WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок розміщення зовнішньої реклами

2022-09-06T07:35:57Z

Petro.hnatiuk: оновлення сумм штрафу за порушення

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу"]
== Поняття реклами та зовнішньої реклами ==
'''Реклама''' - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

'''Зовнішня реклама''' - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Стаття 24 Конституції України закріплює рівність прав жінки та чоловіка.

''10 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі», який набирав чинності з 08.01.2022 р. Законом визначено поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі».''
==== ''Дискримінаційна реклама'' – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб. ====
'''''Дискримінаційна реклама за ознакою статі''''' – реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 Закону України «Про рекламу», можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.
== Вимоги для розміщення зовнішньої реклами ==
'''Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам''':
* розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки.
* розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
* освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
* фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений;
* на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою уповноваженого підрозділу Національної поліції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
* нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;
* у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
= Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами=
'''Забороняється розташовувати рекламні засоби:'''
* на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;
* у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.
Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури і в межах зон охорони таких пам'яток, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду..

Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не повинна розміщуватися на рекламних засобах ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.
=== У рекламі забороняється: ===
* вміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними з ознакою статі;
* вміщувати твердження та/або зображення щодо переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення (за винятком соціальної реклами);
* принижувати гідність людини за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
* демонструвати насильство за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
* використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання» (за винятком соціальної реклами).
=== В рекламі про вакансії (прийом на роботу) забороняється: ===
* пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);
* висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).
= Отримання дозволу для розміщення зовнішньої реклами=
'''Зовнішня реклама''' розміщується на підставі дозволів. '''Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.'''

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.]

Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

'''Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з:'''
* Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць;
* органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам’яток;
* утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій;
* Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.
Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

'''Для одержання дозволу заявник подає робочому органу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_3 заяву], до якої додаються:'''
фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

''Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.''

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_5 '''Дозвіл'''] або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
= Відповідальність за порушення законодавства про розміщення зовнішньої реклами=
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

''Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 грн. станом на вересень 2022 року) і на посадових осіб,'' ''громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн. станом на вересень 2022 року).''

Адміністративні протоколи мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.
[[Категорія:Господарське право]]

Порядок розміщення зовнішньої реклами

2022-09-06T07:34:58Z

Petro.hnatiuk: оновлення сумм штрафу за порушення

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу"]
== Поняття реклами та зовнішньої реклами ==
'''Реклама''' - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

'''Зовнішня реклама''' - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Стаття 24 Конституції України закріплює рівність прав жінки та чоловіка.

''10 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі», який набирав чинності з 08.01.2022 р. Законом визначено поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі».''
==== ''Дискримінаційна реклама'' – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб. ====
'''''Дискримінаційна реклама за ознакою статі''''' – реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 Закону України «Про рекламу», можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.
== Вимоги для розміщення зовнішньої реклами ==
'''Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам''':
* розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки.
* розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
* освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
* фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений;
* на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою уповноваженого підрозділу Національної поліції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
* нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;
* у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
= Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами=
'''Забороняється розташовувати рекламні засоби:'''
* на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;
* у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.
Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури і в межах зон охорони таких пам'яток, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду..

Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не повинна розміщуватися на рекламних засобах ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.
=== У рекламі забороняється: ===
* вміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними з ознакою статі;
* вміщувати твердження та/або зображення щодо переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення (за винятком соціальної реклами);
* принижувати гідність людини за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
* демонструвати насильство за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
* використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання» (за винятком соціальної реклами).
=== В рекламі про вакансії (прийом на роботу) забороняється: ===
* пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);
* висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).
= Отримання дозволу для розміщення зовнішньої реклами=
'''Зовнішня реклама''' розміщується на підставі дозволів. '''Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.'''

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.]

Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

'''Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з:'''
* Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць;
* органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам’яток;
* утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій;
* Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.
Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

'''Для одержання дозволу заявник подає робочому органу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_3 заяву], до якої додаються:'''
фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

''Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.''

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_5 '''Дозвіл'''] або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
= Відповідальність за порушення законодавства про розміщення зовнішньої реклами=
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

''Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 грн. станом на жовтень 2021 року) і на посадових осіб,'' ''громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн. станом на вересень 2022 року).''

