WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану

2022-06-30T09:12:13Z

Raisa.shvets: Внесено зміни в п. 1 ч.1 Постанови Кабміну від 07.03.2022 № 215

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162-2022-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 162 "Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З метою забезпечення своєчасної виплати пенсій '''за квітень 2022 р'''. на території адміністративно-територіальних одиниць, на яких проводяться бойові дії та які визначені Мінрегіоном з переліку, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”], фінансування та виплата пенсій особам, яким виплачується пенсія через їх поточні рахунки в банках або через національного оператора поштового зв’язку, функції якого виконує акціонерне товариство “Укрпошта”, за датами виплати, визначеними Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством соціальної політики, здійснюється починаючи з 25 березня 2022 р. в межах фінансових можливостей Пенсійного фонду України.
|}
== Право особи на належний соціальний захист ==
[[Файл:Механізм виплати пенсії в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
Законодавство України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її особою з інвалідністю або отримання членами її сім’ї цих виплат у визначених законом випадках.

Соціальна захищеність пенсіонерів гарантована шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки.

'''Соціальна допомога''' – це грошова допомога й допомога в натуральній формі, що здебільшого фінансується з бюджету та добровільних пожертвувань і сплачуються людям, які перебувають у потребі, як на основі перевірки їхнього доходу та засобів існування, так і за певними критеріями без перевірки доходу.

В Україні функціонує система соціального захисту, яка має на меті забезпечення рівня життя непрацездатного населення не нижче прожиткового мінімуму встановленого державою та захист громадян від соціальних ризиків, що впливають на їх працездатність: хвороба, каліцтво, старість та інші випадки, передбачені законом.

До таких видів державних соціальних допомог відносяться: соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю, допомога при народженні дитини тощо.

== Особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану ==
24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв’язку з його запровадженням та з метою належного забезпечення соціального захисту і здійснення своєчасних виплат та доставок пенсій та всіх видів грошових допомог Кабінетом Міністрів України 26 лютого 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162-2022-%D0%BF#Text постанову № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану»].

Так, під час воєнного стану на випадок збоїв у роботі тої чи іншої банківської установи, а також для переміщених осіб, які отримують пенсію через поштового оператора та змінили місце проживання вироблені альтернативні способи отримання соціальних виплат та пенсій.

◆ Щодо неможливості здійснювати уповноваженими банками виплати пенсій, грошових допомог одержувачам, їх виплата здійснюється шляхом переказу коштів одержувачу без відкриття рахунка через АТ «Ощадбанк», який є уповноваженим на провадження розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/25-2004-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 року № 25].

Особа, яка бажає отримати кошти таким чином має повідомити про це орган Пенсійного фонду України (особисто, за телефоном або через особистий електронний кабінет на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile веб-порталі електронних послуг]) або орган соціального захисту (особисто, за телефоном).

У зверненні про переказ коштів через АТ «Ощадбанк» без відкриття банківського рахунку за тимчасовим місцем перебування заявника зазначається його прізвище, ім’я, по батькові, паспорті дані та про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), його попереднє місце проживання (отримання виплат) та тимчасове місце перебування.

Для отримання коштів у відділенні АТ «Ощадбанк» особа повинна пред’явити паспорт та довідку про присвоєння РНОКПП.

◆ Якщо людина отримувала пенсію та/або грошову допомогу через АТ «Укрпошта» за місцем проживання, і вимушена була через небезпеку змінити фактичне місце проживання, то вона також може отримати виплати у відділеннях АТ «Ощадбанку» як грошовий переказ без відкриття рахунку або ж у іншому відділенні АТ «Укрпошта» за місцем тимчасового перебування.

Для цього потрібно звернутися до органу Пенсійного фонду України (особисто, за телефоном або через особистий електронний кабінет на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile веб-порталі електронних послуг]) або контакт-центру АТ «Укрпошта» за номером телефону 0-800-300-545.

У зверненні зазначається про переведення виплати на інше поштове відділення зазначається прізвище, ім’я, по батькові одержувача виплати, паспорті дані, номер телефону, спосіб отримання (на відділення/додому), адреса його попереднього місця проживання (отримання виплат) та тимчасове місце перебування.

Якщо особа не визначилась із місцем проживання, можна зателефонувати до контакт-центру АТ «Укрпошти» (0-800-300-545) та повідомити про це оператора. У такому разі можна отримати виплату в будь-якому автоматизованому відділенні АТ «Укрпошта».

Також, якщо особа не має можливості зняти з картки готівку, то є можливість скористатися наступними сервісами АТ «Укрпошти»:

* перерахування коштів з картки для отримання готівки у відділенні АТ «Укрпошта» або з доставкою за адресою проживання за [https://www.ukrposhta.ua/perekaz-z-kartki-dodomu/ допомогою послуги «З картки додому»];
* зняття коштів через POS-термінали у відділеннях АТ «Укрпошта».

Дітям з інвалідністю, яким виповнилося 18 років протягом дії воєнного стану, починаючи з лютого 2022 року, і які не встигли пройти обстеження і отримати висновок медико-соціальної експертизи про встановлення статусу особи з інвалідністю, виплата соціальної допомоги продовжується на період воєнного стану та на один місяць після дати його скасування.

Виплата пенсії може здійснюватися без урахування строків, визначених частиною першою статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], та в розмірах не менших, ніж були встановлені за попередній місяць, з подальшим проведенням перерахунку.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Неможливість (у тому числі технічна) доставки АТ «Укрпошта» пенсій, грошової допомоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text на території адміністративно-територіальних одиниць, на яких проводяться бойові дії], включаючи втрату відомостей на виплату пенсій, грошової допомоги, відсутність готівкових коштів, посвідчується відповідною військово-цивільною адміністрацією. Невиплачені суми пенсій, грошової допомоги включаються до виплати у наступних виплатних періодах.
|}

== Виплата грошових допомог, пільг та житлових субсидій на території, де уповноважені органи не здійснюють своїх повноважень ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану"] установлено, що нарахування та виплата грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) виплату грошових допомог, пільг та житлових субсидій здійснює акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” (далі - АТ “Ощадбанк”) шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок одержувача, або здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему “MY TRANSFER” та акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі - АТ КБ “ПриватБанк”);

2) фінансування виплат грошових допомог, пільг та житлових субсидій проводиться Міністерством соціальної політики на підставі наявних в базах даних державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики” даних щодо одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій.

Тобто, якщо одержувач виплат отримував їх на банківську картку, то такі кошти і продовжуватимуться зараховуватися на таку картку.

Якщо ж одержувачі отримували виплати через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання (АТ "Укрпошта"), то виплати будуть здійснюватися через грошові перекази через міжнародну платіжну систему "MY TRANSFER".
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Строк та термін в цивільному праві

2019-01-02T09:06:10Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Поняття строку та терміну в цивільному праві ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Відповідно до ст. 251 Цивільного Кодексу України:]
* Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
* Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. 

'''''Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.'''''
== Види цивільно-правових строків ==
Розмаїття строків, що регулюються цивільним правом, зумовлює потребу їхньої класифікації. ''Строки у цивільному праві групуються за різними критеріями:''

'''''Залежно від того, де і ким вони визначаються строки поділяються''''' 
{| class="wikitable"
|-
| Законні || це строки, що визначаються законодавчими органами в актах цивільного законодавства (у ЦК, законах України, указах Президента тощо). Так, наприклад, закон встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини або відмови від неї ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1270 ЦКУ]), строк позовної давності та інші.
|-
| Договірні || це строки, що визначаються сторонами в правочинах за їхнім бажанням, будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено в законі.
|-
| Судові строки || це строки, що встановлюються судом, господарським або третейським судом. Наприклад, суд може визначити строк для примирення сторін.

|}

'''''Залежно від того, які правові наслідки вони створюють строки поділяються''''' 
{| class="wikitable"
|-
| Правовстановлюючі або правостворюючі || це строки, з яки¬ми пов´язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов´язків. Так, саме з досягненням громадянином повноліття (18-ти років) законодавець пов´язує виникнення цивільної дієздатності в повному обсязі, що дає можливість громадянинові са¬мостійно набувати та здійснювати конкретні цивільні права.
|-
| Правоприпиняючі || це строки, з перебігом яких законодавець пов´язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов´язків. Так, по закінченню певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя.
|-
| Правозмінюючі || це строки по закінченню яких припиняються одні права та обов´язки і виникають інші. Так, якщо особа загубила річ, і ця річ певний час зберігалася в органах внутрішніх справ, то по закінченню визначеного строку особа перестає бути власником речі і право власності на цю річ виникає у держави.
|}

'''''Залежно від ступеня самостійності сторін у встановленні строку вини поділяються'''''
{| class="wikitable"
|-
| Імперативні строки || тобто такі, що не можна змінити за домовленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки).
|-
| Диспозитивні строки || тобто такі, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін. Нап¬риклад, боржник повинен виконати зобов´язання, визначене моментом витребування в 20-денний строк від дня пред´явлення вимоги кредитором, якщо сторони в договорі не передбачили негайного виконання цього зобов´язання.
|}
'''''Залежно від способу визначення строки поділяються'''''
{| class="wikitable"
|-
| Визначені календарною датою || (строк повернення боргу).
|-
| Певним періодом часу || (поставка продукції - поквартальна, щомісячна).
|-
| Вказівкою на подію|| яка неодмінно має настати (настання навігації - за договором перевезення водним транспортом: кожного року неможливо визначити конкретну дату настання цієї події).
|}

== Порядок визначення моменту спливу строку та закінчення строку ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 253 Цивільного Кодексу України:]
''Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.''
* Що стосується закінчення строку то згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 254 Цивільного Кодексу України:]
* Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
* До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
* Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.
* Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
* Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
* Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

== Порядок вчинення дій в останній день строку ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 255 Цивільного Кодексу України:]
* Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
* Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

== Позовна давність ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Значення позовної давності полягає у наданні потерпілому строго визначеного, проте цілком достатнього строку для захисту його права. Після збігу строку позовної давності потерпілий позбавляється можливості примусового (судового) захисту свого права, але саме порушене право зберігається. 
'''Строки позовної давності поділяються на:'''
* Загальний
* Спеціальні 
'''Загальний строк''' позовної давності встановлюється в три роки та поширюється на всі правовідносини, окрім тих, по відношенню до яких встановлюється спеціальний строк. 
'''Спеціальні строки''' позовної давності встановлюються:

'''1) один рік:'''

- на вимогу про стягнення неустойки (штрафу, пені);

- на вимогу про спростування поміщених у засобах масової інформації відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію, який обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про ці відомості;

- про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦК України);

- на вимоги, що виникають у зв'язку з недоліками проданого товару (ст.681 ЦК України);

- на вимогу про розірвання договору дарування (ст.728 ЦК України);

- на вимоги, що виникають у зв'язку з перевезенням вантажу (ст.925 ЦК України);

- на вимоги про оскарження дій виконавця заповіту (ст.1293 ЦК України);

'''2) п'ять років''' – на вимогу про визнання недійсним правочин, що був вчинений під впливом насильства, погрози, обману;

'''3) десять років''' – на вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. 

