іграх шляхом внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, здійснюється:'''

1) самостійно за заявою особи шляхом особистого подання організатору азартних ігор або Уповноваженому органу письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу;

2) Уповноваженим органом за обґрунтованою заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників (заяви про обмеження) на строк до шести місяців. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

3) за рішенням суду.

Заява про самообмеження або обмеження (подана членами сім'ї) повинна містити:

* відомості про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка подає заяву;
* відомості про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, стосовно якої встановлюється обмеження, дані документа, що посвідчує особу (найменування документа, серія (за наявності), номер, дата видачі, найменування державного органу, що видав документ, офіційна назва органу іноземної держави, в якому видано документ)
* строк відмови від відвідування гральних закладів та участі в інших видах азартних ігор;
* дату заяви та особистий підпис заявника (крім звернення, що подається в електронній формі);

При поданні заяви про обмеження в ній зазначається обґрунтування необхідності встановлення такого обмеження.

''Подання заяви будь-якому організатору азартних ігор або Уповноваженому органу розглядається як подання заяви всім організаторам азартних ігор на території України.''

Гравець може бути обмежений у відвідуванні гральних закладів та в участі у азартних іграх шляхом його внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, уповноваженим органом за заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників тимчасово до ухвалення рішення суду, але не більше ніж на шість місяців, у разі:
* перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить гравця або його сім’ю у скрутне матеріальне становище;
* наявності боргових зобов’язань на суму більш як 100 прожиткових мінімумів доходів громадян;
* ухилення особи від сплати аліментів впродовж більше трьох місяців;
* якщо особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг.
У разі якщо гравець шляхом участі в азартних іграх завдає шкоду самому собі та/або своїй сім’ї через приведення до тяжкого матеріального стану, такий гравець може бути обмежений у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років за рішенням суду. Для цього РОЗДІЛ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] доповнено главою 2-1 «Розгляд судом справ про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх» (ст.ст. 300-1 — 300-5 ЦПК України).

Заява про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх подається до суду за місцем проживання такої особи. Справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх судом розглядаються в окремому провадженні за участю заявника та особи, стосовно якої розглядається справа.

Судові витрати пов’язані з провадженням справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, відносяться на рахунок держави.

== Відповідальність за порушення законодавства у сфері азартних ігор ==
Організатори азартних ігор несуть '''фінансову відповідальність''' за порушення передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20?find=1&text=%D0%9D%D0%B0+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D1%82%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8+#n967 статтею 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»] у вигляді накладення штрафу за рішенням Уповноваженого органу, що набирає законної сили з дня його прийняття. Рішення Уповноваженого органу про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів) повинно бути вмотивованим та містити конкретну обґрунтовану причину, що стала підставою для прийняття такого рішення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/101-2022-%D0%BF#n8 Порядок застосування фінансових санкцій (штрафів)], передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 101.

''До рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами'' за порушення встановлених законодавством вимог до реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, ''застосовується'' ''штраф'' у розмірі 600 мінімальних заробітних плат.

''До рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами'' за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n1181 частиною другою статті 26 Закону України "Про рекламу",] на вимогу Уповноваженого органу ''застосовується штраф'' у розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

Передбачена '''адміністративна відповідальність''' за азартні ігри, ворожіння в громадських місцях. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1922 статті 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення] участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, "наперсток" та інші) на гроші, речі та інші цінності тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, тягнуть за собою накладення штрафу від семи до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ворожіння у громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державне регулювання діяльності у сфері азартних ігор

2025-11-17T14:18:03Z

Romaliiska.Maryna: Відредаговано у відповідності до втмог чинного законодавства, структуровано

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#Text Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/743-19#Text Закон України "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/101-2022-%D0%BF#n8 Порядку застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2025-%D0%BF#Text Положення про Державне агентство України ПлейСіті]

== Правові аспекти організації азартних ігор в Україні: Визначення, види діяльності та регулювання ==
'''Азартна гра''' - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.

'''На території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:'''

1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;

2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;

3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;

4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;

5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

Визначені види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб’єкта господарювання відповідних передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20?find=1&text=%D0%9D%D0%B0+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D1%82%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8+#n817 44 Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»] ліцензій із використанням сертифікованого та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор.

'''До азартних ігор не належать:'''

1) організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається умовами проведення грошовий або майновий виграш;

2) гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, що проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);

3) гра на автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні автомати), в якій як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);

4) випуск та проведення лотерей;

5) організація та проведення спортивного покеру.

''Не вважається азартною грою будь-яка гра, в якій відсутня принаймні одна з таких ознак:''

* наявність ставки;
* можливість отримання або неотримання виграшу (призу);
* імовірність виграшу (призу) та його розмір повністю або частково залежить від випадковості.

Метою державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є створення умов для зниження соціальних ризиків, пов’язаних з їх організацією та проведенням, та забезпечення дотримання організаторами азартних ігор вимог законодавства.

== Діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор ==
Державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, а також Уповноваженим органом у межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України

Органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є '''Державне агентство України ПлейСіті''' (далі - Уповноважений орган). Діяльність Уповноваженого органу спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2025-%D0%BF#Text Положення] про Уповноважений орган (далі - Положення) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом проведення планових, позапланових перевірок, фактичних перевірок (методом контрольних закупок) та моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу.

Планові перевірки організаторів азартних ігор, їх відокремлених підрозділів проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше ніж один раз на три роки відповідно до планів, затверджених Уповноваженим органом.

Позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу з питань, зазначених у таких рішеннях. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається:
# на підставі письмового чи електронного звернення про порушення законодавства, стандартів чи інших нормативних документів у сфері організації та проведення азартних ігор;
# з метою перевірки виконання розпоряджень чи приписів про усунення раніше виявлених порушень;
# у разі виявлення недостовірності даних, зазначених у документах обов’язкової звітності, поданих організатором азартних ігор, або у разі отримання таких даних через Державну систему онлайн-моніторингу;
# з метою перевірки дотримання організатором азартних ігор вимог щодо підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу.
== Обов'язки організаторів азартних ігор ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20/conv#n389 Передбачені ст.15 Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" .]

У місцях провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у вільному доступі для гравців та відвідувачів розміщуються інформаційні матеріали щодо ігрової залежності та відповідальної гри, зокрема про обмеження віку гравця, шанси на виграш, принципи відповідальної гри, місця, де можна отримати допомогу у разі гральної залежності, викладені державною мовою та переведені на англійську мову.

Організатор азартних ігор, який одержав розпорядження або припис уповноваженої посадової особи Уповноваженого органу про усунення порушень законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, зобов’язаний у встановлений розпорядженням чи приписом строк усунути виявлені порушення та подати до Уповноваженого органу відповідну інформацію. Строк усунення організатором азартних ігор порушень законодавства про азартні ігри не повинен перевищувати двох місяців з дня отримання організатором азартних ігор відповідного розпорядження чи припису Уповноваженого органу.
== Обмеження в доступі до азартних ігор ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20?find=1&text=%D0%9D%D0%B0+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D1%82%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8+#n475 статті 18 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»] гравцями не можуть бути:
* недієздатні та обмежено дієздатні особи;
* особи, які не досягли 21-річного віку;
* особи, які відповідно до законодавства мають відповідні обмеження;
* особи, які перебувають в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння;
* особи, визнані організатором азартних ігор небажаними;
* особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.
Якщо особа, незважаючи на встановлену цим Законом, правилами участі в азартній грі заборону, взяла участь в азартній грі, такий договір про участь в азартній грі, укладений між організатором азартної гри та такою особою, є нікчемним. Виплата (видача) виграшів (призів) за нікчемними договорами не здійснюється.

'''Обмеження участі особи в азартних іграх шляхом внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, здійснюється:'''

1) самостійно за заявою особи шляхом особистого подання організатору азартних ігор або Уповноваженому органу письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу;

2) Уповноваженим органом за обґрунтованою заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників (заяви про обмеження) на строк до шести місяців. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

3) за рішенням суду.

Заява про самообмеження або обмеження (подана членами сім'ї) повинна містити:

* відомості про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка подає заяву;
* відомості про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, стосовно якої встановлюється обмеження, дані документа, що посвідчує особу (найменування документа, серія (за наявності), номер, дата видачі, найменування державного органу, що видав документ, офіційна назва органу іноземної держави, в якому видано документ)
* строк відмови від відвідування гральних закладів та участі в інших видах азартних ігор;
* дату заяви та особистий підпис заявника (крім звернення, що подається в електронній формі);

При поданні заяви про обмеження в ній зазначається обґрунтування необхідності встановлення такого обмеження.

''Подання заяви будь-якому організатору азартних ігор або Уповноваженому органу розглядається як подання заяви всім організаторам азартних ігор на території України.''

Гравець може бути обмежений у відвідуванні гральних закладів та в участі у азартних іграх шляхом його внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, Уповноваженим органом за заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників тимчасово до ухвалення рішення суду, але не більше шести місяців у разі:
* перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить гравця або його сім’ю у скрутне матеріальне становище;
* наявності боргових зобов’язань на суму більш як 100 прожиткових мінімумів доходів громадян;
* ухилення особи від сплати аліментів впродовж більше трьох місяців;
* якщо особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг.
У разі якщо гравець шляхом участі в азартних іграх завдає шкоду самому собі та/або своїй сім’ї через приведення до тяжкого матеріального стану, такий гравець може бути обмежений у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років за рішенням суду. Для цього РОЗДІЛ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] доповнено главою 2-1 «Розгляд судом справ про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх» (ст.ст. 300-1 — 300-5 ЦПК України).

Заява про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх подається до суду за місцем проживання такої особи. Справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх судом розглядаються в окремому провадженні за участю заявника та особи, стосовно якої розглядається справа.

Судові витрати пов’язані з провадженням справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, відносяться на рахунок держави.

== Відповідальність за порушення законодавства у сфері азартних ігор ==
Організатори азартних ігор несуть '''фінансову відповідальність''' за порушення передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20?find=1&text=%D0%9D%D0%B0+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D1%82%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE+%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8+#n967 статтею 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»] у вигляді накладення штрафу за рішенням Уповноваженого органу, що набирає законної сили з дня його прийняття. Рішення Уповноваженого органу про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів) повинно бути вмотивованим та містити конкретну обґрунтовану причину, що стала підставою для прийняття такого рішення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/101-2022-%D0%BF#n8 Порядок застосування фінансових санкцій (штрафів)], передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 101.

''До рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами'' за порушення встановлених законодавством вимог до реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, ''застосовується'' ''штраф'' у розмірі 600 мінімальних заробітних плат.

''До рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами'' за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n1181 частиною другою статті 26 Закону України "Про рекламу",] на вимогу Уповноваженого органу ''застосовується штраф'' у розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

Передбачена '''адміністративна відповідальність''' за азартні ігри, ворожіння в громадських місцях. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1922 статті 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення] участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, "наперсток" та інші) на гроші, речі та інші цінності тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, тягнуть за собою накладення штрафу від семи до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ворожіння у громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Військово-транспортний обов’язок: вилучення транспортних засобів під час мобілізації

2025-10-09T12:13:00Z

Romaliiska.Maryna: додано нормативно-правове регулювання

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#n58 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов’язок»]

== Загальна інформація ==
Правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану є Конституція України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#n4233 (ч.4 ст. 41)], Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX] на всій території України введено правовий режим воєнного стану.

