WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду

2024-12-18T16:16:44Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n2 Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]
== Право громадян на звернення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4291 статті 40 Конституції України] усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр#n66 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон)] громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
== Поняття та види звернень ==
'''Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n18 стаття 3 Закону]).

'''Пропозиція (зауваження)''' - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

'''Заява (клопотання)''' - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. '''''Клопотання''''' - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

'''Скарга''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
== Вимоги до оформлення звернень громадян ==
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є [[Електронна петиція: порядок подання та розгляду|електронна петиція]], яка подається та розглядається в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n145 статтею 23-1 Закону.]

'''Звернення може бути усним чи письмовим.'''

'''Усне звернення''' викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, [https://ukc.gov.ua/a-dovidkova-informatsiya-a/telefonni-garyachi-liniyi-tsentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-2/ телефонні "гарячі лінії"] та записується (реєструється) посадовою особою.

'''Письмове звернення''' надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

'''У зверненні має бути зазначено''':
* прізвище, ім’я, по батькові,
* місце проживання громадянина,
* викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
* письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
* в електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону].

Звернення про надання безоплатної правничої допомоги розглядаються в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Законом], що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

'''Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню:'''

* Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає;

* звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
* повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
* звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених строків, передбачених статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону];
* звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
=== Мова звернень і рішень та відповідей на них ===
Застосування мов у сфері звернень громадян і рішень та відповідей на них визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n2 Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"].

Відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб до органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності '''''надаються державною мовою''''', якщо інше не встановлено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n2 стаття 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]).
== Порядок розгляду звернень громадян. Терміни їх розгляду ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n66 частиною першою статті 15 Закону] органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

'''Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.'''

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. '''При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.'''

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого терміну.
'''Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку!'''
==Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80/ed20230907#n120 статті 24 Закону] особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

'''Пам’ятайте!''' Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26) цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону].
=== Цивільна відповідальність ===
З винної особи можна отримати компенсацію за заподіянні громадянам, право на звернення якого було порушено, а саме матеріальні та моральні збитки.

Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n145 Закону] передбачено, що в разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу у порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Таким чином, законодавство України дозволяє з винної особи (органу чи посадової особи) отримати компенсацію:
*за заподіяні [[Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування|матеріальні збитки]] – у добровільному порядку, а якщо є спір із цього питання, то лише в судовому порядку. При цьому закон містить уточнення, що відшкодування підлягають лише витрати пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток;
*за заподіяні [[Відшкодування моральної шкоди|моральні збитки]] – лише в судовому порядку, розмір також визначає суд.
=== Адміністративна відповідальність ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2509 статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Уповноваженими особами, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП є:

# керівник та заступник керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,
# представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,
# інші працівники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в межах компетенції згідно з функціональними обов'язками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v3_02715-15#Text відповідно до наказу Уповноваженого Верховної Ради України від 16.02.2025 року №3/02-15])

'''Зразок:''' ''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82.docx Заява до представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про усунення порушень права на доступ до публічної інформації та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП]''
=== Кримінальна відповідальність ===
У деяких випадках можливим є притягнення винної особи до кримінальної відповідальності відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2577 статтею 367 Кримінального кодексу України] за службову недбалість.

Під службовою недбалістю розуміється невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
=== Дисциплінарна відповідальність ===
Крім цього, хоча в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 статті 24 Закону] про це не зазначено, але особу, яка прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадянина, можна притягнути й до '''дисциплінарної відповідальності''' (догана або звільнення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України], а також стягнення, передбачені законодавством про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування). Рішення про притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності приймає роботодавець (керівник).
== Корисні посилання ==
* [https://ukc.gov.ua/a-dovidkova-informatsiya-a/telefonni-garyachi-liniyi-tsentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-2/ Телефонні “гарячі лінії” центральних органів виконавчої влади]
== Див. також ==
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
* [[Електронна петиція: порядок подання та розгляду]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Встановлення факту спільного проживання

2024-11-20T06:48:04Z

Pushkarevska.Viktoriia: /* Куди звертатися */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Загальні положення ==
Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем '''''не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини''''' '''має бути встановлений винятково рішенням суду.''' Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.

Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, будучи вперше закріпленим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], разом з тим може поширюватись на відносини, які виникли у зв’язку з відкриттям спадщини до вступу в силу [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, але не була ніким із спадкоємців прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом принаймні п’яти років до часу відкриття спадщини, такі особи матимуть право на спадкування, незважаючи на те, що факти відкриття спадщини і проживання однією сім’єю мали місце під час дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу УРСР]. Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], згідно з яким правила книги шостої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Частиною другою статті 1259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом [[Спадкування за законом|наступних черг]], може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

'''Варто звернути увагу на ту обставину,''' що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як '''п'ять років''' до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

'''У четверту чергу''' право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як '''п'ять років''' до часу відкриття спадщини (стаття 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо (пункт 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Порядок подачі заяви до суду ==
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим '''нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини''', спадкоємець має право звернутися до суду із '''заявою''' '''про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини''', а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Справи про встановлення факту спільного проживання відносяться до справ з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та розглядаються судами '''в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]]''', згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає '''спір про право''', який вирішується в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]], суд своєю ухвалою '''залишає заяву без розгляду''' і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право '''подати позов''' на загальних підставах. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
== Куди звертатися ==
Заява фізичної особи про встановлення факту спільного проживання '''''подається до місцевого загального суду за місцем її проживання.'''''

Таким чином, встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом '''у четверту чергу відповідно до статті 1264 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].'''

Довести дані обставини спільного проживання, можуть допомогти такі документи: свідоцтво про народження дитини, довідка з місця проживання, листи ділового і особистого характеру, фотографії та відео спільного дозвілля тощо.

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю суд бере до уваги:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – '''605 грн. 60 копійок''' '''(станом на 01 січня 2024 року).'''
== Зразок заяв про встановлення факту проживання однією сім'єю ==
[[Файл:Позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю.docx|міні]] 
[[Файл:Заява про встановлення факту спільного проживання.docx|міні|Заява про встановлення факту спільного проживання]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89961469?fbclid=IwAR1HjSoW4Lz-AZdzZR99wMJgLrwjG8ucOCIq7O0O1QVR1ojrDcfislLEFJI Постанова Верховного Суду України від 17.06.2020 у справі №755/18012/16-ц] (для застосування положень статті 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134?fbclid=IwAR1CvMUgMDOjFVNTLHNLIi0_zdyoBF7Sc_hlVBdUWw4GETHb_EGqj6R7xPc Постанова Верховного Суду України від 19.08.2019 у справі № 588/350/15] (Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Також, належними доказами спільного проживання є документи, довідки про реєстрацію, свідоцтва про народження дітей, фотографії, листи тощо, що підтверджує факт ведення спільного господарства. Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104497133 Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 542/1648/19] (Лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров’я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини).

'''Таким чином ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно:'''
# свідоцтва про народження дітей;
# довідки з місця проживання, свідчення свідків;
# листи ділового та особистого характеру тощо;
# свідоцтво про смерть одного із «подружжя»;
# свідоцтва про народження дітей, у яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
# виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення;
# докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності);
# заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного;
# довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Суди]]

Спрощені закупівлі при проведенні електронного аукціону

2024-11-18T14:46:10Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України «Про публічні закупівлі»]

[https://buhgalter.com.ua/upload/news/2020/5/1.%20%E2%84%96%203304-04_28729-06%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2005.05.2020.pdf Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 «Щодо спрощених закупівель»]
== Поняття «спрощених закупівель». ==
'''Спрощені закупівлі''' - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»] (далі – Закон), шляхом проведення "спрощеної процедури закупівлі" через систему [https://prozorro.gov.ua/ Prozorro].
Простіше кажучи ''Спрощена закупівля'' — це процедура придбання державним замовником товарів чи послуг на суму до 200 000 грн (до 1 млн грн в окремих випадках), або робіт на суму до 1 500 000 грн (до 5 млн грн в окремих випадках). За своїм принципом вона схожа на відкриті торги і також регламентується Законом України «Про публічні закупівлі», але проводиться у значно коротші терміни.

* для замовників, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону], за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
* для замовників, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text пунктом 4 частини першої статті 2 Закону], за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
== Етапи проведення спрощеної закупівлі ==
'''Даний вид публічних закупівель має такий алгоритм проведення тобто етапи:'''
* Публікація оголошення. Замовник публікує в системі Prozorro оголошення, в якому зазначає, що саме та за якою ціною хоче придбати, а також вказує у тендерній документації (доданих файлах) вимоги до майбутнього постачальника.
* Період уточнень — етап, на якому потенційні учасники тендеру мають можливість задати свої питання чи залишити вимоги до замовника, якщо необхідно виправити невідповідність в умовах тендерної документації. Триває щонайменше 3 робочих дні.
* Прийом пропозицій — протягом нього постачальники можуть надіслати свої цінові пропозиції, користуючись майданчиком SmartTender.
* Аукціон — проводиться лише якщо пропозиції надіслали щонайменше два учасники. Якщо ж пропозиція лише одна — закупівля одразу переходить на наступну стадію. За результатами трьох раундів на пониження ціни перемагає постачальник з найбільш вигідною пропозицією.
* Розгляд пропозицій. Замовник уважно вивчає пропозицію переможця на відповідність умовам електронного тендеру.
* Укладання договору про закупівлю. Якщо все добре — замовник підписує угоду з постачальником.

Якщо жоден постачальник не подав пропозицію до закупівлі або всі учасники були дискваліфіковані — спрощена закупівля відміняється.
== Оголошення закупівлі ==
'''Для проведення спрощеної закупівлі необхідно:'''
* Увійти до особистого кабінету на Майданчику, з якого Ви вирішили оголошувати торги.
* Створити закупівлю, заповнивши всі обов'язкові поля в формі. Прикріпити всі необхідні документи (проект договору, технічні вимоги до товару, кваліфікаційні вимоги до Постачальників тощо).
Звертаємо Вашу увагу та не, що під час проведення спрощених закупівель створення тендерної документації, застосування кваліфікаційних та інших вимог до Постачальників є необов'язковим. Крім цього, немає чітких вимог до тендерної документації, і Замовник сам вирішує, прикріпляти ці документи до оголошення чи ні.
* Опублікувати закупівлю.
'''В полі "Очікувана вартість закупівлі" - зазначається сума, яка передбачена річним планом Замовника на дану закупівлю. Постачальник не зможе запропонувати ціну, яка перевищує бюджет, зазначений в оголошенні.'''

'''В полі "Розмір мінімального кроку пониження ціни" - зазначається мінімальна сума, на яку Постачальник може понизити вартість своєї пропозиції в ході одного раунду аукціону. Крок розраховується у межах 0,5-3% від бюджету закупівлі у грошовому або відсотковому виразі.'''

Після цього тендеру присвоюється унікальний номер ID вигляду UA-2020-00-00-000000, який відображається на сторінці тендеру і за яким його можуть знайти Постачальники. Вже через 30 хвилин після створення оголошення воно повинно з'явитись на сайті [https://prozorro.gov.ua/ prozorro.gov.ua] та на всіх Майданчиках ProZorro.

Якщо Ви хочете запросити постачальника в торги, відправте йому ID тендеру. Завдяки цьому унікальному номеру він знайде саме Ваш тендер і зможе взяти в ньому участь. Окрім цього, Майданчики можуть надавати додатковий безкоштовний сервіс - запрошення постачальника в торги: щоб ним скористатися, необхідно просто звернутися до Майданчика, на якому Ви розміщуєте оголошення.

Якщо у Вас виникло запитання з приводу оголошення або Ви не впевнені у коректності термінів періодів закупівлі, якщо Вам не вдається щось опублікувати або ж Ви не знаєте, як заповнити те чи інше поле і т. п., не зволікайте - дзвоніть до служби підтримки Майданчика, через який Ви оголосили закупівлю, спеціалісти проконсультують і допоможуть.

== Період уточнень ==
'''''Період Уточнень триває мінімум 3 робочих дні'''''. Даний мінімальний термін “зашитий” в Систему, тобто поставити термін періоду менше (наприклад, 1-2 дні) неможливо.

Протягом періоду уточнень Ви можете, за необхідності, змінювати умови закупівлі, додавати/змінювати документи.

В той же час Постачальники мають можливість через Систему звертатися до Вас із питаннями та/або вимогами. Запитання, вимоги та Ваші відповіді на них оприлюднюються в Cистемі, і їх може бачити кожен, хто відкриє Вашу закупівлю. Замовник '''протягом одного робочого дня з дня оприлюднення питання/вимоги''' зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.

'''Важливо!''' У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель '''не менше ніж на два робочі дні.'''

Всі відповіді на питання надаються через Майданчик, який Ви обрали для розміщення оголошення. Ви не будете бачити назву компанії, яка ставила питання, лише зміст звернення.

== Період подання пропозицій ==
Тривалість етапу подання пропозицій учасниками визначається встановленими замовником кінцевим строком подання пропозицій та тривалістю періоду уточнення інформації про закупівлю.

При цьому '''загальна тривалість етапів уточнення''' інформації про закупівлю та етапу подання пропозицій учасниками '''не повинен бути менше 6-ти робочих днів'''.

'''Важливо!''' В даний період Ви вже не можете вносити зміни до оголошення, а Постачальники - ставити запитання.

На цьому етапі Постачальники подають пропозиції, які залишаються конфіденційними. До початку аукціону Ви не бачите кількість поданих пропозицій. Проте, якщо по закінченню періоду подання пропозицій Система призначає дату та час аукціону, то для участі у Вашій процедурі закупівлі подано мінімум 2 пропозиції. Майданчики проінформують Вас та Постачальників про дату та час початку аукціону.

'''Важливо!''' ''Якщо на етапі подання пропозицій не було подано жодної пропозиції, то закупівля автоматично відміняється системою.''

'''Важливо!''' ''Якщо на етапі подання пропозицій було подано лише 1 пропозицію, то закупівля автоматично переходить на етап кваліфікації, а Ви її оцінюєте.''

== Аукціон ==
Після завершення періоду подання пропозицій система планує дату та час аукціону. Він може бути призначений лише на робочий день та на робочий час. Дата та час аукціону відображатиметься в оголошенні про проведення закупівлі. Понижувальний аукціон (редукціон) відбувається за єдиним критерієм - ціна/приведена ціна* та '''складається з 3 раундів'''.

* На початку аукціону Ви можете бачити лише кількість Постачальників, які називатимуться "Учасник 1", "Учасник 2" і т. д.
* Приведена ціна - це ціна, зазначена Постачальником у своїй пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, що визначена Замовником в умовах закупівлі. Приведена ціна = Ціна пропозиції / Коефіцієнт корекції (КК).
* Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.

'''Зверніть увагу!''' Протягом кожного етапу електронного аукціону всім учасникам забезпечується доступ до аукціону, зокрема до інформації про позицію їхніх цін або приведених цін в електронній системі закупівель у списку від найвищої до найнижчої на кожному етапі проведення аукціону та інформації про кількість учасників на поточному етапі електронного аукціону без зазначення їхніх найменувань..

== Кваліфікація постачальників і визначення переможця ==
На цьому етапі Ви проводите активні дії, а саме: послідовно перевіряєте отримані пропозиції, починаючи з найменшої запропонованої ціни до найвищої. Якщо пропозиція Постачальника з найменшою ціною відповідає Вашим вимогам, така пропозиція оголошується переможцем. Якщо не відповідає - Ви дискваліфікуєте таку пропозицію і оцінюєте наступну.

'''Якщо на етапі кваліфікації декілька пропозицій в черзі (від найнижчої ціни до найвищої), Ви не можете брати до розгляду пропозицію другого за ціною Постачальника в торгах, доки не приймете рішення по першому Постачальнику. Спочатку відхиляєте пропозицію першого Постачальника, потім розглядаєте другого. Якщо ж пропозиція першого в черзі Постачальника Вам підходить, інші пропозиції Ви вже не розглядаєте.'''
== Укладання договору ==
Замовник укладає договір про закупівлю з переможцем '''не пізніше ніж через 20 днів''' з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовнику варто пам’ятати про опублікування договору про закупівлю та всі додатки до нього '''протягом 3 робочих дня''' з дня його укладення. Договір укладають згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 41 закону.]

'''Важливо!''' Сума в договорі не може перевищувати ціну пропозиції Переможця торгів, яку він запропонував в останньому раунді аукціону.

Після прикріплення договору процедура вважається завершеною.

'''Важливо!''' Слід пам'ятати, що Ви, як Замовник, можете відмінити процедуру у будь-який момент до її завершення, але при цьому обов’язково повинні зазначити причини відміни закупівлі.
== Нікчемність договору про закупівлю ==
'''Договір про закупівлю є нікчемним у разі:'''
# якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону];
# укладення договору з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text частини четвертої статті 41 Закону];
# укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 18 Закону];
# укладення договору з порушенням строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text частинами п’ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 Закону], крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 18 Закону].
==== Зміни які необхідно враховувати при проведенні закувівель з 27.02.2023 року. ====

Рекомендуємо при оголошенні таких закупівель врахувати зміни, якими відтепер:
# чітко зазначено, що в разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;
# розширено заборону замовникам здійснювати закупівлі у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь;
# встановлено, що повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, укладеного за результатами відкритих торгів або електронного каталогу (шляхом запиту цінових пропозицій), та зміни до договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;
# визначено також, що звіт про виконання договору в разі укладання за результатами відкритих торгів або каталогів (шляхом запиту цінових пропозицій) оприлюднюється у разі закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання протягом 20 робочих днів;
# уточнено, що звіт про виконання договору про закупівлю, укладений відповідно до пункту 13 Особливостей (яким передбачено виключення), не оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель.
# чітко визначено, що вартість до 200 тис. грн (коли можна укладати прямий договір) відноситься до послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Відповідно до пункту 3 Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та / або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
# у пункті 13 Особливостей в більшість підпунктів внесено уточнення щодо застосування виключень, за якими замовники можуть укласти прямі договори. Також у певних випадках, коли замовник застосовує виключення по пункту 13 Особливостей, визначено, що в разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 5–11, 14 пункту 13 Особливостей замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та всі додатки до нього, а також обґрунтування застосування замовником підстави для здійснення закупівлі відповідно до цього пункту. Але окремо зверну увагу, що у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей, отже, по договорах про закупівлю, укладених відповідно до пункту 13 Особливостей, потрібно публікувати повідомлення про внесення змін разом із додатковою угодою;
# у пункті 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім певних випадків. Тепер без посилання на результати електронного аукціону.
# пункт 28 Особливостей, який стосується складання тендерної документації, доповнено інформацією щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв, підстав для відмови в участі у відкритих торгах, а також об’єднання учасників;
# суттєво внесено зміни в підстави для відмови в участі у відкритих торгах;
# у пункті 44 Особливостей чітко визначено, коли замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі.
[[Категорія:господарське право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Встановлення факту спільного проживання

2024-11-18T14:33:52Z

Pushkarevska.Viktoriia: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Загальні положення ==
Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем '''''не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини''''' '''має бути встановлений винятково рішенням суду.''' Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.

Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, будучи вперше закріпленим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], разом з тим може поширюватись на відносини, які виникли у зв’язку з відкриттям спадщини до вступу в силу [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, але не була ніким із спадкоємців прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом принаймні п’яти років до часу відкриття спадщини, такі особи матимуть право на спадкування, незважаючи на те, що факти відкриття спадщини і проживання однією сім’єю мали місце під час дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу УРСР]. Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], згідно з яким правила книги шостої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Частиною другою статті 1259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом [[Спадкування за законом|наступних черг]], може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

'''Варто звернути увагу на ту обставину,''' що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як '''п'ять років''' до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

'''У четверту чергу''' право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як '''п'ять років''' до часу відкриття спадщини (стаття 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо (пункт 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Порядок подачі заяви до суду ==
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим '''нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини''', спадкоємець має право звернутися до суду із '''заявою''' '''про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини''', а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Справи про встановлення факту спільного проживання відносяться до справ з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та розглядаються судами '''в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]]''', згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає '''спір про право''', який вирішується в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]], суд своєю ухвалою '''залишає заяву без розгляду''' і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право '''подати позов''' на загальних підставах. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
== Куди звертатися ==
Заява фізичної особи про встановлення факту спільного проживання '''''подається до місцевого загального суду за місцем її проживання.'''''

Таким чином, встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом '''у четверту чергу відповідно до статті 1264 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].'''

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю суд бере до:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази)
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – '''605 грн. 60 копійок''' '''(станом на 01 січня 2024 року).'''
== Зразок заяв про встановлення факту проживання однією сім'єю ==
[[Файл:Позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю.docx|міні]] 
[[Файл:Заява про встановлення факту спільного проживання.docx|міні|Заява про встановлення факту спільного проживання]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89961469?fbclid=IwAR1HjSoW4Lz-AZdzZR99wMJgLrwjG8ucOCIq7O0O1QVR1ojrDcfislLEFJI Постанова Верховного Суду України від 17.06.2020 у справі №755/18012/16-ц] (для застосування положень статті 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134?fbclid=IwAR1CvMUgMDOjFVNTLHNLIi0_zdyoBF7Sc_hlVBdUWw4GETHb_EGqj6R7xPc Постанова Верховного Суду України від 19.08.2019 у справі № 588/350/15] (Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Також, належними доказами спільного проживання є документи, довідки про реєстрацію, свідоцтва про народження дітей, фотографії, листи тощо, що підтверджує факт ведення спільного господарства. Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104497133 Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 542/1648/19] (Лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров’я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини).

'''Таким чином ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно:'''
# свідоцтва про народження дітей;
# довідки з місця проживання, свідчення свідків;
# листи ділового та особистого характеру тощо;
# свідоцтво про смерть одного із «подружжя»;
# свідоцтва про народження дітей, у яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
# виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення;
# докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності);
# заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного;
# довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Суди]]

Працевлаштування біженців в Україні

2024-11-14T17:11:01Z

Pushkarevska.Viktoriia: /* Перелік посад, які іноземці не можуть обійняти */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n2 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n2 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
== Право шукачів захисту, біженців, та осіб, які потребують додаткового захисту, на працевлаштування ==
[[Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту|Особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту]], користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, крім випадків, установлених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n234 стаття 14 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

Особи, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, (надалі за текстом – шукачі захисту) мають право на тимчасове працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n218 частина 1 статті 13 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n36 частини четвертої статті 3 Закону України "Про зайнятість населення"] іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

''Державна міграційна служба України'' організовує роботу з сприяння у працевлаштуванні шукачів захисту, біженців та осіб, які потребують додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n321 пункт 15 частини другої статті 27 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

''Міністерство соціальної політики України'' забезпечує надання у разі можливості особам, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання їх біженцем або особою, яка потребує тимчасового захисту, яких визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, допомогу у працевлаштуванні, забезпечують призначення особам, яких визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, грошової допомоги, пенсії, інших видів соціального забезпечення та грошової допомоги особам, яким надано тимчасовий захист ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n361 частина третя статті 29 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

== Порядок працевлаштування ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n385 статті 42 Закону України "Про зайнятість населення"] роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України '''на підставі дозволу''', що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державна служба зайнятості України).
{| class="wikitable"
|'''''Зверніть увагу!''' Видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами Служби безпеки України.Процедура погодження дозволу органами Служби безпеки України має такі етапи:''
#''якщо документи прийняті до розгляду та заява роботодавця про надання дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства на працевлаштування відповідають встановленим вимогам, Державна служба зайнятості направляє запит до відповідних регіональних органів Служби безпеки України;''
# ''регіональні органи Служби безпеки України протягом 20 робочих днів проводять перевірку інформації про заявника, зокрема, щодо його відсутності у списку осіб, які становлять загрозу державній безпеці та іншим національним інтересам України;''
|}

'''Без''' '''передбаченого дозволу''' здійснюється працевлаштування:

*іноземців та осіб без громадянства, ''які набули статусу біженця'' відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
*іноземців та осіб без громадянства, ''яких визнано особами, що потребують додаткового захисту'', або яким надано тимчасовий захист в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n385 (пункт 2 частини 6 статті 42 Закону Україні "Про зайнятість населення"])

Проте виключення з вищезазначеного положення не стосується шукачів захисту.

'''Прийняття шукачів захисту на роботу здійснюється на підставі дозволу на застосування праці іноземців''' та осіб без громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n36 частина 4 статті 3 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – дозвіл) на кожній посаді.

===Порядок отримання дозволу на застосування праці шукачів захисту===
Заява та документи для отримання або продовження дії дозволу, внесення змін до дозволу, скасування дозволу подаються до територіального органу Державної служби зайнятості України, особисто роботодавцем або його уповноваженою особою у паперовій чи електронній формі в один із таких способів:

'''1)''' особисто під час прийому посадовими особами суб’єктів звернення;

'''2)''' шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення;

'''3)''' через електронний кабінет роботодавця на офіційному [https://www.dcz.gov.ua/cabinet веб-сайті], або інші державні електронні системи онлайн-послуг із використанням електронного підпису та з проходженням процедури верифікації;

'''4)''' через центр надання адміністративних послуг;

'''5)''' через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості).

До заяви та документів роботодавець додає документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу.

'''''Документи, які подаються для отримання дозволу:'''''

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2023-%D0%BF#n50 заява] в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до закону не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;
*кольорова фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
*проект трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства, засвідчений роботодавцем (крім відряджених іноземних працівників);
*копія рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або копія довідки про звернення за захистом в Україні (для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n807 стаття 42-2 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''''Для продовження дії''':''

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2023-%D0%BF#n54 заява];
*фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
*документи згідно з переліком для отримання дозволу у разі зміни інформації в них.

Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем не пізніш як за 20 і не раніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу.

'''''Строк дії дозволу'''''

Дозвіл видається на строк дії довідки про звернення за захистом в Україні або довідки встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства, '''але не більше як на 1 рік – для шукачів захисту'''.

Видача та продовження дії дозволу на застосування праці шукачів захисту здійснюються '''''безоплатно''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n837 пункт 1 частини четвертої статті 42-4 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Роботодавець зобов’язаний звернутися до територіального органу Державної служби зайнятості України, про скасування дозволу якщо територіальним органом Державної міграційної служби України прийнято рішення про визнання шукача захисту біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n893 пункт 3 частини 1 статті 42-10 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Територіальний орган Державної служби зайнятості України приймає рішення в такі строки з дня реєстрації ним відповідної заяви:

*до 7 робочих днів - про видачу дозволу;
*до 3 робочих днів - про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього.

===Документи для укладення трудового договору===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n36 частини четвертої статті 3 Закону України "Про зайнятість населення"] іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Отже, при працевлаштуванні та укладенні трудового договору шукачами захисту подаються документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статтею 24 Кодексу законів про працю України]:

♦ ''документ, що посвідчує особу'' (Відповідно до підпункту д) пункту 3.1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту] затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 вересня 2011 №649 уповноважена посадова особа територіального органу Державної міграційної служби приймає від заявника на зберігання національний паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника. Відповідно щоб отримати копію паспортного документа шукача захисту необхідно звернутись до територіального органу Державної міграційної служби ;

♦ ''трудову книжку'' (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (отримати витяг за формою Додатка 8 можливо [https://portal.pfu.gov.ua/ в електронному кабінеті застрахованої особи на веб порталі Пенсійного фонду України] (якщо особо вже була працевлаштована раніше) або звернувшись особисто до територіального органу Пенсійного фонду України);

♦ у випадках, передбачених законодавством, - ''документ про освіту'' (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи, які можуть підтвердити професійну кваліфікацію (Документ про освіту, про присвоєння відповідної кваліфікації обов'язково подається, якщо це необхідно для допуску до відповідної роботи. В інших випадках подання цього документа не обов’язкове, але його надання може стати важливим аргументом на користь доцільності прийняття такого працівника на роботу. Якщо документи про освіту необхідні для працевлаштування (наприклад для провадження медичної, фармацевтичної діяльність тощо), то всі іноземні документи про освіту мають бути нострифіковані у втановленому законом порядку. У передбачених законодавством випадках для укладення трудового договору працівник зобов'язаний надати також довідку про стан здоров’я та інші документи. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n940 статті 169 Кодексу законів про працю України] роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього при прийнятті на роботу медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.)

Роботодавцю при працевлаштуванні на роботу шукача захисту, для виконання зобов’язань перед фіскальними органами потрібен '''реєстраційний номер облікової картки платника податків''' ('''''РНОКПП''''').

Для отримання РНОКПП, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17#n54 підпункту 3 частини першої розділу ІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків] затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29 вересня 2017 № 822 для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (шукачів захисту), необхідно подати такі документи:

♦ копію паспортного документа, засвідчена територіальним органом Державної міграційної служби за місцем перебування та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом Державної міграційної служби;

♦ довідка про звернення за захистом в Україні;

Для отримання РНОКПП при працевлаштуванні на роботу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, необхідно подати:

♦ посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

==Перелік посад, які іноземці не можуть обійняти==
Шукачі захисту, біженці та особи, які потребують додаткового захисту, не можуть обіймати виборні посади у центральних та місцевих органах влади, посади на державній службі, а також посади пов’язані із володінням інформацією, яка становить державну таємницю.

Так, наприклад, '''іноземці не можуть обіймати такі посади''':
* державних службовців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n300 стаття 21 Закону України "Про державну службу"]);
*суддів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19# частина 1 статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"]);
*митників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 570 Митного кодексу України]);
*поліцейських ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n98 стаття 17 Закону України "Про Національну поліцію"]);
*кадрового складу Служби безпеки України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#n97 стаття 19 Закону України "Про службу безпеки України"]);
*прокурорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#n251 стаття 27 Закону України "Про прокуратуру"]);
*нотаріусів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o29 стаття 3 Закону України "Про нотаріат"]) та інші.
==Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість==
Частиною 5 статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/#n564 Закону України "Про зайнятість населення"] передбачена відповідальність у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця з наступних '''підстав:'''
*на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у '''двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати,''' встановленої на момент виявлення порушення;
*на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у '''десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати''', встановленої на момент виявлення порушення.

{| class="wikitable"
!Інформація підготовлена за підтримки Благодійного Фонду «Право на захист» у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги
|}
==Див. також==
[[Порядок працевлаштування іноземців та осіб без громадянства]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]

Дотримання норм забудови дачної ділянки

2024-10-23T13:37:12Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України "Про основи містобудування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закон України «Про будівельні норми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0100858-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 № 100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87 "Про затвердження ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"]
* [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б. 2.2-12: 2019 "Планування та забудова територій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану"].
'''Увага! Установити, що надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві, на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану, здійснюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану"].'''
==Загальні положення==
'''''Території дачної та садової забудови призначаються''''' для організації відпочинку громадян, ведення садівництва та городництва з будівництвом дачних, садових будинків для тимчасового або постійного проживання.

Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.

'''''Дачні та садівницькі райони (поселення) розділяються:'''''
*на малі - від 30 до 100 ділянок;
*середні - від 101-300;
*крупні - більше ніж 300.
Територія дачного чи садівницького поселення (району) розділяється на зони індивідуального (садові чи дачні ділянки) та загального користування (вулично-дорожня мережа та громадські будівлі). Зона індивідуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення (району). У разі проведення робіт з осушення (зрошення, влаштування водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів) площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менше 75%. '''Дачний будинок''' - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, для тимчасового перебування або постійного проживання. Розміщений, поза межами населеного пункту, на категорії земель рекреаційного призначення з цільовим призначенням земельної ділянки «для дачного будівництва». Порядок реєстрації права власності як на дачний, так і на садовий будинок є однаковими. Сьогодні ця процедура регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127].
==Розміри дачної земельної ділянки==
Відповідно до ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], ''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва із земель державної або комунальної власності '''в розмірі не більше 0,10 гектара.''''' '''''Мінімальний розмір ділянки''''' для подальшої забудови під житловий будинок становить '''''500 кв.м. (0,05 га).''''' '''Зверніть увагу!''' На меншій ділянці відповідні контролюючі органи просто не дадуть дозвіл на будівництво. '''Важливо!''' Проте бувають винятки, якщо поряд з усіх боків уже сформовані земельні ділянки, тоді можливе зменшення мінімальної площі для забудови, але не більше '''''ніж на 20%''''', за умови забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
== Вимоги до забудови дачної ділянки==
''Забудову дачної ділянки потрібно здійснювати в суворій відповідності з існуючими нормами і правилами, включаючи санітарні та протипожежні норми.''

'''При забудові потрібно враховувати:''''' ''
*відстань між будівлями як на самій ділянці, так і на сусідніх ділянках;
*довжину протипожежних розривів між будівлями;
*інтервали від існуючих ліній електропередач, джерел водопостачання, інших будівель. 
'''Важливо!''' '''''НЕ дотримання''''' цих норм, забудова без дозволів, або ж з порушеннями, вважається самовільним будівництвом, на яке неможливо отримати право власності.

Крім того, за порушення норм забудови передбачена адміністративна відповідальність. Згідно ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України «Про будівельні норми» від 5 листопада 2009 року № 1704-VI], '''державний контроль''' за дотриманням суб’єктами містобудування будівельних норм здійснюють:
*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю,
*виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад,
*структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об’єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]. 
Граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування (районними чи обласними). Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок. Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови. 
'''''Перед забудовою дачної ділянки необхідно:'''''
*зареєструвати права на земельну ділянку, відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] ;
*отримати будівельний паспорт;
*подати заяву про початок будівельних робіт в ЦНАП за місцем розташування об'єкта або через портал «ДІЯ»;
*отримати дозвіл на виконання будівельних робіт;
*проінформувати місцеві органи влади про початок будівельних робіт. 
'''''Зверніть увагу'''''! Після будівництва потрібно отримати технічний паспорт житлового будинку в БТІ, потім подати в орган державного архітектурно-будівельного контролю при органі місцевого самоврядування або через портал «ДІЯ» та зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
==Протипожежні правила (вимоги)==
При проектуванні житлових будинків слід виконувати вимоги, викладені в [http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/32.1.%20%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%92.1.1-7~2016.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B ДБН В.1.1-7].