Адміністративні протоколи мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.
[[Категорія:Господарське право]]

Характеристика кримінальних правопорушень майнового характеру

2022-02-07T11:03:10Z

Petro.hnatiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про злочини проти власності”] від 6 листопада 2009 р. № 10

== Злочини проти власності ==

'''Злочини проти власності''' – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що, порушують право власності, спричиняють майнову шкоду приватній особі, колективу чи державі й учиняються, зазвичай, із корисливих мотивів.

Родовим і безпосереднім '''об’єктом''' цих злочинів є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім, відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Додатковими необхідними безпосередніми об’єктами злочинів, які вчиняються з використанням насильства чи погрози його застосування (насильницький грабіж, розбій, вимагання, погроза знищення майна), можуть бути здоров’я, життя, психічна чи фізична недоторканність особи. При знищенні або пошкодженні майна додаткові факультативні безпосередні об’єкти – громадський порядок, громадська безпека, довкілля.

Важливе значення при кваліфікації злочинів проти власності має '''предмет''' злочину - чуже майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи (наприклад, речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо), а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія (абз. 1 п. 2 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Про судову практику у справах про злочини проти власності]” від 6 листопада 2009 р. № 10).

'''Майно''' – це речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру (наприклад, грошові кошти, цінні папери, особисті речі, побутова техніка, предмети домашнього господарства, продуктивна робоча худоба тощо).

''Фізичні ознаки'' майна характеризуються тим, що вказані предмети та речі можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо (людина як фізична особа не може бути предметом злочинів проти власності, а тому її викрадення, а також інше незаконне заволодіння слід кваліфікувати за відповідними статтями розділів III або XX Особливої частини КК).

''Економічні ознаки'' полягають у тому, що майно повинно:
* мати мінову та споживчу вартість;
* бути відокремлене від природного середовища чи бути створене заново;
* бути здатним задовольняти потреби людини та суспільства.
''Юридичними ознаками'' майна є те, що воно має:
* бути чужим для винного;
* належати за правом власності іншому суб’єктові права власності;
* не належати до предметів злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини КК.

== Об’єктивна сторона злочинів проти власності ==

З '''об’єктивної сторони''' злочини проти власності характеризуються, зазвичай, активними діями, що спричиняють матеріальну шкоду певній особі, колективу чи державі.

Бездіяльністю вирізняється такий злочин, як ''порушення обов’язків щодо охорони майна'' (ст. 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]).
Більшість злочинів проти власності сконструйовано законодавцем переважно як матеріальні склади, тобто, при кваліфікації слід враховувати той факт, що обов’язковими ознаками їх об’єктивної сторони є суспільно небезпечне діяння, злочинний наслідок і причинний зв’язок між діянням та наслідком. Склади деяких злочинів – формальні (вимагання – ст. 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]; придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом – ст. 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]) або усічені (розбій – ст. 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]; погроза знищення майна – ст. 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]).

Спосіб вчинення посягання є одним з основних критеріїв для кваліфікації вчиненого та відмежування різних форм викрадення майна й іншого протиправного заволодіння ним.
Спосіб злочинів проти власності може бути таким:
* таємний (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* відкритий (стаття 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* шляхом нападу (стаття 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (стаття 1881 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* вимагання (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* шахрайство (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (стаття 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
'''''Особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за злочини:''''' крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399). За загальним порядком кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

'''Корисливий мотив при вчиненні злочинів''' проти власності полягає в прагненні винного протиправно використати чуже майно на свою чи іншої особи користь або отримати майнову вигоду без обернення чужого майна на свою користь.

== Особливості застосування щодо неповнолітніх кримінального покарання ==

При цьому існують певні особливості притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності.

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі '''''основні види покарань''''':
1) штраф;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи;
4) арешт;
5) позбавлення волі на певний строк.
До неповнолітніх можуть бути застосовані '<nowiki/>'''додаткові покарання'''' у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print (ст. 98 КК України)].

Неповнолітній, який вчинив злочин ''невеликої або середньої тяжкості'', може бути '''звільнений судом від покарання''', якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі '''примусові заходи виховного характеру''':
1) застереження;
2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.
[[Категорія:Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]

Землі лісогосподарського призначення

2021-03-10T11:41:30Z

Petro.hnatiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3852-12/page Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України «Про природно-заповідний фонд Україн»и]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»]

== Загальні положення ==
'''Землі лісогосподарського призначення''' - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

'''До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:'''
* зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
* окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України])
* полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
Згідно ст.5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України] до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

== Право власності на землі лісогосподарського призначення ==
Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто, право власності на ліси виникає у фізичних осіб, які є громадянами України та юридичних осіб, які зараєстровані у встановленому законодавством порядку.

