WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

2025-05-12T06:27:29Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text підпункту 5 пункту 27 '''розділу X Земельного кодексу України'''] '''у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом" (введений у дію з 01.01.2002 р.).
|}
== Хто може звернутись ==
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''подає клопотання''' '''до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,''' що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 122 Земельного кодексу України.]
До клопотання додається розроблена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"] технічна документація із землеустрою щодо [[Встановлення меж земельної ділянки|встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]], '''що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина перша статті 118 Земельного кодексу України ).]
== Розмір земельної ділянки, що може бути приватизована ==
Незалежно від розміру земельної ділянки, якою фактично користується громадянин, по спрощеній процедурі він може приватизувати:

* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%94%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC). стаття 121 Земельного кодексу України]

== Підготовка документів для приватизації ==
=== 1. Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)===
==== Куди звертатися? ====
Перш за все, для оформлення права власності на земельну ділянку необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі - технічна документація). Розробником технічної документації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Процедура виготовлення технічної документації передбачає виїзд інженера-геодезиста зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення межі поділу земельної ділянки в натурі.

'''За результатами проведених робіт замовнику видається:'''
* технічна документація на земельну ділянку;
* диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до [https://e.land.gov.ua/auth_select Державного земельного кадастру].
'''Розробники документації''' від імені замовника '''подають документацію із землеустрою''' '''до''' територіального органу '''[https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)]''', для внесення відомостей '''до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»]).
==== Вартість та строк розгляду ====
Вартість послуг, а також тривалість виготовлення технічної документації узгоджується між замовником та розробником. '''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору.
=== 2. Реєстрація технічної документації у Державному земельному кадастрі ===
==== Куди звертатися? ====
Після отримання технічної документації на земельну ділянку, її необхідно зареєструвати у [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальному органі Держгеокадастр]. ''Для цього кадастровому реєстратору подаються наступні документи:''
# Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051].
# Технічна документація у паперовій та електронній формі.
# Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
# Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
У результаті наданої послуги замовник отримує '''витяг з Державного земельного кадастру''', який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.
==== Вартість та строк розгляду ====
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру відбувається протягом 14 робочих днів з моменту подачі необхідних документів, послуга безоплатна.
== Отримання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ==
=== Куди звертатися? ===
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен прийняти рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

''До заяви додаються:''
* технічна документація;
* Витяг з Державного земельного кадастру.
У результаті прийнятого рішення, ви отримуєте рішення (витяг) органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

''Підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.''
=== Вартість та строк розгляду ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83,%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83. (частина друга статті 118 Земельного кодексу України)].

Дана послуга безоплатна.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83 Реєстрація права власності на земельну ділянку] ==
=== Куди звертатися? ===
''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг;
* нотаріус.
''Державному реєстратору подаються наступні документи:'' - [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;] - документ, що посвідчує особу; - засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки; - витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; - документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
=== Вартість та строк розгляду ===
Реєстрація здійснюється у строк '''до 5 робочих днів'''.

За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 рік - '''302.8 грн.''') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20(%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C)%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%200%2C1%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. ч. 1 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

== Дивись також: ==
* [[Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2025-02-06T08:48:22Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2025-02-06T08:41:03Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою '''адміністративну відповідальність''' у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

'''Кримінальна відповідальність''' передбачена статтею 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]: порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

'''Цивільна відповідальність''' - відповідно до статті 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А також на підставі статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Протидія законній господарській діяльності

2024-11-12T07:35:57Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України (КК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Гоподарський кодекс України (ГК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]
== Загальні положення==
Протидія законній господарській діяльності регулюється [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статтею 206 КК України].

Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, інших об’єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання, -

караються штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією майна.

'''Примітка.''' Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у '''п’ятсот і більше разів''' перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

== Склад кримінального правопорушення ==
=== Об’єкт кримінального правопорушення ===
Об'єкт кримінального правопорушення - суспільні відносини, що забезпечують захист господарської діяльності.

Додатковим об’єктом можуть виступати життя, здоров’я і недоторканність людини, власність. Згідно зі статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення насамперед полягає у протиправній вимозі вчинення або невчинення дій, зазначених в диспозиції [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статті 206 КК України].

Протиправна вимога як ознака об'єктивної сторони цього кримінального правопорушення є викладеною в рішучій формі пропозицією:
* припинити займатися законною господарською діяльністю;
* обмежити господарську діяльність;
* укласти угоду, виконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю;
* не виконувати укладену угоду, якщо таке невиконання може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права або інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами; пошкодження чи знищення їхнього майна.
Для об'єктивної сторони достатньо поєднання одного виду вимоги з одним видом погрози.

Загальною умовою кваліфікації дії за цією статтею є відсутність ознак [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]]. У разі їх наявності в конкретному випадку дії кваліфікуються лише за статтею 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1254 КК України].

'''Господарська діяльність''' - діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n16 ГК України]).

Господарська діяльність може здійснюватись з метою одержання прибутку (підприємницька діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність).

Стаття 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] передбачає відповідальність за протидію господарській діяльності, здійснюваній як юридичними, так і фізичними особами - підприємцями, але за умови, що їх діяльність має ''законний характер''. Тому протидія незаконній господарській діяльності (наприклад, забороненій діяльності або тій, що здійснюється без державної реєстрації або без ліцензії) складу даного кримінального правопорушення не утворить, навіть якщо вона поєднана із зазначеними погрозами. Такі дії можуть кваліфікуватися як кримінальні правопорушення проти особи, власності, самоправство тощо.

'''Протиправна вимога''' ''–'' це повідомлення іншій особі відомостей про дії або бездіяльність, які вона повинна негайно або у майбутньому вчинити відповідно до бажання винної особи: припинити законну господарську діяльність або обмежити її, укласти зазначену угоду чи не виконувати її. Ця вимога повинна бути поєднана з хоча б однією із зазначених у частині першій статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] погроз. Таке поєднання означає, що погроза застосовується з метою примусити потерпілого виконувати вимогу шляхом залякування можливістю заподіяння шкоди потерпілому або близькій йому особі при реалізації погрози.

'''Протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю''' – це вимога фактично повністю припинити вже здійснювану суб’єктом господарювання (у тому числі підприємцем) законну господарську діяльність певного виду (видів) або всіх видів. Така вимога може поєднуватися із вимогою оформити це юридично як добровільну самоліквідацію суб’єкта господарювання, однак таке поєднання не є обов’язковим.

'''Протиправна вимога обмежити зайняття господарською діяльністю''' характеризується повідомленням потерпілому певних вимог щодо здійснення ним законної господарської діяльності у визначених винною особою межах, які не збігаються із бажанням потерпілого і суперечать його законним інтересам. Такі межі можуть стосуватися обсягів виробництва певних товарів чи надання певних послуг, часу чи місця здійснення господарської діяльності, можливості вибрати партнерів чи укладати з ними певні угоди тощо.

'''Протиправна вимога укласти угоду,''' виконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, - це вимога укласти всупереч правам чи законним інтересам потерпілого певну угоду, яку він може укладати відповідно до законодавства при здійсненні законної господарської діяльності. Зокрема, це може бути угода про:

* виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг із певним ненадійним суб’єктом господарювання;
* прийняття на роботу чи переміщення по роботі певної небажаної потерпілому особи чи осіб;
* надання або передачу прав щодо управління юридичною особою певній особі чи особам.

'''Протиправна вимога не виконувати укладену угоду''' може стосуватися будь-якої угоди, яку особа законно уклала при здійсненні законної господарської діяльності, за умови, що її невиконання у конкретному випадку може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається такою діяльністю. Практичне встановлення такої можливості при вимозі укласти угоду чи не виконувати укладену угоду повинно здійснюватись з урахуванням того, що зазначена шкода може бути заподіяна тій особі, якій була пред’явлена вимога, або іншим особам (наприклад, діловим партнерам), їх правам та інтересам.

Зміст погрози при протидії законній господарській діяльності полягає в залякуванні особи, якій пред'явлена вимога, з метою забезпечити необхідну для винного поведінку.

Погроза при протидії повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити із суб'єктивного ставлення до неї винного і суб'єктивного сприйняття її потерпілим. Реальність погрози для винного не означає, що він дійсно має намір обов'язково її виконати. Достатньо, щоб він вважав, що застосоване ним залякування сприймається потерпілим, як таке, що дійсно може бути здійснене, і здатне змусити його діяти певним чином. Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою загрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує його вимоги.

Погроза при протидії може бути виражена в будь-якій формі: усно або письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки тощо. У той же час для того, щоб погроза призвела до бажаної для винного дії, вона повинна бути чітко доведена до свідомості потерпілого. В окремих випадках при протидії погроза може і не висловлюватися в звичному смислі цього слова. Винний може обмежитися пред'явленням окремої вимоги, якщо розуміння об'єктивно існуючої погрози випливає з відносин між потерпілим і винним, що передували кримінальному правопорушенню, інших обставин, які дають підстави зробити висновок щодо можливості заподіяння шкоди. У таких випадках винний вважає, що потерпілому і без повторного пред'явлення погрози зрозуміла можливість заподіяння йому або його близьким певної шкоди у випадку невиконання пред'явленої вимоги.

'''Погроза насильством''' при протидії законній господарській діяльності полягає в погрозі негайно або в майбутньому застосувати насильство до потерпілого або близьких йому осіб. Винний може загрожувати застосуванням будь-якого насильства, наприклад, це погроза [[Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій|завданням побоїв]], катуваннями, заподіянням тілесних ушкоджень, [[Дії особи у випадку її зґвалтування|зґвалтуванням]], позбавленням волі, іншими насильницькими діями. Якщо має місце [[Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством|погроза убивством]] або [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|заподіянням тяжкого тілесного ушкодження]], то такі дії слід кваліфікувати за [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 частиною другою статті 206 КК України].

'''Погроза пошкодження або знищення майна''' має місце лише тоді, коли вона стосується майна, що належить потерпілому або близьким йому особам на праві приватної власності або майна, за збереження якого вони несуть матеріальну відповідальність. Способи, якими винний погрожує це зробити, для кваліфікації значення не мають. Фактичне знищення або пошкодження майна потребує кваліфікації за [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 частинами другою або третьою статті 206 КК України].

Під близькими потерпілому особами розуміються як його близькі родичі (батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки), так і інші особи, блага та інтереси яких небайдужі потерпілому (наприклад, інші родичі, свояки, наречений, наречена, коханець, коханка, друзі тощо).

Зазначені вище види погрози можуть бути застосовані альтернативне або в сполученні.

[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Стаття 206 КК України] поширюється не тільки на випадки, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) певної дії, що здатна заподіяти шкоду його інтересам, а й на ситуації, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) дії, що може завдати шкоди інтересам третіх осіб (наприклад, його ділових партнерів), що займаються господарською діяльністю.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту пред'явлення певної вимоги, що поєднана із зазначеною в законі погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.
=== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується виною у виді прямого умислу. Винний усвідомлює, що він без яких-небудь правових підстав протидіє законній господарській діяльності засобами, описаними в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статті 206 КК України], і бажає цього.

Метою винного є припинення іншою особою зайняття законною господарською діяльністю або обмеження її, укладання або невиконання угоди, про яку йдеться в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статті 206 КК України].

Мотиви кримінального правопорушення можуть бути різними, наприклад, корисливі спонукання, недобросовісна конкуренція, помста, заздрість, особиста неприязнь тощо і на кваліфікацію не впливають.

Якщо особа вчиняє дії, описані в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статті 206 КК України], з метою отримання майна від суб'єкта, що господарює, права на його майно, або домагається вчинення дій майнового характеру на свою користь або на користь близьких йому осіб, то такі дії слід кваліфікувати як [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] ([http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 стаття 189 КК України]).
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===
Суб'єкт кримінального правопорушення — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.
== Кваліфікуючи ознаки протидії законній господарській діяльності ==
Частина друга статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] встановлена відповідальність за ті самі дії, вчинені:
# повторно;
# за попередньою змовою групою осіб;
# поєднані з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;
# поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я;
# поєднані з пошкодженням чи знищенням майна.

Під тими самими діями, вчиненими повторно, слід розуміти вчинення цього кримінального правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачений частинами першою, другою або третьою статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України], і не була за нього засуджена або мала судимість за нього, не зняту і не погашену в установленому законом порядку. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом. У випадках вчинення особою декількох кримінальних правопорушень, передбачених статтею 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України], перший з яких не має кваліфікуючих ознак, перше кримінальне правопорушення кваліфікується за частиною першою цієї статті, а другий та наступні – за частиною другою за ознакою вчинення його (їх) повторно (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-10#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки»]).