Позовна давність імперативно встановлюється в законі і не підлягає відміні чи зменшенню за згодою сторін. Однак, за взаємною згодою сторони можуть збільшувати позовну давність, встановлену законом. 

Велике значення для обрахування строків позовної давності має початок перебігу строку позовної давності. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а з невизначеним строком - з моменту, коли у кредитора виникає право поставити вимогу про виконання зобов'язання. 

В переважних випадках строк позовної давності перебігає безперервно. Проте законодавець встановлює цілий ряд випадків, коли, в залежності від обставин, можливо зупинення та переривання строку позовної давності. 

Сутність зупинення строку позовної давності полягає в тому, що час, впродовж якого діє обставина, що перешкоджає захисту порушеного цивільного права, не зараховується у встановлений законом строк позовної давності. 

'''Перебіг позовної давності зупиняється:'''

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) на весь час існування цих обставин;

2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. 

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Переривання строку позовної давності означає, що час, який збіг до настання обставини, що стала підставою переривання, в цей період не зараховується і він починає бігти з початку. 

'''Перебіг позовної давності переривається у випадках:'''
Пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. 

Вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. 

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові. При цьому сплив строку позовної давності за основною вимогою автоматично вважається спливом строку позовної давності за додатковими вимогами. Проте особа, яка виконала зобов'язання після закінчення позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, хоча б у момент виконання вона не знала про її закінчення.

'''Позовна давність не поширюється на вимоги:'''

1) що випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;

2) вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;

3) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

4) власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;

5) страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування). 

Цей перелік не є виключним, і законом можуть бути передбачені й інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Суди]]

Розрахунок платіжними картками

2018-10-30T12:29:14Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг]»
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0220-1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13]
* [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html Лист ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-05 Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 орядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22]

== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під '''платіжною системою''' розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:
*- емітенти (організації, що випустили картки);
*- еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);
*- розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ. НБУ веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків – емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами – резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки.
Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної сумі на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-файлу. Стоп-файл – це файл, до якого заноситься інформація про втрачені чи викрадені картки.
#За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:
*- отримання готівки через банкомати;
*- отримання відповіді на запит про стан рахунку;
*- переказ коштів з одного рахунку на інший;
*- отримання виписки з поточного рахунку;
*- оплата мобільного зв’язку;
*- отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.

=== Пластикові картки класифікують за багатьма ознаками: ===

* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);
* за видом здійснюваних розрахунків:
* дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
- кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);
* за характером використання:
- власну картку, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;
- корпоративну картку (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);
* за часом використання (строкові та безстрокові);
* за технічними параметрами:
*- картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);
*- картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.

== Розрахунок платіжною карткою ==

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР] «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
*Крім того, ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
*Розрахунок платіжною карткою за товар чи послугу вже став звичною справою. Як у сфері торгівлі здійснюються розрахунки через платіжні термінали і як це впливає на облік суб’єкта господарювання — продавця товарів Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали. Під терміном «платіжний термінал» розуміють електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 акону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346)]. Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).
*РРО дозволяється не використовувати: фізособам — платникам єдиного податку першої групи; фізособам — платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.; у випадках, перелічених у статті 9 Закону про РРО (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу). При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878. Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств. Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб. Встановлення платіжного термінала Правовідносини, що виникають у зв’язку з проведенням розрахунків за допомогою платіжних терміналів, регулюють Закон № 2346, Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705 (далі — Положення № 705).
*'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9 Закону № 2346) Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором (п. 14.7 Закону № 2346). Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі. За договором еквайрингу до кола обов’язків банка-еквайєра зазвичай входить навчання працівників суб’єкта господарювання технологій проведення та оформлення операцій із використанням платіжних терміналів, виконання техобслуговування, ремонту, заміни несправного обладнання тощо. За цей комплекс послуг банки отримують плату, розмір якої, як правило, обчислюють у відсотках суми проведених операцій. Розмір плати за розрахункове обслуговування, яку торговець сплачує еквайєру, встановлюють у договорі еквайрингу. Свого часу НБУ рекомендував комерційним банкам встановлювати комісійну винагороду за обслуговування торговців, які провадять господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у розмірі, що не перевищує 2% суми вартості товарів (послуг), проданих (наданих) із застосуванням спеціальних платіжних засобів (листи від 12.04.2006 № 25-212/861-3935 та від 21.06.2007 № 25-312/1211-6395).

== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII Положення № 705. Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Інформація щодо операцій, здійснених із застосуванням платіжних терміналів, може бути передана еквайєру в процесі авторизації або збережена в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайєру в узгоджені строки. Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток за допомогою імпринтерів, мають оформлюватися сліпом, форму якого визначає платіжна система. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають містити такі обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дату і час здійснення операції; суму та валюту операції; суму комісійної винагороди; реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі. Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (за наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

== Облік виручки, отриманої через термінал ==
Суми безготівкових коштів, отриманих за продані товари (послуги), на підставі первинних документів (копій квитанцій, сліпів) оприбутковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Інкасація цих документів у банку-еквайєра відображається за дебетом субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з кредитом субрахунку 331. Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» належить до адміністративних витрат. Тому суму комісійної винагороди, яку утримує банк-еквайєр, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Особливостей для відображення в обліку собівартості реалізованих товарів немає. Для цього користуються звичайним записом: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» із кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».

=== Оподаткування виручки ===
Об’єкт оподаткування податком на прибуток нині визначають за правилами бухгалтерського обліку на основі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК). При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці для цього випадку розділом ІІІ ПК не передбачене. Податкові накладні за щоденними підсумками операцій складають у разі постачання товарів неплатникові ПДВ Щодо ПДВ у пункті 187.5 ПК визначено, що в разі постачання товарів (послуг) із використанням банківських карток датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає факт постачання покупцеві платником податку товарів (послуг) і яка відображена у податковій накладній, або дата оформлення квитанції термінала чи сліпа, залежно від того, яка подія відбулася раніше. Нагадаємо, що у разі постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ, розрахунки за які провадять через РРО або через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), дозволяється складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Причому платник ПДВ може прийняти рішення складати одну підсумкову податкову накладну за щоденним підсумком операцій із постачання товарів, здійснених через усі касові апарати цього платника. У верхній лівій частині податкової накладної, яку складають за щоденними підсумками операцій, роблять відповідну позначку «×» і записують тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний ІПН «100000000000». Розрахунок платіжною карткою та порядок проведення розрахунків через платіжний термінал та обліку виручки розглянемо на Прикладі 1. Приклад 1. Відображення в обліку операцій з продажу товарів з використанням платіжного термінала Торговельне підприємство провадить розрахункові операції як у готівковій, так і безготівковій формі через платіжний термінал із застосуванням платіжних карток. Сума виручки від реалізації товарів становить: за готівку — 7200 грн., у т. ч. ПДВ — 1200 грн.; через платіжний термінал — 36 000 грн., у т. ч. ПДВ — 6000 грн. Вартість послуг банку згідно з договором еквайрингу встановлено у розмірі 2% вартості товарів, за які було проведено розрахунки через платіжний термінал, — 720 грн. (36 000 грн. × 2%).

== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023). У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.

=== Спосіб повернення коштів ===
На жаль, питання способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки, залишається дискусійним. Так, у статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі. Доповнює цю норму вимога пункту 2.9 глави 2 розділу IX Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620. У ньому сказано, що повернення коштів за повернений товар торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами. Податківці вважають, що, коли товар оплачено у безготівковій формі, повертати кошти теж належить у безготівковій формі через установу банку. Такий висновок викладено в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР (категорія 109.02). Як аргумент фахівці ДФС наводять норми статей 2, 3 Закону про РРО, а також пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. У згаданому пункті визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону про РРО є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону про РРО розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

=== Документальне оформлення ===
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 13 видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК». * Роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15. Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547), який набрав чинності з 26.07.2016. Порівняно зі старим Порядком, затвердженим наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417, нові правила щодо повернення коштів не зазнали змін.
#У разі видачі коштів покупцеві заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно» Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, окрім друкування видаткового чека, має скласти акт про видачу коштів.
#В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; *відомості про товар; *суму виданих коштів; *номер, *дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (п. 8 Порядку № 547). #Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій.

=== Облік повернення товару ===
Повернення товару, оплаченого через термінал платіжною карткою, відображають в обліку продавця шляхом зменшення доходу від реалізації проведенням: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції із кредитом субрахунку 301 «Каса» (якщо кошти повертають із каси торговельного підприємства) або 311 (якщо кошти перераховують із банківського рахунку торговельного підприємства на платіжну картку покупця). Коригування собівартості реалізованих товарів під час їх повернення, а також коригування податкових зобов’язань з ПДВ здійснюють методом «сторно».
Відображення в обліку операції з повернення коштів покупцеві Покупець (фізособа — неплатник ПДВ) повернув продавцеві (торговельному підприємству) неякісний товар, за який здійснено розрахунок платіжною карткою. Вартість товару — 3000 грн., у т. ч. ПДВ — 500 грн.
На підставі видаткового чека та акта про видачу коштів продавець повернув покупцеві кошти за товар, перерахувавши їх із власного банківського рахунку на платіжну картку покупця. Коригування податкових зобов’язань з ПДВ проведено на підставі розрахунку коригування, складеного до підсумкової податкової накладної та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) продавцем.

== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ДФС), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Держспоживінспекція). Це передбачено пунктом 14.19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону № 2346]. За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). 
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (ч. 12 ст. 23 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону № 1023]).

[[Категорія: Доробити]]

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

2018-10-30T12:07:32Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 КОНВЕНЦІЯ про права дитини] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону дитинства] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15 ЗАКОН УКРАЇНИ Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування] 

== Об’єктивні та суб’єктивні ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==

Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена ст. 150–1 КК України. 

* Об'єктивною ознакою даного кримінального правопорушення є активна дія — використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. На практиці пропонується кваліфікувати вчинене як злочин, передбачений ст. 150–1 КК України, якщо має місце одночасне використання в жебрацтві трьох та більше осіб, кожна з яких хоча б одноразово висловила прохання подати милостиню сторонній особі. 

Випрошування може відбуватися усно, письмово або конклюдентними діями. Крім того, до об’єктивної сторони діяння слід віднести умисне створення уразливого стану дитини дорослою особою під час її використання для заняття жебрацтвом та навмисне використання предметів, наявність яких викликає розчулення у оточуючих. 

* Суб’єктивними ознаками використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом є вчинення його тільки з прямим умислом. Ставлення винної особи до наслідків у вигляді спричинення дитині середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень (ч. 3 ст. 150–1 КК України) може характеризуватися тільки необережністю. 

З прийняттям ст. 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо. 

== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==

До кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ст. 150–1 КК України, було б доцільно додати вчинення вищевказаного діяння стосовно кількох (двох та більше) осіб одночасно. Підвищена небезпека використання для заняття жебрацтвом одночасно двох чи більше осіб визначається не тільки тяжкістю наслідків вчиненого злочину, а й небезпечністю особи злочинця, котрий порушив заради своїх корисних інтересів особисті права відразу двох чи більше осіб. 

У підрозділі 2.4. «Відмежування використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом від суміжних складів злочинів» зазначається, що використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом слід відмежовувати від суміжних складів злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150 та ч. 2 ст. 304 КК України]. Аналіз вищезазначених складів дає підставу стверджувати, що основна проблема полягає при розмежуванні «втягнення малолітньої дитини в жебрацтво» та «використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом». З метою відмежування зазначених діянь пропонується в першому випадку розуміти умисне схиляння дитини до випрошування грошей чи інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб, що передбачає вчинення дитиною свідомих активних дій. В другому — злочинцем дитина розглядається не в якості людини, а в якості корисної для нього речі, що своїм видом спонукає інших осіб до безоплатної передачі йому певних матеріальних цінностей. Виходячи з цього, потерпілим від «втягнення» може бути лише та малолітня особа, яка усвідомлювала значення своїх дій і діяла активно, а потерпілим від «використання» — малолітня дитина, яка діяла неактивно і не усвідомлювала значення своїх дій. Крім того, з цього приводу запропоновано у кожному випадку призначати судово-психологічну експертизу для вирішення питання щодо розуміння потерпілою особою змісту вчиненого. 

== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==

Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання злочину, до чого мають докласти зусиль прокуратура, а саме ювенальна юстиція, поліція, школа, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді.

[[Категорія:Доробити]]

Поліцейські заходи примусу

2018-10-30T09:30:33Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ЗУ "Про Національну поліцію"]

== Види заході примусу ==
#Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
#*фізичний вплив (сила);
#*застосування спеціальних засобів;
#*застосування вогнепальної зброї.
#Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
#'''Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу''' - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.

== Спеціальні засоби ==
Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати '''такі спеціальні засоби''':
#гумові та пластикові кийки;
#електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії;
#засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв’язування тощо);
#засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії;
#засоби примусової зупинки транспорту;
#спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби;
#службові собаки та службові коні;
#пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії;
#засоби акустичного та мікрохвильового впливу;
#пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень;
#пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
#засоби, споряджені безпечними димоутворюючими препаратами;
#водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби.
#Поліцейський за жодних обставин не може застосовувати заходи примусу, не визначені цим Законом.
#Не є заходом примусу використання поліцейським засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування).
#Поліцейський зобов’язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.
#Норми забезпечення підрозділів поліції спеціальними засобами та вогнепальною зброєю встановлюються Міністром внутрішніх справ України.

== Порядок застосування поліцейських заходів примусу ==
#Поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
#Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку.
#Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
#Поліцейські зобов’язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.
#Заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

== Застосування фізичної сили ==

#Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
#Поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов’язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

== Застосування спеціальних засобів ==

#Поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.
#Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
#Загальні правила застосування спеціальних засобів:
#*кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються:
#**до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти;
#**під час затримання особи;
#**під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого;
#**якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим;
#**проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;
#*гумові та пластикові кийки застосовуються для:
#**відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#**затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору законній вимозі поліцейського;
#**припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#*засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для:
#** відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#* засоби примусової зупинки транспорту застосовуються для примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського щодо зупинки транспортного засобу, або якщо дії водія транспортного засобу створюють загрозу життю чи здоров’ю людини;
#* пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень застосовуються для:
#* затримання особи;
#* звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;
#* електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії застосовуються для:
#** відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#* відбиття нападу тварини, що загрожує життю і здоров’ю особи чи поліцейського;
#* спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби застосовуються для:
#** маркування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень з метою подальшого виявлення осіб та затримання, а також контролю за переміщенням речей;
#* пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, засоби акустичного та мікрохвильового впливу застосовуються для:
#** відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#** затримання особи, яка чинить збройний опір, або з метою примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), де перебуває така особа;
#** звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;
#** водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби застосовуються для:
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#** відбиття групового нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей;
#** примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського зупинитися;
#** затримання озброєної особи, яка підозрюється у вчиненні злочину;
#* пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються для:
#** захисту від нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
#** відбиття збройного нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення їх у разі захоплення;
#** затримання особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
#** затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;
#** затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
#** подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил;
#** знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#** відбиття групового нападу, що загрожує життю чи здоров’ю людей;
#* засоби, споряджені безпечними димоутворювальними препаратами, застосовуються для:
#** забезпечення маскування дій поліцейських, спрямованих на затримання особи, яка чинить збройний опір, або для того, щоб примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), на якій вона перебуває;
#** звільнення особи, незаконно позбавленої свободи;
#* службовий собака застосовується під час:
#** патрулювання;
#** переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;
#** під час конвоювання (доставлення) затриманої або заарештованої особи;
#** для відбиття нападу на особу та/або поліцейського;
#* службовий кінь застосовується під час:
#** патрулювання;
#* переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

== '''Поліції (поліцейському) заборонено:''' ==
#наносити удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт;
#під час застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, здійснювати прицільну стрільбу по людях, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин;
#відстрілювати патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, з порушенням визначених технічними характеристиками вимог щодо відстані від особи та стрільби в окремі частини голови і тіла людини;
#застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C;
#застосовувати засоби примусової зупинки транспорту для примусової зупинки мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, транспортного засобу, що здійснює пасажирські перевезення, а також застосовувати такі засоби на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях;
#застосовувати кайданки більше ніж '''''2 години''''' безперервного використання або без послаблення їх тиску.
##Застосування малогабаритного підривного пристрою для відкриття приміщень є виправданим, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам та інтересам, є меншою, ніж шкода, яку вдалося відвернути.
##Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.
Якщо поліцейський заподіяв особі поранення або каліцтво внаслідок застосування до неї спеціального засобу, керівник такого поліцейського зобов’язаний негайно повідомити про це відповідного прокурора.
##Допустимі параметри спеціальних засобів у частині їх фізичного, хімічного та іншого впливу на організм людини визначаються уповноваженими установами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
##Правила зберігання, носіння та застосування спеціальних засобів, що є на озброєнні поліції, визначаються нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Поліцейські заходи примусу

2018-10-30T09:25:37Z

Raisa.shvets: Створена сторінка: == Нормативна база == 1. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-2015-%D0%BF Постанова КМУ від 28 жовтня 2015 р. № 877...

== Нормативна база ==
1. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-2015-%D0%BF Постанова КМУ від 28 жовтня 2015 р. № 877 Про затвердження Положення про Національну поліцію] 
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0965-18 2. Наказ Міністерства внутрішніх справ України 1.08.2018 № 654 Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника ]
3. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ЗУ «Про національну поліцію»] 
4. [https://rm.coe.int/1680093d9e Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами]

== Види заході примусу ==
#Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
#*фізичний вплив (сила);
#*застосування спеціальних засобів;
#*застосування вогнепальної зброї.
#Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
#'''Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу''' - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.

== Спеціальні засоби ==
Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати '''такі спеціальні засоби''':
#гумові та пластикові кийки;
#електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії;
#засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв’язування тощо);
#засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії;
#засоби примусової зупинки транспорту;
#спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби;
#службові собаки та службові коні;
#пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії;
#засоби акустичного та мікрохвильового впливу;
#пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень;
#пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
#засоби, споряджені безпечними димоутворюючими препаратами;
#водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби.
#Поліцейський за жодних обставин не може застосовувати заходи примусу, не визначені цим Законом.
#Не є заходом примусу використання поліцейським засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування).
#Поліцейський зобов’язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.
#Норми забезпечення підрозділів поліції спеціальними засобами та вогнепальною зброєю встановлюються Міністром внутрішніх справ України.