За таких умов виникає необхідність забезпечити Збройних Сил України, інші військові формування необхідними транспортними засобами і технікою для виконання завдань із захисту держави.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text пункту 3 статті 8 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію»] місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n119 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

Порядок виконання військово-транспортного обов’язку, норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час визначаються Кабінетом Міністрів України. Норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки визначаються у відсотках за підприємством (установою, організацією) за галузями національної економіки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n119 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n371 статтею 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] передбачено, що підприємства, установи та організації, зокрема зобов’язані надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом.

Територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України щокварталу подають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відомості про реєстрацію (перереєстрацію), переобладнання та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Порядок виконання військово-транспортного обов’язку для задоволення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв’язку та Держспецтрансслужби на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положенням про військово-транспортний обов'язок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 (далі - Положення).]

Дія цього Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян - власників транспортних засобів.

Дія цього Положення не поширюється на дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, представництва іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.

Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися підприємства, установи та організації у зв’язку з виконанням ними встановлених мобілізаційних завдань за наявності укладеного з Міноборони договору на виконання мобілізаційних завдань, а також за умови, що їх транспортні засоби і техніка задіяні у виробничому процесі виконання мобілізаційних завдань. Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися також підприємства, установи та організації, у яких є висока суспільна потреба, та банки державного сектору. При цьому перелік підприємств, установ та організацій, у яких є висока суспільна потреба, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони.

Не підлягає передачі Збройним Силам України, іншим військовим формуванням транспортний засіб, що належить на праві власності громадянину, у разі відсутності у нього права власності на інші транспортні засоби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n119 ч. 8 ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

== Підготовка транспортних засобів і техніки для передачі ==
Військово-транспортний обов’язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов’язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань на умовах повернення їх після оголошення демобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП) здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації.(пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положення).]

Перелік транспортних засобів і техніки, які можуть призначатися для задоволення потреб військових формувань на особливий період, визначається Міноборони.(пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положення).] Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов’язку відповідно до закону. (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положення).]

Завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації встановлюються '''розпорядженнями''' місцевих держадміністрацій за поданням ТЦК та СП та доводяться до відома через відповідні ТЦК та СП до керівників підприємств, установ та організацій шляхом вручення відповідних '''часткових нарядів''' та громадян - власників транспортних засобів у разі введення правового режиму воєнного стану шляхом вручення '''часткових нарядів''' (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положення).]

Для [https://legalaid.wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97),_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів] у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортні засоби яких підлягають реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку, подається '''довідка''', форма якої визначається Міноборони, з відміткою керівника ТЦК та СП про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку.

Для забезпечення ведення ТЦК та СП та органами військового управління військового обліку транспортних засобів і техніки, органи Державної служби з безпеки на транспорті, інспекцій державного технічного нагляду місцевих держадміністрацій подають до ТЦК та СП інформацію про реєстрацію (перереєстрацію), зміну реєстраційних даних та зняття з обліку транспортних засобів і техніки на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зазначена інформація подається щороку не пізніше 20 червня та 20 грудня або протягом п’яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів ТЦК та СП.

Інформація про реєстрацію (перереєстрацію) та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, подається до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки територіальними органами з надання сервісних послуг МВС щокварталу та протягом п’яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів від таких центрів.

Керівники підприємств, установ та організацій подають ТЦК та СП щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положення.]

У разі зміни найменування підприємства, установи та організації або форми власності, відправки транспортних засобів і техніки в інші регіони або за межі території України на тривалий час, передачі права власності на транспортні засоби і техніку іншим юридичним особам або громадянам, в довгострокову оренду ([https://legalaid.wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83._%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%83_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC лізинг]), а також якщо транспортний засіб або техніка є предметом застави як виконання зобов’язання за [https://legalaid.wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0,_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F договорами про надання кредиту] та [https://legalaid.wiki/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C гарантії] перед банківською установою, та в інших випадках, коли унеможливлюється передача транспортних засобів і техніки військовим формуванням, керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані у семиденний строк повідомити про це ТЦК та СП, на військовому обліку яких перебувають транспортні засоби і техніка (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положення).]

У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), ліквідації або банкрутства підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, місцеві держадміністрації (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад) повідомляють про це ТЦК та СП з поданням пропозиції щодо покладення завдання з підготовки та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням на правонаступників або на інші підприємства, установи та організації, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Визначена техніка підлягають не частіше одного разу на рік, але не рідше трьох разів на п’ять років в мирний час перевірці їх мобілізаційної готовності представниками ТЦК та СП.

Перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки проводиться за окремими графіками та планами, що розробляються ТЦК та СП, погоджуються з місцевими держадміністраціями, затверджуються обласними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та доводяться районними (міськими) ТЦК та СП до відома керівників підприємств, установ та організацій.

За результатами перевірки складається '''акт''' у чотирьох примірниках, один з яких подається місцевій держадміністрації, другий - підприємству, установі чи організації, транспортні засоби і техніка яких перевірялися, третій - ТЦК та СП, четвертий - військовій частині (підрозділу), установі чи організації військового формування, для яких призначені транспортні засоби і техніка, що перевірялися (пункт 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положення).]

== Порядок передачі транспортних засобів ==
Керівники підприємств, установ та організацій забезпечують доставку і передачу військовим формуванням в установлені строки у визначених пунктах передачі транспортних засобів і техніки у технічно справному стані з відповідними реєстраційними документами та документами, що засвідчують їх технічний стан, а також укомплектованих запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем, відповідно вимогам, визначеним у додатку 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положення.] Доставка транспортних засобів і техніки до пунктів передачі, проведення підготовчих заходів для встановлення на них обладнання, дообладнання згідно з комплектацією, встановленою заводом-виробником, здійснюються силами і засобами підприємств, установ та організацій.

