WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Звільнення з роботи за прогул

2022-01-31T20:30:27Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]

== Поняття "прогул" ==
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпПУ) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.<br>

Таким чином, допущення працівником прогулу без поважних причин може стати підставою для прийняття роботодавцем рішення про звільнення такого працівника.
При цьому варто зазначити, що прогулом визнається не лише відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, а й відсутність більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня. А обов'язковою умовою такого звільнення є відсутність у працівника поважної причини невиходу на роботу.<br>

'''Прогулом вважається:'''
* самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки;
* припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу;
* залишення роботи без попередження роботодавця працівником, з яким укладено трудовий договір на невизначений строк;
* залишення роботи до закінчення строку попередження про звільнення без згоди роботодавця.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Відсутність працівника на роботі в обідню перерву у час прогулу не зараховується, оскільки згідно ст. 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] перерва не включається до робочого часу і може використовуватися працівником на свій розсуд, у тому числі із відлученням з місця роботи. У той же час обідня перерва не перериває відліку часу, протягом якого працівник вважається відсутнім на роботі. Тому, якщо до обідньої перерви працівник був відсутнім на роботі, після закінчення такої перерви перебіг строку відсутності продовжується.
|}
</div>
</div>

'''Не може вважатися прогулом:'''
* відсутність працівника на своєму робочому місці, якщо він при цьому перебував на території підприємства;
* невихід працівника на роботу у зв'язку з незаконним переведенням;
* відсутність на роботі з поважних причин.<br>

Чинне законодавство не містить переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначає роботодавець. Оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути належним чином підтверджена працівником, наприклад, шляхом надання відповідної довідки.<br>

'''Зазвичай поважними визнаються такі обставини:'''
* хвороба працівника, навіть якщо в нього немає листка непрацездатності;
* запізнення на роботу через аварії чи затори на дорогах, інші форс-мажорні обставини;
* виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, що постраждали від нещасного випадку, порятунок майна при пожежі, стихійному лиху тощо);
* невихід на роботу працівників у зв’язку з їх переміщенням із районів проведення АТО, а також тих, які, залишаючись у таких районах під час проведення антитерористичної операції, не мали можливості виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я;
* догляд за захворілим членом родини, що раптово захворів та інші;
* недопуск працівника до роботи роботодавцем.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Прогулом вважається відсутність працівника не просто на робочому місці, а на роботі. Робота — поняття ширше, ніж робоче місце, і охоплює підприємство в цілому. Тому у випадках, коли на прохідній підприємства було зафіксувано прихід працівника на роботу (його прохід на територію підприємства), однак він не був присутнім на свому робочому місці, такий праціник не може бути звільнений за прогул. У той же час такі дії працівника свідчать про порушення ним трудової дисципліни, що може мати наслідком застосування до нього дисципліного стягнення у вигляді догани. Якщо ж до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, такий працівник може бути звільнений з ініціативи роботодавця на підставі п. 3 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] - у зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
|}
</div>
</div>

== Основні етапи звільнення за прогул ==
Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення працівників (ч. 1 ст. 47, ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), але й порядку звільнення працівників з ініціативи роботодавця (ч.3 ст. 40, ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), а також строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень (ст.ст. 147-149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).<br>

Таким чином, звільнення працівника за прогул передбачає здійснення ряду послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів.

=== Встановлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі ===
Самого виявлення відсутності працівника на роботі недостатньо для його звільнення за прогул. Такий факт має бути належним чином зафіксованим.<br>

Зазвичай про факт відсутності працівника на роботі роботодавцю повідомляє один із працівників або безпосередній керівник шляхом подання доповідної записки. Законодавство не встановлює вимог до форми доповідної записки, тому вона подається у довільній, простій письмовій формі. У доповідній записці має бути вказано про те, що працівник відсутній не лише на робочому місці, а й на підприємстві. <br>

Відсутність працівника на роботі може бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі, підписаним комісією, що складається не менше ніж із 3 осіб. <br>

Як доповідну записку, так й акт про відсутність працівника на роботі необхідно оформити безпосередньо в день нез’явлення працівника на роботі. В таких документах обов'язково потрібно вказати не тільки дату, а й конкретний час відсутності працівника. Якщо працівник не виходить на роботу протягом декількох днів поспіль, варто складати окремі акти за кожний день відсутності такої особи на роботі, оскільки потім може виявитися, що на частину днів, протягом яких працівник був відсутній на робочому місці, в нього є поважні причини, а на частину – ні.<br>

Відсутність працівника повинна відображатись в табелі обліку робочого часу шляхом проставлення літерного коду «НЗ» (нез'явлення з нез'ясованих причин) або цифрового коду «28». Відмітку про відсутність працівника на роботі необхідно проставити в день його нез’явлення на роботі, а в подальшому - проставляти кожного робочого дня, коли він не з’являється на роботі. У разі проставлення такої відмітки зарплата працівнику не нараховується до з'ясування причин його відсутності (ст. 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Якщо ж у табелі обліку робочого часу така відмітка відсутня, це є підставою для нарахування працівнику зарплати за час його відсутності та може надалі трактуватися як підтвердження присутності працівника на робочому місці, оскільки заробітна плата − це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Поки причини нез’явлення працівника на роботі не з’ясовані, не варто в табелі обліку робочого часу проставляти відмітку «ПР» (прогул). Адже може виявитися, що причина відсутності працівника – поважна. Наприклад, людина захворіла і знаходиться в лікарні. Тоді роботодавцеві треба просто дочекатися, коли працівник вийде на роботу і подасть лікарняний листок.
|}
</div>
</div>

Відсутність працівника може бути зафіксована і в інший спосіб. До прикладу, якщо на підприємстві ведеться журнал, у якому працівник фіксує час свого приходу на роботу і виходу з неї, то такий журнал може стати додатковим доказом у разі спору. Також у нагоді можуть стати дані автоматизованої пропускної системи, якщо таку встановлено на підприємстві.

=== З'ясування причин відсутності працівника на роботі ===
Після виявлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі роботодавець повинен вжити заходів для з’ясування причин такої відсутності. Перш за все необхідно зателефонувати працівнику за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці. <br>

Якщо причини відсутності працівника не з’ясовано або з’ясовано, але виникають сумніви щодо правдивості пояснень працівника, слід вжити додаткових заходів щодо з'ясування причин відсутності працівника, наприклад, розпочати службове розслідування. Зазвичай початок проведення такого розслідування оформлюється наказом роботодавця у довільній формі. У наказі має бути викладено доручення про проведення службового розслідування та з’ясування причин відсутності працівника на роботі, призначено виконавців та визначено строки проведення службового розслідування. Наказ видається керівником підприємства в день отримання доповідної записки.<br>

У разі появи працівника на роботі роботодавець повинен затребувати у такого працівника письмові пояснення причини прогулу. Цю вимогу роботодавець може оформити наказом, у якому слід встановити строк, достатній для підготовки пояснень. Наказ необхідно довести до відома працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт.<br>

Якщо ж працівник на дзвінки не відповідає та декілька днів поспіль не з'являється на роботі, вимога про надання письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі надсилається такому працівнику на адресу реєстрації його місця проживання, а також на адресу його фактичного проживання (якщо він не проживає за місцем реєстрації). Надсилати таку вимогу варто цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.<br>

За результатами службового розслідування складається акт, у якому відображаються результати вжитих заходів для з’ясування причин відсутності працівника на роботі. Вказаний акт оформлюється у довільній формі. В акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано про те, що з’ясувати причини не вдалось. Акт за результатами службового розслідування складається наступного робочого дня після спливу строку, наданого працівникові для надання письмових пояснень та документів щодо причин відсутності на роботі.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Звільнення працівника за прогул без отримання від нього письмових пояснень або складання акту про відмову надати такі пояснення є неправомірним (ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]
|}
</div>
</div>

=== Оформлення звільнення працівника ===
За результатами службового розслідування роботодавець має право розпочати процедуру звільнення працівника, який допустив прогул без поважних причин.<br>

Для початку роботодавець повинен подати обґрунтоване письмове подання до виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, для отримання попередньої згоди профспілкового органу на звільнення працівника за прогул. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br>

Подання роботодавця має бути розглянуте виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у присутності працівника в 15-денний строк з подальшим письмовим повідомленням роботодавця про прийняте рішення у 3-денний строк після його прийняття. Якщо виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) заперечує проти звільнення, свою незгоду він повинен обґрунтувати (ч. 7 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). <br>

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації та звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Рішення роботодавця про звільнення працівника за прогул всупереч вмотивованому рішенню виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) є незаконним. Якщо ж роботодавець взагалі не звертався до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) за згодою на звільнення, то у разі розгляду трудового спору у суді суд повинен призупинити розгляд справи, запитати у такого органу його згоду на звільнення працівника за прогул (ч.9 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Відмова такого органу надати згоду на звільнення буде підставою для поновлення працівника на роботі.
|}
</div>
</div>

Отримавши згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення працівника, що вчинив прогул, роботодавець вправі видати наказ про накладення на такого працівника дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Працівника потрібно ознайомити зі змістом наказу під підпис. Якщо працівник відмовляється підписувати, про це потрібно скласти відповідний акт. <br>

Оскільки, звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням, роботодавцю необхідно дотримуватись правил та обмежень, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, чинним законодавством передбачено, що наказ роботодавця про звільнення працівника за прогул виноситься у такі строки:
* не пізніше одного місяця з дня виявлення прогулу, не враховуючи часу перебування працівника у відпустці чи на лікарняному;
* не пізніше шести місяців з дня вчинення прогулу;
* не пізніше місяця з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br>

У день звільнення працівника роботодавець зобов'язаний:
* видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку;
* виплатити працівнику всі належні йому кошти: зарплату за відпрацьований час, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки (ст. 47, 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]);
* на вимогу працівника видати йому довідку про роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру зарплати (ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]);
* видати працівнику копію наказу про звільнення з роботи (ст. 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).<br>

При оформленні трудової книжки працівника роботодавець повинен внести запис про звільнення із таким формулюванням: «Звільнений у зв’язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ» (пункт 2.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]). Запис у трудовій книжці про звільнення засвідчується підписом роботодавця та печаткою підприємства. <br>

Днем звільнення вважається останній день роботи працівника (пункт 2.27 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]). Якщо працівник з’явився на роботу після прогулу та продовжує працювати, дата звільнення співпадає з датою видання наказу. Якщо ж працівник взагалі відмовляється з’являтися на роботу, його звільняють останнім днем роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, а сам наказ про звільнення видається більш пізньою датою.<br>

Трудова книжка у день звільнення видається працівникові, про що він має особисто розписатись в Книзі обліку руху трудових книжок. У випадку відмови працівника від отримання трудової книжки роботодавцеві необхідно письмово зафіксувати таку відмову шляхом складання відповідного акта. Якщо ж працівник, який вчинив прогул, на роботу так і не з’явився, необхідно в день видання наказу про звільнення направити на адресу проживання працівника копію наказу про звільнення та лист з пропозицією з’явитися за трудовою книжкою. Надсилати саму трудову книжку поштою забороняється без письмової згоди працівника (пункт 4.2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]).<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). А в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).
|}
</div>
</div>

== Врегулювання спору між роботодавцем та працівником ==
Незважаючи на те, що умови та правила звільнення працівника за прогул достатньо детально врегульовано чинним законодавством, між роботодавцями та працівниками часто виникають спори та конфлікти. Нерідко такі ситуації пов'язані із словживаннями сторонами своїми правами чи навіть вчиненням ними протиправних дій. Недобросовісні роботодавці розглядають звільнення за прогул як швидкий спосіб позбутися небажаного працівника, а недобросовісні працівники, користуючись захистом трудового законодавства, недбало ставляться до виконання своїх обов'язків. Саме тому чітке виконання вимог закону та дотримання певних рекомендацій як роботодавцями, так і працівниками істотно знижує ризик виникнення спору та необхідності доводити свою правоту в суді.<br>

=== Рекомендації для роботодавця ===
З метою мінімазації ризиків скасування судом наказу про звільнення працівника за прогул роботодавцеві варто дотримуватись таких рекомендацій:
* Точно та неухильно дотримуйтесь вимог закону протягом всієї процедури звільнення.
* Подбайте про належне документальне оформлення відсутності працівника на робочому місці. Звісно, чим більше документів (актів, доповідних записок, письмових заяв) Ви зберете, тим краще. Проте треба подбати і про повноту змісту таких документів та їх правильне оформлення. Зазначені документи офомляйте безпосередньо в день виявлення прогулу. Обов'язково вказуйте не тільки дату, а й час складення документа, а також конкретний часовий період відсутності працівника на роботі. Не забудьте вказати, що працівник відсутній не лише на робочому місці, а й загалом на підприємстві, та зазначте, як саме та за яких обставин це було з'ясовано. При проведенні службового розслідування активно залучайте працівників-очевидців, які своїми підписам засвідчать правдивість інформації, викладеної у складених документах. Упевніться, що такий працівник в день підписання документів виконує трудову функцію на підприємстві. До прикладу, не варто залучати працівника, який у перший день відпустки прийшов в офіс, щоб завершити термінову справу.
* Надайте працівнику можливість подати письмові пояснення з приводу причин прогулу та ретельно перевірте вказані ним обставини.
* У разі подальшого нез'явлення працівника спробуйте зв'язатися з ним за допомогою телефонних дзвінків, електронної пошти, соцмереж тощо. Фіксуйте спроби зв'язатися з працівником та їх результат.
* Ознайомлення працівника з наказами та іншими документами здійснюйте у присутності свідків. У разі відмови працівника ознайомитись з документом чи підписати їх складайте відповідний акт.
* Документи працівнику надсилайте не лише на зареєстровану адресу проживання, а й на адресу фактичного проживання. При цьому документи варто відправляти рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.
* Не поспішайте звільняти працівника, не з'ясувавши причини прогулу та не надавши їм об'єктивної оцінки на предмет поважності. Цілком можлива ситуація, що працівник, який тривалий час не виходив на зв'язок, з'явиться на роботі та надасть, до прикладу, листок непрацездатності за весь період відсутності на роботі.
* Пам'ятайте, що звільнення працівника за допущення ним прогулу є правом роботодавця, а не обов'язком. Таким чином, роботодавець у кожному конкретному випадку прогулу самостійно вирішує чи варто застосовувати до такого працівника дисциплінарне стягнення. До прикладу, роботодавець може обмежитись доганою. Якщо ж працівник не має наміру працювати на певному підприємстві, такого працівника може бути звільнено за угодою сторін.

