WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

2026-05-17T16:52:27Z

Ponomarov.Oleksii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 статті 365 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
== Склад кримінального правопоручення ==
=== Об'єкт ===
Безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що регулюють правила роботи правоохоронних органів.
=== Об'єктивна сторона ===
Відповідне кримінальне правопорушення є правопорушенням з матеріальним складом і з об'єктивної сторони полягає лише в активній поведінці – діях, які:
# зумовлені службовим становищем винного;
# пов’язані з реалізацією його службових повноважень;
# явно виходять за межі цих повноважень;
# заподіюють '''істотну шкоду''' (шкода, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб;
# перебувають у причинному зв’язку із зазначеними наслідками, з настанням яких кримінальне правопорушення визнається закінченим.
Відповідальність за статтею 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 КК України] настає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями. Якщо такого зв'язку не встановлено, дії винного за наявності до того підстав можуть кваліфікуватися за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 КК України], що передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень"] (далі - Постанова).
Характер і обсяг повноважень, а також порядок (умови) їх реалізації визначаються компетенцією службової особи, яка закріплена в різних законах, статутах, положеннях, наказах, інструкціях, правилах та інших нормативних актах. Тому для вирішення питання про те, чи виходять дії службової особи за межі її повноважень, необхідно з’ясовувати, яким нормативним актом вони регулюються і які саме положення цього акта були порушені.

Найбільш характерними способами (формами) вчинення перевищення влади судова практика визнає вчинення дій:
* які входять до компетенції будь-якої іншої (а не цього) працівника правоохоронного органу (є компетенцією вищестоящого працівника чи працівника іншого відомства);
* виконання яких можливе лише за наявності особливих і відсутніх у даній ситуації умов — в особливих випадках, обстановці, з особливого дозволу або з додержанням особливого порядку;
* які могли бути виконані лише колегіально, тоді як винний здійснив їх одноособово;
* які жоден працівник і за жодних умов не має права здійснювати або дозволяти (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03#Text Постанови]).
=== Суб'єктивна сторона ===
Характеризується умисною формою вини. Одним з важливих факторів є ставлення до наслідків, що може виражатися як умислом, так і необережністю, тобто:
* усвідомлення, що дії, які працівник правоохоронного органу вчиняє, виходять за межі наданих йому владних чи службових повноважень,;
* бажання їх вчинити;
* передбачення настання істотної шкоди;
* бажання чи свідоме припущення настання істотної шкоди або не передбачення можливості їх настання, хоча міг і повинен був передбачити (необережність).
Мотив і мета таких дій на кваліфікацію не впливають.
=== Суб'єкт ===
Суб’єктом даного правопорушення може бути виключно посадова особа правоохоронного органу (до 2014 року могла бути будь-яка інша службова особа, яка здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування).
== Кваліфікуючі ознаки ==
=== Кваліфікуючі ознаки ===
Вчинення дій, вказаних в об'єктивній стороні кримінального правопорушення, якщо вони супроводжувалися:

→ насильством або погрозою застосування насильства (як фізичне, так і психічним (погроза). Фізичне насильство полягає в незаконному позбавленні волі, завданні побоїв, мордуванні, заподіянні легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а психічне - у реальній погрозі застосування будь-якого за тяжкістю фізичного насильства щодо потерпілого чи його близьких;

→ застосуванням зброї (предмети, призначені для ураження живої цілі. Сама зброя може бути як вогнепальною (у тому числі гладкоствольною), так і холодною) чи спеціальних засобів (наручники, гумові кийки, отруйні гази, водомети тощо). При перевищенні влади припускається не тільки заподіяння чи спроба заподіяння за їх допомогою тілесних ушкоджень або смерті, а й погрозу ними;

→ болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування - дії, що завдають йому особливого фізичного болю чи моральних страждань і полягають у протиправному тривалому позбавленні людини їжі, води, тепла, залишенні її у шкідливих для здоров’я умовах, використанні вогню, електроструму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, а також у приниженні честі, гідності, заподіянні душевних переживань, глумлінні тощо (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 статті 365 КК України]).
=== Особливо кваліфікуючі ознаки ===
Вчинення дій, вказаних в об'єктивній стороні кримінального правопорушення або дій, зазначених в кваліфікуючих ознаках, якщо вони спричинили тяжкі наслідки - такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 статті 365 КК України]).
== Санкція (покарання) ==
1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/78426368 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 справа №301/2178/13-к] ( надано правовий висновок щодо застосування норми ч. 2 ст. 365 КК України до перевищення влади та службових повноважень, якими заподіюється немайнова шкода правам і свободам людини)