Для забезпечення доставки транспортних засобів і техніки до визначених пунктів передачі місцеві держадміністрації (органи місцевого самоврядування) за поданням ТЦК та СП створюють на нафтобазах, автозаправних станціях незалежно від форми власності незнижувальний запас пально-мастильних матеріалів у обсязі, достатньому для забезпечення заправки пальним встановленої кількості транспортних засобів і техніки.

Технічний стан транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, та їх обладнання повинні відповідати вимогам чинних в Україні правил, нормативів, стандартів і забезпечувати використання (експлуатацію) транспортних засобів і техніки за призначенням.

Залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним '''актом приймання-передачі''' за формою згідно з додатком 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Положення.]

Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником ТЦК та СП або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.

В акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року).

За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. В такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.

Після взяття на облік в установленому порядку у відповідній військовій частині (підрозділі), установі та організації військових формувань прийнятих транспортних засобів і техніки проводиться їх відомча реєстрація із здійсненням обов’язкового технічного контролю (у разі відсутності документів, що підтверджують його здійснення).

== Повернення транспортних засобів і техніки залучених під час мобілізації ==
Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через ТЦК та СП, які здійснили таке залучення.

Для повернення транспортних засобів і техніки керівники підприємств, установ та організацій, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, звертаються до ТЦК та СП за місцем їх залучення з відповідною '''заявою'''.

Строки та пункти повернення транспортних засобів і техніки визначаються ТЦК та СП за погодженням з місцевими держадміністраціями і доводяться до відома керівників підприємств, установ та організацій.

Командири (начальники) військових частин (підрозділів), керівники установ та організацій військових формувань під час повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки зобов’язані забезпечити:

# технічне обслуговування транспортних засобів і техніки та їх заправку пальним в обсягах, що дадуть змогу доставити транспортні засоби і техніку до пунктів повернення із залишком пального після повернення в обсягах, які були на момент передачі;
# здійснення (у разі потреби) визначення обсягу шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації;
# своєчасну доставку транспортних засобів і техніки у визначені пункти повернення.

Транспортні засоби і техніка повертаються з відповідними реєстраційними документами та державними номерними знаками.
== Визначення обсягу шкоди, у випадку її заподіяння, транспортним засобам і техніці залученим під час мобілізації ==
Обсяг шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається під час підготовки військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань транспортних засобів і техніки до повернення підприємствам, установам та організаціям та здійснюється суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, суб’єктом оціночної діяльності - органом державної влади та органом місцевого самоврядування або судовим експертом за результатами проведення оцінки майна у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, відповідно до встановлених стандартів та методик за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

Про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації, складається '''акт''' за формою згідно з додатками 6 і 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]. До акта про повернення транспортних засобів і техніки додається '''висновок експерта''' (експертне дослідження) або '''звіт про оцінку майна''' (акт оцінки майна). Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), складений за результатами її проведення, підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
== Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації ==
Право на компенсацію шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, мають '''фізичні особи, а також юридичні особи комунальної і приватної форми власності''', транспортні засоби і техніка яких залучалися для задоволення потреб військових формувань під час мобілізації або у період дії воєнного стану.

Компенсація шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом п’яти наступних бюджетних періодів після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки підприємствам, установам та організаціям.

Для отримання компенсації шкоди керівник підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки звертається до ТЦК та СП за місцем їх залучення із '''заявою''', до якої додаються акт приймання-передачі, акт про повернення під час демобілізації транспортних засобів і техніки і висновок експерта (експертне дослідження) або звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

У заяві зазначаються такі відомості про підприємство, установу та організацію:

# повне найменування;
# місцезнаходження;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# реквізити банківського рахунка.

ТЦК та СП розглядає заяву протягом 10 робочих днів з дати її подання.

У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з’ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця з повідомленням про це заявнику.

За результатами розгляду заяви ТЦК та СП оформляє '''висновок''' про здійснення виплати для компенсації шкоди, завданої транспортному засобу або техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, за формою згідно з додатком 8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення,] який підписується керівником ТЦК та СП із зазначенням прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Зазначений висновок складається у трьох примірниках, один з яких передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, а третій зберігається у ТЦК та СП.

Виплата компенсації шкоди здійснюється ТЦК та СП у порядку черговості оформлення висновків.

У разі коли внаслідок залучення під час мобілізації транспортний засіб або техніка були знищені, їх власнику відшкодовується майнова шкода, визначена за результатами незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, на дату проведення такої оцінки.

Визначення майнової шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

Звіт про оцінку майна разом з документами, які підтверджують знищення транспортного засобу або техніки, військові формування надають власнику транспортного засобу і техніки.

Транспортні засоби і техніка, які були знищені внаслідок їх залучення під час мобілізації, підлягають списанню з балансового обліку підприємств, установ та організацій на підставі наданих військовими формуваннями документів, які підтверджують знищення таких транспортних засобів і техніки.

Спори, пов’язані з виплатою компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, та відшкодування майнової шкоди за знищені транспортні засоби і техніку розв’язуються в судовому порядку.

== Юрисдикція розгляду судових спорів (Висновок Верховного суду) ==
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року в справі № 686/8141/22 (провадження № 61-5313св23) зазначено, що:

«Підсумовуючи, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою, у якому дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.

Предметом спору у цій справі є оскарження розпорядження та акта щодо примусового відчуження транспортного засобу позивача, а отже, спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується майнових прав позивача та має приватно-правовий характер. Спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження майна, яке порушує, на думку позивача, його права, а тому у позивача виникла необхідність захисту свого цивільного права, у зв`язку з чим він правомірно звернувся до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.