При погрозі вбивством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень винний, пред’являючи відповідну протиправну вимогу, погрожує тим, що у випадку її невиконання позбавить життя або заподіє тяжкі тілесні ушкодження потерпілому або близьким йому особам. Погроза вчинити вбивство охоплюється частиною другою статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] і додаткової кваліфікації за статтею 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] не потребує.

Насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, визнаються: легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності, завдання удару, побоїв, обмеження або позбавлення волі, інші насильницькі дії, за умови, що такі дії не були небезпечними для життя і здоров’я у момент їх вчинення. Такі насильницькі дії охоплюються частиною другою статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] і додаткової кваліфікації за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] не потребують.

Пошкодження або знищення майна характеризується доведенням його до часткової або повної непридатності щодо цільового призначення. Для кваліфікації кримінального правопорушення за даною ознакою не є обов’язковим заподіяння шкоди у великих розмірах, що є необхідним при умисному знищенні або пошкодженні майна за частиною першою статті 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України].

Частиною третьою статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] передбачена відповідальність за протидію законній господарській діяльності, вчинену:
# організованою групою;
# службовою особою з використанням службового становища;
# поєднану з насильством, що є небезпечним для життя чи здоров’я;
# яка заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки.

Протидія законній господарській діяльності, вчинена ''службовою особою з використанням службового становища'', - це вчинення зазначених у частині першій статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] дій службовою особою з незаконним використанням своїх службових повноважень, які вона мала у зв’язку з виконанням функцій представника влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків. Якщо протидія законній господарській діяльності здійснюється шляхом вчинення службовою особою інших протиправних дій з використанням свого службового становища, вчинене кваліфікується за загальною нормою, передбаченою статтями 364 або 3641 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України].

'''Насильство, що є небезпечним для життя або здоров’я,''' - це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження, а також інше насильство, що було небезпечним для життя або здоров’я в момент його вчинення (застосування зброї, електричного струму, скидання з висоти, насильство, що викликало втрату свідомості, тощо).

Матеріальна шкода вважається великою'','' якщо вона у '''п’ятсот і більше разів''' перевищує неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Така шкода може бути наслідком: по-перше, умисного пошкодження або знищення чужого майна, по-друге, самої протидії законній господарській діяльності. У останньому випадку вона виявляється у сфері господарювання у вигляді збитків, завданих укладанням угоди або невиконанням укладеної угоди, про яку йдеться у частині першій статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України], або вимушеним зупиненням чи обмеженням законної господарської діяльності.

'''Інші тяжкі наслідки''' ''–'' це смерть потерпілого, близької йому людини чи іншої особи, самогубство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, припинення роботи підприємства, масове звільнення з роботи його працівників тощо. Тяжкість наслідків визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Психічне ставлення до тяжких наслідків може бути умисним або необережним. Разом з тим [[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|умисне вбивство]], вчинене при протидії законній господарській діяльності, додатково кваліфікується за статтею 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України], а [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжке тілесне ушкодження]] (за наявності обтяжуючих обставин) – за частиною другою статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України].

Примушування до виконання чи невиконання цивільно - правових зобов’язань за відсутності ознак [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] (статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України]) та протидії законній господарській діяльності (стаття 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України]) кваліфікується за статті 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України].

Частина перша статті 477 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України], віднесений до кримінальних правопорушень, у яких [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення]], тобто може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
== Корисні посилання ==
* Кримінальний кодекс України. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру

2024-11-11T09:38:18Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]

== Загальна інформація ==
'''Державний земельний кадастр''' - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

== Отримання відомостей Державного земельного кадастру ==
Відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

* витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;
* довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за відповідною формою (форма передбачена додатком 41 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок)];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Під час здійснення нотаріальних дій відомості з Державного земельного кадастру надаються також нотаріусами за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Відомості про масиви земель сільськогосподарського призначення надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості про межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та межі функціональних зон надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 р., надаються у порядку, передбаченому пунктами 166-186 Порядку ведення Державного земельного кадастру, у вищезазначених формах, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відомості з Державного земельного кадастру є актуальними на дату та час формування вищевказаних документів, а саме: витягу з Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території); викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника:

* у паперовій формі;
* в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

=== Отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу ===
'''Витяг з Державного земельного кадастру''' – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування

На практиці Витяг з кадастру необхідний:

* при реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, в т.ч. під час присвоєння кадастрового номеру;
* при укладенні будь-яких договорів щодо земельної ділянки, наприклад, якщо Ви захочете продати чи купити земельну ділянку, передати її в оренду, подарувати, передати у спадок, обміняти, тощо.

Для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), довідки про осіб, які отримали доступ до інформації про суб’єкта речового права у Державному земельному кадастрі, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до пункту 17 частини першої статті 34 Закону України “Про нотаріат” під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові або адміністраторові центру надання адміністративних послуг чи уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування:

1) заяву (у паперовій або електронній формі) за формою згідно з додатком 42 до Порядку;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.

Відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивована відмова у наданні таких відомостей надсилаються заявникові в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, за бажанням заявника видаються Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування у паперовій формі.

Витяг з Державного земельного кадастру може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу сільських, селищних, міських рад.

У разі подання заяви в електронній формі через Публічну кадастрову карту витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в електронній формі або мотивована відмова в наданні такого документа видаються в режимі реального часу за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Незалежно від місця, форми та способу надання відомостей з Державного земельного кадастру додаткові кошти, крім встановленої згідно із законом плати за надання відповідних адміністративних послуг, не стягуються.

За надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що містить відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, додатково сплачується адміністративний збір за надання інформації з цього реєстру відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Надання відомостей з Державного земельного кадастру за зверненням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється безоплатно.

Для фізичних та юридичних осіб відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника:

- у паперовій формі;

- в електронній формі через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру надається:

- органам державної влади, органам місцевого самоврядування,

- нотаріусам,

- банкам та особам, які в установленому законом порядку внесені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у тому числі через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за умови ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Законом передбачено, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику '''в день надходження заяви''' про його надання. Інші відомості Державного земельного кадастру (довідки та кадастровий план) мають бути видані протягом '''10 днів, з дня реєстрації заяви.'''

Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. За бажанням заявника витяг з Державного земельного кадастру має містити: посилання на документи, на підставі яких відомості про обмеження у використанні земель внесені до Державного земельного кадастру, відомості про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.

Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі оформлюється відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Надання відомостей з Державного земельного кадастру або мотивованої відмови в наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування особисто заявнику або шляхом направлення зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення чи у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв’язку.

=== Вартість ===
За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір відповідно до частини другої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n513 Закону України “Про Державний земельний кадастр”]. Розмір плати за отримання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру становить ''0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''; за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), - ''0,06''; за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) - ''0,03''; за копію документа, що створюється під час ведення Державного земельного кадастру - ''0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''.

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.

У разі подання заяви в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи, у тому числі через Публічну кадастрову карту, оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

=== Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру ===
Відмова в наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається в разі, якщо:

* у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;
* із заявою звернулася неналежна особа;
* документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n513 Законом].

== Види помилок у Державному земельному кадастрі ==
'''Помилками у Державному земельному кадастрі є:'''

1. технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2. технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5. технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7. помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

== Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру ==
Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, регламентовано ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n443 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами 138,139,142,148,150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] .

=== ''Виправлення технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру'' ===
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа ''письмово'' повідомляє про це за формою згідно додатком 29 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення разом із доданими до нього документами, надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронній формі з Державного аграрного реєстру з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

'''Повідомлення''' про виявлення технічних помилок '''реєструються в день їх надходження в порядку черговості'''.

Дата реєстрації повідомлень про виявлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі вважається датою їх прийняття.

''Під час прийняття повідомлень про виявлення технічних помилок до Державного земельного кадастру вносяться дані, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n682 пунктом 141 Порядку].''

Розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій здійснюються '''Державним кадастровим реєстратором''' у день надходження такого повідомлення.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1. ''складає в'' електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку];

2. ''безоплатно'' виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3. ''письмово повідомляє'' не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

4. надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення за формою згідно з додатком 31 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] в електронній формі;

5. ''безоплатно видає'' заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

Виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення (в електронній та паперовій формі) відповідних документів (їх аркушів).

На аркуші документа у паперовій формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить позначку про наявність та виправлення помилки за формою згідно з додатком 32 до Порядку, в якій зазначаються:

1. дата та номер протоколу виправлення помилки;

2. дата та номер відповідного документа (за наявності), що містить виправлені відомості;

3. відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку.

На аркуші документа в електронній формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить відповідну електронну позначку за власним електронним цифровим підписом.

Документ у паперовій формі, що містить виправлені відомості, разом з протоколом виправлення помилки та повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності) долучається до документа, в якому виявлено технічну помилку, і зберігається разом з ним.

=== ''Виправлення технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру)'' ===
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких внесені такі відомості, здійснюється Державним кадастровим реєстратором після виправлення помилок у зазначених документах за заявою заінтересованої особи за формою згідно з додатком 35 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку].

До заяви додаються:

1. документи (або їх посвідчені копії), на підставі яких до Державного земельного кадастру внесені відомості, та ті, що містять технічні помилки;

2. документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у Державному земельному кадастрі;

3. документ, що підтверджує оплату послуг з виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі.

За виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, справляється адміністративний збір - 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'', встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.''

'''Звертаємо увагу!''' Підставою для '''відмови''' у наданні адміністративної послуги '''є лише невиявлення відповідних технічних помилок''', які наведені в повідомленні про виявлення технічної помилки.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1) складає в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30 до Порядку;

2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 до Порядку (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

3'''-1''') надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення за формою згідно з додатком 31 до Порядку в електронній формі;

4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

''Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.''

У разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та технічній документації з оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), Державний кадастровий реєстратор зазначеного органу в п’ятиденний строк:

1) письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 36 до Порядку в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні (за наявності) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру;

2) виправляє зазначену помилку відповідно до пунктів 140-148 цього Порядку.

.У повідомленні про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначаються суть виявлених помилок та можливі шляхи їх виправлення.

Також, виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

=== ''Виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості)'' ===
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у документації із землеустрою та оцінки земель помилки щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру (в тому числі під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), заінтересована особа звертається до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 37 до Порядку.

До заяви додаються:

- документи (або їх посвідчені копії), що містять зазначені в повідомленні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель (у разі наявності таких документів);

- погоджена документація із землеустрою та оцінки земель із виправленими відомостями, яка є підставою для виправлення відповідних помилок у Державному земельному кадастрі;

- документ, що підтверджує оплату послуг із внесення до Державного земельного кадастру виправлених відомостей у документації із землеустрою та оцінки земель (крім випадків внесення відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією).

Заява разом із доданими до неї документами надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

=== ''Виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії'' ===
Помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, підлягають виправленню у Державному земельному кадастрі після їх виправлення у відповідних кадастрах та інформаційних системах.

У разі виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, заінтересована особа письмово повідомляє про це органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, згідно з додатком 39 до Порядку.

До повідомлення додаються документи, що підтверджують помилки та їх характер.

Повідомлення разом з доданими до нього документами надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Приймання та ведення обліку заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, їх розгляд здійснюються відповідно до пунктів 69-87, 210, 211 Порядку після підтвердження факту допущення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, внесення відповідних виправлень відповідно до пунктів 140-148 Порядку.

У разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у його відомостях, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначений орган у п’ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 40 до Порядку та суб'єктові інформаційної взаємодії, від якого така інформація надійшла до Державного земельного кадастру.

У повідомленні про виявлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначаються суть виявленої помилки та можливі шляхи її виправлення.

Виправлення виявленої помилки здійснюється у п’ятиденний строк після отримання виправлених відомостей від відповідного суб'єкта інформаційної взаємодії відповідно до пунктів 144-148 Порядку.

=== ''Виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель'' ===
Виправлення здійснюється на підставі повідомлення про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення за відповідною формою передбаченої додатком 36 до Порядку.

Державний кадастровий реєстратор:

· виправляє технічну помилку у відомостях Державного земельного кадастру, яка виникла внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у Державному реєстрі земель;

· формує в електронній формі протокол виправлення технічної помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку або внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані в державному реєстрі земель, згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку;

· засвідчує протокол виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у державному реєстрі земель, власним кваліфікованим електронним підписом.

Технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель, за наявності відкритої Поземельної книги виправляється відповідно до пункту 156 Порядку.

Технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у державному реєстрі земель, виправляються у день їх виявлення.

=== ''Виправлення помилки, що виникла у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки'' ===
Така помилка виправляється на підставі ''заяви'' про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки за відповідною формою згідно додатку 37-1 до Порядку.