=== Рекомендації для працівника ===
У житті кожного працівника може трапитись ситуація, коли з певної причини він не може з'явитись на роботі або змушений терміново покинути робоче місце. Щоб уникнути ризиків неправомірного звільнення за прогул, працівнику варто дотримуватись наступних рекомендацій:
* У разі необхідності відлучитися з робочого місця завжди попереджайте про це безпосереднього керівника. Якщо є ймовірність того, що за час обідньої перерви не вдасться вирішити власні справи, заздалегідь повідомте такого керівника. Це актуально не лише для тривалої відсутності, а й короткочасних відлучень з робочого місця.
* З обережністю ставтесь до доручень, що передбачають тривалу відсутність на робочому місці, особливо, якщо їх виконання лежить за межами Ваших посадових обов'язків. Якщо є змога, попросіть доручення у письмовому вигляді. Також не зайвим буде повідомити колегам про відлучення з роботи для виконання доручення.
* У разі неможливості вийти на роботу за станом здоров'я невідкладно повідомте про це роботодавця та зверніться до сімейного лікаря для вирішення питання про оформлення листка непрацездатності. Важливо, щоб листок непрацездатності був відкритий у перший день невиходу на роботу. Зазвичай для відкриття лікарняного необхідно особисто звернутися до лікаря, а в деяких випадках (наприклад, при підозрі зараження коронавірусною інфекцією COVID-19) можна це зробити дистанційно по телефону. В окремих випадках поважність відсутності на роботі за станом здоров'я може підтверджуватися й іншими доказами.
* Після закриття лікарняного передайте листок непрацездатності роботодавцеві. Якщо немає змоги зробити це особисто, надішліть документи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. Не надсилайте документи з використанням послуг "до запитання" чи "відділення-відділення".
* У разі прогулу з іншиї поважних причин, не пов'язаних із станом здоров'я, варто заздалегідь подбати про підтвердження поважності причин відсутності на роботі. В якості підтвердження найбільш ефективними доказами стануть письмові документи (довідки, акти, письмові свідчення тощо). За першої нагоди повідомлете роботодавця про неможливість прибути на роботу, не ігноруйте виклики і повідомлення від керівництва та колег.
* При наступному виході на роботу не ігноруйте прохання роботодавця про надання письмових пояснень щодо причин прогулу. У своїх поясненнях детально опишіть ситуацію, що склалася та наведіть факти, які свідчать про те, що ви не вчиняли прогулу, або про те, що прогул допущено з поважних причин. До пояснювальної записки додайте необхідні письмові докази, а у разі їх відсутності на час дачі пояснень - вкажіть конкретний строк, протягом якого Вами буде надано вказані документи. Якщо ж після Вашого виходу на роботу роботодавець не вимагає від Вас писомвих пояснень, не зайвим буде надати такі пояснення за власною ініціативою.
* У разі, якщо роботодавець чи уповноважена ним особа пропонує Вам своїм підписом підтвердити ознайомлення зі змістом наказу, акту, чи будь-якого іншого документа, варто діяти наступним чином:
** уважно ознайомтесь зі змістом документа, що пропонується до підпису;
** попросіть надати Вам копію такого документа;
** якщо у Вас немає заперечень до змісту документа, варто підписати такий документ;
** у разі наявності заперечень щодо змісту документа чи уточнень, зробіть запис у відповідному полі (таке поле може мати назву "пояснення працівника", "заперечення", "для нотаток" тощо) та підпишіть такий документ;
** у разі відсутності такого поля зробіть запис на вільному місці документа (зазвичай це робиться внизу документа, де проставляється підпис особи, що ознайомлюється), після чого підпишіть такий документ.
** у разі, якщо Вам незрозумілий зміст запропонованого до ознайомлення документа, Ви також можете зазначити про це в такому документі.
** не варто ухилятися від ознайомлення та підписування документів. Як показує практика, такі дії не мають позитивного результату, адже роботодавець сформує комісію та складе акт про те, що Ви відмовились ознайомитись зі змістом документа та підписати його, що дасть роботодавцю змогу діяти без Вашого підпису. У той же час Ви втратите можливість отримати копію такого документа, ознайомитись з його змістом та, як наслідок, не зможете вчасно оскаржити такий документ в передбаченому законом порядку.

=== Звільнення за угодою сторін ===
Мирне врегулювання спору можливе безпосередньо з роботодавцем. Найкращим тут є оформлення звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] — за угодою сторін. При цьому рекомендовано оформлювати таку угоду сторін, як письмову угоду про припинення трудового договору між роботодавцем та працівником, навіть якщо письмового трудового договору з працівником не укладалося. Саме така угода і має визначати всі аспекти та умови звільнення працівника, зокрема:
* зазначення останнього дня роботи працівника;
* суму винагороди, що буде виплачена працівникові при звільненні;
* положення про відсутність у працівника будь-яких фінансових, майнових та інших претензій до роботодавця, пов’язаних з його звільненням та працевлаштуванням у роботодавця;
* обов’язок працівника повернути все майно роботодавця в останній день роботи або раніше;
* обов’язок працівника не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, що стала йому відома протягом роботи на вашому підприємстві.

=== Оскарження звільнення в судовому порядку ===
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.

Строк звернення до суду: протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94938539 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.02.2021 у справі № 758/2641/17] (Неналежне оформлення листка тимчасової непрацездатності саме по собі не може свідчити про неповажність причин відсутності працівника на роботі та не є підставою для його подальшого звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.)
[[Категорія: Трудове‎ право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2021-12-31T14:44:17Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 р. № 963]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]

== '''Добровільний порядок''' ==
З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.

=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути '''''усним''''' або '''''письмовим'''''. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки. <br />

Письмове звернення вручається адресату під підпис або відправляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.<br />

З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування чи права оренди земельної ділянки.<br />

Строки розгляду питання встановлюються за домовленістю сторін

=== Підстави для відмови та порядок оскарження===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку, може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій. У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.<br />

== '''Позасудовий порядок''' ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є органи місцевого самоврядування.<br />

Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін '''у тижневий строк з дня подання заяви'''.<br />

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. <br />

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам '''у триденний строк з дня його прийняття'''. <br />

Зазвичай при сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів. <br />

У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору.<br />

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також можливі витрати на відправлення листів поштою.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори '''''розглядаються на підставі заяви однієї із сторін''''' [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)'']. Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження<br />

'''''При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи''''':
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.<br />

Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення.<br />

У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 ст. 53<sup>1</sup> КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ст. 197<sup>1</sup> КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.

=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.

=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України])

Також земельний спір може бути врегульовано '''''шляхом медіації''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20 Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України]

== '''Судовий порядок''' ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом <br />

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.<br />

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1517#n2099 ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України], власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.<br />

Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.<br />

Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7]).<br />

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.<br />

Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.<br />

=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]).<br />

Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]

=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]).<br />

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]

=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України]).<br />

При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.

=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .

=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]

== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==

Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.<br />

Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].<br />

Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] така шкода відшкодовується у повному обсязі.<br />

Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).<br />

Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. <br />

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963]. <br />

== Див. також ==
* [[%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F|Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Суди]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2021-12-31T14:40:44Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 р. № 963]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]

== '''Добровільний порядок''' ==
З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.

=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути '''''усним''''' або '''''письмовим'''''. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки. <br />

Письмове звернення вручається адресату під підпис або відправляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.<br />

З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування чи права оренди земельної ділянки.<br />

Строки розгляду питання встановлюються за домовленістю сторін

=== Підстави для відмови та порядок оскарження===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку, може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій. У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.<br />

== '''Позасудовий порядок''' ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є органи місцевого самоврядування.<br />

Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін '''у тижневий строк з дня подання заяви'''.<br />

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. <br />

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам '''у триденний строк з дня його прийняття'''. <br />

Зазвичай при сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів. <br />

У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору.<br />

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також можливі витрати на відправлення листів поштою.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори '''''розглядаються на підставі заяви однієї із сторін''''' [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)'']. Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження<br />

'''''При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи''''':
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.<br />

Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення.<br />

У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 ст. 53<sup>1</sup> КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ст. 197<sup>1</sup> КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.

=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.

=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України])

Також земельний спір може бути врегульовано '''''шляхом медіації''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20 Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України]

== '''Судовий порядок''' ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом <br />

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.<br />

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1517#n2099 ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України], власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.<br />

Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.<br />

Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7]).<br />

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.<br />

Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.<br />

=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]).<br />

Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [http://https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]

=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]).<br />

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]

=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України]).<br />

При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.

=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .

=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]

== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==

Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.<br />

Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].<br />

Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] така шкода відшкодовується у повному обсязі.<br />

Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).<br />

Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. <br />

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963]. <br />

== Див. також ==
* [[%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F|Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Суди]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2021-12-31T13:55:46Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 р. № 963]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
== '''Добровільний порядок''' ==
З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.
=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути '''''усним''''' або '''''письмовим'''''. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки. Письмове звернення вручається адресату під підпис або відправляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.<br />
З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування чи права оренди земельної ділянки.<br />
Строки розгляду питання встановлюються за домовленістю сторін
=== Підстави для відмови та порядок оскарження===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку, може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій. У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.<br />
Якщо стосовно особи, що намагається у добровільному порядку захистити свої права, здійснено діяння, що мають ознаки адміністративного правопорушення чи злочину (наприклад, тілесні ушкодження), такій особі необхідно звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

== '''Позасудовий порядок''' ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є органи місцевого самоврядування та суд.<br />
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.<br />
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься.Повторне відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. <br />
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття. <br />
Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства. Рішення органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. <br />

При сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів.

Форма заяви про вирішення земельного спору, вимоги до неї, порядок подання такої заяви, розгляду земельного спору та прийняття рішення по такому спору регламентується Порядком розгляду та вирішення земельних спорів, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.<br />

У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору.<br />

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

=== Куди звернутися ===
З метою позасудового вирішення земельного спору особі слід звернутися до:
* сільських, селищних, міських рад, а також районних рад - у разі розміщення земельної ділянки в межах відповідного села, селища, міста (ст.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n98 ст. 10], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n113 12], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 158 ЗК України]);

=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також витрати на відправлення листів.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори '''''розглядаються на підставі заяви однієї із сторін''''' [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)'']. Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.

Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження<br />

'''''При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи''''':
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.<br />

=== Строки розгляду питання ===
Земельні спори розглядаються у '''''тижневий строк''''' з дня подання заяви. Рішення передається сторонам у '''''триденний строк''''' з дня його прийняття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1583 ст. 159 ЗК України]).

=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.

=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст.ст. 158], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1593 160 ЗК України]). Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України])

Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України]).<br />

Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення.<br />

У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 ст. 53<sup>1</sup> КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ст. 197<sup>1</sup> КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.

== '''Судовий порядок''' ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 ЗК України]).

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1517#n2099 ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України], власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7]).

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.

Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.

=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]).<br />

Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [http://court.gov.ua/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]

=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]) та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6948 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу]).<br />

=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України]).<br />

При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.

=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .

=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]

=== Особливі випадки ===

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]

== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==

Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ] , статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].

Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963].

== Див. також ==
* [[%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F|Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців

2021-09-30T19:12:11Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 658 "Про затвердження Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців"]

== Право на повторне безоплатне здобуття вищої освіти ==
Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, '''за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців''', у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України] ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 абз.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про вищу освіту"])<br>

Відшкодуванню до державного або місцевого бюджету підлягають кошти, витрачені на оплату послуг з підготовки фахівців з числа громадян України, які навчалися за державним або регіональним замовленням у вищих навчальних закладах (крім вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, для яких відповідно до законодавства передбачено окремий порядок відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням (утриманням та навчанням) певних категорій здобувачів вищої освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання або військових начальних підрозділах вищих навчальних закладів), не завершили навчання за відповідним ступенем вищої освіти і бажають повторно здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням у державних (комунальних) вищих навчальних закладах за тим самим ступенем освіти ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF п.1 Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців])

Вищий навчальний заклад, до якого особу зараховано, за її бажанням може здійснити зарахування кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, за якими вона атестована за попереднім місцем навчання, включаючи дисципліни, що вільно вибрані особою, на підставі академічної довідки, виданої в установленому порядку за попереднім місцем навчання.

== Порядок відшкодування коштів ==
У разі наявності за результатами вступних випробувань відповідно до законодавства підстав для зарахування особи для повторного здобуття вищої освіти за певним ступенем за державним або регіональним замовленням керівник відповідного вищого навчального закладу видає наказ про її зарахування до числа здобувачів вищої освіти та встановлює строк відшкодування такою особою коштів '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня початку відповідного навчального року.<br>

=== Розрахунок коштів, що підлягають відшкодуванню===
Розрахунок коштів, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання, здійснюється за такою формулою:

{| class="wikitable"
|-
| <big>'''S = Σ (Vі × 0,5) × ((K - Kз)/K)'''</big>

де <big>'''S'''</big> - кошти, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за денною
формою навчання;

<big>'''Vi'''</big> - середня вартість навчання за рахунок загального фонду державного або місцевого бюджету одного здобувача вищої освіти згідно з
інформацією про виконання паспорта бюджетної програми за <big>'''і'''</big>-тий календарний рік головного розпорядника коштів, до сфери управління якого належав вищий
навчальний заклад у <big>'''і'''</big>-тому році і в якому особа здобувала вищу освіту за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання минулого разу
(відповідно <big>'''Vi × 0,5'''</big> - середня вартість навчання одного здобувача вищої освіти протягом одного навчального семестру у <big>'''і'''</big>-тому календарному
році).

У випадку, якщо особа вперше здобувала вищу освіту за відповідним ступенем вищої освіти за державним або регіональним замовленням у державному
(комунальному) вищому навчальному закладі до запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі, у зв’язку з чим відсутня інформація про
виконання паспорта бюджетної програми за відповідний рік, <big>'''Vi'''</big> розраховується як середня вартість навчання за рахунок загального фонду
державного або місцевого бюджету одного приведеного здобувача вищої освіти за <big>'''і'''</big>-тий рік згідно із касовими видатками звіту про фінансово-господарську
діяльність державного (комунального) вищого навчального закладу, в якому особа здобувала вищу освіту за державним або регіональним замовленням минулого
разу (відповідно <big>'''Vi × 0,5'''</big> - середня вартість навчання одного здобувача вищої освіти протягом одного навчального семестру);

<big>'''К'''</big> - загальна кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - трансферно-накопичувальна система), за
якими особа пройшла навчання для здобуття певного ступеня освіти за попереднім місцем навчання (визначається згідно з академічною довідкою, виданою особі
у встановленому законодавством порядку). Кількість кредитів трансферно-накопичувальної системи навчального семестру, у якому здобувач вищої освіти не завершив навчання і вибув з вищого навчального закладу за попереднім місцем навчання, встановлюється на рівні нормативу кредитів трансферно-накопичувальної системи на один навчальний семестр (30 кредитів трансферно-накопичувальної системи незалежно від фактичної тривалості навчання здобувача вищої освіти протягом останнього навчального семестру за попереднім місцем навчання);

<big>'''Kз'''</big> - загальна кількість кредитів трансферно-накопичувальної системи, за якими особу атестовано за попереднім місцем навчання і які
зараховані вищим навчальним закладом за новим місцем навчання.
|}

При цьому середня вартість навчання протягом одного навчального семестру (першого навчального семестру (<big>'''і-1'''</big>)-го календарного року або другого навчального семестру <big>'''і'''</big>-того календарного року) розраховується як 0,5 середньої вартості навчання відповідно (<big>'''і-1'''</big>)-го або <big>'''і'''</big>-того року незалежно від фактичних календарних дат початку та закінчення відповідних навчальних семестрів.

Сума коштів, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за '''заочною (дистанційною) або вечірньою формою навчання''', дорівнює <big>'''0,35 × S'''</big> або <big>'''0,85 × S'''</big> відповідно.

Джерелом інформації про виконання паспорта бюджетної програми за календарний рік є звіт про виконання паспорта бюджетної програми за цей рік, що міститься на офіційному веб-сайті головного розпорядника коштів.

{| class="wikitable"
|-
| [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF#n52 Приклад обчислення суми відшкодування коштів]
|}

На підставі розрахунку, вищий навчальний заклад, до якого особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, '''не пізніше трьох робочих днів''' з дня її звернення, надає такій особі розрахунковий документ для відшкодування коштів. При цьому сума коштів, отримана в результаті розрахунку, збільшується на коефіцієнт, що дорівнює добутку офіційно встановлених коефіцієнтів інфляції на відповідний календарний рік, що визначений за період від дати відрахування особи з вищого навчального закладу до 1 січня року, в якому особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням.

=== Реструктуризація відшкодування коштів ===
Керівник вищого навчального закладу, до якого особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, може самостійно реструктуризувати відшкодування коштів та встановити строк їх відшкодування протягом поточного навчального року за вмотивованою заявою особи з урахуванням її матеріального стану. При цьому перший платіж повинен становити '''не менше 50%''' загального розміру коштів, що підлягають відшкодуванню.

=== Підтвердження оплати відшкодування===
Документ, що підтверджує повне або часткове відшкодування коштів до державного або відповідного місцевого бюджету в установленому розмірі, подається до вищого навчального закладу, до якого особа зарахована для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня здійснення платежу.

Особа, яка не подала зазначеного документа в установлений строк, '''підлягає негайному відрахуванню''' з числа здобувачів вищої освіти за державним або регіональним замовленням у певному вищому навчальному закладі.

У разі відмови від добровільного відшкодування платежів, в тому числі реструктуризованих, особа '''негайно відраховується''' з числа здобувачів вищої освіти за державним або регіональним замовленням у певному вищому навчальному закладі.

