WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків

2026-05-14T08:25:17Z

Pohorila.Yana: без змін

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/301-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 301 "Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків"]
== Загальні положення==
Законодавство, що регулює відносини з реалізації права власності у багатоквартирних будинках, складається з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"], інших законів України та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері власності у багатоквартирних будинках.

Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] '''багатоквартирний будинок''' - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
== Ініціатори списання з балансу багатоквартирного будинку та порядок його проведення ==
⇒ Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи, організації, а також господарські товариства, інші господарські організації та підприємства, створені внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об’єкти державної або комунальної власності (далі - балансоутримувач) приймають '''рішення про списання багатоквартирного будинку,''' у якому розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності.

⇒ Рішення про списання багатоквартирного будинку, у разі, коли балансоутримувачем є державне підприємство, установа, організація, що належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), комунальне підприємство, установа, організація, що належить до сфери управління органу місцевого самоврядування, або господарське товариство, інша господарська організація чи підприємство, створене внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об’єкти державної або комунальної власності, погоджується з відповідним суб’єктом управління, до сфери управління якого належав такий будинок, органом місцевого самоврядування.

Балансоутримувач багатоквартирного будинку визначає у відповідному багатоквартирному будинку належність приміщень до приватної та інших форм власності.

⇒ Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване також особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, та/або [[Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)|об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку]] ([[Порядок утворення асоціації об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)|асоціацією об’єднань співвласників багатоквартирного будинку]]), утвореним у такому будинку, шляхом надсилання балансоутримувачу:
# '''повідомлення''' (у паперовій або електронній формі);
# копії документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності, та/або документів, що відповідно до законодавства підтверджують утворення у будинку об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку) відповідно (пункт 3 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/301-2016-%D0%BF Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 301] (далі - Порядок).
Про початок процедури списання балансоутримувач приймає розпорядчий документ( наказ або розпорядження).

У такому випадку балансоутримувач протягом '''десяти робочих днів''' з дня надходження відповідного повідомлення та документів розпочинає процедуру списання такого будинку з балансу згідно з пунктом 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/301-2016-%D0%BF Порядку].

Процедура списання здійснюється балансоутримувачем на підставі прийнятого ним '''розпорядчого документа.'''

Інформація про прийняття відповідного розпорядчого документа доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті балансоутримувача та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під’їздах будинків та біля них, відповідного оголошення.
== Комісія ==
Для списання багатоквартирного будинку з балансу утворюється відповідна '''комісія''' у складі не менше п’яти осіб, її склад затверджується балансоутримувачем.

Комісію очолює представник балансоутримувача.

До складу комісії включаються представники балансоутримувача, виконавця послуг з управління будинком або виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій такого будинку.

Інформацію про кандидатури для включення до складу комісії виконавець послуг з управління будинком або виконавець послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій такого будинку подають протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного запиту балансоутримувача.

У разі неподання балансоутримувачу інформації про кандидатури для включення до складу комісії склад комісії визначається ним самостійно з числа представників балансоутримувача.

У роботі комісії бере участь уповноважена особа (особи) від співвласників багатоквартирного будинку за її (їх) згодою. Уповноважена (уповноважені) особа (особи) від співвласників будинку може (можуть) бути залучена (залучені) до складу комісії протягом усього часу роботи комісії, але не пізніше дня підписання акта про списання багатоквартирного будинку з балансу.
== Огляд будинку ==
Комісія з метою фіксування технічного стану багатоквартирного будинку перед списанням проводить його огляд.

Під час огляду комісія може використовувати наявну в балансоутримувача технічну документацію (акт прийняття в експлуатацію, матеріали технічної інвентаризації, плани зовнішніх мереж тощо), а також дані бухгалтерського обліку щодо будинку.

Огляд проводиться для визначення технічного стану будинку та складає акт, який потім подається балансоутримувачу.
== Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу ==
За результатами роботи комісії складається '''акт про списання багатоквартирного будинку з балансу'''.

Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем.

Після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою.

У разі, коли державне підприємство, яке є балансоутримувачем, належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, процедура списання багатоквартирного будинку з балансу вважається закінченою з моменту погодження таким міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади затвердженого державним підприємством акта про списання багатоквартирного будинку з балансу.

Копія акта про списання багатоквартирного будинку з балансу надається балансоутримувачем співвласнику (співвласникам) багатоквартирного будинку за його (їх) зверненням.

У разі, коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності на них реєструється в установленому законом порядку.

== Строки списання ==
Процедура списання багатоквартирного будинку з балансу повинна бути завершена у строк не більше ''двох місяців'' з дня прийняття розпорядчого документа.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2026-05-14T08:17:09Z

Pohorila.Yana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''](у зв'язку з дією воєнного стану на території України доступ до сервісу обмежений(карта відключена для загального доступу) .

'''УВАГА! Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)]'''
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [https://khersonska.land.gov.ua/zrazky-zaiav-shchodo-vidvedennia-zemelny/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, звернувшись до органів Держгеокадастру, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/kvalifikatsiina-komisiia/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#''[https://land.gov.ua/ територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;]''
#''[https://uma.od.gov.ua/ управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради]'' (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

Див. також
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Порушення порядку здійснення операцій з металобрухту

2025-11-13T11:57:34Z

Pohorila.Yana: не проводились, стаття актуальна

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі - ККУ)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] (далі- КУпАП)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14 Закон України "Про металобрухт]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/468-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2012 року № 468 "Про затвердження переліку товарів, вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0585-16 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 березня 2016 року № 524 "Про затвердження переліку обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом"] (далі – наказ № 524)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-11#Text Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03 листопада 2011 року № 191 "Про затвердження форм актів обстеження суб'єктів господарювання"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 213 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 ККУ] кримінальним правопорушенням визнається здійснення заготівлі металобрухту, переробки брухту кольорових і чорних металів фізичними особами без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб’єкта господарювання, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.
== Склад кримінального правопорушення ==
=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
Безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення є відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, порядок проведення яких регламентуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Законом України "Про металобрухт"]. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення можуть бути відносини власності, а додатковим факультативним - відносини у сфері оподаткування.
=== Предмет кримінального правопорушення ===
Предметом кримінального правопорушення є як побутовий, так і промисловий металобрухт, а також приміщення та споруди для розташування незаконних пунктів його прийому, схову і збуту.

'''Металобрухт''' - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (абзац другий статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Закону України "Про металобрухт"]).
=== Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення ===
Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 частиною першою статті 213 ККУ], полягає в таких діях:

♦ здійснення заготівлі металобрухту - це діяльність, пов'язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб'єктами господарювання;

♦ переробка брухту кольорових і чорних металів фізичними особами без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб’єкта господарювання.

'''Переробка металобрухту''' - це діяльність, пов’язана із доведенням металобрухту шляхом сортування або, в разі потреби, пресування, пакетування, дрібнення, різання до стану, що відповідає вимогам законодавства; вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їх сплавів.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок державної реєстрації юридичної особи]]", "[[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]"

♦ організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухт.

'''Незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту''' - це місце, в якому фактично провадяться недозволені операції по збиранню, заготівлі, переробці та реалізації брухту чорних та (або) кольорових металів.

Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право відкривати приймальні пункти в будь-яких регіонах України без обмежень.

Приймання металобрухту від фізичних осіб обов’язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Закону України "Про металобрухт"]).

Приймальні пункти повинні мати власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб’єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб, або контейнер (будь-яку іншу відповідну ємність, тару), які забезпечують зберігання металобрухту у спосіб, що унеможливлює проникнення шкідливих речовин у ґрунт. Кожен приймальний пункт повинен мати вагове обладнання, що відповідає його виробничим потребам, систему відеоспостереження, відеозапису, архівування та зберігати створену в процесі відеоспостереження інформацію не менше трьох місяців (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Закону України "Про металобрухт"]).
{| class="wikitable"
|'''Цікаво!''' [https://mspu.gov.ua/diyalnist/derzhavni-holdingi/operaciyi-z-metalobruhtom Перелік cуб’єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом]
|}
=== Суб'єкт кримінального правопорушення ===
Суб'єктом кримінального правопорушення визнається фізична осудна особа, що досягла 16 років, а також посадові особи суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом.
=== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, а його мотиви й мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
=== Кваліфікуючі ознаки ===
За частиною другою статті 213 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 ККУ] до кримінальної відповідальності притягується особа, раніше судима за кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
== Ліцензування та вимоги до діяльності з металобрухтом ==
У зв’язку із втратою чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1775-14#Text Закону України від 01 червня 2000 року № 1775-VIII «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності»], який регулював відносини у сфері ліцензування та визначав, зокрема, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідність отримання ліцензій на право здійснення господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів '''скасовано'''.

Відносини, які виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Законом України «Про металобрухт»].

Законом чітко встановлено, що право здійснювати операції з металобрухтом мають лише спеціалізовані металургійні підприємства, а також їх пункти. Дозвіл на такі операції видають лише за наявності спеціального брухтопереробного та вантажопідйомного обладнання, складів, кваліфікованого персоналу, а також за умов виконання всіх вимог протипожежної, радіаційної та екологічної безпеки.

Cпеціалізовані або спеціалізовані металургійні переробні підприємства, а також їх приймальні пункти, мають право здійснювати заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту на підставі акту обстеження.

Форма акта обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств (брухт кольорових/чорних металів) затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-11#Text наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03 листопада 2011 року № 191.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0585-16#Text Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 березня 2016 року № 524] затверджено перелік обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом.

'''Спеціалізовані підприємства''' - суб’єкти господарювання всіх форм власності, що здійснюють заготівлю та/або переробку (надають послуги з переробки) металобрухту, відповідають вимогам цього Закону про металобрухт, у тому числі мають власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб’єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб.

'''Спеціалізовані металургійні переробні підприємства''' - підприємства, що здійснюють заготівлю, переробку (надають послуги з переробки) та металургійну переробку металобрухту, відповідають вимогам цього Закону, мають власне або орендоване виробниче, технологічне обладнання (у тому числі піч), лабораторію для визначення відповідного хімічного складу продукції, які забезпечують технологію металургійної переробки металобрухту, контроль технологічного процесу та якості отриманої продукції.

'''Приймальний пункт спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства''' - виробничий підрозділ спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства, на базі якого проводяться операції із заготівлі та переробки металобрухту. Кожний приймальний пункт повинен мати вагове, брухтопереробне, вантажопідйомне обладнання, а також відповідну ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається його виробничими потребами відповідно до Закону.
== Розмежування кримінальної відповідальності від адміністративного проступку ==
Розмежування кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 статтею 213 ККУ], та адміністративного проступку, передбаченого статтею 16410 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]. Кримінальне правопорушення та інші правопорушення різняться, насамперед, ''за ступенем суспільної небезпечності''.

Єдиним законодавчо закріпленим критерієм розмежування кримінального правопорушення щодо порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом і відповідного адміністративного проступку є '''обсяг отриманого доходу''' від проведення таких операцій. До адміністративної відповідальності можуть притягуватися посадові особи суб’єкта господарювання або громадянин - суб’єкт підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, за такі дії:
* порушення законодавства, що регулює здійснення заготівлі, переробки та металургійної переробки металобрухту;
* приймання металобрухту, без складання акта приймання, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14/ed20210214#top Законом України "Про металобрухт"].
== Умови та загальні правила діяльності з металобрухтом ==
Суб’єкти господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту, мають право згідно із законодавством відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту.

Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право згідно із законодавством відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту, а також створювати відокремлені підрозділи, що здійснюють заготівлю та переробку металобрухту.

Приймання металобрухту від фізичних осіб обов’язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції.

Заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту фізичними особами забороняються.

Приймання металобрухту від суб’єктів господарювання оформлюється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до вимог законодавства.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов’язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Приймання на брухт технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку або їх частин, іншого телекомунікаційного обладнання дозволяється лише від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, за наявності оригіналу або належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акта про списання такого майна з балансу та документів, що підтверджують його використання в господарській діяльності.

Перелік таких технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку або їх частин, іншого телекомунікаційного обладнання, які можуть здаватися на брухт виключно від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку та органом державного регулювання у сфері телекомунікацій. '''Типовий зразок акту прийому передачі''' - [[Файл:Акт приймання металобрухту-1.jpg|безрамки|акт приймання металобрухту]][[Файл:Акт приймання металобрухту.jpg|безрамки]] '''Важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#n114 статті 13 Закону України «Про металобрухт»] місцеві державні адміністрації у здійсненні операцій з металобрухтом:

- здійснюють контроль за додержанням спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, їхніми приймальними пунктами встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Законом] вимог;

- виявляють порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Закону] спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами та їх приймальними пунктами на територіях відповідних адміністративних одиниць.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є ''обов’язковим''. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Суб’єктам господарювання забороняється залучати до заготівлі металобрухту, проведення операцій з металобрухтом осіб віком до 18 років.

Перелік обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0585-16#Text наказом № 524].

'''Також важливо:''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/468-2012-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2012 року № 468] встановлено перелік товарів (у тому числі й металів) вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71734324 Виправдувальний вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року у справі № 562/2259/15-к] (власник металобрухту може розпоряджатися ним на власний розсуд, або реалізувати його спеціалізованому підприємству, або ж будь-якій фізичній особі, котра виявила бажання його придбати. Держава не може обмежити фізичних чи юридичних осіб у продажі або купівлі будь-яких об’єктів, котрі не вилучені або не обмежені у цивільному обороті. Принципи свободи договору та вільного волевиявлення сторін це гарантують).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74829460 Виправдувальний вирок Путивльського районного суду Сумської області від 20 червня 2018 року у справі № 574/32/18] (закупівлі металобрухту для особистого використання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75853671 Виправдувальний вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року у справі № 284/230/17] (у зв’язку з недоведеністю прокурором організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, оскільки ці обставини не підтверджені зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами). 
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Поворот виконання рішення суду у господарській справі

2025-09-15T05:58:15Z

Pohorila.Yana: УВАГА!!!!!! Дана стаття є неактуальною у зв'язку з втратою чинності Господарського кодексу України. На даній платформі є стаття Поворот виконання судового рішення в цивільній справі, що буде чинним і для господарських відносин. ДО втрати чноості ГК України дана стаття була активною та не потребувала редагувань.

== Нормативна база ==
* втратив чинність Господарський кодекс!!!!
* Втрата чинності ГКУ
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/84275022 Постанова Великої палати Верховного суду 04 вересня 2019 року № 569/15646/16-ц]
== Загальні положення ==
'''Поворот виконання рішення''' - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011]). Отже, '''поворот виконання рішення''' - це процесуальна форма захисту прав боржника ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/84275022 Постанова Великої палати Верховного Суду від 04 серпня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц]).

'''''Інститут повороту виконання рішення''''' спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
== Хто може звернутися за поворотом виконання рішення у господарському процесі==
Поворот виконання судового рішення у господарській справі визначений статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (ГПК України). 28 серпня 2025 року ГК України втратив чинність, регламентуються господарські відносини нормами ЦКУ, таким чином стаття дана є неактуальною. Аналогічна стаття на даному сайті наявна ( Поворот виконання рішення суду у цивільній справі. Норми цивільного законодавства розповсюджуються на господарські відносини).