 
'''''На протипожежні відстані між житловими будинками та іншими спорудами в садовому товаристві в значній мірі впливає ступінь вогнестійкості цих об'єктів:''''' 
*між будівлями I і II ступеня вогнестійкості повинен бути проміжок '''''не менше 6 метрів''''';
*між об'єктами, які відносяться до I та II ступеня вогнестійкості, і об'єктами, які відносяться до III ступеня вогнестійкості, повинен бути проміжок '''''не менше 8 метрів''''';
*між об'єктами III ступеня вогнестійкості повинен бути інтервал '''''не менше 8 метрів''''';
*між об'єктами, виготовленими з дерева, та інших пожежонебезпечних матеріалів, відстань повинна бути '''''приблизно 10-15 метрів'''''.
==Особливості будівництва на дачній ділянці==
При плануванні будівництва важливо в першу чергу врахувати відстань від будинку до сусідської межі. З 1 жовтня 2019 року набрали чинності нові правила, що регламентують особливості будівництва, у тому числі дачної забудови, зокрема щодо відстані до меж ділянки, сусідніх будівель та інших споруд ([https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»]). '''Основні вимоги''':
*для нової садибної або дачної забудови відстань від межі повинна мати інтервал '''''не менше 3 метрів''''';
*під час зведення житлових будинків на присадибних ділянках відступ від червоних ліній магістральних вулиць повинен бути '''''6 метрів''''', від житлових - '''''3 метри''''';
*при розміщенні будинку, де на сусідніх ділянках вже існують забудови, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту, мінімальний інтервал від суміжної земельної ділянки до прилеглої виступаючої конструкції стіни будівлі дорівнює '''''1 метру''''';
*відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, повинна бути '''''не менше 4-6 метрів''''', в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів – '''''1,0 метра''''';
*гараж можна будувати на лінії забудови без отримання додаткових погоджень органів містобудування та архітектури. Він також може бути вбудованим, прибудованим до житлового будинку або окремо розташованим на дачній ділянці.
'''Зверніть увагу!''' При будівництві потрібно дотримуватися допустиму поверховість будинку, яка не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди. '''Важливо!''' '''''Не допускається''''' на земельній ділянці з цільовим призначенням для дачного будівництва розміщення багатоквартирних (секційних ) будинків. 
Згідно ДБН, присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок дозволяється огороджувати. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа не може виступати за встановлені межі ділянки. '''''Висота паркану з боку сусідів не повинна перевищувати 1,5 метра, а з боку вулиці - 2,2 метра'''''. 
Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм, але не менше 15 м. 
'''''Питний колодязь''''' від господарських будівель (сараїв для худоби), дворової вбиральні, сміттєзбірника '''''не менше як 20 м.''''' 
'''Важливо!''' Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об'єднувати. 
Більш детальні норми забудови дачної ділянки можна переглянути в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87].
==Корисні посилання:==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83 Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83,_%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4 Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE Порядок та норми розроблення проектної документації на будівництво]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Державні будівельні норми: пожежна безпека об'єктів будівництва]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія: Житлове право]]

Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю

2024-10-23T12:23:15Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування]"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text від 21 квітня 2022 року № 2220-IX Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану"], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]'','' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''

[https://www.dcz.gov.ua/hotline Телефонна “гаряча лінія” Державної служби зайнятості для звернень громадян - '''0 800 600 288''']

'''[https://www.dcz.gov.ua/regioncz/contact?filter=UA-05 Контакти обласних центрів зайнятості]'''
|}
== Загальні положення ==
Допомога по безробіттю надається застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

'''Безробіття''' - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

'''Безробітний -''' особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи (пункт 2 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Статусу безробітного може набути:'''
* особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
* особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування]" пенсійного віку та отримує [[Пенсія по інвалідності|пенсію по інвалідності]] або [[Соціальні пенсії|соціальну допомогу]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"];
* особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці|звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці]], зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
*одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.
Статус безробітного надається зазначеним особам за їх особистою '''заявою''' (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у [https://www.dcz.gov.ua/ територіальних органах] центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державний центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (стаття 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Детальніше див.:''' [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
== Куди звертатися ==
Допомога по безробіттю надається громадянам України, які отримали [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|статус безробітного]], і призначається [https://www.dcz.gov.ua/ центрами зайнятості] '''з восьмого дня''' після реєстрації безробітного за його особистою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n155 заявою] встановленої форми.<blockquote>
'''Під час воєнного стану, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''
</blockquote>Подати заяву на отримання допомоги заявник також може заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo Порталі Дія].
'''При перебуванні на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії''', статусу безробітного можна набути через Портал Дія (у разі наявності кваліфікованого електронного підпису), вебсайт Державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua (розділ "Реєстрація безробітних") або чат-бот (телеграм-канал або вайбер-канал "Державна служба зайнятості").
== Порядок виплати допомоги по безробіттю ==
Рішення про призначення допомоги по безробіттю, розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформляється наказом керівника центру зайнятості, в якому безробітний зареєстрований та отримує соціальні послуги. Інформація про прийняті рішення вноситься до персональної картки особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35 пункт 23 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого Постановаю Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування"] (далі - Порядок).

Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Допомога по безробіттю нараховується центрами зайнятості та виплачується через банківські установи в установленому порядку.
== Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю ==
Під час дії воєнного стану (пункт 3-3 Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття]): тривалість виплати допомоги по безробіттю '''не може перевищувати 90 календарних днів'''. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом; для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування") тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.
Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, становить '''не менше ніж сім місяців''', розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

'''З 1 жовтня 2024 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю зріс до 3600 грн.''' Ця норма викладена в [[Постанові https://old.dcz.gov.ua/sites/default/files/postanova 74.pdf|постанові]] правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

''Нововведення стосується осіб, які раніше отримували від держави допомогу по безробіттю в розмірі 1500 або 2500 грн. Йдеться про:''

• людей, які не мали 7 місяців страхового стажу протягом року до набуття статусу безробітного (отримували до підвищення 1 500 грн) ;

• людей, які працювали не менше 7 місяців перед настанням безробіття (отримували до підвищення 2 500 грн);

• внутрішньо переміщених осіб, які не мають документів про страховий стаж (отримували до підвищення 2 500 грн).

'''При цьому мінімальний розмір допомоги по безробіттю залишився незмінним для:'''

• молоді до 35 років, яка не має страхового стажу;

• осіб, звільнених за окремими статтями трудового законодавства (систематичне невиконання обов’язків без поважних причин, прогул, крадіжки за місцем роботи тощо). ''Ці категорії населення отримуватимуть, як і раніше, 1500 грн.''

Допомога по безробіттю призначається '''у мінімальному розмірі''' особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування:
# мають страховий стаж менше семи місяців;
# звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|3]], [[Звільнення з роботи за прогул|4]], [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|7]] і [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|8]] статті 40, статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП), а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами;
# молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;
# внутрішньо переміщена особа (до отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю);
# працівники та гіг-спеціалісти юридичних осіб, що перебувають у статусі резидента Дія Сіті згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"], після звільнення чи припинення гіг-контракту (стаття 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]).
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у даному випадку становить '''1500 гривень'''.

Допомога по безробіттю за календарний місяць '''не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати''', установленої законом.

'''Увага! Під час дії правового режиму воєнного стану максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (на 2024 рік - 7100 гривень).'''

Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за [[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|власним бажанням]] без поважних причин або за угодою сторін, починається з 31-го календарного дня (частина четверта статті 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону]).
== Відкладення та скорочення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю відкладається:'''

▷ на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку;

▷ не більше ніж на 1 місяць - особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП]);

▷ до 6 місяців, протягом яких безробітному відповідно до частини другої статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] виплачується з відповідного місцевого бюджету середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді.

'''Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі:'''

◆ звільнення з останнього місця роботи чи служби:
# за власним бажанням без поважних причин (з дня призначення допомоги по безробіттю);
# за згодою сторін або з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 та 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності (з 271-го календарного дня, особам передпенсійного віку - з 631 календарного дня після призначення допомоги по безробіттю).
◆ недотримання рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні, а саме:
# невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним день та час (з дня невідвідування);
# невідвідування без поважних причин роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з 8-го дня невідвідування роботодавця);
# відмови від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;
# порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);
# невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування.
== Відвідування центру зайнятості ==
Зареєстрований безробітний, який з поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування, повинен відвідати центр зайнятості не пізніше ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами.

'''Поважними причинами''', наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.

Дата наступного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється кар’єрним радником не рідше ніж один раз на 30 календарних днів з урахуванням ситуації, яка склалася на регіональному ринку праці, за погодженням із зареєстрованим безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:
* довідки-виклику на сесію та заяви зареєстрованого безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи вечірньою формою у закладах освіти не за направленням центру зайнятості (до наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);
* повістки про призов на навчальні або перевірочні збори у Збройні Сили відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”] (до наступного робочого дня після закінчення зборів з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);
* заяви про надання дозволу не відвідувати центр зайнятості у зв’язку із:
*# санаторно-курортним лікуванням (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такого лікування;
*# проходженням психологічної реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такої реабілітації та професійної адаптації;
*# оздоровленням та літнім відпочинком дітей віком до 14 років (перерва між відвідуваннями може становити 40 календарних днів один раз протягом календарного року (пункт 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).
== Припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі:'''
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
* припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядком реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).
* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).
Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:
* перереєстрації безробітного;
* наступного після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.
== Див. також ==
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
* [[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]
* [[Порядок та умови отримання ваучера на навчання]]
* [[Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям]]
[[Категорія: Безробіття]]

Порядок утворення асоціації об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)

2024-10-20T18:15:41Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141 "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя"]

== Поняття та статус асоціації ОСББ ==
Законодавчо визначено, що '''<big>асоціація об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (АОСББ) –</big>''' <big>юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), що є її членами. Членами АОСББ є ОСББ і тільки ОСББ. Власники квартир і нежитлових приміщень у будинках ОСББ членами асоціації не стають, прав і обов’язків члена асоціації не мають.</big> Як на юридичну особу, на неї поширюються всі загальні норми законів і підзаконних нормативно-правових актів, що встановлюють права й обов’язки для відповідних суб’єктів господарювання, регулюють порядок їх створення та припинення тощо. <big>'''Призначення асоціації''' — представляти спільні інтереси ОСББ, що є її членами.</big>

Членами Асоціації ОСББ є ОСББ і тільки ОСББ. Власники квартир і нежитлових приміщень у будинках ОСББ членами асоціації не стають, прав і обов’язків '''''члена асоціації''''' не мають. Згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ч. 2 ст. 12 Закону про ОСББ], управління багатоквартирним будинком здійснює об’єднання через свої органи управління, за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Окрім того, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ст. 16 Закону про ОСББ] передбачено, що загальні збори об’єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об’єднання, частину повноважень своїх органів управління та об’єднання може стати засновником (членом) асоціації.

ОСББ, що вступає до асоціації, зберігає свій статус юридичної особи. Відповідно, продовжують функціонувати та виконувати покладені на них завдання органи управління об’єднання: загальні збори, правління (включно з головою правління), ревізійна комісія. І зберігаються всі права і обов’язки співвласників щодо такого ОСББ.

Саме по собі вступ ОСББ у асоціацію ще не означає, що їй передаються функції з управління багатоквартирним будинком об’єднання. Якщо загальними зборами ОСББ не було прийнято рішення про передачу функцій з управління багатоквартирним будинком асоціації, то таке управління й надалі здійснюється органами управління самого ОСББ. Щоб Асоціація управляла будинком ОСББ, загальні збори останнього повинні прийняти рішення не лише про вступ об’єднання до Асоціації, але й про передачу їй функцій з управління багатоквартирним будинком.

== Мета створення асоціації ОСББ ==
<big>'''Перша та головна перевага створення асоціації ОСББ''' — економія коштів співвласників.</big> <big>'''Друга перевага''' — економія часу. </big> Так, створення асоціації ОСББ надає гарну можливість заощадити на оплаті праці персоналу, обслуговуючого об’єднання співвласників. Звісно, якщо, наприклад, голова правління, бухгалтер, юрист вашого ОСББ працюють на громадських засадах, для вас економія фонду оплату праці не стоїть на порядку денному та, відповідно, не є аргументом для створення асоціації. Однак частіше така робота є оплачуваною, а співвласники зацікавлені в скороченні витрат за відповідною статтею. Саме в такому випадку в нагоді стає асоціація ОСББ.
Створивши останню, ОСББ мають можливість найняти одного бухгалтера, котрий вестиме облік і складатиме звітність за всіма об’єднаннями співвласників. Певна річ, з огляду на більший обсяг роботи його заробітна плата напевне буде більшою. Однак у будь-якому випадку це коштуватиме дешевше, аніж якби кожне ОСББ наймало власного фахівця з ведення обліку.

== Завдання які покладаються на асоціацію ОСББ ==
Виконання яких саме завдань буде покладено на асоціацію ОСББ — залежатиме від її членів і має бути закріплене в статуті асоціації. ''Зважаючи на положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ч. 2 ст. 16 Закону про ОСББ], котра не містить жодних спеціальних застережень, перелік повноважень, що можуть бути делеговані асоціації, — необмежений.''

'''''Тобто Загальні збори об’єднання мають право делегувати Асоціації, до якої входить об’єднання, частину повноважень та обов’язків, а саме :'''''
* утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність;
* приймати рішення про надходження та витрати коштів об’єднання;
* визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об’єднання;
* укладати договори;
* виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку;
* встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
* здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об’єднання в порядку, визначеному законом;
* визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою;
* здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів;
* захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;
* використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об’єднання;
* встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.
* забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам;
* звітувати загальним зборам про виконання кошторису об'єднання за рік;
* забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання;
* виконувати свої договірні зобов'язання;
* забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна;
* припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками;
* у випадках, передбачених законодавством, статутом об'єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.
'''''Не можна делегувати повноважень , які відносяться до виключної компетенції Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку встановлених ч. 9 ст. 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ], а саме:'''''
* затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;
* обрання членів правління об'єднання;
* питання про використання спільного майна;
* затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;
* попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об’єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;
* визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;
* прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;
* визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;
* визначення обмежень на користування спільним майном;
* обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;
* прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

== Етапи створення асоціації ОСББ ==
=== Перший етап ===
Необхідно сконтактувати з мешканцями інших будинків, у яких створено ОСББ, або ж з органами управління відповідними об’єднаннями. Виявивши однодумців, охочих створити асоціацію, необхідно попередньо оцінити розміри останньої, а відповідно — отримати більш чітке уявлення, які повноваження можна буде делегувати такій асоціації та наскільки ефективною буде їх реалізація. Звісно, чим ближче один до одного будуть розташовані члени майбутньої асоціації ОСББ, тим ширшим виявиться коло завдань, які зможуть бути реалізовані спільно. Однак якщо бажання об’єднатися виявлять співвласники віддалених будинків — законодавчих перепон для цього не виникне.
=== Другий етап ===
Кожному ОСББ необхідно організувати та провести власні загальні збори співвласників, на яких варто проголосувати за створення асоціації ОСББ, а також визначитися із ключовими питаннями її діяльності, наприклад:
* які функції ОСББ будуть делеговані такій асоціації та які завдання поставлені перед останньою;
* щодо кількості й персонального складу співвласників, які представлятимуть інтереси ОСББ в асоціації;
* поставити коло питань, щодо яких уповноважені представники від ОСББ мають право приймати рішення самостійно, і питань, для вирішення яких обов’язковим є виявлення думки співвласників;
* стосовно способу та періодичності звітування обраних представників перед співвласниками про їх діяльність в асоціації тощо.
'''''Важливо!''''' '''Типовий статут''' об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та '''Типовий договір''' відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 № 141].

=== Третій етап ===
Проведення установчих зборів, на яких мають бути присутніми делеговані представники від кожного ОСББ — майбутнього члена асоціації. Під час проведення зборів необхідно затвердити статут. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ст. 8 Закону про ОСББ], встановлено, що статут асоціації повинен визначати відповідно до законодавства України:
* найменування, місцезнаходження асоціації;
* представництво від об’єднань;
* права й обов’язки членів асоціації;
* статутні органи асоціації, їх склад і повноваження, порядок утворення, діяльності та фінансування;
* порядок унесення змін до статуту;
* підстави й порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) асоціації та вирішення майнових питань, пов’язаних із цим;
* водночас статут може містити інші положення, що є істотними для діяльності асоціації.
=== Четвертий етап ===
Згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ч. 14 ст. 6 Закону про ОСББ], державна реєстрація Асоціації проводиться в порядку, установленому законом для державної реєстрації юридичних осіб, а саме з урахування положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»]. <big>Об’єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.</big>

Для державної реєстрації створення Асоціації подаються такі документи:
# заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи;
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
# документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;]
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.
'''Хто з представників від ОСББ має подати документи держреєстратору, повинно бути вирішено на установчих зборах відповідно до порядку денного.'''
== Управління багатоквартирним будинком, відносини співвласників та управителя ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] управління багатоквартирним будинком здійснює об’єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об’єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому Законом та статутом об’єднання статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ]

Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об’єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об’єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку. У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об’єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ]

== Права та обов’язки співвласників та об’єднання ==
Статтею 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] визначено права співвласника:
* брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом і статутом об'єднання;
* обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання;
* знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки;
* одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання;
* вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;
* одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Об’єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

== Обов’язки співвласника ==
У відповідності до статті 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] співвласник зобов’язаний:
* виконувати обов’язки, передбачені статутом об’єднання;
* виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;
* використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями;
* забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;
* забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;
* не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників;
* дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;
* своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;
* відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників;
* виконувати передбачені статутними документами обов’язки перед об’єднанням;
* запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об’єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання;
* дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Також статутом об’єднання можуть бути встановлені інші обов’язки співвласників, наприклад: одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

== Права об’єднання ==
Статтею 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] визнчено, що об’єднання має право відповідно до законодавства та статуту об’єднання:
* утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність;
* приймати рішення про надходження та витрати коштів об’єднання;
* визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об’єднання;
* укладати договори;
* виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку;
* встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
* здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об’єднання в порядку, визначеному законом;
* визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою;
* здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів;
* захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;
* використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об’єднання;
* встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.

Загальні збори об’єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об’єднання, частину повноважень своїх органів управління.

Об’єднання може стати засновником (членом) асоціації.

== Права об'єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків ==
Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право:
* робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання;
* вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю;
* вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об’єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
* звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об’єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів;
* виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.

Реалізація прав об'єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання.

Загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна об'єднання, на суму боргу. Порядок розрахунків за ці операції визначається Кабінетом Міністрів України стаття 17 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"].

== Обов’язки об’єднання ==
Об'єднання відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] та статуту зобов'язане:
* забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам;
* звітувати загальним зборам про виконання кошторису об'єднання за рік;
* забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання;
* виконувати свої договірні зобов'язання;
* забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна;
* припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками;
* у випадках, передбачених законодавством, статутом об'єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.

Виконання зобов'язань об'єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об'єднання стаття 18 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ]

== Кошти об’єднання ==
Кошти об’єднання складаються з:

* залишків коштів на утримання і ремонт багатоквартирного будинку на рахунках особи, що здійснювала управління таким будинком до створення об’єднання;
* внесків і платежів співвласників;
* коштів, отриманих об’єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку;
* коштів, отриманих об’єднанням як відшкодування за надані окремим категоріям громадян пільги на оплату житлово-комунальних послуг та призначені житлові субсидії;
* коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об’єднання;
* добровільних майнових, у тому числі грошових, внесків фізичних та юридичних осіб;
* коштів, залучених на умовах кредиту або позики;
* коштів державного та/або місцевого бюджетів, отриманих на підставі спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирного будинку;
* пасивних доходів;
* доходів від діяльності заснованих об’єднанням юридичних осіб, що спрямовуються на виконання статутних цілей об’єднання;
* коштів, отриманих з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об’єднання.

''Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об’єднання відповідно до законодавства та статуту об’єднання.''

== Страхування спільного майна ==
У порядку, передбаченому статутом, правління об'єднання може здійснювати страхування спільного майна від будь-яких видів ризику та прямих збитків.

Співвласники - власники квартир та/або нежитлових приміщень здійснюють страхування належних їм приміщень самостійно.

За наявності страхового випадку страхова сума виплачується об'єднанню або спеціально призначеному довіреному представникові для наступного використання в інтересах співвласників відповідно до статуту об'єднання.

Страхові виплати, отримані для компенсації збитків від нещасного випадку, в першу чергу використовуються на відновлення та ремонт.

== Ліквідація асоціації ==
Об'єднання (асоціація) вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Об’єднання ліквідується у разі:
* придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку;
* прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об’єднання;
* ухвалення судом рішення про ліквідацію об’єднання.

У разі ліквідації об’єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності.

При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Дотримання норм забудови дачної ділянки

2024-10-20T13:10:44Z

Pushkarevska.Viktoriia: /* Протипожежні правила (вимоги) */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України "Про основи містобудування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закон України «Про будівельні норми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0100858-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 № 100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87 "Про затвердження ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"]
* [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б.2.2-12: 2019 "Планування та забудова територій"]
* [http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/32.1.%20%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%92.1.1-7~2016.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8.pdf ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництв]
*http://Постанова КМУ від22.06.2022 року № 722

'''Увага! надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану здійснюється з урахуванням таких особливостей ПКМ УКраїни від 22.06.2022 року за № 722'''
== Загальні положення ==
'''''Території дачної та садової забудови призначаються''''' для організації відпочинку громадян, ведення садівництва та городництва з будівництвом дачних, садових будинків для тимчасового або постійного проживання.

Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.

'''''Дачні та садівницькі райони (поселення) розділяються:'''''
* на малі - від 30 до 100 ділянок;
* середні - від 101-300;
* крупні - більше ніж 300.
Територія дачного чи садівницького поселення (району) розділяється на зони індивідуального (садові чи дачні ділянки) та загального користування (вулично-дорожня мережа та громадські будівлі). Зона індивідуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення (району). У разі проведення робіт з осушення (зрошення, влаштування водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів) площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менше 75%. '''Дачний будинок''' - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, для тимчасового перебування або постійного проживання. Розміщений, поза межами населеного пункту, на категорії земель рекреаційного призначення з цільовим призначенням земельної ділянки «для дачного будівництва». Порядок реєстрації права власності як на дачний, так і на садовий будинок є однаковими. Сьогодні ця процедура регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127].
== Розміри дачної земельної ділянки ==
Відповідно до ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], ''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва із земель державної або комунальної власності '''в розмірі не більше 0,10 гектара.''''' '''''Мінімальний розмір ділянки''''' для подальшої забудови під житловий будинок становить '''''500 кв.м. (0,05 га).''''' '''Зверніть увагу!''' На меншій ділянці відповідні контролюючі органи просто не дадуть дозвіл на будівництво. '''Важливо!''' Проте бувають винятки, якщо поряд з усіх боків уже сформовані земельні ділянки, тоді можливе зменшення мінімальної площі для забудови, але не більше '''''ніж на 20%''''', за умови забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
== Вимоги до забудови дачної ділянки ==
''Забудову дачної ділянки потрібно здійснювати в суворій відповідності з існуючими нормами і правилами, включаючи санітарні та протипожежні норми.''

'''При забудові потрібно враховувати:''''' ''
* відстань між будівлями як на самій ділянці, так і на сусідніх ділянках;
* довжину протипожежних розривів між будівлями;
* інтервали від існуючих ліній електропередач, джерел водопостачання, інших будівель. 
'''Важливо!''' '''''НЕ дотримання''''' цих норм, забудова без дозволів, або ж з порушеннями, вважається самовільним будівництвом, на яке неможливо отримати право власності.

Крім того, за порушення норм забудови передбачена адміністративна відповідальність. Згідно ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України «Про будівельні норми» від 5 листопада 2009 року № 1704-VI], '''державний контроль''' за дотриманням суб’єктами містобудування будівельних норм здійснюють:
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю,
* виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад,
* структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об’єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]. 
Граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування (районними чи обласними). Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок. Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови. 
'''''Перед забудовою дачної ділянки необхідно:'''''
* зареєструвати права на земельну ділянку, відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] ;
* отримати будівельний паспорт;
* подати заяву про початок будівельних робіт в ЦНАП за місцем розташування об'єкта або через портал «ДІЯ»;
* отримати дозвіл на виконання будівельних робіт;
* проінформувати місцеві органи влади про початок будівельних робіт. 
'''''Зверніть увагу'''''! Після будівництва потрібно отримати технічний паспорт житлового будинку в БТІ, потім подати в орган державного архітектурно-будівельного контролю при органі місцевого самоврядування або через портал «ДІЯ» та зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
== Протипожежні правила (вимоги) ==
При проектуванні житлових будинків слід виконувати вимоги, викладені в [http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/32.1.%20%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%92.1.1-7~2016.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B ДБН В.1.1-7].

 
'''''На протипожежні відстані між житловими будинками та іншими спорудами в садовому товаристві в значній мірі впливає ступінь вогнестійкості цих об'єктів:''''' 
* між будівлями I і II ступеня вогнестійкості повинен бути проміжок '''''не менше 6 метрів''''';
* між об'єктами, які відносяться до I та II ступеня вогнестійкості, і об'єктами, які відносяться до III ступеня вогнестійкості, повинен бути проміжок '''''не менше 8 метрів''''';
* між об'єктами III ступеня вогнестійкості повинен бути інтервал '''''не менше 8 метрів''''';
* між об'єктами, виготовленими з дерева, та інших пожежонебезпечних матеріалів, відстань повинна бути '''''приблизно 10-15 метрів'''''.
== Особливості будівництва на дачній ділянці ==
При плануванні будівництва важливо в першу чергу врахувати відстань від будинку до сусідської межі. З 1 жовтня 2019 року набрали чинності нові правила, що регламентують особливості будівництва, у тому числі дачної забудови, зокрема щодо відстані до меж ділянки, сусідніх будівель та інших споруд ([https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»]). '''Основні вимоги''':
* для нової садибної або дачної забудови відстань від межі повинна мати інтервал '''''не менше 3 метрів''''';
* під час зведення житлових будинків на присадибних ділянках відступ від червоних ліній магістральних вулиць повинен бути '''''6 метрів''''', від житлових - '''''3 метри''''';
* при розміщенні будинку, де на сусідніх ділянках вже існують забудови, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту, мінімальний інтервал від суміжної земельної ділянки до прилеглої виступаючої конструкції стіни будівлі дорівнює '''''1 метру''''';
* відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, повинна бути '''''не менше 4-6 метрів''''', в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів – '''''1,0 метра''''';
* гараж можна будувати на лінії забудови без отримання додаткових погоджень органів містобудування та архітектури. Він також може бути вбудованим, прибудованим до житлового будинку або окремо розташованим на дачній ділянці.
'''Зверніть увагу!''' При будівництві потрібно дотримуватися допустиму поверховість будинку, яка не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди. '''Важливо!''' '''''Не допускається''''' на земельній ділянці з цільовим призначенням для дачного будівництва розміщення багатоквартирних (секційних ) будинків. 
Згідно ДБН, присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок дозволяється огороджувати. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа не може виступати за встановлені межі ділянки. '''''Висота паркану з боку сусідів не повинна перевищувати 1,5 метра, а з боку вулиці - 2,2 метра'''''. 
Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм, але не менше 15 м. 
'''''Питний колодязь''''' від господарських будівель (сараїв для худоби), дворової вбиральні, сміттєзбірника '''''не менше як 20 м.''''' 
'''Важливо!''' Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об'єднувати. 
Більш детальні норми забудови дачної ділянки можна переглянути в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87].
== Корисні посилання: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83 Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83,_%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4 Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE Порядок та норми розроблення проектної документації на будівництво]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Державні будівельні норми: пожежна безпека об'єктів будівництва]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія: Житлове право]]

Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю

2024-10-20T12:15:16Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування]"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1724-23#Text Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 14 вересня 2023 року № 60 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text від 21 квітня 2022 року № 2220-IX Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану"], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]'','' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''

[https://www.dcz.gov.ua/hotline Телефонна “гаряча лінія” Державної служби зайнятості для звернень громадян - '''0 800 600 288''']

'''[https://www.dcz.gov.ua/regioncz/contact?filter=UA-05 Контакти обласних центрів зайнятості]'''
|}
== Загальні положення ==
Допомога по безробіттю надається застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

'''Безробіття''' - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

'''Безробітний -''' особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи (пункт 2 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Статусу безробітного може набути:'''
* особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
* особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування]" пенсійного віку та отримує [[Пенсія по інвалідності|пенсію по інвалідності]] або [[Соціальні пенсії|соціальну допомогу]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"];
* особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці|звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці]], зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
*одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.
Статус безробітного надається зазначеним особам за їх особистою '''заявою''' (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у [https://www.dcz.gov.ua/ територіальних органах] центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державний центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (стаття 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Детальніше див.:''' [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
== Куди звертатися ==
Допомога по безробіттю надається громадянам України, які отримали [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|статус безробітного]], і призначається [https://www.dcz.gov.ua/ центрами зайнятості] '''з восьмого дня''' після реєстрації безробітного за його особистою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n155 заявою] встановленої форми.<blockquote>
'''Під час воєнного стану, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''
</blockquote>Подати заяву на отримання допомоги заявник також може заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo Порталі Дія].
'''При перебуванні на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії''', статусу безробітного можна набути через Портал Дія (у разі наявності кваліфікованого електронного підпису), вебсайт Державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua (розділ "Реєстрація безробітних") або чат-бот (телеграм-канал або вайбер-канал "Державна служба зайнятості").
== Порядок виплати допомоги по безробіттю ==
Рішення про призначення допомоги по безробіттю, розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформляється наказом керівника центру зайнятості, в якому безробітний зареєстрований та отримує соціальні послуги. Інформація про прийняті рішення вноситься до персональної картки особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35 пункт 23 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого Постановаю Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування"] (далі - Порядок).

Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Допомога по безробіттю нараховується центрами зайнятості та виплачується через банківські установи в установленому порядку.
== Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю ==
Під час дії воєнного стану (пункт 3-3 Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття]): тривалість виплати допомоги по безробіттю '''не може перевищувати 90 календарних днів'''. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом; для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування") тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.
Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, становить '''не менше ніж сім місяців''', розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

'''З 1 жовтня 2024 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю зріс до 3600 грн.''' Ця норма викладена в [[Постанові https://old.dcz.gov.ua/sites/default/files/postanova 74.pdf|постанові]] правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

''Нововведення стосується осіб, які раніше отримували від держави допомогу по безробіттю в розмірі 1500 або 2500 грн. Йдеться про:''

• людей, які не мали 7 місяців страхового стажу протягом року до набуття статусу безробітного (отримували до підвищення 1 500 грн) ;

• людей, які працювали не менше 7 місяців перед настанням безробіття (отримували до підвищення 2 500 грн);

• внутрішньо переміщених осіб, які не мають документів про страховий стаж (отримували до підвищення 2 500 грн).

'''При цьому мінімальний розмір допомоги по безробіттю залишився незмінним для:'''

• молоді до 35 років, яка не має страхового стажу;

• осіб, звільнених за окремими статтями трудового законодавства (систематичне невиконання обов’язків без поважних причин, прогул, крадіжки за місцем роботи тощо). ''Ці категорії населення отримуватимуть, як і раніше, 1500 грн.''

Допомога по безробіттю призначається '''у мінімальному розмірі''' особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування:
# мають страховий стаж менше семи місяців;
# звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|3]], [[Звільнення з роботи за прогул|4]], [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|7]] і [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|8]] статті 40, статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП), а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами;
# молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;
# внутрішньо переміщена особа (до отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю);
# працівники та гіг-спеціалісти юридичних осіб, що перебувають у статусі резидента Дія Сіті згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"], після звільнення чи припинення гіг-контракту (стаття 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]).
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у даному випадку становить '''1500 гривень''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1724-23#Text постанова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України від 14 вересня 2023 року № 60 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю"]).

Допомога по безробіттю за календарний місяць '''не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати''', установленої законом.

'''Увага! Під час дії правового режиму воєнного стану максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (на 2024 рік - 7100 гривень).'''

Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за [[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|власним бажанням]] без поважних причин або за угодою сторін, починається з 31-го календарного дня (частина четверта статті 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону]).
== Відкладення та скорочення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю відкладається:'''

▷ на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку;

▷ не більше ніж на 1 місяць - особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП]);

▷ до 6 місяців, протягом яких безробітному відповідно до частини другої статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] виплачується з відповідного місцевого бюджету середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді.

'''Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі:'''

◆ звільнення з останнього місця роботи чи служби:
# за власним бажанням без поважних причин (з дня призначення допомоги по безробіттю);
# за згодою сторін або з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 та 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності (з 271-го календарного дня, особам передпенсійного віку - з 631 календарного дня після призначення допомоги по безробіттю).
◆ недотримання рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні, а саме:
# невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним день та час (з дня невідвідування);
# невідвідування без поважних причин роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з 8-го дня невідвідування роботодавця);
# відмови від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;
# порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);
# невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування.
== Відвідування центру зайнятості ==
Зареєстрований безробітний, який з поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування, повинен відвідати центр зайнятості не пізніше ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами.

'''Поважними причинами''', наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.

Дата наступного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється кар’єрним радником не рідше ніж один раз на 30 календарних днів з урахуванням ситуації, яка склалася на регіональному ринку праці, за погодженням із зареєстрованим безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:
* довідки-виклику на сесію та заяви зареєстрованого безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи вечірньою формою у закладах освіти не за направленням центру зайнятості (до наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);
* повістки про призов на навчальні або перевірочні збори у Збройні Сили відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”] (до наступного робочого дня після закінчення зборів з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);
* заяви про надання дозволу не відвідувати центр зайнятості у зв’язку із:
*# санаторно-курортним лікуванням (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такого лікування;
*# проходженням психологічної реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такої реабілітації та професійної адаптації;
*# оздоровленням та літнім відпочинком дітей віком до 14 років (перерва між відвідуваннями може становити 40 календарних днів один раз протягом календарного року (пункт 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).
== Припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі:'''
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
* припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядком реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).
* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).
Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:
* перереєстрації безробітного;
* наступного після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.
== Див. також ==
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
* [[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]
* [[Порядок та умови отримання ваучера на навчання]]
* [[Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям]]
[[Категорія: Безробіття]]

Договір страхування

2024-09-19T19:34:33Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Поняття договору страхування ==
'''Договір страхування''' - це письмовий договір, за яким одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ ЦК України]).

'''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

== Правила страхування ==
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

{Частина перша статті 17 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

Правила страхування повинні містити:

* предмет договору страхування;
* порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;
* страхові ризики;
* виключення із страхових випадків і обмеження страхування;
* строк та місце дії договору страхування;
* порядок укладення договору страхування;
* права та обов’язки сторін;
* дії страхувальника у разі настання страхового випадку;
* перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;
* порядок і умови здійснення страхових виплат;
* строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;
* причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;
* умови припинення договору страхування;
* порядок вирішення спорів;
* страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;
* страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;
* особливі умови.

{Частину третю статті 17 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

{Частину четверту статті 17 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

== Предмет договору страхування ==
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
# життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням ('''особисте страхування''');
# володінням, користуванням і розпорядженням майном ('''майнове страхування''');
# відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником ('''страхування відповідальності''').

== Форма договору страхування ==
Договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові '''страхового свідоцтва (поліса, сертифіката)'''. У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

== Істотні умови договору страхування ==
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:
* назву документа;
* назву та адресу страховика;
* прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
* прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
* зазначення предмета договору страхування;
* розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
* розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
* перелік страхових випадків;
* розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
* страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
* строк дії договору;
* порядок зміни і припинення дії договору;
* умови здійснення страхової виплати;
* причини відмови у страховій виплаті;
* права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
* інші умови за згодою сторін;
* підписи сторін.
Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна фізичних осіб. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до міжнародних систем страхування, які вимагають застосування уніфікованих умов страхування, договори страхування укладаються відповідно до таких умов страхування, з урахуванням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом].

'''Зверніть увагу!''' У разі виїзду зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої країни - члена міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", власник такого транспортного засобу зобов’язаний укласти договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дія якого поширюється на ці країни, та отримати від страховика - повного члена '''Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифікат "Зелена Картка"''' єдиного зразка, який прийнятий в усіх країнах - членах цієї міжнародної системи страхування.

== Сторони у договорі страхування ==
''Страховиком'' є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

''Страхувальником'' може бути фізична або юридична особа.

== Обов'язки сторін ==

{| class="wikitable"
|-
| '''Страховик зобов'язаний:'''||
* ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
* протягом ''двох робочих днів'', як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;
* при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;
'''Важливо!''' Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. 
Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. 
Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. 
* відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;
* за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;
* не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом;
* надавати відповідним підрозділам Національної поліції інформацію про укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика.
|-
| '''Страхувальник зобов'язаний:'''||
* своєчасно вносити страхові платежі ;
* при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
* при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору;
Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.
* вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
* повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.
|}

== Порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування ==
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007; в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

{Частину другу статті 25 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

{Частину третю статті 25 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації зобов’язані надсилати відповіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро на запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро несуть відповідальність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

== Відмова у страхових виплатах або страховому відшкодуванні ==
Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;

{Пункт 2 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

{Пункт 3 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

{Пункт 6 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

{Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

== Укладання і початок дії договору страхування ==

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику ''письмову заяву'' за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

'''Зверніть увагу!''' Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"], укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов’язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"].

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися '''страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом)''', що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

== Припинення договору страхування ==
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону];

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу не пізніш як ''за '''30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування''''', якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику ''викупну суму'', яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

'''Викупна сума''' - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід’ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

'''Зверніть увагу!''' Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

== Недійсність договору страхування ==
Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених Цивільним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 998 ЦК України])

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:
* його укладено після настання страхового випадку;
* об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].