[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Галузь права

2021-09-30T13:30:26Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<gallery heights=95px mode="packed">
Аграрне право.jpg|link=Категорія:Аграрне право
Адміністративне право.jpg|link=Категорія:Адміністративне право
Адмінпроцес.jpg|link=Категорія:Адміністративне процесуальне право
Файл:Адмінправопорушення.jpg|link=Категорія:Адміністративне правопорушення
Виконавче провадження.jpg|link=Категорія:Виконавче провадження
Господарське право.jpg|link=Категорія:Господарське право
Господарський процес.jpg|link=Категорія:Господарський процеc
Екологічне право.jpg|link=Категорія:Екологічне право
Житлові питання4.jpg|link=Категорія:Житлове право
Адвокатська двіяльність.jpg|link=Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності
ВО та ВС.jpg|link=Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби
Соціальне забезпечення2.jpg|link=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту
Земельні питання4.jpg|link=Категорія:Земельне право
Конституційне право.jpg|link=Категорія:Конституційне право
Файл:Кримінальне право.jpg|link=Категорія:Кримінальне право
Кримінальний процес2.jpg|link=Категорія:Кримінальне процесуальне право
КВК.jpg|link=Категорія:Кримінально-виконавче право
Митне право.jpg|link=Категорія:Митне право
Міжнародне право.jpg|link=Категорія:Міжнародне право
Нотаріальні дії.jpg|link=Категорія:Нотаріальні дії
Пенсійне забезпечення.jpg|link=Категорія:Пенсійне забезпечення
Сімейні питання4.jpg|link=Категорія:Сімейне право
Трудові питання4.jpg|link=Категорія:Трудове право
Фінансове право.jpg|link=Категорія:Фінансове право
Цивільні питання.jpg|link=Категорія:Цивільне право
Цивільний процес.jpg|link=Категорія:Цивільне процесуальне право
</gallery>

Файл:Соціальне забезпечення2.jpg

2021-09-30T13:29:40Z

Petro.habrivskyi:

Файл:Соціальне забезпечення.jpg

2021-09-30T13:23:06Z

Petro.habrivskyi: Petro.habrivskyi завантажив нову версію Файл:Соціальне забезпечення.jpg

== Опис файлу ==
Файл створено з використанням ресурсів з flaticon.com, автор: smashicons (ліцензія Flaticon)

Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України

2021-09-30T12:59:28Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України]

== Правове регулювання виплати щорічної грошової допомоги ==
'''Виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня та її розмір визначено статтями 12-16, 17¹ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] і статтями 6¹-6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»].'''

Частиною другою статті 95 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави .

Згідно з підпунктом б) пункту 9 частини першої статті 87 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323 Бюджетного кодексу України] виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

01 січня 2015 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-19#Text Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ], яким розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323 Бюджетного кодексу України] доповнено, зокрема, пунктом 26, згідно з яким, норми і положення, зокрема, статей 12-16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]; статей 6¹-6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] '''застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.'''

Відповідно до правової позиції '''Конституційного Суду України, викладеної в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011]''' у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 '''Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 № 3-рп/2012''']''' у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України, роз’яснено повноваження Кабінету Міністрів України щодо регулювання порядку та розмірів соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.'''

Приймаючи вказане Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов’язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

'''Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави.'''

У зв’язку з цим, впродовж 2011-2020 років розміри разової грошової допомоги ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, що виплачується щорічно до 5 травня, визначались постановами Уряду (постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», від 13 березня 2013 року № 149, від 16 квітня 2014 року № 102, від 31 березня 2015 року № 147, від 02 березня 2016 року № 141, від 05 квітня 2017 року №223, від 14 березня 2018 року № 170, від 20 березня 2019 року № 237, від 19 лютого 2020 року №112).

27 лютого 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України вважає, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричинює юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що не відповідає Конституції України.

'''У 2021 році''' розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”»]

== Хто має право на виплату щорічної разової грошової допомоги ==
'''Право на виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня мають:'''
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Підстава
|-
| учасники бойових дій та особи, прирівняні до них || стаття 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| особи з інвалідністю внаслідок війни || стаття 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| учасники війни, нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни, та інші учасники війни || стаття 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| члени сімей, зазначені у пункті 1 статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], а також дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || стаття 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною || стаття 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків || стаття 6¹ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]]
|-
| колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин || стаття 6² [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|-
| колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням || стаття 6³ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|-
| дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю, зазначених у статті 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», а також дружини (чоловіки) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || стаття 6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|}

== Порядок отримання грошової допомоги ==
Виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).

'''Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв’язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання).'''

== Розмір виплат у 2021 році ==
'''У 2021 році''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2021-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”»] '''разова грошова допомога до 5 травня виплачується в таких розмірах:'''
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Розмір допомоги
(грн.)

|-
| особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:||
|-
| I групи || 4421
|-
| II групи || 3906
|-
| III групи || 3391
|-
| учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків || 1491
|-
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною|| 4421
|-
| члени сімей загиблих і дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге|| 966
|-
| учасники війни та колишні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особи, які були насильно вивезені на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога || 612
|}
== Формування переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги ==
До 23 березня поточного року районним органам соціального захисту населення подається перелік осіб, які мають право на отримання грошової допомоги:
{| class="wikitable"
|-
| щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України || Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями
|-
| щодо осіб, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України|| Пенсійним фондом України
|}
== Строк отримання грошової допомоги ==
Особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] до 5 травня включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її '''до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги'''.

== В яких випадках грошова допомога не виплачується ==
'''Разова грошова допомога не виплачується''' в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги (частина шоста статті 17¹ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

== Виплата грошової допомоги, що належала особі і залишилась не одержаною у зв'язку з її смертю ==
Сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] і залишилася не одержаною у зв'язку з її смертю, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею (частина сьома статті 17¹ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

== Оскарження ==
Будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо виплати разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, можуть бути оскаржені до адміністративних судів.

== Строк оскарження ==
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду з позовом для захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами першою та четвертою статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30.09.2020, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у '''постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17.'''

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91883790 Рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20] - щодо нарахування та виплати особі з інвалідністю внаслідок війни разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік. ("...'''Це рішення суду є зразковим''' для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
# особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
# відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат);
# предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.

== Зразки документів ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/c/ce/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_5_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F.pdf Зразок заяви про перерахунок виплати]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/1/10/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D1%97_2021.docx Зразок позову про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Встановлення меж земельної ділянки

2021-09-30T12:47:15Z

Petro.habrivskyi: Скасування редагування № 30907 користувача Andrii.turchynskyi (обговорення)

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками"]

==Поняття "встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості" та "межові знаки"==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу Україн] - '''кадастрові зйомки''' це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок є . Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне вишукування меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі.

'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.

{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}

==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376], встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місце розташування поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.<br>'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків (відповідно до Інструкції – за бажанням власника земельної ділянки);
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text У пункті 3.12. Інструкції] передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''

== Куди звертатись ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах населених пунктів відносно меж земельних ділянок, які знаходяться у власності й користуванні громадян, і дотримання громадянами правил добросусідства. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником. <br />

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет.<br />

== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.<br />

'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).<br />
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендатора даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.<br>
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.<br>
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''

== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Цікава судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2021-09-30T12:46:54Z

Petro.habrivskyi: Скасування редагування № 30904 користувача Andrii.turchynskyi (обговорення)

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками"]

==Поняття "встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості" та "межові знаки"==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу Україн] - '''кадастрові зйомки''' це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок є . Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне вишукування меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі.

'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.

{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}

==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376], встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місце розташування поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.<br>'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків (відповідно до Інструкції – за бажанням власника земельної ділянки);
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text У пункті 3.12. Інструкції] передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''

== Куди звертатись ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником. <br />

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет.<br />

== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.<br />

'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).<br />
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендатора даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.<br>
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.<br>
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''

== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Цікава судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Захист прав дітей від насильства в сім'ї

2021-08-09T09:40:00Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927 Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135 Європейська конвенція про здійснення прав дітей]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України "Про охорону дитинства"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 800 "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09 Спільний Наказ Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України та Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2009 року № 3131/386 "Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0262-19 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 лютого 2019 року № 278 "Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги"]
# [https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 жовтня 2018 року № 1047 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодія педагогічних працівників із іншими органами та службами"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v5480729-18 Лист Міністерства освіти і науки України від 18 травня 2018 року № 1/11-548 "Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0656729-18#Text Лист Міністерства освіти і науки від 30.10.2018 № 1/9-656 "Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей"]
== Загальні положення ==
На підставі положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції ООН про права дитини 26 квітня 2001 р.] в Україні був прийнятий [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон "Про охорону дитинства",] який визначає охорону дитинства стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

'''Домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n6 стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Будь-які дії, що вчиняються щодо постраждалої дитини у сфері захисту її прав, базуються на принципах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927 Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135 Європейською конвенцією про здійснення прав дітей] та законодавчими актами України.

Дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров'я та розвиток у зв'язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.

'''Жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства''', а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Жорстоким поводженням з дитиною є:'''
* будь-яка форма рабства або практика, подібна до рабства, зокрема продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, примусова чи обов'язкова праця, включаючи примусове чи обов'язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
* використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру;
* робота, яка за характером чи умовами виконання може завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю дитини;
* використання дитини в жебрацтві, втягнення її в жебрацтво (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб);
* втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин;
* дії, що призвели до виникнення обставин, за яких дитина стала очевидцем злочину проти життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності особи;
* статеві зносини та розпусні дії стосовно дитини з використанням примусу, погрози, сили, довіри, авторитету, впливу на дитину, особливо вразливої для дитини ситуації, зокрема її розумової чи фізичної неспроможності, пов'язаних з віком, фізичних, психічних, інтелектуальних чи сенсорних порушень або залежного середовища, у тому числі в сім'ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF п. 3 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 03 жовтня 2018 року "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю"]).
Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини

'''Держава здійснює захист дитини від:'''
* усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;
* втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
* залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09 порядку], встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n37 стаття 3 Закону України "Про охорону дитинства"]).

== Права та обов'язки батьків ==
Правовий захист дітей відповідно батьки (усиновителі) є законними представниками своїх дітей. Вони мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина або дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1332 ст. 242 Цивільного кодексу України]).

Правовий захист дітей відповідно є предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n110 стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n114 стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:'''
* виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї і родини, свого народу, своєї Батьківщини;
* піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
* забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
* поважати дитину;
* забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;
* забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
* ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є підставою [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]].
* виникнення загрози життю і здоров'ю дитини є підставою для [[відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав]].

== Органи які здійснюють захист дітей від насильства ==
'''До органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:'''
* служби у справах дітей;
* уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
* органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
* органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я;
* центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* суди;
* прокуратура;
* уповноважені органи з питань пробації.
'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:'''
* центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
* притулки для дітей;
* центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
* соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
* центри соціально-психологічної допомоги;
* територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
* інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
'''До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать:'''
* притулки та центри медико-соціальної реабілітації для постраждалих осіб;
* кол-центри з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
* мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі;
* заклади та установи, призначені виключно для постраждалих від домашнього насильства осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.
'''Гарячі лінії з питань запобігання та протидії домашньому насильству:'''
* '''15-47''' - урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів);
* '''116-123''' (для мобільних телефонів) або '''0 800 500 335''' (для стаціонарних та мобільних телефонів) - національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (цілодобово, безкоштовно, роботу забезпечує ГО "Ла Страда-Україна");
* '''116 111''' (для мобільних телефонів) або '''0 800 500 225''' (для стаціонарних та мобільних телефонів) - національна гаряча лінія для дітей та молоді (безкоштовно, роботу забезпечує ГО "Ла Страда-Україна");
* '''0 800 213 103''' - гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів)

Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

== Координація дій різних органів і служб у напрямі подолання насильства щодо дитини ==
Усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Суб'єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю в процесі своєї професійної діяльності здійснюють заходи з виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у межах повноважень, визначених законодавством, інформують інших суб'єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності. Суб'єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У разі якщо у зв'язку із складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та виховання можуть здійснювати родичі, сім’я патронатного вихователя, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, зобов'язані в максимально короткий термін запропонувати сім'ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.

У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n244 стаття 23 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Міністерство освіти і науки України з метою виконання законодавчих вимог Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" розробило спільно з Міністерством молоді та спорту України для використання у профілактичній освітній діяльності Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству. ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v5480729-18 Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству: лист від 18.05.2018 № 1/11-548].)

На підставі аналізу літератури та наукових джерел щодо запобігання і протидії насильству сформульовано рекомендації соціальним працівникам, соціальним педагогам, психологам, педагогічним працівникам, батькам у разі звернення до них постраждалих від насильства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0262-19 Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги закріплено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.02.2019 № 278]. Працівники освіти у своїй діяльності щодо запобігання та протидії домашньому насильству керуються наказом Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 "[https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодія педагогічних працівників із іншими органами та службами"].

==Відповідальність==
=== Адміністративна відповідальність ===
'''Перелік правопорушень за які передбачено адміністративну відповідальність:'''
* доведення неповнолітнього до стану сп'яніння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1918 стаття 180 КУпАП]);
* невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 стаття 184 КУпАП]);
* вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 стаття 173 КУпАП]).

=== Кримінальна відповідальність ===
Захист від найбільш небезпечних порушень прав неповнолітніх забезпечує '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]'''. Він містить як загальні норми, що захищають всіх громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на захист життя, здоров'я та недоторканності неповнолітнього.

'''До переліку дій, які можна розглядати як жорстоке поводження з дітьми та за які передбачено кримінальну відповідальність відносяться :'''
* доведення до самогубства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n779 стаття 120 ККУ]);
* умисне тяжке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786 стаття 121 ККУ]);
* умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 стаття 122 ККУ]);
* умисне легке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 стаття 125 ККУ]);
* побої й мордування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 стаття 126 ККУ]);
* домашнє насильство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 стаття 126 ККУ])
* катування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n816 стаття 127 ККУ])
* необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n822 стаття 128 ККУ]);
* погроза вбивством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 стаття 129 ККУ]);
* незаконне проведення аборту або стерилізації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n855 стаття 134 ККУ]);
* неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n875 стаття 137 ККУ]);
* експлуатація дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 стаття 150 ККУ])
* використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 стаття 150-1 ККУ])
* примушування до шлюбу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3438 стаття 150-2 ККУ])
* зґвалтування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 ККУ]);
* сексуальне насильство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 стаття 153 ККУ]);
* примушування до вступу в статевий зв'язок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n994 стаття 154 ККУ]);
* статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n999 стаття 155 ККУ]);
* розбещення неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1006 стаття 156 ККУ]);
* злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 стаття 166 ККУ]);
* втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 стаття 304 ККУ]);
* схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2194 стаття 315 ККУ]);
* спонукання неповнолітніх до застосування допінгу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2259 стаття 323 ККУ]);
* схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2270 стаття 324 ККУ])
* невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2781 стаття 390 ККУ]).

== Див. додатково ==
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково</span> [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* <span style="color:#008B45">Див. додатково</span> [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Державна реєстрація права власності на новозбудований житловий будинок

2021-07-06T06:16:47Z

Petro.habrivskyi: Petro.habrivskyi перейменував сторінку з Реєстрація права власності на новозбудований житловий будинок на [[Державна реєстрація права власно...

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»]

== '''Набуття права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна''' ==
'''Право власності на новостворене нерухоме майно''' (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) '''виникає з моменту завершення будівництва''' (створення такого майна). Якщо договором або законом '''передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.''' '''Якщо право власності на нерухоме майно''' відповідно до закону '''підлягає державній реєстрації,''' '''право власності виникає з моменту державної реєстрації''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України]).

'''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно''' та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав '''шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

== '''Документи, необхідні для реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень], '''державна реєстрація прав''' проводиться '''за заявою заявника шляхом''' '''звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса''', крім випадків, передбачених цим Порядком.

Вказану заяву формує суб’єкт надання адміністративної послуги (державний реєстратор, нотаріус, працівнику центру надання адміністративних послуг) та надається на ознайомлення та підпис заявнику.

'''Для державної реєстрації права власності''' на новозбудований об’єкт нерухомого майна '''заявник подає:'''
* документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує '''прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта''';
* '''технічний паспорт''' на об’єкт нерухомого майна;
* документ, що підтверджує '''присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси''';
* '''письмова заява або договір співвласників про розподіл часток''' у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
* '''договір про спільну діяльність або договір простого товариства''' (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
* '''документ, що посвідчує особу''' ''(паспорт, ідентифікаційний код);''
* документ, що '''підтверджує сплату адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав;
* документ, що '''підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав (у випадку його наявності).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, '''не вимагається''' у разі, коли реєстрація такого документа '''здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.'''

Документ, '''що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається''' у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться '''на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав'''. У такому разі заявник '''в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастр'''у з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об’єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об’єкта нерухомого майна.