Відповідно до частини п'ятої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної '''заяви сторони''', тобто позивача або відповідача.

Враховуючи положення, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67994657 постанові Вищого господарського суд України від 25 липня 2017 року у справі № 922/4879/15] варто звернути увагу, що вимагати повороту виконання може не лише відповідач, а й інша особа, чиї права відсутністю такого повороту порушуються.
== Судовий розгляд ==
Згідно з частиною сьомою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] '''судовий збір не сплачується''' за подання заяви про поворот виконання. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Заява відповідача про поворот виконання рішення '''розглядається судом, який розглядав справу''' як суд першої інстанції, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у '''двадцятиденний строк''' з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Заява про поворот виконання може бути подана '''протягом одного року''' з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи (частина десята статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]).

Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

'''''Частиною першою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:'''''

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

'''''Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він'':'''

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

'''''Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:'''''

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

'''''Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до вище згаданих умов''''', заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням''''' (частина четверта статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]).
== Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ ==
'''''Особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо.'''''

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем, приватним виконавцем.

Якщо згідно з рішенням місцевого господарського суду з відповідача стягнуто суму, вилучено майно, і це рішення змінено чи скасовано апеляційним господарським судом чи касаційним судом і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, відповідачу слід повернути все, що було з нього стягнуто на підставі зміненого чи скасованого рішення.

'''''Видача поворотного наказу здійснюється за заявою боржника''''', в якій повинно бути зазначено, що було з нього стягнуто за наказом господарського суду і підлягає поверненню. До заяви має бути додана довідка про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Ця довідка повинна бути підписана керівником підприємства-боржника (його заступником) і головним (старшим) бухгалтером.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79807745 Ухвала Господарського суду Хмельницької області від 12 лютого 2019 року у справі № 18/1544-10]
* [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=117074014&red=1000032d5728c43d164cdada8f8ec35a8e4d52&d=5#:~:text=Поворот%20виконання%20рішення%20-%20це%20процесуальна,36. Постанова Верховного суду України від 16.02.2024 року у справі № 910/10309/21]
== Див. також ==
* [[Поворот виконання рішення суду у цивільній справі]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Виплата пенсій, не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, ВПО та особам, які відмовилися від довідки ВПО

2025-07-15T13:41:14Z

Pohorila.Yana: відсутні. Лише розділові знаки

==Нормативна база==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR1Tg4UbaVu1j15kC2cM9f0WoGfRIROG3a6cm8hxYpua9I_Py1GNeTixOso#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 "Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1080-2010-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від від 1 грудня 2010 року № 1080 " Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''.
[https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
'''''Механізм виплати пенсій або щомісячного довічного грошового утримання''''' з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов’язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”] від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”] .
'''''Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.'''''
== Хто здійснює нарахування та повернення коштів за рішенням? ==
'''''Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України''''', в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).
== Відповідальні особи за виконання рішення ==
Наказом керівника територіального органу Пенсійного фонду України визначаються не менше ніж дві відповідальні особи, які ведуть облік рішень (далі - відповідальна особа).

Відповідальні особи визначаються із числа працівників, які згідно з розподілом службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів і баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).

Якщо на дату внесення інформації до переліку отримувачів одержувач пенсії перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, інформацію до переліку отримувачів вносить відповідальна особа такого органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи одержувача пенсії, в тому числі наявного в ній рішення.
== Порядок отримання виплати за рішенням? ==
Пенсійні виплати за минулий період згідно з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR1Tg4UbaVu1j15kC2cM9f0WoGfRIROG3a6cm8hxYpua9I_Py1GNeTixOso#Text Порядком] проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року.

На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR1Tg4UbaVu1j15kC2cM9f0WoGfRIROG3a6cm8hxYpua9I_Py1GNeTixOso#Text Порядку], відповідно до бюджетного розпису.

'''У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати''' за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

'''За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев’ять місяців''' відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

Кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов’язаних з виплатою пенсій, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1080-2010-%D0%BF#n8 постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 1080] .
== Розмір виплати за рішенням ==
'''''Розмір пенсійної виплати''''' за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
==Див. також==
*[[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
*[[Відновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам після отримання довідки ВПО]]
*[[Здійснення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам]]
*[[Призначення вперше пенсій внутрішньо переміщеним особам]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)

2025-06-13T13:42:14Z

Pohorila.Yana: Прийнято новий Наказ від 21.01.2021 року, тому внесено даний наказ + зміни з наказу

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закон України «Про оцінку земель»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" »]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Наказ Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0239-21#Text Наказ Фонду державного майна України від 12.01.2021 року № 24 " '''Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку"''']
== Загальні положення ==
'''Єдина база даних звітів про оцінку''' є автоматизованою системою збирання, накопичення та обробки інформації даних.

'''Адміністратором Єдиної бази''' є відповідний структурний підрозділ Фонду державного майна України з питань інформаційних технологій та моніторингу, яким здійснюється накопичення, зберігання і захист даних Єдиної бази та контроль за доступом до них.

'''Розпорядником Єдиної бази є''' відповідний структурний підрозділ Фонду з питань оціночної діяльності, яким здійснюється аналіз та контроль даних Єдиної бази.

'''Оцінка майна, майнових прав''' (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлюються Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.,%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. (ст. 3 . Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]

'''Професійна оціночна діяльність''' (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна .

'''Звіт про оцінку майна''' є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text:~:text=%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%94,%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. (ст. 12 . Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»].

Механізм ведення Фондом державного майна України (далі – Фонд) '''Єдиної бази даних звітів про оцінку''', формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку – фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України], визначено '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядком ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658 (далі - Порядок).] , з урахуванням змін, внесеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0239-21#Text Наказом Фонду державного майна України від 12.01.2021 року № 24 " Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку"]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядок] поширюється на:

* фізичних та юридичних осіб;
* суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та суб’єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку земель» (у разі визначення ринкової вартості земельної ділянки) (далі - суб’єкти оціночної діяльності);
* оцінювачів;
* нотаріусів.

У Єдиній базі даних звітів про оцінку підлягають реєстрації:

# електронні довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості, сформовані на запити фізичних та юридичних осіб;
# звіти про оцінку майна, складені суб’єктами оціночної діяльності для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі - цілі оподаткування).

'''Зверніть увагу!''' Доступ, внесення, перевірка інформації до/з Єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюються '''безоплатно'''. Формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості здійснюється '''безоплатно'''.
== Суб’єкти Єдиної бази ==
'''''Суб’єктами Єдиної бази є:'''''

* Фонд;
* фізичні або юридичні особи, на запити яких формується електронна довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості;
* суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі);
* нотаріуси;
* користувачі інформації з Єдиної бази.

'''''Фізичні та юридичні особи''''', на запит яких формується електронна довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості, зобов’язані вносити до Єдиної бази достовірні дані про об’єкт нерухомості, які відомі або стали відомі про такий об’єкт на дату формування довідки.

'''''Суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі) зобов’язані:'''''

* за результатом визначення ринкової вартості об’єкта оцінки складати звіт про оцінку майна та вносити до Єдиної бази інформацію з нього відповідно до вимог, встановлених цим Порядком;
* зберігати електронну версію повного звіту про оцінку разом з додатками до нього в Єдиній базі, а також в архіві суб’єкта оціночної діяльності у паперовій формі протягом п’яти років після дати оцінки. Звіти про оцінку та інші документи щодо визначення оціночної вартості об’єкта оцінки зберігаються в Єдиній базі та в архіві суб’єкта оціночної діяльності з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних», про що має бути зазначено/погоджено в договорі про оцінку майна;
* надсилати на відповідний запит Фонду копію звіту про оцінку, завірену в установленому законодавством порядку суб’єктом оціночної діяльності, який склав такий звіт, оформлену відповідно до вимог Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1351/20089 (далі - Положення про рецензування), та завірену в установленому законодавством порядку копію договору на проведення оцінки майна з метою встановлення дотримання вимог частини другої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» під час проведення оцінки майна;
* відображати у звіті про оцінку та інформації зі звіту про оцінку повну та достовірну інформацію;
* забезпечувати повноту, правильність та достовірність інформації, що вноситься до Єдиної бази;
* забезпечувати відповідність інформації зі звіту про оцінку, складеної у паперовій формі, інформації зі звіту про оцінку, внесеній суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази;
* мати кваліфікований електронний підпис чи печатку або удосконалений електронний підпис чи печатку, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* забезпечувати достовірність та ідентичність паперового примірника звіту про оцінку електронній версії звіту про оцінку, який зберігається в Єдиній базі та в архіві суб’єкта оціночної діяльності;
* завантажувати до Єдиної бази електронну форму звіту про оцінку майна, з накладанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.

== Порядок автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості в Єдиній базі ==
'''У випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази'''

''З метою електронного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості фізична або юридична особа повинна зареєструватися'', авторизуватися (ідентифікуватися) та внести до сервісу електронного визначення оціночної вартості дані про об’єкт нерухомості. Доступ, внесення даних про об’єкт нерухомості, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюється безоплатно.

''Перелік обов’язкових даних, які вносяться особою з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, наведений у додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0239-21#Text Порядку]''

'''До сервісу електронного визначення оціночної вартості об’єкти нерухомості вносяться за такими видами та типами:'''

1) житлова нерухомість:

* квартира в багатоповерховій житловій будівлі;

* квартира в малоповерховій житловій будівлі;
* гуртожиток / комунальна квартира / житлове приміщення; житловий будинок / котедж (будинок одноквартирний підвищеної комфортності) / таунхаус;
* дачний (садовий) будинок;
2) земельна ділянка;

3) нежитлова нерухомість:
* адміністративна будівля або приміщення;
* промислова (складська) будівля або приміщення;
* торговельна будівля або приміщення;
* гараж / паркувальне місце в закритому паркінгу;
4) об’єкт незавершеного будівництва.

При цьому обов’язкові дані, які вносяться особою з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості повинні відповідати офіційним документам на такий об’єкт нерухомості.

На підставі даних про об’єкт нерухомості Модуль Єдиної бази розраховує оціночну вартість такого об’єкта нерухомості.

'''''За результатом''''' визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Модулем формується довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості відповідно до додатка 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0239-21#Text Порядку], з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.

Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості є чинною '''''впродовж 30 календарних днів з''''' дня її формування Єдиною базою.

'''''Якщо особа не погоджується з результатам'''''и автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта та обрати суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) шляхом використання Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності або Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
== Порядок реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази ==
Звіт про оцінку підлягає реєстрації в Єдиній базі протягом п’яти робочих днів від дати складання такого звіту про оцінку суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем).

Для реєстрації звіту про оцінку суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) вносить інформацію зі звіту про оцінку до Єдиної бази через сервіс внесення інформації.

У разі проведення рецензування звіту про оцінку у порядку, передбаченому розділом V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку], реєстрація звіту про оцінку здійснюється автоматично після внесення до Єдиної бази позитивних результатів рецензування звіту про оцінку за ознаками, визначеними абзацом другим або третім пункту 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF#Text Національного стандарту № 1.]

У Єдиній базі підлягає реєстрації виключно звіт про оцінку, щодо якого завершено процедуру складання, підписаний керівником суб’єкта оціночної діяльності та оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо брали участь у його складанні.

Електронні версії звітів про оцінку підлягають збереженню в Єдиній базі виключно з накладеними кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів оцінювача(ів), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів керівника суб’єкта оціночної діяльності, або кваліфікованою електронною печаткою, або удосконаленою електронною печаткою, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів суб’єкта оціночної діяльності. Такі звіти про оцінку, внесені до Єдиної бази, вважаються підписаними оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та керівником суб'єкта оціночної діяльності, і прирівнюються до оригіналів звітів про оцінку.

Строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.

Реєстрація звіту про оцінку в Єдиній базі здійснюється після:

* складання суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем(ами)) звіту про оцінку;
* накладання на звіт про оцінку кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів керівника суб’єкта оціночної діяльності, або кваліфікованої електронної печатки, або удосконаленої електронної печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів суб’єкта оціночної діяльності;
* внесення до Єдиної бази інформації зі звіту про оцінку за встановленою цим Порядком відповідною формою;
* перевірки інформації зі звіту про оцінку на її повноту, а також відповідності ринкової вартості об’єкта оцінки допустимому 25-відсотковому діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості, інформація про які міститься в Єдиній базі, визначеного Модулем;
* збереження електронної версії звіту про оцінку в Єдиній базі.

З метою реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі суб’єкт оціночної діяльності повинен:

* отримати кваліфікований електронний підпис чи печатку або удосконалений електронний підпис чи печатку, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* забезпечити оцінювачів, які працюють у складі суб’єкта оціночної діяльності та беруть безпосередню участь у складанні звітів про оцінку для цілей оподаткування, кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* зареєструватися, авторизуватися та ідентифікуватися в Єдиній базі через сервіс внесення інформації з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або удосконаленого електронного підпису чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* забезпечити реєстрацію, авторизацію та ідентифікацію оцінювачів, що працюють у його складі, в Єдиній базі за допомогою кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* забезпечити внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази через сервіс внесення інформації;
* забезпечити збереження електронної версії звіту про оцінку та окремо висновку про вартість в Єдиній базі та накладання на такий звіт та висновок кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів керівника суб’єкта оціночної діяльності, або кваліфікованої електронної печатки, або удосконаленої електронної печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів суб’єкта оціночної діяльності.

За результатами перевірки правових підстав на здійснення суб’єктами оціночної діяльності та/або оцінювачами практичної діяльності з оцінки майна сервіс внесення інформації забезпечує доступ до Єдиної бази суб’єкту оціночної діяльності (оцінювачу).

Для реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) заповнює інформацію зі звіту про оцінку за відповідною формою, встановленою додатками 4-11 до цього Порядку, та додає її до звіту про оцінку. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться до Єдиної бази, визначений додатками 4-11 до цього Порядку.

На інформацію зі звіту про оцінку накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо проводив(ли) оцінку, та кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів керівника суб’єкта оціночної діяльності, або кваліфікована електронна печатка, або удосконалена електронна печатка, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів суб’єкта оціночної діяльності, після чого зазначена інформація вноситься до Єдиної бази.

У разі повноти, правильності та відповідності інформації зі звіту про оцінку, внесеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем), у тому числі відповідності ринкової вартості об’єкта оцінки допустимому 25-відсотковому діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості, визначеного Модулем, Єдина база реєструє звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального реєстраційного номера. Одночасно формується довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку, згідно з додатком 12 до цього Порядку, із зазначенням у ній унікального реєстраційного номера звіту про оцінку. Довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази долучається до звіту про оцінку.

Унікальний реєстраційний номер звіту про оцінку автоматично відображається в інформації зі звіту про оцінку та у довідці про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази після реєстрації звіту про оцінку Єдиною базою.

Суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) зазначає унікальний реєстраційний номер в паперовому примірнику звіту про оцінку на титульному аркуші такого звіту про оцінку та у висновку про вартість майна.