До заяви додаються:

1. документація із землеустрою (відомості з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою), на підставі якої до Державного земельного кадастру внесені відомості;

2. документація із землеустрою, яка є підставою для виправлення помилок у Державному земельному кадастрі (за наявності).

Заява разом з доданими до неї документами подається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Державний кадастровий реєстратор для виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку, ''здійснює'':

· закриття (у разі зміни площі або меж земельної ділянки) Поземельної книги згідно з пунктом 58 Порядку;

· формування в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протоколу виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку або внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не зареєстровані в державному реєстрі земель, згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку;

· передачу органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну про виправлену помилку що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку (у разі зміни площі або меж земельної ділянки).

Протокол виправлення помилки формується у двох примірниках, один з яких надсилається заявникові в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, другий - долучається до закритої Поземельної книги (у разі закриття Поземельної книги) або до заяви про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку.

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки, можливе для тих земельних ділянок, на які у Державному земельному кадастрі відсутні актуальні відомості про речові права, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав з 1 січня 2013 року.

=== ''Виправлення помилки у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу) та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань'' ===
'''Помилки у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилки, що виникли при перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилки у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання)''' виправляються адміністратором Державного земельного кадастру або сертифікованим інженером-землевпорядником шляхом перерахування координат земельних ділянок з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань, про що вони за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та/або засобами, визначеними у пункті 110'''-2''' Порядку, повідомляють Державному кадастровому реєстратору, який вносить виправлені відомості до Державного земельного кадастру та складає протокол за формою згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку.

У разі коли під час ведення Державного земельного кадастру, проведення землевпорядних робіт або здійснення адміністратором Державного земельного кадастру заходів, визначених підпунктами 1 та 6 пункту 205 Порядку, у відомостях Державного земельного кадастру виявлені повторювані у певної сукупності об’єктів Державного земельного кадастру або у відомостях про земельну ділянку відхилення у значеннях координат поворотних точок меж таких об’єктів від значень, що відповідають їх фактичному місцю розташування в натурі (на місцевості) з урахуванням вимог пункту 151'''-1''' Порядку, адміністратор Державного земельного кадастру або сертифікований інженер-землевпорядник здійснює коригування таких відомостей, формує уточнені кадастрові плани відповідних земельних ділянок в електронній (цифровій) формі, засвідчує їх кваліфікованим електронним підписом та за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та/або засобами, визначеними у пункті 110'''-2''' Порядку, надсилає Державному кадастровому реєстраторові, який вносить відкориговані відомості до Державного земельного кадастру та складає протокол в електронній формі згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку.

Адміністратор Державного земельного кадастру або сертифікований інженер-землевпорядник здійснює коригування відомостей про земельні ділянки за умови незмінності значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж відповідних земельних ділянок.

У разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою) Державний кадастровий реєстратор зазначеного органу у п’ятиденний строк з моменту виявлення помилки:

1) складає в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису чи печатки протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30 до Порядку;

2) безоплатно виправляє помилку в кадастровому номері шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі;

3) письмово повідомляє про це власникам, користувачам відповідної земельної ділянки за формою згідно з додатком 31 до Порядку в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису чи печатки технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні (за наявності) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Таким чином, можна сказати що, якщо технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, то потрібно звертатись до державного кадастрового реєстратора з відповідним повідомленням про виправлення відповідної помилки.
Якщо ж помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, то спочатку необхідно виправити ці помилки у відповідній документації, а вже потім звертатися до державного кадастрового реєстратора.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру

2024-11-11T08:26:31Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]

== Загальна інформація ==
'''Державний земельний кадастр''' - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

== Отримання відомостей Державного земельного кадастру ==
Відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

* витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;
* довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за відповідною формою (форма передбачена додатком 41 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок)];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Під час здійснення нотаріальних дій відомості з Державного земельного кадастру надаються також нотаріусами за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Відомості про масиви земель сільськогосподарського призначення надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості про межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та межі функціональних зон надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 р., надаються у порядку, передбаченому пунктами 166-186 Порядку ведення Державного земельного кадастру, у вищезазначених формах, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відомості з Державного земельного кадастру є актуальними на дату та час формування вищевказаних документів, а саме: витягу з Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території); викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника:

* у паперовій формі;
* в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

=== Отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу ===
'''Витяг з Державного земельного кадастру''' – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування

На практиці Витяг з кадастру необхідний:

* при реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, в т.ч. під час присвоєння кадастрового номеру;
* при укладенні будь-яких договорів щодо земельної ділянки, наприклад, якщо Ви захочете продати чи купити земельну ділянку, передати її в оренду, подарувати, передати у спадок, обміняти, тощо.

Для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), довідки про осіб, які отримали доступ до інформації про суб’єкта речового права у Державному земельному кадастрі, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до пункту 17 частини першої статті 34 Закону України “Про нотаріат” під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові або адміністраторові центру надання адміністративних послуг чи уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування:

1) заяву (у паперовій або електронній формі) за формою згідно з додатком 42 до Порядку;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.

Відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивована відмова у наданні таких відомостей надсилаються заявникові в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, за бажанням заявника видаються Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування у паперовій формі.

Витяг з Державного земельного кадастру може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу сільських, селищних, міських рад.

У разі подання заяви в електронній формі через Публічну кадастрову карту витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в електронній формі або мотивована відмова в наданні такого документа видаються в режимі реального часу за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Незалежно від місця, форми та способу надання відомостей з Державного земельного кадастру додаткові кошти, крім встановленої згідно із законом плати за надання відповідних адміністративних послуг, не стягуються.

За надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що містить відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, додатково сплачується адміністративний збір за надання інформації з цього реєстру відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Надання відомостей з Державного земельного кадастру за зверненням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється безоплатно.

Для фізичних та юридичних осіб відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника:

- у паперовій формі;

- в електронній формі через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру надається:

- органам державної влади, органам місцевого самоврядування,

- нотаріусам,

- банкам та особам, які в установленому законом порядку внесені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у тому числі через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за умови ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Законом передбачено, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику '''в день надходження заяви''' про його надання. Інші відомості Державного земельного кадастру (довідки та кадастровий план) мають бути видані протягом '''10 днів, з дня реєстрації заяви.'''

Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. За бажанням заявника витяг з Державного земельного кадастру має містити: посилання на документи, на підставі яких відомості про обмеження у використанні земель внесені до Державного земельного кадастру, відомості про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.

Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі оформлюється відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Надання відомостей з Державного земельного кадастру або мотивованої відмови в наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування особисто заявнику або шляхом направлення зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення чи у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв’язку.

=== Вартість ===
За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір відповідно до частини другої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n513 Закону України “Про Державний земельний кадастр”]. Розмір плати за отримання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру становить ''0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''; за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), - ''0,06''; за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) - ''0,03''; за копію документа, що створюється під час ведення Державного земельного кадастру - ''0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''.

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.

У разі подання заяви в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи, у тому числі через Публічну кадастрову карту, оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

=== Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру ===
Відмова в наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається в разі, якщо:

* у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;
* із заявою звернулася неналежна особа;
* документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n513 Законом].

== Види помилок у Державному земельному кадастрі ==
'''Помилками у Державному земельному кадастрі є:'''

1. технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2. технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5. технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7. помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

== Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру ==
Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, регламентовано ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n443 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами 138,139,142,148,150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] .

=== ''Виправлення технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру'' ===
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа ''письмово'' повідомляє про це за формою згідно додатка 29 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення разом із доданими до нього документами, надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронній формі з Державного аграрного реєстру з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

'''Повідомлення''' про виявлення технічних помилок '''реєструються в день їх надходження в порядку черговості'''.

Дата реєстрації повідомлень про виявлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі вважається датою їх прийняття.

''Під час прийняття повідомлень про виявлення технічних помилок до Державного земельного кадастру вносяться дані, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n682 пунктом 141 Порядку].''

Розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій здійснюються '''Державним кадастровим реєстратором''' у день надходження такого повідомлення.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1. ''складає в'' електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку];

2. ''безоплатно'' виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3. ''письмово повідомляє'' не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

4. надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення за формою згідно з додатком 31 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] в електронній формі;

5. ''безоплатно видає'' заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

Виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення (в електронній та паперовій формі) відповідних документів (їх аркушів).

На аркуші документа у паперовій формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить позначку про наявність та виправлення помилки за формою згідно з додатком 32 до Порядку, в якій зазначаються:

1. дата та номер протоколу виправлення помилки;

2. дата та номер відповідного документа (за наявності), що містить виправлені відомості;

3. відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку.

На аркуші документа в електронній формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить відповідну електронну позначку за власним електронним цифровим підписом.

Документ у паперовій формі, що містить виправлені відомості, разом з протоколом виправлення помилки та повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності) долучається до документа, в якому виявлено технічну помилку, і зберігається разом з ним.

=== ''Виправлення технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру)'' ===
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких внесені такі відомості, здійснюється Державним кадастровим реєстратором після виправлення помилок у зазначених документах за заявою заінтересованої особи за формою згідно з додатком 35 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку].

До заяви додаються:

1. документи (або їх посвідчені копії), на підставі яких до Державного земельного кадастру внесені відомості, та ті, що містять технічні помилки;

2. документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у Державному земельному кадастрі;

3. документ, що підтверджує оплату послуг з виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі.

За виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, справляється адміністративний збір - 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'', встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.''

'''Звертаємо увагу!''' Підставою для '''відмови''' у наданні адміністративної послуги '''є лише невиявлення відповідних технічних помилок''', які наведені в повідомленні про виявлення технічної помилки.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1) складає в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30 до Порядку;

2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 до Порядку (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

3'''-1''') надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення за формою згідно з додатком 31 до Порядку в електронній формі;

4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

''Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.''

У разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та технічній документації з оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), Державний кадастровий реєстратор зазначеного органу в п’ятиденний строк:

1) письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 36 до Порядку в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні (за наявності) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру;

2) виправляє зазначену помилку відповідно до пунктів 140-148 цього Порядку.

.У повідомленні про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначаються суть виявлених помилок та можливі шляхи їх виправлення.

Також, виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

=== ''Виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості)'' ===
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у документації із землеустрою та оцінки земель помилки щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру (в тому числі під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), заінтересована особа звертається до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 37 до Порядку.

До заяви додаються:

- документи (або їх посвідчені копії), що містять зазначені в повідомленні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель (у разі наявності таких документів);

- погоджена документація із землеустрою та оцінки земель із виправленими відомостями, яка є підставою для виправлення відповідних помилок у Державному земельному кадастрі;

- документ, що підтверджує оплату послуг із внесення до Державного земельного кадастру виправлених відомостей у документації із землеустрою та оцінки земель (крім випадків внесення відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією).

Заява разом із доданими до неї документами надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

=== ''Виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії'' ===
Помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, підлягають виправленню у Державному земельному кадастрі після їх виправлення у відповідних кадастрах та інформаційних системах.

У разі виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, заінтересована особа письмово повідомляє про це органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, згідно з додатком 39 до Порядку.

До повідомлення додаються документи, що підтверджують помилки та їх характер.

Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Приймання та ведення обліку заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, їх розгляд здійснюються відповідно до пунктів 69-87, 210, 211 Порядку після підтвердження факту допущення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, внесення відповідних виправлень відповідно до пунктів 140-148 Порядку.

У разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у його відомостях, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначений орган у п’ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 40 до Порядку та суб'єктові інформаційної взаємодії, від якого така інформація надійшла до Державного земельного кадастру.

У повідомленні про виявлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначаються суть виявленої помилки та можливі шляхи її виправлення.

Виправлення виявленої помилки здійснюється у п’ятиденний строк після отримання виправлених відомостей від відповідного суб'єкта інформаційної взаємодії відповідно до пунктів 144-148 Порядку.

=== ''Виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель'' ===
Виправлення здійснюється на підставі повідомлення про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення за відповідною формою передбаченої додатком 36 до Порядку.

Державний кадастровий реєстратор:

· виправляє технічну помилку у відомостях Державного земельного кадастру, яка виникла внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у Державному реєстрі земель;

· формує в електронній формі протокол виправлення технічної помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку або внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані в державному реєстрі земель, згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку;

· засвідчує протокол виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у державному реєстрі земель, власним кваліфікованим електронним підписом.

Технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель, за наявності відкритої Поземельної книги виправляється відповідно до пункту 156 Порядку.

Технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у державному реєстрі земель, виправляються у день їх виявлення.

=== ''Виправлення помилки, що виникла у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки'' ===
Така помилка виправляється на підставі ''заяви'' про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки за відповідною формою згідно додатку 37-1 до Порядку.

До заяви додаються:

1. документація із землеустрою (відомості з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою), на підставі якої до Державного земельного кадастру внесені відомості;

2. документація із землеустрою, яка є підставою для виправлення помилок у Державному земельному кадастрі (за наявності).

Заява разом з доданими до неї документами подається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Державний кадастровий реєстратор для виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку, ''здійснює'':

· закриття (у разі зміни площі або меж земельної ділянки) Поземельної книги згідно з пунктом 58 Порядку;

· формування в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протоколу виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку або внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не зареєстровані в державному реєстрі земель, згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку;

· передачу органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну про виправлену помилку що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку (у разі зміни площі або меж земельної ділянки).

Протокол виправлення помилки формується у двох примірниках, один з яких надсилається заявникові в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, другий - долучається до закритої Поземельної книги (у разі закриття Поземельної книги) або до заяви про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку.

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки, можливе для тих земельних ділянок, на які у Державному земельному кадастрі відсутні актуальні відомості про речові права, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав з 1 січня 2013 року.

=== ''Виправлення помилки у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу) та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань'' ===
'''Помилки у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилки, що виникли при перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилки у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання)''' виправляються адміністратором Державного земельного кадастру або сертифікованим інженером-землевпорядником шляхом перерахування координат земельних ділянок з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань, про що вони за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та/або засобами, визначеними у пункті 110'''-2''' Порядку, повідомляють Державному кадастровому реєстратору, який вносить виправлені відомості до Державного земельного кадастру та складає протокол за формою згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку.

У разі коли під час ведення Державного земельного кадастру, проведення землевпорядних робіт або здійснення адміністратором Державного земельного кадастру заходів, визначених підпунктами 1 та 6 пункту 205 Порядку, у відомостях Державного земельного кадастру виявлені повторювані у певної сукупності об’єктів Державного земельного кадастру або у відомостях про земельну ділянку відхилення у значеннях координат поворотних точок меж таких об’єктів від значень, що відповідають їх фактичному місцю розташування в натурі (на місцевості) з урахуванням вимог пункту 151'''-1''' Порядку, адміністратор Державного земельного кадастру або сертифікований інженер-землевпорядник здійснює коригування таких відомостей, формує уточнені кадастрові плани відповідних земельних ділянок в електронній (цифровій) формі, засвідчує їх кваліфікованим електронним підписом та за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та/або засобами, визначеними у пункті 110'''-2''' Порядку, надсилає Державному кадастровому реєстраторові, який вносить відкориговані відомості до Державного земельного кадастру та складає протокол в електронній формі згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку.

Адміністратор Державного земельного кадастру або сертифікований інженер-землевпорядник здійснює коригування відомостей про земельні ділянки за умови незмінності значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж відповідних земельних ділянок.

У разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою) Державний кадастровий реєстратор зазначеного органу у п’ятиденний строк з моменту виявлення помилки:

1) складає в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису чи печатки протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30 до Порядку;

2) безоплатно виправляє помилку в кадастровому номері шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі;

3) письмово повідомляє про це власникам, користувачам відповідної земельної ділянки за формою згідно з додатком 31 до Порядку в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису чи печатки технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні (за наявності) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Таким чином, можна сказати що, якщо технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, то потрібно звертатись до державного кадастрового реєстратора з відповідним повідомленням про виправлення відповідної помилки.
Якщо ж помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, то спочатку необхідно виправити ці помилки у відповідній документації, а вже потім звертатися до державного кадастрового реєстратора.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру

2024-11-11T08:06:11Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]

== Загальна інформація ==
'''Державний земельний кадастр''' - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

== Отримання відомостей Державного земельного кадастру ==
Відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

* витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;
* довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за відповідною формою (форма передбачена додатком 41 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок)];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Під час здійснення нотаріальних дій відомості з Державного земельного кадастру надаються також нотаріусами за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Відомості про масиви земель сільськогосподарського призначення надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості про межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та межі функціональних зон надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 р., надаються у порядку, передбаченому пунктами 166-186 Порядку ведення Державного земельного кадастру, у вищезазначених формах, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відомості з Державного земельного кадастру є актуальними на дату та час формування вищевказаних документів, а саме: витягу з Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території); викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника:

* у паперовій формі;
* в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

=== Отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу ===
'''Витяг з Державного земельного кадастру''' – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування

На практиці Витяг з кадастру необхідний:

* при реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, в т.ч. під час присвоєння кадастрового номеру;
* при укладенні будь-яких договорів щодо земельної ділянки, наприклад, якщо Ви захочете продати чи купити земельну ділянку, передати її в оренду, подарувати, передати у спадок, обміняти, тощо.

Для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), довідки про осіб, які отримали доступ до інформації про суб’єкта речового права у Державному земельному кадастрі, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до пункту 17 частини першої статті 34 Закону України “Про нотаріат” під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові або адміністраторові центру надання адміністративних послуг чи уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування:

1) заяву (у паперовій або електронній формі) за формою згідно з додатком 42 до Порядку;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.

Відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивована відмова у наданні таких відомостей надсилаються заявникові в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, за бажанням заявника видаються Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування у паперовій формі.

У разі подання заяви в електронній формі через Публічну кадастрову карту витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в електронній формі або мотивована відмова в наданні такого документа видаються в режимі реального часу за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Незалежно від місця, форми та способу надання відомостей з Державного земельного кадастру додаткові кошти, крім встановленої згідно із законом плати за надання відповідних адміністративних послуг, не стягуються.

За надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що містить відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, додатково сплачується адміністративний збір за надання інформації з цього реєстру відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Надання відомостей з Державного земельного кадастру за зверненням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється безоплатно.

Для фізичних та юридичних осіб відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника:

- у паперовій формі;

- в електронній формі через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру надається:

- органам державної влади, органам місцевого самоврядування,

- нотаріусам,

- банкам та особам, які в установленому законом порядку внесені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у тому числі через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за умови ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Законом передбачено, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику '''в день надходження заяви''' про його надання. Інші відомості Державного земельного кадастру (довідки та кадастровий план) мають бути видані протягом '''10 днів, з дня реєстрації заяви.'''

Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. За бажанням заявника витяг з Державного земельного кадастру має містити: посилання на документи, на підставі яких відомості про обмеження у використанні земель внесені до Державного земельного кадастру, відомості про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.

Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі оформлюється відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Надання відомостей з Державного земельного кадастру або мотивованої відмови в наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування особисто заявнику або шляхом направлення зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення чи у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв’язку.

=== Вартість ===
За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір відповідно до частини другої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n513 Закону України “Про Державний земельний кадастр”]. Розмір плати за отримання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру становить ''0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''; за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), - ''0,06''; за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) - ''0,03''; за копію документа, що створюється під час ведення Державного земельного кадастру - ''0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''.

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.

У разі подання заяви в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи, у тому числі через Публічну кадастрову карту, оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

=== Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру ===
Відмова в наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається в разі, якщо:

* у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;
* із заявою звернулася неналежна особа;
* документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n513 Законом].

== Види помилок у Державному земельному кадастрі ==
'''Помилками у Державному земельному кадастрі є:'''

1. технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2. технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5. технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7. помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

== Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру ==
Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, регламентовано ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n443 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами 138,139,142,148,150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] .

=== ''Виправлення технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру'' ===
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа ''письмово'' повідомляє про це за формою згідно додатка 29 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення разом із доданими до нього документами, надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронній формі з Державного аграрного реєстру з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

'''Повідомлення''' про виявлення технічних помилок '''реєструються в день їх надходження в порядку черговості'''.

Дата реєстрації повідомлень про виявлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі вважається датою їх прийняття.

''Під час прийняття повідомлень про виявлення технічних помилок до Державного земельного кадастру вносяться дані, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n682 пунктом 141 Порядку].''

Розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій здійснюються '''Державним кадастровим реєстратором''' у день надходження такого повідомлення.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1. ''складає в'' електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку];

2. ''безоплатно'' виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3. ''письмово повідомляє'' не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

4. надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення за формою згідно з додатком 31 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку] в електронній формі;

5. ''безоплатно видає'' заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

Виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення (в електронній та паперовій формі) відповідних документів (їх аркушів).

На аркуші документа у паперовій формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить позначку про наявність та виправлення помилки за формою згідно з додатком 32 до Порядку, в якій зазначаються:

1. дата та номер протоколу виправлення помилки;

2. дата та номер відповідного документа (за наявності), що містить виправлені відомості;

3. відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку.

На аркуші документа в електронній формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить відповідну електронну позначку за власним електронним цифровим підписом.

Документ у паперовій формі, що містить виправлені відомості, разом з протоколом виправлення помилки та повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності) долучається до документа, в якому виявлено технічну помилку, і зберігається разом з ним.

=== ''Виправлення технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру)'' ===
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких внесені такі відомості, здійснюється Державним кадастровим реєстратором після виправлення помилок у зазначених документах за заявою заінтересованої особи за формою згідно з додатком 35 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 Порядку].

До заяви додаються:

1. документи (або їх посвідчені копії), на підставі яких до Державного земельного кадастру внесені відомості, та ті, що містять технічні помилки;

2. документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у Державному земельному кадастрі;

3. документ, що підтверджує оплату послуг з виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі.

За виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, справляється адміністративний збір - 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'', встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.''

'''Звертаємо увагу!''' Підставою для '''відмови''' у наданні адміністративної послуги '''є лише невиявлення відповідних технічних помилок''', які наведені в повідомленні про виявлення технічної помилки.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1) складає в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30 до Порядку;

2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 до Порядку (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

3'''-1''') надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення за формою згідно з додатком 31 до Порядку в електронній формі;

4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

''Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.''

У разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та технічній документації з оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), Державний кадастровий реєстратор зазначеного органу в п’ятиденний строк:

1) письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 36 до Порядку в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні (за наявності) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру;

2) виправляє зазначену помилку відповідно до пунктів 140-148 цього Порядку.

.У повідомленні про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначаються суть виявлених помилок та можливі шляхи їх виправлення.

Також, виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

=== ''Виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості)'' ===
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у документації із землеустрою та оцінки земель помилки щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру (в тому числі під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), заінтересована особа звертається до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 37 до Порядку.

До заяви додаються:

- документи (або їх посвідчені копії), що містять зазначені в повідомленні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель (у разі наявності таких документів);

- погоджена документація із землеустрою та оцінки земель із виправленими відомостями, яка є підставою для виправлення відповідних помилок у Державному земельному кадастрі;

- документ, що підтверджує оплату послуг із внесення до Державного земельного кадастру виправлених відомостей у документації із землеустрою та оцінки земель (крім випадків внесення відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією).

Заява разом із доданими до неї документами надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

=== ''Виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії'' ===
Помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, підлягають виправленню у Державному земельному кадастрі після їх виправлення у відповідних кадастрах та інформаційних системах.

У разі виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, заінтересована особа письмово повідомляє про це органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, згідно з додатком 39 до Порядку.

До повідомлення додаються документи, що підтверджують помилки та їх характер.

Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Приймання та ведення обліку заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, їх розгляд здійснюються відповідно до пунктів 69-87, 210, 211 Порядку після підтвердження факту допущення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, внесення відповідних виправлень відповідно до пунктів 140-148 Порядку.

У разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у його відомостях, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначений орган у п’ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 40 до Порядку та суб'єктові інформаційної взаємодії, від якого така інформація надійшла до Державного земельного кадастру.

У повідомленні про виявлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначаються суть виявленої помилки та можливі шляхи її виправлення.

Виправлення виявленої помилки здійснюється у п’ятиденний строк після отримання виправлених відомостей від відповідного суб'єкта інформаційної взаємодії відповідно до пунктів 144-148 Порядку.

=== ''Виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель'' ===
Виправлення здійснюється на підставі повідомлення про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення за відповідною формою передбаченої додатком 36 до Порядку.

Державний кадастровий реєстратор:

· виправляє технічну помилку у відомостях Державного земельного кадастру, яка виникла внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у Державному реєстрі земель;

· формує в електронній формі протокол виправлення технічної помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку або внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані в державному реєстрі земель, згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку;

· засвідчує протокол виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у державному реєстрі земель, власним кваліфікованим електронним підписом.

Технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель, за наявності відкритої Поземельної книги виправляється відповідно до пункту 156 Порядку.

Технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у державному реєстрі земель, виправляються у день їх виявлення.

=== ''Виправлення помилки, що виникла у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки'' ===
Така помилка виправляється на підставі ''заяви'' про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки за відповідною формою згідно додатку 37-1 до Порядку.

До заяви додаються:

1. документація із землеустрою (відомості з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою), на підставі якої до Державного земельного кадастру внесені відомості;

2. документація із землеустрою, яка є підставою для виправлення помилок у Державному земельному кадастрі (за наявності).

Заява разом з доданими до неї документами подається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Державний кадастровий реєстратор для виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку, ''здійснює'':

· закриття (у разі зміни площі або меж земельної ділянки) Поземельної книги згідно з пунктом 58 Порядку;

· формування в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протоколу виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку або внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не зареєстровані в державному реєстрі земель, згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку;

· передачу органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну про виправлену помилку що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку (у разі зміни площі або меж земельної ділянки).

Протокол виправлення помилки формується у двох примірниках, один з яких надсилається заявникові в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, другий - долучається до закритої Поземельної книги (у разі закриття Поземельної книги) або до заяви про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку.

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки, можливе для тих земельних ділянок, на які у Державному земельному кадастрі відсутні актуальні відомості про речові права, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав з 1 січня 2013 року.

=== ''Виправлення помилки у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу) та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань'' ===
'''Помилки у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилки, що виникли при перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилки у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання)''' виправляються адміністратором Державного земельного кадастру або сертифікованим інженером-землевпорядником шляхом перерахування координат земельних ділянок з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань, про що вони за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та/або засобами, визначеними у пункті 110'''-2''' Порядку, повідомляють Державному кадастровому реєстратору, який вносить виправлені відомості до Державного земельного кадастру та складає протокол за формою згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку.

У разі коли під час ведення Державного земельного кадастру, проведення землевпорядних робіт або здійснення адміністратором Державного земельного кадастру заходів, визначених підпунктами 1 та 6 пункту 205 Порядку, у відомостях Державного земельного кадастру виявлені повторювані у певної сукупності об’єктів Державного земельного кадастру або у відомостях про земельну ділянку відхилення у значеннях координат поворотних точок меж таких об’єктів від значень, що відповідають їх фактичному місцю розташування в натурі (на місцевості) з урахуванням вимог пункту 151'''-1''' Порядку, адміністратор Державного земельного кадастру або сертифікований інженер-землевпорядник здійснює коригування таких відомостей, формує уточнені кадастрові плани відповідних земельних ділянок в електронній (цифровій) формі, засвідчує їх кваліфікованим електронним підписом та за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та/або засобами, визначеними у пункті 110'''-2''' Порядку, надсилає Державному кадастровому реєстраторові, який вносить відкориговані відомості до Державного земельного кадастру та складає протокол в електронній формі згідно з додатком 30'''-1''' до Порядку.

Адміністратор Державного земельного кадастру або сертифікований інженер-землевпорядник здійснює коригування відомостей про земельні ділянки за умови незмінності значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж відповідних земельних ділянок.

У разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою) Державний кадастровий реєстратор зазначеного органу у п’ятиденний строк з моменту виявлення помилки:

1) складає в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису чи печатки протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30 до Порядку;

2) безоплатно виправляє помилку в кадастровому номері шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі;

3) письмово повідомляє про це власникам, користувачам відповідної земельної ділянки за формою згідно з додатком 31 до Порядку в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису чи печатки технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні (за наявності) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Таким чином, можна сказати що, якщо технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, то потрібно звертатись до державного кадастрового реєстратора з відповідним повідомленням про виправлення відповідної помилки.
Якщо ж помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, то спочатку необхідно виправити ці помилки у відповідній документації, а вже потім звертатися до державного кадастрового реєстратора.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання

2024-10-10T05:47:19Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12; Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1098-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 "Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2016 року № 816 "Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду за громадян України кордон на постійне місце проживання"]
== Загальні положення ==
На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається (частина друга статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12; Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"] (далі - Закон).
== Хто може звернутися за послугою ==
Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється:

▷ особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі її особистої заяви про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання;

▷ особі, яка не досягла 16-річного віку, особі, яка визнана судом [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмежено дієздатною]] або [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатною]], - на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники) (пункт 1 розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16 Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2016 року № 816] (далі - Порядок).
== Куди звернутися ==
Заява оформлюється на ім’я керівника територіального органу Держаної міграційної служби України (далі - територіальний орган ДМС) та подається до [https://dmsu.gov.ua/ територіального підрозділу ДМС] за зареєстрованим місцем проживання особи в Україні (пункт 2 розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16 Порядку]).

Заява заповнюється заявником в паперовій формі або працівником територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов’язками покладено функції з прийому заяв (далі - працівник територіального підрозділу ДМС), в електронній формі. Стосовно осіб, які досягли 16-річного віку, заповнюється два примірники заяви.

У разі звернення заявника щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання разом з дітьми, які не досягли 16-річного віку, заповнюються окремі заяви для кожної особи.

Роздруковані або заповнені від руки примірники заяви заявник підписує із зазначенням прізвища, імені, по батькові, чим підтверджує правильність внесених до неї відомостей. Якщо заявник через фізичні вади не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального підрозділу ДМС робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви відомостей власним підписом.

== Перелік необхідних документів ==
Для оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання особа подає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16#top заяву, встановленої форми], та додані до неї документи:
# три фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;
# паспорт громадянина України (для осіб, які досягли 14-річного віку) та його копію;
# свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 14-річного віку) та його копію;
# довідку про реєстрацію місця проживання та її копію;
# документ, що посвідчує особу законного представника та його копію;
# документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законним представником є один із батьків (усиновлювачів), та його копію;
# нотаріально засвідчену згоду законних представників, які залишаються в Україні, на виїзд за кордон на постійне проживання особи, законними представниками якої вони є (або копію свідоцтва про смерть чи рішення суду про [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]], про [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|визнання особи обмежено дієздатною]], або [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатною]], або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутньою, або оголошення її померлою]]). Письмова згода законних представників, які залишаються в Україні, може бути надана ними особисто під час подання заявником заяви щодо особи, законними представниками якої вони є;
# нотаріально засвідчену згоду дитини віком від 14 до 16 років на виїзд за кордон на постійне проживання;
# копію рішення суду, завірену в установленому порядку, - за відсутності згоди одного із законних представників на виїзд за кордон на постійне проживання особи, яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
# документи, що підтверджують внесення встановленої законодавством плати (пункт 4 розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16 Порядку]).
== Вартість ==
За оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання особа має сплатити встановлену законодавством плату - '''195,31 грн.''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]).
== Порядок розгляду заяви ==
Розгляд заяви здійснюється у строк '''до трьох місяців''' з дня її подання (пункт 1 розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16 Порядку]).

У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства України, територіальний підрозділ ДМС у строк не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження заяви повертає її супровідним листом із зазначенням виявлених недоліків територіальному підрозділу ДМС, який у строк не пізніше трьох робочих днів рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформує заявника про виявлені недоліки та про необхідність їх усунення у строк, що не перевищує '''14 календарних днів''' з дня одержання такого листа, шляхом подання до територіального підрозділу ДМС відповідних документів.

Територіальний орган ДМС розглядає одержані результати всіх проведених перевірок та у строк не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання всіх результатів перевірок приймає рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання. Прийняте рішення оформлюється шляхом заповнення відповідної відмітки в заяві.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк '''не пізніше 5 робочих днів''' письмово інформує заявника про прийняте рішення із зазначенням підстав відмови і порядку оскарження рішення та повідомляє територіальний підрозділ ДМС про прийняте рішення (пункт 3 розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16 Порядку]).

Строк дії рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання становить '''6 місяців''' з дня його прийняття. Якщо заявник у зазначений строк не звернувся до територіального органу ДМС для оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, рішення втрачає силу, про що робиться відмітка в заяві.
=== Підстави для відмови у наданні послуги ===
# Заявник не подав передбачені нормативно-правовими актами документи.
# Подані заявником документи не відповідають вимогам законодавства України, містять недостовірні відомості або подані документи є недійсними.
Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він:
* обізнаний з відомостями, які становлять [[Обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємниці|державну таємницю]], - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закону];
* стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжний захід]], за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;
* засуджений за вчинення кримінального правопорушення – до відбуття покарання або звільнення від покарання;
* ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;
* перебуває під [[Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі|адміністративним наглядом]] Національної поліції – до припинення нагляду;
* він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]), що не виконує встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] податкового обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв’язку з яким таке обмеження встановлюється (частина перша статті 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закону]).
У разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

== Дії, які особа повинна вчинити у випадку прийняття територіальним органом ДМС рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання ==
У разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк н'''е пізніше 5 робочих днів''' інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно:

⇒ [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання|зняти з реєстрації своє місце проживання]] в Україні;

⇒ надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, або внесення відповідної інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки. У разі наявності в особи, яка виїжджає за кордон на постійне проживання, двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон надаються обидва такі паспорти;

⇒ отримати довідку податкового органу про сплату [[Податок на доходи фізичних осіб|податку на доходи фізичних осіб]] та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур (пункт 4 розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16 Порядку]).
== Корисні посилання ==
* [https://dmsu.gov.ua/poslugi/dokumenti-dlya-vijzdu-za-kordon/oformlennya-dokumentiv-dlya-vijzdu-gromadyan-ukrajni-za-kordon-na-postijne-prozhivannya.html Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання]
* [https://guide.diia.gov.ua/view/oformlennia-dokumentiv-dlia-vyizdu-hromadian-ukrainy-za-kordon-na-postiine-prozhyvannia-99c9882a-634b-4f96-84e1-16f11dd09ee7#:~:text=1)%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Документи для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Здійснення торгівлі з лотка на території ринку

2024-10-07T08:43:12Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України “Про систему громадського здоров'я"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0372-96 Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.1996 № 369, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.1996 за № 372/1397]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0288-02 Правила торгівлі на ринках затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 за № 288/6576]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0130609-04 Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF#Text Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. № 198]
== Визначення основних понять ==
* '''Торгівля''' - вид економічної діяльності у сфері товарообігу і просування їх від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надавання пов'язаних із цим послуг(Національний стандарт України [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0130609-04 ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля»]).

* '''Роздрібна торгівля з лотків і на ринках.''' Ця група включає роздрібну торгівлю будь-якими видами нових або уживаних товарів, що здійснюється з пересувних наметів, лотків для вуличної торгівлі або на стаціонарному місці на ринку включає класи:

- роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами;

- роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям;

- роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.
* '''Торговельна діяльність''' - ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача (Національний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0130609-04 стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля»]).
* '''Ринок''' - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0288-02 ''Правила торгівлі на ринках'']).
* '''Суб'єктами господарювання''' визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
* '''Лоток''' - торговельний об'єкт для організування роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їхнього викладання відкритого пристосування складно-розбірної конструкції, легко переміщуваної з місця на місце. ([http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0130609-04 Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля»]).
== Здійснення торгівлі на ринках ==
Торгівля на ринках здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0288-02 '''Правил торгівлі на ринках'''], які встановлюють основні вимоги до облаштування території ринку та торгового місця. 
Зокрема, адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану. 
Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності. Всі ці учасники господарських відносин є суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівельну діяльність в порядку передбачену чинним законодавством України. 
Відповідні суб’єкти здійснюють торгівельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності ([[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]). 
Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі.
== Роздрібна торгівля з лотків ==
Одним із видів торговельних об'єктів у сфері роздрібної торгівлі через який здійснюється продаж товарів є лоток.

'''Лоток''' - торговельний об'єкт для організування роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їхнього викладання відкритого пристосування складно-розбірної конструкції, легко переміщуваної з місця на місце.

Лоток як торговельний об'єкт розміщується в установленому порядку. 
Розташування лотків на ринку має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування.
Суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання забезпечення лотків обладнанням необхідним для здійснення торгівлі (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним тощо), реєстраторами розрахункових операцій відповідно до законодавства та нормативно-правових актів. 
''Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.''

Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнано (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів товарів тощо. Засоби вимірювальної техніки, що використовуються у торговельній діяльності, повинні бути у справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку. У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів, на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові продавця, а також відомості про суб'єкта господарювання, що організував торгівлю: для юридичної особи - найменування, адреси і номера телефону; для фізичної особи - підприємця - прізвища, імені та по батькові, номер свідоцтва про державну реєстрацію і найменування органу, що здійснив таку реєстрацію.