Документ, що '''підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва''' та об’єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'''»''']''', державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.'''
|}

== '''Строки та розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 грн)'''.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text статтею 19 цього Закон]у, стягується адміністративний збір у розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) - у '''строк два робочі дні;'''
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб (4 540)- у '''строк один робочий день;'''
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 350) - у '''строк 2 години.'''
Станом на сьогоднішній день (2021 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''227 грн''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.

'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.

== '''Отримання документа після проведення державної реєстрації''' ==
Після проведення державної реєстрації, '''суб’єкт надання адміністративної послуги''' (державний реєстратор, центр надання адміністративних послуг), надає заявнику - '''Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності,''' що підтверджує право власності на майно.

=='''Див. також'''==
*[[Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992 року]]

[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Правові наслідки порушення умови договору купівлі-продажу щодо кількості та асортименту товару

2021-06-07T06:00:26Z

Petro.habrivskyi: Petro.habrivskyi перейменував сторінку з Правові наслідки порушення умов договори купівлі – продажу щодо кількості та асортименту товару на [...

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]

== Поняття договору купівлі – продажу ==
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

== Права споживачів ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] - Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];

4'''<sup>-1</sup>''') обслуговування державною мовою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

== Правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару ==
Відповідно до статтей 669 – 670 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] - кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

== Правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару ==
Відповідно до статей 671 – 672 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] - якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

4) прийняти весь товар.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

== Судовий захист прав споживачів ==
Статтею 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
{{DEFAULTSORT:Правові наслідки порушення умови договору купівлі-продажу щодо кількості та асортименту товару }}

Звільнення з роботи за прогул

2021-04-08T13:49:35Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства оціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]

== Поняття "прогул" ==
Відповідно до пункту 4 статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпПУ) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.<br>

Таким чином, допущення працівником прогулу без поважних причин може стати підставою для прийняття роботодавцем рішення про звільнення такого працівника.
При цьому варто зазначити, що прогулом визнається не лише відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, а й відсутність більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня. А обов'язковою умовою такого звільнення є відсутність у працівника поважної причини невиходу на роботу.<br>

'''Прогулом вважається:'''
* самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки;
* припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу;
* залишення роботи без попередження роботодавця працівником, з яким укладено трудовий договір на невизначений строк;
* залишення роботи до закінчення строку попередження про звільнення без згоди роботодавця.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Відсутність працівника на роботі в обідню перерву у час прогулу не зараховується, оскільки згідно ст. 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] перерва не включається до робочого часу і може використовуватися працівником на свій розсуд, у тому числі із відлученням з місця роботи. У той же час обідня перерва не перериває відліку часу, протягом якого працівник вважається відсутнім на роботі. Тому, якщо до обідньої перерви працівник був відсутнім на роботі, після закінчення такої перерви перебіг строку відсутності продовжується.
|}
</div>
</div>

'''Не може вважатися прогулом:'''
* відсутність працівника на своєму робочому місці, якщо він при цьому перебував на території підприємства;
* невихід працівника на роботу у зв'язку з незаконним переведенням;
* відсутність на роботі з поважних причин.<br>

Чинне законодавство не містить переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначає роботодавець. Оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути належним чином підтверджена працівником, наприклад, шляхом надання відповідної довідки.<br>

'''Зазвичай поважними визнаються такі обставини:'''
* хвороба працівника, навіть якщо в нього немає листка непрацездатності;
* запізнення на роботу через аварії чи затори на дорогах, інші форс-мажорні обставини;
* виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, що постраждали від нещасного випадку, порятунок майна при пожежі, стихійному лиху тощо);
* невихід на роботу працівників у зв’язку з їх переміщенням із районів проведення АТО, а також тих, які, залишаючись у таких районах під час проведення антитерористичної операції, не мали можливості виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я;
* догляд за захворілим членом родини, що раптово захворів та інші;
* недопуск працівника до роботи роботодавцем.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Прогулом вважається відсутність працівника не просто на робочому місці, а на роботі. Робота — поняття ширше, ніж робоче місце, і охоплює підприємство в цілому. Тому у випадках, коли на прохідній підприємства було зафіксувано прихід працівника на роботу (його прохід на територію підприємства), однак він не був присутнім на свому робочому місці, такий праціник не може бути звільнений за прогул. У той же час такі дії працівника свідчать про порушення ним трудової дисципліни, що може мати наслідком застосування до нього дисципліного стягнення у вигляді догани. Якщо ж до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, такий працівник може бути звільнений з ініціативи роботодавця на підставі п. 3 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] - у зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
|}
</div>
</div>

== Основні етапи звільнення за прогул ==
Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення працівників (ч. 1 ст. 47, ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), але й порядку звільнення працівників з ініціативи роботодавця (ч.3 ст. 40, ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), а також строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень (ст.ст. 147-149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).<br>

Таким чином, звільнення працівника за прогул передбачає здійснення ряду послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів.

=== Встановлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі ===
Самого виявлення відсутності працівника на роботі не достатньо для його звільнення за прогул. Такий факт має бути належним чином зафіксованим.<br>

Зазвичай про факт відсутності працівника на роботі роботодавцю повідомляє один із працівників або безпосередній керівник шляхом подання доповідної записки. Законодавство не встановлює вимог до форми доповідної записки, тому вона подається у довільній, простій письмовій формі. У доповідній записці має бути вказано про те, що працівник відсутній не лише на робочому місці, а й на підприємстві. <br>

Відсутність працівника на роботі може бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі, підписаним комісією, що складається не менше ніж із 3 осіб. <br>

Як доповідну записку, так й акт про відсутність працівника на роботі необхідно оформити безпосередньо в день нез’явлення працівника на роботі. В таких документах обов'язково потрібно вказати не тільки дату, а й конкретний час відсутності працівника. Якщо працівник не виходить на роботу протягом декількох днів поспіль, варто складати окремі акти за кожний день відсутності такої особи на роботі, оскільки потім може виявитися, що на частину днів, протягом яких працівник був відсутній на робочому місці, в нього є поважні причини, а на частину – ні.<br>

Відсутність працівника повинна відображатись в табелі обліку робочого часу шляхом проставлення літерного коду «НЗ» (нез'явлення з нез'ясованих причин) або цифрового коду «28». Відмітку про відсутність працівника на роботі необхідно проставити в день його нез’явлення на роботі, а в подальшому - проставляти кожного робочого дня, коли він не з’являється на роботі. У разі проставлення такої відмітки зарплата працівнику не нараховується до з'ясування причин його відсутності (ст. 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Якщо ж у табелі обліку робочого часу така відмітка відсутня, це є підставою для нарахування працівнику зарплати за час його відсутності та може надалі трактуватися як підтвердження присутності працівника на робочому місці, оскільки заробітна плата − це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Поки причини нез’явлення працівника на роботі не з’ясовані, не варто в табелі обліку робочого часу проставляти відмітку «ПР» (прогул). Адже може виявитися, що причина відсутності працівника – поважна. Наприклад, людина захворіла і знаходиться в лікарні. Тоді роботодавцеві треба просто дочекатися, коли працівник вийде на роботу і подасть лікарняний листок.
|}
</div>
</div>

Відсутність працівника може бути зафіксована і в інший спосіб. До прикладу, якщо на підприємстві ведеться журнал, у якому працівник фіксує час свого приходу на роботу і виходу з неї, то такий журнал може стати додатковим доказом у разі спору. Також у нагоді можуть стати дані автоматизованої пропускної системи, якщо таку встановлено на підприємстві.

=== З'ясування причин відсутності працівника на роботі ===
Після виявлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі роботодавець повинен вжити заходів для з’ясування причин такої відсутності. Перш за все необхідно зателефонувати працівнику за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці. <br>

Якщо причини відсутності працівника не з’ясовано або з’ясовано, але виникають сумніви щодо правдивості пояснень працівника, слід вжити додаткових заходів щодо з'ясування причин відсутності працівника, наприклад, розпочати службове розслідування. Зазвичай початок проведення такого розслідування оформлюється наказом роботодавця у довільній формі. У наказі має бути викладено доручення про проведення службового розслідування та з’ясування причин відсутності працівника на роботі, призначено виконавців та визначено строки проведення службового розслідування. Наказ видається керівником підприємства в день отримання доповідної записки.<br>

У разі появи працівника на роботі роботодавець повинен затребувати у такого працівника письмові пояснення причини прогулу. Цю вимогу роботодавець може оформити наказом, у якому слід встановити строк, достатній для підготовки пояснень. Наказ необхідно довести до відома працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт.<br>

Якщо ж працівник на дзвінки не відповідає та декілька днів поспіль не з'являється на роботі, вимога про надання письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі надсилається такому працівнику на адресу реєстрації його місця проживання, а також на адресу його фактичного проживання (якщо він не проживає за місцем реєстрації). Надсилати таку вимогу варто цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.<br>

За результатами службового розслідування складається акт, у якому відображаються результати вжитих заходів для з’ясування причин відсутності працівника на роботі. Вказаний акт оформлюється у довільній формі. В акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано про те, що з’ясувати причини не вдалось. Акт за результатами службового розслідування складається наступного робочого дня після спливу строку, наданого працівникові для надання письмових пояснень та документів щодо причин відсутності на роботі.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Звільнення працівника за прогул без отримання від нього письмових пояснень або складання акту про відмову надати такі пояснення є неправомірним (ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]
|}
</div>
</div>

=== Оформлення звільнення працівника ===
За результатами службового розслідування роботодавець має право розпочати процедуру звільнення працівника, який допустив прогул без поважних причин.<br>

Для початку роботодавець повинен подати обґрунтоване письмове подання до виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, для отримання попередньої згоди профспілкового органу на звільнення працівника за прогул. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br>

Подання роботодавця має бути розглянуте виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у присутності працівника в 15-денний строк з подальшим письмовим повідомленням роботодавця про прийняте рішення у 3-денний строк після його прийняття. Якщо виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) заперечує проти звільнення, свою незгоду він повинен обґрунтувати (ч. 7 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). <br>

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації та звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Рішення роботодавця про звільнення працівника за прогул всупереч вмотивованому рішенню виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) є незаконним. Якщо ж роботодавець взагалі не звертався до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) за згодою на звільнення, то у разі розгляду трудового спору у суді суд повинен призупинити розгляд справи, запитати у такого органу його згоду на звільнення працівника за прогул (ч.9 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Відмова такого органу надати згоду на звільнення буде підставою для поновлення працівника на роботі.
|}
</div>
</div>

Отримавши згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення працівника, що вчинив прогул, роботодавець вправі видати наказ про накладення на такого працівника дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Працівника потрібно ознайомити зі змістом наказу під підпис. Якщо працівник відмовляється підписувати, про це потрібно скласти відповідний акт. <br>

Оскільки, звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням, роботодавцю необхідно дотримуватись правил та обмежень, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, чинним законодавством передбачено, що наказ роботодавця про звільнення працівника за прогул виноситься у такі строки:
* не пізніше одного місяця з дня виявлення прогулу, не враховуючи часу перебування працівника у відпустці чи на лікарняному;
* не пізніше шести місяців з дня вчинення прогулу;
* не пізніше місяця з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br>

У день звільнення працівника роботодавець зобов'язаний:
* видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку;
* виплатити працівнику всі належні йому кошти: зарплату за відпрацьований час, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки (ст. 47, 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]);
* на вимогу працівника видати йому довідку про роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру зарплати (ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]);
* видати працівнику копію наказу про звільнення з роботи (ст. 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).<br>

При оформленні трудової книжки працівника роботодавець повинен внести запис про звільнення із таким формулюванням: «Звільнений у зв’язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ» (пункт 2.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]). Запис у трудовій книжці про звільнення засвідчується підписом роботодавця та печаткою підприємства. <br>

Днем звільнення вважається останній день роботи працівника (пункт 2.27 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]). Якщо працівник з’явився на роботу після прогулу та продовжує працювати, дата звільнення співпадає з датою видання наказу. Якщо ж працівник взагалі відмовляється з’являтися на роботу, його звільняють останнім днем роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, а сам наказ про звільнення видається більш пізньою датою.<br>

Трудова книжка у день звільнення видається працівникові, про що він має особисто розписатись в Книзі обліку руху трудових книжок. У випадку відмови працівника від отримання трудової книжки роботодавцеві необхідно письмово зафіксувати таку відмову шляхом складання відповідного акта. Якщо ж працівник, який вчинив прогул, на роботу так і не з’явився, необхідно в день видання наказу про звільнення направити на адресу проживання працівника копію наказу про звільнення та лист з пропозицією з’явитися за трудовою книжкою. Надсилати саму трудову книжку поштою забороняється без письмової згоди працівника (пункт 4.2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]).<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). А в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).
|}
</div>
</div>

== Врегулювання спору між роботодавцем та працівником ==
Незважаючи на те, що умови та правила звільнення працівника за прогул достатньо детально врегульовано чинним законодавством, між роботодавцями та працівниками часто виникають спори та конфлікти. Нерідко такі ситуації пов'язані із словживаннями сторонами своїми правами чи навіть вчиненням ними протиправних дій. Недобросовісні роботодавці розглядають звільнення за прогул як швидкий спосіб позбутися небажаного працівника, а недобросовісні працівники, користуючись захистом трудового законодавства, недбало ставляться до виконання своїх обов'язків. Саме тому чітке виконання вимог закону та дотримання певних рекомендацій як роботодавцями, так і працівниками істотно знижує ризик виникнення спору та необхідності доводити свою правоту в суді.<br>

=== Рекомендації для роботодавця ===
З метою мінімазації ризиків скасування судом наказу про звільнення працівника за прогул роботодавцеві варто дотримуватись таких рекомендацій:
* Точно та неухильно дотримуйтесь вимог закону протягом всієї процедури звільнення.
* Подбайте про належне документальне оформлення відсутності працівника на робочому місці. Звісно, чим більше документів (актів, доповідних записок, письмових заяв) Ви зберете, тим краще. Проте треба подбати і про повноту змісту таких документів та їх правильне оформлення. Зазначені документи офомляйте безпосередньо в день виявлення прогулу. Обов'язково вказуйте не тільки дату, а й час складення документа, а також конкретний часовий період відсутності працівника на роботі. Не забудьте вказати, що працівник відсутній не лише на робочому місці, а й загалом на підприємстві, та зазначте, як саме та за яких обставин це було з'ясовано. При проведенні службового розслідування активно залучайте працівників-очевидців, які своїми підписам засвідчать правдивість інформації, викладеної у складених документах. Упевніться, що такий працівник в день підписання документів виконує трудову функцію на підприємстві. До прикладу, не варто залучати працівника, який у перший день відпустки прийшов в офіс, щоб завершити термінову справу.
* Надайте працівнику можливість подати письмові пояснення з приводу причин прогулу та ретельно перевірте вказані ним обставини.
* У разі подальшого нез'явлення працівника спробуйте зв'язатися з ним за допомогою телефонних дзвінків, електронної пошти, соцмереж тощо. Фіксуйте спроби зв'язатися з працівником та їх результат.
* Ознайомлення працівника з наказами та іншими документами здійснюйте у присутності свідків. У разі відмови працівника ознайомитись з документом чи підписати їх складайте відповідний акт.
* Документи працівнику надсилайте не лише на зареєстровану адресу проживання, а й на адресу фактичного проживання. При цьому документи варто відправляти рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.
* Не поспішайте звільняти працівника, не з'ясувавши причини прогулу та не надавши їм об'єктивної оцінки на предмет поважності. Цілком можлива ситуація, що працівник, який тривалий час не виходив на зв'язок, з'явиться на роботі та надасть, до прикладу, листок непрацездатності за весь період відсутності на роботі.

=== Звільнення за угодою сторін ===
Мирне врегулювання спору можливе безпосередньо з роботодавцем. Найкращим тут є оформлення звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] — за угодою сторін. При цьому рекомендовано оформлювати таку угоду сторін, як письмову угоду про припинення трудового договору між роботодавцем та працівником, навіть якщо письмового трудового договору з працівником не укладалося. Саме така угода і має визначати всі аспекти та умови звільнення працівника, зокрема:
* - зазначення останнього дня роботи працівника;
* - суму винагороди, що буде виплачена працівникові при звільненні;
* - положення про відсутність у працівника будь-яких фінансових, майнових та інших претензій до роботодавця, пов’язаних з його звільненням та працевлаштуванням у роботодавця;
* - обов’язок працівника повернути все майно роботодавця в останній день роботи або раніше;
* - обов’язок працівника не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, що стала йому відома протягом роботи на вашому підприємстві.