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Замкнені ділянки— це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

== Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси ==

Громадяни і юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''мають право''':

* власності на лісові ресурси та їх використання;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
* споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.

Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''зобов'язані''':

* вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування ;
* забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів;
* дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
* вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
* вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
* забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

== Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення ==

'''[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA Зміна цільового призначення земельних ділянок] державної або комунальної власності''' лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України]).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється '''за ініціативою власників земельних ділянок'''

== Припинення права приватної власності на ліси ==

Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник земельної ділянки може в добровільному порядку відмовитись від права власності на користь держави або територіальної громади. Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу в установленому законом порядку.

== Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 Кодексом України про адміністративні правопорушення] (далі - КАСУ) передбачено відповідальність за правопорушення у сфері використання земель лісогосподарського призначення. До відповідальності можуть притягуватися як громадяни, так посадові особи юридичних осіб.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства ('''[http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index Державне агентство лісових ресурсів України]''') розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 КАСУ].

Від імені Державного агентства лісових ресурсів України, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право '''керівник''' Державного агентства лісових ресурсів України, '''його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу''' (стаття 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 КАСУ]).
{| class="wikitable"
|-
! Норма КАСУ !! Вид порушення !! Розмір штрафу
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 63 КАСУ] || Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок || від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 69 КАСУ] || Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 70 КАСУ] || Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 70 КАСУ] || Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

|}

[[Категорія:Земельне право]]

Землі лісогосподарського призначення

2021-03-10T11:38:34Z

Petro.hnatiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3852-12/page Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України «Про природно-заповідний фонд Україн»и]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»]

== Загальні положення ==
'''Землі лісогосподарського призначення''' - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

'''До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:'''
* зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
* окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України])
* полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
Згідно ст.5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України] до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

== Право власності на землі лісогосподарського призначення ==
Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто, право власності на ліси виникає у фізичних осіб, які є громадянами України та юридичних осіб, які зараєстровані у встановленому законодавством порядку.

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Замкнені ділянки— це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

== Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси ==

Громадяни і юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''мають право''':

* власності на лісові ресурси та їх використання;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
* споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.

Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''зобов'язані''':

* вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування ;
* забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів;
* дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
* вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
* вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
* забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

== Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення ==

'''[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA Зміна цільового призначення земельних ділянок] державної або комунальної власності''' лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України]).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється '''за ініціативою власників земельних ділянок'''

== Припинення права приватної власності на ліси ==

Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник земельної ділянки може в добровільному порядку відмовитись від права власності на користь держави або територіальної громади. Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу в установленому законом порядку.

== Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 Кодексом України про адміністративні правопорушення] (далі - КАСУ) передбачено відповідальність за правопорушення у сфері використання земель лісогосподарського призначення. До відповідальності можуть притягуватися як громадяни, так посадові особи юридичних осіб.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства ('''[http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index Державне агентство лісових ресурсів України]''') розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 КАСУ].

Від імені Державного агентства лісових ресурсів України, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право '''керівник''' Державного агентства лісових ресурсів України, '''його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу''' (стаття 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 КАСУ]).
{| class="wikitable"
|-
! Норма КАСУ !! Вид порушення !! Розмір штрафу
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Стаття 63 КАСУ] || Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок || від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Стаття 69 КАСУ] || Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Стаття 70 КАСУ] || Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Стаття 70 КАСУ] || Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

|}

[[Категорія:Земельне право]]

Порядок оформлення запитів на інформацію

2021-03-10T11:31:51Z

Petro.hnatiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/547/2011#Text Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк долкументів, що надаються за запитом на інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1277-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів україни від 21 листопада 2011 року № 1277 "Питання системи обліку публічної інформаці"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»]

== Поняття та ознаки публічної інформації ==
'''Публічна інформація''' - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України «Про доступ до публічної інформації»] (далі – Закон) (''частина перша статті 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Відповідно до пункту 1 [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_10_29-09-2016/ постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»] '''публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:'''

* уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (''пункт 1 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (''пункт 2 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (''пункт 3 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (''пункт 4 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
* інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (''частина друга статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (''пункт 1 частини першої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.

== Інформація з обмеженим доступом ==
За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом.

Так, положеннями статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону], зокрема, встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону].

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

== Хто є розпорядниками публічної інформації ==
'''Розпорядниками інформації''' для цілей [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] '''визнаються:'''
# суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
# юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
# особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
# суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
* інформацією про стан довкілля;
* інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
* інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
* іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

== Поняття запиту на інформацію ==
'''Запит на інформацію''' - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

== Види та форми запитів на інформацію ==
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним.