Усі відомості оформляються відповідно до законодавства про мови.

Працівники суб'єкта господарювання, які здійснюють торгівлю з лотка на ринку зобов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ''Законом України "Про захист прав споживачів"''], виконувати ці правила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність. Працівники, залучені до виготовлення, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані мати спеціальну підготовку.
'''Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативно-правових актів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку. Забороняється продаж товарів, які імітують продовольчі товари (мають їх форму, запах, колір, вигляд, оформлення, маркування, об’єм або розмір) і ставлять під загрозу безпеку або здоров’я споживачів, зокрема дітей, які можуть сплутати їх з продовольчими товарами, покласти до рота, смоктати або їсти, що може призвести до задухи, інтоксикації, перфорації або непрохідності шлунково-кишкового тракту.'''
У документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний товар.

При торгівлі з лотків забороняється безпідставне вилучення, приховання або затримання реалізації виставлених для продажу товарів, а також примушувати покупця придбавати товари неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Не допускається продаж товарів, вільна реалізація яких заборонена. Лотки розміщуються із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування.

'''При здійсненні торгівлі, ціни на товари і продукцію обов'язково зазначаються на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін'''.
== Обов’язки суб’єктів господарювання при реалізації товарів ==
При здійсненні торгівлі суб'єкт господарювання зобов'язаний:
* надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари;
* усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів;
* забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства;
* перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування;
* забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства;
* забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах;
* створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено. 
Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити наявність у працівників, що здійснюють продаж продовольчих товарів, особистих медичних книжок установленого зразка, організацію і своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за допуском їх до роботи за наявності необхідного медичного висновку. Медичні книжки пред'являються на вимогу працівників санітарно-епідеміологічної служби.

Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.
Працівник, який здійснює продаж товарів з лотка та з яким споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти
гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом.
Правильність розрахунку споживач перевіряє на місці, не відходячи від каси.
При здійсненні торгівлі з лотка забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в грошовому ящику тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей працівників, які здійснюють продаж товару. 
У разі відпуску недоброякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) споживач має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання замінити її або сплатити вартість.
Продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) з лотків поза територією ринку (виїзна, виносна торгівля) здійснюється із розміщенням тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.
На кожну партію таких товарів, якщо це передбачено законом, видається супровідний документ, яким підтверджується їх якість та безпека, із зазначенням найменування товару, виробника, його адреси, дати виробництва (виготовлення), строку придатності.
За порушення правил торгівлі на ринках настає адміністративна відповідальність передбачена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ''стаття 159 Кодексу України про адміністративні правопорушення''], яка тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія: Цивільне право]]

Здійснення торгівлі з лотка на території ринку

2024-10-07T08:39:44Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України “Про систему громадського здоров'я"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0372-96 Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.1996 № 369, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.1996 за № 372/1397]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0288-02 Правила торгівлі на ринках затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 за № 288/6576]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0130609-04 Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF#Text Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. № 198]
== Визначення основних понять ==
* '''Торгівля''' - вид економічної діяльності у сфері товарообігу і просування їх від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надавання пов'язаних із цим послуг(Національний стандарт України [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0130609-04 ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля»]).

* '''Роздрібна торгівля з лотків і на ринках''' Ця група включає роздрібну торгівлю будь-якими видами нових або уживаних товарів, що здійснюється з пересувних наметів, лотків для вуличної торгівлі або на стаціонарному місці на ринку включає класи:

- роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами;

- роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям;

- роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами;
* '''Торговельна діяльність''' - ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача (Національний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0130609-04 стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля»]).
* '''Ринок''' - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0288-02 ''Правила торгівлі на ринках'']).
* '''Суб'єктами господарювання''' визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством .
* '''Лоток''' - торговельний об'єкт для організування роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їхнього викладання відкритого пристосування складно-розбірної конструкції, легко переміщуваної з місця на місце. ([http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0130609-04 Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля»]).
== Здійснення торгівлі на ринках ==
Торгівля на ринках здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0288-02 '''Правил торгівлі на ринках'''], які встановлюють основні вимоги до облаштування території ринку та торгового місця. 
Зокрема, адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану. 
Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності. Всі ці учасники господарських відносин є суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівельну діяльність в порядку передбачену чинним законодавством України. 
Відповідні суб’єкти здійснюють торгівельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності ([[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]). 
Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі.
== Роздрібна торгівля з лотків ==
Одним із видів торговельних об'єктів у сфері роздрібної торгівлі через який здійснюється продаж товарів є лоток.

'''Лоток''' - торговельний об'єкт для організування роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їхнього викладання відкритого пристосування складно-розбірної конструкції, легко переміщуваної з місця на місце.

Лоток як торговельний об'єкт розміщується в установленому порядку. 
Розташування лотків на ринку має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування.
Суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання забезпечення лотків обладнанням необхідним для здійснення торгівлі (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним тощо), реєстраторами розрахункових операцій відповідно до законодавства та нормативно-правових актів. 
''Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.''

Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнано (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів товарів тощо. Засоби вимірювальної техніки, що використовуються у торговельній діяльності, повинні бути у справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку. У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів, на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові продавця, а також відомості про суб'єкта господарювання, що організував торгівлю: для юридичної особи - найменування, адреси і номера телефону; для фізичної особи - підприємця - прізвища, імені та по батькові, номер свідоцтва про державну реєстрацію і найменування органу, що здійснив таку реєстрацію.

Усі відомості оформляються відповідно до законодавства про мови.

Працівники суб'єкта господарювання, які здійснюють торгівлю з лотка на ринку зобов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ''Законом України "Про захист прав споживачів"''], виконувати ці правила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність. Працівники, залучені до виготовлення, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані мати спеціальну підготовку.
'''Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативно-правових актів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку. Забороняється продаж товарів, які імітують продовольчі товари (мають їх форму, запах, колір, вигляд, оформлення, маркування, об’єм або розмір) і ставлять під загрозу безпеку або здоров’я споживачів, зокрема дітей, які можуть сплутати їх з продовольчими товарами, покласти до рота, смоктати або їсти, що може призвести до задухи, інтоксикації, перфорації або непрохідності шлунково-кишкового тракту.'''
У документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний товар.

При торгівлі з лотків забороняється безпідставне вилучення, приховання або затримання реалізації виставлених для продажу товарів, а також примушувати покупця придбавати товари неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Не допускається продаж товарів, вільна реалізація яких заборонена. Лотки розміщуються із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування.

'''При здійсненні торгівлі, ціни на товари і продукцію обов'язково зазначаються на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін'''.
== Обов’язки суб’єктів господарювання при реалізації товарів ==
При здійсненні торгівлі суб'єкт господарювання зобов'язаний:
* надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари;
* усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів;
* забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства;
* перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування;
* забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства;
* забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах;
* створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено. 
Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити наявність у працівників, що здійснюють продаж продовольчих товарів, особистих медичних книжок установленого зразка, організацію і своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за допуском їх до роботи за наявності необхідного медичного висновку. Медичні книжки пред'являються на вимогу працівників санітарно-епідеміологічної служби.

Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.
Працівник, який здійснює продаж товарів з лотка та з яким споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти
гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом.
Правильність розрахунку споживач перевіряє на місці, не відходячи від каси.
При здійсненні торгівлі з лотка забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в грошовому ящику тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей працівників, які здійснюють продаж товару. 
У разі відпуску недоброякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) споживач має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання замінити її або сплатити вартість.
Продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) з лотків поза територією ринку (виїзна, виносна торгівля) здійснюється із розміщенням тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.
На кожну партію таких товарів, якщо це передбачено законом, видається супровідний документ, яким підтверджується їх якість та безпека, із зазначенням найменування товару, виробника, його адреси, дати виробництва (виготовлення), строку придатності.
За порушення правил торгівлі на ринках настає адміністративна відповідальність передбачена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ''стаття 159 Кодексу України про адміністративні правопорушення''], яка тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія: Цивільне право]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2024-09-11T11:05:36Z

Podoliak.Olesia: /* Нарахування індексації за період з 01.01.2008 по 01.03.2018 */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1-1 Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян], одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 233 Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці"]) роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Порядок та підстави оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні

2024-09-11T10:58:03Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]

== Підстави відмови у вчиненні нотаріальної дії ==
Нотаріус є процесуально незалежною особою, яка самостійно приймає рішення, вчиняти нотаріальну дію чи відмовити в її вчиненні. Нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n530 ст. 49 Закону України “Про нотаріат” (далі - Закон)], нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників.
Внесення до Єдиного реєстру боржників державного або комунального підприємства не є підставою для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства.

Внесення до Єдиного реєстру боржників державного підприємства не є підставою для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу, укладеного у процедурі припинення державного підприємства, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3037-20 Закону України] "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України".
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 статті 47] цього Закону, або містять відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n524 частиною третьою] статті 47 цього Закону.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 ст. 47 Закону] вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії (якщо документи не відповідають вимогам, нотаріус може відмовити у вчинені нотаріальних дій):
# документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані (крім випадків, коли такі документи видані (отримані) за допомогою єдиних та державних реєстрів, відомості яких обов’язково використовуються нотаріусом під час вчинення нотаріальної дії).
# тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження.
# прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
# для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус '''протягом трьох робочих днів''' виносить відповідну постанову.

''У разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства.''

== Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії ==
'''Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії''' – це процесуальний документ, який підтверджує факт відмови нотаріуса чи посадової особи у вчиненні конкретної нотаріальної дії з підстав, передбачених законом.

Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n109 3 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5] нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус '''протягом трьох робочих днів виносить постанову''' про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

'''У постанові про відмову зазначаються:'''
* дата винесення постанови;
* прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;
* прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;
* про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);
* причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство;
* порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n468 статті 42 Закону] вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до Закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії, відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o501 статті 42 Закону,] не може перевищувати одного місяця.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, вказаній особі роз'яснюється порядок оскарження такої постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n548 ст. 50 Закону]). Обов’язок нотаріуса відмовити у вчиненні незаконної дії виступає гарантією здійснення нотаріальної діяльності в рамках законодавчих норм. При цьому, у випадках, якщо неправомірна дія все ж була вчинена нотаріусом, законом передбачено його обов’язок вжити усіх заходів для її скасування (ст.51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону]).

== Порядок оскарження нотаріальної дії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статей 55 та 124 Конституції України], кожна особа має право на судовий захист своїх прав та законних інтересів, причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n548 ст. 50 Закону] нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії. Таким чином, може відбуватися оскарження '''нотаріальної дії або відмова у її вчиненні.'''

Оскарження нотаріальної дії можливе, якщо особа вважає, що така дія була вчинена неправомірно. Оскарження ж відмови у такому вчиненні матиме місце у разі, якщо особа вважає, що нотаріус неправомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії.

У разі подання позову до приватного нотаріуса відповідачем буде сам приватний нотаріус. У випадку пред'явлення вимог до державного нотаріуса відповідачем буде відповідна державна нотаріальна контора. Це зумовлено тим, що державний нотаріус, крім загального статусу нотаріуса, також має особливий статус – працівника юридичної особи, тобто державної нотаріальної контори. Справи про оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні розглядаються в порядку цивільного судочинства за місцем знаходження відповідної нотаріальної контори

Важливо правильно визначити юрисдикцію суду до якого необхідно звертатись у даній категорії справ. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом] не визначено, до суду якої юрисдикції має звертатися особа, права якої порушено нотаріальною дією або відмовою в її вчиненні. Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/VRR00137 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року "Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні"] визначення юрисдикції розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні з позицій судів зводиться до того, чи є нотаріус суб'єктом владних повноважень. Також в цьому Листі зазначається, що незалежно від того, є нотаріус приватним чи працює у державній нотаріальній конторі - він не може вважатися суб'єктом владних повноважень. Таким чином, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9663 Кодексу адміністративного судочинства України] можна дійти висновку про неможливість розгляду в порядку адміністративного судочинства справ щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні і такі справи повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Тобто держава в цій частині делегує нотаріусам владні повноваження. Тому судам при розгляді позовів щодо оскарження дій або бездіяльності нотаріуса як державного реєстратора прав на нерухоме майно слід пам'ятати, '''що це справи адміністративної юрисдикції''' згідно з п. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008760-13#Text постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів"].

'''Право на оскарження''' нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

== Об’єкти судового оскарження ==
* нотаріальні дії;
* відмова у вчиненні нотаріальних дій.