Вказаного суд апеляційної інстанції не врахував та при вирішенні питання юрисдикції спору не оцінив належним чином предмет спору та характер спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства»

<big>Таким чином, при оскарженні розпоряджень та актів щодо примусового відчуження транспортного засобу необхідно звертатись до суду в порядку цивільного судочинства.</big>
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Визнання права власності на пай, за умови неотримання спадкодавцем за життя сертифікату або помилкового невключення до списку власників

2025-09-16T05:44:38Z

Romaliiska.Maryna: Перевірила на відповідність законодавству, внесено відповідні зміни

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»]
* [http://odeska.land.gov.ua/roziasnennia-shchodo-spadkuvannia-prava-na-zemelnu-chastku-pai/ Роз’яснення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02.05.2019 року щодо спадкування на земельну частку (пай)]
== Аналіз законодавства ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»] право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Список громадян, як додаток до державного акта, формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства та підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12#Text статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року)] особа набуває право на земельний пай '''''за наявності трьох умов:'''''
# перебування в членах КСП на час паювання;
# включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;
# одержання КСП цього акта.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 1216 Цивільного кодексу України] передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України] право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1218 Цивільного кодесу України] до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] право спадкоємців на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Водночас п. 17 розділу Х «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. При цьому сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

'''''Важливо!''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] визначено, що '''у разі, якщо до 1 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформили право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки''' (ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону]). Під невитребуваною розуміється земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчене відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Така земельна ділянка після формування буде передаватись у комунальну власність певної територіальної громади за рішенням суду в порядку визнання майна безхазяйним. Однак у разі пропуску строку власник такої земельної ділянки або його спадкоємець за наявності поважних причин зможуть звернутися до суду для визначення додаткового строку для оформлення права власності на землю. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

== Аналіз судової практики ==
Аналіз судової практики свідчить про складність цієї категорії справ як у питаннях доведення фактів, якими обґрунтовані позовні вимоги, так і правильної юридичної кваліфікації наявних правовідносин сторін. Для спадкоємців доведення факту членства спадкодавця у таких підприємствах є недостатнім, оскільки вони мають також довести факт виникнення у спадкодавця права на зазначену частку (пай).

У своїй постанові від 17.03.2020 року по справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89903596 396/1683/18-ц] Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду зазначив, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Так, у постанові від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99967473 23 вересня 2021 року у справі № 563/1407/19] Верховний Суд зауважив, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством (КСП) акта на право колективної власності на землю вона:

1. працювала в цьому підприємстві;

2. була його членом;

3. була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до зазначеного списку чи виключено з нього, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання, а у разі недосягнення згоди - спір вирішується в судовому порядку. У такому випадку особа має право звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».]

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99425927 від 06 вересня 2021 року у справі № 562/3535/18] Верховний Суд зазначив, що у батька позивачів не було сертифіката на право на земельну частку (пай) у КСП. Оскільки державний акт на право колективної власності на землю КСП отримано вже після смерті батька позивачів, останній не міг бути включеним до списку членів КСП, що додається до зазначеного державного акта, тому відсутні підстави для задоволення позову.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100141559 05 жовтня 2021 року у справі № 563/623/19-ц] Верховний Суд погодився з відмовою у задоволенні позову про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті матері позивача з огляду на відсутність відповідного об’єкту спадкування.

При цьому Верховний Суд зауважив, що матір позивача за життя питання щодо надання їй земельної частки (паю) не порушувала та про наявність такого права не заявляла, а сам факт внесення матері позивача до списку членів «Селянської спілки села Сапожин», який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, не є беззаперечним свідченням набуття нею такого права, а лише вказує на наміри щодо виділення цій особі земельної ділянки, що за її життя реалізовано не було.

Проаналізувавши судову практику можна зробити висновок, що довести право спадкоємця на земельну частку (пай) можливо лише за наявності трьох умов:
# перебування спадкодавця в членах КСП на час паювання;
# включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;
# одержання КСП акта на право колективної власності на землю.
== Пропозиція щодо можливих варіантів вирішення питання ==
Таким чином, якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (або безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, '''спадкоємці мають звернутися до суду з позовною заявою.'''
== Вартість ==
За подання позовної заяви позивач сплачує судовий збір у розмірі ставок судового збору для позовних заяв майнового характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text стаття 4 Закону України «Про судовий збір»]), а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 1211, 20 грн. з 1 січня 2025 року).
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88264968 Постанова Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 17.03.2020 року по справі №396/1683/18-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99967473 Постанова Верховного суду України у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2021 року по справі № 563/1407/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99425927 Постанова Верховного суду України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 562/3535/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100141559 Постанова Верховного Суду України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 563/623/19-ц]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Суди]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2025-07-08T14:28:19Z

Romaliiska.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100]
==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок)] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
*жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
*жінки, зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні;
*аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної), '''фахової передвищої та вищої освіти;'''
*непрацюючі жінки;
*жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

''Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам одноразово у повному обсязі, незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.''

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] для працездатної особи '''3028 гривні.'''''
==Куди звернутися ==
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''.

Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, непрацюючим жінкам і жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.

Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами особи, зазначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку], '''особисто подають''' інформацію про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, заяву, що складається за формою, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text затвердженою Мінсоцполітики], а також '''довідку:'''
* з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
* ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
''Якщо жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, бере добровільну участь в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування - допомога у зв'язку з вагітністю та пологами не призначається.''

Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі відомостей з Реєстру, отриманих за запитом уповноваженої особи за місцем служби або органу соціального захисту населення з метою перевірки інформації про сформований медичний висновок з використанням Порталу Дія у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0952-20#Text Порядком ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я], затвердженим наказом МОЗ від 18 вересня 2020 р. № 2136.

'''Зверніть увагу!'''

У разі виявлення невідповідностей у відомостях, що містяться в Реєстрі, уповноважена особа за місцем служби або органу соціального захисту населення повідомляє особі, щодо якої сформовано медичний висновок, про необхідність усунення таких невідповідностей.