=== Оскарження звільнення в судовому порядку ===
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.

Строк звернення до суду: протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

[[Категорія: Трудове‎ право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Звільнення з роботи за прогул

2021-04-07T20:08:48Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства оціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]

== Поняття "прогул" ==
Відповідно до пункту 4 статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпПУ) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.<br>

Таким чином, допущення працівником прогулу без поважних причин може стати підставою для прийняття роботодавцем рішення про звільнення такого працівника.
При цьому варто зазначити, що прогулом визнається не лише відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, а й відсутність більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня. А обов'язковою умовою такого звільнення є відсутність у працівника поважної причини невиходу на роботу.<br>

'''Прогулом вважається:'''
* самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки;
* припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу;
* залишення роботи без попередження роботодавця працівником, з яким укладено трудовий договір на невизначений строк;
* залишення роботи до закінчення строку попередження про звільнення без згоди роботодавця.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Відсутність працівника на роботі в обідню перерву у час прогулу не зараховується, оскільки згідно ст. 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] перерва не включається до робочого часу і може використовуватися працівником на свій розсуд, у тому числі із відлученням з місця роботи. У той же час обідня перерва не перериває відліку часу, протягом якого працівник вважається відсутнім на роботі. Тому, якщо до обідньої перерви працівник був відсутнім на роботі, після закінчення такої перерви перебіг строку відсутності продовжується.
|}
</div>
</div>

'''Не може вважатися прогулом:'''
* відсутність працівника на своєму робочому місці, якщо він при цьому перебував на території підприємства;
* невихід працівника на роботу у зв'язку з незаконним переведенням;
* відсутність на роботі з поважних причин.<br>

Чинне законодавство не містить переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначає роботодавець. Оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути належним чином підтверджена працівником, наприклад, шляхом надання відповідної довідки.<br>

'''Зазвичай поважними визнаються такі обставини:'''
* хвороба працівника, навіть якщо в нього немає листка непрацездатності;
* запізнення на роботу через аварії чи затори на дорогах, інші форс-мажорні обставини;
* виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, що постраждали від нещасного випадку, порятунок майна при пожежі, стихійному лиху тощо);
* невихід на роботу працівників у зв’язку з їх переміщенням із районів проведення АТО, а також тих, які, залишаючись у таких районах під час проведення антитерористичної операції, не мали можливості виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я;
* догляд за захворілим членом родини, що раптово захворів та інші;
* недопуск працівника до роботи роботодавцем.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Прогулом вважається відсутність працівника не просто на робочому місці, а на роботі. Робота — поняття ширше, ніж робоче місце, і охоплює підприємство в цілому. Тому у випадках, коли на прохідній підприємства було зафіксувано прихід працівника на роботу (його прохід на територію підприємства), однак він не був присутнім на свому робочому місці, такий праціник не може бути звільнений за прогул. У той же час такі дії працівника свідчать про порушення ним трудової дисципліни, що може мати наслідком застосування до нього дисципліного стягнення у вигляді догани. Якщо ж до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, такий працівник може бути звільнений з ініціативи роботодавця на підставі п. 3 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] - у зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
|}
</div>
</div>

== Основні етапи звільнення за прогул ==
Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення працівників (ч. 1 ст. 47, ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), але й порядку звільнення працівників з ініціативи роботодавця (ч.3 ст. 40, ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), а також строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень (ст.ст. 147-149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).<br>

Таким чином, звільнення працівника за прогул передбачає здійснення ряду послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів.

=== Встановлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі ===
Самого виявлення відсутності працівника на роботі не достатньо для його звільнення за прогул. Такий факт має бути належним чином зафіксованим.<br>

Зазвичай про факт відсутності працівника на роботі роботодавцю повідомляє один із працівників або безпосередній керівник шляхом подання доповідної записки. Законодавство не встановлює вимог до форми доповідної записки, тому вона подається у довільній, простій письмовій формі. У доповідній записці має бути вказано про те, що працівник відсутній не лише на робочому місці, а й на підприємстві. <br>

Відсутність працівника на роботі може бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі, підписаним комісією, що складається не менше ніж із 3 осіб. <br>

Як доповідну записку, так й акт про відсутність працівника на роботі необхідно оформити безпосередньо в день нез’явлення працівника на роботі. В таких документах обов'язково потрібно вказати не тільки дату, а й конкретний час відсутності працівника. Якщо працівник не виходить на роботу протягом декількох днів поспіль, варто складати окремі акти за кожний день відсутності такої особи на роботі, оскільки потім може виявитися, що на частину днів, протягом яких працівник був відсутній на робочому місці, в нього є поважні причини, а на частину – ні.<br>

Відсутність працівника повинна відображатись в табелі обліку робочого часу шляхом проставлення літерного коду «НЗ» (нез'явлення з нез'ясованих причин) або цифрового коду «28». Відмітку про відсутність працівника на роботі необхідно проставити в день його нез’явлення на роботі, а в подальшому - проставляти кожного робочого дня, коли він не з’являється на роботі. У разі проставлення такої відмітки зарплата працівнику не нараховується до з'ясування причин його відсутності (ст. 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Якщо ж у табелі обліку робочого часу така відмітка відсутня, це є підставою для нарахування працівнику зарплати за час його відсутності та може надалі трактуватися як підтвердження присутності працівника на робочому місці, оскільки заробітна плата − це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Поки причини нез’явлення працівника на роботі не з’ясовані, не варто в табелі обліку робочого часу проставляти відмітку «ПР» (прогул). Адже може виявитися, що причина відсутності працівника – поважна. Наприклад, людина захворіла і знаходиться в лікарні. Тоді роботодавцеві треба просто дочекатися, коли працівник вийде на роботу і подасть лікарняний листок.
|}
</div>
</div>

Відсутність працівника може бути зафіксована і в інший спосіб. До прикладу, якщо на підприємстві ведеться журнал, у якому працівник фіксує час свого приходу на роботу і виходу з неї, то такий журнал може стати додатковим доказом у разі спору. Також у нагоді можуть стати дані автоматизованої пропускної системи, якщо таку встановлено на підприємстві.

=== З'ясування причин відсутності працівника на роботі ===
Після виявлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі роботодавець повинен вжити заходів для з’ясування причин такої відсутності. Перш за все необхідно зателефонувати працівнику за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці. <br>

Якщо причини відсутності працівника не з’ясовано або з’ясовано, але виникають сумніви щодо правдивості пояснень працівника, слід вжити додаткових заходів щодо з'ясування причин відсутності працівника, наприклад, розпочати службове розслідування. Зазвичай початок проведення такого розслідування оформлюється наказом роботодавця у довільній формі. У наказі має бути викладено доручення про проведення службового розслідування та з’ясування причин відсутності працівника на роботі, призначено виконавців та визначено строки проведення службового розслідування. Наказ видається керівником підприємства в день отримання доповідної записки.<br>

У разі появи працівника на роботі роботодавець повинен затребувати у такого працівника письмові пояснення причини прогулу. Цю вимогу роботодавець може оформити наказом, у якому слід встановити строк, достатній для підготовки пояснень. Наказ необхідно довести до відома працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт.<br>

Якщо ж працівник на дзвінки не відповідає та декілька днів поспіль не з'являється на роботі, вимога про надання письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі надсилається такому працівнику на адресу реєстрації його місця проживання, а також на адресу його фактичного проживання (якщо він не проживає за місцем реєстрації). Надсилати таку вимогу варто цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.<br>

За результатами службового розслідування складається акт, у якому відображаються результати вжитих заходів для з’ясування причин відсутності працівника на роботі. Вказаний акт оформлюється у довільній формі. В акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано про те, що з’ясувати причини не вдалось. Акт за результатами службового розслідування складається наступного робочого дня після спливу строку, наданого працівникові для надання письмових пояснень та документів щодо причин відсутності на роботі.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Звільнення працівника за прогул без отримання від нього письмових пояснень або складання акту про відмову надати такі пояснення є неправомірним (ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]
|}
</div>
</div>

=== Оформлення звільнення працівника ===
За результатами службового розслідування роботодавець має право розпочати процедуру звільнення працівника, який допустив прогул без поважних причин.<br>

Для початку роботодавець повинен подати обґрунтоване письмове подання до виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, для отримання попередньої згоди профспілкового органу на звільнення працівника за прогул. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br>

Подання роботодавця має бути розглянуте виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у присутності працівника в 15-денний строк з подальшим письмовим повідомленням роботодавця про прийняте рішення у 3-денний строк після його прийняття. Якщо виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) заперечує проти звільнення, свою незгоду він повинен обґрунтувати (ч. 7 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). <br>

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації та звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Рішення роботодавця про звільнення працівника за прогул всупереч вмотивованому рішенню виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) є незаконним. Якщо ж роботодавець взагалі не звертався до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) за згодою на звільнення, то у разі розгляду трудового спору у суді суд повинен призупинити розгляд справи, запитати у такого органу його згоду на звільнення працівника за прогул (ч.9 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Відмова такого органу надати згоду на звільнення буде підставою для поновлення працівника на роботі.
|}
</div>
</div>

Отримавши згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення працівника, що вчинив прогул, роботодавець вправі видати наказ про накладення на такого працівника дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Працівника потрібно ознайомити зі змістом наказу під підпис. Якщо працівник відмовляється підписувати, про це потрібно скласти відповідний акт. <br>

Оскільки, звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням, роботодавцю необхідно дотримуватись правил та обмежень, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, чинним законодавством передбачено, що наказ роботодавця про звільнення працівника за прогул виноситься у такі строки:
* не пізніше одного місяця з дня виявлення прогулу, не враховуючи часу перебування працівника у відпустці чи на лікарняному;
* не пізніше шести місяців з дня вчинення прогулу;
* не пізніше місяця з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br>

У день звільнення працівника роботодавець зобов'язаний:
* видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку;
* виплатити працівнику всі належні йому кошти: зарплату за відпрацьований час, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки (ст. 47, 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]);
* на вимогу працівника видати йому довідку про роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру зарплати (ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]);
* видати працівнику копію наказу про звільнення з роботи (ст. 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).<br>

При оформленні трудової книжки працівника роботодавець повинен внести запис про звільнення із таким формулюванням: «Звільнений у зв’язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ» (пункт 2.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]). Запис у трудовій книжці про звільнення засвідчується підписом роботодавця та печаткою підприємства. <br>

Днем звільнення вважається останній день роботи працівника (пункт 2.27 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]). Якщо працівник з’явився на роботу після прогулу та продовжує працювати, дата звільнення співпадає з датою видання наказу. Якщо ж працівник взагалі відмовляється з’являтися на роботу, його звільняють останнім днем роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, а сам наказ про звільнення видається більш пізньою датою.<br>

Трудова книжка у день звільнення видається працівникові, про що він має особисто розписатись в Книзі обліку руху трудових книжок. У випадку відмови працівника від отримання трудової книжки роботодавцеві необхідно письмово зафіксувати таку відмову шляхом складання відповідного акта. Якщо ж працівник, який вчинив прогул, на роботу так і не з’явився, необхідно в день видання наказу про звільнення направити на адресу проживання працівника копію наказу про звільнення та лист з пропозицією з’явитися за трудовою книжкою. Надсилати саму трудову книжку поштою забороняється без письмової згоди працівника (пункт 4.2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]).<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). А в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).
|}
</div>
</div>

== Порядок врегулювання спорів передбачений законодавством ==
=== За домовленістю сторін ===
Мирне врегулювання спору можливе безпосередньо з роботодавцем. Найкращим тут є оформлення звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] — за угодою сторін. При цьому рекомендовано оформлювати таку угоду сторін, як письмову угоду про припинення трудового договору між роботодавцем та працівником, навіть якщо письмового трудового договору з працівником не укладалося. Саме така угода і має визначати всі аспекти та умови звільнення працівника, зокрема:
* - зазначення останнього дня роботи працівника;
* - суму винагороди, що буде виплачена працівникові при звільненні;
* - положення про відсутність у працівника будь-яких фінансових, майнових та інших претензій до роботодавця, пов’язаних з його звільненням та працевлаштуванням у роботодавця;
* - обов’язок працівника повернути все майно роботодавця в останній день роботи або раніше;
* - обов’язок працівника не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, що стала йому відома протягом роботи на вашому підприємстві.

=== В судовому порядку ===
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.

'''Строк звернення до суду: протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.'''

[[Категорія: Трудове‎ право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Звільнення з роботи за прогул

2021-04-07T16:06:22Z

Petro.habrivskyi:

Звільнення з роботи за прогул

2021-04-06T18:53:52Z

Petro.habrivskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства оціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]

== Поняття "прогул" ==
Відповідно до пункту 4 статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпПУ) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.<br>

Таким чином, допущення працівником прогулу без поважних причин може стати підставою для прийняття роботодавцем рішення про звільнення такого працівника.
При цьому варто зазначити, що прогулом визнається не лише відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, а й відсутність більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня. А обов'язковою умовою такого звільнення є відсутність у працівника поважної причини невиходу на роботу.<br>

'''Прогулом вважається:'''
* самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки;
* припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу;
* залишення роботи без попередження роботодавця працівником, з яким укладено трудовий договір на невизначений строк;
* залишення роботи до закінчення строку попередження про звільнення без згоди роботодавця.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Відсутність працівника на роботі в обідню перерву у час прогулу не зараховується, оскільки згідно ст. 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] перерва не включається до робочого часу і може використовуватися працівником на свій розсуд, у тому числі із відлученням з місця роботи. У той же час обідня перерва не перериває відліку часу, протягом якого працівник вважається відсутнім на роботі. Тому, якщо до обідньої перерви працівник був відсутнім на роботі, після закінчення такої перерви перебіг строку відсутності продовжується.
|}
</div>
</div>

'''Не може вважатися прогулом:'''
* відсутність працівника на своєму робочому місці, якщо він при цьому перебував на території підприємства;
* невихід працівника на роботу у зв'язку з незаконним переведенням;
* відсутність на роботі з поважних причин.<br>

Чинне законодавство не містить переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначає роботодавець. Оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути належним чином підтверджена працівником, наприклад, шляхом надання відповідної довідки.<br>

'''Зазвичай поважними визнаються такі обставини:'''
* хвороба працівника, навіть якщо в нього немає листка непрацездатності;
* запізнення на роботу через аварії чи затори на дорогах, інші форс-мажорні обставини;
* виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, що постраждали від нещасного випадку, порятунок майна при пожежі, стихійному лиху тощо);
* невихід на роботу працівників у зв’язку з їх переміщенням із районів проведення АТО, а також тих, які, залишаючись у таких районах під час проведення антитерористичної операції, не мали можливості виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я;
* догляд за захворілим членом родини, що раптово захворів та інші;
* недопуск працівника до роботи роботодавцем.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Прогулом вважається відсутність працівника не просто на робочому місці, а на роботі. Робота — поняття ширше, ніж робоче місце, і охоплює підприємство в цілому. Тому у випадках, коли на прохідній підприємства було зафіксувано прихід працівника на роботу (його прохід на територію підприємства), однак він не був присутнім на свому робочому місці, такий праціник не може бути звільнений за прогул. У той же час такі дії працівника свідчать про порушення ним трудової дисципліни, що може мати наслідком застосування до нього дисципліного стягнення у вигляді догани. Якщо ж до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, такий працівник може бути звільнений з ініціативи роботодавця на підставі п. 3 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] - у зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
|}
</div>
</div>

== Основні етапи звільнення за прогул ==
Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення працівників (ч. 1 ст. 47, ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), але й порядку звільнення працівників з ініціативи роботодавця (ч.3 ст. 40, ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), а також строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень (ст.ст. 147-149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).<br>

Таким чином, звільнення працівника за прогул передбачає здійснення ряду послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів.

=== Встановлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі ===
Самого виявлення відсутності працівника на роботі не достатньо для його звільнення за прогул. Такий факт має бути належним чином зафіксованим.<br>

Зазвичай про факт відсутності працівника на роботі роботодавцю повідомляє один із працівників або безпосередній керівник шляхом подання доповідної записки. Законодавство не встановлює вимог до форми доповідної записки, тому вона подається у довільній, простій письмовій формі. У доповідній записці має бути вказано про те, що працівник відсутній не лише на робочому місці, а й на підприємстві. <br>

Відсутність працівника на роботі може бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі, підписаним комісією, що складається не менше ніж із 3 осіб. <br>

Як доповідну записку, так й акт про відсутність працівника на роботі необхідно оформити безпосередньо в день нез’явлення працівника на роботі. В таких документах обов'язково потрібно вказати не тільки дату, а й конкретний час відсутності працівника. Якщо працівник не виходить на роботу протягом декількох днів поспіль, варто складати окремі акти за кожний день відсутності такої особи на роботі, оскільки потім може виявитися, що на частину днів, протягом яких працівник був відсутній на робочому місці, в нього є поважні причини, а на частину – ні.<br>

Відсутність працівника повинна відображатись в табелі обліку робочого часу шляхом проставлення літерного коду «НЗ» (нез'явлення з нез'ясованих причин) або цифрового коду «28». Відмітку про відсутність працівника на роботі необхідно проставити в день його нез’явлення на роботі, а в подальшому - проставляти кожного робочого дня, коли він не з’являється на роботі. У разі проставлення такої відмітки зарплата працівнику не нараховується до з'ясування причин його відсутності (ст. 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Якщо ж у табелі обліку робочого часу така відмітка відсутня, це є підставою для нарахування працівнику зарплати за час його відсутності та може надалі трактуватися як підтвердження присутності працівника на робочому місці, оскільки заробітна плата − це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Поки причини нез’явлення працівника на роботі не з’ясовані, не варто в табелі обліку робочого часу проставляти відмітку «ПР» (прогул). Адже може виявитися, що причина відсутності працівника – поважна. Наприклад, людина захворіла і знаходиться в лікарні. Тоді роботодавцеві треба просто дочекатися, коли працівник вийде на роботу і подасть лікарняний листок.
|}
</div>
</div>

Відсутність працівника може бути зафіксована і в інший спосіб. До прикладу, якщо на підприємстві ведеться журнал, у якому працівник фіксує час свого приходу на роботу і виходу з неї, то такий журнал може стати додатковим доказом у разі спору. Також у нагоді можуть стати дані автоматизованої пропускної системи, якщо таку встановлено на підприємстві.

=== З'ясування причин відсутності працівника на роботі ===
Після виявлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі роботодавець повинен вжити заходів для з’ясування причин такої відсутності. Перш за все необхідно зателефонувати працівнику за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці. <br>

Якщо причини відсутності працівника не з’ясовано або з’ясовано, але виникають сумніви щодо правдивості пояснень працівника, слід вжити додаткових заходів щодо з'ясування причин відсутності працівника, наприклад, розпочати службове розслідування. Зазвичай початок проведення такого розслідування оформлюється наказом роботодавця у довільній формі. У наказі має бути викладено доручення про проведення службового розслідування та з’ясування причин відсутності працівника на роботі, призначено виконавців та визначено строки проведення службового розслідування. Наказ видається керівником підприємства в день отримання доповідної записки.<br>

У разі появи працівника на роботі роботодавець повинен затребувати у такого працівника письмові пояснення причини прогулу. Цю вимогу роботодавець може оформити наказом, у якому слід встановити строк, достатній для підготовки пояснень. Наказ необхідно довести до відома працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт.<br>

Якщо ж працівник на дзвінки не відповідає та декілька днів поспіль не з'являється на роботі, вимога про надання письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі надсилається такому працівнику на адресу реєстрації його місця проживання, а також на адресу його фактичного проживання (якщо він не проживає за місцем реєстрації). Надсилати таку вимогу варто цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.<br>

За результатами службового розслідування складається акт, у якому відображаються результати вжитих заходів для з’ясування причин відсутності працівника на роботі. Вказаний акт оформлюється у довільній формі. В акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано про те, що з’ясувати причини не вдалось. Акт за результатами службового розслідування складається наступного робочого дня після спливу строку, наданого працівникові для надання письмових пояснень та документів щодо причин відсутності на роботі.<br>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{|style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Звільнення працівника за прогул без отримання від нього письмових пояснень або складання акту про відмову надати такі пояснення є неправомірним (ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]
|}
</div>
</div>

=== Звільнення працівника за прогул ===
Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням і повинно здійснюватися із додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст. 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП України] дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, '''але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку'''.

Розірвання трудового договору з зазначеної підстави може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.<br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації та звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.
Оформлення звільнення працівника: видання наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, з яким працівник повинен бути ознайомлений під розписку. В день звільнення працівнику видається належним чином оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення.

Запис про звільнення засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою підприємства (формулювання «звільнений у зв’язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]»). Відповідно до п. 2.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників,затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства оціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]) днем звільнення вважається останній день роботи. Якщо працівник з’явився на роботу після прогулу та продовжує працювати, дата звільнення співпадає з датою видання наказу.

Про отримання трудової книжки працівник повинен розписатися в особовій картці та книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів у них. У випадку відмови працівника отримати трудову книжку такий факт треба зафіксувати шляхом складання акту (працівник не зможе пред’явити претензії про невчасну видачу трудової книжки, адже в іншому випадку відповідно до ст. 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу).

Якщо ж працівник, який вчинив прогул на роботу так і не з’явився, такого працівника можна звільнити останнім днем фактичного виконання ним трудових обов’язків з виданням наказу про звільнення більш пізньою датою. В такому випадку виконати вимогу ст. 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (видати трудову книжку в день звільнення) є неможливо. Отже, для того щоб підприємство не було змушено оплачувати всі дні його прогулу (у випадку фінансових претензій працівника) необхідно в день видання наказу про звільнення направити з повідомленням про вручення та описом вкладення на домашню адресу працівника копію наказу про звільнення та лист з пропозицією з’явитися за трудовою книжкою.<br>
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Звільнити за прогул можна протягом місяця з дня виявлення прогулу, але не пізніше 6 місяців з дня прогулу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 (ст. 148 КЗпП України)]
|-
|'''Зверніть увагу, що''' роботодавець має вжити заходів для з'ясування причин відсутності працівника на роботі, а саме: безпосередній керівник відсутнього працівника повинен зателефонувати працівнику за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці та написати доповідну записку на ім'я керівника підприємства з викладенням усіх обставин.Коли працівник не з’являється на роботу протягом декількох днів, не відповідає на телефонні дзвінки або не повідомляє про причину своєї відсутності, надішліть за його домашньою адресою лист із повідомленням про вручення, у якому вимагайте надати пояснення у письмовій формі. У разі відмови працівника дати пояснення щодо своєї відсутності на роботі, складіть відповідний акт.
|}

== Порядок врегулювання спорів передбачений законодавством ==
=== За домовленістю сторін ===
Мирне врегулювання спору можливе безпосередньо з роботодавцем. Найкращим тут є оформлення звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] — за угодою сторін. При цьому рекомендовано оформлювати таку угоду сторін, як письмову угоду про припинення трудового договору між роботодавцем та працівником, навіть якщо письмового трудового договору з працівником не укладалося. Саме така угода і має визначати всі аспекти та умови звільнення працівника, зокрема:
* - зазначення останнього дня роботи працівника;
* - суму винагороди, що буде виплачена працівникові при звільненні;
* - положення про відсутність у працівника будь-яких фінансових, майнових та інших претензій до роботодавця, пов’язаних з його звільненням та працевлаштуванням у роботодавця;
* - обов’язок працівника повернути все майно роботодавця в останній день роботи або раніше;
* - обов’язок працівника не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, що стала йому відома протягом роботи на вашому підприємстві.

=== Шляхом звернення до комісії по трудових спорах ===
Комісія по трудових спорах як обов'язковий первинний орган по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях не розглядає справи про поновлення працівника на роботі.<br>

Розгляд виборним органом первинної профспілкової організації. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах п’ятнадцятиденного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

=== В судовому порядку ===
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.

'''Строк звернення до суду: протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.'''

[[Категорія: Трудове‎ право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Звільнення з роботи за прогул

2021-04-06T13:20:13Z

Petro.habrivskyi:

Звільнення з роботи за прогул

2021-04-04T18:06:05Z

Petro.habrivskyi:

Користувач:Yana.kravets

2021-03-09T18:46:08Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
[[Файл:Person2.jpg|border|left|360px]]
{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.5em;">'''Кравець Яна Володимирівна'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;">
<span style="font-size: 1.05em;">'''Головний спеціаліст відділу забезпечення роботи контактного центру [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/regionalnyj-tsentr-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravovoyi-dopomogy-u-sumskij-oblasti/ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області]'''</span>
</div>
</div>
|}

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
'''Про себе'''
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
Освіту здобула у Харківському національному університеті внутрішніх справ та Сумському державному університеті.<br>

Віднедавна членкиня Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”<br>

У вільний час займаюся спортом, рукопашним боєм та полюванням. Хобі: гра на фортепіано, вивчення східної культури. Колекціоную холодну зброю. Маю велику мрію - вивчити японську мову.
</div>
</div>
|}

Користувач:Tetiana.kulishova

2021-03-09T18:36:37Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
[[Файл:Tetiana.kulishova.jpg|border|left|360px]]
{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.5em;">'''Кулішова Тетяна Валеріївна'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;">
<span style="font-size: 1.05em;">'''Директор [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/rozdilnyanskyj-mistsevyj-tsentr-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravovoyi-dopomogy/ Роздільнянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги]'''</span>
</div>
</div>
|}

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
'''Про себе'''
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
У 2004 році закінчила Одеський Національній Університет ім. І.І. Мечникова за спеціальністю правознавство, отримавши кваліфікацію юриста.<br>

У системі безоплатної правової допомоги працюю з червня 2015 року, пройшла шлях від головного спеціаліста до директора місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.<br>

Співавторка практичного посібника «Орієнтація на клієнта: практичний порадник для юриста системи БПД». Сертифікована тренерка.<br>

Захоплення: книги, подорожі, розмальовки по номерах.<br>

Одружена, виховую трьох дітей
</div>
</div>
|}

Файл:Tetiana.kulishova.jpg

2021-03-09T18:23:58Z

Petro.habrivskyi:

Користувач:Olha.apanovych

2021-03-04T07:17:50Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
[[Файл:Olha.apanovych.jpg|border|left|360px]]
{| style="margin: auto; width: 72%;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.5em;">'''Апанович Ольга Вікторівна'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: сутеук;">
<span style="font-size: 1.05em;">'''Адвокат з цивільного та кримінального права'''</span>
</div>
</div>
|}

{| style="margin: auto; width: 72%"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
'''Про себе'''
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
Освіту здобула у Національному університеті державної податкової служби України (2009-2014 рр.)<br>

Протягом 2014-2020 років працювала у Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області.<br>

У вільний час читаю цікаві книги, вишиваю бісером
</div>
</div>
|}

Файл:Olha.apanovych.jpg

2021-03-04T07:14:55Z

Petro.habrivskyi:

Користувачка:Ievheniia.soloviova

2021-03-03T13:16:55Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
[[Файл:Ievheniia.soloviova.jpg|border|left|360px]]
{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.5em;">'''Соловйова Євгенія Вікторівна'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;">
<span style="font-size: 1.05em;">'''Начальник відділу "Бородянське бюро правової допомоги" [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/vyshnevskyj-mistsevyj-tsentr-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravovoyi-dopomogy/ Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги]'''</span>
</div>
</div>
|}

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
'''Про себе'''
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
У 2012 році здобула вищу освіту у НТУУ «КПІ», спеціальність «правознавство», магістр права.<br>

Маю більше 10 років стажу роботи у сфері права. Працювала помічником нотаріуса, юристом на підприємствах, у фінансових компаніях. У системі надання безоплатної правової допомоги працюю з 2016 року.<br>

Володію англійською та німецькою мовами. Беру участь у міжнародних школах, конференціях, тренінгах за кордоном.<br>

Захоплююсь сноубордингом, вишиванням. Вільний час намагаюсь проводити разом з донькою.
</div>
</div>
|}

Файл:Ievheniia.soloviova.jpg

2021-03-03T13:06:22Z

Petro.habrivskyi:

Файл:157122163 241988397640713 5291135947715661989 n.jpg

2021-03-03T13:05:32Z

Petro.habrivskyi:

Користувач:Iryna.burcheniuk

2021-03-02T09:55:22Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
[[Файл:Iryna.burcheniuk.jpg|border|left|360px]]
{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.5em;">'''Бурченюк Ірина Олегівна'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;">
<span style="font-size: 1.05em;">'''Заступник начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/kremenetskyj-mistsevyj-tsentr-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravovoyi-dopomogy/ Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги]'''</span>
</div>
</div>
|}

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
'''Про себе'''
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
У 2011 році здобула кваліфікацію юриста в Національному університеті податкової служби України, а також закінчила навчання у Міжрегіональній фінансово–юридичній академії.<br>

Працювала помічником юрисконсульта у кредитній спілці. З липня 2015 року працюю у системі надання безоплатної правової допомоги. Основним напрямком у роботі є здійснення представництва інтересів клієнтів.
</div>
</div>
|}

Файл:Iryna.burcheniuk.jpg

2021-03-02T09:54:44Z

Petro.habrivskyi:

Користувач:Valerii.lebid

2021-03-02T09:50:15Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
[[Файл:Valerii.lebid.jpg|border|left|360px]]
{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.5em;">'''Лебідь Валерій Анатолійович'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;">
<span style="font-size: 1.05em;">'''Головний спеціаліст відділу "Тростянецьке бюро правової допомоги" [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ohtyrskyj-mistsevyj-tsentr-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravovoyi-dopomogy/ Охтирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги]'''</span>
</div>
</div>
|}

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
'''Про себе'''
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
У 2018 році закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" (магістр права).<br>

У системі надання безоплатної правової допомоги працюю з квітня 2018 року.<br>

Вільний час проводжу з друзями. Цікавлюся новинами у сфері IT та всім, що з нею пов'язано.<br>

Хобі: Street Workout, велосипедні прогулянки.
</div>
</div>
|}

Файл:Valerii.lebid.jpg

2021-03-02T09:45:38Z

Petro.habrivskyi:

Користувач:Halyna.dzhumak

2021-03-02T09:43:46Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
[[Файл:Halyna.dzhumak.jpg|border|left|360px]]
{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.5em;">'''Джумак Галина Василівна'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;">
<span style="font-size: 1.05em;">'''Начальник відділу "Монастириське бюро правової допомоги" [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/chortkivskyj-mistsevyj-tsentr-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravovoyi-dopomogy/ Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги]'''</span>
</div>
</div>
|}

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
'''Про себе'''
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
Народилася 23 січня 1985 року в смт Гусятин Тернопільської області. Заміжня, є донечка 7 років. <br>

У 2007 році закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. <br>

З 2006 року по 2016 працювала в органах державної виконавчої служби Тернопільської області. З серпня 2016 року працюю у бюро правової допомоги. <br>

Люблю навчатися, читати книги, подорожувати, весело проводи час з сім’єю.
</div>
</div>
|}

Файл:Halyna.dzhumak.jpg

2021-03-02T09:43:05Z

Petro.habrivskyi:

Історія створення

2021-03-02T08:05:30Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 3em 0; padding: 1px;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 5px; text-align: center;"><span style="font-size: 1.4em;">'''Історія створення та розвитку'''</span><br>
<span style="font-size: 1.4em;">'''Довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid»'''</span></div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Заснування платформи'''</span></div>
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">Довідково-інформаційну платформу правових консультацій «WikiLegalAid» офіційно презентовано [https://legalaid.gov.ua Координаційним центром з надання правової допомоги] для широкого загалу 13 грудня 2018 року. Проте сама платформа має дещо ранішу історію.<br>

Роботу над створенням платформи розпочато на початку 2016 року. Ідею WikiLegalAid запозичено у Нідерландах, де є схожий сервіс, а програмним рішенням для майбутнього веб-порталу обрано MediaWiki, адже він надає інструменти для колективного створення та редагування правових консультацій, а також є зрозумілим у користуванні та звичним для пересічних користувачів мережі "Інтернет". Фахівці [https://legalaid.gov.ua Координаційного центру з надання правової допомоги] проаналізували понад 100 000 питань, з якими клієнти зверталися до системи надання безоплатної правової допомоги, та обрали 460 тем, присвячених найбільш поширеним питанням.<br>