== Обов'язкове страхування ==
Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

В Україні здійснюються такі '''види обов’язкового страхування''':
# медичне страхування;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1642-98-%D0%BF особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків];
# особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
# страхування спортсменів вищих категорій;
# страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
# особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/676-2017-%D0%BF#n12 авіаційне страхування цивільної авіації];
# страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
# страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі тимчасового затримання транспортних засобів, за шкоду, яка може бути заподіяна транспортному засобу при здійсненні його транспортування та/або зберігання;
# страхування засобів водного транспорту;
# страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
# страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981-2013-%D0%BF#n8 страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою];
# страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14 Законом України] "Про угоди про розподіл продукції";
# страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/979-2013-%D0%BF#n8 страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ"];
# страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1219-2002-%D0%BF страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів];
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1033-2010-%D0%BF страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2002-%D0%BF страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів];
# страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/944-2002-%D0%BF страхування відповідальності власників собак] (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
# с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/402-2002-%D0%BF трахування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2003-%D0%BF страхування тварин (крім тих, що використовуються у цілях сільськогосподарського виробництва) на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків] у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;
# страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;
# страхування відповідальності морського судновласника;
# страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
# страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/358-2011-%D0%BF страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування];
# страхування майна, переданого у концесію;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980-2013-%D0%BF#n8 страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2015-%D0%BF#n8 страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса];
# страхування ризику невиплати гравцям призів у разі неплатоспроможності та/або банкрутства оператора державних лотерей;
# страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам;
# страхування життя і здоров’я фахівців у сфері протимінної діяльності (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на період їхньої участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю та (або) здоров’ю і майну третіх осіб під час виконання робіт з гуманітарного розмінування;

# страхування відповідальності розробників документації із землеустрою;

# страхування відповідальності виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення. 42. страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників засобів масової інформації на період їх відрядження на території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Для здійснення обов’язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#n208 порядок та правила] його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування

2024-09-19T19:27:26Z

Pushkarevska.Viktoriia:

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 № 10-71/0/4-13 "Про деякі питання застосування норм Земельного кодексу України"]
== Основні поняття ==
'''''Іноземець''''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. '''''Особа без громадянства''''' - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. '''''Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі''''', надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
== Загальні положення ==
Відповідно до частини другої ст.81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.3 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у разі:
# придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
# викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
# прийняття спадщини.
Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України] землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства. Іноземці та особи без громадянства можуть отримати землі сільськогосподарського призначення лише у спадок. 
Якщо такі землі прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то '''протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗК]).

При цьому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункт 15 розділу X "Перехідні положення" ЗК], яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частини четвертої статті 81 ЗК] є імперативним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Лист № 10-71/0/4-13]).

У випадках коли земельна ділянка не відчужена, право власності на неї іноземців та осіб без громадянства припиняється, тобто вона підлягає примусовому відчуженню ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК]). Примусове припинення права власності на земельну ділянку здійснюється виключно в судовому порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 п. «д» ч. 1 ст. 143 ЗК]).
== Оформлення права власності на землю іноземними громадянами в порядку спадкування ==
Процедура оформлення спадкування (у т. ч. земельної ділянки) іноземцями та особами без громадянства не відрізняється від процедури спадкування, визначеної для громадян України. Тобто спочатку іноземець (особа без громадянства) повинен прийняти спадщину у строки, встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України]. Після закінчення шестимісячного строку, за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців та за умови надання необхідних документів, він отримує свідоцтво на право на спадщину ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1268, 1269 ЦК]). Після отримання свідоцтва спадкоємцю необхідно зареєструвати свої права на успадковане майно.

'''Підтвердженням державної реєстрації права власності на земельну ділянку - є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.''' Отже, '''відлік річного строку для добровільного відчуження земельної ділянки починається з дати отримання Витягу.'''
{| class="wikitable"
|-
| Наприклад, якщо іноземець у 2011 році прийняв спадщину, до складу якої входить земельна ділянка сільгосппризначення, а свідоцтво та Витяг отримав лише 23.03.15 р., то відчужити успадковану земельну ділянку він повинен до 23.03.16 р. При цьому слід зауважити, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1296 ЦК] видача спадкоємцям свідоцтва ніяким строком не обмежена, а його відсутність не позбавляє їх прав на спадщину. Тобто фактично примусове відчуження успадкованої земельної ділянки може бути відстрочено.
|}
== Оренда земельної ділянки, що належить іноземцю==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 170.1.3 Податкового кодексу] нерухомість, що належить фізичній особі-нерезиденту, надається в оренду виключно через фіз. особу-підприємця або юр. особу-резидента (уповноважених осіб). Такі особи виконують представницькі функції нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковими агентами щодо орендної плати.

Отже, іноземець, який має у власності земельну ділянку сільгосппризначення (отримав Витяг) та хоче передати її в оренду, повинен укласти договір про представництво з фіз. особою-підприємцем або юридичною особою. '''Договір укладається в письмовій формі та посвідчується нотаріусом.''' Строк дії договору визначається за погодженням сторін. У договорі сторони повинні чітко визначити юридичні дії, які належить вчинити повіреному (наприклад, укласти додаткову угоду до договору оренди, отримувати орендну плату тощо). '''Якщо іноземець не зареєстрував своє право власності на успадковану земельну ділянку тобто не отримав Витяг, він не може розпоряджатися нею (у т. ч. надавати повноваження щодо розпорядження).''' Якщо орендодавець-іноземець та орендар мають намір укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, їм необхідно це зробити протягом року з дня отримання Витягу спадкоємцем, оскільки саме протягом цього часу іноземець (його уповноважена особа) може розпоряджатися нею. Тоді після відчуження (добровільного або примусового) іноземцем права на таку земельну ділянку або в разі невідчуження ділянки іноземцем орендар має право використовувати ділянку протягом визначеного договором часу.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 32 Закону України "Про оренду землі"] перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.
== Добровільне відчуження ==
Якщо іноземець (особа без громадянства) має намір добровільно відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може зробити це шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди (купівлі-продажу, міни, дарування тощо). При цьому, як уже було зазначено, мораторій на купівлю-продаж або іншим чином відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на ці правовідносини не поширюється.

Крім того, якщо земельна ділянка, успадкована іноземним громадянином, перебуває в оренді, то згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 9 Закону України "Про оренду землі"] орендар має переважне право на придбання її у власність за умови, що відповідно до закону він може мати у власності таку ділянку та сплачує ціну, за якою вона продається. Орендодавець (спадкоємець-іноземець)зобов’язаний письмово повідомити орендаря про намір продати земельну ділянку із зазначенням її ціни та інших умов продажу. Якщо орендар відмовляється від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки, то до нового власника такої ділянки переходять права та обов’язки орендодавця за договором оренди цієї ділянки. Тобто орендар має право продовжувати користуватися такою ділянкою до закінчення строку дії договору оренди.
== Примусове позбавлення ==
Що стосується примусового позбавлення права на земельну ділянку, то, на жаль, ні законодавчими, ні нормативними документами не визначено, хто може звертатися з відповідними заявами до суду, чи відшкодовується іноземцю вартість такої ділянки в разі примусового позбавлення права, а якщо так, то ким та в якому розмірі, тощо.

Як роз’яснено в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Листі № 10-71,] '''позивачем у справах про примусове відчуження''' успадкованих іноземцями чи особами без громадянства земельних ділянок сільгосппризначення '''можуть бути відповідні органи прокуратури''' в межах повноважень, визначених законодавством України. На практиці органи прокуратури звертаються до судових органів із позовами про припинення права приватної власності на земельні ділянки сільгосппризначення. Суди задовольняють такі позовні вимоги, відчужують земельні ділянки на користь територіальних громад або держави. У своїх рішеннях суди зазначають, що за іноземним громадянином зберігається право на отримання повного відшкодування вартості земельної ділянки. Проте порядок такого відшкодування не затверджений, тому, вірогідно, ця процедура не проводиться. Можливо, у разі законодавчого регулювання цього питання зацікавлені особи матимуть змогу отримати відповідні кошти.

'''01 липня 2021 року набули чинності зміни до статті 145 Земельного кодексу України''', внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#n6, відповідно до яких позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37588739 Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 11.03.2014 року, справа № 508/295/13-ц], за позовом прокурора Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області до громадянина Російської Федерації про примусове відчуження земельної ділянки шляхом припинення права власності.
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44439667 Рішення Шацького районного суду Волинської області від 27 травня 2015 року, справа № 170/9/15-ц], за позовом Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області в інтересах держави до громадянина Республіки Білорусь про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх примусового відчуження.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72191010 Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 02.02.2018 року, справа № 595/1894/17], за позовом Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до громадянина Російської Федерації та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Заривинецька сільська рада Бучацького району Тернопільської області про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її примусового відчуження.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107828888 Рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 09.12.2022 року, справа № 744/602/22], за позовом керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, до громадянина Російської Федерації про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Особливості внесення записів до трудової книжки мобілізованого

2024-09-19T19:12:32Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/433-19 Закон України від 14.05.2015 № 433-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»]

== Чи робиться запис у трудову книжку працівника про період служби в АТО чи збройних силах? ==
Всі записи до трудової книжки вносяться у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#Text Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція)], які в подальшому слугують підтвердженням трудового та страхового стажу працівника, що дає право на призначення пенсії.

'''Наразі законодавством не визначено обов’язковості внесення запису до трудової книжки про мобілізацію.'''

Відповідно до статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"], зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"], особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"], зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
== Порядок внесення у трудові книжки відомостей про проходження військової служби особам, які були призвані (прийняті) на військову службу ==
'''Проходження будь-якого виду військової служби — це підстава для внесення запису до трудової книжки.'''

Статтею 119 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] встановлено гарантії для працівників на час виконання ними державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення '''зберігаються місце роботи і посада''' на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

З працівниками, які призиваються (приймаються) на військову службу не розриваються трудові відносини, а вони тимчасово увільняються від роботи на час проходження служби.

'''Гарантії для працівників, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.'''

За особою, стосовно якої згідно із ЗУ "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, '''зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України'''.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text

У табелі обліку робочого часу ставиться відповідна відмітка, згідно з наказом Держкомстату [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0489202-08#Text "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" від 05.12.2008 № 489.]

Запис про проходження військової служби із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби вноситься окремим рядком до трудових книжок за місцем роботи працівника. '''Цей запис вноситься до відомостей про роботу на підприємстві''', в порядку визначеному п. 2.19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції].

Якщо військовослужбовець до призову (мобілізації), прийняття на військову службу за контрактом не працював, але мав трудову книжку, то дані про його службу мають бути внесені до трудової книжки тим підприємством, куди він працевлаштувався на підставі військового квитка або довідки військових комісаріатів, військових частин і установ Міноборони.

Якщо військовослужбовець до призову (мобілізації), прийняття на військову службу за контрактом не працював і не мав трудової книжки, йому мають завести трудову книжку на підприємстві, куди він вперше працевлаштується.
== Документи, які підтверджують проходження військової служби ==
У разі відсутності трудової книжки або відповідного запису в ній про проходження військової служби для призначення пенсій особі підтвердженням перебування на військовій службі є:
* військові квитки;
* довідки військових комісаріатів, військових частин і установ Міноборони;
* довідки архівних і військово-лікувальних установ.
== Зарахування служби до стажу роботи ==
Час перебування на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу держслужби мобілізованих працівників (абз. 2 частини першої ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

Для військовослужбовців передбачено особливий порядок обліку стажу. Для них час проходження військової служби в особливий період зараховується до вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу держслужби на пільгових умовах у порядку, який визначає Кабінет Міністрів України. Тому до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах '''1 місяць служби за 3 місяці''' часу проходження служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в АТО (пп. "а" п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393]).

Якщо керівники підприємств, установ, організацій звільняють з роботи громадянина, що призваний (прийнятий) на військову службу, або відмовляють йому у виплаті заробітної плати, рекомендовано також звернутися до Державної служби України з питань праці у відповідній області із заявою про порушення права та інтересів.

Крім того, у встановленому законом порядку можливо звернутися до суду з відповідним позовом.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]

Порядок передачі земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянам у власність

2024-08-19T07:13:04Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
== Аналіз законодавства ==
7 квітня 2022 року у Перехідних положеннях Земельного кодексу України з’явився новий пункт 27, підпунктом 5 якого було заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.
Внаслідок суттєвих змін, пов’язаних із захистом нашої країни, поступово відбувалось і пом’якшення законодавства, у зв’язку з чим 19 листопада 2022 року підпункт 5 було доповнено таким реченням: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом».

Згідно зі ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], право на земельну частку земель колективного сільськогосподарського підприємства (пай) мають такі категорії осіб:
* колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай);
* громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
* громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
* громадяни України, евакуйовані із зони безумовного відчуження або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерами з їх числа, які проживають у сільській місцевості;

* громадяни, право на земельну частку (пай), яких встановлене судом. Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.
Для забезпечення реалізації права на земельну частку (пай) власник земельної частки (паю) зобов'язаний '''підтвердити наявність такого права.''' '''Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), <big>є сертифікат на право на земельну частку (пай),</big>''' що видається органами місцевого самоврядування кожному члену підприємства, кооперативу, товариства із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. 

Крім сертифікату, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), відповідно до ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є:]
* свідоцтво про право на спадщину;
* договори купівлі-продажу, дарування, міни, посвідчені у встановленому законом порядку, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (для громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості).
'''Організаційно-правові засади виділення''' власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали сільськогосподарським підприємствам, на праві колективної власності, а також '''порядок обміну цими земельними ділянками''' визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".] 
Передача в натурі земельної частки (паю) здійснюється громадянину України, що має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою, після складання "[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0017219-97#Text Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)]". 
Місце розташування та першочерговість виділення земельних ділянок визначається з урахуванням вимог раціональної організації території, компактності землекористування відповідно до проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій та іншої технічної документації. Складанню Схеми передують підготовчі роботи, які містять аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів польових вишукувань і обстежень земельного фонду з метою встановлення фактичного стану використання земель підприємства та здійснення розрахунків проведеного паювання земель. 
Згідно зі ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Для прийняття такого рішення необхідно, щоб власник земельної частки (паю) виявив бажання виділити її у натурі (на місцевості). Виявлення такого бажання власника виражається у формі письмової заяви, яку він подає до відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади. 
Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"] сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):
* розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;
* приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
* уточнюють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток;
* укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
* сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
* розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
* організовуй проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
* оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку;
* приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). 
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. Однак за бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). Якщо одна і та сама особа має дві чи більше земельних часток (паїв), то вона має право, об'єднавши паї, виділити їх у натурі (на місцевості) однією земельною ділянкою. 
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшості власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Роботи по землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), які виконуються землевпорядними організаціями, здійснюються на договірній основі. Організаціям, що виконують такі роботи, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, державні та інші землевпорядні організації повинні надавати безоплатно всі геодезичні та картографічні матеріали й документи, необхідні для виконання робіт по землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). 
У проекті землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) визначається місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, наявність обмежень (обтяжень) при користуванні земельними ділянками, в тому числі земельних сервітутів (ч. 2 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".] 
Проект землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) і в районному відділі земельних ресурсів. 
''' Що стосується земель КСП, які ліквідовані, то необхідно зазначити з 01.01.2019 членам колективних сільськогосподарських підприємств паювання земель у яких завершилось до 2020 року надано можливість перерозподілити між собою (допаювати) залишок сільськогосподарських угідь та передати землі несільськогосподарського призначення до комунальної власності.''' 
Рішення щодо передачі не розпайованих земель КСП до земель запасу повинно прийматись загальними зборами власників земельних часток (паїв) КСП чи зборами уповноважених або створеного ним органу управління, якому передано функції по господарському управлінню колективним майном. 
<big>'''У разі якщо до 01 січня 2025 року власник не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.'''</big> 
Така не витребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Вм зв’язку із цим місцевим радам право тимчасового розпорядження шляхом надання в оренду нерозподіленими земельними ділянками, невитребуваними часткам (паями) після формування їх у земельні ділянки для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
{| class="wikitable"
|-
! Додатково - [[Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі]]
|}
За позовом власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). 
Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з не витребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

'''01 січня 2019 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».]''' 
Цим Законом були внесені зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»2, де у самій преамбулі законодавець зазначив, що цей закон визначає '''''особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)'''''. 
Також було видалено згадування такого суб’єкта, як районна державна адміністрація, відповідні трансформації відбулися в статтях 3, це відображено у ст. 5, 7, 9, 10 та 14. 
Так, відтепер відповідно до ст. 3 Закону № 899 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є лише '''''рішення відповідної сільської, селищної або міської ради'''''. 
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання отримати належну їм земельну частку (пай) у натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної або міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). 
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''''сільська, селищна або міська рада''''' приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Законом № 2498 були внесені зміни і до ст. 4 Закону № 899. Передбачається, що громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної '''''сільської, селищної або міської ради''''' спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.
== Висновок ==
Передача земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянам у власність та виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) відбувається лише '''''рішенням відповідних сільських, селищних або міських рад'''''. 

Право власності на землю, як і будь-яке інше право для практичної реалізації повинно мати певний механізм його втілення в тому числі і визначений термін дії починаючи від моменту його виникнення і до можливого моменту припинення його дії.

Стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] пов'язує виникнення чинності цього права з двома обов'язковими умовами:
# встановлення меж земельної ділянки на місцевості;
# одержанням державного документа, який засвідчує право власності на землю.
В зв'язку з цим необхідно підкреслити, що земля, передана у власність, не може бути предметом повної або абсолютної власності, оскільки володіння нею носить чисто умовний характер і не може бути порівняно, наприклад, з володінням спорудами, насадженнями, тваринами чи особистими речами. Тому у всьому світі землевласники володіють фактично не землею, а лише низкою прав на визначену земельну площу, якими дозволяються ті чи інші легітимні операції з нею.
Якщо громадянин отримує відмову з посиланням на заборону і буде вважати за потрібне оскаржити такі дії, суди зможуть лише зобов'язати відповідний орган після закінчення воєнного стану повторно розглянути заяву громадянина на найближчій сесії. На думку суддів, це є належним способом захисту порушених прав позивача в умовах сьогодення.