У разі подання раніше виданої лікувально-профілактичним закладом довідки встановленого зразка допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі такої довідки без вимоги подавати інформацію про номер запису в Реєстрі медичних висновків про сформований медичний висновок.
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Документи, що необхідно надати для призначення допомоги:'''

* Заява про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій (при пред’явленні паспорта громадянина України (паспортного документа іноземця), або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус);
* Інформацію про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи” або довідку, видану лікувально-профілактичним закладом, за формою № 147/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.03.2002 № 93 „Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та інструкцій щодо їх заповненняˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.04.2002 за № 346/6634 (використовується лише у виключних випадках — коли немає запису в ЕСОЗ);
* Довідка з основного місця навчання про те, що жінка навчається – для студентів;
* Довідка з місця служби - для жінок, із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* Довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації – для жінок, звільнених з роботи;
* Довідка центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна – для жінок, які перебувають на обліку в центрі зайнятості;
* Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* Рішення про усиновлення чи встановлення опіки – для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2025-07-08T14:25:36Z

Romaliiska.Maryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100]
==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок)] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
*жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
*жінки, зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні;
*аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної), '''фахової передвищої та вищої освіти;'''
*непрацюючі жінки;
*жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

''Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам одноразово у повному обсязі, незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.''

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] для працездатної особи '''3028 гривні.'''''
==Куди звернутися ==
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''.

Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам і жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.

Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами особи, зазначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку], '''особисто подають''' інформацію про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, заяву, що складається за формою, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text затвердженою Мінсоцполітики], а також '''довідку:'''
* з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
* ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
''Якщо жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, бере добровільну участь в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування - допомога у зв'язку з вагітністю та пологами не призначається.''

Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі відомостей з Реєстру, отриманих за запитом уповноваженої особи за місцем служби або органу соціального захисту населення з метою перевірки інформації про сформований медичний висновок з використанням Порталу Дія у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0952-20#Text Порядком ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я], затвердженим наказом МОЗ від 18 вересня 2020 р. № 2136.

'''Зверніть увагу!'''

У разі виявлення невідповідностей у відомостях, що містяться в Реєстрі, уповноважена особа за місцем служби або органу соціального захисту населення повідомляє особі, щодо якої сформовано медичний висновок, про необхідність усунення таких невідповідностей.

У разі подання раніше виданої лікувально-профілактичним закладом довідки встановленого зразка допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі такої довідки без вимоги подавати інформацію про номер запису в Реєстрі медичних висновків про сформований медичний висновок.
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Документи, що необхідно надати для призначення допомоги:'''

* Заява про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій (при пред’явленні паспорта громадянина України (паспортного документа іноземця), або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус);
* Інформацію про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи” або довідку, видану лікувально-профілактичним закладом, за формою № 147/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.03.2002 № 93 „Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та інструкцій щодо їх заповненняˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.04.2002 за № 346/6634 (використовується лише у виключних випадках — коли немає запису в ЕСОЗ);
* Довідка з основного місця навчання про те, що жінка навчається – для студентів;
* Довідка з місця служби - для жінок, із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* Довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації – для жінок, звільнених з роботи;
* Довідка центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна – для жінок, які перебувають на обліку в центрі зайнятості;
* Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* Рішення про усиновлення чи встановлення опіки – для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2025-07-08T14:24:42Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100]
==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок)] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
*жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
*жінки, зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні;
*аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної), '''фахової передвищої та вищої освіти;'''
*непрацюючі жінки;
*жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

''Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам одноразово у повному обсязі, незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.''

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] для працездатної особи '''3028 гривні.'''''
==Куди звернутися ==
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''.

Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам і жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.

Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами особи, зазначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку], '''особисто подають''' інформацію про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, заяву, що складається за формою, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text затвердженою Мінсоцполітики], а також '''довідку:'''
* з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
* ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
''Якщо жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, бере добровільну участь в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування - допомога у зв'язку з вагітністю та пологами не призначається.''

Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі відомостей з Реєстру, отриманих за запитом уповноваженої особи за місцем служби або органу соціального захисту населення з метою перевірки інформації про сформований медичний висновок з використанням Порталу Дія у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0952-20#Text Порядком ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я], затвердженим наказом МОЗ від 18 вересня 2020 р. № 2136.

'''Зверніть увагу!'''

У разі виявлення невідповідностей у відомостях, що містяться в Реєстрі, уповноважена особа за місцем служби або органу соціального захисту населення повідомляє особі, щодо якої сформовано медичний висновок, про необхідність усунення таких невідповідностей.

У разі подання раніше виданої лікувально-профілактичним закладом довідки встановленого зразка допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі такої довідки без вимоги подавати інформацію про номер запису в Реєстрі медичних висновків про сформований медичний висновок.
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Документи, що необхідно надати для призначення допомоги:'''

* Заява про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій (при пред’явленні паспорта громадянина України (паспортного документа іноземця), або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус);
* Інформацію про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи” або довідку, видану лікувально-профілактичним закладом, за формою № 147/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.03.2002 № 93 „Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та інструкцій щодо їх заповненняˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.04.2002 за № 346/6634 (використовується лише у виключних випадках — коли немає запису в ЕСОЗ);
* Довідка з основного місця навчання про те, що жінка навчається – для студентів;
* Довідку з місця служби - для жінок, із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* Довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації – для жінок, звільнених з роботи;
* Довідка центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна – для жінок, які перебувають на обліку в центрі зайнятості;
* Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* Рішення про усиновлення чи встановлення опіки – для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Комерційний кредит

2025-06-13T11:48:37Z

Romaliiska.Maryna: Добавлено новий заголовок "Вирішення спорів"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України "Про Національний банк України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2374-14 Закон України "Про обіг векселів в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text Закон Укрїни “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text Закон України “Про товарні біржі”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n2 Закон України "Про платіжні послуги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |''Увага! [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»], затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан, який було продовжено.''