== Строк позовної давності ==
Строк позовної давності — загальний, три роки.
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Суди‎]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2024-09-03T08:06:50Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text ст. 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078). 
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян], одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. 
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
=== Нарахування індексації за період з 01.01.2008 по 01.03.2018 ===
Визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

''Відтак, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення до березня 2018.''
== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 233 Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці"]) роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Договір перевезення пасажира та багажу

2024-08-09T08:31:22Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_845 Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу від 01 березня 1973 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 грудня 2006 року № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#n10 Наказ Державної авіаційної служби України від 26 листопада 2018 року № 1239 «Про затвердження Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу»»]
== Поняття «договір перевезення пасажира та багажу» ==
'''''Договір перевезення пасажира та багажу''''' – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (''перевізник'') зобов’язується перевезти другу сторону (''пасажира'') до пункту призначення, а в разі здавання багажу – також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу – також за його провезення (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 статті 910 Цивільного кодексу України]).
== Істотні умови та форма договору ==
'''Предмет:''' послуга з доставки пасажирів та багажу до пункту призначення. 
'''Ціна:''' провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлене законом або іншим нормативним актом. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. 
'''Строк перевезення:''' встановлюється договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

'''Форма договору:''' усна або письмова форма
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідного квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідними актами: 
♦ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1065-06 Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25 травня 2006 року № 503]; 
♦ [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1038-13 Порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства доходів і зборів України від 30 травня 2013 року № 331/137].
|}
[[Файл:Img4.jpg|міні|Квиток]]
== Сторони договору ==
Перевізник – юридична або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність з надання транспортних послуг і має відповідну ліцензію. 

Пасажир – фізична або юридична особа.

== Права та обов’язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов’язки
|-
| Перевізник ||
* вимагати оплати від пасажира за проїзд та провоз багажу;
* вимагати дотримання пасажиром правил перевезень
||
* вчасно надати для перевезення справний технічно й відповідним чином обладнаний транспортний засіб;
* забезпечити безпечні умови перевезення пасажирів;
* вчасно доставити пасажирів і багаж у місце призначення відповідно до договору та видати багаж осіб, що має право на його одержання;
* виконати інші обов’язки відповідно до договору та закону.
|-
| Пасажир ||
* одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком;
* провозити з особою безоплатно одну дитину віком до 6 років без права зайняття нею окремого місця;
* купувати для дітей віком від 6 до 14 років дитячі квитки за пільговою ціною;
* перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах встановлених норм;
* зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби;
* відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка;
* отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному документі (квитку) маршрутом та інші права.
||
* сплатити плату за проїзд та багажу;
* дотримуватись правил перевезення;
* виконати інші обов’язки відповідно до договору, закону.
|}
== Відповідальність перевізника ==
За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові '''штраф''', у розмірі, встановленому за домовленістю сторін відповідними нормативно-правовими актами, якщо перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров’ю пасажирів, чи інших обставин, що не залежали від перевізника. 
У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути пасажиру '''провізну плату'''. 
Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов'язаний [[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг|відшкодувати пасажирові завдані '''збитки''']].

Перевізник відповідає за збереження багажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження багажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

== <center>'''Пасажиру необхідно знати'''</center> ==
{| class="wikitable"
|-
! Вид транспорту !! Корисна інформація
|-
| rowspan=5| '''Автобус1''' || У разі ''виходу з ладу автобуса'' (припинення перевезення через настання надзвичайної або невідворотної за даних умов події) приміського чи міжміського сполучення водій здійснює пересадку пасажирів на інший автобус, а також повертається повна (приміський маршрут) або невикористана (міжміський маршрут) вартість квитка.
У разі виходу з ладу автобуса, що здійснює перевезення на маршруті міського сполучення, автомобільний перевізник повертає пасажирові повну вартість квитка і подальший проїзд пасажир оплачує самостійно. У разі коли такий автобус обладнаний автоматизованою системою обліку оплати проїзду, автомобільний перевізник забезпечує пересадку пасажира на інший автобус без повторної оплати вартості транспортних послуг.
|-
| На міжміських маршрутах ''не дозволяється перевозити дітей віком до 14 років без супроводження дорослих'', за винятком випадків перевезення дітей до загальноосвітніх чи дошкільних навчальних закладів у сільській місцевості автобусами внутрішньообласних маршрутів та регулярних спеціальних перевезень.
|-
| Перевезення о''рганізованих груп дітей колоною з п'яти і більше автобусів'' здійснюється за умови супроводу уповноваженими підрозділами Національної поліції і тільки у світлу пору доби і за сприятливих погодних умов.
|-
| Пасажир під час здавання багажу для перевезення має право ''оголосити його цінність'', сплативши встановлену суму.
|-
|Особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:
* відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
* ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
* надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.
|-
| rowspan=2| '''Таксі1'''|| Водій таксі ''має право відмовити у поїздці пасажирові'', який перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, порушує громадський порядок, має при собі речі, заборонені для перевезення, може забруднити салон автомобіля.
|-
| ''Пасажир таксі має право'', зокрема вибирати на свій розсуд будь-яке таксі, що перебуває на стоянці; визначати шлях прямування до пункту призначення.
|-
| rowspan=5| '''Залізничний транспорт2''' || Якщо проїзні документи пасажира після відправлення поїзда залишилися в особи, яка його проводжала, останній негайно, але не пізніше ніж через одну годину з моменту відправлення поїзда, повинен пред'явити їх начальнику станції (вокзалу), який коштом того, хто проводжає, дає телеграму (телефонограму) начальнику поїзда. На підставі телеграми начальником поїзда оформляються проїзні документи на весь шлях прямування.
|-
| Одна особа має право придбати за одним зверненням до каси до 9 проїзних документів уключно незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них, крім випадків групового перевезення.
|-
| Загублені та викрадені проїзні документи не поновлюються. 
Поновлення пошкоджених проїзних документів здійснюється у квиткових касах за поданням паспорта пасажира та письмової заяви пасажира. На зворотному боці поновленого проїзного документа наноситься відмітка «Поновлений» та зазначаються дата, підпис, прізвище та ініціали касира.
|-
|Квиток вважається дійсним, якщо пасажир не зміг виїхати поїздом, указаним у проїзному документі, унаслідок хвороби чи нещасного випадку і пред'явив проїзний документ разом з довідкою лікувального закладу не пізніше 10 діб після одужання. У цих випадках нова поїздка може бути оформлена протягом однієї доби після поставлення відмітки про продовження дійсності квитка.
|-
| У вагонах поїздів куріння тютюнових виробів, а також азартні ігри забороняються забороняється.
|-
| rowspan=4| '''Літак3'''|| У разі втрати або псування квитка (його частини) пасажиром перевізник за клопотанням пасажира може замінити такий квиток (його частину) шляхом видачі дубліката квитка за умови підписання пасажиром угоди про відшкодування перевізнику збитків до вартості оригіналу квитка, які зазнав або може зазнати перевізник у зв'язку з використанням оригіналу квитка третьою особою. Якщо пасажир не підписує таку угоду, перевізник, який видає дублікат квитка, має право вимагати від пасажира сплатити його повну вартість.
Перевізник має право на стягнення з пасажира плати за послуги з оформлення дубліката квитка, якщо втрата або псування не були зумовлені недбальством перевізника (його агента). У разі втрати або псування квитка іншого перевізника дублікат квитка оформлюється тільки за наявності письмової згоди такого перевізника.
|-
| Вагітні жінки можуть бути прийняті до перевезення повітряним транспортом за умови, що строк вагітності у них не перевищує 35 тижнів, а в разі багатоплідності - 32 тижнів.
Умови перевезення вагітних жінок встановлюються правилами авіаперевізника.
|-
|Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 
250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів; 
400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів; 
600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

Під час визначення відстані за основу береться останній пункт, у якому відмова від перевезення або невиконання рейсу, який було раніше заплановано та на який заброньовано принаймні одне місце, створить затримку прибуття пасажирів у запланований час.
|-
|}
'''Додатково:'''
[http://www.pravozahyst.com/userfiles/document.pdf '''Пам’ятка для пасажирів літаків''']
== Див. також ==
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним та залізничним транспортом]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2024-07-05T12:19:16Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінеиту Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги2] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів:'''''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач має право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів.'''''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2024-07-05T12:11:36Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінеиту Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги2] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів:'''''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач має право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів.'''''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Управитель самостійно здійснює перерахунок вартості послуги з управління за весь період її ненадання чи надання неналежної якості, а також сплачує співвласникам неустойку (штраф, пеню) у розмірі, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги з управління, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2024-07-05T10:31:50Z

Podoliak.Olesia: /* Перелік надання послуг з управління */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінеиту Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги2] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів:'''''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач має право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів.'''''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління співвласник має право викликати управителя для перевірки її якості.

За результатами перевірки якості послуги з управління складається акт-претензія, який підписується співвласником та управителем.

Управитель (його представник) зобов’язаний прибути на виклик співвласника '''не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення співвласника.

Акт-претензія складається управителем (його представником) та співвласником і повинен містити інформацію про ненадання чи надання неналежної якості послуги з управління із зазначенням причин, дату (строк) її ненадання чи надання неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує її ненадання чи надання неналежної якості.

'''У разі неприбуття управителя (його представника)''' в установлений договором управління строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується співвласником та не менш як двома іншими співвласниками, які проживають (розташовані) у сусідніх приміщеннях, і надсилається управителю рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додаткі №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Управитель '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, зокрема шляхом здійснення перерахунку вартості послуги з управління, або видає (надсилає) співвласникові обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання управителем відповіді в установлений строк претензії співвласника вважаються визнаними таким управителем.

Управитель самостійно здійснює перерахунок вартості послуги з управління за весь період її ненадання чи надання неналежної якості, а також сплачує співвласникам неустойку (штраф, пеню) у розмірі, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги з управління, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Участь представника в адміністративних справах

2024-07-04T05:53:29Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"]
== Поняття представництва ==
'''Представництво''' - правовідношення, в якому одна сторона (тобто представник) зобов'язана, або має право, вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права і обов'язки. Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
== Види представників в адміністративних справах ==
Для фізичних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9977 ст.55] Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) передбачає, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через представника, крім випадку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/comp20200718#n12944 частиною дев'ятою] статті 266 КАСУ. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб’єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
== Особи, які можуть бути представниками ==
Згідно ст. 57 КАСУ представником у суді може бути адвокат чи законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених КАСУ, представником може бути фізична особа, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9882 частини другої] статті 43 КАСУ має адміністративну процесуальну дієздатність. Органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи являються стороною чи третьою особою у справі. Одна й та сама особа може бути одночасно представником або декількох позивачів, або декількох відповідачів, або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
== Особи, які не можуть бути представниками ==
Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є помічником судді, що розглядає справу.

Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.

Особа не може бути представником, якщо вона є чи була медіатором під час проведення медіації щодо спору, пов’язаного із справою, що розглядається в суді.

Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.
== Законні представники ==
Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.

Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, і які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників. У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.

Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов’язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах, також передбачено, що законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді. В разі якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може залучити до участі у справі відповідний орган чи особу, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
== Документи, що підтверджують повноваження представників ==
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
# Довіреністю фізичної чи юридичної особи;
# Свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (довіреність прирівняна до нотаріально посвідчених). У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
== Повноваження представника в суді ==
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі він не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.

Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення

2024-06-06T05:35:38Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закон України "Про державну службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження"]
== Поняття ==
Основні поняття передбачені Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Про запобігання корупції]":

'''Корупція''' - використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

'''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

'''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринково.

'''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

'''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, , за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
== Дисциплінарна відповідальність ==
Основні види дисциплінарної відповідальності передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України]. Так в статті 147 передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
# догана;
# звільнення.
До державних службовців відповідно до статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України "Про державну службу"] може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення:
# зауваження;
# догана;
# попередження про неповну службову відповідність;
# звільнення з посади державної служби.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення такі як: пониження в класному чині, пониження в посаді, позбавлення нагрудного знаку, звільнення з позбавленням класного чину, попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, усне зауваження, зауваження, сувора догана, пониження в спеціальному званні на один ступінь, матеріальна відповідальність тощо.

Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039.]
== Цивільно-правова відповідальність ==
Порядок застосування такого виду відповідальності регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України]. Наставати цивільно-правова відповідальність може виключно у випадках, якщо вчинене правопорушення спричинило негативні наслідки у вигляді заподіяння моральної чи матеріальної шкоди. Відповідно до статті 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розмір відшкодування моральної та майнової шкоди встановлюється законом або домовленістю сторін, а в разі спору - судом.