== Порядок застосування поліцейських заходів примусу ==
#Поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
#Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку.
#Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
#Поліцейські зобов’язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.
#Заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

== Застосування фізичної сили ==

#Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
#Поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов’язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

== Застосування спеціальних засобів ==

#Поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.
#Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
#Загальні правила застосування спеціальних засобів:
#*кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються:
#**до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти;
#**під час затримання особи;
#**під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого;
#**якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим;
#**проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;
#*гумові та пластикові кийки застосовуються для:
#**відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#**затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору законній вимозі поліцейського;
#**припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#*засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для:
#** відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#* засоби примусової зупинки транспорту застосовуються для примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського щодо зупинки транспортного засобу, або якщо дії водія транспортного засобу створюють загрозу життю чи здоров’ю людини;
#* пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень застосовуються для:
#* затримання особи;
#* звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;
#* електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії застосовуються для:
#** відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#* відбиття нападу тварини, що загрожує життю і здоров’ю особи чи поліцейського;
#* спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби застосовуються для:
#** маркування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень з метою подальшого виявлення осіб та затримання, а також контролю за переміщенням речей;
#* пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, засоби акустичного та мікрохвильового впливу застосовуються для:
#** відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
#** затримання особи, яка чинить збройний опір, або з метою примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), де перебуває така особа;
#** звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;
#** водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби застосовуються для:
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#** відбиття групового нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей;
#** примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського зупинитися;
#** затримання озброєної особи, яка підозрюється у вчиненні злочину;
#* пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються для:
#** захисту від нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
#** відбиття збройного нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення їх у разі захоплення;
#** затримання особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
#** затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;
#** затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
#** подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил;
#** знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
#** припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
#** відбиття групового нападу, що загрожує життю чи здоров’ю людей;
#* засоби, споряджені безпечними димоутворювальними препаратами, застосовуються для:
#** забезпечення маскування дій поліцейських, спрямованих на затримання особи, яка чинить збройний опір, або для того, щоб примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), на якій вона перебуває;
#** звільнення особи, незаконно позбавленої свободи;
#* службовий собака застосовується під час:
#** патрулювання;
#** переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;
#** під час конвоювання (доставлення) затриманої або заарештованої особи;
#** для відбиття нападу на особу та/або поліцейського;
#* службовий кінь застосовується під час:
#** патрулювання;
#* переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

== '''Поліції (поліцейському) заборонено:''' ==
#наносити удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт;
#під час застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, здійснювати прицільну стрільбу по людях, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин;
#відстрілювати патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, з порушенням визначених технічними характеристиками вимог щодо відстані від особи та стрільби в окремі частини голови і тіла людини;
#застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C;
#застосовувати засоби примусової зупинки транспорту для примусової зупинки мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, транспортного засобу, що здійснює пасажирські перевезення, а також застосовувати такі засоби на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях;
#застосовувати кайданки більше ніж '''''2 години''''' безперервного використання або без послаблення їх тиску.
##Застосування малогабаритного підривного пристрою для відкриття приміщень є виправданим, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам та інтересам, є меншою, ніж шкода, яку вдалося відвернути.
##Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.
Якщо поліцейський заподіяв особі поранення або каліцтво внаслідок застосування до неї спеціального засобу, керівник такого поліцейського зобов’язаний негайно повідомити про це відповідного прокурора.
##Допустимі параметри спеціальних засобів у частині їх фізичного, хімічного та іншого впливу на організм людини визначаються уповноваженими установами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
##Правила зберігання, носіння та застосування спеціальних засобів, що є на озброєнні поліції, визначаються нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.

Перевезення багажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області

2018-10-29T14:46:42Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==

1. [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/v222_950-17 ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей ] 

2. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 ЗАКОН УКРАЇНИ Про лікарські засоби] 

3. [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/z1391-15 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України] 

4. [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/z1826-13#n15 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Інструкції про порядок дій органів (підрозділів) охорони державного кордону під час виявлення ознак порушень митних правил, а також виявлення майна, яке не має власника або власник якого невідомий, та порядок подальшої взаємодії органів (підрозділів) охорони державного кордону з органами доходів і зборів ] 

5. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-07 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження переліків наркотичних (психотропних) комбінованих лікарських засобів, що містять малу кількість наркотичних засобів або психотропних речовин і прекурсорів, які підлягають контролю при ввезенні на митну територію України та вивезенні за її межі ] 

6. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/128-2016-%D0%BF КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження переліку лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, щодо яких може встановлюватись особливий режим у сфері виробництва та реалізації під час запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану]

=== Додатки ===
#[[Файл:ПЕРЕЛІК ТОВАРІВ, ЗАБОРОНЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ДО ТА З НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ.xlsx]] 
#[[Файл:ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОГО ТАЛОНУ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ.docx]] 

== Контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення ==

Контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, виявлення фактів порушення такого порядку, на територіях поза визначеними дорожніми коридорами здійснюється виключно фіскальними нарядами ДФС, СКП та прикордонними нарядами ДПСУ.

З метою оперативного вирішення невідкладних завдань щодо виявлення, попередження та протидії порушень цього Порядку, за рішенням керівника АТО до здійснення контрольних заходів можуть залучатися представники всіх контрольних органів і служб, задіяних в районі проведення АТО.

== Порядок пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів до гуманітарно-логістичних центрів через КПВВ та БП ==

Пропуск громадян, які знаходяться на тимчасово неконтрольованій території та прямують до гуманітарно-логістичного центру (далі - ГЛЦ) через блокпост першого рубежу для здійснення закупівлі товарів народного споживання без перетинання КПВВ та їх повернення у зворотному напрямку здійснюється відповідно до вимог Тимчасового порядку на підставі документів, які посвідчують особу, оформленого дозволу та спеціального контрольного талону.

У разі надання дозволу на пропуск у спеціальному контрольному талоні встановленого зразка , ставиться відмітка ДПС, після чого особа або транспортний засіб направляється по дорожнього коридору до ГЛЦ.

Під час виїзду з ГЛЦ представники ДФС здійснюють перевірку транспортного засобу на предмет дотримання положень, визначених розділом XІІІ та до Тимчасового положення, у разі відсутності порушень, представниками ДФС, у спеціальний контрольний талон ставиться відмітка.

== Перелік речей, які можна перевозити через лінію зіткнення ==
Дія Тимчасового порядку не поширюється на товари, що переміщуються до тимчасово неконтрольованих територій громадянами у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі через контрольні пункти пропуску для власних, особистих потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, а саме:

1. '''особисті речі'''
* товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
* одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
* особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
* один фотоапарат, одна кіно -, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю додаткового приладдя;
* переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
* один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
* один переносний радіоприймач;
* стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
* один переносний телевізор;
* переносні персональні комп'ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
* калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
* індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
* звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
* одна інвалідна коляска на кожного інваліда;
* лікарські засоби, у кількості, що не перевищує п'яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* годинники у кількості не більше двох штук;
* 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
* спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;

2. '''товари''' (за винятком підакцизних), '''сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу''';

3. '''харчові продукти для власного споживання, вартість яких не перевищує еквівалент 5000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу''';

4. громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть переміщувати '''алкогольні напої та тютюнові вироби''' в ручній поклажі у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

Багаж, що перевищує наведені вище норми, для цілей Тимчасового порядку визнається вантажем та його переміщення здійснюється згідно визначених процедур. 

За нормами п. 6.1 розділу VI ТИМЧАСОВОГО ПОРЯДКУ контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, виявлення фактів порушення такого порядку, на територіях поза визначеними дорожніми коридорами здійснюється виключно фіскальними нарядами ДФСУ, СКП та прикордонними нарядами ДПСУ. 

За п. 6.5. вищевказаного ТИМЧАСОВОГО ПОРЯДКУ, члени фіскальних нарядів при здійсненні контролю територій вздовж лінії зіткнення мають право:
* зупиняти транспортні засоби та оглядати їх;
* перевіряти документи, що посвідчують особу, документи на транспортний засіб, документи, що встановлюють приналежність вантажів (товарів);
* затримувати осіб, транспортні засоби, вантажі (товари) в порядку, передбаченому чинним законодавством;
* передавати затриманих осіб, транспортні засоби, вантажі (товари) для подальшого встановлення обставин уповноваженим представникам контролюючих органів та служб;
* складати адміністративні протоколи в межах компетенції представників контрольних органів та служб;
* застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю у випадках, передбачених чинним законодавством;
* вживати заходи для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму.

За п. 6.6.вищевказаного ТИМЧАСОВОГО ПОРЯДКУ, основні завдання та порядок несення служби прикордонними нарядами визначається наказом Міністерства внутрішніх справ України від19 жовтня 2015 року № 1261, окремими наказами ДПСУ та іншими нормативно-правовими Актами України.

Переміщення ручної поклажі та супроводжувального багажу в межах визначеної кількості (вартості) через лінію розмежування здійснюється особами не більше одного разу на добу.

[[Категорія:Митне право‎]]

Перевезення багажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області

2018-10-29T14:35:07Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==

1. [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/v222_950-17 ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей ] 

2. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 ЗАКОН УКРАЇНИ Про лікарські засоби] 

3. [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/z1391-15 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України] 

4. [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/z1826-13#n15 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Інструкції про порядок дій органів (підрозділів) охорони державного кордону під час виявлення ознак порушень митних правил, а також виявлення майна, яке не має власника або власник якого невідомий, та порядок подальшої взаємодії органів (підрозділів) охорони державного кордону з органами доходів і зборів ]

=== Додатки ===
#[[Файл:ПЕРЕЛІК ТОВАРІВ, ЗАБОРОНЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ДО ТА З НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ.xlsx]] 
#[[Файл:ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОГО ТАЛОНУ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ.docx]] 

== Контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення ==

Контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, виявлення фактів порушення такого порядку, на територіях поза визначеними дорожніми коридорами здійснюється виключно фіскальними нарядами ДФС, СКП та прикордонними нарядами ДПСУ.

З метою оперативного вирішення невідкладних завдань щодо виявлення, попередження та протидії порушень цього Порядку, за рішенням керівника АТО до здійснення контрольних заходів можуть залучатися представники всіх контрольних органів і служб, задіяних в районі проведення АТО.

== Порядок пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів до гуманітарно-логістичних центрів через КПВВ та БП ==

Пропуск громадян, які знаходяться на тимчасово неконтрольованій території та прямують до гуманітарно-логістичного центру (далі - ГЛЦ) через блокпост першого рубежу для здійснення закупівлі товарів народного споживання без перетинання КПВВ та їх повернення у зворотному напрямку здійснюється відповідно до вимог Тимчасового порядку на підставі документів, які посвідчують особу, оформленого дозволу та спеціального контрольного талону.

У разі надання дозволу на пропуск у спеціальному контрольному талоні встановленого зразка , ставиться відмітка ДПС, після чого особа або транспортний засіб направляється по дорожнього коридору до ГЛЦ.