''Відповідно до '''частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»]''' воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, '''обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.'''''

''Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''у''' '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Н'''еустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).''

''У період дії воєнного стану в Україні, '''перебіг позовної давності''', визначений Главою 19 Цивільного кодексу України, зупиняється на строк дії такого стану (пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] ).''
|}

==Комерційний кредит ==
'''''Комерційний кредит''''' – це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги. Об'єктом комерційного кредиту слугує товарний капітал, а його суб'єктами виступають агенти товарної угоди (контракту): продавець - кредитором, а покупець - позичальником.

==Сторони кредиту==
'''Сторонами''' комерційного кредиту є кредитор та позичальник.

'''В якості кредитора виступає''' підприємство-продавець, '''в якості позичальника''' - підприємство-покупець.

'''Об’єктом''' комерційного кредиту слугує товарний капітал, а його суб’єктами виступають агенти товарної угоди (контракту).

== Призначення комерційного кредиту та оформлення ==
'''Призначення комерційного кредиту''' це - прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового відсотка, який включено в ціну проданих товарів. В цьому привабливість комерційного кредиту для фірми-продавця. У фірми-покупця завдяки комерційному кредиту досягається тимчасова економія грошових коштів, скорочується потреба в банківському кредиті.

В основі комерційного кредиту знаходяться договірні зобов’язання та господарчі зв’язки між контрагентами, які визначають умови кредитування. Наприклад, якщо покупець тимчасово неспроможний здійснити покупку за рахунок власних коштів, а продавець прагне реалізувати свій товар, то зобов’язання згідно договору між контрагентами можуть бути виконані при умові, що товар буде проданий під боргові зобов’язання тобто з відстрочкою платежу.

Кредитні відносини між контрагентами документально оформляються у вигляді комерційних векселів - зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Комерційний вексель, як правило, виступає гарантією оплати товарів і свідоцтвом про надання комерційного кредиту. Тобто вексель є документом, який формалізує фінансово-господарські відносини між кредитором та боржником на основі реальної товарної операції.

Слід розуміти що комерційний кредит обслуговує тільки процес обігу товарів і представляє собою кредит для завершення цього процесу, а тому сфера його функціонування обмежена, але водночас комерційний кредит стимулює і прискорює збут товарів і зменшує час перебування капіталу в товарній формі.Він має короткостроковий характер (до 1-го року), оскільки він виступає атрибутом товарообміну. Конкретні строки і розмір кредиту залежать від виду та вартості товару, фінансового стану контрагентів та кон’юнктури ринку.

==Види комерційного кредиту ==
''Виділяють наступні види комерційного кредиту:''
*фірмовий кредит;
*вексельний (обліковий кредит);
*відкритий рахунок;
*факторинг;
*форфейтинг.
'''''Фірмовий кредит''''' - це традиційна форма кредитування, при якій постачальник (продавець) надає кредит покупцеві у формі відстрочки платежу. Різновидом фірмового кредиту є аванс покупця, який виплачується постачальнику після підписання договору.

'''''Вексельний (обліковий) кредит''''' - це кредит продавця векселетримачу шляхом покупки (обліку) векселя до настання терміну платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається. Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів.

'''''Відкритий рахунок''''' - це договір, прийнятий обома сторонами, у відповідності з яким покупець може робити періодичні закупівлі без звернення за кредитом в кожному окремому випадку. Порядок здійснення угоди такий: коли покупець замовляє товар, він негайно відвантажується, а платіж за нього здійснюється у визначені терміни після одержання рахунку.

'''''Факторинг''''' (від англ. factor - посередник) - це різновид торгово-комісійної операції, пов'язаної з кредитуванням нестачу оборотних коштів. Факторинг являє собою інкасування дебіторської заборгованості покупця і є специфічною різновидністю короткострокового кредитування та посередницької діяльності. 

'''Форфейтинг'''- це кредитування зовнішньоторговельних операцій шляхом купівлі векселів або інших боргових зобов'язань. Продавцем при форфейтингу виступає експортер, який поставив товар і прагне інкасувати розрахункові документи імпортера з метою отримання грошей. Покупцем (форфейтером) виступає, як правило, банк або окрема спеціалізована фірма. Форфейтер бере на себе боргові зобов'язання імпортера за мінусом відсотків на увесь період, на який вони виписані. Він використовується для кредитування зовнішньоекономічних торгівельних операцій.

==Призначення комерційного кредиту==
'''Призначення комерційного кредиту''' – це прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового відсотка, який включено в ціну проданих товарів.

В цьому привабливість комерційного кредиту для фірми-продавця.

У фірми-покупця завдяки комерційному кредиту досягається тимчасова економія грошових коштів, скорочується потреба в банківському кредиті.

== Вартість кредиту ==
''Вартість залежить від таких основних чинників:''
*рівня знижки до базової ціни товару у разі здійснення дострокових розрахунків;
*періоду, протягом якого надаються знижки;
*періоду відстрочення платежів.

Чим більшими є знижка до базової ціни і період її дії, тим вищою буде вартість залучення комерційного кредиту. За інших рівних умов чим більшим є період відстрочення платежів, тим нижчою буде вартість кредиту.

Комерційний кредит доцільно використовувати в тому разі, коли процентна ставка за його використання буде меншою, ніж ставка за банківський кредит, який підприємство може отримати на аналогічний період.

==Алгоритм розрахунку==
Ефективна ставка процента для позича¬льника (Re) за товарним кредитом може розраховуватися за такою формулою:

Re = (SK: (z-h)) • 360

де SK — величина знижки (%); h — період дії знижки (днів); z — тривалість відстрочки платежу (днів).

Ще один алгоритм розрахунку ставки процента за користування товарним кредитом, який, дає можливість точнішого визначення вартості залучення товарного кредиту:

Re = (SK:(1-0,01 SK)) • (360:(z-h)).