'''Детальніше див.:''' [[Відшкодування моральної шкоди]]
== Адміністративна відповідальність ==
Розділ 13-А [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Це відповідальність за:
* Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 1724);
* Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 1725);
* Порушення вимог фінансового контролю (стаття 1726);
* Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 1727);
* Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень (стаття 1728);
* Порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 1728-1);
* Невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 1729);
* Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням (стаття 1729-1);
* Порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля (стаття 1729-2).
Більшість санкцій цих статей передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також застосування до порушника адміністративного стягнення у вигляді конфіскації грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення, та/або права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік. Відповідно до статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

'''Детальніше див.:''' [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
== Кримінальна відповідальність ==
Повний перелік корупційних правопорушень, за які настає кримінальна відповідальність зазначені у примітці статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Можна виділити дві основних групи корупційних правопорушень:
{| class="wikitable"
|-
! scope="col"| Кримінальні правопорушення вчинені шляхом зловживання службовим становищем
! scope="col"| Безумовно корупційні правопорушення
|-
| [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]]|| Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
|-
| Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем || Стаття 354. Підкуп працівника підприємства, установи чи організації
|-
| Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
|-
| Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 3641. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
|-
| Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням || [[Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги|Стаття 3652. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги]]
|-
| Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів || [[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою|Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]]
|-
| Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження || [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Стаття 3682. Незаконне збагачення]
|-
| rowspan="5" | Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 3683. Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
|-
| Стаття 3684. Підкуп особи, яка надає публічні послуги
|-
| [[Відповідальність за незаконне збагачення|Стаття 3685. Незаконне збагачення]]
|-
| Стаття 369. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
|-
| Стаття 3692. Зловживання впливом
|}
== Корисні посилання ==
* [[Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією]]
* [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]

Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення

2024-06-06T05:32:45Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закон України "Про державну службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження"]
== Поняття ==
Основні поняття передбачені Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Про запобігання корупції]":

'''Корупція''' - використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

'''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

'''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринково.

'''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

'''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, , за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
== Дисциплінарна відповідальність ==
Основні види дисциплінарної відповідальності передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України]. Так в статті 147 передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
# догана;
# звільнення.
До державних службовців відповідно до статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України "Про державну службу"] може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення:
# зауваження;
# догана;
# попередження про неповну службову відповідність;
# звільнення з посади державної служби.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення такі як: пониження в класному чині, пониження в посаді, позбавлення нагрудного знаку, звільнення з позбавленням класного чину, попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, усне зауваження, зауваження, сувора догана, пониження в спеціальному званні на один ступінь, матеріальна відповідальність тощо.

Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністерів України від 4 грудня 2019 року № 1039.]
== Цивільно-правова відповідальність ==
Порядок застосування такого виду відповідальності регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України]. Наставати цивільно-правова відповідальність може виключно у випадках, якщо вчинене правопорушення спричинило негативні наслідки у вигляді заподіяння моральної чи матеріальної шкоди. Відповідно до статті 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розмір відшкодування моральної та майново шкоди встановлюється законом або домовленістю сторін, а в разі спору - судом.

'''Детальніше див.:''' [[Відшкодування моральної шкоди]]
== Адміністративна відповідальність ==
Розділ 13-А [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Це відповідальність за:
* Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 1724);
* Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 1725);
* Порушення вимог фінансового контролю (стаття 1726);
* Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 1727);
* Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень (стаття 1728);
* Порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 1728-1);
* Невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 1729);
* Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням (стаття 1729-1);
* Порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля (стаття 1729-2).
Більшість санкцій цих статей передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також застосування до порушника адміністративного стягнення у вигляді конфіскації грошей, одержавних внаслідок адміністративного правопорушення, та/або права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік. Відповідно до статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

'''Детальніше див.:''' [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
== Кримінальна відповідальність ==
Повний перелік корупційних правопорушень, за які настає кримінальна відповідальність зазначені у примітці статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Можна виділити дві основних групи корупційних правопорушень:
{| class="wikitable"
|-
! scope="col"| Кримінальні правопорушення вчинені шляхом зловживання службовим становищем
! scope="col"| Безумовно корупційні правопорушення
|-
| [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]]|| Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
|-
| Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем || Стаття 354. Підкуп працівника підприємства, установи чи організації
|-
| Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
|-
| Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 3641. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
|-
| Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням || [[Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги|Стаття 3652. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги]]
|-
| Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів || [[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою|Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]]
|-
| Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження || [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Стаття 3682. Незаконне збагачення]
|-
| rowspan="5" | Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем || Стаття 3683. Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
|-
| Стаття 3684. Підкуп особи, яка надає публічні послуги
|-
| [[Відповідальність за незаконне збагачення|Стаття 3685. Незаконне збагачення]]
|-
| Стаття 369. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
|-
| Стаття 3692. Зловживання впливом
|}
== Корисні посилання ==
* [[Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією]]
* [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]

Правила паркування транспортних засобів

2024-05-10T05:59:50Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/585-2011-%D0%BF Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 585]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1342-2009-%D0%BF Правила паркування транспортних засобів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1342]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів" від 21.12.2017 №2262-VIII]
== Поняття паркування, місце для паркування, паркувальний автомат, відведені майданчики для паркування, документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, платіжний пристрій, система контролю оплати вартості послуг з паркування (автоматизована система), спеціально обладнані майданчики для паркування ==
'''Паркування''' - розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування. 
'''Місце для паркування''' - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху. 
'''Паркувальний автомат''' - технічний пристрій, призначений для сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування з використанням платіжних карток та готівкою. 
'''Відведені майданчики для паркування''' - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів і Правил дорожнього руху;

'''Документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування''' - паркувальний талон або фіскальний чек, які посвідчують сплату вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування;

'''Платіжний пристрій''' - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями такого пристрою;

'''Система контролю оплати вартості послуг з паркування (далі - автоматизована система)''' - програмно-технічний комплекс, який надає можливість в режимі реального часу (он-лайн) контролювати оплату послуг з користування майданчиками для платного паркування;

'''Спеціально обладнані майданчики для паркування''' - майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів і Правил дорожнього руху.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF руху]. 
Паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора (юридична особа або фізична особа - підприємець, яка організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування такими майданчиками, забезпечує відповідно до Податкового кодексу України сплату збору за місця для паркування транспортних засобів). 
== Право на безоплатне паркування транспортних засобів ==
Відповідно до [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/585-2011-%D0%BF Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів (далі - Порядок надання пільг)], '''право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів надається''':

● водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії);

● громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, що є власниками транспортних засобів і перевозять осіб з інвалідністю (далі - організації).

Не мають права на безоплатне зберігання транспортних засобів згідно з цим Порядком надання пільг вищевказані фізичні та юридичні особи, що є власниками гаражів, розташованих на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, де зареєстровані такі особи.
== Порядок безоплатного паркування транспортних засобів ==
Документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність. (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2011-п#Text Порядку надання пільг]). 
Безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів і Правил дорожнього руху. При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак “Водій з інвалідністю” (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2011-п#Text Порядку надання пільг]). 
== Порядок користування майданчиком для паркування ==
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1342-2009-%D0%BF Правилами паркування транспортних засобів], користувач зобов'язаний:
# Поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правил дорожнього руху];
# Сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;
# Розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;
# Після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
== Оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему ==
Оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами:

▪ придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування;

▪ за допомогою засобів мобільного зв’язку;

▪ через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу;

▪ через автоматичний в’їзний та виїзний термінали.

Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв’язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп’ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в’їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.

Паркувальні автомати, платіжні пристрої, за допомогою яких здійснюється оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких запроваджено автоматизовану систему, повинні бути інтегровані в автоматизовану систему та передбачати наявність технічної можливості введення реєстраційного номера транспортного засобу.

Сплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування не здійснюється у разі незабезпечення оператором належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів щодо обладнання таких майданчиків.

Несплата користувачем вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування.
== Відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів ==
Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.

Вищезазначена відповідальна особа або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279'''-3''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).]

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132'''-2''' КУпАП, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279'''-1'''-279'''-8''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП].

Штрафи за порушення правил паркування транспортних засобів – стаття 152-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] «Порушення правил паркування транспортних засобів та порушення правил обладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів»:
{| class="wikitable"
|Ч.
|Порушення
|Відповідальність
|-
|ч. 1
|Порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування
|штраф в 20-ти кратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення
|-
|ч. 2
|Паркування транспортних засобів на місцях, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, особами, які не мають відповідних пільг (крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті), або на місцях, не призначених для паркування відповідних транспортних засобів
|штраф в 30-ти кратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
|-
|ч. 3
|Порушення посадовою особою суб’єкта господарювання, який утримує майданчики для паркування транспортних засобів, визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів
|штраф від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
|ч. 4
|Необладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених законодавством
|штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання, які утримують майданчики для платного паркування транспортних засобів, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
|ч. 5
|Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами третьою або четвертою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню
|штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання, які утримують майданчики для платного паркування транспортних засобів, від ста двадцяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
|ч. 6
|Паркування транспортного засобу на місцях, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, водієм, який не має документів про наявність у нього чи в одного з пасажирів інвалідності (крім явно виражених ознак інвалідності)
|штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
|ч. 7
|Необлаштування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), місць, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, чи облаштування таких місць без дотримання вимог щодо їх розміщення
|штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання, які утримують спеціально обладнані чи відведені майданчики для паркування транспортних засобів, від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|-
|ч. 8
|Паркування транспортних засобів на місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)
|штраф від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|}
[[Категорія:Адміністративне право]]

Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

2024-05-10T05:29:33Z

Podoliak.Olesia:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text підпункту 5 пункту 27 '''розділу X Земельного кодексу України'''] '''у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом" (введений у дію з 01.01.2002 р.).
|}
== Хто може звернутись ==
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''подає клопотання''' '''до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,''' що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 122 Земельного кодексу України.]
До клопотання додається розроблена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"] технічна документація із землеустрою щодо [[Встановлення меж земельної ділянки|встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]], '''що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина перша статті 118 Земельного кодексу України ).]
== Розмір земельної ділянки, що може бути приватизована ==
Незалежно від розміру земельної ділянки, якою фактично користується громадянин, по спрощеній процедурі він може приватизувати:

* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%94%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC). стаття 121 Земельного кодексу України]

== Підготовка документів для приватизації ==
=== 1. Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)===
==== Куди звертатися? ====
Перш за все, для оформлення права власності на земельну ділянку необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі - технічна документація). Розробником технічної документації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Процедура виготовлення технічної документації передбачає виїзд інженера-геодезиста зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення межі поділу земельної ділянки в натурі.

'''За результатами проведених робіт замовнику видається:'''
* технічна документація на земельну ділянку;
* диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до [https://e.land.gov.ua/auth_select Державного земельного кадастру].
'''Розробники документації''' від імені замовника '''подають документацію із землеустрою''' '''до''' територіального органу '''[https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)]''', для внесення відомостей '''до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»]).
==== Вартість та строк розгляду ====
Вартість послуг, а також тривалість виготовлення технічної документації узгоджується між замовником та розробником. '''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору.
=== 2. Реєстрація технічної документації у Державному земельному кадастрі ===
==== Куди звертатися? ====
Після отримання технічної документації на земельну ділянку, її необхідно зареєструвати у [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальному органі Держгеокадастр]. ''Для цього кадастровому реєстратору подаються наступні документи:''
# Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051].
# Технічна документація у паперовій та електронній формі.
# Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
# Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
У результаті наданої послуги замовник отримує '''витяг з Державного земельного кадастру''', який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки. Відтепер земельну ділянку можна знайти на [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Публічній кадастровій карті України], ввівши відповідний кадастровий номер.
==== Вартість та строк розгляду ====
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру відбувається протягом 14 робочих днів з моменту подачі необхідних документів, послуга безоплатна.
== Отримання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ==
=== Куди звертатися? ===
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен прийняти рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

''До заяви додаються:''
* технічна документація;
* Витяг з Державного земельного кадастру.
У результаті прийнятого рішення, ви отримуєте рішення (витяг) органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

''Підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.''
=== Вартість та строк розгляду ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83,%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83. (частина друга статті 118 Земельного кодексу України)].

Дана послуга безоплатна.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83 Реєстрація права власності на земельну ділянку] ==
=== Куди звертатися? ===
''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг;
* нотаріус.
''Державному реєстратору подаються наступні документи:'' - [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;] - документ, що посвідчує особу; - засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки; - витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; - документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
=== Вартість та строк розгляду ===
Реєстрація здійснюється у строк '''до 5 робочих днів'''.

За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2024 рік - '''302.8 грн.''') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20(%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C)%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%200%2C1%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. ч. 1 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
== Дивись також: ==
* [[Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]