З 1 вересня 2016 року по всій території України розпочали свою бюро правової допомоги. Понад 600 працівників місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у тому числі бюро правової допомоги поряд з іншими напрямами роботи займалися також створенням консультацій на вищезазначені теми та їх розміщенням на платформі. Саме таким чином утворилася велика команда консультантів платформи "WikiLegalAid".
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Відкриття платформи у загальний доступ'''</span></div>
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">Протягом 2016-2018 років платформа перебувала в обмеженому доступі та використовувалася виключно фахівцями системи надання безоплатної правової допомоги
з метою покращення якості, повноти та оперативності надання правових консультацій, обміну досвідом та формування кращих практик консультування клієнтів системи безоплатної правової допомоги. Однак після того, як кількість статей збільшилася до 1300, було прийнято рішення відкрити загальний доступ до платформи, адже така база знань може бути корисною для всієї країни та стати чудовим механізмом правопросвітництва. <br>

У листопаді 2018 року [https://legalaid.gov.ua Координаційним центром з надання правової допомоги] утворено Експертну групу з питань забезпечення належного функціонування довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid», до якої увійшли найбільш досвідчені та активні консультанти. Експертів уповноважено здійснювати функції модераторів: перевіряти консультації на предмет їх відповідності чинному законодавству і правилам платформи та приймати рішення про їх затвердження.
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Розвиток платформи у період загальнодержавного карантину'''</span></div>
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">З моменту офіційного відкриття платформа почала стрімко набирати популярність серед користувачів мережі "Інтернет". Якщо у 2019 році користувачі переглянули сторінки «WikiLegalAid» 1,5 млн разів, то у 2020 році — вже майже 5 млн. Тобто кількість переглядів зросла більш ніж утричі. <br>

У зв'язку із запровадженням у березні 2020 року карантину на всій території України значно зросла потреба громадян у дистанційних засобах отримання правової інформації. Крім того з'явилось багато "карантинних" тем (особливості режиму надзвичайної ситуації, трудові права працівників, відповідальність за порушення санітарно-епідемічних норм тощо), які хвилювали українців, а тому виникнула гостра потреба у створенні відповідних консультацій на платформі. Розуміючи важливість отримання громадянами актуальної правової інформації без необхідності покидати свої домівки, фахівці-консультанти щодня ведуть копітку працю, створюючи нові консультації та удосконалюючи ті правові консультації, що вже розміщені на платформі. Станом на січень 2021 року на платформі правових консультацій «WikiLegalAid» розміщено близько 2000 тисяч консультацій.
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 0em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Сьогодення'''</span></div>
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">Окрім змістовного наповнення платформи актуальною правовою інформацією команда консультантів та експертів платформи дбає про те, щоб «WikiLegalAid» стала більш зручною та приємною у користуванні, а також працює над її популяризацією серед населення. Зокрема, у 2020 році оновлено головну сторінку платформи, яка стала кращою не лише з точки зору зовнішнього вигляду, а й інтуїтивно більш зрозумілою, а тому – зручнішою та доступнішою. Тривають роботи з оновлення всього інтерфейсу платформи.<br>

Тепер найпопулярнішу інформацію з «WikiLegalAid» можна знайти у застосунку «Безоплатна правова допомога», а зараз команда [https://legalaid.gov.ua Координаційного центру з надання правової допомоги] працює над інтеграцією інформації з цієї платформи у застосунок «Твоє право».<br>

Крім того фахівці системи надання безоплатної правової допомоги ведуть активну інформаційну кампанію серед студентів, працівників бібліотечних мереж та посадових осіб органів місцевого самоврядування про можливості довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid» та її роль у забезпеченні громадян актуальною правовою інформацією.
</div>
</div>
<gallery mode="slideshow">
Файл:Презентація WLA1.jpg | 13 грудня 2018 р. Публічна презентація платформи "WikiLegalAid"
Файл:Презентація WLA2.jpg | 13 грудня 2018 р. Публічна презентація платформи "WikiLegalAid"
Файл:Презентація WLA3.jpg | 13 грудня 2018 р. Публічна презентація платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2018-1.jpg | Серпень 2018 р. Тренінг та тімбілдинг для експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2018-2.jpg | Серпень 2018 р. Тренінг та тімбілдинг для експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2018-3.jpg | Серпень 2018 р. Тренінг та тімбілдинг для експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2019-1.jpg | Серпень 2019 р. Тренінг та тімбілдинг для нових експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2019-2.jpg | Серпень 2019 р. Тренінг та тімбілдинг для нових експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:ПрезентаціяКропивницький2019.jpg | Березень 2019 р. Семінар для бібліотекарів Кіровоградщини щодо можливостей платформи «WikiLegalAid»
Файл:ПрезентаціяСуми.jpg | Березень 2020 р. Лекція для студентів Сумщини щодо користування платформою "WikiLegalAid"
Файл:WikiLegalAidZoom.jpg | Лютий 2021 р. Онлайн-конференція для студентів-правників Вінничини про переваги користування платформою «WikiLegalAid»
</gallery>

Стати консультантом

2021-03-01T21:29:53Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 3em 0;">
<div style="text-align: center;"><span style="font-size: 3.0em;">'''''„'''''</span><span style="font-size: 1.5em;">''''' Поодинці ми можемо так мало, разом ми можемо перевернути гори '''''</span><span style="font-size: 3.0em;">'''''“'''''</span></div>
<div style="padding: 0em 8em 0em 0em; text-align: right;"><span style="font-size: 1.2em;">'''Гелен Келлер'''</span></div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">Шановні працівники системи надання безоплатної правової допомоги та представники правничої спільноти! Долучайтеся до великої команди консультантів та експертів, які забезпечують функціонування довідково-інформаційної платформи правових консультацій "WikiLegalAid". Для цього Вам необхідно пройти декілька кроків
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Працівникам місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги'''</span></div>
<div style="padding: 0.5rem 0.5rem 0.5rem 0.5rem; text-align: left;">
* Заповнити [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfpxL7HkDScIntXHKBVbPNyIlsoJ9DP9TYAMiioYegz1Slk7g/viewform?c=0&w=1&fbclid=IwAR3eSp_2tEnHGq8F9jVTLyzXCKVyuzv1c9PyPbMX4c08mqEgsBcd2sS4FLk реєстраційну заяву-форму].
* Ініціювати перед керівництвом місцевого центру питання внесення змін до наказу про утворення робочої групи відповідно до [https://www.legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/nakaz-190.pdf п.2 наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 листопада 2016 року № 190 «Питання розвитку довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid»].
* Від імені місцевого центру направити на електронну адресу уповноважених працівників Координаційного центру з надання правової допомоги скановану копію зазначеного наказу.
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Працівникам регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги'''</span></div>
<div style="padding: 0.5rem 0.5rem 0.5rem 0.5rem; text-align: left;">
* Заповнити [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfpxL7HkDScIntXHKBVbPNyIlsoJ9DP9TYAMiioYegz1Slk7g/viewform?c=0&w=1&fbclid=IwAR3eSp_2tEnHGq8F9jVTLyzXCKVyuzv1c9PyPbMX4c08mqEgsBcd2sS4FLk реєстраційну заяву-форму].
* Ініціювати перед керівництвом регіонального центру питання призначення Вас відповідальною особою відповідно до [https://www.legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/nakaz-190.pdf п.3 наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 листопада 2016 року № 190 «Питання розвитку довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid»].
* Від імені регіонального центру направити на електронну адресу уповноважених працівників Координаційного центру з надання правової допомоги інформацію про Вас як відповідальну особу (прізвище, ім’я, по батькові, електронна пошта, контактний номер телефону).
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 0em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Представникам правничої спільноти'''</span></div>
<div style="padding: 0.5rem 0.5rem 0.5rem 1rem; text-align: left;">
Звернутися до [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/ Координаційного центру з надання правової допомоги] із пропозицією співпраці, а саме залучення Вас в якості консультанта для складення, розміщення, редагування та підтримання в актуальному стані правових консультацій на довідково-інформаційній платформі правових консультацій "WikiLegalAid".
</div>
</div>

Головна сторінка

2021-03-01T21:21:08Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<seo title="Платформа правових консультацій" metakeywords="вікілегалейд, вікілегалайд, wikilegalaid, legalaid, wiki, БПД, БВПД, БППД" metadescription="Безоплатна правова допомога, Довідково-інформаційна платформа правових консультацій, 2019" google-site-verification="google636583f0190a85bd" />
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; text-align: center;">
<span style="font-size: 2.2em;">'''«WikiLegalAid»'''</span>
<span style="font-size: 1.5em;">'''довідково-інформаційна платформа правових консультацій'''</span></div>
{| style="width: 100%;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ1.6.jpg|link=WikiLegalAid:Про|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ2.6.jpg|link=Громадянам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ6.5.jpg|link=Консультантам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ5.6.jpg|link=https://legalaid.gov.ua/kontakty/|x18px]]
|}
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 3em 0em 2em 0em; padding: 1px;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .4em .8em .5em; text-align: center;">
{| style="margin: auto;"
| style="text-align:center; padding:13px;" | <span style="font-size: 1.2em;"><inputbox>
type=fulltext
break=no
searchbuttonlabel=Пошук
placeholder=Пошук консультації
</inputbox></span>
|}
</div>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 1em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Сімейні питання4.jpg|link=Категорія:Сімейне право
Файл:Житлові питання4.jpg|link=Категорія:Житлове_право
Файл:Земельні питання4.jpg|link=Категорія:Земельне право
Файл:Трудові питання4.jpg|link=Категорія:Трудове право
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Галузь права
</gallery>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Малозабезпеченим.jpg|link=Категорія:Малозабезпечені особи
Файл:Особам з інвалідністю4.jpg|link=Категорія:Особи з інвалідністю
Файл:ВПО5.jpg|link=Категорія:Внутрішньо переміщені особи
Файл:Ветеранам війни4.jpg|link=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Категорія клієнтів
</gallery>
</div>

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ тема: Карантин в Україні у зв'язку з коронавірусом COVID-19'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
* [[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Відпустка на період карантину]]
* [[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]
* [[Особливості виплати заробітної плати особі, яка знаходиться на самоізоляції]]
* [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов'язки]]
* [[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]
* [[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]
* [[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]
* [[Виконання зобов’язань в умовах карантину|Виконання зобов'язань в умовах карантину]]
* [[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
* [[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]
* [[Повернення громадян в Україну або отримання допомоги за кордоном під час епідемії коронавірусу]]
* [[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Обрана консультація'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма "Муніципальна няня". [["Муніципальна няня" та компенсація за послугу|Яким чином оформити зазначену послугу та отримати компенсацію за рахунок державних коштів]]?
</div>
| style="width: 4%; text-align:center;" |
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ 10 правових консультацій'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
* [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)|Яким чином оформити постійний догляд за особою, яка його потребує, та хто може надавати такі соціальні послуги?]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|Які умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю?]]
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|По досягненню якого віку можна реалізувати своє право на пенсію?]]
* [[Інвалідність та порядок її встановлення|Які існують групи інвалідності та як її встановити?]]
* [[Відзив, відповідь на відзив та заперечення в цивільному процесі|Що таке відзив на позов та які вимоги до його оформлення?]]
* [[Підстави зупинення транспортного засобу. Повноваження поліцейського та права водія|Як поводити себе під час зупинки транспортного засобу представниками Національної поліції України?]]
* [[Процедура скорочення чисельності або штату працівників|На що звернути увагу під час скорочення чисельності чи штату працівників?]]
* [[Визначення розміру аліментів на дитину|На який розмір аліментів на дитину можна розраховувати]]?
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|Що таке житлова субсидія і як її отримати?]]
* [[Звернення до суду: окреме провадження|Який порядок звернення до суду для встановлення факту, що має юридичне значення (окреме провадження)]]?
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Зміни у законодавстві'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 0.5em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який на законодавчому рівні визначає поняття кримінального проступку та його відмінністю від злочинів.

Ознайомитись з поняттям кримінального проступку, особливості та строки його, а також із покаранням за його вчинення можна в правовій консультації: [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового рослідування|«Кримінальні проступки: їх місце в кваліфікації та порядок досудового розслідування»]].
</div>
|}

Головна сторінка тест

2021-03-01T21:16:12Z

Petro.habrivskyi:

Категорія клієнтів

2021-03-01T21:12:34Z

Petro.habrivskyi: Створена сторінка: __NOTITLE__ __NOTOC__ <gallery heights=95px mode="packed"> Файл:Батькам дітей.jpg|link=Категорія:Батьки_дітей_до_3-х/6-т...

__NOTITLE__
__NOTOC__
<gallery heights=95px mode="packed">
Файл:Батькам дітей.jpg|link=Категорія:Батьки_дітей_до_3-х/6-ти_років
Біженці.jpg|link=Категорія:Біженці
Вагітним жінкам.jpg|link=Категорія:Вагітні жінки
Файл:Ветеранам війни4.jpg|link=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО
Файл:Військовослужбовцям4.jpg|link=Категорія:Військовослужбовці
Файл:ВПО5.jpg|link=Категорія:Внутрішньо переміщені особи
Чорнобильцям.jpg|link=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Файл:Дітям війни2.jpg|link=Категорія:Діти війни
Файл:Неповнолітнім4.jpg|link=Категорія:Діти
Діти без батьк.піклув..jpg|link=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування
Файл:Дітям-сиротам.jpg|link=Категорія:Діти-сироти
Засудженим.jpg|link=Категорія:Засуджені
Файл:Іноземцям4.jpg|link=Категорія:Іноземці/особи без громадянства
Файл:Малозабезпеченим.jpg|link=Категорія:Малозабезпечені особи
Файл:Одинокій матері(батькові)4.jpg|link=Категорія:Одинока мати (батько)
Файл:Опікунам.jpg|link=Категорія:Опікуни/піклувальники
Файл:Особам з інвалідністю4.jpg|link=Категорія:Особи з інвалідністю
Особам із заслугами.jpg|link=Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною
Файл:Жертвам нацизму.jpg|link=Категорія:Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань
Файл:Пенсіонерам4.jpg|link=Категорія:Пенсіонери
Файл:Реабілітованим.jpg|link=Категорія:Реабілітовані особи
Усиновлювачам.jpg|link=Категорія:Усиновлювачі
</gallery>

Галузь права

2021-03-01T21:11:07Z

Petro.habrivskyi: Створена сторінка: __NOTITLE__ __NOTOC__ <gallery heights=95px mode="packed"> Аграрне право.jpg|link=Категорія:Аграрне право Адміністра...