Прийомна сім'я: поняття, пільги

2024-08-18T18:42:32Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/565-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565 "Про затвердження Положення про прийомну сім'ю"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-2019-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 552 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, оплати послуг із здійснення патронату над дитиною та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримки малих групових будинків"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0966-09#Text Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 23 вересня 2009 року № 3357 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1022-08#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 20 серпня 2008 року № 479 "Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/349-2022-п#n15 постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 349 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану"] під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану у прийомні сім’ї можуть тимчасово влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у прийомній сім’ї.
|}
== Загальні положення ==
'''Прийомна сім'я''' - сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування. Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомній сім'ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров'я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати 4-х осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n1326 стаття 256-1 Сімейного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2002-%D0%BF#Text пункт 2 Положення про прийомну сім'ю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року №565] (далі - Положення про прийомну сім'ю).

'''Прийомні батьки''' - подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n713.
Прийомні батьки '''є законними представниками прийомних дітей''' і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.

'''Прийомні діти''' - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї.
На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до прийомної сім'ї потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
Згода дитини на її влаштування до прийомної сім'ї з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.

Прийомні діти влаштовуються в сім'ю до досягнення вісімнадцятирічного віку або до закінчення навчання в закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти. Після досягнення 18-річного віку такі особи, можуть продовжити проживати і виховуватися у цій прийомній сім’ї до закінчення такого закладу.

Особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, за їхнім вибором можуть продовжити проживати та виховуватися у прийомній сім’ї до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1335 стаття 2563 Сімейного кодексу України]).

'''Між батьками і прийомними дітьми сімейних правовідносин не виникає'''. За прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї.
Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками чи іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю, моральному вихованню, та не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.''.
== Порядок створення прийомної сім'ї ==
Рішення про утворення прийомної сім’ї приймається '''районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради''' (далі - орган, який прийняв рішення) на підставі ''заяви'' сім’ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім’ю, ''за поданням відповідного висновку служби у справах дітей'' про можливість утворення прийомної сім’ї з урахуванням рекомендації центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2002-%D0%BF#Text пункт 5 Положення про прийомну сім’ю]).

Орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї, несе відповідальність за її функціонування відповідно до законодавства.

Для утворення прийомної сім'ї потрібно подати до органу, який утворює прийомну сім’ю, такі документи:

# заяву кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
# копію документів, що посвідчують особу кандидатів у прийомні батьки;
# довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у прийомні батьки та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
# копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для подружжя);
# висновок про стан здоров’я заявника згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n364 додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866] (із змінами). Подається для кожного з подружжя та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;
# довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявником(-ми);
# довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї за останні шість місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
# довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
# довідку про наявність або відсутність судимості, видану територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника (для кожного заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі); Подається для кожного з подружжя
# копію документа, що підтверджує право власності на житло кандидатів у прийомні батьки;
# довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
# письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Строк дії вищезазначених документів, '''становить 12 місяців з дня їх видачі''', якщо інше не передбачено законодавством.

Подати заяву також можливо '''''онлайн''''' завдяки [https://diia.gov.ua/services/prijomni-batki-batki-vihovateli-reyestraciya-kandidatom Єдиному порталу державних послуг Дія].

'''Важливо!''' ''Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов'язковому порядку мають пройти навчання, організоване регіональними центрами соціальних служб із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за програмою, затвердженою Мінсоцполітики. Кандидатури потенційних прийомних батьків та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування.''

== Хто може бути прийомними батьками ==
Прийомними батьками можуть бути окремі працездатні особи та особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них:

* не пройшла курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
* визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;
* позбавлена батьківських прав;
* була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини;
* за станом здоров'я не може виконувати обов'язки щодо виховання дітей (особи з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
* перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
* зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;
* страждає на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
* була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n939 148], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 150], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 150-1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 164], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 166], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1107 167], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1117 169], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1185 181], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2270 324] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 442] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 Кримінального кодексу України], або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

==== Особи, які не можуть бути прийомними батьками: ====

# особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), алкогольну, наркотичну залежність, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровано асоціальні прояви, нахили до насильства;
# особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
# інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини, у тому числі особи, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім'ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей та дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

Прийомні батьки зобов’язані сприяти забезпеченню пріоритетного права прийомних дітей на усиновлення.

Створення прийомними батьками перешкод у забезпеченні такого права прийомних дітей є підставою для перегляду рішення про подальше функціонування прийомної сім’ї.

'''Важливо!''' ''Для оформлення прийомної сім'ї згода всіх повнолітніх членів родини, які проживають разом, є необхідною. У свою чергу прийомні батьки мають враховувати згоду не лише дорослих членів родини, а й рідних дітей, які не досягли повноліття.

== Договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання ==
На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2002-%D0%BF#o155 формою згідно з додатком до Положення про прийомну сім'ю] (далі – договір).

Дія договору припиняється у разі:

* виникнення у прийомній сім’ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (тяжка хвороба прийомних батьків, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей),
* невиконання прийомними батьками обов’язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, невиконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю,
* повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття,
* досягнення батьками пенсійного віку,
* виявлення обставин щодо навмисного виведення дитини з прийомної сім’ї з метою усиновлення її іноземцями, за винятком ситуацій, якщо іноземець є родичем дитини,
* за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором, а також за наявності обставин, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України].
* у разі, коли прийомним батькам або членам сім'ї, з якими вони проживають на спільній житловій площі, у тому числі малолітнім та неповнолітнім дітям, діагностовано захворювання, зазначені в абзаці одинадцятому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2002-%D0%BF#Text пункту 14 Положення про прийомну сім’ю].

'''У разі припинення дії договору''' сім'я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, - органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров'я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.

'''У разі припинення дії договору у зв'язку з відмовою від обов'язкової евакуації''', органом опіки і піклування за місцем фактичного проживання дітей здійснюються заходи їх евакуації.

Договір вважається розірваним з дати прийняття рішення про припинення функціонування прийомної сім'ї.

'''На цей час''', через введення на території України воєнного стану, служба у справах дітей зобов'язана один раз на місяць встановлювати зв'язок із прийомними батьками, якщо їх місце проживання, яке зазначене у договорі, розташоване на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а у разі відсутності з ними зв'язку протягом семи календарних днів або їх відмови надати службі у справах дітей інформацію про прийомних дітей (стан здоров'я, фізичний, розумовий розвиток) приймається рішення про припинення функціонування прийомної сім'ї.

У разі порушення або неналежного виконання умов договору кожна із сторін має право звернутися до суду.

=== Зміна сімейного стану (одруження, розлучення, смерть одного з подружжя) ===
У разі зміни сімейного стану (одруження, розлучення, смерті одного з подружжя) прийомні батьки зобов’язані не пізніше '''ніж через 10 календарних днів з дати зміни сімейного стану''' повідомити про це відповідній службі у справах дітей та соціальному працівнику або фахівцю із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї.

Служба у справах дітей із залученням соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, протягом п’яти робочих днів після надходження повідомлення з’ясовує обставини, що склалися в сім’ї, перевіряє умови утримання, навчання, виховання дітей шляхом відвідування сім’ї, проведення бесід з прийомними батьками, прийомними дітьми, особами з їх оточення, з’ясовує, чи має особа, яка в результаті зміни сімейного стану стала членом прийомної сім’ї (далі - особа, яка стала членом сім’ї), намір стати одним із прийомних батьків. За результатами відвідування соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, який відвідав сім’ю, складає акт про результат відвідування і коригує план соціального супроводження прийомної сім’ї.

На підставі зібраних відомостей служба у справах дітей готує '''висновок про доцільність (недоцільність) продовження функціонування прийомної сім’ї''' з урахуванням обставин і думок дітей, якщо вони досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть їх висловити.

Особа, яка стала членом сім’ї та виявила бажання стати одним із прийомних батьків, зобов’язана пройти за направленням відповідної служби у справах дітей курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в обласному/Київському міському центрі соціальних служб (далі - регіональний центр соціальних служб).

Орган, який прийняв рішення, на підставі заяви такої особи та поданого службою у справах дітей відповідного висновку з урахуванням рекомендації регіонального центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2002-%D0%BF#o3 пункті 16 Положення про прийомну сім’ю], вносить у місячний строк відповідні зміни до рішення та договору.

'''Якщо особа, яка стала членом сім’ї, ''не виявила'' бажання стати одним із прийомних батьків''', прийомні батьки зобов’язані протягом '''''одного місяця''''' з дати відвідування службою у справах дітей із залученням соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, подати органу, який прийняв рішення, такі документи:

- копію документа, що посвідчує особу, яка стала членом сім’ї;

- висновок про стан здоров’я заявника за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n364 додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866], - для особи, яка стала членом сім’ї;

- довідку про наявність або відсутність судимості, видану територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи, яка стала членом сім’ї.

Якщо зміна сімейного стану прийомних батьків призвела до виникнення несприятливих умов для виховання та спільного проживання прийомних дітей або прийомні батьки відмовилися подати документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2002-%D0%BF#o32 абзаці шостому пункту 6-1 Положення про прийомну сім’ю] , або органом, який прийняв рішення, виявлено, що особа, яка стала членом сім’ї, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 пунктів 3 - 6, 8 і 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України] не може бути одним із прийомних батьків, такий орган приймає рішення про припинення функціонування прийомної сім’ї.

== Влаштування дітей до прийомної сім’ї ==
На кожну дитину, яка передається у прийомну сім'ю, органи опіки і піклування зобов'язані видати такі документи:

* рішення органу опіки і піклування про направлення дитини у прийомну сім'ю;
* свідоцтво про народження дитини;
* висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
* документ про освіту; висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);
* рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);
* довідка про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
* пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.

'''''За прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям як пенсія, аліменти, інші види державної допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.'''''

Згода дитини на влаштування її до прийомної сім'ї з'ясовується адміністрацією закладу, в якому вона перебуває, у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.

На виховання та спільне проживання у прийомну сім'ю '''насамперед влаштовуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування''', які перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, та діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, '''які під час надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України.'''

Органи опіки та піклування забезпечують збереження житла та майна прийомних дітей за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.

=== '''Контроль за умовами проживання вихованців''' ===
Контроль за умовами утримання, виховання, навчання прийомних дітей здійснюють служби у справах дітей районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад ''за місцем проживання сім’ї шляхом її відвідування''. Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком. Відвідування повинні проводитись ''не рідше ніж один раз на рік'', крім першого відвідування, яке проводиться через три місяці після влаштування дитини в прийомну сім’ю.

Раз на рік служба у справах дітей за місцем проживання сім’ї складає звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім’ї на основі інформації, що надається центром соціальних служб, іншими установами або закладами надання соціальних послуг або соціальним працівником або фахівцем із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, адміністрацією закладу дошкільної освіти або закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, де навчається дитина, лікарем загальної практики - сімейним лікарем, лікарем-педіатром і дільничним офіцером місцевої поліцейської дільниці. Прийомні батьки обов’язково ознайомлюються із складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах дітей.

Відлік річного строку починається з дати влаштування дитини у прийомну сім’ю, а у разі переміщення - з дати прийняття рішення про забезпечення функціонування прийомної сім’ї на відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

== Матеріальне забезпечення прийомної сім'ї ==
Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Державна соціальна допомога на дітей призначається прийомним батькам на кожну прийомну дитину в грошовій формі.

Грошове забезпечення призначається і виплачується щомісяця одному з прийомних батьків.

Призначення і виплата державної соціальної допомоги, грошового забезпечення здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у прийомних сім’ях, грошового забезпечення прийомним батькам, а також сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за прийомних батьків здійснюється за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за відповідною програмою, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-2019-%D0%BF#n44 Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною"].

Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.
== Пільги для прийомної сім'ї та соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
'''Перелік пільг, на які мають право прийомні сім'ї''':
* оплата за газ, світло, воду – 30% (в деяких регіонах цифра може змінюватися за рішенням місцевої влади, але менше названої бути не може);
* харчуються в школі прийомні діти безкоштовно;
* за рішенням адміністрації, прийомній сім'ї можуть виділити кошти на ремонт кімнати для дітей, придбання необхідних меблів;
* безкоштовний проїзд для дітей на міських автобусах (трамваях, метро і т. д.), крім таксі;
* прийомні діти можуть безкоштовно навчатися в школах додаткової освіти за обраним напрямом (музика, танці тощо), а так само ходити на гуртки (крім комерційних);
* прийомним дітям виділяються безкоштовні путівки в табори відпочинку і санаторії;
* якщо дітей в сім'ї троє і більше, включаючи рідних, то на пільги мають право всі діти, причому, додається можливість одержання ліків безкоштовно для дітей до 6 років;
* безкоштовно сім'ї надається можливість отримати ділянку землі під фермерське господарство, розширити його, якщо кількість дітей збільшиться, отримати кредити або позики для розвитку господарства на пільгових умовах, а так само для будівництва житла для сім'ї.
Всі пільги і виплати повинні оформити в органах соцзахисту прийомні батьки після того, як підпишуть договір про прийомну сім'ю. Коли термін договору закінчується, для прийомної сім'ї припиняється дія всіх пільг і виплат.

=== Соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ===
Державна соціальна допомога призначається і виплачується щомісяця в грошовій формі прийомним батькам на кожну прийомну дитину одному з прийомних батьків.

Призначення державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з дати влаштування дитини у прийомну сім’ю включно до дня досягнення дитиною 18-річного віку, а у разі навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - до 23 років або до закінчення відповідного закладу освіти.

Особі, якій виповнилося 18 років, за умови здобуття нею загальної середньої освіти та вступу на навчання за денною формою до закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державна соціальна допомога призначається на період між строком закінчення навчання в одному із закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між строком закінчення навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців, на підставі клопотання служби у справах дітей за наявності розписки про прийняття документів для вступу до відповідного закладу освіти.

У разі проживання у період навчання прийомної дитини окремо від сім’ї в іншій місцевості державна соціальна допомога призначається на загальних підставах за умови подання довідки з місця навчання про те, що дитина не перебуває на повному державному утриманні.

'''''Розмір державної соціальної допомоги становить''''':

2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку,

3,5 прожиткового мінімуму для дітей з інвалідністю відповідного віку.

2,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи- для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення відповідних закладів освіти розмір державної соціальної допомоги;

3,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи - для осіб з інвалідністю

У разі коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між встановленим для дитини розміром державної соціальної допомоги та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на дату влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю (крім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю).

'''''Розмір грошового забезпечення''''' встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну прийомну дитину.

Державна соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються щомісяця структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на особовий рахунок одного з прийомних батьків у банківській установі за їх вибором або через структурні підрозділи акціонерного товариства “Укрпошта” за місцем проживання дитини у прийомній сім’ї.

'''Підставами для припинення виплати державної соціальної допомоги та грошового забезпечення є:'''

* досягнення дитиною 18-річного віку, а у разі навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - 23-річного віку або закінчення відповідного закладу освіти;
* набуття або надання дитині повної цивільної дієздатності (реєстрація шлюбу, працевлаштування за трудовим договором, запис матір’ю або батьком дитини, провадження підприємницької діяльності);
* смерть дитини;
* влаштування дитини в заклад освіти на повне державне забезпечення.

[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]

Оподаткування доходів, отриманих за кордоном

2024-07-19T11:46:05Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"] передбачає можливість подання декларації протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану, якщо платник не матиме змоги подати таку декларацію вчасно (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2520-20#Text Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України]- громадяни України, які скористались тимчасовим захистом в інших країнах, допомогою, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, повинні задекларувати таку допомогу як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. У разі, якщо працювали або отримували інші доходи крім вищезазначеної допомоги, такий дохід є іноземним, і громадяни України '''зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18%''' (пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]) та в'''ійськовий збір за ставкою 1,5%''' (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]). Разом з цим відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. ''При цьому військовий збір за ставкою 1,5% сплачується''.
|}
== Загальні відомості ==
'''Статтею 67 Конституції України''' визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни відповідно до порядку, встановленого законом, щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік.
Під декларування підпадають громадяни, які протягом року отримували дохід, а податок з такого доходу не утримувався.

'''Будь-які доходи, отримані фізичними особами — резидентами України''',мають бути оподатковані відповідно до норм ПКУ.
Це правило працює незалежно від того, де отримані такі доходи — '''в Україні чи за її межами'''.
Фізичні особи, що є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.

'''Платниками податку на доходи фізичних осіб відповідно''' до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)] є:
* '''фізичні особи''' – громадяни України, які отримують іноземні доходи.
* '''фізична особа''' - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
* '''податковий агент''' '''Об’єктом оподаткування''' відповідно до ст. 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ] ''є''

* ''прибуток, отриманий з джерел за межами України''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
* іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з ст. 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] '''дохід, отриманий з джерел за межами України''', – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

== Порядок оподаткування ==
'''Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.170.11 ст. 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ].''' Статтею визначено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати ''річну податкову декларацію, затверджену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства Фінансів України від 02.10.2015 N 859] до 1 травня нового року.'' Сума доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними ст. 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ],У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Крім того, закон передбачає '''виплату військового збору'''. '''Ставка військового збору становить 1,5 відсотка''' об'єкта оподаткування. 

Згідно статті 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. 

'''Відповідно до статті 171 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] <big>платник податків самостійно несе відповідальність за перерахування коштів та подачу декларації до податкового органу.</big>''' Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою (з повідомленням про вручення та описом вкладення), або в електронному вигляді, зокрема через сервіс «Електронний кабінет» (з використанням електронного цифрового підпису), або звернутися до посольства чи консульства.

Після подання декларації з зазначенням іноземного доходу контролюючий орган обов’язково надішле запит на надання підтверджуючих документів. Це робиться для того, щоб податківці пересвідчилися, що дохід був дійсно отриманий, джерело його було законним, а розмір доходу та суми податків були обчислені правильно. Аби уникнути запиту, підтверджуючі документи можна подати разом з декларацією.