'''''Єдина база автоматично відмовляє у реєстрації звіту про оцінку у разі:'''''

* виявлення недоліків та/або порушень під час внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази;
* якщо з дати складання звіту про оцінку (або у разі здійснення рецензування звіту про оцінку - з дати завершення такого рецензування) минуло більше п’яти робочих днів;
* якщо визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об’єкта нерухомості виходить за межі допустимого 25-відсоткового діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості, визначеного Модулем;
* відсутності електронної версії звіту про оцінку та електронної версії висновку про вартість, внесених суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази.

Електронні версії звітів про оцінку та висновків про вартість підлягають збереженню в Єдиній базі, за умови їх реєстрації в Єдиній базі та отримання унікального реєстраційного номера, протягом п’яти років від дати такої реєстрації.

Звіт про оцінку, не зареєстрований в Єдиній базі, без присвоєного унікального реєстраційного номера або з дати реєстрації якого минуло більше шести місяців, для цілей оподаткування не застосовується.

== Наслідки відмови в реєстрації звіту про оцінку ==
У разі '''''відмови Єдиної бази у реєстрації звіту про оцінку на підставі''''' абзацу четвертого пункту 9 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку] в Єдиній базі формується повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в єдиній базі даних звітів про оцінку за формою згідно з додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку].

'''''Повідомленню про відмову''''' у реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі присвоюється номер, що є паролем пошуку для забезпечення рецензування звіту про оцінку.

Фізична або юридична особа, на запит якої здійснюється визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, або суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) (далі – заявник) має право протягом п’яти робочих днів з дня відмови (формування повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в єдиній базі даних звітів про оцінку) звернутися в електронній формі через сервіс реєстрації звітів про оцінку та рецензій на звіти про оцінку або письмово до Фонду із заявою про забезпечення рецензування звіту про оцінку майна за формою, встановленою додатком 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку], відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»] та статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закону України «Про оцінку земель»].

''Заява про забезпечення рецензування звіту про оцінку формується в Єдиній базі автоматично з одночасним присвоєнням реєстраційного номера та дати формування заяви. До заяви про забезпечення рецензування звіту про оцінку автоматично долучається повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та електронна версія звіту про оцінку та висновку про вартість, які зберігаються в Єдиній базі, а також заявником додається електронна версія договору на проведення оцінки майна.''

У разі подання заявником до Фонду заяви про забезпечення рецензування звіту про оцінку у паперовій формі до такої заяви додається прошитий (прошнурований), пронумерований оригінал звіту про оцінку майна, належним чином засвідчена копія договору на проведення оцінки майна, а також повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі.

'''''Звіт про оцінку та договір на проведення оцінки майна надаються для забезпечення процедури рецензування''''' з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закону України «Про захист персональних даних»].
== Порядок перевірки нотаріусами електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі ==
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, а також щодо договорів дарування, видачі свідоцтв про право на спадщину (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), інших правочинів, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню, нотаріус:
* при посвідчені зазначених правочинів перевіряє в Єдиній базі зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрацію звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази;
* вносить до Єдиної бази інформацію про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу (обміну), що ним посвідчується. З цією метою нотаріус повинен зареєструватися, авторизуватися та ідентифікуватися в Єдиній базі з використанням кваліфікованого електронного підпису.
З метою перевірки правових підстав на здійснення нотаріусом професійної діяльності його прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) та номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю звіряється з даними Єдиного реєстру нотаріусів під час реєстрації, авторизації, ідентифікації нотаріуса в Єдиній базі та під час перевірки реєстрації електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості або звіту про оцінку в Єдиній базі
== Використання та оприлюднення інформації з Єдиної бази ==
Користувачі інформації з Єдиної бази під час виконання своїх повноважень перевіряють реєстрацію електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та/або звіту про оцінку в Єдиній базі за унікальним реєстраційним номером, присвоєним Єдиною базою, та/або поштовою адресою об’єкта оцінки, та/або за кадастровим номером земельної ділянки.

Інформація, що міститься в Єдиній базі, в тому числі електронні версії звітів про оцінку, Фонд використовує для реалізації своїх повноважень з державного регулювання оціночної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»], зокрема виявлення фактів зберігання в Єдиній базі (внесення в Єдину базу в якості звіту про оцінку з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг) документа, що не містить ознак звіту про оцінку (відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF#Text Національним стандартом № 1]) без проведення рецензування, а також для проведення вибіркового рецензування електронних версій звітів про оцінку з метою забезпечення контролю якості їх складання, повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі унікальні реєстраційні номери електронних довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості та зареєстрованих звітів про оцінку; інформація із електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості та звітів про оцінку; найменування, коди ЄДРПОУ суб’єктів оціночної діяльності, дати і номери їх сертифікатів; прізвища, власні імена та по батькові (за наявності) керівників суб’єктів оціночної діяльності, прізвища, власні імена та по батькові (за наявності) оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку, дати і номери їх кваліфікаційних свідоцтв автоматично оприлюднюється на офіційному вебсайті Фонду в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом) у відкритому, прямому неавторизованому доступі з можливістю завантаження у форматі відкритих даних. При цьому до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).
== Дивись додатково: ==
* [[Проведення оцінки майна та майнових прав]]
* [[Індексація нормативно-грошової оцінки земель]]
* [[Оціночно-земельна експертиза]]
* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок припинення газопостачання

2025-04-15T05:48:29Z

Pohorila.Yana: зміни не вносились.

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17#Text Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#n71 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем'''"''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-15#n18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF/ed20231230#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням '''в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії''' (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або '''тимчасово окупованих Російською Федерацією''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги - '''заборонено.'''
|}
==Підстави припинення газопостачання==
Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494], оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285], а також нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у таких випадках:
#несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
#отримання від Оператора газотранспортної системи (далі - Оператора ГТС) повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача;
#подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором газорозподільних систем (далі - ГРМ) договір на виконання робіт, пов’язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
#відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"];
#розірвання договору розподілу природного газу;
#несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) чи ГРМ;
#несанкціоноване відновлення газоспоживання;
# визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
#наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
#необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об’єкту споживача, що не є побутовим);
#відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об’єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;
#в інших випадках, передбачених законодавством.

==Порядок припинення газопостачання==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пункту 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496] (далі - Правила), якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ '''протягом десяти днів''' після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки.

При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути '''раніше ніж через три дні''' після дати отримання повідомлення.

При припиненні (відновленні) газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. Припинення (обмеження) газопостачання споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

==Хто здійснює припинення газопостачання?==
Постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 абзацем 2 пункту 27 розділу ІІІ Правил].

Для цього постачальником має бути укладений з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам.

'''''За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ постачальник надсилає Оператору ГРМ відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення), копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об'єкт споживача.'''''

У такому разі Оператор ГРМ відповідно до умов укладеного договору на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, здійснює в установленому порядку припинення розподілу природного газу на об'єкт споживача, після чого повідомляє про це постачальника.

==Які дії побутового споживача газопостачання?==
Побутовий споживач, що має прострочену заборгованість перед постачальником за послуги з газопостачання, не має права протидіяти постачальнику та/або Оператору ГРМ у заходах із припинення газопостачання та на письмову вимогу постачальника має самостійно припинити власне газоспоживання, відповідно до абзацу 3 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пункту 21 розділу ІІІ Правил].

==Відповідальність споживачів==
Якщо в результаті відмови в доступі до об’єкта побутового споживача постачальник не здійснив опломбування запірних пристроїв перед газовими приладами споживача-боржника або Оператор ГРМ не здійснив припинення розподілу природного газу на об’єкт побутового споживача, постачальник має право вимагати від споживача-боржника оплати вартості природного газу, фактично спожитого ним (поставленого постачальником) за договором постачання природного газу, та за ціною, визначеною в договорі, а також вимагати від споживача відшкодування збитків, які розраховуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text пункту 6 розділу VII Правил.]

Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пунктом 29 розділу ІІІ Правил] '''''припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.'''''

У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n13 Типовим договором].

==Строк відновлення газопостачання==
Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пункту 30 розділу ІІІ Правил] '''''відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.'''''

Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пунктом 15 розділу ІІ Правилами] у разі усунення споживачем до зазначеного в повідомленні часу фактів, що стали причиною надіслання повідомлення, і при цьому, якщо споживач завчасно (до дня припинення/обмеження) надав постачальнику підтвердні документи (а Оператору ГРМ/ГТС - копії), газопостачання не припиняється (не обмежується).

'''''Відновлення газопостачання здійснюється за погодженням постачальника та після відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені постачальником та/або Оператором ГРМ/ГТС.'''''

==Припинення газопостачання в період карантинних обмежень==
Відповідно до пункту 31 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#n71 Закону України від 17.03.2020 № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] передбачено, що на території регіонів України (областей, м. Києва, м. Севастополя), на яких установлений '''"червоний"''' рівень епідемічної небезпеки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), на період дії "червоного" рівня епідемічної небезпеки та протягом 30 днів з дня його скасування забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

==Дивись також:==
*[[Нарахування заборгованості за спожитий газ, у разі відсутності лічильника газу]]
*[[Виявлення порушень в роботі газових лічильників]]
*[[Заміна газового лічильника]]
*[[Порядок постачання природного газу побутовим споживачам]]

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель

2025-02-14T09:22:32Z

Pohorila.Yana: змін майже не внесено. Стаття актуальна.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2022-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 р. № 70-р "Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель"]
== Поняття ==
Під економічним стимулюванням раціонального використання та охорони земель потрібно розуміти такі дії особи, які не шкодять раціональному використанню родючого шару грунту та поновлюють якість земель. У свою чергу дії особи, які призводять до покращення родючості земель повинні економічно стимулюватися державою.

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель, спрямоване на підвищення зацікавленості власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, у збереженні та відтворенні родючості грунтів, на захист земель від негативних наслідків виробничої діяльності.
== Види стимулювання ==
Держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів землевласниками та землекористувачами шляхом:
* надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами у галузі використання та охорони земель;
* звільнення землевласників і землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з лісорозведення, з меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи щодо охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою;
* компенсування суб’єктам господарювання недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель, інших заходів з покращення екологічного стану земель;
* застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного і природоохоронного призначення.
Компенсація витрат, понесених землевласниками та землекористувачами на покращення екологічного стану земель та підвищення родючості ґрунтів, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних і регіональних програм у галузі охорони земель.

Підставою для розгляду питання про економічне стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів є заява чи клопотання землевласників і землекористувачів до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють регулювання у сфері охорони земель, за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви чи клопотання додається висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про покращення екологічного стану земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними агрохімічного паспорта земельної ділянки.

Порядок економічного стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів встановлює Кабінет Міністрів України.

=== Податкова пільга ===
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком це землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння.
=== Програми використання та охорони земель ===
'''Загальнодержавні програми''' використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України.

'''Регіональні програми''' використання та охорони земель розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами. Програми використання та охорони земель міст Києва і Севастополя розробляються Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями та затверджуються відповідними радами.
== Компенсація витрат ==
Компенсація витрат, понесених землевласниками та землекористувачами на покращення екологічного стану земель та підвищення родючості ґрунтів, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних і регіональних програм охорони земель.

Підставою для розгляду питання про економічне стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів є заява чи клопотання землевласників і землекористувачів до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють регулювання у сфері охорони земель, за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви чи клопотання додається висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, про покращення екологічного стану земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними агрохімічного паспорта земельної ділянки.
== Загальнодержавні програми ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2022-р#Text Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 р. № 70-р] схвалено розроблення загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель з метою реалізації державної політики України щодо забезпечення сталого розвитку землекористування, створення екологічно безпечних умов проживання населення і провадження господарської діяльності, захисту земель від виснаження, деградації та забруднення, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, збереження функцій ґрунтового покриву, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття в умовах ринкового середовища та з урахуванням глобальної зміни клімату.

Міністерству аграрної політики та продовольства разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади надано дев'ятимісячний строк для розробки проект Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель.
[[Категорія: Земельне право‎]]
[[Категорія: Охорона земель‎]]

Землі енергетичної системи

2025-01-13T13:55:55Z

Pohorila.Yana: Перевірено на актуальність законодавства. Стаття чинна, актуальна.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 року № 49 «Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії»]
== Загальна інформація ==
'''''Землями енергетичної системи''''' визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених законом випадків розміщення таких об’єктів на землях іншого цільового призначення.

Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

Лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури можуть розміщуватися на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення, у тому числі за договорами сервітуту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83. стаття 76 Земельного кодексу України]).

'''Енергетична інфраструктура''' - сукупність об’єктів, призначених для виробництва, передачі і розподілу електричної енергії, у тому числі їх технологічна інфраструктура

'''землі енергетики''' - земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об'єктів альтернативної енергетики, об'єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об'єктів, необхідних для експлуатації об'єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%20%2D%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%B1%D0%B0%D0%B7%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%3B Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"] (далі - Закон).

Основними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text принципами регулювання відносин] на землях енергетики та землях спеціальних зон об'єктів енергетики є:
* комплексність заходів, спрямованих на забезпечення дотримання технологічних режимів виробництва і передачі електричної і теплової енергії та безаварійного функціонування і розвитку енергетичної галузі;
* поєднання інтересів забезпечення енергетичної безпеки держави та захисту навколишнього природного середовища;
* пріоритет безпеки життя і здоров'я населення над економічною вигодою від діяльності об'єктів енергетики;
* визнання пріоритету потреб суспільної необхідності на землі енергетики над потребами приватної власності на землю інших осіб;
* гарантування відшкодування розміру втрат і збитків, які можуть бути заподіяні при будівництві та експлуатації об'єктів енергетики власникам і користувачам земельних ділянок (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"] (далі - Закон).
== Землі енергетики ==
До [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text '''земель енергетики'''] відносяться землі, надані в установленому законом порядку у власність та користування для розміщення, будівництва і експлуатації об'єктів з виробництва і передачі електричної та теплової енергії, об'єктів альтернативної енергетики, об'єктів технологічної інфраструктури об'єктів енергетики, в тому числі адміністративних та виробничих будівель підприємств, що здійснюють таку діяльність (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8,%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. Закону]).
* Землі енергогенеруючих підприємств
До земель енергогенеруючих підприємств відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів з виробництва електричної та теплової енергії - ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, теплових електростанцій, теплоелектроцентралей, гідроелектростанцій, гідроакумулюючих електростанцій, вітроелектростанцій, електростанцій з використанням енергії сонця, геотермальних електростанцій, біоелектростанцій та електростанцій з використанням інших відновлювальних джерел отримання електроенергії (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі під виробничими об'єктами енергетики
До земель під виробничими об'єктами енергетики відносяться земельні ділянки підприємств, установ і організацій, надані для розміщення, будівництва та експлуатації підприємств з виробництва електротехнічного обладнання, пристроїв, матеріалів, будівельних конструкцій, дільниць з ремонту електротехнічного обладнання, промислових і ремонтних баз, службових, адміністративних та виробничих будівель суб'єктів енергетики та інших підприємств, що забезпечують експлуатацію об'єктів енергетики (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі міждержавної та магістральної електричної мережі
До земель міждержавної та магістральної електричної мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії між державами, а також від електрогенеруючих підприємств до об'єктів місцевої (локальної) електричної мережі: земельні ділянки під міждержавними і магістральними лініями електропередачі високої напруги; земельні ділянки під електричними підстанціями та розподільними пунктами різних типів високої напруги; земельні ділянки під струмопроводами, пристроями і спорудами, які належать до цих електричних мереж (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі місцевої (локальної) електричної мережі
До земель місцевої (локальної) електричної мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживачів електричної енергії: повітряні і кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції та розподільні пункти, струмопроводи, пристрої і споруди диспетчерсько-технологічного управління процесом електропередачі, повітряні або кабельні вводи до житлових або нежитлових споруд (стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі під об'єктами магістральної теплової мережі
До земель під об'єктами магістральної теплової мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів теплоенергетики: котелень, підключених до теплової мережі, наземних, надземних та підземних трубопроводів, павільйонів і теплових камер з відповідним обладнанням, насосних станцій, центральних теплових пунктів, комунікаційних тунелів, пристроїв та обладнання, необхідних для управління централізованим теплозабезпеченням (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
== Порядок надання та використання земельних ділянок для розміщення об'єктів енергетики ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 14 Закону)]. ==
Земельні ділянки державної та комунальної власності надаються у власність і користування (у тому числі в оренду або користування на умовах сервітуту) для потреб енергетики, у тому числі для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, за '''рішенням''' органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України].

Лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури розміщуються на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення. На землях, віднесених до категорії земель, визначених пунктом "ж" частини першої статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу Україн]и, можуть розміщуватися об’єкти альтернативної енергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (енергія сонячна, вітрова, аеротермальна, геотермальна, гідротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів), незалежно від цільового призначення таких земельних ділянок.

Для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури земельні ділянки всіх форм власності, за договором з власником чи користувачем земельної ділянки, можуть використовуватися також шляхом встановлення постійних або строкових земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відчуження земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для будівництва об'єктів енергетики може здійснюватися в порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

'''''Не потребують відведення у користування земельні ділянки для розміщення та будівництва оператором системи розподілу кабельних ліній електропередачі напругою до 150 кВ включно, що знаходяться на глибині нижче 0,5 метра від поверхні ґрунту.'''''

Будівництво кабельних ліній електропередачі напругою '''''до 150 кВ включно''''', що здійснюється оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу та/або третіми особами на підставі відповідного договору з оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу на землях державної або комунальної власності, може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, за умови отримання дозволу (дозвіл розпорядника земель державної або комунальної власності для використання цих земель на період виконання будівельно-монтажних робіт).

У разі якщо у '''''45-денний строк''''' з дня реєстрації клопотання про надання дозволу на використання земель державної або комунальної власності в період виконання будівельно-монтажних робіт відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не надав такого дозволу або вмотивовану відмову в його наданні, особа, яка подала відповідне клопотання, з наступного дня після закінчення зазначеного строку має право проводити будівельно-монтажні роботи без такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

== Визначення розмірів і конфігурації земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів енергетики (стаття 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%96,%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B2. Закону]) ==
Розмір площі, що надається у власність чи користування для розміщення енергогенеруючих об'єктів, визначається за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Конфігурація і розміри площ, що надаються для розміщення трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, струмопроводів, пристроїв і споруд, що належать до електричних мереж, визначаються за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Конфігурація і розміри площ, що відводяться для розміщення опор повітряних ліній електропередачі, а також прокладання кабельних ліній електропередачі, визначаються за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок залежно від конструкції опор та напруги електричної лінії. Для окремих конструкцій опор розміри площ встановлюються державними будівельними нормами на підставі документації із землеустрою.

Конфігурація і розміри площ, що відводяться для розміщення опор повітряних ліній електропередачі, а також прокладання кабельних ліній електропередачі, визначаються за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок залежно від конструкції опор та напруги електричної лінії. Для окремих конструкцій опор розміри площ встановлюються державними будівельними нормами на підставі документації із землеустрою.

Ширина смуги земельної ділянки, яка надається в тимчасове користування для проведення будівельно-монтажних робіт, встановлюється відповідно до державних будівельних норм залежно від напруги електричної лінії, розмірів конструкцій магістральних теплових мереж на підставі документації із землеустрою.

Ширина розчищення просік під трасами повітряних ліній електропередачі, які проходять через земельні лісові ділянки, встановлюється за проектами будівництва ліній електропередачі залежно від висоти лісового масиву з урахуванням їх перспективного росту для усіх груп лісів.

== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2. Закону]) ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за '''договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки''' або за '''рішенням суду для розміщення об’єктів''' на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, пристроїв і споруд. Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:
* будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
* проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
* розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
* проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.

У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються:
* зміст земельного сервітуту;
* кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
* площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
*місце розташування земельної ділянки;
*кадастровий номер;
*розмір плати за встановлення сервітуту;
*строк дії сервітуту (частина восьма стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"].

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації. Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для [[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб|суспільних потреб]] чи з [[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану|мотивів суспільної необхідності]], а орендар такої ділянки має право вимагати [[Дострокове розірвання договору оренди землі|розірвання договору оренди земельної ділянки]].

Дія сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються. Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 року № 49 «Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії»] затверджено типову форму договору, що надасть можливість підприємствам, які будують експлуатувати чи експлуатують об’єкти енергетики та передачі електричної енергії, укладати за типовою формою договори про встановлення постійних або строкових земельних сервітутів з власниками чи користувачами земельних ділянок або за рішенням суду для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури; проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури; розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури; проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.
== Правовий режим спеціальних зон об’єктів енергетики ==
Для забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об'єктів і об'єктів передачі електричної та теплової енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища встановлюються спеціальні зони об'єктів енергетики:
* санітарно-захисні зони атомних електростанцій;
* зони спостереження атомних електростанцій;
* охоронні зони об'єктів енергетики;
* санітарно-захисні зони об'єктів енергетики;
* охоронні зони магістральних теплових мереж.
Земельні ділянки в межах спеціальних зон об'єктів енергетики не вилучаються (викупляються) у власників чи користувачів земельних ділянок, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням).

У разі якщо встановлення спеціальних зон об'єктів енергетики призводить до неможливості раціонального використання земельної ділянки за цільовим призначенням, власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) всієї земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої земельної ділянки має право вимагати в односторонньому порядку розірвання договору оренди земельної ділянки та відшкодування завданих цим збитків (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).

=== ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПІДПРИЄМСТВ ЕНЕРГЕТИКИ, ВЛАСНИКІВ І КОРИСТУВАЧІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК У СПЕЦІАЛЬНИХ ЗОНАХ ОБ'ЄКТІВ ЕНЕРГЕТИКИ ===

==== '''''Система заходів щодо дотримання правового режиму земель енергетики та спеціальних зон об'єктів енергетики включає:''''' ====

* визначення та встановлення в натурі (на місцевості), у разі необхідності, спеціальних зон земель енергетичної системи;
* встановлення обмежень та обтяжень для власників і користувачів земельних ділянок у межах спеціальних зон земель енергетичної системи;
* державний контроль за дотриманням правового режиму використання земель спеціальних зон.
Система заходів щодо дотримання правового режиму земель спеціальних зон об'єктів енергетики здійснюється відповідно до затверджених проектів будівництва та документації із землеустрою щодо організації і встановлення територій спеціальних зон з визначенням обмежень та обтяжень, сервітутів для власників і користувачів земельних ділянок і письмово укладеного договору земельного сервітуту (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%B7%D0%BE%D0%BD%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8-,%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD,%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2027. Закону]).

===== '''''Підприємства енергетики під час виконання планових робіт з метою забезпечення безаварійної експлуатації об'єктів енергетики мають право:''''' =====

* облаштовувати під'їзні шляхи та пересуватися будь-якими видами транспорту і спеціальної техніки на об'єкти енергетики і транспортування електроенергії для їх технічного обслуговування, проведення ремонтних робіт згідно із схемами під'їздів, погодженими з власниками або користувачами земельних ділянок та місцевими органами виконавчої влади;
* здійснювати технологічну розчистку в межах просік від деревостанів і чагарників уздовж повітряних ліній електропередачі з метою запобігання негативній дії шкідливих факторів на лінії електропередачі та захисту лісів з попереднім погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок;
* здійснювати видалення самосійних чагарників та дерев (насаджень) у межах просік, які прокладені за проектами будівництва повітряних ліній електропередачі, з метою підтримання їх у належному стані без дозволу та погодження з власниками або користувачами лісів (стаття 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B2. Закону]).

==== '''''Підприємства енергетики в межах земель охоронних зон об'єктів енергетики у випадках аварій або загрози їх виникнення (аварійної ситуації) для негайної їх локалізації, ліквідації можливих наслідків або відвернення їх загрози без погодження з власниками або користувачами земельних ділянок мають право:''''' ====

* безперешкодного проїзду до місця аварії (аварійної ситуації) та виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт;
* здійснювати рубку та обрізування гілок дерев у разі аварій (аварійних ситуацій) у межах охоронних зон об'єктів енергетики, які проходять через земельні лісові ділянки, сади і парки, без наступного відшкодування вартості цих дерев і насаджень (стаття 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C. Закону]).

===== '''''Підприємства, які здійснюють експлуатацію об'єктів енергетики, в охоронних зонах цих об'єктів зобов'язані:''''' =====

* для цілей, пов'язаних з безпечною експлуатацією об'єктів енергетики, запобіганням негативним діям шкідливих факторів та захистом лісів, садів, парків, без попереднього узгодження та отримання дозволів здійснювати періодичну технологічну розчистку просік від чагарників, дерев та обрізування гілок;
* утримувати у стані пожежної безпеки просіки та обладнання повітряних ліній електропередачі, які проходять через лісові ділянки та інші багаторічні насадження;
* передбачати у кошторисах планових робіт кошти на відшкодування власникам або користувачам земельних ділянок збитків, завданих при виконані зазначених робіт, та на приведення земельних ділянок, на яких вони проводилися, у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням;
* проводити планові ремонтні роботи після збору врожаю сільськогосподарських культур;
* після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт відшкодовувати власникам або користувачам земельних ділянок усі фактичні збитки, завдані при виконані зазначених робіт, та за свій рахунок приводити земельні ділянки, на яких вони виконувалися, у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням;
* висувати обґрунтовані, обов'язкові до виконання вимоги власникам та користувачам земельних ділянок щодо забезпечення дотримання обмежень та обтяжень в охоронних і санітарно-захисних зонах об'єктів енергетики та передачі електричної енергії (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97. Закону]).

===== '''''Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об'єктів енергетики мають право:''''' =====

* самостійно господарювати на земельних ділянках з дотриманням установлених обмежень та обтяжень;
* на відшкодування збитків, завданих внаслідок виконання планових та аварійно-відновлювальних робіт.
Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об'єктів енергетики зобов'язані здійснювати господарську та інші види діяльності на зазначених земельних ділянках з дотриманням вимог цього Закону (стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%83,%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. Закону]).

=== ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ, ОБМЕЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СПЕЦІАЛЬНИХ ЗОНАХ ОБ'ЄКТІВ ЕНЕРГЕТИКИ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2031.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2034%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%E2%84%96 Розділ VI Закону]) ===

===== '''''У межах санітарно-захисних зон атомних електростанцій забороняється розміщення:''''' =====

* житлових будинків,
* громадських будівель,
* дитячих лікувально-оздоровчих закладів,
* об'єктів господарсько-питного водопостачання,
* промислових і підсобних (допоміжних) споруд, що не належать до атомних електростанцій.

===== ''У межах санітарно-захисних зон електричних мереж забороняється:'' =====

* розташовувати житлові і громадські будівлі, майданчики для стоянки і зупинки всіх видів транспорту, підприємства, на яких використовуються легкозаймисті рідини і гази, підприємства з обслуговування автомобілів, сховища нафти, нафтопродуктів та інших пожежонебезпечних речовин;
* вирощування сільськогосподарських культур, що потребують ручного обробітку ґрунту та збирання урожаю;
* проведення сільськогосподарських та інших робіт особами у віці до 18 років у межах санітарно-захисних зон повітряних ліній електропередачі напругою 750 кВ і вище.

===== '''''У межах охоронних зон об'єктів енергетики забороняється:''''' =====

* будувати житлові будинки, будинки громадського призначення;
* розміщати споруди іншого призначення на меншій відстані від елементів електричних мереж, ніж встановлена нормами;
* складати будь-які матеріали, розпалювати вогнища, влаштовувати звалища;
* саджати дерева, крім кущів та саджанців з висотою перспективного росту не більше двох метрів;
* розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів;
* влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт;
* запускати спортивні моделі літальних апаратів та повітряні змії;
* відсипати ґрунт, влаштовувати водосховища, ставки та інші водні споруди;
* влаштовувати зупинки та стоянки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище.

===== '''''В охоронних зонах кабельних ліній електропередачі власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним і юридичним особам забороняється:''''' =====

* саджати дерева та кущі;
* зводити будинки, споруди будь-якого призначення;
* виконувати роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад п'ять тонн;
* зливати їдкі і такі, що спричиняють корозію, речовини, пально-мастильні матеріали;
* кидати якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

Власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним та юридичним особам у межах спеціальних зон об'єктів енергетики без письмової згоди підприємств енергетики, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи, що можуть призвести до порушення безаварійного функціонування об'єктів електричних мереж.

Фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності (вчиненні дій) на землях охоронних зон об'єктів енергетики зобов'язані дотримуватися спеціального режиму їх використання, обмежень та обтяжень, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Можливість використання земель і водойм, розташованих у санітарно-захисних зонах атомних електростанцій, з народногосподарською метою визначається за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та підприємством, що експлуатує відповідну атомну електростанцію, за умови обов’язкового проведення радіологічного контролю продукції, що виробляється.

=== ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ЗЕМЛІ ЕНЕРГЕТИКИ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2035.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.04.2021%7D Розділ VІІ Закону]) ===
'''''Власники і користувачі земельних ділянок мають право на відшкодування обґрунтованого розміру збитків''''', завданих їм внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах спеціальних зон об'єктів енергетики.

До осіб, які мають право на зазначене відшкодування, належать особи, які набули право власності або користування (для земель державної та комунальної власності) земельними ділянками до надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта енергетики.

'''''При переході права власності чи користування цими земельними ділянками до інших осіб право на зазначене відшкодування''''' (в частині суми, не виплаченої попередньому власнику або користувачу земельної ділянки) зберігається за її новим власником або користувачем земельної ділянки.

У разі якщо встановлення спеціальної зони об'єкта енергетики спричинить неможливість використання земельної ділянки, повністю або частково розташованої в межах цієї зони, за цільовим призначенням, зазначена земельна ділянка підлягає відчуженню для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Підприємства, що здійснюють експлуатацію об'єктів енергетики, мають право на відшкодування збитків, завданих їм власниками або користувачами земельних ділянок, розташованих у межах спеціальних зон об'єктів енергетики, а також іншими особами внаслідок недотримання встановлених цим Законом обмежень на використання земель у межах таких зон.