==Платіжні засоби==
Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті можуть регулювати свої господарські відносини та створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.
У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається.

До основних операцій з векселями, які можуть здійснюватися підприємствами, належать: купівля-продаж, застава, передача до врахування; міна; передача іншій особі шляхом індосаменту тощо. Важливим є те, що на передачу (індосамент) векселя в розрахунок за отримані товари (роботи, послуги) не нараховується ПДВ.

Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів.

==Аванс==
'''''Аванс''''' – це важливий елемент позичкового капіталу підприємства.

Аванси можуть бути як коротко-, так і довгостроковими.

Оцінка вартості залучення короткострокових авансів здійснюється за тією ж методологією, що і товарних кредитів. Одним з чинників виникнення поточної заборгованості за авансами одержаними є уникнення ризику неплатежів за поставлені товари.

Довгострокові аванси використовуються при виконанні крупних замовлень, зокрема в будівництві, суднобудуванні, великому верстатобудуванні та в деяких інших галузях. 
''Аванси від замовників відіграють такі функції:''
#фінансування та підтримання ліквідності позичальника;
#перевірки платоспроможності замовника;
#гарантії, що замовник викупить замовлення у разі його готовності.

З метою зменшення ризику нецільового використання авансів і невиконання замовлення в зарубіжній практиці замовники за кредитне забезпечення, як правило, вимагають надання банківських гарантій.

Строки, на які одержуються аванси, залежать від стандартних умов оплати замовлень у тій чи іншій галузі, строків виконання замовлення та результатів переговорів між замовником і виконавцем. Частина суми контракту може бути сплачена одразу після його укладення, частина — після виконання певного (проміжного) етапу замовлення, решта — після підписання акту приймання-здачі.

==Переваги комерційного кредиту==
* відносна швидкість і технічна зручність отримання;
* кредитори здебільшого не вимагають додаткового кредитного забезпечення, окрім застереження щодо заборони застави майна під інші кредити;
* вимоги до кредитоспроможності позичальника є нижчими, ніж при банківському кредитуванні (кредитори, як правило, не здійснюють оцінку кредитоспроможності позичальника);
* порівняно легший процес узгодження пролонгації кредиту.
* розширює можливості платоспроможності покупця, так як відстрочка платежу одним або декількома продавцями дозволяє платнику маневрувати фінансовими активами, а обіг векселів викликає появу в господарському обороті додаткових платіжних засобів. Комерційний кредит дає змогу прискорити розрахунки і зменшити обсяг неплатежів між підприємцями
Розширення сфери комерційного кредитування сприяє стабілізації грошового обігу шляхом відновлення товарного забезпечення грошової маси і доцільність використання комерційного кредиту аргументується ще і тим, що кредиторська та дебіторська заборгованості між суб’єктами виноситься в рамки договірних відносин і оформляється офіційним юридичним документом - векселем

==Механізм комерційного кредиту==
'''Вексель''' - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю)(ст.28 Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”).

'''''Важливо!''''' ''У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається.''

Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів.

'''До основних операцій з векселями, які можуть здійснюватися підприємствами, належать:''' купівля-продаж, застава, передача до врахування; міна; передача іншій особі шляхом індосаменту тощо.

'''Важливим є те''', що на передачу (індосамент) векселя в розрахунок за отримані товари (роботи, послуги) не нараховується ПДВ.

==Недоліки комерційного кредиту==
#процентна ставка, як правило, перевищує вартість банківського кредиту;
#небезпека високої залежності від постачальників;
#застереження щодо заборони надавати в заставу майно під інші кредити, що є типовим видом забезпечення товарних кредитів, звужує кредитні рамки позичальника;
#знижується контроль за ефективністю використання позичкового капіталу.

==Погашення комерційного кредиту==
Комерційний кредит має короткостроковий характер (до 1-го року), оскільки він виступає атрибутом товарообміну. Конкретні строки і розмір кредиту залежать від виду та вартості товару, фінансового стану контрагентів та кон’юнктури ринку.

''Погашення комерційного кредиту, може здійснюватися шляхом:''
#сплати боржником за векселем;
#передачі (індосаменту) векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
#врахування векселя — придбання векселя банком до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (переоформлення комерційного кредиту на банківський).

У разі несвоєчасного платежу або відмови від платежу за векселем кредитор (власник векселя) продає вексель до протесту.

== Практика господарювання ==
У вітчизняній практиці господарювання досить поширеним є покриття фінансового дефіциту шляхом порушення строків виконання платіжних зобов’язань, тобто використання як джерела поповнення обігових коштів прострочених товарних кредитів. Така політика є надзвичайно ризиковою. Вона може призвести до накладення на підприємство штрафів у ході доарбітражного чи арбітражного врегулювання господарських спорів.

Це, в свою чергу, впливає на імідж суб’єкта господарювання як надійного партнера і врешті-решт призводить до його фінансової кризи.

== Вирішення спорів ==
Усі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають між сторонами кредитних відносин при комерційному кредиті або у зв’язку з ним, за можливості вирішуються сторонами мирно, за допомогою переговорів.
У разі відсутності згоди за результатами переговорів, спір може бути вирішений одним із таких способів (на розсуд та за згодою обох сторін):

* [[Медіація|шляхом медіації із зверненням до нейтрального медіатора;]]
* [[Звернення до третейського суду|шляхом розгляду у третейському суді, визначеному сторонами;]]
* [[Звернення до господарського суду|шляхом звернення до господарського суду.]]

==Судова практика==
[http://www.viaduk.net/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/f7b77ddb0b200007c22577f200512993?OpenDocument Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин] (Узагальнення підготовлене суддею Верховного Суду України та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики, затверджене суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України).

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Кредитний_договір:_порядок_укладення,_його_зміна,_розірвання_та_виконання Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]