'''<big>Варто знати!!!</big>'''
 Сума доходу з джерел за межами України перераховується '''у гривні за валютним курсом Національного банку України''', що діє на момент отримання таких доходів. <big>Податкова декларація</big> платниками податку на доходи фізичних осіб подається за звітний період, - '''1 календарний рік, до 1 травня року''', що настає за звітним. Сума податку встановлюється відповідно до правил та ставок, які діяли на момент нарахування доходів. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації. Інструкцію про заповнення податкової декларації можна знайти на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/.

Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 серпня поточного року.

== Уникнення подвійного оподаткування ==
Поряд з цим, слід зазначити, що між Урядом України та Урядами інших іноземних держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування фізичних осіб України, громадяни, які отримують доходи за межами України, повинні підтвердити статус податкового резидента України.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

== Відповідальність за невиконання вимог законодавства ==

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

За затримку платежу у вигляді суми податкового зобов'язання до платника податку може бути застосовано штраф у розмірах, визначених ст. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ]. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня. 

<big>За неподання або несвоєчасне подання Декларації платника податку – фізичну особу може бути притягнуто до:</big> 

* адміністративної відповідальності за ст. 164(1) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], що тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
* фінансової відповідальності за п. 120.1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] , що становить 340 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

[[Категорія:Податкове право]]

Оподаткування доходів, отриманих за кордоном

2024-07-19T11:43:09Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"] передбачає можливість подання декларації протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану, якщо платник не матиме змоги подати таку декларацію вчасно (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2520-20#Text Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України]- громадяни України, які скористались тимчасовим захистом в інших країнах, допомогою, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, повинні задекларувати таку допомогу як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. У разі, якщо працювали або отримували інші доходи крім вищезазначеної допомоги, такий дохід є іноземним, і громадяни України '''зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18%''' (пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]) та в'''ійськовий збір за ставкою 1,5%''' (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]). Разом з цим відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. ''При цьому військовий збір за ставкою 1,5% сплачується''.
|}
== Загальні відомості ==
'''Статтею 67 Конституції України''' визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни відповідно до порядку, встановленого законом, щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік.
Під декларування підпадають громадяни, які протягом року отримували дохід, а податок з такого доходу не утримувався.
'''Будь-які доходи, отримані фізичними особами — резидентами України''',мають бути оподатковані відповідно до норм ПКУ.
Це правило працює незалежно від того, де отримані такі доходи — '''в Україні чи за її межами'''.
Фізичні особи, що є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.

'''Платниками податку на доходи фізичних осіб відповідно''' до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)] є,
* '''фізичні особи''' – громадяни України, які отримують іноземні доходи.
* '''фізична особа''' - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
* '''податковий агент''' '''Об’єктом оподаткування''' відповідно до ст. 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ] ''є''

* ''прибуток, отриманий з джерел за межами України''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
* іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з ст. 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] '''дохід, отриманий з джерел за межами України''', – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

== Порядок оподаткування ==
'''Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.170.11 ст. 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ].''' Статтею визначено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати ''річну податкову декларацію, затверджену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства Фінансів України від 02.10.2015 N 859] до 1 травня нового року.'' Сума доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними ст. 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ],У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Крім того, закон передбачає '''виплату військового збору'''. '''Ставка військового збору становить 1,5 відсотка''' об'єкта оподаткування. 

Згідно статті 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. 

'''Відповідно до статті 171 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] <big>платник податків самостійно несе відповідальність за перерахування коштів та подачу декларації до податкового органу.</big>''' Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою (з повідомленням про вручення та описом вкладення), або в електронному вигляді, зокрема через сервіс «Електронний кабінет» (з використанням електронного цифрового підпису), або звернутися до посольства чи консульства.

Після подання декларації з зазначенням іноземного доходу контролюючий орган обов’язково надішле запит на надання підтверджуючих документів. Це робиться для того, щоб податківці пересвідчилися, що дохід був дійсно отриманий, джерело його було законним, а розмір доходу та суми податків були обчислені правильно. Аби уникнути запиту, підтверджуючі документи можна подати разом з декларацією.

'''<big>Варто знати!!!</big>'''
 Сума доходу з джерел за межами України перераховується '''у гривні за валютним курсом Національного банку України''', що діє на момент отримання таких доходів. <big>Податкова декларація</big> платниками податку на доходи фізичних осіб подається за звітний період, - '''1 календарний рік, до 1 травня року''', що настає за звітним. Сума податку встановлюється відповідно до правил та ставок, які діяли на момент нарахування доходів. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації. Інструкцію про заповнення податкової декларації можна знайти на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/.

Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 серпня поточного року.

== Уникнення подвійного оподаткування ==
Поряд з цим, слід зазначити, що між Урядом України та Урядами інших іноземних держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування фізичних осіб України, громадяни, які отримують доходи за межами України, повинні підтвердити статус податкового резидента України.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

== Відповідальність за невиконання вимог законодавства ==

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

За затримку платежу у вигляді суми податкового зобов'язання до платника податку може бути застосовано штраф у розмірах, визначених ст. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ]. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня. 

<big>За неподання або несвоєчасне подання Декларації платника податку – фізичну особу може бути притягнуто до:</big> 

* адміністративної відповідальності за ст. 164(1) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], що тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
* фінансової відповідальності за п. 120.1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] , що становить 340 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

[[Категорія:Податкове право]]

Оподаткування доходів, отриманих за кордоном

2024-07-19T11:31:39Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"] передбачає можливість подання декларації протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану, якщо платник не матиме змоги подати таку декларацію вчасно (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2520-20#Text Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України]- громадяни України, які скористались тимчасовим захистом в інших країнах, допомогою, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, повинні задекларувати таку допомогу як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. У разі, якщо працювали або отримували інші доходи крім вищезазначеної допомоги, такий дохід є іноземним, і громадяни України '''зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18%''' (пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]) та в'''ійськовий збір за ставкою 1,5%''' (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]). Разом з цим відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. ''При цьому військовий збір за ставкою 1,5% сплачується''.
|}
== Загальні відомості ==
'''Статтею 67 Конституції України''' визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни відповідно до порядку, встановленого законом, щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік.
Під декларування підпадають громадяни, які протягом року отримували дохід, а податок з такого доходу не утримувався.

Фізичні особи, що є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.

'''Платниками податку на доходи фізичних осіб відповідно''' до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)] є,
* '''фізичні особи''' – громадяни України, які отримують іноземні доходи.
* '''фізична особа''' - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
* '''податковий агент''' '''Об’єктом оподаткування''' відповідно до ст. 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ] ''є''

* ''прибуток, отриманий з джерел за межами України''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
* іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з ст. 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] '''дохід, отриманий з джерел за межами України''', – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

== Порядок оподаткування ==
'''Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.170.11 ст. 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ].''' Статтею визначено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати ''річну податкову декларацію, затверджену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства Фінансів України від 02.10.2015 N 859] до 1 травня нового року.'' Сума доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними ст. 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ],У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Крім того, закон передбачає '''виплату військового збору'''. '''Ставка військового збору становить 1,5 відсотка''' об'єкта оподаткування. 

Згідно статті 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. 

'''Відповідно до статті 171 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] <big>платник податків самостійно несе відповідальність за перерахування коштів та подачу декларації до податкового органу.</big>''' Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою (з повідомленням про вручення та описом вкладення), або в електронному вигляді, зокрема через сервіс «Електронний кабінет» (з використанням електронного цифрового підпису), або звернутися до посольства чи консульства.

Після подання декларації з зазначенням іноземного доходу контролюючий орган обов’язково надішле запит на надання підтверджуючих документів. Це робиться для того, щоб податківці пересвідчилися, що дохід був дійсно отриманий, джерело його було законним, а розмір доходу та суми податків були обчислені правильно. Аби уникнути запиту, підтверджуючі документи можна подати разом з декларацією.

'''<big>Варто знати!!!</big>'''
 Сума доходу з джерел за межами України перераховується '''у гривні за валютним курсом Національного банку України''', що діє на момент отримання таких доходів. <big>Податкова декларація</big> платниками податку на доходи фізичних осіб подається за звітний період, - '''1 календарний рік, до 1 травня року''', що настає за звітним. Сума податку встановлюється відповідно до правил та ставок, які діяли на момент нарахування доходів. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації. Інструкцію про заповнення податкової декларації можна знайти на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/.

Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити <s>до 1 серпня поточного року</s>.

== Уникнення подвійного оподаткування ==
Поряд з цим, слід зазначити, що між Урядом України та Урядами інших іноземних держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування фізичних осіб України, громадяни, які отримують доходи за межами України, повинні підтвердити статус податкового резидента України.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

== Відповідальність за невиконання вимог законодавства ==

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

За затримку платежу у вигляді суми податкового зобов'язання до платника податку може бути застосовано штраф у розмірах, визначених ст. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ]. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня. 

<big>За неподання або несвоєчасне подання Декларації платника податку – фізичну особу може бути притягнуто до:</big> 

* адміністративної відповідальності за ст. 164(1) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], що тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
* фінансової відповідальності за п. 120.1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] , що становить 340 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

[[Категорія:Податкове право]]

Накладення арешту на майно (кошти) боржника і його вилучення

2024-07-18T06:54:44Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE36019.html Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2021 №1061/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року N 1203/5"]
== Арешт ==
Відповідно до ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Слід зазначити що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.
Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

'''''Арешт застосовується:'''''
# для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
# для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
# при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

=== Вимоги до постанови про опис та арешт майна ===
'''У документі має обов’язково міститися:'''
* назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки;
* якщо опису підлягає земельна ділянка — її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
* якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та інформація про підсобні приміщення та споруди;
* якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
* якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
* якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
* прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, – паспортні дані, її місце проживання (далі – зберігач);
* відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
* якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
* відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
* зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі
=== Арешт коштів ===
{| class="wikitable"
|+
|На період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

* '''фізичні особи''' можуть дійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує '''двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року ( у 2024 році - 14200 гривень);
* юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Для здійснення видаткових операції потрібно подати заяву до виконавця про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі. До заяви потрібно додати копію паспорта та довідку з банку з реквізитами рахунку.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Точного строку протягом якого банк має розблокувати кошти не встановлено.
|}
'''Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:'''
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
* інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
* банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
* державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
* банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.
====== Кошти на які не можна звернути стягнення (арештувати) ======
'''Слід звернути увагу, що статтею 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення, а саме:'''
# вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
# компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
# польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
# матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
# допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
# одноразова допомогу у зв’язку з народженням дитини;
# допомога при усиновленні дитини;
# допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
# допомога на дітей одиноким матерям;
# допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
# допомога на лікування;
# допомога на поховання;
# щомісячнагрошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
# дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
2. '''Стягнення не здійснюється із сум:'''

1.) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2.) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3.) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4.) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5.) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Державному чи приватному виконавцю інформація про призначення рахунку (боржника) не відома, данні відомості відомі банку чи іншим фінансовим установам, які можуть надати інформацію що це соціальний рахунок для соціальних виплат, на який згідно ст.73 ЗУ "Про виконавче провадження" не може бути звернено стягнення.
У разі накладення арешту на рахунки, дізнатися інформацію хто наклав арешт, контакти цього виконавця чи то державного чи приватного, та на підставі якого документу було відкрито виконавче провадження, а згодом накладено арешт, можна дізнатися за '''єдиним номером телефонної "гарячої лінії" органів ДВС 0 800 356 917'''. Графік роботи телефонної «гарячої лінії»: з 08:00 до 17:00 (понеділок – четвер) та з 08:00 до 15:45 (п’ятниця) дзвінки в межах України безкоштовні.
====== Арешт майна ======
Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише шляхом проведення його опису.

При описі майна виконавець може прийняти рішення й щодо обмеження боржника права користуватись описаним майном. У цьому випадку проводиться опечатування майна або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам.

Заслуговує на увагу й той факт, що не лише накладення арешту державним виконавцем в ході примусового виконання рішень може призвести до обмежень в праві розпоряджатись майном. На сьогодні в більшості випадків достатньо лише відкриття виконавчого провадження відносно особи.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру).

У разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна (відчуження, перереєстрація тощо), що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це виконавця, яким відкрито виконавче провадження, із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Після отримання такого повідомлення виконавець не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно.
== Вилучення арештованого майна ==
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Накладення арешту на майно (кошти) боржника і його вилучення

2024-07-17T08:56:55Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE36019.html Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2021 №1061/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року N 1203/5"]
== Арешт ==
Відповідно до ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Слід зазначити що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.
Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

'''''Арешт застосовується:'''''
# для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
# для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
# при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

=== Вимоги до постанови про опис та арешт майна ===
'''У документі має обов’язково міститися:'''
* назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки;
* якщо опису підлягає земельна ділянка — її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
* якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та інформація про підсобні приміщення та споруди;
* якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
* якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
* якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
* прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, – паспортні дані, її місце проживання (далі – зберігач);
* відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
* якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
* відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
* зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі
=== Арешт коштів ===
{| class="wikitable"
|+
|На період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

* '''фізичні особи''' можуть дійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує '''двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року ( у 2024 році - 14200 гривень);
* юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Для здійснення видаткових операції потрібно подати заяву до виконавця про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі. До заяви потрібно додати копію паспорта та довідку з банку з реквізитами рахунку.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Точного строку протягом якого банк має розблокувати кошти не встановлено.
|}
'''Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:'''
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
* інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
* банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
* державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
* банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.
====== Кошти на які не можна звернути стягнення (арештувати) ======
'''Слід звернути увагу, що статтею 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення, а саме:'''
# вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
# компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
# польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
# матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
# допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
# одноразова допомогу у зв’язку з народженням дитини;
# допомога при усиновленні дитини;
# допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
# допомога на дітей одиноким матерям;
# допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
# допомога на лікування;
# допомога на поховання;
# щомісячнагрошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
# дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
2. Стягнення не здійснюється із сум:
1.) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2.) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
3.) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
4.) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
5.) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
====== Арешт майна ======
Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державному чи приватному виконавцю інформація про призначення рахунку (боржника) не відома, данні відомості відомі банку чи іншим фінансовим установам, які можуть надати інформацію що це соціальний рахунок для соціальних виплат, на який згідно ст.73 ЗУ "Про виконавче провадження" не може бути звернено стягнення.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише шляхом проведення його опису.

При описі майна виконавець може прийняти рішення й щодо обмеження боржника права користуватись описаним майном. У цьому випадку проводиться опечатування майна або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам.

Заслуговує на увагу й той факт, що не лише накладення арешту державним виконавцем в ході примусового виконання рішень може призвести до обмежень в праві розпоряджатись майном. На сьогодні в більшості випадків достатньо лише відкриття виконавчого провадження відносно особи.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру).

У разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна (відчуження, перереєстрація тощо), що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це виконавця, яким відкрито виконавче провадження, із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Після отримання такого повідомлення виконавець не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно.
== Вилучення арештованого майна ==
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Грошове забезпечення військовослужбовців

2024-06-20T12:35:31Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#Text Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0315-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

'''Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]].'''
|}
== Загальна інформація ==
Відповідно до частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 Порядок виплати грошового забезпечення] визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частина четверта статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п.2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок) '''грошове забезпечення включає:'''
{| class="wikitable"
|1
|щомісячні основні види грошового забезпечення
|
*посадовий оклад;
* оклад за військовим званням;
* надбавка за вислугу років.
|-
|2
|щомісячні додаткові види грошового забезпечення
|
*підвищення посадового окладу;
* надбавки;
* доплати;
* винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
* винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);
* премія.
|-
|3
|одноразові додаткові види грошового забезпечення:
|
*винагороди, а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;
* допомоги.
|}
[[Файл:Грошове забезпечення у 2023 році.jpg|праворуч|безрамки|438x438пкс]]
'''Види надбавок:''' за вислугу років; за особливості проходження служби; за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України; за кваліфікацію; за кваліфікаційну категорію військовослужбовцям медичного і фармацевтичного складу;за виконання функцій державного експерта з питань таємниць і фахівців, які залучаються до підготовки рішень і висновків державних експертів з питань таємниць; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень; за безперервний стаж на шифрувальній роботі; за почесні звання; за спортивні звання; надбавки військовослужбовцям-донорам.
'''Види доплат''': за науковий ступінь та за вчене звання.
'''Види винагород:''' морська винагорода; за стрибки з парашутом; за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження (знищення) мін; за водолазні роботи; за бойове чергування.
[[Файл:Грошове забезпечення сухопутних військ у 2023 році.jpg|праворуч|безрамки|431x431пкс]]
'''Види виплат грошової допомоги:''' одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту; грошова допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; одноразова [[Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення|грошова допомога у разі звільнення з військової служби]].
'''Інші види виплат грошового забезпечення:''' за час тимчасового виконання обов’язків за посадою; у зв’язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад; грошове забезпечення військовослужбовцям, усуненим або відстороненим від виконання службових обов’язків, відстороненим від виконання повноважень на посаді або відстороненим від посад, а також тим, яких взято під варту чи які перебувають під домашнім арештом, а також за час відбування покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах; в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими; у разі звільнення з військової служби.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Розмір грошового забезпечення залежить від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частина третя ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
|}
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"] затверджено тарифну сітку розрядів і коофіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
== Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад’юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 4 розділу I Порядку] грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад’юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:
* посадовий оклад;
* оклад за військовим званням;
* надбавку за вислугу років;
* підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
* надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;
* доплати за науковий ступінь та за вчене звання;
* премію;
* морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
* одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
== Грошове забезпечення військовослужбовців строкової військової служби ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 5 Розділу I Порядку] грошове забезпечення військовослужбовців строкової військової служби включає:
* посадовий оклад;
* підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
* надбавки за кваліфікацію, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі;
* морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
* допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
== Грошове забезпечення слухачам, ад’юнктам і докторантам, курсантам, а також ліцеїстам військових ліцеїв ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 6 розділу I, розділу 25 Порядку] грошове забезпечення курсантів (крім військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом) включає:
* посадовий оклад;
* курсантську посадову надбавку;
* підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії;
* допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Особам офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що займають посади слухачів, ад’юнктів і докторантів, курсантів вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, за період навчання виплачується грошове забезпечення, яке вони отримували за займаними посадами перед зарахуванням на навчання.