Під час виїзду з ГЛЦ представники ДФС здійснюють перевірку транспортного засобу на предмет дотримання положень, визначених розділом XІІІ та до Тимчасового положення, у разі відсутності порушень, представниками ДФС, у спеціальний контрольний талон ставиться відмітка.

== Перелік речей, які можна перевозити через лінію зіткнення ==
Дія Тимчасового порядку не поширюється на товари, що переміщуються до тимчасово неконтрольованих територій громадянами у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі через контрольні пункти пропуску для власних, особистих потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, а саме:

1. '''особисті речі'''
* товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
* одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
* особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
* один фотоапарат, одна кіно -, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю додаткового приладдя;
* переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
* один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
* один переносний радіоприймач;
* стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
* один переносний телевізор;
* переносні персональні комп'ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
* калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
* індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
* звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
* одна інвалідна коляска на кожного інваліда;
* лікарські засоби, у кількості, що не перевищує п'яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* годинники у кількості не більше двох штук;
* 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
* спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;

2. '''товари''' (за винятком підакцизних), '''сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу''';

3. '''харчові продукти для власного споживання, вартість яких не перевищує еквівалент 5000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу''';

4. громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть переміщувати '''алкогольні напої та тютюнові вироби''' в ручній поклажі у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

Багаж, що перевищує наведені вище норми, для цілей Тимчасового порядку визнається вантажем та його переміщення здійснюється згідно визначених процедур. 

За нормами п. 6.1 розділу VI ТИМЧАСОВОГО ПОРЯДКУ контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, виявлення фактів порушення такого порядку, на територіях поза визначеними дорожніми коридорами здійснюється виключно фіскальними нарядами ДФСУ, СКП та прикордонними нарядами ДПСУ. 

За п. 6.5. вищевказаного ТИМЧАСОВОГО ПОРЯДКУ, члени фіскальних нарядів при здійсненні контролю територій вздовж лінії зіткнення мають право:
* зупиняти транспортні засоби та оглядати їх;
* перевіряти документи, що посвідчують особу, документи на транспортний засіб, документи, що встановлюють приналежність вантажів (товарів);
* затримувати осіб, транспортні засоби, вантажі (товари) в порядку, передбаченому чинним законодавством;
* передавати затриманих осіб, транспортні засоби, вантажі (товари) для подальшого встановлення обставин уповноваженим представникам контролюючих органів та служб;
* складати адміністративні протоколи в межах компетенції представників контрольних органів та служб;
* застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю у випадках, передбачених чинним законодавством;
* вживати заходи для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму.

За п. 6.6.вищевказаного ТИМЧАСОВОГО ПОРЯДКУ, основні завдання та порядок несення служби прикордонними нарядами визначається наказом Міністерства внутрішніх справ України від19 жовтня 2015 року № 1261, окремими наказами ДПСУ та іншими нормативно-правовими Актами України.

Переміщення ручної поклажі та супроводжувального багажу в межах визначеної кількості (вартості) через лінію розмежування здійснюється особами не більше одного разу на добу.

[[Категорія:Митне право‎]]

Перевезення багажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області

2018-10-29T12:24:16Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==

1. [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/v222_950-17 ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей ]

=== Додатки ===
#[[Файл:ПЕРЕЛІК ТОВАРІВ, ЗАБОРОНЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ДО ТА З НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ.xlsx]] 
#[[Файл:ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОГО ТАЛОНУ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ.docx]] 

== Контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення ==

Контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, виявлення фактів порушення такого порядку, на територіях поза визначеними дорожніми коридорами здійснюється виключно фіскальними нарядами ДФС, СКП та прикордонними нарядами ДПСУ.

З метою оперативного вирішення невідкладних завдань щодо виявлення, попередження та протидії порушень цього Порядку, за рішенням керівника АТО до здійснення контрольних заходів можуть залучатися представники всіх контрольних органів і служб, задіяних в районі проведення АТО.

== Порядок пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів до гуманітарно-логістичних центрів через КПВВ та БП ==

Пропуск громадян, які знаходяться на тимчасово неконтрольованій території та прямують до гуманітарно-логістичного центру (далі - ГЛЦ) через блокпост першого рубежу для здійснення закупівлі товарів народного споживання без перетинання КПВВ та їх повернення у зворотному напрямку здійснюється відповідно до вимог Тимчасового порядку на підставі документів, які посвідчують особу, оформленого дозволу та спеціального контрольного талону.

У разі надання дозволу на пропуск у спеціальному контрольному талоні встановленого зразка , ставиться відмітка ДПС, після чого особа або транспортний засіб направляється по дорожнього коридору до ГЛЦ.

Під час виїзду з ГЛЦ представники ДФС здійснюють перевірку транспортного засобу на предмет дотримання положень, визначених розділом XІІІ та до Тимчасового положення, у разі відсутності порушень, представниками ДФС, у спеціальний контрольний талон ставиться відмітка.

== Перелік речей, які можна перевозити через лінію зіткнення ==
Дія Тимчасового порядку не поширюється на товари, що переміщуються до тимчасово неконтрольованих територій громадянами у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі через контрольні пункти пропуску для власних, особистих потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, а саме:

1. '''особисті речі'''
* товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
* одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
* особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
* один фотоапарат, одна кіно -, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю додаткового приладдя;
* переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
* один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
* один переносний радіоприймач;
* стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
* один переносний телевізор;
* переносні персональні комп'ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
* калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
* індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
* звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
* одна інвалідна коляска на кожного інваліда;
* лікарські засоби, у кількості, що не перевищує п'яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* годинники у кількості не більше двох штук;
* 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
* спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;

2. '''товари''' (за винятком підакцизних), '''сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу''';

3. '''харчові продукти для власного споживання, вартість яких не перевищує еквівалент 5000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу''';

4. громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть переміщувати '''алкогольні напої та тютюнові вироби''' в ручній поклажі у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

Багаж, що перевищує наведені вище норми, для цілей Тимчасового порядку визнається вантажем та його переміщення здійснюється згідно визначених процедур.

Переміщення ручної поклажі та супроводжувального багажу в межах визначеної кількості (вартості) через лінію розмежування здійснюється особами не більше одного разу на добу.

[[Категорія:Митне право‎]]

Файл:ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОГО ТАЛОНУ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ.docx

2018-10-29T12:23:21Z

Raisa.shvets:

Перевезення багажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області

2018-10-29T11:59:29Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==

1. [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/v222_950-17 ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей ]

=== Додатки ===
#[[Файл:ПЕРЕЛІК ТОВАРІВ, ЗАБОРОНЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ДО ТА З НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ.xlsx|міні]] 
#[[Файл:ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОГО ТАЛОНУ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ.docx|міні]] 

== Контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення ==

Контроль за дотриманням вимог порядку переміщення осіб та вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, виявлення фактів порушення такого порядку, на територіях поза визначеними дорожніми коридорами здійснюється виключно фіскальними нарядами ДФС, СКП та прикордонними нарядами ДПСУ.

З метою оперативного вирішення невідкладних завдань щодо виявлення, попередження та протидії порушень цього Порядку, за рішенням керівника АТО до здійснення контрольних заходів можуть залучатися представники всіх контрольних органів і служб, задіяних в районі проведення АТО.

== Порядок пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів до гуманітарно-логістичних центрів через КПВВ та БП ==

Пропуск громадян, які знаходяться на тимчасово неконтрольованій території та прямують до гуманітарно-логістичного центру (далі - ГЛЦ) через блокпост першого рубежу для здійснення закупівлі товарів народного споживання без перетинання КПВВ та їх повернення у зворотному напрямку здійснюється відповідно до вимог Тимчасового порядку на підставі документів, які посвідчують особу, оформленого дозволу та [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluRWpFVzE5RVdZdkU спеціального контрольного талону].

У разі надання дозволу на пропуск у спеціальному контрольному талоні встановленого зразка , ставиться відмітка ДПС, після чого особа або транспортний засіб направляється по дорожнього коридору до ГЛЦ.

Під час виїзду з ГЛЦ представники ДФС здійснюють перевірку транспортного засобу на предмет дотримання положень, визначених розділом XІІІ та [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluUk1CVXJlcDZTSGs додатком 6] до Тимчасового положення, у разі відсутності порушень, представниками ДФС, у спеціальний контрольний талон ставиться відмітка.

== Перелік речей, які можна перевозити через лінію зіткнення ==
Дія Тимчасового порядку не поширюється на товари, що переміщуються до тимчасово неконтрольованих територій громадянами у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі через контрольні пункти пропуску для власних, особистих потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, а саме:

1) '''особисті речі''':
* товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
* одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
* особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
* один фотоапарат, одна кіно -, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю додаткового приладдя;
* переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
* один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
* один переносний радіоприймач;
* стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
* один переносний телевізор;
* переносні персональні комп'ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
* калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
* індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
* звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
* одна інвалідна коляска на кожного інваліда;
* лікарські засоби, у кількості, що не перевищує п'яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* годинники у кількості не більше двох штук;
* 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
* спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;

2) '''товари''' (за винятком підакцизних), '''сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу''';

3) '''харчові продукти для власного споживання, вартість яких не перевищує еквівалент 5000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу''';

4) громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть переміщувати '''алкогольні напої та тютюнові вироби''' в ручній поклажі у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

Багаж, що перевищує наведені вище норми, для цілей Тимчасового порядку визнається вантажем та його переміщення здійснюється згідно визначених процедур.

Переміщення ручної поклажі та супроводжувального багажу в межах визначеної кількості (вартості) через лінію розмежування здійснюється особами не більше одного разу на добу.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Файл:ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОГО ТАЛОНУ НА АВТОМОБЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ.docx

2018-10-29T11:56:14Z

Raisa.shvets:

ЗРАЗОК КОНТРОЛЬНОГО ТАЛОНУ НА АВТОМОБЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ

Файл:ПЕРЕЛІК ТОВАРІВ, ЗАБОРОНЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ДО ТА З НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ.xlsx

2018-10-29T11:54:39Z

Raisa.shvets:

ПЕРЕЛІК ТОВАРІВ, ЗАБОРОНЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ДО ТА З НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Обчислення пенсій

2018-10-01T11:57:31Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v7918572-17 Лист Пенсійного Фонду України "Щодо обчислення страхового стажу"]

== Загальна інформація ==
Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та перерахунок відбувається згідно Закону України від 09.08.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Вказаний Закон розповсюджується тільки на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації.
- Відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
* пенсія за віком;
* пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата. 