'''''Відповідальність за порушення законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об'єктів енергетики'''''

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об'єктів енергетики, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

'''''Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об'єктів енергетики, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством.'''''

Державний контроль за дотриманням правового режиму спеціальних зон здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, а за використанням та охороною земель - органами, що здійснюють такий контроль відповідно до закону.

== Дивись також: ==
* [[Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності]]
[[ Категорія:Земельне право ]]

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель

2024-12-13T09:17:45Z

Pohorila.Yana: а на у виправила. Змін немає інших.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2022-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 р. № 70-р "Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель"]
== Поняття ==
Під економічним стимулюванням раціонального використання та охорони земель потрібно розуміти такі дії особи, які не шкодять раціональному використанню родючого шару грунту та поновлюють якість земель. У свою чергу дії особи, які призводять до покращення родючості земель повинні економічно стимулюватися державою

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель , спрямоване на підвищення зацікавленості власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, у збереженні та відтворенні родючості грунтів, на захист земель від негативних наслідків виробничої діяльності
== Види стимулювання ==
Держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів землевласниками та землекористувачами шляхом:
* надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами у галузі використання та охорони земель;
* звільнення землевласників і землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з лісорозведення, з меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи щодо охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою;
* компенсування суб’єктам господарювання недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель, інших заходів з покращення екологічного стану земель;
* застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного і природоохоронного призначення.
Компенсація витрат, понесених землевласниками та землекористувачами на покращення екологічного стану земель та підвищення родючості ґрунтів, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних і регіональних програм у галузі охорони земель.

Підставою для розгляду питання про економічне стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів є заява чи клопотання землевласників і землекористувачів до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють регулювання у сфері охорони земель, за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви чи клопотання додається висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про покращення екологічного стану земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними агрохімічного паспорта земельної ділянки.

Порядок економічного стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів встановлює Кабінет Міністрів України.

=== Податкова пільга ===
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком це землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння.
=== Програми використання та охорони земель ===
'''Загальнодержавні програми''' використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України.

'''Регіональні програми''' використання та охорони земель розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами. Програми використання та охорони земель міст Києва і Севастополя розробляються Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями та затверджуються відповідними радами.
== Компенсація витрат ==
Компенсація витрат, понесених землевласниками та землекористувачами на покращення екологічного стану земель та підвищення родючості ґрунтів, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних і регіональних програм охорони земель.

Підставою для розгляду питання про економічне стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів є заява чи клопотання землевласників і землекористувачів до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють регулювання у сфері охорони земель, за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви чи клопотання додається висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, про покращення екологічного стану земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними агрохімічного паспорта земельної ділянки.
== Загальнодержавні програми ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2022-р#Text Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 р. № 70-р] схвалено розроблення загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель з метою реалізації державної політики України щодо забезпечення сталого розвитку землекористування, створення екологічно безпечних умов проживання населення і провадження господарської діяльності, захисту земель від виснаження, деградації та забруднення, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, збереження функцій ґрунтового покриву, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття в умовах ринкового середовища та з урахуванням глобальної зміни клімату.

Міністерству аграрної політики та продовольства разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади надано дев'ятимісячний строк для розробки проект Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель.
[[Категорія: Земельне право‎]]
[[Категорія: Охорона земель‎]]

Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)

2024-12-13T09:14:54Z

Pohorila.Yana: пояснено ознаки договору вкладу

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закону України "Про платіжні послуги"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03#Text Постанова Національного банку України від 03.12.2003 № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку"]

== Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n928 п.1 ч.1 ст.63 Закону України "Про платіжні послуги"] '''''вкладним (депозитним) рахунком клієнта''''' є рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) та підлягають поверненню відповідно до умов договору.

'''''Договір банківського вкладу (депозит)'''''- це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)]).

'''Юридична характеристика договору''':

- односторонній ( оскільки вкладник не має жодних обов'язків перед банком, а лише право вимагати повернення вкладу);

- реальний ( оскільки є укладеним з моменту передання вкладу банківській установі);

- відплатний (так як банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти та суму вкладу).

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, '''є публічним договором''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 633 ЦК України]).

'''Сторонами''' договору виступають банк та вкладник. Банком виступає юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]). '''Вкладником може бути''' будь-яка особа, яка визнається учасником цивільних правовідносин відповідно до обсягу своєї правосуб'єктності.

'''Предметом''' договору банківського вкладу є грошова сума - вклад (гривневий, валютний).
== Форма договору банківського вкладу==
Договір банківського вкладу '''укладається у письмовій формі.'''

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. '''''Ощадна книжка''''' - документ, що підтверджує укладення договору банківського вкладу з фізичною особою та внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки в банк ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1064 ЦК України]). '''''Ощадний (депозитний) сертифікат''''' - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1065 ЦК України]).

'''У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.'''
== Види банківських вкладів ==
'''Основні види банківського вкладу:'''
* '''вклад на вимогу - передбачає видачу вкладу на першу вимогу вкладника;'''
За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. 
Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
* '''строковий вклад - повернення вкладу здійснюється зі спливом встановленого в договорі строку.''' 
За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. 

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором. 

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
== Проценти на банківський вклад==
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 розмірі облікової ставки Національного банку України].

Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом '''одного місяця''' з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.

'''Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.''' 

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

== Договір банківського вкладу на користь третьої особи==
Фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Визначення імені фізичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 28 ЦК України]) або найменування юридичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 90 ЦК України]), на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.

Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.
== Права вкладника та обов’язки банку ==
{| class="wikitable"
|-
! '''Обов'язки банку:''' !! '''Права вкладника:'''
|-
|
* зберігати грошові кошти вкладника;
* віддавати вклади на вимогу вкладника відповідно до договору банківського вкладу;
* страхувати вклади;
* надавати документ, який підтверджує приймання вкладу;
* надавати вкладникові інформацію про стан і зміни умов вкладу;
* сплачувати встановлені проценти за вкладом.
||
* одержувати вклад повністю або частково;
* особисто або через представників поповнювати вклад;
* перевести вклад до іншого банку;
* одержувати прибутки за вкладом (проценти);
* розпоряджатися вкладом на випадок смерті;
* достроково розірвати договір;
* стягувати сплату неустойки у формі банківського процента, вимагати відшкодування завданих збитків за невиконання чи неналежне виконання умов договору.
|}
== Розірвання та внесення змін до договору==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 651 ЦК України], зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 

У разі зміни договору, зобов’язання сторін зберігаються і продовжують діяти, але у зміненому вигляді. Зміна зобов’язань може стосуватися як зміни окремих умов договору ( щодо предмету, місця, строку виконання тощо) так і часткове їх припинення. 

У разі розірвання договору, зобов’язання сторін, що випливають з даного договору, припиняються повністю. 

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 

'''У разі односторонньої відмови від договору''' у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
== [[Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб|Відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків]]==

== Cудова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/82065661 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц] (оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору).

== Див. також ==
* [[Спадкування права на вклад у банку]]
[[Категорія: Банківське право‏‎‎]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад‏‎‎]]

Порушення порядку здійснення операцій з металобрухту

2024-11-13T19:50:05Z

Pohorila.Yana: незначні зміни

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі - ККУ)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] (далі- КУпАП)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14 Закон України "Про металобрухт]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/468-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2012 року № 468 "Про затвердження переліку товарів, вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0585-16 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 березня 2016 року № 524 "Про затвердження переліку обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом"] (далі – наказ № 524)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-11#Text Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03 листопада 2011 року № 191 "Про затвердження форм актів обстеження суб'єктів господарювання"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 213 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 ККУ] кримінальним правопорушенням визнається здійснення заготівлі металобрухту, переробки брухту кольорових і чорних металів фізичними особами без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб’єкта господарювання, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.
== Склад кримінального правопорушення ==
=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
Безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення є відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, порядок проведення яких регламентуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Законом України "Про металобрухт"]. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення можуть бути відносини власності, а додатковим факультативним - відносини у сфері оподаткування.
=== Предмет кримінального правопорушення ===
Предметом кримінального правопорушення є як побутовий, так і промисловий металобрухт, а також приміщення та споруди для розташування незаконних пунктів його прийому, схову і збуту.

'''Металобрухт''' - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (абзац другий статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Закону України "Про металобрухт"]).
=== Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення ===
Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 частиною першою статті 213 ККУ], полягає в таких діях:

♦ здійснення заготівлі металобрухту - це діяльність, пов'язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб'єктами господарювання;

♦ переробка брухту кольорових і чорних металів фізичними особами без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб’єкта господарювання.

'''Переробка металобрухту''' - це діяльність, пов’язана із доведенням металобрухту шляхом сортування або, в разі потреби, пресування, пакетування, дрібнення, різання до стану, що відповідає вимогам законодавства; вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їх сплавів.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок державної реєстрації юридичної особи]]", "[[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]"

♦ організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухт.

'''Незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту''' - це місце, в якому фактично провадяться недозволені операції по збиранню, заготівлі, переробці та реалізації брухту чорних та (або) кольорових металів.

Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право відкривати приймальні пункти в будь-яких регіонах України без обмежень.

Приймання металобрухту від фізичних осіб обов’язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Закону України "Про металобрухт"]).

Приймальні пункти повинні мати власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб’єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб, або контейнер (будь-яку іншу відповідну ємність, тару), які забезпечують зберігання металобрухту у спосіб, що унеможливлює проникнення шкідливих речовин у ґрунт. Кожен приймальний пункт повинен мати вагове обладнання, що відповідає його виробничим потребам, систему відеоспостереження, відеозапису, архівування та зберігати створену в процесі відеоспостереження інформацію не менше трьох місяців (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Закону України "Про металобрухт"]).
{| class="wikitable"
|'''Цікаво!''' [https://mspu.gov.ua/diyalnist/derzhavni-holdingi/operaciyi-z-metalobruhtom Перелік cуб’єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом]
|}
=== Суб'єкт кримінального правопорушення ===
Суб'єктом кримінального правопорушення визнається фізична осудна особа, що досягла 16 років, а також посадові особи суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом.
=== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, а його мотиви й мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
=== Кваліфікуючі ознаки ===
За частиною другою статті 213 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 ККУ] до кримінальної відповідальності притягується особа, раніше судима за кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
== Ліцензування та вимоги до діяльності з металобрухтом ==
У зв’язку із втратою чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1775-14#Text Закону України від 01 червня 2000 року № 1775-VIII «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності»], який регулював відносини у сфері ліцензування та визначав, зокрема, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідність отримання ліцензій на право здійснення господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів '''скасовано'''.

Відносини, які виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Законом України «Про металобрухт»].

Законом чітко встановлено, що право здійснювати операції з металобрухтом мають лише спеціалізовані металургійні підприємства, а також їх пункти. Дозвіл на такі операції видають лише за наявності спеціального брухтопереробного та вантажопідйомного обладнання, складів, кваліфікованого персоналу, а також за умов виконання всіх вимог протипожежної, радіаційної та екологічної безпеки.

Cпеціалізовані або спеціалізовані металургійні переробні підприємства, а також їх приймальні пункти, мають право здійснювати заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту на підставі акту обстеження.

Форма акта обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств (брухт кольорових/чорних металів) затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-11#Text наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03 листопада 2011 року № 191.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0585-16#Text Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 березня 2016 року № 524] затверджено перелік обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом.

'''Спеціалізовані підприємства''' - суб’єкти господарювання всіх форм власності, що здійснюють заготівлю та/або переробку (надають послуги з переробки) металобрухту, відповідають вимогам цього Закону про металобрухт, у тому числі мають власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб’єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб.

'''Спеціалізовані металургійні переробні підприємства''' - підприємства, що здійснюють заготівлю, переробку (надають послуги з переробки) та металургійну переробку металобрухту, відповідають вимогам цього Закону, мають власне або орендоване виробниче, технологічне обладнання (у тому числі піч), лабораторію для визначення відповідного хімічного складу продукції, які забезпечують технологію металургійної переробки металобрухту, контроль технологічного процесу та якості отриманої продукції.

'''Приймальний пункт спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства''' - виробничий підрозділ спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства, на базі якого проводяться операції із заготівлі та переробки металобрухту. Кожний приймальний пункт повинен мати вагове, брухтопереробне, вантажопідйомне обладнання, а також відповідну ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається його виробничими потребами відповідно до Закону.
== Розмежування кримінальної відповідальності від адміністративного проступку ==
Розмежування кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 статтею 213 ККУ], та адміністративного проступку, передбаченого статтею 16410 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]. Кримінальне правопорушення та інші правопорушення різняться, насамперед, ''за ступенем суспільної небезпечності''.

Єдиним законодавчо закріпленим критерієм розмежування кримінального правопорушення щодо порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом і відповідного адміністративного проступку є '''обсяг отриманого доходу''' від проведення таких операцій. До адміністративної відповідальності можуть притягуватися посадові особи суб’єкта господарювання або громадянин - суб’єкт підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, за такі дії:
* порушення законодавства, що регулює здійснення заготівлі, переробки та металургійної переробки металобрухту;
* приймання металобрухту, без складання акта приймання, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14/ed20210214#top Законом України "Про металобрухт"].
== Умови та загальні правила діяльності з металобрухтом ==
Суб’єкти господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту, мають право згідно із законодавством відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту.

Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право згідно із законодавством відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту, а також створювати відокремлені підрозділи, що здійснюють заготівлю та переробку металобрухту.

Приймання металобрухту від фізичних осіб обов’язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції.

Заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту фізичними особами забороняються.

Приймання металобрухту від суб’єктів господарювання оформлюється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до вимог законодавства.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов’язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Приймання на брухт технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку або їх частин, іншого телекомунікаційного обладнання дозволяється лише від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, за наявності оригіналу або належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акта про списання такого майна з балансу та документів, що підтверджують його використання в господарській діяльності.

Перелік таких технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку або їх частин, іншого телекомунікаційного обладнання, які можуть здаватися на брухт виключно від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку та органом державного регулювання у сфері телекомунікацій. '''Типовий зразок акту прийому передачі''' - [[Файл:Акт приймання металобрухту-1.jpg|безрамки|акт приймання металобрухту]][[Файл:Акт приймання металобрухту.jpg|безрамки]] '''Важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#n114 статті 13 Закону України «Про металобрухт»] місцеві державні адміністрації у здійсненні операцій з металобрухтом:

- здійснюють контроль за додержанням спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, їхніми приймальними пунктами встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Законом] вимог;

- виявляють порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#Text Закону] спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами та їх приймальними пунктами на територіях відповідних адміністративних одиниць.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є ''обов’язковим''. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Суб’єктам господарювання забороняється залучати до заготівлі металобрухту, проведення операцій з металобрухтом осіб віком до 18 років.

Перелік обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0585-16#Text наказом № 524].