Грошове забезпечення у такому разі обчислюється виходячи з:
* окладу за військовим званням,
* посадового окладу,
* надбавки за вислугу років,
* щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними посадами.
При цьому розміри посадових окладів таких військовослужбовців не можуть перевищувати розмір посадового окладу начальника військового навчального закладу (науково-дослідної установи).

Грошове забезпечення зазначеним військовослужбовцям виплачується з дня зарахування до списків особового складу військового навчального закладу (науково-дослідної установи), але не раніше дня зарахування на навчання.
== Грошове забезпечення ліцеїстів із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
'''Грошове забезпечення ліцеїстів із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за наявності підстав згідно з чинним законодавством України включає посадовий оклад.'''

Курсантам і ліцеїстам із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, посадові оклади виплачуються за відповідним тарифним коефіцієнтом із дня зарахування на навчання на підставі документів (копій документів), які підтверджують відсутність батьків або ухилення їх від утримання дітей.

Курсантам, які залишилися без батьків у період навчання у військовому навчальному закладі, посадові оклади встановлюються після надходження (подання) до навчального закладу відповідних документів з ''01 числа місяця'', наступного за місяцем, у якому вони залишилися без батьків.
== Підстави не виплати грошового забезпечення ==
'''Грошове забезпечення не виплачується:'''
* за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;
* якщо виплачуються академічні стипендії;
* за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;
* за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;
* за час тимчасового виконання обов’язків понад два місяці за новими посадами у зв’язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);
* за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;
* за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

'''Зверніть увагу! '''За службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується.
== Корисні посилання ==
* [https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту.]
[[категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Договір пожертви: укладення і скасування

2024-05-21T08:28:12Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»]

== Загальні положення ==
Договір пожертви має певні особливості щодо умов укладання та виконання, визначення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання (неналежного виконання) договору.

В будь-якому суспільстві є окремі версти населення з невеликими доходами, а також громадяни, соціально незахищені з різних причин. Особливо скрутним стає матеріальне становище значної частини населення у перехідні періоди реформування економіки, в умовах економічної кризи, що відбувається нині в Україні. За цих умов певну матеріальну допомогу таким верстам населення, хворим та особам з інвалідністю можуть надати організовані форми благодійництва.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»] визначає ''благодійну пожертву'' як безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів (набувача благодійної допомоги) для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 729 ЦК України] також визначено поняття ''пожертви'' як ''дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів'' особам, встановленим частиною першою ст. 720 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

''Сторонами у договорі пожертви'' можуть бути:
* фізичні особи,
* юридичні особи,
* держава Україна,
* Автономна республіка Крим,
* територіальні громади.

''Відмінність від дарунку'' вбачається в тому, що '''''пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення.'''''

При пожертвуванні майна громадянинові повинно бути обумовлене його використання за певним призначенням. При відсутності такої умови пожертвування майна громадянинові вважається звичайним даруванням.

== Укладання договору пожертви ==
Укладення договорів пожертви повинно здійснюватись з дотриманням загальних правил цивільного законодавства про дієздатності та правоздатності сторін правочину: пожертвувача (дарувальника) і обдаровуваного.

Окрім того, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою ст. 720 ЦК України] закріплює додаткову гарантію захисту осіб, які перебувають під опікою або не досягли віку для повного рівня дієздатності - '''''батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних.''' ''

=== Права пожертвувача ===
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 730 ЦК України] виділяє права пожертвувача:
# Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
# Якщо використання за призначенням виявилось неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.
# Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва '''використовується не за призначенням'''.

=== Вимоги до форми договору пожертви ===
Форма договорів пожертви може бути як усна так і письмова. Вимоги до форми договору пожертви визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 719 ЦК України]:
* договір пожертви предметів особистого використання і побутового призначення може бути укладений усно;
* договір пожертви нерухомої речі укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню;
* договір пожертви з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним ;
* договір пожертви рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі;
* договір пожертви валютних цінностей на суму, що перевищує 50- кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

''Договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви'' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ( ч.2 ст. 729 ЦК України )].

== Порядок і правові наслідки прийняття пожертви ==
До договору пожертви застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом. 

Порядок і правові наслідки прийняття дарунку врегульовано [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 722 ЦК України], за якою '''право власності''' обдаровуваного на дарунок '''виникає з моменту його прийняття''', тобто з того часу, коли обдаровуваний будь-якими діями підтвердить свою ''згоду'' на прийняття дарунка.
'''''Зверніть увагу!''' З моменту передачі права власності обдаровуваному на річ - пожертву, дарувальник не може залишити право користуватись даною річчю.
''
Дарувальник, який передає річ через підприємство або організацію транспорту, зв'язку або через іншу особу для вручення її обдарованому, має право відмовитися від договору до вручення речі обдаровуваному.

Дарунок, направлений обдарованому без його попередньої згоди, є прийнятим, якщо він негайно не заявить про відмову від дарунка.

До прийняття дарунка [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.722 ЦК України] прирівнює також прийняття документів про право власності на речі або символів речі (ключів, макета тощо).

Безпосереднє висловлення згоди обдарованого необхідне лише при даруванні майна, укладення угоди на яке потребує спеціального оформлення (наприклад, на вогнепальну зброю).

== Розірвання договору пожертви ==
'''Підстави для розірвання договору дарування (пожертви):'''
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
* Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування (пожертви) дарувальнику повертається дарунок ''у натурі.'' 
На вимогу про розірвання договору дарування (пожертви) застосовується '''позовна давність в один рік.''' 

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Договір дарування‎]]

Стихійна торгівля: поняття та відповідальність

2024-05-14T11:51:41Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про національну поліцію»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]

== Загальні поняття ==

Законодавством України продаж харчових продуктів дозволяється здійснювати тільки через стаціонарні підприємства торгівлі та через дрібнороздрібну торговельну мережу. 

Розміщення даних об’єктів та введення їх в експлуатацію погоджується з відповідними контролюючими організаціями. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, супроводжуються документами, що засвідчують їх якість та безпеку. Відповідальність за дотриманням умов зберігання та реалізації продуктів несуть керівники торгових підприємств. 

'''''Стихійна торгівля''''' – це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під’їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єкта торгівлі. 

Міністерство доходів і зборів України у [https://online.dtkt.ua/2013/51-52/64183 листі від 27.09.2013 р. №12060/6/99-99-22-01-03-15/1182] визначило, що '''''стихійна торгівля''''' - це торгівля фізичних осіб без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку реалізованих ними товарів і у невстановлених місцях з рук, з землі, без дозволу райдержадміністрації на розміщення об'єкту торгівлі. 

Також це самовільне захоплення земельних ділянок та встановлення на них малих архітектурних форм - наметів, кіосків, павільйонів та ін. для заняття торговельною діяльністю. 

Найчастіше місця стихійної торгівлі виникають у місцях масового перебування людей: зупинкові комплекси, вокзали, автомобільні шляхи. Нерідко торгівля ведеться з землі.

Приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання. Часто у місцях стихійної торгівлі реалізують контрабандну або виготовлену у підпільних цехах продукцію, яка представляє високий ризик для здоров`я людей. 

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Законів України «Про національну поліцію»] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»] недопущення торгівлі у невстановлених місцях відноситься до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування. 

== Відповідальність за стихійну торгівлю ==

Стихійна торгівля відноситься до адміністративних правопорушень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 160 Кодексу України про адміністративні порушення] - «Торгівля з рук у невстановлених місцях», і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164 цього ж Кодексу] - «Порушення порядку провадження господарської діяльності». 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП)] передбачена відповідальність за:

— торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях — ''штраф від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без неї;''

— торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами — ''штраф від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі''.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 164 КУпАП (Порушення порядку провадження господарської діяльності)],'''Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання '''або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - ''тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої''.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.''

'''Надання суб'єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації''' щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства - ''тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.

'''Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами''', не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, - ''тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів.''

'''Зберігання та/або реалізація на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі''', не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'' з конфіскацією пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального або спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

'''Порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей''', зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, - т''ягне за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.

'''Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов''' - ''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

'''Надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації''' у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

'''Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей''', зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, - ''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

'''Зверніть увагу!''' '''Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''. 

=== Відповідальність за порушення правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами ===

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 156 КУпАП] (Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння),

'''Роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку''' - ''тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.''

Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби - ''тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, - ''тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі''.

Дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі''. 

=== Притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення ===

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 221 КУпАП] визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями 156, 160, 164 КУпАП], на підставі протоколів про правопорушення, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text статті 255 КУпАП] мають право складати: 
1) уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ; 
2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. 

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування

2024-05-14T09:47:00Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-01 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30.05.2001 № 7-рп/2001]
== Законодавче закріплення обов’язку відшкодування шкоди ==
'''Конституція України''' визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 56 Конституції України]). 
'''Аналогічні за змістом норми закріплені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтях 1173-1175 Цивільного кодексу України] (далі- ЦК України).'''
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі '''незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади''', органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування '''незалежно від вини цих органів'''.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1173 ЦК України]).
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі '''незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади''', органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування '''незалежно від вини цієї особи'''.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1174 ЦК України]).
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті '''прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта''', що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування '''незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1175 ЦК України]).

Звертаючись до проблематики врегулювання деліктних відносин з участю держави Україна, Конституційний Суд України в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-01 рішенні від 30.05.2001 р. у справі №1-22/2001] за конституційним зверненням ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» зазначив, зокрема, таке: '''«…Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов’язків держави (ст. 3, 16, 22).Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки юридичної відповідальності держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків»'''. І далі: «... [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 152 Конституції України] '''зобов’язує державу відшкодовувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними'''. Відшкодовується також державою завдана безпідставним осудженням шкода у разі скасування вироку суду як неправосудного ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 62 Конституції України])».

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96 ППВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9, в п. 16] якої вищий судовий орган України звертає увагу на те, що '''суди повинні суворо дотримуватися передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 56 Конституції України] права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди,''' заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

== Підстави для відшкодування шкоди та її види ==
Загальні підстави відшкодування шкоди визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 главою 82 ЦК України]. Встановлено обов’язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі:
* незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень;
* незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень;
* в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований.

Окрім того, в Україні прийнято цілий ряд законів, яким врегульовані окремі питання відповідальності держави перед громадянами у конкретних і фактично безспірних ситуаціях.
Це, зокрема, закони:
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12 Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи];
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи];
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років];
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/537/96-%D0%B2%D1%80 Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України];
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду], тощо.

'''Незаконними діяннями органів державної влади''', органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

'''Суб'єктом відшкодування''' завданої шкоди є держава, Автономна республіка Крим та орган місцевого самоврядування. Тобто шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів органів місцевого самоврядування.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"] при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 56 Конституції України] при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню '''за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.'''

При вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність"]).

Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає '''незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.'''

В [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтях 1166 та 1167 гл. 82 ЦК України] вказується на два види шкоди, що може бути завдана та, відповідно, в подальшому відшкодована: '''майнова та моральна'''. Однак в більшості статей [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 гл. 82 ЦК України], у тому числі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1173 ЦКУ], вказується на те, що '''відшкодовуватися має шкода без врахування можливого її поділу на види'''.

Подібне твердження ґрунтується не лише на тій обставині, що текст зазначеної статті не містить вказівки на окремий вид шкоди, а також на положенні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 56 Конституції України.]

== Позасудовий порядок відшкодування шкоди ==
Конкретні нормативні механізми відшкодування відсутні. У випадку, якщо орган влади приходить до висновку про необхідність виплати відшкодування, питання вирішуються шляхом прийняття індивідуальних актів.

Тому фактично можна стверджувати, що інститут позасудового, а тим паче добровільного відшкодування шкоди, завданої діяннями органів влади, в Україні відсутній. Відсутній навіть чіткий та прозорий концептуальний підхід до функціонування цього інституту, однак не виключено, що він може бути найбільш раціональним та дієвим способом відшкодування шкоди.
== Судовий порядок відшкодування шкоди ==
=== Куди звертатися? ===
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)] передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, '''розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного]] або [[Звернення до господарського суду|господарського]] судочинства.''' (Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України, далі - ЦПК України та ГПК України відповідно).

=== Перелік необхідних документів ===
# позовна заява відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 160 КАС України], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ст. 162 ГПК України] - залежно від порядку судочинства в якому буде вирішуватися справа;
# документи, які посвідчують особу позивача;
# документ, що підтверджує повноваження представника - якщо позовну заяву подає представник;
# копія нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним і скасований - у випадку відшкодування шкоди в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований; 
# письмова відповідь відповідного органу, яка засвідчує факт спору та порушення прав позивача - у разі відшкодування шкоди в результаті незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;Яка
# інші докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та які підтверджують вказані обставини.

=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір"] '''судовий збір не справляється''' за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

== Судова практика ==
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/33609033 Постанова Судової палати у цивільних справах ВС від 11.09.2013 у справі №6-48цс13]'''
'''Висновок:''' при відшкодуванні моральної шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю працівників виконавчої служби, застосуванню підлягають положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1167, ст. 1173 ЦК України]
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88385320 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі №818/607/17]'''
'''Висновок:''' психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

== Див. додатково ==
* [[Процедура виконання рішення суду де боржником є держава]]
* [[Відшкодування моральної шкоди]]

[[Категорія : Суди]]
[[Категорія : Відшкодування шкоди]]
[[Категорія : Інші питання цивільного права]]
[[Категорія : Адміністративне право]]
[[Категорія : Органи місцевого самоврядування]]

Аванс та завдаток

2024-05-14T09:04:03Z

Pushkarevska.Viktoriia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Завдаток ==
'''''Завдатком є''''' грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 570 ЦК України]).
=== Функції завдатку. Умови здійснення передоплати у формі завдатку ===
'''Завдаток служить способом забезпечення тільки договірних зобов’язань і виконує три функції: '''
* доказову;
* забезпечувальну;
* платіжну.

'''Доказова функція''' виражається в тому, що завдаток видається на підтвердження укладення основного договору. Звідси випливає, що при виникненні між сторонами суперечки про те, чи був укладений основний договір чи ні, факт видачі та одержання завдатку, підтверджений у належному порядку, є безумовним доказом укладення основного договору, який забезпечений ним.

Видача й одержання завдатку можуть бути доказом укладення договорів, вчинених як в усній, так і в письмовій формі. Якщо договір вчинений в усній формі і при цьому відсутні письмові докази, то можна говорити про те, що договір визнається укладеним, оскільки видано завдаток.

'''Забезпечувальна функція''' виявляється в тому, що видача й одержання завдатку спонукають сторони до виконання основного зобов’язання. Дієвим фактором у даному випадку є таке правило: якщо невиконання зобов’язання відбулося '''з вини боржника''' (сторони, що видала завдаток), '''завдаток залишається в кредитора'''. Якщо ж за порушення договору відповідає '''кредитор''' (сторона, що одержала завдаток), він зобов’язаний повернути боржникові '''завдаток і додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 571 ЦК України]). Саме втрата завдатку одним або повернення його іншим у подвійному розмірі складають суть забезпечувальної функції завдатку.

Видача завдатку як засіб забезпечення виконання зобов’язання може бути передбачена тільки домовленістю договірних сторін.

'''Платіжна функція''' виявляється в тому, що завдаток видається за рахунок належних платежів за основним зобов’язанням, тим самим він виявляється засобом часткового виконання основного зобов’язання, способом його виконання. При виконанні сторонами своїх договірних зобов’язань сума завдатку або зараховується за рахунок платежів, або утримується стороною, що видала завдаток, із суми належних з неї платежів.

Якщо сторони хочуть щоб передоплата за договором здійснювалася у формі завдатку необхідно дотримуватися наступних вимог законодавства:
* сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів є завдатком;
* договір, який містить положення про завдаток має обов’язково укладатися у письмовій формі, при чому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі-продажу), або сторони можуть укласти окремий письмовий договір (договір про завдаток).
* між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та передання майна продавцем). Тобто, договір про наміри або попередній договір (договір відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому) не може містити положень про завдаток.
Зазначене підтверджується [http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/8780C3DA797707C5C2257B2000353949 позицією Верховного суду України, який розглядаючи 13 лютого 2013 року справу №6-176цс12] щодо стягнення коштів, внесених як завдаток за попереднім договором купівлі-продажу, зазначає, що '''внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.''' Зазначена позиція Верховного суду України, ще раз свідчить про те, що у тому випадку коли сторони лише домовилися укласти договір (уклали попередній договір), але не оформили основний договір, сплачені в рахунок виконання договору платежі є авансом, а не завдатком.

== Аванс ==
'''''Авансом''''' визнається грошова сума або інша майнова цінність, яка передається однією стороною договору другій у рахунок майбутніх платежів.
'''Відповідно аванс не виконує забезпечувальної функції'''. Сторона, що видала аванс, вправі вимагати його повернення в разі припинення зобов’язання до початку його виконання, а також у всіх випадках невиконання договору.

На відміну від авансу завдаток підлягає поверненню тільки в разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості виконання.

У разі сумніву щодо правової природи суми, сплаченої в рахунок належних зі сторони за договором платежів, ця сума вважається сплаченою як аванс, якщо не буде прямо вказано, що вона є завдатком. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Це обумовлено ч. 2 ст. 570 ЦК України]

Також відмінною ознакою є і те, що якщо видача й одержання завдатку є безумовним доказом факту вчинення договору, то видача авансу безумовним доказом факту укладення договору не є.

[https://verdictum.ligazakon.net/document/91958530 01 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 361/8331/18] досліджував питання щодо різниці авансу від завдатку, а також наслідки невиконання зобов’язання кожною із сторін. Крім цього, в [https://verdictum.ligazakon.net/document/91958530 постанові Верховного Суду України від 17.06.2021 у справі № № 711/5065/15-ц] також роз'яснено різницю між завдатком та авансом.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91958530 Постанова Верховного Суду України від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771767 Постанова Верховного Суду України від 17.06.2021 у справі № № 711/5065/15-ц]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Господарське право]]