== Облік страхового стажу та розрахунок пенсії з 1 січня 2018 року ==

Після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ (далі - Закон 2148) найактуальнішими є питання щодо змін в порядку обчислення страхового стажу. З 1 січня 2018 року мінімальний страховий стаж для призначення пенсій за віком становить 25 років і поступово збільшується щороку до 2028 року на 1 рік. 

Порядок визначення страхового стажу наведено у статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058). Як до ухвалення Закону 2148, так і після страховий стаж із січня 2004 року обчислюють за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до зазначеної дати - на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цього Закону. 

При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу
в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним раніше (на підставі документів: трудової книжки, диплома про освіту, військового квитка, свідоцтва про народження дитини тощо). 

За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад, стаття 60 Закону України «Про пенсійне
забезпечення» передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. 

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу зараховується також на загальних підставах, відповідно, період із дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону 1058, і період із дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. 

Період, протягом якого особа, що підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, також включається до страхового стажу. 

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах. 

Якщо за період із 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування немає відомостей, необхідних для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону 1058, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. 

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. 

У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок. 

Якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених, виходячи з мінімальної заробітної плати, за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць. 

Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058 визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 цього Закону.
Зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:
* ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
# з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
# з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
* проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
* перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
* перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 01.01.2005. 

Нормами статті 12 Закону 1058 ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до органів фіскальної служби та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового соціального страхування згідно з нормами статті 10 Закону України «Про збір га облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». 

Законом передбачено два види договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.Зокрема, частиною другою статті 10 цього Закону визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше якодин рік (крім договорів про одноразову сплату). Тобто людина, укладаючи цей договір, зобов'язується щомісяця, протягом не менше року від дати укладання договору, сплачувати ЄСВ і кожен місяць, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору. Мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2018 мінімальний розмір заробітної плати по Україні 3723 грн). Тобто за кожен місяць страхового стажу особа має сплатити 819,06 грн, якщо договір укладено на поточний рік. 

Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року). Із 01.01.2018 р. сума сплаченого ЄСВ за договором про одноразову сплату за минулий час за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладання договору, помножений на коефіцієнт 2. Тобто, починаючи з 01.01.2018 місячна сума одноразової сплати складає 1638,12 грн.
ВАЖЛИВО!
Докупити можна лише загальний страховий стаж. Не можна докупити спеціальний стаж, наприклад, стаж шахтаря, металурга, вчителя чи лікаря.

== Пенсія за віком ==
Згідно ст.ст.27,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію у зв’язку з досягненням певного віку мають:
Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.Розмір пенсії залежить від тривалості стажу та розміру заробітної плати. 
Для обчислення пенсії, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від місяців страхового стажу) та коефіцієнт заробітної плати, який визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця. 

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (відповідно до ст. 24 Закону). 

До страхового стажу за період до 01.01.2004 р. зараховуються всі періоди роботи, що зазначені у трудовій книжці. Також до страхового стажу зараховується, зокрема, час декретної відпустки, військова служба, навчання у вищих і середніх спеціальних закладах тощо, тобто види трудової діяльності, що зазначені в статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 

Після 01.01.2004 р. застрахованими особами, окрім працюючих, є зокрема особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особи, які проходять строкову військову службу, тощо. До страхового стажу зараховується також період коли особи отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. 

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. 

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. 

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. 

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. 

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. 

3. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. 

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком. 

Відповідно до ст..29 Закону, Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: 

* на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
* на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
== Пенсії по інвалідності ==
Згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії з інвалідності нараховуються у двох випадках:
Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. 

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. 

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". 

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. 

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. 

Стаття 33 Закону передбачає, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи - 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. 

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу. 

Непрацюючі інваліди II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу: 

Непрацюючі інваліди II групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та інваліди III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою. 

* У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
* Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
* У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
* У разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.
* У разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин або в разі визнання його знову інвалідом виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період інвалідом. При цьому якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії інвалідові було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
== Пенсія у зв'язку з втратою годувальника ==
Стаття 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», констатує, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. 

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. 

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
* Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
* були на повному утриманні померлого годувальника;
* одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. 

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. 

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення. 

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку. 

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". 

Відповідно до ст..38 Закону України пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. 

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків. 

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другоюстатті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії. 

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Кілька пенсій одночасно ==
Якщо робітник має право на декілька видів пенсій одночасно, йому нараховується одна пенсія на його вибір. 

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. 

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. 

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. 

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. 

Статтею 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено види пенсійних виплат за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування згідно яких застрахована особа, яка відповідно до закону є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, за умови досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а в разі відстрочення часу призначення пенсії за віком відповідно до цього Закону у період після досягнення такого віку - з дня закінчення строку відстрочення дати призначення пенсії за віком у солідарній системі. 

Довічна пенсія за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування враховується під час визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 цього Закону.

[[Категорія: Доробити]]

Обчислення пенсій

2018-10-01T11:53:48Z

Raisa.shvets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v7918572-17 Лист Пенсійного Фонду України "Щодо обчислення страхового стажу"]

== Загальна інформація ==
Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та перерахунок відбувається згідно Закону України від 09.08.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Вказаний Закон розповсюджується тільки на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації.
- Відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
* пенсія за віком;
* пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата. 

== Нюанси законодавства з 1 січня 2018 року щодо обліку страхового стажу та розрахунку пенсії ==

Після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ (далі - Закон 2148) найактуальнішими є питання щодо змін в порядку обчислення страхового стажу. З 1 січня 2018 року мінімальний страховий стаж для призначення пенсій за віком становить 25 років і поступово збільшується щороку до 2028 року на 1 рік. 

Порядок визначення страхового стажу наведено у статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058). Як до ухвалення Закону 2148, так і після страховий стаж із січня 2004 року обчислюють за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до зазначеної дати - на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цього Закону. 

При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу
в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним раніше (на підставі документів: трудової книжки, диплома про освіту, військового квитка, свідоцтва про народження дитини тощо). 

За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад, стаття 60 Закону України «Про пенсійне
забезпечення» передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. 

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу зараховується також на загальних підставах, відповідно, період із дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону 1058, і період із дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. 

Період, протягом якого особа, що підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, також включається до страхового стажу. 

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах. 

Якщо за період із 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування немає відомостей, необхідних для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону 1058, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. 

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. 

У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок. 

Якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених, виходячи з мінімальної заробітної плати, за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць. 

Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058 визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 цього Закону.
Зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:
* ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
# з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
# з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
* проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
* перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
* перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 01.01.2005. 

Нормами статті 12 Закону 1058 ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до органів фіскальної служби та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового соціального страхування згідно з нормами статті 10 Закону України «Про збір га облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». 

Законом передбачено два види договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.Зокрема, частиною другою статті 10 цього Закону визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше якодин рік (крім договорів про одноразову сплату). Тобто людина, укладаючи цей договір, зобов'язується щомісяця, протягом не менше року від дати укладання договору, сплачувати ЄСВ і кожен місяць, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору. Мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2018 мінімальний розмір заробітної плати по Україні 3723 грн). Тобто за кожен місяць страхового стажу особа має сплатити 819,06 грн, якщо договір укладено на поточний рік. 

Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року). Із 01.01.2018 р. сума сплаченого ЄСВ за договором про одноразову сплату за минулий час за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладання договору, помножений на коефіцієнт 2. Тобто, починаючи з 01.01.2018 місячна сума одноразової сплати складає 1638,12 грн.
ВАЖЛИВО!
Докупити можна лише загальний страховий стаж. Не можна докупити спеціальний стаж, наприклад, стаж шахтаря, металурга, вчителя чи лікаря.

== Пенсія за віком ==
Згідно ст.ст.27,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію у зв’язку з досягненням певного віку мають:
Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.Розмір пенсії залежить від тривалості стажу та розміру заробітної плати. 
Для обчислення пенсії, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від місяців страхового стажу) та коефіцієнт заробітної плати, який визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця. 

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (відповідно до ст. 24 Закону). 

До страхового стажу за період до 01.01.2004 р. зараховуються всі періоди роботи, що зазначені у трудовій книжці. Також до страхового стажу зараховується, зокрема, час декретної відпустки, військова служба, навчання у вищих і середніх спеціальних закладах тощо, тобто види трудової діяльності, що зазначені в статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 

Після 01.01.2004 р. застрахованими особами, окрім працюючих, є зокрема особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особи, які проходять строкову військову службу, тощо. До страхового стажу зараховується також період коли особи отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. 

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. 

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. 

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. 

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. 

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. 

3. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. 

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком. 

Відповідно до ст..29 Закону, Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: 

* на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
* на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
== Пенсії по інвалідності ==
Згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії з інвалідності нараховуються у двох випадках:
Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. 

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. 

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". 

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. 

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. 

Стаття 33 Закону передбачає, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи - 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. 

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу. 

Непрацюючі інваліди II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу: 

Непрацюючі інваліди II групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та інваліди III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою. 

* У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
* Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
* У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
* У разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.
* У разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин або в разі визнання його знову інвалідом виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період інвалідом. При цьому якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії інвалідові було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
== Пенсія у зв'язку з втратою годувальника ==
Стаття 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», констатує, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. 

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. 

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
* Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
* були на повному утриманні померлого годувальника;
* одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. 

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. 

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення. 

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку. 

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". 

Відповідно до ст..38 Закону України пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. 

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків. 

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другоюстатті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії. 

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Кілька пенсій одночасно ==
Якщо робітник має право на декілька видів пенсій одночасно, йому нараховується одна пенсія на його вибір. 

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. 

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. 

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. 

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. 

Статтею 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено види пенсійних виплат за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування згідно яких застрахована особа, яка відповідно до закону є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, за умови досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а в разі відстрочення часу призначення пенсії за віком відповідно до цього Закону у період після досягнення такого віку - з дня закінчення строку відстрочення дати призначення пенсії за віком у солідарній системі. 