Рішення ЄСПЛ у справі "Луценко проти України" заява № 6792/11 (https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-213654%22]})

== Див. також ==

* [[Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги]]
* [[Кримінологічна характеристика кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності]]
* [[Кримінальна відповідальність за службове підроблення]]

[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Повернення майна чи відшкодування його вартості депортованим особам або їх спадкоємцям

2026-02-19T19:36:19Z

Ponomarov.Oleksii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18 Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2019-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 357 «Про затвердження Порядку повернення майна чи відшкодування його вартості депортованим особам або у разі їх смерті спадкоємцям таких осіб»]
== Депортовані особи та їх спадкоємці ==
'''Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] депортованими особами визнаються громадяни колишнього СРСР, хто набули громадянства України, та належать до:'''
* осіб кримськотатарського народу та інших національностей, які були насильницьки переселені за національною ознакою на спецпоселення згідно з рішенням органів державної влади колишнього СРСР або союзних республік з місць постійного проживання, що є територією сучасної України;
* осіб, які були примусово направлені на спецпоселення до членів своїх сімей після закінчення військової служби, повернення з евакуації, відбуття примусових робіт, покарання тощо;
* осіб, які на момент депортацій перебували за межами місць постійного проживання (на військовій службі, в евакуації, на примусових роботах, у місцях позбавлення волі тощо), але на яких згодом були поширені обмеження прав і свобод за національною ознакою, у тому числі заборона на повернення і проживання в місцях постійного проживання;
* осіб, які народилися в сім’ях депортованих осіб до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності цим Законом.
Окремими законами України може встановлюватися порядок відновлення прав інших категорій осіб, яких було піддано насильницькому переселенню.
Спадкоємцями можуть виступати фізичні та юридичні особи в залежності від типу спадкування ([[Спадкування за законом|за законом]] та [[Спадкування за заповітом|за заповітом]]).
== Порядок звернення із заявою про повернення майна чи відшкодування його вартості ==
=== Хто має право на компенсацію ===
Депортовані особи та їх спадкоємці, у тому числі [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|ті, кого взято на облік як внутрішньо переміщені особи,]] мають право на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок депортації.
=== Які документи потрібно надати ===
Документи, що подаються для повернення майна:
* заява про повернення майна чи відшкодування його вартості;
* копія паспорта громадянина України;
* копія посвідчення особи, депортованої за національною ознакою;
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* копія документів, що підтверджують право власності заявника на майно, а також інших документів (у тому числі архівних) про вилучення майна, його якісні характеристики (модель, марка тощо). 
Для відшкодування вартості вилученого майна подаються такі документи:

* для майна - звіт про оцінку майна, складений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”];
* для земельної ділянки, вільної від забудов - звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки, складений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закону України “Про оцінку земель”].
=== Порядок звернення ===
Депортовані особи або їх спадкоємці не пізніше трьох років із дня набуття статусу депортованої особи подають пакет документів за місцезнаходженням майна до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації або до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (у разі, якщо майно, стосовно якого подається заява, знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, в Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення. 
=== Підстави для відмови ===
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для відмови в реєстрації заяви !! Підстави для відмови в поверненні майна чи відшкодуванні його вартості
|-
| 1) недотримання строку подання заяви; 
2) неподання передбачених документів; 
3) закінчення строку дії звіту про оцінку майна, звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки (у разі наявності).
|| 1) виявлення недостовірної інформації в документах, поданих заявником; 
2) підтвердження факту надання депортованій особі після повернення її до місця постійного проживання у власність житла, збудованого або придбаного за рахунок державного або місцевих бюджетів, чи компенсації за рішеннями органів влади колишнього СРСР, Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; 
3) непідтвердження права власності заявника на майно або факту, що особа є спадкоємцем.
|}
== Повернення майна чи відшкодування його вартості ==
=== Повернення майна ===
Протягом одного місяця приймається рішення про передачу майна заявнику та здійснює оформлення відповідних документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
{| class="wikitable"
|-
| Загальний строк – не більше 2 місяців після прийняття рішення.
|}
Повернення майна відбувається на '''безоплатній основі.''' 
=== Відшкодування вартості майна ===
Відшкодування вартості майна відбувається поетапно протягом 5 років після прийняття рішення. Мінімальна одноразова виплата - '''не менше ніж одна п’ята частина нарахованої суми відшкодування.'''