'''Також важливо:''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/468-2012-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2012 року № 468] встановлено перелік товарів (у тому числі й металів) вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71734324 Виправдувальний вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року у справі № 562/2259/15-к] (власник металобрухту може розпоряджатися ним на власний розсуд, або реалізувати його спеціалізованому підприємству, або ж будь-якій фізичній особі, котра виявила бажання його придбати. Держава не може обмежити фізичних чи юридичних осіб у продажі або купівлі будь-яких об’єктів, котрі не вилучені або не обмежені у цивільному обороті. Принципи свободи договору та вільного волевиявлення сторін це гарантують).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74829460 Виправдувальний вирок Путивльського районного суду Сумської області від 20 червня 2018 року у справі № 574/32/18] (закупівлі металобрухту для особистого використання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75853671 Виправдувальний вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року у справі № 284/230/17] (у зв’язку з недоведеністю прокурором організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, оскільки ці обставини не підтверджені зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами). 
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Поворот виконання рішення суду у господарській справі

2024-09-12T13:44:53Z

Pohorila.Yana: /* Загальні положення */ Внесено доповнення до нормативної бази, додано судову практику, по тексту додано декілька доповнень.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/84275022 Постанова Великої палати Верховного суду 04.09.2019 року №569/15646/16-ц]
== Загальні положення ==
'''Поворот виконання рішення''' - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011]). Отже, '''поворот виконання рішення''' - це процесуальна форма захисту прав боржника ( Постанова Великої палати Верховного Суду від 04.08.2019 року у справі №569/15646/16-ц [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/84275022])

'''''Інститут повороту виконання рішення''''' спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
== Хто може звернутися за поворотом виконання рішення у господарському процесі==
Поворот виконання судового рішення у господарській справі визначений статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (ГПК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної '''заяви сторони''', тобто позивача або відповідача.

Враховуючи положення, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67994657 постанові Вищого господарського суд України від 25 липня 2017 року у справі № 922/4879/15] варто звернути увагу, що вимагати повороту виконання може не лише відповідач, а й інша особа, чиї права відсутністю такого повороту порушуються.
== Судовий розгляд ==
Згідно з частиною сьомою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] '''судовий збір не сплачується''' за подання заяви про поворот виконання. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Заява відповідача про поворот виконання рішення '''розглядається судом, який розглядав справу''' як суд першої інстанції, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у '''двадцятиденний строк''' з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Заява про поворот виконання може бути подана '''протягом одного року''' з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи (частина десята статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]).

Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

==== '''''Частиною першою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:''''' ====
1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
==== '''''Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він'':''' ====
1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
==== '''''Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:''''' ====
1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

'''''Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до вище згаданих умов''''', заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням''''' (частина четверта статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]).
== Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ ==
'''''Особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо.'''''

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем, приватним виконавцем.

Якщо згідно з рішенням місцевого господарського суду з відповідача стягнуто суму, вилучено майно, і це рішення змінено чи скасовано апеляційним господарським судом чи касаційним судом і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, відповідачу слід повернути все, що було з нього стягнуто на підставі зміненого чи скасованого рішення.

'''''Видача поворотного наказу здійснюється за заявою боржника''''', в якій повинно бути зазначено, що було з нього стягнуто за наказом господарського суду і підлягає поверненню. До заяви має бути додана довідка про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Ця довідка повинна бути підписана керівником підприємства-боржника (його заступником) і головним (старшим) бухгалтером.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79807745 Ухвала Господарського суду Хмельницької області від 12 лютого 2019 року у справі № 18/1544-10]
* [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=117074014&red=1000032d5728c43d164cdada8f8ec35a8e4d52&d=5#:~:text=Поворот%20виконання%20рішення%20-%20це%20процесуальна,36. Постанова Верховного суду України від 16.02.2024 року у справі № 910/10309/21]
== Див. також ==
* [[Поворот виконання рішення суду у цивільній справі]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

2024-08-13T13:44:08Z

Pohorila.Yana: змін майже не внесено. Стаття актуальна.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1097 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закон України «Про кооперацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2002 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.
|}
== Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи як суб’єкти права на земельну ділянку ==
Згідно зі статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закону України «Про кооперацію»] '''кооператив''' - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Обслуговуючим кооперативом є кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закону України «Про кооперацію»]).

Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі - ЗК України) встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду в розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

'''Житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи є суб’єктами права на земельну ділянку лише після їх [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|реєстрації як юридичних осіб]].'''
==Приватизація земельних ділянок кооперативами==
Згідно зі статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, мають законне право на отримання земельної ділянки, у межах існуючої земельної ділянки, у власність шляхом безоплатної її передачі.

Розміри земельних ділянок, що передаються або надаються кооперативам під забудову або для експлуатації зведених будівель, встановлюється згідно з затвердженою містобудівною документацією.

Для отримання у власність землі кооперативу, як існуючому так і новоствореному (на вільних від забудови земельних ділянках), необхідно, звернутися із '''заявою''' в '''''місцеві органи влади''''' з проханням про безоплатну передачу у власність чи користування земель загального користування, які знаходяться на території цього кооперативу. '''До заяви потрібно долучити''':

* план кооперативу,
* довідку про його державну реєстрацію,
* статут, виписку з [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань].

Крім того, слід підготувати протокол загальних зборів членів кооперативу з рішенням про звернення до органів влади з заявою щодо отримання у власність землі.

Передача земель загального користування у власність кооперативам відбувається на підставі технічної документації із землеустрою.

Власником цих земель після завершення приватизації стає власне кооператив як юридична особа.

'''Набуття прав на земельні ділянки кооперативами здійснюється саме як юридичними особами, а не окремо громадянами-членами кооперативу.'''
==Надання житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних ділянок в оренду==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди]] належить право володіння і користування земельною ділянкою.

[[Оренда земельної ділянки комунальної власності|Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності]], здійснюється на підставі:
*рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
*[[Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки|договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки]] (за результатами проведення [[Порядок проведення земельних торгів|земельних торгів]]).
Право оренди земельної ділянки у кооперативу виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
== Використання земельних ділянок житлово-будівельними (житловими) і гаражно-будівельними кооперативами ==
Використання земельних ділянок житлово-будівельними (житловими) і гаражно-будівельними кооперативами в основному здійснюється на підставі права власності.

Це обумовлено необхідністю ведення капітального житлового або гаражного будівництва на землях житлової та громадської забудови. Водночас ділянки нерідко використовуються кооперативами на орендних умовах. Це може мати місце, наприклад, при будівництві кооперативного жилого будинку (для складування та збереження будівельних матеріалів), під час експлуатації комплексу жилих будинків та інших кооперативних споруд (для створення складських приміщень, ремонтно-експлуатаційної бази та розміщення відповідних служб), при експлуатації авто гаражів і автостоянок (для ремонту і обслуговування автотранспортних засобів, тимчасового користування земельними ділянками для розбирання автомобілів тощо).
==Придбання кооперативами земельних ділянок за цивільно-правовими угодами==
Кооператив як юридична особа, має право придбати земельну ділянку у власність у іншого громадянина чи юридичної особи на підставі цивільно-правової угоди — [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|купівлі-продажу]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], [[Договір дарування нерухомого майна|дарування]], [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом|успадкування]], [[Договір довічного утримання|довічного утримання]] та інших цивільно-правових угод, які відповідно повинні укладатися з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].

Цивільно-правова угода про перехід права власності на земельну ділянку має бути укладена у письмовій формі та нотаріально посвідчена. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки повинен відповідати вимогам, закріпленим статтею 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

Цивільно-правові угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення. Однак право власності на земельну ділянку виникає в особи, яка набуває земельну ділянку у власність на підставі цивільно-правової угоди, лише після [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державної реєстрації цих прав]] (стаття 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).
==Приватизація земельної ділянки членом гаражного кооперативу==
Відповідно до статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] кожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Таким чином, законодавством передбачено можливість безоплатної приватизації громадянином України земельної ділянки площею до 0,01 га для будівництва індивідуального гаража.

Якщо гараж розташований в межах гаражно-будівельного кооперативу, то член такого кооперативу отримував можливість згідно з внутрішнім розподілом отримати окремий гараж для свого автомобіля, і навіть оформлене [[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі|право власності на гараж у гаражно-будівельному кооперативі]] не дає права його членам приватизовувати окремі земельні ділянки під своїми гаражами, адже, ці гаражі не є самостійними (індивідуальними), а мають спільні з іншими гаражами під’їзди, огорожу, стінки тощо. Індивідуальним є тільки в’їзд у гараж.

'''Отже, законом не передбачена можливість приватизації земельної ділянки під гаражем розташованого в межах гаражно-будівельного кооперативу.'''

Член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Положення цієї статті не застосовуються до об’єктів права власності кооперативів, діяльність яких регулюється спеціальними законами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n186 стаття 19-1 Закону України «Про кооперацію»])

== Відповідальність за земельно-правовими зобов'язаннями ==
Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Порядок покриття завданих кооперативом збитків визначається його статутом.

Члени кооперативу відповідають за зобов’язаннями кооперативу в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом.

Кооператив не несе відповідальності за зобов’язаннями своїх членів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#n232 стаття 27 Закону України «Про кооперацію»]).

==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/39783854 Постанова Верховного Суду України від 17 червня 2014 року у справі № 21-195 а14] (Наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід в обов'язковому порядку враховувати мету створення відповідного кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу).
== Дивись додатково ==
*[https://acrec.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/research-3-1.pdf Проблеми застосування законодавства та корупціогенні фактори у сфері виділення земельних ділянок без земельних торгів для житлово-будівельних та обслуговуючих кооперативів]
*[[Договір оренди земельної ділянки]]
*[[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі]]
*[[Приватизація земельної ділянки під житловим будинком]]
*[[Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки]]
*[[Правовий режим земель житлової та громадської забудови]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Виплата пенсій, не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, ВПО та особам, які відмовилися від довідки ВПО

2024-07-12T11:52:41Z

Pohorila.Yana: зміни не вносились.

==Нормативна база==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR1Tg4UbaVu1j15kC2cM9f0WoGfRIROG3a6cm8hxYpua9I_Py1GNeTixOso#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 "Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1080-2010-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від від 1 грудня 2010 року № 1080 " Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''.
[https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
'''''Механізм виплати пенсій ,або щомісячного довічного грошового утримання''''' з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов’язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”] від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”] .
'''''Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.'''''
== Хто здійснює нарахування та повернення коштів за рішенням? ==
'''''Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України''''', в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).
== Відповідальні особи за виконання рішення ==
Наказом керівника територіального органу Пенсійного фонду України визначаються не менше ніж дві відповідальні особи, які ведуть облік рішень (далі - відповідальна особа).

Відповідальні особи визначаються із числа працівників, які згідно з розподілом службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів і баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).

Якщо на дату внесення інформації до переліку отримувачів одержувач пенсії перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, інформацію до переліку отримувачів вносить відповідальна особа такого органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи одержувача пенсії, в тому числі наявного в ній рішення.
== Порядок отримання виплати за рішенням? ==
Пенсійні виплати за минулий період згідно з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR1Tg4UbaVu1j15kC2cM9f0WoGfRIROG3a6cm8hxYpua9I_Py1GNeTixOso#Text Порядком] проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року.

На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR1Tg4UbaVu1j15kC2cM9f0WoGfRIROG3a6cm8hxYpua9I_Py1GNeTixOso#Text Порядку], відповідно до бюджетного розпису.

'''У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати''' за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

'''За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев’ять місяців''' відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

Кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов’язаних з виплатою пенсій, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1080-2010-%D0%BF#n8 постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 1080] .
== Розмір виплати за рішенням ==
'''''Розмір пенсійної виплати''''' за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
==Див. також==
*[[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
*[[Відновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам після отримання довідки ВПО]]
*[[Здійснення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам]]
*[[Призначення вперше пенсій внутрішньо переміщеним особам]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій

2024-07-12T11:41:59Z

Pohorila.Yana: Постанови КМУ

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1029-23#n9 Наказ Служби безпеки України від 25 травня 2023 року № 191 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі у Службі безпеки України посвідчень учасників бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання ветеранами війни проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-18#n8 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760 "Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України"] від 22 серпня 2023 р. № 887
* Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення” [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-п#Text від] 20 серпня 2014 р. № 413
* Постанова Кабінету Міністрів України Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63-94-п#Text від] 8 лютого 1994 р. N 63
*

== Поняття посвідчення ==
'''Посвідчення''' є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text пункт 3 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302]).

'''Електронне посвідчення ветерана''' (далі - е-посвідчення ветерана) - посвідчення ветерана у формі електронного відображення інформації, що містить відомості про видане особі “Посвідчення учасника бойових дій”, “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни”, “Посвідчення учасника війни” або “Посвідчення члена сім’ї загиблого” разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах Єдиного державного реєстру ветеранів війни, яке формується у разі виявлення бажання запитувача, підтверджує його статус; невід’ємною частиною е-посвідчення ветерана є відцифрований образ обличчя, що міститься в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни або відображається в е-паспорті/е-паспорті для виїзду за кордон, за згодою особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text пункт 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302]).
== Особи, які відносяться до учасників бойових дій ==
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] ''учасниками бойових дій визнаються:''
# військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Другої світової воєн;
# учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів); військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63-94-п#Text Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України];
# військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Другої світової війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;
# особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;
# колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;
# працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, плаваючого складу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Другої світової війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_b84 Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік)];
# особи, які в період Другої світової війни перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;
# особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;
# працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Другої світової війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами діючих армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;
# особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", та особи, нагороджені знаком "Жителю блокадного Ленінграда", а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю "За оборону Севастополя";
# особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;
# особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;
# військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;
# військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;
# військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;
# особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Порядок надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;
# особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Другої світової війни;
# військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
# особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для '''''захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції''''', перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
# особи, які у період до 23 лютого 2018 року включно у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
# члени екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, особи, які, перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;
# співробітники розвідувальних органів України під прикриттям та особи, залучені до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які виконували свої завдання на тимчасово окупованій території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії;
# залучені до конфіденційного співробітництва особи, які брали участь у виконанні завдань руху опору на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися воєнні (бойові) дії;
#особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

# Органи, які видають посвідчення

"Посвідчення учасника бойових дій" і нагрудний знак видаються Мін’юстом, органами Міноборони, МВС, Мінветеранів, Національної поліції, Національної гвардії, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою '''за місцем реєстрації ветерана''' після [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу|надання особі статусу учасника бойових дій у встановленому порядку]].

Е-посвідчення ветерана формується безоплатно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - '''Портал Дія''') за бажанням особи, на ім’я якої оформлено “Посвідчення учасника бойових дій”.

Для формування та використання е-посвідчення ветерана така особа повинна завантажити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка (далі - електронний пристрій), та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.

Е-посвідчення ветерана формується автоматично засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія, на підставі відомостей про видане особі “Посвідчення учасника бойових дій”, що містяться в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни, та відцифрованого образу його обличчя з е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон у разі надання згоди на відображення у ньому відцифрованого образу обличчя.