__NOTITLE__
__NOTOC__
<gallery heights=95px mode="packed">
Аграрне право.jpg|link=Категорія:Аграрне право
Адміністративне право.jpg|link=Категорія:Адміністративне право
Адмінпроцес.jpg|link=Категорія:Адміністративне процесуальне право
Файл:Адмінправопорушення.jpg|link=Категорія:Адміністративне правопорушення
Виконавче провадження.jpg|link=Категорія:Виконавче провадження
Господарське право.jpg|link=Категорія:Господарське право
Господарський процес.jpg|link=Категорія:Господарський процеc
Екологічне право.jpg|link=Категорія:Екологічне право
Житлові питання4.jpg|link=Категорія:Житлове право
Адвокатська двіяльність.jpg|link=Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності
ВО та ВС.jpg|link=Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби
Соціальне забезпечення.jpg|link=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту
Земельні питання4.jpg|link=Категорія:Земельне право
Конституційне право.jpg|link=Категорія:Конституційне право
Файл:Кримінальне право.jpg|link=Категорія:Кримінальне право
Кримінальний процес2.jpg|link=Категорія:Кримінальне процесуальне право
КВК.jpg|link=Категорія:Кримінально-виконавче право
Митне право.jpg|link=Категорія:Митне право
Міжнародне право.jpg|link=Категорія:Міжнародне право
Нотаріальні дії.jpg|link=Категорія:Нотаріальні дії
Пенсійне забезпечення.jpg|link=Категорія:Пенсійне забезпечення
Сімейні питання4.jpg|link=Категорія:Сімейне право
Трудові питання4.jpg|link=Категорія:Трудове право
Фінансове право.jpg|link=Категорія:Фінансове право
Цивільні питання.jpg|link=Категорія:Цивільне право
Цивільний процес.jpg|link=Категорія:Цивільне процесуальне право
</gallery>

Головна сторінка тест

2021-03-01T21:06:44Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<seo title="Платформа правових консультацій" metakeywords="вікілегалейд, вікілегалайд, wikilegalaid, legalaid, wiki, БПД, БВПД, БППД" metadescription="Безоплатна правова допомога, Довідково-інформаційна платформа правових консультацій, 2019" google-site-verification="google636583f0190a85bd" />
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; text-align: center;">
<span style="font-size: 2.2em;">'''«WikiLegalAid»'''</span>
<span style="font-size: 1.5em;">'''довідково-інформаційна платформа правових консультацій'''</span></div>
{| style="width: 100%;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ1.6.jpg|link=WikiLegalAid:Про|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ2.6.jpg|link=Громадянам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ6.5.jpg|link=Консультантам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ5.6.jpg|link=https://legalaid.gov.ua/kontakty/|x18px]]
|}
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 3em 0em 2em 0em; padding: 1px;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .4em .8em .5em; text-align: center;">
{| style="margin: auto;"
| style="text-align:center; padding:13px;" | <span style="font-size: 1.2em;"><inputbox>
type=fulltext
break=no
searchbuttonlabel=Пошук
placeholder=Пошук консультації
</inputbox></span>
|}
</div>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 1em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Сімейні питання4.jpg|link=Категорія:Сімейне право
Файл:Житлові питання4.jpg|link=Категорія:Житлове_право
Файл:Земельні питання4.jpg|link=Категорія:Земельне право
Файл:Трудові питання4.jpg|link=Категорія:Трудове право
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Тест галузь права
</gallery>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Малозабезпеченим.jpg|link=Категорія:Малозабезпечені особи
Файл:Особам з інвалідністю4.jpg|link=Категорія:Особи з інвалідністю
Файл:ВПО5.jpg|link=Категорія:Внутрішньо переміщені особи
Файл:Ветеранам війни4.jpg|link=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Тест категорія клієнтів
</gallery>
</div>

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ тема: Карантин в Україні у зв'язку з коронавірусом COVID-19'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
* [[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Відпустка на період карантину]]
* [[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]
* [[Особливості виплати заробітної плати особі, яка знаходиться на самоізоляції]]
* [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки|Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов'язки]]
* [[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]
* [[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]
* [[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]
* [[Виконання зобов’язань в умовах карантину|Виконання зобов'язань в умовах карантину]]
* [[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]
* [[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]
* [[Повернення громадян в Україну або отримання допомоги за кордоном під час епідемії коронавірусу]]
* [[Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину]]
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Обрана консультація'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма "Муніципальна няня". [["Муніципальна няня" та компенсація за послугу|Яким чином оформити зазначену послугу та отримати компенсацію за рахунок державних коштів]]?
</div>
| style="width: 4%; text-align:center;" |
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ 10 правових консультацій'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
* [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)|Яким чином оформити постійний догляд за особою, яка його потребує, та хто може надавати такі соціальні послуги?]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|Які умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю?]]
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|По досягненню якого віку можна реалізувати своє право на пенсію?]]
* [[Інвалідність та порядок її встановлення|Які існують групи інвалідності та як її встановити?]]
* [[Відзив, відповідь на відзив та заперечення в цивільному процесі|Що таке відзив на позов та які вимоги до його оформлення?]]
* [[Підстави зупинення транспортного засобу. Повноваження поліцейського та права водія|Як поводити себе під час зупинки транспортного засобу представниками Національної поліції України?]]
* [[Процедура скорочення чисельності або штату працівників|На що звернути увагу під час скорочення чисельності чи штату працівників?]]
* [[Визначення розміру аліментів на дитину|На який розмір аліментів на дитину можна розраховувати]]?
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|Що таке житлова субсидія і як її отримати?]]
* [[Звернення до суду: окреме провадження|Який порядок звернення до суду для встановлення факту, що має юридичне значення (окреме провадження)]]?
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Зміни у законодавстві'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 0.5em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який на законодавчому рівні визначає поняття кримінального проступку та його відмінністю від злочинів.

Ознайомитись з поняттям кримінального проступку, особливості та строки його, а також із покаранням за його вчинення можна в правовій консультації: [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового рослідування|«Кримінальні проступки: їх місце в кваліфікації та порядок досудового розслідування»]].
</div>
|}

WikiLegalAid:Про

2021-03-01T21:02:45Z

Petro.habrivskyi: Створена сторінка: __NOTITLE__ __NOTOC__ <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 3em 0; padding: 1px;"> <div style="background: #ffcc00; border-...

Консультантам

2021-03-01T21:00:11Z

Petro.habrivskyi:

Про платформу

2021-03-01T20:57:15Z

Petro.habrivskyi:

Консультантам

2021-03-01T20:50:07Z

Petro.habrivskyi: Створена сторінка: __NOTITLE__ __NOTOC__ <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2.5em 0; padding: 1px;"> <div style="background: #ffcc00; borde...

Громадянам

2021-03-01T20:41:38Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2.5em 0; padding: 1px;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 5px; text-align: center;"><span style="font-size: 1.4em;">'''Як користуватися'''</span><br>
<span style="font-size: 1.4em;">'''Довідково-інформаційною платформою правових консультацій «WikiLegalAid»'''</span></div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="padding: 0.6rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">Користуватися платформою дуже просто. Існують два основні способи пошуку необхідної інформації: за допомогою відповідного поля пошуку, а також шляхом ознайомлення зі змістом правових категорій платформи. Пропонуємо Вам більш детальніше ознайомитися з кожним із цих варіантів.
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Пошук інформації за допомогою поля пошуку'''</span></div>
<div style="padding: 0.2rem 0.5rem 0.5rem 1rem; text-align: left;">
Найшвидший спосіб знайти інформацію на платформі - пошукати її напряму. Поле пошуку знаходиться на головній сторінці "WikiLegalAid", а також на кожній сторінці у її верхньому правому куті.
<br>

Введіть пошукову фразу на нажміть клавішу Enter чи клікніть по кнопці пошуку. Якщо існує консультація, назва котрої співпадає із введеною Вами фразою, Ви будете перенаправлені безпосередньо на таку сторінку. Якщо такої сторінки не існує, пошук відбудеться на всіх сторінках платформи, за результатами якого буде відображено список статей, які співпадають з Вашими критеріями пошуку, або повідомлення про відсутність результатів.<br>

Пошук може здійснюватися по слову чи набору слів, розділених пробілами чи розділовими знаками. Зверніть увагу! Пошук не враховує всіх словоформ, а лише ту форму слова, що було введено в поле пошуку. Таким чином, якщо якщо Ви будете шукати слово "військовий", у результатах пошуку Ви не побачите сторінку "Військова експертиза". Якщо ж Ви бажаєте здійснювати пошук всіх словоформ, потрібно використовувати слово без закінчення. Наприклад, якщо в поле пошуку Ви введете "військ", то в результатах пошуку буде відображено сторінки, що включають у своїй назві чи тексті слова "військо", "військовий", "військова", "військовозобов'язаний", "військовослужбовець" тощо.<br>

Якщо пошук здійснюється по набору слів, в результатах будуть відображатися тільки ті сторінки, в яких наявні всі слова з Вашого запиту. Ви можете помістити слова в лапки. В такому разі пошук здійснюватиметься не просто по набору слів, а по конкретній фразі.<br>

Якщо Ви клікнете кнопку пошуку, не заповнивши при цьому поле пошуку, Ви попадете на сторінку розширеного пошуку, яка дозволяє задати додаткові параметри пошуку.
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Пошук інформації у правових категоріях'''</span></div>
<div style="padding: 0.2rem 0.5rem 0.5rem 1rem; text-align: left;">
Всі консультації, що розміщені на платформі, згруповні у певні розділи - правові категорії та підкатегорії, які формують дерево категорій "WikiLegalAid".
Таке групування може здійснюватись за різними критеріями та спрямоване на покращення пошуку необхідної інформації.<br>

До прикладу, на головній сторінці платформи відображено найпопулярніші категорії за галуззю права: "Сімейні питання", "Житлові питання", "Земельні питання", "Трудові питання". Обравши цікаву для Вас категорію питань, наприклад, "Сімейні питання", Ви одразу ж перейдете до сторінки, де відображено всі наявні на платформі консультації, що врегульовують сімейні правовідносини. Якщо оберети опцію "Переглянути всі категорії" - зможете ознайомитись зі всіма категоріями за галуззю права та обрати ту, що найбільше Вас цікавить. <br>

Такий спосіб пошуку інформації цікавий тим, що дає змогу не прив'язуватись до конкретної теми консультації. Це має особливе значення в тому разі, якщо Вам складно сформулювати питання, яке Вас цікавить, або якщо таких тем багато. Такий спосіб також дає змогу почерпнути додаткові знання, ознайомившись із суміжними темами, або знайти корисну інформацію у тій чи іншій сфері правовідносин.
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0; padding: 0px;">
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">ВАЖЛИВО! Правові консультації, розміщені на платформі "WikiLegalAid", носять інформаційний характер та не можуть безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку. Якщо Вам потрібна індивідуальна правова консультація, рекомендуємо звернутися до фахівців системи надання безоплатної правової допомоги.</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; padding: 0px;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Потрібна правова допомога? Пропонуємо скористатися альтернативними способами отримання правової інформації'''</span></div>
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Контакти центрів.jpg|link=https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/
Файл:Гаряча лінія.jpg|link=https://www.legalaid.gov.ua/novyny/garyacha-liniya-bpd-5-rokiv-dopomagayemo-lyudyam/
Файл:Онлайн консультація.jpg|link=https://www.legalaid.gov.ua/zvernennya/onlajn-yurydychna-konsultatsiya/
Файл:Pravokator.jpg|link=http://pravokator.club/
Файл:Legalaid.gov.ua.jpg|link=https://www.legalaid.gov.ua/
</gallery>
</div>

Про платформу

2021-03-01T20:38:09Z

Petro.habrivskyi:

Історія створення

2021-03-01T20:08:04Z

Petro.habrivskyi:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 3em 0; padding: 1px;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 5px; text-align: center;"><span style="font-size: 1.4em;">'''Історія створення та розвитку'''</span><br>
<span style="font-size: 1.4em;">'''Довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid»'''</span></div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Заснування платформи'''</span></div>
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">Довідково-інформаційну платформу правових консультацій «WikiLegalAid» офіційно презентовано [https://legalaid.gov.ua Координаційним центром з надання правової допомоги] для широкого загалу 13 грудня 2018 року. Проте сама платформа має дещо ранішу історію.<br>

Роботу над створенням платформи розпочато на початку 2016 року. Ідею WikiLegalAid запозичено у Нідерландах, де є схожий сервіс, а програмним рішенням для майбутнього веб-порталу обрано MediaWiki, адже він надає інструменти для колективного створення та редагування правових консультацій, а також є зрозумілим у користуванні та звичним для пересічних користувачів мережі "Інтернет". Фахівці [https://legalaid.gov.ua Координаційного центру з надання правової допомоги] проаналізували понад 100 000 питань, з якими клієнти зверталися до системи надання безоплатної правової допомоги, та обрали 460 тем, присвячених найбільш поширеним питанням.<br>

З 1 вересня 2016 року по всій території України розпочали свою бюро правової допомоги. Понад 600 працівників місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у тому числі бюро правової допомоги поряд з іншими напрямами роботи займалися також створенням консультацій на вищезазначені теми та їх розміщенням на платформі. Саме таким чином утворилася велика команда консультантів платформи "WikiLegalAid".
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Відкриття платформи у загальний доступ'''</span></div>
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">Протягом 2016-2018 років платформа перебувала в обмеженому доступі та використовувалася виключно фахівцями системи надання безоплатної правової допомоги
з метою покращення якості, повноти та оперативності надання правових консультацій, обміну досвідом та формування кращих практик консультування клієнтів системи безоплатної правової допомоги. Однак після того, як кількість статей збільшилася до 1300, було прийнято рішення відкрити загальний доступ до платформи, адже така база знань може бути корисною для всієї країни та стати чудовим механізмом правопросвітництва. <br>

У листопаді 2018 року [https://legalaid.gov.ua Координаційним центром з надання правової допомоги] утворено Експертну групу з питань забезпечення належного функціонування довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid», до якої увійшли найбільш досвідчені та активні консультанти. Експертів уповноважено здійснювати функції модераторів: перевіряти консультації на предмет їх відповідності чинному законодавству і правилам платформи та приймати рішення про їх затвердження.
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Розвиток платформи у період загальнодержавного карантину'''</span></div>
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">З моменту офіційного відкриття платформа почала стрімко набирати популярність серед користувачів мережі "Інтернет". Якщо у 2019 році користувачі переглянули сторінки «WikiLegalAid» 1,5 млн разів, то у 2020 році — вже майже 5 млн. Тобто кількість переглядів зросла більш ніж утричі. <br>

У зв'язку із запровадженням у березні 2020 року карантину на всій території України зназно зросла потреба громадян у дистанційних засобах отримання правової інформації. Крім того з'явилось багато "карантинних" тем (особливості режиму надзвичайної ситуації, трудові права працівників, відповідальність за порушення санітарно-епідемічних норм тощо), які хвилювали українців, а тому виникнула гостра потреба у створенні відповідних консультацій на платформі. Розуміючи важливість отримання громадянами актуальної правової інформації без необхідності покидати свої домівки, фахівці-консультанти щодня ведуть копітку працю, створюючи нові консультації та удосконалюючи ті правові консультації, що вже розміщені на платформі. Станом на січень 2021 року на платформі правових консультацій «WikiLegalAid» розміщено близько 2000 тисяч консультацій.
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 0em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: 0.5em 0.5em 0.5em 0.5em; text-align: center;"><span style="font-size: 1.1em;">'''Сьогодення'''</span></div>
<div style="padding: 0.75rem 0.5rem 0.75rem 1rem; text-align: left;">Окрім змістовного наповнення платформи актуальною правовою інформацією команда консультантів та експертів платформи дбає про те, щоб «WikiLegalAid» стала більш зручною та приємною у користуванні, а також працює над її популяризацією серед населення. Зокрема, у 2020 році оновлено головну сторінку платформи, яка стала кращою не лише з точки зору зовнішнього вигляду, а й інтуїтивно більш зрозумілою, а тому – зручнішою та доступнішою. Тривають роботи з оновлення всього інтерфейсу платформи.<br>

Тепер найпопулярнішу інформацію з «WikiLegalAid» можна знайти у застосунку «Безоплатна правова допомога», а зараз команда [https://legalaid.gov.ua Координаційного центру з надання правової допомоги] працює над інтеграцією інформації з цієї платформи у застосунок «Твоє право».<br>

Крім того фахівці системи надання безоплатної правової допомоги ведуть активну інформаціїну кампанію серед студентів, працівників бібліотечних мереж та посадових осіб органів місцевого самоврядування про можливості довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid» та її роль у забезпеченні громадян актуальною правовою інформацією.
</div>
</div>
<gallery mode="slideshow">
Файл:Презентація WLA1.jpg | 13 грудня 2018 р. Публічна презентація платформи "WikiLegalAid"
Файл:Презентація WLA2.jpg | 13 грудня 2018 р. Публічна презентація платформи "WikiLegalAid"
Файл:Презентація WLA3.jpg | 13 грудня 2018 р. Публічна презентація платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2018-1.jpg | 1-2 серпня 2018 р. Тренінг та тімбілдінг для експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2018-2.jpg | 1-2 серпня 2018 р. Тренінг та тімбілдінг для експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2018-3.jpg | 1-2 серпня 2018 р. Тренінг та тімбілдінг для експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2019-1.jpg | 8-9 серпня 2019 р. Тренінг та тімбілдінг для нових експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:TeamBuilding2019-2.jpg | 8-9 серпня 2019 р. Тренінг та тімбілдінг для нових експертів платформи "WikiLegalAid"
Файл:ПрезентаціяКропивницький2019.jpg | Березень 2019 р. Бібліотекарі Кіровоградщини дізнались як скористатись можливостями платформи «WikiLegalAid»
Файл:ПрезентаціяСуми.jpg | Березень 2020 р. Сумських студентів навчали користуватися платформою "WikiLegalAid"
Файл:WikiLegalAidZoom.jpg | 15 лютого 2021 р. Експерт "WikiLegalAid" Тетяна Шубенко в режимі онлайн-конференції розказувала майбутнім правникам Вінничини про переваги користування платформою.
</gallery>

Файл:ПрезентаціяКропивницький2019.jpg

2021-03-01T20:06:58Z

Petro.habrivskyi:

Файл:ПрезентаціяКропивницький.jpg

2021-03-01T20:04:47Z

Petro.habrivskyi: Petro.habrivskyi завантажив нову версію Файл:ПрезентаціяКропивницький.jpg