 
У разі смерті депортованої особи після прийняття відповідного рішення вартість майна відшкодовується її спадкоємцям.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію перевірено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/185935_derzhava-vdshkodu-deportovanim-osobam-vartst-viluchenogo-mayna Держава відшкодує депортованим особам вартість вилученого майна]
* [https://zib.com.ua/ua/109129-yak_otrimati_status_osobi_deportovanoi_za_nacionalnoyu_oznak.html Як отримати статус депортованого за національною ознакою?]
[[index.php?title=Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Реабілітовані особи]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]

Дії особи у випадку її зґвалтування

2026-02-18T22:26:26Z

Ponomarov.Oleksii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації: [[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]]'''.'''
|}
== Загальна інформація==
'''Зґвалтування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 152 Кримінального кодексу України] (далі КК - України) - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

Під зґвалтуванням слід розуміти статеві зносини між особами різної (а іноді і однієї) статі всупереч або з ігноруванням волі потерпілої (-лого) особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Потерпілою особою від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб'єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Тому дії особи, яка домоглася згоди особи протилежної статі на статеві зносини в інший спосіб, наприклад, шляхом настирливих пропозицій вступити у статеві зносини або шляхом обману чи зловживання довірою (освідчення у коханні, завідомо неправдива обіцянка укласти шлюб, сплатити за сексуальну послугу тощо) не можуть кваліфікуватись за статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 КК України].

'''''Слід зазначити, що покарання за злочин, який вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 152 КК України] становить від трьох років до довічного позбавлення во''лі.'''
== Алгоритм дій ==
'''Безпечне місце'''

Дуже важливо переміститися в максимально захищену зону та усвідомити, що в тому, що сталося немає провини потерпалої особи і вся відповідальність лежить на особі, що скоїла сексуальне насильство.

'''Медична установа'''

Дуже важливо негайно, після вчинення злочину, не переодягаючись і не приймаючи душ для отримання медичної допомоги та відібрання необхідних зразків біологічних матеріалів '''викликати швидку, або ж звернутись до медичної установи.'''

Особа буде перевірена лікарем на наявність травм, інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також допоможе слідству в разі порушення кримінальної справи.

У разі звернення до лікаря не відразу, у деяких випадках лікарі також '''можуть зібрати докази навіть через кілька днів після зґвалтування.'''

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, серед іншого і '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 152 КК України],''' крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування - '''здійснюють слідчі органів Національної поліції України.'''

'''Національна поліція'''

У разі вчинення кримінального правопорушення слід '''негайно звернутись до правоохоронних органів (поліції)''' телефоном та викликати працівників поліції на місце вчинення злочину, які, в свою чергу приймуть від особи заяву та внесуть її до '''Протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію'''.
[[Файл:Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.doc|міні|Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію]]
Крім того, можливо звернутись з відповідною заявою до '''найближчого щодо вчинення місця злочину відділку Національної поліції України або прокуратури.'''

== Порядок подання заяви в прокуратуру чи поліцію ==
Законодавством '''не передбачено особливих вимог чи певної форми щодо написання заяви про вчинення злочину'''. Однак, вона повинна містити конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти та невідкладно зареєструвати заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. Доцільно зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу та номер телефону. '''Письмова заява може бути передана при особистому зверненні, або надіслана поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або іншим видом зв’язку.'''

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. '''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.'''

'''Важливо!!! Якщо у відділку поліції відмовили у прийнятті заяви, у такому випадку громадянин має право у 10-денний термін звернутись до суду з заявою про бездіяльність службових осіб поліції.'''
[[Файл:Заява-про-вчинення-злочину-ст.152.docx|міні|Заява-про-вчинення-злочину-ст.152]]
== Строки розгляду заяви ==
Відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 214 Кримінального процесуального кодексу України]''' (далі - КПК України) слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але '''не пізніше 24 годин після подання заяви''', повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості '''до Єдиного реєстру досудових розслідувань''', розпочати розслідування та '''через 24 години''' з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань '''внесені прокурором''', він зобов’язаний '''протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування'''.

'''Увага!''' [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану|Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану.]]
== Права та обов’язки потерпілого ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 55-57 КПК України] після подання заяви про вчинений, щодо особи злочин та після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, така особа отримує [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|статус потерпілого у кримінальному провадження]]. '''Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.'''
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]