'''Важливо!''' Якщо особа не надала згоду на відображення у е-посвідченні ветерана відцифрованого образу обличчя, е-посвідчення ветерана не формується.

Кожному е-посвідченню ветерана присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код) для доступу до відомостей Єдиного державного реєстру ветеранів війни, на підставі яких формувалися е-посвідчення ветерана.

Доступ особи до е-посвідчення ветерана блокується у разі прийняття рішення про позбавлення особи відповідного статусу або закінчення строку дії відповідного посвідчення у паперовій формі, виявлених під час проведення перевірки з використанням технічних засобів Єдиного державного реєстру ветеранів війни та Порталу Дія.

'''Зверніть увагу!''' Е-посвідчення ветерана може пред’являтися особою замість та без додаткового пред’явлення посвідчення, виданого особі.
[[Файл:2224-680x425.jpg|міні|Отримання посвідчення учасника бойових дій (роз'яснення Генерального штабу ЗСУ)]]
== Видача посвідчень громадянам інших держав ==
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення учасника бойових дій у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення, видається у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF пунктом 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302].
== Порядок вручення посвідчення ==
Посвідчення вручається особисто учаснику бойових дій або за його дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.
== Видача нового посвідчення ==
Якщо посвідчення стало непридатним було втрачене або змінилися особисті дані (прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності), то за заявою ветерана війни чи члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України видається нове посвідчення у порядку, визначеному пунктом 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-п#Text Положення].
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО‏‎]]

Незаконне перетинання державного кордону

2024-07-12T11:01:53Z

Pohorila.Yana: стаття не потребує редагування, виправлено незначні помилки в тексті.

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_059 Протокол № 4 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року (стаття 3)]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року (стаття 14)]
*[https://zakononline.com.ua/documents/show/140251___140251 Декларація про територіальний притулок від 14 грудня 1967 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 Закон України "Про державний кордон України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17 Закон України "Про прикордонний контроль"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17/page Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/page Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1363"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/118-2017-%D0%BF Правила оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0881-06 Положення про взаємодію в контрольованій зоні авіаційних суб'єктів служб авіаційної безпеки з підрозділами центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення авіаційної безпеки, затверджене наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05 липня 2006 року № 482]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У зв’язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188-2022-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю"] тимчасово з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 р. закрито деякі пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю (перелік визначено у додатку до розпорядження).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 333-р "Про відкриття пунктів пропуску через державний кордон “Дяківці” та “Красноїльськ”] відкрито міжнародні пункти пропуску “Дяківці” та “Красноїльськ” через державний кордон для пішохідного та автомобільного сполучення.
|}
== Загальна інформація ==
Недоторканість державного кордону є однією з найважливіших ознак суверенітету та територіальної цілісності будь – якої держави – базових складових забезпечення національної безпеки. Виконання однієї з основних функцій держави України, відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] – охорона своєї території, реалізується не тільки через на пунктах пропуску системи контролю при безпосередньому перетинанні державного кордону України, а і шляхом створення ефективної системи запобіжних заходів у тому числі, й через встановлення юридичної відповідальності за такі порушення.
=== Адміністративне правопорушення ===
'''Незаконне перетинання державного кордону або спроба незаконного перетинання державного кордону України''' - це перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (стаття 2041 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Об'єкт [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|адміністративного проступк]][[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|у]]: суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об'єктивна сторона:
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
* перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
{| class="wikitable"
|+
|'''Виняток!''' Не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"].
|}
Суб'єкт: загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку).

Суб'єктивна сторона: визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Якщо особу, яка не досягла 16 років, супроводжує лише один дорослий та існують обґрунтовані підстави для того, щоб підозрювати, що особа, яка не досягла 16 років, незаконно перетинає державний кордон, посадова особа Державної прикордонної служби України проводить ретельну перевірку з метою виявлення будь-яких невідповідностей чи суперечностей у наданій інформації.
=== Кримінальне правопорушення ===
'''Незаконне перетинання державного кордону України''' - перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості (стаття 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України).

'''Об’єктом''' кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], слід уважати однорідні суспільні відносини, які охоплюють певну галузь суспільного життя – прикордонну безпеку України, а безпосереднім – суспільні відносини, що забезпечують нормативно встановлений і врегульований порядок перетинання державного кордону України.

Суспільно небезпечною ж дією як елемента '''об’єктивної сторони''' кримінального правопорушення є активна поведінка особи, спрямована на цілеспрямоване порушення нею приписів відповідних нормативно-правових актів щодо встановленого порядку перетинання державного кордону України.

'''Суб’єктами кримінального правопорушення''', передбаченого статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути:

1) особи, яким заборонено в’їзд на територію України;

2) представники підрозділу збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора;

3) особи, які мають на меті незаконно перетнути державний кордон України з метою заподіяння шкоди інтересам держави. При цьому наявність мети «заподіяння шкодити інтересам держави» не є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, вчиненого першою або другою групою суб’єктів.

'''Суб'єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу. Мотиви і мета злочину не мають значення для його кваліфікації, про те особливістю може бути наявність мети – заподіяння шкоди інтересам держави.
=== Надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, яку затримано в адміністративному, кримінальному порядку ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1363"] (далі-Порядок) негайно після фактичного затримання особи, органами (посадовими особами), уповноваженими здійснювати адміністративне затримання, органами досудового розслідування, слідчими, дізнавачами, прокурорами, службовими особами, відповідальними за перебування затриманих, іншими уповноваженими службовими особами повідомляється за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) повідомляється про факт затримання особи на підставі вчинення адміністративного, або кримінального правопорушення. Після проведення необхідної реєстрації повідомлення, відбувається пошук вільного адвоката, який буде надавати безоплатну правничу допомогу. Право особи на захист можливо порушити, якщо уповноважені особи, не повідомили про затримання особи.
== В який спосіб перетинання державного кордону вважається незаконним ==
'''Пункт пропуску через державний кордон''' (далі - пункт пропуску) - спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (на аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751]).

Види пунктів пропуску:

♦ ''за категоріями:'' міжнародні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами

України);

♦ ''за видами сполучення:'' для автомобільного, залізничного, морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;

♦ ''за характером транспортних перевезень:'' пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо);

♦ ''за режимом функціонування'': постійні і тимчасові;

♦ ''за часом роботи:'' цілодобові і такі, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.

У пункті пропуску визначаються місця для безпосереднього перетинання державного кордону, а також зони прикордонного, митного та інших видів контролю.

[https://dpsu.gov.ua/ua/map ІНТЕРАКТИВНА МАПА ПУНКТІВ ПРОПУСКУ/КПВВ], які функціонують відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/288-2020-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 288-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю"].

Таким чином, '''перетинання державного кордону поза пунктами пропуску''' через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон:
*поза місцем розташування пункту пропуску;

*поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону;

*хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
=== Належні документи для перетинання державного кордону: ===
*'''для громадян України''': [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]]; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]]; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|внутрішній паспорт громадянина України]], військовий квиток або свідоцтво про народження дитини тощо.
Згідно указу Президента України №64/2022 введено воєнний стан в Україні. На час його введення можуть обмежуватися деякі конституційні [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян|права]], наприклад, передбачене '''Статтею 33 Конституції України.''' Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постанови Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України від 27 січня 1995 р.№57 Кабінету Міністрів України] зазначений вичерпний перелік категорій осіб, що мають право виїхати за межі України при введені воєнного стану на законних засадах, перелік дозвільних документів для них, визначені підстави та термін перебування за кордоном.
*'''для іноземців та осіб без громадянства, які не проживають в Україні постійно''': паспортний документ - документ, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства і виданий уповноваженими органами іноземної держави або статутними організаціями ООН, який дає право виїзду за кордон і визнаний Україною, у т.ч. дипломатичний чи службовий паспорт, книжка чиновника ООН, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажа, та візовий документ - відповідна [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію|віза чи візова етикетка]], а також інші документи, які подавались для оформлення візи ([[Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну|запрошення встановленого зразка]], документи, що підтверджують туристичний характер поїздки);

* '''для осіб без громадянства''', які постійно проживають на території України, - [[Оформлення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон|посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон]].
'''Не можна вважати дійсним документ, отриманий хоча й у встановленому законом порядку, але на підставі введення службових осіб, які оформлюють такий документ, в оману щодо реальної особистості громадянина'''.
== Покарання за незаконне перетинання державного кордону ==
Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть '''кримінальну''', '''адміністративну''' або іншу відповідальність згідно з законодавством України.
=== Адміністративна відповідальність ===
Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, - штраф від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
{| class="wikitable"
|'''Виняток!''' Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
|}
=== Кримінальна відповідальність ===
Статтею 3322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] передбачено, перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством або із застосуванням зброї, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
{| class="wikitable"
|+
!Приклад, [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/110291110?linked=zo&did=253776___548563___332.2 Вирок '''Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2023 року''']
|}
== Міжнародні договори щодо перетину кордону з Україною ==
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/703_002 Договір між Україною і Словацького Республікою про спільний державний кордон від 14 жовтня 1993 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/703_001 Договір між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 14 жовтня 1993 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/348_636 Договір між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 19 травня 1995 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/112_004 Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997 року]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_078 Угода між Урядом України і Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців від 23 вересня 1996 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/498_032 Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про приймання та передачу осіб через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 року]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/498_031 Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон від 1З березня 1997 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/642_051 Угода між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах від 29 березня 1996 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/616_170 Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про передачу і прийом осіб через спільний державний кордон від 24 травня 1993 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268_009 Угода між Урядом України і Урядом Грузії про співробітництво з прикордонних питань від 31 серпня 1996 року]
== Безоплатна правнича допомога ==
Щоб отримати [[Правнича допомога|консультацію або залучити захисника для отримання вторинної правничої допомоги]], особа може звернутися до
* [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги],
* найближчого [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?fbclid=IwAR06alS204sAGz_wY2fej7sDbiDgFrH4546qlkXWXIpIlwyeg6_8dCtjpfE&mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=47.36830624380779%2C30.44494545097743&z=8 бюро правової допомоги]
* зателефонувати на номер '''0800-213-103''' (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)
* для дзвінків з-за кордону +38(044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку).
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Переведення учнів між закладами освіти

2024-06-11T10:31:10Z

Pohorila.Yana: виправлено орфографічні помилки

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Наказ Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти та науки України від 28.03.2022 № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
== Право на зміну навчального закладу ==
Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 статті 53 Конституції України] держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання.

Стаття 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України "Про освіту"] передбачає, що батьки здобувачів освіти мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти.

Відповідно до частини другої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України "Про повну загальну середню освіту"] право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти відповідно до законодавства.
== Порядок переведення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти та науки України від 16.04.2018 № 367] для переведення учня з одного закладу освіти до іншого учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) має звернутися до обраного ним закладу освіти щодо можливості зарахування з відповідним письмовим зверненням (запитом) в довільній формі, у тому числі шляхом надсилання його сканованої копії електронною поштою.

Керівник закладу освіти упродовж п’яти робочих днів з дати надходження такого звернення (запиту) має надати заявнику письмову відповідь (у тому числі шляхом надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та можливість чи неможливість зарахування учня до цього класу.

У письмовому підтвердженні можливості зарахування дитини має бути зазначений кінцевий термін для подання заяви про переведення та особової справи учня.

'''До закладу освіти, з якого переводиться учень, подаються:'''
* заява про переведення одного з батьків учня (для учнів, які не досягли повноліття) або учня;
* письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.
'''Упродовж одного робочого дня з дня отримання відповідних документів''' керівник закладу освіти зобов’язаний видати '''наказ про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та видати особову справу учня'''.

'''Упродовж п’яти робочих днів з дня отримання від закладу освіти зазначених документів учень чи один із його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) має подати до закладу освіти, до якого переводиться учень:'''
* заяву про зарахування;
* особову справу учня.
У такому випадку '''наказ про зарахування учня до закладу освіти має бути виданий упродовж одного робочого дня з дня отримання документів'''

== Особливості переведення учнів між закладами освіти в умовах воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"] зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які вимушені були змінити місце навчання та/або проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами, до закладів освіти здійснюється за заявою (її сканованою копією чи фотокопією), що подається до закладу освіти одним з батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобувача освіти або повнолітнім здобувачем освіти наручно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника). Здобуття загальної середньої освіти для здобувачів освіти здійснюється за будь-якою формою, що може забезпечити заклад освіти та є найбільш безпечною для них.

Також, органи управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема у підпорядкуванні яких перебувають заклади загальної середньої освіти (далі - заклади освіти) та установи освіти (далі - органи управління у сфері освіти), забезпечують та організовують:

* проживання здобувачів освіти та осіб, які їх супроводжують (батьків, опікунів, інших законних представників, родичів тощо), працівників закладів освіти та установ освіти у пансіонах, гуртожитках тощо та їх харчування у разі подання відповідної заяви;
* прийом закладами освіти заяв (сканованих копій чи фотокопій) щодо надання інформації про отримані в Україні документи про загальну середню освіту (незалежно від місця їх отримання), поданих у будь-який спосіб за вибором заявника, а саме здобувачем освіти, його законним представником (одним з батьків, опікуном тощо) чи родичем, за наявності підтверджуючих документів особи, їх узагальнення та надсилання державному підприємству «Інфоресурс» протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідних заяв.
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території]]
* [[Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень]]
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
* [[Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Порядок припинення газопостачання

2024-06-11T10:22:43Z

Pohorila.Yana: доповнено підпункт " Відновлення газопостачання в судовому порядку"

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17#Text Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#n71 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем'''"''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-15#n18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF/ed20231230#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням '''в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії''' (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або '''тимчасово окупованих Російською Федерацією''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги - '''заборонено.'''
|}
==Підстави припинення газопостачання==
Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494], оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285], а також нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у таких випадках:
#несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
#отримання від Оператора газотранспортної системи (далі - Оператора ГТС) повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача;
#подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором газорозподільних систем (далі - ГРМ) договір на виконання робіт, пов’язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
#відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"];
#розірвання договору розподілу природного газу;
#несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) чи ГРМ;
#несанкціоноване відновлення газоспоживання;
# визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
#наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
#необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об’єкту споживача, що не є побутовим);
#відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об’єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;
#в інших випадках, передбачених законодавством.

==Порядок припинення газопостачання==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пункту 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496] (далі - Правила), якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ '''протягом десяти днів''' після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки.

При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути '''раніше ніж через три дні''' після дати отримання повідомлення.

При припиненні (відновленні) газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. Припинення (обмеження) газопостачання споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

==Хто здійснює припинення газопостачання?==
Постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 абзацем 2 пункту 27 розділу ІІІ Правил].

Для цього постачальником має бути укладений з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам.

'''''За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ постачальник надсилає Оператору ГРМ відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення), копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об'єкт споживача.'''''

У такому разі Оператор ГРМ відповідно до умов укладеного договору на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, здійснює в установленому порядку припинення розподілу природного газу на об'єкт споживача, після чого повідомляє про це постачальника.