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

== Хто може бути запитувачами публічної інформації ==
'''Запитувачами інформації можуть бути:''' фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень (''пункт 1 частини першої статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

== Оформлення запитів на інформацію ==
'''Запит на інформацію має містити:'''
# ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
# загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
# підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит '''шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника'''. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації (''стаття 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]''), обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

== Строк розгляду запитів на інформацію ==
{| class="wikitable"
|-
! Інформація щодо якої зроблено запит !! Строк розгляду !! Примітка
|-
| запит на інформацію || '''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня отримання запиту ||
|-
| запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян|| '''не пізніше 48 годин''' з дня отримання запиту|| клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
|-
| запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних|| розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту '''до 20 робочих днів''' з обґрунтуванням такого продовження || про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту
|}

== Плата за надання інформації ==
Інформація на запит '''надається безкоштовно'''.

'''У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк'''.

== Відмова у задоволенні запиту ==
'''Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках''':
* розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
* інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
* особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
* не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою 19 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону].

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

== Відстрочка у задоволенні запиту ==
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом] строки у разі настання обставин непереборної сили.

Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

== Направлення запиту належному розпорядникові інформації ==
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

== Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації ==
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації '''можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду''' (''стаття 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

'''Запитувач має право оскаржити:'''
# відмову в задоволенні запиту на інформацію;
# відстрочку задоволення запиту на інформацію;
# ненадання відповіді на запит на інформацію;
# надання недостовірної або неповної інформації;
# несвоєчасне надання інформації;
# невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
# інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85775722 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 9901/133/19] (запитувач інформації навіть після фактичного отримання відповіді на запит має право оскаржити несвоєчасність дій суб’єкта владних повноважень із надання такої інформації).

== Корисні посилання ==
* [https://www.president.gov.ua/docs/comment_api_final.pdf Науково-практичний коментар до Закону України "Про доступ до публічної інормації"]
* [https://rm.coe.int/recomendations-final-10-02-21/1680a165f7 Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації (2020 рік)]

== Див. посилання ==
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]

Порядок оформлення запитів на інформацію

2021-03-10T11:07:35Z

Petro.hnatiuk: Доповнено розділ щодо "Інформація з обмеженим досутпом"

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/547/2011#Text Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк долкументів, що надаються за запитом на інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1277-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів україни від 21 листопада 2011 року № 1277 "Питання системи обліку публічної інформаці"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»]

== Поняття та ознаки публічної інформації ==
'''Публічна інформація''' - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України «Про доступ до публічної інформації»] (далі – Закон) (''частина перша статті 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Відповідно до пункту 1 [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_10_29-09-2016/ постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»] '''публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:'''

* уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (''пункт 1 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (''пункт 2 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (''пункт 3 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (''пункт 4 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
* інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (''частина друга статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (''пункт 1 частини першої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.

== Інформація з обмеженим доступом ==
За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом.

Так, положеннями статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону], зокрема, встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

== Хто є розпорядниками публічної інформації ==
'''Розпорядниками інформації''' для цілей [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] '''визнаються:'''
# суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
# юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
# особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
# суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
* інформацією про стан довкілля;
* інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
* інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
* іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

== Поняття запиту на інформацію ==
'''Запит на інформацію''' - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

== Види та форми запитів на інформацію ==
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним.

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

== Хто може бути запитувачами публічної інформації ==
'''Запитувачами інформації можуть бути:''' фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень (''пункт 1 частини першої статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

== Оформлення запитів на інформацію ==
'''Запит на інформацію має містити:'''
# ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
# загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
# підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит '''шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника'''. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації (''стаття 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]''), обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

== Строк розгляду запитів на інформацію ==
{| class="wikitable"
|-
! Інформація щодо якої зроблено запит !! Строк розгляду !! Примітка
|-
| запит на інформацію || '''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня отримання запиту ||
|-
| запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян|| '''не пізніше 48 годин''' з дня отримання запиту|| клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
|-
| запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних|| розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту '''до 20 робочих днів''' з обґрунтуванням такого продовження || про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту
|}

== Плата за надання інформації ==
Інформація на запит '''надається безкоштовно'''.

'''У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк'''.