Довічна пенсія за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування враховується під час визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 цього Закону.

[[Категорія: Доробити]]

Добросусідство

2018-06-19T11:32:41Z

Raisa.shvets: Додано нові посилання на нормативно-правові акти, та внесено зміни до змісту

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 27.06.2015"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян» від 05.10.2016]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості та закріплення їх межовими знаками, затверджена наказом Держкомзему України від 18.05.2010 № 376]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-09 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп/2009]

Добросусідство — це частка правовідносин між власниками (користувачами) земельних ділянок, врегульованих Земельним кодексом України.

Для врегулювання земельних відносин добросусідства у Земельному кодексі України (далі – ЗК України) присвячена 17 глава. Основна мета цього порядку полягає у забезпеченні такого використання землі, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється найменша кількість незручностей.

== Суб'єкти ==
Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі (п. 1 ст. 91, п. 1 ст. 96 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]). У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.

== Зміст ==
# Використання суміжних зелених насаджень
# Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель
# Спільна межа і межові знаки
# Окремо про межу
# Спільні межі між сусідніми земельними ділянками
# Накладення меж земельних ділянок
# Розгляд земельного спору з питання добросусідства

== Використання суміжних зелених насаджень ==

Відповідно до Цивільного Кодексу, а саме статті 13 при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які можуть певним чином порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні своїх прав особа повинна дотримуватися моральних засад. Власник земельної ділянки повинен користуватися нею в межах розумності і якщо він використовує земельну ділянку нерозумно, він повинен нести за свої дії відповідальність. Також закон не схвалює і є неприпустимим здійснення прав власників земельних ділянок від яких потерпають або створюються незручності для сусіда. 

Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх¬нього цільового призначення, за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей і які не перешкоджають їм використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням. 

Такі незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню рослин тощо). За таких обставин, чинний ЗК України передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої за¬конні інтереси. Однак нерідко власники (землекористувачі) вдаються до са¬мовільного знищення зелених насаджень, які їм заважають, не цікавлячись правовими наслідками цих дій. 

Стаття 105 ЗК України передбачає право власників та землекористувачів земельних ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сус¬ідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням (цільове призначення земельної ділянки вказується в державному акті на право власності на земельну ділянку або в договорі оренди земельної ділянки). У той же час положення ЗК України не дають права власникам (землекористувачам) на зни¬щення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності. Поряд з цим, відповідно до ст. 19 ЦКУ та ст. 90, 95 ЗКУ зазначається, що право відрізати гілки та корені, які перешкоджають використанню ділянки за цільовим призначенням, є формою самозахисту. 

Може виникнути ситуація, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Відповідно до ст. 109 ЗК України, такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних части¬нах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева (крім випад¬ку, якщо вони служать межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками). Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах (крім випадку, коли один із сусідів відмовляється від своїх прав на дерева).

== Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель ==

Особа, винна у самовільно¬му знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи (ст. 116 ЦК України). Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність, передбачену ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів»), а також зобов'язана відшкодувати в грошовому еквіваленті заподіяну шкоду за нормами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників (Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен¬ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559).

== Спільна межа і межові знаки ==

Відповідно до ст. 125 ЗК України починати використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, і встановлення її меж у на¬турі (на місцевості) забороняється. Йдеться про встановлення меж земельної ділянки конкретного розміру, яка в передбаченому законодавством порядку була передана особі у власність (користування) і право на яку підтверджується правовстановлюючим документом (відповідно до статті 126 ЗК України такими до¬кументами, зокрема, є державний акт на право власності на земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки). Слід зауважити, що статтею 11 Закону Ук¬раїни «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (05.06.2003 р.) передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам зе¬мельних часток (паїв). Так, земельні ділянки, які будуть використовуватися їхніми власниками самостійно, закріплюються межовими знаками встано¬вленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їхні власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по периметру єдиного масиву. 

В кожному з випадків отримання правовстановлюючого документа і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачено в інтересах землевласника (землекористувача) з метою попередження спорів щодо встановлення спільної межі чи меж з іншими власниками (землекори-стувачами). Спори, як правило, не виникають, коли сусіди мають правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки та встановлені в натурі межі і, таким чином, можуть підтвердити свої права на спірну частину земельної ді¬лянки. У випадку ж відсутності в особи документа, що посвідчує її право на земельну ділянку, встановлених меж (при фактичному користуванні) особа, в разі виникнення спору із сусідом щодо встановлення спільної (суміжної) межі, не матиме реальної можливості захистити свої права чи інтереси навіть у судовому порядку.

== Окремо про межу ==

Слід зауважити, що відповідно до чинного земельного законодавства, основою для визначення меж земельної ділянки є дані земельно-кадастрової документації. При оформленні права на земельну ділянку проводиться комплекс робіт (кадастрова зйомка), які включають, у тому числі, погодження меж ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Роботи зі встановлення меж земельних ділянок відбуваються відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості та закріплення їх межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 № 376. 

Згідно з даною Інструкцією закріплення межовими знаками меж земельної ділянки на місцевості здійснюється виконавцем робіт (має в своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників), у присутності власника (користувача) земельної ділянки та власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними осіб. Попередження власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки на місцевості здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку цих робіт. 

Після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки на місцевості та закріплення їх межовими знаками обов’язково складається акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів). Цей акт є невід’ємною складовою землевпорядної документації про відведення земельної ділянки.
Таким чином, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права самостійно визначати чи змінювати межі земельної ділянки, оскільки такі протиправні дії приведуть до порушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. 

Якщо ж під впливом часу встановлені межі зникли, перемістились або стали невиразними, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки відновлення межових знаків, або встановлення твердих меж.

== Спільні межі між сусідніми земельними ділянками ==

Відповідно до ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемісти¬лись або стали невиразними. Встановлення меж земельної ділянки в натурі ре¬гулюється чинним законодавством. 

Відповідно до ч. 1 ст. 108 ЗК України, коли сусідні земельні ділянки відокремле¬ні рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне вико¬ристання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить ли¬ше одному з сусідів. Також ч. 2 ст. 108 ЗК України вказує, що власники сусідніх земельних ділянок можуть користува¬тися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними (вважаємо, що в такому випадку, власники повинні скласти відповідний договір про поря¬док користування межовими спорудами, де доцільно визначити й несення витрат на утримання споруди в належному стані). До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди. За знищення межових знаків передбачена відповідальність (ст. 56 «Знищення межових знаків» Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== Накладення меж земельних ділянок ==

З часу відновлення в Україні в 1992 р. інституту права приватної власності на землю і до 1 січня 2013 р. основним документом, який посвідчував право власності на земельні ділянки, був державний акт на право власності на землю. Його видачі передувало оформлення землевпорядної документації. При цьому, в перші роки оформлення відповідних прав громадян на землю землевпорядна документація складалася виключно в паперовій формі. І лише з липня 2003 р. при оформленні права власності на землю було започатковано складання землевпорядної документації на новостворені земельні ділянки поряд з паперовою і в електронній формі на магнітних носіях. Як наслідок, через те, що в оцифрованому вигляді існує інформація про розміщення в просторі не всіх земель, право власності на які оформлене до складення землевпорядної документації в електронній формі, то окремі власники можуть стикнутися з невизнанням чи оспоренням належного їм права власності. Це пов’язано з тим, що траплялися випадки, коли геопросторове розташування ділянок визначалося без належної точності, так як окремі землевпорядні організації виконували свої роботи без виходу на місцевість та без прив’язки поворотних точок меж ділянок до пунктів національної геодезичної мережі. 

Подібні випадки мали місце і в практиці під час реалізації положень постанови Кабінету Міністрів України № 844 від 05.08.2009 року «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України» (втратила чинність), коли відбувалося оформлення землевпорядної документації за бюджетні кошти. Це пов’язано з тим, що у вищезгаданій постанові Кабміну при оформленні прав на землю стадія погодження меж суміжними землевласниками не передбачалася. Хоча зазначена стадія є обов’язковою при проведенні кадастрових зйомок та складанні технічної документації із землеустрою. 

Наведені випадки й нині спричиняють виникнення неточностей у землевпорядній документації і, як наслідок, інколи це призводить до накладення земельних ділянок. Тобто, коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки. 

Відомості про такі земельні ділянки неможливо внести до Державного земельного кадастру. Адже п. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює як одну з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому, власник не зможе одержати кадастровий номер, необхідний при відчуженні земельної ділянки. Поруч із цим в договорах купівлі-продажу, міни, дарування і в договорах іпотеки з метою ідентифікації земельної ділянки обов’язково зазначається кадастровий номер. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно здійснювати розпорядження своєю власністю – продати, подарувати земельну ділянку або будівлю чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці.

== Розгляд земельного спору з питання добросусідства ==

Зі змісту ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України (мотивувальна частина рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Це означає, що заінтересована особа може звернутися до органу місцевого самоврядування з проханням (заявою) про скасування прийнятого ним раніше рішення, що порушує законні інтереси та права власника. І тоді не потрібно буде йти до суду. Але важливим в цій ситуації буде те, чи погоджуватиметься на скасування рішення власник суміжної земельної ділянки, інтереси якого воно зачіпатиме. 

Відповідно до частини 3 статті 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. 

Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви (ч.1 ст.159 ЗК України). 

Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо. Строки, визначені статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян», згідно якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, адже дія цього закону також поширюється на вказані відносини, оскільки регулює питання розгляду скарг та звернень громадян. 

Кінцевим результатом розгляду спору у більшості випадків є прийняття рішення сесією відповідної ради, яка з питань земельних відносин скликається не рідше одного разу на місяць. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується у судовому порядку. 

У разі, коли помилка в межах земельних ділянок виникла в процесі внесення відомостей до Державного земельного кадастру, то застосовуються правила підп. 2 п. 144 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051. Згідно із ним, якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, то державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення державного земельного кадастру безоплатно виправляє допущену помилку. 