==Які дії побутового споживача газопостачання?==
Побутовий споживач, що має прострочену заборгованість перед постачальником за послуги з газопостачання, не має права протидіяти постачальнику та/або Оператору ГРМ у заходах із припинення газопостачання та на письмову вимогу постачальника має самостійно припинити власне газоспоживання, відповідно до абзацу 3 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пункту 21 розділу ІІІ Правил].

==Відповідальність споживачів==
Якщо в результаті відмови в доступі до об’єкта побутового споживача постачальник не здійснив опломбування запірних пристроїв перед газовими приладами споживача-боржника або Оператор ГРМ не здійснив припинення розподілу природного газу на об’єкт побутового споживача, постачальник має право вимагати від споживача-боржника оплати вартості природного газу, фактично спожитого ним (поставленого постачальником) за договором постачання природного газу, та за ціною, визначеною в договорі, а також вимагати від споживача відшкодування збитків, які розраховуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text пункту 6 розділу VII Правил.]

Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пунктом 29 розділу ІІІ Правил] '''''припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.'''''

У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n13 Типовим договором].

==Строк відновлення газопостачання==
Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пункту 30 розділу ІІІ Правил] '''''відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.'''''

Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 пунктом 15 розділу ІІ Правилами] у разі усунення споживачем до зазначеного в повідомленні часу фактів, що стали причиною надіслання повідомлення, і при цьому, якщо споживач завчасно (до дня припинення/обмеження) надав постачальнику підтвердні документи (а Оператору ГРМ/ГТС - копії), газопостачання не припиняється (не обмежується).

''Відновлення газопостачання здійснюється за погодженням постачальника та після відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені постачальником та/або Оператором ГРМ/ГТС.''

'''Відновлення газопостачання в судовому порядку.'''

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Якщо ж постачальником порушені Правила постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496, абонент має право звернутися з позовом до суду з питанням оскарження припинення газопостачання та відновлення газопостачання.

Підставами звернення до суду може бути не вказана вимога газопостачальника, в якій не міститься даних про вимогу самостійно припинити споживання газу, не зазначена сума боргу за газопостачання, що не відображалася у акті про відключення та не зазначена сума боргу споживача за відключення газу.

Суд приймає рішення, яким має бути відновлено порушені права споживача шляхом відновлення становища, що існувало до порушення, що можливо шляхом зобов`язання відповідача, яким було допущено порушення прав позивача, відновити газопостачання.

==Припинення газопостачання в період карантинних обмежень==
Відповідно до пункту 31 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#n71 Закону України від 17.03.2020 № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] передбачено, що на території регіонів України (областей, м. Києва, м. Севастополя), на яких установлений '''"червоний"''' рівень епідемічної небезпеки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), на період дії "червоного" рівня епідемічної небезпеки та протягом 30 днів з дня його скасування забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

==Дивись також:==
*[[Нарахування заборгованості за спожитий газ, у разі відсутності лічильника газу]]
*[[Виявлення порушень в роботі газових лічильників]]
*[[Заміна газового лічильника]]
*[[Порядок постачання природного газу побутовим споживачам]]

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Захист цивільного населення під час війни

2024-05-14T12:13:27Z

Pohorila.Yana: перекладено російські слова українською мовою, прибрано абзаци, які повторились двічі поспіль, додано вірно назву Високих ДОГОВІРНИХ сторін та інші незначні зміни

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), від 8 червня 1977 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
== Міжнародні гарантії ==
12 серпня 1949 року на дипломатичній конференції, що проходила в Женеві з 21 квітня до 12 серпня 1949 року, була підписана [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни] (далі - Конвенція), яка врегульовувала поведінку сторін під час можливого у майбутньому військовому конфлікт або війни.
=== На які зіткнення розповсюджується Конвенція? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами ( далі - Сторонами) навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Виходячи із положень згаданого документа '''Високі договірні сторони''' – це уряди держав - членів Ради Європи, які підписали [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] .

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенцією] стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
=== На яких осіб розповсюджується дія Конвенції? ===
Особами, що перебувають під захистом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.

Поранені та хворі, а також інваліди та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.

Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, інвалідам та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу, натомість вони завжди користуються повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом.

У разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї зі Сторін, кожна сторона конфлікту зобов'язана застосовувати як мінімум такі положення:

1) з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто hors de combat (той, що вийшов з ладу (фр.) унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.

Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:

a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;

b) захоплення заручників;

c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;

d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.

2)підбирати поранених і хворих та надавати їм допомогу.
== Національні гарантії ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

'''Цивільний захист''' - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Крім того діяльність Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану після початку збройного конфлікту здійснює заходи щодо створення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права безпечних зон, організованих у спосіб, який дає змогу забезпечити захист цивільних осіб.

'''Детальніше див.:''' [[Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій|Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.]]
== Самостійні дії ==
=== Дії під час артилерійського обстрілу житлових масивів ===
'''ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС НА ВУЛИЦІ'''

Якщо артилерійський обстріл застав вас на вулиці, негайно лягайте на землю (канаву, яму), щільно притулившись до якогось виступу: бордюру, клумби, забору тощо та накрийте голову руками. Найчастіше причиною поранення є не пряме влучання снаряду, а результат попадання уламків та вплив вибухової хвилі. Снаряди та міни відриваються в верхньому шарі грунту, уламки після підриву летять на висоті 30-50 см. над поверхнею землі.

'''ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС В БУДІВЛІ'''

Негайно зійдіть в підвал, у випадку якщо підвал, відсутній або зачинений зайдіть до сусідів на першому поверсі. Існує правило: чим нижче спустишся, тим безпечніше. Як правило снаряди попадають в верхні поверхи.

Якщо артилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу зреагувати, швидко йдіть в кімнату віддалену напряму звідки ведеться обстріл. Лежачи або сидячи притуліться до несучої стіни, не стійте напроти. Найчастіше уламки потрапляють у приміщення через вікна. Якщо є можливість завчасно заклейте скло вікон скотчем або забарикадуйте шафами, це врятує вас від уламків скла. Якщо обстріли є постійними, необхідно завчасно забарикадувати вікна мішками з піском, важкими меблями, речами.

'''ЯКЩО ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ В ТРАНСПОРТІ'''

(маршрутному таксі, тролейбусі, трамваї тощо)

1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

2. Вийдіть з транспортного засобу та швидко відійдіть від дороги в напрямку від багатоповерхівок та промислових об’єктів. Ляжте на земля та закрийте голову руками.

Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на автомобілі ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться, вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.

Загальні вимоги до укриття.

Укриття має бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея або ж канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.

'''УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА'''

– у спеціально обладнаному бомбосховищі;

– у підземному переході;

– в будь-якій канаві, траншеї, ямі;

– в трубі водостоку під дорогою;

– вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;

– у підвалі під капітальними будинками старої забудови;

– в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування;

– в каналізаційних люках;

– в „воронках”, що лишилися від попередніх обстрілів.

'''''НЕМОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ УКРИТТЯ'''''

– під’їзди будинків;

– місця під технікою (вантажівкою. автобусом);

– непідготовлені для укриття підвали;

– укриття розташовані ближче 30-50 метрів від багатоповерхових будівель;

– проходи поміж штабелями, контейнерами, будівельними матеріалами.

'''ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ'''

Зачекайте приблизно 10 хвилин. Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомі вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість в результаті застосування спеціальних боєприпасів може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди які не підірвалися можуть вибухнути від найменшого дотику. Уважно слідкуйте за дітьми, не дозволяйте їм торкатися до будь яких предметів.
=== «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» ===
'''ЯК ДІЗНАТИСЯ ПРО ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ ?'''

З метою привернення уваги населення до сигналів оповіщення цивільного захисту, вмикаються електричні сирени, які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.

Сигнал " ПОВІТРЯНА ТРИВОГА" лунає протягом 2-3 хвилин.

Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (вуличні гучномовці, радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та порядок дій за цим сигналом.

З моменту подачі сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» до початку повітряної атаки може минути від декількох секунд до кількох хвилин. Використайте цей час максимально ефективно.

ПІСЛЯ СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»

Якщо ви вдома:
* Ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач, уважно прослухати інформацію.
* Якщо є можливість, попередьте сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч.
* Зачиніть вікна, вимкніть усі електричні та нагрівальні прилади.
* Перекрийте квартирний газовий вентиль, загасіть печі, вимкніть світло.
* Швидко одягніться та одягніть дітей.
''Перевірте наявність пришитих із внутрішньої боку одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер телефону особи, якій необхідно повідомити про дитину ( батьки, опікуни, інші родичі тощо).''

Візьміть:

– індивідуальні засоби захисту;

– завчасно підготовлений запас продуктів і води;

– особисті документи;

– кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.

Якщо ви на роботі:

1. Виконайте заходи, передбачені на цей випадок Планом реагування на надзвичайні ситуації суб’єктами господарювання , Інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Дійте за вказівками керівництва суб’єкта господарювання.

3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

4. Виконуйте вимоги старшого (коменданта).

Якщо ви в громадському місці:
# Вислухайте вказівки адміністрації.
# Дійте у відповідності з ними – ідіть у зазначені сховища або укриття.
Якщо ви в транспорті:

1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

2. Вийдіть з транспортного засобу та рухайтесь в напрямку протилежному від багатоповерхівок та промислових об’єктів (парку, скверу, пустиря).

3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди, використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком. Не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.

Як поводитися в захисній споруді:
# Зайняти місце у захисній споруді.
# Виконувати вимоги старшого (коменданта).
# Не палити та не смітити.
# Голосно не розмовляти.
# Зберігати спокій і дотримуватися порядку.
# Допомагати дітям, літнім людям та інвалідам.
# Уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.
УВАГА!

До ускладнення обстановки Вам необхідно з’ясувати у ЖЕКу, ОСББ:

1.Прогноз щодо виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і порядок дій населення.

2. Маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район.

3. Місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися.

У разі загрози життю та здоров’ю необхідно потурбуватись про наявність:

– найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратора, ватно-марлевої пов’язки, проти пилової тканиної маски);

– найпростіших засобів медичної допомоги: бинта, йоду, джгута, перекису водню, нашатирного спирту, знеболювальних засобів тощо).
[[Категорія:Воєнний стан]]

Землі оборони

2024-05-14T05:56:37Z

Pohorila.Yana: Виправлено помилку в даті набрання чинності законом ( попередньо було вказано "Закон від 2022 року набрав чинності в 2002 році" змінено на 2002 на 2022 р.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України "Про використання земель оборони"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 "Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.
|}
== Загальні положення ==
'''Землі оборони''' - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 законодавства України].
== Правовий режим земель оборони ==
Землі оборони можуть перебувати лише в '''державній власності'''.

Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83 ст. 77 Земельного кодексу України)]

'''''Військовим частинам''''' для виконання покладених на них функцій та завдань '''''земельні ділянки надаються у постійне користування''''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельного кодексу України].

'''''Особливості надання земельних ділянок військовим частинам''''' під військові та інші оборонні об'єкти визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Кабінетом Міністрів України.]

'''''Розміри земельних ділянок''''', необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки '''''відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог''''' щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення земельних сервітутів відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони"].)
== Зони особливого режиму використання земель ==
Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.

Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text:~:text=%D0%A3%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони"]).

== Використання земель оборони в господарських цілях ==
Військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0,%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC. ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони"]).

== Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека на землях оборони ==
'''''Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація''''' будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.

''На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text:~:text=%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ст. 5 Закону України "Про використання земель оборони"])...''
== Відчуження земель оборони ==
Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України та й відповідності до закону.

Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетним кодексом України].

'''''Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна''''', що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.

'''''Забороняється відчуження земельних ділянок''''', на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.
=== Порядок відчуження земель оборони ===
▷ Міноборони, Адміністрація Держспецтрансслужби під час проведення реформування Збройних Сил і Держспецтрансслужби здійснюють заходи щодо визначення місця розташування і площі земельних ділянок, що можуть бути продані, та складають переліки земельних ділянок, які можуть бути відчужені разом з розташованими на них об’єктами нерухомого військового майна, за формою згідно з додатком 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1919], та '''''переліки земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування''''' Збройних Сил і Держспецтрансслужби та підлягають реалізації, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n88 додатком 1.]
▷ Зазначені '''''переліки земельних ділянок подаються''''' в установленому порядку Кабінетові Міністрів України '''''для затвердження'''''.

* '''Строк''' дії рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку рухомого військового майна, яке може бути відчужено, становить '''три роки.'''
* а переліків нерухомого військового майна, яке може бути відчужено, зокрема разом із земельними ділянками, на яких воно розташоване, - '''п’ять років від дати їх затвердження'''.
* Додаткові переліки військового майна, яке може бути відчужено, діють до закінчення строку дії відповідних переліків військового майна, яке може бути відчужено.

Міноборони складає '''не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії переліків військового майна''', затверджених рішеннями Кабінету Міністрів України, нові переліки військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено, погоджує їх в установленому порядку, в тому числі з Мінекономрозвитку, і подає Кабінетові Міністрів України для затвердження

▷ На підставі зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n26 пункті 3 Порядку] переліків Міноборони чи Адміністрація Держспецтрансслужби '''''повідомляють організаторам земельних торгів''''' згідно з їх компетенцією про земельні ділянки, які включені до таких переліків і розташовані в межах відповідних адміністративних територіальних одиниць, та про те, що ці земельні ділянки згідно з прийнятим Кабінетом Міністрів України рішенням пропонуються до продажу з подальшою зміною їх цільового призначення.

▷ Організатори земельних торгів у місячний строк з дня надходження зазначеного повідомлення приймають рішення про проведення добору земельних ділянок, підготовку лотів до проведення земельних торгів та про виставлення на продаж земельних ділянок окремими лотами.

▷ Заходи з добору земельних ділянок здійснюються організаторами земельних торгів за участю Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок коштів організаторів земельних торгів та/або Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби згідно з відповідними бюджетними призначеннями.

▷ Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечують їх організатори.

▷ Підготовка лотів до проведення земельних торгів у частині визначення їх виконавців здійснюється організаторами земельних торгів за рахунок коштів, передбачених їм у державному бюджеті на відповідну мету.
== Відповідальність за порушення законодавства про використання земель оборони ==
Особи, винні в порушенні законодавства про використання земель оборони, несуть відповідальність згідно із законом.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90951429 Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 815/1784/18] (для цілей одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військові частини вправі здійснювати господарську діяльність, у тому числі шляхом укладення з фізичними та юридичними особами відповідних договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування. При цьому порядок укладення таких договорів і надання дозволів фізичним та юридичним особам на використання земель оборони у сільськогосподарських цілях має визначатися Кабінетом Міністрів України. Отже, залучення уряду до розгляду справи зумовлено тим, що на Кабінет Міністрів України як на вищий орган виконавчої влади Конституцією та законами України покладено повноваження, зокрема, стосовно підзаконного регулювання порядку використання земель оборони, тож, відповідно, рішення у цій справі стосується обов’язків уряду щодо здійснення такого регулювання).
== Див. також ==
* [[Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
*[[Порядок проведення земельних торгів]]
[[ Категорія:земельне право ]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Землі оборони

2024-05-14T05:20:54Z

Pohorila.Yana: /* Нормативна база */