== Відмова у задоволенні запиту ==
'''Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках''':
* розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
* інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
* особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
* не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою 19 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону].

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

== Відстрочка у задоволенні запиту ==
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом] строки у разі настання обставин непереборної сили.

Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

== Направлення запиту належному розпорядникові інформації ==
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

== Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації ==
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації '''можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду''' (''стаття 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

'''Запитувач має право оскаржити:'''
# відмову в задоволенні запиту на інформацію;
# відстрочку задоволення запиту на інформацію;
# ненадання відповіді на запит на інформацію;
# надання недостовірної або неповної інформації;
# несвоєчасне надання інформації;
# невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
# інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85775722 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 9901/133/19] (запитувач інформації навіть після фактичного отримання відповіді на запит має право оскаржити несвоєчасність дій суб’єкта владних повноважень із надання такої інформації).

== Корисні посилання ==
* [https://www.president.gov.ua/docs/comment_api_final.pdf Науково-практичний коментар до Закону України "Про доступ до публічної інормації"]
* [https://rm.coe.int/recomendations-final-10-02-21/1680a165f7 Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації (2020 рік)]

== Див. посилання ==
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]

Порядок оформлення запитів на інформацію

2021-03-10T11:04:39Z

Petro.hnatiuk: /* Інформація з обмеженим доступом */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/547/2011#Text Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк долкументів, що надаються за запитом на інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1277-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів україни від 21 листопада 2011 року № 1277 "Питання системи обліку публічної інформаці"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»]

== Поняття та ознаки публічної інформації ==
'''Публічна інформація''' - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України «Про доступ до публічної інформації»] (далі – Закон) (''частина перша статті 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Відповідно до пункту 1 [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_10_29-09-2016/ постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»] '''публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:'''

* уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (''пункт 1 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (''пункт 2 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (''пункт 3 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (''пункт 4 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
* інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
* інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (''частина друга статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (''пункт 1 частини першої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.

== Інформація з обмеженим доступом ==
За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом.

Так, положеннями статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону], зокрема, встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.

== Хто є розпорядниками публічної інформації ==
'''Розпорядниками інформації''' для цілей [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] '''визнаються:'''
# суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
# юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
# особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
# суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
* інформацією про стан довкілля;
* інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
* інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
* іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

== Поняття запиту на інформацію ==
'''Запит на інформацію''' - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

== Види та форми запитів на інформацію ==
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним.

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

== Хто може бути запитувачами публічної інформації ==
'''Запитувачами інформації можуть бути:''' фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень (''пункт 1 частини першої статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

== Оформлення запитів на інформацію ==
'''Запит на інформацію має містити:'''
# ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
# загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
# підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит '''шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника'''. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації (''стаття 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]''), обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

== Строк розгляду запитів на інформацію ==
{| class="wikitable"
|-
! Інформація щодо якої зроблено запит !! Строк розгляду !! Примітка
|-
| запит на інформацію || '''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня отримання запиту ||
|-
| запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян|| '''не пізніше 48 годин''' з дня отримання запиту|| клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
|-
| запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних|| розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту '''до 20 робочих днів''' з обґрунтуванням такого продовження || про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту
|}

== Плата за надання інформації ==
Інформація на запит '''надається безкоштовно'''.

'''У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк'''.

== Відмова у задоволенні запиту ==
'''Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках''':
* розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
* інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
* особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
* не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою 19 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону].

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

== Відстрочка у задоволенні запиту ==
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом] строки у разі настання обставин непереборної сили.

Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

== Направлення запиту належному розпорядникові інформації ==
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

== Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації ==
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації '''можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду''' (''стаття 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

'''Запитувач має право оскаржити:'''
# відмову в задоволенні запиту на інформацію;
# відстрочку задоволення запиту на інформацію;
# ненадання відповіді на запит на інформацію;
# надання недостовірної або неповної інформації;
# несвоєчасне надання інформації;
# невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
# інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85775722 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 9901/133/19] (запитувач інформації навіть після фактичного отримання відповіді на запит має право оскаржити несвоєчасність дій суб’єкта владних повноважень із надання такої інформації).

== Корисні посилання ==
* [https://www.president.gov.ua/docs/comment_api_final.pdf Науково-практичний коментар до Закону України "Про доступ до публічної інормації"]
* [https://rm.coe.int/recomendations-final-10-02-21/1680a165f7 Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації (2020 рік)]

== Див. посилання ==
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]