Тому, за відсутності спору з приводу меж між суміжними землевласниками, один з них, звертається до органу місцевого самоврядування з проханням змінити або скасувати своє рішення. Після цього, особа здійснює переробку документів на право власності, звертаючись до землевпорядної організації та розробляючи технічну документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, так як погодили сторони. Наступним кроком є внесення відомостей до Державного земельного кадастру та до правовстановлюючих документів на земельну ділянку згідно п. 4 перехідних положень Закону України «Про земельний кадастр». А у випадку помилки в процесі внесення відомостей до Державного земельного кадастру достатнім буде звернутися до державного кадастрового реєстратора для її виправлення. 

Якщо ж між землевласниками існує спір, то питання щодо меж земельних ділянок вирішуватиметься у судовому порядку. 

Отже, не зважаючи на те, що Земельним кодексом України передбачено можливість вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, це не позбавляє осіб можливості безпосередньо звертатися до суду за вирішенням земельних спорів, що допоможе зекономити час та ресурси для захисту порушених прав та інтересів, оскільки на відміну від рішень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, рішення суду є остаточними та підлягають примусовому виконанню.

[[Категорія: Добросусідство]]

Митні пільги, передбачені Митним кодексом України

2017-09-29T08:07:33Z

Raisa.shvets: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України] == Особливості проп...

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України главою дипломатичного представництва іноземної держави, членами дипломатичного персоналу представництва та членами їх сімей (ст. 383 МКУ) ==
# Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 цього Кодексу) та зі звільненням від сплати митних платежів.
# Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності зазначених у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника відповідного органу доходів і зборів чи особи, яка виконує його обов’язки.
# Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів у кількості, що не перевищує:
* двох одиниць для глави представництва;
* однієї одиниці для кожного члена дипломатичного персоналу представництва;
* однієї одиниці для кожного повнолітнього члена сім’ї глави представництва та членів дипломатичного персоналу.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України членами адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та членами їх сімей (ст. 384 МКУ) ==
# Члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 цього Кодексу) та із звільненням від сплати митних платежів. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до таких, що призначені для початкового облаштування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
# Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну в установленому цим Кодексом порядку моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, із звільненням від сплати митних платежів у кількості не більше одного моторного транспортного засобу на сім’ю.

== Поширення митних пільг, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва та на членів їхніх сімей (ст. 385 МКУ) ==

# З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України консульськими установами іноземних держав та членами їх персоналу (ст. 386 МКУ) ==
# Консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва.
# З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави на працівників обслуговуючого персоналу консульської установи, а також на членів їхніх сімей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України іноземними дипломатичними і консульськими кур’єрами (ст. 388 МКУ) ==
# Іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати митних платежів.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представниками та членами делегацій іноземних держав (ст. 389 МКУ) ==
# Представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують.
# Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав.

== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України міжнародними організаціями, представництвами іноземних держав при них, а також їх персоналом (ст. 391 МКУ) ==
# Митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону.

Нещасний випадок на виробництві

2016-12-19T12:56:07Z

Raisa.shvets: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1232-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 р. № 1232]

== Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві ==

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] та Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 «Про охорону праці»] відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця. 

Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. 

''<big>У свою чергу, безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний</big>:''
* терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
* повідомити про те, що сталося, роботодавця, службу охорони праці (інженера з охорони праці), керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
* зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
 
== Куди звертатися ==
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому. 

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок,
зобов'язаний негайно: 

* повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний
* випадок:
* робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням
* підприємства за встановленою Фондом формою;
* підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
* органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням
* підприємства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
* установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство. 

''У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.
''
'''''Важливо!''' Нещасні випадки класифікуються стосовно їх зв’язку з виробництвом. Якщо нещасний випадок виробничого характеру пов’язаний з виробництвом-складається акт форми Н-1, якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом- складається акт форми НПВ.
''

== Перелік необхідних документів ==
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт за формою НВП, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю; 

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1, складається також у чотирьох примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. 

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (акт за формою Н-5) додаються акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (акт за формою Н-1), або акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (акт за формою НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків і потерпілого, витяги з експлуатаційної документації" схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), у разі потреби - медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. 

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться у матеріалах розслідування.
Нещасні випадки реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою. 

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НПВ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства,- протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються: 

* потерпілому або особі, яка представляє його інтереси (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);
* керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам (акт форми Н-1 або НПВ);
* відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);
* відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду (акт форми Н-1 або НПВ);
* профспілковій організації, членом якої є потерпілий (акт форми Н-1 або НПВ);
* керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ разом з інтими матеріалами розслідування). 

Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство; у разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) форми П-5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь). 

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі реорганізації підприємства дані документи підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

== Строки розгляду питання. ==
Комісія зобов'язана протягом <big>'''трьох діб'''</big>':
# обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення
# потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та
# причетних до нього осіб;
# визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам
# законодавства про охорону праці;
# з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
# визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
# установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
== Судовий порядок ==
Відповідно до трудового законодавства порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін., що може спричинити настання нещасного випадку на виробництві. 

Особи – постраждалі внаслідок нещасного випадку на виробництві та щодо яких порушуться норми трудового законодавства, можуть звернутися до суду за місцем реєстрації постраждалої особи з позовною заявою в рамках адміністративного або кримінального провадження.
[[Категорія:охорона праці]]
[[Категорія:суди]]

Нещасний випадок на виробництві

2016-12-19T11:09:03Z

Raisa.shvets: /* Судовий порядок */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1232-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 р. № 1232]

== Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві ==

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] та Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 «Про охорону праці»] відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця. 

Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. 

''<big>У свою чергу, безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний</big>:''
* терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
* повідомити про те, що сталося, роботодавця, службу охорони праці (інженера з охорони праці), керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
* зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
 
== Куди звертатися ==
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому. 

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок,
зобов'язаний негайно: 

* повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний
* випадок:
* робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням
* підприємства за встановленою Фондом формою;
* підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
* органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням
* підприємства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
* установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство. 

''У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.
''
'''''Важливо!''' Нещасні випадки класифікуються стосовно їх зв’язку з виробництвом. Якщо нещасний випадок виробничого характеру пов’язаний з виробництвом-складається акт форми Н-1, якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом- складається акт форми НПВ.
''

== Перелік необхідних документів ==
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт за формою НВП, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю; 

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1, складається також у чотирьох примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. 

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (акт за формою Н-5) додаються акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (акт за формою Н-1), або акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (акт за формою НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків і потерпілого, витяги з експлуатаційної документації" схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), у разі потреби - медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. 

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться у матеріалах розслідування.
Нещасні випадки реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою. 

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НПВ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства,- протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються: 

* потерпілому або особі, яка представляє його інтереси (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);
* керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам (акт форми Н-1 або НПВ);
* відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);
* відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду (акт форми Н-1 або НПВ);
* профспілковій організації, членом якої є потерпілий (акт форми Н-1 або НПВ);
* керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ разом з інтими матеріалами розслідування)
. 
Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство; у разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) форми П-5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь). 

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі реорганізації підприємства дані документи підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.
== Строки розгляду питання. ==
Комісія зобов'язана протягом <big>'''трьох діб'''</big>':
# обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення
# потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та
# причетних до нього осіб;
# визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам
# законодавства про охорону праці;
# з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
# визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
# установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
== Судовий порядок ==
Відповідно до трудового законодавства порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін., що може спричинити настання нещасного випадку на виробництві. 

Особи – постраждалі внаслідок нещасного випадку на виробництві та щодо яких порушуться норми трудового законодавства, можуть звернутися до суду за місцем реєстрації постраждалої особи з позовною заявою в рамках адміністративного або кримінального провадження.
[[Категорія:охорона праці]]
[[Категорія:суди]]

Нещасний випадок на виробництві

2016-12-19T11:06:50Z

Raisa.shvets: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] * [http://zakon...

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1232-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 р. № 1232]

== Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві ==

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] та Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 «Про охорону праці»] відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця. 

Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. 

''<big>У свою чергу, безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний</big>:''
* терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
* повідомити про те, що сталося, роботодавця, службу охорони праці (інженера з охорони праці), керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
* зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
 
== Куди звертатися ==
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому. 

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок,
зобов'язаний негайно: 

* повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний
* випадок:
* робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням
* підприємства за встановленою Фондом формою;
* підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
* органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням
* підприємства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
* установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство. 

''У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.
''
'''''Важливо!''' Нещасні випадки класифікуються стосовно їх зв’язку з виробництвом. Якщо нещасний випадок виробничого характеру пов’язаний з виробництвом-складається акт форми Н-1, якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом- складається акт форми НПВ.
''

== Перелік необхідних документів ==
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт за формою НВП, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю; 

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1, складається також у чотирьох примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. 

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (акт за формою Н-5) додаються акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (акт за формою Н-1), або акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (акт за формою НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків і потерпілого, витяги з експлуатаційної документації" схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), у разі потреби - медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. 

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться у матеріалах розслідування.
Нещасні випадки реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою. 

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НПВ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства,- протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються: 

* потерпілому або особі, яка представляє його інтереси (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);
* керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам (акт форми Н-1 або НПВ);
* відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);
* відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду (акт форми Н-1 або НПВ);
* профспілковій організації, членом якої є потерпілий (акт форми Н-1 або НПВ);
* керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ разом з інтими матеріалами розслідування)
. 
Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство; у разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) форми П-5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь). 

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі реорганізації підприємства дані документи підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.
== Строки розгляду питання. ==
Комісія зобов'язана протягом <big>'''трьох діб'''</big>':
# обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення
# потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та
# причетних до нього осіб;
# визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам
# законодавства про охорону праці;
# з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
# визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
# установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
== Судовий порядок ==
Відповідно до трудового законодавства порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін., що може спричинити настання нещасного випадку на виробництві. 

Особи – постраждалі внаслідок нещасного випадку на виробництві та щодо яких порушуться норми трудового законодавства, можуть звернутися до суду за місцем реєстрації постраждалої особи з позовною заявою в рамках адміністративного або кримінального провадження.
[[Категорія:охорона праці]]
[[Катагорія:суди]]